Вербалізація концептів "чоловік", "жінка" в українській фразеології

Вербалізація концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА передбачає використання мовних знаків трьох рівнів: лексико-семантичного (вербалізатори, що вказують на вік та родинні стосунки), соціолінгвального (вербалізатори, що вказують на соціальні статуси та ролі чоловіків і жінок), лінгвопоетичного (вербалізатори - флоро- та зооморфні метафори й порівняння). Важливо було встановити, з якими іншими концептуальними сферами асоціативно зближуються аналізовані концепти, наприклад: жінка - природа, жінка - тварина тощо та які риси, властивості, ознаки концепту лежать в основі фразеологічного найменування.

Гендерно марковані фразеологічні номінації зазнають постійного позалінгвального впливу, що позначається на складі та структурі фразеологічних одиниць (народження нових чи відхід на периферію окремих стійких виразів, втрата окремих їхніх компонентів), на звуженні чи розширенні значеннєвих планів, на функціональних можливостях, частотності вживання, стилістичному потенціалові тощо.

Основою для розвитку фразеологічних значень зазвичай виступають такі гендерно марковані лексичні одиниці, що забезпечують формування експліцитних чи імпліцитних емотивно-оцінних значеннєвих планів гендерно маркованих фразеологічних номінацій: 1) один із членів опозиційної пари концептів «ЧОЛОВІК», «ЖІНКА»; 2) складники зіставно-порівняльних конструкцій, що містять опосередковану вказівку на стать; 3) лексичні компоненти на позначення фольклорних чи казкових героїв; 4) метафоризовані лексичні одиниці.

Дослідження семантики фразеологізмів із загальними і власними назвами свідчить про те, що в таких стійких словосполуках надзвичайно актуалізованою стає емотивно-аксіологічна, експресивна функція вербалізаторів концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА, що виконують важливу роль у творенні образних значеннєвих планів гендерно маркованих фразеологічних номінацій. Аналізовані концепти належать до власне етнічних культурних концептів, тому серед їхніх вербалізаторів виокремлюються специфічні образи-характеристики, образи-оцінки, що сприймаються як засоби лінгвопоетичного втілення національних концептів в українській мовній картині світу. У складі фразеологізмів гендерно марковані загальні і власні назви-компоненти суттєво послаблюють свої номінативно-видільні функції, актуалізуючи емотивно-оцінні значеннєві плани.

Позитивнооцінні вербалізатори концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА відбивають притаманне українському етносу схвальне ставлення до наявності у чоловіка чи жінки типових чоловічих чи жіночих рис. Ядром вербалізаторів концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА є фразеологічні одиниці, що вказують на родинні зв'язки, вік, зовнішні ознаки, внутрішні риси характеру, розумові здібності, а до периферії - на соціальний статус, взаємостосунки, почуттєві сфери.

Фразеологічні одиниці із загальними і власними назвами людини являють собою давній і різноманітний у конотативному аспекті клас фразеологічного фонду української мови. Такі гендерні компоненти увиразнюють і збагачують значення фразеологічних одиниць, надають їм експресивного забарвлення, виразного аксіологічного спрямування. Репрезентантами концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА у фразеологічних номінаціях зрідка виступають прямі найменування статей, а переважно образно-символічні (перифрази, компаративні стійкі звороти, фразеологічні номінації, побудовані на метафоричній чи метонімічній основі, оксиморонні та енантіосемічні структури, каламбурні та лайливі вислови).

Фразеосемантичні групи фразеологізмів перебувають у тісному зв'язку зі всіма фрагментами національної картини світу, спектром матеріального й духовного життя етносу, з особливостями його менталітету, системою загальнолюдських цінностей. Значеннєвий план однієї гендерно маркованої фразеологічної номінації може містити компоненти, запозичені з різних концептосфер. Семантика таких фразеологічних одиниць може й не містити експліцитного вияву статі, безпосередньої вказівки на суб'єкт (на маскуліно- чи феміносферу), проте образ суб'єкта усвідомлюється автоматично. У його основі - народні асоціації (чужа кістка, одрізана скибка, заяча душа, хвіст собачий (нічого не важить у суспільстві)) та ін. Деякі гендерно марковані фразеологічні номінації мають здатність узагальнювати певні риси, характеристики осіб, уживатися стосовно обох статей (жовтодзьобе горобеня, покірненьке телятко, перелітна птаха, як сонна муха, як свиня в барлозі та ін.).

Аналіз гендерно маркованих фразеологічних номінацій на рівні синонімії, антонімії виявив взаємодію антропосфери із зоо-, флоро-, речо-, міфосферою, які дозволяють з'ясувати фонову інформацію в межах фразеологічної одиниці. Фразеосемантичні поля, що є найвищою ланкою в ідеографічній організації гендерно маркованих фразеологічних номінацій, об'єднують у своєму складі численні фразеосемантичні групи. Як свідчить досліджуваний матеріал, одним із таких найбільш функціонально активних є фразеосемантичне поле «людина» зі структурно-смисловими компонентами «родинні зв'язки», «вік», «зовнішні ознаки», «внутрішні риси», «розумові здібності», «соціальний статус», «побутова сфера», «взаємостосунки», «життя», «смерть».

У системі художнього твору гендерно марковані фразеологічні номінації виконують важливу образно-композиційну, текстотвірну функцію, вербалізують гендерну концептосферу на основі загальнонародних, сакральних, античних джерел та таких концептосфер, як флоро- та зооморфна. До активних вербалізаторів гендерних концептів належать номени, вживані в складі гендерно маркованих фразеологічних номінацій і репрезентовані назвами представників світу тварин, птахів, комах, назвами рослин, професій (переважно минулих часів), осіб певного роду діяльності, неживих предметів, назв одягу, частин тіла тощо. Стійкі гендерно марковані словосполуки, функціонуючи в тексті, слугують засобом конкретизації, додаткової характеристики персонажів, сприяють кращому змалюванню ситуації, точнішому вираженню авторської позиції.

Запропонований у дисертаційній праці підхід до вивчення гендерної концептосфери, засобів і рівнів вербалізації концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА може бути використаним для дослідження інших одиниць антропоцентричних концептосфер. Перспективним видається аналіз типових концептів в ідіолектах окремих майстрів слова, дослідження художніх текстів щодо наявності чи відсутності впливу статі автора тексту на вибір гендерно маркованих лексичних та фразеологічних номінацій.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

Рудюк Т. В. Експресивний потенціал фразеологізмів та його сприйняття на основі внутрішньої форми // Ніжинська історико-філологічна школа: минуле, сьогодення, майбутнє: Матеріали Третьої міжнародної науково-практичної конференції (4-5 квітня 2006 р.) / [Упор. Н. О. Бондар та ін.]. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2006. - С. 51-53.

Рудюк Т. В. Модифікації фразеологічних одиниць із гендерним компонентом у художніх текстах / Т. В. Рудюк // Лінгвоукраїністика у вищих навчальних закладах: Матеріали всеукраїнської конференції. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2008. - С. 126-130.

Рудюк Т. В. Особливості функціонування фразеологічних одиниць із власними назвами у художніх текстах Олеся Гончара / Т. В. Рудюк // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: Збірник наукових статей / [за ред. М. І. Степаненка, В. А. Мелешко]. - Полтава: АСМІ, 2008. - С. 345-350.

Рудюк Т. В. Відображення негативнооцінних фразеологічних одиниць із гендерним компонентом у фразеологічних та тлумачних словниках української мови / Т. В. Рудюк // Ю. Ф. Карський і сучасне мовознавство: Матеріали ХІ міжнародних Карських читань (18-19 вересня 2007 р.). - Ніжин-Гродно, 2008. - С. 159-161.

Рудюк Т. В. Культурно-національна (етнічна) конотація власних назв-компонентів фразеологічних одиниць / Т. В. Рудюк // Література та культура Полісся. - Вип. 41: Спадщина М. Гоголя та проблеми вітчизняної і світової історії, філології та культури у сучасній інтерпретації / [відп. редактор і упорядник Г. В. Самойленко]. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2008. - С. 78-84.

Рудюк Т. В. Гендерна маркованість українських фразеологічних одиниць / Т. В. Рудюк // Література та культура Полісся. - Вип. 42: Спадщина М. Гоголя та проблеми вітчизняної і світової історії, філології та культури у сучасній інтерпретації / [відп. редактор і упорядник Г. В. Самойленко]. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2008. - С. 101-106.

Рудюк Т. В. Фразеологічні одиниці із гендерним компонентом у творах Є. Гуцала / Т. В. Рудюк // Література та культура Полісся. - Вип. 43: До 80-річчя від дня народження академіка Ф. С. Арвата / [відп. редактор і упорядник Г. В. Самойленко]. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2008. - С. 101-106.

Рудюк Т. В. Гендерний аспект вивчення фразеологічних одиниць / Т. В. Рудюк // Методика. Досвід. Пошук: Проблеми вивчення шкільних курсів мови та літератури. - Вип. ХІ: Науково-методичний збірник. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. - С. 80-84.

Рудюк Т. В. Семантико-граматичні класи гендерно маркованих фразеологічних одиниць із загальними назвами / Т. В. Рудюк // Наукові записки. Серія «Філологічні науки». - Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя / [за заг. ред. Г. В. Самойленка]. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. - Книга 2. - С. 47-51.

Рудюк Т. В. Динамічні процеси в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій / Т. В. Рудюк // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник / [відп. ред. А. К. Мойсієнко] - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Випуск 39/1. - 2009. - С. 456-463.

Рудюк Т. В. Фразеологізми-синоніми з гендерним змістом / Т. В. Рудюк // Культура слова. - Вип. 72 / [відп. ред. С. Я. Єрмоленко]. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго. - 2010. - С. 122-126.

Размещено на Allbest.ru