Особливості актуалізації стереотипних ролей в англомовному сімейному конфліктному дискурсі
Дослідження когнітивних і комунікативних чинників, мовленнєвих способів та мовних засобів стереотипних ролей у ситуаціях конфлікту. Статус стереотипа як чинника систематизації англомовного конфліктного спілкування із соціально-інтеракційних позицій.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.07.2015 |
Размер файла | 73,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Спеціальність 10.02.04 - германські мови
Особливості актуалізації стереотипних ролей в англомовному сімейному конфліктному дискурсі
Гридасова Олена Ігорівна
Харків 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Фролова Ірина Євгенівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри теорії та практики перекладу англійської мови.
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, доцент Морозова Олена Іванівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
професор кафедри англійської філології кандидат філологічних наук, Абрамова Юлія Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, асистент кафедри англійської мови для природничих факультетів.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук.
Анотація
англомовний конфліктний спілкування
Гридасова О.І. Особливості актуалізації стереотипних ролей в англомовному сімейному конфліктному дискурсі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2010.
Дисертація являє собою комплексне вивчення стереотипних ролей, актуалізованих в англомовному сімейному конфліктному дискурсі. Роль - ментально-вербальний конструкт - виступає системним соціально-інтеракційним чинником цього дискурсу.
Стереотипне знання про права і обов'язки членів нуклеарної сім'ї містить поняттєвий та ціннісний складники та актуалізується як результат дії лінгвокогнітивних механізмів, що інтегрують інтелектуальну, емоційно-психологічну і мовленнєву діяльність. Комунікативна позиція суб'єкта дискурсу (мовець, адресат) визначає актуалізовану роль як ендо- чи екзостереотипну. Способи мовленнєвого представлення поняттєвого змісту ролей охоплюють дескриптивно-оцінний, спонукальний та каузальний; засоби репрезентації ціннісного змісту подані мовними маркерами оцінки - первинними (експліцитними), вторинними (імпліцитними), нульовими (пресупозиційними). Способи омовлення ролей корелюють із засобами вираження оцінки; знак оцінки варіюється залежно від природи ролі: традиційна (патріархальна, сучасна) / альтернативна та від культурних / групових / індивідуальних цінностей.
Ключові слова: англомовний сімейний конфліктний дискурс, стереотипна роль, поняттєвий складник, ціннісний складник, система, лінгвокогнітивні механізми, способи мовленнєвого представлення, мовні маркери оцінки.
Аннотация
Гридасова Е.И. Особенности актуализации стереотипных ролей в англоязычном семейном конфликтном дискурсе. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2010.
Диссертация посвящена комплексному исследованию стереотипных ролей, актуализированных в англоязычном семейном конфликтном дискурсе. Под этим типом дискурса понимаем конфликтное общение на семейные темы англоязычных коммуникантов, выступающих носителями семейных ролей, причем социальные аспекты этого общения имеют приоритетную позицию, а психологические аспекты отходят на второй план. Роль трактуется как ментально-вербальный конструкт, обеспечивающий системную социально-интеракционную организацию данного дискурса. Когнитивным основанием роли являются стереотипные знания о правах и обязанностях членов нуклеарной семьи. Стереотипные знания отличаются от лингвокультурного концепта упрощенностью и схематизированностью, однако имеют те же составляющие - понятийную и ценностную.
Составляющие стереотипных знаний о семейных ролях (понятийная и ценностная) актуализируются в результате действия лингвокогнитивных механизмов, включающих основу - знания и операции над знаниями с учетом интеллектуальной, эмоционально-психологической и речевой деятельности. Коммуникативная позиция носителя роли (говорящий, адресат, третий участник) определяет актуализированную роль как эндо-/ экзостереотипную.
Понятийная составляющая стереотипных семейных ролей, актуализированных англоязычными коммуникантами в ситуациях конфликта, представлена системой, состоящей из двух полуавтономных частей (жена-муж, мать / отец-ребенок). Каждая базовая роль (целое) охватывает ряд кластерных ролей (частей), среди которых зафиксированы традиционные патриархальные (жена-домохозяйка, верная партнёрша, любовница; муж-добытчик-кормилец, верный партнёр, любовник; мать / отец-кормилица (-ец), воспитательница (-тель); ребенок - содержанец, воспитанник) и современные (жена / муж / мать / отец / ребенок-друг), а также альтернативные (жена-деловая женщина-успешный профессионал, муж-домохозяйка). Традиционные роли являются обязательными частями целого и имеют устойчивые связи между собой, альтернативные - факультативны, между ними не наблюдается связи.
Ценностная составляющая стереотипных ролей зависит от их природы: традиционные роли являются эталонными, что не исключает отдельных случаев негативного отношения к патриархальным ролям, с опорой на групповые / индивидуальные ценности; альтернативные роли не соотносятся с эталоном, оценка их понятийного содержания в большей степени зависит от характеристик и отношения наблюдателя - субъекта дискурса.
Вербальным репрезентантом актуализированной роли выступает высказывание, реализованное в ситуации семейного конфликта, которое содержит ключевые элементы - смысловые опоры (свободные словосочетания, предложения, реже слова). Ключевые элементы дают возможность установить связь между высказыванием, его референцией или коммуникативной функцией и стереотипными знаниями / представлениями англоязычных коммуникантов об определенной семейной роли - стереотипном наборе ролевых прав и обязанностей.
Актуализация ролей осуществляется разными речевыми способами: дескриптивно-оценочным: описание действий, соответствующих / не соответствующих ролевым правам и обязанностям, и оценка этих действий при помощи высказываний-утверждений и оценочных высказываний, формально представленных предложениями повествовательной или вопросительной структуры; побудительным: побуждение к действиям, предусмотренным ролевыми правами и обязанностями при помощи побудительных высказываний представленных предложениями соответствующей структуры или повествовательными предложениями (часто с модальными глаголами would, should); каузальным: совершение вербальных действий, причиной которых являются ролевые права и обязанности при помощи высказываний и предложений разного типа. Каждый способ коррелирует с определенным набором типов высказываний, а также с типами языковых маркеров выражения оценки - первичными (эксплицитными), вторичными (имплицитными), нулевыми (пресупозиционными).
Ключевые слова: англоязычный семейный конфликтный дискурс, стереотипная роль, понятийная составляющая, ценностная составляющая, система, лингвокогнитивные механизмы, способы речевого представления, языковые маркеры оценки.
Annotation
Grydasova O.I. Characteristic Features of Stereotypical Roles Actualization in the English Speaking Family Conflict Discourse. - Manuscript.
Thesis for Candidate Degree in Philology: Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Vasyl Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2010.
The dissertation presents a complex analysis of stereotypical roles actualized in the English speaking family conflict discourse. The role treated as a mental-verbal construct is considered to be the systemic social interaction factor in this discourse.
Stereotypical knowledge about the members of a nuclear family rights and duties comprises notional and evaluative components and is actualized as a result of employing cognitive linguistic mechanisms that integrate intellectual, emotional psychological and speech activity. The communicative position of a discourse subject (speaker, addressee) determines the actualized role as endo- or ecsostereotypical. The ways of representing the role notional component in speech include descriptive-evaluative, imperative and causative. The means of evaluative component presentation are linguistic evaluative markers - primary (explicit), secondary (implicit), zero (pressupositional). The ways in which the roles are represented in speech correlate with evaluative linguistic means; the evaluation mark varies with traditional (patriarchal, modern) / alternative role type and with cultural / group / individual values.
Key words: English speaking family conflict discourse, stereotypical role, notional component, evaluative component, system, cognitive linguistic mechanisms, ways of speech presentation, language evaluative markers.
1. Загальна характеристика роботи
Реферована робота присвячена дослідженню когнітивних і комунікативних чинників, мовленнєвих способів та мовних засобів актуалізації стереотипних ролей у ситуаціях сімейного конфлікту. Сучасні лінгвістичні розвідки ґрунтуються на розумінні мовлення як складової загальної - теоретичної і практичної - діяльності людини (О.О. Леонтьєв). У руслі новітніх досліджень акцентується активна роль мови / мовлення в усіх процесах життєдіяльності людини та нерозривний зв'язок мови, пізнання і комунікативних практик (О.С. Кубрякова).
Соціальна суть людини - творця і користувача мови - визначає той факт, що "мова як соціальне явище за своєю природою не має жодних інших завдань окрім соціальних" (О.Д. Петренко), вона виступає "знаряддям соціальної взаємодії" (В.І. Карабан), чинником регуляції соціальної поведінки (А.П. Мартинюк). Це дає підстави тлумачити вербальну комунікацію як "засіб встановлення, підтримання й припинення соціальних відносин" (Т.В. Ларіна), тобто як соціальну інтеракцію (Т. ван Дейк, К.Ф. Седов, Л.Дж. Філліпс та ін.). Ці ідеї значною мірою складають основу дискурсології - нового напряму мовознавчої науки, з позицій якого дискурс трактується як соціальна практика, що формує суспільний світ (М. Фуко), феномен суспільного життя (M.A.K. Холлідей).
У дискурсологічних студіях набувають нового трактування об'єкти, які вже потрапляли до кола лінгвістичних спостережень. Одним з таких об'єктів є роль, що виступає важливим чинником процесу спілкування, "змінною комунікативного акту" (В.В. Красних), причому розуміння соціальної природи дискурсу висуває на пріоритетну позицію соціальні ролі. Дискурсивний напрям орієнтує наше дослідження на вивчення соціальних ролей як таких, що конструюються у дискурсі, формуючи уявлення індивідів про природу й цінність цих ролей, і в такий спосіб виконують організувальну функцію у межах соціальних практик. Із безлічі соціальних ролей ми обрали для аналізу сімейні, які є найпрадавнішими й належать до найважливіших для кожної сучасної людини. Сімейна роль найбільш виразно виявляє себе у ситуаціях конфлікту, значна кількість яких спричинена саме рольовою дисфункцією (В.М. Поліщук). Саме тому під час вивчення сімейного та конфліктного дискурсів дослідники приділяють певну увагу сімейним конфліктам (А.А. Бігарі, Л.В. Солощук, О.В. Фадєєва, І.Є. Фролова та ін.), не враховуючи однак рольової позиції учасників. Втім, на наш погляд, саме рольові правила соціальної поведінки та мовленнєві дії учасників сімейного конфлікту, що їм відповідають або не відповідають, формують основу та визначають системність сімейного конфліктного дискурсу як феномену суспільного буття.
Актуальність дослідження зумовлена діяльнісним підходом до розгляду мовних виявів соціальних ролей, що дозволяє встановити типові зразки рольової поведінки в ситуаціях сімейного конфлікту в сукупності їх когнітивних, комунікативних та лінгвальних планів. Такий підхід надає стереотипним сімейним ролям динамічних характеристик й уможливлює розкриття їх здатності до побудови соціально-інтеракційних дискурсивних смислів, що повною мірою відповідає загальній спрямованості сучасної лінгвістики на виявлення розумово-соціальної природи мовної комунікації.
Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у межах наукових тем "Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов" (номер державної реєстрації 0106U002233), "Проблеми іноземної філології, перекладознавства та методики в когнітивно-дискурсивній парадигмі" (номер державної реєстрації 0109U007962).
Мета дослідження полягає у вивченні особливостей актуалізації ролей суб'єктів англомовного сімейного конфліктного дискурсу шляхом аналізу взаємозв'язків між когнітивними й комунікативними чинниками та способами їх мовленнєвої репрезентації і засобами їх мовного втілення.
Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:
надати загальну характеристику англомовному сімейному конфліктному дискурсу й виявити його параметри, релевантні аналізу актуалізованих у ньому ролей;
обґрунтувати статус стереотипної ролі як чинника систематизації англомовного сімейного конфліктного спілкування із соціально-інтеракційних позицій;
розробити комплексну методику ідентифікації та аналізу стереотипних сімейних ролей, актуалізованих у дискурсі;
виявити лінгвокогнітивні механізми актуалізації стереотипних ролей у ситуаціях сімейного конфлікту;
встановити поняттєвий зміст стереотипного знання англомовних комунікантів про сімейні ролі, актуалізований у конфліктних ситуаціях;
розкрити ціннісний зміст стереотипного знання англомовних комунікантів про сімейні ролі, актуалізовані у ситуаціях конфлікту;
з'ясувати співвідношення характеристик комуніканта та його інтерпретації ціннісного складника стереотипного знання про сімейні ролі у конфліктних ситуаціях.
Об'єктом дослідження є висловлення, реалізовані англомовними комунікантами у ситуаціях сімейного конфлікту, що містять мовне втілення стереотипних ролей.
Предметом дослідження виступають мовленнєві способи та мовні засоби втілення стереотипного знання про ролі у взаємозв'язку із когнітивними (предметний, ціннісний зміст) та комунікативними (характеристики учасників) чинниками, що разом репрезентують сімейне конфліктне спілкування як соціальну інтеракцію.
Матеріалом дослідження слугували 1012 висловлень, виокремлених методом суцільної вибірки з сучасних англомовних прозових творів, а також скриптів і титрів до художніх фільмів загальною кількістю 33 позиції.
Методологічним підґрунтям роботи є принцип когнітивно-комунікативного дуалізму (О.С. Кубрякова) та діяльнісний підхід, що ґрунтується на ідеї активності суб'єкта пізнання, вербально репрезентованої у його комунікативних практиках. Ці методологічні настанови обґрунтовують тлумачення соціальної природи мовленнєвої взаємодії. Методика, яка відповідає методологічній основі дослідження, є комплексною; вона поєднує методи когнітивної, комунікативної лінгвістики, аналізу дискурсу та інтегрує елементи методів традиційної лінгвістики.
У роботі використані метод інтерпретаційно-текстового аналізу для виокремлення контекстів сімейного конфлікту і висловлень, що об'єктивують стереотипні ролі; метод когнітивного моделювання для репрезентації поняттєвого змісту стереотипного знання про сімейні ролі та для з'ясування механізмів актуалізації ролей у дискурсі; метод контекстуального аналізу для виявлення специфіки характеристик суб'єкта; метод когнітивно-прагматичної інтерпретації та метод компонентного аналізу для встановлення експліцитних, імпліцитних, пресупозиційних оцінок стереотипного знання про сімейні ролі, метод функціонально-семантичного аналізу для визначення типу висловлення у термінах його комунікативної функції, елементи методу кількісного аналізу для встановлення співвідношень між когнітивними, комунікативними і власне вербальними характеристиками сімейних ролей, актуалізованих англомовними комунікантами у конфліктних ситуаціях.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше визначено англомовний сімейний конфліктний дискурс та сімейну роль як конструкт цього дискурсу й системний чинник соціальної взаємодії його суб'єктів; доведено, що поняттєвий складник знань про стереотипні ролі акумулює традиційні (патріархальні та сучасні) й альтернативні уявлення членів англомовного соціуму про права та обов'язки членів родини й вербально об'єктивується у конфліктних ситуаціях у спосіб, залежний від характеру ролі. Також уперше встановлено системну організацію поняттєвого змісту стереотипного знання про сімейні ролі, виявлено взаємозв'язки між способами їх вербального втілення та засобами вираження оцінки; з'ясовано кореляції між комунікативно-позиційними й статусними характеристиками суб'єкта дискурсу та його інтерпретацією ціннісного змісту стереотипного знання про певну сімейну роль. У роботі також уточнено методики виокремлення відповідних дискурсивних контекстів та ідентифікації висловлень, котрі містять мовне втілення стереотипних сімейних ролей.
Новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:
1. Спілкування англомовних комунікантів у ситуаціях сімейного конфлікту являє собою дискурс; критеріями його визначення є: сфера комунікації, об'єктивована у макротемі "Родинні справи", характер комунікації, репрезентований стратегією конфронтації, та специфіка адресантно-адресатних конфігурацій - представленість учасників членами нуклеарної родини. Системна організація англомовного сімейного конфліктного дискурсу закорінена на його соціальній природі, що обмежує коло мікротем до суспільно значущих, реалізацій стратегій конфронтації - до випадків міжособистісного протистояння та виводить на пріоритетну позицію сімейні ролі, носіями яких виступають суб'єкти цього дискурсу.
2. Ментальною базою сімейних ролей є стереотипні знання / уявлення членів англомовного соціуму про права й обов'язки членів нуклеарної родини, що мають канонізовану та еталонну природу. Відтворення / утворення стереотипного знання про сімейну роль передбачає активність суб'єкта, яка посилюється у конфліктних ситуаціях. Об'єктивація стереотипного знання відбувається за допомогою висловлення, що містить смислові опори, представлені ключовими елементами: переважно одиницями синтаксичного рівня (вільними словосполученнями, реченнями).
3. Лінгвокогнітивні механізми актуалізації стереотипного знання про сімейні ролі охоплюють: основу - ЗНАННЯ (структурований предметний зміст стереотипних ролей) та операції - МИСЛЕННЯ (операція перспективізації для встановлення зв'язку між висловленням, референтною ситуацією або комунікативною функцією та стереотипною роллю), БАЖАННЯ, ОЦІНКИ (намір суб'єкта привести поведінку себе / іншого у відповідність / невідповідність до рольових вимог згідно з їх оцінкою), МОВЛЕННЯ (омовлення стереотипної ролі).
4. Поняттєвий зміст стереотипного знання про сімейні ролі охоплює традиційні патріархальні уявлення, пов'язані із розподілом праці, продовженням роду та моральними імперативами й сучасні переконання, що акцентують ідею рівності та взаємної поваги і турботи, а також альтернативні погляди, котрі відбивають характерний для сьогодення перерозподіл праці між чоловіком і жінкою. Традиційні патріархальні та сучасні ролі є обов'язковими складниками базових ролей і структурно пов'язані між собою у дві напівавтономні підсистеми; альтернативні ролі факультативні та структурно не оформлені, вони мають маргінальний статус.
5. Ключові елементи, що об'єктивують поняттєвий зміст стереотипного знання про сімейні ролі в конфліктних ситуаціях, представлені у стверджувальних / оцінних висловленнях (дескриптивний-оцінний спосіб), спонукальних висловленнях (спонукальний спосіб), висловленнях незгоди, заборони тощо (каузальний спосіб). Омовлення ролей ЧОЛОВІК і ДРУЖИНА відбувається в основному у дескриптивно-оцінний та спонукальний спосіб, ролей МАТИ, БАТЬКО, ДИТИНА - переважно у каузальний спосіб.
6. За оцінного способу мовленнєвої репрезентації стереотипних ролей у висловленні наявні первинні (експліцитні) та вторинні (імпліцитні) мовні маркери оцінки; за дескриптивного, спонукального й каузального способу - лише нульові (пресупозиційні) маркери. Оцінка, що безпосередньо виражена у висловленні або виведена з нього, об'єктивує ціннісний зміст стереотипних ролей: позитивна / негативна оцінка відповідності / невідповідності суб'єкта рольовим вимогам кореспондує з позитивним / негативним ставленням до поняттєвого змісту.
7. Аксіологічний зміст традиційних патріархальних ролей переважно позитивно позначений, випадки його негативної маркованості являють собою часткове / повне неприйняття еталонної природи цих ролей на основі інтерпретації, зумовленої особистісними / груповими (віковими, гендерними) характеристиками суб'єкта. Аксіологічний зміст традиційних сучасних ролей має позитивний знак і не піддається інтерпретації у ситуаціях сімейного конфлікту. Альтернативні ролі мають невизначений аксіологічний зміст, залежний від статусних характеристик суб'єкта. Аксіологічний зміст також виявляє себе у виборі носієм ролі комунікативної позиції (мовця / адресата), що зумовлює вербалізацію ролей як ендо- / екзостереотипів.
Теоретична значущість роботи полягає у тому, що виявлення особливостей актуалізації стереотипних ролей в англомовному сімейному конфліктному дискурсі сприяє розвитку дискурсології: обґрунтування статусу ролі як системного чинника дискурсу, уточнення принципу виокремлення дискурсивних контекстів, ідентифікації одиниць аналізу, а також розроблення методики дослідження поглиблює дискурсологічне знання та пропонує нові підходи до вивчення дискурсивних феноменів. Трактування рольових стереотипів як лінгвокультурних ментальних структур збагачує когнітивну лінгвістику. Результати дослідження є також внеском у соціолінгвістику: вивчення соціально-інтеракційної природи мовленнєвої взаємодії розвиває лінгвістичне знання про когнітивні процедури та використання мови як основи соціальних смислів, а також доводить динамічну суть цих смислів, у побудові яких усуспільнений досвід та його особистісна інтерпретація активно взаємодіють між собою.
Практична цінність роботи обумовлена можливістю використання її положень та висновків у курсах теоретичної граматики (розділи "Словосполучення", "Речення"), загального мовознавства (розділи "Мова і мовлення", "Мова і мислення", "Мова і суспільство"), а також у спецкурсах з дискурсології, комунікативної лінгвістики, когнітивної лінгвістики, соціолінгвістики, лінгвістики тексту та лінгвістичної аксіології.
Апробація роботи. Основні положення дисертації пройшли апробацію на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2006-2009) та чотирьох конференціях: Всеукраїнському науковому форумі "Сучасна англістика: Стереотипність і творчість" (Харків, 2006 р.), п'ятій Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу" (Харків, 2009 р.), третьому Міжнародному науковому форумі "Сучасна англістика: мова в контексті культури" (Харків, 2009 р.), першому Міжнародному кримському лінгвістичному конгресі "Язык и мир" (Ялта, 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у п'ятьох одноосібних статтях авторки, опублікованих у фахових виданнях України, та трьох тезах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 2,3 др. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертація загальним обсягом 215 сторінок (179 сторінок основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списків використаної наукової (276 позицій) і довідкової літератури (14 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (33 позиції) та 2 додатків, що містять 7 рисунків.
2. Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено його мету, об'єкт та предмет; розкрито наукову новизну, теоретичну значущість і практичну цінність роботи, а також наведено дані про її апробацію.
Розділ 1. "Теоретико-методологічні засади аналізу особливостей актуалізації стереотипних ролей в англомовному сімейному конфліктному дискурсі". Життя більшості людей так чи інакше пов'язане з сім'єю - своєрідним мікросвітом, де сплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні та інші соціальні проблеми. Важливість сім'ї як соціального інституту визначається тим, що будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо, на майбутнє держави в цілому. Визначаючи поняття сім'ї соціологи наголошують на наявності нуклеарної й розширеної форм та на пріоритетності нуклеарної сім'ї як первинної соціальної групи (Д. Девід). Зміни стандартів сімейного життя позначаються на тлумаченні нуклеарної сім'ї як такої, що не обов'язково ґрунтується на стандартних моделях шлюбу. Сучасне розуміння сім'ї акцентує не стільки юридичне оформлення родинних відносин, скільки ідею турботи, взаємної підтримки, відповідальності, інакше кажучи, служіння, що й складає першообраз англійського іменника family (сім'я): (Etymology: Latin familia, from famulus, servant; akin to Oscan famel servant (Allwords)).
Суспільство живе і розвивається за своїми законами, у ньому виникають різноманітні конфлікти, основою яких є наявність соціальних відносин між суб'єктами взаємодії - групами, колективами, націями, класами та сім'ями (Г.В. Ложкін). Сімейні конфлікти є одним з основних і найпоширеніших типів, за оцінками спеціалістів у 80-85 % родин відбуваються конфлікти, а у решті виникають суперечки з різних причин (С.М. Ємєльянов). Конфліктне спілкування у сім'ї має різні форми: приховану або відкриту (О.Я. Анцупов, С.М. Ємєльянов). Відкрита форма сімейного конфлікту робить його об'єктом уваги не тільки психологів, соціологів, соціальних психологів, конфліктологів, але й мовознавців.
Розуміння сімейного конфлікту як соціально-психологічного феномену, що відзначається суспільною значущістю, зумовлює необхідність вивчення сімейного конфліктного спілкування з позиції дискурсології, яка надає пояснювальної сили тлумаченню мовлення як соціальної інтеракції. Набутки дискурсологічних студій (А.Д. Бєлова, Т. ван Дейк, В.І. Карасик, О.С. Кубрякова, Л.М. Макаров, О.І. Морозова, І.Є. Фролова, І.С. Шевченко, Д. Шиффрін та ін.) дозволяють визначити англомовний сімейний конфліктний дискурс (далі - АСКД) як діалогічну за формою мовленнєву взаємодію представників англомовної лінгвокультурної спільноти (британців та американців), здійснювану засобами англійської мови у сімейній сфері, конфронтаційну за характером, учасники якої пов'язані узами спорідненості чи шлюбу. Параметрами АСКД, адекватними його аналізу з соціально-інтеракційних позицій є соціальна тематика, міжособистісний тип конфронтаційної взаємодії, представленість учасників членами нуклеарної родини, які виступають носіями сімейних ролей. Психологічні чинники при цьому виступають другорядними або додатковими.
Системним складником АСКД є роль - стійкий, нормативно схвалений соціумом шаблон поведінки, що репрезентує дії, думки й почуття індивіда та відповідає його соціальній позиції (В.І. Карасик, І.С. Кон), регулюється правилами участі в діяльності групи (Р.Т. Белл), передбачає наявність певних функціональних прав і обов'язків та рольових очікувань або експектацій - правил і норм, які група пред'являє до людини, що грає певну конкретну роль (П.П. Горностай). Природа сімейних ролей в англомовному соціумі - сукупність прав та обов'язків членів (нуклеарної) сім'ї та відповідних моделей поведінки - визначає суть інституту сім'ї, який з прадавніх часів зберігає універсальні риси, пов'язані з традиційним розподілом праці між чоловіком та жінкою та з потребою продовження роду, й водночас динамічно змінюється, чутливо реагуючи на сучасну реальність. Це спричиняється до культурно-соціальних модифікацій сімейного життя, зокрема до нівелювання чіткого розподілу праці, посилення ролі взаєморозуміння і взаємної підтримки, ідеї рівноправності тощо.
Знання про сімейні ролі має схематизовано-типізований усуспільнений характер, що визначає його як стереотипне. Вміст цього знання кореспондує з каноном - сукупністю поняттєвої інформації типово асоційованої з певною сімейною роллю, та з еталоном - ціннісною інформацією, репрезентованою оцінюванням поняттєвого змісту з опорою на нормативно-ціннісні орієнтири. Відрізняючись від лінгвокультурного концепту спрощеністю й узагальненістю, стереотипне знання подібно до нього структуроване поняттєвим та ціннісним складниками. Стереотипне знання про сімейні ролі відтворюється / утворюється у дискурсі шляхом інтерпретації колективного досвіду з позиції СПОСТЕРІГАЧА, яка є універсальною роллю суб'єкта дискурсу, що випливає із розуміння дискурсивної діяльності як сукупності рефлексії індивіда та її вербалізованого продукту. У ситуаціях конфлікту, зокрема за наявності міжособистісного протиріччя, позиція СПОСТЕРІГАЧА суттєво посилюється через наявність незгоди, протиріччя, ворожості між комунікантами.
Сімейні ролі актуалізуються у дискурсі мовними засобами, котрі забезпечують доступ до предметного та аксіологічного змісту стереотипного знання та до його інтерпретації комунікантом. Це визначає стереотипні ролі як лінгвоментальний конструкт АСКД, що поєднує в собі предметну інформацію про права і обов'язки носія ролі (канон) та аксіологічну інформацію, основану на нормах і цінностях (еталон). Суспільна природа сімейних ролей та особистісні погляди СПОСТЕРІГАЧА забезпечують відтворення / утворення стереотипного знання у ситуаціях сімейного конфлікту, організуючи мовленнєву взаємодію як інтеракцію, в котрій вибудовуються соціальні структури.
Актуалізація стереотипних ролей в АСКД здійснюється за допомогою висловлень, реалізованих у контексті сімейного конфлікту. Виокремлення контекстів сімейного конфлікту можливо з урахуванням змістових (наявність (макро) теми "Родинні справи"), комунікативних (наявність стратегії конфронтації) і формальних (обсяг діалогічних фрагментів) показників. Висловлення, реалізовані в ситуаціях сімейного конфлікту, виступають актуалізаторами стереотипних ролей за наявності зв'язку між референцією висловлення і роллю (експліцитний / імпліцитний опис рольових прав і обов'язків), або між функціональним призначенням і роллю (реалізація рольових прав і обов'язків функціонально-семантичним типом висловлення). Смисловими опорами рольових стереотипів виступають ключові елементи, які на рівні мовної структури в абсолютній більшості збіжні з одиницями синтаксичного рівня (вільними словосполученнями, реченнями). Приміром, у наступній ситуації ключовий елемент поданий вільним словосполученням; висловлення здійснює референцію до дій, котрі кореспондують зі стереотипним знанням про роль ДРУЖИНИ:
(1) - `Free time! What do you think I do all day? Loll about on the sofa scoffing booze and biscuits and smoking spliffs like you and your pals? Some of us are keeping the ol' homestead running!' (J. Astley).
У іншій ситуації ключові елементи подані реченнями, два з яких реалізують висловлення осуду, а одне - висловлення докору. Ці функціональні типи кореспондують з обов'язками БАТЬКА виховувати дитину, зокрема вказувати на її негативні вчинки:
(2) - You <…>ed up all those baseball scholarships. You could have made something of yourself. But you're weak, you goddamn loser! ("Bullet").
Одиниці лексичного рівня як ключові елементи використовуються украй рідко (біля 0,8% усіх прикладів нашої вибірки) та являють собою безпосередньо ім'я ролі (wife, husband тощо). Отже, актуалізація стереотипних ролей відбувається за допомогою різнорівневих мовних засобів, але усі вони дають можливість встановити зв'язок між висловленням, реалізованим у ситуації сімейного конфлікту, його референцією або комунікативною функцією та знаннями / уявленнями англомовних комунікантів про певну сімейну роль.
Розділ 2. "Особливості актуалізації поняттєвого змісту стереотипних ролей в англомовному сімейному конфліктному дискурсі". Поняттєвий зміст стереотипних ролей АСКД представлений системою, що складається з макрокомпонентів - базових ролей членів нуклеарної родини: ДРУЖИНА, ЧОЛОВІК, МАТИ, БАТЬКО, ДИТИНА та компонентів - кластерних ролей, які формують вміст стереотипних знань / уявлень англомовних комунікантів про права та обов'язки цих членів сім'ї і задають очікування щодо поведінки. Серед кластерних ролей наявні традиційні патріархальні: ДРУЖИНА-ДОМОГОСПОДАРКА, ВІРНА ПАРТНЕРКА, КОХАНКА; ЧОЛОВІК-ЗДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК, ВІРНИЙ ПАРТНЕР, КОХАНЕЦЬ; МАТИ-ГОДУВАЛЬНИЦЯ, ВИХОВАТЕЛЬКА; БАТЬКО-ГОДУВАЛЬНИК, ВИХОВАТЕЛЬ; ДИТИНА-УТРИМАНЕЦЬ, ВИХОВАНЕЦЬ; традиційні сучасні: ДРУЖИНА-ПОДРУГА; ЧОЛОВІК-ДРУГ; МАТИ-ПОДРУГА; БАТЬКО-ДРУГ; ДИТИНА-ДРУГ; а також альтернативні, які зафіксовані тільки у кластерах ДРУЖИНА (ДІЛОВА ЖІНКА-УСПІШНИЙ ПРОФЕСІОНАЛ) і ЧОЛОВІК (ДОМОГОСПОДАР).
Усередині рольових кластерів наявні зв'язки за типом ціле (базова роль) - частина (кластерна роль). Традиційні патріархальні та сучасні кластерні ролі є обов'язковими, а альтернативні - факультативними частинами кожного цілого. У структурі стереотипних ролей АСКД наявні два сегменти - ДРУЖИНА-ЧОЛОВІК та МАТИ / БАТЬКО-ДИТИНА, які є напівавтономними й мають довільний зв'язок. Кожний сегмент зорганізований за принципом бінарної опозиції, де стійкі зв'язки мають лише традиційні ролі.
Стереотипні ролі в АСКД актуалізуються послідовно або одночасно. За послідовної актуалізації у дискурсивному фрагменті реалізуються декілька ролей, що належать до одного чи різних кластерів. Так, приміром, у конфліктній ситуації послідовно реалізуються ролі ДРУЖИНА-ПОДРУГА та ДРУЖИНА-КОХАНКА, обидві з яких належать до рольового кластеру ДРУЖИНА (чоловік звинувачує дружину у недбалому ставленні до нього; описуючи її дії як такі, що не відповідають вимогам заданим роллю):
(3) - You're an empty -- You're an empty, hollow <…>ing shell of a woman. What the hell are you living in my house for if you hate me so much? Huh? Will you answer me that? Why the hell do you <…> me? ("Revolutionary Road").
Одночасну актуалізацію декількох ролей ілюструє наступний приклад, де чоловік, звинувачуючи дружину в намаганні позбутися дитини, вербалізує її невідповідність базовій ролі МАТЕРІ, що кореспондує з сукупністю усіх кластерних ролей:
(4) - Stop. Please just stop, Frank.
- April, a normal woman, a normal sane mother doesn't buy herself a piece of rubber tubing to give herself an abortion so she can, go live out some God damn fantasy. ("Revolutionary Road").Окрім опису дій, несумісних зі стереотипними рольовими очікуваннями, цей приклад містить також і експліцитне позначення базової ролі - номінацію mother.
У прикладі (5) одночасно актуалізуються ролі двох кластерів - БАТЬКО та ЧОЛОВІК: БАТЬКО-ДРУГ, ЧОЛОВІК-ДРУГ. Дружина вважає дії чоловіка виявом недружнього ставлення до дітей і до неї самої, несумісним з вимогами відповідних ролей:
(5) - What kind of man leaves his family on Christmas morning without a word about where he's going? What kind of man does that!? ("Family Man").
У підґрунті реалізації поняттєвого змісту стереотипних знань / уявлень про сімейні ролі в АСКД лежать лінгвокогнітивні механізми, що охоплюють основу - ЗНАННЯ і операції - МИСЛЕННЯ, БАЖАННЯ, ОЦІНКИ, МОВЛЕННЯ. ЗНАННЯ репрезентовані системою та структурою поняттєвого змісту - колективними знаннями / уявленнями англомовних індивідів про права і обов'язки членів нуклеарної сім'ї. Мислення представлене запровадженням до сукупності цих ментальних структур операції перспективізації, в ході якої встановлюється зв'язок між висловленням, вербалізованим фрагментом дійсності та стереотипним знанням / уявленням про роль. Бажання, оцінки представлені діяльнісним наміром суб'єкта дискурсу привести власні дії / дії іншого у відповідність / невідповідність до рольових вимог, що являє собою результат його психологічно-емоційної діяльності - операції оцінювання.
Мовлення подане реалізацією стереотипної ролі шляхом омовлення рольових очікувань, рольових вимог, рольових прав та обов'язків, реалізованих через опис (висловлення-твердження та оцінні висловлення, формально представлені реченнями розповідної / питальної структури), спонукання (спонукальні висловлення, представлені реченнями відповідної структури або розповідними реченнями, часто з модальними дієсловами would, should) або здійснення вербальної дії, спричиненої рольовими правами й обов'язками (висловлення / речення різного типу). Відповідно мовленнєві способи актуалізації ролей охоплюють:
а) дескриптивно-оцінний:
(6) - "Susan, damn it. I'm not in the mood."
- "We hardly ever have sex anymore, as it is." (M. Crichton).
Об'єктивуючи роль ЧОЛОВІК-КОХАНЕЦЬ дружина описує поведінку чоловіка як таку, що не відповідає рольовим очікуванням, одночасно висловлюючи своє негативне ставлення до його дій.
б) спонукальний:
(7) - `So! Yer couldn't even wait up for me, eh, you lazy bitch. I expect you'll be quick enough to get my dinner now! (J. Cox).
Мовець - чоловік - імпліцитно спонукає дружину до дій, які відповідають його рольовим очікуванням щодо поведінки ДРУЖИНИ-ДОМОГОСПОДАРКИ.
в) каузальний:
(8) - "Can we walk on the ice?"
- "Never, ever do that, Teddy, do you hear me? We are going home".
- "Now? I don't want go home." (D. Steel).
Вербальні дії матері у цій ситуації (заборона і розпорядження) спричинені її правом і обов'язком турбуватися про безпеку дитини, передбачені роллю МАТЕРІ-ВИХОВАТЕЛЬКИ.
Результатом дії лінгвокогнітивних механізмів є втілення стереотипних знань / уявлень про сімейну роль в АСКД. Між різними ролями та способами їх актуалізації спостерігається кореляція (ДРУЖИНА, ЧОЛОВІК - дескриптивно-оцінний і спонукальний спосіб, БАТЬКО / МАТИ, ДИТИНА - переважно каузальний спосіб), що маніфестує зв'язки когнітивних і комунікативних чинників з моделями мовленнєвої поведінки. Стереотипні знання / уявлення про сімейні ролі є ендостереотипами, якщо мовець є носієм актуалізованої ролі, або екзостереотипами, якщо носієм ролі є адресат чи третя особа. Приміром, у наступній ситуації мовець, обурений тим, що йому прийшлося перебрати на себе домашні обов'язки, є носієм об'єктивованої ролі ЧОЛОВІКА-ДОМОГОСПОДАРЯ, отже ця роль є ендостереотипною:
(9) - The last three months nearly killed me. I can't take care of the girls, work, cook, take care of the house. I can't do it all.' (D. Steel).
У прикладі (10) носієм актуалізованої ролі ЧОЛОВІК-ДРУГ є адресат: дружина-мовець обурена тим, що її чоловік забув про річницю одруження, таким чином реалізована роль є екзостереотипною:
(10) - Jesus, Jack...Is this where we are now? Is this our marriage? Suddenly I'm the wife who has to drop hints two weeks before her anniversary so her husband doesn't <…> it up? I don't want to be that, Jack... ("Family Man").
Кореляції між ендо-/екзостереотипами, а також традиційними (патріархальними і сучасними) та альтернативними ролями різних кластерів виявляють етнокультурну специфіку АСКД. Кількісні результати засвідчують, що в конфліктних ситуаціях англомовні комуніканти мають певні преференції щодо стереотипних ролей: вони швидше хочуть бачити себе батьками й дітьми (Я-РОЛЬ), ніж чоловіком або дружиною та навпаки частіше атакують супротивника як носія ролі дружини чи чоловіка (ТИ-РОЛЬ). При цьому бачення власних ролей є ширшим, більш сучаснішим, а ролей іншого навпроти - більш ретроградним.
Розділ 3. "Особливості актуалізації ціннісного змісту стереотипних ролей в англомовному сімейному конфліктному дискурсі". Вкоріненість у людській свідомості уявлень про традиційні, а також і сучасні сімейні ролі як такі, що забезпечують власне існування сім'ї, кореспондує із їх еталонністю, що передбачає їх позитивну маркованість. Маргінальний статус альтернативних ролей свідчить про їхню нееталонність та зумовлює домінування поглядів суб'єкта у їх оцінці. Виразність вираження різних поглядів на стереотипні ролі у ситуаціях сімейного конфлікту стосується саме їх ціннісного змісту: якщо в актуалізації поняттєвого змісту суб'єкт виявляє себе лише в об'єктивації ендо- чи екзостереотипного знання, то в актуалізації оцінки він оперує загальнокультурними, спільно-груповими, індивідуальними цінностями.
У підґрунті аксіологічного змісту стереотипних ролей лежить оцінка як особливий вид модальності, що маніфестує ставлення індивіда до поняттєвого змісту через його позитивну / негативну оцінку відповідності / невідповідності суб'єкта АСКД рольовим правам і обов'язкам. Суб'єкт оцінки представлений суб'єктом АСКД - мовцем, об'єкт оцінки - (1) суб'єктом АСКД - носієм ролі, до діяльності якого здійснюється референція; (2) поняттєвим змістом самої стереотипної ролі. Першому шару об'єкта - діяльності носія ролі приписується конкретна оцінка; поняттєвому змісту ролі - загальна оцінка.
Дескриптивно-оцінний спосіб мовленнєвої репрезентації стереотипних ролей з точки зору омовлення оцінки доцільно розподілити на оцінний та дескриптивний. За оцінного способу висловлення містять первинні / вторинні маркери оцінки. Первинні маркери експліцитно виражають оцінне значення, вони подані переважно прикметниками (частково іменниками та дієсловами). Наприклад, у наступному прикладі актуалізована стереотипна роль МАТИ-ПОДРУГА:
(11) - "You were rude to my friend".
- "He's not you friend. He's a stranger. Don't forget that. And don't argue with me." (D. Steel).
Первинний маркер, використаний у цій ситуації - прикметник rude (грубий) містить у своїй семантичній структурі сему негативної оцінки [impolite, making people angry by one's bad behavior or unkind words; lacking refinement or delicacy] (Merriam Webster Dictionary - далі MWD). Предикативне уживання цього маркеру є поліфункціональним: з одного боку за його допомогою здійснюється референція до дій, несумісних з очікуваннями, завданими вказаною стереотипною роллю, з другого - виражається негативна оцінка цих дій, закорінена на значенні маркеру. Отже, ці первинні маркери можуть водночас виступати і ключовими елементами - експлікаторами поняттєвого змісту. Прикметники в атрибутивній функції не є типовими первинними маркерами, вони репрезентують лише оцінне значення, утворюючи вільне словосполучення з іменником, який експліцитно позначає носія ролі за допомогою імені цієї базової ролі. Вторинні маркери представлені прикметниками, які імпліцитно репрезентують оцінне значення шляхом зміни знака оцінки на протилежний або за формальної відсутності та інференційного виводу маркера.
Так, у ситуації (12), де актуалізується роль ДРУЖИНА-ПОДРУГА, задіяний вторинний маркер (perfect - бездоганний). Вживаючи цей прикметник, що містить у структурі свого значення сему позитивної оцінки [being entirely without fault or defect; corresponding to an ideal standard or abstract concept] (MWD), чоловік об'єктивує не позитивну, а негативну оцінку: він навпроти не вважає, що його дружина добре виконує обов'язки, передбачені вимогами ролі (You are perfect > You are bad):
(12) - You're not hearing me. You're so goddamn critical!.
- It's hard with two kids. I don't need a third.
- You're perfect, and I've done nothing right in 15 years! ("The Story of Us").
У прикладі (13), де актуалізована базова роль БАТЬКО, оцінний маркер у висловленні відсутній, однак його неважко реконструювати (What kind of father are you? > You are a bad father); у той же час базова роль БАТЬКО позначена експліцитно (father):
(13) - Every day, "fix the world". How about fixing your family? What kind of father are you? And now you`re drunk at church, for Christ's sake … ("Cinderella Man").
За дескриптивного способу висловлення містять нульові маркери оцінки, тобто не містять мовних одиниць з оцінним значенням. Це значення виводиться суб'єктом АСКД з його пресупозиційного фонду з опорою на ціннісні орієнтири. Приміром, у наступній ситуації удавано здивована дружина запитує, чи це з нею збирається розмовляти чоловік, стверджуючи тим самим, що зазвичай він цього не робить, й негативно оцінюючи його невідповідність вимогам до ролі ЧОЛОВІКА-ДРУГА:
(14) - You're obviously upset. If there's something you want to talk about.
- Talk? Who, us? Oh, you mean to each other? ("In the Bedroom").
За спонукального способу висловлення також містять нульові маркери, пресупозиційне виведення оцінного значення в цьому випадку ґрунтується на кореляції волюнтативної й аксіологічної модальності (бажане - добре, небажане - погане). Наприклад, у наступній ситуації об'єктивована роль БАТЬКО-ГОДУВАЛЬНИК:
(15) - `Dad, you would best get up. It's gone eleven!'
- `Piss off, you! Let a man sleep, why don't yer?' (J. Cox).
Спонукання батька до виконання обов'язків, передбачених роллю, пресупонує його негативну оцінку (батько не хоче йти на роботу). За каузального способу висловлення містять нульові маркери оцінки. Оцінне значення, як і за дескриптивного способу, виводиться з пресупозиційного фонду суб'єкта АСКД з опорою на ціннісні орієнтири. Наприклад, у наступній ситуації об'єктивована роль ДИТИНИ-ВИХОВАНЦЯ:
(16) - Pop, couldn't you just sit there and eat your wonderful egg salad, and quit horning in?
- John, come and have a look out this fabulous picture window.
- Ma, how about doing everybody a favor? How about shutting up! ("Revolutionary Road").
У цьому прикладі роль актуалізована вербальними діями, що суперечать рольовим очікуванням: син у грубій формі вказує батькам, як їм слід поводитися, тоді як вимоги ролі ДИТИНИ-ВИХОВАНЦЯ навпаки передбачають підкорення настановам батьків. Отже дитина негативно оцінює вимоги своєї ролі, що відрізняє цю ситуацію від попередніх (11-15), де негативна оцінка невідповідності суб'єкта рольовим правам і обов'язкам означає позитивну оцінку поняттєвого змісту ролей. Аксіологічний зміст стереотипних ролей в АСКД охоплює абсолютну й відносну оцінку, переважно позитивну, його негативна позначеність кореспондує зі статусними / особистісними характеристиками комунікантів.
Специфіка групової інтерпретації виявляється у негативному ставленні осіб молодшого віку до власної ролі ВИХОВАНЦЯ й до ролей МАТИ / БАТЬКО - ВИХОВАТЕЛЬКА(-ТЕЛЬ); у позитивній оцінці жінками власної ролі ДРУЖИНА-ДІЛОВА ЖІНКА-УСПІШНИЙ ПРОФЕСІОНАЛ й негативній оцінці чоловіками своєї ролі ЧОЛОВІК-ДОМОГОСПОДАР; особливості індивідуально-особистісної інтерпретації маніфестовані негативною оцінкою поняттєвого змісту традиційних патріархальних ролей ЧОЛОВІК-ЗДОБУВАЧ-ГОДУВАЛЬНИК, ЧОЛОВІК-ВІРНИЙ ПАРТНЕР і ДРУЖИНА-ДОМОГОСПОДАРКА. Решта традиційних патріархальних ролей (ЧОЛОВІК-КОХАНЕЦЬ, ДРУЖИНА-ВІРНА ПАРТНЕРКА / КОХАНКА) і сучасних ролей (ЧОЛОВІК / ДРУЖИНА / МАТИ / БАТЬКО / ДИТИНА - ДРУГ) кореспондують лише з актуалізацією позитивного аксіологічного змісту.
Мовленнєві способи та мовні засоби актуалізації ціннісного змісту стереотипних ролей, а також тип ролі (патріархальна / сучасна / альтернативна), характеристики суб'єкта АСКД й позитивна / негативна оцінка поняттєвого змісту стереотипного знання демонструють чітке / нечітке співвідношення.
Висновки
Поступальний рух лінгвістичної думки відкриває нові перспективи мовознавчого аналізу антропних об'єктів, до яких належить і роль учасника комунікації - феномен, що має мисленнєво-вербальну природу, поєднуючи знання / уявлення індивідів про певні рольові права і обов'язки та актуалізацію цих знань у мовленнєвій діяльності. Сімейні ролі представляють найперший в історії людства соціальний інститут - сім'ю. Тісна, багатобічна й тривала взаємодія індивідів у рамках цього інституту сприяє підвищенню рівня його конфліктогенності.
Схарактеризувати сімейні ролі у сукупності їх когнітивних і вербальних аспектів та соціально-інтеракційної функції можливо у термінах дискурсології. Для цього у роботі були використані постулати про системну впорядкованість й спрощеність - стереотипність - знань / уявлень індивідів про певну роль, наявність у ньому поняттєвого змісту, котрий кореспондує з каноном - типовим зразком, та ціннісного змісту, співвіднесеного з еталоном, тобто із проекцією поняттєвого змісту в систему цінностей. Постулат про діяльнісний характер мови / мовлення складає розуміння того, що стереотипне знання не репрезентується у комунікації, а утворюється, конструюючись як соціальні смисли.
Враховуючи зовнішньо приховану форму вербалізації стереотипного знання, у дослідженні було визначено контекст сімейного конфлікту як середовище актуалізації стереотипних ролей та висловлення як матеріальну форму актуалізації стереотипної ролі за допомогою ключових елементів, котрими виявилися в основному мовні одиниці синтаксичного рівня. Зважаючи на активну роль суб'єкта сімейного конфліктного дискурсу, у роботі також взяті до уваги ті знання / уявлення про стереотипні ролі, котрі є традиційними (патріархальними і сучасними) й альтернативними, а також і статусні характеристики комунікантів з огляду на їхню потенційну можливість впливати на особливості особистісної інтерпретації. Активність мовця задає межі можливих способів омовлення стереотипного знання про ролі в АСКД. Дослідження засвідчило, що такими є: опис дій суб'єкта, співвіднесених з рольовими очікуваннями, з можливим вербальним вираженням оцінки цих дій; спонукання суб'єкта до дій, що відповідають рольовим вимогам; здійснення вербальних дій, спричинених рольовими правами та обов'язками. Кожен зі способів корелює із певним набором мовних / мовленнєвих засобів - типів висловлень / речень.
Засобами оцінки виступають первинні (експліцитні) маркери, які на мовному рівні демонструють загальні тенденції мовного втілення оцінки. Вторинні (імпліцитні) маркери та нульові (пресупозиційні) маркери виводяться інференційно, причому релевантною стає або та частина пресупозиційного фонду суб'єкта, що пов'язана з позамовними знаннями, або до цих знань можуть долучатися також і мовні (знання про кореляції волюнтативної й аксіологічної модальності). Еталонна природа традиційних патріархальних та сучасних ролей спричиняється до переважно позитивної позначеності їх ціннісного складника: опора на загальнокультурні цінності укріплює позицію СПОСТЕРІГАЧА в ситуації сімейного конфлікту й послаблює позицію його супротивника як порушника загальноприйнятих норм. Разом із тим, групові (статусні) та / або індивідуальні характеристики суб'єкта зумовлюють можливість нехтування колективними цінностями. Це виявляється у негативній оцінці з позицій дитячої / молодіжної субкультури обов'язків ДИТИНИ-ВИХОВАНЦЯ та прав БАТЬКІВ-ВИХОВАТЕЛІВ; у залежному від гендерних та/або індивідуальних чинників негативному ставленні до традиційних ролей, що стосуються розподілу праці у родині між чоловіком і жінкою та моральних норм (збереження подружньої вірності).
...Подобные документы
Опис просодичного оформлення діалогічного англомовного та російськомовного дискурсу в квазіспонтанних ситуаціях офіційно-ділового спілкування. Огляд реплік, що входять до складу діалогічних єдностей, виокремлених з офіційно-ділового діалогічного дискурсу.
статья [83,1 K], добавлен 31.08.2017Дискурс як об’єкт лінгвістичних досліджень. Історичне вивчення дискурсу. Поняття кінотексту та його характеристика. Синтаксичні особливості англомовного кінодискурсу. Відмінності кінодіалогу від природного діалогу. Емфатична і неемфатична інтонація.
курсовая работа [56,9 K], добавлен 04.08.2016Етикетне спілкування - складова лінгвокраїнознавчої комунікації. Принцип організації етикетного спілкування лінгвокультурної комунікації. Мовні кліше - репрезентати ситуаційного етикету. Етикетні моделі знайомства, привітання, прощання, вибачення, подяки.
курсовая работа [96,0 K], добавлен 01.02.2014Вивчення теоретичних аспектів дослідження використання сленгу в розмовному дискурсі англійської мови. Характеристика відтворення сучасного варіанту сленгу кокні та жаргону у фільмах Гая Річі "Рок-н-рольщик", "Великий куш" та "Карти, гроші, два стволи".
дипломная работа [70,2 K], добавлен 03.05.2012Аналіз етнографічної особливості українського народу. Дослідження етнокультурознавчого аспекту змісту фразеологізмів. Розгляд національної своєрідності у спілкуванні. Українська фразеологія як сукупність вербальних і невербальних засобів спілкування.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 08.10.2009Поняття "конфронтаційна просодика" та наявність її компонентів в дискурсі. Вираження негативної емоціональності за допомогою просодичних компонентів. Комунікативне значення конфронтаційних просодичних компонентів в організації діалогічного дискурсу.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 23.04.2012Аналіз базових (глобальних) та другорядних (локальних) функцій сучасного англомовного кінорекламного аудіовізуального дискурсу й виявлення особливостей реалізації встановлених функцій у цьому дискурсі. Методи ефективної репрезентації кінопродукції.
статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011Специфіка політичного дискурсу з погляду лінгвістичних досліджень. Характеристика метафори та метафоричного процессу. Особливості перекладу метафори та принципи відтворення метафоричних конструкцій в англомовному політичному дискурсі українською мовою.
курсовая работа [336,7 K], добавлен 27.07.2022Проблема дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови в сучасному суспільстві, свідомого, невимушеного, цілеспрямованого, майстерного вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування між респондентами.
презентация [2,5 M], добавлен 19.06.2017Визначення синтаксичної емфази та її структурних характеристик. Аналіз способів передачі синтаксичної емфази при перекладі роману Джерома Девіда Селінджера "Вище крокви, теслі" на українську мову. Аналіз емфази з точки зору мовних рівнів її реалізації.
курсовая работа [76,8 K], добавлен 25.05.2016Аналіз мовних засобів реалізації тактик стратегії інформування на матеріалі французьких наукових текстів з міжнародних відносин. Види інформації, які слугують підставою оцінки достовірності висловлювання. Особливість вивчення плану введення в оману.
статья [32,4 K], добавлен 18.08.2017Аналіз відмінностей англо- і україномовного політичних дискурсів, зумовлених впливом екстралінгвістичних чинників. Особливості передачі лінгвокультурологічно-маркованих мовних одиниць у тексті трансляції. Відтворення ідіостилю мовця під час перекладу.
курсовая работа [96,1 K], добавлен 09.04.2011Культура усного ділового спілкування. Вимоги до усного ділового спілкування та його особливості. Усне професійне та ділове спілкування як складова частина ділового спілкування. Види усного професійного мовлення. Основні етапи підготовки публічної промови.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 27.05.2015Характеристика поетичного тексту та особливостей його композиційної побудови. Особливості вживання фонетичних засобів поезії. Принципи вживання фонетичних засобів, їх роль у віршах. Мовні особливості фонетичних одиниць в англійських творах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 10.02.2014Поняття, види антропонімів в англійській мові. Явище інтертекстуальності, його класифікація за різними авторами. Аналіз англомовного тексту на предмет виявлення антропонімів як інтертекстуальних елементів на прикладі творів письменника Ф. Фіцджеральда.
курсовая работа [69,6 K], добавлен 24.06.2009Гендерні особливості комунікативної взаємодії та її стратегії. Гендерний аспект вживання мовленнєвих актів і засобів їх модифікації. Лексико-стилістичний аспект відображення гендерної вербальної поведінки чоловіків і жінок у сучасній англійській драмі.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 18.10.2011Визначення поняття "іронія", її основні онтологічні ознаки. Мовностилістичні засоби вираження іронії в англійській мові: графічні та фонетичні, лексико-семантичні, стилістичні прийоми на синтаксичному рівні. Особливості та способи перекладу текстів.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 17.12.2013Мова постійно змінюється. Історична змінність мови — її суттєва ознака, внутрішня властивість. Синхронія і діахронія. Зовнішні причини змін у мові як наслідок змін різних суспільних чинників. Внутрішні причини мовних змін. Темпи та динаміка мовних змін.
реферат [38,3 K], добавлен 15.08.2008Гендерні особливості японської мови, характеристика особливостей жіночого та чоловічого мовлення. Аналіз аспектів гендерної проблематики в лінгвістиці. Існування відмінностей в чоловічій і жіночій мові як фактор японської концепції соціальних ролей.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 14.11.2012