Комп’ютерний лексикон сучасної англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

УДК: 811.111'06'276.5'372'373.611:004

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КОМП'ЮТЕРНИЙ ЛЕКСИКОН СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРНИЙ, СЕМАНТИЧНИЙ, ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Чирвоний Олександр

Сергійович

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Запорізькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Клименко Ольга Леонидівна,

Запорізький національний університет, доцент кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови.

іційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Швачко Світлана Олексіївна, Сумський державний університет,

завідувач кафедри теорії та практики

перекладу;

кандидат філологічних наук, доцент Балюта Емма Григорівна, Класичний приватний університет, Завідувач кафедри перекладу за фахом.

Захист відбудеться 25 лютого 2010 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 166.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.ІМечникова за адресою: 65082, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 22 січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Наприкінці ХХ - напочатку ХХІ століття спостерігається поява нового інформаційного, комп`ютеризованого суспільства, свого роду «системи людей, процесів, цінностей і відповідних технологій» (Нарді, О`Дей). Зміни в цьому суспільстві, його швидкий розвиток вимагають уточнення, поглиблення існуючих наукових понять і зумовлюють утворення нових мовних одиниць для позначення сучасних реалій віртуального життя.

Сфера новітніх технологій виявилась в останні роки одним із головних постачальників нових лексичних, семантичних і фразеологічних одиниць в англійську мову у зв'язку з новими тенденціями і напрямками науково-технічного розвитку (Крістал; Нуолз та Еліот; Ван Дайк). Цей факт пояснюється тим, що швидкий темп розвитку цієї сфери, нові предмети, явища, процеси і факти потребують адекватного позначення в мові. Таке позначення здійснюється шляхом поповнення словникового складу лексичними і фразеологічними інноваціями, переосмисленням вже існуючого мовного матеріалу.

Як зазначають дослідники, останнім часом науковий прогрес набув ознак справньої революції (Зацний; Нарді; Шнейдерман; Уолліс). Інформаційна революція (чи «мережева революція» - “the Web revolution”) супроводжувалася надзвичайно інтенсивним створенням новотворів, пов`язаних з комп`ютерами і Інтернетом. Тому англомовний лексикон сфери новітніх технологій привертає увагу вчених в аспекті дослідження термінологічних підсистем нових одиниць, лінгвокультурології, соціолінгвістики, психології.

В сучасних лінгвістичних дослідженнях розглядається фактор гри в комп`ютерної комунікації, вивчаються лінгвофілософські параметри інновацій сфери новітніх технологій, досліджується віртуальний дискурс. В нашому дослідженні ми спиралися на праці про Інтернет-комунікацію, Інтернет-дискурс та Інтернет-термінологію відчизняних вчених та вчених з близького зарубіжжя, серед них: Н.Н.Алексенко, М.Б.Бергельсон, Т.Ю.Виноградова, А.Е.Войскунский, Е.Н.Галичкина, Д.В.Галкин, А.В.Говорунов, Е.О.Двинова, С.В.Заборовська, Ю.А.Зацний, Л.М.Землянова, Ю.В.Керпатенко, П.В.Ліхолітов, А.А.Ляховська, Р.К.Махачашвілі, Е.Н.Руденко, В.Л.Силаева, О.О.Сотникова, В. М. Фатурова та ін. Англомовні праці також лягли у основу нашої роботи, серед них дослідження таких вчених як: В. Адамс, М.Бенедикт, Д.Крістал, Б.Денет, А.ДіСесса, К.Хефнер, М.Лайон, Б.Лорел, Л.Ленгел, А.Томік, П.Макфедріс, Н.Негропонте, М.Куініон, Дж.Сулер, Л.Х.Таха, Б.С.Колдуел, К.Терлоу, Дж.Тероу та ін.

Актуальність нашого дослідження визначається потребою у комплексному лінгвістичному аналізі причин виникнення, структури та диференційних рис англомовного лексикону, що виник в результаті «інформаційної революції», а також його ролі у збагаченні словникового складу англійської мови. Внаслідок бурхливого розвитку нових інформаційних технологій в останні 30 років, існує необхідність вивчення та аналізу лексики сфери цих технологій на новітньому матеріалі, ретельного дослідження структурного, семантичного і функціонального аспектів англомовного комп'ютерного лексикону.

В нашому дослідженні ми розглядаємо комп`ютерний лексикон, як лексико-семантичну підсистему сучасної англійської мови, до складу якої входять мовні одиниці, що відносяться не тільки до власне персональних комп`ютерів, а також до мобільних телефонів, смартфонів, ноутбуків, кишенькових комп`ютерів і т.і.. Тому одиниці, які позначають реалії сфери новітніх технологій, ми називаємо «комп`ютерно маркованими».

Зв'язок дослідження з науковими програмами, темами. Роботу виконано відповідно до комплексної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету «Лінгвальні, соціолінгвальні та перекладознавчі параметри розвитку словникового складу сучасної англійської мови» (код держреєстрації 0109U001485), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Метою нашої роботи є дослідження особливостей формування та функціонування англомовного лексикону сфери новітніх технологій у контексті розвитку словникового складу сучасної англійської мови шляхом аналізу словотвірних, семантичних і фразотворчих процесів. Мета роботи обумовлює формулювання і вирішення наступних завдань:

- визначити сегмент комп`ютерного лексикону англійської мови та його основні характеристики;

- проаналізувати структуру англомовного комп`ютерного лексикону, визначити його ядерні та периферійні одиниці;

- з'ясувати роль словотвірної деривації, виявити активно діючі способи і продуктивні моделі утворення комп`ютерно маркованих одиниць англійської мови;

- дослідити фразотворчі процеси, джерела формування, способи фразеологізації словосполук та структурно-семантичні особливості фразеологізмів англомовного комп`ютерного лексикону;

- виявити особливості взаємодії комп`ютерного лексикону і загальнолітературної англійської мови та фахових підмов;

- визначити напрями, характер, механізми та результати семантичних змін в англомовному комп`ютерному лексиконі.

Об'єктом вивчення є лексико-семантична підсистема сучасної англійської мови сфери новітніх технологій.

Предметом аналізу є структурний, семантичний та функціональний аспекти комп`ютерного лексикону сучасної англійської мови.

Методологічні засади. Дослідження базується на розумінні мови як системи, еволюціонування якої забезпечується спроможністю до балансування між дією зовнішніх стимулів і внутрішніх механізмів, а також визнанні існування в мові ядерних те периферійних секторів. Головні методи і прийоми дослідження визначаються метою і завданнями роботи. Вирішення поставлених завдань здійснюється шляхом поєднання ономасіологічного і семасіологічного підходів до проблем номінації (для вивчення взаємодії параметрів плану змісту та плану виразу мовних одиниць англомовного комп`ютерного лексикону), методів лінгвістичного і соціолінгвістичного аналізу (для встановлення кореляцій між новими суспільними явищами і появою лексичних та фразеологічних одиниць). В роботі застосовується лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний (для визначення лінгвістичних параметрів одиниць комп`ютерного лексикону), структурно-словотвірний аналіз та елементи етимологічного аналізу (для визначення умов походження одиниць комп`ютерного лексикону), кількісні підрахунки (для обчислення співвідношень різних категорії комп`ютерного лексикону), а також елементи «процесуально-динамічного підхіду» (спрямованого на визначення того, в результаті яких процесів утворюються певні одиниці мови).

Матеріалом дослідження стали 2200 слів і словосполучень сфери новітніх технологій, які належать до словникового складу сучасної англійської мови. Джерелом фактичного матеріалу послужили словники і довідники неологізмів, інтернет-сайти, присвячені проблемам англійської неології, комп`ютерні словники і довідники, електронні бази даних нових слів і комп`ютерної термінології, а джерелом ілюстративного матеріалу слугували англомовні періодичні видання, переважно сфери науки і технологій.

Використання словників неологізмів пояснюється тим, що лексичні одиниці, які аналізуються у нашому дослідженні, відносяться до історичного періоду, який включає останнє двадцятиліття ХХ і початок ХХІ століття. Саме ті одиниці, що з`явилися в ці три десятиліття, і складають англомовний комп`ютерний лексикон, тому при його вивченні використання словників нових слів було необхідним. Використання періодичних видань, у свою чергу, дозволило виявити найбільш релевантний для нашого дослідження лексичний матеріал і підтвердити його актуальність на рубежі ХХ - ХХІ століть, оскільки більшість словників неологізмів датується 90-ми роками ХХ століття і не включає одиниць, що увійшли до комп`ютерного лексикону останнім часом.

Таким чином, наша вибірка складається із термінологічних одиниць, взятих із словників та довідників комп`ютерних термінів, професійних одиниць, взятих з довідників комп`ютерної лексики та спеціалізованих періодичних видань, а також жаргонних одиниць, які мають у словниках відповідне маркування. Верифікація використання досліджуваних одиниць в англомовних текстах відбувалася шляхом аналізу статей та докладів у виданнях спеціалізованого та загально-суспільного спрямування.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:

- На новітньому матеріалі були досліджені шляхи та способи формування англомовного комп`ютерного лексикону шляхом поєднання семасіологічного та ономасіологічного підходів, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу;

- Із застосуванням функціонального підходу була досліджена взаємодія комп`ютерного лексикону із літературною англійською мовою та фаховими мовними підсистемами;

- Шляхом багатоаспектного комплексного аналізу з урахуванням когнітивної парадигми були вивчені головні процеси та напрями фраземної та семантичної деривації у англомовному комп`ютерному лексиконі, визначені центральні концептуальні метафори, досліджено формування комп`ютерно маркованих дериваційних елементів і другорядних способів словотвору;

- За допомогою контекстуального аналізу було досліджено явище мовного відображення політичної коректності в англомовному комп`ютерному лексиконі - заміщення певних одиниць іншими, які несуть більш позитивну конотацію.

- На новому матеріалі було досліджено процеси „антропоморфізму” та „кіберморфізму” - форми техноморфізму, притаманної лише комп`ютерному лексикону, були виділені ядерні одиниці та елементи, які обумовлюють розвиток цього лексикону.

Теоретична значимість роботи полягає в тому, що в дисертації зроблено певний внесок у розвиток деяких галузей загального мовознавства і англістики: теорії словотвору (висвітленням специфіки формування нових словотвірних моделей і дериваційних елементів у мові сфери новітніх технологій), неології (визначенням новітніх тенденцій і основних процесів формування комп`ютерного лексикону сучасної англійської мови на морфологічному (словотвірному) і лексико-семантичному рівнях) і когнітивної лінгвістики (виявленням центральних концептуальних метафор комп`ютерного лексикону).

Також було уточнено наступні онтологічні і лінгвістичні поняття: „ядерна одиниця”, „ядерний елемент”, „ядерна одиниця першого рівня”, „ядерна одиниця другого рівня”, „техносфера” - „кіберсфера”, „антропоморфізм” - „кіберморфізм”, “акронім” - “бакронім”, “спеціалізація”, “деспеціалізація”, “трансспеціалізація”.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання матеріалів дослідження при укладанні навчальних і методичних посібників з лексикології, словників і довідників, зокрема словників нової лексики. Матеріали і здобутки дисертаційного дослідження знайдуть своє застосування у викладанні теоретичних курсів лексикології, стилістики, при перекладі англомовних матеріалів сфери новітніх технологій українською мовою, а також у підготовці спецкурсів з неології і словотвору.

Апробація роботи. Основні положення і висновки роботи висвітлювалися у доповідях на VIII науковій конференції «Мова і культура» (Київ, 2004 рік), І Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні обрії розвитку германської та романської філології» (Запоріжжя, 2007 рік), Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження та викладання» (Кіровоград, 2008 рік), конференції «Актуальні проблеми філології та американські студії» (Київ, 2008 рік), Міжнародній науковій конференції «Взаимодействие, взаимопроникновение языков и культур: состояние и перспективы» (Минск, 2008 рік), І Всеукраїнській науковій конференції молодих учених «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (Запоріжжя, 2008 рік), ХVI Міжнародній науковій конференції молодих науковців (Запоріжжя, 2008 рік), ІІ Всеукраїнській науковій конференції молодих учених «Іноземна філологія у ХХІ столітті» (Запоріжжя, 2009 рік), а також щорічних науково-практичних конференціях Запорізького національного університету (2003-2005 роки).

Результати дослідження відображено у 13 публікаціях, виконаних одноосібно, 10 з них було опубліковано у фахових виданнях України.

Положення, що виносяться на захист:

1. Англомовний комп`ютерний лексикон є самостійною лексико-семантичною підсистемою сучасної англійської мови, що має ядро, до якого входять загальновідомі одиниці термінологічного походження, та велику периферію, яка складається з жаргонізмів та професіоналізмів. Серед диференційних рис лексикону слід відзначити відкритість структури, високу швидкість оновлення та стилістичний динамізм мовних одиниць.

2. Словотвірна деривація в англомовному комп`ютерному лексиконі демонструє розширення своїх можливостей: словоскладання сприяє появі нових комп`ютерно маркованих слів та словотворчих елементів, помітно зростає доля таких «другорядних» способів словотвору, як телескопії та скорочення слів і словосполучень, збільшується значення комплексних способів породження інновацій, що свідчить про ускладнення когнітивних і номінативних процесів.

3. Внаслідок функціональної переорієнтації різнорівневих мовних одиниць, в комп`ютерному лексиконі сучасної англійської мови відбувається лексикалізація морфем та словосполучень, в результаті афіксалізації лексем з`являються нові „комп`ютерно марковані” афікси і напівафікси, за допомогою яких іде активне словобудування.

4. Характерною особливістю комп`ютерних фразеологізмів є антропоцентричність, людина виступає в них як в якості суб'єкту, так і в якості об`єкта номінації, внаслідок чого спостерігається усталений зв`язок комп`ютерних понять з предметами, персоналіями та явищами «реального світу». Фразеологічний фонд англомовного комп`ютерного лексикону зростає за допомогою фразеологізації вільних словосполучень, фразеологічній деривації і лексико-семантичної аналогії. Комп`ютерні фразеологізми утворюються як на базі загальномовного фразеологічного фонду, так і на базі комп`ютерної мовної підсистеми.

5. Зміни й модифікації значень лексичних одиниць, що спричиняють появу семантичних новоутворень англомовного комп`ютерного лексикону, пов'язані з функціональною мобільністю комп`ютерної лексики внаслідок процесів «спеціалізації»-«деспеціалізації»-«трансспеціалізації», тобто набуття, втрати або зміни лексичними одиницями фахової маркованості.

6. Активність метафоричного та метонімічного механізмів виникнення переносних значень одиниць комп`ютерного лексикону сучасної англійської мови свідчить про тенденцію до будування віртуального світу за аналогією з реальним: процеси антропоморфізму (наділення комп`ютеру людськими якостями) та кіберморфізму (наділення людей якостями, властивими комп`ютеру), що знаходять відбиття у комп`ютерному лексиконі, свідчать про дифузію комп`ютерного буття у реальний світ і навпаки - про організацію комп`ютерного буття «за аналогією» із вже існуючими моделями, характерними для «реального світу».

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (393 найменування), списку довідкових видань (21 найменування), списку джерел ілюстративного матеріалу (63 найменування) та Додатків - таблиць та комп`ютерного глосарія (2200 одиниць). Обсяг дисертації складає 151 сторінку.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ „Загальна характеристика комп'ютерного лексикону сучасної англійської мови” присвячений дослідженню причин виникнення комп`ютерного лексикону, визначенню його місця в сучасній англійській мові, проводиться типологізація цього лексикону, виділяється ядерна та периферійна лексика, і визначаються основні характеристики і особливості функціонування.

Розвиток інформаційних технологій сприяв створенню глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, яка поступово перетворилася на самостійне соціокультурне середовище. Розвиток Інтернету і інформаційних технологій має значний вплив на розвиток сучасної англійської мови, яка є головною і найбільш широко вживаною мовою Інтернету. Комп`ютерно опосередкована комунікація призвела до формування особливого лексикону, характерного для сфери новітніх технологій.

Цей лексикон складається із трьох наступних груп: 1) термінів, тобто слів та словосполучень, що точно іменують спеціальні поняття сфери новітніх технологій складають 1250 одиниць (близько 60%) від загального досліджуваного корпусу лексики; 2) професіоналізмів, тобто неофіційних еквівалентів термінологічних одиниць (daemon, invisible web, wizard, paperless trail, cuckoo egg, cat typing, black hole, earballs) - складають 470 одиниць (близько 19%) досліджуваної лексики; 3) жаргонізмів, одиниць, що характеризуються слабким номінативним значенням та мають виразне конотативне забарвлення (luser, noob, craplet, lamer, kevork, wonderware) - складають 490 одиниць (близько 21%) досліджуваної лексики.

В комп`ютерній лексиці ми виділяємо ядро та периферію. Ядро комп`ютерного лексикону складають одиниці термінологічного походження, які є найстарішими, найбільш продуктивними, та формують найдовші синонімічні ряди. Виділяються три типи ядерних одиниць. До першого типу належать такі релевантні і важливі комп`ютерні поняття, як “computer”, “user”, “internet”, “programming”, “software”, “electronic” - ми називаємо їх «ядерними одиницями першого рівня». До другого типу відносяться так звані „ядерні елементи” (ядерні одиниці першого рівня, репрезентовані в лексиконі у редукованому вигляді - “i-“, “cyber”, “tele”, “techno”, “info” та “e-“). До третього типу ми відносимо „ядерні одиниці другого рівня”, які є синонімами до „ядерних одиниць першого рівня” (“smart”, “digital”, “silicon”, “web”, “virtual”). До периферійної лексики відносяться жаргонізми і професіоналізми.

Іншомовні запозичення комп'ютерного лексикону англійської мови (chainik, mojibake, nyetwork, gonk) становлять незначну частку комп`ютерного лексикону, і в більшості випадків використовуються в іронічному контексті або в якості екзотизмів, оскільки поняття, які вони позначають, вже мають номінації в англійській мові. Кількість оказіоналізмів у комп`ютерному лексиконі також є незначною (85 одиниць), їм властиві такі характеристики як нерегулярність вживання, ненормативність, контекстуальна залежність, незвичність, прагматична маркованість, а також вкрай вузька сфера вживання.

Специфічними рисами комп`ютерної лексики виступають її відкритість та висока швидкість оновлення, стилістична диференціація, співіснування спеціальної і розмовно-експресивної лексики й фразеології, доступність широким верствам населення, а також яскраво виражений розподіл на ядерну та періферійну по ознаці хронологічної стабільності, валентності та можливості створювати синонімічні ряди одиниць.

Другий розділ “Лексична і фраземна деривація у формуванні англомовного комп`ютерного лексикону” присвячений аналізу активних способів словотворення, за допомогою яких з`являються нові одиниці у сфері новітніх технологій, моделей і продуктивних дериваційних засобів. Лексичними способами словотвору є словоскладання, афіксація, скорочення слів та словосполучень (еліпс), телескопія і конверсія. Описуються такі шляхи створення фразеологізмів англомовного комп`ютерного лексикону, як фразеологізація вільних словосполучень, фразеологічна деривація і лексико-семантична аналогія.

Словотвір відіграє провідну роль у появі «комп`ютерно маркованих» одиниць сфери новітніх технологій, 1150 (близько 55 % загальної кількості одиниць цієї сфери) утворено шляхом лексичної деривації. Значна кількість словотвірних лексичних одиниць комп`ютерного лексикону утворена словоскладанням (350 одиниць, 30 %), що пояснюється не тільки прагненням до мовної економії, яка досягається за рахунок семантичної ємності композитів, а й пов'язано з широким використанням у англійській мові порядку слів як засобу вираження лексико-граматичних відношень.

За структурою компонентів складні «комп`ютерно марковані» одиниці комп'ютерної лексики становлять чотири типи: 1) складні слова, утворені з простих основ - 39,5 %; 2) складно-похідні слова - 25,5 %; 3) складноскорочені слова - 8 %; 4) лексикалізовані синтаксичні утворення - 27 %. Морфологічно-синтаксичні зміни при утворенні окремих складних слів супроводжуються також змінами семантичними, переосмисленням вихідного словосполучення шляхом метафоричного переносу.

Словоскладання при утворення іменників сфери новітніх технологій переважно використовує модель N+N: splash-screen, touch-screen, junk-mail; при утворенні прикметників найбільш активно діють такі моделі як Adj.+N (open-source system, closed-source system, flat-file database, open-system computing) (16 одиниць, 5%), N+Adj. (user-friendly, spam-friendly, IT-friendly, programmer-hostile, drool-proof paper, content-free) (44 одиниці, 13%), N+V-ed (cross-linked, computer-assisted, mouse-based) (26 одиниць, 7%).

За допомогою афіксації було створено 300 (26 %) «комп`ютерно маркованих» лексичних одиниць. Серед традиційних іменникових суфіксів словотворчу продуктивність виявляли суфікси -ation, -ing, -er (80 одиниць, 23%), активно шла суфіксація прийменників (aboutness, non-aboutness, ofness). Продуктивними у творенні дієслів, головним чином від іменників, є суфікси -ize, -ify (38 одиниць, 12%). Активно відбувалось утворення префіксальних дієслів за допомогою префіксів de-, dis-, re- (20 одиниць, 6%).

Значну роль у творенні складних слів комп`ютерного лексикону відіграє аналогія. Продуктивними у творенні похідних у сфері новітніх технологій виявилися напівафікси -speak, -driven, -intensive, -proof, -prone, які вперше з`явилися саме в межах комп`ютерного лексикону завдяки афіксалізації відповідних лексем.

Широко використовуються дериваційні засоби, утворені внаслідок афіксалізації грецьких і латинських слів (super-, mega-, micro-, multi-) і скорочень (cyber-, info-, tele-), спостерігається дія комплексного механізму створення афіксів, який включає скорочення лексичних одиниць з подальшею їх афіксалізацією. Лексичні одиниці з цими елементами, увійшли до комп`ютерного лексикону за допомогою процесу “семантико-функціонального переродження”.

Виникнення нових афіксів засвідчує наявність взаємозв`язків між різними способами словотвору, чимало нових «комп`ютерно маркованих» напівафіксів виникає на базі складних слів, телескопійних утворень, скорочень, що підтверджує думку лінгвістів про комплексно-системну природу словотворення.

Cкорочення в останні десятиліття є найбільш активним cеред “другорядних” способів утворення морфологічних комп`ютерно маркованих одиниць, вони складають, за нашими підрахунками, 350 одиниць (30 %). До скорочень ми відносимо акроніми, абревіатури, та скорочення словосполучень (еліптичні скорочення). Ці одиниці можна додатково розділити на скорочення термінологічного та жаргонного походження, співвідношення яких складає, за нашими даними, 60% до 40%. Кількість «зворотніх акронімів» («бакронімів») серед скорочень комп`ютерного лексикону складає менш ніж 1%.

Еліптичні скорочення комп`ютерного лексикону відрізняються значно меншою активністю порівняно до інших лексико-семантичних засобів, що пов`язано із схильністю користувачів до створення нових «комп`ютерно маркованих» мовних одиниць замість семантичної конденсації вже існуючих словосполучень.

Комп'ютерний лексикон англійської мови поповнюється також за рахунок телескопійних утвореннь. Нові англійські телескопійні назви у сфері новітніх технологій складають 85 одиниць (близько 7.5%) словотвірних інновацій. Найбільш продуктивною схемою творення телескопних одиниць комп`ютерного лексикону є схема ab + cd > abd. Поодинокими є випадки переміщення одного слова або його частини всередину іншої лексеми: ab + cd > a(c)b: ambimouseterous (ambidexterous + mouse), retalirator (retaliator + rate). англомовний комп'ютерний лексикон фразеологізація

Активність конверсії у мові сфери новітніх технологій, як і в загальнолітературній мові, незначна (75 одиниць, 6.5%). Продуктивною у створенні нових одиниць в цій сфері виступає модель N > V. Характерною рисою цього способу на сучасному етапі є все більш широка участь у ньому складних слів і навіть словосполучень. Самі нові одиниці, навіть скорочення (to e-mail), стають конверсійним матеріалом. Крім того, внаслідок того, що спілкування через Інтернет вимагає гібридизації графічних та лексичних одиниць, в комп`ютерному лексиконі іде інтенсивне створення і використання графічно-лексичних експресивних засобів.

Фразеологічні одиниці комп`ютерного лексикону представлені переважно «комп`ютерно маркованими» фразеологічними одиницями номінативного типу, особливо бінарними сталими словосполученнями. Більшість фразеологізмів характеризуються своєю антропоцентричністю, людина виступає в них як суб'єктом, так і об`єктом номінації. Формування фразеологічного фонду комп`ютерного лексикону проходить одним з трьох шляхів - фразеологізації вільних словосполучень (dumpster diver, forklift upgrade), фразеологічної деривації (cyberchondria - cyberchondriac, cyberpirate - cyberpiracy, ethical hacker - ethical hacking, body shopper - body shopping) і лексико-семантичної аналогії (mouse potato, word of mouse, word of blog, IT rage). Фразеологічна деривація поділяється на афіксальну (cybersquat - cybersquatter) та безафіксальну (e-mail hygiene (n) e-mail hygiene (adj)) деривацію. В сучасному комп`ютерному лексиконі функціонують синонімічні та антонімічні системні зв`язки. Синонімічні зв`язки фразеологізмів можуть бути поділені на зв`язки першого, другого та третього ступеню, які відрізняються ступенем змістовного зв`язку. За походженням «комп`ютерно марковані» фразеологізми поділяються на дві групи: такі, що створені на базі загальномовного фразеологічного фонду, та такі, що було створено в межах власне комп`ютерної підсистеми. Важливою диференційною особливістю комп`ютерних фразеологізмів є їх тісний зв`язок із англомовною культурою, в межах якою вони були створені.

У третьому розділі “Семантико-функціональний аспект формування англомовного комп`ютерного лексикону” досліджуються одиниці сфери новітніх технологій, що були створені шляхом семантичної деривації, а також процеси, що призводять до появи цих одиниць (спеціалізація, деспеціалізація і трансспеціалізація), визначаються механізми семантичної деривації (метафоричні і метонімічні переноси), розглядаються механізми антропоморфізму та кіберморфізму, які призводять до формування нових лексико-семантичних варіантів, аналізуються мовні механізми переосмислення значення.

Функціональний аналіз англомовного комп`ютерного лексикону, який передбачає багатоаспектний опис тих чи інших мовних одиниць в їх взаємодії і взаємозв`язку, об'єднання “комп`ютерно” маркованих одиниць у блоки на основі класифікації понять, предметів та явищ, назвами яких вони є, уможливлює виділення цілком нового, характерного лише для цього лексикону, явища - мовну репрезентацію співіснування в ньому процесів антропоморфізму (уподібнення комп`ютера людині) та кіберморфізму (уподібнення людини комп`ютеру), які сприяють появі численних дериватів. Інформаційна революція актуалізовала явище поліномінації її важливих понять, а також зумовила необхідність більш чіткого розмежування нових та старих понять за допомогою ретронімів (stores with doors, real-world retailer, offline company, snail mail, paper mail).

Функціональна переорієнтація в англомовному комп`ютерному лексиконі знаходить відображення в наступних функціональних процесах семантичної деривації: спеціалізації (набутті «комп`ютерної маркованості» лексичними одиницями загальнолітературної мови при функціонуванні в межах комп`ютерного лексикону), деспеціалізації (втраті лексичними одиницями, які перейшли з комп`ютерного лексикону до загальнолітературної мови, «комп`ютерної маркованості») та трансспеціалізації (зміні лексичними одиницями своєї фахової маркованості при переході з однієї професійної мовної підсистеми до іншої). Механізмами семантичної деривації є метафора і метонімія.

Процес функціональної переорієнтації мовних одиниць англомовного комп`ютерного лексикону може бути розділений на два підпроцеса: функціональної переорієнтації лексичних одиниць (webucation, eigenface) та переорієнтації словотворчих елементів (mega-, giga-, -ware).

Метафоричний і метонімічний механізми, які спричиняють виникнення переносних значень у одиницях англомовного комп`ютерного лексикону (sniper, samurai, frag), можуть поєднуватися один з одним, а також взаємодіяти з іншими, внаслідок чого семантична вмотивованість тієї чи іншої одиниці стає ускладненою, опосередкованою.

Значна кількість метафоричних одиниць надійшла у комп`ютерний лексикон (сферу мішені) із інших сфер (сфери джерела), і може бути згрупована по наступним розділам: «світ тварин» (spider, hamster, cuckoo egg, tiger team, packet monkey), «їжа» (ham, spam, meatloaf), «війна і військова справа» (frag, sniper, blivet, broken arrow, time bomb, samurai), «банківська справа» (silent run, switch), «медицина і здоров`я» (hygiene, infection, virus), «міфологія і література» (wizard, munchkin, muggle, grok, elder days) тощо. Визначення цих розділів сприяло виділенню таких загальних концептуальних метафор, як “Інтернет - поле бою”, “Інтернет - міфологічний світ”; “Інтернет - світ тварин”; “Гакер - солдат”, тощо.

Продуктивним механізмом семантичної деривації в англомовному комп`ютерному лексиконі є створення «комп`ютерно маркованих» одиниць на основі власних назв - антономасія. Антономастичні одиниці часто стають базою для подальшого словотворення (Youtube divorce, Google bombing, Pierre Salinger syndrome, Barbra Streisand effect, Bill gates tax), вони ілюструють схильність комп`ютерних користувачів до стереотипізації, міфологізації існуючих навколо них явищ, утворенню певних архетипів людей і подій. З семантичним аспектом пов'язане і питання “політичної коректності”, коли шляхом добору спеціальних лексичних засобів здійснюється спроба представити реципієнту непопулярні дії та явища, які трапляються під час комп`ютерної комунікації, у вигідному світлі, ці явища отримують певні меліоративні назви. Незважаючи на нехарактерність явища політичної коректності для комп`ютерного спілкування, оскільки однією з його диференційних рис є відкритість та неформальність комунікації, у міру розповсюдження Інтернету та новітніх технологій у світі, політична коректність починає знаходити в англомовному комп`ютерному лексиконі свою мовну репрезентацію.

ВИСНОВКИ

Результати нашого дослідження свідчать про формування в Інтернеті англомовного комп`ютерного лексикону, який знаходиться на периферії англійської мови, має специфічні диференційні риси, а також власне ядро і периферію. Ядро комп`ютерного лексикону складається із найстаріших та найпродуктивніших термінологічних одиниць, які спричиняють появу найдовших синонімічних рядів (1250 одиниць, 60%), в той час як до периферії відносяться професіоналізми (470 одиниць, 19%), жаргонізми (490 одиниць, 21%). Додаткова типологізація (за джерелом походження) дозволяє поділити англомовний комп`ютерний лексикон на власномовні одиниці та іншомовні запозичення, а також віділити в його складі неологізми та оказіоналізми.

Ядерні одиниці англомовного комп`ютерного лексикону мають трійчасту структуру. До першої категорії входять такі одиниці, як “computer”, “user”, “internet”, “programming”, “software”, “electronic” - так звані «ядерні одиниці першого рівня»; до другої - так звані „ядерні елементи” (ядерні одиниці першого рівня, репрезентовані в лексиконі у редукованому вигляді - “i-“, “cyber”, “tele”, “techno”, “info” та “e-“); третя категорія включає „ядерні одиниці другого рівня”, синоніми „ядерних одиниць першого рівня” та «ядерних елементів» (“smart” (синонім до e(lectronic), cyber, techno, info, tele), “digital” (синонім до computer, e(lectronic), cyber, techno, info, tele), “silicon” (синонім до computer та electronic), “web” (синонім до i(nternet), e(lectronic), cyber, techno, info, tele), “virtual” (синонім до computer, i(nternet), e(lectronic), cyber, techno, info, tele).

Іншомовні запозичення англомовного комп'ютерного лексикону (chainik, mojibake, nyetwork, krakozyabry, gonk) використовуються переважно в іронічному контексті або в якості екзотизмів, оскільки вони фактично дублюють вже існуючі в лексиконі номінації.

Диференційними рисами комп`ютерної лексики виступають відкритість його структури та висока швидкість оновлення вокабуляру, чітка стилістична диференціація лексики, співіснування спеціальної і розмовно-експресивної лексики й фразеології, доступність широким верствам населення, активна роль ядерної лексики у словотворі.

За нашими спостереженнями, провідну роль при формуванні англомовного комп`ютерного лексикону відіграє словотвір, головними способами якого є словоскладання і афіксація. За допомогою словоскладання було створено 350 словотвірних «комп`ютерно маркованих» одиниць з нашої вибірки. За структурою складні одиниці комп'ютерного лексикону розділяються на 1) складні слова, утворені з простих основ; 2) складно-похідні слова; 3) складноскорочені слова; 4) лексикалізовані синтаксичні утворення.

При утворення іменників сфери новітніх технологій за допомогою словоскладання, найбільш активною є модель N+N: splash-screen, net-root, junk-mail; при утворенні прикметників, найбільшу активність демонструють моделі Adj.+N (open-source, flat-screen, open-system), N+Adj. (IT-friendly, programmer-hostile, content-free) і N+V-ed (cross-linked, event-driven, menu-driven, computer-assisted, mouse-based).

Високу активність афіксації, за допомогою якої було створено 300 одиниць (26 %) словотвірних «комп`ютерно маркованих» одиниць у сфері новітніх технологій, забезпечує використання традиційних іменникових суфіксів -ation, -ing, -er. Найбільш продуктивними у творенні дієслів виявилися суфікси -ize, -ify. Активно відбувалось утворення префіксальних дієслів за допомогою префіксів de-, dis-, re-. Нові словотворчі елементи - dotcom, e-, i-, -speak виникають на базі реально існуючих морфем шляхом їх афіксалізації, а також псевдоморфем. Інші словотворчі афікси (-speak, -driven, -intensive, -proof, -prone) малопродуктивні.

Активно використовуються дериваційні засоби, утворені за допомогою афіксалізації грецьких і латинських слів (super-, mega-, micro-, multi-) і скорочень (cyber-, info-, tele-). Лексичні одиниці з цими елементами стали частиною комп`ютерного лексикону за допомогою процесу “семантико-функціонального переродження”, тобто семантичній трансорієнтації (залученням до семантики одиниць техногенного компоненту значення), з наступним набуттям функціонального статусу словотворчих елементів і залучення до системних відносин в межах комп'ютерного лексикону.

Серед “другорядних” способів утворення «комп`ютерно маркованих» лексичних одиниць сфери новітніх технологій найбільш активним є скорочення слів (акроніми, абревіатури) і словосполучень (еліпс). Скорочення також діляться на термінологічні та жаргонні, співвідношення яких складає 60% до 40%. Серед скорочень незначну активність проявляють нові мовні одиниці - «зворотні акроніми» (бакроніми) (DVD, GSM, RAID). Словотворчу активність конверсії здебільшого забезпечує модель N > V, характерною рисою цього способу є все більш широка участь в ньому складних слів (right click - to right click, mail-bomb - to mail-bomb). Нові англійські телескопійні назви у сфері новітніх технологій складають 85 одиниць, найбільш продуктивною в їх утворенні виявилася модель ab + cd > abd (spamverize, spampoena, cancelbot, Netlag, laganoia, spamouflage). Внаслідок того, що процес спілкування через Інтернет вимагає гібридизації графічних та лексичних одиниць, в англомовному комп`ютерному лексиконі відбувається створення і використання графіко-лексичних одиниць, які поступово проникають і до «реального світу».

В ході дослідження фразотворчих процесів, джерел формування, способів фразеологізації словосполук та структурно-семантичних особливостей фразеологізмів комп`ютерного лексикону, було виявлено, що фразеологічні «комп`ютерно марковані» одиниці представлені бінарними сталими словосполученнями, їх особливістю є яскраво виражена антропоцентричність, людина репрезентується в них в якості як суб'єктів, так і об`єктів номінації. Кількість фразеологізмів комп`ютерного лексикону сучасної англійської мови зростає за рахунок фразеологізації вільних словосполучень (dumpster diver, forklift upgrade), фраземної деривації (cyberchondria, cybervigilantism, e-mail hygiene) та лексико-семантичної аналогії (word of blog, IT rage). Комп`ютерні фразеологізми створюються або на базі загальномовного фразеологічного фонду, або в межах комп`ютерної мовної підсистеми.

При вивченні процесів та механізмів семантичної деривації англомовного комп`ютерного лексикону, а також особливостей взаємодії цього лексикону з загальнолітературною мовою та фаховими підмовами, було встановлено, що семантичні одиниці комп`ютерного лексикону з`являються переважно за допомогою процесів спеціалізації (набуття «комп`ютерної маркованості» загальнолітературними мовними одиницями при їх функціонуванні в комп`ютерному лексиконі), деспеціалізації (втрати «комп`ютерної маркованості» мовними одиницями, які функціонують в межах загальнолітературної мови) та трансспеціалізації (зміни професійної маркованості при переході мовних одиниць між фаховими мовними підсистемами).

Ці процеси відбуваються в межах функціональної переорієнтації комп`ютерно маркованих одиниць, тобто поступового переходу мовних одиниць з однієї професійної мовної підсистеми до іншої, або до складу загальнолітературної мови. Функціональна переорієнтація поділяється на переорієнтацію лексем (eigenface, e-filing, webucation) та переорієнтацію словотворчих елементів (mega-, giga-).

Найбільш продуктивними механізмами семантичної деривації є метафора і метонімія, їх активне функціонування пов`язане з готовністю людей до порівнення між собою різних понять, які мають подібні властивості. Метафоричні одиниці комп`ютерного лексикону поділяються по наступним категоріям: «світ тварин та рослин» (spider, hamster, cuckoo egg, tiger team, packet monkey), «їжа» (ham, spam, meatloaf), «війна і військова справа» (frag, sniper, time bomb, samurai), «банківська справа» (silent run, switch), «медицина і здоров`я» (hygiene, infection, virus), «міфологія і література» (wizard, Bible, New Testament, Old Testament, Great Runes, munchkin, muggle, elder days), внаслідок чого стає можливим виділення таких загальних концептуальних метафор, як “Інтернет - поле бою”, “Інтернет - міфологічний світ”; “Інтернет - світ тварин”; “Гакер - солдат”, тощо. Метонімія, у свою чергу, характеризується значно меншою активністю у створенні семантичних одиниць сфери новітніх технологій порівняно з метафоричним переосмисленням.

«Комп`ютерно марковані» антономастичні одиниці демонструють тенденцію комп`ютерних користувачів до міфологізації явищ, що оточують їх, утворенню стійких архетипічних зображень людей, подій та явищ (Bill Gates tax, Barbra Streisand effect, Pierre Salinger syndrome, Youtube divorce, Google bombing). За допомогою функціонального аналізу із багатоаспектним описом взаємодії і взаємозв`язку мовних одиниць та процесів було виявлено нове явище, специфічне для функціонування цього лексикону - мовна репрезентація співіснування в ньому процесів антропоморфізму (уподібнення дій комп`ютера людині) та кіберморфізму (уподібнення людських вчинків комп`ютеру). За допомогою контекстуального аналізу англомовної періодичної преси сфери новітніх технологій було виявлено явище мовного відображення політичної коректності - заміщення певних одиниць іншими, які несуть більш позитивну конотацію. Встановлено, що, незважаючи на неформальність та демократичність, як одні з головних характеристик комп`ютерної комунікації, у міру розповсюдження новітніх технологій у світі, політична коректність починає знаходити свою мовну репрезентацію в англомовному комп`ютерному лексиконі.

Проведене дослідження показало, що англомовний комп`ютерний лексикон бере активну участь у поповненні літературної мови та фахових мовних підсистем, підтверджуючи тим самим положення про конвергентний розвиток підсистем англійської мови. Соціальна значущість процесів та явищ, пов'язаних із сучасним етапом «цифрової революції», зумовлює формування досить розгалужених лексико-семантичних парадигм. Все більш помітною стає роль сфери новітніх технологій у постачанні інновацій в загальнолітературну мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Вважаємо, що причиною інкорпорування одиниць комп`ютерного лексикону в узус носіїв загальнолітературної англійської мови та її фахових підсистем є підвищений інтерес до сфери новітніх технологій, що в свою чергу обумовлено її сучасною актуальністю.

Проведений аналіз нових лексичних і фразеологічних одиниць сфери новітніх технологій може бути використаним у дослідженнях нових одиниць інших сфер суспільного життя. Перспективним вбачається вивчення особливостей жаргонізмів та професіоналізмів комп`ютерного лексикону, і розкриття їх ролі як джерела поповнення словникового складу англійської мови в цілому, а також інших мов. Використання соціофункціонального підходу до вивчення лексики відкриває широкі можливості для подальшого дослідження функціонування нових мовних одиниць у різноманітних за стилістичними і жанровими особливостями текстових повідомленнях на матеріалі різних природних мов.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1.Чирвоный А.С. Графические новообразования в Интернете // Взаимодействие и взаимопроникновение языков и культур: состояние и перспективы: материалы Междунар.науч.конф., г.Минск, 20-21 марта 2008 г. В 2 ч.Ч.1 / Бел.гос.пед.ун-т им.М.Танка. - Минск: БГПУ, 2008. - С.109-110.

2. Чирвоний А.С. О некоторых графических особенностях компьютерного сленга // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2002. - С.137-143.

3.Чирвоний А.С. Сокращения, аббревиатуры и акронимы в компьютерном сленге // Вісник Запорізького державного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2002. - С.163-168.

4.Чирвоний А.С. О словообразовательной парадигме слова “spam” // Вісник Запорізького національного університету:Збірник наукових статей. Філологічні науки - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2005. - С.187-191.

5. Чирвоний О.С. «Антропоморфізм» та «кіберморфізм» в англомовному комп`ютерному лексиконі // «Вісник СумДУ. Серія Філологія», №2, 2007. - С.169-173.

6.Чирвоний О.С. Графічні особливості комп`ютерного лексикону // Актуальні проблеми філології та американські студії: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - С.360-362.

7. Чирвоний О.С. Роль словоскладання у поповненні словникового складу англійської мови в сфері інформаційних технологій // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип.8. - Т.V.Ч.2. Національні мови в їх специфіці та взаємодії. - С.188-191.

8.Чирвоний О.С. Семантична деривація у сфері інформаційних технологій // Нова філологія.Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - №27. - С.271-276.

9. Чирвоний О.С. Скорочення в англомовному комп`ютерному лексиконі // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - №34. - С.255-258.

10. Чирвоний О.С. Скорочення у комп`ютерному лексиконі // Наука і вища освіта: Тези доповідей учасників XVI Міжнар. наук. конф. молодих науковців. - Запоріжжя: КПУ, 2008. - Т.3. - С.95-96.

11. Чирвоний О.С. Телескопійні новоутворення сучасної англійської мови в сфері інформаційних технологій // Вісник Запорізького національного університету:Збірник наукових статей. Філологічні науки - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2007. - С.210-214.

12.Чирвоний О.С. Умови виникнення та особливості функціонування англомовного комп`ютерного лексикону // Наукові записки. - Випуск 75(1). - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 5 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім.В.Винниченка, 2008. - С. 326-329.

13.Чирвоний О.С. Ядерні одиниці англомовного комп`ютерного лексикону // Нова філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - №31. - С.160-164.

АНОТАЦІЯ

Чирвоний О.С. Комп`ютерний лексикон сучасної англійської мови: структурний, семантичний, функціональний аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню комп`ютерного лексикону сучасної англійської мови. Простежено умови виникнення цього лексикону, окреслені основні диференційні риси, досліджена структура та визначено місце в системі сучасної англійської мови. Доведено, що цей лексикон є самостійною гетерогенною системою із власною структурою, диференційними ознаками та шляхами поповнення. Виділені „ядерні” одиниці комп`ютерного лексикону, які є первинними та базовими для нього, встановлено що це переважно термінологічні і частково професіональні одиниці. Розкрито роль і механізм впливу соціальних чинників на взаємодію комп`ютерного лексикону з загальнолітературною мовою і іншими професійними мовними підсистемами - військовою, економічною, медичною та ін. Визначені основні напрями лексичної, семантичної і фраземної деривації у комп`ютерному лексиконі, досліджено формування нових „комп`ютерно маркованих” дериваційних елементів і другорядних способів словотвору. Вивчено мовну репрезентацію процесів антропоморфізму (уподібнення комп`ютера людині) та кіберморфізму (уподібнення людини комп`ютеру), розкривається явище політичної коректності в англомовному комп`ютерному лексиконі.

Ключові слова: комп`ютерний лексикон, мова для спеціальних цілей, „ядерні” одиниці, семантична деривація, способи словотворення.

Чирвоный А.С. Компьютерный лексикон современного английского языка: структурный, семантический, функциональный аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена исследованию компьютерного лексикона современного английского языка, рассматриваются условия его появления, изучается структура, отличительные черты, условия функционирования и место в современном английском языке. Компьютерный лексикон рассматривается как относительно самостоятельная языковая подсистема, с характерной, четко выраженной структурой, особенностями функционирования и путями пополнения. Делается вывод о том, что компьютерный лексикон первоначально являлся «языком для специальных целей», используемым компьютерными специалистами - программистами и хакерами. В компьютерном лексиконе выделяется «ядерная лексика», состоящая из терминологических единиц, которая включает наиболее старые, концептуальные понятия сферы информационных технологий, и периферийная лексика, куда входят профессионализмы и жаргонизмы.

Также раскрывается взаимодействие англоязычного компьютерного лексикона с литературным английским языком, а также профессиональными языковыми подсистемами (экономической, военной, научной, медицинской и др.), рассматривается частичное взаимопроникновение заимствованных понятий - так называемая «функциональная переориентация», при которой языковые единицы постепенно проникают из одной языковой подсистемы в другую (другие), либо в литературный английский язык.

Изучаются основные пути пополнения англоязычного компьютерного лексикона - лексическая, семантическая и фраземная деривация, исследуются «компьютерно маркированные» инновации, созданные при помощи лексических процессов словосложения, аффиксации, сокращения, телескопии; и семантических - специализации, деспециализации и трансспециализации. Особое внимание уделяется изучению механизма концептуальной метафоризации при создании «компьютерных» новообразований. Изучаются характерные для компьютерной коммуникации процессы «антропоморфизма» и «киберморфизма» и их языковое отражение в компьютерном лексиконе, а также явление политической корректности.

Ключевые слова: компьютерный лексикон, язык для специальных целей, «ядерные» единицы, семантическая деривация, способы словообразования.

Chirvony A.S. Computer lexis of the modern English language: structural, semantic, functional aspects. - Manuscript.

The dissertation for receiving a Candidate's degree in Philology, specialty 10.02.04 - Germanic languages. - Zaporizhya National University, Zaporizhya, 2008.

The dissertation is dedicated to the research of the modern English computer lexis. The conditions of emergence of this lexis have been analyzed; its main distinctive features have been outlined, the structure and position as part of the language has been determined. The main point of the dissertation is that this lexis is an independent heterogeneous language system with its own structure, distinctive features and ways of new words creation and incorporation. The “core” computer lexis, which consists exclusively of terms, has been defined and listed. The role of social factors that influence the interaction and interchange between computer lexis and other professional sublexicons (military, health care, economics, mythology, etc) and literary language has been determined. The main directions of lexical, semantic and phraseological derivation in the computer lexis have been defined, the formation of the new derivational “computer-marked” elements and secondary word-formation ways have been researched. The language representation of “anthropomorphism” and “cybermorphism”, as well as the phenomenon of “political correctness” in computer lexis is studied.