Лінгвопрагматичні аспекти категорії фактуальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ національний університет

імені ІВАНА ФРАНКА

УДК 821.111.0 : 811.111'38

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ КАТЕГОРІЇ ФАКТУАЛЬНОСТІ

(на матеріалі текстів британських газет 2000-2006 рр.)

ОНИШКЕВИЧ ЛЕСЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Львів 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Бехта Іван Антонович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кияк Тарас Романович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови Інституту філології

кандидат філологічних наук, доцент Чугу Світлана Дмитрівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри англійської мови

Захист відбудеться “ 16 ” червня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Михайла Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано “13” травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. А. Шпак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація висвітлює лінгвопрагматичні аспекти категорії фактуальності (далі - КФ) у площині подання адресантом та інтерпретації адресатом фактуальної інформації у комунікативному просторі англомовної (британської) преси. За допомогою вербальних засобів суб'єкт може об'єктивувати результати перцепції і відтак робити їх доступними для сприйняття іншими членами соціуму.

Функціонування мовних одиниць у текстах певного комунікативного призначення, проблематика шляхів адекватної інтерпретації реципієнтом закодованої в дискурсі інформації перебуває у полі зору сучасних мовознавчих студій. Потреба пошуку та опису механізму фіксації інформації у текстах як комунікативних утвореннях, що мають складну багаторівневу і багатоаспектну структуру (Н. Андерсен, Н.Д. Арутюнова, Ф.С. Бацевич, І.А. Бехта, О.П. Воробйова, В.З. Дем'янков, О.О. Залевська, О.М. Кагановська, Т.Р. Кияк, І.М. Колєгаєва, В.В. Красних, О.С. Кубрякова, К.Я. Кусько, А.Е. Левицький, А.М. Приходько, О.О. Селіванова, Р.М. Фрумкіна, Г. Харман, С.Д. Чугу та ін.), спонукає звернутися до когнітивно-дискурсної парадигми. Саме тому це дослідження присвячено проблемі з'ясування лінгвопрагматичної варіативності категорії фактуальності в інформативному просторі англомовного газетного дискурсу як складного комунікативного явища, цілеспрямованої соціальної дії, покликаної організовувати і формувати суспільну думку.

Фактуальність є наслідком вираження факту мовними структурами, які, в інформаційному просторі британської газети, сприяють збереженню, поширенню та адекватній інтерпретації фактуальної інформації адресатом. Фактуальність набуває значущості у газетному мовленні, в якому виявляється здатність мовних засобів впливати на формування масової свідомості через факти політичного, економічного, культурного життя суспільства, що зумовило проблематику дослідження. Напрацювання моделі інтерпретації фактуальності адресатом допомагає визначити, яка саме інформація сприймається як факт.

Факт як лінгво-філософська категорія досліджувався у першій половині ХХ ст. і був предметом аналізу у парадигмах логіко-філософських і лінгвістичних знань. Попри досягнення у студіях логічної (Н.Д. Арутюнова, О.В. Падучева, О.Ф. Папіна, Ю.С. Степанов, П. Кипарські, К. Кипарські), референційної (П. Лукас, С. Бібе, Т. Бас), ідеологічної (С. Коген, С. Холл, Г. Тучман), прагматичної (T. ван Дейк, Д. Енінгер, В. Брокріде) площин факту і фактуальності, їхні особливості з точки зору адресата залишаються нез'ясованими. Дослідження спрямовано на виявлення фактуальності в текстах англомовного газетного дискурсу і з'ясування прагматично вагомих структурних та семантичних одиниць її маніфестації.

Актуальність дослідження зумовлена застосуванням антропоцентричного та функціонального підходів, які уможливлюють комплексний аналіз категорії фактуальності, наслідком якого є її когнітивно-дискурсна концепція. Вивчення фактуальності як аспекту мовленнєвої діяльності уможливлює розширення уявлень про зміст мовної прагматики, посилює перспективу розв'язання питань теорії пізнання, теорії комунікації, філософського тлумачення істинності.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація, тема якої затверджена Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка 28 березня 2007 року (протокол № 11/3), виконана в руслі комплексної міжкафедральної теми „Дискурс іноземних мов на гуманітарних факультетах університетів: вербальна та екстравербальна реалізація” (код держреєстарції № 0103U001921).

Мета дослідження полягає у визначенні категорії фактуальності та виявленні лінгвопрагматичних аспектів її вираження в комунікативному просторі британських газет.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань:

- простежити еволюцію дослідження лінгвофілософської категорії факту;

- обґрунтувати лінгвістичний статус фактуальності в контексті когнітивно-дискурсної парадигми;

- описати функціональну специфіку британської газети як сфери об'єктивації категорії фактуальності;

- виявити основні форми вираження фактуальної інформації в комунікативному просторі британської газети на різних мовних рівнях;

- з'ясувати особливості лексичного наповнення фактуальних висловлень і виявити структурні схеми реалізації фактуальності;

- напрацювати текстуальну модель інтерпретації фактуальності з урахуванням прагматичних чинників, що визначають фактуальне прочитання інформації у комунікативному просторі британської газети.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. Фактуальність - категорія дискурсу, що має складний інтегральний характер, когнітивна складова якої виявляється у концептуалізації та категоризації фрагментів дійсності як факту, а комунікативна - у намірі адресанта подати інформацію як факт і переконати адресата у її правдивості. Категорія фактуальності розглядається з обов'язковим урахуванням чинника мовця, бо її особливістю у газетному дискурсі є осмислення реальності виключно через діяльність інших комунікантів.

2. Фактуальність в інформаційному просторі британської газети об'єктивується через текст як багаторівневу наративну структуру, виявляється порівнево і має нелінійне вираження. Фактуальне прочитання висловлення на кожному інтерпретаційному рівні залежить від характеристики відправника інформації з позиції надійності його слів, способів представлення мовця, характеру та способу оформлення його висловлення у тексті.

3. Факт - основоположний субстрат буття, первинний вияв смислу у реальному світі, що фіксує реальну подію або наслідок діяльності й уживається для опису емпіричного знання. Він визначається зв'язком між предметами, речами, явищами дійсності. Осмислена і концептуально сприйнята мовцем подія стає фактом, що виявляється у знаках мовної системи. Це когнітивна модель реальної ситуації, фрагментарна у порівнянні з подією, яка моделюється.

4. Фактема - вербальна репрезентація факту у тексті, що об'єктивує фактуальну інформацію і реалізує її комунікативну функцію. Фактеми - окремі структурні одиниці, не тотожні синтаксемам речення. Структура фактеми залежить від способу експлікації її семантичних складових і зв'язку між ними. Предикат є організаційним центром фактеми і виразником фактуальної ознаки.

5. Маркери фактуальності, виражені лексично, поділяються на дві функціональні категорії: верифікатори та конектори, які свідчать про наявність в тексті фактуальної ознаки і сигналізують про можливість мовної одиниці виражати фактуальний зміст. Остаточне ж рішення про фактуальність інформації приймається після врахування прагматичних чинників, до яких належать довіра до джерела інформації та його надійність.

6. Будь-яка фактема є виявом фокусної або фонової фактуальності. Фокусна фактема виражає факти, які характеризуються релевантністю. Фонова виконує допоміжну функцію, поширюючи інформацію, яка формує контекст фокусної фактеми. Релевантність фактем визначається текстуальними та контекстуальними критеріями. Текстуальна релевантність залежить від структур, де певні відрізки тексту є релевантнішими за інші на підставі їх структурно-синтаксичного вираження. Контекстуальна визначається такими критеріями як зацікавленість, увага, знання читача.

Об'єкт дослідження - категорія фактуальності у дискурсному просторі британської преси.

Предмет дослідження - мовні засоби вираження категорії фактуальності і фактеми у дискурсному просторі британської преси.

Матеріалом дослідження є сегменти газетного дискурсу сучасної британської преси, а саме статті про новини економічного і політичного характеру за 2000 - 2006 рр., отримані шляхом тематичної вибірки, що становить 3000 текстів. Вибір матеріалу дослідження зумовлений тим, що такий дискурс є складовою сфери масової комунікації, яка формує суспільну думку та сприймається читачем як виразник реального факту.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній уперше:

- застосовано комплексний підхід до дослідження фактуальності у газетному інформаційному просторі;

- простежено еволюцію дослідження лінгвофілософської категорії факту; фактуальність дискурсний лексичний британський

- обґрунтовано лінгвістичний статус фактуальності в контексті когнітивно-дискурсної парадигми;

- виокремлено основні форми вираження фактуальної інформації на різних мовних рівнях;

- зафіксовано смислову домінанту газетного дискурсу - фактему;

- з'ясовано особливості лексичного наповнення фактуальних висловлень і запропоновано структурні схеми реалізації фактуальності;

- напрацьовано модель інтерпретації фактуальності з урахуванням прагматичних чинників, що визначають прочитання інформації у тексті.

Теоретична значущість дисертаційної праці полягає у з'ясуванні такого суттєвого аспекту мисленнєво-мовленнєвої діяльності як фактуальність викладу, що розширює уявлення про зміст мовної прагматики. Виокремлення одиниці аналізу - фактеми - сприяє подальшому аналізові засобів концептуалізації та інтерпретації інформації як факту в газетному тексті. Запропонована модель дослідження та отримані результати можуть слугувати підґрунтям для когнітивно-дискурсних розвідок споріднених явищ.

Практична цінність дисертації полягає в можливості використання її положень у подальших розвідках, присвячених розв'язанню питань адекватної інтерпретації інформації, закодованої у тексті, та особливостям мовних засобів масової інформації, у підготовці спецкурсів з дискурсознавства, текстолінгвістики, теорії комунікації, курсу лексикології, для укладання підручників, навчальних посібників.

Методика дослідження. Когнітивно-дискурсна парадигма дослідження мови, мета й завдання роботи, різноплановий характер проблеми зумовили вибір методів. Перевагу надано комплексній методиці. Принцип системності передбачає вивчення фактуальності з погляду її внутрішньої структурної організації та функціонування. Описовий і контекстуально-ситуативний метод застосовано для дослідження функціонально-прагматичних особливостей фактем. Елементи компонентного аналізу сприяли вияву фактуальності на лексико-семантичному рівні. Засобами систематизації і таксономізації здійснено класифікацію чинників, що зумовлюють функціонування категорії фактуальності у дискурсному просторі.

Особистий внесок дисертанта полягає у критичному осмисленні концепцій факту і фактуальності та узагальненні їх здобутків у контексті когнітивно-дискурсної парадигми, напрацюванні типології фактем за формально-структурними, семантичними та лінгвопрагматичними критеріями, описові моделі аналізу категорії, яка враховує чинник маркованості висловлення, роль адресанта та контекст повідомлення, що визначають фактуальне прочитання інформації.

Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 6 наукових статтях, із них 6 статей - у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Усі праці виконано автором одноосібно.

Апробація результатів роботи. Основні положення й результати дослідження доповідалися та обговорювалися на наукових конференціях різних рівнів: на міжнародній конференції „Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 2005); на всеукраїнській конференції „Лінгвістика і дискурс, дискурсознавство у світлі когнітології” (Вінниця, 2005); на наукових семінарах кафедри іноземних мов і щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (2001-2009), на міжкафедральному семінарі з дискурсознавства та текстолінгвістики при кафедрі іноземних мов для гуманітарних факультетів (керівник - академік АН ВШ України, д. ф. н., проф. К. Я. Кусько) (2003-2008).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації - 223 сторінки; основний текст роботи складає 192 сторінки; дисертація включає 6 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, об'єкта, предмета дослідження, визначено актуальність, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, встановлено зв'язок дослідження з науковими програмами, сформульовано мету, завдання, висвітлено методи наукового аналізу, викладено положення, що винесено на захист, представлено мовний матеріал, його джерела, наведено дані про публікації та апробацію результатів дослідження.

У розділі 1. “Теоретичні засади категорії фактуальності у газетному дискурсі” реферовано відомі погляди на фактуальність, визначено когнітивно-дискурсний підхід до її вивчення, описано структурно-композиційну одиницю - фактему, з'ясовано її прагматичні аспекти в британській газеті.

В історії лінгвістики і філософії мови зміст поняття факт, покладеного в основу фактуальності, змінювався (Б. Рассел, З. Вендлер, Н. Арутюнова, А. Грицанов). Відмітні підходи до опису мови включають факт у різні опозиції, що зумовлює існування відмітних концепцій факту: факт як подія (С. Аверинцев); факт як судження (Н. Арутюнова, К. Белсі, Р. Хекет, С. Холл); факт як знання (А. Грицанов; С. Кримський). Сучасний етап характеризується переходом від онтологічного до епістемологічного тлумачення факту.

Факт є елементом концептосфери мовця і наслідком концептуалізації навколишньої дійсності на основі власного досвіду: чуттєвого (через власне спостереження) та мовленнєвого (сприйняття досвіду зі слів інших мовців). Факти формуються в процесі когнітивного сприйняття ситуації, яка визначена в часі та просторі. Факт - поняття, що фіксує реальну подію або наслідок діяльності й уживається для характеристики особливого типу емпіричного знання (А. Грицанов). Осмислена і сприйнята концептуальною системою мовця подія стає фактом, який знаходить свій вияв у знаках мовної системи. Мовні структури, в яких виражено факт, сприяють збереженню і поширенню фактуальної інформації та адекватній інтерпретації її адресатом.

Фактуальність у світлі логічних теорій вивчається із застосуванням ідей і апарату формальної логіки для інтерпретації висловів природної мови (Н.Д. Арутюнова, О.В. Падучева). Здобутком логічного підходу є привернення уваги до ролі дієслова та виокремлення класу фактивних предикатів (П. Кипарські, К. Кипарські), які є виразниками факту в тексті. Недоліком підходу є те, що використання мови і розуміння висловлень витіснені на задній план, на передньому - мова як система правил; поза увагою залишається контекст висловлення, який впливає на інтерпретацію фактуальності мовцем.

Вивчення фактуальності у світлі референційного підходу передбачає зіставлення фактуального висловлення з дійсністю, яку воно описує. Референційна теорія факту розвиває концепцію фактуального твердження як об'єктивно правдивого твердження про світ (С. Холл): об'єктивно підтверджене знання, яке є надійнішим, функціонує як факт і має фактуальний характер, зіставляється з суб'єктивно підтвердженим знанням, яке функціонує як міркування і має оцінний характер. Вважаємо, що головним здобутком референційного підходу є звернення до природної мови і привернення уваги до впливу соціокультурних чинників на функціонування фактуального висловлення (Р. Фавлер, П. Лукас, С. Бібе, Т. Бас). Обмеженість підходу полягає у тому, що відсутній текстуальний метод визначення фактуальності: єдиний спосіб розмежувати фактуальне висловлення і міркування - знайти екстралінгвальні підтвердження того, що висловлення описує реальну ситуацію.

Вивчення фактуальності у світлі актомовленнєвого підходу пов'язане із прирівнюванням фактуального висловлення до асертива (Т. ван Дейк) - типу іллокутивного акту, комунікативно-інтенціональний зміст якого полягає у ствердженні. Здобутком актомовленнєвого підходу є визначення фактуального висловлення в межах прагматичних стосунків адресанта і адресата, в якому акцентується намір адресанта поінформувати комуніканта про фрагмент дійсності, представляючи його як реальний. Недоліком підходу є те, що асертивним ствердженням виражаються і факти, і припущення, прогнози, плани на майбутнє, які мають відмінну від фактуальності епістемічну природу.

Наслідком осмислення та синтезу концепцій факту і фактуальності є тлумачення фактуальності як феномена інтегрального характеру, що функціонує в межах фактуального висловлювання, яке є одиницею прагматичного рівня і відповідає дискурсному сегменту, в якому виражено факт, що, як елемент концептуальної системи мовця, недоступний для прямого лінгвістичного аналізу. Когнітивна складова фактуальності виявляється у концептуалізації та категоризації елементів дійсності як факту, а комунікативна - у намірі адресанта подати інформацію як факт і переконати адресата у її правдивості. Мова як семіотична система когнітивної природи залучається до формулювання словесного відповідника концептуалізації, через який є можливий обмін фактами.

Дискурсний простір британської преси характеризується високою активністю фактологічної інформації, а вивчення механізмів смислотворення чи розуміння тексту охоплює питання про те, в який спосіб виявляється факт у дискурсі, яким чином формулювання та мовна репрезентація впливають на фактуальне прочитання інформації. Роль газети як медіатора при передачі фактів суспільно-культурного життя визначає особливість фактуальної інформації газетного дискурсу, джерелом якої є досвід мовців, на який накладається епістемологічна оцінка правдивості, а верифікація фактів відбувається шляхом зіставлення висловлень у межах дискурсного фрагмента. Фактуальна оцінка може покривати все висловлювання (Political integration was touched upon at a meeting between Edward Heath, the prime minister, and Robert Schuman, France's foreign minister [Daily Telegraph. 2002, Jan 1]), може критися в глибинних надрах його структури й бути компонентом пропозиції, імплікувати фактуальну оцінку окремого фрагмента, а не цілого висловлення (Britain and seven European partners promised last month that they would fund the military cargo plane which is to be built by Airbus [The Daily Mail. 2002, Jan 21]). Отже, врахування прагматичних чинників є вагомим інструментом адекватного інтерпретування змісту закладеної у дискурсі фактуальної інформації.

Фрагмент, що виступає репрезентантом категорії фактуальності, визначаємо як фактему, що є формальною структурою об'єктивації фактуальної інформації, в основу якої покладена семантична структура, що складається з учасників ситуації, предиката та сирконстантів, котрі вказують на час, місце та характер події, закладеної в основу факту. Фактеми - окремі структурні одиниці, не тотожні синтаксемам речення. Фактема може виступати або окремим реченням (Even the Star newspaper raised its price by 14 per cent from 70p to 80p in the run-up to the changeover [The Mirror. 2002, Jan 18]), або його частиною (Mr O'Donnell, when challenged by one student about the nature of the assessment, replied: [The Times. 2002, Jan 4]), так і окремим членом речення (If successful, it would leave the fraudster with another 2 on top of the 2 they had already spent [The Sun. 2002, Jan.31]).

Фактуальність є втіленням прагматичних намірів мовця, які реалізуються в мовному контексті за допомогою свідомого використання засобів лексичної та граматичної структур мови. Адресат у процесі інтерпретації тексту відтворює моделі події та контексту, а також референційні моделі, які висловив адресант. Осягнення значення залежить не тільки від тексту, а й від складної взаємодії між наміром адресанта і умінням його закодувати та здатністю адресата не тільки декодувати авторський намір, а й погодитися з ним.

У розділі 2. “Структурні та лексико-семантичні ознаки категорії фактуальності у газетному дискурсі” проведено структурну, семантичну та прагматичну класифікацію фактем, з'ясовано шляхи їх вияву на різних рівнях. В основу семантичної класифікації фактем покладено два критерії: динамічності концептуалізованої ситуації та складових мисленнєво-мовленнєвої діяльності, яка є основою формулювання факту. Семантичні типи фактем виявляють джерела походження фактуального знання: перцептивне, комунікативне та когнітивне.

Фактуальність комунікативної дії вказує на наявність акту мовлення (Adam Ingram, the Armed Forces minister, had admitted... [The Independent. 2005, Nov 21]). Фактуальність позавербальної дії є категорією за замовчуванням і стосується будь-якої дії, окрім пов'язаної з мовленнєвою та когнітивною діяльністю мовця (As celebrations across the Continent launched the euro on the stroke of midnight,...[The Mirror. 2002, Jan 1]). Фактуальність когнітивної дії підсумовує результат внутрішніх, а не зовнішніх процесів, і є наслідком осмислення ситуації суб'єктами думки (85 per cent think they will be ripped off by greedy retailers” [The Mirror. 2002, Jan 1]). Фактуальність стану речей виражає різноманітні умови та обставини, в яких перебуває об'єкт думки або якими зумовлюється певна ситуація (In the midst of this disaster, the Prime Minister was at the White House [The Independent Sunday. 2005, Nov 27]). Фактуальність когнітивного стану передає епістемічний стан мовця стосовно змісту інформації (Its architects know there are dangers in linking currencies and in a "one size fits all" interest rate policy and that stresses will inevitably arise [The Independent. 2002, Jan 1]). Фактуальність психоемоційного стану констатує стани, якості, характеристики особи, минулі чи теперішні, що визначають реакцію мовця на подію і демонструють його ставлення (He said he was surprised at the decision to charge Mr O'Connor [The Guardian. 2005, Nov 30]).

Формально-структурна типологія фактем залежить від таксономічного класу, до якого належить предикатне слово, і полягає у розмежуванні фактем на одиниці, предикати яких виражені формами дієслова та іменника. Структура фактеми залежить від способу експлікації її семантичних складових і зв'язків між ними. Як структурна одиниця фактуальності, в основу поділу якої покладено семантичний принцип, фактема здатна реалізуватися у моделі цілого речення або його частини. Це залежить від обсягу інформації та об'єму комунікативного завдання, які визначаються інтенціональними настановами мовців, комунікативною ситуацією та епістемічною частиною мовленнєвого акту. Фактеми є нетотожними реченню одиницями, що виявляють власні структурно-композиційні зв'язки. Структурні схеми фактем описані через одиниці морфологічного рівня як сукупність іменникових, прикметникових фраз і дієслова чи віддієслівного іменника.

Вибір видо-часових форм залежить від потреби мовця організувати фактуальність у текстовому полотні. Морфо-синтаксичне кодування відіграє ключову роль в упорядкуванні фактуальної інформації і сигналізує про її статус в процесі розгортання дискурсу, що знаходить своє вираження в поняттях фонової та фокусної інформації. Будь-яка фактема є виявом фокусної або фонової фактуальності. Фокусна фактема виражає факти, які характеризуються релевантністю: Tehran yesterday confirmed it had reopened a sealed research facility - in defiance of watchdogs [The Sun. 2006, Jan 11]. Фонові фактеми Tehran yesterday confirmed та in defiance of watchdogs мають допоміжну інформацію, яка формує контекст фокусної фактеми. Релевантність фактем визначається текстуальними та контекстуальними критеріями. Текстуальна релевантність визначається в межах текстуальних структур, де певні фрагменти тексту є релевантнішими за інші на підставі їх структурно-синтаксичного вираження. Контекстуальна релевантність залежить від таких критеріїв як інтерес, увага, знання читача. Фокусна фактуальна інформація виявляється в структурах комунікативного характеру, якими є синтаксеми з експліцитно вираженою предикативністю.

Маркери фактуальності - конектори та верифікатори - є одиницями наявності фактуальної ознаки в тексті. Конектори, які виконують у тексті організаційну функцію, поєднуючи між собою різні висловлення, вказують на присутність фактуального фрагмента, але не входять до складу фактем: …after being charged under the Official Secrets Act with a "damaging disclosure" of a foreign policy document from the Cabinet Office [The Guardian. 2005, Nov 18, 2005]. Верифікатори наявні або відсутні у складі фактем. У прикладі Teheran had earlier admitted that it had produced plutonium in breach of the international rules, …[Daily Telegraph. 2005, June 17] admitted є верифікатором фактеми it had produced plutonium in breach of the international rules, який не входить до її складу. У прикладі "Iran is one of the proponents of the NPT and is determined to remain one of its signatories, … [The Times. 2003, Oct 8] remain є верифікатором факту, що Іран є стороною, яка підписала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Маркери фактуальності поєднуються в систему через їхній взаємозв'язок та взаємозумовленість цільової орієнтації комунікативної системи.

Текстуальний аналіз визначення фактуальності є пріоритетним, що співзвучне сучасним тенденціям розвитку наукової думки, які визнають автономність кожного окремого тексту як окремого семіотичного простору. Трактування висловлення як фактуального відбувається через інтерпретацію мовної структури, яку використав адресант з метою передати адресату своє повідомлення. Механізм підтвердження та спростування фактів відбувається шляхом зіставлення семіотичних реальностей низки текстів у межах дискурсу.

У розділі 3 “Лінгвопрагматика категорії фактуальності у газетному дискурсі” відстежено функціональний аспект категорії фактуальності, пов'язаний з текстовою характеристикою надійності інформації та мовця і з встановленням прагматичного потенціалу фактем та моделей їх розміщення у смислотворенні.

Особливістю фактуальності в газетному дискурсі є те, що реальність осмислюється через мовну діяльність інших мовців. Є дві категорії авторів: автор газетного тексту та автор висловлення, яке цитується у межах цього тексту. Висловлення мовців функціонують як на одному, так і на кількох рівнях, залежно від того, як переплетено мовлення в тексті. У прикладі The IAEA, the UN's nuclear watchdog, said Iran had told inspectors it intended to operate a full "cascade'', or interconnected set, of 164 uranium enrichment centrifuges and would be testing it with uranium hexafluoride [Daily Telegraph. 2006, Jan 11] мовлення одного мовця (Iran) обрамлюється висловленням іншого (The IAEA), обидва з яких переповідає автор статті. Фактуальність безпосередньо пов'язана з автором висловлення. Прочитання висловлення на інтерпретаційному рівні залежить від характеристики відправника інформації з позиції надійності його слів, способів номінації мовця у тексті, характеру обрамлення його висловлення у тексті.

Висловлення персоніфікованого, експліцитного, конкретизованого джерела, фахівця вважається надійнішим, ніж неперсоніфікованого, імпліцитного, неконкретизованого, нефахівця. Тип знання, покладеного в основу факту, тип досвіду мовця, на основі якого сформульовано факт, теж є чинниками, які допомагають адресату зрозуміти закладену у тексті інформацію. Нова фактуальна інформація оформлюється в моделях, де центральною виступає дієслівна частина предикатного комплексу, виражена особовою формою дієслова, а вторинна фактуальна інформація, що сприймається як згадувана, або як фонова інформація, яка деталізує опис ситуації - у моделях, де центральну позицію займає неособова форма дієслова або іменник. Brushing aside a Russian attempt to resolve the crisis, Iranian officials broke international inspectors' seals on equipment at three sites, including a plant to enrich uranium buried underground at Natanz [Daily Telegraph. 2006, Jan 11]. Щойно з'ясована фактуальна інформація є релевантнішою в плані інформативності та новизни. Утім її стабільність ненадійна, бо можуть виявитися нові факти, що її спростують. Фактуальність, яка сприймається читачем на рівні номінації, а не предикації, є беззаперечною. Наприклад, SILVIO BERLUSCONI, the Italian Prime Minister, added the foreign ministry to his portfolio yesterday after the resignation of the pro-European Foreign Minister in protest at the Euroscepticism of the Cabinet and the Government's unenthusiastic reception for the euro [The Times. 2002, Jan 7]. Фактуальний потенціал номінативних структур найвищий, але релевантність у плані новизни - найнижча.

Фактуальність у газетному дискурсі виявляється порівнево і має нелінійну структуру. У тексті трапляються як поодинокі фактеми, так і фактуальні мікротексти, в яких між собою поєднуються кілька фактем, що описують різні аспекти однієї події: 1) IRAN was on a collision course with the United Nations last night after 2) it resumed nuclear research. 3) The radical regime broke seals on three nuclear research sites 4) which had been mothballed under a deal with France, Britain and Germany [The Daily Mail. 2006, Jan 11]. Якщо в лексичному складі фактеми є одиниці, здатні приєднувати підрядні одиниці, відбувається її поширення. Наприклад, The documents were found by Sunday Times reporters in two different briefcases that had been left by police forensic teams which searched the house in Willesden Green, northwest London [The Sunday Times. 2004, August 8]. Фактеми будь-якого рівня можуть поширюватися фактуальною інформацією з тією різницею, що предикативні фактеми першого інтерпретаційного рівня щодо адресата впливають на інтерпретацію залежних від них фактем нижчих рівнів. Iran, which is a signatory of the treaty, has denied that its civil nuclear power programme is a subterfuge for a nuclear weapons project [The Times. 2003, July 9]. Senior US officials acknowledge they are in no position to talk of military strikes against Iranian facilities, given the US's predicament in Iraq and the lack of international support [The Times. 2004, Nov 26]. Об'єднання фактем відбувається на засадах сурядності та підрядності і виявляється у їхньому вузликовому, послідовному, паралельному поєднанні, об'єднанні шляхом облямування однієї фактеми іншою та через їхнє накладання. Прагматичним потенціалом структурних моделей розміщення фактем є встановлення послідовності, в якій адресат інтерпретує інформацію. Усвідомлення ролі фактуальної структури допомагає зорієнтуватися у типах інформації, встановити логічні зв'язки між фактами, визначити, якій інформації можна довіряти, і де прихована можлива маніпулятивна стратегія.

Семантичний зв'язок між фактемами виявляється в уточнювальних, адверсативних, каузальних і темпоральних зв'язках. Прагматичними функціями семантичних зв'язків між фактемами є акцентуація фактів, їх уточнення, підкріплення, повторна номінація, виявлення суперечностей між фактами, їх спростування або підтвердження. Наприклад, Tehran insists its intentions are peaceful, saying it is only seeking new ways to make electricity as domestic demand booms.[…] But the agency has been unable to verify Iran's claims that its nuclear work is purely for peaceful purposes [The Daily Mail. 2006, Jan 11].

Поєднання семантичних типів фактем є складовою інформативної структури тексту, на основі якої читач формує власне розуміння зображуваної події чи явища, чому додатково сприяють фактеми-маркери та стрижневі фактеми, які є основою смислотворення. Фактеми-маркери представлені комунікативними фактемами, фактемами психо-емоційного стану та когнітивної дії, що свідчить про наявність стрижневої фактеми, в якій виражено основну одиницю інформації.

ВИСНОВКИ

Категорію фактуальності розглянуто з погляду когнітивно-дискурсної парадигми і визначено її характеристики з позиції інтерпретатора. Акцент зроблено на семасіологічному аспекті та інтерпретативних потенціях фактуальності в інформаційному просторі сучасної англомовної газети. Когнітивно-дискурсна концепція фактуальності є наслідком осмислення та синтезу концепцій факту і фактуальності, в якій враховано важливий для дискурсно-когнітивного аналізу чинник епістемічної маркованості висловлення, кожне з яких розглядається з урахуванням типу епістемологічного стану мовця, який виражає оцінку його знання і поінформованості. У праці показано газетний дискурс як багаторівневу наративну структуру, де роль автора як джерела висловлення та спосіб, в який він характеризується читачеві, мають вирішальне значення для визначення фактуальності його змісту, що важливо для подальшої інтерпретації інформації, закладеної у газетному тексті.

Наявність у мовних одиниць форми і значення визначила два підходи до вивчення категорії фактуальності: семасіологічний - від форми до значення, і ономасіологічний - від значення до форми. Семасіологічно-функціональний підхід полягає в тому, що категоризація мовних одиниць, які формують фактуальні висловлення, відбувається на двох рівнях: системно-структурному і функціональному. Системно-структурна включає лексичну і граматичну категоризацію одиниць. Граматична категоризація полягає у виявленні фактуальних структур на синтаксичному та морфологічному рівнях. Лексична складова виявляє наповнення цих структур. Зміщення акцентів у бік прагматичного чинника і трактування фактуальності як характеристики відтинку «текст - мовець», який сприймається адресатом як аналогія факту на відрізку «мовець - дійсність», ставить мовця в центральну позицію при інтерпретації фактуальності дискурсу.

В акті свідомості факт репрезентує реальний об'єкт / явище або аспект цього об'єкта / явища, але не є тотожним йому. Це форма достовірного знання. Факт є елементом свідомості мовця і не є безпосереднім предметом лінгвістичного аналізу, для якого доступні мовні конструкції, які є виразниками фактуальності та носіями фактуального значення в газетному тексті. Мовні структури, в яких виражено факт, сприяють збереженню і поширенню фактуальної інформації та адекватній інтерпретації її адресатом. Фактуальність набуває глибокого змісту в інформаційному просторі газети, в якому виявляється здатність мови впливати на формування масової свідомості через добір і виклад фактів з життя суспільства.

Фактуальність - феномен мови, що має складний інтегральний характер і виражається у фактемі, що є частиною висловлювання і відповідає дискурсному сегменту, в якому виражено один факт через мовні механізми, які активізуються під час прочитання і сприйняття висловлення. Фактуальність - категорія тексту, яка реалізується на різних рівнях і виявляється через одиниці, на основі яких адресат розуміє, що висловлення передає факт. Текстовий аналіз визначення фактуальності є пріоритетним, що узгоджується з тенденціями розвитку наукової думки, з визнанням автономності тексту як окремого семіотичного простору. Розуміння висловлення як фактуального відбувається через інтерпретацію мовної структури, яку використав адресант з метою передати адресату своє повідомлення. Механізм підтвердження та спростування фактів відбувається шляхом зіставлення семіотичних реальностей низки текстів у межах дискурсу.

Інтеграція структурно-таксономічної та когнітивно-дискурсної моделі аналізу сприяє формуванню цілісного уявлення про об'єкт. Процес функціонування мовних одиниць як знаків фактуальності передбачає використання знакового засобу, якими є мовні одиниці різного рівня складності; десигнату - факту, на який вказує знак; інтерпретатора - того, хто використовує знак, між якими формуються зв'язки синтаксичного, семантичного та прагматичного типу. Семасіологічно-функціональний аспект вивчення КФ уможливив розкриття шляхів її експлікації у дискурсі та окреслення чинників, які визначають сприйняття адресатом інформації, закладеної у тексті як факт.

Врахування прагматичних чинників є інструментом інтерпретації змісту закодованої у дискурсі фактуальної інформації. Сприйняття фактуальних ознак дискурсу індивідуальне: воно залежить від конкретного набору пресупозицій та від того, які когнітивні конструкти активізуються у реципієнта в окремому випадку інтерпретації. Прагнення пізнати зв'язок мови з мисленням і з сторонами людської діяльності спричинили зміщення інтересу від лінгвістики мови до лінгвістики мовлення, від аналізу речення до аналізу зв'язного тексту як цілісної комунікативної одиниці. В тексті прагматичними чинниками, які визначають фактуальне прочитання інформації, є вплив контексту та характеристика адресанта, адже особливістю фактуальності газетного дискурсу є те, що осмислення дійсності відбувається через мовну діяльність інших мовців.

Інтерпретація інформації у комунікативному просторі британської газети складається з трьох основних етапів: визначення комунікативного та соціального завдання тексту, з'ясування формального складу мовних одиниць, які організують текст, та реконструкція комунікативної ситуації. Комплексний підхід до вивчення категорії фактуальності, вивчення її структур, семантичної суті та особливостей функціонування у газетному дискурсі - актуальний і перспективний напрям мовознавства.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Функціональна своєрідність публіцистичного стилю у когнітивному аспекті // Нова філологія. - 2003. - № 1 (16). - Запоріжжя: Запорізький державний університет. - С. 47 - 59.

2. Функціонування цитатного мовлення в газетному дискурсі // Культура народов Причерноморья. -- 2003. -- № 37. -- С. 125 - 128.

3. Прагматичний аспект категорії фактуальності у газетному дискурсі // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. -- 2004. -- № 4. -- С. 102 - 108.

4. Категорія фактуальності у газетному дискурсі // Вісник Запорізького державного університету. Серія “Філологічні науки”. - 2004. - С. 153 - 158.

5. Фактема як структурна одиниця фактуальності у газетному дискурсі // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. -- 2007. -- № 1. -- С. 40 - 44.

6. Прагматичний потенціал лексем фактуальних висловлювань у газетному дискурсі // Слов'янський вісник: Збірник наукових праць. Серія “Філологічні науки”. - Рівне, 2007. - Вип. 7. - С. 187 - 194.

АНОТАЦІЯ

Онишкевич Л.В. Лінгвопрагматичні аспекти категорії фактуальності (на матеріалі текстів британських газет 2000-2006 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

Роботу присвячено комплексному підходу до дослідження фактуальності в англомовному газетному інформаційному просторі з метою з'ясування її лінгвопрагматичних аспектів. Наслідком критичного осмислення відомих концепцій факту і фактуальності є переосмислення їхніх здобутків з позицій нової когнітивно-дискурсної парадигми.

Виокремлення одиниці аналізу - фактеми - та її семантичних, формально-структурних і лінгвопрагматичних класів, а також з'ясування шляхів вираження фактуальної інформації на різних мовних рівнях сприяють подальшому аналізові засобів концептуалізації та інтерпретації інформації як факту в газетному тексті. Фактуальне прочитання інформації у тексті визначається прагматичними чинниками, а фактуальність викладу є суттєвим аспектом мовленнєвої діяльності, що розширює уявлення про зміст лінгвістичної прагматики. Лінгвопрагматичний аспект категорії виявляється в поняттях фонової та фокусної фактуальності, які є виразниками прагматичного потенціалу фактем у смислотворенні та прагматичного потенціалу моделей їх розміщення у структурі тексту.

Ключові слова: фактуальність, факт, фактема, газетний дискурс, фонова фактуальність, фокусна фактуальність, лінгвопрагматичний аспект.

ABSTRACT

Onyshkevych L.V. Linguopragamatic aspects of the category of factuality (on the materials of the British newspapers 2000-2006). - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. - Ivan Franko National University of Lviv. - Lviv, 2010.

The thesis considers an integrated approach to the investigation of factuality and its linguopragmatic aspects in the English newspaper discourse. Theories of fact and factuality have been critically considered from the position of the cognitive-discursive paradigm, which gave rise to a unified theory of factuality. It is posited that factuality can be viewed as a relation between the communicator and the recipient, who makes implicit interpretations of the way information is presented. Factual statements are intended by the communicator to be understood as describing an actual situation, a fact. Factuality is the embodiment of a conceptual construct that underlies the coding and decoding processes. It is a phenomenon that manifests itself on a textual level and reflects the speaker's intention to persuade the recipient that his utterance conveys a fact. The objective of the research was to select textual indicators that influence the reader's interpretation of the factuality of the account.

A facteme is a verbal representation of a fact in a text and a structural unit of analysis. It consists of a predicate, which is a formal bearer of a factual token, participants and indicators of time and place. The number of factual units in a sentence depends on the complexity of its semantic structure. Factual units are analyzed in terms of their linguistic structure and pragmatic function.

Formal indicators of factuality coincide with the grammatical means of expression of time, conveying actual, from the point of view of the speaker, events and states. Factuality is manifested through factemes of various structural and semantic complexities. A category system which reflects semantic differences among facteme types has been developed and the distinction among communication, extra-linguistic event, cognitive event, extra-linguistic state, cognitive state, and psycho-emotional state factuals has been made. Communication factuals use a verb denoting speech activity to embed reported speech or to describe someone's communicative behavior. Extra-linguistic event factuals describe past or present occurrences. Each main verb is not embedding and characterizes a type of action. Cognitive event factuals embed reported thoughts. Extra-linguistic state factuals are descriptive and nonembedding, conveying all but cognitive states, which are expressed by cognitive state factuals. Psycho-emotional state factuals use adjectives as part of a predicate to embed the fact stated by the speaker and to express his reaction to it. Semantic classes of factuality is a constituent part of the structure of a text, based on which the reader shapes his understanding of the events.

Pragmatic potential of the factemes is revealed through the notions of foreground and background factuality. The difference between them lies in the degree of relevance and in the syntactic ordering. On a textual level, there are linguistic clues of factuality, which fall into two categories: verificators and connectors. Their function is to prompt a reader about the possible expression of a fact.

The factuality of a statement is always relative to the speaker. Thus, newspaper discourse can be seen as a multilayered structure, with the highest level being the level of the newspaper's own voice. All communicators habitually make judgments about whether a speaker has presented information in a factual manner. Factual interpretation of an utterance on each level is dependent on the reliability of the source of information, and the way in which the speaker and his utterance are embedded into the discourse.

Coordination and subordination are the key principles behind facteme combinations. Pragmatic potential of such structural models lies in ensuring consistency of interpretation of the presented information. Communication, cognitive event and psycho-emotional factuals can serve as factual markers, framing a foreground facteme, in which essential fact is encoded. Accentuation, circumstantiation, corroboration, repeated nomination, detection of inconsistencies among facts, their confirmation or refutation are pragmatic functions of semantic relations among factemes. Factual account is an essential aspect of the speech activity and pragmatic factors define factual comprehension of the information in a newspaper text.

Key words: factuality, fact, facteme, background factuality, foreground factuality, newspaper discourse, linguopragmatic aspect.

АННОТАЦИЯ

Онышкевич Л.В. Лингвопрагматические аспекты категории фактуальности (на материале текстов британских газет 2000-2006 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2010.

Диссертационная работа посвящена комплексному подходу к исследованию фактуальности в англоязычном газетном информационном пространстве с целью выяснения ее лингвопрагматических аспектов. Следствием критического осмысления известных концепций факта и фактуальности является переосмысление их достижений с позиции новой когнитивно-дискурсной парадигмы.

Выделение единицы анализа - фактемы - и ее семантических, формально-структурных и лингвопрагматических классов, а также выяснение путей выражения фактуальной информации на разных языковых уровнях способствуют дальнейшему анализу средств концептуализации и интерпретации информации как факта в газетном тексте. Фактуальное прочтение информации в тексте определяется прагматическими факторами, а фактуальность изложения является существенным аспектом языковой деятельности, что углубляет понимание содержания лингвистической прагматики. Лингвопрагматический аспект категории выражается в понятиях фоновой и фокусной фактуальности, являющихся выразителями прагматического потенциала фактем в образовании смысла и прагматического потенциала моделей их размещения в структуре текста.

Ключевые слова: фактуальность, факт, фактема, фоновая фактуальность, фокусная фактуальность, газетный дискурс, лингвопрагматический аспект.

Размещено на Allbest.ru