Лексичні запозичення в аспекті контактної лінгвістики і теорії лексикографії

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Лексичні запозичення в аспекті контактної лінгвістики і теорії лексикографії

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

лексика англійський мова

Рефероване дисертаційне дослідження виконано в рамках контактної лінгвістики й лінгвістичної лексикографії та спрямовано на вивчення процесу й результатів запозичень із мов корінного населення Канади, Австралії й Нової Зеландії в канадський (КА), австралійський (АвА) і новозеландський (НЗА) варіанти англійської мови у їхній зумовленості характеристиками контактних ситуацій, а також на виявлення стану і перспектив лексикографічного опису запозичень, які стали невід'ємною складовою лексичної системи сучасної англійської мови.

Запозичення з мов корінного населення територій, освоюваних англомовним етносом протягом останніх трьох століть, привертає увагу як філологів узагалі, так і лексикографів зокрема. Крім того, такі одиниці розглядаються в етнолінгвістиці й культурології. Інтерес до цього невеликого за обсягом шару лексики пояснюється тим, що в ньому, як у дзеркалі, відбивається процес і особливості освоєння англомовним етносом нових умов існування, своєрідність формування і почасти сучасний стан національних варіантів англійської мови.

Слід підкреслити, що історичні та етимологічні аспекти зазначеної проблеми вивчаються переважно дослідниками, які працюють у країнах поширення національних варіантів (див., наприклад, роботи У. Авіса, Д. Байярда, С. Бейкера, А. Делбріджа, Р. Діксона, C. Йеллопа, М. Оркіна, Г. Орсмана, У. Ремсона та ін.). У вітчизняній лінгвістиці запозичення з мов корінного населення найчастіше розглядалися як один із чинників формування словникового складу варіантів англійської мови (наприклад, у працях Н. Биховець, Т. Козлової, В. Скибіної, А. Швейцера). Предметом спеціального дослідження цей шар лексики був лише в роботах Н. Битко попри те, що інтерес до запозичень такого роду зберігається й стимулюється постійними змінами їхнього обсягу, місця й ролі в системі англійської мови, а також загальним розвитком лінгвістики, що відкриває нові перспективи в інтерпретації спостережуваних фактів і явищ.

Так, зростання інтересу дослідників до природи та наслідків мовних контактів (МК), вивчення окремих аспектів цього процесу створили теоретичну базу для наступного етапу дослідження запозичень із мов корінного населення в англійську мову. Суть цього етапу, на нашу думку, полягає у встановленні кореляції між характеристиками окремих періодів контактування з їхніми лінгвістичними наслідками, зокрема, з особливостями процесу та результатів запозичення. Крім того, асиміляція аборигенних запозичень у лексичній системі англійської мови зумовила їхнє внесення до загальних лінгвістичних та спеціальних словників, оскільки в теоретичній лексикографії проблеми їхнього опису не розглядалися.

Актуальність дослідження, отже, зумовлюється значущістю процесу та результатів запозичення з мов корінного населення для формування своєрідності національних варіантів англійської мови, для еволюції лексичної системи англійської мови в цілому; перспективністю виявлення кореляцій між типами контактних ситуацій на території поширення національних варіантів англійської мови і процесів запозичення для дослідження еволюції англійської мови в новітній історії, а також необхідністю вдосконалення методів лексикографічного опису запозичень з аборигенних мов в англійську мову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах комплексної наукової теми "Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць" (номер державної реєстрації 0102U002181), яка розробляється колективом факультету іноземної філології Запорізького національного університету. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Запорізького національного університету, протокол № 5 від 11.03.2001 р.

Мета дослідження - виявити особливості перебігу та результатів процесу лексичного запозичення в англійську мову з мов корінного населення Канади, Австралії та Нової Зеландії, зумовлених своєрідністю мовних контактів, а також визначити стан і перспективи лексикографічного опису цього шару лексики. Досягнення поставленої мети передбачало необхідність вирішення конкретних завдань:

- розкрити основні положення теорії лінгвістичного контактування;

- надати типологічну характеристику видів і лінгвістичних результатів мовних контактів між автохтонними й інтродукованим етносами на території Канади, Австралії та Нової Зеландії;

- укласти корпус аборигенних запозичень, актуальних для сучасного англомовного узусу на цих територіях;

- проаналізувати автохтонні лексичні одиниці в морфологічному, семантичному та етимологічному аспектах;

- схарактеризувати сучасний стан лексикографування аборигенізмів у загальних тлумачних та спеціальних словниках канадського, австралійського і новозеландського варіантів англійської мови;

- розробити пілотний варіант англо-українського словника аборигенної лексики, що функціонує в канадському, австралійському і новозеландському варіантах сучасної англійської мови.

Об'єктом дослідження служать контактні ситуації на території Канади, Австралії та Нової Зеландії, що зумовили специфічність процесів запозичення автохтонної лексики у варіанти англійської мови.

Предметом дослідження є морфологічні та семантичні характеристики запозиченої лексики в канадський, австралійський і новозеландський варіанти англійської мови, проаналізовані з позицій контактної лінгвістики та теорії лексикографії.

Матеріал дослідження складається з 3663 автохтонних лексичних одиниць (ЛО) у сукупності всіх їхніх лексико-семантичних варіантів, які функціонують у сучасних варіантах англійської мови в Канаді, Австралії та Новій Зеландії. Матеріал було дібрано з 19 лексикографічних джерел і 8 словникових довідників канадського, австралійського і новозеландського варіантів англійської мови в результаті обробки 1349900 словникових статей шляхом аналізу словникових дефініцій із використанням елементів компонентного та кількісного аналізу. Частково було використано електронні варіанти лексикографічних джерел.

Методика роботи зумовлена особливостями предмета і матеріалу дослідження й комплексним підходом до їхнього розгляду. У процесі написання роботи було застосовано такі методи:

· порівняльно-історичний, типологічний, описовий методи використано для опису контактних ситуацій між автохтонними й інтродукованим етносами, а також для розробки класифікації та періодизації мовних контактів між ними;

· кількісний аналіз - для встановлення відсоткового співвідношення між досліджуваними чинниками морфологічних, семантичних та етимологічних показників автохтонної лексики;

· метод компонентного аналізу словникових дефініцій - для вивчення характеристик семантики запозичених аборигенних лексичних одиниць;

· лексикографічний метод застосовано при розробці проекту спеціального словника аборигенних запозичень.

Наукова новизна роботи зумовлена комплексним аналізом автохтонної лексики в лексичній системі сучасної англійської мови з позицій контактної лінгвістики з урахуванням лексикографічного аспекту. В роботі вперше:

· здійснено типологічний опис мовних контактів між автохтонними й інтродукованим етносами на території Канади, Австралії і Нової Зеландії, виокремлено особливості цих контактних ситуацій;

· з'ясовано історичні та методичні аспекти лексикографічного опису запозичень із мов корінного населення в КА, АвА і НЗА в загальних тлумачних і спеціальних словниках цих варіантів;

· обгрунтувано принципи і методи комплексного (алфавітно-ідеографічного) підходу до опису аборигенних запозичень у спеціальних словниках англійської мови;

· розроблено та складено порівняльний словник аборигенних запозичень у канадському, австралійському і новозеландському варіантах англійської мови.

Теоретичне значення роботи полягає у подальшому розвитку теорії регіональної лексикографії за рахунок встановлення принципів опису аборигенних запозичень у словниках різних видів, а також завдяки розробці спеціалізованого зіставного словника автохтонних запозичень; в усвідомленні специфіки процесу та результатів запозичень із автохтонних мов Канади, Австралії і Нової Зеландії в різні варіанти англійської мови та їхніх кореляцій з параметрами мовних контактів.

Результати дослідження становлять певний внесок у розвиток таких галузей мовознавства, як контактна лінгвістика, лексикологія, соціолінгвістика, етнолінгвістика і теорія лексикографії. Визначено теоретичні принципи аналізу та розроблено методи лексикографічного опису автохтонної лексики національної негомогенної мови, які прислужаться при вивченні й лексикографуванні автохтонних запозичень в інших поліетнічних мовних системах.

Практична цінність дослідження полягає в тому, що матеріали, основні положення та висновки дисертації можна використати при складанні словників англійської мови і в лінгвокраїнознавчих студіях, а також при читанні лекцій з курсів "Основи мовознавства", "Загальне мовознавство", "Лексикологія", "Лексикографія", "Соціолінгвістика", "Етнолінгвістика", "Історія розвитку варіантів англійської мови" і "Лінгвокраїнознавство". Деякі результати дослідження можуть прислужитися при складанні науково-методичних розробок і посібників, а також при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт студентів-германістів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації викладено в доповідях і матеріалах таких конференцій: Х Всеукраїнська наукова конференція "Проблеми сучасної і світової літератури та лінгвістики" (Черкаси, 2002), ХІ та ХІІ Міжнародні наукові конференції «Мова і культура» (Київ, 2002, 2003), V Всеукраїнська наукова конференція "Нові підходи в філології у вищій школі" (Запоріжжя, 2002), Всеукраїнська науково-практична конференція «Мова і нація» (Київ, 2002), VІІ Міжнародна наукова конференція «Семантика мови і тексту" (Ялта, 2002), Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні питання навчання іншомовної комунікації у вищих навчальних закладах» (Харків, 2003), Міжнародна наукова конференція «Коммуникативные стратегии» (Мінськ, 2003), Х Міжнародна наукова конференція з функціональної лінгвістики «Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации» (Ялта, 2003), VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наука і освіта 2004» (Дніпропетровськ, 2004), ІІ Міжнародна наукова конференція «Навчання ділової англійської мови у Східній Європі» (Дніпропетровськ, 2006), VII Міжнародна школа-семінар «Современная лексикография: глобальные проблемы и национальные решения» (Іваново, 2007), I Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми філології та американські студії» (Київ, 2008), X Ювілейна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених (Запоріжжя, 2008), VI Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземних мов пам'яті проф. В.Л. Скалкіна (Одеса, 2009), Miedzynarodowa interdyscyplinarna konferencja naukova "Polska - Ukraina. Dziedzictwo i wspolczesnosc "(Слупськ - Устка, 2009), а також на щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького національного університету (2002-2010).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових робіт, 8 з яких - у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Всі роботи виконано автором самостійно, за винятком словника, виданого в співавторстві з В.І. Скибіною, де особистий внесок дисертанта становить 50%.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (391 найменування), списку лексикографічних джерел (56 позицій) і додатків (16 позицій). У додатках подано списки аборигенної лексики, зафіксованої в лексикографічних джерелах сучасних варіантів англійської мови (КА, АвА і НЗА), періодизацію запозиченої лексики та її загальну кількість у сучасному канадському, австралійському і новозеландському варіантах англійської мови, відсоткове співвідношення за лексико-тематичними групами автохтонної лексики в цих варіантах англійської мови. Загальний обсяг роботи - 278 сторінок, обсяг основного тексту - 173 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, конкретизовано методи аналізу фактичного матеріалу, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

Перший розділ «Теоретичні основи вивчення національних варіантів англійської мови в термінах контактної лінгвістики» присвячено аналізу історії та сучасного стану контактної лінгвістики, розгляду її понятійно-термінологічного апарату, обґрунтуванню методики дослідження запозичень в англійську мову з лексики з автохтонних мов, поширених у Канаді, Австралії та Новій Зеландії, дослідженню особливостей та порівняльній характеристиці мовних контактів між корінними й англо-саксонським етносами.

Напрям лінгвістики, який в останні десятиріччя оформився в контактну лінгвістику (contact linguistics), зароджувався в ХІХ столітті в працях таких видатних філологів, як Ф.M. Мюллер (1875), Г. Пауль (1886), Дж. Шмідт (1872) і Х. Шухардт (1884), й розвинувся у ХХ столітті в роботах Л. Блумфілда, І.А. Бодуена де Куртене, Є.Д. Поліванова, Е. Сепіра, В. Скаличкі, Н.С. Трубецького та ін. У процесі становлення парадигма цього напряму зазнає значних змін. Якщо на початкових етапах проблеми мовних контактів розглядалися переважно в контексті встановлення генетичної спорідненості мов, то, починаючи з 30-х років ХХ століття, все більше уваги приділяється соціальним аспектам, пізніше - психологічним та етнолінгвістичним.

Сучасного стану контактна лінгвістика набуває з публікацією основних робіт У. Вайнрайха й Е. Хаугена. Обидва дослідника підкреслювали важливість вивчення мовних контактів як у лінгвістичній, так і в соціокультурній перспективі. Відтоді саме комплексний, міждисциплінарний підхід до явищ, визначених мовними контактами, стає загальноприйнятим, що відображено і в працях вітчизняних та зарубіжних учених - С.Б. Бернштейна, В.В. Іванова, В.П. Нерознака, В.М. Панькіна, Н.І. Толстого, В.М. Топорова, А.В. Філіпова.

На сучасному етапі дослідження в цій залузі проводяться на матеріалі багатьох мов і ареалів та спрямовані на подальшу розробку теоретичних положень і виявлення умов, закономірностей перебігу та результатів мовних контактів (Андерсен 2003; Айхенвальд і Діксон 2006; Джар 1992; Джозеф 2003; Джоунс 2002; Дюмерт і Дюрлеман 2006; Зимунд і Кинтана 2008; Кастровській і Міттінгер 2003; Клайн 2003; Макіхара і Шиффелін 2007; Міетсамо, Сіннемакі, Карлсон 2008; Неро 2001; Рот 1991; Томасон 1997; Торнбург і Фуллер 2006; Уінфорд 2003; Цукерман 2003; Чарський 2008; Штольц, Баккер, Палома 2008). Запозичення як невід'ємний елемент мовних контактів входять до числа широко обговорюваних питань контактної лінгвістики (Архипенко 2005; Гардані 2008; Демченко 2009; Дружин 2006; Кінг 2000; Кобенко 2005; Олійник 2002; Пінавайя 2001; Попова 2005; Свинцева 2006; Совті 2005).

Запозичення в національні варіанти англійської мови в термінах контактної лінгвістики не досліджувалися, що зумовило необхідність розробки адекватної методики. Запропонована в дисертації методика має комплексний характер, що відповідає як особливостям досліджуваного матеріалу, так і вимогам сучасної теорії контактної лінгвістики. Її суть полягає в зіставленні параметрів мовних контактів між англійською й тубільними мовами на території Канади, Австралії і Нової Зеландії з характеристиками запозиченої лексики і способами її асиміляції в англійській мові. Лексикографічна складова методики дає змогу уточнити місце запозичень у лексичній системі КА, АвА і НЗА.

Застосування запропонованої методики дало змогу встановити, що параметри контактів англійської мови з тубільними, які проходили в межах одного типу контактної ситуації - збереження мови (Language Maintenance), мають позамовні (часові, територіальні й демографічні) та лінгвальні (кількісні, статусні, функціональні й трансферні) чинники.

Крім того, порівняння фактів історії контактування інтродукованого й корінних етносів та його лінгвістичних наслідків на макрорівні послужило підставою для виокремлення в цьому процесі декількох етапів - ініціального (період торговельних і ділових контактів), імміграційного (період інтенсивного припливу європейців), колоніального (період завоювання територій і витіснення аборигенних мов) та постколоніального (період відновлення прав корінного населення й відродження аборигенних мов).

У Канаді мовне контактування між прийшлим і корінним населенням проходило в три етапи. На ініціальному етапі (~1576-1730) контакти були спорадичними, дистальними, індивідуальними, багатомовними, рівноважними, еквівалентними, доповнювальними й інтермедіарними (через мову попередньої колонізації - французьку). На імміграційному етапі (~1730-1840) відбувається перехід від спорадичних до перманентних контактів, від дистальних до проксимальних, від індивідуальних до групових, від рівнозначних до мажоритарних (інтродукований етнос має кількісну перевагу над корінними), від рівнозначних до субординатних (англійська мова поступово стає мовою більш високого статусу для корінного населення), від збалансованих до переважаючих (з перевагою англійської мови), від опосередкованих до прямих. На колоніальному етапі (~1840- до теперішнього часу) контакти стають спорадичними, маргінальними (насамперед на межах територій компактного проживання аборигенів), груповими, багатомовними, мажоритарними (для англійської мови) і міноритарними (для мов автохтонів), домінуючими і переважаючими (для англійської мови), прямими. В результаті єдиною формою впливу автохтонних мов на англійську стало лексичне запозичення.

В Австралії мовні контакти між прийшлим і корінним населенням проходили в три етапи - ініціальний (~1788-1868), імміграційний (~1868-1914), колоніальний (~з 1914- до теперішнього часу) - за тією ж схемою, за винятком того, що на всіх етапах вони були прямими. Результатом такого типу контактування є запозичення автохтонної лексики.

У Новій Зеландії перші три етапи - ініціальний (~1769-1814), імміграційний (~1815-1867), колоніальний (~1868-1981) - принципово збігаються з австралійською ситуацією. Четвертий, або постколоніальний період (~1981- до теперішнього часу) наступає тоді, коли після тривалого витіснення як самого автохтонного етносу, так і його мови починається відновлення статусу маорі в країні, відродження мови маорі й, отже, відновлення мовних контактів. Зараз МК є перманентними, інтрарегіональними, етнічними, двомовними, рівнозначними, еквівалентними, збалансованими і прямими. Результатами взаємного впливу мов є витіснення мов корінного населення на початкових етапах контактування; утворення піджину (Maori English); проникнення автохтонної лексики в новозеландський варіант англійської мови; єдиною формою впливу автохтонних мов на англійську мову є лексичні запозичення.

Другий розділ «Базові характеристики та особливості асиміляції аборигенних запозичень у канадському, австралійському і новозеландському варіантах англійської мови» присвячено комплексному аналізу аборигенних лексичних запозичень в англійську мову. Ця частина дослідження охоплює як характеристику самих запозичених лексем з кута зору їхньої етимології, морфології та семантики, так і способи їхньої асиміляції в лексичній системі англійської мови.

Аналіз етимології аборигенних запозичень в КА унаочнив наявність лексики з мов північноамериканських індіанців та ескімосько-алеутських мов (92,4%). При цьому основний приплив здійснювався з амеріндських мов: алгонкіно-рітванської (Algonquin, Virginia Algonquin, Abenaki, Cree, Micmac, Ojibwa), салішської (Okanagan, Straits), ірокезької (Iroquiaht, Mohawk, Huron), ескімосько-алеутської (Eskimo, Inuktitut) мовних сімей.

Основна маса запозичень в АвА надійшла з мов аборигенних племен (96,7%), які населяють регіон Новий Південний Уельс, розташований на південному сході країни (мови Dharuk, Wiradhuri, Kamilaroi, Yuwaalaraay, Wemba-wemba), а також регіон Західна Австралія (мова Nyungar). Разом із цим 17 лексичних одиниць (ЛО) було запозичено через австралійський піджин; 4 ЛО запозичено з аборигенної англійської.

Цілком закономірно, що в НЗА основний обсяг запозичень (98,8%) надійшов безпосередньо з мови маорі; 2 ЛО - з Maori English.

Вивчення належності аборигенних запозичень до певних частин мови підтвердило спостереження інших дослідників про перевагу іменника (98% запозичень у КА, 95% - в АвА і 97,5 % - у НЗА).

Аналіз семантики запозичених лексем показав, що основний обсяг запозичень можна розподілити на три лексико-тематичні групи (ЛТГ): ЛЮДИНА, ПРИРОДА і ТОПОНІМИ.

У всіх варіантах у першій групі можна виокремити такі підгрупи: найменування людини: представники аборигенних племен (Mohican (CaE), Mayi-Kutuna (AuE), Moriori (NzE)), назви людей без етнічної ідентифікації (kabloona (CaE), jackeroo, jackaroo (AuE), ariki (NzE)); спосіб життя, зокрема матеріальний аспект: житло (igloo (CaE), gunyah (AuE), kaika (NzE)), їжа (muckamuck (CaE), euro (AuE), kaimoana (NzE)), напої (soopollalie (CaE), beal (AuE), waipiro (NzE)), одяг (tuxedo (CaE), gina-gina, jinna-jinna (AuE), lava-lava (NzE)), інструменти (tumpline (CaE), currajong (AuE), kowhaiwhai (NzE)), зброя (tomahawk (CaE), boomerang (AuE), toki (NzE)); соціальний аспект: релігійні й культурні обряди і традиції (powwow (CaE), corrooboree, (AuE), Maoritanga (NzE)), свята (Saskachimo (CaE), Moomba (AuE), Waitangi Day (NzE)).

Крім того, у КА було запозичено найменування взуття (moccasin (CaE), mukluk (CaE), stogy (CaE)), у КА і НЗА - назви артефактів (kayak (CaE), konaki (NzE)), явищ політичного життя (mugwump (CaE), kotahitanga (NzE)), різних видів діяльності (hickory (CaE), puckeroo (NzE)), а також терміни вітання й прощання (chimo (CaE), haere mai (NzE)).

У всіх варіантах ЛТГ ПРИРОДА представлено підгрупами флора: їстівні рослини (hominy (CaE), joonda (AuE), kiekie (NzE)) та неїстівні рослини (cohosh (CaE), chowchilla (AuE), akiraho (NzE)) і фауна: ссавці (assapan (CaE), bettong (AuE), hoiho (NzE)); птахи (dowitcher (CaE), boobook (AuE), amokura (NzE)); риби та інші істоти, що живуть у воді (adikumaing (CaE), barramundi (AuE), alla (NzE)); рептилії (Hiachuckaluck (CaE), gwarda (AuE), kakariki (NzE)); комахи (Nantucket pine tip moth (CaE), kootchar (AuE), kutu (NzE)); міфічні істоти (N'ha-a-itk (CaE), Wagyl (AuE), ngarara (NzE)). Крім того, в цій групі можна виокремити підгрупу навколишнє середовище (bogue (CaE), boondie (AuE), boohai (NzE)). У КА з мов корінного населення запозичено і низку геологічних термінів (Animikean (CaE)).

У всіх варіантах в ЛТГ ТОПОНІМИ можна розподілити на такі підгрупи: ойконіми (Chibougamau (CaE), Merrijig (AuE), Wanaka (NzE)), гідроніми (Abitibi Lake (CaE), Boobialla (AuE ), Hauraki Gulf (NzE)), хороніми (Innuitian Region (CaE), Jarrahland (AuE), Whakarewarewa (NzE)), ороніми (Adirondack Mountains (CaE), Kata Tjuta (AuE), Aoraki-Mount Cook (NzE)), урбоніми (Coquitlam (CaE), Cowarie (AuE), Ruakuri Natural Bridge (NzE)). У КА і НЗА запозичено і деякий обсяг мікротопонімов (Restigouche (CaE), Kohimarama (NzE)).

Відсоткове співвідношення аборигенних запозичень у ЛТГ ЛЮДИНА, ПРИРОДА і ТОПОНІМИ в КА, АвА, НЗА представлено в Таблиці 1.

Таблиця 1. Співвідношення ЛТГ запозичень у КА, АвА, НЗА.

Варіант/ЛТГ	Людина	Природа	Топоніми
КА	39,6%	37,4%	23%
АвА	49,1%	48,3%	2,6%
НЗА	33,4%	51,1%	15,5%

Вивчення історичних даних, наведених у лексикографічних джерелах, дало змогу встановити особливості динаміки процесу запозичень аборигенної лексики в КА. Так, у XVI столітті була запозичена лише одна ЛО «manitou» (0,3%) у значенні 'a good or evil spirit as an object of reverence'. У XVII столітті запозичення склали 52 ЛО (12,8%), наприклад, «powwow» 'a cultural gathering among some North American Aboriginal peoples with dancing, music, eating, etc.'. У XVIII столітті - 62 ЛО (15,8%), наприклад, «muskeg» 'a swamp or bog in northern North America, consisting of a mixture of water and dead vegetation'. У XIX столітті їхня кількість досягла максимуму - 207 ЛО (52%), наприклад, «wapiti» 'North American deer (Cervus Canadensis)'. У XX столітті обсяг запозичень скорочується і становить 74 ЛО (19,2%), наприклад, «Appaloosa» 'a North American breed of horse, having dark spots on a light background'.

За даними У. Ремсона, основний приплив запозичень з аборигенних мов завершився в Австралії до середини ХІХ століття, після цього відбувається їхня заміна на австралізми, утворені від англійських лексем, перехід певної частини запозичень (4%) до розряду архаїзмів та історизмів. У результаті цього в середині ХХ століття в АвА збереглося не більше 5% від початкового обсягу аборигенних запозичень.

Асиміляція запозиченої лексики в національних варіантах англійської мови відбувається в результаті її участі в процесах деривації, зокрема і семантичної, словоскладання та уподібнення до вимовних та орфографічних норм англійської мови. Крім того, під час історичного розвитку запозичені лексеми встановлюють синонімічні й гіперо-гіпонімічні відношення з англійськими лексемами.

В розділі також розглянуто явище, яке існує в новітній історії англійської мови, тобто в період її трансформації з моноетнічної в поліетнічну мову. Суть цього явища полягає в тому, що на певному етапі розвитку між варіантами однієї мови відбувається обмін елементами, запозиченими раніше в кожний із варіантів. Проведений аналіз засвідчив, що між досліджуваними варіантами такий «обмінний фонд» становить 156 ЛО, з яких частка з АвА представлена 55 лексичними одиницями, при цьому в КА запозичено 25 лексичних одиниць, у НЗА - 49 лексичних одиниць. З КА було запозичено 49 лексичних одиниць, при цьому в АвА - 44 лексичні одиниці, в НЗА - 21 лексична одиниця. «Обмінний фонд» автохтонних лексичних одиниць з НЗА в АвА і КА склав 52 лексичні одиниці: 42 лексичні одиниці запозичено в АвА і 21 лексичну одиницю - в КА. Цілком закономірно, що предметом запозичення служили в переважній більшості (за винятком двох прикладів) лексичні одиниці, уналежнювані до ЛТГ «Природа» і «Людина». Відзначимо також, що 30 міжваріантних автохтонних запозичень набули статусу інтернаціоналізмів зокрема іменники boomerang, dingo, kangaroo, anorak, toboggan, kiwi, tattoo.

Отже, аналіз аборигенних запозичень у КА, АвА і НЗА переконує в наявності нежорсткої кореляції між особливостями контактних ситуацій на певних територіях і процесами та результатами запозичення з мов корінного населення.

У третьому розділі «Стан та перспективи лексикографічного опису аборигенних запозичень у канадському, австралійському і новозеландському варіантах англійської мови» досліджено історію та методи опису запозичень з мов корінного населення в загальних тлумачних і спеціальних словниках КА, АвА і НЗА, що дало змогу уточнити місце запозичень у лексичній системі КА, АвА і НЗА. Також у розділі запропоновано проект алфавітно-тезаурусного англо-українського словника запозичень із мов корінного населення Канади, Австралії і Нової Зеландії в англійську мову.

Об'єктом аналізу стали 23 тлумачних і спеціальних словника, з них по 9 словників канадського й австралійського варіантів та 5 словників новозеландського варіанту. Крім того, розглянуто способи опису запозичень у монографічних дослідженнях і словникових довідниках.

Проблеми опису аборигенних запозичень у словниках КА, АвА і НЗА до теперішнього часу не досліджувалися, незважаючи на те, що традиція опису аборигенних запозичень у варіантах англійської мови бере початок від найдавніших етапів формування лексикографії в Канаді, Австралії та Новій Зеландії.

У кожному регіоні цей процес мав відмінні риси, зумовлені історичними долями етносів, що контактували, характеристиками контактів (насамперед мовних) з корінним населенням, своєрідністю розвитку англійської мови, мовною політикою й особливостями словникової практики. На сучасному етапі запозичення з мов корінного населення є обов'язковим елементом загальних тлумачних та спеціальних словників КА, АвА і НЗА.

У тлумачних словниках канадського варіанту кількість аборигенних запозичень складає від 0,03% до 0,31% від загального числа вводів; у навчальних словниках цей обсяг коливається від 0,1% до 0,2%; у спеціалізованих словниках їхній обсяг варіюється в значно більших межах - від однієї словникової статтї в Dictionary of New Foundland English, 0,45% - у Dictionary of Prince Edward Island English до 12% - в Dictionary of Canadianisms on Historical Principles.

У тлумачних словниках австралійського варіанту кількість аборигенних запозичень складає від 0,16% до 5% від загального числа вводів; у спеціалізованих словниках цей обсяг варіюється в межах від 0,025% до 3% у загальних словниках австралізмів; у спеціальних словниках аборигенних запозичень в АвА їхня кількість коливається від 370 до 573.

У тлумачних словниках новозеландського варіанту кількість запозичень з мови маорі складає від 0,3% до 1% від загального числа вводів; у спеціалізованому словнику австралізмів і новозеландізмів запозичення з мов маорі й самоа складає 10,1%; у спеціальному словнику запозичень з мов корінного населення Нової Зеландії ця кількість сягає 979 лексем.

У словниках усіх варіантів описані запозичення належать до трьох основних лексико-тематичних груп - «Природа», «Людина», «Топоніми», проте кількість запозичень з кожної групи варіюється в значних межах. Найповніше представлено запозичення до першої групи; меншою мірою відбито запозичення, пов'язані з культурно-історичними аспектами життя корінного населення.

Відсутність принципів відбору запозичень зумовлює довільність їхнього включення в словники, а також те, що користувач не знає, яку лексику цього шару він може знайти в словнику, і здійснює пошук через безсистемно.

Методи опису запозичень з мов корінного населення у всіх варіантах не залежать від типу словника і мають схожу структуру. Обов'язково фіксуються орфографічні варіанти, наводяться орфоепічні варіанти й етимологія. Обсяг етимологічної інформації варіюється від простої вказівки на мову-джерело (іноді на гіпотетичну мову-джерело) до повної етимологічної довідки, що містить словоформи у мові-джерелі, їхню повну семантизацію та / або семантизацію їхніх морфологічних елементів. У словниках історичного типу цитація сприяє поглибленішому розкриттю семантики лексичних одиниць:

Malamute [м'mжl?Нmju:t] n. (also malemute) a dog of a breed developed in Alaska, with a thick grey or black and white coat, pointed ears, and a plumed tailcurling over the back. [<Inupiaq malimiut a people of the Kolzebue Sound, Alaska, who developed the breed]. (Canadian Oxford Dictionary)

Waratah /wбr?'ta, 'wбr?ta/ n. a shrub or a small tree of the eastern Australian genus Telopea, esp. T.speciosissima, the floral emblem of New South Wales, which has a dense globular head of red flowers surrounded by red bracts. [<Australian Aboriginal]. (Macquarie Australia's National Dictionary: Australian encyclopedic dictionary 2006)

Boohai, boo-ai, boo-ay n. colloq. remote area backblocks. *up the boohai completely mistaken or astray. [<Anglicization of Mвori Puhoi township north of Auckland]. (The New Zealand Pocket Oxford Dictionary 1998)

Як видно з прикладів, семантизація корелює з типом описуваної лексеми й у більшості випадків має енциклопедичний компонент, якого, проте, найчастіше буває недостатньо для точного та однозначного розуміння значення лем. Ілюстративний метод дефініції, який міг би сприяти подоланню цього недоліку, використовується спорадично.

Істотним недоліком лексикографії, створюваної на матеріалі КА, АвА і НЗА, є відсутність теоретичних положень, спрямованих на адекватний опис саме запозичень з мов корінного населення, таких, як принципи відбору, а також методів опису, що відповідають специфічним особливостям автохтонних запозичень. Лише в одному словнику - The Oxford Guide to Canadian English Usage - експліковано критерій відбору аборигенних запозичень. І лише в одному словнику - New Zealand Oxford Dictionary - знайшли своє системне відображення аспекти історії та культури народу маорі.

Разом з тим, слід підкреслити, що робота в цьому напрямі ведеться, про це свідчать видання спеціалізованих словників аборигенних запозичень у варіанти англійської мови і словникові довідники, які є частиною спеціальних монографічних досліджень.

Запропонований проект словника спрямовано на розробку окремих положень теорії лексикографічного опису запозичень з мов корінного населення в КА, АвА і НЗА, зокрема на подолання його фрагментарності. Крім того, це перший досвід перекладу цих запозичень українською мовою. Основна мета проекту полягає в репрезентації автохтонних запозиченнь в КА, АвА і НЗА як результату мовного контактування, зокрема, і міжваріантного.

Словник складається зі вступу, власне словника (алфавітна й ідеографічна частини), трьох додатків і списку літератури.

Основною одиницею алфавітної частини словника є словникова стаття, яка складається з лем, лексикографічної інформації, побудованої на матеріалах джерел словника, тлумачень значень лексичних одиниць засобами української мови, реєстрації словотвірного гнізда, що, у свою чергу, складається з похідних від лем слів і словосполучень, етимологічної довідки. В окремих словникових статтях подано ідіоматичні вирази, що сформувалися в англійській мові на основі запозиченої лексеми.

Лемою словника є прямі й опосередковані запозичення з мов корінного населення Канади, Австралії та Нової Зеландії, одиниці аборигенної англійської:

Adikumaing (CanE) n. <…> [<Indian lang. `the reindeer of the waters'];

Сoconut (AuE) n. <…> [<Aboriginal English, 1980];

Kilikibi (NZE) n. <…> [Samoan transliteration of `cricket'].

Омоніми подаються окремими словниковими статтями та позначаються надрядковою цифрою: Oka № <...>; Oka І <...>.

Орфографічні варіанти наводяться безпосередньо за лемою і відділяються від неї комою: Stl'atl'imx <...>, Sto: lo, Stу: lф, Stу: lф, Stу: lх, hist. Staulo <...>.

Безпосередньо за орфографічними варіантами, якщо такі є, подається позначка, що вказує на належність до одного з трьох варіантів - канадського (CanE), австралійського (AuE) або новозеландського (NZE).

У словнику використовується переважно один вид граматичних позначок - указівка на належність до певної частини мови. Лише в окремих випадках (за наявності відповідної інформації в джерелах словника) наводяться морфологічні форми.

Тип дефініції, застосовуваний при семантизації, зумовлюється належністю лем до одного з трьох лексичних шарів - загального словника, онімів і термінів.

Для одиниць загального словника використовується описова дефініція мовою перекладу - українською мовою:

Hillimung (AuE) n. щит аборигенів <...>;

Hui (NZE) v. збиратися, сходитися на зустріч, конференцію <...> .

Враховуючи значну культурно-історичну компоненту в семантиці багатьох описуваних запозичень, у словнику подається також енциклопедичний тип дефініції, нерідко в поєднанні з філологічним описовим типом дефініції:

Babiche (CanE) n. (аlso N.Am) 1 смужки дубленої шкіри або сухожилля, які використовуються як шнурки, нитки або тасьма, наприклад, для шиття снігоступів. 2 нитки або ремінь, зроблені з дубленої шкіри;

Hыia (NZE) n. пір'я з хвоста зниклого птаха гуйян, яке було нагородою для марійців, що носили його як оздобу на голові.

Для онімів застосовано енциклопедичний тип дефініції. Для топонімів подається географічно релевантна інформація. Дефініції термінів, переважно об'єктів флори і фауни, в цілому типізовані, належать до енциклопедичного типу і складаються з перекладу назви українською мовою, вказівок на місце розповсюдження і деякі властивості цих об'єктів. Органічною частиною цих дефініцій є латинські назви об'єктів:

Capybara (CanE) n. велика напівводяна рослина роду Hydrochierus;

Joonda (AuE) n. мигдальне дерево (Prunus turnerana), що росте в Австралії, сливоподібні плоди цього дерева є отруйними;

Kohekohe (NZE) n. 1 дерево з міцною червоною важкою деревиною, що росте в лісах на півночі Нової Зеландії. 2 кедр Cedrus.

У будь-якому типі дефініції значення багатозначних слів подаються окремо і нумеруються 1, 2 і т.ін. Відтінки значення наводяться в межах відповідного значення і нумеруються а), б) тощо.:

Jackeroo (AuE) n. 1 біла людина, що проживає у віддалених закритих селищах. 2 а) хлопець, що працює позаштатним працівником на вівцефермі, б) стажист, що проходить навчання, з керування фермою <...>.

Словосполучення з лем, супроводжуваних, за необхідності, описовою дефініцією в перекладі українською мовою та, за наявності відповідних даних, датою першої письмової фіксації, наводяться в розділі словникової статті Comb.:

Bora, boorah, borah (AuE) n. <...> Comb. * ~ rings [1923] території у формі кіл, розташовані на незаселеній землі, де проходять церемоніальні обряди аборигенів; такі кола можна зустріти в багатьох місцях у штаті Новий Південний Уельс; * ~ ceremony [1896]; ~ circle [1896]; ~ ground [1885] <...> .

Аналогічний підхід використовується і при описі стійких словосполучень, що вводяться терміном Phrase:

Boomerang (AuE) n. <...> Phrase: * he could sell ~ to the blacks людина, що вміє переконувати [1974];

Possum (CanE) n. <...> Phrase: * play possum вдавати з себе того, хто спить, або сонного.

Певний обсяг аборигенних запозичень має синоніми, причому як аборигенізми, так і англійські ЛО, що наведені в словниковій статті в дужках після слів має також назву:

Dickey <...> (має також назву parka, atigi) [<Eskimo atigi 'shirt of skins worn with the fur inside'].

В ідеографічній частині аборигенні запозичення розподілено за трьома лексико-тематичними групами «Людина», «Природа» і «Топоніми» з подальшим поділом на підгрупи, наведені в розділі 2.

В додатках 1-3 представлено матеріал, який раніше в аналогічному вигляді не подавався - міжваріантий «обмін» запозиченнями з мов корінного населення.

Таблиці міжваріантних запозичень організовано так: у першому стовпчику подано автохтонну ЛО, яка була запозичена з одного варіанту англійської мови в інший, далі йде повне тлумачення цієї ЛО в споконвічному варіанті і доповнювальні його характеристики (тематична, частиномовна, семантична, етимологічна, історична й інша інформація), а також синоніми та фразеологізми. Третій і четвертий стовпчики подають ЛО у варіантах англійської мови. Наприклад:

Appendix 1
Borrowing to AuE	Definition in AuE	Definition in CaE	Definition in NZE
Billabong	(environment) n. a water-hole, a watercourse.	n. a branch of a river forming a backwater or a stagnant pool.	n. a branch of river forming a backwater or a stagnant pool .

Список літератури містить 22 джерела. Це як лексикографічні праці та довідники, так і монографії та інтернет-видання, за матеріалами яких було зібрано фактичний матеріал названого словника.

Основна особливість цього словника полягає в його типологічних характеристиках та перекладі запозичень з мов корінного населення Канади, Австралії та Нової Зеландії українською мовою, зробленому вперше в лексикографічній практиці.

Крім того, словник певною мірою дає змогу експлікувати наявність кореляцій між особливостями мовних контактів і запозиченням автохтонної лексики. Так, у результаті прямого контакту в КА була запозичена, наприклад, лексична одиниця chinquapin. З алфавітної частини словника користувач отримує інформацію про те, що вона запозичена безпосередньо з однієї з мов корінного населення Канади - Virginia Algonquian; із тематичної частини - про належність ЛО до лексико-тематичної групи «флора». Результатом інтермедіарного контактування було запозичення, наприклад, лексеми carcajou. З алфавітної частини словника користувач отримує інформацію про те, що ця автохтонна ЛО запозичена через канадський варіант французької мови, а з тематичної частини - про належність ЛО до лексико-тематичної групи «фауна».

ВИСНОВКИ

В дисертації розв'язано актуальну наукову проблему виявлення типологічних особливостей контактних ситуацій між автохтонами й представниками англо-саксонського етносу, що переселилися на територію Канади, Австралії і Нової Зеландії; схарактеризовано специфіку процесів та результатів запозичення лексики з мов корінного населення у варіанти англійської мови під час цих контактів; визначено стан та перспективи лексикографічного опису аборигенних запозичень у канадській, австралійській та новозеландській англомовній лексикографії.

В історії контактування інтродукованого етносу та автохтонів на всіх досліджуваних територіях є очевидною наявність декількох періодів: ініціального (період торговельних і ділових контактів), імміграційного (період інтенсивного припливу європейців), колоніального (період завоювання територій і витіснення аборигенних мов). Крім того, в Новій Зеландії існують вагомі підстави для виокремлення постколоніального періоду (період відновлення прав корінного населення і відродження аборигенних мов).

Основні параметри, релевантні для контактних ситуацій між англо-саксонським і корінними етносами на території Канади, Австралії та Нової Зеландії, охоплюють позамовні, лінгвальні й соціолінгвістичні аспекти. До позамовного аспекту належать тимчасові територіальні демографічні параметри; до лінгвальних - кількість контактуючих мов; до соціолінгвістичних - співвідношення за кількістю носіїв мови (мажоритарні, міноритарні, рівнозначні), за статусом мов (домінуючі, субординатні та еквівалентні), за обсягом виконуваних функцій (переважні, доповнювальні, збалансовані), за шляхом запозичення (прямі та опосередковані / інтермедіарні).

Незважаючи на значні відмінності у природно-географічних, історичних та соціальних умовах, мовні контакти в цілому характеризуються спільними рисами за більшістю позамовних і лінгвальних параметрів.

Основною характеристикою ініціального періоду є початок контактування автохтонного населення з прийшлим і осідання прийшлого населення на вказаних територіях. Основною характеристикою імміграційного періоду є початок англомовної імміграції в країну і заснування перших колоній на цих територіях. Основною характеристикою колоніального періоду є повне витіснення автохтонних мов англійською мовою з усіх сфер комунікації. Відмінною рисою цього періоду є мовна політика держави, спрямована на повсюдну заборону та ліквідацію аборигенних мов, асиміляцію їх представників.

В окремі періоди, насамперед - на початкових етапах контактування, а також на сучасному етапі, виявляється своєрідність контактних ситуацій.

Так, у Канаді на початковому етапі значущим чинником була наявність мови попередньої колонізації - французької. У Новій Зеландії відмітною рисою є сучасна ситуація, суть якої полягає у відродженні мови маорі та відновленні її значення як контактуючої мови в процесі проведення нової мовної політики.

Особливостями контактних ситуацій обумовлено той факт, що їх єдиним результатом для розвитку англійської мови були лексичні запозичення з мов корінного населення. Найбільш активним цей процес був у ініціальному періоді; в подальші періоди значний обсяг запозичень було втрачено повністю або він не зберіг своєї актуальності для англомовного узусу.

Морфологічний аналіз автохтонних запозичень, що знаходяться в межах мовної компетенції сучасних носіїв КА, АвА і НЗА, виявив їхній переважно номінативний характер, що в цілому характерно для запозичень такого роду.

За своєю семантикою запозичення з мов корінного населення в КА, АвА і НЗА подібні й належать насамперед до трьох лексико-тематичних груп: «Людина», «Природа», «Топоніми».

Те, що запозичення з мов корінного населення стали невід'ємною складовою лексичної системи англійської мови, виявляється і в тому, що вони є обов'язковим компонентом загальних тлумачних і спеціальних словників, які описують КА, АвА і НЗА. У межах практичної лексикографії накопичено значний досвід їхнього опису, проте теоретичних принципів лексикографування аборигенних запозичень не розроблено. Зокрема відсутні критерії відбору запозичень, що в багатьох випадках призводить до спорадичного їх включення до реєстру й ускладнює роботу користувача. Крім того, в переважній більшості словників на периферії інтересів укладачів знаходиться історико-культурна складова запозичень, що значно збіднює словники в цьому аспекті.

В сучасній лексикографії інтерес дослідників до запозичень з мов корінного населення у варіанти англійської мови виявляється й у складанні словникових довідників, а також спеціальних словників, спрямованих у кінцевому підсумку на визначення місця й ролі такого лексичного матеріалу в лексичній системі англійської мови. Цей напрям англомовної лексикографії перебуває на початковому етапі.

Проект запропонованого словника становить певний внесок у подальшу генезу сучасної лексикографії. У ньому вперше запозичення з мов корінного населення Канади, Австралії і Нової Зеландії у варіанти англійської мови перекладено українською мовою. Поєднання алфавітно-гніздового й ідеографічного підходу дає змогу уточнити місце автохтонних запозичень у варіантах англійської мови, а також відкриває можливості для його використання з навчальною метою.

Серед перспективних напрямів можна виокремити дослідження автохтонних запозичень в інших варіантах англійської мови в термінах контактної лінгвістики, а також розробку словників запозичень, насамперед навчальних.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Домнич О.В. Аспекты теории типологии языковых контактов / О.В. Домніч // Вісник ЗДУ. Сер. Філологічні науки. - 2002. - №1. - С. 26-32.

2. Домніч О.В. Контакти англійської мови з автохтонними мовами на території Канади / О.В. Домніч // Мова і культура: XI Міжнародна конференція, 24-28 червня, 2002 р. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2002. - Вип. 5. - Том 3: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - С. 122-128.

3. Домніч О.В. Семантичні особливості автохтонних запозичень у лексичній системі АвА / О.В. Домніч // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 32.- С. 41-45.

4. Домніч О.В. Контакти англійської мови та мови маорі в Новій Зеландії / О.В. Домніч // Нова філологія. - 2003. - № 2 (17). - 2003. - С. 153-160.

5. Домніч О.В. До питання про специфіку автохтонних запозичень в австралійському варіанті англійської мови / О.В. Домніч // Мова і культура: XII Міжнародна конференція, 23-27 червня, 2003 p. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. - Вип. 6. - Том 5/2: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - С. 128-136.

6. Домніч О.В. Типологія мовних контактів на території Австралії / О.В. Домніч // Вісник ЗНУ. Сер. Філологічні науки. - 2005. - №1. - С. 51-55.

7. Домніч О.В. Історія формування й сучасний стан лексикографії канадського, австралійського та новозеландського національних варіантів англійської мови / О.В. Домніч // Studia Germanica et Romanica: іноземні мови. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - Том 4. - №3 (12). - С. 29-37.

8. Домніч О.В. Внутрішньомовні запозичення автохтонних елементів у варіанти англійської мови / О.В. Домніч // Записки з романо-германської філології: зб. наук. ст. - Вип 23. - Одеса: «Фенікс», 2009. - С. 53-58.

9. Домніч О.В. Аборигенізми в лексичній системі австралійського варіанта англійської мови / О.В. Домніч // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: 9-та Всеукраїнська філологічна конф., 31 травня - 1 червня 2002 p.: тези докл. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 84-85.

10. Домніч О.В. Мовне контактування як один із факторів формування сучасного австралійського варіанту англійської мови / О.В. Домніч // Теорія та практика державного управління: Всеукраїнська науково-практична конф., 20 травня 2003 p.: матеріали конф. - Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2003. - С. 24-26.

11. Домнич О.В. Некоторые особенности автохтонной лексики в современном новозеландском варианте английского языка / О.В. Домніч // Коммуникативные стратегии: Международная научная конф., 28-29 мая 2003 г.: материалы докл. - В 2 ч. - Ч. 1. - Минск: МГЛУ, 2003. - С. 40-44.

12. Домніч О.В. Особливості формування національного варіанта англійської мови в Новій Зеландії / О.В. Домніч // Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации: X Международная конф. по функциональной лингвистике, 29 сентября - 4 октября 2003 г.: сб. научных докладов. - Ялта, 2003. - С. 103 - 104.

13. Domnich O.V. Semantic peculiarities of autochthonous lexis in New Zealand English / O.V. Domnich // Наука і освіта 2004: VII Міжнародна науково-практична конф., 10-25 лютого 2004 p.: матеріали конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Том 22. - С. 3-4.

14. Domnich O.V. The Problems of Contemporary Ecolinguistics: Lexis Selection in Business English Teaching / O.V. Domnich // Навчання ділової іноземної мови у Східній Європі: для чого та як?: II Міжнародна наукова конференція, 19-21 травня 2006 p.: матеріали конференції. - Дніпропетровськ: ДУЕП, 2006. - С. 88-89.

15. Домнич О.В. Культура в языке: словарь аборигенных заимствований в английском языке / О.В. Домніч // Современная лексикография: глобальные проблемы и национальные решения: VII Международная школа-семинар, 12-14 сентября 2007 г.: материалы конф. - Иваново: Иван. гос. ун-т, 2007. - С. 41-44.

16. Domnich O.V. The prospects of description of Aboriginal loans in a specialized dictionary / O.V. Domnich // Актуальні проблеми філології та американські студії: І Міжнародна науково-практична конференція, 24-25 квітня 2008 p.: матеріали конференції. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2008. - С. 166-168.

17. Домнич О.В. Внутриязыковые заимствования из автохтонных языков в варианты английского языка / О.В. Домніч // X Ювілейна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених 2008 p.: збірник тез. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2008. - С. 289-294.

...