Меліоративний аспект семантики фразеологічних одиниць сучасної німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

УДК 811.112.2'373.7

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

МЕЛІОРАТИВНИЙ АСПЕКТ СЕМАНТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

ПЕТРОЧУК ОКСАНА

ВАЛЕНТИНІВНА

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Гамзюк Микола Васильович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри німецької мови, декан факультету німецької мови

Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор, ДЕНИСЕНКО СОФІЯ НИКИФОРІВНА, академік Академії наук Вищої школи України, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри іноземних мов для природничих факультетів

кандидат філологічних наук, доцент Оніщенко Наталія Анатоліївна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри німецької філології і перекладу

Захист відбудеться „12“ лютого 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий „11“ січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л. В. Солощук

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена вивченню меліоративно-емотивної оцінки фразеологічних одиниць сучасної німецької мови з точки зору структури, типів та особливостей контекстуальної актуалізації основних і потенційних оцінних сем фразеологічного значення.

У сучасних наукових працях з лінгвістики оцінка як предмет і об'єкт дослідження є актуальним і перспективним напрямком, який привертає пильну увагу лінгвістів (Н.Д. Арутюнова, І.В. Баєва, О.Л. Бєссонова, О.М. Вольф, А.В. Зубов, О.М. Касторнов, Н.М. Кісліцина, А.В. Кленова, А.В. Ковалевська, Н.В. Коробкова, О.Г. Коротких, В.Ю. Кравцова, Н.Б. Кувінова, Т.В. Маркелова, Е.М. Меркулова, В.М. Нікітевич, О.М. Островська, Л.О. Сергеєва, О.С. Снітко, М.М. Солопова, Ю.С. Старостіна, В.Л. Тємкіна, Е.К. Токар, І.В. Фадєєва, З.Є. Фоміна, О.І. Френкель, А.Я. Хапсіроков, В.К. Харченко, А.О. Щіпіцина, Р.М Якушина, А.М. Яхіна, H. Burger, S. Elsplass, N. Fries, St. Kьhtz, M. Luginbьhl, H.-M. Militz, J. Mцhring, B. Sandig, B. Tischer).

Значна увага приділяється дослідженню конотативної оцінки (у роботах О.М. Вставського, В.І. Говердовського, Н.В. Кас'янової, Н.А. Оніщенко, А.Г. Садкової, Н. Смоляр, Й.А. Стерніна, В.М. Телії, Л.Ф. Шангараєвої, В.І. Шаховського, St. Kьhtz) та негативної оцінки (у наукових розробках О.Є. Голод, Г.Г. Кошель, Г. Кожухар, М.М. Ніколаєвої, Л.В. Умрихіної, І.І. Квасюк, О.В. Кочеткової, А.В. Ковалевської, Т.А. Крисанової, Т.В. Степанової). Дослідженню меліоративної оцінки присвячено роботи О.М. Вертинської (оцінна лексика позитивного напрямку), С.С. Григорян (семантична структура англійських прикметників), Н.Б. Кувіновою (смисловий простір оцінювання), О.Н. Лук'яновою (алосеми меліоративної оцінки: схвалення, милування, задоволення, захоплення), В. Пономаренко (конотація меліоративності, як частина значення англійських фразеологічних одиниць). Позитивна оцінка як результат позитивізації лексичного значення детально аналізується Д.М. Ільїним, а семантико-польову класифікацію фразеологічних одиниць позитивної оцінки на матеріалі англійської мови розроблено та обґрунтовано І.В. Фадєєвою.

Однак у такій розмаїтості вивчення оцінки спостерігається відсутність розробок, пов'язаних з дослідженням меліоративної оцінки фразеологічних одиниць німецької мови. Необхідно дослідити меліоративно-емотивний оцінний компонент як елемент семантичної структури фразеологічних одиниць, вивчити та визначити його структуру. Потрібно встановити механізми утворення меліоративно-емотивної оцінки, зокрема як результату взаємодії основних і потенційних сем, та вивчити характер актуалізації меліоративного емотивно-оцінного компонента амбівалентних і енантіосемічних фразеологізмів у контексті.

Актуальність дослідження визначається запровадженим у ньому вектором аналізу та спрямованістю наукових праць сучасної лінгвістичної науки на вивчення кваліфікативного аспекту мовленнєвої діяльності та на поглиблене дослідження фразеологічної семантики. У зв'язку з цим актуальним є всебічне дослідження меліоративно-емотивної оцінки фразеологічних одиниць, яке охоплює встановлення структури, типів та способів утворення меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів; вивчення питань маркування меліоративно-емотивної оцінки в словниках та актуалізації меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічних одиниць у контексті.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми „Взаємодія одиниць різних рівнів у системі мови та мовлення: семантико-когнітивний та функціонально-прагматичний аспект“, що розробляється на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена Вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 30 січня 2004). Проблематика дисертації входить до кола питань, які досліджуються у рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 0103V003178 „Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс“, що розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тема затверджена Вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 31 січня 2004).

Об'єктом дослідження є меліоративно-емотивні фразеологічні одиниці сучасної німецької мови.

Предмет дослідження становлять семантичні особливості меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологізмів та його структура, мовні механізми формування позитивно-емотивної оцінки, а також актуалізація позитивно-емотивного оцінного компонента фразеологічних одиниць в контексті.

Метою дослідження є встановлення специфіки утворення та особливостей структурного і семантичного розвитку фразеологічних одиниць сучасної німецької мови меліоративно-емотивної оцінки, що передбачає вирішення наступних завдань:

1) встановити категоріальний статус меліоративної оцінки та виділити її види та структуру;

2) визначити особливості семантичної організації фразеологізмів меліоративно_емотивної оцінки і встановити взаємозв'язок раціонального та емоційного в їхньому значенні;

3) виділити та описати основні механізми семантичних трансформацій під час утворення меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів;

4) визначити особливості реалізації позитивно-емотивного оцінного компонента фразеологічної семантики в текстах художньої літератури.

Матеріал дослідження становлять 1487 фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, які вилучені шляхом суцільної вибірки з лексикографічних і фразеографічних джерел кінця XX початку XXI століть. Ілюстративний матеріал залучено з сучасних текстів художньої літератури та газетних публікацій Німеччини загальним обсягом 1406 сторінки.

Методологічне підґрунтя. Головним загальнонауковим принципом дисертаційної роботи є принцип антропоцентризму, згідно з яким людина відіграє важливу роль у всіх сферах діяльності, сприймає та оцінює навколишній світ крізь призму колективного досвіду, норм, традицій і стереотипів (Н.В. Гончарова, М.М. Копиленко, Н.Д. Кулик,). Вивчення оцінних явищ спирається на досягнення сучасного мовознавства у галузі фразеології, лексикології, теорії оцінювання (О.Л. Бєссонова, М.В. Гамзюк, М.Д. Городникова, О.А. Івін, Є.В. Розен, Л.Н. Столович, В.М. Телія, З.Є. Фоміна) і відбувається завдяки використанню семантичних підходів до їх аналізу.

Методологічна основа дослідження обумовила використання в роботі таких методів: методу фразеологічної ідентифікації, що слугував для визначення фразеологічності того або іншого стійкого словесного комплексу; методу порівняльного аналізу лексикографічних і фразеографічних джерел, за допомогою якого здійснювалося порівняння експлікацій значень досліджуваних одиниць у словниках, виданих у різних видавництвах, з метою підтвердження або виявлення позитивно-емотивного оцінного компонента семантичної структури фразеологічних одиниць; методу компонентного аналізу, що використовувався для виділення граматичних, предметно-логічних і потенційних сем фразеологічних одиниць, а також для дослідження перебудови їх семантичної структури при утворенні меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів; методу контекстуального аналізу для опису контекстуальних особливостей реалізації фразеологічних одиниць з позитивно-емотивним оцінним компонентом в автентичних текстах.

Наукова новизна отриманих результатів і висновків полягає в тому, що вперше:

* визначено категоріальний статус меліоративно-емотивної оцінки фразеологічного значення в сучасній німецькій мові;

* встановлено характер взаємовідносин раціонального й емоційного та меліоративного і пейоративного елементів в утворенні фразеологічної семантики;

* виявлено особливості характеру та основи оцінної структури меліоративно-емотивного оцінного компонента;

* визначено основні семантичні механізми утворення меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічних одиниць

* окреслено корпус меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів сучасної німецької мови.

Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена у таких положеннях, що виносяться на захист:

1. Меліоративний аспект значення фразеологічних одиниць містить меліоративно-оцінний компонент семантичної структури фразеологізмів раціональної або емотивної природи. Структура оцінного компонента меліоративно-емотивних фразеологізмів представлена чотирма елементами: суб'єктом оцінки, її об'єктом, характером та основою. Залежно від характеру та основи позитивно-емотивні оцінні фразеологізми виражають суб'єктивні та об'єктивні, загальні і особисті, експліцитні й імпліцитні, кількісні та якісні оцінки об'єктів реального світу.

2. Меліоративний компонент фразеологічного значення належить до основних сем семантичної структури фразеологізму або є потенційною семою. Як основна сема меліоративна оцінка належіть до сигніфікативного або конотативного блоку. Оцінка, яка входить до сигніфікативного блоку, визначається як раціональна, а оцінка, яка входить до конотативного блоку - як емотивна. Потенційна сема фразеологічного значення, меліоративна оцінка, належить до конотативного блоку і має емотивний характер.

3. Утворення основної меліоративно-емотивної оцінної семи зумовлюють такі механізми семантичних трансформацій: лексико-семантичне ототожнення значень, виникнення відношень часткового збігу сем значень, що порівнюються, зіставлення родових та видових сем, алогічне включення обсягу значення однієї одиниці до обсягу іншої, а також опис фразеологізмом приємних для суб'єкта подій, фактів, дій тощо. Меліоративно-емотивна оцінна семантика фразеологізмів формується також завдяки граматико-семантичним і лексико-граматичним перетворенням значень.

4. Меліоративно-емотивна оцінна сема амбівалентних і енантіосемічних фразеологізмів актуалізується лише у контексті. У фразеологічних одиниць амбівалентного оцінювання ця сема є потенційною, у фразеологічних одиниць енантіосемічного оцінювання - основною. За межами контексту меліоративно-емотивний оцінний компонент амбівалентних та енантіосемічних фразеологізмів не визначається.

Теоретичне значення дослідження, що полягає у комплексному описі меліоративно-емотивного оцінного компоненту фразеологічної семантики сучасної німецької мови, є внеском у теорію оцінки, теорію фразеології, зокрема у фразеологічну семантику, та у вивчення оцінного аспекту фразеології в цілому. Встановлення системного характеру аналізованого компонента і його зв'язок з іншими компонентами фразеологічного значення дозволяє застосувати використані в роботі підходи при аналізі меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів в інших мовах .

Практична цінність результатів дослідження зумовлена можливостями їх використання в таких теоретичних курсах, як загальне мовознавство (розділи „Семантика“, „Значення як понятійно-нормативна категорія“, „Типи мовних значень“), лексикологія та стилістика німецької мови (розділи „Лексико-семантична система мови“, „Фразеологія“, „Стилістична диференціація лексики і фразеології“), історія німецької мови (розділ „Історичний розвиток словникового складу німецької мови“). Результати дослідження можуть бути використані у наукових роботах, які присвячені проблемам мовної еволюції, оцінності мовних одиниць, фразеології, лексикології, у практиці викладання німецької мови, у лексикографії й фразеографії, а також у науково-дослідницькій роботі студентів і аспірантів.

Апробація дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних конференціях: «Теоретичні проблеми сучасної лінгвістики» (Сімферополь, 2006), «Мова та всесвіт» (Ялта, 2007), «Мова та всесвіт» (Ялта, 2008), «Мова і культура» (Київ, 2008), «Актуальні проблеми фразеології» (Сімферополь, 2009); науково-практичних конференціях: «Германістика в Україні: сьогодення і перспективи» (Київ, 2003), «Лінгвістична наука і освіта в європейському вимірі» (Київ, 2005), «60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє» (Київ, 2006), «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики в контексті євроінтеграції» (Київ, 2006), «Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів» (Київ, 2007), «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій» (Київ, 2008), «Мова, освіта та культура в контексті Болонських реалій-ІІ» (Київ, 2009); на міжвузівській конференції молодих учених: «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2006); на загально-університетській конференції КНЛУ «Лінгвістика та лінгводидактика в сучасному інформаційному просторі» (Київ, 2007); на Всеукраїнській конференції «Перший крок у науку» (Луганськ, 2006).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у п'яти одноосібних статтях автора, опублікованих у спеціалізованих фахових виданнях ВАК України (2,07 ум. др. ар.), та у трьох тезах наукових конференцій (0, 555 ум. др. ар.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, списку умовних скорочень, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, джерел лексикографічного та ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи складає 201 сторінку. Обсяг основного тексту становить 172 сторінки. Список використаних джерел складається з 297 позицій. Список лексикографічних джерел нараховує 14 позицій, список джерел ілюстративного матеріалу включає 34 позиції.

У вступі обґрунтовується вибір теми та актуальність поставленої проблеми, визначається об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, розкривається наукова новизна, формулюються положення, які виносяться на захист, визначаються теоретична і практична цінність, наводяться дані щодо апробації результатів дослідження та публікації автора за темою дисертації.

У першому розділі розглядаються особливості категоріального статусу оцінки; досліджується семантична структура меліоративно-емотивних фразеологічних одиниць; визначаються види і структурна організація оцінки; розкривається взаємозв'язок раціонального та емоційного у формуванні меліоративно-емотивної оцінки і взаємодія позитивно-емотивної оцінки з експресивністю та образністю, а також визначаються методи дослідження.

У другому розділі аналізуються основні засоби семантичних трансформацій значень під час утворення меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічного значення та обґрунтовуються граматико-семантичні і лексико-граматичні зміни у процесі формування досліджуваних одиниць.

У третьому розділі встановлюється обсяг поняття контексту та досліджуються особливості актуалізація у контексті меліоративно-емотивного оцінного компонента.

У загальних висновках підбито підсумки проведеного дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальшої розробки зазначеної проблематики.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. „Оцінка як компонент семантики фразеологізмів“. Особливість категоріального статусу оцінки визначається послідовністю її дослідження в мовознавстві з вивченням оцінок у логіці, філософії й психології. Зв'язок з філософією визначається завдяки розгляду оцінки як феномена свідомості і як осмислення явища з погляду його значущості для суб'єкта. Оцінка спрямована на виявлення позитивної, негативної або нейтральної характеристики об'єкту, який пізнається, що визначає її зв'язок з логікою. Психологічні аспекти оцінки полягають у розумінні її як специфічного акту відбиття, за допомогою якого виражається ставлення суб'єкта до об'єкта (В.К. Вілюнас, О.Г. Дробницький, М.Л. Крамаренко).

Фразеологічне значення не є тотожним лексичному значенню, однак багато в чому співвідноситься з ним і є взаємодією основних і потенційних сем (І.Р. Гальпєрін, Г.В. Колпакова, О.В. Кунін). У семантичній структурі фразеологічних одиниць виділяють денотативний (предметна співвіднесеність), сигніфікативний (відбиття предмета, явища у свідомості) і (експресивність, емоційність, оцінність) блоки (В.М. Телія, Ю.А. Фірсова).

Меліоративна оцінка - це об'єктивно-суб'єктивне або суб'єктивно - об'єктивне позитивне ставлення людини до об'єкта, яке виражається експліцитно або імпліцитно мовними засобами, і відображається в семантичній структурі фразеологізму у формі меліоративного оцінного компонента. Меліоративний компонент семантичної структури фразеологізмів входить до складу основних сем фразеологічного значення. Як основна сема меліоративна оцінка належить до сигніфікативного або конотативного блоку значення фразеологічних одиниць. Оцінка, що входить до сигніфікату, є раціональною, а оцінка, що входить до конотату - емотивною. Меліоративний оцінний компонент, що не входить до складу основного значення, утворює потенційну сему. Як потенційна сема фразеологічного значення меліоративна оцінка належить до конотативного блоку і є емотивною.

Меліоративна оцінка відображає позитивні характеристики об'єкта і виноситься за різними ознаками: об'єктивними і суб'єктивними, загальними й особистими, експліцитними й імпліцитними, якісними і кількісними, абсолютними і відносними. Об'єктивна меліоративна оцінка має вирішальне значення для розуміння меліоративно-емотивної суб'єктивної оцінки. Окремо взятий індивід перебуває під впливом норми, стереотипів, еталонів, які переважають у суспільстві, тому суб'єктивна оцінка так чи інакше обумовлена об'єктивною (О.В. Кунін). Загальна оцінка характеризує об'єкт у цілому, не виділяючи його окремих ознак. Наприклад: mit jm zu Rande kommen = (ugs) mit jm auskommen, sich mit jm einig werden. Особиста оцінка - характеризує об'єкт за його окремою ознакою. Наприклад, за смаковою ознакою об'єкта (ein Essen fьr Gцtter = ein ausgezeichnetes Essen), за зовнішнім виглядом (sich in Schale werfen / in Schale sein = (ugs) besonders elegant, festlich gekleidet sein). Фразеологічні одиниці, що виражають меліоративно-емотивну оцінку експліцитно, мають у своєму складі меліоративно-емотивний оцінний маркер: das Glьck der Tьchtigen. Фразеологізми, що виражають меліоративно-емотивну оцінку імпліцитно, не мають у своєму складі позитивно-емотивних оцінних компонентів: jm grьn sein. Абсолютна меліоративно-емотивна оцінка будується на порівнянні, що ґрунтується на сукупності соціальних стереотипів, наприклад: mit etw das groЯe Los ziehen = mit etw sehr viel Glьck haben, чи Sache wie ein Baum = groЯartige Sache (Der hochgewachsene Baum ist eindrucksvoll). Відносна меліоративно-емотивна оцінка базується на зіставленні двох і більше об'єктів, наприклад: jn an die Wand tanzen = besser tanzen kцnnen als die anderen - відносна оцінка. Якісна оцінка спрямована на певну кваліфікацію якісної характеристики об'єкта, наприклад: Pferde stehlen mit jm (ugs) = auf jm kann man sich vцllig verlassen - Ich glaube sie ist ein prima Kerl, mit ihr kann man Pferde stehlen! Кількісна оцінка: groЯe Stьcke auf jn halten = jn sehr schдtzen лежить в основі градації об'єкта з погляду „більше / менше“:

Оцінна структура меліоративно-емотивних фразеологічних одиниць містить у собі чотири елементи (О.А. Івін ). Суб'єктом оцінки позитивно-емотивних фразеологічних одиниць є особа або група людей, які „приписують“ цінність певному явищу дійсності; поза контекстом суб'єкт має імпліцитний характер. До кола об'єктів оцінки входить усе, що включається до сфери людської життєдіяльності. Своєрідність об'єкта позитивно-емотивних оцінних фразеологізмів полягає в тому, що в такій якості, як правило, виступає інша людина або група людей, дії, вчинки, особисті якості яких піддаються процесу позитивного оцінювання; об'єкт є завжди експлікованим. Характер меліоративно-емотивної оцінки - це ціннісне ставлення суб'єкта, який здійснює позитивне оцінювання, до реалії, на яку спрямовано меліоративно_емотивну кваліфікацію. Основа оцінки перебуває в установках суб'єкта оцінювання. Ознаки предметів оцінюються позитивно за різними чинниками морально_етичними, інтелектуальними, естетичними, утилітарними. Взаємозв'язок раціонального та емоційного аспекту в меліоративній оцінці визначається наявністю того ж самого суб'єкта та об'єкта оцінювання. Відмінності спостерігаються на рівні характеру та основи оцінювання. Характер емотивного оцінювання має місце в діапазоні „приємно“, а раціонального - за шкалою „добре“. Основою меліоративно-емотивної оцінки може бути також раціональна позитивна оцінка. Меліоративна раціональна оцінка в окремих випадках слугує основою для меліоративно-емотивної оцінки, наприклад: mein bestes Stьck = lobender Ausdruck fьr einen Menschen (Kosewort). Пейоративна раціональна оцінка, наприклад, у фразеологізмі toller Knopf = lebenslustiger Mann є основою для виникнення меліоративно-емотивної оцінки.

Меліоративна оцінка пов'язана з такими компонентами семантичної структури як емотивність, образність, експресивність. Емотивність, яка містить у собі інформацію про здатність фразеологізмів виражати позитивне почуття / ставлення до того, що позначається, завжди припускає попереднє оцінювання ситуації / об'єкта. Оцінка може виступати тільки раціональною характеристикою об'єкта. В образних фразеологічних одиницях визначається зв'язок з образом, що мотивує меліоративно-емотивну оцінку і виконує головну роль у закріпленні позитивно-емотивних оцінних фразеологізмів у мовній системі. У безобразних фразеологізмах „прозорий“ образ не пізнається. Інтенсивність (частковий вияв експресивності) виражає градацію меліоративно-емотивної оцінної ознаки та вказує на наявність кількісного показника меліоративно-емотивної оцінки.

Виявлення корпусу меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів зумовлюється наявністю у тлумаченні фразеологізму індикаторів меліоративно-емотивної оцінки (Г.Г. Кошель): лексем: nett, schцn, prдchtig, bildschцn, formschцn, prachtvoll, reizvoll, тощо, маркерів меліоративно-емотивної оцінності (Kosewort, scherzhaft), або завдяки семантичному розгортанню компонентів у дефініції фразеологізму з метою визначення меліоративно_емотивних оцінних лексем (groЯer Bahnhof = festlicher Empfang festlich = zu einem Fest passend, feierlich, prachtvoll).

Розділ II. „Механізм утворення меліоративно-емотивного компонента семантики фразеологічних одиниць. Формування меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічних одиниць є частиною загального процесу утворення фразеологічної семантики у процесі пізнання людиною навколишнього світу. Порушення логічних зв'язків між значеннями лексичних прототипів забезпечує їх об'єднання в меліоративно-емотивному оцінному фразеологізмі на підставі подібності форм позначуваних об'єктів, денотатів, сигніфікатів та на наявності певної кількості спільних основних або потенційних сем. Відтворення оцінки у пам'яті людини відбувається одночасно з відтворенням образів тих об'єктів, до яких вона відноситься, тобто оцінка асоціюється з конкретною мовною одиницею, яка називає ці оцінки. Якщо таке відтворення оцінки притаманне групі людей або цілому мовному товариству, то позитивно-емотивне оцінювання об'єкта закріплюється за ним і стає узуальним.

У межах дослідження механізмів утворення меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічної семантики встановлено причини його виникнення: лексико-семантичне ототожнення плану змісту значень, які не є тотожними; формування відносин часткового збігу значень лексичних прототипів, які в даному відношенні не знаходяться; зіставлення родових та видових сем слів-компонентів; встановлення алогічних відносин включення обсягу одного значення в обсяг іншого; опис фразеологізмом приємних реальних та нереальних ситуацій; граматико-семантичні зміни та лексико-граматичні перетворення.

Відповідно до виконаного аналізу лексико-семантичне ототожнення плану змісту значень, що не є тотожними, забезпечує формування меліоративно-емотивного оцінного компонента на підставі позитивної раціональної оцінки: flotter Kдfer = hьbsches, lebenslьstiges Mдdchen, негативної раціональної оцінки: toller Knopf = lebenslustiger Mann, негативно_емотивної оцінки: groЯes Biest = berьhmter Mann,

Встановлення відношень часткового збігу між двома об'єктами слугує фундаментом для утворення меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологізмів. Меліоративно-емотивна оцінна семантика виникає на базі позитивно-раціональної оцінки як, наприклад, у фразеологізмі munter sein wie ein Fisch im Wasser = frцhlich, munter, gesund sein, позитивно_емотивної оцінки: wie aus dem Schдchtelchen sein = sauber und adrett gekleidet або негативно-раціональної оцінки: zusammenpassen wie ein paar alte Latschen (scherzh) = sehr gut zusammenpassen.

Зіставлення родових і видових сем лексичних компонентів забезпечує утворення меліоративно-емотивного оцінного компонента завдяки встановленню відношень „частина / ціле“ між лексичними компонентами всередині наступних синтаксичних моделей: S1 + S2(G), S1 + von + S2(D) і Adj. + S, де S - іменник, Adj. - прикметник, G - родовий відмінок, D - давальний відмінок. меліоративний семантичний фразеологізм література

Так, наприклад, значення синтаксичної конструкції „Adj. + S“ при формуванні фразеологічного значення не піддається переосмисленню, однак, завдяки її участі відбувається актуалізація потенційних сем лексичних прототипів, що сприяє утворенню меліоративно_емотивної оцінки: glorreicher Einfall = hervorragender Vorschlag.

У конструкціях S1+S2(G) та S1 + von + S2(D) загальними родовими семами виступають граматичні семи лексичних компонентів фразеологічного значення. Меліоративно-емотивне оцінювання забезпечують основні або потенційні оцінні семи другого за рахунком компоненту: ein Geschenk des Himmels = eine unerwartete gьnstige Fьgung; Sache von Format = groЯartige, eindrucksvolle, geglьckte Sache.

Алогічні відносини включення обсягу одного значення до обсягу іншого забезпечують ідіоматичний зв'язок між компонентами фразеологізму. Основою меліоративно-емотивного оцінного змісту виступають позитивно-емотивні оцінні семи всіх, або хоча б одного слова_прототипу: Zeichen und Wunder (scherzhaft). Надлишкова семантика породжує алогізм, що сприяє не утворенню нового змісту, а створює яскраво виражений меліоративно-емотивний оцінний ефект.

Розуміння фразеологізму як мікротексту, що утворився внаслідок об'єднання лексичного матеріалу і синтаксичної конструкції (М.В. Гамзюк, О.В. Кунін, В.М. Телія), дозволяє говорити про меліоративно-емотивні оцінні фразеологізми, які виникли завдяки опису фразеологічною одиницею приємних для суб'єкта подій, фактів та явищ. Характер оцінювання таких фразеологізмів є позитивно-емотивним, а об'єкт оцінювання є реальні або нереальні ситуації. Відмінною ознакою ситуативних фразеологічних одиниць є відсутність у складі самого фразеологізму переосмисленого компоненту.

Фразеологічні одиниці, змістом яких є опис реальних приємних подій, фактів, дій, утворюють меліоративно-емотивний оцінний компонент на базі позитивно-раціональної або позитивно-емотивної оцінок ситуацій, які є підставою появи фразеологізму. Ця група є досить різноманітною, до неї включаються фразеологізми, що описують зовнішні маніфестації позитивних емоцій (наприклад, зображення мімічних рухів індивіда: ьber die Backen grinsen = ein auffдhliges frцhliches Gesicht machen), або вегетативні реакції людського організму внаслідок приємних відчуттів (наприклад, js Herz schlдgt hцher (geh) = erwartungsvoll, voller freudiger Erregung).

Реальні ситуації, наслідком яких є так звані „приємні події“, підрозділяємо на наступні групи: а) зображення фізичного стану людини: vor Freude an die Decke springen = sich sehr freuen; б) ситуація-порівняння / ситуація-зіставлення представлених подій із символічним значенням: j-n / etw auf dem Altar der Freundschaft / der Liebe / des Vaterlandes opfern (geh) = j-n / etw fьr die Freundschaft / die Liebe / das Vaterland preisgeben; в) використання описів народних традицій для винесення якісної оцінки об'єкта: zum AnbeiЯen sein = verlockend, reizvoll sein; г) заперечення дій, які викликають конкретні неприємні наслідки, що свідчать про позитивне емотивне оцінювання об'єкта: ein Ritter ohne Furcht und Tadel = ein edler Mann; д) ситуації, в яких простежується асоціативний зв'язок з оцінюванням певних подій: mit dem Gesicht in der Butter fallen = Glьck haben, eine gefдhrliche Lage gut ьberstehen; е) ситуації, що позначають таку поведінку індивіда, яку можна визначити як відповідну нормі: bei jm Vaterstelle vertreten = fьr jn wie ein Vater sorgen.

Фразеологізми, змістом яких є опис нереальних приємних подій, фактів, дій, формують позитивно-емотивний оцінний компонент завдяки позитивному оцінюванню ситуації. Опис нереальних приємних подій, фактів та дій представлений декількома групами. Першу групу складають об'єкти - конкретні ситуації. Наприклад: Es ist mir ein halbes Sektfrьhstьck = es freut, ehrt mich sehr. „Es“ - вказує саме на конкретну ситуацію, а не на будь-яку іншу, що радує суб'єкта. Другу групу становлять об'єкти - народні прикмети: j-s Stern ist im Aufgehen / j-s Stern geht auf = j-d ist auf dem Wege, bekannt, berьhmt glьcklich werden. Третю групу утворюють об'єкти - події, які є, певною мірою, абсурдними: die Treppe hinauf fallen = einen plцtzlichen und unerwarteten (beruflichen) Aufstieg erleben; Glьck im Unglьck haben“.

Граматико-семантичним підґрунтям меліоративно-емотивних оцінних фразеологізмів слугує домінування граматичних зв'язків над лексичними всередині певних моделей фразеологізмів, що здійснюється за допомогою скорочення членів речення. Відбувається взаємодія якісного (оцінка) і кількісного (при скороченні тривалості збільшується інтенсивність) компонентів. Наприклад, in j-m steckt oft ein guter Kern = j-d, der дuЯerlich abweisend und ruppig ist, ist oft in Wahrheit sehr gutherzig und hilfsbereit з „in einer rauhen Schale steckt oft ein guter Kern“.

Лексико-граматичним фундаментом утворення позитивно-емотивного оцінного компонента фразеологічного значення є лексико-синтаксичний зсув, що виявляється під час аналізу конструкцій, здатних виражати меліоративно-емотивне оцінне значення. У німецькій мові існують стійкі фразеосхеми (О.Д. Райхштейн) - самостійно вживані конструкції у формі підрядних речень (dass, wenn, als ob; wo wie…) або інфінітивних груп, яким властиві різні позитивно-емоційні оцінні значення (похвали, захвату). Наприклад, Und wie + Inf. (Und wie sie tanzt!), Und welch + ein + Sub. (Welch ein seltsames Ding!).

Розділ III. „Контекстна актуалізація позитивно-емотивного оцінного компонента семантики фразеологічних одиниць“. Меліоративно-емотивна оцінка фразеологізмів максимально якісно розкривається у контексті, тому що умови сприйняття окремих значень окреслюються в межах, які гарантують х однозначне розуміння, тому контекст остаточно визначає характер оцінювання.

Контекст у сучасних лінгвістичних дослідженнях має поліфункціональне значення. Розуміння контексту у дисертації ґрунтується на теоретичних і практичних розробках Г.В. Колшанського, Ю.Р. Вількмана, Л.М. Мінкіна, О.М. Мороховського і розглядається як речення, як закінчений за змістом уривок тексту та як комунікативна ситуація.

У контексті відбувається актуалізація меліоративно-емотивного оцінного компонента, що належить до основних або потенційних сем фразеологічного значення. Письмовий контекст забезпечує активізацію меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічного значення завдяки локутивним дієсловам, що вводять пряму і непряму мову, окличним реченням, вигукам, лексемам, що зображують вербальний опис емоцій.

Енантіосемічні фразеологізми характеризуються одночасною наявністю меліоративно-емотивної і пейоративної оцінок як основних сем фразеологічного значення. Наприклад: Aber, aber! = a) das ist aber schцn! b) Ausdruck des Einspruchs, des Vorwurfs; ein (dickes) Ei (ugs) = a) eine unangenehme, bedenkliche Sache - b) eine hervorragende, ausgezeichnete Sache. Фразеологізми, що виражають енантіосемічну оцінку, утворюються завдяки переосмисленню цілого виразу за двома напрямками, що формує протилежні за знаком оцінки фразеосемантичні варіанти фразеологічної одиниці, один з яких має меліоративно-емотивну оцінку, а інший - пейоративну. Виявлення меліоративно-емотивної оцінки в таких фразеологізмах відбувається завдяки контексту, у якому актуалізується необхідна основна оцінна сема. Наприклад: eine Seele von einem Menschen = a) empfindsamer, gutmьtiger Mensch - b) gefьhlsloser, herzloser Mensch (bittere Ironie); „... erledigt ihre Arbeit als Putzfrau, besorgt den Haushalt fьr ihre Familie, kьmmert sich um die alte Mutter, schaut nach dem kranken Nachbarn. Und fьr alle ein Lдchelnchen und fьr jeden ein gutes Wort. Eine Seele von Menschen, so hдtte man wohl gesagt, damals im Jahr 1950, in dem der Regisseur Mike Leigh seine Geschichte spielen lassen hat.“

Амбівалентні фразеологізми - це фразеологічні одиниці, які містять меліоративно-емотивну оцінну сему в складі потенційних сем фразеологічного значення. У контексті актуалізується потенційна меліоративно-емотивна оцінна сема, яка є підставою для визначення оцінної семантики фразеологізму. Поза контекстом меліоративно-емотивне оцінне значення фразеологічної одиниці не визначається. Наприклад: js Herz schlдgt bis zum Hals = jd ist sehr aufgeregt. У контексті: „…Aber dann hat er richtig trotzig das Kinn vorgeschoben und mich zu dir geschickt. Ich glaube, der hat dich wirklich lieb, Angelika.“ - „Ja, das glaube ich auch. Aber nun geh, damit ich fertig werd! Angelika Herz schlug bis zum Hals. Und aus dem Spiegel schauten zwei glьckstrahlende Augen an.“ меліоративно-емотивна оцінка фразеологізму забезпечується завдяки явищу детермінації. Меліоративно-емотивний оцінний елемент контексту glьckstrahlende Augen маркує все висловлювання, і контекст забезпечує активізацію меліоративно-емотивної оцінки фразеологізму.

ВИСНОВКИ

Дослідження категоріального статусу меліоративно-емотивної оцінки спирається на загальні філософські, логічні і психологічні характеристики оцінки. Процес позитивного оцінювання, загалом, спрямовано на виявлення меліоративної характеристики об'єкта на підставі особистого або колективного досвіду. Спонтанна концентрація на позитивній події забезпечує її впізнання і позитивно-емотивне оцінювання.

Структура оцінних фразеологізмів містить: суб'єкт, об'єкт, характер і основу оцінки. В оцінний структурі позитивно-емотивних фразеологізмів завжди експліцитно виражені об'єкт і суб'єкт оцінювання, інші елементи виражаються як експліцитно, так і імпліцитно. Детальний аналіз оцінної структури вивчених одиниць виявив, що залежно від характеру оцінки встановлюється суб'єктивна / об'єктивна, загальна / особиста, експліцитна / імпліцитна, абсолютна / відносна, якісна / кількісна позитивна цінність об'єкта. Вивчення основи оцінки дозволило зробити висновок про те, що взаємодія раціонального та емоційного компонентів меліоративно-емотивної оцінки забезпечується наявністю того ж самого суб'єкта та об'єкта оцінювання. Однак основа оцінки базується при цьому на раціональному судженні або на емоційному переживанні. Головним завданням меліоративно-емотивної оцінки є підсилення або послаблення позитивного емоційного стану співрозмовника.

Результати вивчення зв'язку меліоративно-емотивної оцінки з іншими компонентами семантичної структури фразеологізмів дозволили зробити висновок про тісну взаємодію оцінки з такими компонентами значення: емотивність, образність, експресивність. Емотивність завжди припускає попереднє оцінювання ситуації і / або об'єкта. В образних фразеологічних одиницях простежується зв'язок із прототипним образом, що мотивує оцінність фразеологічного значення. Інтенсивність (частковий вияв експресивності) свідчить про наявність кількісного прояву оцінної характеристики.

У процесі дослідження механізмів утворення меліоративно-емотивного оцінного компонента фразеологічної семантики виділено причини виникнення позитивно-емотивного оцінного компонента: лексико-семантичне ототожнення плану змісту одиниць, що не ототожнюються; формування відношень часткового збігу значень лексичних прототипів, які не перебувають в цьому відношенні; зіставлення родових і видових сем слів-компонентів; встановлення алогічних відношень включення обсягу одного значення в обсяг іншого; опис фразеологізмом приємних реальних і нереальних ситуацій; семантичні зміни і граматичні перетворення.

Вирішення питання актуалізації позитивно-емотивного оцінного компонента фразеологічної семантики становить особливий інтерес з погляду активізації основної або потенційної меліоративно-емотивної оцінної семи фразеологічного значення в певному лексичному оточенні.

Фразеологічні одиниці енантіосемічної оцінки представлені в німецькій мові двома групами. У першій групі фразеологічна семантика поєднує у собі меліоративно-емотивне оцінне значення і нейтральне значення (фразеологічні одиниці розчленованої структури), у другій групі суміщається меліоративно-емотивне та пейоративно-емотивне оцінні значення (фразеологічні одиниці нерозчленованої структури). Дифузність семантичного змісту енантіосемічних фразеологізмів повністю знімається тільки контекстом, у той час як дифузність семантичного обсягу частково знімається словниковим тлумаченням, поясненням у ньому або вказівкою на сполучуваність.

Енантіосемічні фразеологізми виражають загальну і особисту оцінку об'єкта завдяки звуженню семантичного змісту та обмеженню семантичного обсягу контекстом. Однак у переважній більшості досліджених фразеологізмів виражається загальна оцінка. Мобільність оцінних ознак енантіосемічних фразеологізмів має невисоку активність та не має яскраво вираженого характеру.

Оцінна сема в амбівалентних фразеологізмах належить до потенційних сем і активується тільки в конкретній комунікативній ситуації. Такі фразеологічні одиниці мають потенційно-оцінний характер, тому що поза даним контекстним оточенням вони не мають меліоративно-емотивної оцінної характеристики.

У контексті виявляється меліоративно-емотивна оцінка фразеологізмів завдяки створенню оцінної ситуації всім контекстом. До засобів тлумачення текстової ситуації як позитивно-емотивної, відносяться локутивні дієслова, окличні речення, вигуки, а також фразеологізми і лексеми, що зображують вербальний опис емоцій. У реальній ситуації в дію вступає не окремий засіб, а цілий комплекс засобів створення меліоративно-емотивної оцінки, що групується навколо позитивно-емотивних оцінних фразеологізмів.

Проблема вивчення меліоративно-емотивного оцінного компонента семантичної структури фразеологізмів є перспективною для подальших досліджень. Актуальним є дослідження формування позитивно-емотивного оцінного компонента з погляду історичної зміни знака оцінки, а також виявлення або констатація відсутності міжмовних аналогій при зіставленні значень фразеологізмів різних мов. Крім того, перспективним є подальше вивчення взаємодії раціонального та емоційного аспектів в семантиці меліоративно-емотивних оцінних фразеологічних одиниць і дослідження меліоративно-емотивної оцінки в діахронічному аспекті.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Петрочук О.В. Оценочный компонент в семантике мелиоративных фразеологизмов / О.В. Петрочук // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород, 2006. - Вип. 4. - С. 269-273.

2. Петрочук О.В. Роль оценочного компонента коннотативной структуры в формировании положительной семантики фразеологических единиц / О.В. Петрочук // Учёные записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского : Научный журнал. Серия „Филология“. - Симферополь, 2006. - Том 19 (58), № 4. - С. 152-156.

3. Петрочук О.В. Формирование мелиоративно-эмотивного оценочного компонента семантики фразеологических единиц / О.В. Петрочук // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія „Філологічні науки“. - 2007. - № 3. - С. 324-329.

4. Петрочук О.В. Реализация позитивно-эмотивных оценочных фразеологизмов в контексте / О.В. Петрочук // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. Межвузовский центр „Крым“. - 2008. - № 142. - Т.2. - С. 163-165.

5. Петрочук О.В. Механизм образования мелиоративно-эмотивного оценочного компонента фразеологических единиц / О.В. Петрочук // Мова і культура (Науковий журнал). - К. : Видавничий Дім Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т.IX(121). - С 164-170.

6. Петрочук О.В. Оценочный аспект в значении мелиоративных фразеологических единиц / О.В. Петрочук // 60 років ЮНЕСКО : погляд у майбутнє : наук. конф. 22-23 лютого 2006 р. : тези доп. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2006. - С. 166-168.

7. Петрочук О.В. Структура семантики мелиоративно коннотативных фразеологических единиц (на материале немецкого языка) / О.В. Петрочук // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : Матеріали IV Міжвузівської конференції молодих учених. - Донецьк, 2006. - Ч. 1. - С. 73-76.

8. Петрочук О.В. Реализация позитивно-эмотивных ФЕ в контексте / О.В. Петрочук // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізаціі та інтеграціі освітніх процесів : наук. конф. 12 грудня 2007р. : тези доп. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2007. - С. 169-171.

АНОТАЦІЯ

Петрочук О.В. Меліоративний аспект семантики фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню меліоративного аспекту семантики фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. У роботі окреслено корпус меліоративно_емотивних оцінних фразеологізмів, виявлення якого ґрунтується на наявності індикаторів меліоративно-емотивної оцінки у словниковому тлумаченні фразеологічної одиниці, маркерів меліоративно-емотивної оцінки (Kosewort, scherzhaft).

Доведено, що основою меліоративно-емотивної оцінки фразеологічних одиниць є інші типи оцінки, таки як раціонально-емотивна, пейоративно-раціональна і пейоративно-емотивна, а взаємодія раціонального та емоційного компонентів забезпечується наявністю того ж самого об'єкта і суб'єкта оцінювання.

Особливості виникнення позитивно-емотивного оцінного компонента фразеологізмів забезпечуються семантичними трансформаціями на рівні основних або потенційних сем. Суттєвою ознакою потенційних оцінних сем фразеологічного значення є контекстна актуалізація їх в амбівалентних фразеологізмах.

Ключові слова: меліоративний аспект, фразеологічна семантика, меліоративно_емотивна оцінка, амбівалентна оцінка, основна сема, потенційна сема фразеологічного значення, фразеологічна одиниця.

Петрочук О.В. Мелиоративный аспект семантики фразеологических единиц современного немецкого языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена исследованию мелиоративного аспекта семантики фразеологических единиц современного немецкого языка. В работе обозначен корпус мелиоративно-эмотивных оценочных фразеологизмов, выявление которого основывается на присутствии индикаторов мелиоративно-эмотивной оценки в словарном толковании фразеологической единицы

В диссертационном исследовании выполнен анализ связи мелиоративного аспекта и оценочного компонента фразеологической семантики и обозначен категориальный статус мелиоративно-эмотивной оценки. Установлен характер взаимоотношений рационального / эмоционального и мелиоративного / пейоративного элементов в образовании фразеологической семантики, сформулированы особенности характера и основания оценочной структуры мелиоративно-эмотивного оценочного компонента и выделены основные механизмы его образования.

Взаимосвязь рационального и эмоционального аспектов в мелиоративной оценке определяется наличием одного и того же субъекта и объекта оценивания. Различие наблюдается на уровне характера и основания оценки. Характер эмотивной оценки находится в диапазоне „приятно / неприятно“, а рациональной - в шкале „хорошо / плохо“. Мелиоративная рациональная оценка в отдельных случаях служит основанием для мелиоративно-эмотивной оценки. В редких случаях пейоративная рациональная оценка является основанием мелиоративно_эмотивной оценки.

Комплексная методика установления мелиоративно-эмотивного оценочного компонента фразеологической семантики основывается на выявлении словарных помет (Kosewort, scherzhaft), на обнаружении слов-индикаторов, которые свидетельствуют о наличии семы мелиоративно_эмотивной оценки, а также на семантическом развёртывании лексических компонентов в дефиниции фразеологизма с целью определения необходимой оценочной семы.

Образование мелиоративно-эмотивного оценочного значения фразеологических единиц осуществляется благодаря определённым семантическим трансформациям: лексико_семантическому отождествлению плана содержания неотождествляемых единиц; формированию отношений частичного совпадения значений лексических прототипов, которые в данном отношении не состоят; сопоставлению родовых и видовых сем слов-компонентов; установлению алогичных отношений включения объёма одного значения в объём другого; описанию фразеологизмом приятных ситуаций.

Энантиосемические фразеологизмы характеризуются одновременным наличием мелиоративно-эмотивной и пейоративной оценки в качестве основных сем фразеологического значения. Фразеологизмы, выражающие энантиосемическую оценку, образуются благодаря переосмыслению целого выражения по двум противоположным направлениям, что формирует противопоставляемые по знаку оценки фразеосемантические варианты фразеологической единицы, один из которых выражает мелиоративно-эмотивную оценку, а другой - пейоративную. Обнаружение мелиоративно-эмотивной оценки у таких фразеологизмов происходит благодаря контексту, в котором актуализируется необходимая основная оценочная сема.

Амбивалентным фразеологизмам свойственно отсутствие оценочных сем как основных и наличие их в составе потенциальных сем фразеологического значения. Восклицательная структура предложения, присутствие в контексте лексических либо фразеологических маркеров позитивно-эмотивной оценки обеспечивают актуализацию потенциальной мелиоративно-эмотивной семы и возникновение оценочной семантики фразеологизма. За пределами контекста мелиоративно-эмотивное значение такого фразеологизма не определяется.