Об’єктивація концепту знаменитість у сучасному англомовному газетному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 811.111'42

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

Об'єктивація концепту знаменитість у сучасному англомовному газетному дискурсі

Кукушкін Владислав Валерійович

Харків 2010

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Мартинюк Алла Петрівна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, професор кафедри теорії та практики перекладу англійської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Колегаєва Ірина Михайлівна, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, завідувач кафедри лексикології та стилістики англійської мови кандидат філологічних наук, доцент Змійова Ірина Володимирівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри ділової іноземної мови та перекладу

Захист відбудеться “12” лютого 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи 4, ауд. 7-75. концепт знаменитість газетний дискурс

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи 4.

Автореферат розісланий “11” січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук.

Загальна характеристика роботи

Сучасний етап розвитку мовознавства позначений утвердженням когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення мовних і мовленнєвих явищ. Цей підхід спирається на діяльнісний стиль мислення (М.М. Бахтін, Л. Віттґенштейн, Ж. Дельоз, У. Матурана і Ф. Варела, М. Фуко), який розставляє нові акценти у тлумаченні мови як активного середовища формування розумових об'єктів й засобу регуляції соціальної поведінки, що витікає з розуміння мовного знака як форми, яка наділяється семіотичною значущістю лише у процесі інтерсуб'єктної дискурсивної взаємодії (І.К. Архипов, О.О. Залевська, Н. Лав, О.В. Кравченко, М.В. Нікітін, О.І. Морозова).

Когнітивно-дискурсивний підхід розширює методологічний і методичний потенціал когнітивної лінгвістики (О.Л. Бєссонова, М.М. Болдирев, С.А. Жаботинська, М.М. Полюжин, А.М. Приходько, Й.А. Стернін), відкриваючи дискурсивний (А.Д. Бєлова, В.З. Дем'янков, О.М. Ільченко, В.І. Карасик, А.О. Кібрик, І.М. Колегаєва, М.Л. Макаров, В.Г. Ніконова, А.В. Олянич, В.О. Самохіна, І.Є. Фролова, О.Й. Шейгал, І.С. Шевченко) та семіотичний (Л.І. Бєлєхова, О.П. Воробйова, Л.В. Солощук, Ю.С. Степанов) ракурси дослідження вербалізованих когнітивних структур.

У цьому зв'язку особливо перспективним є вивчення соціально значущих аксіологічно маркованих концептів, що володіють регулятивним потенціалом й відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтирів і стереотипів соціальної поведінки представників лінгвокультури.

Це створює передумови для дослідження концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, який задіяний у створенні штучної системи цінностей західної масової культури, що підміняє реальність англомовного соціуму її символічною знаковою репрезентацією з метою здійснення маніпулятивного впливу на масову аудиторію. Попри соціальну значущість концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, він ще не був об'єктом лінгвістичних розвідок, що посилює перспективність його аналізу.

Актуальність дослідження зумовлена як антропною природою об'єкта, концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, його значущістю у системі аксіологічних орієнтирів англомовної лінгвокультури, так і відповідністю застосованого когнітивно-дискурсивного підходу загальній антропоцентричній спрямованості сучасного мовознавства на виявлення присутності суб'єкта пізнання у мовному та дискурсивному просторі, яка конкретизується у роботі врахуванням ролі суб'єкта англомовного газетного дискурсу в формуванні поняттєвих, образних та символічних ознак концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ.

Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у межах наукової теми “Когнітивні й комунікативні проблеми дискурсу та навчання іноземних мов” (номер державної реєстрації 0106U002233).

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей об'єктивації поняттєво-ціннісного, образно-ціннісного й символічного змісту концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у сучасному англомовному газетному дискурсі.

Поставлена мета передбачає необхідність розв'язання таких завдань:

- обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження;

- розробити комплексну методику опису мовного втілення та дискурсивної реалізації концепту;

- розкрити ознаки логічного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ шляхом аналізу словникових контекстів засобів його вербалізації;

- встановити ознаки повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ, а також повсякденного поняття та стереотипного уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА на підставі аналізу дискурсивних реалізацій концепту;

- виявити кореляти конвенціональних метафор, що прояснюють образний зміст концептуального референта ЗНАМЕНИТІСТЬ у дискурсивних контекстах;

- з'ясувати зміст символічних асоціацій, актуалізованих засобами вербалізації концепту у дискурсі;

- визначити роль суб'єкта дискурсу у формуванні поняттєвого, образного й символічного змісту концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ.

Об'єктом дослідження є концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ, об'єктивований у сучасному англомовному газетному дискурсі.

Предметом аналізу є структурно-семантичні, частиномовні, семантико-прагматичні й семантико-когнітивні характеристики засобів вербалізації концепту, що визначають особливості експліцитної й імпліцитної актуалізації поняттєво-ціннісного, образно-ціннісного й символічного змісту концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ суб'єктом сучасного англомовного газетного дискурсу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що у сучасній англомовній лінгвокультурі концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ є об'єктом смислової рекомбінації, що полягає у підміні реальних ознак феномена його аксіологічно маркованою символічною репрезентацією для здійснення маніпулятивного впливу на масову аудиторію з метою формування системи цінностей масової культури. Зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, актуалізований у сучасному англомовному газетному дискурсі, залежить від ціннісних орієнтирів суб'єкта дискурсу.

Матеріалом дослідження є 5 000 дискурсивних контекстів знаменитості, виокремлених з друкованих та Інтернет видань сучасного англомовного газетного дискурсу. Дискурсивний контекст знаменитості визначаємо як фрагмент дискурсу, що обмежується висловленням, формально рівним реченню, кількома висловленнями або цілісним текстом, й містить лексичні (ім'я концепту, лексему celebrity в її конкретному та абстрактному варіантах та їх частиномовні деривати) та/або синтаксичні (вільні словосполучення з лексемою celebrity та її частиномовними дериватами) засоби вербалізації концепту, що тематизують предметно-референтну ситуацію знаменитості. Ситуація обов'язково залучає суб'єкта дискурсу, який визначає аксіологічний зміст концепту на підставі власних ціннісних орієнтирів.

Вибір сучасного англомовного газетного дискурсу матеріалом дослідження пояснюється його маніпулятивною природою, що полягає у структурації і систематизації репертуару семіотичних засобів для забезпечення стабільного схвального ставлення соціуму до нав'язуваного йому владними інституціями набору концептів, серед яких чільне місце посідає концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ.

Методологічним підґрунтям роботи є когнітивно-дискурсивний підхід, що спирається на діяльнісний стиль мислення, з позицій якого концепт є індивідуальною формою усуспільненого соціокультурного знання, що наповнюється змістом у процесі дискурсивної інтерсуб'єктної взаємодії (І.К. Архипов, О.О. Залевська, Н. Лав, О.В. Кравченко, О.І. Морозова, А.П. Мартинюк, М.В. Нікітін, Ю.С. Степанов).

Методика дослідження є комплексною і поєднує методи семантики, когнітивної лінгвістики і дискурс-аналізу. Дефініційний та компонентний аналізи застосовуються для з'ясування змісту логічного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ; інтерпретаційно-текстовий аналіз - для виокремлення дискурсивних контекстів знаменитості; опис синтагматичних властивостей лексеми celebrity та її дериватів - для розкриття змісту поняттєво-ціннісних, образно-ціннісних та символічних ознак концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у межах словосполучення; методика когнітивно-дискурсивної інтерпретації - для визначення ознак концепту у межах висловлення, рівного реченню чи тексту як продукту дискурсу на підставі аналізу експлікатур та імплікатур, що лежать у підґрунті пресупозицій суб'єкта дискурсу й спрямовують виведення інференцій; інструментарій теорії когнітивної метафори - для виявлення конвенціональних метафор, що прояснюють зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ; фреймове й прототипне моделювання - для конструювання фреймової й прототипної моделей концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ; елементи кількісного аналізу - для встановлення кількісних співвідношень ознак концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, актуалізованих у дискурсі.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній вперше на основі когнітивно-дискурсивного підходу встановлено поняттєво-ціннісний, образно-ціннісний та символічний зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у сучасному англомовному газетному дискурсі й доведено, що у контексті дискурсу цей концепт підлягає смисловій рекомбінації, яка полягає у підміні його об'єктних ознак суб'єктними. Це надало можливість вперше розкрити роль суб'єкта дискурсу в формуванні смислового наповнення концепту й виявити, що символьна іпостась концепту різниться для представників різних соціальних груп англомовної лінгвокультурної спільноти.

Новизна отриманих результатів узагальнена у положеннях, що виносяться на захист:

1. Концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ є дискретною ментальною одиницею, що існує як неподільна гештальтна структура взаємопов'язаних операційних модусів, які інтегрують об'єктний (предметний) і суб'єктний (емоційно-оцінний) зміст й проявляються у вигляді таких іпостасей концепту, як поняття (логічне/повсякденне), стереотипне уявлення, образ та символ.

2. Логічне поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ як знання, максимально абстраговане від емоційно-оцінних переживань суб'єкта, містить об'єктні ознаки, що формують ядро концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, а саме: онтологічну гіперознаку “стан справ” та гіпоознаку “перебування у центрі публічної уваги”.

3. Повсякденні поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ й ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, а також стереотипне уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА формуються на основі ознак, які суб'єкт дискурсу інтуїтивно пов'язує з відповідним класом явищ або осіб. На відміну від повсякденного поняття, яке тяжіє до об'єктивності й неупередженості, оскільки його суб'єктні ознаки мотивуються об'єктними ознаками типового представника класу, стереотипному уявленню притаманна більша суб'єктивність, оскільки воно містить суб'єктні ознаки, що не обов'язково відповідають об'єктним властивостям типового представника відповідного класу.

4. Ознаки повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ (уточнюючі онтологічні “публічність”, “випадковість”, “скороминучість”, гносеологічна “штучність”, телеологічна “обманність”, репрезентаційна “гламурність”, аксіологічна “еталонність”) конституюють сильний імплікаціонал концепту. Ознаки повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА (уточнюючі онтологічні “громадська активність”, “здатність спричиняти вплив”, “елітарність”, “слідування моді”, “коштовність праці” та мотивовані ними позитивна/негативна оцінки) формують високовірогіднісний імплікаціонал концепту. Негативно оцінні ознаки стереотипного уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА (“ексцентричність”, “скандальність”, “прагнення до розкоші”, “бажання привернути до себе увагу”, “зверхність”, “тривіальність”, “кричущість”, “неосвіченість”, “дурість”, “наркотична/алкогольна залежність”) становлять слабкий імплікаціонал концепту.

5. Образно-ціннісний зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ репрезентований низкою метафор, які прояснюють абстрактну та конкретну іпостасі концепту на підставі складної ієрархії концептуальних корелятів. Базові конвенціональні метафори, що спираються на найбільш абстрактні кореляти (знаменитість-явище є матеріальний об'єкт/ інше соціальне явище/ космічна сутність та знаменитість-особа є неживий матеріальний об'єкт/ природна стихія/ інша категорія осіб/ джерело енергії/ космічна сутність), надають мінімум інформації про метафоризований об'єкт, оскільки є відстороненими від переживань суб'єкта дискурсу. Ефективність метафори у проясненні концепту-цілі залежить від ступеня конкретизації царини джерела внаслідок когнітивних процедур специфікації, розширення та комбінування, а також аксіологічної маркованості.

6. Символічний зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ поданий ланцюжками асоціативних смислів, тісно пов'язаних з поняттєвими та образними смислами, що актуалізуються у свідомості пересічного англомовного індивіда як ВТІЛЕННЯ МРІЇ/ ЩАСТЯ/ УСПІХ/ БАГАТСТВО/ СОЦІАЛЬНА ВАГОМІСТЬ > ДОБРО, а у свідомості суб'єкта англомовного газетного дискурсу, який намагається зруйнувати ці асоціації, - як ЕМОЦІЙНА/ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПРИМІТИВНІСТЬ/ ЖОРСТОКІСТЬ/ ШТУЧНІСТЬ/ ОБМАННІСТЬ/ ПІДСТУПНІСТЬ > ЗЛО.

7. Суб'єкт англомовного газетного дискурсу постає у двох ролях: СПОСТЕРІГАЧА, який займає нейтральну позицію, описуючи ЗНАМЕНИТІСТЬ з позиції ПУБЛІКИ, та КРИТИКА, який надає позитивну або негативну оцінку культу знаменитості. Вдаючись до позитивної оцінки, СУБ'ЄКТ-КРИТИК здійснює смислову рекомбінацію концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, підміняючи його об'єктні ознаки суб'єктними. Надаючи негативну оцінку культу знаменитості, СУБ'ЄКТ-КРИТИК намагається подолати наслідки смислової рекомбінації концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ й розкрити його реальний об'єктний зміст.

Теоретична значущість роботи визначена тим, що розкриття змісту концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ на підґрунті когнітивно-дискурсивної методології є внеском у розв'язання пріоритетних проблем когнітивної лінгвістики (дискурсивне трактування терміну “концепт” та його опис у єдності поняттєво-ціннісної, образно-ціннісної та символічної іпостасей), теорії дискурсу (виявлення ролі суб'єкта дискурсу у формуванні змісту концепту), лінгвістичної аксіології (розкриття особливостей варіювання аксіологічного потенціалу концепту в різних суб'єктів дискурсу), теорії когнітивної метафори (встановлення залежності між ступенем деталізації царини джерела та її аксіологічною маркованістю, з одного боку, та ефективністю у проясненні царини цілі, з іншого).

Практична цінність роботи полягає у можливості використання її положень та висновків у лекційних курсах з лексикології (розділи: “Слово”, “Словосполучення”), стилістики англійської мови (розділ “Стилістична семасіологія”), загального мовознавства (“Мова і мовлення”, “Мова і суспільство”, “Мова і мислення”), а також у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу, лінгвістичної аксіології, теорії концептуальної метафори.

Основні положення дисертації пройшли апробацію на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2006-2009), VI Міжнародній науковій конференції “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2007), VIII Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 2009) та ІІІ Міжнародному науковому форумі "Сучасна англістика: мова в контексті культури" (Харків, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації відображено у п'яти одноосібних статтях автора у фахових виданнях України та трьох тезах наукових конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновкам до кожного, загальних висновків, списків використаної наукової (289 позицій) і довідкової літератури (22 позиції), джерел ілюстративного матеріалу (31 позиція) та додатків, що містять 7 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 221 сторінка. Обсяг текстової частин - 187 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовуються актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими темами факультету, описуються методологія та методика, визначаються об'єкт і предмет, наукова новизна, формулюються положення, що виносяться на захист, з'ясовуються теоретична і практична цінність роботи, наводяться дані про апробацію та публікації.

У першому розділі “Когнітивно-дискурсивні засади дослідження об'єктивації концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у сучасному англомовному газетному дискурсі” обґрунтовуються теоретико-методологічні засади дослідження, визначаються основні терміни, описується методика аналізу мовних та дискурсивних реалізацій концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ.

З позицій когнітивно-дискурсивного підходу мовний знак тлумачиться як форма, що наділяється семіотичною значущістю у процесі інтерсуб'єктної мовленнєво-мисленнєвої взаємодії (І.К. Архипов, О.О. Залевська, Н. Лав, О.В. Кравченко, О.І. Морозова). План змісту мовного знака становить концепт, який, з одного боку, орієнтований на позамовну дійсність, яку він відображає і/та конструює, а з другого, на одиниці мови, що його об'єктивують, актуалізуючись як значення-денотат, що відсилає до предметної сутності, і значення-сигніфікат, що описує ознаки предметної сутності (М.В. Нікітін).

Англомовний газетний дискурс як мовленнєво-мисленнєва взаємодія, обмежена інституціональними рамками друкованих та Інтернет засобів масової комунікації, здійснює інформативно-регулятивний вплив на масову аудиторію шляхом смислової рекомбінації (А.В. Олянич) найбільш значущих концептів й підміни реальності її символічною знаковою репрезентацією для контролю над досягненням інтерсуб'єктивності, тобто встановленням спільних орієнтирів при інтерпретації смислів. Серед концептів сучасного англомовного газетного дискурсу, які підлягають смисловій рекомбінації, чільне місце посідає концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ.

Концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ є дискретною ментальною одиницею, яка існує у вигляді неподільної гештальтної структури взаємопов'язаних операційних модусів (М.В. Нікітін, О.І. Морозова), інтегруючих об'єктний (предметний) і суб'єктний (емоційно-оцінний) зміст й закорінених на антиномії “загальне :: одиничне”, що втілюється у двох граничних іпостасях концепту - понятті та уявленні.

Дискретність концепту забезпечується віднесеністю до однієї предметної області - феномена знаменитості, тематизованого у сучасному англомовному газетному дискурсі лексичними та синтаксичними одиницями, що функціонують в межах висловлення, формально рівного реченню, фрагмента дискурсу рівного кільком висловленням або цілого тексту як продукту дискурсу. Лексичні засоби вербалізації концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ охоплюють ім'я концепту, лексему celebrity, та її частиномовні деривати, а синтаксичні - вільні словосполучення, побудовані на їх основі. Ім'я концепту актуалізує два денотата: абстрактний, який відсилає до знаменитості як соціокультурного явища - стану справ соціокультурної дійсності, і конкретний, який позначає експерієнцера зазначеного стану. Конкретний денотат є метонімічним втіленням абстрактного.

Класифікаційний модус концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ виконує функцію систематизації його сутнісних ознак, які формують логічне поняття. Враховуючи максимальну абстрагованість логічного поняття від індивідуальних уявлень та оцінок, для виявлення поняттєвих ознак знаменитості застосовується когнітивно-семасіологічний аналіз імені концепту та його похідних в абстрактних типових контекстах, зафіксованих у словниках, що відбивають усуспільнений досвід англомовної спільноти.

Ідентифікаційний модус концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ забезпечує функцію упізнавання відповідної сутності у дискурсі на рівні одиничного шляхом співставлення з готовим уявленням або на рівні класу на основі співставлення з поняттям. У залежності від дискурсивного контексту в ідентифікаційному модусі концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ актуалізується як образ класу (прототип), стереотип, метафоричний образ та символ. Для виявлення ознак повсякденного поняття, стереотипу, метафоричного образу та символу застосовується методика когнітивної-дискурсивної інтерпретації значення, яка передбачає встановлення експлікатур, а також імплікатур та пресупозицій дискурсивних контекстів знаменитості, що дозволяють вивести інференції стосовно ознак відповідних іпостасей концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ.

Дані еволюції концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ підтверджують поєднання у його структурі поняттєвої, образної та символічної іпостасей, які знаменують собою різні стадії його формування й вербалізації і втілюються у взаємодії смислових компонентів семантичної структури засобів його вербалізації.

Образ класу знаменитостей-осіб та знаменитостей-явищ, об'єктивований дискурсивними контекстами конкретного (одиничного та збірного) і абстрактного варіантів іменника celebrity, займає проміжне положення між конкретним одиничним уявленням й абстрактним загальним поняттям, формуючи повсякденне поняття про відповідні сутності. Стереотип є наслідком мінімізації, конкретизації й ціннісного маркування ознак повсякденного поняття про знаменитість-особу, втілених дискурсивними контекстами конкретного іменника celebrity. Образно-метафоричний потенціал концепту сформований дискурсивними реалізаціями синтактичних засобів його вербалізації, що прояснюють природу знаменитості-особи й знаменитості-явища на підставі уподібнення їх денотатам імен інших концептів. Символічний зміст концепту актуалізується завдяки поєднанню в одному мовному знакові конкретного (знаменитість-особа) та абстрактного (знаменитість-явище) референтів.

Структураційний модус концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ здійснює функцію структурування його поняттєвих, образних та символічних ознак як типових і нетипових на основі прототипної моделі.

У другому розділі “Поняттєво-ціннісний зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ” встановлюються ознаки логічного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ, повсякденних понять ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ та ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, стереотипного уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, будуються фреймова та прототипна моделі концепту.

Логічне поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ як максимально абстраговане знання, безвідносне до його можливого використання, тяжіє до максимальної об'єктивності, наближаючись до наукової дефініції. Ознаки логічного поняття репрезентують ядро концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ. Зміст логічного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ, містить: онтологічну гіперознаку “стан справ”, диференційну онтологічну гіпоознаку “перебування у центрі публічної уваги” та аксіологічні ознаки - позитивну/ негативну оцінки стану перебування у центрі публічної уваги. Похідними від них є екзистенційні ознаки “наявність експерієнцера стану/об'єкта оцінки” й “наявність агенса/суб'єкта оцінки”.

Повсякденні поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ і ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА формуються на основі ознак, що краще піддаються спостереженню, включаючи й побічні ознаки, які суб'єкт інтуїтивно пов'язує з класом явищ або осіб, що відсилають до абстрактного або конкретного денотата celebrity. Оскільки іпостась ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА є вторинною стосовно іпостасі ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ, репрезентуючи її метонімічне втілення, усі ознаки ЗНАМЕНИТОСТІ-ЯВИЩА є необхідною умовою для реалізації ознак ЗНАМЕНИТОСТІ-ОСОБИ. Відтак, ознаки ЗНАМЕНИТОСТІ-ЯВИЩА становлять сильний імплікаціонал концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, а ознаки ЗНАМЕНИТОСТІ-ОСОБИ - високовірогіднісний імплікаціонал.

Повсякденне поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ охоплює уточнюючі онтологічні ознаки “публічність”, “випадковість”, “скороминучість”, гносеологічну “штучність”, телеологічну “обманність”, репрезентаційну “гламурність”, а також аксіологічну “еталонність”, що формує поведінкові орієнтири пересічних представників англомовних соціумів, визначені культом знаменитостей. Наприклад, у контексті (1) актуалізується така ознака повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ, як “штучність”: (1)“It is a remarkable culture when people appear on television and are famous simply for the act of appearing on television,” he said. Not a bad description of the celebrity given to Kate (Sunday Times, Apr 19, 2009). Ознака імплікується змістом висловлення. ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ визначається як культура, закорінена на культі, який не має реального підґрунтя: люди стають відомими не через здобутки, а лише тому, що з'являються на телебаченні.

Повсякденне поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА формується уточнюючими онтологічними ознаками (“публічність”, “громадська активність”, “здатність спричиняти вплив” (“здатність/нездатність впливати на продаж рекламованого продукту”/здатність бути інструментом впливу на продаж рекламованого продукту”, “здатність впливати на політичну ситуацію”, “здатність впливати на вирішення соціальних проблем”), “елітарність”, “випадковість”, “слідування моді”, “коштовність праці”) укупі з гносеологічною ознакою (“штучність”), які мотивують аксіологічні ознаки - негативні емоційну, утилітарну й етичну оцінки та позитивні емоційну, етичну й телеологічну оцінки. Наприклад, у контексті (2) реалізується ознака повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА “публічність”: (2) The hankering for news of celeb lifestyles also stretches to our fondness of such TV shows as Celebrity Big Brother (Evening Times, Sep 15, 2006). Ознака імплікується віддієслівним (герундіальним) іменником hankering for (жадання), об'єктом дії якого є денотат celeb lifestyles (життя знаменитостей). Агенс, хоча й експліцитно не виражений, але імплікований займенником першої особи множини our, який залучає до числа агенсів усіх адресатів дискурсу. Інференція про наявність у денотата celeb ознаки “публічність” заснована на тому, що він/вона є об'єктом публічного інтересу (публіка жадає дізнатися новини про його/її життя).

Стереотипне уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, на відміну від повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, яке претендує на об'єктивність й неупередженість, залучаючи онтологічні, гносеологічні та аксіологічні ознаки типового представника класу, тяжіє до суб'єктивності, упередженості й містить аксіологічно марковані ознаки, що не обов'язково відповідають сутнісним властивостям типового представника відповідного класу й, відтак, конституюють слабкий імплікаціонал концепту.

Зміст стереотипу ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА сформований такими ознаками, як “ексцентричність”, “скандальність”, “прагнення до розкоші”, “бажання привернути до себе увагу”, “зверхність”, що підпадають під негативну етичну оцінку; “тривіальність”, що імплікує негативну телеологічну оцінку; “кричущість”, що містить негативну естетичну оцінку; “неосвіченість”, “дурість”, що актуалізують негативну інтелектуальну оцінку; “наркотична/алкогольна залежність”, що реалізує негативну нормативну оцінку. Наприклад, у фрагменті (3) актуалізуються такі негативні етичні ознаки стереотипного уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, як “дурість” і “зверхність”: (3) After entering a guilty plea to federal dogfighting charges in August, Michael Vick was told that a condition of his release is that he be randomly drug tested until his December sentencing date. Two weeks later he tests positive for marijuana. This is another example of celebrity stupidity, entitlement and delusion; the delusion that because someone has fame and fortune they can get away with anything and everything (Observer, Dec 10, 2007). Ці ознаки експліковані, відповідно, номінаціями stupidity (дурість) та entitlement and delusion (манія величності).

У пресупозиціях аналізованих фрагментів присутній суб'єкт дискурсу, який постає у двох ролях: СПОСТЕРІГАЧА (2) та КРИТИКА (1; 3). СПОСТЕРІГАЧ описує ставлення ПУБЛІКИ до культу знаменитості, займаючи нейтральну позицію, у той час як КРИТИК надає негативну оцінку ЗНАМЕНИТОСТІ-ЯВИЩУ та ЗНАМЕНИТОСТІ-ОСОБІ.

Концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ структурується на основі акціонального фрейму за схемою каузативної дії, що містить АГЕНСА-КАУЗАТОРА (інституції англомовного соціуму, що популяризують ту чи іншу особу), ФАКТИТИВ дії АГЕНСА-КАУЗАТОРА, - власне ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ, яке, відповідно, включає ЕКСПЕРІЄНЦЕРА/ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБУ (особу, що перебуває у центрі публічної уваги і водночас є ОБ'ЄКТОМ позитивної/негативної оцінки) і АГЕНСА-ПУБЛІКУ (масову аудиторію, що проявляє інтерес до експерієнцера і, водночас, здійснює позитивну або негативну оцінку як експерієнцера, так і стану справ в цілому). Ознаки ЗНАМЕНИТОСТІ-ОСОБИ структуруються на підставі предметного фрейму зі слотом ТАКИЙ.

У третьому розділі “Образно-ціннісний зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ” з'ясовується коло конвенціональних метафор, що прояснюють зміст абстрактної та конкретної іпостасей концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, визначається ступінь їх ефективності у проясненні змісту концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ.

Когнітивна метафора тлумачиться як процесс і продукт взаємодії двох концептів, у ході якої метафорично осмислюваний концепт прояснюється методом моделювання і моделлю слугують елементи і структура сенсорно-чуттєвого образу вихідного концепту (G. Lаkoff, M. Johnson).

За типом концепту-джерела аналізовані метафори поділяються на онтологічні, що ґрунтуються на образі фізично сприйманого об'єкта; структурні, що закорінені на складному об'єкті, який містить інші об'єкти й піддається структурації; орієнтаційні, що засновані на просторовому розміщенні об'єктів (G. Lakoff). За аксіологічним потенціалом виділяються нейтральні й емотивно-оцінні метафори з негативним та позитивним знаком.

Базові метафори, що спираються на найбільш абстрактні кореляти, надають мінімум інформації про метафоризований об'єкт й є відстороненими від переживань суб'єкта дискурсу. Ефективність метафори у проясненні концепту-цілі залежить від ступеня конкретизації царини джерела внаслідок когнітивних процедур специфікації, розширення та комбінування (G. Lakoff, M. Turner) й аксіологічної маркованості.

ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ прояснюється на підставі низки метафор, що займають різні щаблі в родо-видовій ієрархії вихідних концептів. Наприклад, у фрагментах (4)-(5) актуалізується метафора ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ є ХВОРОБА: (4)<…> which is where we are today, with celebrity affecting literature in more and more significant ways (Weekly Standard, Oct 17, 2005); (5) Celebrity at this moment in America is epidemic, and it's spreading fast, sometimes seeming as if nearly everyone has got it (Weekly Standard, Oct 17, 2005). Засобом об'єктивації метафори у (4) є дієслово to affect - attack as a disease [New Shorter Oxford English Dictionary - далі NSOED] (нападати як хвороба), а у (5) - дієслово to spread - occupy more space [NSOED] (займати більший простір) укупі з прикметником-атрибутом epidemic (of a disease: normally absent or infrequent in a population but liable to outbreaks of greatly increased frequency and severity) [NSOED] (епідемічний (про хворобу: така, що звичайно відсутня або рідко проявляється у населення, але потенційно може швидко поширюватися та ускладнюватися)).

Найбільша кількість конкретизацій властива базовій онтологічній метафорі ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, яка має розширення: ОБ'ЄКТ ОДНОРІДНОГО ХІМІЧНОГО СКЛАДУ / ГОРЮЧИЙ ОБ'ЄКТ / ОБ'ЄКТ, ЩО ПЕРЕМІЩАЄТЬСЯ У ПРОСТОРІ; специфікації ФІЗИЧНИЙ СТАН ОБ'ЄКТА > ІРЖА/РІДИНА; ПРЕДМЕТ > ТОВАР / МЕХАНІЗМ / БРУДНА БІЛИЗНА; РОСЛИНА; РЕСУРС; ЛЮДИНА, що має розширення ЖОРСТОКА ЛЮДИНА та специфікацію ФІЗИЧНИЙ СТАН ЛЮДИНИ > ХВОРОБА. Результатом процедур специфікації, розширення й комбінування базової метафори ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ є ЛЮДИНА є метафора РИБАЛКА, що ЛОВИТЬ ПУБЛІКУ-РИБКУ на ГАЧОК. Різновид метафори-персоніфікації у взаємодії з метонімією репрезентований асоціацією ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ є СПИНА ЛЮДИНИ. Окрім того, виокремлені онтологічна метафора ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ є ГАЛАКТИКА, яка закорінена на концепті КОСМІЧНОЇ СУТНОСТІ, та структурна метафора ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ є РОЗБРАТ, яка побудована на вихідному концепті ІНШОГО СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА.

ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, як і ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ прояснюється на підґрунті групи метафор, кореляти яких репрезентовані концептами, що займають різні місця у родо-видовій концептуальній ієрархії. Наприклад, у контексті (6) актуалізується метафора ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА є ІНГРЕДІЄНТ СТРАВИ: (6) Take one champion jockey, mix with one celebrity chef to produce heaven on a plate (Sunday Times, Dec. 14, 2008). Уподібнення здійснюється за допомогою лексеми mix (prepare a compound, cocktail, etc. by combining various ingredients [NSOED] - приготувати щось на зразок коктейлю, комбінуючи різні інгредієнти).

Найбільше конкретизацій має корелят НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, що специфікується як ПРЕДМЕТ та ХАРЧОВИЙ ПРОДУКТ, де ПРЕДМЕТ має розширення НАБІР ОДНОРІДНИХ ПРЕДМЕТІВ / СКУПЧЕННЯ ОДНОРІДНИХ ПРЕДМЕТІВ та специфікацію ТОВАР; ХАРЧОВИЙ ПРОДУКТ специфікується як ІНГРЕДІЄНТ СТРАВИ. Метафора ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА є ПРИРОДНА СТИХІЯ репрезентована специфікацією ВОДА, що має розширення СНІГ / ЛІД, що РОЗТАЄ, Метафори, що уподібнюють ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБУ - ІНШІЙ КАТЕГОРІЇ ОСІБ, специфікуються в історико-етнічній - ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКА ОРДА та професійній іпостасях - НАЇЗНИК й мають розширення АКТОР у СВІТЛІ РАМПИ. Метафора ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА є ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ є базовою. Метафора ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА є КОМЕТА, на ХВОСТІ якої МРІЄ ПРОЇХАТИСЯ ПУБЛІКА є результатом комбінування.

Концепти царини джерела прояснюють концепт-мету ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ, виражаючи негативне ставлення суб'єкта КРИТИКА до референта (зневагу, осуд) через висвітлення деструктивної ролі культу знаменитості в англомовному соціумі (ІРЖА та ХВОРОБА), продажності культури, закоріненої на культі знаменитості (ТОВАР), штучності (МЕХАНІЗМ), скандальності (БРУДНА БІЛИЗНА), жорстокості (ЖОРСТОКА ЛЮДИНА), підступності (РИБАЛКА, що ЛОВИТЬ ПУБЛІКУ-РИБКУ на ГАЧОК), конфліктності (РОЗБРАТ), й водночас, передаючи захоплення суб'єкта КРИТИКА референтом через акцентуацію елітарності (ГАЛАКТИКА).

Концепти-джерела прояснюють концепт-мету ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, вказуючи на відсутність цілісності особистості референта-знаменитості (ФРАГМЕНТОВАНИЙ ОБ'ЄКТ), висвітлюючи такі ознаки референта, як здатність здійснювати вплив (НАЇЗНИК, ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ), публічність (АКТОР у СВІТЛІ РАМПИ). Кореляти НАБІР/СКУПЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ/ВОДЯНА СТИХІЯ/ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКА ОРДА передають зневажливе ставлення суб'єкта КРИТИКА до референта через акцентуацію надмірності прояву публічності, ТОВАР - наявності ціни, ІНГРЕДІЄНТ - здатності бути інструментом впливу, ЛІД/СНІГ, що РОЗТАЄ - мінливості, скороминучості стану перебування у центрі уваги. Позитивно оцінний корелят КОМЕТА, на ХВОСТІ якої МРІЄ ПРОЇХАТИСЯ ПУБЛІКА передає почуття захоплення суб'єкта КРИТИКА референтом через висвітлення елітарності референта.

У четвертому розділі “Символічний зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ” розкривається зміст символічних асоціацій, актуалізованих засобами вербалізації концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у сучасному англомовному газетному дискурсі.

Словесний символ становить собою мовний знак, характерними рисами якого є полісемантичність, що призводить до роздвоєння референта на предмет та ідею, образність, вмотивованість, зв'язок з архетипами, архаїчність (В.А. Маслова). Ім'я концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ повною мірою відповідає визначенню словесного символу, оскільки відсилає як до предметного референта - особи, що є знаменитістю у певному соціумі, так і до абстрактного явища соціокультурної дійсності, що репрезентує ідеї культу знаменитості. Розщеплення референта на конкретного та абстрактного призводить до полісемії, що втілюється у багатстві смислів, реалізованих словами з коренем celebr- в аналізованому дискурсі. Образність та вмотивованість імені виявляється як в його етимоні (образі церемонії/ритуалу), так і у низці конвенціональних метафор, що прояснюють іпостасі концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА та ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ в дискурсі. У метонімічній іпостасі концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ демонструє зв'язок з архетипами ЕГО, ПЕРСОНА, ТІНЬ, АНІМА, або АНІМУС, та САМІСТЬ. Етимологія імені концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ свідчить, що його зв'язок з архаїкою встановлюється через ритуал.

Найбільш адекватним контекстом аналізу словесних символів є цілісний текст, який містить як конкретний, так і абстрактний іменники celebrity, та їх частиномовні деривати, що позначають як ситуацію знаменитості в цілому, так і її конкретні складники, взаємовідношення між ними, а також оцінки і переживання цієї ситуації суб'єктом дискурсу. Символічні, поняттєві та образні смисли тісно взаємодіють у структурі концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ.

Суб'єкт дискурсу виявляє свою присутність у пресупозиціях проаналізованих текстів, постаючи у двох ролях: СПОСТЕРІГАЧА, що описує символічні асоціації, пов'язані з концептом ЗНАМЕНИТІСТЬ у ПУБЛІКИ, та КРИТИКА, який будує власні асоціації на підставі аналізу феномена ЗНАМЕНИТОСТІ. У свідомості ПУБЛІКИ лексема celebrity та її деривати актуалізують ланцюжок асоціацій ЗНАМЕНИТІСТЬ > ВТІЛЕННЯ МРІЇ/ ЩАСТЯ/ УСПІХ/ БАГАТСТВО/ СОЦІАЛЬНА ВАГОМІСТЬ > ДОБРО, а у КРИТИКА - ЗНАМЕНИТІСТЬ > ЕМОЦІЙНА/ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПРИМІТИВНІСТЬ/ ЖОРСТОКІСТЬ/ ШТУЧНІСТЬ/ ОБМАННІСТЬ/ ПІДСТУПНІСТЬ > ЗЛО. Відповідно, якщо для пересічного англомовного індивіда ЗНАМЕНИТІСТЬ є символом ДОБРА (в утилітарному смислі), то для інтелектуальної еліти - символом ЗЛА (в етичному смислі).

Наприклад, у статті, присвяченій ювілею журналу Hello! наводиться думка професора Стафордського університету, фахівця з питань культури, мас-медіа та спорту, Еліс Кешмор, яка вважає, що головною причиною успіху журналу Hello! є те, що створений ним світ втілює мрію пересічного читача про щасливе та успішне життя, а знаменитості слугують ролевими моделями, які його надихають: it's almost like an instruction book on how to live a happy and successful life, and that's something people buy it to. It's for people who see celebrities as people to aspire to be like rather than to laugh at, and they just can't get enough of it (він майже слугує інструкцією стосовно того, як жити щасливим та успішним життям, і саме тому люди його купують. Він для людей, які розглядають знаменитостей як тих, хто надихає, а не тих, над ким можна посміятися, й тому люди не можуть їм насититися). У цьому випадку суб'єкт дискурсу виступає у ролі СПОСТЕРІГАЧА, який сприяє формуванню й укоріненню у свідомості ПУБЛІКИ асоціативного ланцюжка, де ЗНАМЕНИТІСТЬ символізує ВТІЛЕННЯ МРІЇ/ ЩАСТЯ/ УСПІХ/ БАГАТСТВО/ СОЦІАЛЬНУ ВАГОМІСТЬ > ДОБРО.

Автор іншої статті із заголовком Jade`s sad life in the shallow celebrity circus (“Нещасне життя Джейд на тривіальній арені культу знаменитості”) уподібнює ПУБЛІКУ емоційно примітивним, жорстоким глядачам на аренах гладіаторських боїв, які вимагають хліба та видовищ, а КАУЗАТОРІВ культу знаменитості, що штучно створили зірку з учасниці реаліті-шоу, обвинувачує в підступності й жорстокості (її було запрошено на телепрограму лише для того, щоб у прямому ефірі повідомити, що вона хвора на рак) й у такий спосіб будує асоціативний ланцюжок, де ЗНАМЕНИТІСТЬ символізує ЕМОЦІЙНУ/ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПРИМІТИВНІСТЬ/ ЖОРСТОКІСТЬ/ ШТУЧНІСТЬ/ ОБМАННІСТЬ/ ПІДСТУПНІСТЬ > ЗЛО.

Висновки

Застосування когнітивно-дискурсивного підходу дозволяє здійснити інтегративний аналіз об'єктивації концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у сучасному англомовному газетному дискурсі із залученням до ситуації суб'єкта дискурсу, який відбиває/формує поняттєво-ціннісний, образно-ціннісний та символічний зміст концепту в англомовній лінгвокультурі.

З позицій когнітивно-дискурсивного підходу концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ є дискретною ментальною одиницею, яка існує у вигляді неподільної гештальтної структури взаємопов'язаних операційних модусів (класифікаційного, структураційного та ідентифікаційного), які інтегрують об'єктний (предметний, онтологічний) і суб'єктний (емоційно-оцінний, аксіологічний) зміст і проявляються у вигляді таких іпостасей концепту, як поняття (логічне/повсякденне), стереотипне уявлення, образ та символ.

Ознаки логічного поняття як знання, максимально абстрагованого від емоційно-оцінних переживань суб'єкта, конституюють ядро концепту.

Повсякденні поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ і ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА й стереотипне уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА формуються на основі ознак, які суб'єкт дискурсу інтуїтивно пов'язує з відповідним класом явищ або осіб.

Оскільки іпостась ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА є вторинною стосовно іпостасі ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ, репрезентуючи її метонімічне втілення, усі ознаки ЗНАМЕНИТОСТІ-ЯВИЩА є необхідною умовою для реалізації ознак ЗНАМЕНИТОСТІ-ОСОБИ. Відтак, ознаки іпостасі ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ становлять сильний імплікаціонал концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ.

Зміст повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА формується онтологічними ознаками, що конституюють високовірогіднісний імплікаціонал концепту. Онтологічні ознаки мотивують аксіологічні ознаки повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА - негативні емоційну, утилітарну й етичну оцінки та позитивні емоційну, етичну й телеологічну оцінки.

Стереотипне уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, на відміну від повсякденного поняття ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА, яке тяжіє до об'єктивності й неупередженості, залучаючи як суб'єктні (аксіологічні), так і об'єктні (онтологічні) ознаки типового представника класу, характеризується більшим ступенем суб'єктивності, оскільки містить суб'єктні аксіологічно марковані ознаки, що не обов'язково є притаманними типовому представнику відповідного класу. Ознаки стереотипного уявлення ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА конституюють слабкий імплікаціонал концепту.

Образно-ціннісний зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ репрезентований низкою метафор, що прояснюють абстрактну (ЗНАМЕНИТІСТЬ-ЯВИЩЕ є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ й КОСМІЧНА СУТНІСТЬ) та конкретну іпостасі концепту (ЗНАМЕНИТІСТЬ-ОСОБА є НЕЖИВИЙ МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ, ПРИРОДНА СТИХІЯ, ІНША КАТЕГОРІЯ ОСІБ, КОСМІЧНА СУТНІСТЬ). Базові метафори містять ряд конкретизацій (результатів процедур розширення, специфікації й комбінування), які знаходяться між собою у відношеннях родо-видової ієрархії.

Символічний зміст концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ репрезентований низкою асоціативних смислів, які лексема celebrity та її частиномовні деривати актуалізують у цілісному тексті, де вони функціонують як словесні символи, оскільки демонструють полісемантичність, що є наслідком роздвоєння референта на предмет та ідею, образність, вмотивованість, зв'язок з архетипами та архаїчність.

Символічні смисли у структурі концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ тісно пов'язані з поняттєвими ознаками концепту та його образними метафоричними асоціаціями.

Зв'язки між символічними, поняттєвими та образними асоціативними смислами виявляються у пресупозиціях суб'єкта дискурсу, який постає у двох ролях: СПОСТЕРІГАЧА та КРИТИКА. У ролі СПОСТЕРІГАЧА суб'єкт дискурсу займає нейтральну позицію стосовно культу знаменитості, описуючи ЗНАМЕНИТІСТЬ з позиції ПУБЛІКИ. У ролі КРИТИКА суб'єкт дискурсу виражає власну точку зору й здійснює позитивну або негативну оцінку ЗНАМЕНИТОСТІ.

Відповідно до пресупозицій аналізованого дискурсу, у свідомості ПУБЛІКИ концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ актуалізує ланцюжок асоціацій ВТІЛЕННЯ МРІЇ/ ЩАСТЯ/ УСПІХ/ БАГАТСТВО/ СОЦІАЛЬНА ВАГОМІСТЬ > ДОБРО, а у свідомості КРИТИКА - ЕМОЦІЙНА/ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПРИМІТИВНІСТЬ/ ЖОРСТОКІСТЬ/ ШТУЧНІСТЬ/ ОБМАННІСТЬ/ ПІДСТУПНІСТЬ > ЗЛО. Відтак, для пересічного англомовного індивіда ЗНАМЕНИТІСТЬ є символом ДОБРА (в утилітарному смислі), а для інтелектуальної еліти англомовного лінгвокультурного соціуму - символом ЗЛА (в етичному смислі).

Вдаючись до позитивної оцінки культу знаменитості СУБ'ЄКТ-КРИТИК орієнтує ПУБЛІКУ на “цінності” культу знаменитості й тим самим фактично здійснює смислову рекомбінацію концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ, підміняючи його об'єктні ознаки (онтологічні, гносеологічну, телеологічну та репрезентаційну) суб'єктними емотивно-оцінними.

Надаючи негативну оцінку культу знаменитості СУБ'ЄКТ-КРИТИК намагається подолати наслідки смислової рекомбінації концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ й розкрити його реальний об'єктний зміст, який і мотивує його негативну оцінку.

Перспективи дослідження пов'язуємо з: висвітленням особливостей функціонування концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ в різних типах дискурсу; вивченням СУБ'ЄКТА-КРИТИКА й СУБ'ЄКТА-СПОСТЕРІГАЧА як різних типів мовних особистостей; застосуванням розробленої методики аналізу у дослідженні дискурсивної об'єктивації інших концептів символічного змісту; поширенням отриманого наукового знання у семіотику.

Основні положення дисертації викладено в таких одноосібних публікаціях

1. Кукушкін В.В. Вербалізація понятійного складника лінгвокультурного концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у британському газетному дискурсі / В. В. Кукушкін // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2006. - № 741. - С. 44-46.

2. Кукушкін В.В. Еволюція концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ / В. В. Кукушкін // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2007. - № 782. - С. 106-108.

3. Кукушкін В. В. Когнітивна структура значення імені концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ / В.В. Кукушкін // Новітня філологія. - 2008. - № 10(30). - С. 42-49.

4. Кукушкін В.В. Ідентифікаційний модус концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ (на матеріалі англомовного газетного дискурсу) / В. В. Кукушкін // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2009. - Вип. 45. - С. 185-188.

5. Кукушкін В. В. Малогабаритний текст як одиниця об'єктивації концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ в англомовному газетному дискурсі / В. В. Кукушкін // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2009. - № 848. - С. 39-43.

6. Кукушкін В.В. Зміст понятійного складника концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у британському газетному дискурсі / В. В. Кукушкін // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : VІ Міжнар. наук. конф., 1 лютого 2007 р. : тези доп. - Харків : Константа, 2007. - С. 190-192.

7. Кукушкін В.В. Концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ як еталон і стереотип / В.В. Кукушкін // Методологічні проблеми сучасного перекладу : VIII Міжнар. наук.-метод. конф.,

Анотація

Кукушкін В.В. Об'єктивація концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у сучасному англомовному газетному дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2010.

У дисертації на підґрунті когнітивно-дискурсивного підходу здійснено аналіз об'єктивації концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ у сучасному англомовному газетному дискурсі.

Концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ визначено як дискретну ментальну одиницю, яка існує у вигляді гештальтної структури взаємопов'язаних операційних модусів (класифікаційного, структураційного та ідентифікаційного), які інтегрують об'єктний і суб'єктний зміст й проявляються у вигляді таких іпостасей концепту, як логічне й повсякденне поняття, стереотипне уявлення, метафоричний образ та символ.

Виявлено роль суб'єкта дискурсу в формуванні поняттєво-ціннісного, образно-ціннісного та символічного змісту концепту ЗНАМЕНИТІСТЬ. Доведено, що у контексті дискурсу концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ підлягає смисловій рекомбінації, що полягає у підміні його об'єктних ознак суб'єктними. Виявлено, що символьна іпостась концепту різниться для представників різних соціальних груп англомовної лінгвокультурної спільноти.

Ключові слова: концепт ЗНАМЕНИТІСТЬ, модуси концепту, логічне та повсякденне поняття, стереотипне уявлення, метафоричний образ, символ, смислова рекомбінація.

Аннотация

Кукушкин В.В. Объективация концепта ЗНАМЕНИТОСТЬ в современном англоязычном газетном дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2010.

В диссертации на основе когнитивно-дискурсивного подхода осуществлен интегративный анализ объективации концепта ЗНАМЕНИТОСТЬ в современном англоязычном газетном дискурсе с учетом роли субъекта дискурса в отображении понятийно-ценностного, образно-ценностного и символического содержания концепта в англоязычной лингвокультуре.

С позиций когнитивно-дискурсивного подхода концепт ЗНАМЕНИТОСТЬ определяется как дискретная ментальная единица, существующая в виде гештальтной структуры взаимосвязанных операционных модусов (классификационного, структурационного и идентификационного). Модусы концепта интегрируют объектное (предметное, онтологическое) и субъектное (эмотивно-оценочное, аксиологическое) содержание и проявляются в таких ипостасях концепта, как (логическое/обыденное) понятие, стереотипное представление, образ и символ.

Признаки логического понятия, максимально абстрагированного от эмотивно-оценочных переживаний субъекта, составляют ядро концепта.

Обыденные понятия ЗНАМЕНИТОСТЬ-ЯВЛЕНИЕ и ЗНАМЕНИТОСТЬ-ОСОБА, а также стереотипное представление ЗНАМЕНИТОСТЬ-ОСОБА формируются на основе признаков, которые субъект дискурса интуитивно связывает с соответствующим классом явлений или особ. Признаки ЗНАМЕНИТОСТИ-ЯВЛЕНИЯ составляют сильный импликационал концепта ЗНАМЕНИТОСТЬ, а ЗНАМЕНИТОСТИ-ОСОБЫ -высоковероятностный импликационал концепта. Признаки стереотипного представления ЗНАМЕНИТОСТЬ-ОСОБА формируют слабый импликационал концепта.

Образно-ценностное содержание концепта ЗНАМЕНИТОСТЬ репрезентировано группой метафор, проясняющих абстрактную (ЗНАМЕНИТОСТЬ-ЯВЛЕНИЕ есть МАТЕРИАЛЬНЫЙ ОБЪЕКТ, СОЦИАЛЬНОЕ ЯВЛЕНИЕ, КОСМИЧЕСКАЯ СУЩНОСТЬ) и конкретную ипостаси концепта (ЗНАМЕНИТОСТЬ-ОСОБА есть НЕЖИВОЙ МАТЕРИАЛЬНЫЙ ОБЪЕКТ, ПРИРОДНАЯ СТИХИЯ, ДРУГАЯ КАТЕГОРИЯ ОСОБ, КОСМИЧЕСКАЯ СУЩНОСТЬ). Базовые метафоры имеют ряд конкретизаций (результатов процедур расширения, спецификации комбинирования), которые находятся в отношениях родо-видовой иерархии.

Символическое содержание концепта ЗНАМЕНИТОСТЬ конституируется набором ассоциативных смыслов, актуализированных лексемой celebrity и ее дериватами в целостном тексте, где они функционируют как словесные символы, поскольку демонстрируют полисемантичность как следствие раздвоения референта на предмет и идею, образность, мотивированность, связь с архетипами и архаичность.

Символические смыслы в структуре концепта ЗНАМЕНИТОСТЬ тесно связаны с его понятийными и образно-метафорическими признаками. Связи между ними проявляются в пресуппозициях субъекта дискурса, предстающего в двух ролях: НАБЛЮДАТЕЛЯ и КРИТИКА. В роли НАБЛЮДАТЕЛЯ субъект дискурса занимает нейтральную позицию относительно культа знаменитости, описывая ЗНАМЕНИТОСТЬ с позиции ПУБЛИКИ. В роли КРИТИКА субъект дискурса выражает собственную точку зрения, осуществляя позитивную или негативную оценку ЗНАМЕНИТОСТИ.

В соответствии с пресуппозициями анализированного дискурса в сознании ПУБЛИКИ концепт ЗНАМЕНИТОСТЬ актуализирует цепочку ассоциаций ВОПЛОЩЕНИЕ МЕЧТЫ / СЧАСТЬЕ / УСПЕХ / БОГАТСТВО / СОЦИАЛЬНАЯ ЗНАЧИМОСТЬ > ДОБРО, а в сознании КРИТИКА - ЭМОЦИОНАЛЬНАЯ / ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ ПРИМИТИВНОСТЬ / ЖЕСТОКОСТЬ / ИСКУССТВЕННОСТЬ / ОБМАННОСТЬ / ПОДЛОСТЬ > ЗЛО.