Мовленнєві чинники формування дискурсивного простору телевізійного ток-шоу

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

КРИЖАНОВСЬКА Марія Віталіївна

УДК 811. 131. 1: 7. 097

МОВЛЕННЄВІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ДИСКУРСИВНОГО ПРОСТОРУ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ТОК-ШОУ

(на матеріалі сучасної італійської мови)

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі іспано-італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Гетьман Зоя Олексіївна,

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри іспано-італійської філології

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Крючков Георгій Георгійович,

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри французької філології

кандидат філологічних наук, доцент

Підіпригора Юлія Георгіївна,

Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри іспанської філології

Захист відбудеться “10” червня 2010 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, 01030, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, 01033, вул. Володимирська, 58, зал № 12.

Автореферат розісланий “27 ” квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к. філол. н. Л.В. Клименко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасна переорієнтація фокусу досліджень на усні форми інтеракції зумовлена бурхливим розвитком найновіших інформаційних технологій. Дедалі більший вплив дискурсів ЗМІ на різні сфери життя визначає орієнтованість лінгвістичних студій на вивчення мас-медійних дискурсів (О.Г. Почепцов, О.В. Дмитрук, Г.Ф. Морошкіна, Г.П. Апалат, Е. Атдзорі, І. Бономі, Е. Борелло, М. Дефлер, Е. Ді Налло); мовленнєвої поведінки комунікантів дискурсу ЗМІ (С.І. Потапенко, К.В. Рубльова, Н.Г. Шаповалова, М.Є. Фролов, С.М. Акінфієв, С.С. Дрига, З.Ф. Галімова, Дж. Паволіні, М. Прада), а також прагматичних та аксіологічних його параметрів (І.В. Шкарбан, К.А. Цимбалюк, М. Маньї, А. Россі, Л. Наччі).

Наразі лінгвістичні розвідки мають міждисциплінарний характер, залучають до вивчення дискурсу здобутки сучасної дискурсології (А.Д. Бєлова, Ф.С. Бацевич, В.Б. Бурбело, В.І. Карасик, П.Г. Крючкова), а також когнітивної науки. Формування дискурсу розглядається у вимірах етнічних, соціальних та культурних категорій. Дискурс, таким чином, витлумачується як когнітивний процес, результат національно-специфічної діяльності представників мовного соціуму - дискурсивних особистостей (Л.В. Солощук).

У процесі розвитку лінгвокультурології, лінгвопрагматики, лінгводискурсології у дослідженнях активно застосовується категорія простору: відбувається нове осмислення дискурсу через метафоричне розуміння простору як багатовимірного утворення, що відкриває нові напрямки у тлумаченні тексту та дискурсу (О.С. Кубрякова, О.В. Александрова). Нині в лінгвістиці застосовуються, зокрема, поняття ментального, комунікативного та дискурсивного просторів. Теледискурс характеризується широким тематичним спектром та відображає останні тенденції соціальної реальності. Нагальною стала необхідність дослідження мовленнєвих чинників формування дискурсивного простору інформаційно-популярних та розважальних ток-шоу італійського телебачення, що становлять важливий фактор впливу на мовленнєві норми суспільства і слугують одним із засобів формування мовної картини світу етносу. У ток-шоу італійського телебачення відбувається безпосередня взаємодія дискурсивних особистостей в монологічній, діалогічній та полілогічній формах. На сьогодні бракує комплексного вивчення усних форм інтеракції у мас-медійному дискурсі телебачення. Малодослідженими залишаються етноспецифічні механізми формування дискурсивного простору ток-шоу італійського телебачення та етноспецифіка мовленнєвої поведінки його дискурсивних особистостей.

Актуальність дослідження дискурсу ток-шоу італійського телебачення (ДТШІТ) зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних розвідок на конвергентний аналіз дискурсу, зокрема мовленнєвих чинників формування його дискурсивного простору; тенденцією до вивчення когнітивного підґрунтя кооперативно- та конфліктно-спрямованих ситуацій, а також загальним інтересом до етноспецифіки мовленнєвої поведінки дискурсивних особистостей. Інтерпретація італомовного теледискурсу ток-шоу набула актуальності з огляду на когнітивні, структурні, прагматичні, національно-специфічні його особливості. Назріла потреба аналізу мовленнєвих чинників формування дискурсивного простору програм ток-шоу італійського телебачення з урахуванням його смислової структури, спрямованості інтенції адресанта та адресата до кооперації / конфлікту. Роботи, присвячені названим проблемам, у романістиці відсутні.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Європейські мови та культури в глобалізації світових процесів” (код 01БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України, що розробляється кафедрою іспано-італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту філології Київського університету імені Тараса Шевченка, протокол № 8 від 17 березня 2008 року).

Мета роботи - встановлення етнорелевантних особливостей кооперативної та конфліктної інтеракції шляхом дослідження мовленнєвих чинників формування дискурсивного простору ток-шоу італійського телебачення.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

– визначити дискурсивний простір телевізійного ток-шоу італійського телебачення та мовленнєві явища комунікативної синхронії й асинхронії як прояв спрямування комунікації у напрямку до кооперації / конфлікту;

– встановити прагмалінгвістичні особливості теледискурсу ток-шоу;

– виділити та проаналізувати концепти-валоративи італомовних телевізійних ток-шоу;

– дослідити структурно-смислові компоненти дискурсу ток-шоу італійського телебачення та визначити їхні національно-специфічні характеристики;

– проаналізувати маркери комунікативної синхронії / асинхронії;

– розробити типологію стратегій / тактик дискурсу ток-шоу.

Об'єктом дисертаційного дослідження обрано усний дискурс інформаційно-популярних та розважальних програм ток-шоу італійського телебачення.

Предмет дослідження - мовленнєві чинники формування дискурсивного простору ток-шоу італійського телебачення.

Матеріалом дисертаційного дослідження стали відеозаписи та транскрипти загальною кількістю 2100 годин (700 програм) і скрипти (15 000 сторінок) автентичних інформаційно-популярних та розважальних програм ток-шоу італійського телебачення за період 2001-2009 рр.

Досягнення поставленої мети та розв'язання конкретних завдань дослідження ґрунтуються на використанні таких методів: дедуктивно-індуктивного ? для вивчення концепцій вітчизняних і зарубіжних наукових праць із проблем дискурсології, когнітології, комунікативної лінгвістики з метою формування теоретичної бази дослідження; когнітивного підходу ? для виділення концептів-валоративів італомовного телевізійного ток-шоу; семантично-компонентного аналізу ? для визначення семантичної структури концептів італійських ток-шоу CASA та FAMIGLIA; описового методу ? для з'ясування характеру взаємодії між дискурсивними особистостями в ситуаціях комунікативної синхронії / асинхронії; структурно-функціонального та функціонального аналізу ? для з'ясування структури дискурсу ток-шоу італійського телебачення; методики дискурсивного аналізу мовлення та семантико-прагматичної інтерпретації ? для визначення семантичних та прагматичних особливостей мовлення адресанта та адресата ток-шоу італійського телебачення у процесі формування дискурсивного простору; методу спостереження ? для дослідження особливостей реалізації синхронії й асинхронії у ДТШІТ та напрацювання фактологічного матеріалу.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше на матеріалі сучасної італійської мови здійснено комплексний аналіз усної інтеракції в межах антропоцентричної та комунікативно-когнітивної парадигм з огляду на інформаційні, аксіологічні, аргументативні структурно-смислові компоненти та компонент зайняття й утримання ролі лідера дискурсу ток-шоу італійського телебачення. Запропоновано принципово новий як у вітчизняній, так і зарубіжній романістиці конвергентний підхід до процесів формування дискурсивного простору ток-шоу італійського телебачення. Проаналізовано національно-марковані концепти-валоративи цього медіадискурсу та їх дискурсоформувальний потенціал.

Основні положення, що виносяться на захист:

1.Дискурсивний простір ток-шоу італійського телебачення визначається як система динамічних структурно-смислових його компонентів - інформаційно-презентативного, аксіологічного, аргументативного та зайняття й утримання ролі лідера. Ці компоненти пов'язані з комунікативною та когнітивною діяльністю адресанта й адресата, а саме: запитом / наданням інформації, аксіологічною, аргументативною діяльністю та реалізацією ролі комунікативного лідера.

2. Формування дискурсивного простору італійських ток-шоу корелює з реалізацією у мовленні адресанта та адресата кооперативної / конфліктної інтенції. Всі мовленнєві прояви кооперативної / конфліктної інтенції формують два мовленнєві феномени: комунікативну синхронію та асинхронію. Усвідомлена кооперативна односпрямованість взаємодії адресанта та адресата спрямовує інтеракцію до створення ситуації комунікативної синхронії (КС). Натомість усвідомлена некооперативна різноспрямованість інтеракції дискурсивних особистостей викликає створення ситуації комунікативної асинхронії (КА). КС та КА - комплексні мовленнєві явища, що реалізуються у всіх структурно-смислових компонентах дискурсу ток-шоу.

3. Етноспецифічна зумовленість комунікативної синхронії / асинхронії полягає в об'єктивації концептів ток-шоу CASA та FAMIGLIA, що визначає самоідентифікацію адресанта щодо адресата за принципом наявності / відсутності СПІЛЬНОГО та проявляється в їх комунікативній діяльності як актуалізація макросем “СВОЄ” / “ЧУЖЕ”.

4. На формування дискурсивного простору телевізійних ток-шоу впливає дія структурного, когнітивного та стратегічного дискурсоформувальних механізмів, які активують процеси формування дискурсивного простору ток-шоу, пов'язані зі структурно-смисловими його компонентами, з процесами структуризації та класифікації отриманої інформації, а також із дією обраних адресантом кооперативних / конфліктних стратегій і тактик.

5. Застосування адресантом кооперативних / некооперативних стратегій, призводить, відповідно, до створення ситуацій комунікативної синхронії / асинхронії. Складовими стратегій слугують кооперативні / некооперативні тактики структурно-смислових компонентів дискурсу. В інформаційно-презентативному компоненті окремо виділяються нейтральні стратегії, реалізація яких не впливає на формування ситуацій комунікативної синхронії та асинхронії. Складовими тактик слугують маркери комунікативної синхронії / асинхронії.

6. Національно-специфічні ознаки теледискурсу італійських ток-шоу полягають у тенденції до суб'єктивності, емоційності, експліцитності, категоричності валоративного процесу; в переході від раціонального до емоційного типу аргументації; у поєднанні емоційної аргументації з комунікативною синхронією; в тенденції до руйнування компоненту лідерства в ситуації комунікативної асинхронії.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в з'ясуванні процесу формування дискурсивного простору телевізійних ток-шоу на матеріалі сучасної італійської мови. Аналіз мовленнєвих чинників, а саме - структурних, семантичних та прагматичних особливостей дискурсу, - внесок у розробку теоретичних питань прагмалінгвістики та вивчення дискурсу. Розгляд національно-специфічних характеристик запиту / надання інформації, валоризації, аргументації та реалізації ролі комунікативного лідера дає змогу отримати дані про етноспецифіку теледискурсу італійських ток-шоу. Дослідження комунікативних стратегій і тактик адресанта та адресата ДТШІТ сприяє поглибленню теоретичних основ комунікативної лінгвістики.

Практичне значення дисертаційного дослідження в тому, що його матеріали і результати можна використати в теоретичних курсах з італійської мови у ВНЗ: в курсі теоретичної граматики (розділи “Прагматика тексту”, “Теорія мовленнєвих актів”), в курсі лексикології (розділ “Внутрішньомовні семантичні взаємовідносини у лексичній системі італійської мови”), в курсі стилістики італійської мови (розділ “Стилістичні фігури”), а також у спецкурсах із теорії дискурсу (розділи “Аргументативний дискурс”, “Дискурс ЗМІ”), когнітивної лінгвістики (розділи “Лінгвокультурологія”, “Лінгвопрагматика”, “Лінгводискурсологія”); спецкурсах із риторики, ділової комунікації, а також для укладання навчальних посібників, підручників, при написанні бакалаврських та магістерських робіт, у програмах та навчальних матеріалах з аудіювання.

Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри іспано-італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наукових, науково-практичних конференціях: науковій конференції “Мови, культури і переклад у добу глобалізації” в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20-21 вересня 2005 р.); науковій конференції співробітників та студентів Українського інституту лінгвістики та менеджменту (15 квітня 2007 р.); науковій конференції “Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства” в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (24 жовтня 2007 р.); Всеукраїнській конференції молодих науковців “Актуальні проблеми романської філології” у м. Горлівці (5-6 грудня 2007 р.); науковій конференції в Українському інституті лінгвістики та менеджменту (22 травня 2008 р.); науковій конференції “Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі” в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (22 жовтня 2008 р.).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 7 наукових статтях та 2 тезах доповідей, опублікованих у фахових виданнях, акредитованих ВАК України, загальним обсягом 4,7 др. арк. Всі публікації підготовлені одноосібно.

Структура роботи. Дисертація складається з переліку скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (349 позицій, в тому числі 110 позицій іноземними мовами), джерел ілюстративного матеріалу (700 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 249 сторінок, обсяг основного тексту дисертації - 199 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі міститься обґрунтування теми дисертаційного дослідження, визначається актуальність, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, встановлюються мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, формулюються основні положення, що виносяться на захист, містяться дані про матеріал і методи дослідження та структуру наукової роботи.

У розділі 1 “Формування дискурсивного простору телевізійного ток-шоу як динамічний суб'єктно-орієнтований процес” аналізуються напрями дослідження дискурсу ток-шоу, а саме: антропоцентричний (Л.А. Фірстова, С.М. Акінфієв, С.С. Дрига, З.Ф. Галімова, К.В. Рубльова, Н.Г. Шаповалова) та прагмалінгвістичний (І. Бономі, С. Моргана, А. Мазіні, М. Піотті, П. Тріфоне, М. Палермо). У межах антропоцентричного напряму виокремлюються студії, присвячені особистості адресанта та адресата, лідерства, дослідження кооперативної / некооперативної форм інтеракції, гендерно-соціолінгвістичних характеристик усної комунікації, тоді як у межах прагмалінгвістичного напряму вивчаються прагмалінгвістичні особливості дискурсу ток-шоу, що полягають у нестійкості синтаксичної структури, використанні емфатичних конструкцій, повторів, анаколутів, лексики неформальних, знижених регістрів, частотних лексем, вульгаризмів, табуйованої лексики. Досліджуються особливості мовленнєвої поведінки адресанта та адресата, стратегії і тактики реалізації їх інтенції. Діяльнісний характер мовленнєвої взаємодії дискурсивних особистостей, наявність спрямування інтеракції, динамічні ознаки валоративного, аргументативного процесів, а також інформаційного обміну дають змогу інтерпретувати суб'єктну орієнтованість дискурсу ток-шоу у нерозривному зв'язку з динамічністю.

Дискурс ток-шоу італійського телебачення визначається як усний теледискурс, мовленнєва діяльність дискурсивних особистостей якого розгортається у формі інтеракції у реальному часі з використанням вербальної та невербальної знакових систем. У даній праці поняття дискурсу інтерпретується в конвергентному ключі: як сукупність ментальних просторів (О.С. Кубрякова, О.В. Александрова), що реконструюються у процесі сприйняття та інтерпретації дискурсу; як дискурсивно зумовлена конфігурація його складників, об'єднаних в єдине ціле (А.М. Приходько); як середовище комунікативної й інформаційно-комунікативної взаємодії дискурсивних особистостей, об'єднаних спільною територією, спорідненими моделями суспільних знань, а також особливим добором стратегій і тактик (Р.Є. Пилипенко). Це уможливлює визначення дискурсивного простору ДТШІТ як сукупності динамічних, холістично взаємопов'язаних його структурно-смислових компонентів - інформаційно-презентативного, аксіологічного, аргументативного та компоненту зайняття й утримання ролі лідера, виокремлених на основі загальної мети комунікації.

Фактор кооперативності / конфліктності визначає спрямованість динаміки дискурсу. У дискурсі виділяються два комплексні мовленнєві антагоністичні феномени КС та КА, що охоплюють всі градації прояву комунікативних ситуацій конфлікту / кооперації. Основний чинник формування дискурсивного простору італійських телевізійних ток-шоу - холістична за своєю природою активація структурного, когнітивного та стратегічного дискурсоформувальних механізмів. Структурний дискурсоформувальний механізм включає у себе процеси, пов'язані зі структурно-смисловими компонентами ДТШІТ, - запитом / наданням інформації, валоризацією референтної ситуації, аргументацією, реалізацією ролі комунікативного лідера.

Когнітивний дискурсоформувальний механізм є сукупністю когнітивних процесів обробки отриманої інформації, її структуризації та класифікації на валоративній національно-специфічній основі. Виділено та описано концепти італійських ток-шоу CASA та FAMIGLIA, що виступають позитивним валоративом. Об'єктивація цих концептів у мовленнєвій діяльності дискурсивних особистостей корелює з наявністю спільних знань, інформації, симетричної оцінки ними референтної ситуації, гармонійною зміною комунікативних ролей та досягненням консенсусу в процесі аргументації. У такому етноконцептуально спрямованому розумінні ситуація КС виявляється тотожною самоідентифікації адресанта та ідентифікації ним адресата як належних до однієї групи за принципом наявності СПІЛЬНОГО, а ситуація КА - до різних груп за принципом відсутності СПІЛЬНОГО: Siamo dello stesso paese. Condivido il Suo punto di vista (АРТ, 31.07.03). Sei moscio! Capito?! - Non и cosм! (СВ, 02.11.03). Elena non poteva... - Ma che dici? Basta! - Fammi finire! (АРТ, 20.12.02).

Самоідентифікація адресанта відносно адресата на основі наявності / відсутності СПІЛЬНОГО впливає на аргументативну діяльність адресанта та свідомий вибір ним кооперативних / конфліктних стратегій / тактик. Стратегічний дискурсоформувальний механізм визначається як сукупність процесів формування дискурсивного простору телевізійних ток-шоу під дією обраних адресантом кооперативних / конфліктних стратегій / тактик та відповідної реакції на них адресата. Поява нової інформації та її валоризація викликають зміни емоційного стану дискурсивних особистостей, що у подальшому призводить до активації когнітивного дискурсоформувального механізму. Усвідомлена адресантом наявність СПІЛЬНОГО вербалізується за допомогою макросеми “СВОЄ”. Натомість інтерпретація адресантом комунікативної діяльності адресата у ключі відсутності СПІЛЬНОГО реалізується у використанні ним макросеми “ЧУЖЕ”. Вищезазначені макросеми виділяються на когнітивній національно-маркованій валоративній основі та слугують підґрунтям виникнення загальнодискурсивних змін та активації стратегічного дискурсоформувального механізму, що визначає спрямування комунікації відносно шкали KC / KA. У цьому дослідженні розширюється семантичне навантаження понять “синхронія” та “асинхронія” за рахунок включення до їх семантичного обсягу сем “конвергенції” та “дивергенції”, що дозволяє інтерпретувати їх у новому, комунікативному аспекті та врахувати суб'єктну орієнтованість, динамічність комунікативної діяльності адресанта / адресата. При цьому враховується також реалізація / нереалізація комунікативного співробітництва (communicative collaboration), а саме узгодженість, ефективність інтеракції, односпрямованість інтенцій адресанта та адресата як прояв постулату комунікативної кооперації Х. Грайса.

Отже, комунікативна синхронія - це комплексне мовленнєве явище, в якому відзначається кооперативна інтенційна односпрямованість взаємодії адресанта та адресата при вербалізації макросеми “СВОЄ”, що об'єктивує наявність СПІЛЬНОГО. Тоді як комунікативна асинхронія становить комплексне мовленнєве явище, в якому наявна інтенційна різноспрямованість інтеракції адресанта та адресата за умови вербалізації макросеми “ЧУЖЕ”, що об'єктивує відсутність СПІЛЬНОГО. Суб'єктна орієнтованість формування дискурсивного простору італійських ток-шоу полягає в залежності цього процесу від комунікативної діяльності його дискурсивних особистостей: ВЕДУЧОГО, ГЕРОЯ, АУДИТОРІЇ, ЖУРІ та ЕКСПЕРТА.

У розділі 2 “Структурно-смислові компоненти дискурсу ток-шоу італійського телебачення та їх національно-специфічні характеристики” на основі врахування мети комунікації виокремлено чотири структурно-смислові компоненти ДТШІТ - інформаційно-презентативний, аксіологічний, аргументативний та лідерства.

Інформаційно-презентативний компонент пов'язаний із мовленнєвою діяльністю дискурсивних особистостей, а саме запитом / наданням інформації, регуляцією інформаційного обміну та підвищенням його ефективності, а також валоративною діяльністю ДО щодо якісних / кількісних параметрів інформації. Цей компонент пов'язаний із активацією структурного інформаційно-презентативного дискурсоформувального механізму. Інформаційний потік у ДТШІТ неоднорідний, оскільки емоційні зміни адресата при отриманні первинного інформаційного поля-фактологічної інформації (Le ha regalato una fede ieri sera al ristorante. Й andato al casino di nascosto.) призводять до вербалізації у його мовленні вторинного інформаційного поля, формування якого викликане аксіологічною діяльністю адресанта / адресата та містить додаткову інформацію про первинне інформаційне поле: Questa proprio non me la bevo! Devi farla breve, amico mio! Ne ho sentite tante, ma tante! Che c'entra tutto questo discorso?! (АРТ 28.01.08). В основі валоризації отриманої інформації, зокрема її кількісних та якісних параметрів, - об'єктивація макросем “СВОЄ / ЧУЖЕ” у мовленні адресанта. Вербалізації макросеми СВОЄ слугують прислівники-мітигатори категоричної негативної оцінки повідомлення з семантикою можливості probabilmente, forse (Probabilmente non и vero.); прикметники із семою позитивної оцінки наданої інформації bello, interessante, importante (Bella questa notizia! Questa idea и interessante!). Вживання прислівників chiaro, logico, vero у поєднанні з інтенсифікаторами perfettamente, assolutamente, bene (ben chiaro, perfettamente logico), дієслів із семою розуміння capire, condividere, дієслівного виразу з семою правоти aver ragione, ідіом зі значенням розуміння та поваги до адресата capire al volo, pendere dalle labbra di qualcuno маркує зрозумілість, правдивість повідомлення, логічність викладу думок, ефективне подолання когнітивних лакун. Натомість макросема ЧУЖЕ реалізується у мовленні адресанта за допомогою використання перифрастичної конструкції дієслова stare+герундій дієслів із семою неправдивості, некооперативно-спрямованої комунікативної діяльності дискурсивних особистостей (Stai mentendo! Stanno litigando.). Усталені вирази per me и un cinese, non capisco un'acca маркують незрозумілість інформації. На позначення неправдивості інформації вживаються заперечні форми дієслів із семантикою розуміння та інформаційної синхронії capire, condividere, дієслівний вираз aver torto.

Емоційне позиціонування адресанта щодо наданої ним інформації проявляється у процесах актуалізації інформації та дистанціювання від неї. Цитація адресата, актуалізація та інформаційне дистанціювання можуть слугувати для об'єктивації обох вищезазначених макросем. Кількісне співвідношення первинне / вторинне інформаційне поле та характеристики останнього свідчать про динаміку інтеракції відносно шкали КС / КА. Національно-специфічні характеристики цього компоненту ДТШІТ включають відсутність табу на тему розмови, експліцитну вербалізацію динаміки емоційних змін дискурсивних особистостей. У ситуації КС актуалізується ситуація “спільних емоцій” щодо первинного інформаційного поля.

Аксіологічна діяльність адресанта реалізується в аксіологічному компоненті ДТШІТ: відбувається активація аксіологічного дискурсоформувального механізму під впливом отриманої інформації та викликаних нею емоційних змін дискурсивних особистостей. Національна специфіка валоративного процесу простежується в прецедентних оцінках, що слугують орієнтиром для позиціонування аксіологічного значення відносно шкали “СВОЄ / позитивна оцінка” та “ЧУЖЕ / негативна оцінка”: Й uno del paese. Й una madre Teresa (СВ, 28.05.03). Voi ragazze dell'Est siete senza cuore! (АРТ, 14.02.08). Макросема СВОЄ вербалізується за допомогою іменників із семою позитивної оцінки рис характеру та діяльності lavoratore, altruista, прикметників simpatico, sensibile, responsabile, coraggioso, attraente, bello із семою позитивної оцінки. Компліменти (Complimenti, bel lavoro! Superapplauso alla signora! (АРТ, 03.12.05)), хеджинг негативної та бустинг позитивної оцінки (Й un po' lento. Non и del tutto intelligente (СВ, 02.03.03). Й un angelo! Sei bellissima! Sono assolutamente splendidi! (АРТ, 07.07.07)), а також усталені вирази (Й una donna fuori dal coro, al di sopra delle righe (СВ, 13.11.04).) теж слугують об'єктивації вищезазначеної макросеми. Макросема ЧУЖЕ вербалізується за допомогою іменників bugiardo, canaglia, ragazzaccio, прикметників agressivo, maleducato, irresponsabile, sleale із семою негативної оцінки; прикметників з негативно-оцінною іронічною семою bella та fenomenale; ідіом aver cuor nero; хеджингу позитивної та бустингу негативної оцінки. Займенникові форми io, tu, noi, voi, loro, lui, lei, дейктичні елементи questo/i, quello/i, qua, lа, повтор можуть слугувати для реалізації обох макросем. Симетричність / асиметричність оцінки й емоційного стану адресанта і адресата корелює зі створенням ситуації КС / КА. До національно-специфічних характеристик аксіологічного компоненту ДТШІТ належать вербалізація етномаркованих прецедентних феноменів із семою спільної етнічної норми, об'єднаних макросемою “СВОЄ”; тенденція до надання експліцитної емоційної категоричної оцінки; тенденція до валоративної інтенсифікації за рахунок використання таких лексем як tuttо, davvero, cosм, estremamente, ідіом la mia anima gemella, pupilla dei suoi occhi.

Усвідомлення адресатом макросеми ЧУЖЕ, що маркує відсутність СПІЛЬНОГО, у процесі інформаційної та аксіологічної діяльності адресанта викликає необхідність переконання адресата та призводить до виникнення аргументації. Аргументативний компонент пов'язаний із аргументативною діяльністю адресанта та адресата. При цьому активується структурний аргументативний дискурсоформувальний механізм. У мовленні адресанта вербалізується інтенція переконання адресата на основі зміни макросеми “ЧУЖЕ” на макросему “СВОЄ” відносно егоцентричної позиції адресанта: Io lo amo ancora! Credetemi! Forse non sono capita abbastanza, ma io mio marito in ospedale, non lo porto! Solo se ci fosse una questione di cuore... - Certo, a quel punto... - Allora, non posso fare piщ niente. - Certo! - Poi sono positiva, scherzo, rido. Non и che mi sono ammutolita, no! - Sм!Brava! (CB, 20. 07.07). У процесі емоційної аргументації використовуються табуйовані лексеми cavolo, puttana, porca miseria, deficiente, емоційні вигуки Madonna Santa! Santo cielo! Oh, Signore!, дейктичні елементи questo, quello, qua, lа; збільшується кількість дискурсивних сигналів vedi, capito, chiaro, allora, інтенсифікаторів змісту повідомлення per niente, assolutamente, al cento per cento, del tutto, відносних та абсолютних переривань, форм імперативу Stai zitto! Dimmi! Chiudi il becco!, повторів первинного та вторинного інформаційних полів. Вторинне інформаційне поле містить інформацію про емоційний стан адресанта. До характерних належить порушення тема-рематичної структури повідомлення. При переході до раціональної аргументації відновлюється гармонійна зміна комунікативних ролей і тема-рематична структура повідомлення; використовується мітигація та хеджинг негативної оцінки. Аргументативній діяльності дискурсивних особистостей італомовних ток-шоу притаманні такі національно-специфічні характеристики: тенденція до емоційної аргументації завдяки домінуванню емоційних характеристик та регістрів спілкування над раціональними; тенденція до переходу від раціональної до емоційної аргументації; можливість поєднання емоційної аргументації з КС за умови вербалізації макросеми “СВОЄ”; тенденція до руйнування аргументації та виникнення псевдоаргументації в особистісно-орієнтованому спілкуванні в ситуації КА. Основним фактором виникнення конфлікту аргументативного компоненту ДТШІТ є звертання до argumentum ad personam.

Інтерактивний характер дискурсу італійських ток-шоу пов'язаний зі зміною комунікативних ролей у процесі свого формування. Компонент зайняття й утримання ролі комунікативного лідера пов'язаний із особливостями реалізації ролі лідера під час формування дискурсивного простору ток-шоу у напрямку до КС / КА. Цей компонент корелює з активацією структурного дискурсоформувального механізму лідерства. Діяльність кооперативного лідера пов'язана із загальною спрямованістю комунікації до КС. Останній використовує мітигацію імперативності висловлень за допомогою форм Imperfetto та Condizionale Semplice (Volevo chiederti, Paolo, una cosa. Potrebbe spiegare questo fenomeno? (СВ 11.03.04)), а також формул чемності per favore, per cortesia, per gentilezza. Лексеми із семою згоди, елементи хеджингу, цитація, наведення статистичних даних, дотримання раціональної аргументації та мовленнєвого етикету, псевдопереривання та абсолютні переривання використовуються задля підвищення ефективності інформаційного обміну. Для мовленнєвої діяльності некооперативного лідера характерні відносні адресатні переривання з метою створення тиску на адресата та маніпулювання ним (-Ah, no? E perchи?-Marta, ci sono dei precedenti...-Cioи?- Anna, i ragazzi, li fa filare...- Che c'entra?!-No, c'entra, c'и un passato...-Eh?!-...sempre per la tua ingeniutа!-Papа! (APT 07.02.05)). Використання лексем із семою негативної оцінки, ін'юнктиви, знижена лексика, зловживання займенником першої особи однини io, прийоми іронії та глузування (Ma che dici, bella?! (CB 04.01.05). Lei и una santa, lei и una madre Teresa! (APT 08.02.06)) вербалізують агресивно-асертивну поведінку некооперативного лідера, комунікативна діяльність якого викликає створення ситуації КА. Відтак діяльність кооперативного лідера пов'язана із загальною спрямованістю інтеракції до КС, а діяльність некооперативного лідера викликає створення КА. Ефективність зайняття / утримання адресантом ролі лідера визначається вербальними та невербальними елементами його мовленнєвої поведінки, причому важлива роль належить екстралінгвальним факторам, а саме -соціальному, етнічному, психологічному, віковому та гендерному. У процесі дослідження визначено, що національно-специфічною характеристикою компоненту лідерства є тенденція до руйнування компоненту лідерства в ситуації КА та виникнення его-мовлення.

Таким чином, дискурсивний простір ДТШІТ складається з чотирьох структурно-смислових компонентів, формується комунікативною діяльністю його дискурсивних особистостей, спрямованою на досягнення мети спілкування в умовах усвідомлення / неусвідомлення адресантом стану СПІЛЬНОСТІ з адресатом та, відповідно, створення ситуацій КС / КА.

У розділі 3 “Стратегії та тактики дискурсу ток-шоу італійського телебачення” постулюється, що у процесі формування дискурсивного простору ДТШІТ у мовленні адресанта та адресата виділяються різнорівневі мовленнєві маркери КС / КА, що вербалізують реалізацію / нереалізацію адресантом стану СПІЛЬНОСТІ з адресатом. Маркери КС інтерпретуються як інформативні вербальні / невербальні оператори визначення спрямування інтенції адресанта у напрямку до КС. Когнітивним підґрунтям їх появи у мовленні адресанта стає необхідність вербалізації семи СВОЄ, тобто поява маркерів КС корелює з інформативно-презентативною / валоративною / аргументативною синхронією та синхронією компонента лідерства: Sei proprio bella! Condivido la Sua opinione (RDQ, 25.11.07). Sarт al tuo fianco. Caro, mi hai convinto, avevi ragione tu, vendiamo la casa (CB, 10.01.04).

Маркери КА інтерпретуються як інформативні вербальні / невербальні оператори визначення спрямування інтенції адресанта у напрямку до КА. Когнітивне підґрунтя появи маркерів КА у мовленні дискурсивних особистостей ток-шоу становить необхідність вербалізації семи ЧУЖЕ, тобто маркери КА з'являються за умови існування інформативно-презентативної / валоративної / аргументативної асинхронії та асинхронії реалізації ролі лідера: Bugiardo! Fammi finire! Il padre sono io, quando parlo, devi star zitta! Brutto bastardo! Mi hai tradito, non mi fido piщ di te?! (АРТ, 03.01.08). Сполучаючись та накопичуючись у мовленні дискурсивних особистостей, маркери КС / КА сприяють виникненню загальнодискурсивних змін, в результаті чого адресант свідомо обирає кооперативну / конфліктну спрямованість комунікативної поведінки, використовуючи кооперативні / конфліктні стратегії та тактики. Окремо виділяється нейтральна група інформаційно-презентативних стратегій. У процесі дослідження визначено чотири групи тактик на підставі врахування його структурно-смислових компонентів: інформаційно-презентативні (Posso farti una domanda indiscreta?! (СВ, 16.08.05). Siamo quasi alla fine. L'ultima domanda (АРТ, 17.08.05)), аксіологічні (Sei dolcissima. Guarda, sei meraviglioso! Se non vuoi consigli, sei anche maleducato! (АРТ, 08.11.06)), аргументативні тактики (Tralasciamo le emozioni, torniamo al punto. Cerchiamo di essere razionali. Raffaele, come facciamo a generalizzare in questa maniera? (АРТ, 14.03.08)), а також тактики зайняття / утримання ролі комунікативного лідера (Ti ringraziamo della tua storia, ma ora dobbiamo dare spazio ad un'altro testimone (СВ, 08.08.04). Й stata molto chiara, professoressa, grazie, ma ora devo interromperLa. Tu hai zittito lui, hai zittito me! Mi faccia finire! (АРТ, 26.09.06)). Використання нейтральних відносно шкали КС / КА інформаційно-презентативних стратегій і тактик дає змогу адресанту організувати ефективний обмін інформацією, а саме - розпочати, припинити спілкування, привернути увагу до реми повідомлення; сприяє гармонійній зміні комунікативних ролей: Cominciamo! Mi rivolgo al primo ospite. Non vogliamo anticiparvi niente. Attenzione! Ascoltiamo Anna (СВ, 25.03.08).

Отже, в основі побудови кооперативних стратегій і тактик лежить самоідентифікація адресанта відносно адресата на основі актуалізації макросеми “СВОЄ”. Використання адресантом кооперативних стратегій і тактик призводить до створення ситуації КС завдяки наданню перевіреної, правдивої, релевантної інформації; позитивній оцінці референтної ситуації та наданої інформації; реалізації інтенції переконання у процесі аргументації або підкреслення КС аргументативного компоненту; встановлення гармонійної зміни комунікативних ролей. Натомість в основі побудови некооперативних стратегій і тактик лежить самоідентифікація адресанта відносно адресата на основі вербалізації макросеми “ЧУЖЕ”. Використання адресантом некооперативних стратегій і тактик призводить до створення КА завдяки наданню неперевіреної, неправильної, нерелевантної інформації; негативній оцінці референтної ситуації; неспроможності переконати адресата у процесі аргументації, переходу до псевдоаргументації; дисбалансу компонента лідерства та руйнуванню останнього. Використання адресантом та адресатом кооперативних / некооперативних стратегій і тактик корелює з дією стратегічного дискурсоформувального механізму як результату загальнодискурсивних змін. У результаті вищезазначених процесів визначається спрямованість інтеракції у напрямку до КС / КА.

У висновках підсумовано теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи й окреслено перспективи подальших досліджень. Роботу завершують додатки, списки використаної наукової, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу.

У додатках наведено таблиці та схеми, що унаочнюють результати проведеного дослідження особливостей формування дискурсивного простору ток-шоу італійського телебачення.

ВИСНОВКИ

дискурсивний простір телебачення італійський

У дослідженні застосовано конвергентний підхід до вивчення мовленнєвих чинників формування дискурсивного простору інформаційно-популярних та розважальних ток-шоу італійського телебачення у межах когнітивно-комунікативної та антропоцентричної парадигм. Дискурсивний простір ток-шоу інтерпретується як сукупність динамічних, холістично взаємопов'язаних структурно-смислових компонентів - інформаційно-презентативного, аксіологічного, аргументативного та компоненту зайняття й утримання ролі лідера. Структурно-смислові компоненти ДТШІТ є комплексними мовленнєвими явищами, пов'язаними з інформаційною, аксіологічною, аргументативною діяльністю адресанта та адресата і реалізацією ними ролі комунікативного лідера.

Досліджено ситуації комунікативної синхронії та асинхронії, в яких відзначається кооперативна односпрямованість та конфліктна різноспрямованість інтеракції. Ці явища вбирають у себе всі комунікативні прояви кооперації / конфлікту. Залежно від компонентів ДТШІТ, виділяються такі типи КС та КА, як інформаційно-презентативна, аксіологічна, аргументативна та лідерства.

Встановлено, що на формування дискурсивного простору ДТШІТ впливає фактор кооперативності / конфліктності та активація дискурсоформувальних механізмів - когнітивного, структурного та стратегічного, активація яких залежить від мовленнєвої діяльності ВЕДУЧОГО, ГЕРОЯ, ЕКСПЕРТА, ЖУРІ та АУДИТОРІЇ. Поява нової інформації та її валоризація адресатом призводять до емоційних змін дискурсивних особистостей, що впливає на їх подальшу валоративну та когнітивну діяльність. Дія когнітивного дискурсоформувального механізму пов'язана з об'єктивацією у мовленні адресанта та адресата концептів-валоративів італійських ток-шоу CASA і FAMIGLIA, а також із вербалізацією ними макросем “СВОЄ / ЧУЖЕ”. Останні маркують самоідентифікацію адресанта щодо адресата за принципом наявності / відсутності СПІЛЬНОГО відносно шкали КС / КА. Це, у свою чергу, викликає появу загальнодискурсивних змін, наслідком яких є свідомий вибір адресантом кооперативних / конфліктних стратегій і тактик.

Макросема “СВОЄ” вербалізується за допомогою іменників, прикметників, дієслів, прислівників, вигуків, ідіом із семою позитивної оцінки адресанта; бустингу позитивної оцінки; мітигації категоричності негативної оцінки адресата та його комунікативних дій. Дотримання норм мовленнєвого етикету, раціональної аргументації або емоційної аргументації за умови збереження КС; ефективне заповнення когнітивних лакун; односпрямована симетрична аксіологічна діяльність адресанта та адресата; гармонійна зміна комунікативних ролей також об'єктивують вищезазначену макросему.

Натомість реалізація макросеми “ЧУЖЕ” у мовленні адресанта відбувається за рахунок використання ним зниженої лексики, табуйованих лексем; іменників, прикметників, дієслів, прислівників, вигуків, ідіом із семою негативної оцінки адресата. Порушення тема-рематичної структури повідомлення; прийоми іронії, глузування, маніпулювання адресатом; акумуляція заперечення в рамках одного висловлення також об'єктивують макросему “ЧУЖЕ”. Порушення норм мовленнєвого етикету; вербалізація небажання дотримуватися раціональної аргументації; виникнення псевдоаргументації; зниження інформативності інформаційного обміну; неефективне заповнення когнітивних лакун; різноспрямована асиметрична аксіологічна діяльність дискурсивних особистостей; відсутність гармонійної зміни комунікативних ролей та руйнування компоненту лідерства свідчать про об'єктивацію макросеми “ЧУЖЕ” у ДТШІТ.

Актуалізація інформації та інформаційне дистанціювання, займенникові форми, форми імперативу, дейктичні елементи, прийоми повтору, цитації, відносні та абсолютні адресатні переривання мають потенціал об'єктивації обох макросем залежно від інтенції адресанта.

Врахування етнорелевантних особливостей інтеракції у процесі формування дискурсивного простору ДТШІТ дало змогу визначити такі національно-специфічні характеристики ДТШІТ: відсутність табу на тему розмови, вербалізація емоційних змін дискурсивних особистостей; експліцитність, емоційність, категоричність їх аксіологічної діяльності; тенденція до емоційної аргументації; поєднання емоційної аргументації з КС; руйнування компоненту лідерства в ситуації КА.

Дослідження специфіки мовленнєвої поведінки дискурсивних особистостей італійських ток-шоу в ситуаціях КС / КА дає можливість виділити маркери КС та КА - різнорівневі інформативні вербальні / невербальні оператори визначення спрямування інтенції адресанта у напрямку до КС / КА, що вербалізують кооперативну / некооперативну спрямованість загальнодискурсивних змін та стають складовими обраних адресантом та адресатом стратегій / тактик. Визначено, що в результаті загальнодискурсивних змін адресант обирає кооперативну / некооперативну стратегію. Реалізація кооперативної стратегії у мовленні адресанта сприяє зміні інтеракції у напрямку КС, а некооперативної - до створення ситуації КА. Стратегії реалізуються через кооперативні / некооперативні тактики кожного з компонентів ДТШІТ. В інформаційно-презентативному компоненті виділяється окремо група нейтральних стратегій.

Отже, доведено, що КС та КА - це комплексні гетерогенні, холістичні, комунікативні явища. Когнітивне підґрунтя вказаних ситуацій - самоідентифікація адресанта та його ідентифікація позиції адресата відносно валоративної шкали “СВОЄ / ЧУЖЕ” з об'єктивацією у мовленні етномаркованих концептів-валоративів CASA та FAMIGLIA. На формування дискурсивного простору ДТШІТ впливають: фактор кооперативності / некооперативності як позиціонування комунікативної ситуації відносно шкали КС / КА; емоційні зміни дискурсивних особистостей та загальнодискурсивні зміни; дія структурного, когнітивного та стратегічного дискурсоформувальних механізмів; вербалізація макросем “СВОЄ / ЧУЖЕ” у мовленні адресанта та адресата; національно-специфічні характеристики компонентів дискурсу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Крижановська М.В. Невербальні маркери комунікативної синхронії та асинхронії у поведінці комунікантів італійського ток-шоу / Марія Віталіївна Крижановська // Проблеми семантики слова, речення та тексту : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К. : Видав. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2006. - Вип. 17. - С. 149-160.

2. Крижановська М.В. Стратегії та тактики запиту та надання інформації у дискурсі італійського ток-шоу / Марія Віталіївна Крижановська // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць / відп. ред. Олександр Іванович Чередниченко. - К. : Видав.-поліграф. центр “Київський університет”, 2007. - Вип. 23, ч. 2. - С. 42-49.

3. Крижановська М.В. Аксіологічний компонент дискурсу італійського ток-шоу / Марія Віталіївна Крижановська // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістки : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К. : Логос, 2007. - Вип. 11. - С. 173-181.

4. Крижановська М.В. Кооперативні аксіологічні стратегії та тактики у дискурсі ток-шоу італійського телебачення / Марія Віталіївна Крижановська // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К. : Логос, 2008. - Вип. 13. - С. 168-173.

5. Крижановська М.В. Стратегії та тактики комунікативного лідера у дискурсі ток-шоу італійського телебачення / Марія Віталіївна Крижановська // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць / відп. ред. Олександр Іванович Чередниченко - К. : ВПЦ “Київський університет”, 2008. - Вип. 24, ч. 2. - С. 127-139.

6. Крижановська М.В. Базисні концепти італійської лінгвокультури «CASA» та «FAMIGLIA» та їх дискурсотворчий потенціал (на матеріалі ток-шоу італійського телебачення) / Марія Віталіївна Крижановська // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. - Сер. „Романо-германська філологія” / гол. ред. І. С. Шевченко - Х. : Константа. - 2008. - № 811, вип. 55. - С. 37-41.

7. Крижановська М.В. Маркери комунікативної асинхронії у процесі емоцінйої аргументації в дискурсі італійських ток-шоу / Марія Віталіївна Крижановська // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К. : Логос, 2008. - Вип. 14. - С. 260-266.

АНОТАЦІЯ

Крижановська М.В. Мовленнєві чинники формування дискурсивного простору телевізійного ток-шоу (на матеріалі італійської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню мовленнєвих чинників формування дискурсивного простору інформаційно-популярних та розважальних італійських ток-шоу. Дискурсивний простір ток-шоу розглядається як система динамічних структурно-смислових його компонентів - інформаційно-презентативного, аксіологічного, аргументативного та компоненту лідерства. У роботі визначено їх національно-специфічні характеристики. Досліджено дискурсоформувальні механізми та проаналізовано роль дискурсивних особистостей в їх активації. Проаналізовано концепти-валоративи CASA і FAMIGLIA та маркери комунікативної синхронії / асинхронії. Визначено стратегії і тактики дискурсу італійських ток-шоу.

Ключові слова: дискурсивний простір, комунікативна синхронія / асинхронія, інформаційно-презентативний, аксіологічний, аргументативний компоненти, компонент зайняття й утримання ролі комунікативного лідера, концепти-валоративи.

АННОТАЦИЯ

Крыжановская М.В. Речевые факторы формирования дискурсивного пространства телевизионного ток-шоу (на материале итальянского языка). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию речевых факторов формирования дискурсивного пространства современных телепрограмм итальянских информационно-популярных и развлекательных ток-шоу с использованием конвергентного подхода в рамках когнитивно-коммуникативной и дискурсивной парадигм.

Дискурс ток-шоу итальянского телевидения (ДТШИТ) является устным теледискурсом, созданным коммуникативной деятельностью дискурсивных личностей в реальном времени. Его дискурсивное пространство определяется как совокупность динамических, взаимосвязанных структурно-смысловых компонентов - информационно-презентативного, аксиологического, аргументативного и лидерства, - связанных с информационной, аксиологической, аргументативной деятельностью адресанта и адресата, а также реализацией ими роли коммуникативного лидера.