Мовні параметри епістолярію Лесі Українки

Окремо у розділі проаналізовано іншомовні слова, словосполучення та речення, які в епістолярному тексті Лесі Українки виконують експресивну, естетичну, волюнтативну та інші функції: «... те оповідання не зле, але щоб його Вам лис отак Knapp und getunden (чітко і складно - нім.) розповів, то не вкладається в мою фантазію» [XII, 18]; «... яка приємність сій citoyenne muse (громадянці музі - фр.)» [XII, 139]; «Потроху стараюсь входити в роль de la fille de la maison (дочки дому - фр.)» [XI, 139]; «... la famille des boules bagabondes (родина колобків - фр.)» [XII, 23]. Серед іншомовних одиниць виокремлено вокативи, різні види називань, фраземи та деякі структурні одиниці синтаксису: «А на літо, аби дав мені бог заробити гроші за недавно послані до російських журналів праці (між іншим і за Вас), liebe morqenseele» (люба ранкова душе - нім.) [XI, 160] (вокатив); «Ваш роман ...прочитала durch und durch (від дошки до дошки - нім.)» XII, 139 (фразеологізм); «Може бути, я справді щось була pasdans mon assiette (не в своїй тарілці - фр.)» [XI, 319] (фразеологізм); «…в тім краю, можу я сказати, nennt man die besten Namen, so wird auch der meine genannt (згадають найкращі імення, тож і моє назвуть - нім.)» [XII, 125] (синтаксична конструкція).

У висновках сформульовано основні результати дослідження:

З'ясовано, що характерними ознаками епістолярного стилю є: обов'язковість конкретної адресації; зверненість інформації; діалогічність; синтез усномовних та книжних конструкцій; різножанровість (листи, телеграми, записки, віншувальні листівки, пам'ятні надписи, тощо); довільна синтаксична організація тексту листа; використання трансформованих лексем; конвенційність (взаємодія обов'язкового та індивідуального).

Виокремлено специфічні риси епістолярію Лесі Українки: а) часте використання іншомовних слів і конструкцій; б) використання різноманітних називань; в) насиченість текстів листів демінутивними утвореннями, які мають різний емоційно-експресивний характер; г) використання оказіоналізмів з метою характеристики станів та процесів; д) своєрідність вокативів; е) широке використання етикетних конструкцій; є) збагачення тексту листа системою тропів та стилістичних фігур.

Підкреслено, що мовний етикет повністю обслуговує епістолярний комунікативний акт. Кожна з етикетних формул відповідає умовам спілкування, враховує характер узаємин адресанта та адресата, впливає на структурну організацію тексту епістолярію. Добір мовних засобів в епістолярному тексті залежить від культури, виховання та освіти автора листа.

Було з'ясовано, що лексичне значення слова - підґрунтя конотації, яка виходить за межі експресивно-оцінно-стилістичних рамок і охоплює соціально-політичні, морально-етичні, етнографічні та культурологічні поняття, які існують у мові, оскільки її розглядають у широкому та вузькому розумінні.

Контекст допомагає відібрати потрібне значення слова, служить засобом відбору та формування синкретизму полісемантичних слів, а також засобом формування оказіоналізмів.

Складовими елементами конотації є оцінність, емоційність та експресивність, які взаємопов'язані між собою, та прагматичний мікрокомпонент. По-перше, емоційний компонент нерозривно пов'язаний з образністю та оцінністю; по-друге, образність виявляється завдяки експресивним та емоційним засобам; по-третє, емоційний і модальний компоненти виходять на оцінний рівень.

У листах письменниці представлена значна кількість конотованих лексем та фразем, які різноманітні за граматичним вираженням, структурними моделями та за емоційно-експресивним наповненням. Крилаті вислови, прислів'я та приказки допомагають вплинути на адресата засобами мови, увиразнити епістолярну інформацію та передати настрої, емоції та почуття автора листів.

Аналіз демінутивних лексем дає підстави стверджувати, що їхнє використання стилістично зумовлене та допомагає письменниці оцінити дії, вчинки тих людей, які її оточують. Оцінка, виражена за допомогою демінутива, не завжди позитивна. Іноді такі лексеми передають іронію, або навіть сарказм.

Спостереження над лексикою та фразеологією, що представлена у листах Лесі Українки, дозволило виокремити оказіоналізми як специфічні та експресивно вагомі одиниці. Використання таких одиниць дає можливість зрозуміти, наскільки стилістично виразною та експресивно багатою є мова епістолярних текстів. Для епістолярію дуже важливо, яким чином передано інформацію, оскільки автор листа й адресат знаходяться на певній відстані.

Інтенсивне використання тропів (метафор, епітетів, метонімій), тропеїчних фігур (порівнянь, парономазії, антитези) зумовило створення своєрідного епістолярного мікросвіту Лесі Українки. Іншомовні слова та конструкції, що представлені у листах письменниці експресивно колоритні та стилістично вагомі. Вони є свідченням багатої мовної культури Лесі Українки та визначають її ідіостиль.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Самоназивання та форми звертань у листах Лесі Українки / О.М. Красовська // Культура слова. - Київ, 2001. - Вип.. 59. - С. 42 - 47;

2. Контамінація усного і писемного мовлення в епістолярному стилі (на матеріалі епістолярій Лесі Українки) / О.М. Красовська // Система і структура східнослов'янських мов : збірник наукових праць. - Київ, 2002. - С. 272 - 277;

3. Метафоричне багатство епістолярного тексту Лесі Українки / О.М. Красовська // Українська філологія : теоретичні та методичні аспекти вивчення : збірник праць науково-практичних читань до 80-річчя Г. Р. Передрій. - Черкаси : Брама, 2005. - 420с.;

4. Стилістичний компонент значення фразеологізмів (на матеріалі епістолярію Лесі Українки) / О.М. Красовська // Мовознавчий вісник : збірник наукових праць. / МОН України,Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького - Черкаси : Брама, 2006. - Вип. 3. - С. 268 - 274;

5. Психолінгвістичні основи мовної експресії (на матеріалі епістолярію Лесі Українки) / О.М. Красовська // Мовознавчий вісник : збірник наукових праць / МОН України,Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького - Черкаси, 2007. - Вип. 4. - 270с.;

6. Меліоративна конотація демінутивів в епістолярію Лесі Українки / О.М. Красовська // Мовознавчий вісник : збірник наукових праць. / МОН України,Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького - Черкаси, 2007. - Вип. 5. - 236с.;

7. Елементи експресивної лексики в епістолярію Лесі Українки / О.М. Красовська // Феномен Лесі Українки: літературознавчий, лінгвістичний, історіософський, філософський та педагогічний аспекти : зб. наук. праць / укл. І.З. Тарасінська. - Київ; Новоград-Волинський; Житомир; Черкаси, 2010. - 284с.

8. Оказіоналізми як елементи експресивної лексики (на матеріалі епістолярних текстів Лесі Українки) // Українська філологія : теоретичні та методичні аспекти вивчення : збірник праць науково-практичних читань до 85-річчя Г.Р. Передрій. - Черкаси : Брама, 2010. - 420с.;

9. Культуромовні традиції українського народу (на матеріалі звертальних виразів епістолярію Лесі Українки) / О.М. Красовська // Мовознавчий вісник: збірник наукових праць / МОН України,Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького. - Черкаси : Брама, 2010.

АНОТАЦІЇ

Красовська О.М. Мовні параметри епістолярію Лесі Українки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Київський педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. - Київ, 2010.

У дисертації здійснено комплексний аналіз мовних параметрів, що мають конотативний відтінок і представлені в епістолярній спадщині Лесі Українки. Звернення до функціональної своєрідності епістолярного стилю є актуальним у зв'язку з активацією уваги до епістолярних джерел вивчення творчості видатних людей. У роботі окреслено мовні особливості епістолярію загалом та проаналізовано епістолярну спадщину Лесі Українки зокрема, визначено шляхи поповнення мовних засобів, що представлені у листах письменниці, подано характеристику різних шарів лексики, які є стилістично вагомими та експресивно виразними, описано структурні типи фразем та оказіональних утворень, обґрунтовано вибір етикетних конструкцій та їхнє стилістичне навантаження, виявлено своєрідні риси епістолярної мовотворчості Лесі Українки.

Ключові слова: епістолярний стиль, конотація, експресивність, оцінність, емоційність, оказіоналізм, демінутив, етикет, тропи.

ANNOTATION

Krasovskaya Е.M. Language options epistolyariyu Lesya Ukrainka. - Manuscript.

Dyssertation for a scientific degree of a candidate of philological sciences for speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - National Pedagogical Dragomanov University. - Kyiv, 2010.

The dyssertation presents the complex analysis of linguistic means that have connotative tints and are represented in epistolary heritage of Lesya Ukrainka. Appealing to the functional originality of epistolary style is actual because of the activating of attention to epistolary sources, which are considered to be the ground for study of works of outstanding people. The paper analyzed linguistic peculiarities of epistolary text in general and particularly the epistolary heritage of Lesya Ukrainka, identified the sources of enriching of linguistic means that are represented in writer's letters , characterized various layers of vocabulary that are stylistically significant and expressive described the structural types of phrasemes and occasionalisms, motivated the choice of etiquette structures and their stylistic role, revealed peculiar features of Lesya Ukrainka's epistolary poetry.

Key words: epistolary style, connotation, expressiveness, evaluation, emotionality, occasionalism, diminutive, etiquette.

АННОТАЦИЯ

Красовская Е.М. Языковые параметры эпистолярия Леси Украинки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Киевский педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2010.

В диссертации проанализированы коннотативно наполненные языковые единицы эпистолярных текстов Леси Украинки. Этот анализ актуален, поскольку в последние десятилетия особенное внимание уделено изучению эпистолярия как стиля. Тексты писем - дополнительный материал для изучения творчества писателей. Такой материал дает возможность по-другому оценить деятельность выдающихся людей.

В первом разделе представлена характеристика лексического значения - основы коннотации. Рассмотрены различные точки зрения представителей отечественного и зарубежного языкознания относительно такого явления как коннотация. Подчеркнуто, что коннотация состоит из микро- и макрокомпонентов: оценочности, экспрессивности, эмоциональности, а также прагматического компонента, который имеет большое значение для эпистолярного текста, поскольку адресату передается не только информация, а и настроения, чувства, эмоции автора писем.

Второй раздел посвящен эпистолярному стилю. В нем представлены точки зрения лингвистов, которые считают, что он не может претендовать на такое название, и относят его к жанрам различных стилей (делового, разговорного). Высказана и позиция диссертантки, которая считает эпистолярий стилем и выделяет его характерные особенности: конкретную адресацию, диалогичность, синтез усноречевых и книжных конструкций, жанровое разнообразие, произвольную синтаксическую организацию текста писем, взаимодействие обязательного и индивидуального, использование трансформированных лексем. Отмечено и наличие большого количества жанров этого стиля (письма, sms-сообщения, открытки, интернет-письма и др.). Кроме этого, в разделе подчеркнуто, что эпистолярий Леси Украинки имеет ряд характерных признаков, которые свидетельствуют о своеобразии, а также стилистическом богатстве индивидуального стиля писательницы.

В разделе также аргументирован выбор большого количества этикетных конструкций, которые представлены формулами приветствия, благодарности, пожелания, прощания.

Третий раздел посвящен анализу коннотативных элементов в эпистолярных текстах Леси Украинки: деминутивов, окказионализмов, иностранных слов, фразеологизмов, тропики. Все эти элементы экспрессивно колоритны и стилистически насыщены. Детально проанализированы структурные типы фразеологизмов, выделены характерные особенности иностранных фразем. В текстах писем они часто выступают в роли оценочного компонента, причем оценка может быть и позитивной, и негативной. Использование такого количества коннотативных лексем и фразем дает возможность говорить о колоритности эпистолярия Леси Украинки и о языковой культуре писательницы.

Ключевые слова: эпистолярий, коннотация, оценочность, экспрессивность, эмоциональность, этикетные конструкции, окказионализм, деминутив, тропы.

Размещено на Allbest.ru