Каузація у фразеологічній системі російської мови (лінгвокультурологічний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КАУЗАЦІЯ У ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ (ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

10.02.02 - російська мова

КОЛЕСНИКОВА ОЛЬГА В'ЯЧЕСЛАВІВНА

Сімферополь - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі методики викладання філологічних дисциплін Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадского Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент Ященко Тетяна Антонівна, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, завідувач кафедри методики викладання філологічних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Левченко Олена Петрівна, Національний університет «Львівська політехніка», завідувач кафедри прикладної лінгвістики

кандидат філологічних наук, доцент Садова Ганна Юріївна, Миколаївський національний університет імені Василя Сухомлинського, кафедра слов'янської філології

Захист відбудеться 24.12.2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.08 у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, проспект Академіка Вернадського, 4.

Автореферат розіслано 22.11.2010 p.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.Г. Шиліна

АНОТАЦІЯ

Колесникова О.В. Каузація у фразеологічній системі російської мови (лінгвокультурологічний аспект). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. - Сімферополь, 2010.

Дисертація присвячена вивченню каузації (відношення причини, наслідку, мети, умови й допусту) на фразеологічному рівні.

Описано структурну організацію фрагмента фразеологічної картини світу із семантикою каузації з виділенням тематичних полів, тематичних та семантичних груп, семантичних і синонімічних рядів.

Визначено специфіку образів, на яких ґрунтуються ФО (наявність у структурі ФО компонентів душа, сердце, голова, ум, разум, співвіднесених з антропним і тілесним кодами культури).

Охарактеризовано національно-культурну специфіку каузації в російській фразеології: невідома, невидима причина пояснюється дією інфернальних сил; ідея жертовності в семантиці ФО, що вказують на засіб досягнення мети; семантика заперечення всіх можливих умов для небажаної або неможливої дії (вчинку) передбачає відмову від великих матеріальних цінностей через моральні переконання; зв'язок допусту із затятістю на своїй думці, з упертістю.

Ключові слова: фразеологія, каузація, причина, наслідок, мета, умова, допуст, лінгвокультурологія, культурний код.

АННОТАЦИЯ

Колесникова О.В. Каузация во фразеологической системе русского языка (лингвокультурологический аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. - Симферополь, 2010.

Диссертация посвящена изучению каузации (отношения причины, следствия, цели, условия и уступки) на фразеологическом уровне.

В диссертации использовалась схема идеографической классификации языка, предложенная Ю.Ф. Прадидом: синонимический ряд > семантический ряд > семантическая группа > семантическое поле > тематическая группа > тематическое поле > идеографическая группа > идеографическое поле. В результате чего были выделены 2 тематических поля («Воздействие на каузируемое лицо» и «Проявление социальных особенностей каузатора»), 4 тематические группы («Психологическое воздействие», «Действия каузатора, направленные на каузируемое лицо / каузируемый объект», «Влияние процессов памяти на каузальную ситуацию», «Отношения людей в каузальной ситуации») и 36 семантических групп, которые рассматриваются в пределах указанных тематических полей и групп. Отдельно представлены семантические группы «Начинать» и «Доводить до конца».

Анализ ФЕ проводился с учётом характера ситуации: каузатор (человек, предмет или явление), каузируемое лицо (человек) или каузируемый объект (предмет). В большинстве случаев каузатор (человек) сам или при помощи какого-л. средства оказывает отрицательное физическое или психологическое воздействие на каузируемое лицо. В результате анализа фразеологического материала установлено, что психологическое воздействие соотносится с физическими действиями каузатора.

Проведение лингвокультурологического анализа позволило определить специфику образов, на которых строятся каузальные ФЕ. В структурах ФЕ часто присутствуют компоненты душа, сердце, указывающие на физическое и психологическое воздействие со стороны каузатора; компоненты, соотносимые с телесным кодом культуры голова, ум, разум, называющие сомотипы, которые ответственны за интеллектуальную деятельность человека.

Выявлены культурные коды, с которыми соотносятся ФЕ, в большинстве случаев: антропный, телесный, деятельностный и зооморфный. Последний обычно порождает ярко выраженные отрицательные коннотации фразеологизмов.

Репрезентированы базовые архетипические оппозиции, на которых основаны образы исследуемых ФЕ: «свой - чужой», «внутреннее пространство - внешнее пространство», «истинный - ложный», «видимый - невидимый».

Представлена национально-культурная специфика выражения каузации в русской фразеологии: неизвестная, невидимая причина объясняется воздействием инфернальных сил; идея жертвенности в семантике ФЕ, указывающих на средство достижения цели; ситуация отрицания всех возможных условий для совершения нежелательного или невозможного действия (поступка) подразумевает отказ от больших материальных ценностей из тех или иных моральных убеждений; связь уступки с упорствованием в своём мнении, с упрямством.

Ключевые слова: фразеология, каузация, причина, следствие, цель, условие, уступка, лингвокультурология, культурный код.

SUMMARY

Kolesnikova O.V. Causation in the phraseological system of Russian language (lingvocultural aspect). - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Philological Sciences, specialty 10.02.02 - Russian language. - Taurida National V.I. Vernadsky University. - Simferopol, 2010.

The thesis is devoted to the study of causation (causal, consecutive, purpose, conditional and concessive relations) on the phraseological level.

The fragment structural organization of the phraseological vision of the world with the semantics of causation is described with the outlining of thematic fields, thematic and semantic groups, semantic and synonymous series.

Linguocultural analysis allowed to determine the specifics of images, used for the basis of phraseological units (the presence of such components as soul, heart, head, mind, wits in the structure of phraseological units, correlated with anthropic and somatic cultural patterns).

The national-cultural specificity of causation in the Russian phraseology is presented in the article: the unknown, unseen reason is explained by the influence of infernal forces; the idea of sacrifice in the semantics of phraseological units, pointing at the means of reaching the goal; the semantics of the negation of all possible conditions of the commission of undesirable or impossible actions (act) implies the rejection of material values because of those or other moral beliefs; connection of concession with insistence on one's position, stubbornness.

Keywords: phraseology, causation, cause, consequence, purpose, condition, concession, lingvoculturology, cultural pattern.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Для сучасного мовознавства характерним є прагнення до вивчення мови в тісній взаємодії з життям людини. З урахуванням такого підходу привертає увагу вивчення мовних одиниць, що відображають явища, характерні для культури народу, носія мови. Інтерес до проблем взаємозв'язку мови і культури, мови й етносу сприяв активізації досліджень з фразеології в лінгвокультурологічному аспекті (див. роботи М. В. Жуйкової, О. П. Левченко, В. А. Маслової, В. М. Мокієнка, Ю. Ф. Прадіда, Л. В. Савченко, О. О. Селіванової, В. М. Телії, В. Д. Ужченка, А. М. Емірової та ін.).

У реферованому дослідженні каузація розглядається як релятивна мегакатегорія, що відображає генетичні зв'язки у світі й мові та включає категорії умови, причини, наслідку, допусту і мети (Т.А. Ященко).

У процесі вивчення каузальної російської фразеології переважно досліджувалися причиново-наслідкові відношення. Відношення мети, умови і допусту розглянуті фрагментарно.

У сучасному російському мовознавстві найбільш відомими є функціонально-семантичний та лінгвокогнітивний підходи до вивчення каузації. З позицій функціонально-семантичного підходу каузація - це функціонально-семантичне поле (див. роботи О. В. Бондарка, М. В. Всеволодової, Т. А. Ященко та ін.), у межах якого виділяється центр (власне-причинні значення, що мають спеціальні засоби вираження) і периферія (зони перетину з іншими полями: локальності, темпоральності, фінальності тощо). Лінгвокогнітивний підхід передбачає виявлення і вивчення концептів. Щодо каузації, то до сформованих концептів відносять тільки Причину і Мету із залученням Наслідку (Н. Д. Арутюнова, Ю С. Степанов та ін.).

Проведення лінгвокультурологічного дослідження каузації дозволяє виявити її національно-культурну своєрідність, розкрити образну складову і схарактеризувати її з позиції ціннісних настанов російської культури.

Актуальність роботи зумовлена відсутністю спеціальних досліджень на рівні фразеології, присвячених вивченню каузації в широкому значенні, тобто з урахуванням причини, наслідку, мети, умови і допусту. Актуальність полягає також у виявленні каузальних фразеологічних одиниць (ФО) з урахуванням характеру ситуації, що сприяє встановленню зв'язку з особливостями національної мовної свідомості та культури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема наукового дослідження узгоджена з планом науково-дослідної роботи кафедр методики викладання філологічних дисциплін, російського, слов'янського та загального мовознавства, міжмовних комунікацій і журналістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського й розкриває один із аспектів теми «Функціональний опис російської мови та її одиниць» (реєстраційний номер 0101V001797).

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 2 від 5 вересня 2008 р.) та погоджено на засіданні бюро Наукової ради НАН України (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні) з проблеми «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» (протокол № 4 від 30 жовтня 2008 р.).

Мета дисертаційної роботи - виявити національно-культурні особливості фрагмента фразеологічної картини світу зі значенням каузації.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) укласти картотеку ФО із семантикою каузації; 2) розкрити основні функції каузальних ФО; 3) визначити тематичні поля і групи, семантичні групи і ряди ФО із семантикою каузації; 4) установити зв'язки каузальних ФО з різними кодами культури; 5) виявити базові архетипні опозиції, на яких будуються ФО із семантикою каузації; 6) розкрити національно-культурну специфіку каузальних ФО; 7) схарактеризувати сфери перетину причини і мети, умови і допусту на рівні фразеології.

Об'єктом дослідження є мовна реалізація каузації на фразеологічному рівні.

Предмет дослідження - лінгвокультурологічні особливості ФО із семантикою каузації.

Матеріал дослідження - ФО із семантикою каузації (1245 мовних фактів), дібрані з лексикографічних праць (фразеологічні та лінгвокультурологічні словники сучасної російської мови) і репрезентовані в сучасних художніх текстах (кінець XX - початок XXI ст.), а також у текстах українських та російських ЗМІ (2004 - 2010 рр.).

Методи дослідження. Відповідно до завдань і матеріалу дослідження в роботі застосовано: метод суцільної вибірки - для відбору з лексикографічних джерел ФО з семантикою каузації; метод компонентного аналізу - для аналізу семантичного наповнення плану змісту ФО; метод контрастивного аналізу - для виявлення загальних джерел і національно-культурних особливостей ФО різних мов; метод ідеографічного аналізу - для виділення тематичних полів і груп, семантичних груп, семантичних і синонімічних рядів; метод ідентифікації ФО - для визначення приналежності ФО до певного поля, групи чи ряду; метод лінгвокультурологічного аналізу - для виявлення національно-культурних особливостей ФО із семантикою каузації; метод концептуального аналізу - для характеристики смислового наповнення концептів Причина та Мета і їх мовної реалізації на рівні фразеології.

Наукова новизна роботи полягає в дослідженні на рівні фразеології не лише причиново-наслідкових відношень, а й відношень мети, умови й допусту; у виявленні сфер перетину причини й мети, умови та допусту. У дисертації вперше проаналізовано каузальну ситуацію з урахуванням ролі всіх складників, розроблено систему аналізу каузальних ФО, уперше виявлено національно-культурні особливості у фрагменті фразеологічної картини світу, описаної ФО із семантикою каузації.

Теоретичне значення дисертації полягає в подальшому розвитку основних положень для вивчення російської мови на фразеологічному рівні. Запропоновану в роботі методику лінгвокультурологічного аналізу можна використати для характеристики ФО з іншою семантикою.

Результати дисертаційного дослідження мають значення для подальшого вивчення природи мови, взаємозв'язку мови і культури, мовного вираження каузації.

Практичне значення одержаних результатів умотивоване можливістю їхнього використання у вишівських курсах сучасної російської мови, лінгвокультурології, у спецкурсах і спецсемінарах з фразеології, при укладанні словників різних типів, а також у лінгводидактиці.

Апробацію результатів дисертації здійснено на міжнародних (Сімферополь, 2006; Сімферополь, 2007; Сімферополь, 2008; Алушта, 2008; Луганськ, 2008; Сімферополь, 2009; Алушта, 2009); всеукраїнських (Дніпропетровськ, 2008) конференціях, а також на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (Сімферополь, 2006 - 2010 рр.).

Публікації. Основні положення і результати роботи викладено в 9 статтях, 7 з яких опубліковано в наукових спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (349 найменувань), джерел і додатка. Повний обсяг роботи становить 272 сторінки, обсяг основного тексту - 197 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання роботи, охарактеризовано новизну, теоретичне і практичне значення, пояснено методи і методику аналізу ФО з семантикою каузації.

У першому розділі «Актуальні питання сучасної фразеології» розкрито поняття каузації, виявлено основні типи каузальних ФО, розроблено схему їх аналізу, розглянуто принципи вивчення ФО із семантикою каузації в аспекті лінгвокультурології.

Термін “каузація” в лінгвістиці вживається в широкому та вузькому значеннях. У вузькому значенні до поняття каузації входять тільки причина і наслідок (А. Д. Азімова, К. Г. Максапетян, Г. В. Плаксіна, А. В. Халчанська та ін.).

У дисертації каузація трактується значно ширше - із залученням мети, умови й допусту (О. Ю. Богуславська, Т. В. Булигіна, Г. О. Золотова, І. Б. Левонтіна, М. В. Ляпон, Т.А. Ященко та ін.). Такий підхід, на нашу думку, значно розширює поняття каузації та сприяє глибшому поясненню взаємодії процесів і явищ об'єктивної дійсності.

Каузація відображає логічні зв'язки між окремими ситуаціями (мінімум двома, одна з яких є тією, що породжує, інша - породженою). Породжувальну ситуацію складають ситуації причини, умови і мети, а породжену - ситуація наслідку. Окремо розглядається допуст. Традиційно вважають, що в допустових відношеннях відзначається порушення певного природного ходу речей і з'являється протиставне значення.

Аналіз фактичного матеріалу дозволив виявити такі характерні типи каузальних ФО:

1) ФО репрезентує каузальну ситуацію взагалі (наявність причини, показника причини і наслідку). Зазвичай, базовим компонентом у таких ФО є каузативне дієслово (73 % - 917 ФО): вдохнуть душу во что; пересчитать (переломать) рёбра (кости) кому; снимать / снять (последнюю) рубашку с кого тощо;

2) ФО є тільки причинним компонентом (6 % - 73 ФО), серед яких виділено такі підтипи:

а) наявність причини: от нечего делать; под горячую руку;

б) дія невідомої, невидимої причини: чёрт (бес, леший, нелёгкая) меня (тебя, его, её, нас, вас, их) дёрнул; За чем (за кем) дело стало?; Какая муха укусила кого? тощо;

в) зовнішня причина: не от хорошей жизни; под диктовку чью-л.тощо;

г) внутрішня причина: с безумных глаз; на радостях (радости) тощо;

3) ФО є тільки наслідковим компонентом (зазвичай, такі ФО характеризують емоційні стани суб'єкта) (9,3 % - 116 ФО): без ума от кого, от чего; душа (сердце) разрывается (рвётся) (на части) от чего тощо;

4) ФО репрезентує відношення мети (5 % - 61 ФО):

а) наявність мети в діях суб'єкта: бить (прямо) в цель; бить в одну (и ту же) точку тощо;

б) указівка на засіб досягнення мети: любой ценой; правдами и неправдами тощо;

в) відсутність мети в діях суб'єкта: слоны (продавать) слонять; гранить мостовую тощо;

г) недосягнення мети: бить мимо цели тощо;

5) ФО, що репрезентують сфери перетину причини і мети (2,6 % - 31 ФО): ни за что (ни про что); ни за понюшку (понюх) (табаку (табака)) тощо;

6) ФО репрезентує умовні відношення (1,6 % - 18 ФО):

а) припускання якоїсь умови: на всякий случай; на крайний случай тощо;

б) заперечення будь-яких можливих умов: ни за какие деньги; ни за что на свете тощо;

7) ФО із семантикою допусту (2 % - 22 ФО): во что бы то ни стало; хоть умри (умирай); хоть разбейся тощо;

8) ФО, що репрезентують перетин умови і допусту (0,5 % - 7 ФО): как бы то ни было; как (куда) ни поверни тощо.

У роботі використано таку схему аналізу каузальних ФО: 1) вичленовування ФО зазначеної семантики з усього корпусу фразеологізмів російської мови; 2) об'єднання ФО у тематичні поля, тематичні групи, семантичні групи та семантичні ряди; 3) семантизація ФО відповідно до каузальної ситуації; 4) характеристика парадигматичних відношень на рівні фразеології; 5) лінгвокультурологічний аналіз ФО; 6) використання елементів контрастивного аналізу для виявлення національно-культурних особливостей ФО різних мов.

Вивчення ФО у межах лінгвокультурологічної парадигми дозволяє виявити й описати ті мовні засоби і способи, які втілюють у фразеологічні знаки культурно значущий зміст. Засобом утілення культурно-національної специфіки ФО є образна основа, а спосіб указівки на цю специфіку - інтерпретація образної основи в знаковому культурно-національному «просторі» певного мовного середовища.

Культурна інтерпретація відбувається в декілька етапів: 1) осмислення ФО здійснюється крізь призму базового культурного знання людини, яке ґрунтується на архетипних формах усвідомлення та моделювання світу; 2) подання образу ФО (його співвідношення з кодами культури); 3) ФО набуває ролі символу, еталону, стереотипу під час сприйняття й опису світу (Д. Б. Гудков, М. Л. Ковшова, В. А. Маслова, В. М. Телія та ін.).

Метод ідеографічного аналізу дозволяє використовувати в роботі схему ідеографічної класифікації мови, запропоновану Ю. Ф. Прадідом: синонімічний ряд > семантичний ряд (об'єднання двох і більше синонімічних рядів) > семантична група (два і більше семантичні ряди, пов'язані між собою загальною семантичною ознакою) > семантичне поле (дві й більше семантичні групи із загальною інтегральною семою) > тематична група (об'єднання двох і більше семантичних полів, які називають видові різновиди одного й того ж ряду предметів) > тематичне поле (об'єднання двох і більше тематичних груп, які називають родові різновиди одного й того ж ряду предметів) > ідеографічна група (два й більше тематичні поля) > ідеографічне поле (дві й більше ідеографічні групи, які характеризують різні аспекти Всесвіту: флору, фауну, людину).

Метод контрастивного аналізу допомагає встановити подібність і національно-культурні відмінності у формуванні каузальних ФО: в основі образу ФО взваливать / взвалить на плечи кого, чьи, кому лежить метонімічне ототожнення плечей з фізичним вантажем або з напруженим психологічним станом. Про універсальність образу, на якому ґрунтується ця ФО, свідчать подібні фразеологізми в інших мовах (пор.: нім. etwas auf j-ds Schultern wдlzen (букв.: звалювати на плечі кого-небудь). Незважаючи на подібність образу, для представника німецької культури в архетипі «плече - важкість» є зовсім не характерне для російської мовної свідомості усвідомлення плеча як недооціненого вантажу, неправильно сприйнятої важкості, обов'язку, пор.: etwas auf die leichte Schulter nehmen (букв.: брати що-н. на легке плече), це значення виводиться із семантики компонента leicht (букв.: легкий).

У другому розділі «Фразеологізми із семантикою каузації у фразеологічній картині світу російської мови» описано каузальну ситуацію взагалі, яка передбачає наявність каузатора (активний учасник), каузованої особи або каузованого об'єкта (пасивні учасники). У ролі каузатора може виступати людина, предмет або явище, каузованою особою - людина, каузованим об'єктом - предмет.

ФО із семантикою каузації - частина фразеологічної картини світу російської мови. Під картиною фразеологічного світу розуміємо частину мовної картини світу, описану фразеологічними засобами (В. А. Маслова, В. М. Телія, Р. Х. Хайрулліна та ін.).

Проведений ідеографічний аналіз матеріалу дозволив виділити 2 тематичних поля («Вплив на каузовану особу» і «Виявлення соціальних особливостей каузатора»), 4 тематичні групи («Психологічний вплив», «Дії каузатора, спрямовані на каузовану особу / каузований об'єкт», «Вплив процесів пам'яті на каузальну ситуацію», «Стосунки між людьми в каузальній ситуації») і 36 семантичних груп.

Тематичне поле «Вплив на каузовану особу» складають семантичні групи (СГ) «Фізичний вплив» (64 ФО) та «Емоційний вплив» (42 ФО) і тематична група «Психологічний вплив» (237 ФО).

У СГ «Фізичний вплив» ФО відображають каузальну ситуацію: каузатор (людина) фізично впливає на каузовану особу. Цю СГ утворюють два семантичні ряди (СР): 1) «Бити когось» (пересчитать (переломать) рёбра (кости) кому; намять (помять, наломать, обломать, нагреть) бока кому) та 2) «Убити когось» (выпустить кишки из кого; вышибать / вышибить душу (дух) из кого тощо). Компоненти ребра, кости, бока співвідносяться із соматичним кодом культури й указують на частини тіла, пошкоджені в результаті фізичної дії. Образи ФО часто ґрунтуються на архетипному зіставленні «життя - смерть»: свернуть шею (голову, башку) кому; сорвать голову с кого, кому.

Системний аналіз дозволив виявити відношення полісемії між ФО цієї групи і ФО СГ «Відплата-дія» (давать / дать дёру кому; задать копоти кому; давать / дать трёпку кому; давать / дать духу кому тощо зі значеннями: 1. `вилаяти, висварити' і 2. `завдати побоїв').

СГ «Емоційний вплив» складають такі антонімічні СР: «Викликати позитивні емоції» (отогревать / отогреть душу (сердце); развеселить душу) і «Викликати негативні емоції» (надрывать / надорвать душу (сердце); приводить / привести в сердце кого). Засвідчено, що другий ряд набагато ширший, ніж перший. Це пов'язано з активнішою фіксацією у фразеології негативних переживань. У межах цієї групи розглянуто СР «Викликати емоції» без конкретизування, які саме емоції спричиняє каузатор у каузованої особи (пронзать / пронзить душу (сердце) чью (чьё), кому; затрагивать (задевать, забирать) / затронуть (задеть, забрать) за живое кого). ФО зазначеної групи передбачають наявність каузатора (людини чи явища) і каузованої особи. Компоненти душа, сердце в структурі ФО символізують умістище емоцій.

Ситуація, яку описують ФО тематичної групи «Психологічний вплив», передбачає наявність каузатора, каузованої особи або каузованого об'єкта. У внутрішній формі цих ФО часто використовуються компоненти голова, ум, разум, що символізують сомотипи, які зазнають впливу. При цьому психологічний вплив співвідноситься з фізичними діями каузатора. Образи ФО цієї групи часто базуються на метафорі «душа (серце) - вмістище емоційних переживань» або «розум - праведний життєвий шлях» (вынимать / вынуть душу (сердце) из кого; наставлять / наставить на ум (на разум) кого).

У межах цієї тематичної групи виявлено антонімічні СГ: «Звертати увагу» (звонить (ударять) во все колокола; трубить / затрубить в (во все) трубы тощо) - «Не звертати уваги» (закрывать / закрыть глаза на что; смотреть сквозь пальцы на что тощо), а також антонімічні СР: «Примушувати когось говорити» (расстегнуть рот (глотку) кому; развязывать / развязать язык кому тощо) та «Примушувати когось мовчати» (затыкать / заткнуть рот (глотку) кому; наступать / наступить на язык кому тощо), причому останній ряд набагато ширший, ніж перший.

ФО тематичної групи «Дії каузатора, спрямовані на каузовану особу / каузований об'єкт» (131 ФО) описують ситуацію, у якій фігурує каузатор (людина), каузована особа чи каузований об'єкт. ФО цієї групи репрезентують ситуації, співвіднесені з фізичним впливом каузатора. У структурах ФО часто використовується соматизм рука, який символізує владу (брать / взять (забрать) голыми руками кого, что; прибирать / прибрать к рукам что).

ФО тематичної групи «Вплив процесів пам'яті на каузальну ситуацію» (29 ФО) характеризують ситуацію, де взаємодіють каузатор (людина), каузована особа або каузований об'єкт.

Ця тематична група складається з антонімічних СГ «Запам'ятовувати. Засвоювати» (брать / взять (себе) в ум что; брать / взять в толк что) і «Забувати» (выбрасывать (выкидывать) / выбросить (выкинуть) из головы (из памяти) кого, что; вырывать / вырвать из сердца, из души кого, что). Компоненти голова, толк, ум символізують простір, у якому здійснюється інтелектуальна діяльність людини; компоненти сердце, душа вказують на вмістище емоцій і пов'язаних з ними спогадів.

У тематичному полі «Виявлення соціальних особливостей каузатора» виділено дві тематичні групи: «Вплив поведінки каузатора на каузальну ситуацію» (266 ФО) і «Стосунки між людьми в каузальній ситуації» (116 ФО), які проаналізовано за таким же принципом.

У третьому розділі «Лінгвокультурологічний аналіз фразеологізмів із семантикою причини, наслідку, мети, умови і допусту» охарактеризовано національно-культурні особливості ФО.

Дослідження, присвячені каузації, засвідчують, що номіналізація причини і наслідку є набагато частотнішою, ніж номіналізація інших каузальних відношень (М. В. Всеволодова, Г. О. Золотова, К. Г. Максапетян, Н. К. Оніпенко, Т. А. Ященко та ін.). Наша робота підтвердила думку вчених, що у фразеологічній картині світу російської мови причиново-наслідкових відношень виявлено значно більше, ніж мети, умови або допусту.

Для опису ситуації дії невідомої, невидимої причини використовуються ФО, що є предикативними одиницями із семантикою `суб'єкт діє неадекватно, часто під впливом інфернальних сил' (22 ФО): ((словно, будто і под.) бес вселился в кого; бесёнок подталкивает (подмывает) кого тощо).

Аналізуючи ФО із семантикою `вказівка на причину', важливо розмежовувати зовнішню та внутрішню причину. Зовнішньою причиною є дія каузатора на каузовану особу (19 ФО), зазвичай такі ФО мають семантику примушування: из-под палки; под пистолетом (под дулом пистолета).

Внутрішня причина пов'язана насамперед із станом суб'єкта (18 ФО):

1. Суб'єкт перебуває у стані алкогольного сп'яніння: по пьяному делу (пьяным делом); с пьяных глаз тощо.

2. Суб'єкт перебуває у стані сильного емоційного переживання: а) суб'єкт відчуває роздратування, гнів, злість: под горячую руку; с безумных глаз; б) суб'єкт зазнає сильних позитивних емоцій: на радостях (радости); под весёлую руку; в) суб'єкт сумує, нудьгує: скуки ради; от нечего делать.

ФО із семантикою наслідку - це стійкі сполучення переважно із значенням емоційного стану людини. Їх аналізу присвячено роботи Ю. Ф. Прадіда, А. М. Емірової, Р. І. Яранцева. Такі ФО мають при собі причинні поширювачі от кого, от чего (вне себя от кого, от чего) і представляють позитивні (8 ФО) і негативні емоції (89 ФО), кількісна перевага другої групи є очевидною. Розглянуто також групу ФО, які використовуються для опису як позитивних, так і негативних емоцій (9 ФО): вне себя от кого, от чего; с ума сходить от кого, от чего. У структурі ФО частотними є компоненти сердце (душа), ум, вони символізують емоційне та інтелектуальне начало людини.

Серед ФО, що репрезентують відношення мети, виділено стійкі сполучення із семантикою `навмисні дії суб'єкта висловлення, спрямовані на досягнення бажаного ефекту' (9 ФО). Ця ситуація передається за допомогою іменної форми зі значенням мети «для (ради) + Р.в.». ФО описують прагнення суб'єкта до певних ефектів: зорового (для видимости; для вида), психологічного (для (ради, для ради) красивого (красного) словца).

ФО, що описують ситуацію досягнення мети, часто вказують на засіб її досягнення. Таким засобом здебільшого є готовність суб'єкта пожертвувати чимось важливим задля когось або чогось (29 ФО). У російській культурі предметом пожертвування є найдорожче, що має людина, - життя: класть / сложить (положить) (свою) голову за кого, что; складывать / сложить (свои) кости где; класть / положить живот (животы) за кого, что тощо.

Аналіз матеріалу показав, що на рівні фразеології відбувається перетин сфер культурних концептів Причина і Мета. Семантика відсутності причини або доцільності в діях людини передається за допомогою конструкції «ни за + З.в.» (6 ФО): ни за грош; ни за копейку (копеечку); ни за чих тощо.

ФО із семантикою умови здебільшого характеризують ситуації, у яких суб'єкт висловлення заперечує будь-які можливі умови для небажаної чи неможливої (переважно з етичних міркувань) дії або вчинку (11 ФО). Це значення передається за допомогою таких іменних структур: а) «ни за + З.в. мн. (рідше од.)»: ни за какие блага (сокровища) (в мире (в свете)); ни за какие коврижки (компоненти блага, сокровища, коврижки є еталоном матеріальних цінностей); б) «ни под + О.в.» або «ни в + М.в.»: ни под каким видом; ни под каким соусом; ни в коем (ни в каком) случае (разе) із залученням іменників, що метафорично називають варіант можливої умови (вид, соус).

У трактуванні відношень допусту спираємося на роботи Ю. Д. Апресяна, В. Ю. Апресяна, П. Б. Паршина, Т. А. Ященко та ін. На рівні фразеології ці відношення найчастіше пов'язані із запереченням якогось стану справ (22 ФО) і реалізуються такими конструкціями:

1) предикативними одиницями: а) узагальнено-особовими реченнями з допустовим сполучником хоть (хоть разбейся; хоть кол на голове теши кому тощо); б) узагальнено-особовими реченнями із сполучником как (что) (что (как) ни говори (ни говорите); как (там) ни верти і под.); в) узагальнено-особовими реченнями з повторюваними предикатами (хочешь не хочешь; рад (или) не рад), які відображають ситуацію вимушених дій;

2) дієслівними словосполученнями, що описують ситуацію, у якій каузатор завзято, уперто виконує свої дії (чего бы это ни стоило). При цьому вбачається готовність російської людини пожертвувати всім задля чогось, виявити наполегливість, упертість.

Зв'язок допусту з умовою вбачається у ФО з семантикою `за всіх умов' (5 ФО): как (куда) ни поверни; как бы то ни было. Частка ни підкреслює безсилля суб'єкта, неможливість контролю та впливу на хід тих або тих подій.

ВИСНОВКИ

1. Вираження каузації (із залученням причини, наслідку, мети, умови й допусту) фразеологічними засобами засвідчує важливість цього поняття для російської мовної свідомості, а також можливість його образного виявлення й опису з позиції ціннісних настанов російської культури.

2. Аналіз каузальної ситуації з урахуванням ролі її компонентів дав можливість розкрити основні функції ФО із семантикою каузації: ФО, що описують каузальну ситуацію взагалі; ФО, що виражають відношення причини, наслідку, мети; ФО, що описують сфери перетину причини і мети; ФО, що виражають умовні відношення; ФО, що репрезентують допуст; ФО, що описують сфери перетину умови і допусту. Центральне місце при цьому належить ФО, що виражають каузальну ситуацію взагалі.

3. Використання компонентного аналізу й методу ідентифікації дозволило встановити, що проаналізований фрагмент фразеологічної картини світу російської мови є системою з чіткою ієрархічною організацією. Усі вибрані ФО розподілено на два тематичні поля: «Вплив на каузовану особу» і «Виявлення соціальних особливостей каузатора». У межах першого тематичного поля виділено тематичну групу «Психологічний вплив» і дві семантичні групи: «Фізичний вплив» та «Емоційний вплив». У межах другого поля описано тематичні групи «Вплив поведінки каузатора на каузальну ситуацію» і «Стосунки між людьми в каузальній ситуації». Окремо розглянуто тематичні групи «Дії каузатора, спрямовані на каузовану особу / каузований об'єкт» та «Вплив процесів пам'яті на каузальну ситуацію», кожна з яких складається з окремих семантичних груп. Тематичну групу «Психологічний вплив» утворюють семантичні групи «Примушувати. Змушувати»; «Обманювати»; «Підпорядковувати»; «Мучити. Експлуатувати»; «Впливати. Діяти»; «Набридати»; «Звертати увагу»; «Не звертати уваги»; «Обтяжувати. Нав'язувати». У межах тематичної групи «Дії каузатора, спрямовані на каузовану особу / каузований об'єкт» виявлено семантичні групи «Відплата-дія»; «Позбавлятися. Проганяти»; «Позбавляти. Забирати»; «Знищувати»; «Привласнювати. Захоплювати». ФО тематичної групи «Вплив поведінки каузатора на каузальну ситуацію» об'єднано в семантичні групи «Робити очевидним. Викривати»; «Шкодити. Завдавати неприємностей»; «Звинувачувати. Ганьбити»; «Приховувати. Ховати»; «Робити зрозумілим»; «Вихваляти. Прославляти»; «Залицятися. Виявляти любовну увагу»; «Поважати»; «Зрівнювати. Не розрізняти»; «Догоджати»; «Тратити. Витрачати»; «Посилювати»; «Прикидатися». Тематична група «Стосунки між людьми в каузальній ситуації» складається із семантичних груп «Заважати. Перешкоджати»; «Давати свободу»; «Допомагати. Сприяти розвитку»; «Перевершити»; «Руйнувати». Окремо розглядаються семантичні групи «Починати» і «Доводити до кінця».

4. У результаті лінгвокультурологічного аналізу встановлено зв'язки каузальних ФО з різними кодами культури, здебільшого з антропним, тілесним, діяльнісним та зооморфним. При цьому зв'язок із зооморфним кодом породжує, зазвичай, яскраво виражені негативні конотації фразеологізмів. Образи ФО переважно побудовані на метафорах «голова, розум - простір, у якому відбувається інтелектуальна діяльність», «голова, розум - інструмент, за допомогою якого реалізується інтелектуальна діяльність», «душа (серце) - вмістище емоцій», «шлях (дорога) - життєвий шлях людини», «рука (лапа) - влада, сила», «плечі - місце зосередження фізичного і психологічного навантаження людини».

Схарактеризовано базові архетипні опозиції, на яких ґрунтуються образи досліджуваних ФО: «свій - чужий», «внутрішній простір - зовнішній простір», «істинний - помилковий», «видимий - невидимий».

5. Національно-культурна специфіка репрезентації каузації в російській фразеології відзначається низкою характерних ознак:

- у структурі ФО із семантикою каузації часто використовуються компоненти душа, сердце, що вказують на психологічний та фізичний вплив на каузовану особу;

- ФО, які описують невідому, невидиму причину, відображають вчинки суб'єкта під впливом інфернальних сил;

- ФО, що представляють ситуацію досягнення мети, містять у семантиці ідею жертовності і вказують на засіб досягнення мети. Для російської культури характерним предметом пожертвування є життя людини - найдорожче, що вона має;

- семантика заперечення всіх можливих умов для небажаної або неможливої дії (вчинку) передбачає відмову від великих матеріальних цінностей через моральні переконання, принципи, що свідчить про вияв стійкості характеру, російську затятість, непохитність;

- ФО відображають зв'язок допусту із затятістю на своїй думці, з упертістю.

6. Сфери перетину Причини і Мети на рівні фразеології репрезентовані переважно ФО із семантикою заперечення причини або відсутності доцільності в діях людини. Співвідношення семантики умови з допустом пов'язане з неможливістю суб'єкта протистояти певним подіям.

фразеологічний каузація семантичний синонімічний

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Колесникова О. В. Фразеологизмы со значением эмоционального состояния и их роль в межкультурной коммуникации / О. В. Колесникова // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2007. - Т. 20 (59), № 1 : Филология. - С. 319 - 324.

2. Колесникова О. В. Зооморфный код культуры при изучении фразеологии в практике межкультурного общения / О. В. Колесникова // Культура народов Причерноморья, - 2008. - № 149. - С. 129 - 130.

3. Колесникова О. В. Презентация культурного концепта Причина во фразеологии / О. В. Колесникова // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2008. - Т. 21 (60), № 3 : Филология. - С. 95 - 99.

4. Колесникова О. В. Экспликация культурных кодов при изучении фразеологизмов с семантикой следствия / О. В. Колесникова // Культура народов Причерноморья. - 2008. - Т. 1, № 137. - С. 151 - 153.

5. Колесникова О. В. Лингвокультурологический аспект антропологической фразеологии / О. В. Колесникова // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2009. - Т. 22 (61), № 2 : Филология. Социальные коммуникации. - С. 298 - 303.

6. Колесникова О. В. Представление цели, условия и уступки в русской фразеологии / О. В. Колесникова // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2009. - Т. 22 (61), № 4 (1) : Филология. Социальные коммуникации. - С. 34 - 41.

7. Колесникова О. В. Когнитивно-лингвокультурологическое исследование фразеологизмов / О. В. Колесникова // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2010. - Т. 23 (62), № 2 (1) : Филология. Социальные коммуникации. - С. 500 - 503.

8. Колесникова О. В. Фразеологизмы каузативного характера в русской языковой картине мира / О. В. Колесникова // Лінгвістика. Лінгвокультурологія : Зб. наук. праць / ДНУ ім. О. Гончара. - Дніпропетровськ : Пороги, 2008. - Ч. 1. - С. 56 - 63.

9. Колесникова О. В. Фразеологизмы с каузальным значением в аспекте межкультурной коммуникации / О. В. Колесникова // Диалог культур. Теория и практика преподавания языков : материалы II Международной научно-практической конференции, посвящённой 30-летию первого выпуска иностранных студентов филологического факультета 6 - 8 сентября 2007 г. - Симферополь : Доля, 2008. - С. 159 - 164.

Размещено на Allbest.ru

...