Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА імені А.Ю. КРИМСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Терміносистема галузі інформаційних технологій у сучасній китайській мові: системно-структурний та когнітивний аспекти

Малицька Вероніка Анатоліївна

КИЇВ - 2010

Анотація

Малицька В.А. Терміносистема галузі інформаційних технологій у сучасній китайській мові: системно-структурний та когнітивний аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії. - Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського. - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено вивченню системно-структурних та когнітивних закономірностей деривації та мотивації термінів галузі інформаційних технологій у сучасній китайській мові, а також опису їхніх предметно-поняттєвих та системно-мовних зв'язків.

З точки зору словотвору продуктивними виступають способи основоскладання, транспозиція, контракція та напівафіксація, зі спорадичним використанням чистої афіксації та з повною відсутністю редуплікації.

З точки зору мотиваційного аналізу в терміносистемі інформаційних технологій китайської мови спостерігаємо такі типи мотивації: пропозитивно-диктумна (гіпер-/ гіпонімічна, категорійна, предикатно-аргументна), модусна, асоціативно-термінальна (структурно-метафорична, дифузно-метафорична, гештальтна), змішана концептуально-інтеграційна мотивація та псевдомотивація. Для виявлення зазначених мовних відношень було проаналізовано значний обсяг лексики інформаційних технологій та складено словник, який є корисним при перекладі текстів відповідної тематики. Виявлення типів мотивації також дозволило виконати тезаурусне моделювання відношень між термінами інформаційних технологій в китайській мові, що також є виявом когнітивного підходу в мовознавстві.

Ключові слова: термін, термінологія, терміносистема, сучасна китайська мова, когнітивна лінгвістика, деривація, мотивація, інформаційні технології, ієрогліф, тезаурус, запозичення, словотворення, семантика.

Аннотация

Малицкая В.А. Терминосистема отрасли информационных технологий в современном китайском языке: системно-структурный и когнитивный аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13 - языки народов Азии, Африки, аборигенных народов Америки и Австралии. - Институт востоковедения имени А.Е. Крымского. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению системно-структурных и когнитивных закономерностей деривации и мотивации терминов отрасли информационных технологий современного китайского языка, а также их реально-предметных и системно-языковых связей. В работе представлено описание когнитивной лингвистики как подхода к языку, современное понимание предмета, заданий и методов этой отрасли знаний, используется тезаурусное описание термина, приведено системное описание терминов отрасли информационных технологий в форме гипер-гипонимической структуры.

Анализ современной терминологии информационных технологий в китайском языке дает возможность выделить такие семантические классы терминов как термины с предметной семантикой; термины, обозначающие процессы и режимы; термины, обозначающие свойства и состояния; термины, обозначающие величины и размеры; термины, обозначающие единицы измерения и термины, используемые в такой функции контекстуально; и термины, обозначающие дисциплины и отрасли. При этом, вопросы словообразования занимают ведущее место в системе языкознания, поскольку их раскрытие дает возможность определить пути формирования словарного состава общенациональных языков и субъязыков, выполняющих когнитивные и коммуникативные задачи.

Продуктивными способами словообразования в терминосистеме информационных технологий китайского языка являются основосложение, транспозиция, контракция и полуаффиксация. Наблюдается также спорадическое использования чистой аффиксации и полное отсутствие редупликации. Расхождения в словообразовании литературного языка и в словообразовании терминосистемы информационных технологий китайского языка объясняется ограниченностью использования определенных словообразовательных способов и ограниченностью самой терминологической сферы в целом.

Исследование освещает сущность мотивационных отношений в информационной терминологии китайского языка, включая такие их типы, как пропозитивно-диктумная (гиперонимическая, гипонимическая, категорийная, предикатно-аргументная), модусная, ассоциативно-терминальная (структурно-метафорическая, диффузно-метафорическая и гештальтная), смешанная концептуально-интеграционная мотивация и псевдомотивация. Типы мотивации дали возможность выполнить тезаурусное моделирование системных отношений в терминологии информационных технологий китайского языка, что также является проявлением когнитивного подхода в языкознании, для чего самым удобным инструментом является тезаурусное описание терминосистемы как совокупности структурных функций терминов.

Отличия в словообразовании литературного языка и в словообразовании терминосистемы информационных технологий китайского языка объясняются ограниченностью использования определенных словообразовательных средств и ограниченностью самой терминологической сферы вообще вследствие использования лишь в ограниченной области человеческой деятельности.

Проблема иноязычных заимствований в китайском языке имеет существенное значение для теоретической и прикладной лингвистики. Наибольший удельный вес среди заимствований китайского языка в сфере информационных технологий имеют кальки. Полукалькированные слова китайского языка требуют придания им определенных классификаторов, которые соотносят заимствованное понятие со сферой человеческой деятельности, а заимствованное слово - с определенной лексико-семантической группой.

Описанные в исследовании терминологические тезаурусные функции (генерализации, эквонимично-оппозитивная, субъектная, агентивная, аргументативная, партитивная, квалитативно-квантитативная) составляют совокупность концептуальных отношений терминов в сфере информационных технологий китайского языка. Выяснилось, что ни одна из них не является специфичной для этой сферы науки, техники и производства, а выступает универсальным признаком любой терминосистемы, что дает возможность описания и анализа различных терминологических систем по единому алгоритму.

На практике этот аспект должен реализоваться в составлении различных словарей-тезаурусов. Для выявления указанных языковых отношений был проанализирован значительный объем компьютерной лексики из различных источников и составлен словарь, полезный при переводе текстов соответствующей тематики и проблематики.

Ключевые слова: термин, терминология, терминосистема, современный китайский язык, когнитивная лингвистика, деривация, мотивация, информационные технологии, иероглиф, тезаурус, заимствование, словообразование, семантика.

лінгвістика китайський мова семантичний

Annotation

Malytska, Veronika. Terminology System of Information Technologies in Modern Chinese Language: Systemic Structure and Cognitive Aspects. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Philology: Speciality 10.02.13 - Languages of Asian, African, Aboriginal American and Australian Nationalities. - Oriental Studies Institute named after A. Yu. Krymskyi. - Kyiv, 2010.

The thesis is dedicated to research of the systemic structure and cognitive patterns of derivation and motivation of terminology of information technologies in modern Chinese language, as well as description of its subject concept and language system relations.

From the standpoint of composition, productive methods include compounding, transposition, contraction and semiaffixation, with sporadic usage of pure affixation and complete absence of reduplication.

From the standpoint of motivational analysis, IT terminology system of Chinese language has the following motivation types: propositive-dictum (hyper-/hyponymic, category, predicative-argumentative), modus, associative-terminus (structural-metaphoric, diffuse-metaphoric, gestalt), mixed concept-integrative motivation, and pseudomotivation. The author has analyzed considerable volume of IT terminology to find those linguistic relations, and compiled a dictionary that is useful for translation of texts in respective field of science. Those motivation types also enabled performing thesaural modeling of relations between IT terms in Chinese language, which also shows application of cognitive approach in linguistics.

Key words: term, terminology, terminology system, modern Chinese language, cognitive linguistics, derivation, motivation, information technologies, character, thesaurus, loanword, word formation, semantics.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дисертаційного дослідження визначається групою чинників, зокрема, потребою комплексного дослідженні системи сучасної китайської мови в Україні, що, крім теоретичного аспекту, пов'язано із соціальними потребами, зумовленими глобалізацією та інтернаціоналізацією інформаційних процесів у сучасному світі та з відсутністю подібних робіт в українській синології. Дослідження являє собою спробу аналізу когнітивно-ономасіологічної структури та характеру становлення термінів сфери інформаційних технологій у сучасній китайській мові, узятих у своїх системних зв'язках. Подібний аналіз у вітчизняному мовознавстві ще не здійснювався. Комплексність дослідження визначає його актуальність у плані використання як класичних, так і новітніх методів і принципів лінгвістичного аналізу. Воно орієнтоване на новітні мовознавчі концепції, що конструктивно, на рівні теоретичного моделювання відбивають зв'язки між мовою та мисленням (від робіт Б.О. Серебренникова, Ю.С. Степанова, В.П. Руднєва, О.С. Мельничука до сучасних концепцій І. Небески, О.С. Кубрякової, В.М. Русанівського, Т.А. Харитонової, О.С. Снітко, О.О. Селіванової, Н.В. Слухай та ін.). Виникає необхідність розглянути термінологічні системи з позицій відбиття ними пізнавального процесу загалом та з погляду відображення і навіть творення ним певної картини світу як системи інтуїтивних уявлень про реальність всього «можливого світу» із своєю семантикою або ж певного його фрагмента. Цей підхід жодною мірою не спростовує традиційних методик опису термінологій різних сфер людської діяльності, проте він дає можливість адекватніше моделювати зовнішню форму та внутрішній зміст термінів. Саме тому такий підхід видається найзручнішим для опису та аналізу об'єкта нашого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах наукової теми «Мовно-літературні взаємозв'язки між Україною та країнами Сходу», що розробляється кафедрою китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тему затверджено на засіданні Вченої ради, протокол №10 від 29 червня 2006 року).

Метою дослідження є опис, аналіз та моделювання способів творення терміносистеми галузі інформаційних технологій у сучасній китайській мові.

Мета дослідження обумовила необхідність вирішення низки більш конкретних завдань:

1) здійснити аналіз основних концепцій когнітивної лінгвістики як пріоритетного напряму сучасних гуманітарних досліджень з проекцією на терміносистему інформаційних технологій сучасної китайської мови;

2) провести аналіз теоретичної проблематики лінгвістичного термінознавства та обґрунтувати основні когнітивні аспекти дослідження термінології;

3) дослідити формально-структурні та семантичні властивості термінів галузі інформаційних технологій у сучасній китайській мові;

4) з'ясувати когнітивно-ономасіологічні зв'язки китайських термінів галузі інформаційних технологій як дериватів з урахуванням їхньої етнонаціональної своєрідності;

5) укласти двомовний (китайсько-український та українсько-китайський) словник з інформаційних технологій як практичний підсумок дослідження.

Вирішення дослідницьких завдань здійснювалося з максимальним урахуванням усієї кількості наявних попередніх мовознавчих робіт теоретичного та прикладного характеру з подібної проблематики.

Об'єктом пропонованого дослідження слугувала термінологічна система галузі інформаційних технологій сучасної китайської мови у її становленні та розвитку.

Предметом дисертаційного дослідження виступають когнітивні закономірності деривації та внутрішньої мотивації термінів галузі інформаційних технологій (з урахуванням запозичень та калькування) у сучасній китайській мові, а також їхні реально-предметні й системно-мовні зв'язки.

Матеріалом дослідження стала авторська картотека термінів галузі інформаційних технологій китайської мови загальною кількістю близько 2 000 одиниць (слів і словосполучень), яка стала основою для словника, наведеного у Додатку.

Джерельною базою дисертаційного дослідження виступають друковані та електронні словники китайської мови, з яких було дібрано терміни галузі інформаційних технологій, причому використовувалися як тлумачні, так і двомовні лексикографічні джерела, список яких наведено наприкінці роботи.

Застосовані у дослідженні методи орієнтовані на комплексний аналіз обраного мовного матеріалу на базі принципу неповної індукції (від мовно-мовленнєвих явищ до побудови їх моделей). Основним дослідницьким методом є когнітивно-ономасіологічний аналіз.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що робота є першим спеціалізованим досвідом застосування когнітивного підходу до термінознавчих проблем на матеріалі сучасної китайської мови. Це вмотивувало використання нової типологічної сітки для опису й аналізу термінів сфери інформаційних технологій китайської мови з метою створення детальної характеристики запозичених та калькованих термінів з точки зору їхньої мотивації на тлі етнонаціональної свідомості як першочергового чинника утворення мовної, а іноді й позамовної картини світу. Результати дослідження та їхня апробація дозволяють використовувати основні теоретичні положення, викладені у роботі, при аналізі інших вузькоспеціальних терміносистем у різносистемних мовах.

Теоретичне значення дисертації полягає у комплексному аналізі термінології галузі інформаційних технологій сучасної китайської мови. З'ясовано, що дослідження може бути поштовхом до подальшого вивчення засобів і процесів термінотворення у різносистемних мовах.

Практичне значення отриманих результатів полягає передусім у першому досвіді укладання двомовного (китайсько-українського й навпаки) термінологічного словника з інформаційних технологій як одного з основних результатів дослідження, що є корисним при перекладі китайських текстів відповідної тематики й проблематики. Текст та основні висновки дослідження можна використати як матеріали для лекційних та спеціальних курсів, семінарів, спецсемінарів і практичних занять з лексикології сучасної китайської мови, когнітивної лінгвістики, термінознавства, а також при написанні методичних рекомендацій, підручників і навчальних посібників.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження одержані дисертантом самостійно.

Основними етапами апробації наукових положень дисертації були:

1) доповіді та виступи на 4 міжнародних та українських наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Моделювання міжнародних відносин», Інститут міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 29-30 квітня 2004 р.; Восьма Міжнародна наукова конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт 2004», Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 7-9 вересня 2004 р.; Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми тюркології та сходознавства», Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь, 22-24 березня 2005 р.; Науково-практична конференція «Мовні і концептуальні картини світу» Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, Київ, квітень 2005р.

2) статті та матеріали, зокрема, які відбивають основні результати дослідження та вийшли друком у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

3) обговорення результатів проведеного дослідження на засіданнях кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

4) підготовлені авторкою лекційні та практичні курси китайської мови для студентів Інституту міжнародних відносин та Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Результати дисертації відображені у 7 публікаціях: 5 статей у виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття у фаховому журналі та 1 методичний посібник. Усі матеріали опубліковані без співавторів.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків роботи, та списку використаних джерел (321 позиція). У Додатку наведено китайсько-український словник термінів галузі інформаційних технологій. Загальний обсяг роботи - 189 с., обсяг Додатку - 101 с.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність для сучасного мовознавства, зокрема для синології, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету й основні завдання роботи, окреслено методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження.

У першому розділі «Когнітивні аспекти лінгвістичного опису термінології» подається огляд когнітивної лінгвістики як підходу до мови, що передбачає застосування методів когнітивної науки в лінгвістиці. Необхідність та актуальність виділення когнітивної лінгвістики у межах когнітивної науки пояснюється тим, що остання вивчає будову та функціонування концептуальних структур у людській свідомості, які забезпечують специфічну для людини взаємодію з іншими людьми та навколишнім світом загалом, а це неможливо без аналізу структури та функціонування людської природної або штучної мови. Така орієнтація когнітивної науки пояснюється тим, що її основним завданням є отримання «знання про знання», що не може не залучати до кола її об'єктів мислення, поведінку та мову людини.

Первинно завдання когнітивної лінгвістики вбачалися лише у з'ясуванні адекватності абстрактних когнітивних побудов: концептів, пропозицій, гештальтів, сценаріїв. Але поступово саме мовознавство стало центральною, еталонною наукою в сукупності дисциплін когнітивної спрямованості (до якої входять психологія, соціологія, літературознавство, етнологія, мистецтвознавство, педагогіка тощо).

Сучасне мовознавство відносить дослідження різноманітних відношень мови та картин світу до когнітивного напряму в лінгвістиці (О. О. Селіванова). Таке розуміння предмета, цілей та завдань когнітивної лінгвістики ми й застосували при аналізі терміносистеми інформаційних технологій китайської мови.

Існує безліч визначень лінгвістичного поняття «термін», проте у визначеннях різних мовознавців є багато спільного. Основними рисами терміна, на відміну від повсякденних лексем, є закріпленість за певною сферою використання; однозначність у межах своєї термінологічної системи й відсутність синонімічних відносин; наявність у терміна логічної дефініції; семантичні розходження термінів і загальнолітературних слів.

Підґрунтям для когнітивного аналізу термінів інформаційних технологій китайської мови є не вичерпані можливості аналізу проблем відображення структур людської свідомості та пізнання у мовних формах (ономасіологія та семасіологія). З прикладної точки зору подібне дослідження є корисним посібником для викладання спеціалізованих аспектів китайської мови, для фахівців з міжмовного технічного перекладу та для практичної роботи спеціалістів у галузі інформаційних технологій.

Тезаурусний опис як один із принципів складання термінологічного словника є результатом застосування в мовознавстві принципу системності і зручний відсиланням до інших термінів у термінологічній системі через семантичні зв'язки між ними.

Принцип тезаурусного опису терміна полягає в тому, що в цьому випадку основним є не тлумачення, а система семантичних відносин між термінами. Словникова стаття в даному випадку може мати такий вигляд:

јЖЛг»ъ jмsuаnjо (рахувати, обчислювати+рахувати + машина, пристрій) КОМП'ЮТЕР, ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА

Синонім: µзДФ diаnnгo (електричний+мозок) комп'ютер, електронно-обчислювальна машина.

Синоніми: ПҐЙПРНµзДФ xоshаngxнng diаnnгo (коліно+верх, згори+модель, форма; електричний+мозок) портативний комп'ютер, ноутбук; ХЖЙПµзДФ zhгngshаng diаnnгo (долоня+верх; електричний+мозок) кишеньковий комп'ютер.

Кореляти: ЛДФтјЖКэЖч sмzй jмshщqм (чотири+принцип, правило, критерій, стандарт); рахувати+рахувати+пристрій) арифмометр; јЖЛгЖч jмsuаnqм (рахувати+рахувати+пристрій) калькулятор.

Частини: ЦРС봦АнЖч zhфngyвng chъliqм (середина+центр; керувати+брати до уваги+пристрій) центральний процесор; ґўґжЖч chucъnqм (зберігати+існувати, збирати+пристрій) запам'ятовуючий пристрій.

Зовнішній атрибут: ѕЦУтНш jъyщwгng (гра, офіс, бюро+поле, район, територія+мережа) локальна комп'ютерна мережа; ТтМШНш yоntиwгng (причина+особливий+мережа) інтернет.

Дії: комп'ютер - суб'єкт (јЖЛг jмsuаn (рахувати+рахувати) виконувати розрахунки; ґ¦АнКэѕЭ chъli shщjщ (керувати+брати до уваги; цифра+залежати від чогось) обробляти дані); комп'ютер - адресат (ПВФШОДјю xiаzгi wйnjiаn (вниз+нести, записувати; мова+виріб) завантажувати файли; КХјЇРЕПў shфujн xмngxо (приймати+збирати; вірити+лист) приймати інформацію); комп'ютер - локус (ґўґжРЕПў chucъn xмngxо (зберігати+збирати; вірити+лист) зберігати інформацію; ДЪґжїХјд nиicъn kфngjiвn (внутрішній, всередині+акумулювати, збирати, існувати; порожній+простір, між, розділяти) область пам'яті, область адрес).

У другому розділі «Зовнішні чинники та внутрішньомовні механізми формування терміносистеми інформаційних технологій у сучасній китайській мові» подано системний опис термінів галузі інформаційних технологій як гіпер-гіпонімічну структуру, яка відбиває етапи її розвитку (динаміка значення) та сучасний стан (моделі термінологічних зв'язків) на матеріалі китайської мови.

Слід говорити про завершення етапу інформатики і настання етапу інформаційних технологій як системно-міждисциплінарної галузі знань із статусом фундаментальної, наукової дисципліни, яка зосереджує увагу на логічно-системних аспектах, і максимально допомагає вибудовувати і досліджувати системно-інформаційну картину світу.

РЕПўјјКх xмnxо jмshщ (вірити + лист = інформація; мистецтво + метод = технологія) інформаційні технології як головний термін:

І. Розділи інформатики: ѕ­јГРЕПўС§ jоngj? xмnxоxuй (управляти+допомагати; інформатика) - економічна інформатика;·ЁВЙРЕПўС§ fгlu xмnxоxuй (спосіб+закон; інформатика) - правнича інформатика; Йз»бРЕПўС§ shиhuм xмnxоxuй (товариство+збиратися; інформатика) соціальна інформатика; ИЛµАРЕПўС§ rйndаo xмnxоxuй (людина+шлях; інформатика) гуманітарна інформатика.

ІІ. Базові поняття інформатики: РЕПў xмnxо (вірити+лист) інформація, повідомлення; ЅУКЬ jiзshфu (зустрічати+приймати) отримання; ґ¦Ан chuli (поводитись+керувати) переробка; Лг·Ё suаnfa (розраховувати+спосіб) алгоритм тощо;

IІІ. Методи інформатики: РОКЅ»Ї xнngshмhuа (форма+модель+перетворення) абстрагування; РйДв»Ї xыn?huа (порожнеча+імітувати+перетворення) віртуалізація тощо;

ІV. Типи системних та міждисциплінарних відношень: ПµНі xмtong (система, відділення+увесь, разом) - ПµНі система - система; ПµНі - ДЈРН mуxнng (модель+форма) система - модель; ДЈРН - ДЈРН модель - модель;ПµНі - јјКх jмshщ (мистецтво+метод) система - технологія тощо;

V. Наукові основи інформатики:ВЯј­ґъКэС§ luуji dаishщxuй (патруль+збирати, редагувати; ера+рахувати+наука) алгебра логіки; ѕШХуґъКэС§ juzhиn dаishщxuй (квадратний+формування, позиція; ера+ рахувати+наука) матрична алгебра тощо;

VI. Термінологія інформаційних потоків: јЖЛгЅЁДЈ jмsuаn jiаnmу (комп'ютерний; моделювання) комп'ютерне моделювання;µзЧУУКјю diаnzi yуujiаn (електрика+зерно; пошта+виріб) електронна пошта; НЁРЕНЁµА tфngxоn tфngdаo (повідомляти+лист; повідомляти+шлях+канал зв'язку) телекомунікаційні засоби доступу тощо;

Аналіз сучасної термінології інформаційних технологій китайської мови дає змогу виокремити такі семантичні класи термінів:

1. Терміни з предметною семантикою: ЅУґпВ·ѕ¶ jiзdб lщjмng (зустрічатись+виражати, широта, охоплення; дорога, шлях+стежка) шлях доступу; »о¶ЇНшВз huуdтng wгngluт (життя, робота+рухатись; сітка, мережа+мережоподібний) активна мережа тощо;

2. Терміни на позначення процесів та режимів: У¦УГПµНі·ўХ№ yмngyтng xмtong fвzhгn (відповідь+використовувати; відділення, система+усі разом; випускати+ розкривати) розробка прикладного програмного забезпечення; іЦРшЦ§Ф® chнxщ zhоyuбn (тримати, підтримувати+додавати, продовжувати; стирчати, підняти, підтримувати+підтримка, допомога) постійна підтримка тощо;

3. Терміни на позначення властивостей та станів: ПЯЙП xiаnshаng (лінія, нитка, маршрут+верх) робота в онлайновому режимі; ¶аРОРФ duфxнngxмng (багато+форма+природа, якість) поліморфізм;ТзФШ yмzгi (надмірний+тримати, записувати) переповнення тощо;

4. Терміни на позначення величин та розмірів: јдѕа jiвnjщ (між, відділяти, простір+відстань) крок, відстань між символами; µҐЙ« dвnsи (один+колір) монохромний;

5. Терміни на позначення одиниць вимірювання та терміни, що використовуються в такій функції контекстуально: єБГл hбomiгo (тонка волосина, мілі-+секунда) мілісекунда, мс; ПсЛШ xiаngsщ (подібність, картинка, зображення+елемент, простий, білий) піксел;

6. Терміни на позначення дисциплін та галузей: РЕПўС§ xмnxоxuй (вірити+лист+наука) інформатика;µзЧУС§ diаnzixuй (електрика+дитина, насінина+наука) електроніка; тощо.

Опис підкласів на даному етапі дослідження передбачає в виявлення лише найбільш характерних угрупувань термінів, відмінних від логіко-наукових угрупувань.

Питання словотвору посідають чільне місце в системі мовознавства, оскільки їх розкриття дає можливість визначити шляхи формування словникового складу загальнонаціональних мов і субмов, що виконують когнітивні та комунікативні завдання.

Способи словотвору в термінологічній системі інформаційних технологій китайської мови збігаються з відповідними способами словотворення в літературній мові загалом, проте їхня вага та продуктивність кожного з них дещо відмінні. Так, продуктивними способами словотвору у терміносистемі інформаційних технологій китайської мови виступають основоскладання, транспозиція, контракція та напівафіксація. Спостерігається спорадичне використання чистої афіксації і повна відсутність редуплікації. Розбіжності в словотворі літературної мови та в словотворі терміносистеми інформаційних технологій китайської мови пояснюється обмеженістю використання певних словотвірних способів та обмеженістю самої термінологічної сфери взагалі.

З прагматичних міркувань ми пропонуємо більш конкретизовану класифікацію різновидів іншомовних запозичень у сучасній китайській мові:

1) фонетично адаптовані запозичення, при яких прихід слова до китайської мови відбувається за допомогою фонетичної трансформації відповідно до складового характеру китайської мови, при цьому іноді ієрогліфи добираються таким чином, щоб забезпечити належну конотацію усього слова;

2) власне кальки - такі запозичення, де відповідна семантика запозичується з повним відтворенням морфемного складу слова мови-донора;

3) напівкальки - це такі новотвори, при яких запозичення значення відбувається способом поєднання власне калькованої структури слова мови-донора з семантико-морфологічною адаптацією відповідно до специфічних законів і засобів деривації китайської мови);

4) вторинні запозичення - нечисленні семантично адаптовані запозичення загальної і термінологічної лексики, джерелом яких є переважно японська мова.

Фонетичних запозичень у сучасній китайській мові небагато, і більшість належить до сфери науково-технічної термінології. Наприклад: ±ИМШ bitи (порівнювати+особливий) біт;ЦЗДЬїЁ zhмnйngkг (знання+здатність+карта) смарт-карта; ЛЕ·ю sмfъ (чекати, дивитись+служити) сервер.

Головною причиною обмеженості кількості фонетичних запозичень у китайській мові є передусім неможливість їх повного введення в систему китайської лексики на правах повноцінної одиниці, оскільки вони не мають внутрішньої мотивації, важкі для вимови та відхиляються від норм словотворення китайської мови.

Найбільшу питому вагу серед запозичень у сфері термінології інформаційних технологій китайської мови мають кальки, або семантичні запозичення. Два варіанти кальок являють собою два типи осмислення іншомовного слова - як граматичного конструкта і як семантичного концепту. У першому випадку зберігається тільки словотвірна модель запозиченого слова, семантика ж його передається за допомогою власне китайських морфем у мовленні та відповідними ієрогліфами на письмі:УІјю yмngjiаn (твердий+виріб) апаратне забезпечення- калька відповідного англійського терміна hardware; КХ·ўЖч shфufвqм (приймати+випускати+пристрій) прийомопередавач; №вЕМ guвngpбn (світло+диск) оптичний диск.

Семантичних кальок, у яких відбувається запозичення переносного значення слова з використанням одиниць власного лексичного фонду в китайській термінології інформаційних технологій небагато. Напр.:Идіж jнchуng (повзати+комаха) черв'як (різновид комп'ютерних вірусів); µБ°жИнјю dаoban ruanjiаn (грабувати, крадій + версія; м'який + виріб) контрафактне програмне забезпечення, «піратські програми».

Напівкальковані слова китайської мови вимагають надання їм певних класифікаторів, які співвідносять запозичене поняття із сферою людської діяльності, а запозичене слово - із певною лексико-семантичною групою, напр.: ЦёХл zhizhиn (палець, вказувати+голка) курсор.

Своєрідність адаптації запозичень іншомовних слів китайською мовою, як свідчить матеріал термінології інформаційних технологій, полягає:

1) у питомій вазі кальок на відміну від фонетичних запозичень (оскільки у китайській мові, як і в інших мовах, де склад є не лише фонетичною, а й семантичною одиницею, семантичні запозичення є більш поширеними);

2) у прагненні до фонетичних запозичень з англійської мови, що пояснюється стійкими й довготривалими культурно-історичними та економічними контактами;

3) у неможливості для ієрогліфа слугувати засобом фонетичного запису іншомовного слова, оскільки у цьому разі відбувається відторгнення зорового образу від семантики і втрачається внутрішня мотивація іншомовного терміна;

4) у наявності додаткових етапів засвоєння значення іншомовного терміна: перерозкладення запозиченого терміна на семантично релевантні одиниці, поморфемний переклад китайською мовою, введення класифікатора (для напівкалькованих слів).

Існують також і опосередковані кальки (які здебільшого походять з японської мови), наприклад: НшјКАЛИЛ wгngjм lаngrйn (мережа+межа, всередині+хвиля+ людина) кіберпанк (АЛИЛ волоцюга; бандит; ронін); ИОМмМГ rйntiвntбng (офіційний пост+небо+храм) Нінтендо; КАјО shмjiв (ера+гарний, хвалити) Sega.

У третьому розділі «Когнітивно-ономасіологічна типологія термінів на позначення об'єктів та понять інформаційних технологій китайської мови» висвітлюється сутність мотиваційних відношень у китайській мові та їх вияв у структурі мови. Проблеми виникнення і вияву мотивації, пов'язані з нею лексичні процеси, чинники, функції і цілі мотивування (як в окремих словах, так і в лексиці загалом) розглядаються у ономасіологічному, лексикологічному, словотвірному та синтаксичному аспектах.

Для опису терміносистеми інформаційних технологій сучасної китайської мови з мотиваційного боку ми використали типологію мотивацій, запропоновану О.О. Селівановою. Відтак розрізняємо три основні та два додаткові типи мотивації.

1. Пропозитивно-диктумний тип мотивації базується на метонімії як різновиді переносу уявних ознак з одного найменування на інше за принципом суміжності у синтагматиці. Розрізняємо декілька різновидів пропозитивно-диктумної мотивації:

1.1. Механізм гіперонімічної мотивація співвідносить термін із гіперонімічним терміном: С§ xuй наука: ГЬВлС§ mмmгxuй (таємний+код+наука) криптографія; јЖЛг»ъїЖС§ jмsuгnjо kзxuй (рахувати+рахувати+машина; галузь наукової діяльності+наука) комп'ютерні науки;

1.2. Гіпонімічна мотивація співвідносить термін з еквонімічними до нього термінами: јю jiаn виріб: Инјю ruгnjiаn (м'який+виріб) програмне забезпечення; УІјю yмngjiаn (твердий+виріб) апаратне забезпечення.

1.3. Категорійна мотивація відбувається із застосуванням механізмів транспозиції та конверсії: Н¬ІЅ tуngbщ (спільний, разом+крок) синхронізація; Ч°Ил zhuвngrщ (покласти, упакувати+входити) завантаження; завантажувач (програми).

1.4. Предикатно-аргументна мотивація орієнтована на використання істинної інформації про об'єкт номінації, отриманої у процесі пізнавально-практичної діяльності:ѕЦІїЗшУтНшВз№ЬАнФ± jъbщqыyщ wгngluт guгnliyuбn (гра, офіс, бюро+частина, офіс+район; поле, район, територія+мережа+сітковий; керувати, контролювати+керувати, правда+працівник, офіційна особа) адміністратор локальної мережі.

2. Модусний тип мотивації розглядається як відбитий у слові етноспецифічний спосіб інтерпретації світу, властивий певному лінгвокультурному співтовариству: »¬Ку huбshu (вправний+щур) «миша»; КУґ° shмchuвng (дивитись+вікно) Windows.

Модус також слугує для вираження ставлення мовця до форми висловлювання й до його змісту: Ншіж wаngchуng (мережа+комаха) людина, яка приділяє забагато часу мережі Інтернет; ЛА»ъ s?jо (вмирати+апарат) зависнути.

3. Асоціативно-термінальна мотивація базується передусім на метафоричному перенесенні (єЪїН hзikи (чорний+гість) хакер; АД·ўµзУК lаnfв diаnyуu (надмірний+випускати, висилати; електронний+пошта) (сленг.) спам) і має такі різновиди:

3.1. Структурно-метафорична мотивація використовує певні ознаки асоційованого концепту, який і лягає в основу номінації і визначає внутрішню форму терміна, напр., ГЄЧУ mбozi (якір+син, дитина) «якір» - у комп'ютерній термінології - вказівник, анкер (елемент HTML, що зв'язує Web-документи).

3.2. Дифузно-метафорична мотивація співвідносить не конкретні ознаки асоційованого концепту, а весь комплекс ознак одного предмета відносно іншого: ЧЬПЯ zongxiаn (головний+нитка) шина; ЅЪµг jiйdiгn (вузол+точка) вузол (мережі).

3. 3. Гештальтна мотивація передбачає співвіднесення концептуальних образів сукупно з різними типами синестезії: ТмІЅ yмbщ (інший, окремий+крок) асинхронізація; ¶аРОРФ duфxнngxмng (багато+форма+природа, характер) поліморфізм.

До додаткових типів мотивації відносяться мішаний тип мотивації та псевдомотивація.

4. Мішаний тип мотивації (із концептуально-інтеграційним різновидом) характеризується специфікою добору мотиваторів, при якому, як зазначає О.О. Селіванова, обирається одна ономасіологічна ознака з предикатно-аргументної структури, інша - із термінально-асоціативної частини або з модуса: јДґжЖч jоcъnqм (відсилати+існувати+пристрій) регістр; ГЬВл·ЦОц mмmг fзnxо (таємний+код; частина+розрізняти) криптоаналіз.

Різновидом мішаного типу мотивації слід вважати концептуально-інтеграційну мотивацію, коли спостерігається рядопокладення концептів, рівноправних за своїм рангом у структурі складноутвореного терміна: »щґш jоdаi (основа+смуга) вузькосмуговий; µШЦ· dмzhi (земля+розміщення) адреса.

5. Аналіз псевдомотивованих термінів свідчить, що вони в основному є запозиченими. До цього типу слід віднести більшість фонетичних запозичень, ієрогліфи для яких підбираються залежно від конотації лексичних одиниць, які хоча б віддалено підходять за звучанням: ВуЅрЛю mаijоntг (пшениця+золото+вежа) Макінтош; °®ЖХЙъ аipushзng (кохання+звичайний+вирощувати, народжувати) Епсон.

Ці типи мотивації є виявом когнітивного підходу у мовознавстві, а також дозволяють виконати тезаурусне моделювання терміносистемних відношень у термінології інформаційних технологій китайської мови. Найзручнішим інструментом відображення системних зв'язків у терміносистемі є тезаурусний опис цієї терміносистеми як сукупності структурних функцій термінів.

Терміни в терміносистемі набувають таких тезаурусних функцій:

1. Функція генералізації (гіперонімія) - відношення гіперонімічних слотів, яке дає можливість гіперонімам вбудовувати в себе гіпоніми за принципом «матрьошки»:

ВК lu коефіцієнт: µч±дВК tiбobiаnlu (мелодія, змішувати+змінюватись+ коефіцієнт) швидкість модуляції, частота модуляції; КэФЄВК shщyuбnlu (цифра+перший, головний, юань+коефіцієнт) швидкість передачі бітів; швидкість передачі у бітах тощо;

2. Еквонімічно-опозитивна функція - відношення між гіпонімами одного гіпероніма, а також антонімічні відношення: ±аТлЖч biвnyмqм (формувати, складати, редагувати+перекладати+пристрій) компілятор; антонімія: јЖЛг»ъІЎ¶ѕ jмsuаnjо bмngdъ (рахувати + рахувати + машина; хвороба + отрута) вірус -·ґІЎ¶ѕfгnbмngdъ (зворотній + хвороба + отрута) антивірус;

3. Функція суб'єкта - відношення, які передбачають наявність виконавця дії або носія стану: ЦРС봦Ан»ъ zhфngyвng chъlijо (середина+центр; керувати+брати до уваги+машина) процесор.

4. Функція агентива (предикатна функція):

1) агентивні відношення дії: фізичної (РЕПўјсЛч xмngxо jiгnsuo (вірити, повідомлення+цікавитись, новини; збирати+ розшукувати) зчитування інформації; інтелектуальної (РЕПўґ¦Ан xмngxо chъli (вірити, повідомлення+цікавитись, новини; керувати+брати до уваги) обробка інформації); соціальної (·ГМё fгngtбn (шукати, відвідувати+базікати, говорити) чат);

2) неагентивні відношення стану: вияву (ТюОДјю yinwйnjiаn (прихований+мова+виріб) приховані файли); функціонування (±аВл biвnm? (формувати, складати+код) кодування; ЅвВл jiema (усувати+код) декодування); розташування (ОДјюМШРФ wйnjiаn tиxмng (мова+виріб; особливий+суфікс, що слугує для утворення іменників, «якість») адреса файлу або папки).

5. Функція аргументатива - різноманітні відношення між діячами, процесами, об'єктами, суб'єктами: пацієнтив·ґІЎ¶ѕіМРт fгnbмngdъ chйngxщ (зворотній+хвороба+отрута; шлях+порядок, послідовність) антивірусне програмне забезпечення); комітатив (ЧУіМРт zichйngxщ (син, дитина+шлях+порядок, послідовність) підпрограма); об'єктив (ОДјю»»РРИнјю wйnjiаn huаnxнng ruanjiаn (мова+виріб; обмінювати(ся)+йти; м'який+виріб) упаковник файлів); дистрибутив (НшВзОДјюґ«Кд wangluт wйnjiаn chuбnshы (мережа+мережоподібний; мова+виріб; передавати+транспортувати) передача файлів); корелятив (Р­ґ¦Ан»ъ xiйchъlijо (допомагати, спільний+брати до уваги; керувати+машина) співпроцесор); фінітив (ґЕЕМЛйЖ¬ХыАніМРт cнpбn suмpiаn zhengli chйngxщ (магнетизм+ тарілка; розбивати на частини+пластина; повний+брати до уваги; шлях+порядок, послідовність) дефрагментатор); локатив (ЦёХл zhizhиn (палець, вказувати+голка) курсор); медіатив (µµ°ёС№Лх dаng'аn yвsuф (архів, полиця+справа; стиснути+вкорочувати) архіватор).

6. Функція партитива - відношення між частиною й цілим: ЅШИЎjiйqu (перерізати + допускати) фрагмент диска.

7. Квалітативно-квантитативна функція - відношення з погляду кількості або якості виявлення ознаки: Л«јю shuвngjiаn (пара+виріб (скорочення від Инјю ruanjiаn (м'який+виріб) файл) двофайловий.

Усі описані функції складають сукупність концептуальних відношень термінів у сфері інформаційних технологій китайської мови. Жодна з них не є специфічною саме для даної сфери науки, техніки й виробництва, а виступає як універсальна ознака будь-якої терміносистеми, що передбачає можливість опису різних термінологічних систем за єдиною схемою аналізу.

У додатку подано складений нами словник термінів інформаційних технологій.

Висновки

Багатоаспектний аналіз термінолексики інформаційних технологій китайської мови обумовив такі висновки методологічного, теоретичного та прикладного характеру.

Термінологічні системи, поряд із професіоналізмами і професійними жаргонами, виступають однією із субмов науки, техніки, виробництва, мистецтва, тобто діяльності людини взагалі. Тому з методологічної точки зору їх варто розглядати як особливі мовні утворення усередині лексико-семантичної підсистеми мовної системи. Попри всю безліч дефініцій понять «термін» і «терміносистема», не завжди спостерігається чіткість у представленні співвідношень між термінологією і звичайною загальновживаною лексикою, між термінами і професіоналізмами, між термінами і професійними жаргонами, не завжди у різних дослідницьких розробках збігаються ознаки, якими характеризуються терміни.

Аналіз сучасної термінології інформаційних технологій у сучасній китайській мові дозволив виокремити такі семантичні класи термінів, як слова з предметною семантикою, слова на позначення процесів та режимів, слова на позначення властивостей та станів, слова на позначення величин та розмірів, назви одиниць вимірювання та слова, що використовуються в такій функції контекстуально, назви дисциплін та галузей.

Поява нового термінопозначення завжди зумовлюється такими внутрішніми чинниками, як значення похідного слова (із боку його структури, функцій та типу) та різновид мотиваційних відношень. Це дозволяє поєднувати новий досвід із старим через пояснення невідомого через відоме, що свідчить про відкритість мовної картини світу та її здатність вбирати нові позначення. Саме через дериваційну систему мови ми здатні зробити висновок про конкретні вияви двосторонніх впливів між картиною світу та мовою.

За спаданням продуктивності перелік способів словотвору китайської мови можна подати у такій послідовності: словоскладання (композиція), напівафіксація, афіксація; транспозиція, фонетичне відокремлення, семантичне відокремлення; контракція, редуплікація.

Розбіжності у продуктивності типових засобів словотворення у сфері загальновживаних слів і словосполучень та термінологічними одиницями системи інформаційних технологій китайської мови пояснюються обмеженістю використання окремих словотвірних засобів та вузькістю сфери функціонування цих одиниць загалом.

Проблема іншомовних запозичень у китайській мові має суттєве значення як для теоретичної, так і для прикладної синології. Найбільшу питому вагу серед запозичень у сфері термінології інформаційних технологій китайської мови мають кальки. Напівкальковані слова китайської мови вимагають присутності у їх структурі певних класифікаторів, які співвідносять запозичене поняття з відповідною сферою людської діяльності, а запозичене слово - із певною лексико-семантичною групою.

Дослідження показало, що у термінології інформаційних технологій китайської мови наявні такі типи мотивації, як пропозитивно-диктумна (гіперонімічна, гіпонімічна, категорійна, предикатно-аргументна), модусна, асоціативно-термінальна (структурно-метафорична, дифузно-метафорична та гештальтна), мішана концептуально-інтеграційна мотивація та псевдомотивація. Типи мотивації дозволили виконати тезаурусне моделювання терміносистемних відношень у термінології інформаційних технологій китайської мови, що також є виявом когнітивного підходу у мовознавстві.

Описані у дослідженні термінологічно-тезаурусні функції (генералізації, еквонімічно-опозитивна, суб'єктна, агентива, аргументатива, партитива, квалітативно-квантитативна) становлять собою сукупність концептуальних відношень терміноодиниць сфери інформаційних технологій китайської мови. Як з'ясувалося, жодна з них не є специфічною для цієї сфери науки, техніки й виробництва, а виступає універсальною ознакою будь-якої терміносистеми, що передбачає можливість опису й аналізу різних термінологічних систем за єдиним алгоритмом.

Основні положення дисертації викладено у 5 наукових працях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Питання когнітивного опису терміносистеми комп'ютерних технологій китайської мови / В.А. Малицька // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, випуск Х. - К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. - С. 125-131.

2. Своєрідність запозичення як процесу та результату взаємодії різносистемних мов / В.А. Малицька // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 49. Частина І (у двох частинах). - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2004. - С. 195-198.

3. Способи словотвору термінів інформаційно-комп'ютерних технологій у сучасній китайській мові / В.А. Малицька // Вісник Львівського університету: Серія філологічна. - Випуск 36. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005. - С. 219-226.

4. Когнітивні аспекти дослідження термінології інформаційних технологій (китайська мова) / В.А. Малицька // Вісник: Проблеми української термінології. - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2006. - С. 83-85.

5. Таксономія термінів інформаційних технологій у китайській мові / В.А. Малицька // Проблеми української термінології: збірник наукових праць. - Львів: Видавництво «Ліга-Прес», 2004. - С. 56-59.

Додаткові публікації:

6. Приклади завдань модульних тестів з китайської мови як першої іноземної для студентів 1-3 курсів. / В.А. Малицька - К.: Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2004. - 23 с.

Размещено на Allbest.ru

...