Словотвірний потенціал іменників – термінів рослинництва в сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

УДК 81'367.622:81'367.4:811.93=11

Спеціальність 10.02.04. - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІМЕННИКІВ - ТЕРМІНІВ РОСЛИННИЦТВА В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

(структурно-семантичний і когнітивний аспекти)

Шишліна Олена Павлівна

ХАРКІВ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі романо-германської філології Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Зернова Валентина Костянтинівна, професор кафедри теорії і практики перекладу Полтавського інституту економіки і права

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ЗАЦНИЙ ЮРІЙ АНТОНОВИЧ, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету

доктор філологічних наук, доцент ЯГУПОВА ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА, професор кафедри германської філології Донецького національного університету

Захист відбудеться «18» березня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий «17» лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована робота присвячена вивченню словотвірного потенціалу іменників - термінів рослинництва в сучасній німецькій мові у структурному, семантичному та когнітивному ракурсах.

Термінологія як спеціальна область знань перебуває в центрі уваги багатьох мовознавців. З'ясовано теоретичні засади термінології в мовознавстві (О.О. Реформатський, A. Schirmer, E. Wьster); досліджено загальні проблеми терміносистем (В.М. Лейчик, О.В. Суперанська, В.А. Татаринов, W. von Hahn); виявлено принципи термінотворення (Ю.А. Зацний, Т.Р. Кияк, Д.С. Лотте) та функціональні особливості терміна (Б.М. Головін, K.-D. Baumann). Під „терміном” розуміють слово або словосполучення, яке вживається для точного вираження спеціальних понять, для позначення спеціальних предметів і явищ певної фахової галузі; термін виявляє ознаки системності, має дефініцію й характеризується інформативністю (О.С. Ахманова, С.В. Гриньов, О.О. Реформатський). З точки зору когнітивно-комунікативної лінгвістики (О.В. Бекишева, М.М. Володіна, G. Brьnner, T. Roelсke), термін трактують як вербалізований результат професійного мислення, який є найважливішим елементом фахової комунікації.

Провідне місце у формуванні терміносистем належить словотвору. У професійних мовах виявляється специфіка словотвору - його провідна роль як засобу номінації (М.Д. Степанова). У структурно-семантичному плані словотвірний потенціал розглядається з урахуванням внутрішньої валентності (В.І. Каравашкін, О.М. Яковлюк); до уваги беруться структурні особливості твірних слів та кількісні показники співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних (Т.М. Біляєва, В.К. Зернова, К.А. Левковська, М.Д. Степанова).

У лінгво-когнітивному плані словотвір досліджується крізь призму словотвірних концептів, тобто аналіз відбувається в напрямку від знань, презентованих у цих концептах, до словотворчих засобів (Л.М. Борисенкова, Т.О. Сидорова). Словотвірні концепти розглядають як певну структуру знань, яка відображає у свідомості людини типові відношення між реаліями дійсності та їхніми ознаками (Т.О. Сидорова).

У сучасній німецькій мові визначені словотвірні можливості іменників як найбільшого лексико-граматичного класу (М.Д. Степанова, І. Barz, H. Wellmann). Однак їх словотвірний потенціал для терміносистеми рослинництва залишається практично не вивченим.

Особливість нашої роботи полягає у використанні основоцентричного підходу до словотвору (Т.М. Біляєва, В.В. Ґрещук, В.К. Зернова). Основи непохідних іменників є семантично немотивованими й простими за структурою, тобто вони складаються з однієї морфеми - кореня, тому в роботі користуємося поняттям „твірної основи кореневого іменника”.

Актуальність роботи визначається її відповідністю новітній парадигмі лінгвістики, комплексним застосуванням структурно-семантичного й когнітивного підходів до вивчення словотвірних властивостей іменників - термінів, важливою роллю терміносистеми рослинництва у німецькомовній картині світу та підсилюється відсутністю спеціальних досліджень зазначеної терміносистеми в німецькій мові. Сказане формулює наукове завдання роботи: з'ясування структурно-семантичних і когнітивних характеристик словотвірного потенціалу іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови на засадах основоцентричного підходу у словотворі.

Зв'язок з науковими темами. Робота виконана в межах наукової теми «Новітні дослідження терміносистем» на кафедрі романо-германської філології Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, затвердженої на засіданні Вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол № 5 від 12 грудня 2005 р.).

Метою дослідження є встановлення словотвірного потенціалу іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови, виявлення структурних, семантичних і когнітивних особливостей утворення відіменникових термінів.

Мета дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

- обґрунтувати теоретичні засади дослідження словотвірного потенціалу іменників - термінів рослинництва;

- визначити сполучувальні властивості основ кореневих іменників при творенні похідних основ іменників та прикметників у терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови;

- встановити закономірності поєднання твірних основ кореневих іменників з різними словотворчими компонентами;

- виявити основи іменників з найбільшим словотвірним потенціалом;

- розкрити когнітивні особливості творення відіменникових термінів.

Об'єктом дослідження є твірні основи кореневих іменників терміносистеми рослинництва сучасної німецької мови та співвідносні з ними похідні основи іменників і прикметників.

Предметом дослідження є структурні, семантичні й когнітивні особливості словотвірного потенціалу основ кореневих іменників терміносистеми рослинництва сучасної німецької мови.

Методологічно дослідження інтегрує положення класичної теорії словотвору (М. Докуліл, М.Д. Степанова, W. Fleischer) і когнітивної теорії словотвору (Л.М. Борисенкова, О.С. Кубрякова, М.М. Полюжин). Для розв'язання поставлених завдань застосовані методи дослідження, основними з яких є описовий метод, який передбачає виявлення лінгвістичних фактів і аналіз їх закономірностей; словотвірний аналіз для визначення словотвірної структури похідних основ; метод словотвірного моделювання структури похідних основ слів; трансформаційний аналіз похідних основ термінів рослинництва, які структурно й семантично співвідносяться з основами кореневих іменників, когнітивно-семантичний аналіз з урахуванням пропозиційних схем для виявлення особливостей концептуалізації галузі рослинництва за допомогою словотворчих засобів.

Застосовано також метод кількісного підрахунку твірних основ кореневих іменників і похідних основ іменників і прикметників - термінів рослинництва різних структурних типів для увиразнення процесів словотвору в терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови.

Матеріал дослідження, відібраний з фахової літератури німецькою мовою, фахових періодичних видань, галузевих та тлумачних словників, складає 100 твірних основ кореневих іменників та 5630 співвідносних з ними за структурою й семантикою похідних основ іменників і прикметників галузі рослинництва. іменник німецький рослинництво кореневий

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на базі комплексного розгляду словотвірного потенціалу з урахуванням структурно-семантичного й когнітивного аспектів:

- встановлено словотвірні моделі, за якими утворюються похідні основи іменників і прикметників - термінів рослинництва;

- описано словотворчі компоненти, з якими сполучаються основи іменників з урахуванням їх етимології, семантики і структури;

- з'ясовано особливості сполучуваності основ кореневих іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови;

- охарактеризовано основні словотвірні концепти при творенні термінів рослинництва з урахуванням пропозиційних схем.

У роботі також уточнено визначення терміна, терміносистеми, словотвірного потенціалу і словотвірного концепту.

Наукова новизна отриманих результатів узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:

1. Словотвірний потенціал іменників - термінів рослинництва зумовлюється сукупністю структурного (словотвірна структура твірних і похідних основ), семантичного (лексичне та словотвірне значення) й когнітивного чинників. Основи іменників - термінів рослинництва є словотвірно активними і сполучаються з різними за структурою, семантикою й походженням словотворчими компонентами.

2. У терміносистемі рослинництва продуктивністю характеризується відіменниковий словотвір. Утворення відіменникових термінів охоплює всі словотвірні моделі традиційної класифікації за виключенням моделей безафіксного словотвору.

3. Основи кореневих іменників, які входять як до загальновживаної лексики, так і до терміносистеми рослинництва, виявляють найвищий ступінь словотвірної спроможності; а основи кореневих іменників, які виходять з ужитку в професійному спілкуванні, - найменший.

4. Провідне місце при формуванні німецької терміносистеми рослинництва посідає словоскладання. Утворення складних термінів зумовлюється структурно-морфологічними й семантичними властивостями словотворчих компонентів, з якими сполучаються основи кореневих іменників.

5. Когнітивний аспект дослідження словотвору знаходить своє вираження у словотвірних концептах - абстрактних інформаційних структурах у свідомості людини, які реалізуються в мовленні при творенні похідних основ. Структура словотвірного концепту становить пропозиційну схему, що віддзеркалює взаємозв'язок денотативних просторів мотивуючої (твірної) і вмотивованої (похідної) основ.

Теоретичне значення дослідження визначається його внеском у загальну теорію терміна і термінологію, ономасіологію, загальну теорію словотвору й когнітивну теорію словотвору; його результати доповнюють наукові знання про особливості термінологічної номінації, основні тенденції термінотворення в терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови.

Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів при розробці та викладанні курсу лексикології сучасної німецької мови (розділи «Словотвір», «Словниковий склад мови»), курсу теорії та практики перекладу (розділ «Лексичні проблеми перекладу»); у лексикографічній практиці при укладанні галузевих перекладних словників, при написанні та укладанні підручників, довідникових і методичних посібників з німецької мови для студентів-аграріїв, у подальших дослідженнях студентів і аспірантів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації висвітлено в доповідях на дев'яти міжнародних конференціях: Асоціації українських германістів (Харків, 2004; Львів, 2005; Донецьк, 2007), наукових конференціях Спілки германістів вищої школи (Київ, 2005; Київ, 2006), VI. Міжнародній науково-практичній конференції «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної» (Полтава, 2006), VII. Міжнародній науково-методичній конференції «Методологічні проблеми сучасного перекладу» (Суми, 2007), І. Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні обрії германської та романської філології» (Запоріжжя, 2007), XIV. Міжнародній науково-практичній конференції «Німецькі мова і література в європейському контексті» (Кіровоград, 2008); та двох всеукраїнських конференціях: наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження І.В. Шаровольського (Київ, 2006), міжвузівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2009).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в десяти статтях (із них вісім у фахових виданнях, затверджених ВАК України) та чотирьох тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку лексикографічних джерел. Загальний обсяг дисертації - 202 сторінки (обсяг основного тексту - 170 с.). У роботі представлено 7 таблиць. Список використаної літератури становить 315 найменувань (у т. ч. 78 - іноземними мовами), з них список джерел ілюстративного матеріалу становить 24 позиції.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання роботи, розкрито наукову новизну, сформульовано положення, що виносяться на захист, прогнозується теоретичне і практичне значення дослідження, охарактеризовано методи та матеріали дослідження.

У першому розділі „Теоретичні засади дослідження словотвору в термінології” здійснено аналіз робіт з досліджуваної теми, розглянуто сутність терміна як одиниці спеціального найменування та вимоги, що висуваються до терміна, обґрунтовано вибір концепції аналізу словотвірного потенціалу іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови.

Датою становлення термінознавства як науки мовознавці вважають середину ХХ ст., але питання про те, які одиниці потрібно вважати термінами й про зв'язок термінології з загальнолітературною мовою залишається дискусійним у сучасних лінгвістичних студіях.

Для одних науковців термін - це особлива лексична одиниця, що обов'язково корелює з відповідним поняттям (О.С. Ахманова, Д.С. Лотте, Т. Lewandowski, L. Hoffmann). Інші мовознавці розглядають термін як слово в особливій функції і надають важливого значення функціонуванню термінів (Г.О. Винокур, В.П. Даниленко, В.М. Лейчик). У парадигмі когнітивної лінгвістики термін розглядається як спосіб репрезентації знання, як носій і засіб збереження фрагмента інформації (М.М. Володіна).

На думку сучасних дослідників наукових засад формування й функціонування термінолексики, термінологія на сучасному етапі розвитку являє собою систему, кожна одиниця якої має певні обмеження вживання й оптимальні умови для існування і розвитку. Головна риса, завдяки якій термін різниться від інших типів номінації, - зв'язок з науковими концепціями.

Під терміном розуміємо слово або словосполучення, яке вживається для точного вираження спеціальних понять і для позначення спеціальних предметів і явищ певної галузі, виявляє ознаки системності, має дефініцію й характеризується інформативністю.

Для визначення сукупності термінологічної лексики певної галузі послуговуються поняття „терміносистема” (В.М. Лейчик), яке вказує на системний характер використання мовних одиниць, охоплює терміни й спеціальні лексичні одиниці з характерними для термінів ознаками, що слугують для писемного та усного спілкування в межах певної галузі.

Рослинництво як одна з провідних галузей сільського господарства з відповідною терміносистемою посідає особливе місце серед природничих дисциплін. Основне призначення терміносистеми рослинництва полягає у відображенні з максимальною об'єктивністю рівня людських знань у галузі виробництва продукції рослинництва. Німецька терміносистема рослинництва має давню історію становлення та розвитку, є тісно пов'язаною з історією загальнолітературної німецької мови. Для терміносистеми рослинництва сучасної німецької мови актуальною є міграція термінів з таких галузей знань як: економіка, хімія, техніка. Терміни рослинництва вживаються в літературній мові й входять до стійких виразів переважно розмовного стилю.

Термінотворення завжди базується на словотвірній системі національної мови, але в межах певної терміносистеми мова розробляє свою підсистему, пристосовуючи її до особливих вимог і функцій.

Увага деяких мовознавців протягом останніх десятиліть змістилася зі словотворчого форманта на твірну основу як чинник типології. Даний напрям досліджень у словотворі отримав назву основоцентричного. Найважливішою проблемою основоцентричного словотвору є дослідження словотвірної спроможності різних класів твірних слів, всебічне вивчення їх дериваційної поведінки.

Під твірною основою у цій роботі розуміємо основу слова, яка структурно й семантично служить базою для творення похідних основ слів, виступає лексико-семантичним ядром у процесі формування нових слів (В.К. Зернова, К.А. Левковська, О.О. Селіванова).

Під словотворчим компонентом розуміємо словотвірну морфему, основу слова або конструкцію, з яких безпосередньо утворюється основа похідного слова, тобто складники, на які похідну основу можна розкласти на найближчому рівні.

Словотвірний потенціал визначаємо як здатність основи слугувати базою для творення похідних основ слів (афіксальних і складних) за певними словотвірними моделями, які існують у мові.

Словотвірний потенціал аналізується з урахуванням того, які лексико-морфологічні класи можуть утворюватися, зважаючи на сполучувальні властивості словотворчих компонентів, особливості їх поєднання й семантичний аспект утворення похідної основи слова. Окрім того, важливим є аналіз когнітивних особливостей формування термінів який відбувається від знань до словотворчих засобів.

Структурно-семантичні характеристики словотвірного потенціалу визначаються кількісними показниками похідних основ, утворених за однією словотвірною моделлю; семантичні особливості пов'язані з семантикою словотворчих компонентів та словотвірним значенням. Когнітивний аспект аналізується з використанням словотвірних концептів як абстрактних інформаційних структур, які реалізуються у словотвірній структурі похідного слова.

При визначенні словотвірного потенціалу основ іменників враховуємо:

кількість похідних основ, утворених від однієї твірної основи;

частиномовну належність похідних основ;

словотвірні моделі, за якими утворюються похідні основи;

словотвірне значення;

словотвірні концепти, які передбачають використання певних словотворчих засобів при творенні похідних одиниць.

У другому розділі «Словотвірний потенціал кореневих іменників - термінів рослинництва при творенні афіксальних і складних іменників» аналізуються літературні джерела з питань афіксації й словоскладання в сучасній німецькій мові. Встановлено словотвірні моделі, за якими утворюються похідні основи суфіксальних, префіксальних, префіксально-суфіксальних і складних іменників. Описано словотворчі компоненти, з якими сполучаються основи кореневих іменників, встановлено семантичні ознаки словотвірного потенціалу твірних основ кореневих іменників при творенні похідних основ афіксальних і складних іменників - термінів рослинництва німецької мови.

Для афіксального відіменникового словотвору характерним є творення похідних основ префіксальних (das Ge//wдsser, das Un//land), суфіксальних (der Grдs//ling, der Pflьg//еr) і префіксально-суфіксальних іменників (das Ge//дst//e, das Ge//lдnd//e).

Твірні основи кореневих іменників терміносистеми рослинництва сучасної німецької мови виявляють невисоку словотвірну спроможність при творенні похідних основ афіксальних іменників - термінів досліджуваної терміносистеми. 100 твірних основ кореневих іменників - термінів рослинництва зреалізували свій словотвірний потенціал при творенні 82 похідних основ суфіксальних, 52 похідних основ префіксальних і 3 похідних основ префіксально-суфіксальних іменників.

При формуванні похідних основ суфіксальних іменників твірні основи кореневих іменників сполучаються переважно з суфіксами німецького походження. Специфіку похідних основ суфіксальних іменників-термінів рослинництва становить наявність великої кількості похідних з типовим словотвірним значенням «демінутивність», на вираженні якого спеціалізуються суфікси -chen, -lein, -el: das Hцlz//chen `невеликий гай', das Faser//lein `волоконце', das Korn//el `гранула'. Найбільш продуктивним із значенням демінутивності є суфікс -chen. Менш продуктивними є суфікси з словотвірним значенням збірності: -erei, -icht, -schaft, -ung і значенням особи-діяча, експлікованого суфіксами -er, -ler, -ner.

Твірні основи кореневих іменників терміносистеми рослинництва є менш активними при творенні похідних основ префіксальних іменників. Утворення 52 основ префіксальних іменників у терміносистемі рослинництва здійснюється за 15 словотвірними мікромоделями. Твірні основи кореневих іменників терміносистеми рослинництва німецької мови сполучаються з префіксами, які є суто німецькими за походження, як: Ge-, Un-, Ur-: das Ge//дst, das Un//gras, das Un//land або запозиченими з грецької і латинської мов: Agrar-, Agri-, Bio-, Hydro-, Makro-, Mikro-, Mono-, Pseudo-: die Hydro//kultur, die Mono//kultur, die Pseudo//steppe.

У терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови використовуються словотворчі терміноелементи Agrar-, Аgri-, Аgro-, Bio-: das Agrar//land, die Agri//kultur, der Bio//weizen.

Типологічну специфіку терміносистеми рослинництва сучасної німецької мови становить словоскладання, яке дозволяє позначити складні об'єкти дійсності за допомогою цілісної основи похідного слова. Більша частина похідних основ складних іменників-термінів рослинництва є серійними утвореннями, які піддаються систематизації і фіксації у словниках, але цей словотвірний тип характеризується високим словотвірним потенціалом, залишаючи за межами словників велику кількість утворень, що свідчить про відкритий характер словоскладання.

Найбільшою кількістю похідних основ складних іменників - термінів рослинництва представлений структурний тип, у якому твірна основа кореневого іменника функціонує першим словотворчим компонентом (3190 похідні основи). Творення похідних основ складних іменників - термінів рослинництва цього типу відбувається за 32 словотвірними мікромоделями.

Домінантна група, яка складається з 3216 похідних основ складних іменників, утворюється за словотвірною моделлю SN=SN(w)+SN, яка має розлогу структуру: der Frucht//acker, die Garten//bohne, die Art//hybride, das Boden//teil/chen, das Boden//ge/wдsser, das Korn//ge/fild//e, die Дcker//klassifizier/ung, das Blatt//rot, die Boden//zonal/itдt.

Найбільшу сполучуваність твірні основи кореневих іменників у функції першого словотворчого компонента мають з основами непохідних іменників (der Acker//boden, die Stengel//faser) і основами віддієслівних суфіксальних іменників (die Wasser//abnahm/e, der Blatt//verderb/er, das Boden//hinder/nis).

Твірні основи кореневих іменників - термінів рослинництва -kraut, -gras, -beere, -wurzel, -blatt, -blume у функції других словотворчих компонентів складних іменників часто зазнають часткової десемантизації, позначаючи широку семантичну категорію - «рослину» .

Твірні основи іменників у функції другого словотворчого компонента сполучаються з основами іменників (das Boden//wasser), прикметників (das GroЯ//gerдt), дієслів (der Misch//boden), числівників (das Ein//blatt), прислівників (das AuЯen//blatt) та прийменників (der Bei//stoff), презентуючи 18 словотвірних мікромоделей, за якими утворено 1857 похідних основ складних іменників - термінів рослинництва.

Серед похідних основ цього словотвірного типу превалюють (1167 похідних основ) складні іменники з першим словотворчим компонентом - субстантивною основою різних структурних типів: der Pelz//wachs, die An/bau//art, das Dresch/er//korn, die Ge/hцlz//art.

Найменший ступінь словотвірного потенціалу при творенні похідних основ складних іменників реалізували основи іменників die Garbe, der Anger. Стримує творення похідних основ складних іменників від цих твірних основ їх невисока активність уживання в мові.

У третьому розділі «Реалізація словотвірного потенціалу кореневих іменників - термінів рослинництва при творенні прикметників» виявлено та проаналізовано похідні основи суфіксальних (lдnd//lich), префіксально-суфіксальних (ge//dorn//t), складних прикметників (obst//spezifisch) і похідні основи прикметників з частотними словотворчими компонентами (beeren//artig).

Специфіка похідних основ відіменникових прикметників представлена в їх частиномовній структурі, у співвідношенні способів словотворення й словотворчих компонентів, у закономірностях словотвірної семантики.

Активними при творенні похідних прикметників є 80 із 100 твірних основ кореневих іменників - термінів рослинництва. Не реалізували свій словотвірний потенціал при творенні похідних основ прикметників основи кореневих іменників, які позначають продуктивні сільськогосподарські рослини (die Gurke, die Tomate, der Roggen).

Найбільшу сполучуваність твірні основи кореневих іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови виявляють з суфіксами прикметників. Виявлено 84 похідні основи відіменникових суфіксальних прикметників, які співвідносяться з основами кореневих іменників за структурою і семантикою й утворюються за 7 мікромоделями. Найбільш продуктивним при творенні відіменникових прикметників є суфікс -ig: wald//ig, kцpf//ig найменшу сполучуваність основи іменників мають з прикметниковими суфіксами -isch, -icht, -lich: gras//icht, natьr//lich, lдnd//isch.

Відіменникові прикметники є відносними (wдchs//ern `восковий') і якісними (por//ig `пористий'). Типовими словотвірними значеннями суфіксів прикметників у досліджуваній терміносистемі є «такий, який має стосунок до того, що називає іменник» (wald//haft `лісистий'), «схожий на те, що називає мотивувальний іменник» (blumen//haft `схожий на квітку'), які експлікуються суфіксами -ig, -haft, -en(ern), -ich, -isch.

Суфікси прикметників, сполучаючись з твірними основами кореневих іменників - термінів рослинництва, є синонімічними, утворюючи похідні основи лексичних синонімів:

der Wald > wald//ig (лісистий) - wald//haft (лісистий);

die Poren > por//ig (пористий) - por//цs (пористий).

Формуючи основи складних прикметників, досліджувані твірні основи кореневих іменників - термінів рослинництва сполучаються з основами непохідних прикметників (gras//grьn) і з основами суфіксальних прикметників (rinden//fдll/ig).

Похідні основи складних прикметників цього структурного типу мають прозору вмотивованість, можуть мати оказіональний характер, тобто утворюватися безпосередньо в тексті, та не бути зафіксованими у словниках. Прозорість словотвірної структури та семантичної вмотивованості допомагає легко розуміти такі слова у фахових текстах (kerngenetische Sterilitдt).

Окрему групу похідних основ складних прикметників, співвідносних з кореневими іменниками, представляють ад'єктиви на позначення кольору. Специфіку цієї групи становить те, що твірні основи кореневих іменників надають зазначеним прикметникам виразних якісних семантичних ознак. Вони презентують словотвірне значення «такого кольору, як те, що називає іменник»: asch//grau, beeren//blau.

Серед похідних основ відіменникових прикметників виокремлюється група, в яких твірні основи кореневих іменників - термінів рослинництва сполучаються з частотними словотворчими компонентами. Специфіка цих словотворчих компонентів зумовлена їхнім перехідним характером, структурно вони співвідносяться з основами самостійних слів.

Частотні словотворчі компоненти у терміносистемі рослинництва, які сполучаються з твірними основами кореневих іменників, поділяються на дві групи за ступенем семантичного зсуву при творенні прикметників.

Першу групу становлять словотворчі компоненти, які функціонують у мові самостійно та не змінюють своєї семантики у функції словотворчих компонентів у складі основ прикметників. До таких словотворчих засобів належать -дhnlich, -arm, -fдhig, -frei, -fremd, -gemдЯ, -gleich, -leer, -los, -reich, -voll, -widrig: beeren//art/ig, blдtter//los.

До другої групи належать частотні словотворчі компоненти -artig, -haltig та -mдЯig, які існують у німецькій мові самостійно, але при творенні прикметників отримують інше семантичне значення: mehl//haltig (має у своєму складі борошно), garten//mдЯig (садовий; такий, що стосується саду).

Найвищою продуктивністю відзначаються частотні словотворчі компоненти -artig, -los, -reich.

Четвертий розділ «Когнітивний аспект словотвірного потенціалу кореневих іменників - термінів рослинництва» присвячений когнітивному аналізу словотвірного потенціалу й визначенню словотвірного концепту, виявленню основних словотвірних концептів, на основі яких відбувається класифікація похідних основ іменників і прикметників, співвідносних з основами кореневих іменників - термінів рослинництва.

Загальновизнаним серед мовознавців є той факт, що кожна мова по-своєму ділить світ, концептуалізує його, тобто в основі кожної мови лежить особлива модель або картина світу, вербальним виразником якої є мовна картина світу.

Група людей, зайнятих однією справою, об'єднаних певною фаховою галуззю, створює свою дійсність, пов'язану з їх професійною діяльністю. Фахівці окремої галузі створюють свою картину світу, що дозволяє нам говорити про фахово-зумовлений сегмент картини світу. Під фахово-зумовленим сегментом картини світу розуміємо впорядковану сукупність знань про дійсність, яка сформувалася у свідомості представників певної фахової галузі й охоплює найсуттєвіші характеристики навколишнього середовища професійної діяльності фахівців.

Таке бачення уможливлює виділення в картині світу сегмента галузі рослинництва, який трактуємо як упорядковану сукупність знань, пов'язаних із цілеспрямованою діяльністю фахівців у галузі рослинництва. Сегмент „рослинництво” у картині світу являє собою один із типів відображення дійсності, а саме фрагмент, пов'язаний із практичною й науковою діяльністю людини даної галузі. Цей сегмент охоплює відношення, які складаються між представниками даної фахової галузі, відношення фахівців з природою, засобами праці, явищами й ситуаціями, що виникають під час професійної діяльності.

Завдання терміносистеми полягає в передачі спеціальних знань, які є результатом та основою діяльності фахівців, тобто знань про певний фрагмент світу та про форми мовної презентації цього фрагмента світу. Специфіка термінологічної номінації полягає в передачі особливої структури знання, яка стоїть за терміном.

Когнітивна структура похідного слова співвідноситься зі словотвірною моделлю; словотвірні моделі, так само, як і когнітивні, охоплюють ту чи іншу концептуальну сферу (М.М. Полюжин). За словотвірною структурою стоїть певна концептуальна сутність, яка експлікується словотворчими засобами.

Когнітивно-семантичний аналіз словотвірного потенціалу допомагає з'ясувати, яка структура знань фіксується в лексичній одиниці за допомогою словотворчих засобів, як відбувається зжимання (der Grьnhopfen `зеленостебільний хміль' - ist eine Hopfensorte mit dem grьnen Halm) чи розгортання знань (das Stoppelfeld `стерня' ist ein Feld, wo nach der Ernte Stoppel geblieben ist) у словотвірній структурі; які словотворчі компоненти слугують для різного роду деталізації семантики похідної основи слова (das Feld > das Biofeld). Когнітивний аспект дослідження словотвору виявляє імпліцитно й екпліцитно виражені семантичні компоненти у смисловій структурі слова.

Основним і в той же час найбільш суперечливим на сьогоднішній день у когнітивній лінгвістиці є поняття концепту. Незважаючи на різні погляди щодо тлумачення концепту, дослідники одностайно визнають концепт одиницею свідомості, репрезентантом інформації.

У сучасних наукових дослідженнях з теорії словотвору російської (Т.О. Сидорова) і німецької (Л.М. Борисенкова) мов використовується поняття „словотвірний концепт”, під яким розуміють „ментальну структуру, що дає внутрішнє бачення ситуації, яке коректується ситуаційною моделлю і стає однозначним при його об'єктивації словотворчими засобами” (Т.О. Сидорова). Словотвірний концепт пов'язується зі словотвірним значенням (Л.М. Борисенкова) або з вмотивованістю і денотативним простором мотиватора і дериватора (Т.О. Сидорова). Підґрунтям введення цього терміну слугує те, що словотвірна структура не завжди відображає повну структуру знань, яку несе в собі похідне слово. Однією з основних функцій словотвірних концептів є збереження і відтворення інформації у пам'яті за допомогою словотворчих засобів. Словотвірний концепт являє собою згусток інформації про наявність у мові структур, схем і компонентів, які здатні відтворити певний образ на словотвірному рівні.

Словотвірний концепт трактуємо як абстрактну інформаційну структуру у свідомості людини, яка реалізується в мовленні при творенні похідних основ.

Утворення похідної основи нового слова відбувається в ономасіологічному напрямку (Л.М. Борисенкова):

сприйняття фрагмента дійсності - словотвірний концепт - похідна основа слова.

Спочатку відбувається сприйняття певного сегмента дійсності з виділенням його ознак, потім, завдяки ментальним операціям і вже існуючим у свідомості інформаційним структурам, відбувається вибір словотвірної моделі та словотворчих компонентів, які передають знання про фрагмент дійсності. Проте словотвірні моделі не дають уявлення про тип відношення між об'єктами дійсності. Так, наприклад, знання про особу-діяча Pflьger включають знання про знаряддя (Pflug), дію (Boden bearbeiten, pflьgen) та місце дії (Feld, Acker), але у словотвірній моделі SN=SN+-er, за якою утворюється похідна основа, експлікується лише найменування знаряддя. Похідні основи, утворені за однією словотвірною моделлю, можуть мати різну когнітивну структуру, яка відтворюється завдяки когнітивно-семантичному аналізу з урахуванням пропозиційних схем. При творенні похідної основи задаються різні моделі ситуації, змінюючи пропозиційні схеми в суб'єктно-об'єктному, локальному, означальному та інших аспектах:

об'єкт - суб'єкт: das Heu der Heuer `той, хто збирає сіно';

знаряддя (інструмент) - особа-діяч: der Pflug der Pflьger `землероб'.

Словотвірні відношення не завжди будуються навколо експліцитно вираженого предиката, вербалізація пропозиційних схем словотворчими засобами може відбуватися по лінії:

особа має справу з певним об'єктом: der Gдrtner, der Pelzer;

особа володіє об'єктом: der Rainer;

особа за місцем дії: der Ackermann, der Waldaufseher.

Словотвірний концепт як ментальна одиниця слугує закріпленню певної структури знань за певними словотвірними структурами, об'єднує різні словотвірні моделі й словотворчі засоби, завдяки чому один фрагмент дійсності може отримати декілька назв, представлених похідними основами різної словотвірної структури, з різним розгортанням знань у словотвірній структурі похідного слова: der Blumist `квітникар', der Blumenzьchter `квітникар, квітникар-селекціонер'. Структура словотвірного концепту становить собою пропозиційну схему, що віддзеркалює взаємозв'язок денотативних просторів між мотивуючою (твірною) і вмотивованою (похідною) основами.

У терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови виявлено сім словотвірних концептів при творенні відіменникових термінів. Кожен із цих концептів об'єктивується в мові і за допомогою лексичних засобів, але нас цікавить лише словотвірний аспект цього феномена. У словотвірних концептах ОСОБА ЗА РОДОМ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ, ДІЯ словотвірні структури, як правило, відповідають когнітивним: der Krдuterkenner, die Moorregion, das Дhrendrescher, die Bodenbewдsserung. Вихідний ментальний образ інтегрується в похідних основах з суто інформаційною функцією без додаткових когнітивних завдань (der Blumist, der Anbauer). Похідні основи цих словотвірних концептів мають прозору вмотивованість.

У похідних основах, віднесених до словотвірного концепту ОБ'ЄКТ ДІЯЛЬНОСТІ галузі рослинництва (рослина), творення похідної основи може ускладнюватися додатковими когнітивними операціями як порівняння (die Goldblume - Blume, die an Gold erinnert), уточнення (das Grundfutter, das Дckerchen) або передача додаткових смислів словотворчими компонентами (das Biofeld, `поле, на якому не використовуються хімічні засоби'). Похідні основи характеризуються як прозорою, так і частково затемненою вмотивованістю.

Найбільш репрезентованим у терміносистемі рослинництва є концепт ОБ'ЄКТ ДІЯЛЬНОСТІ галузі рослинництва (рослина). Аналіз виявив, що для позначення рослин широко використовуються основи кореневих іменників Blume, Pflanze, Kultur, Beere та основи іменників на позначення продуктивних рослин. Для передачі зовнішніх ознак рослин або знання про місце їх вирощування слугують словотвірні моделі SN=SN(w)+SN(w) SN=SA+SN(w): der Busch//kohl, die Schwarz//beere, die Steppen//pflanze. Коли потрібно наголосити на функціях рослини, до словотвірної структури складних слів цього концепту входять, як правило, основи віддієслівних суфіксальних іменників, презентуючи словотвірні моделі SN=SN(w)+SN(SV+er): der Boden//fдng/er `рослина, що закріплює ґрунт', der Humus//mehr/er `рослина, що накопичує гумус'; SN= SN(SV+er)+SN(w): der Fдrb/er//kraut `фарбуюча рослина'.

Значення похідних основ словотвірного концепту ОБ'ЄКТ ДІЯЛЬНОСТІ галузі рослинництва (рослина) є індивідуалізованими й визначаються для кожної похідної основи окремо в зіставленні з твірними основами.



ВИСНОВКИ

Поєднання структурно-семантичного й когнітивного підходів дозволяє здійснити комплексний аналіз словотвірного потенціалу твірних основ кореневих іменників-термінів рослинництва сучасної німецької мови.

Основи кореневих іменників виявляють високу словотвірну активність, слугуючи базою для творення іменників та прикметників. Тенденцію до реалізації словотвірного потенціалу виявили всі основи кореневих іменників, але при цьому вони мають різну кількість співвідносних з ними похідних основ. Найбільша кількість похідних основ утворюється від твірних основ іменників, які функціонують у мові, починаючи з ранніх періодів, і входять як до загальновживаної лексики, так і до терміносистеми рослинництва. Найменший ступінь словотвірної активності мають основи кореневих іменників, які виходять з ужитку у фаховому спілкуванні.

Утворення похідних основ у німецькомовній терміносистемі рослинництва відбувається відповідно до закономірностей словотвору німецької мови з використанням загальномовних словотворчих засобів, які є генетично різнорідними: суто німецькими за походженням, запозиченими або інтернаціональними.

Найбільш продуктивною виявляється словотвірна модель утворення похідних основ складних іменників. Продуктивність словоскладання у сфері термінологічної лексики пояснюється прагненням до мовної економії та здатністю основ складних слів більш точно та компактно виражати спеціальні поняття.

У процесі творення похідних основ складних іменників твірні основи кореневих іменників - термінів рослинництва виступають як у функції першого, так і у функції другого словотворчого компонента. При цьому превалюють основи складних іменників з основою кореневого іменника у функції першого компонента. Характерною особливістю словоскладання є те, що твірні основи кореневих іменників мають найбільшу сполучуваність з основами непохідних та віддієслівних суфіксальних іменників. Словотвірна здатність твірних основ кореневих іменників у функції другого словотворчого компонента обмежується частиномовною належністю й семантикою основ у ролі першого словотворчого компонента. Найбільшу продуктивність при сполученні з твірними основами кореневих іменників у терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови виявили іменникові та прикметникові основи.

Афіксальний словотвір виявився непродуктивним для досліджуваної терміносистеми. Визначальною особливістю творення основ суфіксальних іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови є домінування основ з демінутивними суфіксами.

Твірні основи кореневих іменників є словотвірно активними при творенні прикметників, але реалізація словотвірного потенціалу конкретними твірними основами суттєво відрізняється кількістю похідних основ і типом словотвору. Тенденцію до повнішої реалізації словотвірного потенціалу виявляють ті основи іменників, семантика яких є найбільш значущою у практичній діяльності фахівців даної галузі. При творенні прикметників твірні основи кореневих іменників сполучаються зі словотворчими засобами, які виражають типові для німецької мови словотвірні значення. Незважаючи на семантичну різноплановість, похідні основи відіменникових прикметників за своїм словотвірним наповненням поступаються кількісно групі похідних основ іменників.

Специфіка термінологічної номінації полягає в передачі структури знання, яке стоїть за терміном. Основною тенденцією термінотворення є системність і регулярність моделей.

Дослідження когнітивних особливостей термінотворення ґрунтується на визначенні співвідношення між знаннями, які передає основа похідного слова, і словотвірною структурою цієї основи. За словотвірною структурою стоїть певна концептуальна сутність, яка експлікується словотворчими засобами. Словотвірні моделі презентують поверхневу структуру. Глибинні структури творення термінів виявляють пропозиційні схеми і аналіз вмотивованості. Структура словотвірного концепту становить собою пропозиційну схему, що віддзеркалює взаємозв'язок денотативних просторів між мотивуючою і мотивованою основами й зумовлює вибір словотвірної моделі.

Словотвірні концепти терміносистеми рослинництва є простими: вихідний ментальний образ інтегрується в похідній основі з суто інформаційною функцією без додаткових когнітивних завдань (словотвірні концепти ЗНАРЯДДЯ ПРАЦІ, МІСЦЕ ДІЇ); або більш складними, коли формування похідної основи ускладнюється додатковими когнітивними операціями як порівняння, уточнення, передача додаткових смислів словотворчими компонентами (словотвірний концепт ОБ'ЄКТ ДІЇ галузі рослинництва).

Аналіз словотвірних концептів терміносистеми рослинництва сучасної німецької мови показав, що завдяки словотвору відбувається передача знання у формі компактних назв. При творенні похідної основи слова між словотвірною і когнітивними структурами існує зв'язок: когнітивна структура співпадає зі словотвірною або є ширшою за неї.

Одержані результати та висновки відкривають перспективи подальшого дослідження словотвірного потенціалу твірних основ інших частин мови й терміносистем, вивчення когнітивних особливостей таких словотвірних одиниць як словотвірний тип і словотвірне гніздо.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шишліна О. Словотворчі особливості основ кореневих іменників / Олена Шишліна // Збірник наукових праць ПДПУ ім. В.Г. Короленка. - 2005. - Вип. 1. - С. 219 - 225.

2. Шишліна О. Внутрішня валентність твірних основ кореневих іменників / Олена Шишліна // Збірник наукових праць ПДПУ ім. В.Г. Короленка. - 2006. - Вип. 1-2. - С. 256 - 263.

3. Шишліна О.П. Образність німецьких складних аграрних термінів (на матеріалі аграрної лексики сучасної німецької мови) / О.П. Шишліна // Вісник Сумського державного університету. - 2006. - №11. - С. 94 - 101.

4. Шишліна О. Cполучуваність основ кореневих іменників з різними за походженням префіксами (на матеріалі аграрної лексики сучасної німецької мови) / Олена Шишліна // Збірник наукових праць ПДПУ ім. В.Г. Короленка. - 2007. - Вип. 1. - С. 245 - 253.

5. Шишліна О.П. Структура похідних основ складних іменників з другим компонентом - основою кореневого іменника (на прикладі сучасної німецької аграрної термінології) / О.П. Шишліна // Мовні і концептуальні картини світу. - Київ, 2007. - Вип. 22. - С. 189 - 194.

6. Шишліна О.П. Структура та семантика складних аграрних термінів з першим словотворчим компонентом - основою кореневого іменника / О.П. Шишліна // Нова філологія. - 2007. - Вип. 27. - С. 282 - 288.

7. Шишліна О. Внутрішня валентність основ кореневих іменників при утворенні похідних основ прикметників з частотними словотворчими компонентами / Олена Шишліна // «Наукові записки» КДПУ ім. В. Винниченка. - 2008. - Вип. 75. - С. 250 - 255.

8. Шишліна О.П. Становлення та розвиток терміносистем сучасної німецької мови / О.П. Шишліна // Збірник наукових праць ПДПУ ім. В.Г. Короленка. - 2008. - Вип. 1-2. - С. 204 - 210.

9. Шишліна О.П. Структурно-семантична мотивованість похідних основ складних іменників (на матеріалі аграрної лексики сучасної німецької мови) / О.П. Шишліна // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної : міжнар. наук.-практ. конф., 6-7 жовтня 2006 р. - Полтава, 2006. - С. 134 - 137.

10. Шишліна О.П. Семантика складних іменників з першим або другим словотворчим компонентом - основою кореневого іменника / О.П. Шишліна // Мовленнєва комунікація в постіндустріальному суспільстві : міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 травня. 2006 р. - Київ, 2006. - С. 154 - 160.

11. Шишліна О.П. Особливості словотвору агарної лексики німецької мови / О.П. Шишліна // Мотивація, кваліфікація, якість: питання теорії і практики : міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 листопада 2004 р. : тези доповід. - Харків, 2004. - С. 94 - 98.

12. Шишліна О. Структурно-семантичні особливості складних іменників аграрної лексики німецької мови при вивченні студентами -аграріями фахової лексики / Олена Шишліна // Специфіка навчання та вивчення німецької мови як іноземної в освітніх закладах України в контексті європейських рекомендацій та Болонського процесу : міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 листопада 2005р. : тези доповід. - Львів, 2005. - С. 32 - 35.

13. Шишліна О.П. Становлення та особливості аграрної терміносистеми сучасної німецької мови / О.П. Шишліна // Німецька мова і література в європейському контексті : міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 жовтня 2007 р. : тези доповід. - Донецьк, 2007. - С. 172 - 175.

14. Шишліна О.П Префіксально-суфіксальні відіменникові прикметники - терміни рослинництва сучасної німецької мови / О.П. Шишліна // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : міжвуз. конф., 27-28 січня 2009 р., : тези доповід. - Донецьк, 2009. - Т.2. - С. 149 - 150.



АНОТАЦІЯ

Шишліна О.П. Словотвірний потенціал іменників - термінів рослинництва в сучасній німецькій мові (структурно-семантичний і когнітивний аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2010.

Дисертація присвячена вивченню словотвірного потенціалу іменників у терміносистемі рослинництва сучасної німецької мови з точки зору структурного, семантичного і когнітивного підходів. Вивчено закономірності творення похідних основ іменників і прикметників, встановлено словотвірні моделі і словотвірні значення.

Встановлено, що найвищий ступінь словотвірного потенціалу основи кореневих іменників виявляють при творенні основ складних термінів. Тенденцію до повної реалізації словотвірного потенціалу виявляють основи іменників - термінів рослинництва сучасної німецької мови, семантика яких є найбільш значущою в практичній діяльності фахівців даної галузі.

Когнітивний аспект словотвірного потенціалу досліджено за допомогою словотвірних концептів - абстрактних інформаційних структур, репрезентованих пропозиційними схемами, які мотивують словотвірні моделі.

Ключові слова: термін, терміносистема, твірна основа, похідна основа, словотвірний потенціал, словотвірна модель, словотвірне значення, словотвірний концепт.



АННОТАЦИЯ

Шишлина Е.П. Словообразовательный потенциал существительных - терминов растениеводства в современном немецком языке (структурно-семантический и когнитивный аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2010.

Диссертация посвящена исследованию словообразовательного потенциала существительных - терминов растениеводства в современном немецком языке. В работе впервые рассмотрен словообразовательный потенциал с учетом структурно-семантических и когнитивных особенностей. Исследование проводилось в рамках основоцентрического направления в словообразовании.

Изучены закономерности образования производных основ существительных и прилагательных немецкой терминологии растениеводства, выявлены словообразовательные модели, произведен анализ словообразовательных компонентов, с которыми сочетаются основы корневых существительных, рассмотрены когнитивные особенности отсубстантивного терминообразования.

Исследование свидетельствует о высокой словообразовательной активности основ корневых существительных в немецкой терминосистеме растениеводства. Все основы существительных выявили словообразовательную способность. От производящих основ корневых существительных образуются производные основы аффиксальных и сложных существительных и прилагательных.

В то же время реализация словообразовательного потенциала производящих основ корневых существительных существенно отличается в зависимости от количества производных. Наибольшую активность основы корневых существительных выявляют при образовании производных основ сложных существительных. При этом исследуемые основы выступают как первым, так и вторым словообразовательным компонентом в составе производных основ сложных существительных. Основы корневых существительных в функции первого словообразовательного компонента при образовании производных основ сложных существительных более всего сочетаются с непроизводными основами и основами отглагольных суффиксальных существительных.

В функции второго словообразовательного компонента основы корневых существительных - терминов растениеводства сочетаются с основами существительных, прилагательных, глаголов, числительных, наречий и предлогов. На словообразовательный потенциал корневых существительных данного словообразовательного типа влияет частеречная принадлежность основ: продуктивной является словообразовательная модель с основами прилагательных, малопродуктивной - с основами числительных, наречий и предлогов.

При образовании производных основ аффиксальных существительных исследуемые основы корневых существительных не выявляют высокой словообразовательной активности. Наибольший словообразовательный потенциал данные производящие основы выявляют, сочетаясь с суффиксом -chen. Этот суффикс имеет деминутивное словообразовательное значение, указывая на объективное уменьшение размера понятия, выраженного производящей основой.

От основ корневых существительных в немецкой терминосистеме растениеводства образуются суффиксальные, префиксально-суффиксальные и сложные прилагательные. Наиболее активны основы существительных при сочетании с суффиксом прилагательных -ig и частотными словообразовательными компонентами -artig, -los, -reich. Семантика основ прилагательных тесно связана с семантикой производящей основы.

...