Словенська фразеологія із соматичним компонентом: ідеографічний та прагматичний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМЕНІ О.О. ПОТЕБНІ

УДК 811.163.6'373.7(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Словенська фразеологія із соматичним компонентом: ідеографічний та прагматичний аспекти

Спеціальність 10.02.03 - слов'янські мови

Ярова Інга Миколаївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі загального та слов'янського мовознавства Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:доктор філологічних наук, професор Зубов Микола Іванович, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, професор кафедри загального та слов'янського мовознавства

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Васильєва Людмила Павлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри слов'янської філології

кандидат філологічних наук, професор Чумак Володимир Васильович, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні, старший науковий співробітник відділу західно- та південнослов'янських мов

Захист відбудеться 16 березня 2010 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.172.01 в Інституті мовознавства імені О.О. Потебні НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4.

Автореферат розіслано “13” лютого 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наукМарченко Т. Я.

словенський соматичний фразеологія електронний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Після закладення основ словенської фразеологічної теорії Йоже Топоришичем у 70-х роках ХХ ст. активне вивчення стійких виразів у Словенії розпочалося у другій половині 80_х років. Воно було пов'язане передусім із працями Е.Кржишник, у яких була поставлена і розв'язана низка важливих питань. В останні десятиліття словенське мовознавство характеризується інтенсивним розвитком фразеології як галузі лінгвістики з залученням традиційних і новітніх методик її дослідження. Водночас залишається чимало невирішених питань і проблем як теоретичного, так і прикладного характеру, що зумовлює перспективність дослідження словенської фразеології.

У руслі антропоцентричної парадигми розвитку мовознавства спостерігається посилення інтересу науковців до вивчення одиниць вторинної номінації як способу емоційно-експресивного осмислення дійсності й відбиття фактора суб'єктивності у мові. У світлі цього актуальним є дослідження соматичної фразеології, яка найкраще демонструє антропоцентризм і антропометричність людського світосприйняття.

Під фразеологічною одиницею (далі - ФО) з компонентом-соматизмом, або соматичною ФО, зазвичай розуміють стійкий образний вираз, у структурі якого головним або залежним компонентом виступає лексема, яка позначає зовнішні форми організму людини (голова, рука, ніс та ін.) або внутрішні елементи серцево-судинної, нервової та інших його систем (кров, мозок, печінка та ін.).

Соматизми належать до найдавнішого шару лексики будь-якої мови і характеризуються високою продуктивністю у творенні одиниць вторинної номінації, які репрезентують значний фрагмент мовної картини світу народу. Тому доцільним є ідеографічний опис масиву соматичних ФО, який відобразить особливості категоризації й концептуалізації світу засобами соматичної фразеології. З огляду на значний обсяг цього шару фразеології, безсумнівною є його важливість у комунікативних процесах, що зумовлює необхідність дослідження функціональних особливостей та прагматичного потенціалу соматичних ФО.

Фразеологізми з соматичними компонентами досліджувалися на матеріалі різних слов'янських і неслов'янських мов: української (І. Тимченко, В. Скнар), російської (Д. Скнарьов), болгарської (С. Саїдова), хорватської (Б. Ковачевич) та ін. Значна кількість праць порівняльного (зіставного) характеру присвячена виявленню національної специфіки фразеологічних одиниць: Р. Вайнтрауб (у слов'янських мовах), Ю. Долгополов (на матеріалі російської, англійської, німецької мов), Т. Чете (російська й угорська фразеологія) та ін. У словенському мовознавстві лише окремі розвідки присвячені проблематиці соматичної фразеології, у тому числі діалектної (Е.Кржишник, М.Шеклі, Н.Домаденік, В. Смоле та ін).

Вибір словенських соматичних фразеологізмів об'єктом дослідження зумовлений тим, що вони становлять значний шар словенської літературної мови, є однією з найпродуктивніших і найбільш значущих частин фразеологічного складу у комунікативному плані, і, попри це, досі не досліджені комплексно з точки зору ідеографічної організації і прагматичних функцій, що зумовлює актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою філологічного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова (протокол № 2 від 16 жовтня 2007 р.) й уточнена Науковою радою “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності” НАН України (протокол № 2 від 22 квітня 2008 р.). Вона є складовою наукової роботи кафедри загального і слов'янського мовознавства та її наукової теми № 216 “Норми і новації в аспекті сучасних слов'янських літературних мов і діалектного континууму” (номер державної реєстрації 0101U001409) і теми № 191 “Слов'янські мови в європейському етнокультурному та історичному просторі”, затвердженої наказом № 1573-18 по ОНУ ім. І. І. Мечникова від 11 червня 2008 року.

Мета дослідження - визначити особливості тематико-ідеографічної організації словенських фразеологізмів із соматичним компонентом, з'ясувати роль цих одиниць у формуванні словенської мовної картини світу та проаналізувати їх прагматичний потенціал.

Мета дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

– представити максимально повний масив словенської соматичної фразеології;

– визначити активний та пасивний шари соматичної фразеології для сучасної словенської літературної мови;

– здійснити ідеографічну систематизацію соматичних ФО з урахуванням реконструкції фрагменту наївної картини світу словенців;

– на основі текстів електронного корпусу FidaPLUS дослідити флексибільність прагматичного компоненту значення соматичних фразеологізмів.

– за допомогою електронного корпусу FidaPLUS виявити можливі структурні та структурно-семантичні трансформації соматичних ФО.

Об'єкт дослідження - масив словенських фразеологізмів із соматичними компонентами в їхній структурі.

Предметом дослідження є ідеографічна організація словенських соматичних фразеологізмів, сигніфікативно-денотативний та прагматичний компоненти значення ФО, структурно-семантичні й семантичні трансформаціїї ФО.

Матеріал дослідження почерпнутий із лексикографічних джерел (“Slovar slovenskega knjiћnega jezika” (1970-1991), J. Keber “Frazeoloљki slovar slovenskega jezika. Рoskusni zvezek” (2003), EPHRAS (2006) та з репрезентативного електронного корпусу словенської мови FidaPLUS. Загальний обсяг матеріалу становить близько 1500 одиниць, у яких представлено 74 соматизми.

Методи дослідження. Розв'язання поставлених завдань передбачає комплексний підхід до вибору методів і прийомів дослідження. У дисертації застосовано:

– описовий метод для таксономічно-класифікаційної характеристики фразеологізмів;

– метод ідеографічної класифікації;

– методика корпусного дослідження мовних одиниць;

– трансформаційний аналіз;

– прийоми контекстуальних зіставлень: мінімального компонентного аналізу та аналізу фразеологічного контексту.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше зібрано і представлено масив словенської фразеології з соматичним компонентом, що за відсутності фразеологічного словника словенської мови особливо актуально. Вперше досліджено функціонування соматичної фразеології у сучасній словенській літературній мові: виділено активний і пасивний шар цих ФО; проаналізовано їх прагматичний потенціал та роль в організації комунікативного процесу. Здійснено ідеографічну систематизацію словенської соматичної фразеології та визначено роль соматичної фразеології у формуванні словенської мовної картини світу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що узагальнення, висновки й матеріали дисертації можуть бути використані у наукових дослідженнях зі слов'янської фразеології, при укладанні фразеологічного та ідеографічного словників словенської мови, при розробці навчальних посібників, спецкурсів і спецсемінарів з проблем словенської фразеології.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження отримані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи висвітлювалися на ІХ Міжнародній науковій Кирило-Мефодіївській конференції (Одеса, 2006); міжнародній науковій конференції “Іван Франко - видатний український мислитель-гуманіст (до 150-річчя від дня народження)” (Одеса, 2006); ХVI Міжнародному славістичному колоквіумі (Львів, 2007); міжнародній науковій конференції “Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики” (Київ, 2007); XVII Міжнародному славістичному колоквіумі (Львів, 2008); XVIII Міжнародному славістичному колоквіумі (Львів, 2009); 45. seminarju slovenskega jezika, literature in kulture: Telo v slovenskem jeziku, literaturi in kulturi (Ljubljana, 2009).

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна праця складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та використаної наукової літератури (281 позиція), переліку умовних скорочень, додатків. Основний текст викладено на 166 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, відзначено наукову новизну результатів аналізованої проблеми, сформульовано мету і завдання роботи, об'єкт і предмет дослідження, окреслено джерельну базу, дано коротку характеристику використаних методів. Перелічено конференції, на яких були апробовані основні положення дисертації.

У першому розділі “Теоретичні підходи до вивчення словенської соматичної фразеології” здійснено короткий огляд вивчення фразеології у словенському мовознавстві від початків до сьогодення; охарактеризовано природу фразеологічної одиниці, структуру фразеологічного значення та специфіку його прагмакомпоненту; розглянуто питання мовної картини світу у зв'язку з проблемою ідеографічного опису соматичної фразеології; викладено теоретичні питання корпусного дослідження фразеологічних одиниць та дана загальна характеристика словенського репрезентативного електронного корпусу текстів FidaPLUS.

Незважаючи на існування кількох фразеографічних праць (J. Pavlica Frazeoloљki slovar v petih jezikih, J. Keber Frazeoloљki slovar slovenskega jezika. Poskusni zvezek та ін.), укладання фразеологічного словника словенської мови залишається однією з ключових проблем словенського мовознавства. З огляду на це, важливим є дослідження усього фразеологічного складу мови. Головний масив фразеології зафіксований у “Словнику словенської літературної мови” (далі - SSKJ) - найавторитетнішому лексикографічному джерелі. Однак тривалий час створення словника й неналежним чином розвинута на той час фразеологічна концепція зумовили суттєві недоліки у поданні ФО: зафіксований матеріал є дещо застарілим, тому не відтворює сучасного стану фразеологічної системи; не завжди витриманий принцип початкової форми (часто подаються конкретні текстові реалізації ФО, відповідно й семантика відноситься до конкретного випадку вживання); фразеологізми часто змішані із поетичними метафорами. Перелічені особливості вимагають критичного підходу до матеріалу у процесі дослідження.

Велике значення для сучасних фразеологічних досліджень має застосування електронного корпусу письмових текстів FidaPLUS, який є репрезентативним, одномовним, статичним, він охоплює величезну кількість словенських текстів (621 150 000 слововживань) і відповідає міжнародними стандартами EAGLES Gorjanc V. Jezikoslovna naиela gradnje raиunalniљkih besedilnih zbirk strokovnih jezikov: doktorska disertacija. - Ljubljana: [V. Gorjanc], 2002. - .S. 6-9.. Корпус забезпечує ґрунтовне лінгвістичне дослідження функціонування мови на різних її рівнях і в різних сферах.

Відповідно до мети нашого дослідження, результати корпусного дослідження становлять цінність самі по собі, наприклад, статистична обробка даних показує частотність вживання тієї чи іншої ФО. Беручи до уваги репрезентативність корпусу, можна зробити висновок про актуальність чи неактуальність конкретної ФО на сучасному етапі розвитку літературної словенської мови. Переважно ж корпусні дані є необхідною основою для лінгвістичного аналізу й інтерпретації матеріалу. Так, для успішного ідеографічного опису соматичних ФО важливими є два моменти. По-перше, добре розроблена пошукова програма й інструментарій корпусу дають змогу виявляти соматичні ФО, незафіксовані у сучасних словенських лексикографічних працях, що допомагає встановити максимально повний склад словенської соматичної фразеології і сприяє повнішому опису фразеологічної картини світу. По-друге, спостереження за ФО на основі великої кількості текстів дає вагомі підстави для уточнення семантики і структурного наповнення деяких ФО, що важливо з огляду на особливості фіксації фразеології у SSKJ. Це є також передумовою правильного розподілу ФО у структурі ідеографічної класифікації. Якщо ідеографічний опис відтворює фрагмент мовної картини світу, яка складалася тривалий час у народній свідомості, то прагматичний вказує на особливості сучасного функціонування соматичної фразеології. Дослідження великої кількості конкретних текстових реалізацій однієї ФО дає змогу простежити за змінами у формальній та змістовій структурах, з'ясувати типові можливості й властивості одиниць і таким чином окреслити потенційний потенціал соматичних ФО в обслуговуванні комунікативного процесу.

У другому розділі “Ідеографічний опис словенської соматичної фразеології як відображення фрагменту мовної картини світу словенців” здійснено ідеографічну класифікацію аналізованого матеріалу та виявлено активність соматизмів у інтерпретації окремих ідеографічних ланок. У результаті ми мали отримати відповіді на два головних питання: для опису яких саме фрагментів дійсності використовуються соматичні фразеологізми; за допомогою яких соматизмів представлений той чи інший ідеографічний фрагмент і чим це зумовлено. Ідеографічна систематизація матеріалу здійснена індуктивним шляхом із опертям на ієрархію ідеографічних угруповань та термінологію, запропоновані Ю. Прадідом Синонімічний ряд > семантична група > семантичне поле > тематична група > тематичне поле > ідеографічна група > ідеографічне поле > архіполе. Прадід Ю. Ф. Проблеми фразеологічної ідеографії (на матеріалі української і російської мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук : спец. 10.02.01 ; 10.02.02 / Прадід Юрій Федорович ; Дніпропетр. держ. ун-т. - Дніпропетровськ, 1997. - С. 13-16.. Детальна ідеографічна сітка схематично представлена у додатках до дисертації.

Соматична фразеологія виявляє виразну антропоцентричну орієнтацію: переважна більшість виразів відноситься до ідеографічного поля “Людина”. Позначаючи людину, її розумові здібності і морально-вольові якості, емоції, психічний і фізичний стан, діяльність і поведінку, а також взаємовідносини між людьми, ці ФО охоплюють всю сферу людського буття у найголовніших виявах і, відповідно, об'єднуються у ідеографічні групи “Фізичне буття людини”, “Психоінтелектуальне буття людини” та “Соціальне буття людини” з подальшою диференціацією на поля і групи. Лише невелика частина ФО маніфестує просторово-часові відношення, кількість, якість тощо, об'єднуючись у ідеографічне поле “Характеристика явищ, процесів, ситуацій”.

Кількісне співвідношення ФО різних тематико-ідеографічних сфер виглядає таким чином:

1. Ідеографічне поле “Людина” - 94%:

- ідеографічна група “Психоінтелектуальне буття людини” - 40%;

- ідеографічна група “Соціальне буття людини” - 34%;

- ідеографічна група “Фізичне буття людини” - 20%.

2. Ідеографічне поле “Характеристика явищ, процесів, ситуацій” - 6%.

У фразеотворенні беруть участь 74 словенські соматизми, серед яких найпродуктивнішими є roka, srce, oko, glava, jezik, kri, uho, noga, usta, nos. Образна мотивація соматичних ФО ґрунтується на основі топографічних, анатомічних та функціональних властивостей органів/частин тіла людини (іноді також тварини, наприклад, rog, rep). Назви зовнішніх частин тіла відзначаються більшою фразеотворчістю, оскільки їхні ознаки та функції, відкриті для безпосереднього спостереження, є очевидними та зрозумілими. Соматична фразеологія може відображати реальні властивості органів, і у цьому сенсі вона дуже близька до наукового розуміння життєдіяльності людського тіла. Разом з тим, наївна свідомість наділяє органи деякими не властивими їм характеристиками. Загалом словенська соматична фразеологія вербалізує передусім наївно-анатомічні уявлення словенського народу про будову й функціонування людського тіла та репрезентує пов'язані з ним стереотипні уявлення.

Інтерпретація властивостей органів/частин тіла як реальних, так і приписаних, символьне трактування соматизмів та асоціативно-образне переосмислення стереотипних ситуацій зумовлюють особливості розподілу соматичних ФО у ідеографічному просторі мовної картини світу. Для кожної тематико-ідеографічної сфери характерний свій набір найактивніших соматизмів, деякі з них є домінантними і несуть основне навантаження у репрезентації даного фрагменту фразеологічної картини світу.

Головну роль у репрезентації ідеографічної групи “Психоінтелектуальне буття” відіграють компоненти srce, glava, jezik, які акцентують увагу на головних сторонах психічного життя людини і формують концептуальні метафори: srce = почуття, glava = інтелект, jezik = мовлення. До найактивніших належать також компоненти ћivec, kri, moћgani, oko, uho, а всі разом вони описують когнітивну діяльність людини: oko, uho = сприйняття інформації > glava, moћgani, srce = когнітивна обробка інформації > jezik = вербальна реакція та ћivec, kri = емоціональна реакція на сприйняту інформацію. Ця група складається з двох тематичних полів - “Психічні процеси” та “Індивідуальні психоінтелектуальні риси особистості”. Перше є значно об'ємнішим і розгалуженішим. Серед особистісних характеристик людини більше представлені негативні риси характеру й негативні інтелектуальні властивості. Найповніше інтерпретована емоційно-чуттєва сфера людини за допомогою соматизмів, які описують фізіологічні, вегетативні реакції організму (іноді гіперболізовано) в тому чи іншому емоційному стані (lasje se jeћijo od strahu komu, мімічні реакції як прояви внутрішніх переживань (gledati izpod иela); жести, тілесні рухи (oblizati si (vse) prste, prijeti se za glavo) тощо. Широкий спектр відчуттів - екстероцептивних та інтероцептивних - втілюється у фразеологізмах із соматизмами, функціонально пов'язаними із відповідними відчуттями: нюх - nos, зір - oko, слух - uho або вказують на фізіологічні прояви цих відчуттів: сон - oиi, спрага - usta тощо. Роль деяких соматизмів в інтерпретації даного ідеографічного фрагменту може пересікатися у тому сенсі, що вони трактуються подібним чином, наділяються подібними властивостями, однак ніколи не ототожнюються (напр., srce - kri; glava - moћgani).

Ідеографічна група “Соціальне буття” складається з кількох тематичних полів: “Стосунки людей у соціумі”, “Поведінка”, “Суспільне становище людини”, “Трудова діяльність ”. Найбільшою є фразеотворча активність соматизму roka і його патронімів pest i prst (mezinec, palec), важливу роль відіграють також компоненти glava, oko, noga, hrbet, jezik. Провідна роль руки та її частин в описі соціального життя людини зумовлюється метафоричним переосмисленням функціональних особливостей верхньої кінцівки: “взяти”/“тримати” > влада, власність; “вдарити”/“бити” > сила, покарання. Компоненти pest, prst, mezinec, palec як патроніми руки частково перебирають на себе її функції. Саме тому іноді допускається їх варіантність у структурі ФО, без суттєвих семантичних змін: delati na lastno pest/na svojo roko - `робити що-небудь по-своєму, без урахування думки, згоди інших', vladati z ћelezno roko/ pestjo, srbijo dlani/ pesti/roke koga тощо. Проте, попри таку близькість інтерпретації, ці лексеми частіше не лише не є взаємозамінними, а навіть чітко окреслюють свою сферу застосування. Наприклад, компонент roka обслуговує усі вказані чотири тематичних поля, тоді як pest використовується для опису сфери негативних стосунків та влади і не пов'язується із трудовою діяльністю; на позначення крадіжки головним чином вживаються ФО із соматизмом prst тощо.

Ідеографічні групи на позначення психічного і соціального життя представлені найбільш повно й детально, для них більшою мірою характерний високий ступінь метафоризації та символізація.

Соматична фразеологія ідеографічної групи “Фізичне буття” хоча й охоплює широкий тематичний простір (тематичні поля “Зовнішній вигляд”, “Фізіологічні процеси”, “Вік”, “Здоров'я”, “Смерть”, “Пересування”), однак описує його доволі скромно - лише по кілька одиниць на позначення того чи іншого фрагменту. Група не має виразних компонентів-домінант, хоча загалом, набір використаних соматизмів є дуже строкатим. Для цієї групи характерний менший ступінь метафоризації і не властива символізація соматизмів. Натомість, образна основа багатьох виразів відбиває реальні функціональні особливості чи ознаки частин тіла, що зумовлює очевидну подібність або тотожність позначуваного об'єкта й образу: vsak lasec ima svojo kapljico, zardeti do las.

Ідеографічне поле “Характеристика явищ, процесів, ситуацій” невелике: воно складається з ідеографічних груп “Явища, предмети”, “Події, ситуації”, “Ознаки”, “Відношення”, які мають нерозгалужену структуру. Невеликий обсяг поля - особливість не лише соматичної фразеології, оскільки ідіоми загалом непродуктивні у номінації цього фрагменту дійсності через свою знакову специфіку Телия В. Н. Русская фразеология : Семантические, прагматические и лингвокультурологические аспекты / В. Н. Телия. - М. : Языки русской. культуры”, 1996. - С. 161,174. - (Язык. Семиотика. Культура).. Найширше представлені ознаки предметів та явищ, ступінь і міра прояву ознаки та просторово-часові відношення. Деякі стереотипні уявлення пов'язані із еталонізацією окремих соматизмів (roka слугує для позначення відстані, патроніми руки використовуються для позначення міри, ступеню тощо).

У третьому розділі “Прагматичний потенціал та деякі особливості функціонування словенських фразеологізмів із соматичним компонентом” представлений аналіз соматичних фразеологізмів за електронним корпусом FidaPLUS.

На основі статистичної обробки досліджуваного матеріалу розмежовано активний і пасивний шари соматичної фразеології. До пасивного шару віднесена частина фразеологізмів, зафіксованих у SSKJ, які у корпусі не вживаються або вживаються дуже рідко. Репрезентативність корпусу дає підстави робити висновки про активність вживання соматичної фразеології у сучасній словенській мові, передусім у її літературній письмовій форми Створення у майбутньому корпусу усних текстів безперечно сприятиме досягненню точніших результатів..

За допомогою корпусних методик дослідження виявлено ряд фразеологізмів, не зафіксованих у наявних лексикографічних працях (напр., tolиi se po glavi `звинувачувати себе у чомусь, каратися чимось', kuhati v glavi kaj `тривалий час міркувати про щось, виношувати певні наміри', z duљo in srcem se zapisati иemu `дуже любити кого-небудь/що-небудь, бути відданим кому-небудь/чому-небудь', leti perje `дуже сваритися, конфліктувати' та ін). Пошук одиниць у корпусі здійснювався за опорним соматизмом, шляхом аналізу його найближчого текстового оточення (колокаторів) із наступним виділенням фраземних ядер й усіх необхідних структурних компонентів При цьому опирались на працю П. Гантар, яка вичерпно описала й обгрунтувала методику пошуку стійких виразів за корпусом (Gantar P. Frazem in njegovo besedilno okolje: doktorska disertacija / Gantar Polona. - Ljubljana: [P. Gantar], 2004. - 222 f.)..

Перевірка функціонування ФО за корпусом допомогла визначити початкову форму При визначенні початкової форми ми керувалися рядом критеріїв, наведених у праці Е. Кржишник (Krћiљnik E. Telo in frazeologija / E. Krћiљnik // Telo v slovenskem jeziku, literaturi in kulturi: zbornik predavanj / 45. seminar slovenskega jezika, literature in kulture, 22. 6.-10. 7. 2009, Ljubljana; / ur. Mateja Pezdirc Bartol. - Ljubljana: Znanstvena zaloћba Filozofske fakultete, 2009. - S.155). і загальну дефініцію для ряду ФО із SSKJ. При цьому зафіксовано лексичні варіанти, які відзначаються високою частотністю вживання, встановлено ряд полісемічних одиниць. Наприклад, вираз zlesti pod koћo у SSKJ використовується лише із одним значенням: ta pisatelj zna zlesti pod koћo `вміє пізнати, передати сутність людського характеру'. За допомогою корпусу встановлено такі значення полісеманта: `намагатися зрозуміти, усвідомити, відчути суть людського характеру, психіки': Sama najprej poskuљam kar иim veи izvedeti o osebi, ki jo intervjuvam, potem poskuљam predvsem - razumeti, poskuљam se postaviti na njeno mesto, ji zlesti pod koћo; `дуже сподобатися, захопити, викликати сильні позитивні емоції': … vsi, ki smo kdaj imeli љtirinoћnega kosmatinca, vemo, da zna kuћa kaj hitro zlesti pod koћo in resniиno postane vsem ljub druћinski иlan…; `стати постійною звичкою, способом життя, нормою поведінки': “Rekli ste, da je vam zlezel pod koћo naиin ћivljenja na nacionalki...”; `дуже замерзнути': Ogreli so se ne le radovedneћi na ploиnikih, ki so se pozibavali v hipnotiиnih ritmih bobnov, temveи tudi profesionalni plesalci iz Toga, ki jim je posoљki mraz zlezel pod koћo.

Прагматичний потенціал ФО досліджено на основі спостережень за флексибільністю прагматичного компоненту фразеологічного значення (далі - ФЗ) та на підставі аналізу трансформаційних можливостей соматичних ФО.

Флексибільність прагматичного компоненту ФЗ проявляється у явищах оцінної енантіосемії та фразеологічної поліемотивності. Оцінна енантіосемія полягає у протилежності оцінних сем ФЗ і є доволі поширеним явищем у словенській соматичній фразеології. Однак не всі ФО здатні допускати полярність оцінного компоненту значення. Більшість словенських соматичних фразеологізмів має фіксоване оцінне значення, що, як правило, зумовлено особливостями денотативного значення й специфікою образної основи (lizati pete komu, zasaditi/zabosti noћ v hrbet komu; biti pridnih/spretnih rok, imeti glavo na pravem koncu). Фразеологізми, здатні до оцінної енантіосемії, позначають такі явища дійсності, які можуть бути по-різному оцінені мовцем. Так, енантіосемія часто спостерігається серед одиниць, що описують сферу соціального буття людини, особливо при позначенні боротьби, конкуренції, змагання та перемоги, покарання (фізичного й нефізичного), нерівноправних людських стосунків, у яких виражена вищість одного та підпорядкованість, залежність іншого, а також деяких психоінтелектуальних рис і поведінки людини - хитрість, зухвалість тощо (ugnati v kozji rog koga, рotegniti za nos koga, biti prebrisane glave). Контекстуальне оцінне значення таких фразеологізмів залежить від ціннісних настанов мовця, від ставлення його до актанта та до змальованої ситуації чи події, а також від суб'єктно-об'єктних відносин у повідомленні: мовець по-різному оцінює ситуацію залежно від того ким він є: суб'єктом (агенсом) чи об'єктом (пациєнсом) і якими для нього склалися обставини - вигідними, сприятливими чи навпаки. Наприклад: ugnati v kozji rog koga `перемогти, бути кращим за когось' (SSKJ): V mladosti mi je bil najbolj vљeи John Wayne, ker je znal reљiti vse probleme in ugnati v kozji rog vse slabe fante (позитивна оцінка); Иehi so bili љe pred desetimi leti revni kot cerkvena miљ in so prodajali svojo kamp opremo, da bi lahko na Jadranu preћiveli teden ali dva poиitnic, zdaj pa so nas ugnali v kozji rog (негативна оцінка).

Зміна оцінки обов'язково призводить до змін в емотивному компоненті значення (оцінно-емотивна енантіосемія). Варіювання емосем (фразеологічна поліемотивність) може відбуватись і при збереженні актуальної оцінки, яка детермінує його межі. Наприклад: vtikati nos v kaj `втручатись у чужі справи; бути дуже цікавим і хотіти все знати, бачити'(EPHRAS): Povsod vtikajo svoj nos! Kako so lahko tako nedostojni? (негативна оцінка + обурення). Od gospe v zrelih letih, z dokajљnjo zalogo hoje po parketu in bivanja med odliиnimi ljudmi, osebe, ki je znana kot pesnica, do neke mere tudi kot pisateljica, bi priиakoval vsaj bolj premiљljeno pisanje, иe ћe ћeli vtikati svoj nos v stvari, ki jih najprej ne razume, љe manj pa jim je intelektualno kos (негативна оцінка + роздратування, зневага, іронія).

Опираючись на польову модель семантичної структури фразеологічного значення (а саме - на основі розрізнення потенційних і ймовірнісних сем) Розроблена у працях З.Д. Попової, І.А. Стерніна, М.Ф. Алефіренка та інших учених. у роботі розрізняємо два типи фразеологічної оцінно-емотивної енантіосемії.

Перший тип пов'язаний із актуалізацією потенційних сем навколоядерної зони ФЗ і властивий ФО з амбівалентною оцінкою. Це явище вважаємо системним, оскільки протилежні оцінні смисли закладені у ФЗ у вигляді потенційних сем, які за необхідності актуалізуються у тексті Не треба плутати це явище з номінативною енантіосемією, яка базується на протиставленні денотативно-сигніфікативних сем (протилежні значення у таких випадках фіксуються словником), а оцінно-емотивна енантіосемія є наслідком протиставлення сем прагмакомпоненту.. Така оцінна полярність входить до компетенції мовців: адресант готовий до сприйняття обох оцінок, тому нема підстав вважати, що ФО реалізує ненормативне оцінне значення. Відсутність вказівки на цю особливість у словниках пояснюється традиційним способом фіксації денотативного значення й недостатньою увагою до прагмакомпоненту ФЗ. Наприклад: pristriиi peruti komu `обмежити діяльність, свободу кого-небудь' (SSKJ): Svetoval ti bo, kako bi svojemu prepirljivcu pristrigla peruti. Ena moћnost pa je, da se namesto da ga prijazno ogovarjaљ, prosiљ in moledujeљ razkuriљ љe ti, poљlji ga nekam, љe preden se bo sam odloиil, da bi odљel. Naиela boљ njegovo samopaљnost in egoizem. Значенню фраземи надається позитивна оцінка, оскільки у даному контексті мається на увазі стримати агресивну вербальну поведінку співрозмовника. Vsako moљtvo v NHL se paи nekoи sreиa s иrnim nizom porazov. Ga bomo ћe konиali. Toda poљkodbe so nam pristrigle peruti. Poglejte, zdaj љe Marty. Pa tako dobro je igral,<< poudaril Selдnne ob pogledu na seznam љestih poљkodovanih, z najnovejљim Martyjem McInnisom vred. У цьому випадку фразема містить негативну оцінку, оскільки травми обмежують фізичні можливості спортсменів і зменшують їхні шанси на перемогу.

Другий тип властивий для одиниць із узуально закріпленою оцінкою, яка лише в умовах специфічної комунікативної ситуації може змінювати свій знак на протилежний. Цей тип базується на імовірнісних семах периферійної зони ФЗ, він є власне ситуативно-контекстуальним і, порівняно з першим, має значно сильніший прагматичний ефект, оскільки поява протилежної оцінки є неочікуваною для мовця. Наприклад: uporabljati komolce - `безцеремонно поводитися, боротися за досягнення швидкого успіху у певній справі'(SSKJ): “In kaj imam od tega?” To vpraљanje doloиa vaљe ravnanje. Znate se uveljaviti in ponavadi hitro doseћete zaћeleni cilj. Zato vam marsikdo zavida. Toda kdor uporablja komolce, se podaja v nevarnost, da bo ranil druge. Je res vredno vedno uveljavljati svoj prav? Veи diplomacije bi vam olajљalo ћivljenje. У цьому контексті фразема реалізує узуальну оцінку, поведінка актанта оцінюється негативно. Ще один приклад: Иe znaљ uporabljati komolce in imaљ pravi pristop, prideљ kamorkoli. Komplekse moraљ pustiti doma in vsa vrata so odprta. Цей контекст демонструє зміну значення оцінки на протилежне, оскільки подібна поведінка розглядається як бажана, необхідна для досягнення певної мети. Її текстовим актуалізатором є також спонукання у другому реченні.

Теоретично можна припустити, що навіть деякі одиниці з фіксованою оцінкою за певних умов могли б змінити оцінне значення, однак у практичному мовленні такі контексти є рідкісними.

Крім внутрішньої здатності ФО до варіювання прагмакомпоненту, прагматичний потенціал соматичних ФО значно розширюють трансформаційні процеси. Широкі трансформаційні можливості зумовлені структурно-семантичними особливостями цієї групи одиниць: більшість соматичних ФО є фразеологічними єдностями з прозорою мотивацією, зрозумілою образною основою, що допускає різноманітні структурні та семантичні модифікації для забезпечення реалізації комунікативного задуму. На підставі корпусного аналізу матеріалу виявлено кілька видів фразеологічних трансформацій.

Розширення структури ФО шляхом додавання атрибутивних поширювачів до соматичного або інших структурних компонентів сприяє підвищенню ступеня прояву певної ознаки чи дії та інтенсифікації емоційно-експресивного забарвлення повідомлення, іноді - конкретизації денотативного значення. Наприклад: vtikati nos v kaj `втручатися у чужі справи; бути дуже цікавим і хотіти все знати, бачити' (EPHRAS): Svoj markantni nos je znova zelo globoko vtaknil v svet velikih nagrad, da bi љe vedno dirkal in se potrjeval.

Заміна усталених компонентів синонімами - фразеологічна субституція - відбувається з метою експресивного увиразнення і конкретизації значення ФО відповідно до змісту повідомлення. Найчастіше синонімічними лексемами заміщуються стрижневі дієслівні компоненти та атрибутиви соматичних компонентів. Наприклад: povedati, kar leћi na srcu komu `розповісти те, що вже тривалий час турбує, про що давно хотілось розказати' (SSKJ): Иeprav ponavadi molиite, kadar drugi opravljajo, se boste hoteli pred novim znancem nasprotnega spola izkazati in boste izklepetali vse, kar vam leћi na srcu.

Для соматичної фразеології характерні такі способи фразеологічної контамінації (структурно-семантичне злиття двох ФО): перехрещення двох семантично (тематично) близьких ФО із однаковим соматизмом: imeti dolg jezik + iztegovati jezik. .Zmago Plemeniti je svoj dolgi jezik ћe veиkrat iztegoval…; перехрещення двох семантично (тематично) близьких ФО із різними соматизмами (іноді використовуються компоненти варіантних одиниць): povedati v brk komu + povedati v obraz komu. Zaиne se na toиki, ko si je treba za javnost sicer potencialno pomembne stvari povedati na osebnem nivoju, v obraz in v brk, ne pa takoj teиi na ulico in tam razglaљati svoj prav in spodbijati prav drugega; перехрещення двох семантично різнопланових ФО, але зі спільною структурною моделлю: imeti nekaj v glavi + imeti veliko v nogah: Na sreиo pa je mali Ivo kaj kmalu spoznal, da je bolje imeti nekaj v glavi kot v nogah, in se posvetil uиenju. Найпоширенішими є перші два типи, в яких відбувається взаємодія образів і трансформація їх у новий яскравіший образ зі збереженням ознак обох, що посилює експресивність повідомлення.

Часто трансформація базується на використанні образної основи зі збереженням усіх або деяких узуальних структурних компонентів (фразеологічна алюзія): hoteti z glavo skozi zid - `хотіти будь-якою ціною здійснити що-небудь; бути дуже впертим, свавільним, нерозсудливим' (EPHRAS): Scott McNealy je zanimiv иlovek, nenavaden, s svojo taktiko je v minulih letih priљel daleи, a mislim, da je tokrat naletel na predebel zid, da bi љel z glavo skozenj.

Завжди сильний прагматичний ефект досягається поєднанням двох або більше способів структурно-семантичного перетворення, наприклад, взаємодія еліпсису та фразеологічної алюзії в одному контексті: To je moиno vplivalo na center za razvezovanje jezika, da je zaиel opletati vsepovsod in pri vsakem od gostov. Значення `надто багато говорити' передається за допомогою трансформаційних перетворень двох ФО зі спільним соматичним компонентом jezik: kaj razvezati jezik komu та opletati z jezikom.

Семантичні трансформації соматичних ФО часто базуються на поєднанні двох ФО зі спільним соматичним компонентом. ФЗ таких одиниць, як правило, не перебувають у синонімічних відношеннях, але розкривають одну тему. Наприклад: hoteti z glavo skozi zid - `хотіти будь-якою ціною здійснити що-небудь; бути дуже впертим, свавільним, нерозсудливим' (EPHRAS); boli glava koga zaradi иesa - `мати великі клопоти; відчути неприємні наслідки' (SSKJ): Иe politiki rinejo z glavo skozi zid, boli glava davkoplaиevalce. Може використовується не ціла ФО, а лише лексема-соматизм, яка вводиться у контекст на основі образно-асоціативного зв'язку: ima debelo, trdo koћo - `бути дуже неввічливим і ображати інших; не зважати на образи' (SSKJ): Marsikdo ima tako debelo koћo, da ne potrebuje hrbtenice.

Поширеним є прийом співставлення метафоричного і прямого значення фразеологізму (подвійна актуалізація). Така смислова гра створює ефект комізму, іронії. Наприклад: іmeti maslo na glavi + oprati glavo komu: …v srediљиu mesta so Murskosoboиani dobili nov frizerski salon, na odprtju pa so se zbrali pomembni moћje Prekmurja in Prlekije.Prvemu so v salonu oprali glavo samemu dr. Gorazdu Drevenљku, predsedniљkemu kandidatu. Oиitno se je ob slabih uvrstitvah na lestvicah odloиil za udarno strategijo: najprej priznaљ, da imaљ kar nekaj masla na glavi, nato pa pustiљ, da ti jo volilci operejo ћe pred volitvami. Na volitve greљ potem иist kot solza in љe z novo vodno.

Для кожного типу трансформацій властивий особливий комунікативний ефект, та все ж більшість спрямована на максимальну конкретизацію контексту, відображення ставлення мовця до предмету повідомлення та підвищення експресивності. Однак деякі структурні зміни до посилення експресивності не призводять. Так, прагматична роль еліпсису полягає у лаконічній передачі смислу ФО зі збереженням того самого перлокутивного ефекту: opeиi si prste - `зробити щось необдумане і цим собі зашкодити'(EPHRAS). ...NLB se je krepko opekla ћe pri napovedanem lanskem povezovanju s SKB banko. Різноманітні синтаксичні перетворення теж не мають суттєвого впливу на конотативний компонент ФЗ. Наприклад: bojevati se z jezikom (za kaj) - `відстоювати що-небудь спритно висловлюючись" (SSKJ): Pesem je bila zelo specifiиen napad. Kake druge pesmi so bolj rokoborba z idejami ali celo boj z jezikom, ko poskuљaљ idejo sploh izraziti; metati polena pod noge komu - `перешкоджати кому-небудь при виконані роботи, при докладанні певних зусиль' (SSKJ): ... dejal je, da se je za odstop odliиil zaradi polen, ki so mu jih pri razkrivanju sumljivih poslov nenehno metali pod noge.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено й підсумовано основні результати проведеного дослідження.

1. Вперше зібрано і представлено масив соматичних ФО словенської мови. Визначено активний і пасивний шари цих одиниць на сучасному етапі розвитку словенської літературної мови. Для ряду ФО визначено початкову форму й уточнено семантику.

2. Тематико-ідеографічне структурування матеріалу показало, що головним об'єктом номінації соматичних ФО є людина у різних проявах її буття (психоінтелектуальному, соціальному, фізичному - 94 % одиниць). Лише 6% ФО не мають антропоцентричного спрямування, позначаючи навколишній світ та абстрактні сутності.

3. Найбільшою фразеотворчою активністю вирізняються компоненти-соматизми roka, srce, oko, glava, jezik, kri, uho, noga, usta, nos. Мотивація соматичних ФО базується головним чином на метафоричному переосмисленні реальних анатомічних та функціональних особливостей органів/частин тіла або реальних прототипових ситуацій (фреймів), в яких так чи інакше присутні органи/частини тіла. Образна основа також може відображати ознаки, приписані органам наївною свідомістю, чи ірреальні, абсурдні явища, ситуації. Часто соматизми відіграють роль символів та еталонів.

4. Домінація окремих соматизмів у репрезентації певних ідеографічних фрагментів пов'язана з універсальними концептуальними метафорами людського пізнання: glava = інтелект (сфера інтелектуальних властивостей та процесів), srce = почуття (чуттєво-емоціональна сфера), jezik = мовлення (сфера мовленнєвої діяльності), roka = влада (сфера соціального буття) тощо.

5. Соматична фразеологія, що охоплює великий тематичний простір, є дуже активною в обслуговуванні комунікативного процесу. Її комунікативну роль посилюють такі явища, як флексибільність оцінно-емотивного компоненту ФЗ та трансформаційні процеси ФО, що розширюють прагматичний потенціал цих одиниць.

6. Більшість соматичних ФО має фіксоване оцінне значення. Водночас багатьом властива динамічність прагмакомпонента ФЗ як прояв оцінної енантіосемії та поліемотивності. Розрізняють два типи оцінно-емотивної енантіосемії на підставі експлікації потенційних та імовірнісних сем імплікаціоналу ФЗ (системна оцінно-емотивна енантіосемія амбівалентних ФО та ситуативно-контекстуальна енантіосемія фразеологізмів із узуально закріпленою оцінкою).

7. Особливості структурно-семантичної будови соматичних ФО (переважна їх більшість - фразеологічні єдності з прозорою образною основою) зумовлюють їх широкі трансформаційні можливості. До найуживаніших належать такі структурно-семантичні та семантичні трансформаційні прийоми: субстантивація компонентів, структурне розширення, фразеологічна контамінація, фразеологічна алюзія, подвійна актуалізація та метафоричне розширення. Такі види трансформацій сприяють підвищенню експресивності повідомлення та конкретизації значення відповідно до контексту. Серед структурних видозмін трапляються також синтаксичні модифікації та еліпсис, які суттєво не впливають на конотативне значення ФО, зберігаючи властивий їм перлокутивний ефект.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Ярова І.М. Словенська традиція вивчення фразеологічних одиниць / І.М. Ярова // Проблеми слов'янознавства. - Львів, 2008. - Вип. 57. - С.199-208.

2. Ярова І.М. Семантичні особливості фразеологізмів словенської мови з соматичним компонентом srce / І.М. Ярова // Мовні та концептуальні картини світу. - Київ, 2008. - Вип. 24. - Ч. 4. - С. 135-140.

3. Ярова І.М. Відображення фрагменту мовної картини світу у фразеологізмах ідеографічного макрополя “Соціальне буття людини” (на матеріалі словенської соматичної фразеології) / І.М. Ярова // Слов'янський збірник. - Oдеса, 2008. - Вип. 13. - С. 202-213.

4. Yarova I. Ideografski opis slovenske somatske frazeologije kot reprezentacija fragmenta slovenske jezikovne slike sveta / I. Yarova // 45. seminar slovenskega jezika, literature in kulture: Telo v slovenskem jeziku, literaturi in kulturi, 22.6.-10.7.2009: zbornik predavanj / ur. M. Pezdirc Bartol. - Ljubljanа: Znanstvena zaloћba Filozofske fakultete, 2009. - S. 193-196.

АНОТАЦІЯ

Ярова І.М. Словенська фразеологія із соматичним компонентом: ідеографічний та прагматичний аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.03 - слов'янські мови. Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України. Київ, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню словенської фразеології з соматичним компонентом. До аналізу залучено фразеологізми зі словенських лексикографічних праць (головним чином із “Slovarja slovenskega knjiћnega jezika” (1970-1991), а також ФО, активно вживані у електронному корпусі FidaPLUS.

Вперше зібрано масив соматичних ФО словенської мови з розмежуванням активного й пасивного шарів цих одиниць для сучасного стану фразеологічної системи мови. Для ряду ФО визначено початкову форму й уточнено семантику, встановлено полісемію деяких одиниць. Здійснено ідеографічну класифікацію матеріалу та проаналізовано особливості категоризації й концептуалізації світу фразеологізмами з соматичним компонентом. Досліджено прагматичний потенціал соматичних ФО на основі аналізу флексибільності конотативного компоненту значення та трансформаційних можливостей цих одиниць. Розмежовано два види оцінно-емотивної енантіосемії. Визначено найуживаніші для соматичних ФО трансформаційні прийоми.

Ключові слова: соматизм, соматична фразеологія, мовна картина світу, ідеографічна класифікація, електронний корпус текстів, прагматичний потенціал, оцінно-емотивна енантіосемія, фразеологічна поліемотивність, семантичні трансформації, структурно-семантичні трансформації.

АННОТАЦИЯ

Яровая И.Н. Словенская фразеология с соматическим компонентом: идеографический и прагматический аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.03 - славянские языки. Институт языковедения имени А.А. Потебни НАН Украины. Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию словенской фразеологии с соматическим компонентом.

Впервые собран и представлен массив словенской соматической фразеологии. В качестве источников материала использовались современные словенские лексикографические работы (главным образом “Slovar slovenskega knjiћnega jezika” (1970-1991). Объект исследования был дополнен единицами, активно употребляющимися в электронном корпусе текстов FidaPLUS. С учётом особенностей представления фразеологического материала в “Словаре словенского литературного языка”, для ряда единиц была определена начальная (словарная) форма и выведена общая дефиниция, в отдельных случаях констатировалась многозначность семантики. Такое предварительное исследование материала - важная предпосылка для последующего идеографического описания, поскольку оно способствовало правильному распределению материала в идеографической классификации.

Осуществленная идеографическая классификация соматических фразеологизмов представляет собой сложную иерархию смысловых полей и групп разного порядка. В результате анализа тематико-идеографических объединений с учётом роли соматизмов в их описании представлен фрагмент словенской языковой картины мира, который отображает особенности категоризации и концептуализации мира посредством соматических ФЕ. Соматическая фразеология характеризуется выразительным антропоцентризмом, поскольку главным объектом её номинации является человек, его жизнь в разных проявлениях (психоинтеллектуальном, социальном, физическом), и антропометричностью, ибо интерпретация мира происходит через метафорическое осмысление реальных или вымышленных топографических, анатомических, функциональных особенностей органов/частей тела либо прототипических ситуаций, в которых так или иначе присутствуют органы/части тела. К наиболее продуктивным соматизмам относятся roka, srce, oko, glava, jezik, kri, uho, noga, usta, nos. Определена доминация некоторых соматизмов в репрезентации отдельных идеографических фрагментов, что обусловлено существованием универсальных концептуальных метафор человеческого познания (например, glava = интеллект).

Исследование функционирования соматической фразеологии производилось с помощью корпуса FidaPLUS.

В результате статистического анализа частотности употребления ФЕ определены активный и пассивный шары исследуемых единиц для современного состояния фразеологической системы словенского литературного языка.

Прагматический потенциал соматических ФЕ исследован на основании анализа флексибильности конотативного компонента значения и трансформационных возможностей этого типа единиц.

Флексибильность прагматического компонента проявляется в варьировании оценочных и эмотивных сем. В исследовании разграничены две разновидности оценочно-эмотивной энантиосемии. Первая проявляется в актуализации потенциальных противоположных оценочных смыслов и присуща амбивалентным ФЕ. Вторая основывается на вероятностных семах оценки, которые эксплицируются лишь в специфических ситуативно-комуникативных условиях.

Широкие трансформационные возможности обусловлены структурно-семантическими особенностями этой группы единиц: большинство соматических ФЕ является фразеологическими единствами с прозрачной мотивированностью, понятным образным основанием, что способствует различным структурным и семантическим модификациям с целью осуществления коммуникативного замысла. Обнаружены наиболее частые для соматических ФЕ трансформационные приёмы: субстантивация компонентов, расширение компонентного состава ФЕ, фразеологическая контаминация и др. Проанализирована их роль в обслуживании коммуникативного процесса.