Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК: 811.111'367.623'37

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Семантична еволюція прикметників розміру в англійській мові

10.02.04 - германські мови

Соловйова Ольга Валентинівна

Чернівці - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Левицький Віктор Васильович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Буніятова Ізабелла Рафаїлівна, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри граматики та історії англійської мови;

кандидат філологічних наук, доцент Білинський Михайло Емільович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри англійської філології.

Захист дисертації відбудеться „12” березня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корп. V, ауд. 230.

Із дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розіслано „10” лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Кульбабська

Загальна характеристика роботи

Дисертацію присвячено дослідженню еволюції лексико-семантичної групи прикметників розміру в англійській мові як важливого компонента мовної картини світу. Увагу лінгвістів привертають різні властивості параметричних прикметників - частотні характеристики, синтагматичні та парадигматичні відношення, структурно-семантичні особливості, засоби вираження градації розмірної ознаки, частотність уживання параметричних прикметників в авторському стилі, їхній словотвірний потенціал. Проте майже всі дослідження прикметників із семантикою розміру орієнтовані на аналіз їхнього функціонування в сучасних мовах або порівняно недавніх періодах їх розвитку. У полі зору нашого дослідження - прикметники на позначення розміру в усі періоди становлення англійської мови.

У сучасному мовознавстві вивчення еволюції лексики з урахуванням її парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних особливостей знайшло відображення в роботах Ю. Д. Апресяна, В. Г. Гака, В. В. Левицького, О. Д. Огуя, Й. А. Стерніна, А. А. Уфімцевої, Д. М. Шмельова та ін. Більшість робіт орієнтовано на дослідження не окремих ізольованих слів, а на співвідношення цих слів з іншими лексичними елементами системи чи підсистеми. Отже, у центрі дослідження перебувають не слова, а їхні угруповання - синонімічні ряди та антонімічні пари, лексико-семантичні групи та поля. Проблема виокремлення таких угруповань слів тісно пов'язана з питаннями полісемії, встановлення лексико-семантичних варіантів слова та епідигматичних відношень у семантичній структурі слова.

Поняття розміру є частиною однієї з категорій Всесвіту - простору. Саме тому дослідження цього поняття - різнопланові та багатоаспектні: синтагматичні та парадигматичні властивості (В. В. Левицький, В. В. Архелюк, О. С. Лех); синонімія та антонімія (О. О. Олівер, О. В. Бублик, В. В. Жукова, О. Тодорова, М. Бірвіш, К. М. Баранова, К. Шнайдер, А. Ф. Андрусь); діахронічні зміни (К. Кох, Г. В. Аксьонова-Пашковська, О. К. Денисова, Л. О. Романова, М. Й. Петришин); кількісні параметри (Т. Г. Линник); сполучуваність (Н. А. Шехтман, О. В. Афанасьєва, І. М. Лебедєва); когнітивні вияви семантики (Т. А. Симонян, Є. В. Рахіліна, О. В. Урисон); граматика (О. М. Вольф, З. А. Харитончик, Е. Ланг) та ін. Попри те, в зазначених працях центральні елементи лексико-семантичної групи розміру в їхніх парадигматичних та синтагматичних зв'язках у діахронії комплексно не описані.

Актуальність теми зумовлена передусім важливістю поняття розміру як однієї з основних у мовній картині світу, необхідністю дослідження зв'язку між розвитком свідомості людини та становленням семантики групи, складністю, по-перше, відношень між самими прикметниками розміру та, по-друге, між ними й рештою мовних одиниць. Усе це вимагає комплексного дослідження прикметників розміру, їхніх синонімічних і антонімічних зв'язків, особливостей їхньої сполучуваності, конотативного навантаження, звукосимволічних властивостей та інших характеристик.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в межах комплексного наукового дослідження „Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (номер державної реєстрації 0106U003618).

У руслі наукової проблематики кафедри дисертант здійснила теоретичне осмислення питань, пов'язаних з проблемою становлення семантики слів, відбір та класифікацію прикметників розміру, проаналізувала відношення між досліджуваними лексемами, уточнила засади еволюції значень кожного окремого прикметника.

Тема дисертації затверджена вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 27 грудня 2006 року (протокол № 10).

Мета дослідження полягає у визначенні основних засад семантичної еволюції прикметників розміру в англійській мові шляхом аналізу словників і англомовних художніх текстів.

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

1) інвентаризувати лексико-семантичну групу розміру в різні періоди розвитку англійської мови на основі словників, установити внутрішню організацію цієї групи слів на ґрунті текстів;

2) визначити семантичну структуру всіх елементів лексико-семантичної групи з урахуванням різних хронологічних чинників, установити ієрархію всередині структури та порівняти її динаміку в діахронії;

3) провести кількісний аналіз основних парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних властивостей прикметників розміру на всіх етапах їхнього розвитку від давньоанглійського періоду до сучасності;

4) дослідити причини семантичних змін прикметників на позначення розміру, встановити певні закономірності процесів семантичної еволюції та її результатів;

5) виокремити семантичне поле розміру, встановивши його основні конституенти, а також виявити особливості його розвитку та функціонування в англійській мові.

Об'єкт дисертаційного дослідження - прикметники, що належать до лексико-семантичної групи розміру в англійській мові.

Предметом дослідження є семантична еволюція прикметників розміру, зміна їхніх синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних властивостей у процесі розвитку англійської мови.

Матеріалом дослідження слугували словники англійської мови, які було використано для проведення інвентаризації лексико-семантичної групи прикметників розміру: словники давньоанглійського (A Concise Anglo-Saxon Dictionary, Sprachschatz der angelsдchsischen Dichter, An Anglo-Saxon Dictionary), середньоанглійського (Middle English Dictionary, A Concise Dictionary of Middle English, A Middle English Vocabulary), ранньоновоанглійського (Dictionary of Lexical Innovation in Early Modern English, Shakespeare's Words: A Glossary and Language Companion, Lexicons of Early Modern English) та сучасного (Cambridge Advanced Learner's Dictionary, Collins English Dictionary, Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English) періодів. Текстові приклади відібрано з творів англійської літератури від давньоанглійського періоду до ХХ століття (Beowulf, Anglo-Saxon Chronicles, Leechdoms, Wortcunning, and Starcraft; твори Дж. Чосера, Дж. Говера, Дж. Лідгейта, У. Шекспіра, Е. Гемінґвея, Д. Брауна, Дж. Фаулза тощо). Загальний обсяг досліджуваних одиниць - близько п'яти мільйонів слововживань, що стали джерелом інформації про парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні властивості прикметників розміру.

Методи дослідження. Виконання передбачених у роботі завдань зумовило необхідність комплексного застосування різних методів. Метод лінгвістичного опису використано для аналізу й узагальнення даних про структурні та функціональні особливості мовних одиниць у різні періоди розвитку англійської мови. Методи компонентного та контекстуального аналізу застосовано для інвентаризації лексико-семантичної групи та уточнення семантичної структури досліджуваних прикметників. Статистичні прийоми та методи (коефіцієнт семантичної близькості, кореляційний аналіз, коефіцієнт взаємної спряженості, критерій ч²) дали змогу отримати дані про семантичні зв'язки між одиницями досліджуваної групи. У роботі застосовано метод моделювання лексико-семантичної групи розміру на основі контекстуального та статистичного аналізів та метод дериваційного моделювання - для визначення структурно-семантичних відношень первинних та похідних значень досліджуваної одиниці.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає насамперед у комплексному аналізі лексико-семантичної групи прикметників розміру в діахронії, який проведено на основі квантитативних методів; встановлено також структуру групи в діахронії та еволюцію кожного окремого її члена шляхом дослідження словникових дефініцій і вживання прикметників у текстах. У дисертації проаналізовано сполучуваність прикметників розміру з урахуванням хронологічного чинника в межах конструкцій „прикметник” + „група іменників”, „прикметник” + „іменник”, „прикметник” + „група прикметників”, „прикметник” + „прикметник”; виділено основні напрями семантичної деривації прикметників розміру, їхні причини та наслідки з урахуванням інтра- та екстралінгвальних чинників; а також досліджено функціонування семантичного поля розміру, представленого відповідними прикметниками англійської мови в діахронічному розрізі.

Наукову новизну дослідження конкретизують твердження, винесені на захист:

1. Прикметники розміру в англійській мові становлять відкриту лексичну мікросистему, основні принципи якої відповідають тому типу лексичних парадигм, що в семасіології прийнято вважати дводомінантними лексико-семантичними групами, тобто такими, які складаються з двох підгруп - прикметників на позначення великого та малого розміру.

2. Інтегральною семою, яка ідентифікує прикметники досліджуваної ЛСГ, є сема „розмір”. Диференційними можуть бути семи „позитивний/негативний полюс” (тобто „великий” та „маленький”), „вимір” (один, два і три виміри) і „напрямок” (горизонтальний чи вертикальний).

3. У діахронічному дослідженні лексики доцільно використовувати певний набір стандартних смислових одиниць, наближених за своїм статусом і функціями до тих одиниць, що в когнітивній лінгвістиці називають „концептосферами”, на основі яких визначаються парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні властивості прикметників. Важливим прийомом семантичного аналізу є використання так званих „контекстуальних партнерів”, які в дисертації позначені терміном „слова-супровідники”.

4. Розмаїття чинників, які брали участь у семантичній еволюції прикметників на позначення розміру, можна звести до двох основних груп - внутрішньомовні та позамовні, роль яких для досліджуваної лексики однаково значуща. У семантичному розвиткові прикметників розміру спостерігаємо цілу низку семантичних універсалій, найбільш релевантні з яких реалізуються у вигляді однобічних або двобічних асоціацій, як-от: „зернистий” > „дрібний/крупний” > „маленький/великий”; „глибокий” > „темний”; „високий” > „світлий”; „сильний” - „великий”, які знаходять своє підтвердження в етимології та фоносемантиці.

5. Основна тенденція розвитку семантичного поля розміру в англійській мові така: якщо на початкових етапах розвитку мови семантичному полю була властива близькість окремих конституентів до центру і виявлялася значна кількість сильних парадигматичних зв'язків усередині поля, то в сучасній англійській мові ця парадигма характеризується об'єднанням різних ділянок поля в моделі за певними семами, значною віддаленістю від центру всіх конституентів та обмеженими зв'язками між ними.

Теоретичне значення дисертації полягає у спробі реконструювати історичні зміни в семантиці та семантичній сполучуваності досліджуваних мовних одиниць; в описі принципів семантичної еволюції прикметників з урахуванням властивостей їхньої сполучуваності з іменниками та прикметниками інших груп, парадигматичних відношень з іншими прикметниками розміру та семантичних особливостей ад'єктивів. Отримані в роботі результати сприятимуть кращому розумінню співвідношення між мовою та мисленням, усвідомленню ролі мовних і позамовних чинників у розвитку словникового складу мови.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використати матеріали та висновки дослідження в теоретичних і практичних курсах лексикології англійської мови (розділи „Лексичне значення слова”, „Словниковий склад мови”, „Синонімія мовних одиниць”), історії англійської мови („Історична лексикологія”), у лексикографічній практиці укладання словників англійських синонімів та антонімів, у спецкурсах з актуальних проблем семасіології, когнітивної лінгвістики, а також для написання наукових робіт.

Особистий внесок дисертанта в отриманні наукових результатів полягає в уточненні та систематизації фактичних даних, з'ясуванні етимології та семантичних структур досліджуваних прикметників; описі їхніх сполучувальних характеристик, статистичній обробці досліджуваних понять. Усі отримані результати є узагальненням роботи дисертанта, проведеної одноосібно.

Апробація роботи. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (11.11.09 р., протокол № 8). Загальну концепцію та результати дослідження, його теоретичні та висновкові положення апробовано на міжнародних наукових конференціях: „Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2008), „Міжкультурна комунікація: мова - культура - особистість” (Острог, 2008), „Сучасна англістика: мова в контексті культури” (Харків, 2009), „Ключові проблеми сучасної прикладної лінгвістики” (Луцьк, 2009); на всеукраїнських конференціях: „Мова. Культура. Комунікація” (Чернігів, 2009), „Мовна комунікація і сучасні технології у форматі різнорівневих систем” (Горлівка, 2008).

Публікації. Проблематику й основні положення дисертації викладено у 12 одноосібних друкованих працях, 8 з яких опубліковано у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна праця складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних науково-теоретичних, лексикографічних та літературних джерел (402 одиниці) та трьох додатків (А -Парадигматичні та синтагматичні відношення в ЛСГ розміру в діахронії; Б - Перелік основних прикладів з перекладами; В - Структура прикметників розміру в діахронічному аспекті). Дисертація містить 40 таблиць, 13 рисунків і 17 моделей. Загальний обсяг роботи 276 сторінок (із них - 181 сторінка основного тексту).

Основний зміст роботи

У „Вступі” подано обґрунтування вибору теми, визначено її актуальність, мету і конкретні завдання, а також методи дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи; зазначено зв'язок теми дослідження з науковою проблематикою установи, в якій виконано роботу; наведено відомості про структуру та обсяг дисертаційної роботи; з'ясовано особистий внесок здобувача та рівень апробації результатів; сформульовано основні твердження, що виносяться на захист.

У першому розділі „Значення слова в діахронії” запропоновано огляд літератури з питань значення слова, існування лексичних угруповань та семантичних відношень, про способи семантичних змін та причини, що їх зумовили.

Сучасне розуміння значення слова як знання про мовні ситуації, в яких вживається те чи інше слово, тобто про відношення між словом і його парадигматичними та синтагматичними партнерами, зумовлює дослідження семантики слів у межах певних семантичних угруповань (пункт 1.1), до яких відносимо лексико-семантичні поля, групи, синонімічні ряди та ін. Прикметники розміру, які є об'єктом нашого дослідження, утворюють лексико-семантичну групу (ЛСГ), всередині якої простежуються різноманітні відношення - синонімічні, антонімічні тощо.

Особливості семантики прикметників, а саме відсутність денотації та конкретної референції, сприяють сильному зв'язку прикметників з іменниками, які вони характеризують, тобто семантична й лексична сполучуваності є необхідними для визначення семантичної структури елементів ЛСГ розміру та наявності конотативного компонента значення (підпункт 1.1.3). Окремого сенсу набувають зв'язки між самими прикметниками, зумовлені особливостями їхнього функціонування. Отже, комплексне дослідження еволюції ЛСГ зумовлено взаємним впливом елементів, їхніми парадигматичними та синтагматичними зв'язками.

Значення кожної лексеми є структурованою сукупністю лексико-семантичних варіантів (ЛСВ), що перебувають у відношеннях семантичної похідності і складаються з сем. Зміни ЛСВ у межах однієї лексеми призводять до появи нових значень, тобто розвитку полісемії. Відношення всередині лексико-семантичних угруповань зазвичай ґрунтуються на подібності чи протилежності саме ЛСВ слів. Відношення між ЛСВ слова називають епідигматичними (підпункт 1.1.2). Вони визначають ієрархію досліджуваних лексико-семантичних одиниць, підґрунтя їхнього походження тощо. Деривація ЛСВ відбувається на основі сем. У класифікації сем виокремлюють три основні типи: архісеми родового значення, диференційні семи видового значення та потенційні семи.

Семантична еволюція має свої причини, способи та наслідки. Розрізняють інтралінгвальні та екстралінгвальні причини зміни значення, зумовлені синтагматичними та парадигматичними відношеннями. Семантична еволюція прикметників здійснюється насамперед шляхом семантичної деривації. Під семантичною деривацією розуміють семантичний розвиток слова, що здійснюється за певною моделлю зі зміною семної структури лексичного значення і призводить до появи нового значення (пункт 1.2).

Різні аспекти поняття „розміру” розглядають у межах групи прикметників, для яких це значення є основним. Належність цих прикметників до синестезичних визначає основні засади семантичної еволюції всієї групи загалом: метафоричні перенесення, взаємопереходи прикметників з однієї групи в іншу (пункт 1.3).

У другому розділі „Лексико-семантична група прикметників розміру в давньо- та середньоанглійському періодах” розглянуто функціонування лексико-семантичної групи розміру в давньоанглійському (ДА) та середньоанглійському (СА) періодах. Визначено основні напрями дослідження, статус окремих елементів та їхня початкова семантична структура. Першим кроком для вирішення завдання стало проведення інвентаризації складу ЛСГ для визначення її елементів у кожному з періодів (підпункти 2.1.2, 2.2.2). Для встановлення семантичної структури кожного окремого полісемантичного прикметника за допомогою контекстуального аналізу зафіксовано здебільшого вживання прикметників з іменниками, що дало змогу виокремити 20 контекстуальних наборів (КН) іменників, з якими сполучаються прикметники розміру в усіх періодах розвитку англійської мови. Отже, ми визначаємо 20 семантичних сегментів („семантичних ділянок”), які можуть позначати прикметники розміру.

ЛСГ розміру - це мікроугруповання, яке включає у ДА періоді 13, а у СА періоді 16 елементів і поділяється на менші підгрупи та ряди. Унаслідок аналізу прикметників у двох періодах в ЛСГ розміру виділяємо домінанту - mycel (ДА), gret (СА); ядро ДА - lytel, rыm, long, wоd, sоd, hзah, dзop; периферію - smїl, grзat, brвd, eng, nearu; ядро CА - lytel, mekill, smale, large, long, wid, short, heigh, low, bred; периферію - huge, big, narwe, sid, streit, deep, rowm. Дві підгрупи - загального та часткового розміру - мають свої особливості розвитку та функціонування.

Унаслідок розвитку суспільства й удосконалення мовної системи для відображення навколишнього світу помітно зросла кількість іменників, які були детерміновані прикметниками розміру. Так, більшість прикметників, що позначають якість конкретних предметів, використовуються метафорично для позначення якості абстрактних понять. Аналогічно розвиваються ЛСВ „розмір почуттів та емоцій”, „розмір вмінь та навичок”, „розмір соціального статусу”, „розмір щодо матеріальної цінності”. Синестезична метафора лежить в основі набуття прикметниками значень „розмір звучання”, „розмір освітлення”, „розмір запаху”. Значення „розмір за кількістю складників” виникає як результат метонімічного перенесення зі сфери розміру у сферу позначення кількості. Крім того, до утворених шляхом метонімічного перенесення значень входять поняття „розмір просторових понять”, „розмір зайнятої площі”, „розмір складників”.

У підпункті 2.1.2.1 досліджено особливості функціонування прикметників загального розміру в ДА періоді. Прикметник mycel виступає центральним елементом ЛСГ. З-поміж усіх прикметників, що позначають розмір, mycel в ДА текстах трапляється найчастіше, охоплюючи всі аспекти величини (довжину, тривалість, висоту, ширину, загальну величину). Семантична структура прикметника розгалужена й налічує 11 ЛСВ; а основний смисловий центр прикметника пов'язаний із поняттям інтенсивності, важливості: `Юв wїs wundor mycel' - „Це було велике диво” (Beowulf). Парадигматично значущим синонімом виступає слово rыm: М = 0,7 (коефіцієнт семантичної близькості). Варто зазначити, що вже в цей період функціонує одна форма для полісемантичних прикметника та іменника rыm. Перебуваючи під тиском синоніма micel та відповідного омоніма, прикметник зникає з мови вже в СА періоді.

Значущий парадигматичний зв'язок реалізує прикметник mycel з антонімом lytel (M = 0,95), який є основним елементом ДА ряду зі значенням „маленький”. Тісний зв'язок між антонімами простежено й у їхньому паралельному вживані: `God geworhte twв micele leфht, ржt mвre leфht tф ржs dжges lнhtinge, and ржt lїsse leфht tф ржre nihte lнhtinge' - „Бог створив два великих світла: те, що було більшим, - для освітлення днів, а те, що було меншим, - для освітлення ночі” (Elen).

Окремо в підгрупі розглядаємо пару антонімів greвt та smжll. Оскільки первинне значення обох прикметників пов'язано з семами „зернистий” і „товстий”, то очевидно, що структура обох прикметників в ДА періоді репрезентована такими основними ЛСВ, як „розмір складників” та „фізичний розмір”. Приклади вживання прикметників у зазначеному періоді нечисленні: `mid greвtan sealte' - „з крупною сіллю”, `Cnuca tф swорe smalan duste' - „Розтовкти на порох (найдрібніші частинки)” (Leechbook).

У підпункті 2.2.2.1 розглядаємо підгрупу загального розміру в СА періоді. Перш за все, значних змін зазнав синонімічний ряд „великий”, у якому, з одного боку, зникає домінанта ДА періоду - mycel, а з іншого, шляхом запозичення з'являються нові елементи. Домінантою підгрупи стає прикметник gret. Цей процес відбувається поступово: розвиток семантики gret зумовлює вирівнювання структур значень прикметників, що спричинило значну конкуренцію у вживанні зазначених прикметників. Наступним етапом стало домінування у групі слова gret завдяки розгалуженню семантичної структури, збільшенню кількості вживань, що поступово витіснило прикметник mekill із ЛСГ. Причиною зникнення прикметника mekill став не лише помітний тиск з боку синонімів gret, large, big та huge, але й відсутність звукосимволічної форми, що відповідає реалізації значення „великий”. Ще одна причина пасивізації лексеми полягає в необхідності розрізнення понять „великий” та „багато”, які реалізуються зазначеним прикметником при позначенні сегменту «великий за кількістю складників», що підтверджено статистично значущими показниками суми ч² =34,93 та коефіцієнта взаємної спряженості K=0,12. семантичний прикметник англомовний конституент

Досліджуваний матеріал свідчить про те, що розподіл семантичного навантаження між great, large, big був зумовлений радше не потребами свідомості (такі потреби могли б слугувати тільки потенційною передумовою для появи нових лексичних одиниць), а внутрішньомовними чинниками - розвитком значень слів huge, large і big. Чисельність уживань нових елементів ЛСГ невелика, проте дає підстави стверджувати, що всі вони виконували функцію позначення фізичного розміру, тоді як в СА періоді прикметник gret уже не вживався в такому значенні.

Єдиний стабільний елемент підгрупи загального розміру - little - змінює фонетичну форму внаслідок дії звукосимволізму та поступається в деяких позиціях своєму синоніму smale. Так, прикметник little вживається здебільшого для позначення розміру абстрактних понять, почуттів, емоцій тощо, тоді як smale набуває значень „маленький за фізичним розміром”, „маленький за віком”: `and as any wezele hir body gent and smal'- „і, як у ласки, було її тіло витончене і струнке” (Дж. Чосер), `Ther I was fostred of a child ful small' - „Де я був всиновлений ще малою дитиною” (Дж. Чосер).

Отже, підгрупа загального розміру демонструє тенденцію до уніфікації семантичних структур елементів та розширення семантичного навантаження, при цьому виникають передумови безконкурентного існування всіх прикметників шляхом виокремлення особливостей уживання кожного з них.

Аналіз підгрупи часткового розміру в ДА періоді охоплює вісім лексем (підпункт 2.1.2.3). Особливе значення має мікросистема (угруповання меншого обсягу всередині підгрупи) на позначення ширини, що включає три синоніми зі значенням „широкий” (wоd, sоd та brвd) та два - зі значенням „вузький” (nearu, eng). Варто зазначити, що згадані прикметники проходили у ДА періоді процес становлення. Кількісний аналіз засвідчує їх тяжіння за семантичною структурою до прикметників загального розміру. Найтісніший парадигматичний зв'язок у підгрупі зафіксовано (за допомогою статистичного аналізу) між прикметниками wоd i sоd (М=1). Це означає, що їхня семантика була майже ідентичною, що сприяло конкуренції між двома лексемами і створювало передумови для зникнення або зміни значення одного з них. Ще одна причина зникнення sоd з ЛСГ розміру полягає в паралельному вживанні (прикметники виступають так званими „темпоральними дублетами”) wоd та sоd: `зodon weras geond юa windburg wоde ond sоde' - „йшли чоловіки через величезне вітряне місто” (Andreas).

Найширша сполучуваність у цій підгрупі властива прикметнику long - з одинадцяти виокремлених семантичних сегментів він позначає вісім. Зважаючи на кількість прикладів, яка припадає на кожен КН, можна констатувати, що основне лексичне значення прикметників розміру в ДА період - „великий за часовою тривалістю”.

Прикметники із семою „вертикальний напрямок” геоцентричні, оскільки поняття „високий/глибокий” співвідносні з вимірами віддаленості від поверхні землі. Структура значення hзah об'єднує шість ЛСВ: „великий щодо абстрактних понять”, „великий за фізичним розміром”, „великий за зайнятою площею”, „великий за кількома параметрами”, „великий щодо почуттів та емоцій” та „великий щодо природних явищ”. Метафоризація цього прикметника ґрунтується, по-перше, на тому, що його значення містить конотацію збільшення певної шкали; по-друге, на тому, що прикметник відображає вірування людей у небесне, тобто розташоване високо, як божественне, що дає прикметнику змогу реалізувати значення „піднесений, святий”.

У СА періоді в підгрупі часткового розміру розширення значень прикметників відбувається не так стрімко, як у підгрупі загального розміру (підпункт 2.2.2.3). Ми відзначили тенденцію до становлення структури значення і конотації таких прикметників, як high, deep та long. Одночасно відбувається процес спеціалізації значень синонімів: слова wide і broad поділяють між собою контексти, у яких вони вживаються. Для заповнення лакун у підгрупі з'являються прикметники на позначення висоти предмета (low), незначної віддаленості від поверхні з напрямком вниз (shallow).

У кожному періоді ЛСГ прикметників розміру виявляє певні особливості, які демонструють специфіку функціонування поняття розміру. Так, в ДА і СА періодах переважають прикметники зі значенням „великий” і „широкий”. Перевага проявляється у чисельності вживання і в обсязі синонімічних рядів (по 3 синоніми, що належать до ядра групи). Цей факт свідчить про важливість вербалізації ідеї саме трьохвимірного та великого розміру в мові давніх англійців.

У третьому розділі „Розвиток ЛСГ розміру в ранньоновоанглійському періоді та її становлення в сучасній англійській мові” на підставі даних контекстуального аналізу визначено основні результати семантичної еволюції прикметників розміру в ранньоновоанглійському періоді (РНА) та сучасній англійській мові.

РНА та сучасний періоди в англійській мові демонструють єдину тенденцію до взаємодії всередині підгруп та уніфікації структур прикметників. Набір можливих ЛСВ значення збільшується лише в сучасній англійській мові через позначення сегментів позитивної та негативної оцінок, „розміру фізичних зусиль”, „інтенсивності кольору”: `No, I'm asking you to marry me, you little fool' - „ Ні, я прошу тебе вийти за мене, моя мила дурненька дівчинка” (Д. Морье); `a tiny shrug' - „непомітне знизування плечима” (Дж. Фаулз); `within the deep blue of the artificial sky' - „в глибокій синяві штучного неба” (Дж. Фаулз).

Особливого значення в РНА та сучасному періодах набувають прикметники зі значенням „маленький”. За кількістю слововживань прикметники загального розміру із семою „маленький” майже зрівнялись з прикметниками з семою „великий”: якщо в ДА відношення прикладів вживання позначення «великого» до «маленького» становила 3,4:1, то в сучасній англійській мові пропорція - 1,2:1. Окрім цього, названий синонімічний ряд значно розширюється. Імовірно, такому явищу сприяє актуалізація оцінного потенціалу прикметників розміру.

Функціонування підгрупи загального розміру в РНА періоді демонструє остаточне становлення значень більшості прикметників із значенням „великий” (підпункт 3.1.2.1). Так, під час функціонування домінанти great у сфері абстрактних значень, елемент big претендує на роль домінанти за показниками вживаності, парадигматичних та синтагматичних відношень у сфері фізичного розміру. Розвиток семантики прикметника great проходить шляхом радіально-ланцюгової деривації. Переважну кількість ЛСВ great набув у СА періоді, хоча розширення його значення відбувалося в усі періоди. Прикметник big має свої еволюційні особливості. Семантика цього прикметника розвивається також шляхом радіально-ланцюгової деривації, основну кількість сегментів він починає позначати у РНА періоді та в сучасній англійській мові. Цьому прикметнику властиві семи „сильний”, „серйозний”, „впливовий”: `Her proposition of making NASA a major issue in Sexton's campaign had turned out to be the biggest mistake' - „Її пропозиція використовувати НАСА як основний пункт компанії Секстона виявилась найсерйознішою помилкою” (Д. Браун).

Дослідження семантики прикметників із значенням „великий” у сучасній англійській мові, що здійснено в підпункті 3.2.2.2, свідчить, що у підгрупі загального розміру семантичне розширення властиве всім прикметникам, окрім слова large. Його еволюція протилежна до тієї, що спостерігається в групі: від основного значення „великий щодо абстрактних понять” та „великий щодо почуттів” в РНА прикметник, не витримуючи конкуренції з great, еволюціонує до позначення сегменту „великий за фізичним розміром” та метонімічних сегментів: „великий за кількістю складників”, „великий за декількома параметрами”, „великий за зайнятою площею”. Але в цій конкуренції прикметник great мав певні переваги: фонетичну форму, германське походження та позицію домінанти в групі. Варто зазначити, що прикметник large єдиний у підгрупі має радіальну полісемію.

Семантична еволюція прикметника huge виявляє значну стабільність після СА періоду. Спостерігаємо загальну тенденцію до конкретизації його семантики, що проявляється у зростанні питомої ваги значення „великий за фізичним розміром” (ч²=62,2;К=0,09) порівняно з абстрактними поняттями. Основна потенційна сема, що лежить в основі дериваційних процесів, - „надзвичайно великий”.

В синонімічному ряді «великий» прикметники large, big та huge володіють між собою значущими зв'язками (r = 0,99), тоді як прикметнику great властиві середні синонімічні зв'язки (r в межах від 0,55 до 0,6).

Прикметник little, що протягом попередніх періодів демонстрував зменшення відмінності між абстрактним та фізичним розміром, нарешті змінює основне значення. Отже, зв'язок між синонімами little і small у сучасній англійській мові найвищий за увесь час становлення ЛСГ розміру (коефіцієнт кореляції (r) зростає від 0,3 в ДА до 0,67 в СА і 0,9 в сучасному періоді). Різниця між прикметниками тепер полягає насамперед в емоційному компоненті значення, а отже, прикметник small, у якого такий аспект значення відсутній, передає об'єктивну ознаку предмета, тоді як little характеризує погляди мовця на певні предмети. Цей факт підтверджується значущими зв'язками зі словами-супровідниками: для little такими виступають емоційно-оцінні прикметники (ч²=123,2; К=0,09), а для small - прикметники кольору та форми (прикметники кольору: ч²=9; К=0,07; форми: ч²=4,7; К=0,05). Інший елемент підгрупи - прикметник tiny, з'явившись в РНА періоді як слово-супровідник прикметника little, у своєму розвитку відтворює загальні тенденції ЛСГ.

У РНА періоді прикметники часткового розміру зі значенням „великий” вживаються здебільшого для позначення розміру предметів та абстрактних понять (підпункт 3.1.2.4). Вони не вступають у конкурентні відношення, оскільки семантично можуть доповнювати один одного, підкреслюючи величину/значущість предмета в різних площинах. У підгрупі часткового розміру важливу роль відіграють ряди „високий” та „довгий”. Прикметники зі значенням „довгий/короткий” займають важливе місце протягом усієї історії еволюції прикметників через можливість виражати таку важливу категорію буття, як час. Вертикальний розмір здобуває перевагу над горизонтальним через такі чинники: 1) узагальнене сприйняття розміру (як окремих параметрів об'єктів) на противагу вузькому сприйняттю розміру в ДА періоді (як протиставлення великого малому); 2) охоплення майже всіх можливих сегментів значення цими прикметниками; 3) реалізацію антропоцентризму, коли зріст людини найчастіше передається в підгрупі окремим прикметником tall. За прикметником high закріплюється позначення соціальної значущості: `Seecombe doesn't consider them high society' - „Сікомб не вважає, що вони займають високе положення у суспільстві” (Д. Морье).

У підгрупі часткового розміру зі значенням „маленький” тенденції семантичної деривації дещо інші. По-перше, не всі прикметники розширюють свої семантичні структури. Зокрема, прикметники з семою „маленький” скорочують кількість позначуваних ними сегментів. По-друге, для них частіше притаманна радіальна полісемія. По-трете, загальна кількість метонімічних перенесень більша в названій підгрупі, ніж кількість метафоричних.

У семантиці лексем wide і broad закріплюються відмінності, що були закладені ще в попередніх періодах. Прикметник wide часто сполучається з назвами людей, виражаючи ознаку „товстий”, тоді як для другого прикметника більшість слововживань зафіксована з назвами частин тіла. У решті випадків прикметники однаковою мірою вживаються з назвами водойм, вулиць та простору. Хоча відкриті, яскраві, освітлені об'єкти характеризує прикметник broad, а wide історично позначає темні місця.

У підрозділі 3.1.2.4 розглянуто прикметники deep та high, які на відміну від інших прикметників розміру можуть позначати насиченість кольору в сучасній англійській мові. Такий розподіл функцій відповідає фоносемантичним та етимологічним універсаліям.

Підгрупи розміру у плані парадигматичних відношень в сучасній англійській мові з урахуванням діахронічних даних відображає схема 1:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 1. Парадигматичні відношення всередині підгруп розміру в ДА, СА та сучасній англійській мові У поданій схемі позначено елементи, що існували в давньоанглійському періоді, - елементи, що з'явились у середньоанглійському періоді, - елементи, що з'явились в ранньоновоанглійському періоді; пунктиром позначено зв'язки в ДА періоді, хвилястою лінією - зв'язки в СА періоді, а суцільною лінією - зв'язки в сучасній мові.

Ономасіологічний аналіз семантичного поля розміру, що його репрезентують прикметники, свідчить про те, що поле й результат його перечленування на всіх етапах розвитку можуть бути відтворені за допомогою статистичних методів, зокрема кореляційного аналізу, який полягає в розподілі частот сполучуваності досліджуваних прикметників у моделі „слово + підклас слів”.

Семантичне поле розміру структуроване за ядерно-периферійним принципом. Поняття „розмір” реалізується у вигляді семантичного поля і у більшості періодів розвитку англійської мови проектується на ядерні сегменти „фізичного розміру”, „розміру абстрактних понять” та сегменти ближньої периферії: „розмір за кількістю складників”, „розмір почуттів та емоцій”, „розмір природних явищ”. У сучасній англійській мові спостерігаємо тенденцію до розширення значення „фізичного розміру” та сегментів, що утворилися внаслідок метонімічних перенесень.

Висновки

Лексико-семантична група прикметників розміру в англійській мові - це відкрите угруповання взаємопов'язаних елементів. Установлено, що досліджувана ЛСГ - це розгалужена структура, яка складається з двох підгруп - на позначення великого та малого розміру. Подальший розподіл елементів ЛСГ відбувається на основі видової семи.

Для визначення розвитку та становлення значення кожного прикметника в дослідженні здійснено порівняльну характеристику семантичної структури слова в різних періодах розвитку англійської мови. Таке порівняння проведене в дисертаційній роботі шляхом комплектування набору семантичних сегментів, виокремлених та описаних за допомогою чітких формальних критеріїв - контекстуальних наборів іменників, з якими сполучаються досліджувані прикметники в усіх проаналізованих текстах. Виокремлені сегменти, що їх позначають прикметники розміру, умовно поділяємо на декілька основних груп: сегменти, що позначають фізичний чи параметричний розмір; такі, що позначають розмір абстрактних понять та почуттів; такі, що мають у своїй основі явище синестезії; такі, що позначають інтенсивність певних явищ.

Інвентаризація і класифікація ЛСГ прикметників розміру проведено на основі однієї з диференційних видових сем - „напрямок” (горизонтальний чи вертикальний) та „вимір” (один, два чи три виміри). Інтегральною семою для всіх прикметників ЛСГ є сема „розмір”. Прикметники, де семи „вимір” і „напрямок” представлені імпліцитно або не релевантні, утворюють такі лексичні одиниці, які можна вважати прикметниками на позначення загального розміру. Прикметники з диференційними семами „напрямок” і „вимір” утворюють слова на позначення „часткового” розміру. Кількість лексичних одиниць на позначення розміру в англійській мові змінюється зі зміною періодів.

У структурі кожної підгрупи прикметників розміру можна виділити ядро та периферію. Критеріями такої стратифікації можуть слугувати частота вживання, широта сполучуваності, розгалуженість семантики, кількість парадигматичних зв'язків. Парадигматичні зв'язки між прикметниками дає змогу встановити синонімічні ряди та антонімічні пари всередині лексико-семантичної групи, а синтагматичні зв'язки прикметників розміру з іменниками або іншими прикметниками уможливлюють визначення семантичних відмінностей між синонімами.

Розглядаючи причини семантичної еволюції групи, можна дійти висновку, що для неї однаково важливі як екстралінгвальні, так і інтралінгвальні чинники. До перших відносимо історичні, культурні та соціальні зміни. У цій групі слів іншомовні впливи проявляються в часовому проміжку приблизно 1,5 - 2 століть: період скандинавського завоювання спричинив появу прикметника low у 12 ст., період норманського завоювання зумовив появу прикметників huge, large та інших. Емотивність - один із чинників зникнення в ЛСГ розміру давньоанглійської домінанти mycel. Потреба мовців у розмежуванні кількісного аспекту та розміру спричинила зниження частоти вживання цього слова. Серед внутрішньолінгвістичних причин особливе значення для групи мають синтагматичні зв'язки (вплив змінного і сталого контекстів) та парадигматичні чинники (впливи звукової аналогії, звукового символізму; зіткнення омонімів, синонімів; вплив системних відношень у лексиці).

Дослідження епідигматичних зв'язків дало змогу зафіксувати зміни в семантиці прикметників. Переходи значень відбуваються на основі системи потенційних дериваційних сем, що зумовлено особливостями семантики кожного прикметника. До основних процесів розширення значення зараховуємо метафору, у тому числі й синестезичну, та метонімію. Метафора більш характерна для прикметників загального розміру, а метонімія - для прикметників часткової характеристики розміру. Це пов'язано передовсім із вищим ступенем абстрактності першої підгрупи порівняно з другою. У семантичному розвитку досліджуваних прикметників спостерігаємо цілу низку семантичних універсалій, найважливіші з яких реалізуються як однобічні або двобічні асоціації типу „зернистий” > „мілкий/крупний” > „маленький/великий”; „глибокий” > „темний”; „високий” > „світлий”; „сильний” - „великий”. Реальність таких асоціацій і їхній універсальний характер знаходять підтвердження в етимології та фоносемантиці.

Семасіологічний підхід до вивчення історії прикметників розміру виявився ефективним у поєднанні з ономасіологічним підходом, який реалізується в дослідженні історії семантичного поля розміру в англійській мові. Таке дослідження показує, що конституенти «фізичний розмір» та «абстрактний розмір» були ядерними в усі періоди становлення англійської мови. Крім того, в сучасній англійській мові спостерігається тенденція до зростання зв'язків всередині семантичного поля розміру.

Перспективним вважаємо пошук подальшого об'єднання та вдосконалення методів традиційної семасіології та когнітивної лінгвістики для дослідження лексичного складу мови й окремих лексичних мікросистем.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях

1. Соловйова О. Лексико-семантична група прикметників розміру в давньоанглійській мові / Ольга Соловйова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Левицький В. В. -Чернівці : Рута, 2006. - Вип. 289 : Германська філологія. - С. 209-216.

2. Соловйова О. Зміни парадигматичних зв'язків у лексико-семантичній групі прикметників розміру в давньоанглійському та середньоанглійському періодах / Ольга Соловйова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Левицький В. В. - Чернівці : Рута, 2006. - Вип. 319-320 : Германська філологія. - С. 47-56.

3. Соловйова О. Парадигматичні зв'язки підгрупи прикметників розміру в середньоанглійському періоді / Ольга Соловйова // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць / наук. ред. Левицький В. В. - Чернівці : ЧНУ, 2007. - Вип. 339-340 : Германська філологія. - С. 197-206.

4. Соловйова О. В. Синонімія прикметників лексико-семантичної групи розміру в давньоанглійській мові / О. В. Соловйова // Наукові записки / [ред. колегія : Гнатюк М. І. та ін.]. - Острог : Видавництво Національного університету „Острозька академія”, 2008. - Вип. 9. - С. 293-299. - (Серія: Філологічна).

5. Соловйова О. Семантика прикметників розміру в ранньоновоанглійському періоді / Ольга Соловйова // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. / наук. ред. Левицький В. В. - Вип. 370-371 : Германська філологія. - Чернівці : ЧНУ, 2008. - С. 218-228.

6. Соловйова О. В. Особливості функціонування лексико-семантичної групи прикметників розміру в ранньоновоанглійському періоді / О. В. Соловйова // Вісник студ. наук. товариства Горлівського ДПІІМ. - Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених [„Мовна комунікація і сучасні технології у форматі різнорівневих систем”], (Горлівка, 16 травня 2008 р.) / гол. ред. Текрулов В. І. - Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2008. - Вип. 10. - С. 37-40.

7. Соловйова О. В. Сполучуваність прикметників розміру в давньоанглійському періоді / О. В. Соловйова // матер. ІІІ Міжнар. наукової конф., присвяченої 70-річчю від дня народження професора, доктора філологічних наук Левицького В. В. [„Актуальні проблеми германської філології”], (Чернівці, 10-12 квітня 2008 р.) / відп. ред. Кушнерик В. І. - Чернівці: Книги - XXI, 2008. - С. 251-260.

8. Соловйова О. В. Семантика прикметників загального розміру в сучасній англійській мові / Ольга Соловйова // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. Левицький В. В. - Чернівці : Рута, 2009. - Вип. 430 : Германська філологія. - С. 38-54.

9. Соловйова О. В. Семантична категорія розміру в англійській мові / О. В. Соловйова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка : зб. наук. праць / гол. ред. Саух П. Ю. - Житомир : Вид-во Житомирського державного університету імені І. Франка, 2009. - Вип. 36. - С. 222-226.

10. Соловйова О. В. Семантичні зміни прикметників зі значенням „великий” в англійській мові / О. В. Соловйова // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : зб. наук. праць / [ред. рада : Коцан І. Я. та ін.]. - Вип. 16. - Луцьк : Вежа, 2009. - С. 150-156. - (Філологічні науки. Мовознавство).

11. Соловйова О. В. Синестезія в семантичній еволюції прикметників в англійській мові / О. В. Соловйова // Матер. ІІІ Всеукраїн. наук.-практ. конф [„Мова. Культура. Комунікація”], (Чернігів, 15 травня 2009 р.) / відп. ред. Колесник О. С. - Чернігів : ВіТ-сервіс, 2009. - С. 121-123.

12. Соловйова О. В. Семантичні особливості категорій розміру в англійській мові / О. В. Соловйова // Матер. ІІІ Міжнар. наукового форуму [„Сучасна англістика: мова в контексті культури”], (Харків, 25-26 червня 2009 р.) / гол. ред. Самохіна (Дмитренко) В. О. - Х. : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2009. - С. 48-50.

Анотація

Соловйова О.В. Семантична еволюція прикметників розміру в англійській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2010.

Працю присвячено вивченню семантичної еволюції членів дводомінантної лексико-семантичної групи розміру в англійській мові. Проаналізовано основні компоненти значення, які притаманні прикметникам на позначення загального та часткового розміру. Виявлено семантичні зв'язки парадигматичного та синтагматичного характеру між лексемами групи, на основі отриманих даних визначено становлення синонімічних рядів та антонімічних груп всередині групи. Встановлено основні напрямки семантичної деривації кожного окремого прикметника, потенційні дериваційні семи, за якими здійснюється розвиток значення елементів, та внутрішньо- і зовнішньолінгвістичні причини, які спричинили ці зміни. Здійснено аналіз семантичного поля розвитку, що репрезентується прикметниками розміру в англійській мові.

Ключові слова: лексико-семантична група, семантична деривація, семантична структура слова, семантичний сегмент, синтагматичні зв`язки, парадигматичні відношення.

Аннотация

Соловьева О.В. Семантическая эволюция прилагательных размера в английском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2010.

Работа посвящена изучению семантической эволюции членов двухдоминантной лексико-семантической группы размера в английском языке. Проанализированы основные компоненты значения, которые присущи прилагательным при обозначении общего и частного размера. Выявлены парадигматические и синтагматические связи между лексемами группы; на основе полученных данных определены принципы становления синонимических рядов и антонимических пар внутри группы. Установлены основные направления семантической деривации каждого отдельного прилагательного, потенциальные деривационные семы, на основе которых осуществляется семантическое развитие элементов ЛСГ, и внутри- и внешнелингвистические причины, которые могли вызвать эти изменения. Осуществлен анализ семантического поля размера, которое репрезентируется прилагательными размера в английском языке.