Лексико-фразеологічні засоби вербалізації концепту freundschaft

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Лексико-фразеологічні засоби вербалізації концепту Freundschaft

Виконала Дягілєва Жанетта Анатоліївна

Київ 2011



АНОТАЦІЯ

лексичний семантика фразеологізм афоризм

Дягілєва Ж.А. Лексико-фразеологічні засоби вербалізації концепту freundschaft. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено вивченню лексичних і фразеологічних одиниць німецької мови, які вербалізують концепт freundschaft / дружба. У світлі останніх досягнень лінгвокультурології виділено найсуттєвіші ознаки досліджуваного концепту, з'ясовано його структуру і зміст, який представлено етимологією, значеннєвими компонентами, словотвірним потенціалом, парадигматичними й синтагматичними зв'язками лексем зі значенням Freundschaft. Досліджувані лексеми засвідчили генетичний зв'язок дружніх стосунків з любов'ю і родиною на семантичному рівні, цінність і нормативний ідеал дружби в німецькій мовній свідомості. Проаналізовані фразеологізми вербалізують уявлення про фальшиві дружні стосунки. У німецьких художніх текстах концепт freundschaft / дружба втілено у вербальних образах, створених текстовими асоціатами.

Ключові слова: лексико-фразеологічні засоби, концепт, семантика, етимологія, парадигматичні й синтагматичні зв'язки, фразеологізм, художній текст, вербальний образ.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена вивченню лексико-фразеологічних засобів вербалізації концепту freundschaft / дружба в німецькій мові та визначенню його національно-культурної специфіки. Проблема взаємозв'язку мови й культури була предметом висвітлення в працях В. фон Гумбольдта, О. О. Потебні ще в ХІХ столітті, але не втратила актуальності й у наш час. Антропоцентрична парадигма наукового знання зумовила переорієнтацію мовної проблематики у бік вивчення феномена людини та її ролі в культурі.

Постійне зростання інтересу до лінгвокультурологічних досліджень пояснюється об'єктивними процесами, що характеризуються не лише своєю різноманітністю, але й можливістю їхнього втілення в нових мовних формах. Вивчення концепту freundschaft / дружба як категорії лінгвокультурології пов'язане з широким колом лінгвістичних, філософських, культурологічних проблем: з комплексним вивченням мови, свідомості й культури (Ю. С. Степанов, В. В. Воробйов), співвідношенням концепту, поняття і значення (В. М. Телія, М. Ф. Алефіренко, О. О. Залевська), цінністю концепту (В. І. Карасик, Г. Г. Слишкін), з обмеженістю концепту свідомістю носія (А. Вежбицька, О. О. Селіванова) та залежністю концепту від вербалізації (З. Д. Попова, Й. А. Стернін, А. П. Бабушкін, R. Jackendoff), з структурою концепту (М. М. Болдирєв, А. М. Приходько).

Як джерело культурологічної інформації, концепт дружба вважається ціннісним орієнтиром людини поряд з іншими такими важливими концептами, як воля (Н. М. Катаєва), свобода (А. С. Солохіна), кохання (Л. Є. Вільмс), краса (Ю. В. Мєщерякова). Феномен дружба належить до найдавнішого архетипу людської свідомості свій - чужий, який є фундаментальним у розвитку народу й національної культури. Концепт дружба теж був об'єктом семантичного вивчення (А. Вежбицька), системного і функціонально-когнітивного аналізу в російській мові (О. О. Арапова, О. Ю. Лукашкова, Л. В. Садчікова), порівняльного дослідження в англійській, німецькій і російській мовах (М. О. Хізова, Н. Ю. Макшанова). Щодо засобів його вербалізації, вивчення яких є важливим і актуальним у сучасній лінгвістиці, то цей аспект потребує нових ґрунтовних досліджень.

Актуальність роботи визначається загальною тенденцією гуманітарної сфери знання до лінгвокультурологічного вивчення мовних одиниць і зумовлена потребою розгляду семантики номінативних одиниць, теоретичного осмислення ментальних процесів, всебічного вивчення основних ціннісних орієнтирів для відтворення картини світу з огляду на виокремлення національної спільноти. Звернення до питання лексико-фразеологічних засобів вербалізації концепту freundschaft / дружба в німецькій мові, яке ще не було предметом наукового дослідження в лінгвістиці, відображає взаємозв'язок між мовою та культурою, сприяє повнішому розумінню культурної специфіки лексичних і фразеологічних одиниць.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету "Взаємодія одиниць різних рівнів мови і мовлення: когнітивний, комунікативний, прагматичний аспекти" (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України "Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 6 від 31 січня 2005 року, номер держреєстрації 0103U003178). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 4 від 26 листопада 2007 року).

Метою дослідження є опис й інтерпретація лексико-фразеологічних засобів вербалізації концепту freundschaft / дружба в німецькій мові.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- висвітлити міждисциплінарний статус концепту freundschaft / дружба в сучасній парадигмі знання;

- з'ясувати зміст концепту freundschaft / дружба в контексті гуманітарних наукових досліджень;

- визначити етимологію, значеннєві компоненти і словотвірний потенціал лексичних одиниць (далі - ЛО) зі значенням Freundschaft у німецькій мові;

- уточнити парадигматичні й синтагматичні зв'язки ЛО зі значенням Freundschaft у німецькій мові;

- розкрити семантику фразеологізмів-словосполучень, прислів'їв та афоризмів із загальним значенням Freundschaft;

- установити текстові відношення ЛО зі значенням Freundschaft;

- окреслити вербальний образ дружби у творах німецьких письменників.

Об'єктом дослідження є концепт freundschaft / дружба, вербалізований у німецькій мові.

Предметом вивчення є лексико-фразеологічні засоби вербалізації концепту freundschaft / дружба в німецькій мові.

Матеріалом дослідження стали 353 ЛО різної частиномовної і стилістичної належності та 208 фразеологічних одиниць (далі - ФО), відібраних з лексикографічних джерел (тлумачних, етимологічних, синонімічних, фразеологічних), а також з відкритих інтернет-сайтів, з художніх текстів німецьких письменників ХХ століття (563 мікротексти), у тому числі з творів Германа Гессе (328 мікротекстів).

Методологічною основою роботи послужили теоретичні положення сучасного мовознавства про діалектичну єдність мови, культури і мислення (В. фон Гумбольдт, О. С. Кубрякова), про антропоцентризм (В. М. Алпатов), про внутрішню форму слова (О. О. Потебня), ідеї, викладені в працях з лінгвокультурології (В. А. Маслова, В. І. Карасик), лінгвоконцептології (А. М. Приходько, С. Г. Воркачов), лексичної семантики (М. Ф. Алефіренко, Ю. Д. Апресян, Д. Болінджер).

Методи дослідження зумовлені метою і завданнями та специфікою аналізованого матеріалу. У роботі використаний як основний описовий метод дослідження - для окреслення напрямів вивчення концепту freundschaft / дружба в гуманітарних працях та для виявлення впливу мовних і позамовних факторів на формування семантики лексичних і фразеологічних одиниць на позначення цього концепту; метод компонентного аналізу, який забезпечив структурно-семантичне дослідження ЛО й ФО та визначення їх інтегральних і диференційних сем. Дослідження передбачає застосування різних прийомів, зокрема прийому етимологічної реконструкції - при встановленні внутрішньої форми слів та фразеологізмів, що виражають досліджуваний концепт; прийом контекстуального аналізу, що дав змогу, враховуючи текстове оточення ЛО у творах німецьких письменників, змоделювати асоціативно-образне поле для окреслення вербального образу дружби в художніх текстах. У дисертаційному дослідженні спорадично застосований метод статистичного аналізу - при кількісних підрахунках лексичних і фразеологічних одиниць.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше описано і систематизовано лексичні й фразеологічні засоби вербалізації концепту freundschaft / дружба, а також його культурну специфіку в німецькій мовній свідомості; визначена етимологія лексем із значенням Freundschaft дозволила виявити нерелевантний для наукового розуміння генетичний зв'язок дружби з такими поняттями, як любов і родина. Розкриті у дисертаційній роботі значеннєві компоненти лексем, парадигматичні й синтагматичні зв'язки, словотвірний потенціал дали можливість підтвердити загальний характер наукового уявлення про дружбу. У семантиці фразеологізмів із значенням Freundschaft виявлено домінування сем, що позначають фальшивість дружніх стосунків. У дисертації здійснена спроба окреслення вербального образу дружби, представленого у німецьких текстах асоціатами: стихія, істота, хвороба, смерть, гра.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що результати проведеного дослідження є внеском у такі галузі мовознавства, як лексикологія, фразеологія, стилістика німецької мови, концептологія, лінгвокультурологія, лінгвістика тексту. Вони сприятимуть поглибленню знань про лексичні й фразеологічні одиниці як засоби вербалізації концепту, розвиватимуть ідеї про можливість його вербалізації на різних рівнях мови. Визначення семантики ЛО і ФО із значенням Freundschaft через системні й текстові відношення слугуватимуть основою для вивчення лексико-фразеологічних засобів вербалізації інших концептів.

Практичне значення роботи зумовлене можливістю використання її положень і результатів у теоретичних курсах лексикології німецької мови (розділ "Семантика", "Фразеологія", "Словотвір"), історії німецької мови ("Історичний розвиток словникового складу німецької мови"), у спецкурсах з лінгвокраїнознавства, лінгвокультурології та лінгвістики тексту. Висновки й матеріали проведеного дослідження можуть застосовуватися при укладанні тлумачних, фразеологічних словників і довідників німецької мови, методичних розробок для домашнього читання (за творами Германа Гессе), у науково-дослідній роботі студентів і аспірантів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету й основні завдання, окреслено об'єкт і предмет, охарактеризовано фактологічний матеріал і методи його аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення здобутих результатів роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи, публікації з теми дисертації.

У першому розділі розглянуто концепт як міждисциплінарний феномен, який стає об'єктом наукових пошуків у лінгвокультурології, концептології; описано зміст концепту freundschaft / дружба в парадигмі гуманітарних наук, визначено ментальні риси німецького народу, які чітко простежуються у міжособистісних стосунках.

У другому розділі проаналізовано внутрішню форму ЛО, значеннєві компоненти, словотвірний потенціал ЛО із значенням Freundschaft, установлені їхні синонімічні й антонімічні зв'язки, досліджена сполучуваність лексем, які вербалізують концепт freundschaft, проаналізовано семантику фразеологізмів - словосполучень, прислів'їв і афоризмів для визначення вербального образу і статусу дружби як ціннісного поняття в німецькій свідомості.

У третьому розділі досліджено роль ЛО із значенням Freundschaft в організації тексту, установлено текстові відношення лексичних одиниць з цим же значенням, виокремлено та інтерпретовано їх, що в цілому створює художній образ дружби.

У загальних висновках підбито підсумки роботи, викладено результати дослідження і окреслено перспективи подальших наукових розробок.

Розділ 1. "Теоретичні засади дослідження концепту freundschaft / дружба в парадигмі гуманітарних наук". Відомо, що сучасна антропоцентрична та етноцентрична спрямованість лінгвістичних наукових досліджень зумовлює інтеграційний характер процесу вивчення культурних концептів, зокрема рух від психічних, соціально-культурних утворень у бік їхньої фіксації в мові. Проаналізувавши різні наукові підходи, вважаємо концепт freundschaft / дружба ментальною одиницею у свідомості індивіда з фіксацією колективного культурного досвіду народу, що маніфестується мовними засобами. Найсуттєвішими властивостями концепту freundschaft / дружба, релевантними для нашого дослідження, виявилися такі:

1. Змінність структури: концепт не може бути статичним, оскільки його зміст постійно поповнюється, а обсяг збільшується за рахунок нових ознак. Проте еволюція концепту не є постійним процесом в плані нарощування змісту, бо поряд зі збагаченням концепту новими асоціаціями відбувається і втрата старих (А. М. Приходько), напр.: Freundschaft вже не означає спорідненість.

2. Складноструктурність: концепт freundschaft / дружба в німецькій мові не є монолітним утворенням, він характеризується наявністю трьох складників (Ю. С. Степанов): 1) основна актуальна ознака, напр.: Freundschaft ? стосунки; 2) додаткова ознака, яка вже виступає як неактуальна, тому є некодифікованою, напр.: Freundschaft ? добробут; 3) словесне вираження внутрішньої форми, яку не усвідомлюють, але яка відчувається підсвідомо, напр.: індо-європейське *prо -, готське frijфn (любити), давньоверхньонімецьке friunt ? німецьке Freund (друг).

3. Трискладове мовне втілення: здатність концепту існувати у вигляді: 1) системного потенціалу (сукупність мовних засобів, пропонована лінгвокультурою й зафіксована лексикографією); 2) суб'єктного потенціалу (вербальне надбання, що зберігається у свідомості суб'єкта); 3) текстової реалізації (Г. Г. Слишкін).

4. Багатокомпонентність: концепт freundschaft / дружба являє собою складний феномен, у якому поняттєвий аспект проходить крізь призму етнопсихологічного оцінювання (С. Г. Воркачов). У дисертації зроблена спроба виокремлення поняттєвої, образної і ціннісної складових аналізованого концепту.

Загальна спрямованість лінгвістичної науки характеризується узагальненням семантичних прототипів феноменів, виявленням відмінностей семантики інваріантних категорій філософії й психології від їх варіювання в лексиці конкретних мов. Cоціологія розглядає дружбу як особисті стосунки, які відрізняються від родинних і шлюбних відносин через відсутність соціальних ролей. Дружбу соціологи вважають логічним продовженням товаришування. Товариські стосунки виникають на основі діяльності в суспільному просторі й виконують соціально важливі функції: допомоги, підтримки, реалізації спільних інтересів. Із психологічної точки зору дружба - це позитивне емоційне переживання індивіда в стосунках, які характеризуються доброзичливістю, толерантністю, уважністю, радістю. У наукових філософсько-етичних дослідженнях дружбу називають ідеальними стосунками з кодексом поведінки, де немає зиску, будь-якої мети, окрім блага іншій людині.

Сфера індивідуального, до якої належить дружба, не виключає прямого культурного впливу. Етнокультурні дослідження дружніх стосунків розпочато ще в ХІХ столітті (G. Simmel, G. Hain). Відомо, що у племінних народів дружба сприймається як товариство, братство, а у європейських - на перший план виступає психологічна близькість.

Завдяки дослідженням у ментальній сфері (G. Korff, S. Schroll-Machl) протягом останніх років були описані німецькі культурні ознаки в ракурсі зіставлення німецького менталітету з іншими (американським, чеським, французьким, китайським). Виділяють п'ять культурних домінант поведінки, властивих дружнім стосункам. Предметна зорієнтованість - речі розглядають як частину приватної сфери, а тому для німецького менталітету не притаманне явище позичання чого-небудь, навіть друзям. Повага до правил - безліч правил, інструкцій та їхнє дотримання заважають німцям знаходити друзів серед колег або сусідів. Планування часу - фанатичне ставлення німців до дотримання певних термінів, прагнення ефективно використовувати свій вільний час здебільшого перешкоджає спілкуванню з друзями або навіть із сім'єю. Розмежування професійної й особистої сфер життя - дружба в професійному колективі не типова для німецького менталітету, тому особисті справи й пов'язані з цим почуття на роботі не обговорюють, напр.: Dienst ist Dienst, da hilft keine Freundschaft (Дружба дружбою, а служба службою). Відвертість у спілкуванні полегшує життя й дає змогу уникати непорозумінь. Така стратегія спілкування поширюється і на дружбу.

Менталітет - важливий елемент у дослідженні культури міжособистісних взаємин, зокрема дружніх. Такі німецькі ментальні риси, як індивідуалізм

й інтровертність пояснюють обрання вузького кола друзів, раціональність і прагматичність - ретельний вибір друзів. Чітке розмежування професійної діяльності й особистого життя, оберігання його від сторонніх обмежує коло потенційних друзів. Проте, незважаючи на зазначені застереження, дружні стосунки, як і сімейні, залишаються найпріоритетнішими в німецькому соціумі.

Розділ 2. "Системна характеристика лексичних і фразеологічних одиниць із значенням Freundschaft в німецькій мові". Розкриття етимології ЛО із значенням Freundschaft дало уявлення про дружбу як про важливий складник німецької народної свідомості й дало можливість реконструювати фрагменти первинної картини світу, зокрема з позиції семантичної етимології визначити генетичну основу лексем зі значенням Freundschaft: давньоверхньонімецьке Friuntscaf має у своїй структурі кореневу морфему friunt- і суфікс абстрактного значення -scaf. Коренева морфема friunt- проаналізована як спільногерманський іменник: давньоверхньонімецьке friunt, давньоанглійське frзond, давньосаксонське, давньофризьке friund (друг). Лексема походить від готського frijфn (любити). Друг у германців - це той, хто, передусім, любить.

Сучасні семантичні студії моделюють зв'язки лексико-семантичних варіантів (далі - ЛСВ) у вигляді семантичних графів, які відображають множинне поєднання значень (М. В. Нікітін). Усі ЛСВ слова Freundschaft зображено в схемі семантичних графів (див. рис.1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Cемантичні графи лексеми Freundschaft

У центрі рисунка міститься основний семантичний граф Verhдltnis (стосунки) лексеми Freundschaft, на основі якого розвинулися значення інших ЛСВ, при цьому семантичні графи 3, 4 пов'язані між собою семою Gesamtheit (сукупність). У перших двох ЛСВ виділяється родова сема Beziehung / Verhдltnis

(стосунки), у трьох останніх ЛСВ релятивним способом визначено сему Kreis der Menschen (коло людей). Дослідження значеннєвих компонентів здійснилося таким чином на перетині лінгвістичних дисциплін: лінгвокультурології, семасіології, психолінгвістики.

Аналіз результатів дефініцій, поданих респондентами, засвідчив, що вони сприймають дружбу як допомогу, довіру, взаємну відвертість, спільні інтереси. Результати опитування корелюють зі словниковим визначенням дружби з акцентом на допомогу, а не на прихильність. Звідси стверджуємо, що семантика ЛО із загальним значенням Freundschaft експлікує такі сутнісні складники поняття дружба: Hilfe (допомога), Ehrlichkeit (чесність), Gemeinsamkeit (спільність), Sympathie (симпатія), Vertrauen (довіра).

Інтегральною семою для всіх синонімів аналізованих ЛО визначено Verbundenheit (зв'язок), диференційними семами, виділеними зі словникових дефініцій, вважаються такі: Freund (друг) ? Vertrauen (довіра); Kamerad (товариш) ? gemeinsame Lebensumstдnde (спільні життєві обставини); Kumpan (приятель) ? lustiger Zeitvertreib (веселе проведення часу); Kommilitone (товариш) ? Studium an der Hochschule (навчання в університеті); Gefдhrte (супутник) ? stдndige Anwesenheit (постійна присутність); Bruder (брат) ? dieselben Interessen (однакові інтереси); Liebhaber (шанувальник) ? Vorliebe (пристрасть).

Визначені в процесі дослідження диференційні й спільні семи синонімів дали підстави зробити такі висновки:

1. Центральний ланцюг синонімів Freund - Kamerad - Kumpan має спільне інваріантне значення взаємні стосунки на ґрунті доброго знайомства двох і більше осіб із неформальним спілкуванням, діяльністю і певною підтримкою.

2. Лексеми Kamerad, Kumpan характеризують нетісні товариські й приятельські стосунки без почуттів, Freund - дружню любов, відданість конкретній людині.

3. ЛО Freund експлікує індивідуальність у стосунках, Kamerad - ідеали, настанови, притаманні всій мовній спільноті, Kumpan - відсутність зобов'язань.

4. Якщо лексема Freund позначає стійкість і близькість стосунків друзів, то Kamerad - залежність стосунків товаришів від зовнішніх обставин: колективу, певних норм і зобов'язань. ЛО Kumpan виражає наявність дистанції між приятелями.

Антонімічна пара концептів freundschaft і feindschaft підтвердила робоче визначення дружби як позитивних стосунків, про що свідчать диференційні антонімічні семи ЛО Feindschaft ? Freundschaft: Hass ? Neigung (ненависть - приязнь), schaden ? helfen (шкодити - допомагати), feindliche Haltung ? enge Verbundenheit (вороже ставлення - тісний зв'язок), Aggression ? Vertrauen (агресія - довіра), verfolgen ? unterstьtzen (переслідувати - підтримувати). Аналіз словотвірного потенціалу лексем зі значенням Freundschaft

в лексикографічних джерелах засвідчив актуальність семи emotionale Verbundenheit (емоційний зв'язок) у лексемі Freundin (подруга) і gutes, freundliches Verhalten (приязна, привітна поведінка) в лексемах freundschaftlich, freundnachbarlich (по-дружньому).

Значне поєднання можливих варіантів сполучення ЛО у значенні Freundschaft з іншими лексемами пояснюється існуванням фактора суб'єктивної модальності, тобто поділу дійсності на об'єктивну й суб'єктивну. Верифікувальним елементом цього поділу виступає нормативний ідеал дружби. У свідомості німців існує справжня й фальшива дружба, про це свідчать антоніми wahrer, echter, wirklicher Freund - falscher Freund. Напр.: Ich habe nur drei oder vier wirkliche Freunde. Kein Mensch hat mehr (Gulbenkian). Аналіз сполучуваності ЛО із значенням Freundschaft дав змогу встановити, що найчастотнішою є модель A+N (Яка дружба? Який друг?), напр.: unverbrьchliche Freundschaft, zuverlдssiger Freund.

Більшість фразеологізмів-словосполучень можуть показувати позитивну оцінну конотацію завдяки лексемам gut (добрий), dick (великий), напр.: gute Kameradschaft halten (бути хорошими друзями, дружити). Імпліцитно позитивна оцінка дружби закладена в її зв'язку з тривалістю життя людини, напр.: Freund auf Leben und Tod (друг на все життя і до смерті). Негативна конотація виражається іронічним фамільярним ставленням до суб'єкта дружніх стосунків, напр.: Du bist mir ein schцner Freund! (Добрий же ти друг, що й казати!)

Таблиця 1. Семантичне наповнення прислів'їв із загальним значенням Freundschaft

ЛСВ	Кількість ФО
Фальшиві, проблематичні стосунки	56% (60)
Стосунки, необхідні для повноцінного життя	35% (38)
Справжні, тривалі стосунки	9% (10)
Усього:	100% (108)



Статистичний аналіз ФО виявив перевагу прислів'їв (див. табл. 1), у яких фальшива дружба подана як проблематичні стосунки з потребою верифікації, напр..: Wenn das Unglьck anklopft, schlafen die Freunde (Коли нещастя стукає в двері, друзі сплять). Благополуччя й статок, які приваблюють не завжди справжніх друзів (Ein reicher Mann kennt seine Freunde nicht - Багатій не знає насправді своїх друзів), реалізують причинно-наслідкові аспекти втрати такої дружби, напр.: Borgen schadet der Freundschaft (Позичати - дружбі шкодити; друга не втрачай, грошей не давай).

У німецьких прислів'ях дружба постає в образі крихкого предмета, напр.: Freundschaft ist ein Glas, das man nicht auf den heiЯen Herd setzen soll (Дружба - це склянка, яку не варто ставити в гарячу піч; не варто вимагати від друга забагато). У прислів'ях з прагматичною спрямованістю співвідносяться поняття дружби й справи, які мають бути розмежовані, напр.: Dienst ist Dienst, da hilft keine Freundschaft (Служба службою, тут дружба не допоможе; на службі ні брата, ні кума, ні свата).

Національною маркованістю відзначаються також прислів'я, у яких виражена несправжність друга. Негативна конотація передається експресивно-оцінним відтінком цих одиниць. Такі вислови є демонстрацією наявності національного специфічного почуття гумору, напр.: Fliegen und Freunde kommen im Sommer (Мухи й друзі з'являються влітку). Несправжні друзі порівнюються з мухами й зображуються як надокучливі істоти, що з'являються на деякий час і паразитують за рахунок інших. Freundes Hilfe und Trost reiten auf der Schneckenpost (Допомогу й розраду від друга можна чекати довго) - Schneckenpost називали поштову доставку, яка приходила зі значним запізненням.

Лише друге місце за кількістю (див. табл. 1) у німецькому фольклорі посідають прислів'я з позитивною оцінкою дружби як невід'ємної складової повноцінного людського існування, напр.: Besser in der Tasche kein Geld als ohne Freund in dieser Welt (Краще на цьому світі без грошей, ніж без друга).

У референції на рідню, що пояснюється синкретизмом людських стосунків у первісних спільнотах, трапляється ідея порівняння друга з братом на користь першого, напр.: Freundschaft geht ьber Verwandtschaft (Дружба є вищою за рідню; вірний друг кращий за сто родичів).

Всупереч наявності у народній німецькій культурі великої кількості прислів'їв, які виражають фальшиві стосунки друзів, виділяються вислови, в яких даються поради щодо підтримання гарних дружніх стосунків, напр.: Fьr einen Freund geht man durch Feuer und Wasser (Заради друга можна пройти крізь вогонь і воду).

На відміну від народних уявлень, в афоризмах видатних німців переважає визнання дружби як найвищого блага, напр.: Ein bisschen Freundschaft ist mir mehr wert als die Bewunderung der ganzen Welt (O. von Bismarck). У багатьох висловах навпаки, незважаючи на індивідуальний характер дружніх стосунків, наявні повчання і настанови з узагальненням досвіду народу, напр.: Freundschaft und Liebe brauchen Sympathiebrьcken zwischen den Seelen (E.H. Bellermann).

Таким чином, вивчення значеннєвих компонентів, словотвірного потенціалу, парадигматичних і синтагматичних зв'язків ЛО із значенням Freundschaft у німецькій мові дозволило підтвердити загальний характер наукового уявлення про дружбу завдяки таким семантичним ознакам, як Neigung, Hilfe, Gemeinsamkeit. Етимологія аналізованих ЛО засвідчила культурну специфіку німецького уявлення про дружбу значенням Liebe. У фразеологізмах зафіксовано домінування значення falsche Freundschaft.

Розділ 3. "Характеристика засобів вербалізації концепту freundschaft / дружба в художньому тексті".

У тексті художня картина світу має відображувальний характер, вона значною мірою суб'єктивна й містить риси мовних особливостей представників німецької культури. У художньому тексті здійснюється естетична концептуалізація світу завдяки тому, що автор, як творча особистість, до загальноприйнятих знань і уявлень про світ долучає свої індивідуальні знання.

Рис. 2. Образні репрезентації концепту freundschaft / дружба в німецьких текстах ХХ століття

Образні асоціації дружби (див. рис. 2) з різними явищами, предметами і т. ін. дозволяють актуалізувати ті її якості й властивості, які не передаються прямими номінаціями. Серед них можна виділити - активність, здатність впливати на людину, опредметненість, просторові параметри.

Уявлення німецьких авторів про дружбу передаються різними способами й визначаються завдяки інтерпретації лексеми Freundschaft у контекстах, що дає можливість виявити різноманітність образного осмислення концепту freundschaft / дружба:

1. "Дружба - природна стихія":

а) вода, напр.: schwamm sie ja, wenn sie mit den Bierkrьgen daherkam, in einem Meer von Freundschaft (Kafka, S. 106);

б) пора року, напр.: Diese Freundschaft war fьr ihn ein neuer Frьhling gewesen (Cybulla, S. 33);

в) сонце, напр.: was an Phantastereien in einer jungen Seele schlummert, schoЯ unter der Sonne dieser Freundschaft ьppig in Blust (Mьller, S. 52).

2. "Дружба - дар", напр.: Spдtere Jahre brachten mir die Freundschaft des Dichters als wertvolles Geschenk (Ganghofer, S. 26).

3. "Дружба - жива істота":

а) не дозволяє розслаблятися, напр.: Freundschaft und nдhere Bekanntschaft entbinden uns nicht von den gesellschaftlichen Pflichten, sondern erhцhen sie in stдrkerem MaЯe (Baudissin, S. 49);

б) змінює життя, напр.: […] dessen Freundschaft ihr arbeitsames Leben hob und mit freudigem Mut fьllte (Boy-Ed, S. 79);

в) вимагає щось, напр.: Eine Freundschaft verlangt von beiden Teilen groЯe Opferbereitschaft, Rьcksichtnahme und Zuverlдssigkeit (Franken, S. 104);

г) має певне походження, напр.: Noch aus der Schulzeit stammt meine Freundschaft mit Hans Lorenz (Witkowski, S. 75);

д) має дух, напр.: […] und der Geist einer mдnnlichen, nichts ьbelnehmenden Freundschaft trat dabei am reichsten ans Licht (Witkowski, S. 84);

е) перебуває на межі смерті, напр.: Meine Freundschaft steht auch auf der Kippe, und mir ist klar, dass sich Daniela irgendwie schuldig fьhlt, wenn sie Franziska als Freundin verliert (Tьrk, S. 36);

є) може бути німою, напр.: […] eine stumme Freundschaft, die keine Bekenntnisse zulieЯ und keine Zдrtlichkeiten verlangte (Uhse, S. 3);

ж) може приносити себе в жертву, напр.: Nachher hoben sich seine Krдfte, dank der aufopfernden Freundschaft Tittels […] (Witkowski, S. 74);

з) зобов'язує до чогось, напр.: Eine Freundschaft verpflichtet; sie will erworben und auch bewahrt werden (Chamrath, S. 82).

4. "Дружба - рослина", напр.: Das Wesen der Freundschaft kцnnen wir ermessen, es wurzelt in der Zuneigung der Gesinnungen (Meisel, S. 49); Ihre krдftige, kluge Natur, ihre Herzenswдrme und ihr gesunder Witz, […] lieЯen um sie einen stattlichen Kreis von Freundschaften erblьhen (Witkowski, S. 74).

5. "Дружба - дорога", напр.: Der Weg der wahren Freundschaft fьhrt zum Sicheinsfьhlen (Kraus, S. 2).

6. "Дружба - простір", напр.: er versprach sich aufs neue, sich nicht hinreiЯen zu lassen und die Grenzen warmer, ergebener Freundschaft nicht zu ьberschreiten (Meysenbug, S. 49).

7. "Дружба - предмет":

а) має розміри, напр.: Im groЯen und ganzen jedoch hat Freundschaft bei ihnen mehr Breite als Tiefe (Schelsky, S. 508); Freundschaft ist eine schцne Sache, Herr Mundy, aber sie hat ihre Grenzen (Ganghofer, S. 251);

б) має фундамент, напр.: Das beste Fundament der Freundschaft ist die Hцflichkeit (Weber, S. 183); […] sorgen Sie dafьr, dass gegenseitiges Vorstellen gegenseitiges Interesse weckt und somit seinen Zweck erfьllt - den Grundstein zur Freundschaft legt (Eichler, S. 55).

Активізація концепту freundschaft / дружба у творах німецьких авторів, зокрема Германа Гессе, пов'язана із процесом заглиблення людини в себе, намаганням пізнати себе через зв'язок з іншою людиною. Концептосферу аналізованих текстів утворюють як прямі номінанти концепту та їх деривати - Freund (друг), Freundschaft (дружба), befreundet (дружній), freundschaftlich (по-дружньому), Freundschaftsbьndnisse (дружній союз), Freundesdienst (дружня послуга), Jьnglingsfreundschaften (юнацька дружба) - так і непрямі номінанти концепту з їх дериватами: Kamerad (товариш), Kameradschaftlichkeit (почуття дружби), Schulkamerad (шкільний товариш), Stubenkumpan (товариш по чарці), kameradschaftlich (по-товариськи).

Головний герой творів Германа Гессе - маргінал, відособлений від соціуму, зображений в аналізованих текстах на фоні дружніх стосунків між людьми. Відтворення цілісного образу персонажа і його поступального розвитку стає можливим завдяки постаті друга. Лексичний простір текстів пронизує контрастна опозиція двох особистостей, напр.: Wie Narziss dunkel und hager, so war Goldmund leuchtend und blьhend. Wie Narziss ein Denker und Zergliederer, so schien Goldmund ein Trдumer und eine kindliche Seele zu sein (Hesse, S. 248). Своє уявлення про справжню дружбу, яку Аристотель називав дружбою характерів, Герман Гессе змальовує в романі “Unterm Rad” і порівнює її з дружбою заради задоволення та певної користі.

Виникнення дружби між учнями монастиря автор ділить на чотири етапи:

1) швидкий процес знайомства протягом одного дня, напр.: Nun begann man einander anzusehen und kennenzulernen. Dabei schaute man neugierig an, begann ein Gesprдch, fragte einander um Heimatort und bisherige Schule (Hesse, S. 433);

2) процес формування груп на підсвідомому рівні завдяки прагненню їх до різноманітності й взаємного доповнення, напр.: Gruppen traten zusammen, Freundschaften und Antipathien traten zutage. Selten schlossen sich Landsleute und frьhere Schulkameraden zusammen, die meisten wandten sich neuen Bekannten zu, nach einem geheimen Trieb zum Mannigfaltigen und zur Ergдnzung (ibid., S. 438);

3) існування груп, яке характеризувалося дружнім спілкуванням і сварками, напр.: Unbeschreibliche kleine Szenen der Zuneigung und der Eifersucht spielten sich ab, gediehen zu Freundschaftsbьndnissen und zu erklдrten, trotzigen Feindschaften und endeten mit zдrtlichen Verhдltnissen und Freundesspaziergдngen oder mit scharfen Ring- und Faustkдmpfen (ibid., S. 439);

4) поділ груп на пари, чия дружба була заснована на:

а) отриманні задоволення, напр.: Es gab Freundespaare, welche miteinander hebrдische Vokabeln lernten, Freundespaare, die zusammen zeichneten oder spazieren gingen oder Schiller lasen (ibid., S. 446);

б) отриманні вигоди, напр.: Es gab auch Freundschaften, deren Fundament eine andere Art von Vertrag und Gьtergemeinschaft bildete. So hatte

der vielbeneidete Schinkenbesitzer seine ergдnzende Hдlfte an einem Gдrtnersohn aus Stammheim gefunden, der seinen Kastenboden voll schцner Дpfel liegen hatte (ibid., S. 446);

в) поєднанні характерів особистостей, напр.: Die Freundschaft der beiden war ein sonderbares Verhдltnis. Sie war fьr Heilner ein Vergnьgen und Luxus, eine Bequemlichkeit oder eine Laune, fьr Hans aber war sie bald ein mit Stolz gehьteter Schatz, bald eine groЯe, schwer zu tragende Last (ibid., S. 448).

Асоціативно-образне поле - це структурна одиниця тексту, що об'єднує концептуально лексичні засоби із смисловою й формальною спільністю. Модель асоціативно-образного поля Freundschaft визначена з урахуванням таких фактів: 1) дружба супроводжується смертю; 2) завдяки дружбі вибудовується новий світ; 3) дружба співвідноситься із чимсь цінним, живим; 4) дружба нагадує гру або хворобу. Такі твердження випливають з аналізу асоціативних паралелей ключового слова Freundschaft й лексичних засобів, що мають загальну семантичну ознаку Tod, Welt, Lebendiges, Spiel, Krankheit, Wert. Зміст концепту розкривається на основі співвіднесеності номінанта концепту з текстовими образами, кожний з яких актуалізується за участі "пучка" текстових асоціатів (термін Н. С. Болотнової), тобто лексем, що корелюють у свідомості читача з реаліями текстового світу, а також з іншими словами.

Конкретизація вербального образу дружби здійснюється в різних аспектах і різними мовними засобами. Передусім, реалізацій набувають універсальні уявлення про цінність дружби, її особливості, стадії розвитку.

Цінність дружби виявляється через ті зміни, які вона вносить у життя людини, напр.: Die Sцhne wuЯten es ziemlich deutlich, wie die zдrtliche Freundschaft zu dem bedeutenden, gьtigen Mann ihrer Mutter das Leben geadelt und reich gemacht hatte (Boy-Ed, S.234).

Протиставлення концептів freundschaft - liebe виявляє диференційні ознаки, всупереч можливості їх взаємозаміщення, напр.: Alle diese Konstellationen zusammen kцnnen eine Liebe, die entsagen muss, vor dem Hass retten und sie in Freundschaft wandeln, und es wird vielleicht eine hochentwickelte Kunst, eine neue “Kunst zu lieben” (Meisel-Hess, S. 49).

Стадії розвитку дружби актуалізуються лексемами, які позначають:

- початок дружніх стосунків - безтурботний, повний надій період, напр.: Bei dieser Gelegenheit merkten sie erst, wie […] im tдglichen Verkehr erwuchs eine Freundschaft, die sich immer mehr bestдtigen sollte (Rilke, S.142);

- розгортання дружби - укріплення, поглиблення стосунків, напр.: Wie man sieht, lieЯen wir es an gegenseitiger Wertschдtzung nicht fehlen, das war der Boden, auf dem sich unsere Freundschaft entfaltete (Suttner, S. 982);

- припинення дружби - період підведення підсумків, усвідомлення можливого розриву несправжніх стосунків, наприклад: “Ich weiЯ selbst nicht recht”, - meinte er zцgernd. Aber daran soll unsere Freundschaft nicht Schiffbruch leiden. - “Haben Sie gar keine Zeit mehr fьr mich?” (Braun, S. 104).

Дослідження текстових відношень лексем із значенням Freundschaft дозволило визначити такі образи, створені текстовими асоціатами: дружба - стихія, істота, хвороба, смерть, гра, рослина і т. ін. У художніх текстах німецьких письменників лексеми із значенням Freundschaft відображають уявлення про цінність дружби, її особливості порівняно з любов'ю, стадії розвитку дружніх стосунків.



ВИСНОВКИ

Вивчення лексико-фразеологічних засобів вербалізації концепту freundschaft / дружба в німецькій мові здійснено з урахуванням останніх досягнень семасіології, концептології та лінгвокультурології.

Міждисциплінарний статус концепту freundschaft / дружба зумовлює інтеграційний характер його вивчення, а саме - дослідження в науковому й мовному аспектах. У межах лінгвокультурологічного підходу сформульовано власну дефініцію концепту взагалі як ментальної одиниці у свідомості індивіда з вербалізацією колективного культурного досвіду народу. Концепт freundschaft / дружба - телеономне, культурно релевантне, емоційно забарвлене ментальне утворення на позначення абстрактного поняття у межах міжособистісних стосунків. Виділено найсуттєвіші ознаки аналізованого концепту багатокомпонентність, трискладове мовне втілення (системний і суб'єктний потенціал, текстова реалізація), складноструктурність, змінність.

Зміст концепту freundschaft / дружба узагальнено як семантичний прототип дружби в контексті таких гуманітарних наук, як соціологія, психологія та філософія. Констатовано, що дружба - це особисті тривалі стосунки з високим ступенем довіри, які можуть бути культурно специфічними і які ґрунтуються на взаємності й добровільності при обмінюванні власними думками й почуттями з іншою особою чи особами.

Семантична етимологія ЛО німецької мови із значенням Freundschaft дозволила встановити нерелевантний для наукового розуміння генетичний зв'язок дружби з любов'ю і родиною. Багатозначність лексем аналізованого концепту дала змогу виділити чотири значеннєві компоненти: Freundschaftsbeziehungen (дружні стосунки), Liebesbeziehungen (любовні взаємини), Neigung (прихильність), Gleichheit (рівність), які асоціюються в німецькій свідомості, згідно з результатами проведеного опитування, із допомогою, довірою, чесністю, симпатією. Значний словотвірний потенціал ЛО із значенням Freundschaft завдяки словоскладанню свідчить про цінність дружби в німецькій свідомості.

Парадигматичні зв'язки ЛО із значенням Freundschaft представлені синонімами з інваріантним значенням взаємні стосунки на ґрунті знайомства для неформального спілкування або діяльності та антонімічною парою Freundschaft (Freund) - Feindschaft

(Feind). Було підтверджено робоче визначення дружби як позитивних, доброзичливих, толерантних стосунків. Синтагматичні зв'язки аналізованих лексем дали змогу описати нормативний ідеал дружби. Отримані результати дозволили зафіксувати поняття "справжня" і "фальшива" дружба в німецькій свідомості.

У семантиці фразеологізмів з компонентами Freundschaft, Freund переважає зображення фальшивих дружніх стосунків з причинно-наслідковими аспектами втрати такої дружби. Зафіксовано чітке розмежування родинних і дружніх стосунків у фразеологізмах, попри встановлений генетичний зв'язок дружби й родини в значенні досліджуваних лексем. Семантика прислів'їв визначає позитивні аспекти аналізованого концепту. У них, наприклад, ознака щедрості для дружніх стосунків визначається найважливішою людською рисою. У семантиці німецьких афоризмів основна увага акцентована на визнанні дружби необхідною умовою існування людини.

Текстові відношення аналізованих ЛО представлені як суб'єкт і об'єкт дії в нерозривному зв'язку з предикатами й атрибутами. У семантиці таких структур зафіксовано визнання цінності дружби, виокремлення стадій розвитку стосунків, протиставлення концептів freundschaft - liebe. Інтерпретовані таким чином ЛО актуалізують у текстах семантичні ознаки досліджуваного концепту і створюють вербальні образи: дружба - стихія, істота, хвороба, смерть, гра і т. ін. Визначені образи зумовлюють зображення маргінальних, суперечливих стосунків зі зміною світоглядних орієнтирів через подолання конфліктних ситуацій.

Результати, отримані в процесі виконання дослідження, можуть бути використані для вивчення засобів вербалізації концептополя beziehungen / стосунки в німецькій мові. Актуальним видається зіставний аналіз засобів вербалізації концепту freundschaft / дружба в інших споріднених і неспоріднених мовах.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лінгвокультурологічний аспект дослідження концепту "дружба" у німецькій мові / Ж. А. Дягілєва // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2008. - Вип. 75 (4). - С. 179-183.

2. Визначення внутрішньої форми лексичних одиниць ЛСП "дружба" в німецькій мові / Ж. А. Дягілєва // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету : Філологія-Педагогіка-Психологія. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. - Вип. 18. - С. 45-51.

3. Концепт "дружба" в ментальному просторі німецької культури / Ж. А. Дягілєва // Мова і культура. (Науковий журнал). - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т. ІІ (114). - С. 145-151.

4. Лексико-семантичне ядро концепту "дружба" в німецькій мові / Ж. А. Дягілєва // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. - Германська філологія. - Чернівці, 2009. - Вип. 439-440. - С. 150-155.

5. Актуалізація концепту "дружба" в індивідуально-авторській картині світу Германа Гессе / Ж. А. Дягілєва // Наукові записки. Серія : Філологічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. Винниченка, 2010. - Вип. 89 (1). - С. 407-412.

6. Актуалізація концепту "дружба" в романі Е. М. Ремарка "Drei Kameraden" / Ж. А. Дягілєва // Наукові записки. Серія "Філологічна". Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 22-23 квіт. 2010 року "Міжкультурна комунікація : мова - культура - особистість" - Острог : Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2010. - Вип. 13. - С. 211-218.

7. Вербалізація концепту "дружба" у фразеологічних одиницях німецької мови / Ж. А. Дягілєва // Мовознавчий вісник : зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси : Видавець Чабаненко Ю., 2010. - Вип. 10. - С. 296-300.

8. Різноаспектність характеристики концепту "дружба" / Ж. А. Дягілєва // Матеріали науково-практичної конференції "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (2-4 квіт. 2008 р.). - К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - С. 47-49.

9. Антонімія лексичних одиниць із значенням "дружба" в німецькій мові / Ж. А. Дягілєва // Матеріали науково-практичної конференції "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій - ІІ" (1-3 квітня 2009 р.). - К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. - С. 436-439.

Размещено на Allbest.ru

...