Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського

УДК 811.161.1'367.625

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Префіксальна конвергенція російських дієслів

10.02.02 - російська мова

Башкатова Ольга Олегівна

Сімферополь - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжмовних комунікацій та журналістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Міністерства освіти і науки України. лексичний конвергентний префіксальний

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор БОГДАНОВИЧ Галина Юріївна, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, завідувач кафедри міжмовних комунікацій та журналістики

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, старший науковий співробітник СОКОЛОВА Світлана Олегівна, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу соціолінгвістики

кандидат філологічних наук, доцент ТИТАРЕНКО Олена Яківна, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, доцент кафедри методики викладання філологічних дисциплін

Захист відбудеться ___ ________ 2011 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.08 у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, зал засідань.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, проспект Академіка Вернадського, 4.

Автореферат розіслано ___ _________ 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А. Г. Шиліна

Загальна характеристика роботи

Лінгвістика кінця XX - початку XXI ст. характеризується змінами наукової парадигми, застосуванням різноманітних підходів до вивчення мови. Активно розвивається словотвір, впливаючи на функціонування лексичних одиниць, торкаючись усіх рівнів організації мови. У сучасній дериватології як динамічній підсистемі мови загалом й у царині дослідження окремих словотвірних процесів, зокрема дієслівної префіксації, спостерігається пошук нових шляхів дослідження. Цим пояснюється зацікавленість сучасних російських (Г. А. Волохіна, З. Д. Попова, М. О. Кронгауз, О. С. Кубрякова, І. С. Улуханов, М. В. Черепанов, М. Г. Шкуропацька та ін.) й українських учених (В. О. Горпинич, Є. А. Карпіловська, Н. Ф. Клименко та ін.) стосовно досліджень як системно-узагальнювального характеру в системі словотвору, так і визначальних щодо шляхів розвитку деривації.

Вивчення словотвірної парадигматики, в основі якої стоїть слово-мотиватор (С. В. Артюхова, Г. А. Багдасарова, І. С. Беркещук, З. О. Валюх, В. В. Грещук, Н. Ф. Клименко, І. І . Ковалик, А. І. Нечаєва, О. О. Селіванова, О. С. Федотова, А. М. Хамідулліна та ін.), а також категоріальний підхід, в основі якого - словотворчий афікс (О. К. Безпояско, Л. А. Вараксін, Г. А. Волохіна, І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, О. І. Дмитрієва, В. Я. Ільїн, А. І. Конова, В. П. Олексєєнко), розглядають як фрагмент мовної картини світу, в якій систематизовано й взаємозумовлено найважливіші змістовні закономірності організації словотвору як підсистеми мови.

Дослідження словотвірної парадигматики корелює з дивергентним підходом як виявом умов відкритості й граничності сполучуваності в заданому напрямку (О. М. Соколов); традиційний для дериватології категоріальний аспект вивчення корелює з конвергентним підходом, однак не обмежується ним, і спрямований на дослідження інтегрувальних явищ у сфері словотвору. Конвергенція властива різним рівням мовної системи (О. С. Ахманова, Є. Д. Поливанов, М. С. Трубецькой, Р. О. Якобсон та ін.).

Виявлення умов внутрішньої сполучуваності/несполучуваності в межах мотиваційної опозиції (дивергентний підхід) і характеристика різнокореневого лексичного матеріалу, що піддається інтегруванню (конвергентний підхід), а також системність відношень дивергенції та конвергенції для кожного явища окремо в їх діалектичній єдності обґрунтовані О. М. Соколовим, який реалізував ідею їхнього застосування на рівні лексико-семантичних варіантів дієслова. Дивергентні відношення в системі українського дієслова розглянуто в працях Л. М. Колібаби (на матеріалі віддієслівних іменників), Н. В. Лахно (на матеріалі дієслів руху), С. О. Соколової (у зв'язку з конвергентними відношеннями).

Дієслівна префіксація розглядається як явище, рівною мірою віднесене як до лексики, так і до морфології, оскільки приєднання префікса до безпрефіксального дієслівного мотиватора означає появу нової лексичної одиниці, а також супроводжується зміною видової характеристики дієслова.

Проблема конвергентних відношень у сфері російських префіксальних дієслів з погляду опису різних типів префіксальної конвергенції та вияву механізмів її виникнення потребує спеціального вивчення.

Актуальність дослідження зумовлена прагматичною спрямованістю сучасної лінгвістичної науки, необхідністю розширити й поглибити вивчення семантико-дериваційних можливостей дієслів як одиниць лексичної системи мови у зв'язку з комплексним аналізом префіксальної конвергенції.

Зв'язок з науковими планами, програмами, темами. Тема наукового дослідження узгоджена з планом науково-дослідної роботи кафедри міжмовних комунікацій і журналістики Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського й розкриває один із аспектів теми «Мовна концептуалізація комунікації і медіаосвіти» (реєстраційний номер 0106U003200). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 2 від 22 лютого 2005 р.).

Метою дослідження є системний опис конвергентних відношень у системі російських префіксальних дієслів, виявлення причин появи такого типу відношень.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- охарактеризувати префіксальну конвергенцію як явище інтегрувального порядку;

- дослідити причини появи конвергентних відношень у сфері префіксальних дієслів;

- установити типи конвергентних відношень на основі зіставлення мотивувальни і мотивованих дієслів;

- за допомогою ідентифікації морфем з'ясувати характер формально-семантичних відношень російських дієслівних префіксів;

- визначити механізм появи конвергентних відношень.

Об'єкт дослідження - префіксальні дієслова російської мови, що мають прямий безпрефіксальний мотиватор.

Предметом дослідження є конвергентні відношення префіксальних дієслів на словотвірному та лексичному рівнях з урахуванням семантичної структури.

Матеріалом дисертаційної роботи стала префіксальна дієслівна лексика, вилучена в результаті суцільної вибірки зі Словника сучасної російської мови у 17-ти томах, що становить близько 4 тисяч лексем. Матеріал свідомо обмежено за декількома параметрами: розглядалися тільки префіксальні дієслова доконаного виду без постфікса -ся або перфективного суфікса -ну-, співвідносні з безпосереднім мотиватором - дієсловом недоконаного виду на першому етапі префіксації. Не розглядалися слова зі зв'язаною основою, а також з яскраво вираженими просторічними й архаїчними характеристиками. Ілюстративний матеріал дібрано з понад 350 творів російської літератури XX ? початку XXI сторіччя.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети й отримання об'єктивних результатів у розв'язанні поставлених завдань було застосовано методи морфемного, словотвірного та лексичного аналізу. Провідним у роботі став описовий метод, який має низку прийомів лінгвістичного аналізу, як-от: прийом зовнішньої і внутрішньої інтерпретації. Особливо значущим прийомом внутрішньої інтерпретації виявився опозиційний аналіз, за допомогою якого скорельовано пари «мотиваційне - мотивоване» та лексичні одиниці одного ступеня похідності, які утворюють певну опозицію (лексико-семантичні варіанти дієслів, омоніми, синоніми, антоніми). Використано також компонентний аналіз як прийом структурного методу (для порівняння семантичної структури мотиватора та мотивованого, лексико-семантичних варіантів тощо), крім того, застосовано кількісний метод обробки результатів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше досліджено характер і механізми появи конвергентних відношень у сфері префіксальної дієслівної лексики на основі принципу морфемної комбінаторики, що є важливим для опису морфемно зумовлених опозицій, а також для теоретичного прогнозування видів структурно-семантичної конвергенції.

Теоретичне значення пропонованого дослідження полягає у вивченні конвергенції як явища міждисциплінарного порядку. Словотворча мотивація дозволяє визначити причини появи і механізми функціонування конвергентних відношень у сфері префіксальних дієслів російської мови. На основі ідентифікації морфем виявлено синонімічні та антонімічні префікси, запропоновано реєстр префіксальних значень, важливий для тлумачення значення слів у лексикографічній практиці. Вивчення валентних властивостей словотворчих морфем дозволяє охарактеризувати російське префіксальне дієслово як одиницю лексичної, дериваційної, морфологічної будови мови.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані у викладанні сучасної російської мови як рідної та як іноземної, у лінгводидактиці - для розробки спецкурсів і спецсемінарів із семантики, морфології і словотвору дієслова. Отримані результати також можуть бути використані в лексикографічній практиці. Проблематика, порушена в науковій роботі, знайде застосування в дослідженні валентних властивостей лексичних одиниць.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи викладено в доповідях і виступах на Міжнародних наукових конференціях: IV Міжнародній науковій конференції «Межкультурные коммуникации: пространство и время» (Алушта, 2005); V Міжнародній науковій конференції з питань мовознавства, лінгвокультурології, етнолінгвістики, комунікативних технологій «Межкультурные коммуникации: проблемы русско-украинского билингвизма» (Алушта, 2006); «Лингвистических чтениях памяти профессора О. М. Соколова» (Сімферополь, 2006); VI Міжнародній науковій конференції «Межкультурные коммуникации: стратегии образования и методика обучения языкам» (Алушта, 2007); IX Міжнародній науковій конференції «Межкультурные коммуникации: язык и общество» (Алушта, 2010); на II Всекримській науковій конференції «Проблемы научного роста молодых ученых» (Сімферополь, 2006) і на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (2007-2010).

Публікації. Проблематика, теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 7 статтях, 5 з яких опубліковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (360 позицій) і списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 249 сторінок, з них основного тексту 174 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання роботи, названо об'єкт, предмет, охарактеризовано матеріал дослідження, окреслено методи, з'ясовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів.

Перший розділ «Дериваційний потенціал дієслів російської мови» присвячено опису структури слова й характеру формально-семантичного варіювання в лексиці.

Методологічною основою опису дієслівних опозицій є матриця, запропонована О. М. Соколовим для систематизування морфемно-семантичної організації мови. Матричний підхід розроблявся учнями О. М. Соколова - Г. Ю. Богданович, Л. Ю. Бессоновою, Т. Ю. Новіковою, Е. М. Поповою, О. І. Семиколєновою, С. О. Соколовою, О. Я. Титаренко. Такий підхід стосовно вивчення дієслова можна вважати універсальним, оскільки він придатний для дослідження різних фактів мовної системи, при цьому матриця як інструмент дослідження може трансформуватися залежно від характеру аналізованого мовного матеріалу.

Для дослідження конвергентних процесів нами модифіковано матрицю О. М. Соколова (див. табл. 1) (зони матриці, в яких спостерігаються конвергентні відношення, виділено кольором).

Таблиця 1 Конвергентні відношення в системі лексичних опозицій

Матриця рівномірно враховує формальні й семантичні відношення аналізованих компонентів (тобто їх співвідношення за формою і за змістом). Дієслово відрізняється від інших частин мови більшим ступенем багатозначності й, відповідно, більш складними семантичними відношеннями між мотиватором і мотиватом. Дослідження префіксації як ефективного засобу активізації дериваційного потенціалу російських дієслів проведено на основі врахування формального та семантичного варіювання префікса і дієслова-мотиватора, а також відношень, що виникають між ними та між мотиваційним і мотивованим. У внутрішньодієслівному префіксальному словотворенні це модифікаційні і мутаційні типи мотиваційних відношень, що відповідають двом різним видам семантичних зсувів під час дериваційних процесів. Префіксальні дієслова доконаного виду, які є основним об'єктом дослідження, - багатоморфемні утворення. Впорядкування типів формально-семантичних опозицій на морфемному рівні уможливлює надалі встановлення закономірностей формування типів лексичних опозицій залежно від їх морфемного складу, тобто застосування прийомів морфемно-семантичної комбінаторики.

Визначення морфеми як мінімальної двосторонньої одиниці мови, коли за формою закріплено певний зміст, передбачає розмежування семантичних відношень у межах значущої частини слова (О. С. Ахманова, В. В. Виноградов, Є. А. Карпіловська, Н. Ф. Клименко, І. Г. Милославський, П. А. Соболєва, О. М. Тихонов, Г. П. Циганенко та ін.). Застосування матричного підходу є можливим не лише для вияву й аналізу морфемних опозицій, а й для виділення на цій основі таких різновидів відношень між морфемами: полісемія, омонімія, синонімія, антонімія, паронімія, енантіосемія.

Конкретизуючи теоретичні положення вчених стосовно проблеми семантичної структури морфем, пропонуємо свої критерії розмежування системних опозицій у сфері російських дієслівних префіксів. Так, синонімічними вважаємо семантично близькі префікси, що різняться звуковою оболонкою. Синонімічні значення дієслівних префіксів у роботі виділено в межах локативного словотвірного значення (12 семантичних відтінків: «напрямок руху вгору» (в-, вз- (вс-), вы-); «напрямок руху всередину чого-небудь» (в- і за-); «напрямок руху зсередини назовні» (вы-, из- (ис-), про-); «напрямок руху знизу вгору» (за-, под-); «напрямок руху зверху вниз» (при-, с-); «віддалення в русі від якогось місця» (от-, у-); «напрямок руху через що-небудь» (пере-, про-); «досягнення якогось місця (пункту призначення), наближення» (до-, под-, при-); «поєднання, скріплення предметів за допомогою вказаної дії» (при-, с-); «названою дією роз'єднати, роздрібнити предмет на частини» (пере-, раз- (рас-)); «указаною дією покрити що-небудь суцільно, звідусіль» (за-, у-); «поширити дію на частину предмета» (за-, над-)), кількісного словотвірного значення (11 семантичних відтінків: «незначна інтенсивність або неповнота зазначеної дії» (по-, при-); «закінченість дії з відтінком ретельності або інтенсивності її виконання» (вз- (вс-), вы-, от-, про-); «розповсюдження вказаної дії на всі або багато предметів, осіб» (вы-, на-, пере-, по-); «виконати додаткову дію (под-, при-); «додавання до норми (межі)» (до-, на-); «надмірність дії, доведення її до небажаного ефекту» (о- (об-), пере-); «названу дію зробити докладно, ґрунтовно» о- (об-), раз- (рас-)); «якісна перевага в процесі дії» (о- (об-), пере-); «довести когось указаною дією до небажаного стану» (за-, от-, пере-, раз- (рас-), у-); «у результаті зазначеної дії витратити щось» (из- (ис-), про-, с-); «анулювати результат попередньої дії» (раз- (рас-), от-)) і темпорального словотвірного значення (2 семантичних відтінки: «виконати вказану дію (бути в певному стані) протягом якогось часу» (вы-, про-); «початок дії» (за-, по-)).

Дублетними називаємо семантично тотожні префікси, що різняться звуковою оболонкою. У сфері дієслівної префіксації дублетні префікси об'єднують мотивовані слова в межах таких способів дієслівної дії: починальний (за-, вз- (вс-), по-), тривало-обмежувальний (про-, пере-), зменшувально-пом'якшувальний (по-, при-, пере-), інтенсивно-результативний (вы-, за-, из- (ис-), на-, от-, про-, раз- (рас-), у-), нагромаджувально-сумарний (вы-, из- (ис-), на-, об-, с-), розподільний (дистрибутивний) (по-, пере-).

Антонімічними вважаємо префікси, які виражають прямо протилежні значення. Виділено 7 типів протиставних префіксальних значень. У межах локативного значення: «напрямок руху всередину чого-небудь» (префікси в- і за-) - «напрямок руху зсередини назовні» (префікси вы-, из- (ис-), про-); «напрямок руху знизу вгору» (префікси за-, под-) - «напрямок руху зверху вниз» (префікси при-, с-); «віддалення в русі від якогось місця» (префікси от-, у-) ? «досягнення якогось місця (пункту прямування), наближення» (префікси до-, под-, при-); «поєднання, скріплення предметів за допомогою вказаної дії» (префікси при-, с-) ? «названою дією роз'єднати, роздрібнити предмет на частини» (префікси пере-, раз- (рас-)); «зазначеною дією покрити що-небудь суцільно, звідусіль» (префікси за-, у-) ? «поширити дію на частину предмета» (префікси за-, над-); у межах кількісного значення: «незначна інтенсивність або неповнота зазначеної дії» (вз- (вс-), за-, над-, о- (об-), пере-, по-, при-) ? «закінченність дії з відтінком ретельності або інтенсивності її виконання» (вз- (вс-), вы-, до-, на-, от-, про-); у межах темпорального значення: «початок дії» (за-, по-, раз- (рас-)) і «завершеність, досягнення результату» (в-, вы-, за-, из- (ис-), на-, над-, пере-, по-, под-, при-, про-, раз- (рас-), с-, у-).

У другому розділі «Конвергентні відношення між структурними компонентами у сфері префіксальної дієслівної лексики» розглянуто формально-семантичні відношення різних типів.

Специфіка конвергентних відношень між структурними компонентами в системі префіксального дієслова найбільш повно виявляється в межах однієї словотвірної моделі, у словотвірній синонімії конвергентного типу, в лексичній синонімії з одночасною синонімією морфем, а також у синонімії дієслів, мотивованих несинонімічними основами.

Формування певної словотвірної моделі пов'язано з приєднанням одного префікса до основ-мотиваторів. Спільність словотвірної моделі зумовлює зближення в семантичному плані мотивованих дієслів у порівнянні з мотиваційними через появу спільного словотвірного значення, що засвідчує вияв конвергентних процесів. Механізм виникнення префіксальної конвергенції в межах словотвірної моделі характерний як для слів, різних за формою і за значенням, так і для слів, однакових за формою, але різних за значенням (омонімів), а також для лексико-семантичних варіантів префіксальних дієслів.

Описано словотвірні моделі «формально-семантична тотожність префікса і омонімічне дієслово-мотиватор»: бродить [повільно ходити без певної мети й напряму, блукати] (Дед встал утром озабоченный и, надев свою ветхую одежонку, ушёл бродить, как всегда, по помойкам. Л. Петрушевская. Маленькая волшебница) - бродить [перебувати в стані, в процесі бродіння] (Я - твой сосуд, и во мне бродит твое молодое вино. Б. Васильев. Вещий Олег), мотивовані пробродить [провести певний час блукаючи, ходячи без мети] (Но все получилось по-другому: все три дня отпуска они пробродили, взявшись за руки, по лесу вдоль реки. С. Таранов. Черт за спиной) - пробродить [пробути певний час у стані бродіння, скисання] (Столовые сорта собирают и увозят в станицу, в город,
винные - засыпают в бочки, под прессы. Течет золотистая жижа, пробродит в бочках - вином станет... А. Софронов. Его земля) (де префікс про- має значення «виконувати дію протягом нетривалого часу») також розглядаються як омоніми; «формально-семантична тотожність префікса і різні за значенням дієслова-мотиватори»: подежурить [чергувати якийсь час] (Я могу подежурить час, два, целый день, сколько угодно. Ю. Трифонов. Дом на набережной) - подёргать [смикати якийсь час] (Мухин захрипел, выгнулся, закатил глаза, подергал ногой и затих. А. Рыбин. Последняя игра); «формально-семантична тотожність префікса і полісемантичне дієслово-мотиватор»: (зарядить [вкласти заряд або патрон у вогнепальну зброю] і [готувати до дії який-небудь прилад, апарат, вкладаючи, вставляючи в нього патрон, плівку тощо] + пере- у значенні «виконати дію заново» = перезарядить [заряджати вогнепальну зброю зарядом, патроном ще раз, повторно або заново, по-іншому] (Как я определил на слух, он расстрелял двадцать семь - тридцать патронов, и теперь прежде всего ему необходимо перезарядить автомат. В. Богомолов. Момент истины) і [ладнати до роботи який-небудь прилад, механізм і т. ін. ще раз, повторно або заново, по-іншому] (Там пленку извлекут, проявят, сделают снимки, наклеят на картон, а камеру перезарядят. Д. Арнаудов. По просьбам репортеров), мотиваційне зарядить [вкласти заряд або патрон у вогнепальну зброю] (Велел сыну зарядить двустволку картечью и никого не пускать. Ю. Буйда. Город палачей) (Антон уже зарядил свой фотоаппарат, надо идти фотографироваться на улицу, там еще светло. Н. Горланова. Более равный).

У межах однієї словотвірної моделі об'єднуються і дієслова-синоніми, сполучаючись з одним і тим самим префіксом. Виділено два типи внутрішньоморфемних відношень, що виникають між дієсловом-мотиватором і префіксом: мотиваційне дієслово і префікс можуть мати однакові семи і не перетинатися у своїх значеннях.

При цьому дієслово-мотиватор і префікс можуть збігатися в семантиці (семантика з'єднування дієслів вязать і крепить підсилюється значенням префікса за- «дія, пов'язана із закріпленням, фіксацією»: завязать [скріпити за допомогою вузла, петлі, банта і т. п.] (Но он не сорвался, морским узлом завязал толстый канат за основание креста и спустился на землю. В. Быков. Болото) - закрепить [приєднати що-небудь до чогось] (Скворцов поправил фуражку, закрепил под подбородком ремень, бросил папиросу, взял ломик и зашагал в сторону самолёта. И. Грекова. На испытаниях) і можуть однакових сем не мати (префікс про- у значенні «здійснювати дію, названу дієсловом, протягом якогось часу» поєднується з дієсловами плакать, реветь, рыдать [лити сльози з горя, від болю, зворушення]: проплакать [плакати якийсь час] После того замечательного банкета генеральша три дня проплакала, а потом и вовсе куда-то исчезла. В. Быков. Болото) ? прореветь [голосно проплакати якийсь час] (Потом Галина весь день проревела, из кабинета не выходила и выпила все запасы Rose. А. Хруцкий. Окаянные дни Ивана Алексеевича) ? прорыдать [ридати якийсь час] (Я прорыдала два месяца в ванной и все раздавила в себе. М. Голованивская. Противоречие по сути), що визначає два типи внутрішньоморфемних відношень, які виникають між дієсловом-мотиватором і префіксом. І в тому, і в іншому випадку синонімія мотиваційних дієслів зумовлює синонімію мотивованих, котрі мають у своїй семантиці загальне словотвірне значення з огляду на належність до загальної словотвірної моделі, що свідчить про наявність конвергентних процесів.

Синонімія дієслів-мотиваторів може підтримуватися синонімією префіксів. Це сприяє формуванню словотвірних синонімів (префікси в- (во-) і за- синонімічні у значенні «напрямок руху всередину чого-небудь»): вколотить [вганяти ударами] ("Одноцветные" и "безымянные" на его глазах пилой отрезали руки "грабителя народа", а в ноздри грабителю вколотили добротные столярные гвозди. Ф. Горенштейн. Куча) - забить [ударами, різкими поштовхами вганяти, заглиблювати в що-небудь] (И меня томили мрачные предчувствия, когда я начал карабкаться с целью забить в стене гвоздок, растягивая бельевую капроновую веревку. Е. Попов. Полет).

Виникнення синонімічних відношень між мотивованими одиницями, мотиватори яких не є синонімами, властиве дієсловам, що характеризується спільністю словотвірної структури при високому ступені інформативності префікса (прикрепить ? приделать [прикріпити що-небудь до чого-небудь] (Часть игрушек вполне можно было починить, приделать куклам как следует руки и головы... Л. Петрушевская. Маленькая волшебница), приладить (…я лежала в своей полудетской кровати (к детским спинкам дедушка приладил сетку от взрослой кровати)... Г. Щербакова. Loveстория).

На основі проведеного аналізу формально-семантичних відношень типу [++ / - -] = - _ + (приєднання одного й того ж префікса до різних дієслів спричиняє об'єднання мотивованих дієслів у синонімічний ряд) і формально-семантичних відношень типу [+ + / - _ +] = - _+ (приєднання одного й того самого префікса до синонімічних дієслів спричиняє синонімію мотивованих дієслів) можна зробити висновок про роль префікса у формуванні відношень синонімії. Якщо за 100% узяти всі розглянуті випадки синонімії мотивованих дієслів, то формально-семантичні відношення типу [++ / - -] = - _ + складають 40,1% прикладів, а формально-семантичні відношення типу [+ + / - _ +] = - _+ складають 59,9% прикладів.

І в тому, і в іншому випадку семантична відмінність між мотивованими дієсловами порівняно з мотиваційними зменшувалася через об'єднання мотиватів в єдину словотвірну модель шляхом приєднання однакових префіксів, тобто можна говорити про вияв конвергентних процесів. Роль префікса в обох типах формально-семантичних відношень була однакова, однак конструктивна роль префікса виявляється сильніше в формально-семантичних відношеннях типу [+ + / - -] = - _ + (об'єднання відношеннями синонімії мотивованих дієслів, мотиватори яких не є синонімами), оскільки у формально-семантичних відношеннях типу
[+ + / - _ +] = - _+ (об'єднання відношеннями синонімії мотивованих дієслів, мотиватори яких є синонімами) є близькість значень дієслів-мотиваторів, яка тільки посилюється за рахунок приєднання до мотивованих одиниць одного й того ж префікса .

Відзначено, що зона конвергентності, подана в модифікованій матриці (табл.1), може бути рухома, оскільки дієслова можуть функціонувати як дублети, що виявляється в реальному контексті.

Висновки

Унаслідок теоретичного і практичного опрацювання проблеми зроблено такі висновки:

Конвергентний підхід, заснований на виділенні й вивченні загальних характеристик різнокореневого матеріалу, є традиційним для словотвору, тому пропоноване дослідження можна розглядати як подальше вивчення мовних явищ на межі лексики, словотвору й морфології, оскільки префіксація є одним із головних чинників розкриття дериваційного потенціалу дієслів російської мови і зумовлює появу нової лексичної одиниці з відмінною від дієслова-мотиватора видовою характеристикою. У ході дослідження дериваційного потенціалу враховано типи семантичних зсувів, що відбулися під час дериваційних процесів, оскільки загальне значення багатоморфемного слова не завжди є сумою значень складників його морфем: семантика слова практично завжди ідіоматична.

У системі словотвірної мотивації префіксального дієслова простежено відношення префіксальної конвергенції, за яких семантична відмінність між мотивованими одиницями виявляється меншою, ніж між мотиваційними, внаслідок об'єднання дієслів-мотиваторів із одним і тим самим префіксом, а також із дублетними або синонімічними префіксами. Той самий префікс об'єднує мотивовані дієслова в межах однієї словотвірної моделі, де в мотиватів загальне словотвірне значення, яке є виявом конвергентних відношень. Префіксальне дієслово вирізняється складною семантичною структурою, зумовленою складністю морфемної будови та багатозначністю морфем, що входять до його складу. Для префіксальних дієслів, що мають безпосередній мотиватор, варіювання (формальне й семантичне) відбувається у двох напрямках - у напрямку основи-мотиватора і в напрямку словотвірного форманта (префікса). Це варіювання, як і лексичні опозиції префіксальних дієслів, можна описати за допомогою матриці, де послідовно враховані формальне й семантичне протиставлення.

Виходячи з системного уявлення про формально-семантичне варіювання лексеми, в загальному масиві дієслів-мотиваторів виділено омоніми (однакові за формою, але різні за змістом), лексико-семантичні варіанти (збігаються за формою, але варіюються за змістом), різні слова (розрізняються як за формою, так і за змістом). У всіх випадках приєднання одного й того ж префікса спричиняє зближення в семантичному плані мотивованих дієслів порівняно з мотиваційними, що є показником наявності конвергенції, проте не змінює характеру відношень між мотивованими одиницями.

Особливий тип конвергентних відношень спостережено в словотвірній моделі, де дієслова-мотиватори є синонімічними. Словотвірна синонімія конвергентного типу характеризується двома видами внутрішньоморфемних відношень між мотиваційним дієсловом і префіксом: мотиватор і префікс мають спільні елементи значення (які підсилюють один одного в мотиваті) або не мають спільних сем. У словотвірній моделі, де мотиватори не синонімічні, а мотивати пов'язані відношеннями синонімії, конвергентні відношення виявляються найбільш повно, оскільки спостерігається модифікація семантики мотиваційого слова під дією сильної лексичної інформативності префікса. Таким чином, можна говорити про нейтралізацію окремих семантичних компонентів основи-мотиватора.

Дублетні префікси об'єднують мотивовані дієслова в межах одного способу дії. Синонімічні префікси або об'єднують мотивовані дієслова в єдину словотвірну категорію (із загальним словотвірним значенням і способом словотворення), або визначають словотвірну синонімію через одночасну синонімію префікса й дієслова-мотиватора.

Причинами появи конвергентних відношень у сфері префіксальних дієслів можна назвати сильну семантичну інформативність префікса (яка нейтралізує відмінності в значеннях слів-мотиваторів, зумовлюючи в мотиватах синонімічні відношення), а також взаємодію семантики префікса й мотиваційної основи. Відзначено, що ступінь конвергентності лексеми повною мірою виявляється лише в контексті й відрізняється суб'єктивністю сприйняття.

Дієслівні префікси сучасної російської мови багатозначні. На основі ідентифікації морфем, проведеної у сфері префіксальних конвергентних відношень, визначено специфіку значень російських дієслівних префіксів та виявлено їхні синонімічні й антонімічні значення. Запропонований реєстр префіксальних значень дозволяє користуватися ним у практиці формування словникових значень (наприклад, у тлумачно-словотвірному словнику) і для встановлення типів морфемних та лексичних опозицій.

Вивчення явища конвергенції в лексиці передусім визначається формально-семантичними відношеннями в межах багатоморфемного слова і становить теоретичний інтерес для опису лексико-граматичної специфіки мотивованого дієслова. Практичні результати проведеного дослідження уможливили не тільки типізування тлумачення словотворчо мотивованих дієслів у словнику, але й упорядкування структури словникової статті.

Перспективним є подальше опрацювання можливостей застосування накопиченого досвіду інтерпретування префіксальних дієслів у теорії мовознавства, лексикографічній практиці, а також у методиці викладання російської мови як рідної і як іноземної на основі тлумачного та навчального словників дієслівної лексики.

Основні положення викладено в таких публікаціях

1. Башкатова О. О. Еще раз о дивергенции и конвергенции в сфере префиксальных глаголов / О. О. Башкатова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - Симферополь, 2005. - Т. 18(57), №2. - С. 12-15.

2. Башкатова О. О. Префиксальная конвергенция глаголов с точки зрения когнитивной ономасиологии / О. О. Башкатова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - Симферополь, 2006. - Т.19 (58), №3. - С. 94-97.

3. Башкатова О. О. Формирование конвергентных отношений в словообразовательной модели “префикс в- + глагол” / О. О. Башкатова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - Симферополь, 2007. - Т.20 (59), №1. - С. 268-271.

4. Башкатова О. О. Проявление префиксальной конвергенции при формировании синонимических рядов / О. О. Башкатова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». - Симферополь, 2007. - Т.20 (59), №3. - С. 96-102.

5. Башкатова О. О. Префиксальная конвергенция как средство проявления словообразовательной синонимии / О. О. Башкатова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - Симферополь, 2010. - Т.23 (62), №2 (2). - С. 456-462.

6. Башкатова О. О. Формирование конвергентных отношений в словообразовательной парадигме глагола / О. О. Башкатова // Материалы Второй Всекрымской научной конференции «Проблемы научного роста молодых ученых» (27 октября 2006 г.) / Отв. редактор А. В. Горбун, Н. В. Страчкова. - Симферополь, 2006. - С. 20-22.

7. Башкатова О. О. Явление конвергенции на разных уровнях языковой системы / О. О. Башкатова // Материалы XXXIX научной конференции профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов «Дни науки ТНУ им. В. И. Вернадского» (20-23 апреля 2010 г.). - Симферополь: ДИАЙПИ, 2010. - С. 64-65.

Анотація

Башкатова О. О. Префіксальна конвергенція російських дієслів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. - Сімферополь, 2011.

Дисертацію присвячено теоретичним питанням, пов'язаним із визначенням префіксальної конвергенції у сфері російських дієслів. Встановлено, що префіксальна конвергенція - зближення лексично різних одиниць, що відбувається на морфологічному підґрунті, тобто на основі тотожності або близькості значень префіксів, а також приєднання одного й того ж префікса до основ, які певним чином різняться.

Для опису типів префіксальної конвергенції російських дієслів застосовано матричний підхід, що уможливило виділення типів конвергентних відношень між структурними компонентами у сфері префіксальної дієслівної лексики. Основними причинами появи конвергентних відношень у структурі префіксальних дієслів слід вважати сильну семантичну інформативність префікса, його валентність, а також характер взаємодії семантики префікса й основи-мотиватора. Створено реєстр синонімічних і антонімічних значень російських дієслівних префіксів.

Ключові слова: конвергенція, префікс, синонімія, формально-семантичне варіювання, словотвірна мотивація, словотвірна модель.

Аннотация

Башкатова О.О. Префиксальная конвергенция русских глаголов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского. - Симферополь, 2011.

Диссертация посвящена теоретическим вопросам, связанным с определением префиксальной конвергенции в области русских глаголов. В исследовании рассматривается деривационный потенциал глаголов русского языка в аспекте префиксации, словообразовательная структура слова в связи с характером формально-семантического варьирования в лексике, значение русских глагольных префиксов, а также характер конвергентных отношений между структурными компонентами в сфере префиксальной глагольной лексики.

Префиксальная конвергенция представлена как сближение лексически различных структурных единиц слова на основе тождественности или близости значений префиксов, а также присоединения одного и того же префикса к основам, которые в определенной степени разнятся.

Для описания типов префиксальной конвергенции в области русских глаголов применен матричный подход, в равной мере учитывающий соотношение по форме и по содержанию анализируемых компонентов (префикса и глагола-мотиватора), что позволило выделить два типа конвергентных отношений между структурными компонентами в сфере префиксальной глагольной лексики: обусловленный общностью словообразовательной модели и определенный структурно-семантическими особенностями мотивированных глаголов. В рамках первого типа конвергентных отношений описаны словообразовательные модели «формально-семантическое тождество префикса и омонимичный глагол-мотиватор», «формально-семантическое тождество префикса и разные по значению глаголы-мотиваторы», «формально-семантическое тождество префикса и полисемантичный глагол-мотиватор». Общность словообразовательной модели обусловливает сближение в семантическом плане мотивированных глаголов по сравнению с мотивирующими посредством общего словообразовательного значения, что свидетельствует о проявлении конвергентных процессов.

Описание второго типа конвергентных отношений позволило на большом фактическом материале рассмотреть словообразовательную синонимию конвергентного типа, лексическую синонимию, обусловленную одновременной синонимией префикса и глагола-мотиватора, а также синонимию глаголов, мотивированных несинонимичными основами.

Причинами появления конвергентных отношений в сфере префиксальных глаголов признаны сильная семантическая информативность приставки (которая подавляет различия значений мотивирующих слов, приводя мотивированные к отношениям синонимии), а также взаимодействие семантики префикса и мотивирующей основы.

Отмечено, что зона конвергентности, представленная в матрице, может быть подвижна, поскольку наблюдается возможность функционирования глаголов в контексте в качестве дублетов.

Для приставочных глаголов, имеющих непосредственный мотиватор (бесприставочный глагол, взятый в одном из лексико-семантических вариантов своего значения), варьирование (формальное и семантическое) происходит в двух направлениях - в направлении глагола-мотиватора и в направлении словообразовательного форманта (префикса). Префикс рассмотрен как двусторонняя многозначная единица языка, обладающая валентными свойствами, в полной мере реализующаяся в контексте, проявляющаяся в морфемных оппозициях. Создан реестр синонимичных и антонимичных значений русских глагольных префиксов в пределах локативного, количественного и темпорального словообразовательных значений.

Ключевые слова: конвергенция, префикс, синонимия, формально-семантическое варьирование, словообразовательная мотивация, словообразовательная модель.

Summary

Bashkatova O. O. Prefixal Convergence of Russian Verbs. - Manuscript.

Dissertation for receiving a scientific degree of Candidate of Philological Sciences in speciality 10.02.02 - Russian Language. - Taurida National V. I. Vernadsky University - Simferopol, 2011.

The dissertation is devoted to the theoretical problems connected with identification of prefixal convergence in the field of Russian verbs. Prefixal convergence is presented as converging of lexically different units on a morphological basis, i.e. on the basis of identity or affinity of meaning of prefixes, and also joining of the same prefix to bases which differ in certain degree.

We applied matrix approach to the description of types of prefixal convergence of Russian verbs that made it possible to allocate types of convergent relations between structural components in the sphere of prefixal verbal lexicon. Strong semantic informativity of prefix, its valency, and also the character of interaction of prefix semantics with motivating basis are considered to be the primary causes of convergent relations in the sphere of prefixal verbs. The register of synonymous and antonymous meanings of Russian verbal prefixes has been created.

Keywords: convergence, prefix, semantic-formal variation, word-formative motivation, word-formative pattern.

Размещено на Allbest.ru