Динаміка особових імен м. Кіровограда у ХХ ст.

Основним джерелом поповнення групи широковживаних імен у дореволюційний час були як найуживаніші (Анастасія, Катерина, Наталія), так і маловживані (Ксенія, Лідія, Любов). Проте в наступні десятиліття такої різновекторності не спостерігається: група 1920 р. увібрала колишні маловживані наймення Варвара, Галина, Зінаїда, Лариса, Раїса, Тамара, а в 1930 р., навпаки, - найуживаніші Віра, Ганна, Катерина, Марія, Олександра, Олена, Ольга. У 1940 р. уподобання кіровоградців не зазнали кардинальних змін: стабільно обираються такі імена минулих десятиліть, як Антоніна, Віра, Ганна, Євгенія, Зінаїда, Лариса, Марія, Ніна та ін. Цього року статус широковживаного отримали лише два нових імені - Жанна і Лілія. Середина ХХ ст. позначена появою поміж широковживаних ОІ Алла, Лідія, Надія, Раїса, які раніше не відзначалися популярністю. У 1960 р. виявлено найменшу протягом усього століття кількість широковживаних жіночих імен - Вікторія, Галина, Любов, Надія. У 1970 р. до них приєдналися як колишні маловживані наймення (Анжела, Ганна, Інна, Лілія, Марина), так і найуживаніше ОІ Алла. 1980_го р. до цієї групи ввійшли імена Людмила, Надія, а 1990_го р. - Аліна, Вікторія, Дар'я, Євгенія, Лілія, Марія, Оксана, Олександра, Світлана, Христина, Яна. 2000 р. позначений поповненням складу широковживаних найменнями Вероніка, Діана, Єлизавета, Ірина, Карина, Марина, Наталія, Олена, Поліна, Тетяна.

Номени Олена і Ольга ніколи не були маловживаними, тоді як решта 258 жіночих імен хоча б на одному з хронологічних зрізів мали цей статус. На початку століття фіксуються канонічні ОІ, що вживалися мешканцями частіше за інші і мали до восьми носіїв (Агафія, Агрипина, Ірина, Ксенія, Мотрона, Феодосія). Але значно більше було таких наймень, які обиралися лише одним номінатором як-от Ананія, Домнікія, Зиновія, Єпистима, Олімпіада, Мелітина, Стефанида, Улита. Репертуар цих імен поповнився в 1910 р. онімами Аглая, Алла, Анфіса, Зоя, Глафіра, Клеопатра, Серафима. Якісні зміни в складі групи маловживаних імен відбулися 1920_го р., коли іменнимк розширився на 45 % унаслідок запозичень (Евеліна, Емма, Ірма, Клара, Ліна, Літа, Поліна, Стелла) і повернення із забуття деяких православних канонічних імен (Євфалія, Лукерія, Павлина, Феофанія, Феофіла). Із 1930 р. процес заміни одних антропонімів іншими був значно інтенсивнішим завдяки скороченим, розмовним варіантам (Рита, Галя, Валя, Люда, Феня, Тося), запозиченням (Аглія, Ельміра, Герта, Ірменгарда, Емма), пореволюційним новотворам (Мая, Нінель, Леніна, Маїна). У 1940 р. збільшилася насамперед кількість іншомовних імен (Ельза, Луїза, Віола, Анжела, Джозефіна). Крім того, з'явилися раніше не фіксовані імена_новотвори на зразок Аеліта, Вілена, Віта, Дора, Лора, Рина, Сталіна. Склад групи 1950_го р. є свідченням того, що з 20_х рр. ХХ ст. навіть серед маловживаних імен встановився відносно стабільний репертуар, який, хоч і не вирізнявся високим рівнем популярності, проте постійно обирався номінаторами з десятиліття в десятиліття: Аліса, Ганна, Єлизавета, Інеса, Клавдія, Меланія, Олександра, Юлія та ін. На загальному тлі помітними стають давні канонічні наймення, що мають більшу, порівняно з іншими, кількість носіїв - Ганна, Марія, Віра. Деякі іншомовні номени (Поліна, Жанна) поступово перетворюються на узвичаєні. Із 1960 р. новаційними є лише шість імен (Альона, Богдана, Вероніка, Карина, Лоліта, Яніна), тоді як із попереднього зрізу сюди перейшло майже втричі більше ОІ (22 оніми). У 1970 р. потужнішою, навпаки, стає група нових для кіровоградського іменникам наймень із східних (Амінат, Гульнара, Гульниза), західноєвропейських (Еллада, Ілона, Інга, Ліана) мов, також деякі слов'янські (Лада, Радмила, Ярослава) та імена_новотвори (Віталія, Сніжана). Із 1980 р. і до кінця століття ця група частково оновлюється новими іменами на кшталт Айна, Анетта, Ауріка, Кароліна, Лола (1980 р.), Даниїла, Іванна (1990 р.), Анжеліка, Белла, Даяна, Зухра, Камелія, Ніколетта, Сабіна, Сєда (2000 р.). При цьому основу групи маловживаних становлять саме ті ОІ, що раніше вже вживалися номінаторами (у 1980 р. таких 83 %): це давні православні імена (Анастасія, Ангеліна, Антоніна, Валентина), уже звичні запозичення (Аліна, Анжела, Віолетта), слов'янізми (Влада, Владислава, Мирослава, Мілена).

Найпопулярнішим жіночим ім'ям для місцевих католиків у 1920 р. було Ірена, другу позицію посіло ОІ Анна. Крім цих, уживалися також наймення Валерія, Емілія, Клементина, Марія, Олена, Станіслава, Яніна. Загалом особовий антропонімікон місцевих католиків виявляє спільність із православним у використанні всесвітньо поширених імен Марія, Анна, Олена, окремих слов'янізмів (Станіслава) і латинізмів (Клементина). Католицький варіант Ірена має фонетичний відповідник у православній формі Ірина, хоча перший пізніше також засвідчений у місцевому іменникум (1980 р.). Так само пізніше в реєстраційних записах православних з'явилися й інші вживані католиками на початку століття оніми: Валерія - 1930 р., Емілія - 1940 р., Яніна -1960 р.

Лютеранський і православний іменниким перетиналися на кожному зрізі: у 1900 р. іменами Anna, Christina, Elisabeth, Eugenie, Helene, Katharine, Lydiа, Marie, у 1910 р. - Eugenie, Lydia, Marie, Martha, Olga, Sophie, а в 1920 р. - Anna, Emma, Ludmilla, Nina, Olga, Sophie. Використані лютеранами імена Ludmilla, Wera є східнослов'янізмами. Надбанням лютеран можна вважати насамперед давньонімецькі номени на зразок Emma, Libia, Mathilde, Offilie, репертуар яких розширився в 1910 р. найменнями Adeline, Bertha і Rosalie. Імена Alma, Frieda, Luise, Elwire, Florentine, Johanna також уживали саме лютерани.

До числа популярних єврейських наймень дореволюційної доби ввійшли ОІ чотирьох праматерів іудейського народу - Рахиль, Сарра, Ревекка і Лея. Частотністю відзначалися також Фанни, София, Мирьям, у 20_х рр. - Эстер, Фейга, у 30_х - Дина, Бейла, Сарра, Розалия, Ида. Дещо рідше вживалися імена з їдиш та окремі з івриту: Фейга, Гинда, Голда, Либа, Бася, Малка, Песя. На всіх зрізах поширеними є запозичення з лютеранського та православного іменникімв: Бейла, Розалия, Генриетта, Матильда, Олимпиада, Любов, Людмила, також зменшено_пестливі варіанти на зразок Песя, Фаня. У 20_х рр. ХХ ст. дівчаток_іудейок іноді називали популярними православними онімами Раиса, Вера, Катерина, Полина, Надежда, Елена. Із 1940 р. іудейський іменнимк у документних записах поступово розчиняється, тому нововведення є поодинокими (Муся, Сюня, Фира, Шарим), а в 1950 р. нові ОІ майже відсутні, окрім деяких традиційних (Дина, Бейла, Изабелла, Бася).

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження:

1. Особові імена людей становлять особливий клас пропріальної лексики, оскільки виявляють специфіку на рівні виникнення, функціонування, зміни і взаємозв'язку з екстралінгвальними й інтерлінгвальними чинниками. Вони дещо інакше, ніж інші власні назви, реалізують явище варіантності. Актуальним напрямком їхнього комплексного вивчення є дослідження якісного і кількісного складу локальних систем ОІ, темпи їхнього оновлення, характер і причини змін, ступінь єдності із загальнонаціональним українським іменникомм.

2. Місто Кіровоград (Єлисаветград) від початку свого заснування було багатонаціональним, унаслідок чого до ХХ ст. на його території залежно від віросповідання носіїв були сформовані кілька особових іменникімв. Найбільшим за обсягом є православний, оскільки населення міста переважно належить до православної конфесії. Потужну групу його мешканців певний час складали євреї, які суворо дотримувалися канонів іудаїзму, тому зберегли власний іменнимк. Меншою мірою презентовані лютеранська й католицька антропонімні системи.

3. Склад кіровоградського іменникам за походженням виявляє в ХХ ст. спільні тенденції із загальнонаціональним: у його межах суттєво переважають оніми, що походять із різних західних і східних мов. У чоловічій підсистемі цей показник є вищим (84,3 %), ніж у жіночій (74 %). Абсолютними лідерами обох підсистем є імена грецького, латинського і давньоєврейського походження. Стабільно високою є також кількість давньонімецьких чоловічих (5,6 %) і жіночих (6,1 %) номенів, тоді як імена іншого походження презентовані по-різному. У межах чоловічого іменникам частіше трапляються одиниці зі східного антропонімікону, що ввійшли наприкінці століття (арабські, перські, азербайджанські, вірменські та ін.), а в жіночому - із західноєвропейського (іспанські, французькі, давньонімецькі тощо), що рівномірно вживалися впродовж останніх вісімдесяти років ХХ ст. Приблизно однаковим для чоловічої і жіночої підсистем є кількісний показник слов'янських за походженням номенів (7,5 % і 8 % відповідно). Найбільше відмінностей спостерігається в групі імен_новотворів: у чоловічій підсистемі таких наймень утричі менше (4,5 %), ніж у жіночій (11,5 %).

4. Кіровоградський іменнимк відзначається помітним обсягом канонізованих православною церквою номенів. При цьому в межах чоловічої підсистеми вони превалюють (55 %), жіноча ж увібрала їх менше - 39 %.

5. Відносною стабільністю за походженням відзначається сформований на території міста єврейський іменнимк. У його складі переважають наймення, утворені на ґрунті давньоєврейської (іврит) і новоєврейської (їдиш) мов. Різним є співвідношення цих груп: біблійні імена кіровоградці обирали частіше для хлопчиків, ніж для дівчаток. Релігійні переконання впливають також на кількість запозичених імен: у межах жіночого іменникам їх більше.

6. Особові імена місцевих католиків і лютеран якісно відрізняються за джерелами походження від наймень представників інших конфесій. Лідером лютеранського іменникам є давньонімецькі номени, а католицького - жіночі давньоєврейські й грецькі та чоловічі давньоєврейські й слов'янські оніми.

7. Місцевий іменнимк вирізняється значним рівнем варіювання, характер якого змінювався впродовж століття. У дореволюційний час переважали графічні варіанти, що з'явились унаслідок використання різних графем церковнослов'янської мови, також фонетичні видозміни як наслідок непослідовного вживання голосних і приголосних у тих самих іменах. Із 20_х рр. і до середини ХХ ст. поява варіантів спричинена двома факторами: відсутністю достатніх знань у працівників, що зумовлювало численні помилки в записуванні імен, і умисною модифікацією особових імен під впливом народного іменотворення. Але вже в другій половині століття такі видозміни трапляються рідко. Нова хвиля варіантів з'являється 1990_го р. за рахунок уживання в записах як українських, так і російських форм жіночих імен, а також варіантів фіналей у чоловічих найменнях.

8. У кількісному плані кіровоградський чоловічий і жіночий іменниким виявляють відносну стабільність: у межах кожного аналізованого зрізу виокремлюються найуживаніші (частотний десяток), широковживані й маловживані імена. Винятком є 1960 р., коли не було зафіксовано жодного широковживаного чоловічого імені.

9. Ядро особового іменникам міста становлять найуживаніші імена. Це найбільш стабільна в якісному й кількісному аспекті група, що сформувалася завдяки невеликому обсягові й високій частотності вживання. Частотні десятки чоловічих імен інтенсивніше оновлювалися в 1930 р. і 1960 р. (50 % нових одиниць). Найменше якісний склад імен зазнав змін у 1910 р. (10 %). У межах жіночого іменникам склад найуживаніших онімів швидше змінювався в 1930 р. (70 %), повільніше - в 1940 р. (10 %). Якщо до кінця ХХ ст. чоловіча підсистема виявляє певні ознаки стабілізації (20 % нових онімів у 1990 р., 30 % - у 2000 р.), то жіноча продовжує розширюватися (30 % - 1990 р., 50 % - 2000 р.).

10. Значні зрушення відбулися в групі широковживаних імен. До її складу прибували оніми як із числа найпопулярніших, так і з маловживаних, на кінець століття їхній репертуар розширився. До 80_х рр. ХХ ст. у цій групі функціонували переважно канонічні чоловічі імена, а наприкінці століття її склад поповнили давні слов'янські назви. У жіночій підсистемі зміни відчутніші: 1940_го р. до широковживаних потрапляють окремі запозичення й імена_новотвори, у 1970 р. і 1990 р. - поодинокі іншомовні, а в 2000 р. - у значній кількості запозичені.

11. Найчастіше варіюється якісний і кількісний склад периферії кіровоградського особового іменникам - маловживаних онімів. Саме в цій групі на початку століття функціонували рідкісні календарні чоловічі й жіночі імена, у 30_х-40_х рр. - запозичення, усічені від повних імен форми, окремі імена_новотвори пореволюційного періоду, у наступні десятиліття - уже непопулярні номени дореволюційного часу та маловідомі слов'янські й іншомовні.

12. Помітне місце в іменникум м. Кіровограда посідають елементи особових систем інших етнічних груп початку - першої половини ХХ ст. Спільною їхньою ознакою є активне збереження етнічного фонду особових імен, традицій іменування. Це виявляється у частотності вживань тих чи тих номенів: для євреїв найуживанішими є наймення з Біблії, для лютеран - з давньонімецького антропонімікону. Популярністю у лютеран, іудеїв і католиків користувалися традиційні багатокомпонентні особові імена, що урізноманітнювали репертуар і фактично дозволяли уникати повторюваності. Особовий іменнимк представників цих етнічних груп засвідчує взаємозв'язок і вплив на них православної україномовної системи.

13. Чоловічий і жіночий іменнимк м. Кіровограда має низку особливостей етимологічному, функціональному, частотному аспектах, але є невід'ємною частиною загальнонаціонального фонду особових імен. Порівняння кіровоградського іменникам з даними досліджень інших регіональних систем особових імен свідчить про їхнє спільне українське ядро, хоча кожна локальна антропосистема виявляє специфіку, що залежить від місцевих історичних, етнокультурних та лінгвальних чинників.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Плюшко О. В. Деякі теоретичні аспекти вивчення особового імені / О. В. Плюшко // Наук. записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 2 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - Вип. 73. - Ч.1. - С. 362-370.

2. Плюшко О. В. Кількісно-якісний спектр чоловічих імен м. Кіровограда кінця ХХ століття / О. В. Плюшко // Наук. вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 354-355. Слов'янська філологія. - С. 215-220.

3. Плюшко О. В. Склад і походження чоловічих особових імен м. Єлисаветграда початку ХХ століття / О. В. Плюшко // Наук. записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - Вип. 80. - С. 149-157.

4. Чорноус О. В. Динаміка чоловічих особових імен м. Кіровограда у ХХ столітті (найуживаніші імена) / О. В. Чорноус // Записки з ономастики : зб. наук. праць / [редкол.: Ю. О. Карпенко (відп. ред.) та ін.]. - Одеса : Астропринт, 2009. - Вип. 12 - С. 11-19.

5. Чорноус О. В. Динаміка найуживаніших жіночих імен м. Кіровограда у ХХ столітті / О. В. Чорноус // Наук. записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія : Мовознавство. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. - Вип. 2 (17) 2007 - 1 (18) 2008. - С. 226-235.

6. Чорноус О. В. Особливості жіночого іменникам носіїв різних етнічних груп на початку ХХ століття / О. В. Чорноус // Наук. записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 4 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Вип. 81 (1). - С. 212-216.

7. Чорноус О. В. Динамічні процеси в жіночому іменникум м. Кіровограда 20-40-х років ХХ століття / О. В. Чорноус // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / [наук. ред. А. Загнітко]. - Донецьк : ДонНУ, 2009. - Вип. 19. - С. 269-272.

8. Чорноус О. В. Динаміка давніх слов'янських чоловічих імен м. Кіровограда у ХХ столітті / О. В. Чорноус // Studia Slovakistica: зб. наук. ст. / [упоряд. і відп. ред. С. Пахомова, Я. Джоґаник]. - Ужгород : Вид_во О. Гаркуші, 2009. - Вип. 9 : Ономастика. Антропоніміка. - С. 223-230.

9. Чорноус О. В. Склад особового іменникам української мови за походженням / О. В. Чорноус // Наук. записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство) : у 5 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - Вип. 89 (3). - С. 388-393.

10. Чорноус О. В. Особове ім'я як антропонімна категорія / О. В. Чорноус // Записки з ономастики : зб. наук. праць / [редкол.: Ю. О. Карпенко (відп. ред.) та ін.]. - Одеса: Астропринт, 2010. - Вип. 13. - С. 120-128.

АНОТАЦІЇ

Чорноус О.В. Динаміка особових імен м. Кіровограда у ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Національний авіаційний університет, Київ, 2011.

У дисертації вперше в українській ономастиці встановлено і проаналізовано систему особових імен м. Кіровограда (Єлисаветграда) на матеріалі 538 чоловічих імен і 544 жіночих імені, представлених 29 785 іменовживаннями, з'ясовано особливості їхнього кількісно_якісного складу та динаміки впродовж ХХ ст. на одинадцяти хронологічних зрізах. Особливу увагу приділено складу місцевого іменникам за походженням, його варіантності, частотності використання зафіксованих імен. У роботі з'ясовано специфіку взаємодії та взаємовпливу систем православних, іудейських, католицьких і лютеранських імен м. Кіровограда в різні періоди їхнього функціонування у ХХ ст.

За матеріалами дисертації укладено таблиці частотності особових імен за 1900 р., 1910 р., 1920 р., 1930 р., 1940 р., 1950 р., 1960 р., 1970 р., 1980 р., 1990 р., 2000 р. та словники чоловічих і жіночих імен м. Кіровограда за походженням.

Ключові слова: особове ім'я, антропонім, онім, іменнимк, варіант, група імен за походженням, найуживаніше ім'я, широковживане ім'я, маловживане ім'я, православний, іудейський, католицький, лютеранський іменнимк.

Черноус О.В. Динамика личных имен г. Кировограда в ХХ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный авиационный университет, Киев, 2011.

В диссертации исследована динамика системы мужских и женских личных имен г. Кировограда (Елисаветграда) в ХХ в. Источником фактического материала послужили метрические книги местных православных церквей, католического костела, иудейской синагоги, лютеранской кирхи за 1900 г., 1910 г. и 1920 г., а также алфавитные книги Кировоградского отдела РАГС 1930 г., 1940 г., 1950 г., 1960 г., 1970 г., 1980 г., 1990 г., 2000 г. Всего в работе проанализировано 538 мужских имен и 544 женских имени, представленных 29 785 имяупотреблениями.

Во введении обоснован выбор темы и ее актуальность, определены цель, задачи диссертации, объект и предмет исследования, научная новизна, теоретическая и практическая ценность его результатов, личный вклад автора, представлена информация об апробации, количестве публикаций и структуре работы.

В первой главе «Место личных имен в антропонимической системе языка» рассмотрены основные лингвистические подходы к содержанию термина «личное имя», очерчены его роль и место в официальной антропоформуле. Специфика личных имен раскрыта в сравнении с онимами других антропонимических классов на уровне хронологии возникновения, способов номинации, темпов обновления. Внимание уделено составу украинского именникам с точки зрения его происхождения и вариантности. Кроме того, проанализированы степень и характер влияния моды на выбор имени для новорожденных в разные десятилетия ХХ в. Освещены вопросы, касающиеся методов и приемов анализа личных имен, их качественно_ количественной динамики.

Вторая глава «Динамика мужских личных имен г. Кировограда в ХХ в.» посвящена анализу мужских имен кировоградцев. Исследование состава мужского именникам по происхождению проведено с учетом источников выборки имен и вероисповедания их носителей. В результате весь материал условно разделен на четыре группы: православный именнимк, иудейский именнимк, католический именнимк, лютеранский именнимк. Каждая группа проанализирована с точки зрения состава имен, их объема и количественных изменений на протяжении века. Анализ личных имен, приводимых в качестве иллюстраций, сопровождался этимологическим комментарием.

В этой главе рассмотрены также зафиксированные в архивных источниках варианты мужских имен, причины их возникновения, периоды наиболее частого употребления и динамика функционирования. На примере дореволюционного именникам выделены мужские имена с наибольшим диапазоном вариантов. Предложена классификация вариантов личных имен.

Статистическая организация мужского именникам (наиболее употребляемые, частые и редкие имена) и его динамика проанализированы в трех подразделах второй главы. Отдельно в каждой статистической группе определены количество, состав и удельный вес мужских имен на всех анализируемых срезах, указано количество носителей каждого имени, состав мужских имен, общих для данных срезов, частота их употребления, отличия между именникамми сравниваемых периодов, качественные и количественные темпы обновления.

В главе исследован состав, количество носителей и особенности изменения групп мужских имен местных католиков, иудеев и лютеран 1900_го, 1910_го, 1920_го годов рождения, которые представлены в оригинальной графике метрических записей. Установлено взаимовлияние православного и католического, иудейского, лютеранского именникомв.

В третьей главе «Динамика женских личных имен г. Кировограда в ХХ в.» изучены личные имена новорожденных женского пола, в том числе по происхождению. Проведен сопоставительный анализ групп женского и мужского именникомв по происхождению, определены их общие и отличительные черты.

Варианты женских имен дифференцируются в диссертации по нескольким критериям. На основании полученных результатов составлена их классификация. Определены причины их возникновения и периоды активного употребления. Подробно описаны имена с наибольшим количеством вариантов. Собранные женские имена классифицированы по частоте использования в три группы: наиболее употребляемые, частые и редкие. Определены их состав, количество, удельный вес на каждом срезе, а также качественные и количественные изменения на протяжении ХХ в. В этой главе проанализирована взаимосвязь православных, иудейских, лютеранских и католических женских имен на уровне состава, количества носителей и динамики функционирования.

По результатам исследования составлены таблицы частотности употребления онимов и словари личных имен г. Кировограда в ХХ в. по происхождению.

Dissertation for obtaining a scientific Degree of Candidate of Philology, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - The National Aviation University, Kyiv, 2011.

For the first time in onomastics the system of personal names in the city of Kirovograd (Elysavetgrad) has been investigated and analyzed and the dynamics of their qualitative and quantitative changes in the XX^th century has been clarified in this thesis. 538 male and 544 female names (29 785 usages) constitute the basis of the research. Special attention has been payed to the etymological component of the local roster of personal names, specifically to the variability and frequency of use of the fixed names. The research has clarified mutual interaction and interference of Orthodox, Lutheran, Catholic and Judean naming systems in Kirovograd during the last century.

Based on the results of this research the thesaurus of male and female names for time intervals of 1900, 1910, 1920, 1930, 1940, 1950, 1960, 1970, 1980, 1990, 2000 and the tables of their frequency of use have been compiled.

Key words: personal name, anthroponim, onim, roster of personal names, variant, etymological group, the most widely used name, a widely used name, a rarely used name; Orthodox, Judean, Lutheran, Catholic roster of personal names.

Размещено на Allbest.ru