Концептуальна парадигма інформаційних неологізмів (на матеріалі сучасної англійської мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІверситет ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 811.111'373.43

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КОНЦЕПТУАЛЬНА ПАРАДИГМА ІНФОРМАЦІЙНИХ НЕОЛОГІЗМІВ (на матеріалі сучасної англійської мови)

10.02.04 - германські мови

ЖУЛІНСЬКА Майя Олександрівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий керівник:кандидат філологічних наук, доцент Ніжегородцева-Кириченко Лариса Олексіївна, Луцький гуманітарний університет, проректор з міжнародних питань.

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Омельченко Лариса Федорівна, Київський міжнародний університет, професор кафедри германської філології;

кандидат філологічних наук, доцент Єнікєєва Санія Маратівна, Запорізький національний університет, завідувач кафедри англійської філології.

Захист відбудеться „16” червня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бульвар Шевченка, 14, ауд. 63).

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розіслано „ 14” травня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. В. Клименко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Багатоаспектний аналіз словотвірної системи мови та її окремих ділянок особливо характерний для лінгвістичних пошуків останніх років. Логічним наслідком підвищення уваги до словотвору є успіхи в розвитку загальної теорії й вирішенні конкретних завдань, пов'язаних із словотворенням. Проте деякі аспекти словотвірної теорії потребують подальшого вивчення. До них варто віднести проблеми семантики, прагматики й функціонування неологізмів. Очевидною є важливість вивчення лінгвокогнітивного аспекту неологізмів, що дає змогу з'ясувати широкий спектр властивостей мовної та позамовної інформації, на тлі якої шляхом фреймового моделювання проектується значення нових слів.

Нові завдання й проблеми, а також шляхи їх вирішення принесла в мовознавство когнітивна лінгвістика на чолі з такими ученими, як А. Вежбицька, В. З. Дем'янков, А. С. Жаботинська, О. С. Кубрякова, Дж. Лакофф, А. М. Приходько, А. В. Рудакова, О. О. Селіванова, Ч. Філмор. Саме при когнітивному підході номінація розглядається як когнітивна діяльність, пов'язана з виникненням і перетворенням певних інформаційних структур, що виникають унаслідок пізнавальної діяльності людини як відображення реальних предметів чи явищ у свідомості людини. Когнітивний підхід є актуальним і стосовно такого об'єкта дослідження, як лексичні інновації сфери інформаційних технологій.

Дисертаційне дослідження присвячено дослідженню англійських неологізмів сфери інформаційних технологій як похідних концептуалізації дійсності свідомістю людини, а їхніх значень як певних структурних типів знань, концептів. В роботах, присвячених проблемам неології, простежується антропоцентричний підхід до мовних явищ, який розглядає словотвірні процеси як продукт лінгвокреативної діяльності людини (І. В. Андрусяк, С. М. Єнікєєва, В. І. Заботкіна, Ю. А. Зацний, А. Е. Левицький, Р. К. Махачашвілі). Проте комплексне дослідження неологізмів сфери інформаційних технологій у когнітивному аспекті відсутнє. Актуальність дисертації у світлі найновіших тенденцій розвитку лінгвістичної науки зумовлена її орієнтацією на цілісне вивчення системних зв'язків, закономірностей розвитку та функціонування об'єктів мови. У цьому контексті набуває актуальності поглиблене дослідження системних характеристик неологізмів сфери інформаційних технологій у сучасній англійській мові. Своєчасність визначення когнітивної сутності цих неологізмів продиктована увагою лінгвістів до проблем вербалізації концептів, формування на їх основі нових концептуальних систем і когнітивних категорій у різних мовах. Потреба в такому дослідженні зумовлена, крім того, невпинно зростаючим інтересом лінгвістів до когнітивної системи людини, законів її формування, ролі та призначення мови в цьому процесі.

Зв'язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертацію виконано на кафедрі іноземних мов факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки в рамках комплексної науково-дослідної теми: „Семантичні, стилістичні та соціолінгвістичні особливості мовних одиниць”, яка розробляється у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (тема затверджена вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки, протокол № 5 від 31 січня 1997 року, державна реєстрація № 0197U004982). У рамках цієї теми в дисертації здійснено дослідження лінгвоконцептуальних характеристик лексичних інновацій сфери інформаційних технологій у сучасній англійській мові.

Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження лінгвокогнітивних параметрів неологізмів сфери інформаційних технологій у сучасній англійській мові.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких основних завдань: виявити засоби лінгвістичної фіксації нових концептуальних структур сфери інформаційних технологій;

провести класифікацію і стратифікацію нової комп'ютерної лексики та вербалізованих нею концептів, згрупувавши їх у когнітивні категорії;

з'ясувати питому вагу досліджуваних неологізмів у межах кожної з когнітивних категорій, звернувши особливу увагу на ті з них, які отримали найповніше вираження у сучасній англійській мові;

описати словотвірне моделювання лексичних інновацій техносфери у когнітивному аспекті, що ґрунтується на принципі мовної репрезентації набутого носіями англійської мови досвіду і проявляється крізь призму їх діяльності;

виокремити прототипні та периферійні форми репрезентації нових знань і відповідних їм концептуальних структур у межах виділених когнітивних категорій;

виявити інформаційні структури мислення, об'єктивовані у похідних словах, конкретизувати те, що для певної культури є характерним, типовим, а що ні, організувати розуміння навколишнього світу.

Об'єктом дослідження виступають неологізми сфери інформаційних технологій сучасної англійської мови.

Предметом наукового аналізу роботи стали концептуальний та когнітивний аспекти англійських неологізмів сфери інформаційних технологій кінця XX - початку ХХI століття як складової мовної картини світу.

Матеріалом дослідження слугували: 704 неологізма, створених за останні 30 років, дібраних зі словників: Англо-українсько-російський словник неологізмів (1993), Bloomsbury Dictionary of new words (1996), Словарь компьютерного жаргона (1999), Новый словарь хакера (1996), Онлайновый словарь компьютерного сленга, Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування (2006), Webster's New World Dictionary (1994), сучасні онлайнові словники.

У ході дослідження застосовано загальнологічні методи та операції (аналізу, класифікації, систематизації тощо). Із власне лінгвістичних методів було використано індуктивний метод (для визначення напряму пошуку від накопичення мовного матеріалу до його систематизації та вивчення англійських неологізмів сфери інформаційних технологій як складової МКС); метод компонентного аналізу (при віднесенні лексичних інновацій до тієї чи іншої когнітивної категорії); метод концептуального та семантичного аналізу (при виявленні об'єктивованих на початку ХХI століття структурних типів знань, які зафіксовані в сучасних лексикографічних джерелах англійської мови); метод словотвірного аналізу новоутворень (для встановлення способів номінації нових концептів); метод стратифікаційного аналізу (при встановленні когнітивних категорій, які отримали найповніше вираження досліджуваними мовними засобами в англійській мові за останні три десятиліття, окреслення місця і ролі останніх у формуванні кожної когнітивної категорії); метод фреймового аналізу (при визначенні системного пояснення фактам виникнення нових лексичних одиниць, виявленні тих структур мислення людини, що спричиняють появу неологізмів сфери інформаційних технологій); метод кількісного аналізу (для з'ясування питомої ваги неологізмів сфери інформаційних технологій в межах виділених концептів та когнітивних категорій).

Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає в тому, що в дисертації:

- уперше проведено цілісний концептуальний аналіз англійських лексичних інновацій сфери інформаційних технологій;

- типологізовано неологізми сфери новітніх технологій щодо когнітивних категорій і концептів;

- виявлено ядерні та периферійні фреймові моделі досліджуваних лексичних інновацій;

- встановлено найпродуктивніші способи створення інформаційних неологізмів;

- визначено головні аспекти створення неологізмів сфери інформаційних технологій.

На захист виносяться такі основні положення:

1. Утворення англійських неологізмів сфери інформаційних технологій зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, спрямованою на адекватне відображення навколишнього середовища й усвідомлення свого місця в ньому, необхідністю найменувати нові об'єкти та явища, які осмислив і вичленив у своїй картині світу її носій.

2. Лексичні інновації сучасної англійської мови сфери інформаційних технологій, а також вербалізовані з їхньою допомогою концепти відтворюють знання та набутий досвід, характерний для англомовного суспільства на сучасному етапі технологізації й інтернетизації світу.

3. Структура й семантика англійських неологізмів сфери інформаційних технологій здатна експлікувати відношення, які лежать в основі трьох фреймових моделей: предметно-центричної, акціональної та асоціативної. Головними аспектами для створення лексичних новоутворень досліджуваної галузі є оцінка-якість, взаємодія і її результат та асоціація.

4. Англійські комп'ютерні неологізми можуть бути згруповані та репрезентовані як категорії та концепти, які представляють собою частину знань і набутого англомовним суспільством досвіду. Найбільший пласт нової лексики охоплює категорія ДІЯЛЬНІСТЬ та підпорядковані їй концепти ЛЮДИНА, ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ та ЕКОНОМІКА, що свідчить про яскраво виражений антропоцентричний характер когнітивної діяльністі людини.

5. Діяльність людини у сфері інформаційних технологій має потужну негативну направленість і яскраво виражений егоцентричний характер.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження зумовлюється тим, що вивченням англійських неологізмів сфери інформаційних технологій воно робить певний внесок у подальше вивчення теорії концептуалізації, когнітивної лінгвістики й неології як одного із розділів теорії номінації. Проведений нами опис лексичних інновацій сфери інформаційних технологій спрямований на поглиблене вивчення системності англійського словотворення взагалі та структурно-семантичних особливостей, що випливають із фіксації новоутворень у лексикографічних джерелах зокрема, а також на подальший розвиток неологічної теорії під кутом зору сучасних лінгвістичних парадигм, на вивчення системності та неологічного потенціалу англійського лексикону, сукупності його сучасних номінативних структур і механізмів.

Практична цінність роботи полягає у можливості застосування матеріалів і результатів дослідження при викладанні курсів з лексикології сучасної англійської мови, теорії і практики перекладу, перекладознавства, теорії номінації, когнітивної лінгвістики, термінознавства. Деякі висновки й положення роботи можуть знайти застосування при читанні курсів за вибором, проведенні спецсемінарів, написанні методичних розробок, посібників і підручників для проведення практичних занять із англійської мови, у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів, а також у лексикографічній практиці при укладанні словників і довідників. Запропонована методика аналізу неологізмів сфери інформаційних технологій сучасної англійської мови може знайти застосування при вивченні неологізмів, утворених за допомогою інших способів словотворення та в різних мовах.

Особистий внесок здобувача полягає у тому, що в дослідженні запропоновано класифікацію неологізмів сфери інформаційних технологій, класифікацію вербалізованих ними концептів, згруповано ці концепти в когнітивні категорії, виокремлено прототипні та периферійні форми репрезентації нових знань і відповідних їм концептуальних структур, виділені головні аспекти для створення лексичних новоутворень, чим робиться внесок у неологію та теорію концептуалізації.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення й результати дослідження відображено в тезах доповідей, повідомлених на десяти міжнародних наукових конференціях: I Міжнародна науково-практична конференція “Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007); I Міжнародна науково-практична конференція студентів і аспірантів “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (Луцьк, 2007); Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Луцьк, 2008); II Міжнародна науково-практична конференція студентів і аспірантів “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (Луцьк, 2008); Міжнародна наукова конференція “Взаємодія етнічних і планових мов у період європейської інтеграції” (Луцьк, 2008); V Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах” (Луцьк, 2008); III Міжнародна науково-практична конференція “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2009); III Міжнародна наукова конференція “Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2009); Міжнародна конференція “Європейські інтеграційні процеси” (Луцьк, 2009); Наукова конференція “Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2007); на науково-практичному семінарі “Проблеми сучасного перекладознавства” (Луцький інститут розвитку людини університету “Україна”, 2007); на міжвузівському науковому семінарі “Проблеми сучасного перекладознавства” (Луцький інститут розвитку людини університету “Україна”, 2009); на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Волинського національного університету імені Лесі Українки (2005-2010 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 8-ми наукових статтях автора, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України (4,2 др. арк.), та в одноосібних матеріалах шести міжнародних наукових і міжвузівських лінгвістичних конференцій та науково-практичних семінарів. Загальний обсяг публікацій - 4,9 др. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, списку умовних скорочень, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел (259 позицій), переліку лексикографічних видань (27 позицій) та шести додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 173 сторінки, загальний обсяг дисертації з додатками - 252 сторінки.

Додатки обсягом 50 сторінок складаються із 6 частин, де подано схеми та концептуальні словники неологізмів сфери інформаційних технологій, що відображають кількісні, семантичні та когнітивні характеристики досліджуваних лексичних інновацій та особливості реалізації виділених концептів.

основний зміст РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, мету та зміст поставлених у дослідженні завдань, визначено його об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну значущість, а також практичну цінність результатів дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрито особистий внесок дисертанта, подано відомості про апробацію отриманих результатів і структуру роботи.

У першому розділі - “Неологізми сфери інформаційних технологій крізь призму когнітивної лінгвістики” - подано критичний огляд сучасних напрямів дослідження неології та когнітивної лінгвістики, характеризуються різні підходи до визначення терміну “неологізм”; визначено причини, які сприяють виникненню лексичних інновацій у мові; виділено функції неологізмів у мові; окреслено власне розуміння поняття “комп'ютерна підмова”; перераховано соціолінгвістичні особливості мовної підсистеми інформаційних технологій; розроблено теоретико-методологічну базу дослідження.

У першому розділі також з'ясована сутність, завдання та методи когнітивної лінгвістики, визначено поняття концепту, розглянута методика концептуального аналізу та фреймова модель як його інструмент, подано поняття когнітивної категорії та теорії прототипів. Під неологізмами розуміємо слова й словосполучення, які носії літературної мови окремого національного варіанта сприймають як нові (за формою або за змістом). Комп'ютерну підмову розглядаємо як професійний соціолект, в якому виокремлюються ядро (комп'ютерна лексика, якою володіє більшість користувачів, яка є розповсюдженою та зрозумілою) і периферія (вузькоспеціальна лексика для професіоналів). Особливостями комп'ютерної підмови є розповсюдженість, динамічність та єдиний інформаційний простір.

Утворення англійських неологізмів сфери інформаційних технологій зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини. Категоризація є однією з головних функцій номінації у сфері інформаційних технологій. У нашому дослідженні відносимо комп'ютерні лексичні інновації до певної категорії на основі прототипу - найбільш типового зразка категорії. У дослідженні неологізмів сфери інформаційних технологій під когнітивною категорією розуміємо концептуальні уявлення, що зберігаються у свідомості, а їх сукупність утворює ментальний лексикон.

Головним когнітивним фактором утворення нових слів є здатність людини до створення нових концептів. У нашій роботі ми застосовуємо концептуальний аналіз, пов'язаний з отриманням інформації для розуміння того, які концепти і як представлені в семантиці неологізмів сфери інформаційних технологій. У нашому дослідженні ми розуміємо термін концепт згідно з підходами О. С. Кубрякової: концепт - є передусім інформаційною когнітивною структурою свідомості, певним чином організованою та вбудованою до загальної концептосистеми. Зв'язки концепту із внутрішнім лексиконом (знаннями в мові та про мову) підпорядковані механізмам взаємодії, кодових переходів вербального й концептуального у свідомості людини.

У роботі обґрунтовано актуальність застосування фреймового аналізу, який сприяє виділенню й розумінню тих характеристик лексичних інновацій, що є типовими для сфери інформаційних технологій, виявленню інформаційних структур мислення, які приймають участь у створенні інновацій комп'ютерної сфери.

У другому розділі - “Концептуальний аналіз неологізмів сфери інформаційних технологій” - за даними тлумачних словників англійської мови було відібрано 704 неологізма, які ввійшли до складу англійської мови протягом останніх трьох десятиріч. Аналіз досліджуваних одиниць містить запропоновану когнітивну класифікацію неологізмів сфери інформаційних технологій, згідно якої виділено 4 когнітивні категорії: ОБ'ЄКТИ, СУБ'ЄКТИ, ДІЯЛЬНІСТЬ та АБСТРАКТИ та підпорядковані їм 14 концептів: ТЕХНІКА, ПРОГРАМИ, ЛЮДИНА, ЕКОНОМІКА, ОСВІТА, ПОЛІТИКА, НАУКА, ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗВАГИ, ПРОЦЕС, ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ, ВІРУС, РЕЗУЛЬТАТИ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, МОВА. Встановлено, що когнітивна категорія ДІЯЛЬНІСТЬ є найоб'ємнішою за кількістю концептів та лексичних новоутворень у сфері інформаційних технологій (47,72 %). Інші когнітивні категорії: СУБ'ЄКТИ, ОБ'ЄКТИ та АБСТРАКТИ менш представлені концептами та неологізмами (27,69 %, 15,50 % та 9,09 % відповідно). Концепти ЛЮДИНА, ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ, ЕКОНОМІКА, ТЕХНІКА, ПРОГРАМИ є найрепрезентативнішими за обсягом наповнення неологізмами досліджуваної сфери, тобто головними у людській свідомості при виникненні лексичних новоутворень та нових концептів, їх ми відносимо до ядра концептуальної картини сфери інформаційних технологій (74,26 %). Чотири концепти, ПРОЦЕС, РЕЗУЛЬТАТИ ВПЛИВУ ІТ, ЗМІ, НАУКА знаходяться у приядерній зоні, які разом із ядром представляють центральну зону, що охоплює у нашому дослідженні 635 лексичних інновацій (90,15 %). На периферії знаходяться 5 останніх концептів (69 лексичних інновацій), які охоплюють 9,79 %: МОВА, ОСВІТА, ВІРУС, РОЗВАГИ, ПОЛІТИКА. При описі головних концептів виявилося, що діяльність людини у сфері інформаційних технологій має потужну негативну направленість, тобто когнітивна діяльність людини в сфері ІТ носить яскраво виражений егоцентричний характер з негативним потенціалом.

Частинномовний аналіз досліджуваних одиниць засвідчив, що основна маса інновацій сфери комп'ютерних технологій - іменники, тобто базовим джерелом у даній сфері є предметність і в процесі технічного прогресу виникають в першу чергу нові предмети, яким необхідні або нові назви, або ж переосмислення номінації схожого предмету, його функцій та параметрів.

Для здійснення фреймового аналізу неологізмів сфери інформаційних технологій сучасної англійської мови використано запропоновану С. А. Жаботинською систему типових фреймових структур, компоненти яких трактуються як понятійні сутності, об'єктивовані в категоріальних значеннях частин мови. Досліджувані неологізми співвідносяться з чотирма фреймовими моделями: предметноцентричною, акціональною, асоціативною та партонімічною.

Предметноцентрична фреймова модель репрезентується всіма інформаційними неологізмами на 100 %. Аналіз виявлених слотів у фреймових моделях неологізмів сфери інформаційних технологій, що охоплюються 14 досліджуваними концептами, показав, що слоти ЯКІСТЬ-ОЦІНКА (є ТАКИЙ), СПОСІБ (діє ТАК) є найбільш акцентованими у предметноцентричній фреймовій моделі, що охоплює досліджувані неологізми. Слот ПРОСТІР (діє ТУТ) є фоновим для всіх концептів. Наприклад: cluster - кластер - «багатокомп'ютерна обчислювальна система, яка задає сукупність автономних систем із спільною дисковою пам'яттю (спільною файловою системою), засобами міжмашинної взаємодії та підтримки цілісності баз даних» (ЩОСЬ є ТАКЕ концентрація подібних предметів в одне ціле; ЩОСЬ діє ТАК взаємодіють автономно; ЩОСЬ діє ТУТ у комп'ютерній системі).

Предметноцентрична фреймова модель у досліджуваних неологізмах найчастіше інтегрується в акціональну фреймову модель, що підтверджується висвічуванням слотів ХТОСЬ/ЩОСЬ (агенс) діє на ХТОСЬ/ЩОСЬ (пацієнс) за допомогою ЩОСЬ (інструмент), з ЩОСЬ (метою), отримує ЩОСЬ (результат). Простежимо розгортання цієї фреймової моделі на прикладі неологізма intruder - “зловмисний користувач, що намагається одержати несанкціонований доступ до комп'ютерної системи” (див. схему 1.).

Схема 1. Актуалізація неологізма intruder акціональним фреймом

неологізм комп'ютерний лексика когнітивний

Акціональна фреймова модель реалізується в 4 концептах: ЛЮДИНА, ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ, ПРОГРАМИ, ВІРУС (373 неологізма) на 53 %.

Асоціативна фреймова модель репрезентована інформаційними неологізмами меншою мірою. У підґрунті асоціативного зв'язку неологізмів сфери інформаційних технологій часто знаходяться міфологія, тваринний світ, релігія, наприклад: packet monkey - недосвідчений програміст, що імітує поведінку хакера-професіонала (ХТОСЬ подібний на ЩОСЬ мавпу). Асоціативна фреймова модель реалізується в 9 концептах: ЛЮДИНА, ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ, ЕКОНОМІКА, ТЕХНІКА, ПРОГРАМИ, ПРОЦЕС, РЕЗУЛЬТАТИ ВПЛИВУ ІТ, ВІРУС, РОЗВАГИ (167 неологізмів) на 24 %. Результати дослідження також свідчать про те, що предметноцентричний фрейм, який охоплює інформаційні неологізми, дуже рідко інтегрується в партонімічну фреймову модель, засновану на відношеннях “частина-ціле”, тобто частина, що містить дискретні елементи, може бути представлена як ціле. Лише один концепт ТЕХНІКА представлений партонімічним фреймом (10 неологізмів), який реалізується на 1,42 %, наприклад: subdirectory - підкаталог (ЩОСЬ каталог має ЩОСЬ-частину - підкаталог).

Фреймовий аналіз, проведений у другому розділі, показав, що предметноцентричний фрейм є прототипним для всіх лексичних інновацій та концептів сфери інформаційних технологій. Найближчу периферію складає акціональний фрейм, до периферії - 2 відноситься асоціативний фрейм, партонімічний фрейм належить до віддаленої периферії. Таким чином, концептуальне ядро неологізмів сфери інформаційних технологій утворюють фреймові ознаки “стан”, “оцінка”, “взаємодія”, “подібність”.

У третьому розділі - “Способи утворення і функціонування лексики сфери інформаційних технологій” - дослідження проведено у рамках когнітивно-семантичного аналізу лексичних інновацій сучасної англійської мови сфери інформаційних технологій з точки зору вивчення способів їх утворення та функціонування, в результаті чого були виділені найпродуктивніші типи даної сфери: афіксація, метафоризація, семантична деривація (або переосмислення), телескопія; визначено прототипні фреймові моделі для виявлення роботи ментального апарату людини при нових номінаціях або реномінаціях предметів крізь призму найпродуктивніших способів утворення неологізмів.

Установлено, що кількість лексичних інновацій, створених способом афіксації, метафоризації, семантичної деривації та телескопії, складає 428 лексичних одиниць або 60,79 % від всього масиву досліджуваних інформаційних неологізмів (704 лексичні одиниці).

Кількість неологізмів, створених способом афіксації, становить 177 неологізмів або 25 % від всієї кількості виділених слів. Аналіз інфонеологізмів, створених способом афіксації, дозволив виділити наступні найпродуктивніші словотворчі елементи: cyber-, techno-, які виконують функцію префіксоїдів; e-, i-, які виконують функцію препозитивних афіксів; елемент -ware, виконуючий функцію суфікса; елемент info- у функції префікса.

За результатами дослідження, афіксоїд cyber- виявився найпродуктивнішим афіксоїдом, який відрізняється величезним вербокреативним потенціалом, кількість неологізмів, створених за його допомогою сягає 78 лексичних одиниць або 44 % від всього масиву афіксальних лексичних інновацій (177 неологізмів).

Концепти ЛЮДИНА, ЕКОНОМІКА та ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ є найбільш актуалізовані неологізмами, створеними способом афіксації (31, 23, 11 % відповідно) та складають ядро афіксальних неологізмів сфери ІТ.

Кількість лексичних інновацій, створених способом метафоризації, сягає 120 лексичних одиниць або 17 % від всього масиву досліджуваних слів. Аналіз лексичних інновацій сфери інформаційних технологій, створених способом метафоризації, дозволив виділити основні типи метафори, за допомогою яких утворюються інформаційні неологізми: антропоморфна, або антропоцентрична; анімалістична, або зооморфна; машинна метафора; флористична; просторова; емоційна; релігійна метафора.

Найбільша кількість неологізмів, створених способом метафоризації, спостерігається у концептах ЛЮДИНА, ТЕХНІКА, ПРОЦЕС (28,33, 23,33, 19,16 % відповідно). Отже, ці концепти складають ядро неологізмів, створених за допомогою метафори (70,82 %).

Кількість неологізмів, створених способом семантичної деривації, сягає 92 лексичні інновації або 13 % від всього масиву досліджуваних одиниць. Аналіз інформаційних неологізмів, створених способом семантичної деривації, показав, що концепти ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ (35 неологізмів або 38,04%), ЛЮДИНА (17 неологізмів або 18,47 %) та ПРОГРАМИ (10 неологізмів або 10,86 %) є найоб'ємнішим за кількістю неологізмів, створених способом переосмислення.

Кількість лексичних інновацій, створених способом телескопії сягає 39 неологізмів або 6 % від всієї кількості виділених слів. За результатами дослідження лексичних інновацій, утворених за допомогою телескопії, неологізми-телескопізми у сфері інформаційних технологій створені відповідно таким моделям словотворення: ab + cd = ad - 46 % (поєднання початкового фрагмента одного вихідного слова з початковим фрагментом другого), ab + cd = abd - 33 % (поєднання повної основи першого вихідного слова з фрагментом основи другого слова). Менш продуктивною виявилася модель 3 - поєднання початкового фрагмента одного вихідного слова з початковим фрагментом другого (20,51 %). Аналіз телескопізмів також засвідчив, що найбільша кількість таких неологізмів спостерігається у концептах ЛЮДИНА (9 лексичних інновацій або 23,07 %), ЗМІ (9 лексичних інновацій або 23,07 %) та ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ (7 лексичних інновацій або 18 %), які складають ядро цих неологізмів.

Результати проведеного аналізу свідчать про продуктивність всіх розглянутих способів створення лексичних інновацій, але неологізми, створені способом афіксації та метафоризації є найефективнішими способами утворення інфонеологізмів із основних 4 способів. Вони складають ядро всього масиву виділених лексичних інновацій (разом 69,38 %), що свідчить про їх високу продуктивність у створенні неологізмів сфери інформаційних технологій. Неологізми, створені способом семантичної деривації (21,49 %) та телескопії (9,11 %), відносимо до периферії.

У третьому розділі роботи також був проведений аналіз прототипних фреймових моделей для неологізмів сфери інформаційних технологій, що виникли способом афіксації, семантичної деривації (переосмислення), метафоризації та телескопії. Результати дослідження показали, що неологізми, утворені різними способами, охоплюються різними типами фреймів. Предметноцентричний фрейм є ведучим для всіх лексичних інновацій та є реалізованим в них на 100 %. Акціональна фреймова модель менш реалізована: афіксація - 100 %, метафоризація - 43 %, семантична деривація - 54 %, телескопія - 25,64 %. Асоціативна фреймова модель на 100 % реалізується в неологізмах, створених способом метафоризації та семантичної деривації, на 3 % - в афіксальних неологізмах, в телескопічних неологізмах вона відсутня. Партонімічний фрейм представлений лише в неологізмах, створених телескопією - 51 %.

Концептуальний, статистичний і фреймовий аналізи довели, що головними аспектами для створення лексичних новоутворень є оцінка-якість, взаємодія і її результат та асоціація (порівняння).

У Висновках узагальнено результати виконаного дослідження, запропоновано можливі перспективи подальших студій з обраної тематики.

У роботі досліджено 704 лексичні інновації комп'ютерної підмови (що виникли протягом останніх трьох десятиріч), яку розглядаємо як професійний соціолект.

Антропоцентричний підхід до лінгвістичних досліджень зумовив інтерес до вивчення людського фактора в мовній картині світу і, відповідно, до відображення мовою світогляду людини. Це призвело до розповсюдженості вивчення теорії мовних картин світу, які розглядаються як сукупність мовних знаків, що відображають універсальні та національні концепти. Концепт дає змогу глибше дослідити зв'язки між лінгвальними та позалінгвальними факторами створення нових лексичних інновацій. Експлікація таких зв'язків дозволяє простежити психологічні та лінгвістичні особливості, які є характерними для національного менталітету.

Проведене комплексне дослідження неологізмів сфери інформаційних технологій, які виникли в англійській мові протягом останніх трьох десятиріч, показало, що утворення лексичних новоутворень даного періоду зумовлене перш за все когнітивним фактором, тобто яскраво вираженою пізнавальною діяльністю людини, створюючи умови для використання когнітивного підходу до вивчення лексичних інновацій.

Одним з базових понять когнітивного підходу є поняття категоризації. На основі нашого розуміння когнітивних категорій як концептуальних уявлень, що зберігаються у свідомості, а їх сукупність утворює ментальний лексикон, було виділено 4 основні когнітивні категорії, що репрезентують неологічну концептуальну систему зазначеного періоду: ОБ'ЄКТИ, СУБ'ЄКТИ, ДІЯЛЬНІСТЬ, АБСТРАКТИ та підпорядковані їм концепти. В результаті було виокремлено 14 основних концептів: категорія ОБ'ЄКТИ: ТЕХНІКА, ПРОГРАМИ; категорія СУБ'ЄКТИ: ЛЮДИНА; категорія ДІЯЛЬНІСТЬ: ЕКОНОМІКА, ОСВІТА, ПОЛІТИКА, НАУКА, ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, РОЗВАГИ, ПРОЦЕС, ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ; категорія АБСТРАКТИ: ВІРУС, РЕЗУЛЬТАТИ ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, МОВА.

Лінгвокогнітивні дослідження останніх десятиріч відкрили нові можливості проникнення в механізм формування концептуальних структур, що лежать в основі номінативних процесів, тим самим уточнили характер взаємодії мови і культури. Концептуальний аналіз, який застосовуємо у нашому дослідженні, є невід'ємною частиною когнітивного підходу до вивчення неологізмів, він дозволяє систематизувати шляхи й способи організації нової лексики англійської мови.

Головною метою концептуального аналізу є реконструкція когнітивних механізмів індивідуальної чи колективної свідомості, які опосередковують формування й упорядкування знань про об'єкти дійсності. Такий аналіз передбачає створення чіткого опису предметної області як частини навколишнього світу, виділення об'єктів та їх зв'язків у вигляді концептуальних моделей.

Внаслідок нашого аналізу було виявлено, що категорія ДІЯЛЬНІСТЬ є найоб'ємнішою за кількістю концептів та лексичних новоутворень у сфері інформаційних технологій (48 %). Інші когнітивні категорії: СУБ'ЄКТИ, ОБ'ЄКТИ та АБСТРАКТИ менш представлені концептами та неологізмами (27,6 %, 15,4 % та 9 % відповідно).Таким чином, когнітивна категорія ДІЯЛЬНІСТЬ складає ядро новоутворень сфери інформаційних технологій (48 %). Категорія ДІЯЛЬНІСТЬ разом із категорією СУБ'ЄКТИ представляє центральну зону концептуальної моделі (76 %). У периферійній зоні, яка складає 25 %, знаходяться когнітивні категорії ОБ'ЄКТИ (15 %) та АБСТРАКТИ (9 %).

Когнітивно-концептуальний аналіз лексичних інновацій сфери інформаційних технологій показав, що 704 неологізми досліджуваної галузі нерівномірно вербалізують 14 концептів, з них найчисленнішими за кількістю неологізмів є такі концепти: ЛЮДИНА, ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ, ЕКОНОМІКА, ТЕХНІКА, ПРОГРАМИ, які ми відносимо до ядра концептуальної картини сфери інформаційних технологій (74 %). Чотири концепти, ПРОЦЕС, РЕЗУЛЬТАТИ ВПЛИВУ ІТ, ЗМІ, НАУКА знаходяться у приядерній зоні, які разом із ядром представляють центральну зону, що охоплює у нашому дослідженні 635 лексичних інновацій (90 %). На периферії знаходяться 5 останніх концептів (69 лексичних інновацій), які охоплюють 10 %: МОВА, ОСВІТА, ВІРУС, РОЗВАГИ, ПОЛІТИКА.

На основі концептуального аналізу було реалізовано завдання опису виокремлених концептів. При цьому виявилося, що діяльність людини у сфері інформаційних технологій має потужну негативну направленість. Про це свідчить аналіз наступних концептів: ЛЮДИНА (негативна направленість - 14 % у порівнянні з позитивною - 3 %), ДІЯЛЬНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ (негативна - 71 % у порівнянні з позитивною - 13 %), ПРОГРАМИ (негативна - 64 % у порівнянні з позитивною - 36 %), ПРОЦЕС (негативна - 44 % у порівнянні з позитивною - 25 %), РЕЗУЛЬТАТИ ВПЛИВУ ІТ (негативна - 78 % у порівнянні з позитивною - 22 %). Це свідчить, що когнітивна діяльність людини в сфері ІТ носить яскраво виражений егоцентричний характер з негативним потенціалом.

На основі частиномовного аналізу було встановлено, що основна маса інновацій сфери комп'ютерних технологій - іменники (95 %). Це підтверджує, що базовим джерелом у даній сфері є предметність, тобто в процесі технічного прогресу виникають в першу чергу нові предмети, яким необхідні або нові назви, або ж переосмислення номінації схожого предмету, його функцій та параметрів. Дослідження базується на когнітивному підході, який передбачає залучення різних моделей репрезентації знань, одним з яких є фрейм. Фреймова семантика є одним із провідних напрямів когнітивної лінгвістики, задача якої полягає у створенні концептуальних моделей, які демонструють засоби упорядкування вербалізованої інформації в мисленні людини, в тому числі й тої інформації, що представлена у понятійних категоріях. Фрейми дозволяють адекватно досліджувати як лексичну організацію, так і концептуальну сферу інформаційних технологій. Фрейм є моделлю прототипного значення лексичної одиниці, завдяки якій експлікується та розуміється закладена у семантику знака ментальна інформація про світ. Фреймовий аналіз лексичних інновацій сфери інформаційних технологій дозволив дати системне пояснення фактам виникнення нових лексичних одиниць.

У роботі було встановлено, що неологізми сфери інформаційних технологій співвідносяться з чотирма фреймовими моделями - предметноцентричною, акціональною, асоціативною та партонімічною. Реалізація фреймових моделей виявилася неоднорідною: предметноцентричний фрейм реалізується стовідсотково в усіх концептах та лексичних інноваціях (704 ЛО = 100 %). Акціональна фреймова модель реалізується в 4 концептах (373 ЛО) на 53 %. Асоціативна фреймова модель реалізується в 9 концептах (167 ЛО) на 24 %. Лише один концепт ТЕХНІКА представлений партонімічним фреймом (10 ЛО), який реалізується на 1,42 %.

На основі концепції про те, що прототип - це певний образ, у якому об'єднуються найбільш характерні ознаки, притаманні певному набору екземплярів, у нашій роботі ми виокремили прототипні та периферійні фреймові моделі, що вербалізують неологізми сфери ІТ. Прототипним фреймом виявився предметноцентричний фрейм, так як ним реалізується абсолютна вся кількість неологізмів (704 ЛО = 100 %). До першої периферії ми відносимо акціональний фрейм, до другої - асоціативний, та до третьої - партонімічний.

Аналіз наявності прототипних слотів у фреймах показав, що прототипними слотами виявилися: ТАКИЙ (якість) та ЩОСЬ/ХТОСЬ (агенс), до периферії - 1 відносимо слоти ХТОСЬ/ЩОСЬ-агенс, ХТОСЬ/ЩОСЬ-пацієнс, ЩОСЬ-мета, ЩОСЬ-інструмент та ЩОСЬ-результат. Метафоричний слот ХТОСЬ/ЩОСЬ (подібний) відносимо до периферії - 2, так як він є другорядним у створенні неологізмів сфери ІТ. Слот ЩОСЬ має ЩОСЬ (частину) знаходиться на останньому місці за ступенем ранговості в створенні лексичних інновацій досліджуваної сфери, тому відносимо його до периферії - 3. Слоти СПОСІБ (діє ТАК), ПРОСТІР (діє ТУТ), ЧАС (діє ЗАРАЗ) є фоновими слотами, тому що вони слугують лише допоміжним матеріалом для побудови повноцінного фрейму, але не несуть повного семантичного навантаження.

Проведений стратифікаційний аналіз дозволив виявити найпродуктивніші шляхи утворення неологізмів сфери ІТ: афіксацію, метафоризацію, семантичну деривацію та телескопію. Було встановлено, що афіксація є найпоширенішим способом створення таких лексичних інновацій (177 ЛО = 41,35 %), тобто є ядром. Афіксацію разом з метафоризацією (120 ЛО = 28,03 %) відносимо до центральної зони способів утворення інфонеологізмів. На периферії знаходиться семантична деривація або переосмислення (92 ЛО, тобто 21,49 %) та телескопія (39 ЛО або 9 %). Загальна кількість неологізмів, створених найпродуктивнішими способами, сягає 428 лексичних інновацій з 704, тобто 61 %.

Здійснений фреймовий аналіз моделей неологізмів сфери ІТ відносно способів їх утворення показав, що прототипним фреймом для всіх інфонеологізмів, утворених найпродуктивнішими способами, є предметноцентричний фрейм, який реалізується на 100 %. Акціональна фреймова модель є на другому місці, тому що вона актуалізована меншою мірою: афіксація - 100 %, метафоризація - 43 %, семантична деривація - 54 %, телескопія - 25,64 %. Третє місце посідає асоціативна фреймова модель: на 100 % вона реалізується в неологізмах, створених способом метафоризації та семантичної деривації, на 3 % - в афіксальних неологізмах, а в телескопічних неологізмах вона відсутня. На останньому місці - партонімічний фрейм, який представлений лише в неологізмах, створених телескопією - 51 %. Наше дослідження підтверджує, що предметноцентричний фрейм співвідноситься з характеристикою оцінки-якості, акціональний - з взаємодією об'єктів, асоціативний базується на порівнянні та асоціації. Таким чином, концептуальний та статистичний аналізи довели, що головними аспектами для створення лексичних новоутворень є оцінка-якість, взаємодія і її результат та асоціація (порівняння). Результати проведеного дослідження можуть бути використані в лексикографічній практиці при укладанні словників на основі принципу концептуалізації предметів та явищ, що оточують сучасну людину в умовах стрімкого розвитку технічного прогресу. Сучасна реальність комп'ютерної лексикографії у вигляді проектів по створенню та фіксуванню нових слів - це багатий ресурс як для процесу викладання англійської мови, направленого на розвиток лінгвокреативності слухачів, так і для міждисциплінарних досліджень особливостей мовної особистості, структурно-семантичного різномаїття неологізмів 21 століття, когнітивних, прагматичних, культурологічних та семантичних аспектів індивідуальної та колективної словотворчості. Отримані результати не вичерпують проблематики, висвітленої в роботі. Перспективним видається розширення рамок дослідження за рахунок розробки нових методів вивчення неологізмів сфери інформаційних технологій. Предметом подальших студій може бути вивчення тих структур мислення людини, що беруть участь у виникненні лексичних новоутворень не лише у комп'ютерній, а й в інших сферах життєдіяльності людини. Плідним може також бути когнітивно-концептуальний аналіз, який дає змогу встановити, як концептуальна система реалізується у сфері лексичних інновацій не лише англійської, але й інших мов.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Жулінська М. О. Особливості утворення неологізмів технічної сфери у сучасній англійській мові / М. О. Жулінська // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки : наук. журнал / гол. ред. Олексеюк І. Д. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2005. - № 4. - Серія “Філологічні науки”. - С. 39-41.

2. Жулінська М. О. Особливості перекладу неологізмів сфери інформаційних технологій / М. О. Жулінська // Проблеми сучасного перекладознавства : матеріали міжвузівського наукового семінару / ред. кол. Т. В. Книш, М. В. Пилипчук. - Луцьк : ПВД “Твердиня”, 2006. - С.12-13.

3. Жулінська М. О. Когнітивні особливості англійських неологізмів, утворених шляхом метафоризації / М. О. Жулінська // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки : наук. журнал / гол. ред. Коцан І. Я. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. - № 4. - Серія “Філологічні науки”. - С. 87-90.

4. Жулінська М. О. Семантично-когнітивні аспекти інновацій комп'ютерних технологій / М. О. Жулінська // Нова філологія : зб. наук. пр. / гол. ред. В. М. Манакін. - Запоріжжя : ЗНУ, 2007. - № 27. - С. 29-32.

5. Жулінська М. О. Семантика англійських неологізмів-жаргонізмів у комп'ютерній лексиці / М. О. Жулінська // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє : матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів / гол. ред. Коцан І. Я. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. - Т.2. - С. 222-224.

6. Жулінська М. О. Аналіз семантичних груп комп'ютерних неологізмів / М. О. Жулінська // Проблеми сучасного перекладознавства : матеріали міжвузівського наук. семінару : [у 3 т.] / ред. кол. Т. В. Книш, М. В. Пилипчук, А. К. Левчук, В. М. Яйчук. - Т. 2. - Луцьк : ПВД “Твердиня”, 2007. - С. 35-37.

7. Жулінська М. О. Когнітивна семантика англійських комп'ютерних неологізмів, утворених шляхом переосмислення / М. О. Жулінська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : наук. журнал / гол. ред. Коцан І. Я. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - № 5. - Серія “Філологічні науки”. - С. 598-603.

8. Жулінська М. О. Людина як концепт комп'ютерної терміносфери / М. О. \Жулінська // Волинь очима молодих науковців : минуле, сучасне, майбутнє: матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів / гол. ред. Коцан І. Я. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2008. - Т.2. - С. 50-51.

9. Жулінська М. О. Когнітивна семантика англійських комп'ютерних неологізмів, утворених шляхом телескопії / М. О. Жулінська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : наук. журнал / гол. ред. Коцан І. Я. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - № 2. - Серія “Філологічні науки”. - С. 112-115.

10. Жулінська М. О. Концептуальний аналіз англійських комп'ютерних неологізмів / М. О. Жулінська // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. В. Й. Лажника і С. В. Федонюка - Луцьк : РВВ “Вежа” ВДУ ім. Лесі Українки, 2008. - С. 412-415.

11. Жулінська М. О. Англійські “інфонеологізми” у фреймовій моделі / М. О. Жулінська // Проблеми сучасного перекладознавства : матеріали міжвузівського наук. семінару : [у 3 т.] / ред. кол. Т. В. Книш, А. К. Левчук, В. М. Яйчук. - Луцьк : Луцький інститут розвитку людини Університету “Україна”, 2009. - С. 22-24.

12. Жулінська М. О. Фреймова семантика англійських комп'ютерних неологізмів Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Мови і світ : дослідження та викладання”, м. Кіровоград, 19-20 березня 2009 р. : [в 4 т.] / гол. ред. В. Ожоган. - Вип. 81. - Т. 1. - Серія “Філол. науки (мовознавство)”. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. Володимира Винниченка, 2009. - С. 79-83.

13. Жулінська М. О. Афіксалізація як метод утворення англійських неологізмів сфери інформаційних технологій / М. О. Жулінська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : наук. журнал / гол. ред. Коцан І. Я. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. - № 6. - Серія “Філологічні науки”. - С. 362-366.

14. Ніжегородцева-Кириченко Л. О. Реалізація теорії прототипів в інфонеологізмах / Л. О. Ніжегородцева-Кириченко, М. О. Жулінська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : наук. журнал / гол. ред. Коцан І. Я. - Луцьк : РВВ “Вежа” ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. - № 8. - Серія “Філологічні науки”. - С. 39-44.

АНОТАЦІЇ

Жулінська М. О. Концептуальна парадигма інформаційних неологізмів (на матеріалі сучасної англійської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню неологізмів сфери інформаційних технологій у сучасній англійській мові. У роботі проаналізовано особливості утворення, функціонування та способів фіксації різноманітних лексичних інновацій технічної галузі у когнітивному аспекті. Виділено основні когнітивні категорії, що репрезентують неологічну концептуальну систему зазначеного періоду та підпорядковані їм концепти. Фреймовий аналіз неологізмів сфери інформаційних технологій показав, що досліджувані лексичні одиниці співвідносяться з чотирма фреймовими моделями: предметноцентричною, акціональною, асоціативною і партонімічною. Виокремлено прототипні та периферійні фреймові моделі, що вербалізують неологізми сфери інформаційних технологій.

Ключові слова: неологізм, когнітивна категорія, концепт, прототип, фреймова модель, предметноцентричний, акціональний, асоціативний, партонімічний, парадигма.

Жулинская М. А. Концептуальная парадигма информационных неологизмов (на материале современного английского языка). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию неологизмов сферы информационных технологий в современном английском языке. В работе анализируются особенности образования, функционирования и способов фиксации разнообразных лексических инноваций технической области в когнитивном аспекте. Выделены основные когнитивные категории, представляющие неологическую концептуальную систему указанного периода: ОБЪЕКТЫ, СУБЪЕКТЫ, ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ, АБСТРАКТЫ и соответствующие им концепты: ТЕХНИКА, ПРОГРАММЫ; ЧЕЛОВЕК; ЭКОНОМИКА, ОБРАЗОВАНИЕ, ПОЛИТИКА, НАУКА, СРЕДСТВА МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ, РАЗВЛЕЧЕНИЯ, ПРОЦЕСС, ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В ИНТЕРНЕТЕ; ВИРУС, РЕЗУЛЬТАТЫ ВЛИЯНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ, ЯЗЫК.

Определены продуктивные способы образования неологизмов сферы информационных технологий: аффиксация, метафоризация, семантическая деривация и телескопия. Установлено, что аффиксация является наболее продуктивным способом образования новых лексических единиц.

Фреймовый анализ неологизмов сферы информационных технологий показал, что исследуемые лексические единицы соотносятся с четырьмя фреймовыми моделями: предметноцентрической, акциональной, асоциативной и партонимической. Определены прототипические и периферийные фреймовые модели, вербализующие неологизмы сферы информационных технологий. Установлено, что прототипним фреймом является предметноцентрический фрейм, к первой периферии относится акциональный фрейм, к второй - ассоциативный, к третьей - партонимический. Анализ неологизмов сферы информационных технологий показал, что основными аспектами для их возникновения является оценка-качество, взаимодействие и его результат и ассоциация (сравнение).

Ключевые слова: неологизм, когнитивная категория, концепт, прототип, фреймовая модель, предметноцентрический, акциональный, ассоциативный, партонимический, парадигма.

Zhulinska M. O. Conceptual Paradigm of Information Neologisms (A Study of Modern English). - Manuscript.

Candidate Degree Dissertation in Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2011.

The dissertation is a comprehensive study of neologisms in the sphere of new information technologies. The peculiarities of creation, functioning and fixation ways of different lexical technical innovations in cognitive aspect have been analyzed. The basic cognitive categories representing neologic conceptual system of stated period and coincident concepts have been singled out. The frame analysis of neologisms in the sphere of new computer technologies has proved that lexical units under consideration are correlated with four frame patterns: Thing frame, Action frame, Comparison frame and Possession frame. Prototypical and peripheral frame patterns verbalizing neologisms in the sphere of new information technologies have been defined.

Key words: neologism, cognitive category, concept, prototype, frame pattern, Thing frame, Action frame, Comparison frame, Possession frame, paradigm.

Размещено на Allbest.ru