Мова новолатинської історичної поеми в Україні кінця XVI ст.

10. Вибір автором поеми тієї чи іншої граматичної форми (у випадку їх взаємозамінності) пояснюється не стільки втратою мовного чуття чи недостатнім знанням граматики латинської мови, скільки вимогами літературного жанру, особливо в тому випадку, коли йдеться про метричні особливості мови поезії. Для мови новолатинської поеми характерне явище варіювання, тобто відбору із багатьох синхронних варіантів найбільш ефектних, економічних і зручних з погляду епічної версифікаційної техніки. За результатами аналізу мови новолатинської поеми підтверджується існування як в класичній, так і в середньовічній латинській мові прямої відповідності між набором мовних форм і поетичним мовленням (зокрема епічним жанром).

11. Фонетико-орфографічні та лексико-граматичні особливості латинської мови в тексті новолатинської поеми в Україні кінця XVI - початку XVII ст. з одного боку, зумовлені специфікою поетичного тексту і консервативною дією епічної латинськомовної традиції класичного періоду, а з іншого, - інтерференційними змінами в латинській мові, викликаними контактом латинської, української та польської мов. Латинська мова проаналізованої поеми успадкувала формальне фонетико-графічне і лексико-граматичне багатство класичної літературної латини, окремі зміни якої пояснюються як віддаленістю в часі античних авторів від новолатинських, так і результатом зміни носія мови. Латинська мова історичної поеми Симона Пекаліда - типова для зазначеного періоду і є репрезентативною для мовної практики того часу.

Наведені результати і висновки можуть слугувати основою для проведення нових досліджень із проблематики функціонування латинської мови на теренах України і загалом східної Європи кінця XVI - початку XVII століття, зокрема допоможуть з'ясувати низку проблем, пов'язаних із визначенням спільних критеріїв оцінки латинськомовних творів та виявом впливу античної традиції на їх написання. У перспективі це дозволить визначити характер взаємодії античної і середньовічної латинськомовних традицій та виробити сучасну концепцію розвитку середньовічної латини як синтетичного явища.

Основні результати дослідження викладено в одноосібних публікацій автора

1. Осауленко О. М. Латиномовна епічна поема Симона Пекаліда «De bello Ostrogiano» як літературна пам'ятка ХVІ ст. / О. М. Осауленко // Наукова спадщина професора С. В. Семчинського і сучасна філологія : зб. наук. праць. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2001. - Ч. 2. - С. 188-194.

2. Осауленко О. М. Imitatio antiquorum: «Енеїда» Вергілія як джерело інспірації для автора історичної поеми «De bello Ostrogiano» Симона Пекаліда / О.М.Осауленко // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - № 6. - К. : Прайм-М, 2002. - Кн. 2. - С. 91-100.

3. Осауленко О. М. Розвиток латиномовної епічної поеми у кінці ХVІ - на початку ХVІІ ст. на теренах Речі Посполитої / О. М. Осауленко // Мова і культура : наук. видан. - Вип. 5. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. - Т. 3. - Ч. 2. - С. 92-99.

4. Осауленко О. М. Епінікій «De bello Ostrogiano» Симона Пекаліда у контексті української латиномовної поезії / О. М. Осауленко // Київські полоністичні студії : зб. наук. праць. - Т. VI : Українсько-польські літературні контексти доби бароко. - К., 2004. - С. 235-246.

5. Кощій О. М. Функціональне співвідношення синонімічних синтаксичних конструкцій фінальності і каузальності в новолатинській поезії кінця XVI - початку XVII століття (на матеріалі епічної поеми Симона Пекаліда «De bello Ostrogiano») / О. М. Кощій // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - Вип. 21. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2007. - Ч. 2. - С. 94-102.

6. Кощій О. М. Фонетико-орфографічні особливості новолатинської історичної поеми / О. М. Кощій // Studia linguistica : зб. наук. праць. - Вип. 3. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2009. - С. 140-146.

Анотація

Кощій О. М. Мова новолатинської історичної поеми в Україні кінця XVI ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.14 - класичні мови. Окремі індоєвропейські мови. - Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертаційна робота є першим лінгвістичним дослідженням новолатинської поеми з території України кінця XVI - початку XVII ст. (на матеріалі латинськомовної історичної поеми Симона Пекаліда «De bello Ostrogiano» (1600), в якому основна увага надається лінгвістичній характеристиці латинськомовного поетичного тексту як специфічної форми комунікації зі своїми лінгвістичними законами та нормами, а також мовним змінам, що виникають внаслідок тісної довготривалої взаємодії кількох мовних культур.

Проаналізовано особливості мови новолатинської поеми в Україні кінця XVI - початку XVII ст. та зіставлено фонетико-орфографічні і лексико-граматичні особливості, притаманні новолатинському поетичному мовленню, з фонетикою, граматикою та лексикою латинської мови прозового та поетичного мовлення класичного періоду.

Встановлено, що фонетико-орфографічні та лексико-граматичні особливості латинської мови в тексті новолатинської поеми в Україні кінця XVI - початку XVII ст., з одного боку зумовлені специфікою поетичного тексту і консервативною дією епічної латинськомовної традиції класичного періоду, а з іншого, - інтерференційними змінами в латинській мові, викликаними контактом латинської, української та польської мов.

Ключові слова: пізньосередньовічна латина, новолатинська поема, латинськомовна історична поема з території України кінця XVI - початку XVII ст., Симон Пекалід, De bello Ostrogiano, латинськомовний поетичний текст, поетичне мовлення, епіко-поетична латинськомовна традиція, інтерференційні зміни.

Аннотация

Кощий О. Н. Язык новолатинской исторической поэмы в Украине конца XVI в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.14 - классические языки. Отдельные индоевропейские языки. - Институт филологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

Диссертационная работа является первым лингвистическим исследованием новолатинской поэмы с территории Украины конца XVI - начала XVII в. (на материале латинскоязычной исторической поэмы Симона Пекалида «De bello Ostrogiano» (1600), где основное внимание уделено языковой характеристике латинскоязычного поэтического текста как специфической формы коммуникации со своими лингвистическими законами и нормами, а также языковым изменениям, которые возникают как следствие тесного и длительного взаимодействия нескольких языковых культур.

В диссертационном исследовании проанализированы особенности языка новолатинской поэмы в Украине конца XVI - начала XVII в.: фонетико-орфографические и лексико-грамматические особенности, присущие новолатинской поэтической речи, сопоставлены с грамматикой и лексикой латинского языка прозы и поэзии классического периода.

Установлено, что фонетико-орфографические и лексико-грамматические особенности латинского языка в тексте новолатинской поэмы в Украине конца XVI - начала XVII в. предопределены, с одной стороны, спецификой поэтического текста и консервативным действием эпической латинскоязычной традиции классического периода, а с другой, - интерференционными изменениями в латинском языке, вызванными контактом латинского, украинского и польского языков.

В результате проведенного анализа фонетико-орфографических особенностей позднесредневекового латинского языка поэтического произведения с территории Украины в сопоставлении с соответстующими категориями латинского языка классического периода были обнаружены незначительные изменения, вызванные интерференционным влиянием украинского и польского языков на латинский язык. Фонетико-графическая система языка новолатинской поэмы представляет собой адаптированную фонетико-графическую систему классической латыни с определенными незначительными и малосущественными изменениями.

Для морфологического уровня языка анализированной новолатинской поэмы характерна значительная вариантность, о которой свидетельствует наличие грамматических дублетов, одна часть которых является остатком старой языковой системы, а другая возникла вследствие инновационных процессов. Также установлено, что отдельные изменения и осложнения в языковой организации анализированного поэтического текста вызваны влиянием ритмической организации поэтического произведения. Один и тот же грамматический признак может объясняться несколькими причинами: спецификой функционирования латыни в определенный период и на определенной территории, эстетическим вкусом автора, требованиями стихотворного размера, степенью индивидуально-авторского усвоения материала, которая зависит от влияния разных внеязыковых факторов. Морфологическая система языка новолатинской поэмы характеризуется незначительными нарушениями грамматической правильности, что можно рассматривать как типологическую особенность языка поэзии; в то же время прослеживается явление морфологической вариантности, вызванное дополнительным ограничением ритма и жанра.

В результате лексико-словообразовательного анализа языка новолатинской поэмы установлено, что основная роль в возникновении новых значений исконно латинской лексики и новых слов вызвана не только новыми реалиями жизни, а и жанровой спецификой произведения. Для автора новолатинской поэмы непременным условием отбора лексики является тематика произведения, античная эпическая традиция, традиции латинского стихосложения, в частности метрическая доминанта и личные интенции. Язык новолатинской поэмы последовательно отображает одну из важнейших особенностей поэтической речи - реализацию словообразовательных возможностей языковой системы - и наглядно показывает динамический характер языковых элементов на фонетическом и грамматическом уровнях латинского языка.

Установлено, что выбор автором поэмы той или иной грамматической формы (в случае их взаимозаменяемости) объясняется не столько потерей языкового ощущения или недостаточным знанием грамматики латинского языка, сколько требованиями литературного жанра. Однако анализ языка новолатинской поэмы подтверждает существование, как в классическом, так и в средневековом латинском языке прямого соответствия между набором языковых форм и поэтической речью (а именно эпическим жанром).

Латинский язык проанализированного источника унаследовал формальное фонетико-графическое и лексико-грамматическое богатство классической литературной латыни, отдельные изменения в которой являются результатом смены носителя языка, а также отдаленностью во времени античных авторов от новолатинских. Латинский язык исторической поэмы Симона Пекалида - типичный для указанного периода и является репрезентативным для языковой практики того времени.

Ключевые слова: позднесредневековая латынь, новолатинская поэма, латинскоязычная историческая поэма с территории Украины конца XVI - начала XVII в., Симон Пекалид, De bello Ostrogiano, латинскоязычный поэтический текст, поэтическая речь, эпико-поэтическая латинскоязычная традиция, интерференционные изменения.

Summary

Koschiy O. M. The language of the New Latin historical poem in Ukraine in the end of the XVI century. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Philology: Speciality 10.02.14 - classical Languages. Particular Indo-European Languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2011.

The thesis is the first linguistic research of the New Latin poem on the territory of Ukraine in the end of the XVI - beginning of the XVII centuries (based on the Latin historical poem of Simon Pecalides “De bello Ostrogiano» (1600), where the main attention is paid to the linguistic characteristics of Latin poetic text as a special form of communication with its own linguistic rules and norms as well as the language changes that appear as a result of the close long-term interaction of several language cultures.

The language peculiarities of the New Latin poem in Ukraine in the end of XVI - beginning of the XVII centuries is analysed, the phonetic orthographic and lexical grammatical peculiarities specific for the New Latin poetic speech are compared to the phonetics, grammar and vocabulary of the Latin language of the prosaic and poetic speech of the classical period.

The phonetic orthographic and lexical grammatical peculiarities of the Latin language in the text of the New Latin poem in Ukraine in the end of XVI - beginning of the XVII centuries were found out to be caused, on the one hand, by the particularity of the poetic text and conservative influence of the classical epic Latin tradition, and, on the other, by the interferential changes in the Latin language, caused by the Latin, Ukrainian and Polish languages contacts.

Key words: Late Medieval Latin, New Latin poem, Latin historical poem on the territory of Ukraine in the end of XVI - beginning of the XVII centuries, Simon Pecalides, De bello Ostrogiano, Latin poetic text, poetic speech, epic Latin tradition, interferential changes.

Размещено на Allbest.ru