Лексична об’єктивація категорії стану в англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ЛЕКСИЧНА ОБ'ЄКТИВАЦІЯ КАТЕГОРІЇ СТАНУ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Виконала Шелудченко Світлана Богданівна

ХЕРСОН - 2010

АНОТАЦІЯ

семантичний лексичний alive awake

Шелудченко С.Б. Лексична об'єктивація категорії стану в англійській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет. - Херсон, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню лінгвокогнітивних, семантичних, синтаксичних та функціональних особливостей одиниць, що вербалізують мегаконцепт СТАН у сучасній англійській мові. Дослідження ґрунтується на впроваджених критеріях диференціації слів категорії стану в англійській мові. Ці критерії слугують підґрунтям для встановлення повного переліку слів категорії стану типу alive, awake за словниковими та текстовими джерелами. Виявлено й проаналізовано 106 лексичних одиниць єдиної частиномовної приналежності на позначення стану, визначено принципи їхньої лексико-семантичної організації в просторових межах мегаконцепту СТАН. Ураховуючи максимально узагальнену та схематизовану уяву про концептуальну основу значення, установлено конституенти концептополя СТАН. Зафіксовано шість авторських неологізмів (adread, affrighted, aboon, abuse, ahungered, arise) у художньому тексті, які, не будучи зареєстровані словниками, асимілювали провідні ознаки класу на позначення стану. Установлено типові та атипові функції слів категорії стану в художньому тексті. Визначено коло слів категорії стану, здатних сполучатися з модифікаторами, та проведено градацію цих модифікаторів за частотністю.

Ключові слова: слово категорії стану, концептополе СТАН, ієрархічна організація, концепт, полісемія, частота, частотність.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферована дисертація присвячена дослідженню слів категорії стану в ракурсі когнітивної семантики. Категорія стану є однією з основних онтологічних категорій, мовним засобом вираження якої в англійській мові виступають слова категорії стану типу alive, awake. Аналітичний огляд робіт присвячених проблемі категорії стану показав, що означена категорія вивчалася в ракурсі етимології (Л. Л. Йофік, Б. М. Лейкіна, А. В. Лі), морфології (Ю. Ю. Бужор, Б. О. Ільїш), семантики (П. І. Шлейвіс, Л. В. Щерба), структури (М. Є. Білинський, О. Є. Філімонова). З огляду на переорієнтацію лінгвістики на аналіз пізнавальної діяльності людини засобами мови, виникає необхідність дослідження категорії стану як лінгвокогнітивної структури для відображення певних станів.

Актуальність дисертації визначається її відповідністю спрямуванням сучасного мовознавства на вивчення частин мови з позиції когнітивної лінгвістики, а також необхідністю комплексного вивчення слів категорії стану, яке дозволило уточнити їхні концептуальні, семантичні та функціональні характеристики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми “Системні та функціональні характеристики мовних одиниць фонетичної, граматичної та лексичної систем сучасної англійської мови”, яка розробляється науковцями Волинського національного університету імені Лесі Українки і затверджена Радою університету, протокол № 9 від 21 травня 1998 року.

Мета дослідження - виявлення когнітивно-семантичних та функціонально-синтаксичних особливостей слів категорії стану типу alive, awake як домінуючого засобу мовного вираження категорії стану.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання конкретних завдань:

– систематизувати різні наукові погляди на проблему категорії стану;

– з'ясувати етимологію слів категорії стану;

– обґрунтувати критерії диференціації слів категорії стану в англійській мові;

– установити повний перелік слів категорії стану типу alive, awake за словниковими та текстовими джерелами;

– окреслити концептополе СТАН та визначити його структуру;

– визначити когнітивно-семантичні характеристики слів категорії стану та описати специфіку їх реалізації в художньому тексті;

– розкрити функціональний потенціал слів категорії стану в англомовних художніх текстах.

Об'єктом дослідження є категорія стану в англійській мові та мовленні.

Предметом наукового аналізу є лінгвокогнітивні параметри слів категорії стану типу alive, awake.

Матеріалом дослідження слугували 106 слів категорії стану вибраних зі словників та 2359 текстових фрагментів загальним обсягом 6492 сторінки. Цей корпус - результат суцільної вибірки з текстів класичної і сучасної художньої літератури англійських й американських письменників.

Мета та завдання роботи зумовили вибір основних методів дослідження, серед яких:

1) гіпотетико-дедуктивний метод (використовується при доборі фактичного матеріалу);

2) тезаурусний метод (застосовується для встановлення значення лексем за словниками);

3) метод кількісного аналізу та елементи статистичного аналізу (для встановлення частотних характеристик конституентів концептополя СТАН);

4) метод компонентного аналізу (для опису семантичної структури категоріальних одиниць стану);

5) концептуальний аналіз (передбачає вивчення механізмів репрезентації знань про категорію стану та ієрархічне структурування концептополя СТАН);

6) метод інтерпретаційно-текстового аналізу (для виявлення функціонального потенціалу слів категорії стану в художньому тексті).

Наукова новизна полягає в тому, що вперше встановлено репертуар лексичних одиниць на позначення поняття стану в англійській мові; установлено критерії диференціації слів категорії стану; отримано об'єктивні дані про специфіку концептополя СТАН та особливості мовної категорії стану в дихотомії мова-мовлення; виявлено валентність і розкрито когнітивно-семантичні та синтаксичні особливості слів категорії стану; визначено ядерні та периферійні зони репрезентації знань.

Теоретичне значення дослідження вбачається в тому, що його результати поглиблюють інформацію про мовні категорії у системі мови та в мовленні, є конкретним доробком до вивчення досліджуваних мовних одиниць в межах теорії поля, доповнюють теорію функціонального аналізу мовних одиниць. Результати роботи, зокрема запропоновані критерії диференціації слів категорії стану та оновлений на їх основі перелік лексем, є внеском до семантики та граматики англійської мови. Вивчення лексичних одиниць англійської мови, що використовуються для позначення стану, є певним внеском у розробку теорії номінації.

Практичне значення отриманих результатів детермінується можливістю включення основних положень і висновків дисертації в курси з теоретичної та практичної граматики (розділ “Частини мови”) і лексикології англійської мови (розділ “Семасіологія”), що має на меті надання об'єктивної інформації про існуючі мовні засоби на позначення стану в сучасній англійській мові, а також у спецкурс з когнітивної лінгвістики (розділ “Когнітивна семантика”). Запропонований в роботі інвентар слів категорії стану може бути використаний в практичних курсах з вивчення мови з метою забезпечення системності засвоюваного матеріалу, в лексикографії при створенні тлумачних та двомовних словників.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були оприлюднені та обговорені на міжнародних конференціях: Міжнародна наукова конференція за участю молодих учених “Волинь очима молодих науковців” (Луцьк, 2007; 2008; 2009), Міжнародна науково-практична конференція “Міжкультурна комунікація: Мова - Культура - Особистість” (Остріг, 2007), ХV Міжнародна лінгвістична конференція “Мова і Світ” (Ялта, 2008), ІІІ Міжнародна наукова конференція “Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк - Світязь, 2009); Міжнародна науково-практична конференція “Ключові проблеми сучасної прикладної лінгвістики” (Луцьк, 2009); всеукраїнських конференціях: Всеукраїнська наукова конференція “Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк - Світязь, 2007; 2008), І Всеукраїнська наукова конференція молодих учених “Іноземна філологія у ХХІ сторіччі” (Запоріжжя, 2008); міжвузівських конференціях: VI Міжвузівська конференція молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2008).

Публікації. Результати дисертації відображено у восьми статтях (4,08 друк. арк.), опублікованих в українських фахових збірниках та чотирьох тезах доповідей на конференціях, що становить разом 4,6 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків з них, загальних висновків, списку використаних джерел, переліку лексикографічних джерел, джерел ілюстративного матеріалу та п'яти додатків. Обсяг основного тексту дисертації - 176 сторінок, загальний обсяг роботи - 213 сторінок. Список використаної літератури налічує 250 найменувань, із них 65 - іноземні видання. У роботі наводиться 17 таблиць і 7 рисунків.

У вступі подано обґрунтування вибору теми та її актуальності, визначено мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження, окреслено методи, сформульовано положення, які виносяться на захист, представлено дані стосовно апробації результатів дисертації.

У першому розділі описано різноманітні підходи та основні погляди дослідників на статус категорії стану. Проаналізовано питання частиномовного відокремлення категорії стану, висвітлено зміст поняття “стан” у філософському, психологічному та лінгвістичному аспектах з точки зору діахронії. Окреслено власне розуміння слів категорії стану в науковій парадигмі. Розроблено критерії диференціації слів категорії стану як конституентів окремої частини мови на позначення поняття стативності.

Другий розділ присвячено дослідженню семантико-когнітивного аспекту слів категорії стану. Представлено ієрархічну організацію концептополя СТАН. Виявлено категоріальні одиниці стану, яким властивий потенціал подвійного означування. Здійснено семантичний аналіз полісемічних категоріальних одиниць на позначення стану, зокрема виявлено моделі регулярної полісемії.

У третьому розділі досліджується функціональне навантаження когнітивно-концептуальних груп слів категорії стану типу alive, awake в художньому тексті, зокрема подано аналіз їх типових та атипових синтаксичних функцій. Вивчено сполучуваність слів категорії стану з модифікаторами. Висвітлено принципи актуалізації досліджуваної категорії в художньому тексті.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження та окреслено напрями перспективних досліджень проблеми.

Додатки містять таблиці, в яких відображено інвентар слів категорії стану, наповнення макроконцептів елементами на позначення стану, розподіл слів категорії стану за ступенем полісемічності, сполучуваність слів категорії стану з модифікаторами та частотність вживання катаконцептів концептополя СТАН у художніх текстах.



2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження категорії стану. Уся багатоманітність об'єктів (речей, явищ, процесів) являє собою перехідні стани, а тому будь-який об'єкт можна уявити як об'єкт-стан, оскільки такий підхід, веде до пізнання причин виникнення, становлення й розвитку певної речі, процесу чи явища. Стан як категорія є міждисциплінарним терміном, зміст якого належить як психології, так і філософії. У процесі розвитку філософії поняття стан набувало нових ознак та змісту. Великим досягненням можна вважати виявлення таких сторін поняття стан, як абсолютне й відносне, зовнішнє та внутрішнє, дискретне й безперервне, якісне та кількісне.

Поняття стан в психології як явище постало на противагу психічному процесу. Через безпосередній зв'язок з індивідуальними властивостями особистості психічний стан характеризує індивідуальну психічну діяльність. Психічний стан - поняття, що використовується для умовного виділення в психіці індивіда певного статичного моменту (К. Ізард, Г. Сельє). У психічних станах відбувається поєднання характеристик психічних процесів і властивостей особистості. Аналіз психічного стану, в свою чергу, дає змогу прогнозувати поведінку особистості, її розвиток та самозростання. Концептуальне значення психічного стану реалізується словами категорії стану, які відображають психічний стан та емоції людини.

Враховуючи те, що поняття стан є предметом студій одночасно і філософії, і психології, і лінгвістики, ми, досліджуючи стан з позицій лінгвістики, оперуємо поняттям категорія стану. Категорія стану як понятійна категорія характеризується польовою структурою, з ядром і периферією та виявляє багаточисленні взаємозв'язки як в синтагматиці, так і в парадигматиці.

У контексті реферованої роботи визначаємо слова категорії стану як клас слів, що походить або від прийменникових виразів (наприклад: abed < in bed, afoot < on foot, alive < on life), або від дієприслівникових форм (наприклад: aghast < aghast, aghasted < дієприслівник минулого часу від aghasten), вирізняється продуктивним префіксом a- та лексико-граматичним значенням стану, майже винятково співвідноситься з дієсловами-зв'язками та в реченні найчастіше виступає предикативом, наприклад: An affectionate billet from Hortense, informing her young cousin that she was returned from Wormwood Wells; that she was alone today, as Robert was gone to Whinbury market; that nothing would give her greater pleasure than to have Caroline's company to tea: and - the good lady added - she was sure such a change would be most acceptable and beneficial to Caroline, who must be sadly at a loss both for safe guidance and improving society since the misunderstanding between Robert and Mr. Helstone had occasioned a separation from her `meilleure amie, Hortense Gerard Moore (Ch. Bronte).

При доборі одиниць до класу слів категорії стану послуговуємось критеріями диференціації, що встановлені нами на основі формальних, семантичних та функціональних ознак, притаманних досліджуваним одиницям, а саме:

1) діагностуюча функція категоріального префікса а- та його здатність об'єднувати подільні, неподільні й хибно-подільні за походженням слова категорії стану;

2) неможливість сполучення з означенням;

3) специфічна особливість вживання прислівника ступеня all зі словами категорії стану, наприклад: We are all aware of cases in which brilliant men have been guilty of a single error, and failing to secure mercy, their careers were eclipsed (A. J. Cronin);

4) модифікація одиниць з категоріальним значенням стану прислівниковими сполученнями very much та too much, наприклад: Jamming his boot through the gap in the door, he pushed past the servant, and was very much aware, even as he entered the vast entrance hall, of how quiet the mansion was (J. McGee);

5) нездатність слів категорії стану до утворення ступенів порівняння;

6) здатність вербалізувати саме стан, а не ознаку;

7) домінантність предикативної та об'єктно-предикативної функцій, наприклад: It was not unheard of for the Prince to dress up as a famous warrior from history - a medieval monarch, even a Chinese mandarin - and relive scenes from a blood-soaked and glorious military career, usually to the acute embarrassment of friends and sycophants who were either too loyal or too afraid to tell him the truth: that his prowess on the battle-field existed only in his own fertile imagination (J. McGee);

8) нездатність слів категорії стану реалізувати категоріальне значення в препозиції.

Категоріальні одиниці, які відповідають восьми критеріям диференціації, складають окрему частину мови - категорію стану, наприклад: But if Briar-chapel seemed alive, so also did Briarmains: though certainly the mansion appeared to enjoy a quieter phase of existence than the temple; some of its windows too were aglow: the lower casements opened upon the lawn, curtains concealed the interior, and partly obscured the ray of the candles which lit it, but they did not entirely muffle the sound of voice and laughter (Ch. Bronte).

З метою уточнення інвентарного переліку слів категорії стану, ґрунтуючися на критеріях диференціації, було проаналізовано словники, а саме: Англо-український словник за редакцією М. І. Балла, Webster Universal Dictionary, The Concise Oxford Dictionary of English Etymology та Longman Dictionary of Contemporary English. Виявлено 106 категоріальних одиниць, хоча їхня кількість неоднакова в різних авторів. Лише 41 слово категорії стану, а саме aback, ablaze, abreast, abroad, adrift, afar, afire, aflame, afloat, alone, afresh, agape, aghast, agog, ahead, ajar, akin, alert, alight, alike, alive, aloft, aloof, aloud, amiss, anew, apart, aright, asea, ashamed, ashore, aside, asleep, afoot, afraid, astir, averse, awake, aware, awash, awry, є притаманним усім проаналізованим словникам.

Оскільки інструментом як цілеспрямованого наукового, так і повсякденного пізнання виступають категорії, дослідження категорії стану в мовному вираженні сприяє вирішенню проблеми способу відображення в свідомості людини її розуміння й бачення світу, проникнення в форми структур знань, якими вона володіє.

Розділ 2. Лексичні одиниці категорії стану в аспекті когнітивної семантики. Основою дослідження слів категорії стану з погляду когнітивної семантики є запропоновані Б. К. Бердженом і Й. Цінкеном чотири провідні положення, а саме:

1) втілення теорії концептуальної структури;

2) дослідження семантичної структури як концептуальної структури;

3) виключне превалювання енциклопедичного значення;

4) концептуалізація значення. У реферованій роботі базисним є найбільш універсальне визначення концепта, яке сформульоване А. М. Приходьком: концепт - це складноструктурований феномен, у якому поняттєве начало, проходячи через сито етнопсихологічної оцінки, органічно сполучується з лінгвокультурним.

Номінативні мовні одиниці, які об'єктивують стан, є конституентами однойменного когнітивно-семантичного поля. У реферованому дослідженні базуємося на розробленій О. М. Кагановською класифікації текстових концептів на макроконцепти, гіперконцепти, мезоконцепти та катаконцепти, що підпорядковані вершинному мегаконцепту. Мегаконцептом аналізованого концептуального поля визнаємо базовий для нього мегаконцепт СТАН, що репрезентує однойменне загальнолюдське поняття і конституюється таксонами спадних рівнів абстракції - макроконцептами “Місцезнаходження”, “Фізичний стан”, “Психічний стан”, “Ментальний стан”, “Стан довкілля”.

Рисунок 1 свідчить, що деякі макроконцепти реалізуються за наявності таксонів усіх рівнів абстракції. Так, макроконцепт “Психічний стан” конституюється триєдністю гіперконцептів емоційного, вольового та пізнавального, які, враховуючи їх вплив на психічний стан особи, виходять на відповідні мезоконцепти. Інші макроконцепти, такі як “Місцезнаходження” та “Ментальний стан” реалізуються гіперконцептами, що виходять безпосередньо на рівень катаконцепта (тобто на рівень слова категорії стану):

Рис. 1. Концептополе СТАН

Специфічною особливістю корпусу катаконцептів є його нестабільність та мінливість, оскільки кожен катаконцепт виявляє залежність від вербально-асоціативного досвіду. Аналізоване концептополе СТАН на рівні катаконцептів реалізується 106 лексичними одиницями.

Десять катаконцептів, а саме abed, ablaze, abreast, afire, aflame, aglow, alight, aloof, ashine, aware, перетинаються на каузальних зв'язках, а відтак одночасно входять до складу двох макроконцептів. Аби виявити точки перетину макроконцептів, було простежено, які макроконцепти реалізуються перерахованими катаконцептами (табл. 1):

Таблиця 1. Репрезентація поняття “стан” та одиниці подвійного означування

1-й макроконцепт	Концепт	2-й макроконцепт
Фізичний стан	abed	Місцезнаходження
Фізичний стан	aflame ashine	Стан довкілля
Психічний стан	ablaze afire aglow alight	Стан довкілля
Психічний стан	aloof	Місцезнаходження
Психічний стан	aware	Ментальний стан
Ментальний стан	abreast	Місцезнаходження

Під час аналізу одиниць подвійного означування в аспекті дотичності виявлено чотири катаконцепти, які перебувають на перетині макроконцептів “Психічний стан” та “Стан довкілля”. Така дотичність імовірно пояснюється можливістю проектувати та переносити значення катаконцептів, які конструюють психічні переживання та вияви емоцій, на явища й об'єкти навколишнього середовища. Наприклад, єдиним гіперконцептом, що асоціюється і з макроконцептом “Психічний стан”, і з макроконцептом “Ментальний стан”, є слово категорії стану aware: (1) He seems unconscious that a spectator become aware of this advantage till he has examined him well… (Ch. Bronte); (2) Just as he was going to reply, she resumed her queer rhapsody - “never carried away, always self-conscious, always aware of themselves” (D. H. Lawrence). Так, у прикладі (1) катаконцепт aware реалізує макроконцепт “Ментальний стан”, оскільки співвідноситься зі станом усвідомлення та володіння інформацією; а в прикладі (2) катаконцепт aware втілює стан самовпевненості, тобто його значення наближене до “self-confident, self-opinionated, self-assured”.

При аналізі одиниць подвійного означування крізь призму дотичності було виявлено, що макроконцепти перетинаються та містять дотичні катаконцепти. Двічі дотичними є макроконцепти “Фізичний стан” та “Стан довкілля”, а решта макроконцептів мають по одній точці перетину. Загалом можна простежити домінуючу позицію макроконцепту “Психічний стан”, що налічує шість катаконцептів, дотичних до трьох макроконцептів. Це схематично показано на рис. 2:

Рис. 2. Точки перетину макроконцептів у межах концептуального поля стану

Рис. 2. засвідчує, що макроконцепти в межах концептуального поля не існують автономно. Так, макроконцепт “Ментальний стан” має по одній точці перетину з макроконцептами “Психічний стан” та “Місцезнаходження або перебування” відповідно. У свою чергу макроконцепти на позначення психічного стану й місцезнаходження є дотичними (катаконцепт aloof). Макроконцепти “Фізичний стан” і “Стан довкілля”, що межують між собою (два катаконцепти) є дотичними ще до одного макроконцепта кожен: “Фізичний стан” - “Місцезнаходження або перебування” (один катаконцепт); “Стан довкілля” - “Психічний стан” (чотири катаконцепти), наприклад: (1) Sometimes when he slept he'd be awake, his head ablaze with terms, formulae and some driveling imbecility of his halting French (A. J. Cronin); (2) Now he walked back, leaving the lights ablaze, and feeling as if the flat were empty (Th. Dreiser). Приклад (1) засвідчує вживання ablaze у значенні стану марення (макроконцепт “Психічний стан”); а у прикладі (2) ablaze позначає стан освітлення помешкання (макроконцепт “Стан довкілля”).

Кожен гіперконцепт постає як когнітивно-семантичний простір, що конституюється логіко-тематичними угрупованнями катаконцептів. Таким чином, кожен гіперконцепт є певним необхідним сегментом концептополя СТАН, що ґрунтується на базових емотивах, тобто на емотивно-змістових домінантах, базових емотивно-заряджених одиницях.

Зважаючи на типово комплексний характер лінгвістичних категорій, було досліджено слова категорії стану як такі, що містять у собі мережу взаємопов'язаних змістів, які можуть розширюватися порівняно з прототипними значеннями. За даними тлумачних словників було виявлено 33 полісемічних одиниці в концептуальному полі СТАН. Через розбіжності в дефініціях багатозначних слів було обчислено загальну кількість значень та розподілено слова категорії стану за зонами активної, продуктивної та насиченої полісемії (М. М. Полюжин). З метою виявлення максимальної кількості значень полісемічних слів було використано формулу, вживану в статистиці:

У = n₀ + (n₁ - n₀) + (n₂ - n₀),

де n₁ - це кількість значень, зареєстрована першим словником, n₂ - кількість значень, зафіксована другим словником, а n₀ - значення спільні для обох словників.

Здійснений аналіз засвідчив, що більшість полісемічних слів категорії стану є двозначною (14 із 33), тобто, за класифікацією І. Г. Ольшанського, належать до зони активної полісемії, 18 слів мають 3-7 значень та перебувають у зоні продуктивної полісемії, і лише одне слово має більше семи значень (“awash”- дев'ять значень), тобто належить до зони насиченої полісемії. У деяких випадках трактування лексичних значень виявляє значні розбіжності, що видно з аналізу семантичної структури та прикладів реалізації слова категорії стану afraid у художній літературі, адже важливим є співвідношення не лише між словом та поняттям, а й взаємодія слова та висловлювання (тексту). Відносно полісемії контекст відіграє подвійну роль - як засіб добору нового значення та як засіб актуалізації обраного значення:

Webster Universal Dictionary: afraid

1. Filled with fear, frightened: afraid of (before nouns), that (before verbs), наприклад: “Do not be afraid of passing the parlour-window: no one will see you” (Ch. Bronte).

Longman Dictionary of Contemporary English: afraid

1. [(of, for)] full of fear; frightened, наприклад: When Mrs. Sykes is afraid of the house being attacked and broke open - as she is every night - I get quite excited (Ch. Bronte);

2. [(of)] unwilling to do something, especially because of worry about possible results, наприклад: Once we get our platform cut through the mountain I'm afraid there won't be much left of his half of the mound (I. Stone);

3. [+ (that)] polite sorry for something that has happened or is likely to happen, наприклад: “I'm afraid I don't understand the matter well enough to give my opinion,” said his father, in the tone of the fox who had a cold and could not smell (T. Hardy);

4. Afraid of one's own shadow - habitually frightened or nervous, наприклад: “Yes, I am afraid of my own shadow - of being shut up, locked up anywhere - or being fastened” (D. H. Lawrence).

Як свідчить вищенаведений приклад, привертає увагу різна кількість значень у межах однієї лексеми. Словник Webster Universal Dictionary дає лише одне значення лексеми, а словник Longman Dictionary of Contemporary English - чотири значення. Тлумачення слів у словниках різняться не тільки в кількісному, а й у якісному плані.

Проаналізувавши ступінь полісемічності категоріальних одиниць концептуального поля стан, виявлено, що нульовий ступінь полісемічності властивий переважній більшості слів категорії стану, перший ступінь полісемічності притаманний близько третині аналізованих одиниць, другий ступінь - 4 лексемам і жодне слово категорії стану не належить до третього ступеня полісемічності.

Наступним етапом параметричного дослідження полісемічних слів категорії стану стало визначення приналежності полісемічних одиниць до певної когнітивної групи з метою виявлення моделей регулярної полісемії. При співставленні семантичних досліджень із виявленими макроконцептами, ми дійшли висновку, що вони відзначаються різною полісемічною насиченістю, яку можна зобразити у порядку спадання: “Місцезнаходження” > “Психічний стан” > “Фізичний стан” > “Ментальний стан” > “Стан довкілля”.

Розділ 3. Функціональне поле слів категорії стану в художньому тексті. Істинне значення слова виявляється безпосередньо в контексті. Дослідження функціональних характеристик слів категорії стану за параметром частоти має на меті визначення типових та атипових синтаксичних функцій аналізованих категоріальних елементів в художньому тексті.

Аналіз 2359 прикладів засвідчив, що слова категорії стану виконують функцію предикатива в 1416 з них (60,03 %). Предикативна функція категорії стану є диференціюючою та домінуючою в художньому тексті, наприклад: It was a smart and chipper piece, not a big lump of wood, about half a pit-prop if you want to know, that parted its hair on the wrong side of its head, but still it met a lady pit-prop that spoke Chinese when she was asleep, but when she was awake she spoke slow English and said she loved hi (A. Sillitoe). Цей приклад ілюструє вживання слів категорії стану asleep і awake у сполученні з найбільш притаманним цій категорії слів дієсловом-зв'язкою to be.

Слова категорії стану в різних синтаксичних функціях виявляють авторські неологізми, зокрема aboon, abuse, ahungered та arise, наприклад: She'd encountered dozens of difficult clients over the years, dealt with cases where grown men and women had shrieked abuse at her for simply telling them how they must make reparation to their creditors (A. Gray). Деякі з авторських неологізмів мають широко вживані еквіваленти, що належать до стійких одиниць категорії стану. Так, слова категорії стану adread та affrighted виражають значення “filled with fear, frightened”, а відтак є новими представниками синонімічного ряду afraid / aghast / afeard / affrait.

Водночас деякі неологізми не мають своїх аналогів серед стійких елементів досліджуваної категорії, наприклад: I've been aboon forty year in the world, and I believe that “the people” will never have any true friends but thirsel'n, and them two or three good folk I' different stations, that is friends to all the world (Ch. Bronte). Можемо стверджувати, що слову aboon, яке не зареєстроване в словниках, притаманні всі категоріальні властивості, що й іншим елементам. Що ж до його морфологічної будови та значення, то припускаємо, що в його основі лежить сполучення категоріального префікса a- з основою прикметника або іменника boon [Webster Universal Dictionary]:

boon, n. [Fr. bon, from L. bonus, good; Ice. bon, a petition.]

1. a favour or request [Arch.].

2. a prayer or petition [Obs.].

3. a benefit; a thing to be thankful for; as, the boon or good health.

boon, adj.

1. kind; generous; pleasant [Arch.].

2. gay, convivial; as, a boon companion.

Зважаючи на контекст його вживання, aboon позначає стан сприятливості, щедрості, доброзичливості.

В сучасній англійській мові відсутнє узгодження в зв'язку з втратою закінчень прикметниками, іменниками та займенниками. Саме тому для категорії стану в групі “позначуване + позначувальне” нормою є функція постпозитивного означення у відповідності з фіксованим порядком слів.

Остання з типових функцій слів категорії стану, а саме функція об'єктного предикатива порівняно із функцією власне предикатива є значно менш чисельною, хоча й притаманною словам категорії стану в художньому тексті, наприклад: The single apartment where some elderly man or woman lived alone, forgotten by friends ... (A. J. Cronin).

До атипових функцій слів категорії стану в художньому тексті належать препозитивне означення, складена частина складного додатка та частина складеного дієслівного присудка, наприклад: Its position was fixed with accuracy by the wideawake operators at Singapore (A. Sillitoe).

При аналізі масиву прикладів художнього тексту було виявлено корпус слів категорії стану, що виявляють здатність сполучатися зі словами-модифікаторами. Було обчислено та подано відомості про кількість випадків вживання модифікаторів та їх поширеність. Для поділу модифікаторів на зони поширеності використовуємо формулу визначення зон поширеності: (S₁?S₂) : N, де S₁ - це число найбільшої поширеності, S₂ - це число найменшої кількості значень, N - це кількість зон поширеності. Обрахувавши межі зон поширеності, а саме (5?1) : 4 = 1, проведено градацію модифікаторів слів категорії стану на такі зони:

§ низька поширеність (1): absolutely, acutely, a lot, anxiously, astutely, decently, deeply, eminently, enough, equally, explicable, extremely, farther, fast, folly, fully, gently, greatly, horribly, immediately, instantly, irritably, just, mortally, not much, possibly, pretty, safely, seemingly, serenely, so, so far, spiritually, sufficiently, terribly, too, truly, wholly, wide, yet;

§ середня поширеність (2): apparently, entirely, hard, perfectly, practically, rather, totally, well;

§ висока поширеність (3): slightly, still, (a) little, more;

§ дуже висока поширеність (4 і більше): all, almost, half, quite, really, very / so much.

Аналогічним чином було проаналізовано й слова категорії стану. Скориставшись раніше згаданою формулою та здійснивши обрахунки ((15?1) : 4 = 3,25), було виявлено такий розподіл слів категорії стану за критерієм поширеності:

§ низька поширеність (0?3,5): abashed, aboard, adead, adept, adroit, aglow, ajar, alarmed, alert, alight, aloof, aloud, apparent, astonished, unaware;

§ середня поширеність (4?7,5): alike, alive, apart, ashamed, awake;

§ висока поширеність (8?11,5): asleep;

§ дуже висока поширеність (12 і вище): afraid, alone, aware.

Модифікатори слів категорії стану в художньому тексті можна умовно поділити на три групи: 1) що підкреслюють значення (almost, seemingly, practically); 2) що послаблюють значення (half, slightly); і 3) що інтенсифікують значення (too, more, very much, terribly, mortally, horribly).

Великою варіативністю вирізняється корпус модифікаторів, властивих слову категорії стану afraid, що пояснюється його належністю до макроконцепту “Психічний стан” та зв'язком з емоційною сферою людської діяльності. Оскільки слово категорії стану afraid має негативний вплив на емоційну поведінку особистості, таким же впливом відзначаються і модифікатори, властиві цьому слову. Модифікатори слова категорії стану afraid було розкласифіковано за ступенем інтенсивності:



Інформативним та цікавим є дослідження слів категорії стану awake та asleep, оскільки при їх аналізі ми стикаємося з мовним вираженням станів сну та бадьорості, перебіг яких також можна розподілити на кілька етапів. Проте, на противагу ієрархічному (вертикальному) поділу модифікаторів слова категорії стану afraid, перебіг станів сну та бадьорості можуть підлягати лінійному (горизонтальному) розподілу, оскільки йдеться не про ступені, а про фази, які змінюють одна одну:

Таблиця 2. Лексичні фази

І фаза	ІІ фаза	ІІІ фаза	ІV фаза
початок сну	власне сон	пробудження	бадьорість
half asleep	asleep	half awake	awake

Загалом аналіз прикладів із художньої літератури засвідчив, що різні фази засинання та пробудження реалізуються якісними, кількісними й обставинними прислівниками, такими як gently, still, possibly, hard, instantly, apparently, almost, (too) fast, наприклад: Between lying half-asleep and a refreshed burst of action, his mind had been blank; he wasn't aware of thinking about getting back to work or making a decision - but a spark of life had exploded in his limbs and he was going forward even faster, ripping away the obstacle to he didn't know where (A. Sillitoe).

Градація частотності слів категорії стану в межах концептополя СТАН на п'ять зон частотності засвідчила, що найбільшою частотністю вирізняється катаконцепт alone, далі слідують катаконцепти afraid та aware. Цікавим є факт перебування антонімічної пари аsleep - awake на одній сходинці кількісної градації. В зоні частотності нижче середньої прослідковується домінування лексем на позначення розташування. Найбільша кількість катаконцептів перебуває в межах корпусів від п'яти до десяти значень, від двох до п'яти значень та в корпусі катаконцептів з одним значенням.



ВИСНОВКИ

Оскільки домінантою в когнітивній науці є дослідження вживання та використання мовних структур, очевидним на сучасному етапі мовознавства є переорієнтація на когнітивний підхід до опису мовних явищ, що й визначає необхідність даного дослідження, спрямованого на встановлення комплексу когнітивно-семантичних та функціонально-синтаксичних особливостей слів категорії стану типу alive, awake як засобу мовного вираження категорії на позначення стативності.

Аналіз наукових поглядів на проблему категорії стану засвідчив, що мовна категорія стану є мовним засобом інтерпретації логіко-понятійної категорії стану, що є невід'ємною категорією - конституентою вчень Аристотеля, Платона, І. Ньютона, Г. Лейбніца, І. Канта, Гегеля, а відтак належить до основних онтологічних категорій, що сприймаються як фундаментальні узагальнені поняття й водночас є складовими процесу пізнання та мислення.

Психологічний зміст поняття стану визначають зовнішні та внутрішні (індивідуально-особистісні) емоціогенні чинники. До таких чинників, що формують психічний стан, належать оцінка ситуації, механізми, що зумовлюють адекватну психологічну поведінку, можливість подолання психологічного стану, втрати або збереження контролю над ним, що призводить до співвіднесення такого стану зі сферою емоцій, волі чи пізнання.

Лексична репрезентація поняття стану в сучасній англійській мові дозволяє виявити цілий спектр лексем, що стоять за цим поняттям: стан тривоги, стан зацікавленості, стан нервового напруження, стан остраху, стан паніки, стан радісного схвилювання, стан муки, стан страждання, стан пізнання, стан усвідомлення, стан перебування в вертикальній чи горизонтальній площині, стан руху. Будь-який стан вимагає інтерпретації як семантико-когнітивної, так і ситуативної, адже тільки така єдність забезпечує специфічну взаємодію концептоструктури та енциклопедичного значення, що дає змогу моделювати й конструювати значення контекстуально.

Домінантною функціональною вимогою до слів - конституентів категорії стану є втілення можливості реалізувати концептуальне значення стативності. Необхідним формальним критерієм є наявність категоріального продуктивного префікса а-, чия діагностуюча функція була обґрунтована шляхом етимологічного аналізу.

За допомогою запропонованого у реферованій роботі переліку критеріїв диференціації слів категорії стану було оновлено інвентар лексем (106 одиниць), а одержані статистичні дані про слова категорії стану допомогли визначити динаміку їх використання.

У реферованій роботі концептополе СТАН детерміновано як когнітивно-семантичний простір, що характеризується концептопольовою організацією та структурно розпадається на макроконцепти, які виступають мікрополями і підпорядковуються вершинному мегаконцепту. Елементи концептополя СТАН є етимологічно й генетично різнорідними, проте семантично вони споріднені та пов'язані структурними відношеннями. Реалізація мегаконцепту СТАН забезпечується рівнем катаконцептів, на який мегаконцепт виходить через таксони спадних рівнів абстракції. Відповідно, різним сегментам поля притаманний власний ступінь складності структурації.

У результаті проведеного дослідження було виявлено закономірність: макроконцепти найпростішої структурації відзначаються малою наповненістю катаконцептами та не входять до ядерної зони концептополя СТАН, а отже не втілюють найбільш характерні та типові риси категорії стану.

Одним із ключових етапів дослідження слів категорії стану з точки зору когнітивної семантики є такий феномен, як їх структурна мережа, яка ґрунтується на комплексному характері лінгвістичних категорій та вбачається в багатозначності лексичних одиниць. Розподіл слів категорії стану за ступенем полісемічності базувався на визначенні максимальної кількості значень багатозначного слова та, враховуючи приналежність полісемічних одиниць до певної когнітивної групи, сприяв виявленню моделей регулярної полісемії.

Той факт, що, з одного боку, варіативність ментальних образів, які виникають у людській свідомості, значно ширша, ніж сукупність засобів словесної образності, а з іншого, ці ментальні образи не існують автономно, пояснює те, що сегменти концептополя СТАН накладаються один на одний, а тому макроконцепти взаємопов'язані між собою та мають точки перетину. На таких точках перетину перебувають катаконцепти, що є аморфними, та чітко прослідковуються лише за умови контекстуальної інтерпретації.

Систематизація слів категорії стану, що охоплює аналіз як лексикографічних джерел, так й ілюстративного матеріалу, є більш повною, оскільки ця група лексем, як і мова загалом, перебувають в динаміці безперервного розвитку, про що свідчить наявність авторських неологізмів у художньому тексті. Приналежність зазначених неологізмів підтверджена відповідністю усім критеріям диференціації слів категорії стану, та діагностуючою функцією форманта a- зокрема.

Незважаючи на властивість слів категорії стану виявляти здатність до різноманітності функціонування в реченні, превалюючою для категоріальних одиниць на позначення стативності залишається предикативна функція: чи то предикатив, чи то об'єктний предикатив, чи то складова складеного модального присудка.

Важливість результатів дослідження використання модифікаторів у сполученні зі словами категорії стану зумовлена поняттям ментального конструювання. Контекстуально вони не просто надають відтінки значень, а й мають здатність частково змінювати значення, чи трансформувати його на протилежне. Отримуючи інтерпретацію в художньому тексті, будь-який стан постає як складноструктуроване знакове утворення, що фіксує зовнішні та внутрішні вияви цього стану і способи його існування та обробки в свідомості персонажів.

Загалом, аналіз художніх текстів засвідчив, що слова категорії стану типу alive, awake є широко вживаними в усі періоди розвитку англійської мови, оскільки тут можна побачити весь спектр досліджуваних одиниць, хоча їх семантика завжди варіюється залежно від тематики та жанру твору. Варто проте відзначити, що в художньому тексті всі макроконцепти експоновані в повному обсязі, виходячи з їх контекстуальної семантики. Отже, слова категорії стану повсюдно вживаються в художньому тексті англійської мови різних часових періодів, що є свідченням продуктивності категоріальних одиниць на позначення стативності та синхронного процесу розвитку слів категорії стану та англійської мови в цілому.

Як відомо, будь-яка мова прогресує та видозмінюється, передусім, в усному мовленні носіїв мови, після чого “мовні зсуви” фіксуються академічними школами. Тому перспективою даного дослідження є встановлення закономірностей функціонування слів категорії стану в усному мовленні, аудіо- та відеопродукції й мережі Інтернет.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шелудченко С.Б. Семантична структура слів категорії стану сучасної англійської мови / С.Б. Шелудченко // Наук. зап. Нац. ун-ту “Острозька академія”. - 2007. - № 8 : Філологічні науки. - С. 303-310.

2. Шелудченко С.Б. Слова категорії стану в сучасній англійській мові: антонімія та синонімія / С.Б. Шелудченко // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2007. - № 3 : Філологічні науки. - С. 235-239.

3. Шелудченко С.Б. Синонімія та антонімія серед слів категорії стану // Волинь очима молодих науковців : минуле, сучасне, майбутнє : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. асп. і студ., 18?19 квіт. 2007 р. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2007. - Т. 2. - С. 227-229.

4. Шелудченко С.Б. Диференціюючі критерії слів категорії стану // Сучасні проблеми та перспективи досліджень романських і германських мов : матеріали VІ Міжвузівської конф., 28?29 січ. 2008 р. - Донецьк, 2008. - № 2. - С. 137-140.

5. Шелудченко С.Б. Когнітивні аспекти слів категорії стану / С.Б. Шелудченко // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2008. ? № 5. - С. 364-369.

6. Шелудченко С.Б. Етимологічні аспекти слів категорії стану сучасної англійської мови / С.Б. Шелудченко // Нова філологія : зб. наук. праць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. ? № 31. - C. 164-170.

7. Шелудченко С.Б. Концептуальне поле “Стан” / С.Б. Шелудченко Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2008. ? № 142. - Т. 2. - С. 424-427.

8. Шелудченко С.Б. Слова категорії стану : етимологія // Волинь очима молодих науковців : минуле, сучасне, майбутнє : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. асп. і студ., 16?17 квіт. 2008 р. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 2. - С. 77-79.

9. Шелудченко С.Б. Одиниці означування поняття СТАН та їх розподіл в сучасній англійській мові / С.Б. Шелудченко // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2009. - № 5 : Філологічні науки. - С. 361-367.

10. Шелудченко С.Б. Слова категорії стану та їх модифікатори в художньому тексті / С.Б. Шелудченко // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2009. - № 6 : Філологічні науки. - С. 287-292.

11. Шелудченко С.Б. Концептуальне поле СТАН // Волинь очима молодих науковців : минуле, сучасне, майбутнє : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. асп. і студ., 13?14 трав. 2009 р. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - Т. 3. - С. 341-344.

12. Шелудченко С.Б. Предикатив та об'єктний предикатив як типові функції слів категорії стану в текстах художньої літератури / С.Б. Шелудченко // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2009. - № 16: Філологічні науки. - С. 161-165.

Размещено на Allbest.ru

...