Функціонування глотального приступу в німецьких біфонемних сполученнях голосних

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

УДК 802.0-4/5-086

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ФУНКЦІОНУВАННЯ ГЛОТАЛЬНОГО ПРИСТУПУ В НІМЕЦЬКИХ БІФОНЕМНИХ СПОЛУЧЕННЯХ ГОЛОСНИХ

ГРИШИНА ТЕТЯНА

ВАЛЕРІЇВНА

ОДЕСА - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі німецької філології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Вербицька Тетяна Діомидівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, доцент кафедри німецької філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Стеріополо Олена Іванівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри німецької філології;

кандидат філологічних наук, доцент Кушнерик Володимир Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри іноземних мов для природничих факультетів.

Захист відбудеться 25 лютого 2010 p. o 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 166.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 19 січня 2010 p.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасний етап розвитку мовознавства характеризується зростанням інтересу до вивчення різних аспектів звукового мовлення. Перспективним видається дослідження механізмів найважливіших процесів, які зумовлюють специфіку внутрішньої структури та динаміку мовленнєвих явищ, а також пошук чинників звукових змін. У лінгвістиці спостерігаємо прагнення до перформативності, тобто до аналізу використання мови в конкретній мовленнєвій ситуації (Ф.С. Бацевич, М. Турмайр, Г. Хельбих, М. Хенніг). Необхідність з'ясування розвитку фонетичних явищ підкреслено багатьма лінгвістами (О.Г. Васильченко, Т.Д. Вербицька, В.І. Кушнерик, А. Мартіне, А.С. Мельничук, О.І. Стеріополо, В.Г. Таранець та інші), насамперед з огляду на нестабільний та динамічний характер мовної системи та притаманні їй внутрішні зміни. Фонетичне варіювання тісно пов'язане з проблемою взаємовідношень системи мови, норми та її реалізації у мовленнєвому процесі. Варіативність сегментних одиниць насамперед зумовлює нестабільність прояву релевантних ознак фонем, що може спричинити поступову видозміну системи фонем тієї чи іншої мови.

Проблемними для реалізації голосних у мовленні є не лише диференційні ознаки, але й інтегральні, притаманні голосним суто німецької мови, зокрема це стосується глотального приступу голосних на початку складу або слова. Саме глотальний приступ є специфічною рисою німецької артикуляційної бази, яка надає мовленню характерного німецького автентичного звучання. Функціонування цього феномену німецької мови ретельно вивчалось у різних позиціях: на початку слова та морфеми, а також між компонентами складних слів (Є.-M. Крех, Г.Л. Лисенко, В.В. Наумов, Р.К. Потапова, О.І. Стеріополо, Р. Шиллінг). Проте особливості реалізації глотального приступу під час збігу двох голосних є найменш вивченими і тому потребують проведення детальнішого аналізу.

Глотальний приступ - одне з унікальних явищ системи вокалізму сучасної німецької мови - цікавив багатьох учених протягом десятиріч, неодноразово постаючи об'єктом досліджень як фізіологічного, так і акустичного характеру. Виявилося, що з акустичної точки зору реалізація глотального приступу досягається обриванням звучання (нуль звуку) з наступним вибухом (сплеском амплітуди коливання) певного голосного. Фізіологічно він становить собою змикання та розмикання голосових зв'язок. Існує велика кількість наукових праць, присвячених аналізу функціонування глотального приступу в німецькій мові (К.-Л. Гарт, О. Ессен, К. Колер, Є.-М. Крех, Г. Лінднер, Г.Л. Лисенко, К. Мартенс, П. Мартенс, К. Махелетт, В.В. Наумов, Р.К. Потапова, О.І. Стеріополо, Г.Г Тильманн, Р. Шилінг, Ф. Шиндлер), а також в інших мовах світу (А.М. Андреєва, І.Г. Добродомов, О.М. Кривнова, О.М. Мєшкова). Незважаючи на це, вивчення цього мовленнєвого феномену стає дедалі актуальнішим, оскільки сьогодні не існує єдиного підходу до розуміння природи глотального приступу, визначення та номінації цього явища, його інтерпретації і функціонування в кодифікованій та реальній нормах сучасного німецького вимовного стандарту.

Актуальність обраної теми зумовлено спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення чинників варіативності звукових реалізацій у мовленнєвому потоці, що визначається взаємодією сегментного та супрасегментного рівнів під час породження звукового висловлення і є істотним фактором для розуміння особливостей коартикуляторного характеру й динаміки мовленнєвих явищ. Важливим підґрунтям дисертаційної роботи є орієнтованість сучасних фонетичних досліджень на розкриття структурних та функціональних аспектів мовних і мовленнєвих одиниць у підготовленому та спонтанному мовленні, відсутність одностайного підходу до номінації та тлумачення явища глотального приступу як у загальному мовознавстві, так і в німецькій фонетиці, важливість отримання науково обґрунтованих свідчень щодо специфіки утворення і реалізації глотального приступу в німецьких біфонемних сполученнях голосних.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах наукової теми кафедри німецької філології факультету романо-германської філології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова «Мовні та мовленнєві одиниці: функціональний та діахронічний аспекти (дослідження на матеріалі германських мов)», номер державної реєстрації № 0107U010627, шифр 177. Тему дисертації затверджено Вченою радою факультету романо-германської філології (протокол № 3 від 27 листопада 2007 р.).

Метою дослідження є виявлення особливостей реалізації та закономірностей функціонування глотального приступу на збігу двох голосних у сучасному німецькому підготовленому мовленні.

Мета роботи зумовлює розв'язання наступних завдань:

- висвітлити ступінь вияву диференційних ознак голосних на морфемних швах та діапазон позиційно-комбінаторних модифікацій стикових голосних;

- описати фонетичні характеристики глотального приступу стикових голосних у мовленні дикторів за допомогою перцептивного та інструментального видів аналізу;

- визначити ступінь впливу наголосу на появу глотального приступу голосних, що збігаються у мовленні;

- з'ясувати залежність реалізації глотального приступу від тембральних параметрів біфонемних сполучень голосних;

- проаналізувати взаємозв'язок глотального приступу з темпом мовлення;

- спрогнозувати потенційні напрями розвитку системи німецького вокалізму, пов'язані з реалізацією та функціонуванням глотального приступу на стику двох голосних.

Робоча гіпотеза дисертаційного дослідження полягає в припущенні про появу глотального приступу стикових голосних на морфемних швах незалежно від походження слова. Глотальний приступ притаманний суто німецькій мові і має свої особливі артикуляторно-акустичні характеристики, детальне вивчення яких досьогодні не проводилося.

Об'єктом дослідження є підготовлене мовлення дикторів-професіоналів телебачення Німеччини, яке представляє німецький вимовний стандарт.

Предметом дослідження є реалізація та функціонування глотального приступу біфонемних сполучень голосних у німецькому підготовленому мовленні.

Матеріал дослідження представлено записами випусків новин та інформаційно-пізнавальних передач телеканалу «Німецька хвиля» за період з 2002 до 2009 року. Загальний обсяг звучання складає 8 годин 26 хвилин суцільної вибірки, з них 2 години 7 хвилин було відібрано для проведення перцептивного та акустичного видів аналізу. Текстовий обсяг становить 270 блоків новин та сюжетів інформаційно-пізнавальних передач. Загальна кількість досліджених біфонемних сполучень голосних дорівнює 5269.

В дисертаційній роботі використано наступні методи, зумовлені метою, завданнями та специфікою досліджуваного матеріалу: метод теоретичного аналізу, що полягає в установленні рівня наукової розробки досліджуваної проблеми, в науково-теоретичному аналізі літератури та лінгвістичній інтерпретації отриманих результатів; перцептивний аналіз, застосований з метою виявлення варіативності вимовного стандарту у мовленні дикторів; інструментальний аналіз, що відображає акустичну структуру досліджуваних мовних одиниць і використовується для опису їхніх реальних характеристик; метод статистичного опрацювання скеровано на математичну обробку даних, отриманих в результаті інструментального аналізу, та їх лінгвістичній інтерпретації.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній уперше системно досліджено фонетичні характеристики глотального приступу в німецьких біфонемних сполученнях голосних з урахуванням їхніх позиційно-комбінаторних особливостей. Новим у дослідженні є встановлення рівня вияву диференційних ознак голосних на морфемних швах у підготовленому мовленні та ступеня залежності реалізації глотального приступу від тембральних параметрів голосних стику. Використано комплексну методику, яка дала змогу отримати об'єктивні перцептивні та акустичні характеристики глоталізованих голосних, деталізовано критерії сегментації мовленнєвого потоку.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що виконане дослідження є конкретною розробкою однієї з актуальних та мало вивчених проблем реалізації та функціонування глотального приступу біфонемних сполучень голосних в умовах підготовленого мовлення дикторів. Важливість дослідження зумовлена відсутністю у фонетиці спільної думки та однозначної інформації про природу та реалізацію глотального приступу, що може призвести до непорозуміння чи неправильної інтерпретації мовлення. Результати роботи свідчать про поступові тенденції розвитку системи голосних німецької мови, тому роблять певний внесок у формування нового німецького вимовного стандарту, прогнозують подальший розвиток системи німецького вокалізму та можуть знайти конкретне застосування в галузі фонетики німецької мови.

Практична цінність дисертаційного дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів у викладанні німецької мови як іноземної, в курсі теоретичної фонетики німецької мови, на заняттях з практичної фонетики, при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт студентів, а також при вирішенні завдань логопедичної та фоніатричної практики. Розуміння специфіки утворення та функціонування глотального приступу в біфонемних сполученнях голосних може сприяти виробленню навичок німецької вимови, максимально наближеної до безакцентної, та успішному сприйняттю на слух німецького автентичного звукового мовлення. Результати дослідження мають безпосереднє відношення до питань кодифікації німецького вимовного стандарту і проблеми культури мовлення в засобах масової інформації.

Особистий внесок здобувача у виконане дослідження полягає в тому, що за допомогою інструментального аналізу вперше системно досліджено фонетичні характеристики глотального приступу на стику голосних біфонемних сполучень, зафіксовано збереження всіх диференційних ознак глоталізованих голосних, встановлено відсутність впливу наголосу на реалізацію глотального приступу. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, 3 з яких написано у співавторстві, де обсяг самостійно виконаної автором роботи складає 70%.

Апробацію результатів дослідження здійснено на науково-практичних конференціях та семінарах в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова (Одеса, 2007-2009), на 9 наукових конференціях: 7 міжнародних (V Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземних мов, присвячена пам'яті професора В.Л. Скалкіна (Одеса, 2007); XVI Міжнародна наукова конференція «Мова і культура» імені проф. Сергія Бураго (Київ, 2007), XIV Международная лингвистическая конференция «Язык и мир» (Ялта, 2007), 2-я Международная конференция «Язык средств массовой информации как объект междисциплинарного исследования» (Москва, 2008), XXXVII Международная филологическая конференция (Санкт-Петербург, 2008), XV Международная лингвистическая конференция «Язык и мир» (Ялта, 2008), III Міжнародна наукова конференція «Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства» (Луцьк, 2009) та 2 всеукраїнських (VII Всеукраїнська наукова конференція «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація.» (Харків, 2008), II Всеукраїнська наукова конференція «Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства» (Луцьк, 2008).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено в 10 наукових статтях автора, 8 з яких опубліковано у фахових виданнях ВАК України (обсяг публікацій - 1,6 др. арк.), а також у 2 матеріалах та тезах конференцій (обсяг публікацій - 0,2 др. арк.). Загальний обсяг публікацій - 1,8 др. арк.

Структура й обсяг дисертації. Характер основних завдань та методи їх дослідження визначили структуру дисертаційної роботи, яка має загальний обсяг197 сторінок (з них основний текст дисертації становить 178 сторінок) і складається зі списку скорочень та діакритичних символів, вступу, трьох розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури. Дослідження містить 15 таблиць, 11 формул, 18 малюнків (з них 12 осцилограм і спектрограм).

Додаток містить (А) зразок робочого вікна програмного пакету PRAAT 5.0, (Б) зразок протоколу аудитора, (В) список дикторів-професіоналів телеканалу «Німецька хвиля», (Г) зразки контекстів блоків новин та сюжетів інформаційно-пізнавальних передач телеканалу «Німецька хвиля», (Д) зразки осцилограм та спектрограм біфонемних сполучень голосних.

Список використаних джерел складається з 246 найменувань (з них 139 - праці іноземними мовами).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано вибір та актуальність теми дисертації, окреслено мету і завдання роботи, висвітлено предмет, об'єкт та методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані з апробації роботи та публікацій основних положень дисертації.

Розділ 1. «Теоретичні передумови дослідження глотального приступу в німецьких біфонемних сполученнях голосних». Аналіз теоретичних джерел з проблеми нормування мови свідчить про те, що інтерес сучасних лінгвістичних студій скеровано на проблему вивчення різних аспектів мовлення. Протиріччя між нормою - тим, що закріплене як обов'язкове для загального використання, і тенденцією - тим, що починає з'являтися та поширюватися у мовленні, завжди існують. Це зумовлено однією з фундаментальних властивостей мови - її варіативністю. Мова розглядається не як сталий еталон, а як діапазон вимовних варіформ, яким у певних комунікативних умовах може бути надана перевага.

Дослідження варіативності сегментного складу має важливе теоретичне та практичне значення. Розробка комунікативної моделі, що повно та адекватно відображує варіювання мовленнєвих одиниць, є одним із найсуттєвіших теоретичних завдань сучасного мовознавства, без розв'язання якого не може бути вирішена низка практичних завдань. Одна з головних проблем сучасної лінгвістики полягає у виявленні тієї мережі відношень, якою характеризуються конкретні одиниці в потоці мовлення. Єдину реальність становить собою маніфестація фонем у вигляді звукової послідовності, тому виправданою є спроба лінгвістів знайти загальні закономірності функціонування фонологічних одиниць, виявити склад основних варіантів кожної фонеми та межі її варіювання.

Варіативність найбільш яскраво виявляється на фонетичному рівні, де завдяки обмеженій множині одиниць легко простежити кількісні та якісні модифікації звукових репрезентантів. Визначення диференційних ознак голосних фонем та їхніх корелятів залишається одним із найактуальніших питань сучасної фонетики німецької мови у зв'язку з тим, що диференційні ознаки значно модифікуються під упливом різних факторів мовленнєвого потоку, а саме: наголосу, ритмічної структури, типу складу і т.н. Існування варіантів фонем завжди характеризується внутрішньою динамікою, коливаннями, зрушеннями та змінами їх взаємовідношень; це спричиняє їхні семантичні або стилістичні розбіжності, а також зміни частотності їхнього вживання. Чинниками, що зумовлюють варіювання функціональних одиниць фонемного рівня, є, з одного боку, їхній взаємовплив, а з іншого, - суттєвий вплив супрасегментних характеристик на їхню реалізацію. Ступінь впливу коартикуляційних факторів на алофонічне варіювання може різнитися в залежності від конкретних умов реалізації.

Варіативність німецького вимовного стандарту яскраво виявляється у функціонуванні глотального приступу ініціальних голосних складу і слова. При зіставленні кодифікованої норми з реальною доведено, що реалізація досліджуваного явища не завжди відповідає вимогам словників. Німецька кодифікована норма відображає значні розбіжності щодо використання глотального приступу; це спостерігається у різних орфоепічних словниках. Причиною таких розбіжностей може бути орієнтування укладачів на традиційні реалізації без прийняття до уваги нових тенденцій або кодифікація варіантної вимови без указівки ступеня вживаності варіантів фонем.

Незбіг між кодифікованою і реальною нормами, а також варіативність реалізації глотального приступу в мовленні дикторів свідчать про те, що домінувальним фактором існування великої кількості варіантів вимови є не вимогливі правила орфоепії, а фізіологічні закони німецької артикуляційної бази.

У німецькій системі вокалізму існують три види приступів, які різняться з артикуляційної точки зору та акустично: придиховий, м'який і глотальний приступи. При придиховому приступі голосові зв'язки поступово переходять зі стану спокою у позицію голосоутворення, відкрита голосова щілина повільно закривається; через неї проходить повітря, в результаті чого виникає легкий придиховий шум. При м'якому приступі голосова щілина закривається і набуває еліпсоподібної форми; відбувається експірація, і голосові зв'язки починають вібрувати. Глотальний приступ представляє собою такий стан гортані, при якому голосові зв'язки повністю зведені та напружені. При цьому підзв'язковий тиск істотно зростає, і при розкритті змички повітряний потік «розкидає» зв'язки з ефектом вибуху.

Огляд теоретичної літератури показав значні розбіжності в номінації глотального приступу; існує велика кількість дефініцій цього явища, що може бути пов'язано з його фонетичною складністю, традиціями фонетичних описів або авторськими перевагами. Детальне вивчення фізіології глотального приступу дає можливість стверджувати, що під різними термінами (глотальний, твердий, новий, кнаклаут) вчені розуміють те саме явище.

Глотальний приступ може бути правильним, або фізіологічно прийнятним, та патологічним, при якому змичка голосової щілини є надто стислою і різко «вибухає», що сприймається акустично як неприємний клацаючий шум. Німецький вимовний стандарт допускає лише фізіологічний, правильний глотальний приступ, який не приводить до надмірної напруги в області гортані.

Питання про статус глотального приступу є актуальним для сучасного німецького вимовного стандарту. Серед фонетистів не вщухають суперечки щодо цього феномену: чи це приголосний звук, приголосна фонема, чи факультативний варіант реалізації голосного з м'яким або придиховим приступом. У німецькій мові існують мінімальні пари з протиставленням «глотальний приступ - придиховий приступ» (und - Hund, Erde - Herde). Цей факт дає підстави вважати, що глотальний приступ у майбутньому може стати фонемою. Йому притаманні також властивості приголосного: артикуляційно - це утворення перепони в голосовій щілині, що викликає змичку голосових зв'язок, акустично - це шумоутворення, тобто і акустично, і фізіологічно глотальний приступ має всі характеристики приголосного. Вивчення історичного аспекту функціонування глотального приступу в німецькій мові свідчить про те, що це явище згадується багатьма вченими під час опису фізіологічної сторони голосоутворення, будови та функцій гортані (Й.К. Аделунг, Е. Брюкке, Т. Кате, С. Левин, К.Р. Лепсіус, К.Л. Меркель, Я. Пуркіньє, К.М. Рап, Ф. Техмер, Л.Л. Хамерих, В. Харніш).

Розділ 2. «Методика проведення інструментально-фонетичного дослідження». Матеріал дослідження становили автентичні записи текстів підготовленого німецького мовлення, а саме - випусків новин та сюжетів інформаційно-пізнавальних передач телеканалу Німеччини «Німецька хвиля», на основі яких визначалися особливості реалізації глотального приступу біфонемних сполучень голосних.

Перцептивний аналіз складався з двох етапів: аудитивного аналізу, який проводив сам дослідник, та аудиторського, учасниками якого були дві групи інформантів у кількості 15 осіб. У ході першого етапу автором були відібрані тексти, що відповідали вимогам німецької стандартної вимови. При оцінюванні мовлення окремого диктора бралися до уваги такі параметри, як загальний темп говоріння (повільний, помірний, швидкий), сила звучання (тихо, помірно, голосно) та артикуляційна чіткість (чітке, нечітке).

Другий етап полягав у проведенні аудиторського аналізу, який дав змогу уточнити та доповнити дані, отримані на першому етапі. Для цього аудиторами - носіями німецької мови (викладачі та студенти університетів Регенсбурга, Дрездена, Берліна - 10 осіб) та носіями російської мови (викладачі кафедри німецької філології ОНУ імені І.І. Мечникова, спеціалісти в галузі німецької фонетики - 5 осіб) - заповнювалися анкети для проведення аудиторського аналізу, що дало можливість визначити рівень розрізнювання та ідентифікації реалізації глотального приступу в біфонемних сполученнях голосних.

Незважаючи на суб'єктивний характер даних перцептивного аналізу, вони відіграють велику роль з лінгвістичної точки зору, оскільки для процесів комунікації важливим є лише те, що сприймається, а не те, що реєструється інструментально (Л.В. Щерба). З іншого боку, результати слухового аналізу не є остаточними й вичерпними.

Інструментальний аналіз складався з інтонографічного, осцилографічного та спектрального видів, що надало можливість отримати об'єктивну інформацію щодо реалізації глотального приступу у біфонемних сполученнях голосних. Мовленнєвий матеріал оброблявся за допомогою програми PRAAT 5.0, що дало змогу отримати графічне зображення виокремлених сегментів з інформацією про характер мовленнєвого сигналу. Екран комп'ютера відображав осцилограму, частоту основного тону, високочастотну інтенсивність, спектрограму, характер формантних переходів звуків.

Ймовірносно-статистична обробка отриманих даних уможливила визначення частотності використання глотального приступу та встановлення закономірності досліджуваного мовленнєвого явища. Метод статистичного аналізу дав змогу встановити відносну похибку у визначенні частоти появи глотального приступу стикових голосних, оскільки аудиторський аналіз є суб'єктивним методом, зумовленим індивідуальними особливостями сприйняття звуків, і характеризується розбіжностями в оцінюваннях з боку експертів. Застосовано вибірковий метод, основними поняттями якого є генеральна та вибіркова сукупності.

Розділ 3. «Фонетичні характеристики глотального приступу в німецьких біфонемних сполученнях голосних». Результати проведеного перцептивного аналізу дають підставу говорити про високий ступінь варіативності реалізації глотального приступу біфонемних сполучень голосних у мовленні дикторів. Дослідження реальної норми свідчить про те, що глотальний приступ варіює з позицій його локалізації у слові (див. таблицю 1).

Таблиця І Локалізація глотального приступу в біфонемних сполученнях голосних

Дані таблиці свідчать про те, що з точки зору локалізації сполучень голосних у слові, глотальний приступ голосних найчастіше реалізується у його середині (78,7 %): kor[e|?а:]nisch, Gabr[i|?e:]le, Sch[i|?i:]ten, virt[u|?е]ll; в абсолютному кінці слова глотальний приступ відсутній: Ko?r[e:a], Me?d[e:а]; на початку слова реалізація відбувається в 64, 3 % випадків: [o|?a:]se, [a|??]rta, [е|?o:]lisch.

Важливим питанням є визначення залежності реалізації глотального приступу від тембральної якості голосного, що наочно доводять результати перцептивного та інструментального видів аналізу. Таким чином, зафіксовано частотну реалізацію глотального приступу перед голосними високого та середнього підняття, що не збігається з думкою багатьох вчених, які вважають, що глотальний приступ найчастіше реалізується перед голосним низького підняття [а:] (Є.-М. Крех, К. Махелетт, Г.Г. Тилльманн). Результати дослідження доповнюють існуючу інформацію щодо реалізації глотального приступу голосних німецької мови та мають такий вигляд (див. таблицю 2).

Таблиця 2 Вплив якості голосного на реалізацію глотального приступу

Наведені в таблиці дані репрезентують появу глотального приступу на стику голосних з різними тембральними характеристиками. Глотальний приступ найчастіше зафіксовано у голосних високого підняття [i:] - 84,4% (?Kok[а|i:]n, paran[o|?i:]d, evak[u|?i:]ren); голосному високого підняття [u:] глотальний приступ притаманний у 50% випадків (Al[e|?u:]ten); [?] - у 10,3% (euro?p[е:|?]sch). Голосні середнього підняття [e:], [?:], [?], [?] також у більшості випадків реалізуються з глотальним приступом: [e:] - ?Venez[u|e:]la, ?Isr[а|?e:]lis, ?Mich[а|e:]l (68,7%); [?:] - D[i|?е:]t (66,7%); [?] - D[u|?е]ll, virt[u|?е]ll (60,1%); [?] - ?G[e:|?]rg, ?Ch[а|?]s (54,5%). У голосного середнього підняття [o:] глотальний приступ зафіксовано в 21,6% (ch[а|?o:]tisch, k[o|o]pe?rieren, Chor[e|o]?graphin).

Реалізація глотального приступу перед довгим голосним низького підняття [а:] наявна в 39,9% випадків (B[e|?а:]te, sex[u|?а:]l, ?Oz[e|а:]n, psych[i|?а:]trisch), а перед коротким [a] - у 26,8% (R[e|?а]ktor).

Глотальний приступ не зафіксовано перед голосним високого підняття [н] (Tr[i?н]mph, Jubi?l[е:н]m) та редукованим голосним (Schwa) середнього підняття [?] (?Ser[i?], ?Fol[i?]), стиковий голосний має напівскладовий характер. глотальний приступ голосний мовлення

Під час проведення дослідження встановлено певну закономірність: довгим вузьким напруженим голосним притаманний глотальний приступ більшою мірою, ніж коротким широким ненапруженим, за винятком голосного [о:].

Важливим постає вирішення суперечливого питання щодо прояву впливу наголосу на реалізацію глотального приступу біфонемних сполучень голосних. Більшість учених минулого сторіччя запевняла, що глотальний приступ у більшості випадків непритаманний ненаголошеним голосним, у наголошеній позиції він виявляється більшою мірою, що пояснюється підсиленням загальної вимовної енергії під час акцентуації (О. Бремер, В.Л. Вардалє, В. Вілльманнс, К.-Л.Гарт, О. Єсперсен, Т. Зібс, Г. Корлен, Б. Мальмберг, К. Мартенс, П. Мартенс, Б. Мілетич, В.Г. Мултон, В. Фієтор, Е. Сіверс, С. Сміт, В. Форхгаммер, Р.-М. С. Хеффнер, О.Х. Цахер, У. Штетцер).

Висунута гіпотеза щодо відсутності впливу наголосу на реалізацію глотального приступу перевірялася шляхом зіставлення кодифікованої норми з дикторським мовленням. Результати дослідження свідчать про істотні розбіжності щодо функціонування глотального приступу голосних та правил його використання між словниками вимови GWdA та Duden.

Аналіз кодифікованої норми методом суцільної вибірки показав, що глотальний приступ фіксується практично стовідсотково на початку наголошеного складу, а перед ненаголошеним голосним він відсутній: Th[e|??:]ter, але th[e?]?tralisch; D[u|?е]ll, але d[uе]?llieren; ch[a|?o:]tisch,але ?Ch[a?]s; G[e|??]rgien, але ?G[e?]rg. Разом із тим наявні випадки відсутності глотального приступу на початку саме наголошеного складу: Bed[u?i:]ne, D[i?a:]na, Gen[u?e:]ser (GWdA).

Значні протиріччя стосовно реалізації глотального приступу на стику голосних пов'язані з розбіжностями у правилах його використання (див. табл. 3).

Таблиця 3 Розбіжності у використанні глотального приступу голосних між орфоепічними словниками

Зафіксовано істотні розбіжності використання глотального приступу в позиції початку складу у межах того самого словника (GWdA), що суперечить викладеним у ньому правилам: habit[u|ґе]ll, manu[|ґеl], eventu[|ґе]ll, але spiritu[ґе]ll; virtu[|ґa:l], re[|ґa:l], ide[|ґa:l], але du[ґa:l], ritu[ґa:l], ide[ґa:l]; virtu[|ґo:s], але spiritu[ґo:s]. У представлених словах ініціальні голосні суфіксів є наголошеними, проте реалізація глотального приступу варіює.

Ще більша варіативність реалізації глотального приступу біфонемних сполучень голосних спостерігається при зіставленні кодифікованої та реальної норм. Незважаючи на те, що мовлення дикторів має базуватися на кодифікованій нормі, реалізація у ньому глотального приступу часто суперечить нормативним рекомендаціям (табл. 4). І це зрозуміло, оскільки словники відображують вимовляння ізольованих слів, у той час, як наше дослідження присвячено аналізу реалізації глотального приступу у мовленні.

Таблиця 4 Розбіжності між кодифікованою та реальною нормами

Наведені в таблиці дані (табл. 4) вказують на суттєві невідповідності між кодифікованою та реальною нормами. Згідно зі словниками вимови голосні на початку ненаголошених складів реалізуються без глотального приступу (Ukr[а?i:]ne, Kr[o?а:]tien), реальна норма засвідчує протилежне: глотальний приступ притаманний ненаголошеним голосним (Ukr[а|?i:]ne, Kr[o|?а:]tien). Проте його реалізація у мовленні дикторів також відрізняється високим ступенем вияву варіативності (див. таблицю 5).

Таблиця 5 Реалізація стикових голосних у реальній нормі

Результати проведених перцептивного та акустичного видів аналізу дають підстави стверджувати наступне: найцікавішим фактом є повна відсутність впливу наголосу на появу глотального приступу у біфонемних сполученнях голосних (akt[u|?е]ll - ?akt[u|е]ll, Venez[u|?e:]la - ?Venez[u|e:]la. При цьому встановлено важливу тенденцію: при зміщенні наголосу на перший склад слова реалізація глотального приступу у наступному ненаголошеному складі зберігається (?akt[u|е]ll, ?Venez[u|e:]la, ?individ[u|е]ll, ?virt[u|е]ll).

Серед учених поширеною є думка про те, що під час прискорення темпу мовлення втрачається яскрава вираженість артикуляції (О. Бремер, Б. Хегедюс, Й. Форхгаммер), що призводить до зниження реалізації глотального приступу голосних (Г. Майнгольд, В.Г. Мултон). Існує й інша думка, згідно з якою зв'язок між темпом артикуляції та реалізацією глотального приступу простежується лише в окремих випадках (Є.-М. Крех). Для перевірки взаємозв'язку темпу вимови з реалізацією глотального приступу стикових голосних здійснено порівняння мовлення дикторів у випусках новин та сюжетах інформаційно-пізнавальних передач, обчислення проводилося за методикою О.фон Ессена. Середній темп прочитання текстів новин склав 307 складів за хвилину, сюжетів інформаційно-пізнавальних передач - 270 складів, тобто темп читання текстів новин перевищує темп читання сюжетів інформаційно-пізнавальних передач.

Результати дослідження свідчать про те, що, за деякими винятками, і мовлення дикторів новин, і ведучих інформаційно-пізнавальних передач характеризується практично однаковим співвідношенням реалізації глотального приступу стикових голосних до темпу говоріння (відповідно 43,8 % та 46,2 %). Таким чином, можна зробити висновок, що темп мовлення не є провідною ознакою, яка продукує появу глотального приступу у різних текстах на стику двох голосних. Істотним фактором, що впливає на його реалізацію, є чіткість та інтенсивність артикуляції диктора.

Аналіз структурно-семантичних особливостей звукового тексту дав можливість перевірити ступінь його впливу на реалізацію глотального приступу в залежності від положення біфонемного сполучення голосних у межах тексту. Згідно з думкою дослідників, змістовим центром тексту новин виступає перше речення, позиції початку та кінця тексту є сильними з огляду на функціонування сегментних та супрасегментних одиниць, що зумовлює рідкі вияви звукових модифікацій, а отже, можуть бути основою для стабільної реалізації глотального приступу. Перцептивний та акустичний види аналізу засвідчили, що глотальний приступ реалізується не тільки на початку та в кінці блоку новин, але й у його середині; при цьому спостерігається високий ступінь варіативності його реалізацій, що доводять наступні приклади: Kr[o'|а:]tien siegt auch im dritten Spiel: fьr Polen ist die EURO 2008 bereits nach der Vorrunde beendet. Obwohl Kr[o'а:]tien nicht in Bestbesetzung antrat, ging die Party 0:1 verloren. Die Kr[o'а:]ten holten damit als erste Mannschaft im Turnier in jedem Spiel einen Sieg und avancieren zu Mitfavoriten.

Слово Kroatien реалізується диктором у тексті двічі: з глотальним приступом в абсолютно ініціальній позиції та без нього. Як видно, перше речення є семантичним центром із центральним словом Kroatien, за допомогою якого диктор привертає увагу до інформації, що викладається. При цьому спостерігається чітка стабільна артикуляція з усіма умовами для реалізації глотального приступу.

Gabr[i?e:]le Gabelmann, am 6. Oktober 1791 geboren, in Deutschland aufgewachsen, war mit Johahn Georg verheiratet. Die Forscher wollen wissen, wie Gabr[i?e:]le ausgesehen hat und lassen ihr Gesicht rekonstruieren.

Слово Gabri?ele зустрічається в тексті двічі: на початку тексту та у наступному реченні. В обох випадках воно реалізується без глотального приступу, незалежно від місця у блоці новин.

Вивчення функціонування глотального приступу в залежності від семантики тексту, тема-рематичного членування та структури засвідчило повну незалежність його реалізації від перелічених параметрів.

ВИСНОВКИ

1. При реалізації глотального приступу біфонемних сполучень голосних усі їхні диференційні ознаки зберігаються повністю. Глотальний приступ утворюється за допомогою змикання та розмикання голосових зв'язок у гортані, при цьому якість голосного залежить головним чином від форми ротового резонатора, яка зумовлюється положенням основних артикуляційних органів - губ та язика. Формантна картина стикових голосних залишається незмінною, незалежно від реалізації чи нереалізації глотального приступу. Таким чином, можна стверджувати, що глотальний приступ не перешкоджає здійсненню артикуляції у надгортанній частині мовленнєвого апарату.

2. Глотальний приступ має акустичний корелят фази витримки (зімкнення) та фази вибухового відступу. Змичка виражається відсутністю звучання (стоп-пауза) і може тривати від 50 до 100 мсек; на інтонограмі при цьому спостерігається відсутність показників частоти основного тону та різке падіння інтенсивності. Вибух характеризується значними змінами акустичної картини і різким переходом до власних характеристик наступного голосного. Істотним параметром є сила вибуху, яка може коливатися від яскраво вираженого та сильного вибуху до практично повної його відсутності.

3. Частотність реалізації глотального приступу притаманніша голосним середнього та високого підняття, найбільше голосному [i:] (84,4%), а також [e:] (68,7%) та [е:] (66,7%).

4. Встановлено, що наголос не впливає на реалізацію глотального приступу стикового голосного, він реалізується з певним ступенем варіативності як у наголошених, так і в ненаголошених складах. Зафіксовано важливу тенденцію: при зміщенні наголосу на перший склад слова реалізація глотального приступу наступного ненаголошеного складу зберігається.

5. Дослідження впливу структурно-семантичних характеристик тексту на реалізацію глотального приступу показало специфічну організацію німецьких текстів новин, згідно з якою їхній початок та кінець є змістово найбільш навантаженими у повідомленні і містять важливу семантичну інформацію, характеризуються чіткими звуковими реалізаціями та поодинокими модифікаціями звуків, що сприяє стабільній реалізації глотального приступу стикових голосних. Його реалізація спостерігається на початку, в середині та в кінці блоків новин і залежить передусім від таких показників, як тембральні параметри стикового голосного та чіткість артикуляції.

6. Аналіз впливу темпу говоріння на реалізацію глотального приступу дає змогу констатувати, що його реалізація не залежить від темпу мовлення. Істотним фактором, який впливає на появу досліджуваного явища, є чіткість артикуляції диктора саме на місці появи глотального приступу.

7. Артикуляторно глотальний приступ виникає в результаті зімкнення та розімкнення голосових зв'язок, що повністю зведені та напружені на фазі змички; при цьому підзв'язковий тиск істотно зростає та при розкритті змички «розкидає» їх у сторони, і відбувається вибух. Термін «глотальний приступ» відображує фізіологічні особливості утворення досліджуваного явища, що доведено акустично на осцилограмах та спектрограмах. Лінгвістичний аналіз дав змогу уніфікувати все розмаїття визначення феномену глотального приступу голосних у вітчизняній та зарубіжній літературі.

8. Зафіксовано високий ступінь варіативності реалізації дикторами глотального приступу біфонемних сполучень голосних. Глотальний приступ як специфічна риса німецької системи вокалізму наявний не лише на стику двох голосних, але й на морфемних швах (завершення префіксу, кореня), при цьому він реалізується не лише у словах німецького, але й іноземного походження. Дослідження функціонування глотального приступу на стику голосних робить певний внесок у розширення знань про орфоепію німецького вимовного стандарту. Варіативність реалізації глотального приступу біфонемних сполучень голосних свідчить про постійні й безперервні зміни німецької артикуляційної бази, завдяки яким можна спрогнозувати тенденції подальшого розвитку системи німецького вокалізму.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Verbitskaja T.D., Grischina T.V. Einige Realisierungsbesonderheiten des Vokaleinsatzes in der deutschen Standardaussprache // Записки з романо-германської філології: Збірник наукових праць факульт. ром.-герм. філол. ОНУ. - Одеса: Фенікс, 2007. - Вип. 18. - С. 240 - 247.

2. Гришина Т.В. Вариативность дикторских реализаций инициальных гласных в СМИ Германии // Культура народов Причерноморья (научный журнал). - С.: Межвузовский центр «Крым», 2007. - № 110. -С. 143-145.

3. Grischina T.V. Einsatzarten der anlautenden Vokale in der deutschen Standardaussprache // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - Випуск 6. - С. 282-287.

4. Гришина Т.В. Проявления декодификации произносительного стандарта в СМИ Германии // Наукові записки. Серія «Філологічні науки (мовознавство)». - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 75 (2). - С. 160-163.

5. Гришина Т.В. Особливості функціонування глотальної змички у вокалічних системах // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Л. Українки. - Луцьк: Видавництво ВНУ ім. Л. Українки, 2008. - № 5. - С. 452-457.

6. Вербицкая Т.Д., Гришина Т.В. Вариативность реализации немецких бифонемных вокалических комплексов // Культура народов Причерноморья (научный журнал). - С.: Межвузовский центр «Крым», 2008. - № 142. - Т. 1. - С. 110 - 114.

7. Гришина Т.В. Влияние ударения на реализацию глоттального взрыва в немецком произносительном стандарте // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Л. Українки. - Луцьк: Видавництво ВНУ ім. Л. Українки, 2009. - № 6. - С. 243-247.

8. Гришина Т.В. Влияние темпа говорения на реализацию глоттального взрыва // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. - Випуск 7. - Ужгород: ТОВ «Папірус-Ф», 2009. - С. 94-101.

9. Verbitskaja T.D., Grischina T.V. Variabilitдt des Vokaleinsetzens in der deutschen Standardaussprache // V Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземних мови пам'яті професора В.Л. Скалкіна. 15-16 лютого 2007 р.: Збірник наукових праць . - Одеса: Астропринт, 2007. - С. 156- 161.

10. Grischina T.V. Standardsprachliche Vokalmodifikationen in den Massenmedien // Матеріали VII Всеукраїнської наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2008. - С. 81-82.

11. Гришина Т.В. Воздействие фонетической формы на языковое сознание (на материале СМИ Германии) // Язык средств массовой информации как объект междисциплинарного исследования: Материалы 2-й Международной конференции (Москва, филологический факультет МГУ им. М.В. Ломоносова, 14-16 февраля 2008 г.). - М.: МАКС Пресс, 2008. - С. 225-228.

12. Гришина Т.В. Вариативность реализации глоттальной окклюзии в немецкой звучащей речи // Материалы XXXVII Международной филологической конференции (Санкт-Петербург, СПбГУ, 11-15 марта 2008 г.). - Секция «Фонетика». - С. 50-59.

АНОТАЦІЇ

Гришина Т.В. Функціонування глотального приступу в німецьких біфонемних сполученнях голосних (інструментально-фонетичне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено системному дослідженню функціонування та реалізації глотального приступу біфонемних сполучень голосних у підготовленому мовленні дикторів. Перцептивний, акустичний та статистичний аналізи дали підстави встановити фонетичні характеристики й особливості акустичного сигналу глотального приступу та виявити можливі модифікації сполучень голосних у залежності від позиційно-комбінаторних факторів і просодики мовленнєвого висловлювання. Встановлено відсутність впливу глотального приступу на кількісні та якісні характеристики стикових голосних та повну реалізацію їхніх диференційних ознак.

Визначено акустичні параметри глотального приступу: фазу зімкнення голосових зв'язок, на якій зникають показники частоти основного тону і спостерігається різке зниження інтенсивності, та фазу вибуху, де відбувається різкий перехід від стоп-паузи (нуля звука) до сплеску картини осцилограми, притаманної певному голосному на стадії вибухового відступу. Найвища частотність реалізації глотального приступу притаманна голосним середнього та високого підняття. Реалізація глотального приступу не залежить від акцентуації; його варіативність виявляється як у наголошених, так і ненаголошених голосних.

Ключові слова: глотальний приступ, біфонемні сполучення голосних, стикові голосні, підготовлене мовлення, варіативність, позиційно-комбінаторні фактори.

Гришина Т.В. Функционирование глоттального приступа в немецких бифонемных сочетаниях гласных (инструментально-фонетическое исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова, Одесса, 2010.

Диссертация посвящена системному исследованию функционирования и реализации глоттального приступа немецких бифонемных сочетаний гласных в подготовленной речи дикторов. Перцептивный, акустический и статистический виды анализа позволили определить фонетические характеристики и особенности акустического сигнала глоттального приступа и выявить возможные модификации сочетаний гласных в зависимости от позиционно-комбинаторных факторов и просодии речевого высказывания. Установлено отсутствие влияния глоттального приступа на количественные и качественные характеристики стыковых гласных и полную реализацию их дифференциальных признаков.