Засоби експресивізації українського газетного дискурсу початку ХХІ ст.
Засоби вираження експресії на мовних і позамовних рівнях в українському газетному дискурсі. Функціонування експресивів як інструменту образного мислення журналістів. Місце експресивної функції в українському газетному дискурсі серед інших функцій мови.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2015 |
| Размер файла | 94,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2) написання слів чи речень із великих літер (ОЦЕ-ТО ВІДПОВІДЬ; АБСОЛЮТНИЙ МАРАЗМ, СПРАВА ЗОВСІМ ІНША);
3) розділення слова дефісами (ві-сім-над-цять, роз-да-ють, ні-чо-го);
4) використання піктограм (!), (!!!).
Прагматико-стилістичний прийом полягає в тому, що графічна презентація певної одиниці висловлювання відрізняється від графічної презентації всього тексту, завдяки чому і створюється особливе експресивно-стилістичне оформлення тексту.
Основними цілями вживання некодифікованих графічних утворень у сучасному газетному дискурсі вважаємо такі:
1) пошук найбільш виразних графічних засобів для передачі емотивно-оцінної інформації;
2) задоволення потреби письмового вираження експресії;
3) вживання нетрадиційних засобів для створення певного стилістичного або естетичного ефекту;
4) використання різноманітних лексичних комбінацій, свідомого порушення мовних норм.
Окремої уваги заслуговують комплексні засоби реалізації експресії. Адже сьогодні це одна з визначальних тенденцій в українському газетному дискурсі початку ХХІ ст. Надзвичайно дієвими є функційні можливості комплексної взаємодії різнорівневих експресивних засобів, а саме метафор, тропів, фразеологізмів, загальномовних та індивідуально-авторських новотворів, оказіоналізмів із використанням розмовно-просторічних моделей, демінутивних суфіксів, експресивних можливостей різних частин мови (зокрема часток, вигуків), різних стилістичних фігур, художніх і стилістичних прийомів тощо.
Висновки
Мас-медіа сьогодні є індикатором усього нового, що відбувається в суспільстві, бо миттєво реагують на будь-які зміни та події, фіксують їх і передають читачеві, окрім того, вони є невід'ємною складовою культурного та духовного життя людини. Мова сучасного газетного дискурсу - це дієвий засіб передачі інформації, специфіка якого визначається насамперед його функційною природою - бути засобом впливу. Тому арсенал мовних засобів преси відзначається яскравістю, виразністю, і водночас впливовістю та інформативністю.
Звернення до масового читача, орієнтація на різноманітні мовні смаки, публіцистичність, діалогічність, посилення особистісного начала; стилістичний динамізм, явища "перейменування"; поєднання експресії і стандарту, семантичні та стилістичні контрасти призводять до того, що мова газети стає метафоричною, образною, експресивною. До характерних особливостей мови медіа-текстів належать: соціальна оцінність, комунікативна загальнозначимість, особливий характер експресивності; тенденція до масового поглинання, асиміляції чужорідних елементів; пошук нових експресивних засобів вираження, прагнення до непрямої дії.
Експресивність у межах газетного дискурсу розглядаємо як поняття, яке свідомо створюється журналістом відповідно до його комунікативного задуму. Експресивність у мові преси - це єдиний, цілісний результат реалізації таких його особливостей, як емотивність, образність, оцінність, стилістична маркованість, а також його структурно-композиційних ресурсів і засобів.
Експресивність у кожному конкретному випадку реалізується за допомогою найрізноманітніших мовних засобів, а будь-яка мовна одиниця в певному контексті набуває внутрішньої чи зовнішньої експресивності (експресивізується) і перетворюється на засіб впливу, підсилення та увиразнення мовлення. Тому спостерігаємо загальне тяжіння до експресивності, зв'язок експресивності мовлення з експресивністю мовних одиниць (засобів), їх діалектичну єдність і взаємовплив.
У сучасному газетному дискурсі активно використовують засоби експресивізації всіх мовних (фонетичного, словотвірного, морфологічного, лексико-фразеологічного, синтаксичного, стилістичного) і навіть позамовних (графічного) рівнів. Одні з них є найбільш поширеними і продуктивними, інші - трапляються рідше. Але всі вони в сукупності створюють живе, яскраве, експресивне, емотивно-оцінне мовлення газетного тексту.
Основним засобом експресивізації газетного дискурсу є, безперечно, експресиви, за допомогою яких журналіст передає почуття, а також емоційні відтінки зображення явищ, фактів, подій, персонажів. Такі лексеми поділяються на дві групи: слова, які містять позитивну емотивну оцінку, і слова, що передають негативну емотивну оцінку. Експресиви служать засобом передачі певної якісної характеристики або мовної індивідуалізації суб'єкта, позитивно - чи негативно-соціальної характеристики осіб та суспільних явищ. Ці одиниці мовної експресії надають текстам образності полемічної сили та гостроти сприяють створенню гумористичного чи іронічно-сатиричного ефектів.
Продуктивною в мові мас-медіа є емоційно-експресивна лексика, яку найчастіше підсилюють фонетичними або словотвірними засобами експресивізації. Це, насамперед, синоніми, антоніми, іншомовні слова, неологізми, оказіоналізми, розмовно-побутова лексика, що дає змогу детальніше розкрити суть явища чи поняття, повніше відтворити картину зображуваного; широко вживаються і фразеологізми цитати й крилаті вислови, що є високоефективними засобами впливу на адресата з метою сформувати оцінне ставлення до зображуваних подій і явищ, подати їх емоційно-оцінну характеристику.
До негативних рис експресивізації дискурсу сучасної преси належить надмірне використання запозичень, розмовно-просторічної і знижено-стилістичної лексики (жаргонізмів, сленгізмів, арготизмів). Такі лексеми є невдалими з погляду культури мови та стилістики. Вони викликають огиду й несприйняття, розмивають, забруднюють лексичну систему мови та обтяжують її, а також порушують закони милозвучності, не відповідають сучасним мовним нормам і смакам.
Формальними показниками експресивної оцінки певного образу чи явища, а також емотивних відтінків почуттів та настроїв автора є словотвірні засоби експресивізації. Демінутивні й аугментативні суфікси передають його ставлення до зображуваної події, виражають захоплення, схвалення, здивування, або навпаки, іронію чи зневагу. Використання цих формантів у газетному дискурсі є доцільним і комунікативно виправданим. Найчастіше автори вживають їх, коли необхідно не просто назвати предмет чи явище, а охарактеризувати його. Ось чому словотвірні засоби виконують соціально-оцінну й емоційно-експресивну функції.
Морфологічні засоби експресивізації найчастіше виступають допоміжними, факультативними засобами створення експресії і лише підсилюють емоційно-експресивний зміст висловлюваного. Найпродуктивнішими з них є вигуки, частки, слова категорії стану. Уміле їх використання у відповідній ситуації й тематичному контексті урізноманітнює газетне мовлення, робить його експресивним, емоційно насиченим і виразним, надає йому щирості й безпосередньості живого спілкування.
Синтаксичними засобами творення експресії в газетних текстах є окличні, питальні й спонукальні речення, які несуть емотивне навантаження; вставні та вставлені конструкції, що функціонують із метою вираження емоційної оцінки повідомлюваного; звертання, спрямовані на вираження суб'єктивно-оцінного ставлення до особи співрозмовника; а також однорідні члени речення і повтори, які сприяють виразності вислову, його образності та експресивності.
Тропи та стилістичні фігури є однією з експресивно-виражальних домінант газетної мови, суттєвою частиною її образного слововживання, що безпосередньо сприяє поглибленню змістової структури твору, допомагає налагодити активний, живий контакт із зацікавленим читачем. Переплітаючись, тропи і стилістичні фігури надають образної художності, розкривають нові грані семантичних відтінків слів, створюють яскраве, емоційно-наснажене газетне мовлення.
Проте експресивність сучасного газетного дискурсу не обмежується лише виокремленими та проаналізованими нами засобами, адже в контексті газетного мовлення експресивними стають усі мовні засоби, стилістичні прийоми та синтаксичні конструкції, оскільки мовлення преси одночасно із закріпленням результатів пізнавальної діяльності, виражає різні переживання і стани суб'єкта, його ставлення до самого себе, до інших і до навколишнього світу; втілює публіцистичну ідею, слугує методом впливу. Тому вибір яскравого, образного, дієвого слова є важливою проблемою лінгвостилістики та журналістики.
Таким чином, сучасний газетний дискурс сприйнятливий до різноманітних емотивно-експресивних модифікацій, трансформацій, реконструкцій щодо мовностилістичного оформлення. Одночасно він є тим середовищем, яке особливо чутливе до появи нових експресивно-навантажених елементів.
Основні положення дисертації викладено в публікаціях
1. Коваль Т.Л. Засоби масової інформації, їх роль та функції в українському суспільстві / Т.Л. Коваль // Діалог. Медіа-студії: [зб. наук. праць / за заг. ред. О.В. Александрова]. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - Вип.3. - С.21-26.
2. Коваль Т.Л. / Словотвірна категорія об'єктивної зменшеності / Т.Л. Коваль // М.А. Жовтобрюх і сучасна українська лінгвістика: [зб. матер. всеукр. наук. конф. / відп. ред. Г.І. Мартинова]. - Черкаси: Брама-Україна, 2006. - С.146-152.
3. Коваль Т.Л. Оцінні іменники зі зменшено-пестливим значенням / Т.Л. Коваль // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": [зб. наук. праць]. - Вип. ІІІ. - Херсон: Вид-во Херсонського державного університету, 2006. - С.233-237.
4. Коваль Т.Л. Демінутивні суфікси як засіб вираження експресії в сучасній українській літературній мові / Т.Л. Коваль // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": [зб. наук. праць]. - Вип. VІІІ. - Херсон: Вид-во Херсонського державного університету, 2008. - С.54-59.
5. Коваль Т.Л. Експресивність як одна з основних ознак образного слова / Т.Л. Коваль // Наукове видання "Українське мовознавство": [міжвідомч. наук. зб. / відп. ред.А.К. Мойсієнко]. - Київ, 2009. - Випуск 39/1. - С.183-187.
6. Коваль Т.Л. Співвідношення понять "текст" і "дискурс" у сучасній лінгвістичній науці / Т.Л. Коваль // Науковий журнал "Філологічні трактати": [наук. видан. / за ред. О.Г. Ткаченко] - Суми, 2009. - Т.1. - № 1. - С.54-59.
7. Коваль Т.Л. Особливості формування і розвитку української пресолінгвістики / Т.Л. Коваль // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія "Лінгвістика": [зб. наук. праць]. - Вип. XІІ. - Херсон: Вид-во Херсонського державного університету, 2010. - С.322-326.
Анотації
Коваль Т.Л. Засоби експресивізації українського газетного дискурсу початку ХХІ ст. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Запорізький національний університет. - Запоріжжя, 2011.
У дисертації проаналізовано основні тенденції в мові медіа-текстів початку ХХІ століття; на основі аналізу наукової літератури з досліджуваної проблеми та власних пошуків дефінітивно визначено поняття "дискурс"; систематизовано й узагальнено методологічні підходи до засобів вираження експресії, розмежовано поняття "експресивність" та "емотивність".
Уперше в українській лінгвістичній науці зроблено спробу виконати таке комплексне дослідження, в якому на принципово нових засадах розглянуто складну систему засобів вираження експресії в українському газетному дискурсі, з'ясовано їх функційні можливості, обґрунтовано принципи їх структурної й функційної диференціації, системно описано засоби вираження емоційної експресивності з урахуванням сучасних досягнень теорії мовної комунікації.
У науковій праці вмотивовано взаємозв'язок фонетичних, морфологічних, словотвірних, синтаксичних, стилістичних і графічних виразників емоційної експресії в газетному тексті; з'ясовано залежність семантики експресивних одиниць від контексту, визначено функції експресивів у межах висловлювання.
Ключові слова: дискурс, газетний текст, мова мас-медіа, експресія, експресивність, емотивність, експресивізація, емотивно-оцінні засоби, експресеми, засоби вираження експресії.
Коваль Т.Л. Средства экспрессивизации украинского газетного дискурса начала ХХІ ст. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Запорожский национальный университет. - Запорожье, 2011.
Диссертация является первым в украинской лингвистической науке комплексным исследованием, в котором на принципиально новых основах рассмотрена сложная система средств выражения экспрессии в украинском газетном дискурсе начала ХХІ ст., обоснованы принципы их структурной и функциональной дифференциации, системно описаны средства выражения эмоциональной экспрессивности с учетом современных достижений теории речевой коммуникации; мотивирована взаимосвязь фонетических, морфологических, словообразовательных и синтаксических выразителей эмоциональной экспрессии в контексте газетно-публицистического текста.
Актуальность темы диссертационного исследования обусловлена?недостаточным исследованием экспрессивной нагрузки языка газетного текста, основных средств выражения экспрессии в современном дискурсе масс-медиа. Особенно важным является многоаспектный анализ языковых и внеязыковых средств выражения экспрессии во взаимосвязи их формально-синтаксических и функционально-семантических реализаций.
В исследовании систематизированы и обобщены имеющиеся в современной лингвистической науке методологические подходы к средствам выражения экспрессии, проанализированы их формальные и неформальные показатели. Выявлены и охарактеризованы особенности средств выражения экспрессии в украинском газетном дискурсе, очерчены их функциональные возможности, осуществлена классификация средств выражения экспрессии на всех языковых уровнях. В научный оборот введен значительный по объему фактический материал, иллюстрирующий приведенные выше научные положения.
В диссертационном исследовании проведен критический обзор общенаучных и отраслевых методологически-теоретических подходов относительно толкования и изучения дискурса, проанализирована его сложная природа и прагматическо-семантическая организация, рассмотрено соотношение и разграничение понятий "дискурс" и "текст", а также выявлены основные элементы структуры, дифференциальные признаки, лингвистически-стилистические особенности, коммуникативная и национально-культурная специфика газетного дискурса.
На основе анализа научной литературы по исследуемой проблеме и собственных поисков дефинитивно обозначены и разграничены понятия "экспрессия", "экспрессивность" и "эмотивность"; выделен и описан весь комплекс выразительных средств экспрессии в украинском языке, их формальные и неформальные показатели; выявлены и охарактеризованы особенности средств выражения экспрессии в украинском газетном дискурсе.
На широком фактическом материале осуществлена классификация средств выражения экспрессии на всех языковых и внеязыковых уровнях; выяснена зависимость семантики экспрессивных единиц от контекста, определены функции експресивов в пределах высказывания.
Выводы диссертации обогащают теорию лингвостилистики и журналистиковедения. Проведенный комплексный анализ дает возможность глубже познать своеобразие газетных текстов, выяснить особенности использования эмоционально-экспрессивных средств, их потенциальные функциональные и стилистические возможности в плане национальной специфики.
Доказано, что в многогранном процессе експресивизации текста участвуют единицы всех языковых уровней. Лингвистический анализ газетных текстов показывает, что эмоционально-экспрессивную оценку обеспечивает и усиливает применение разнообразных фонетических, лексических, фразеологических, морфологических, словообразовательных средств, а также синтаксических и стилистических конструкций, которые являются достаточно продуктивными в современном дискурсе масс-медиа. Эти единицы играют важную роль в формировании прагматической сферы газетных материалов, связанной с выражением отношения автора к предмету речи, с оцениванием содержания высказывания, с созданием субъективной модальности текста.
Ключевые слова: дискурс, газетный текст, язык масс-медиа, экспрессия, экспрессивность, эмотивность, экспрессивизация, эмотивно-оценночные средства, экспрессивы, средства выражения экспрессии.
Koval T.L. Means of Ukrainian newspaper discourse expresivization of the early 21st century. - Manuscript.
The dissertation for a scientific degree of the Candidate of Philological sciences in speciality 10.02.01 - the Ukrainian language. - Zaporizhzhya National University. - Zaporizhzhya, 2011.
Basic tendencies in media-texts language of the 21st century beginning have been analyzed in a thesis; on the ground of the analysis of the science literature on the problem studied and on the personal research notion "discourse" has been determined in definition; methodological approaches to the means of expression formula have been systematized and summarized, notions "expressivity" and "emotivity" have been differentiated.
For the first time in Ukrainian linguistics a complex research has been completed, in which a complex system of the means of expression formula in Ukrainian press discourse has been studied from the new points in essence, their functional resources have been clarified, principles of their structural and functional differentiation have been grounded, means of emotional expressivity formula have been described in system taking into account modern achievements in theory of the language communication.
In a thesis interconnection of phonetic, morphological, word-building, syntactic, stylistic and graphic means of emotional expression in a newspaper text have been justified; dependence of the expressive means semantic from the context have been clarified, functions of the expressive notions in the utterance borders have been pointed.
Key words: discourse, newspaper text, media language, expression, expressivity, emotivity, expresivization, emotivity-valuetivly means, expressams, means of expression formula.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Способи перенесення власних імен з однієї мови в систему писемності. Проблема перекладу британських, французьких, українських та російських географічних назв. Переклад назв географічних об’єктів літерами українського алфавіту на прикладах друкованих ЗМІ.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 03.10.2014Поняття "конфронтаційна просодика" та наявність її компонентів в дискурсі. Вираження негативної емоціональності за допомогою просодичних компонентів. Комунікативне значення конфронтаційних просодичних компонентів в організації діалогічного дискурсу.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 23.04.2012Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".
курсовая работа [93,7 K], добавлен 13.11.2016Особливості відтворення портретних характеристик, репрезентованих в образах персонажів англійської мови, в українському перекладі художнього твору. Лексичні засоби створення портретних характеристик. Функціонально-стилістична роль портретного опису.
дипломная работа [166,5 K], добавлен 14.12.2012Аналіз базових (глобальних) та другорядних (локальних) функцій сучасного англомовного кінорекламного аудіовізуального дискурсу й виявлення особливостей реалізації встановлених функцій у цьому дискурсі. Методи ефективної репрезентації кінопродукції.
статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Методи дослідження дискурсу. Визначення поняття "текст". Аспекти створення образності і виразності. Аналіз використання стилістичних засобів у романі Джерома К. Джерома "Троє в одному човні (не рахуючи собаки)".
курсовая работа [456,2 K], добавлен 07.11.2013Явище транспозиції в лінгвістиці: поняття та головний зміст, класифікація та різновиди, мовленнєві засоби. Причини та наслідки транспозиції в англо-українському перекладі, Особливості виявлення даного лінгвістичного явища в різних частинах мови.
дипломная работа [65,3 K], добавлен 05.07.2011Функції та класифікація експресивних засобів української мови. Групи лексичних експресивів. Емоційна та стилістична забарвленість лексики мови. Суфікси та префікси як засоби відображення емоційності словотворчими засобами. Класифікація фразеологізмів.
реферат [25,2 K], добавлен 07.04.2014Вивчення теоретичних аспектів дослідження використання сленгу в розмовному дискурсі англійської мови. Характеристика відтворення сучасного варіанту сленгу кокні та жаргону у фільмах Гая Річі "Рок-н-рольщик", "Великий куш" та "Карти, гроші, два стволи".
дипломная работа [70,2 K], добавлен 03.05.2012Визначення природи метафори з точки зору різних дослідників, її особливості. Основні засоби перекладу метафор та образних виразів з англійської мови на українську. Аналіз перекладу метафоричних термінів з науково-технічних текстів аграрної тематики.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 16.12.2015Специфіка політичного дискурсу з погляду лінгвістичних досліджень. Характеристика метафори та метафоричного процессу. Особливості перекладу метафори та принципи відтворення метафоричних конструкцій в англомовному політичному дискурсі українською мовою.
курсовая работа [336,7 K], добавлен 27.07.2022Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.
курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Спорідненість мови з іншими науками. Суспільна сутність мови в зв’язку із суспільством. Мова і мислення. Комунікативна, регулювальна, мислеформулююча та інформативна функції мови.
реферат [14,7 K], добавлен 14.12.2010Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015Основні риси політичного дискурсу та тактики аргументації. Вплив гендерної приналежності політиків на вираження аргументації в їх передвиборних промовах. Специфіка аргументації у промовах політиків різних партій. Збереження аргументації при перекладі.
дипломная работа [104,2 K], добавлен 03.03.2010Основні напрямки вивчення метафори в політичному аспекті та механізм утворення метафори в політичному дискурсі. Особливості перекладу метафори на матеріалах промов президента США Барака Обами. Способи перекладу метафор з англійської мови на українську.
дипломная работа [386,4 K], добавлен 18.06.2014Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".
курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009Категорія ввічливості у лінгвістиці. Мовні засоби реалізації позитивної і негативної ввічливості у мовленнєвих актах, науковій прозі та художній літературі. Оволодіння засобами мовного етикету на заняттях з англійської мови у середніх навчальних закладах.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 25.06.2011Поняття та типи, принципи утворення та особливості вживання Conditionnel (prsent, pass), концептуальне та часове значення. Аналіз вживання Conditionnel у медійному дискурсі на матеріалі французьких видань, його комунікативно-прагматичний аспект.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 03.01.2014
