Структура семантичного поля кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

УДК 811.161.1'276.6'372:659.1

Спеціальність 10.02.02 - російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

СТРУКТУРА СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ КОЛЬОРОПОЗНАЧЕНЬ У СУЧАСНОМУ РОСІЙСЬКОМОВНОМУ РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ

Горлачова Вікторія Володимирівна

Дніпропетровськ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі російської філології Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Хейлік Тетяна Олександрівна, Запорізький національний університет, доцент кафедри російської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Зірка Віра Василівна, Дніпропетровський університет економіки і права імені Альфреда Нобеля, професор кафедри англійської філології і перекладу

кандидат філологічних наук, доцент Гамалі Ольга Ігорівна Криворізький державний педагогічний університет, завідувач кафедри російської філології та зарубіжної літератури

Захист відбудеться «17» березня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08. 051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, корпус 1, факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства, ауд. 1306.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8).

Автореферат розіслано «15» лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 08. 051.05кандидат філологічних наук, доцент Н. В. Левун



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реклама як відносно нове дискурсивне явище і специфічний компонент масової культури активно залучається до сфери cучасних наукових досліджень. Різні аспекти рекламного дискурсу вже висвітлені в лінгвістичних працях Ю. С. Бернадської, А. Дударевої, В. І. Карасика, О. Ю. Кармалової, М. Кохтєва, В. В. Красних, О. В. Медведєвої, О. М. Назайкіна, П. Б. Паршина, Ю. К. Пирогової, В. В. Ученової, С. М. Черменської. Свій внесок у розкриття цього питання зробили й вітчизняні дослідники Ю. А. Грушевська, Т. В. Гулак, В. В. Зірка, О. С. Красуліна, А. В. Олянич, О. А. Семенюк, Н. В. Слухай та ін.

Окремого розгляду вимагають кольоропозначення в складі рекламного тексту як важливі фрагменти його структури. Численність і активне використання лексем на позначення кольору в рекламі пояснюється їхнім важливим функціональним призначенням, підпорядкованим комунікативним потребам носіїв мови. Кольоролексика певної мови є відбитком культури та світогляду мовного колективу, тому є необхідність лінгвістичних досліджень кольоропозначень у функціональному, соціолінгвістичному, психо-лінгвістичному та інших аспектах. Значна кількість наукових праць (Н. Б. Бахиліна, Б. Берлін та П. Кей, І.А. Герасименко, А. П. Критенко, В. Г. Кульпіна, А. Х. Мерзлякова, Т. В. Пастушенко, Р. М. Фрумкіна, Чжун Сяовен та ін.) свідчить про актуальність розгляду питань функціонування лексем на позначення кольору. Колірна назва може бути дієвим маніпулятивним засобом, спрямованим на адресата комунікативного акту, адже вона репрезентує значний інформативний блок.

Російський вчений О. П. Василевич, зацікавлений загальними питаннями колірної номінації, один з небагатьох дослідників звернув увагу на проблеми функціонування кольоропозначень у рекламних текстах, зробив спробу скласти словник рекламних кольоропозначень.

Пропоноване дисертаційне дослідження є, по суті, першою спробою комплексно проаналізувати структуру семантичного поля кольоропозначень, що функціонують у російськомовному рекламному дискурсі. Актуальність дослідження зумовлена підвищеною увагою до дискурсу в цілому та окремих його видів. Мовна складова рекламного дискурсу завдяки своїй динамічності, повторюваності, доступності та сугестивності впливає на лексику мови. Аналіз кольоропозначень в російськомовному рекламному дискурсі розкриває процеси оновлення та трансформації фонду кольоролексики в російській мові, визначає найбільш вживані назви кольору серед загальномовних та нових одиниць. Характеристика особливостей семантики кольоропозначень, які використовує рекламний дискурс, окреслює соціокультурно та психолінгвістично зумовлені уявлення носіїв російської мови про колір, дає змогу оцінити зміни цих уявлень під впливом запозичених когнітивних та аксіологічних структур. Активні процеси формування нових видів кольоропозначень, які присутні в рекламній комунікації, потребують пильного вивчення, тому що названі питання ще не отримали належного лінгвістичного висвітлення. Варто зазначити, що для дослідження в цьому ракурсі найефективнішим є застосування польового підходу, який дозволяє відобразити системність лексики на позначення кольору в сукупності з семантичними та функціональними особливостями різних видів кольоропозначень.

У сучасній науці широке розповсюдження отримали праці лінгвістів у сфері теорії поля (Ю. Д. Апресяна, Л. М. Васильєва, В. М. Денисенко, Ю. М. Караулова, Е. В. Кузнецової, Л. О. Новикова та ін.), які визначили універсальні принципи наповнення та структурації семантичного поля як лінгвістичної категорії. Проте, незважаючи на численні наукові праці, присвячені цій темі, питання про структуру семантичного поля залишається цікавим для мовознавців.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження пов'язаний з науковою темою кафедри загального та слов'янського мовознавства Запорізького національного університету «Слов'янські мови в їх історичному розвитку» (№ 0103U003468). Тема дисертації затверджена на засіданні науково-технічної ради Запорізького національного університету (протокол № 11 від 18 червня 2009 року) і погоджена в бюро науково-координаційної ради «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (протокол № 3 від 24 червня 2010 року).

Мета роботи полягає в дослідженні складу центральної та периферійних зон семантичного поля кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі з урахуванням розподілу на окремі мікрополя. Досягнення мети пов'язано з вирішенням таких дослідницьких завдань: семантичний кольоропозначення мікрополе психолінгвістичний

- визначити склад загальномовних кольоропозначень, які функціонують у російськомовному рекламному дискурсі;

- вивчити шляхи формування нових рекламних кольоропозначень;

- спираючись на семантичну характеристику видів кольоропозначень, використаних у рекламі, визначити їхню належність до центральної або периферійних зон певного мікрополя у структурі семантичного поля;

- встановити лінгвістичні, психолінгвістичні та соціокультурні закономірності наповнення семантичного поля кольоропозначень, виявляючи мовні форми фіксації уявлень про колір носіїв російської мови;

- визначити склад лексико-семантичних груп рекламних кольоропозначень від центру до периферії у межах кожного мікрополя.

Об'єктом дослідження є назви кольору, які функціонують у російськомовній рекламі.

Предмет дисертаційного дослідження - семантичне поле кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі, його структура, лінгвістичні, психолінгвістичні та соціокультурні закономірності його наповнення.

Матеріалом дослідження стали більше 1600 кольоропозначень, вибраних з електронних ресурсів (Інтернет сайтів та каталогів) реклами косметики, будівельних та оздоблювальних матеріалів, текстилю, меблів, транспортних засобів, мобільних телефонів, побутової техніки та алкогольних напоїв (Oreanda, Артемівський завод шампанських вин) за 1997-2010 роки; а також з рекламних повідомлень, розміщених у журналах «Идеи вашого дома», «Лиза», «Ногтевая эстетика», «Отдохни», «Joy», «Mini», «Pink» та в газеті «Рекламное поле».

Методи дослідження визначаються специфікою та завданнями наукової праці. Для аналізу явищ колоративної парадигматики використовувався описовий метод; метод компонентного аналізу дозволив дослідити семантичну структуру лексичних одиниць, зафіксувати семантичні трансформації лексем на позначення кольору; метод асоціативного експерименту визначив фонові знання про колір та мотиви обрання оказіональних кольоропозначень, особливості механізму лексикалізації квазіколоративів (рекламних кольоропозначень, мотивованих лексемами без денотативно-сигнифікативних сем кольору). Застосування текстоцентричного аспекту дослідження мало на меті визначити специфіку семантичної валентності кольоропозначень. При розгляді семантичних трансформацій лексем-назв кольору в російськомовному рекламному дискурсі, були застосовані також дані лексикографічних джерел (лексоцентричний аспект дослідження). Використання статистичного методу зумовлено потребою актуалізувати набутий фактичний матеріал, розмістити кольоропозначення в межах самостійних мікрополів, визначивши відсотковий розподіл між ними.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому ґрунтовно визначені особливості семантики лексем на позначення кольору в сучасній комерційній рекламі; вивчені моделі формування кольоропозначень у російськомовному рекламному дискурсі; уперше репрезентована структура семантичного поля рекламних кольоропозначень, встановлені закономірності наповнення цього поля.

Теоретична значимість роботи пов'язана з вирішенням сучасних семасіологічних проблем номінації кольору в цілому та окремо в межах рекламного дискурсу. Дослідження закономірностей наповнення семантичного поля має значення для вирішення проблем лексикології, адже отримані результати можуть бути екстрапольовані на опис інших семантичних полів. Отримані результати дозволяють розширити знання про тенденції, які впливають на рекламну лексику в цілому.

Практична цінність дисертації зумовлена тим, що її результати можуть бути використані у викладанні університетських дисциплін «Лексикологія російської мови», «Стилістика», спецкурсів з психолінгвістики для студентів-філологів та маркетингу для студентів економічних спеціальностей, а також у практичній діяльності авторів та редакторів рекламного продукту.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були обговорені на засіданнях кафедри російської філології Запорізького національного університету (2007-2010) та пройшли апробацію в доповідях на підсумкових наукових конференціях ЗНУ (2008; 2010).

Результати дослідження були викладені на Міжнародній науковій конференції «Лексико-граматичні інновації у сучасних слов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 9-10 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Антропоцентрична парадигма в сучасній русистиці» (Харків, 21-22 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Російська мова та література в Україні: Проблеми вивчення та викладання» (Горлівка, 21-23 травня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 22-25 червня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» ім. проф. Сергія Бураго (Київ, червень 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Мова як чинник формування громадянина України» (Запоріжжя, 16-17 травня 2008 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Гендерні дослідження у сучасних філологічних науках» (Запоріжжя, листопад 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування соціокультурної компетенції сучасної молоді» (Запоріжжя, 15-16 жовтня 2009 р.); Міжрегіональній конференції молодих учених (Горлівка, квітень 2010 р.).

Публікації. З теми дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць, серед яких 7 статей у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (193 позиції). У дисертаційній роботі містяться додатки (Додаток А, Додаток Б). Загальний обсяг роботи становить 184 сторінки (без додатків та списку використаних джерел).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, предмет, об'єкт і мета дослідження, визначено наукову новизну, практичне та теоретичне значення роботи, матеріал та методи дослідження, вказано джерела дослідження.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження рекламних кольоропозначень», що складається з трьох підрозділів, виокремлюються основні параметри семантичного поля як лінгвістичного явища, встановлюються головні принципи формування семантичного поля, подаються робочі дефініції ключових понять дослідження. Відповідно до розглянутого практичного та теоретичного досвіду вчених у сфері теорії поля (Л. М. Васильєв, В. М. Денисенко, Ю. М. Караулов, Е. В. Кузнецова, Д. М. Шмельов та ін.) визначено, що архілексема об'єднує значну сукупність лексичних одиниць завдяки присутності свого узагальненого значення в кожному компоненті семантичного поля. Семантичне поле чітко структуроване завдяки системі мікрополів (відносно самостійних комплексів лексичних одиниць, об'єднаних семами, підпорядкованими архілексемі).

Фрагментація поля за схемою «центр - периферія» зумовлена змінами в семантичному складі лексем-конститутиентів: Периферію наповнюють найменування, що віднесені до семантичного поля на основі другорядних або контекстуальних сем. Межі між структурними одиницями вертикальної (сукупність мікрополів) та горизонтальної (центр - периферія) фрагментації є нечіткими, це зумовлює наявність перехідного простору між центральною та периферійною зонами та проміжними мікрополями, які об'єднують найменування з інших самостійних комплексів семантичного поля.

У теоретичному розділі також окреслюються основні підходи до лінгвістичного дослідження кольоропозначень, види кольоропозначень у сучасній російській мові. Висвітлено суто термінологічний аспект визначення лексем з колірною семантикою. Лінгвістичний тезаурус має декілька термінів, які визначають лексеми на позначення кольору: кольоропозначення, колоратив, кольоронім, термін кольору, колорема та ін. На нашу думку, найбільш доречним та аргументованим є термін кольоропозначення, під яким ми розуміємо лексему на позначення кольору, не обмежуючи її рамками одного лексико-граматичного класу, більше того, враховуємо складні та складені лексичні утворення з семами кольору.

Звернення до надбань попередників дало можливість виокремити такі концептуально важливі положення:

фізичне та мовне визначення кольору в багатьох випадках різняться;

кольоролексика мови - незамкнена та змінна система, що розвивається як за суто лінгвістичними, так і екстралінгвістичними законами;

загальномовні кольоропозначення можуть бути первинними та вторинними (мотивованими);

оновлення фонду кольоролексики російської мови відбувається за рахунок власних ресурсів та запозичень;

за останні роки (кінець XX - початок XXI століття) доля запозичених лексем на позначення кольору збільшується;

конотативні семи кольоропозначень розкриваються завдяки переносу найменування внаслідок реалізації модифікаційних та синестезичних відношень колірних ознак;

кольоропозначення антропоцентричні, тобто безпосередньо пов'язані зі світосприйняттям носіїв мови, що відображено в психолінгвістичних аспектах кольоропозначень, їхній символічній, соціальній та культурологічній наповнюваності;

визначаючи склад семантичного поля кольоропозначень, слід брати до уваги семантичний, формальний та частотний принципи.

Крім означеного кола питань, теоретичний розділ містить опис формальних та змістовних особливостей російськомовного рекламного дискурсу. Серед специфічних ознак рекламного дискурсу необхідно виділити його динамічність, повторюваність, постійність, загальнодоступність та маніпулятивну спрямованість. Маніпулятивна спрямованість російськомовного рекламного дискурсу у вербальному аспекті втілюється в полісемантичному поданні інформації за допомогою включення емоційно-образних мовних засобів, неологізмів та запозичень. Багатоплановість змісту реклами реалізована також завдяки використанню тропів, фразеологізмів, які відповідають комунікативним завданням рекламного продукту. У таких випадках маніпулятивний вплив на реципієнта реалізується за рахунок звернення до психологічного та соціокультурного досвіду покупця.

Російськомовний рекламний дискурс, який безперечно має власні традиції, на сучасному етапі свого розвитку переймає принципи та засади побудови рекламного повідомлення з іншомовних маркетингових систем (в багатьох випадках це англомовна рекламна продукція). Така «вестернізація» російськомовного рекламного дискурсу зумовлена глобалізаційними процесами у сфері торгівлі та комунікації, наявністю сформованої системи рекламної термінології в англійській мові.

У другому розділі «Види кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі» обґрунтовано значущість кольоропозначень, які функціонують у рекламній комунікації, виділено та проаналізовано основні види кольоропозначень, зроблено комплексний лінгвістичний аналіз семантики тих лексем на позначення кольору, що були зафіксовані у рекламному дискурсі.

Дослідження основних видів кольоропозначень, що функціонують у російськомовній рекламі, здійснювалося за такою схемою:

фіксація лексем на позначення кольору (їх перелік, а також сфера застосування подано в Додатку А);

розподіл кольоропозначень у межах груп загальномовних та оказіональних одиниць;

аналіз словникових тлумачень загальномовних кольоропозначень та одиниць, що слугують основою для створення оказіональних кольоропозначень;

опис семантики лексем, які були базою для створення семантично похідних кольоропозначень;

визначення маніпулятивного потенціалу кольоропозначень.

У випадку аналізу оказіональних кольоропозначень, окрім змістової характеристики, доцільним, на нашу думку, було також звернення до граматичних особливостей цих одиниць.

Окремої уваги заслуговує специфіка орфографічного подання кольоропозначень у російськомовному рекламному дискурсі. Виокремлюючи з рекламних текстів назви кольорів, ми залишали їх написання без змін. В рекламних повідомленнях назви кольорів представлені як з великої, так і з маленької літери. На нашу думку, написання кольоропозначень з великої літери виступає одним з проявів маніпулятивного впливу на покупця, формуючи позитивний образ кольору рекламованого.

Мовна тканина аналізованого рекламного дискурсу об'єднує як власне російські, так і іншомовні, запозичені компоненти. Кольоролексика, що функціонує в російськомовному рекламному дискурсі, - це розвинута система російських лексем та запозичених одиниць на позначення кольору. Терміном загальномовне кольоропозначення ми визначаємо стилістично нейтральні, широко відомі прикметники з денотативно-сигнифікативними семами кольору; є підстави до загальномовних лексем на позначення кольору умовно зараховувати засвоєні російською мовою кольоропозначення на кшталт беж, бежевый, бордо, бордовый. Не всі власне російські загальномовні кольоропозначення однаковою мірою задіяні в сучасній рекламі (близько 102 одиниць з 210 визначених словниками), тобто семантичне поле кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі об'єднує вибрані загальномовні назви кольору, що відповідають комунікативним завданням рекламного повідомлення. Серед загальномовних кольоропозначень наявні семантично похідні та семантично непохідні одиниці. Загальномовні семантично похідні кольоропозначення становлять приблизно 74 % від загальної кількості загальномовних назв кольору в російській мові. Група семантично похідних загальномовних кольоропозначень, створених на базі відносних прикметників-характеристик явищ та об'єктів живої / неживої природи, більш численна (абрикосовый, аметистовый, болотный, вороной, салатный, снежный, фисташковый). Невелика кількість загальномовних семантично похідних кольоропозначень мотивована назвами предметів, створених людиною (бронзовый, бутылочный, кремовый), наприклад: Бронзовую пудру можно наносить на все лицо. Она придаст теплый оттенок коже, поможет расставить акценты, а также создать эффект легкого загара. Невероятного эффекта можно достигнуть, если нанести пудру на плечи и декольте (реклама декоративної косметики). Загальномовні кольоропозначення утвердилися в російській мові давно, тому справедливим є висновок, що, визначаючи колір, людина орієнтувалася перш за все на об'єкти природного світу.

Підкреслення винятковості кольору продукції часто відбувається за рахунок функціонування порівняльних та суперлятивних форм загальномовних кольоропозначень (чернее черного, самый красный), наприклад: Новинка от Blackest black … Чернее черного. Мейбеллин изобретает собственный Черный: чернее черного! Эксклюзивная формула с двойной концентрацией черных пигментов плюс знаменитая щеточка-объем создают самые сексуальные, жгучие, густые, самые черные ресницы в мире. Черный вернулся! (реклама декоративної косметики).

Загальномовні кольоропозначення функціонують як засіб впливу на покупця завдяки:

- алюзіям, які зазвичай експліковані в заголовках рекламних повідомлень, наприклад: Белая гвардия (реклама взуття), Красная шапочка (реклама одягу), Сиреневый туман. Лиловое платье с рукавами-фонариками и воланами (реклама одягу). Відома фраза може бути навмисно відкоректована, наприклад: Где-то на белом цвете … Составь сдержанный и элегантный комплект на каждый день - выбирай белое платье в полоску (реклама одягу);

- одночасній актуалізації прямого (неколірного) та похідного (колірного) значення слова, наприклад: Шоколадная тональность! Целая гора шоколада прямо у тебя в косметичке! Причем, украшает лицо и не портит фигуру (реклама декоративної косметики);

- зверненню до конотативного потенціалу загальномовних назв кольору, наприклад: Мятная прохлада, тепло свитера из тонкого трикотажа - что может быть приятнее в зимний день. Свежий цвет радует тебя и, конечно, окружающих (реклама жіночого одягу).

Семантичні трансформації лексем на позначення кольору, які реалізуються в межах мовної гри, можливі лише завдяки зверненню до психологічного, архетипічного та соціокультурного досвіду носіїв російської мови. Так, використовуючи кольоропозначення красный, алый, маркетологи експлікують семантичний зв'язок між когнітивно-перцептивною ознакою «червоне» та напруженим емоційним станом, почуттям кохання, архетипом еросу, наприклад: Только красный. Гамму самых провокационных цветов возглавляет, конечно, алый цвет. Такой комплект должен всегда быть в арсенале у femme fatale (реклама одягу).

Частину нових рекламних кольоропозначень складають повноцінні ад'єктивні одиниці, що утворені від відносних прикметників-характеристик об'єктів та явищ природи, артефактів. Як правило, такі нові рекламні кольоропозначення характеризують зелені, жовті, коричневі колірні зразки (анисовый, древесный, папоротниковый, полынный). Прикметник розовый у російській мові не має синонімів, брак загальномовних лексем на позначення цього кольору активізує номінативний процес у межах рекламного дискурсу: маркетологи намагаються компенсувати відсутність назв рожевого, створюючи оказіональні одиниці. Серед нових ад'єктивних кольоропозначень наявні складні одиниці (оказіональний інтенсифікатор кольору та основа загальномовного кольоропозначення, наприклад, вечнозеленый, страстно-красный, кислотно-оранжевый).

Численність прикладів похідних невідмінюваних рекламних кольоропозначень дозволяє виокремлювати їх у самостійну групу так званих «функціональних колоративів». Іменники та прикметники у більшості випадків є базою для створення цих рекламних кольоропозначень (нефрит, Серцеедка, Страстная, фисташка), проте семантичні зміни, що супроводжують перехід таких лексем до фонду рекламної кольоролексики, трансформують їхню лінгвістичну сутність. Виконуючи функцію рекламного кольоропозначення, лексеми-компоненти стають невідмінюваними, наприклад: Губная помада «Только твоя». Богатство цвета, которое сделает твои губы неповторимыми. Цвета: Гламурная, Страстная, Неотразимая, Прелестная (кольори декоративної косметики). Функціональні колоративи можуть бути однокомпонентними (створені на базі іменників та прикметників: Влюбленность, Очаровательная, Фантом) та багатокомпонентними, наприклад: Акценты. Удачное, гармоничное сочетание оттенков «темный блондин» и «светлый тициан». Высветленные кончики придают образу женственность (реклама декоративної косметики). Багатокомпонентні кольоропозначення - це сталі словосполучення, які використовуються як одне ціле найменування кольору. Серед них наявні дво- та трикомпонентні назви кольору. На відміну від двокомпонентних функціональних колоративів трикомпонентні функціонують як злиття іншомовних та власне російських кольоропозначень.

Функціональні колоративи, матеріалом для створення яких були іменники й прикметники без денотативно-сигніфікативних сем кольору, формують велику групу. Згідно з результатами асоціативного експерименту, носій російської мови часто не фіксує в семантиці назв кольору саме колірну сему, не відчуваючи її наявність. Виходячи з того, що семантика таких лексем на позначення кольору первісно позбавлена колірного потенціалу (колірна функція їх є набутою) і ці одиниці формально та змістовно не відповідають стандартам загальномовних кольоропозначень, на нашу думку, доцільним визначати їх як квазіколоративи. Значна частина квазіколоративів - це назви об'єктів та явищ культури (Греческий коньяк, песцовая шуба, Фламенко, Эмо), назви осіб та вигаданих істот (Жизель, Кармен, Колин).

Серед оказіональних кольоропозначень, які функціонують у сучасній російськомовній рекламі, є й такі, що запозичені з інших мов (на сучасному етапі розвитку мовами-донорами виступають англійська та французька). Іншомовна форма є одним з дієвих засобів маніпулювання свідомістю індивіда. У багатьох випадках аби зробити невідому (семантично порожню лексему) більш зрозумілою для покупця, маркетологи супроводжують її загальномовним російським кольоропозначенням (Silver Star Серебристый).

Маніпулятивний потенціал оказіональних кольоропозначень репрезентується за допомогою звернень до архетипічних, психологічних та соціокультурних засад людської свідомості (лисичка, Океан, Нежность, Страсть, Эйфория), прийому включення потенційного покупця до групи відомих людей, підкреслюючи причетність до еталонних міст, місцевостей, країн (кольоропозначення-антропоніми, наприклад: Джулия, Золушка, Орландо, Снежная Королева,Ферджи, кольоропозначення-топоніми, наприклад: Багамы, Голубая Ривьера, Каир, Ниагара, Тоскана), естетизації кольоролексики, наявності імпліцитної або експліцитної семи «позитивна оцінка» (використання назв понять із галузі моди, кулінарії, мистецтва). Залучення семи позитивної оцінки, як правило, зумовлено лінгвокультурологічною семантикою колірних кодів у російській мові.

Третій розділ «Архітектоніка семантичного поля кольоропозначень у російськомовній рекламі» присвячено опису ядерних та периферійних компонентів з урахуванням семи основних мікрополів: «білий», «жовтий», «зелений», «коричневий», «червоний», «синій», «чорний») та чотирьох проміжних мікрополів - «помаранчевий», «рожевий», «сірий», «фіолетовий» (Додаток Б).

Залежно від таких факторів, як частота використання, доступність та зрозумілість лексеми на позначення кольору, а також залежно від семантики кольоропозначення ми розподілили всі зафіксовані нами компоненти рекламної кольоролексики в межах семантичного поля. Семантичне поле кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі містить одинадцять окремих мікрополів (відносно самостійні одиниці в системі усього поля, у межах мікрополя сконцентровані кольоропозначення з семантикою однієї тонової ознаки). Межі між мікрополями є нечіткими, деякі кольоропозначення виступають конститутиентами двох мікрополів одночасно, наприклад, платиновый (мікрополе «сірий» та «білий»). Базові кольоропозначення (белый, желтый, зеленый, коричневый, красный, оранжевый, розовый, серый, синий, фиолетовый, черный), які є вершинами цих комплексів, вступають у гіперо-гіпонімічні відношення з ядерною лексемою поля - цвет. Структура мікрополів підпорядкована тим же законам, що й усе поле: чим далі лексична одиниця від центру поля, тим вона менш інформативна у власне колірному аспекті.

Загальномовні семантично похідні та непохідні кольоропозначення формують центральну зону аналізованого поля, адже вони мають яскраву колірну семантику (сема «колір» має статус основної), стилістично немарковані та широко розповсюджені в російськомовному рекламному дискурсі. Центральна зона кожного мікрополя містить лексико-семантичні групи загальномовних кольоропозначень, що були зафіксовані в рекламі. Збільшення кількості компонентів таких ЛСГ відбувається завдяки складним кольоропозначенням з основами бледно-, светло-, темно-, ярко- та лексемами на позначення поліхроматичних ознак, наприклад, белый, белоснежный, жемчужный, молочный, молочно-белый, перламутровый, платиновый, платиново-белый, серебристый, серебристо-белый, светло-перламутровый, ярко-белый.

Периферійна зона аналізованого семантичного поля, як правило, концентрує функціональні колоративи та не засвоєні російською мовою запозичені лексеми на позначення кольору. Периферійна зона досліджуваного поля умовно розподілена на два сектори (близька та більш віддалена периферія), які розрізняються за своїм наповненням. Кольоропозначення, що формують близьку периферію, мають у своїй семантиці експліцитну сему кольору (це або мало розповсюджені в рекламі загальномовні кольоропозначення, або функціональні колоративи, які включають загальномовні назви кольору). Близька периферія репрезентує складні одиниці, у формальній структурі яких наявні загальномовні кольоропозначення та оказіональні інтенсифікатори кольору, наприклад: густо-пурпурный, нежно-розовый, натурально-розовый, звездно-голубой, та складені кольоропозначення (Красный оригинальный, Земляничный бриз). Окремий вид кольоропозначень близької периферії об'єднує одиниці за такими ознаками: у своїй семантиці вони мають сему «конкретний колір»; є однокомпонентними або двокомпонентними, де один з компонентів - це лексема однокоренева із загальномовним кольоропозначенням, наприклад: Багрянец, Вишня, Малина; Спелая ежевика, Бургундский рубин.

Більш віддалена периферія містить, як правило, квазіколоративи та семантично порожні запозичення. Більшість конститутиентів периферійних зон має експліцитну або імпліцитну сему позитивної оцінки, у семантиці кольоропозначень віддаленої периферії ця сема є домінуючою. Розташування цих кольоропозначень підпорядковано принципу поступової втрати власне колірного значення та посилення сем позитивної оцінки. Окремі групи назв кольору об'єднані семою «нечіткий колір», наприклад: Вино, Фруктовый десерт, Ягодный коктейль. Квазіколоративи мають тільки асоціативний зв'язок з певним колірним зразком, наприклад, Любовь, хохлома. Наявність значних груп семантично порожніх запозичень у периферійних зонах аналізованого семантичного поля зумовлена їх активним функціонуванням у межах російськомовного рекламного дискурсу.

Структура та склад мікрополів не сталий, вони підпорядковані лінгвістичним, психолінгвістичним та соціокультурним особливостям характеристики колірних ознак носіями російської мови. Так, наприклад, найменша кількість компонентів наявна в мікрополі «чорний» (близько 70 одиниць), можливо, це пов'язано із загальнолюдськими фоновими знаннями про чорний колір як символ трауру, містики, нещастя. Одиниці периферійної зони мікрополя «білий» у багатьох випадках мають експліцитні та імпліцитні семи «чистий», «зима», «сніг».

Мікрополе «червоний» репрезентовано найбільшою кількістю кольоропозначень (255 одиниць), центральна зона цього мікрополя об'єднує значну частину загальномовних назв кольору. Велика кількість квазіколоративів, які визначають червоний колір, містить семи «пристрасть», «любов». Склад мікрополя «рожевий» (близько 200 одиниць) підтверджує актуальність процесу формування нових кольоропозначень цієї хроматичної ознаки. Проведений асоціативний експеримент свідчить про те, що рожевий колір у свідомості носія російської мови пов'язаний з поняттями скромності, дівоцтва, а також світом іграшок та десертів, саме ці образи маркетологи експлуатують при створенні квазіколоративів мікрополя «рожевий».

Приблизно 200 лексем на позначення кольору завдяки видовій семі «коричневий» об'єднані в межах самостійного мікрополя. Особливістю цього комплексу є наявність двох повноцінних синонімічних рядів «бежевий» (лексеми на позначення світло- або блідо-коричневих відтінків кольору шкіри людини) та власне «коричневий». Серед компонентів синонімічного ряду «коричневий» особливий статус мають лексеми русый, шатен та похідні від них, адже їхні значення фразеологічно зв'язані (лексеми позначають лише колір волосся). Бінарність складу характерна і для мікрополя «синій» (близько 125 одиниць), що містить лексеми на позначення синього та блакитного кольорів відповідно. Це зумовлено етноспецифічним розподілом ознак «синій - блакитний» у слов'янській культурі. Проте серед периферійних компонентів обох синонімічних рядів немає чіткого розподілу. Можливо, це пов'язано з впливом західноєвропейських та американських канонів сприйняття та лексикалізації ознаки «синій». Кольоропозначення мікрополя «синій» зазвичай мотивовані назвами водних ресурсів та дорогоцінних каменів, а серед назв жовтого кольору приблизно сорок відсотків компонентів мотивовані назвою дорогоцінного металу - золота, завдяки цьому рекламісти одночасно дають колірну та оцінну характеристики товару.

У Висновках зроблено підсумок проведеного дослідження і подано узагальнені результати роботи.

Семантичне поле кольоропозначень у російськомовному рекламному дискурсі - це сукупність кольоропозначень, які функціонують у російськомовній рекламній комунікації.

Прикметники з семами кольору є основою фонду кольоролексики російської мови. Як загальномовні кольоропозначення ми визнаємо стилістично нейтральні, широко відомі прикметники з денотативно-сигніфікативними семами кольору, умовно зараховуючи до загальномовних лексем на позначення кольору засвоєні російською мовою запозичені кольоропозначення.

У сучасному російськомовному рекламному дискурсі функціонують не всі зафіксовані лексикографічними виданнями загальномовні кольоропозначення (близько 102 одиниць з 210): частина загальномовних назв кольору не входить до структури семантичного поля рекламних кольоропозначень, оскільки вони не відповідають стандартам рекламної назви кольору, не викликають позитивних емоцій у покупця.

Загальномовні кольоропозначення розподіляються на семантично похідні та семантично непохідні одиниці. Загальномовні семантично похідні кольоропозначення становлять приблизно 74 % від загальної кількості загальномовних назв кольору в російській мові. Кількість семантично похідних загальномовних кольоропозначень, створених на базі відносних прикметників-характеристик явищ та об'єктів живої / неживої природи, більша, ніж кількість загальномовних семантично похідних кольоропозначень, мотивованих назвами артефактів.

Маніпулятивна спрямованість рекламного дискурсу активізує процеси формування оказіональних кольоропозначень, впливаючи на наповнення семантичного поля кольоропозначень у російськомовному рекламному дискурсі. Оказіональні кольоропозначення обмежені у своєму вжитку російськомовними рекламними текстами, вони мало розповсюджені в російській мові, сема «колір» може бути зосереджена в конотативному макрокомпоненті семеми такої назви кольору. Семантична та функціональна специфіка оказіональних кольоропозначень зумовлює їх розташування в периферійних зонах аналізованого семантичного поля.

Оказіональні кольоропозначення також представлені ад'єктивними одиницями, що створені від відносних прикметників-характеристик об'єктів та явищ природи, артефактів. Як правило, такі нові рекламні кольоропозначення характеризують зелені, жовті, коричневі колірні зразки. Поява та функціонування подібних одиниць свідчить про спроби оновлення складу ад'єктивних кольоропозначень російської мови.

Іменники та прикметники у більшості випадків стають основою для створення функціональних колоративів, оказіональних кольоропозначень, які функціонують у межах російськомовного рекламного дискурсу. Виконуючи функцію рекламного кольоропозначення, лексеми-компоненти втрачають ознаки своєї частини мови. Серед функціональних колоративів є однокомпонентні (створені на базі іменників та прикметників) та багатокомпонентні. Багатокомпонентними кольоропозначеннями виступають словосполучення (зазвичай дво- та трикомпонентні), які використовуються як самостійні назви кольору. На відміну від двокомпонентних функціональних колоративів трикомпонентні функціонують як злиття іншомовних та власне російських кольоропозначень.

Квазіколоративи, функціональні колоративи, основою для створення яких були іменники та прикметники без денотативно-сигніфікативних сем кольору, формують велику групу. Семантика таких лексем на позначення кольору позбавлена колірного потенціалу, їх колірна функція є набутою, ці одиниці ані формально, ані змістовно не відповідають стандартам загальномовних кольоропозначень.

Оказіональні семантично похідні кольоропозначення частіше мотивовані назвами об'єктів, створених людиною, тому значна частина цих імен кольору - назви об'єктів та явищ культури, кольоропозначення - назви осіб та вигаданих істот. З'ясовано, що в рекламному дискурсі відбувається зміна семантичних пріоритетів при обранні мотиваторів кольору: від об'єктів природного походження до артефактів.

Частина оказіональних кольоропозначень, які функціонують у російськомовній рекламі, репрезентована одиницями, запозиченими з англійської та французької мов.

Лінгвістичні, психолінгвістичні та соціокультурні особливості колірних ознак зумовлюють механізм наповнення семантичного поля кольоропозначень у російськомовному рекламному дискурсі. Значною мірою цей процес реалізується завдяки маніпулятивному потенціалу рекламної кольоролексики (семантичним трансформаціям лексем, використанню алюзій та запозичених назв кольору, естетизації кольоролексики, створенню оказіональних кольоропозначень із залученням лексем інших семантичних полів).

Ієрархічна структура семантичного поля кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі формується навколо інтегрального значення «колір». Ядро репрезентоване лексемою цвет, центральна зона обмежена широко вживаними в рекламі загальномовними кольоропозначеннями. Семантичні та функціональні особливості кольоропозначення визначають його місце в структурі поля: лексичні одиниці центральної зони поля більш інформативні в колірному аспекті, ніж конститутиенти периферійних зон. Наявність семи «позитивна оцінка» є характерною рисою оказіональних кольоропозначень, що формують периферійну зону семантичного поля кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі. Більш віддалена периферія аналізованого явища репрезентує, на нашу думку, квазіколоративи та не засвоєні російською мовою запозичені назви кольору.

Семантичне поле кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі має одинадцять окремих мікрополів (відносно самостійні одиниці в структурі поля, у межах мікрополя сконцентровані кольоропозначення з семантикою однієї колірної ознаки). Базові кольоропозначення (белый, желтый, зеленый, коричневый, красный, оранжевый, розовый, серый, синий, фиолетовый, черный), що є вершинами цих комплексів, вступають у гіперо-гіпонімічні відношення з ядерною лексемою поля - цвет. Кожне мікрополе має лексико-семантичні групи центральної зони із загальномовними кольоропозначеннями; периферійні зони мікрополів репрезентовані одиничними загальномовними назвами кольору, що з різних причин не активно функціонують в рекламі, та групами оказіональних кольоропозначень, у семантичній структурі яких сема «колір» може бути асоціативною.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Горлачева В. В. Проявление синестезии в современных русскоязычных рекламных цветонаименованиях / В. В. Горлачева // Вестник Запорожского национального университета. Филологические науки. - 2008. - № 1. - С. 72 - 79.

2. Горлачева В. В. Квазиколоративы в современном русскоязычном рекламном дискурсе / В. В. Горлачева // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». - 2009. - Вип. 15. - Т. 2. - С. 30 -34.

3. Горлачова В. В. Особливості семантичного поля російськомовних рекламних кольоропозначень / В. В. Горлачова // Російська філологія. Український вісник. - № 2 (39). - Харків, 2009. - С. 3 - 6.

4. Горлачева В. В. Микрополе "оранжевый" как компонент семантического поля рекламных цветообозначений / В. В. Горлачева // Східнослов'янська філологія: зб. наук. праць. Серія «Мовознавство». - Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2009. - Вип. 17. - С. 129 - 135.

5. Горлачева В. В. Гендерные особенности цветообозначений в современном русскоязычном рекламном дискурсе / В. В. Горлачева // Вестник Запорожского национального университета. Филологические науки. - 2009. - № 1. - С. 22 - 28.

6. Горлачева В. В. Микрополе «розовый» в структуре семантического поля рекламных цветообозначений / В. В. Горлачева // Мова і культура. - К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2009. - Вип. 12. - Т. 3 (128). - С. 213 -216.

7. Горлачова В. В. Кольоропозначення-оніми в сучасному російськомовному рекламному дискурсі / В. В. Горлачова // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки. - 2010. - № 1 - 2. - С. 32 - 36.

8. Горлачева В. В. Микрополе «оранжевый» в структуре семантического поля рекламных цветообозначений / В. В. Горлачева // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Російська мова та література в Україні: Проблеми вивчення та викладання» (Горлівка, 21-23 травня 2009). - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2009. - С. 43 - 45.

9. Горлачева В. В. О социокультурном компоненте семантики русских цветообозначений (материалы к факультативу по русскому языку) / В. В. Горлачева // Наука та освіта: зб. наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. - Вип. 5. - Запоріжжя: КЗ «ЗОІППО» ЗОР, 2009. - С. 118 - 123.

10. Горлачева В. В. О цветообозначениях-заимствованиях в современной рекламе / В. В. Горлачева // Вестник студ. науч. общества: сб. науч. трудов. - Горловка: Изд-во ГГПИИЯ, 2010. - Вып. 22: Языкознание. - Ч. 1. - С. 98 - 101.

11. Горлачева В. В. Образ женщины в современных русскоязычных СМИ (на материале рекламных цветообозначений) / В. В. Горлачева // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции «Язык как фактор формирования гражданина Украины» / под общ. ред. проф. К. Л. Крутий, проф. А. И. Павленко. - Запорожье: ТОВ «ЛИПС» ЛТД, 2008. - С. 40 - 45.

12. Горлачева В. В. «Рекламные слова» в системе современных русскоязычных цветонаименований / В. В. Горлачева // Лексико-грамматические инновации в современных славянских языках: Материалы IV Междунар. науч. конф., Днепропетровск, 9-10 апреля 2009 г. / сост. Т. С. Пристайко. - Днепропетровск: Пороги, 2009. - С. 266 - 269.



АНОТАЦІЯ

Горлачова В. В. Структура семантичного поля кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2011.

Дисертацію присвячено вивченню структури семантичного поля кольоропозначень, що функціонують у російськомовному рекламному дискурсі. У роботі проаналізовано види рекламних кольоропозначень, виявлено склад та групи загальномовних кольоропозначень, що набувають певної ваги для сучасної комерційної реклами, розглянуто випадки відсутності у рекламі окремих загальномовних кольоропозначень. Враховуючи семантичний, формальний та частотний принципи функціонування загальномовних кольоропозначень у сучасній рекламі, було визначено зони їх розташування в межах семантичного поля кольоропозначень російськомовного рекламного дискурсу. Встановлено змістовий потенціал оказіональних назв кольору із зазначенням самостійних видів таких одиниць, визначено їхню семантичну та формальну специфіку. У роботі представлено структуру семантичного поля кольоропозначень у сучасному російськомовному рекламному дискурсі, яка складається з ядра, центра та периферії, що визначаються відповідним лексичним наповненням. Звернення до семантичних та функціональних аспектів рекламної кольоролексики дозволило окреслити маніпулятивний потенціал різних видів кольоропозначень. Застосування польового підходу дало можливість системно та структуровано визначити зміни сучасного фонду кольоролексики під впливом соціокультурно та психолінгвістично зумовлених уявлень про колір носіїв російської мови. Ключові слова: семантичне поле, рекламний дискурс, кольоропозначення, кольоролексика, лексико-семантична група, центр поля, периферія поля, лексема.

АННОТАЦИЯ

Горлачева В. В. Структура семантического поля цветообозначений в современном русскоязычном рекламном дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2011.

Диссертация посвящена описанию структуры семантического поля цветообозначений, фигурирующих в современных русскоязычных рекламных текстах конца двадцатого - начала двадцать первого века. В работе рассмотрены основные группы цветообозначений, функционирующих в русскоязычном рекламном дискурсе, указано их расположение в центральной и периферийных зонах поля в соответствии с их семантическим потенциалом.

Отмечено, что современная реклама как относительно новое дискурсивное явление и специфический фрагмент массовой культуры анализируется как психологами, социологами, так и филологами. Динамичность и суггестивность рекламного дискурса отражается на его лексическом фонде, в том числе цветообозначениях: рекламная цветолексика наряду с номинативной выполняет манипулятивную функцию, выступая средством привлечения внимания покупателя. Современный русскоязычный рекламный дискурс, имеющий собственные традиции, подвержен влиянию западных социокультурных и собственно лингвистических канонов, поэтому рекламная цветолексика содержит и общеязыковые, и новые виды цветообозначений.

Общеязыковые цветообозначения (имена прилагательные с денотативно-сигнификативными семами цвета, зафиксированные лексикографическими изданиями русского языка), востребованные в русскоязычной рекламе, на наш взгляд, формируют центральную зону рассматриваемого семантического поля, так как в их семемах сема «цвет» имеет статус основной, они стилистически нейтральны и широко распространены в русскоязычном рекламном дискурсе. Не все общеязыковые цветообозначения в одинаковой мере востребованы в современной рекламе, что влечет за собой отсутствие отдельных общеязыковых цветообозначений в структуре анализируемого семантического поля.

Общеязыковые цветообозначения разграничены на семантически производные и семантически непроизводные единицы. Семантически производные общеязыковые цветообозначения составляют основу цветословаря русского языка. Доля семантически производных общеязыковых цветообозначений, образованных от относительных прилагательных-характеристик явлений и объектов живой и неживой природы, более обширна. Узкий круг общеязыковых семантически производных цветообозначений мотивирован названиями артефактов. Семантическое поле рекламных цветообозначений наполнено новыми адъективными компонентами с денотативно-сигнификативными семами цвета, что свидетельствует о развитии цветословаря в русскоязычном рекламном дискурсе.

Используя общеязыковое цветообозначение как средство воздействия на покупателя, копирайтеры применяют аллюзии, одновременно актуализируют прямое (нецветовое) и переносное (цветовое) значения слова, обращаются к коннотативному потенциалу имен цвета. Языковая игра в этих случаях основывается на социокультурном опыте носителей русского языка.

Периферия семантического поля цветообозначений в современном русскоязычном рекламном дискурсе представлена единичными общеязыковыми цветообозначениями, которые по разным причинам не активно функционируют в рекламе, и группами окказиональных названий цвета, в семантической структуре которых сема «цвет» часто не является денотативно-сигнификативной.

Среди окказиональных цветообозначений присутствуют функциональные колоративы (производные неизменяемые цветообозначения, которые выступают в данной функции в пределах рекламного дискурса), а также заимствования. Часть функциональных колоративов образована от лексем без денотативно-сигнификативных сем цвета (квазиколоративы).

Общеязыковой закономерностью, регулирующей семантическое варьирование в структуре рекламного имени цвета, является актуализация одних смысловых элементов и нейтрализация других. Семантические трансформации происходят под влиянием контекста, который, воздействуя на слово, обуславливает семантический сдвиг в значении, подчиняя название цвета коммуникативным задачам рекламного дискурса. Семантическая трансформация в структуре цветообозначения происходит за счет совмещения различных значений одного слова, актуализации потенциальных сем как семантических приращений в семантике слова. Нередко ассоциативная связь становится базой для семантических изменений рекламных названий цвета. Ассоциативные связи лексем, выступающих именами цвета в рекламе, привлекают в семантическое поле рекламных цветообозначений лексемы из других полей.

Наличие семы «положительная оценка» - характерная черта окказиональных цветообозначений, наполняющих периферийные зоны рассматриваемого поля. Периферия семантического поля цветообозначений условно разделена на два сектора: ближайшая и дальнейшая периферия, о чем свидетельствует их различный лексический состав. Компоненты ближайшей периферии содержат эксплицитную сему «цвет» (редко употребляемые в рекламном дискурсе общеязыковые цветообозначения и функциональные колоративы, содержащие общеязыковые названия цвета). Дальнейшая периферия представлена, как правило, квазиколоративами и семантически пустыми заимствованиями.

Все семантическое поле цветообозначений в русскоязычном рекламном дискурсе разделено на одиннадцать микрополей (относительно самостоятельные единицы в системе всего поля, в рамках микрополя сконцентрированы цветообозначения с семантикой одного тонового признака). Синонимический ряд - это основа каждого микрополя. Базовые цветообозначения выступают стержнями этих комплексов, вступая в гиперо-гипонимические отношения с ядерной лексемой поля. Границы между центральной и периферийными зонами, а также отдельными микрополями в структуре семантического поля размыты, поэтому их состав изменчив.

...