Функціонально-семантичні особливості дискурсивного слова аджеба (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСИВНОГО СЛОВА АДЖЕБА (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ СУЧАСНИХ БОЛГАРСЬКИХ МАС-МЕДІА)

Огієнко І.С.

This article describes the main meanings and functions of discourse word adgeba in modern Bulgarian media text. The analysis demonstrates that adgeba have various meanings and can express the different functions. The analysis demonstrates the kontekstual using of adgeba, semantic, morphological, syntactic and structural characteristics of adgeba.

Key words: adgeba, discourse words, semantics, mass-media, text.

аджеба семантичний дискурсивний синтаксичний

В статье описаны основные значения и функции дискурсивного слова аджеба в текстах современных болгарских мас-медиа. Показано, что аджеба может иметь различные значения и выражать разные функции. Описаны контекстуальне употребления аджеба, комплексно проанализированы семантические, морфологические, синтаксические и структурные характеристики аджеба.

Ключевые слова: аслъ, дискурсивные слова, семантика, масс-медиа, текст.

Стаття присвячена опису основних значень і функцій дискурсивного слова аджеба у текстах сучасних болгарських мас-медіа. Продемонстровано, що аджеба може мати різні значення і виконувати різні функції. Описано контекстуальні вживання аджеба, комплексно проаналізовані семантичні, морфологічні, синтаксичні і структурні характеристики аджеба.

Ключові слова: аджеба, дискурсивні слова, семантика, мас-медіа, текст.

Дослідження дискурсивних слів є актуальною проблемою сучасного мовознавства. Ця група слів активно вивчається з 50-х років ХХ століття. Існує значна кількість праць, присвячених опису дискурсивних слів, що відрізняються методами і підходами їх аналізу. Це пояснюється неоднорідною частиномовною приналежністю цієї групи лексем та їх семантичною і функціональною багатозначністю.

На сьогодні термін дискурсивні слова широко використовується у дослідженнях з мовознавства. Він пов'язується з „особливою групою слів, принципово важливою властивістю яких є їх безпосередній зв'язок з функціонуванням дискурсу” [3, 7] для забезпечення його формально-граматичної і змістової зв'язаності. У болгарській мові наявна значна кількість дискурсивних слів, запозичених з турецької мови. Можна припустити, що це зумовлене тривалим тісним контактуванням болгарської і турецької мови і ситуацією білінгвізму, що існувала протягом кількох століть. Одним із таких дискурсивних слів є аджеба.

У даній статті зроблений функціонально-семантичний аналіз дискурсивного слова аджеба на основі аналізу його контекстуальних вживань у текстах сучасних болгарських мас-медіа. Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: описати семантичні та функціональні характеристики аджеба та визначити його місце у текстах сучасних болгарських мас-медіа.

Ілюстративний матеріал для статті добирався зі сторінок газет „Сега”, "Труд", "Новинар" і "Дневник", "Шоу", "Седмичен труд" частина контекстів підібрана у довільному порядку з мережі інтернет за допомогою пошукової системи google, яка дає можливість використовувати інтернет як великий хаотичний корпус.

Основна проблема у описі дискурсивних слів полягає у тому, щоб пов'язати значення дискурсивних слів, яке подається у словниках, і ті види контекстів, у яких ці дискурсивні слова вживаються [4, 305]. У більшості лексикографічних описів дискурсивні слова представлені як позбавлені власне значення; наводяться лише типи контекстів, у яких вони вживаються; або ж наводиться дуже узагальнене значення і при цьому залишається незрозумілим, як воно реалізується у конкретних контекстах. Оскільки дискурсивні слова тісно пов'язані з контекстом і розмежування значення дискурсивного слова і значення контексту є досить складним, то для багатьох дискурсивних слів характерна здатність повністю збігатися з контекстом, дублюючи семантику його окремих фрагментів. На думку І.Б. Левонтіної [5, 305], ототожнити тлумачення дискурсивного слова ще складніше, ніж повнозначного. Вживання дискурсивних слів мовцем загалом суттєво недоосмислене і невідрефлектоване, порівняно з повнозначними словами [5, 305]. Побудова тлумачень дискурсивних слів не базується на мовній свідомості. У самого носія мови не виникає відчуття, що, вживаючи дискурсивне слово, він передає значення.

Лексикографічні джерела фіксують такі значення ДС амджеба (чи його фонетичних варіантів амджаба [1; 6; 8; 10; 11], амджиба, амжеба, амжаба [12]): невже, невже й справді [1], дивно, насправді [8; 10]; уживається в запитальних реченнях для підкреслення здивування, сумніву, подиву через якусь причину [6]; невпевненість [11]; наприклад, так би мовити, випадково [7], щось дивне: вживається в запитаннях про щось невідоме [2].

Амджеба запозичене з арабської мови через посередництво турецької мови. У турецькій мові acaba є «часткою для вираження цікавості, сумніву й невпевненості» [10].

Амджеба Р ?адресант не знає, Р чи не Р; адресант уважає, що очевидно не Р; адресанта дивує Р?.

Амджеба виражає сумнів автора тексту в тому, чи Р відбулося/ відбувається/ відбудеться. Не че е важно, ама и прелитащият накрая се развълнува: дадоха ли аджеба, както би се изразила леля им Мария-Луиза (Сега, 24.10.2002).

Амджеба вживається за умови, коли адресант знає, що для здійснення Р існує якась перешкода, яка й призводить до його невпевненості. Къде той намира в момента - не знам. Аджеба, извън страната ни (Сега, 05.11.2001). Мовцю невідомо, де знаходиться суб?єкт висловлення. Будь-яке його припущення є сумнівним, тому що невідомо, чи воно відповідатиме дійсності.

Амджеба може вказувати на вагання адресанта. У таких випадках у висловленні дуже часто існують два припущення, між якими й вагається автор. Защо аджеба - не знаеш, или просто не казваш - не знам. А това има значение (Стандарт, 26.07.2005). Подеколи він вагається між двома категоричними відповідями - так або ні. Синият му събрат «Demokratsia» дисектира царя - жив ли е, аджеба, или не (Сега, 21.04.2001). Також адресант може вагатися між здійсненням чи нездійсненням дії. За таких умов амджеба поєднує між собою дієслово та його заперечну форму. …Искат ли аджеба или не искат да им рови из частната собственост (www.obshtestvo.net/?p=28f56g78j342jk9876k).

Амджеба здатне маркувати невпевненість, яка виникає в результаті абсолютного або неповного розуміння адресантом ситуації, яка склалася. Сума време размишлявах - как все пак е възможна, аджеба, тая работа (Сега, 07.10.2000). Нерозуміння виникає через відсутність мотивації здійснення тих чи інших дій. Ето и митничарите в Русе - уволняват ги, а не им казват за какво, аджеба, г-н Ревизор я подкара на принципа: митничарят ли е - режи му главата (Сега, 10.11.2001). Нездатність збагнути що-небудь може пояснюватися відсутністю розв?язання цього питання раніше. Никой досега не поставя въпроса, защо аджеба Израел бива атакуван (Дневник, 14.12.2006). Семантика нерозуміння підтверджується наявністю у висловленні дієслова не разбирам/ не разбера. Cамо не мога да разбера, защо аджеба ние трябва да им измисляме законите? (Сега, 03.02.2001). У зв?язку з нерозумінням у автора може виникати безліч питань. А защо, аджеба, са всички въпроси - защо не се съюзихме с един поробител и да вземем Виена преди векове, защо сега тръгваме към Европа? (Сега, 04.11.2000).

Невпевненість може виникати через відсутність інформації про важливу складову частину якоїсь події. Важно да обръщаме внимание и на дребния факт - аджеба колко души са нападнали Стефан и приятеля му (Сега, 26.08.2000).

Невпевненість автора полягає в неможливості перевірити на практиці зроблене припущення. Как аджеба ще докажеш, че си добър шофьор? Няма такъв начин в България (Дума, 24.05.2005). Адресанту невідомо, що змушує суб?єкта діяти таким чином, і це викликає в нього роздратування. Амджеба може виражати значення незадоволення. За какво, аджеба, и от какво недоволства този графоманлар? (Сега, 24.03.2004).

Амджеба характерне для випадків, коли автора дивує достовірність Р (Аджеба, наистина ли противоположностите се привличат? (www.bglog.net/the_year=2006)) або він настільки вражений, що не може повірити в існування Р (Преди месец българин се чудеше ще успее ли, аджеба, да пробие на Запад (Сега, 09.05.2001).).

Адресанта дивують дані, ствердження, існування яких видається йому маловірогідним. На беззаперечність такого тлумачення вказує дієслово чудя се, яке може вживатися в одному висловленні з амджеба. Дорковци се събират на селския площад и се чудят коя душица, аджеба, е затрита (Шоу, 9.08.2006). Семантику здивування амджеба підтверджує фраза не можа да се сети. Той се почеса по главата и не можа да се сети откъде аджеба се появиха тези пари. Късмет! (Сега, 30.12.2000). У болгарській мові прагматична функція здивування граматикалізується за допомогою запитальної частки ли, що є обов?язковим складником загального запитання й необов?язковим елементом запитання із запитальним словом. Проте для вираження здивування ли може вживатися в запитальних реченнях із запитальними словами. Таким чином вона показує, що адресант настільки здивований, що не може довго чекати відповіді, а потребує почути її негайно [12]. Для амджеба теж характерне функціонування у висловленнях такого виду. Амджеба як запозичення з турецької мови надає запитанню більшої експресивності, сприяє акцентуванню уваги адресата на запитанні. Защо аджеба всеки път като минава проверка в автобуса трябва да се чувствам едва ли не като престъпник, дори и да съм си продупчил билета? (Шоу, 07.06.2005). Амджеба може вказувати на те, що адресанта наскільки дістало незнання якогось факту, що в нього закінчується терпіння. Барем кажете кой е този анонимник Константин Иванов, аджеба!? За Биолчев знаем. А Косьо Иванов? (www.vsekiden.com/topic=1&id=1527).

Амджеба може виражати семантику цікавості. И изведнъж той се превръща в суперпича сред актьорите на всички времена. Как го е постигнал? Как става тая работа, аджеба? (Сега, 30.03.2002). Якщо адресанта щось інтересує, це може свідчити про те, що він ще недостатньо теоретично обізнаний із тієї чи іншої сфери, а, отже, не може з упевненістю говорити про це. Историята на електронната музика или какво аджеба е това чудо (Седмичен труд, 26.06.2004). Цікавість може бути недоречною в тому випадку, коли суб?єкта це безпосередньо не стосується й порушує морально-етичні норми стосовно інших осіб. Като пристигнал в селото и станало ясно, че това е докторът, местните се трупали пред здравната служба и си шушукали с любопитство що за птица ще е, аджеба, тоя афганистанец (Сега, 10.04.2002). Цікавість, виражена амджеба, може бути обумовлена відсутністю попереднього досвіду. Какво, аджеба, ще стане, ако извънземните наистина кацнат официално? (www.monitor.bg/main/sid=1169). З амджеба адресант спонукає адресата відповісти на запитання, наголошуючи таким чином на своєму підвищеному інтересі отримати очікувану відповідь.

Амджеба маркує просьбу адресанта повідомити йому потрібну інформацію, щоб задовольнити власну цікавість або потребу знати. Защо аджеба Александър Гевгалов е единственият плащащ патента си оръжейник в оръжеен Казанлък? (Сега, 23.08.2003). Невідомо, чи отримає адресант необхідну інформацію або принаймні відповідь на своє питання. Вие, може би, имате отговор, кой аджеба дава парите на царското движение и какво ще иска срещу това? (Сега, 23.06.2001).

Думка про те, що подія могла б відбутися не так, а інакшим шляхом, викликає в адресанта відчай. Страхът от неизвестното, шпиономанията владеят чувствата на по-възрастните сърби, които трудно могат да си представят как аджеба ще изглежда тази промяна без Слобо (Cега, 28.09.2000).

Амджеба здатне вводити детальне аргументування припущення автора. Има един принцип. Когато отидеш някъде и искаш да направиш концерт, първо нещо е проучване, аджеба. В това място, ако отидеш и пуснеш квартет «Димов», дали ще събере достатъчно хора, на които искаш да им кажеш някакво послание, или няма (Cега, 07.02.2001).

Амджеба може вживатися в питаннях, які потребують детального пояснення якогось слова, терміна тощо, невідомого адресатові. Дуже часто такі запитання містять дієслово знача. Амджеба не є характерним словом для запитань такого типу й уживається для маркування ситуації розмовності. Можливо, таким чином адресант прагне отримати цілком зрозумілу, не обтяжену спеціальною термінологією тощо, відповідь. Какво аджеба значи Distributet software? (www.clubford.org/php?p=95726).

Амджеба може вживатися в риторичних запитаннях, які не адресовані до конкретного реципієнта й не потребують відповіді. Атлети, аз нямам шалче, а Брито - има, кой аджеба е по-левскар? (www.segabg.com/topic_id=65293).

Граматичні характеристики амджеба настільки ж різноманітні, як і його комунікативно-прагматичні значення. З точністю визначити частиномовну приналежність амджеба фактично неможливо, адже амджеба може вживатися у функції прислівника (Не бива пред хората … се чудят аджеба какво става (Сега, 31.05.2001)), частки (От кого? Май от турците. Вай! Раздвояваме се: аджеба да ги хвалим ли сега или да ги псуваме? (Сега, 19.02.2003)), вигука (Отделна тема е откъде ще ги вземат, аджеба!?! (Сега, 06.10.2000)).

Амджеба може займати достатньо вільний порядок у висловленні, що не характерно для болгарських слів, які вживаються для формулювання питання [12]. Амджеба може стояти на початку висловлення (Аджеба кои са видните персони в тази държава? (Сега, 15.03.2006)), у середині (И как, аджеба, е разбрал какво му е отговорил президентът (Сега, 27.11.2004).) чи в кінці (И защо е цялото това творчество, аджеба? (Жълт Труд, 27.04.2000)), і при цьому характер запитання залишається незмінним.

Амджеба характерне для контекстів із дієсловом обяснявам/ обясня. Един по телевизора ми обяснява как аджеба ще става прелитането на съюзническите самальоти на НАТО (Сега, 03.10.2001). Амджеба характерне для контекстів із дієсловом разбирам/ разбера. Тогава вече ние с г-н Гевондян разбрахме аджеба за какво става реч (Сега, 16.04.2002).

Для амджеба характерними є контексти із запитальною часткою дали. Някои го мислехме, питахме се дали, аджеба наистина е така (24 часа, 10.05.2000). В окремих випадках амджеба може виконувати функцію дали. …Почваме да се питаме: аджеба този Бакърджиев да не би случайно да е самият княз на злото? (Сега, 09.01.2001). У таких контекстах для амджеба, так само, як і для дали, характерним є вживання поряд дієслова питам. Питам се: аджеба няма ли да се сетят да постулират и отзоваването? (Сега, 23.05.2003). Також амджеба часто функціонує у контекстах з іменником въпрос (Тогава моят въпрос е - аджеба, вие с кого ще се коалирате? (Дума, 19.10.2004)).

Для амджеба властивим є вживання поряд із запитальною часткою нали. Аджеба нали той самият и се явява един вид подстрекател? (Сега, 24.03.2001).

Амджеба може вживатися перед дейктичними словами. «24 часа» … не дава обяснения що е аджеба туй ОССЕ (Сега, 06.12.2004).

Для амджеба характерним є поєднання із бре, абе. У таких випадках ні амджеба, ні бре чи абе не впливають на значення одне одного, а їх уживання поряд є цілком випадковим, оскільки амджеба підкреслює запитання, а бре й абе сприяють наближенню до адресата. Тутакси човек ще си помисли: «Абе, аджеба, с какво ще живеят хорицата?» (Сега, 19.11.2003). Бре, аджеба «Властелинът» чак толкова лош филм ли е? (www.prostotiq.com/2005/01/post_16=69453688g56g7788034).

Загальним для всіх висловлень з амджеба є те, що адресант зацікавлений змістом Р. Саме цим можна пояснити надзвичайно широку вживаність амджеба. Складається враження, що кількість відтінків ставлення автора до ситуації, виражених за допомогою амджеба, є фактично безмежною. Амджеба виражає невпевненість мовця в існуванні Р, вагання в його достовірності. У різних випадках адресант може відчувати різні емоції у відношенні до ситуації Р. Адресант розгублений через те, що не знає Р чи не Р. Амджеба наголошує, що його вражає Р: дивує, дратує, цікавить, обурює. Амджеба характерне для висловлень, що виражають запитання - як прямі, так і непрямі. Амджеба зазвичай посилює запитання. У частиномовній класифікації для амджеба немає чітко визначеного місця, адже воно може бути й прислівником, і часткою, і вигуком. Позиція амджеба в структурі висловлення надзвичайно вільна й нічим не обумовлена. Для амджеба характерне поєднання з обяснявам/ обясня, разбирам/ разбера, дали, нали, абе, бре.

Література

1. Български етимологичен речник/ред. В.И.Георгиев. Ї София: БАН, Институт за българския език, 1971 Ї 1986. Ї Т. 1.

2. Геров Н. Речник на българския език. Фототипно издание. Ї София: Български писател, 1975-1978. Ї Т.І.

3. Дискурсивные слова русского языка: опыт контекстно-семантического описания/ под ред. К.Киселевой и Д.Пайара. Ї М.: Метатекст, 1998. Ї 447с.

4. Левонтина И.Б. Об одной загадке частицы ведь // www.dialog.ru/archiv/2005.

5. Левонтина И.Б. Ишь // Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура / Отв. ред. Ю.Д. Апресян. Ї М.: Языки славянской культуры, 2004. Ї С. 305-318.

6. Речник на българския език : [в 11 т.]. - София : Изд-во на БАН (I-VII т.), Проф. Марин Дринов (от VIII т.). - 1977 - 20 .

7. Т. 1. А - Б [ред. К. Чолакова]. - 1977. - 910 с.

8. Речник на редки, остарели и диалектни думи в литературата от ХIХ и ХХ век / [С. Илчев, А. Иванова, А. Димова, М. Павлова]. - София : БАН, 1974. - 606 с.

9. Речник на турските думи в съвременния български печат / Весела Кръстева. Ї София : Лаков ПРЕСС, 2000. Ї 127с.

10. Речник на чуждите думи в българския език с приложения/ Иван Габеров, Диана Стефанова / 5 издание. Ї Велико Търново: GABEROFF, 2002. Ї 927с.

11. Тълковен речник на турцизмите в българския език / В. Кръстева. Ї София: СКОРПИО ви, 2003. Ї 248с.

12. A dictionary of turkisms in Bulgarian /Alf Grannes, Kjetil Rе Hauge, Hayriye Sьleymanoрlu. Ї Oslo: Novus forlag, 2002. ? 604 р.

13. Hauge K. Rе. Ways of asking: the «question particle» acaba/ adћeba in Turkish and Bulgarian / Kjetil Rе Hauge // Езиковедски изследвания в чест на 75-годишнината от рождението на ст.н.с. І ст. д.ф.н. Йордан Пенчев / съст. И. Куцаров, В. Райнов, М. Лакова. - София : Артграф, 2006. - P. 542-546.

Размещено на Allbest.ru