Лінгвістична категоризація і моделювання знань в англомовному дискурсі програмного забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 811.111'322+811.111'42

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук

Лінгвістична категоризація і моделювання знань в англомовному дискурсі програмного забезпечення

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Біскуб Ірина Павлівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор Бєлова Алла Дмитрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Ільченко Ольга Михайлівна, Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України, завідувач кафедри іноземних мов;

доктор філолічних наук, професор Левицький Андрій Едуардович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови;

доктор філологічних наук, професор Полюжин Мийхайло Михайлович, Закарпатський державний університет, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу, проректор із науково- методичної роботи

Захист відбудеться “26” травня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирівська, 58, зал № 12.

Автореферат розіслано “12” квітня2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук Клименко Л. В.

комунікативний моделювання вербалізація програмний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертація присвячена обґрунтуванню принципів застосування лінгвістичної категоризації для лінгвокогнітивного моделювання вербальної взаємодії людини й комп'ютерної системи в сучасному англомовному дискурсі програмного забезпечення. Дискурс програмного забезпечення (ДПЗ) визначаємо як лінгвістичну когнітивно-комунікативну діяльність користувача та комп'ютерної системи, що передбачає використання природної мови як засобу лінгвокогнітивного моделювання різних типів знань і спрямована на забезпечення результативної взаємодії людини й машини. Запропонований у науковій роботі підхід до вивчення ДПЗ передбачає створення загальної моделі вербальної комунікації людини та машини на основі комплексного аналізу механізмів лінгвістичної категоризації дійсності, комунікативно-стратегічного планування й лінгвістичного моделювання як її інваріантних складових частин.

Недостатній рівень вивчення когнітивних і функціональних властивостей природної мови як засобу спілкування з комп'ютером призводить до надмірної формалізації використання мовних одиниць під час моделювання мовленнєвого спілкування людини й машини (М. М. Амосов, І. Ю. Алексєєва, Л. Барсалоу, В. Сімонс, А. Барбі, К. Вілсон, М. Гегарті, К. Бразак). На початку ХХІ століття з'явилася низка праць, у яких семіотичні та когнітивно-категоризаційні властивості природної мови визнаються дієвими інструментами для генерування релевантних комп'ютерних моделей знань (А. Д. Бєлова, О. С. Кубрякова, А. Е. Левицький, А. С. Самігулліна, В. З. Дем'янков, А. Є Кібрік, М. М. Болдирев, М. Гаквел, Б. Гілон, Дж. Лакофф, Р. Ленекер). Увагу дослідників усе більше привертає використання природної мови для планування й моделювання реальних комунікативних ситуацій (Н. Д. Арутюнова, Ф. С. Бацевич, О. С. Іссерс), у тому числі під час спілкування з комп'ютером (І. М. Кобозєва, Н. І. Лауфер, І. Г. Сабурова, Л. В. Кокорева, О. Л. Перевозчикова, О. Л. Ющенко, А. Воскуль).

Актуальність теми дослідження зумовлена:

– необхідністю цілеспрямованих лінгвістичних досліджень особливостей використання природної мови як засобу комунікації з комп'ютером задля оптимізованого використання інтерфейсів програмного забезпечення;

– потребою в уточненні положень сучасної теорії комунікації щодо універсальних закономірностей стратегічного планування вербального діалогу людини й машини;

– потребою в оптимізації методології лінгвокогнітивного моделювання лінгвальних і нелінгвальних знань із метою їх формалізованого кодування в комп'ютерних системах;

– необхідністю укладання загальної моделі вербальної комунікації людини й машини, на яку спиратимуться розробники програмного забезпечення під час добору мовних засобів до інтерфейсів прикладних програм.

Спрямування реферованої праці на подолання методологічної невизначеності ключових принципів лінгвокогнітивного моделювання, а також запропоноване в ній переосмислення статусу та функцій лінгвістичних моделей роблять її дочасною й сприяють розв'язанню наукової проблеми моделювання вербальної комунікації людини та машини. Систематичне вивчення нового виду комунікації - мовленнєвого спілкування людини й машини, яке докорінно відрізняється від міжособистісної, - відкриває перспективи для нового наукового напряму - лінгвокогнітивного моделювання лінгвальних і нелінгвальних знань під час комунікації типу “людина-машина”.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 19 листопада 2007 року). Дисертацію виконано в рамках теми наукових досліджень Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації” (№ держ. реєстрації 06БФ044-01).

Предмет дослідження - лінгвістична категоризація й лінгвокогнітивне моделювання знань під час комунікації між людиною та комп'ютерною системою й принципи їх вербальної репрезентації в сучасному англомовному дискурсі програмного забезпечення.

Об'єкт дослідження - комплекс мовних категорій, комунікативних стратегій і тактик, а також мовних засобів, за допомогою яких реалізується вербальна взаємодія користувача й системи в англомовному дискурсі програмного забезпечення.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні механізмів застосування лінгвістичної категоризації та розробці основ лінгвокогнітивного моделювання знань для створення комплексної когнітивно-дискурсивної моделі вербальної комунікації людини й комп'ютера, яка реалізується в межах англомовного ДПЗ.

Означена мета зумовила розв'язання в роботі таких конкретних завдань:

– визначення теоретико-методологічних засад для виокремлення нового виду дискурсу - дискурсу програмного забезпечення;

– установлення механізмів і принципів когнітивно-комунікативного моделювання й вербалізації різних типів знань в англомовному дискурсі програмного забезпечення;

– з'ясування потенціалу лінгвістичних категорій під час моделювання мовної компетенції й мовного вжитку в дискурсі програмного забезпечення;

– інвентаризація комунікативних стратегій і тактик, що реалізуються в процесі вербальної комунікації з комп'ютером, та визначення їх ролі в комп'ютерному моделюванні різних типів знань;

– виокремлення й усебічне дослідження способів категоріально орієнтованого лінгвістичного моделювання знань, що використовується для розробки графічних інтерфейсів сучасного англомовного програмного забезпечення;

– створення загальної лінгвокогнітивної моделі комунікації людини й машини та опис мовних засобів її експлікації в англомовному ДПЗ із метою оптимізації вербальної взаємодії користувача й комп'ютера.

Матеріалом дослідження слугували близько 18 000 дискурсивних фрагментів, відібраних методом суцільної вибірки із англомовних пакетів операційних систем Windows Vista Ultimate, PCLinuxOS 2010 і Mac OS X Jaguar, прикладних програм (Microsoft Office Word 2003, Microsoft Office Word 2007, Microsoft Office PowerPoint 2007, Microsoft Office Excel 2007, Microsoft Office Access 2007, Microsoft Internet Explorer 8., Adobe Reader 9.1) для вивчення письмово-графічного варіанта ДПЗ. Із них - близько 4200 слів і словосполучень на позначення команд та функцій (від трьох до 30 знаків), близько 8500 повідомлень у діалогових вікнах (від 30 до 300 знаків) і близько 4300 текстів довідкових повідомлень (від 1500 до 6000 знаків). Для аналізу усного варіанта ДПЗ відібрано майже 550 висловлювань на позначення команд і функцій програмного забезпечення Dragon NaturallySpeaking 7 (від трьох до 60 знаків під час відтворення на письмі), близько 400 фрагментів довідки User Guide (від одного до 70 знаків) і 50 звукових фрагментів тренувального модуля Tutorial (від 100 до 300 знаків у процесі відтворення на письмі).

Запропоноване дослідження методологічно й концептуально ґрунтується на таких вихідних положеннях, доведених у лінгвістиці:

· Сучасні дискурсивні студії, окрім комунікативного спрямування, передбачають комплексне залучення когнітивних принципів і методик, що дає змогу окреслити когнітивно-дискурсивну перспективу виокремлення й дослідження нових видів дискурсу (Т. ван Дейк, Н. Д. Арутюнова, О. С. Кубрякова, А. Д. Бєлова, В. Б. Бурбело, Дж. Лакофф, Р. Джекендофф).

· Дискурс є водночас процесом і результатом мовленнєвої діяльності, що вивчається крізь призму психологічних (М. Л. Макаров, Л. М. Мурзін), логічних (Дж. Серль), соціологічних (М. Фуко), когнітивних (Н. Д. Арутюнова, О. С. Кубрякова, О. В. Александрова, А. Д. Бєлова, К. Я. Кусько), структурно-семіотичних (A. Греймас, Ж. Курте), комунікативних (Г. Г. Почепцов), культурологічних (A. Вежбіцька, Г. Г. Слишкін) аспектів.

· Дискурсивна комунікація є стратегічною й передбачає планомірне розгортання комунікативних актів відповідно до обраної комунікативної мети (Т. ван Дейк, Н.Д. Арутюнова, А. Д. Бєлова, А. Е. Левицький, О. С. Ісерс, М. Л. Макаров, О. В. Ярхо, Г. Томпсон).

· Лінгвістична категоризація - універсальний спосіб, за допомогою якого люди структурують знання про світ під час використання мови (Арістотель, В. Лабов, Дж. Лайонз, Дж. Лакофф, Е. Рош, Дж. Тейлор, Л. Вітгенштайн, Р. Ленекер, А. Е. Левицький та ін).

· Діяльнісний характер мовленнєвої комунікації досягається шляхом діалектичного єднання лінгвальних і позалінгвальних засобів, що проявляється в мультимодальній узаємодії адресата й адресанта (О. С. Кубрякова, І. С. Шевченко, О. І. Морозова, В. І. Карасик, М. Л. Макаров, Дж. Остін, Н. Карбонел).

Методологічна основа дослідження зумовила вибір і застосування комплексу загальнонаукових, загальнолінгвістичних, спеціальних лінгвістичних, когнітивно-комунікативних, дискурсивних і логічних методів дослідження, серед яких основними є такі:

– метод моделювання мовлення для генерування потенційно можливих мовленнєвих актів між людиною й комп'ютером;

– метод логіко-лінгвістичного моделювання для встановлення пропозиційних, синтагматичних і парадигматичних зв'язків між структурними компонентами ДПЗ, а також для створення комплексної універсальної моделі вербальної комунікації користувача та комп'ютерної системи;

– методи концептуального й фреймового моделювання для побудови концептуально- та фреймово орієнтованих мовленнєвих актів, що супроводжують використання ключових функцій прикладної комп'ютерної програми;

– метод концептуального аналізу метафор для з'ясування механізмів концептуалізації дійсності в метафорах програмного забезпечення;

– метод стратегічно-тактичного планування процесу комунікації для виявлення й інвентаризації комунікативних стратегій і тактик, що сприяють розгортанню дискурсивної комунікації з комп'ютером;

– метод контекстуального аналізу для виявлення особливостей використання лексико-семантичних характеристик лінгвістичних елементів у контекстах діалогових вікон англомовного дискурсу програмного забезпечення;

– метод аналізу словникових дефініцій для встановлення специфіки реалізації значень мовних одиниць під час вербальної взаємодії користувача з комп'ютером;

– метод реконструкції діалогу для дослідження діалогічних параметрів усного й письмово-графічного варіантів дискурсу програмного забезпечення;

– елементи методу кількісної та кількісно-графічної обробки даних для встановлення частотності проявів аналізованих явищ.

Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні й усебічному дослідженні нового виду комунікації - ДПЗ і створенні загальної моделі мовленнєвої взаємодії людини й комп'ютера, що реалізується в його межах. Новаторськими є також виокремлені експериментальним шляхом принципи комунікативно-стратегічного менеджменту дискурсивної комунікації шляхом використання обмеженої кількості комунікативних стратегій і тактик для планування потенційних комунікативних актів у межах інтерфейсу користувача програмного забезпечення. Уперше:

· запропоновано визначення ДПЗ із позиції сучасної когнітивно-дискурсивної парадигми як процесу й результату мовленнєвої (письмової та усної) взаємодії людини й комп'ютера;

· обґрунтовано механізми інтерактивного конструювання змісту в дискурсі програмного забезпечення;

· протиставлено та деталізовано поняття “комунікативного” й “комунікабельного” потенціалу дискурсивної комунікації;

· застосовано принципи дедуктивного та індуктивно-формального моделювання знань шляхом використання природної мови (англійської) як основного засобу лінгвокогнітивного моделювання;

· застосовано метод семантично-мережевого й гіпертекстового моделювання для розгортання потенційних мовленнєвих актів у межах англомовного ДПЗ;

· виявлено та систематизовано арсенал комунікативних стратегій і тактик для моделювання потенційного вербального спілкування з комп'ютером;

· змодельовано когнітивні сценарії застосування емулятивних і симулятивних моделей знань та способів їх вербалізації в дискурсі програмного забезпечення;

· розроблено інваріантний та варіативний компоненти загальної моделі вербальної комунікації користувача й комп'ютера;

· сформульовано принципи ведення усного діалогу та моделювання усної комунікації людини й комп'ютера.

Новими в роботі є класифікації:

· макро- та мікроструктурних елементів англомовного ДПЗ;

· концептуальних метафор для моделювання зв'язків об'єктів ПЗ із предметами, явищами й процесами об'єктивної дійсності та психологічної реальності людини;

· емулятивних (репрезентативних) і симулятивних (репродуктивних) моделей знань та механізмів їх вербалізації під час мовленнєвого спілкування з комп'ютером.

Наукова новизна отриманих результатів представлена в таких положеннях, що виносяться на захист:

1. Англійська мова як мова генерування більшості програмних продуктів є інструментом лінгвокогнітивного моделювання знань, а англомовний дискурс програмного забезпечення виступає платформою для створення загальної моделі комунікації людини й машини, що застосовується під час локалізації прикладних програм.

2. ДПЗ - лінгвістичний локалізований вид комунікативної діяльності людини й комп'ютера, основними ознаками якого є: а) об'єктивність моделювання когнітивно-лінгвістичної діяльності користувача; б) раціональність структурування дискурсивної комунікації; в) мультимодальність і мультимедійність - одночасне використання декількох каналів передачі інформації (візуального, аудіального, тактильного).

3. Характерна риса ДПЗ - перехід від комунікативності до комунікабельності, під час якого комунікація користувача й системи від простого процесу обміну інформацією трансформується в площину спільного (у випадку мережевого спілкування - колективного) конструювання знань із їх подальшою категоризацією за допомогою категорій природної мови.

4. Особливості дизайну інтерфейсів комп'ютерних програм зумовлюють макро- та мікроструктуру ДПЗ. Елементами макроструктури є назви команд і операторів, повідомлення діалогових вікон до ключових функцій, а також гіпертекстове середовище довідкових матеріалів. Елементи мікроструктури - слова, словосполучення, речення й тексти, згенеровані системою в процесі комунікації з користувачем.

5. Дедуктивні та індуктивно-формальні моделі знань отримують у дискурсі ПЗ конкретне лінгвістичне наповнення, яке реалізується шляхом використання лінгвістичних категорій, комунікативних стратегій і тактик, а також спеціально відібраних та оформлених мовних засобів, представлених у графічних інтерфейсах ПЗ.

6. У англомовному ДПЗ ефективно застосовується категоріальний потенціал сучасної англійської мови. Граматична й семантична категоризації в поєднанні із семантично-мережевим, гіпертекстовим і концептуально-метафоричним моделюванням виступають засобами формалізованого кодування лінгвальних та нелінгвальних знань, що актуалізуються під час узаємодії людини з комп'ютером.

7. Комунікативні стратегії й тактики в ДПЗ слугують способом моделювання когнітивних сценаріїв спілкування користувача з комп'ютером. Ключовими рисами комунікативної стратегії в ДПЗ є такі: 1) здатність до планування мовленнєвої комунікації оператора та комп'ютерної системи і її структурування комп'ютером; 2) здатність до прогнозування комунікативних виборів комп'ютера й мовленнєвих дій користувача з метою створення прагматичної симетрії, яка наближає спілкування користувача та системи до розмови двох людей.

8. Лінгвокогнітивна модель комунікації людини й машини, яка реалізується в комунікативному просторі ДПЗ, складається з інваріантної та варіативної частин. Інваріантна частина (модель мовної компетенції) містить установлений набір лінгвістичних категорій, комунікативних стратегій і тактик, а також лінгвокогнітивних моделей для моделювання лінгвальних і нелінгвальних знань. Варіативна частина (модель мовного вжитку) отримує конкретне лінгвістичне наповнення залежно від функціональної специфіки програмного продукту.

9. Процедура лінгвокогнітивного моделювання ґрунтується на двох категоризаційних процесах: емуляції (спосіб моделювання репрезентативних категоризаційних процесів) та симуляції (спосіб моделювання репродуктивних категоризаційних процесів). Категоризаційна суть емуляції й симуляції полягає в генеруванні дискримінаційних моделей діяльності, які дають змогу здійснювати вибір між можливими й альтернативними варіантами поведінки.

10. Усний варіант ДПЗ актуалізується в автоматичних діалогових системах, які поєднують у собі функції синтезу та розпізнавання мовлення, а також містять моделі знань, необхідні для розгортання релевантного діалогу між людиною й комп'ютером. Основними принципами ведення усного діалогу користувача та системи є: а) урахування технологічних можливостей систем розпізнавання мовлення; б) лінгвістичний менеджмент комунікативного каналу; в) ситуативна інтерпретація й адаптація лінгвістичних параметрів висловлювань; г) комунікативна гнучкість; ґ) презумпція комунікативного домінування людини в діалозі з машиною; д) адаптація до співрозмовника; ж) здатність до метасуджень.

11. В усному варіанті англомовного ДПЗ репрезентовано такі лінгвокогнітивні моделі: модель природної мови, модель завдань, модель діалогу, модель користувача, модель системи, основним призначенням яких є конвертування мовленнєвого потоку в графічні лінгвістичні структури, що згодом реалізуються за допомогою визначених комунікативних стратегій. Таким чином здійснюється подвійне моделювання знань за формулою “конвертер + лінгвокогнітивна модель знань”.

Теоретичне значення дисертації полягає в переосмисленні ролі лінгвістичної категоризації й лінгвокогнітивного моделювання в процесі розгортання вербальної взаємодії людини та машини, у виокремленні й систематизованому описі нового типу дискурсивної комунікації - ДПЗ, а також у створенні загальної лінгвокогнітивної моделі комунікації користувача та комп'ютерної системи, що дає змогу запропонувати нове розв'язання наукової проблеми - оптимізації вербальної комунікації людини й машини. У роботі зроблено теоретичний внесок у подальший розвиток таких галузей мовознавства:

– когнітивна прагмалінгвістика (систематизовано ключові принципи когнітивного та комунікативно-прагматичного моделювання вербальної комунікації людини й машини);

– комунікативна прагмалінгвістика (інвентаризовано перелік комунікативних стратегій і тактик для вербальної взаємодії з комп'ютером);

– дискурсологія (запропоновано критерії виділення й дослідження нового виду дискурсу - дискурсу програмного забезпечення);

– когнітивна семантика (удосконалено метод когнітивного моделювання семантичних мереж у гіпертекстовому середовищі);

– експериментальна фонетика (виокремлено комплекс звуко-буквених, звуко-циферних, орфографічно-пунктуаційних та ін. конвертерів для покращення якості автоматичного синтезу й розпізнавання мовлення);

– прикладна лінгвістика (запропоновано механізми оптимізованого використання природної мови як ключового засобу комунікації з комп'ютером).

Практична цінність роботи випливає із можливості використання її результатів під час укладання мовних пакетів англомовних прикладних програм, добору мовних засобів, що використовуються в графічних інтерфейсах сучасних програмних продуктів. Розроблені принципи та механізми ведення усного діалогу з комп'ютером сприятимуть удосконаленню технологій автоматичного синтезу й розпізнавання англійського мовлення, а також покращенню роботи автоматичних діалогових систем.

Одержані наукові результати можуть використовуватись у лекційних курсах із теоретичного та прикладного мовознавства (розділи “Когнітивна лінгвістика”, “Оптимізація функціонування мови”), теоретичної граматики англійської мови (розділи ”Граматичні категорії”), курсу “Актуальні питання германістики й романістики” (розділ “Комп'ютерна лінгвістика”), “Теоретична фонетика англійської мови” (розділ “Сучасні досягнення мовленнєвих технологій”), “Прикладна та комп'ютерна лінгвістика” (розділи “Моделювання функціонування мови”, “Моделювання вербальної взаємодії людини й комп'ютера”), “Методи лінгвістичних досліджень” (розділ “Методи лінгвокогнітивного моделювання комунікації).

Апробацію результатів дослідження здійснено на таких міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, як International Conference “New Insights into Semantics and Lexicography” (Люблін, 2005), наукова конференція “Мови, культури, переклад у добу глобалізації” (Київ, 2005), Всеукраїнська науково-практична конференція “Digging Deeper into CALL: Комп'ютерні технології у навчанні іноземних мов” (Горлівка, 2006), International Conferences on Computer Science and Information Technologies CSIT'2006, CSIT'2007 (Львів, 2006, 2007), Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених “Діалог культур: лінгвістичний і літературознавчий виміри” (Київ, 2008 р.), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Проблемы прикладной лингвистики” (Одеса, 2008), “Пріоритети германського і романського мовознавства” (Луцьк, 2008-2010), “Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі” (Київ, 2008), ІІІ Міжнародна науково-практична конференції “Актуальні проблеми психолінгвістики” (Переяслав-Хмельницький, 2008), Всеукраїнська наукова конференції пам'яті В. В. Акуленка, (Київ, 2008), І і ІІ Міжнародні конференції “Сучасні дослідження з іноземної філології” (Ужгород, 2008), Міжнародна наукова конференція “Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі” (Київ, 2008), “Актуальні проблеми філології та американські студії” (Київ, 2009-2010), ІV і V Міжнародні наукові конференції “Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2009-2010), Міжнародна науково-практична конференція “Ключові проблеми сучасної прикладної лінгвістики” (Луцьк, 2009), Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених “Етнічні мовно-культурні моделі світу в контексті українського перекладознавства: до 90-річчя Миколи Лукаша (Київ, 2009), ІV Міжнародна науково-практична конференція “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2010), ІІ і ІІІ Міжнародні наукові конференція “Іноземна філологія у ХХІ столітті” (Запоріжжя, 2009-2010), Всеукраїнська наукова конференція за участю молодих учених “Етнічні виміри універсуму: мова, література, культура” (Київ, 2010), наукові конференції професорсько-викладацького складу факультету романо-германської філології ВНУ імені Лесі Українки (Луцьк, 2005-2010).

Публікації. Основний зміст дослідження викладено в монографії “Англомовний дискурс програмного забезпечення як модель мовленнєвої взаємодії людини й комп'ютера” (19, 5 друк. арк.), 30 наукових статтях (14,45 друк. арк.), із них 27 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України (13,05 друк. арк.), трьох статтях матеріалів конференцій, трьох публікаціях тез до наукових конференцій (0,7 друк. арк.), в одному депонованому рукописі, у підручнику “Applied and Computational Linguistics” із грифом МОН України (15,83 друк. арк.) і двох методичних рекомендаціях (1,1 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій - 50, 88 друк. арк. Усі праці виконано автором одноосібно, за винятком однієї статті.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів із висновками, загальних висновків, списку наукових (598 позицій) і лексикографічних (10 позицій) джерел. Загальний обсяг роботи - 565 сторінок, обсяг основного тексту - 506 сторінок. Для ілюстрації положень дисертації наведено 52 таблиці, 74 рисунки, 20 схем та одну діаграму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, об'єкта, предмета дослідження; визначено актуальність, наукову новизну, теоретичне й практичне значення; установлено зв'язок дослідження з науковими темами; сформульовано мету, завдання; висвітлено методи наукового аналізу; викладено положення, винесені на захист; представлено мовний матеріал; наведено дані про публікації та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Лінгвокогнітивний аспект моделювання знань в англомовному дискурсі програмного забезпечення” наведено теоретико-методологічні причини виокремлення, структурні й функціональні характеристики, а також методи дослідження нового виду комунікативної діяльності - ДПЗ.

Беручи до уваги визначення дискурсу Т. ван Дейка, який розглядає його як складну єдність мовної форми, значення та дії, а також користуючись здобутками вітчизняних і закордонних мовознавців, ми розглядаємо ДПЗ як процес та результат мовленнєвої (письмово-графічної й усної) взаємодії людини та комп'ютера, під час якої актуалізуються лінгвокогнітивні моделі різних типів знань. Комплексний підхід до виокремлення й дослідження дискурсу програмного забезпечення засвідчив, що він є лінгвістично локалізованим видом комунікативної діяльності, у процесі якої здійснюється багатоцільове використання елементів конкретної мовної системи (у нашому випадку - англійської мови), їх властивостей і функціональних зв'язків. Тому цілком закономірно, що англійська мова, яка є мовою інтернаціонального вжитку та, як наслідок, мовою генерування більшості програмних продуктів, становить особливий інтерес як засіб лінгвокогнітивного моделювання знань і розробки загальної моделі комунікації людини й комп'ютера.

До виявлених і систематизованих лінгвокогнітивних характеристик сучасного англомовного ДПЗ, які відрізняють його від решти різновидів дискурсу, належать:

– об'єктивність - передбачає можливість специфікації в дискурсі формальних і концептуальних характеристик користувача з метою моделювання його когнітивно-лінгвістичної діяльності;

– раціональність - ґрунтується на припущенні щодо вмотивованого характеру поведінки людей загалом та мовленнєвої поведінки зокрема й передбачає когнітивно-прагматичне структурування дискурсивної комунікації, яка не повинна виходити за межі раціонального використання програмного забезпечення;

– мультимодальність / мультимедійність - одночасне використання декількох каналів передачі інформації (візуального, аудіального, тактильного).

Потенційна здатність комп'ютерних систем до модифікації мисленнєвої та мовленнєвої діяльності людей дає змогу виділити дві основні функції ДПЗ:

1) забезпечення інформаційно-комунікативної підтримки діяльності комп'ютерних систем;

2) створення середовища для конфігурації колективних когнітивних процесів.

Проведений системний аналіз англомовного дискурсу програмного забезпечення дав підставу виокремити такі його основні макро- й мікростуктурні рівні:

– макроструктура дискурсу зумовлена типологією ключових компонентів графічного інтерфейсу комп'ютерної програми (стрічки меню, закладинки, діалогові вікна, гіпертекстова семантична мережа довідкових матеріалів) і включає такі елементи: назви команд та операторів, текстові повідомлення діалогових вікон до ключових функцій, гіпертекстове середовище довідкових матеріалів;

– мікроструктура представлена окремими словами, словосполученнями, реченнями й текстами, що генеруються системою в процесі комунікації з користувачем.

У сучасному англомовному ДПЗ спостерігається перехід від комунікативності до комунікабельності, зумовлений багатовимірністю колективного когнітивного простору, у якому розгортається взаємодія людини й машини. Комунікабельність у дослідженні розуміється як наявність потенційного та актуалізованого зв'язку між мовцем і слухачем, а не їх розмежовані комунікативні потенціали. Вивчення особливостей моделювання комунікабельного потенціалу людини й комп'ютера засвідчило, що комунікація в дискурсі програмного забезпечення від простого процесу обміну інформацією трансформується в площину спільного (у випадку мережевого спілкування колективного) конструювання знань.

Перспектива досягнення взаємопорозуміння та наявність комунікабельного потенціалу - характерні ознаки дискурсу більшості операційних систем. Операційні системи (Windows, Linux, Mac OS) - це особливий програмний продукт, який забезпечує зв'язок між технічним обладнанням (hardware) і програмним забезпеченням, установленим на комп'ютері (software). Дослідження засвідчило, що операційна система Windows має найвищий рівень комунікабельності й позиціонує себе як віртуального учасника комунікації з користувачем. Пор.:

Windows: Windows is starting up... - Windows is shutting down...

Mac OS:(Логотип Mac OS) Starting up… - Mac Shutdown (Shutdown this Mac - OK).

Про репрезентацію операційної системи Windows як повноправного учасника комунікації свідчать такі системні повідомлення з дієслівними присудками у формі активного стану, що з'являються під час інсталяції:

Windows is loading files. Windows needs to restart to continue

Please wait for a moment while Windows prepares to start for the first time.

Прояви стратегії ввічливості із використанням комунікативного кліше please характерні для дискурсів Linux і Mac OS, наприклад:

Linux: Please halt your computer, remove your live system, and restart your computer

Mac OS: Please read this software license agreement (“License”) carefully before using the Apple Software.

Узаєморозуміння користувача й комп'ютера - це міжсуб'єктний процес кооперації, що передбачає колективне вербалізоване моделювання знань. Моделювання знань (Knowledge Engineering) - один із напрямів у галузі штучного інтелекту (ШІ), який розглядає принципи, методи та інструменти засвоєння знань і їх представлення у вигляді електронних банків знань (Р. Студер і колеги, 1998, А. Шрайбер та колеги, 2000). Детальне вивченням лінгвістичних аспектів моделювання знань знаходимо в працях О. Кібрика, О. Кубрякової, О. Бондаренко, Л. Барсалоу, А. Абдулаєва).

Отже, проведене дослідження дає змогу розглядати англомовний ДПЗ як лінгвокогнітивну модель комунікації людини й комп'ютера, у межах якої здійснюється зіставлення ментальних станів користувача та їх формалізованих моделей, а також моделей різних типів знань із пропозиційно-логічними маніпуляціями комп'ютерної системи. Він являє собою лінгвістичну фіксацію інтерактивної динамічної історії вербальної взаємодії адресанта й адресата із характерною здатністю до прогнозування напрямів комунікації, унаслідок якої окреслюється потрібний для цього набір мовних засобів (лінгвістичних форм). Природна мова - основний інструмент лінгвокогнітивного моделювання знань, а отримані таким чином моделі набувають лінгвістичного наповнення залежно від прагматичних особливостей конкретних комунікативних ситуацій.

У другому розділі “Лінгвістична категоризація в англомовному дискурсі програмного забезпечення” розмежовано поняття “когнітивна категоризація”, “мовна категоризація”, “лінгвістична категоризація” (схема 1) та встановлено зв'язок між лінгвістичною категоризацією й дедуктивним та індуктивно-формальним моделюванням знань, проаналізовано ключові підходи до визначення поняття “лінгвістична категоризація” й запропоновано механізми застосування категоризаційного потенціалу природної мови для створення комплексної моделі вербальної взаємодії людини та комп'ютера.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 1. Взаємозв'язок понять

Під категоризацією традиційно розуміють процес систематизації засвоєних знань (Б. Аартс). Категоризацію також уважають “особливою формою структурування знань” (Б. Гілон), уявляючи її як когнітивний процес, що дає змогу людям “усвідомлювати світ, фіксуючи й структуруючи його в зручний для діяльності мозку спосіб”. Когнітивна категоризація - це процес розподілу інформації про об'єктивний світ на категорії, під час якого конструюються концепти, що дає змогу створювати ментальні репрезентації категорій у мозку людини. Мовна категоризація - розподіл слів у мові на категорії. Ключовою відмінністю між лінгвістичною й мовною категоризацією, за Дж. Лакоффом, є те, що мовній категоризації притаманне застосування ідеалістичних когнітивних моделей, таких, наприклад, як кластеризація (поєднання споріднених концептів), метонімічні моделі (один найяскравіший представник категорії має здатність заміняти цілу категорію) та ін., у той час як лінгвістична категоризація оперує закріпленими в мовній системі й формально експлікованими категоріями.

Услід за представниками сучасної лінгвокогнітивної парадигми лінгвістичну категоризацію в роботі розуміємо як спосіб конструювання вербальної взаємодії користувача та комп'ютерної системи шляхом селективного й цілеспрямованого використання лінгвістичних категорій сучасної англійської мови з метою моделювання комунікативних ситуацій, що супроводжують процес використання програмного забезпечення.

Про інтегративний зв'язок категоризації та когнітивного моделювання свідчать виокремлені В. І. Карасиком когнітивні моделі виділення категорій на дедуктивній основі, які були успішно застосовані в роботі для лінгвокогнітивного моделювання знань. До таких моделей належать комунікативна (абстрактна формула ситуації спілкування, у якій присутні мовець, слухач, предмет й обставини мовлення; когнітивна (абстрактна модель ситуації, дії або стану, утворена за формулою “суб'єкт-предикат”); структурна модель (будується на основі лінійних узаємозв'язків у тексті).

Запропоновані категоріальні моделі є зручним способом моделювання комунікації користувача та комп'ютерної системи, оскільки дають змогу охопити весь цикл комунікативно-когнітивного моделювання, починаючи від позиціонування комп'ютера як учасника комунікативного процесу (комунікативна модель), моделювання його ймовірних станів і оперативної активності згідно із функціональним призначенням програмного забезпечення (когнітивна модель) та завершуючи моделюванням структури текстових повідомлень, які надсилаються системою користувачеві під час узаємодії (структурна модель).

Категорії, виявлені під час дедуктивного моделювання, уточнюються й доповнюються за допомогою індуктивно-формальних моделей. Суть індуктивно-формального моделювання полягає в інвентаризації наявних і виявленні прихованих категорій, що потребують експлікації. Інвентаризацію наявних у ДПЗ категорій здійснено шляхом прийнятого в нормативних та теоретичних граматиках перерахування категорій на основі експлікованих категоріальних форм, наслідком чого став їх формально-змістовий опис у межах ДПЗ.

Дослідження способів актуалізації ключових граматичних категорій сучасної англійської мови в англомовному ДПЗ засвідчує, що дискурсивна комунікація користувача й комп'ютера відбувається шляхом використання відносно обмеженої кількості категорій, характерних для основних класів слів. Зокрема, категоріальний апарат іменника в мовних засобах на позначення команд у текстовому редакторі Microsoft Word 2007 представлений такими категоріальними опозиціями: Singular/Plural, Countable/Uncountable Common/Proper nouns. Аналіз мовних засобів на позначення команд продемонстрував, що під час реалізації категорії числа в дискурсі Microsoft Word 2007 присутні обидві репрезентації цієї іменникової категорії, тобто найчастотнішими є ті випадки, коли серед лінгвістичних експлікаторів трапляються форма однини та множини одного й того ж іменника, наприклад:

Apply Style - Apply Styles, Change Styles, Chart Quick Styles; Delete Comment - Delete Comments; Document Property - Advanced Document Properties.

Серед виявлених лінгвістичних засобів на позначення команд трапляються іменники, для яких категорія множини - граматично допустима, тобто потенційно можлива, але через галузеву специфікацію ДПЗ вона в ньому не реалізується. Так, іменники setting, tool, option у жодному дискурсивному фрагменті не реалізують форму однини, натомість відносно частотними є випадки їх уживання у множині, наприклад:

Account Settings, Grid Settings, Grammar Settings, Copy and Paste Settings;

Legacy Tools, Outline Tools, Equation Tools;

E-Mail Options, Header and Footer Options, Hyphenation Options, Mail Options.

Що стосується категоріального розмежування власних і загальних назв, то в ДПЗ кожна назва команди розглядається як її ім'я, тобто дискурсивно визначається як власна назва. Усі лексеми в назвах команд є капіталізованими, незалежно від кількості слів, за винятком функціональних слів. Така капіталізація привертає увагу користувача, виділяє назви команд у текстових повідомленнях, дає змогу сприймати назву команди як єдине ціле, наприклад:

Table: Table Data, Table Eraser, Table Properties, Table Cell Options;

Insert: Insert a Fiels, Insert Auto Caption, Insert Columns to the Left, Inser in Chart.

Зважаючи на тенденцію до універсалізації програмного забезпечення та його швидке поширення серед іншомовних користувачів, у сучасному англомовному ДПЗ не вживаються імена людей, імена видатних особистостей (антропоніми), географічні назви (топоніми), апелювання до яких може викликати комунікативні провали. Серед загальних назв, що вживаються в ДПЗ, знаходимо такі групи іменників:

· назви програмних продуктів, наприклад Word 97-2003 Document, Send to Microsoft Office PowerPoint, Get More on Office Online; Microsoft Outlook, Microsoft Project, Microsoft Publisher та ін.;

· назви спеціальних мов, для яких характерні відмінності під час форматування тексту в таблицях або в процесі оформлення поштового конверта, наприклад Japanese Greetings, Japanese Postcard, Chinese Envelope, Chinese Translation.

Під час розгляду механізмів використання граматичних категорій дієслова привертає увагу той факт, що в англомовному ДПЗ найпоширенішою є неозначена форма дієслова - інфінітив. Використання категоріально не визначеної форми дає змогу користувачеві добудовувати повноцінне розгорнуте висловлювання з укороченої пропозиційної одиниці. Щодо категоріального апарату англійського дієслова, то він представлений актуалізацією таких граматичних категорій: Indicative/Imperative Mood; Transitive/Intransitive Verbs; Active/Passive Voice; Present and Future Tenses; Person and Number for the 3rd person Sg., Present Simple; Modality.

Найчисельнішими під час утворення гнізд із назвами команд є перехідні дієслова, наприклад: Сhange (Change Case, Change Colors, Change Layout), Close (Close All, Close Ink Tools, Close Pane, Close Print Preview), Delete (Delete Columns, Delete Comments, Delete Mail, Delete Style). Спостерігаються приклади паралельного використання дієслова у функції перехідного й неперехідного, наприклад:

Merge(Vtr) - Merge Cells;Insert(Vtr) - Insert File, Insert Index;

Merge(Vintr) - Merge to Fax; Insert(Vintr) - Insert in Chart,

Mark(Vtr) - Mark Entry;Edit(Vtr) - Edit Shape, Edit Points;

Mark(Vintr) - Mark as Final;Edit(Vintr)- Edit in 2-D, та ін.

Парадигма дискурсивних форм для експлікації категорії часу є відносно обмеженою з огляду на розмаїття видо-часових дієслівних форм у сучасній англійській мові. Аналіз дискурсивного матеріалу продемонстрував наявність таких категоріальних видо-часових форм(MS Word 2007):

· Present Simple: Word formats the citation according to the style you have selected;

· Future Simple: The content in the Header will appear at the top of each printed page;

· Present Perfect: This document has been opened in Compatibility Mode.

Аналіз категоріального апарату прикметника в англомовному ДПЗ засвідчує, що якісні прикметники можуть уживатися самостійно, номінуючи конкретні функції (наприклад New (Office Button), Bright (Drawing Tools), Continuous (Page Layout), а також у складі іменникових словосполучень у ролі модифікаторів (наприклад Quick Layout (Chart Tools), Rich Text (Developer Tab), та ін.). Найпродуктивнішим серед якісних прикметників з огляду на здатність утворювати семантичне гніздо команд є прикметник New (16 назв команд), наприклад: New Blank Document, New Comment, New Document or Template, New Drawing, New Frame Above, New Frame Below, New Style, New Web Page.

Серед відносних прикметників найпродуктивнішими для генерування семантичних гнізд команд у більшості проаналізованих програм є прикметники Next, Left і Right, наприклад:

Next Cell, Next Field, Next Endnote, Next Item, Next Revision, Next Record;

Left Align, Left Border, Left Brace, Left Hanging;

Right Arrow, Right Border, Right Brace.

Широкий потенціал синтагматичної сполучуваності прикметників свідчить про те, що, незважаючи на невелику абсолютну кількість (усього близько 35 одиниць), цей граматичний клас слів має високу продуктивну здатність для утворення назв команд у ДПЗ.

Проведений аналіз приналежності мовних засобів на позначення функцій і команд до граматичних класів слів засвідчив наявність у дискурсі текстового редактора Microsoft Word 2007 таких службових частин мови:

– прийменники: with (Outline View with Master Document), of (Table of Contents), to (Reply to All, for (Send for Review), by (Style by Example), in (Two Lines in One), from (Learn from Documents), in front of (In Front Of Text), behind (Behind Text);

– сполучники: & (Header & Footer, Finish & Merge), and (Cell Height and Width, Accept and Move to Next), or: (New Document or Template, Close or Exit).

Наведений аналіз особливостей категоріального розподілу частин мови в сучасному англомовному ДПЗ продемонстрував специфічну вибірковість цього типу дискурсу щодо актуалізації граматичних категорій сучасної англійської мови. Їх систематизоване вивчення дає змогу розглядати виявлену категоріальну парадигму як модель мовної компетенції комп'ютера, а засоби актуалізації зазначених категорій у дискурсі конкретної програми являють собою модель мовного вжитку, представлену в комп'ютерній системі. Порівняльний аналіз мовних засобів, які вживаються в дискурсах текстового редактора Microsoft Word 2007 і програми перегляду текстової інформації Adobe Reader 9.1., засвідчує універсальність визначеного набору граматичних категорій під час моделювання мовної компетенції зазначених команд.

Семантична категоризація як спосіб моделювання лінгвальних і нелінгвальних знань проявляється в процесі структурного (Ч. Хокет, З. Гаріс) та понятійного (Дж. Лакофф, Р. Ленекер) розмежування підкатегорій усередині класів частин мови на основі їх лексико-семантичних або структурно-семантичниих параметрів. У англомовному ДПЗ приклади структурно-семантичної категоризації знаходимо під час дослідження категоріальних значень координатора and (&). У дискурсивному просторі Microsoft Word 2007 найчастіше реалізуються такі:

– хронологічна послідовність дій (спершу А, потім В) - Accept and Move to Next (Popular Comands); Reject and Move to Next (Popular Comands), Copy & Paste Settings (Commands Not in the Ribbon), Finish & Merge (Mail Tab - Finish), Find & Select (Home Tab - Editing);

– логічна кон'юнкція (А і В) - Spelling & Grammar;

– логічна диз'юнкція (А або В) - Borders and Shading, Bullets and Numbering, Date & Time, Cell Height and Width, та ін.

Про розмежування кон'юнкції (1) і диз'юнкції (2) свідчать тексти, що з'являються в діалогових вікнах до згаданих команд, наприклад: Spelling & Grammar - Check the spelling and grammar of text in the document (кон'юнкція); Date & Time - Insert the current date or time into the current document (диз'юнкція).

Беручи до уваги виявлені паралелі між когнітивною діяльністю людини й механізмами генерування гіпертексту, ми виявили, що зв'язок між заголовком гіпертекстової одиниці та її змістом задається за допомогою двох типів когнітивно-логічних зв'язків, що дають змогу утворювати семантичні мережі: агрегації й узагальнення. Зв'язок агрегації задає будову об'єкта та його складових частин (М. М. Глибовець, О. В. Олецький). Агрегація передається за допомогою моделі HAS_PART і відтворює категоріальний зв'язок “ціле-частина”. Модель HAS_PART за законами логічної симетрії обертається у зворотну модель IS_PART і відтворює категоріальний зв'язок “частина-ціле”. Так, наприклад, зв'язок агрегації в комплексній семантичній мережі для функції Page Layout дає змогу генерувати такі пропозиційні судження: Orientation is a Page Setup feature within Page Layout Tab. Watermark is a Page Background feature within Page Layout Tab. Зв'язок узагальнення задає ієрархію класів знань (категоріальний зв'язок “екземпляр - клас - надклас” та у зворотному порядку). Він ефективно використовується в усіх кореневих каталогах даних, представлених у програмному забезпеченні.

Усебічне вивчення механізмів утворення семантичних мереж у ДПЗ дало змогу виділити основні принципи методу мережевого моделювання тексту, а саме:

– принцип дискретності, який передбачає, що кожен елемент гіпертексту є відокремленим від інших текстовим утворенням, яке характеризується сукупністю різноманітних зв'язків з іншими повідомленнями;

– принцип мережевості, відповідно до якого метафоричне уявлення про мережу є традиційним атрибутом гіпертекстового середовища. Здійснюючи переходи від одного фрагмента до іншого, читач уявляє цей процес як рух у мережі;

– принцип навігаційності, тобто наявності візуалізованої (графічної, текстової) інформації щодо розміщення фрагмента в локальній або загальній гіпертекстовій мережі.

Прикладом складного семантичного моделювання слугують також численні концептуальні метафори, які ефективно застосовуються для моделювання онтологічних, структурних, просторових та інших типів знань. Аналіз сукупності концептуальних метафор у дискурсах програм Microsoft Word 2007 й Internet Explorer 8. продемонстрував, що під час дискурсивної комунікації користувача та комп'ютера актуалізуються три основні типи концептуальних метафор: 1) метафора ОБ'ЄКТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, онтологічні метафори, орієнтаційні метафори (табл. 1).

Таблиця 1. Концептуальні метафори в ДПЗ

Типи концептуальних метафор	Мовні засоби реалізації концептуальних метафор
	Microsoft Word 2007	Internet Explorer 8
Метафора ОБ'ЄКТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ	Window, Document, Folder, Page, Bookmark, Thumbnail	Page, Home, Tools, Bookmark Thumbnail Folder
Онтологічні метафори	Insert Object, Encrypt Document, Create Document Workspace	Import Bookmarks, Add Provider, View History
Орієнтаційні метафори	Page Margins (Left, Right, Top, Down, Gutter), Header and Footer	Navigate Backwards and Forwards, Home (move back)

Аналіз мовних елементів, використаних у графічних інтерфейсах цих програм, засвідчив, що застосування концептуальних метафор є одним із ключових механізмів добору мовних одиниць до їх мовних пакетів.

У третьому розділі “Комунікативно-стратегічне моделювання в англомовному дискурсі програмного забезпечення” запропоновано систематизоване когнітивно-дискурсивне дослідження арсеналу ключових стратегій і тактик, за допомогою яких здійснюється моделювання вербальної комунікації людини й комп'ютера. За основу для їх виявлення та класифікації взято доведений у мовознавстві принцип стратегічної організації дискурсу (Н. Д. Арутюнова, О. М. Баранов, А. Д. Бєлова, І. С. Ісерс).

...