Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аслъ (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.163.2:81'373.45

Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аслъ (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа)

Огієнко Ірина

Київ

Стаття присвячена опису основних значень і функцій дискурсивного слова аслъ у текстах сучасних болгарських мас-медіа. Продемонстровано, що аслъ може мати різні значення і виконувати різні функції. Описано контекстуальні вживання аслъ, комплексно проаналізовані семантичні, морфологічні, синтаксичні і структурні характеристики аслъ.

Ключові слова: аслъ, дискурсивні слова, семантика, мас-медіа, текст.

В статье описаны основные значения и функции дискурсивного слова аслъ в текстах современных болгарских мас-медиа. Показано, что аслъ может иметь различные значения и выражать разные функции. Описаны контекстуальне употребления аслъ, комплексно проанализированы семантические, морфологические, синтаксические и структурные характеристики аслъ.

Ключевые слова: аслъ, дискурсивные слова, семантика, масс-медиа, текст.

This article describes the main meanings and functions of discourse word asli in modern Bulgarian media text. The analysis demonstrates that asli have various meanings and can express the different functions. The analysis demonstrates the kontekstual using of asli, semantic, morphological, syntactic and structural characteristics of asli.

Key words: asli, discourse words, semantics, mass-media, text.

Дослідження дискурсивних слів є актуальною проблемою сучасного мовознавства. Ця група слів активно вивчається з 50-х років ХХ століття. Існує значна кількість праць, присвячених опису дискурсивних слів, що відрізняються методами і підходами їх аналізу. Це пояснюється неоднорідною частиномовною приналежністю цієї групи лексем та їх семантичною і функціональною багатозначністю.

На сьогодні термін дискурсивні слова широко використовується у дослідженнях з мовознавства. Він пов'язується з «особливою групою слів, принципово важливою властивістю яких є їх безпосередній зв'язок з функціонуванням дискурсу» [4, с. 7] для забезпечення його формально-граматичної і змістової зв'язаності. У болгарській мові наявна значна кількість дискурсивних слів, запозичених з турецької мови. Можна припустити, що це зумовлене тривалим тісним контактуванням болгарської і турецької мови і ситуацією білінгвізму, що існувала протягом кількох століть. Одним із таких дискурсивних слів є аслъм.

У даній статті зроблений функціонально-семантичний аналіз дискурсивного слова аслъм на основі аналізу його контекстуальних вживань у текстах сучасних болгарських мас-медіа. Досягнення цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: описати семантичні та функціональні характеристики аслъм та визначити його місце у текстах сучасних болгарських мас-медіа.

Ілюстративний матеріал для статті добирався зі сторінок газет „Сега” і «Дума», частина контекстів підібрана у довільному порядку з мережі інтернет за допомогою пошукової системи google, яка дає можливість використовувати інтернет як великий хаотичний корпус.

Основна проблема у описі дискурсивних слів полягає у тому, щоб пов'язати значення дискурсивних слів, яке подається у словниках, і ті види контекстів, у яких ці дискурсивні слова вживаються [5]. У більшості лексикографічних описів дискурсивні слова представлені як позбавлені власне значення; наводяться лише типи контекстів, у яких вони вживаються; або ж наводиться дуже узагальнене значення і при цьому залишається незрозумілим, як воно реалізується у конкретних контекстах. Оскільки дискурсивні слова тісно пов'язані з контекстом і розмежування значення дискурсивного слова і значення контексту є досить складним, то для багатьох дискурсивних слів характерна здатність повністю збігатися з контекстом, дублюючи семантику його окремих фрагментів. На думку І.Б. Левонтіної [6, с. 305], ототожнити тлумачення дискурсивного слова ще складніше, ніж повнозначного. Вживання дискурсивних слів мовцем загалом суттєво недоосмислене і невідрефлектоване, порівняно з повнозначними словами [6, с. 305]. Побудова тлумачень дискурсивних слів не базується на мовній свідомості. У самого носія мови не виникає відчуття, що, вживаючи дискурсивне слово, він передає значення.

Дискурсивне слово аслъм [1; 3; 7; 8; 10; 13; 15] (фонетичні варіанти амсъл [1; 7; 8; 9; 13; 15], аслам [8; 15], аслим [7; 8; 15], хамсъл [15], амсалиси [15], аслъндан [15]) у словниках пояснюється за допомогою таких визначень: справді, дійсно, насправді, звичайно, певна річ, звісно; якраз, саме, точно, як тільки, ледве [1; 3; 8; 9; 10; 13; 15], навіть [3].

Аслъм запозичене в болгарську мову від турецького слова asil, asli «основа, сутність, насамперед, головним чином», у яку прийшло з арабської мови [1; 8].

Аслъм Р ?Адресант упевнений у існуванні Р?.

За допомогою аслъм автор тексту виражає категоричну впевненість у тому, що подія, ситуація, явище тощо відбулися, відбуваються чи відбудуться, незважаючи ні на що. Існування події, ситуації, явища тощо є достатньо очевидним. И тъй е аслъ! Догдето страните в процеса и адвокатите говорят, секретарят ще им рисува портретите и ще им ги раздава след прочитанието на резолюциите (www.slovo.bg/showwork.php3?AuID=169&workID=14502).

Аслъм виражає абсолютну впевненість автора в існуванні ситуації. Адресант переконаний, що щодо її існування не може бути іншої думки, і припускає, що читач погодиться з його поглядом. Для цього він вдається до пояснення, подає приклади, обґрунтовує свою точку зору з метою переконати адресата. Всяко време си има бестселърите, и светът не почва и не свършва с Джоан Роулинг, мили днешни деца. Макар вашият свят със сигурност да е гледан през кръглите цайси на сирака-магьосник. То аслъ от Великобритания така и съобщиха - много деца се оплакват от зрението си (Сега, 19.05.2001).

Аслъм вказує на високий рівень поінформованості журналіста й достатньо об?єктивний характер інформації, яку він надає. Новите иМ винчета вече не бяха стоманени комисари с аскетични изискания към бита (то аслъ Сталин това и значи - стомана) (Сега, 08.11.2005).

Аслъм вільно вживається у висловленнях, де йдеться про події, очевидцем яких був сам автор тексту (Другояче аслъ и не можеше да бъде: отидох и видях, че седнал вън пред капията на постелка (Сега, 10.09.2001), або про явища чи об?єкти дійсності, які він бачив на власні очі й тому може з впевненістю говорити про них (А гръцките гета също ги знам много добре - те са аслъ в центъра на София (Дневник, 15.02.2005)) чи про їхні характеристики (...Стигнахме на Криво бърдо, дето са кошарите. Ама то асъл криво, криво-закривено… (Дума, 28.04.2006)).

Аслъм характерне для ситуацій, результат яких залежить від самого адресанта, тому він з упевненістю відкрито заявляє про те, що все відбудеться саме так, як він каже. Четвъртото питане е много деликатно: аслъ аз няма да се спирам много… (www.parliament.bg/kns/pkontrol/15%20ons/2%20rs/15%ons-2rs-p6.htm).

Адресант уважає, що загальні знання про дійсність можуть допомогти адресату самому зробити висновок про ситуацію Р. Точно така асъл се прави в подобни ситуации! (Сега, 01.09.2001).

Маючи характеристику лексеми, що виражає згоду, аслъм може вживатися для створення імпліцитної полеміки з реальним або потенційним адресатом. …Кола блъснала дете в училищен двор, а шофьорът му крещял: «Къде тичаш!?». То аслъ в такава орталак-държава така ли се прави? (Сега, 04.05.2006).

Аслъм може підкреслювати іронічне ставлення автора до подій, явищ, ситуацій, об?єктів тощо, про які він пише. Наводнение в София, причинено от топенето на снегове. То аслъ и отводнителната система е също толкова добре развита, колкото и паркинговата примерно… (Сега, 28.12.2001). У більшості іронічних висловлень аслъм наголошує на тому, що адресант формально погоджується з Р, проте насправді займає іншу позицію в ставленні до Р. В Европейския съд ... вече е подадена жалба срещу въвеждането на задължителни зрелостни испити от 2006 г. Като не си направихме сами ни образователната, ни здравната реформа, най-добре е за нас, аслъ, до Страсбург да се обърнем (Сега, 27.05.2005).

Аслъм характерне для запитальних речень. Значення запитань з аслъм містять дві важливі складові ? впевненість і передбачуваність існування ситуації. То аслъ той всичко може ли да направи сега? (Cега, 17.03.2004). Адресант упевнений у спроможності суб?єкта працювати й запитує, чи дійсно все це він зробить сам і зараз. Досить часто запитання з аслъм мають іронічний характер: наприклад, автор насміхається з того, які несуттєві теми висувають на перші шпальти провідні мас-медіа (Кланът Зрънкови се превърна в тема № 1 за държавата. То аслъ какви ли по-важни теми има за обдумване? (Сега, 12.07.2002)), або які хибні висновки можна зробити, якщо не заглибитися в сутність проблеми (Братският президент да не ви е взел асъл за една обща българо-американска нация? (Сега, 23.06.2003)).

Аслъм виступає посилювачем емоційно-експресивного змісту висловлення. И ако е тъй, те защо не викнат, че и изборът на Бориславов е работа на пак същите тайни служби? (То, аслъ, само туй липсва!) (Сега, 26.02.2001).

Аслъм характерне для висловлень, що виражають бажання чи наміри автора тексту. Асла ето това имах предвид (www.ggbit.info/showtopic=57194620).

Аслъм вільно вживається як у наративному тексті (Друг път на някой сиукс джонгалите да изкопаете. То аслъ живи ви останаха (Сега, 07.10.2004).), так і в діалогічному (Щом дереджето в цялата държава е кофти, трябва да се смени везирът на културата. «Аслъ ами, и без това казват, че за нищо не ставал, завалията», - отдъхна си великият везир… (Сега, 27.05.2003).

Аслъм може впливати на зміст висловлення загалом (Стегна отряда и гътнаха Сендов, та аслъ че го направиха зорлем герой! (Сега, 02.08.2000)) або стосуватися окремого слова (Пък и защо ли ни е аслъ Прага?.. (Сега, 10.02.2001)).

Аслъм може вводити підрядне речення зі сполучниковим словом за да. То асъл: за да плюеш най-енергично от всички сигурно преди си бил най-големият подмазвач (Сега, 01.06.2002).

За частиномовною приналежністю аслъм відносять до розряду прислівників [10; 11; 13; 15]. …Та тъй. Асъл като в приказките (Cега, 05.10.2001). Найчастіше аслъм функціонує як вставне слово [9]. Но това е, аслъ, съвсем друга песен (Труд, 13.05.2003). Також аслъм може вживатися у функції стверджувальної частки. У таких випадках аслъм виступає самостійним висловленням і зазвичай є стверджувальною відповіддю на запитання. «48, ама кой ти ги дава? За ракията и за цигарите стига». «Аслъ! За ракията и за цигарите (Сега, 03.12.2003). Для експресивнішого вираження згоди з адресатом аслъм може вживатися, посилюючи частку да, яка може стояти як в препозиції (Да, аслъ така си представях «брутален ... ловец на демони» (Дневник, 24.10.2004).), так і в постпозиції (Аслъ - о да! - с участие на «широки обществени кръгове» (Дума, 11.11.2005).). Трапляються випадки, коли аслъм для посилення вираження підтвердження може повторюватися. Аслъ, аслъ, отчет вече сме дали (Сега, 08.09.2003). Також аслъм може посилювати заперечну частку не. Не, аслъ, само така не са ни превъзпитавали! (Сега, 02.11.2000). У випадку редуплікованого вживання аслъм може вказувати на приблизність. Говорим за асъл-асъл 150-250 лв! (Труд, 24.10.2004).

Аслъм характерне для контекстів із прислівником точно. Във вестника аслъ точно за това пише… (Сега, 14.06.2003).

Аслъм дуже часто вживається в поєднанні з підсилювальною часткою то. То аслъ лекомислието ходи сред хората, независимо от възрастта (www.ceeol.com/aspx/getdokument.aspx?logid=5&id=322302B7-8CC9-11D).

Характерним для аслъм є спільне вживання із часткою де «так, авжеж, аякже, адже ж» [50; 286]. Аслъм посилює функціональне призначення де при висловленні підтвердження. Асъл, де. Точно за него иде реч (www.bimbargo.com/php?t=1250).

Аслъм входить до складу фразеологізма асли би тая «звичайно, саме так, а інакше й бути не може (вживається як відповідь у випадку експресивного підтвердження)» [14]. По-добре да не говорим, то асли би тая какво да му говорим за нещо, за което няма какво да му говорим! (Сега, 08.11.2003).

Аслъм належить до тих ДС, за допомогою яких автор тексту одностайно виражає свою впевненість у тому, про що він говорить, або беззаперечне погодження з тим, про що йдеться у висловленні. З погляду граматичних характеристик аслъм найчастіше є прислівником, який переважно функціонує як вставне слово. Подеколи аслъм може вживатися у функції стверджувальної частки. Зазвичай аслъм входить до структури висловлення й лише інколи виступає як самостійне висловлення. Для аслъм характерне вживання в одному контексті зі словами точно, то, де з метою посилення їхнього значення.

дискурсивний слово аслъ болгарський

Література

Български етимологичен речник / ред. В.И.Георгиев. Ї София: БАН, Институт за българския език, 1971 Ї 1986. Ї Т. 1.

Български тълковен речник / Л. Андрейчин, Л. Георгиев, Ст. Илиев и др./ 4 издание, допълнено и преработено от Димитър Попов. Ї София: Наука и изкуство, 2001. Ї 1093с.

Геров Найден. Речник на българския език. Фототипно издание. Ї София: Български писател, 1975-1978. Ї Т.І.

Дискурсивные слова русского языка: опыт контекстно-семантического описания/ под ред. К.Киселевой и Д.Пайара. Ї М.: Метатекст, 1998. Ї 447с.

Левонтина И.Б. Об одной загадке частицы ведь // www.dialog.ru/archiv/2005.

Левонтина И.Б. Ишь // Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура / Отв. ред. Ю.Д. Апресян. Ї М.: Языки славянской культуры, 2004. Ї С. 305-318.

Младеновъ С. Етимологически и правописен речникъ на българския книжовенъ езикъ. Ї София: Книгоиздателство Христо Г. Дановъ - о. о. д-во, 1941. Ї 734с.

Речник на българския език : [в 11 т.]. - София : Изд-во на БАН (I-VII т.), Проф. Марин Дринов (от VIII т.). - 1977 - 20 .

Т. 1. А - Б [ред. К. Чолакова]. - 1977. - 910 с.

Речник на редки, остарели и диалектни думи в литературата от ХIХ и ХХ век / [С. Илчев, А. Иванова, А. Димова, М. Павлова]. - София : БАН, 1974. - 606 с.

Речник на турските думи в съвременния български печат / В. Кръстева. Ї София: Лаков ПРЕСС, 2000. Ї 127с.

Речник на турските думи в съвременния български печат / Весела Кръстева. Ї София: Лаков ПРЕСС, 2000. Ї 127с.

Речник на чуждите думи в българския език с приложения/ Иван Габеров, Диана Стефанова / 5 издание. Ї Велико Търново: GABEROFF, 2002. Ї 927с.

Тълковен речник на турцизмите в българския език / В. Кръстева. Ї София: СКОРПИО ви, 2003. Ї 248с.

Фразеологичен речник на български език / [К. Ничева, С. Спасова-Михайлова, К. Чолакова]. - София : БАН, 1974-1975.

Т. 1. А-Н. - 1974. - 759 с.

A dictionary of turkisms in Bulgarian /Alf Grannes, Kjetil Rе Hauge, Hayriye Sьleymanoрlu. Ї Oslo: Novus forlag, 2002. ? 604 р.

Размещено на Allbest.ru