Категорія порівняння у мові науки: функціональні, когнітивно-дискурсивні та лінгвокультурні параметри

У науковому дискурсі наявні аксіологічно опозиційні концептуальні метафори на позначення боротьби/конфлікту (lattice mismatch and misalignment, dead pixels, proton-proton collision, an army of scientists, a legion of paid professionals, cyberterrorism, malicious software (“malware”) та любові/краси (marriage theorem; marriage of silicon and previously incompatible semiconductors is consummated; a tantalizing subatomic particle; MoNETA - the goddess of memory; the belle of the ultraportable ball is, arguably, Lenovo's ThinkPad X300/X301 line), що слугують для метафоричного переосмислення наукових понять. Концептуальні метафори любові/краси також втілюються у термінах на позначення родинних зв'язків, що слугує для опису приналежності матеріалів, приладів до одного класу (a Lucida family of fonts, the SUV twins, the ultracapacitor - a battery's quicker cousin), або фіксує родинні стосунки між винахідниками та їх винаходами (the father of CK722, Horowitz' brainchild). Кількість концептуальних метафор на позначення любові та краси, зафіксованих у відібраному емпіричному матеріалі, є більшою за кількість концептуальних метафор на позначення боротьби і конфлікту, що стверджує думку про те, що англійці й американці тяжіють до позитивного відтворення навколишньої реальності.

Експериенційні метафори слугують для метафоричного переосмислення термінів наукової системи у буденних поняттях, як-от: зорові та тактильні асоціації (to put final touches to, to lay one's hands/eyes on), їжа та її приготування (semantic layer cake, half-baked ideas, the meat of the matter, textual food fights, all-you-can-eat service, to drop like a hot potato). Зооморфні та вегетативні метафори ґрунтуються на зіставленні об'єкта (тварини, рослини) і суб'єкта (істоти, або неістоти) порівняння, а модулем при цьому виступає певне уявлення, в основі якого лежить система асоціацій і конотацій, пов'язаних у свідомості носіїв мови з певною твариною або рослиною. Зооморфні метафори (a dead canary, birds of a feather, deer-in-the-headlights, horse of a different color, different beast, packaging behemoth, white elephant, bull session, watchdog, the Salter duck, Schrцdinger's cat) та вегетативні метафори (low-hanging fruit, fruits of the research, to compare apples to apples, nano-onions, a bed of roses, a thicket of thorns) широко вживаються у англомовному науковому дискурсі.

Такі вербалізовані універсальні концепти як релігія, гроші, влада, краса набувають специфічних рис саме американської культури, що, очевидно, пов'язане з поширенням цінностей американської культури, у тому числі, масової (The Church of Microsoft, Is Google God?, tech-evangelist; this website turned into the million dollar baby; long the ugly stepchild of computer arithmetic, division is getting a much needed makeover). Водночас в англійській мові науки істотну роль відіграють метафори, що відображають концепти британської мовної картини світу, а саме водну стихію (a fast-flowing river of data, an undercurrent of the meeting, a flagship Web-browser, a new wave of researchers). Наявність у англо-американському науковому дискурсі паремій, прислів'їв, приказок компаративної семантики з інших лінгвокультур відіграють здебільшого ілюстративну та дидактичну роль і свідчать про діалог культур.

ВИСНОВКИ

Як квінтесенція пізнання реального світу, порівняння слугує для усвідомлення глибинної природи речей, сприяє встановленню відношень між порівнюваними об'єктами, а також є основою категоризації предметів навколишньої дійсності.

У рамках когнітивно-дискурсивної парадигми категорія порівняння є дискурсивним явищем, в основі якого - когнітивні процеси адресанта, що знаходять мовне втілення у експліцитній та імпліцитній формах у значенні різнорівневих мовних одиниць з компаративною семантикою. Провідною функцією порівняння у науці є гносеологічна, котра стосується порівняння як інструмента наукового мислення та пізнання (формування простих і складних наукових понять, проведення кількісного і фактологічного аналізу, обґрунтування наукових теорій та висунення робочих гіпотез). Провідними дискурсивними функціями порівняння є оцінно-аксіологічна, когерентна та персуазивна. Загальнонародна мова є продуктивним джерелом для метафоричної номінації загальнонаукових і спеціальних термінів, яка ґрунтується на уподібненні вихідного і нового значень понять.

Когнітивна структура категорії порівняння є дворівневою. Горизонтальну площину формують супербазовий рівень, організований родовим поняттям категорії - порівнянням, і базовий рівень, на якому знаходяться прототипні члени категорії, що містять найбільшу кількість характерних для порівняння ознак - відношення схожості та відмінності. У вертикальній площині знаходяться поняття суббазового рівня - ототожнення, уподібнення, умовивід за аналогією, прирівнювання : : несхожість, розрізнення, протиставлення. Компаративні одиниці, що ґрунтуються на відношеннях схожості кількісно переважають мовні одиниці, які базуються на відношеннях відмінності у науковому дискурсі. Очевидно, відношення схожості є онтологічно більш значущими у процесі наукового пізнання світу.

Експліцитними засобами вираження порівняння є дискурсивні конектори, компаративні конструкції з експліцитними маркерами і термами порівняння, ступені порівняння прикметників, які втілюються у формах компаратива, елатива, суперлатива, інтенсива, утворюють подвійне порівняння. Імпліцитними засобами вираження порівняння у науковому дискурсі є індикатори епістемічної та деонтичної модальності, алюзії. Семантика мовних одиниць епістемічної та деонтичної модальності сигналізує адресатові про виокремлення компаративного змісту через виявлення у пропозиції пресупозицій та інференцій. Значення відповідних індикаторів виступає результатом порівняльної діяльності мислення адресанта, спрямованої на формування певного умовиводу через зіставлення відомої та нової інформації. Компаративність як основа алюзивного процесу слугує для порівняння денотата і маркера алюзії з метою адекватного декодування адресатом оригінального джерела алюзії у науковому тексті.

Порівняння втілюється й у візуально-риторичних засобах у експліцитній, або імпліцитній формах. Візуальне порівняння може бути формально репрезентованим або імплікованим у певній візуально-риторичній формі, що насамперед залежить від когнітивних зусиль, необхідних адресату для адекватного розуміння та інтерпретації закодованої невербальними засобами інформації. При цьому візуальне порівняння слугує ефективним засобом мовної економії, організації та передачі наукової інформації, а також привертання уваги адресата.

Експліцитні засоби вираження порівняння кількісно переважають відповідні імпліцитні засоби, що свідчить про те, що сучасна англійська мова науки має об'єктивований характер з проявами метадискурсивності, прагне точності, ясності й прозорості. Це також підтверджує важливість експлікації інформації у мові науки. Багатофункціональність порівняння у науковому дискурсі реалізується через низку функціональних типів (гіпотетичне, атрактивне, адитивне, суперіорне порівняння, порівняння-уточнення, порівняння-обмеження, порівняння-заперечення), що свідчить про існування великого корпусу мовних одиниць з компаративною семантикою, а також про широке коло функцій порівняння у мові науки.

Порівняння є конструктивним елементом композиційної будови наукового дискурсу, що забезпечує зв'язність тексту, лінеарність та послідовність викладу інформації, аби полегшити сприйняття наукового тексту адресатом. Ретроспективне і проспективне порівняння слугують засобами когнітивної референції до минулих чи майбутніх подій, у процесі якої відбувається зіставлення часових і контекстуальних планів. Анафоричне та катафоричне порівняння актуалізуються у текстовій площині референції до попереднього або наступного контекстів, що передбачає зіставлення анафоричного елемента з антецедентом, або катафоричного елемента з вербальним відповідником. Комунікативний потенціал порівняння втілюється за допомогою низки комунікативних стратегій адресанта: балансування стратегій ґезітації та впевненості адресанта у істинності висловлювання, екземпліфікації, залучення адресата до активної участі у процесі пізнання, привертання уваги адресата до стрижневих моментів тексту. порівняння імпліцитний вираження дискурс

Порівняння вербалізує низку універсальних культурних концептів, як-от: релігія, гроші, влада, краса, що набувають культурно-специфічних рис зокрема в американській мовній картині світу, або ж важливості водної стихії (у британській). Культурна складова порівняння актуалізується у науковому дискурсі на позначення складних соціальних, морально-етичних ділем (конфлікт статей, інтеракція людини з машиною тощо). Порівняння також вживається у культурно-забарвлених пареміях, прислів'ях, приказках, що відображають цінності культур світу. Поширеність концептуальних метафор на позначення любові та боротьби, експериенційних метафор, зооморфних і вегетативних метафор у англо-американському науковому дискурсі свідчить про те, що англо-американський науковий дискурс удається до засобів метафоричної образності для концептуалізації складних наукових понять.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Шаля О.І. Жанрові особливості використання порівняльних конструкцій у англомовному науковому дискурсі / О.І. Шаля // Мовні та концептуальні картини світу : зб. наук. праць / від. ред. О.І. Чередниченко. - К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2008. - Вип. XXV. - С. 298-302.

2. Шаля О.І. Візуально-риторичні засоби вираження порівняння у жанрі “інформації про новий продукт” / О.І. Шаля // Мовні та концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / від. ред. О.І. Чередниченко.- К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2008. - Вип. XXV. - С. 74-79.

3. Шаля О.І. Маркери епістемічної модальності як засоби вираження імпліцитного порівняння у науковому дискурсі / О.І. Шаля // Мовні та концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / від. ред. О.І. Чередниченко.- Вип. XXIV. - К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2008. - С. 407-412.

4. Шаля О.І. Метафора як когнітивна модель в сучасному англомовному науковому дискурсі / О.І. Шаля // Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи / гол. ред. А.Д. Бєлова. - К. : Логос, 2008. - С. 301-307.

5. Шаля О.І. Порівняння: логіко-філософський vs. мовознавчий аспекти / О.І. Шаля // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна / гол. ред. І.С. Шевченко. - Харків, 2009. - Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. -С. 107-114.

6. Шаля О.І. Компаративний потенціал алюзії у науковому дискурсі / О.І. Шаля // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / від. ред.О.І. Чередниченко. - Вип. XXIX. - К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2009. -С. 351-359.

7. Шаля О.І. Антропологічна спрямованість порівняння у науковому дискурсі / О.І. Шаля // Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи / гол. ред. А.Д. Бєлова. - К. : Логос, 2009. - С. 256-264.

8. Шаля О.І. Когнітивна структура категорії порівняння / О.І. Шаля // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна / гол. ред. І.С. Шевченко. - Харків, 2010. - № 897. - С. 77-88.

9. Шаля О.І. Порівняння у соціокультурному просторі / О.І. Шаля // Мовні і концептуальні картини світу : [зб. наук. праць] / від. ред. О.І. Чередниченко. -К. : Київ. нац. ун-т. ім. Т. Шевченка, 2010. - С. 376-383.

10. Шаля О.І. Зооморфні й вегетативні метафори як імпліцитні порівняння у англомовному науковому дискурсі / О.І. Шаля // Лінгвістика ХХІ століття : нові дослідження і перспективи / гол. ред. А.Д. Бєлова.- К. : Логос, 2010. - С. 235-245.

АНОТАЦІЯ

Шаля О.І. Категорія порівняння у мові науки: функціональні, когнітивно-дискурсивні та лінгвокультурні параметри. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

У дисертації здійснено комплексний аналіз когнітивно-дискурсивної категорії порівняння у англо-американському науковому дискурсі. Категорія порівняння трактується як дискурсивне явище, в основі якого - когнітивні процеси компаративного мислення, що знаходять мовне втілення у експліцитній та імпліцитній формах у різнорівневих одиницях компаративної семантики - вербальних та візуально-риторичних. Експліцитними засобами вираження порівняння є дискурсивні конектори, компаративні конструкції з експліцитними маркерами і термами порівняння, ступені порівняння прикметників, які втілюються у формах компаратива, елатива, суперлатива, інтенсива, формують подвійне порівняння. Серед імпліцитних засобів - індикатори епістемічної та деонтичної модальності, алюзії. Експліцитні засоби вираження порівняння кількісно переважають імпліцитні. Виявлено такі функціональні типи порівняння: гіпотетичне, атрактивне, адитивне, поширене, суперіорне, порівняння-уточнення, порівняння-обмеження, порівняння-заперечення.

Онтологічна сутність порівняння виявляється у нерозривній єдності відношень схожості та відмінності. Компаративні одиниці ґрунтуються на прототипних відношеннях схожості та відмінності, причому відношення схожості є домінантними. Категорія порівняння є засобом архітектонічної будови наукового дискурсу, а також способом вербалізації ключових культурних домінант переважно американської й частково - британської мовних картин світу, що віддзеркалюється у концептуальних метафорах.

Ключові слова: науковий дискурс, категорія порівняння, імпліцитне порівняння, експліцитне порівняння, схожість, відмінність, концептуальна метафора.

АННОТАЦИЯ

Шаля О.И. Категория сравнения в языке науки: функциональные, когнитивно-дискурсивные и лингвокультурные параметры. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

В диссертации осуществлен комплексный анализ когнитивно-дискурсивной категории сравнения в англо-американском научном дискурсе. Категория сравнения трактуется как дискурсивное явление, в основе которого лежат когнитивные процессы компаративного мышления, вербализованные разноуровневыми эксплицитными и имплицитными компаративными единицами - вербальными и визуально-риторическими. Эксплицитными средствами выражения категории сравнения являются дискурсивные коннекторы, компаративные конструкции с эксплицитными маркерами и термами сравнения, степени сравнения прилагательных, которые образуют формы компаратива, элатива, суперлатива, интенсива, формируют двойное сравнение. Среди имплицитных средств - индикаторы эпистемической и деонтической модальности, аллюзии. Выделяются такие функциональные типы сравнения: гипотетическое, аттрактивное, аддитивное, расширенное, супериорное, сравнение-уточнение, сравнение-ограничение, сравнение-отрицание.

Онтологическая сущность сравнения заключается в неразрывном единстве отношений сходства и отличия. Компаративные единицы основываются на прототипических отношениях сходства и отличия, причем отношения сходства являются доминантными. Категория сравнения является средством архитектонического строения научного дискурса, а также способом вербализации ключевых культурных доминант преимущественно американской, и - частично - британской языковых картин мира, которые отображаются в концептуальных метафорах.

Ключевые слова: научный дискурс, категория сравнения, имплицитное сравнение, эксплицитное сравнение, сходство, отличие, концептуальная метафора.

ABSTRACT

Shalya O.I. The Category of Comparison in the Language of Science: Functional, Cognitive, Discursive and Cultural Aspects. - Manuscript.

A dissertation for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2011.

The dissertation provides an insight into the category of comparison in Anglo-American scientific discourse. The key idea behind this work is to conduct a comprehensive research of the category of comparison in light of its discursive, cognitive, functional, structural and culture-bound specificity in the language of science.

Comparison is viewed as a core of scientific cognition. When the information is perceived, processed, or evaluated, this information is compared to a norm, or a standard. Comparing requires examining and then identifying how two or more things are similar or different. Relations of similarity and difference are fundamental for comparison, emphasizing its dual ontological nature.

Comparison is pervasive in science. Theory, measurements, simulations etc. are supported with careful comparison. Also, comparison has a heuristic power and serves to enhance comprehensibility of scientific discourse. In scientific discourse, the category of comparison is a multifaceted discursive formation based on the author's cognitive processes. It is explicitly and implicitly verbalized with various linguistic devices signalling comparison. Explicit comparison embraces linguistic devices whose semantic structure overtly conveys comparative meaning. Comparison manifests itself explicitly through the following types of similarity relations: identity, likeness, equality, analogy; difference relations: differentiation, dissimilarity, contrast. Implicit comparison encompasses linguistic devices devoid of explicit comparative meaning, requiring inference of relevant implications.

Chapter One, “The category of comparison as a fundamental category of scientific discourse”, provides a brief introduction to the multifaceted nature of comparison, taking into consideration logical, philosophical, cognitive and linguistic aspects. Emphasized here is the analysis of the category of comparison in the cognitive and discursive paradigm as well as the language of science vs. general language. Also, we study the cognitive structure of the category of comparison and bring into light key characteristics of the Anglo-American scientific discourse.

In Chapter Two, “Explicit and implicit devices expressing the category of comparison in scientific discourse”, we point out explicit comparative devices conveying the meaning of identity, likeness, analogy, equality, as opposed to differentiation, dissimilarity, contrast. We also consider lexical and grammatical devices of explicit comparison and indicators of epistemic and deontic modality, allusions as modes of implicit comparison. We study the role of visual comparison in the language of science, and provide some relevant statistical data.

In Chapter Three, “Discursive characteristics and functional parameters of the category of comparison”, we propose the functional typology of comparison and examine the architectonics of comparison that manifests itself through prospective and retrospective, as well as via anaphoric and cataphoric comparison. We also deal with communicative strategies of comparison.

Chapter Four,“Culture-bound features of comparison in scientific discourse”, is tracing cultural traits of the category of comparison. It touches upon universal and culture-flavoured concepts, addressing battlefield and love metaphors, plant, animal, and experiential metaphors, as well as some anthropomorphic metaphors.

Key words: scientific discourse, the category of comparison, implicit comparison, explicit comparison, similarity, difference, conceptual metaphor.

Размещено на Allbest.ru