Ідіоматика англомовного публічного виступу в епоху глобалізації: лінгвориторичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ІДІОМАТИКА АНГЛОМОВНОГО ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЛІНГВОРИТОРИЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність: Германські мови

Свиридюк Тетяна Володимирівна

Донецьк, 2011 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертацію присвячено дослідженню функцій ідіоматичних одиниць у зв'язку з лінгвориторичними рівнями будови промов британських прем'єр-міністрів в епоху глобалізації, за якої світова економічна, політична, культурна інтеграція й уніфікація призводять до набуття англійською мовою міжнародного статусу. При вивченні глобалізаційних аспектів комунікації дослідники зосереджуються на оптимізації процесів спілкування, чим зумовлене звернення до положень античної риторики. Сучасні уявлення про риторику - не проста реанімація античних ідей і методів, а нове осмислення її суті й можливостей. Неориторика як наука про ефективну побудову текстів і відбір мовних одиниць у зв'язку з певною темою, умовами спілкування й особливостями аудиторії враховує діяльність автора на п'яти рівнях продукування творів словесності: інвенції, тобто аналізу теми, диспозиції, лінійної експозиції референта, елокуції, відбору мовних одиниць, меморіа, запам'ятовування, актіо, проголошення виступу.

Важливим об'єктом риторичного дослідження залишаються промови як особливий тип тексту і як окремий різновид політичної комунікації, що ґрунтується на антропоцентричних підвалинах. Із нериторичних позицій розглянуто загальні риси організації аргументативного дискурсу, найефективніші та найпоширеніші стилістичні й риторичні прийоми у промовах політиків. Окрему увагу приділено виступам британських державних діячів: вивчено типологічні, семантичні й прагмалінгвістичні особливості парламентського дискурсу, лінгвальний інструментарій вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі британських консерваторів, мовне відображення авторитарності британських політиків (П.Г. Крючкова), лексичні, стилістичні й риторичні засоби лейбористського дискурсу. Існуючі дослідження промов британських політиків залишають поза увагою функціонування ідіоматичних засобів, здебільшого пов'язаних з етапом елокуції, що передусім зумовлено проблемами з окресленням меж фразеології, визначенням ідіоматичних одиниць і їх класифікацією. Фразеологи зосередилися на дослідженні структурних (М.Ф. Алефіренко), семантичних (В.І. Гаврись), стилістичних властивостей (К.І. Мізін) ідіоматичних одиниць, їхнього емотивного значення (М.В. Гамзюк) й етнокультурного аспекту (М.Л. Ковшова, В.М. Телія), який вважають ключовим при розмежуванні ідіоматичних і вільних словосполучень (В.М. Савицький). Попри значну увагу до вивчення функцій фразеологізмів у текстах різних жанрів - газетних (О.І. Гамалі, Н.С. Гармич, С.П. Коновець), поетичних (С.А. Ганжа), епістолярних (Л.Ф. Гончарова) - відсутні розвідки, присвячені риторичним функціям ідіоматичних засобів у промовах британських політиків.

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю лінгвориторичної парадигми на дослідження функцій мовних засобів, які забезпечують ефективність спілкування у різних комунікативних умовах, що передбачає переосмислення положень античної риторики у контексті впливу сучасних засобів комунікації на функціонування номінативних одиниць, серед яких важливе місце займає ідіоматика.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України “Когнітивно-комунікативний аспект вивчення лексичного складу англійської мови”, що розробляється кафедрою англійської філології та перекладу Житомирського державного університету імені Івана Франка (тему затверджено вченою радою університету 3 березня 2002 р., протокол №7).

Метою дослідження є встановлення риторичних функцій ідіоматичних одиниць у промовах британських прем'єр-міністрів епохи глобалізації.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

- розкрити специфіку риторичних рівнів текстотворення;

- уточнити лінгвістичний статус англомовної ідіоматики;

- диференціювати ідіоматичні засоби, відібрані з проаналізованих промов, за ступенем метафоризації значення;

- встановити функції ідіоматики на окремих рівнях риторичного текстотворення;

- виявити динаміку функціонування ідіом у промовах британських прем'єр-міністрів упродовж поступу глобалізації.

Об'єктом дослідження є ідіоматичні засоби, відібрані з промов британських прем'єр-міністрів другої половини ХХ - початку ХХІ століття.

Предметом аналізу є функції фразеологічних одиниць на риторичних рівнях текстотворення.

Матеріал дослідження складають 1070 ідіоматичних одиниць, дібраних із промов британських прем'єр-міністрів чоловічої статі, діяльність яких пов'язана з окремими етапами поступу глобалізації: підготовчим (У. Черчілль - 430 одиниць), початковим (Г. Вільсон - 280) і поточним (Т. Блер - 190 і Г. Браун - 170).

Практична цінність роботи полягає у можливості використання її положень, висновків, результатів та ілюстративного матеріалу у лекційних і практичних курсах з лексикології англійської мови (розділ “Фразеологія й ідіоматика”), стилістики (розділи “Стилістика тексту”, “Стилістика публічного мовлення”), у спецкурсах із лінгвокультурології, теорії комунікації, лінгвориторики, при підготовці студентів до публічних виступів на заняттях із практики усного та писемного мовлення, а також під час написання курсових, дипломних і магістерських праць.

Апробація результатів дисертації здійснена на чотирьох міжнародних конференціях: “Язык и мир” (Ялта, 2007, 2008), “ARS GRAMMATICA” (Граматичні дослідження) (Мінськ, 2007), “Язык и дискурс в статике и динамике” (Мінськ, 2008), “Сучасна англістика: мова в контексті культури” (Харків, 2009), на двох всеукраїнських наукових конференціях: “Етнічні виміри універсуму: мова, література, культура” (Київ, 2010), “Концепти та константи в мові, літературі, культурі” (Київ, 2011, 2012), на наукових читаннях пам'яті доктора філологічних наук, професора Д.І. Квеселевича (Житомир, 2006).

Публікації. Основні положення й результати дослідження висвітлено у шести статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України (3,1 др. арк.), а також у тезах трьох наукових конференцій (0,5 др. арк.). Загальний обсяг публікацій складає 3,6 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 208 сторінок (основний текст становить 175 аркушів) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаних джерел: наукової (238 позицій) та довідкової (10 одиниць) літератури, джерел ілюстративного матеріалу і додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету й завдання, об'єкт і предмет, охарактеризовано фактологічний матеріал і методи його дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну цінність роботи, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи, про публікації за темою дисертації і особистий внесок дисертантки.

Перший розділ - “Лінгвориторичні засади вивчення англомовної ідіоматики” - присвячено формулюванню теоретичних і методологічних підвалин дослідження: розглянуто підходи до виокремлення предмета риторики, проаналізовано визначення ідіоми, сформульовано дефініцію ідіоетнізмів як одиниць, форма яких визначається етномовними й етнокультурними чинниками, встановлено зв'язок функцій ідіоетнізмів із будовою промов, з'ясовано важливість структурних, семантичних і метафоричних рис ідіоматичних одиниць для побудови публічних виступів. Сучасна лінгвориторична парадигма розглядається в роботі як спадкоємиця античної риторики, яка вивчала монологічні форми впливу на аудиторію (Аристотель, Цицерон). Різні аспекти древнього вчення зумовили формування трьох основних напрямів сучасної лінгвориторичної парадигми: двох аспектних - аргументаційного та риторичної теорії фігури (Ж. Дюбуа, Ф. Пір, А. Трінон), й одного інтегрального, спрямованого на виявлення того, як певна ідея трансформується в слово на п'яти рівнях текстотворення: аналізу теми - інвенції, лінійної експозиції референта - диспозиції, відбору мовних одиниць - елокуції, запам'ятовування - меморіа, виголошення - актіо. Дві останні стадії зазнали помітної трансформації під впливом процесів глобалізації й розвитку засобів поширення інформації, що призвело до їхнього злиття в один - перформативний - рівень пред'явлення виступу аудиторії, а також до низки змін у побудові промов, про що свідчить аналіз виступів британських прем'єр-міністрів. По-перше, з розвитком засобів масової інформації - друкованих ЗМІ, радіо, телебачення, Інтернету - промови британських політиків набувають більшої спрямованості на міжнародну аудиторію, що призводить до зменшення у їхньому складі кількості етнокультурних засобів. По-друге, послуги спічрайтерів зумовлюють деперсоналізацію виступів, які не стільки відображають погляди політика, скільки формують його імідж, викладаючи загальні положення й судження, доречні у певній ситуації (Ю.В. Рождєственський). По-третє, унаслідок набуття англійською мовою міжнародного статусу, який передбачає її використання слухачами, для котрих вона не є рідною, у виступах зменшується кількість етнокультурних знаків.

Глобалізаційні чинники, передусім пов'язані з перформативним етапом текстотворення, визначають функціонування у промовах британських прем'єр-міністрів ідіоматичних засобів: у виступах У. Черчілля (1940-1945, 1951-1955), діяльність якого співвідноситься з доглобалізаційною стадією розвитку світу, Г. Вільсона (1964-1970, 1974-1976), котрий обіймав посаду на початковому етапі глобалізації, Т. Блера (1997-2007) й Г. Брауна (2007-2010), публічне мовлення яких пов'язане з поточним етапом глобалізації.

Глобалізація комунікативних процесів супроводжується зміною ракурсу лінгвістичного аналізу вербальних явищ: утвердилася настанова на розгляд мовного знаку як засобу відображення структур людської свідомості, мислення й культури, що супроводжується зміною підходу до вивчення ідіоматики. Системоцентричний аналіз, який зосереджується на дослідженні особливостей мовної форми, ознак стійких ідіоматичних одиниць, їх семантичної і структурної організації, поступається антропоцентричному вивченню, за якого ідіоматика розглядається як національно-детерміноване й самобутнє явище, пов'язане з людиною, її свідомістю, мисленням і духовно-практичною діяльністю.

В антропоцентричному руслі англійська ідіоматика тлумачиться як відображення етнокультурного осмислення дійсності, узагальненого терміном “ідіоетнізм”, який представляє форму виразу, що визначається етномовними й етнокультурними чинниками і відбиває культуру й менталітет народу як сукупного носія мови (В.М. Савицький). Ідіоетнізми втілюються у різних сталих формах конкретної мови. За чотирма критеріями - ступенем стійкості, сполучуваністю, вмотивованістю й відтворюваністю (В. В. Виноградов) - у промовах британських прем'єр-міністрів розрізняємо такі різновиди ідіоетнізмів: специфічні сполучуваності (далі СС), напр., for a while - `на мить', a man of high ability - `здібний', фразеологічні сполучення (далі ФС), напр., to play the role - `відігравати роль', єдності (далі ФЄ), напр., to read between lines - `читати між рядками', які також включають фразові дієслова, напр., to push forward - `сприяти просуванню'.

Значення ФЄ зазвичай пояснюють переосмисленням окремих компонентів сполучення (В.В. Виноградов, R.W. Gibbs, S. Glucksberg), котре виявляємо за допомогою концептуальної метафори, за якої інформація з більш знайомої сфери-джерела проектується на розуміння більш абстрактної сфери-мети (M. Johnson, G. Lakoff), зумовлюючи значення сталих одиниць, заснованих на порівнянні (Аристотель) або орієнтаційній і онтологічній метафорах (R.W. Gibbs, S. Glucksberg, M. Johnson, Z. Kovecses, G. Lakoff, P. Szabo). У реферованій роботі встановлено, що порівняння обумовлює значення ФЄ, які зіставляють людину з іншими особами або з тваринами, напр., to make a goose of oneself `пошитися в дурні', а ФЄ, що спираються на орієнтаційну метафору, концептуалізують навколишнє середовище стосовно координат “верх-низ” і “спереду-позаду”, пов'язаних із повсякденним досвідом встановлення людиною місця у просторі (L. Talmy). Головними орієнтаційними параметрами семантики ФЄ, заснованими на вертикалі, є тілесний, який відображає активний стан людини, напр., to strike down `збити з ніг', кількісний, що пов'язує розуміння більшого з поступом угору, а меншого - з рухом униз, напр., to go up `підійматися', статусний, котрий відображає перебування людини на вершині владної ієрархії або її підкорення, напр., to sit at the top table `займати поважне місце'. Водночас, завдяки наявності у постпозитивів значення руху вперед (forward і ahead) і назад (back) горизонталь відображає різні напрямки пересування людини на фізичному, напр., to push forward `сприяти просуванню вперед', і ментальному рівнях, напр., to look forward `сподіватися', а також зміну властивостей об'єктів: кількісних, напр., to cut back `урізати, зменшувати', й оцінних, пов'язаних зі щастям, здоров'ям і владою, напр., to get ahead `досягати успіхів, процвітати'. Із онтологічною метафорою, що спирається на досвід взаємодії людини з фізичними об'єктами, тобто репрезентує події, діяльність, емоції, ідеї як матеріальні сутності й речовини (M. Johnson, G. Lakoff), пов'язане значення ФЄ, яке ґрунтується на понятті ВМІСТИЩА, тобто фізичного об'єкта, що має внутрішній простір (M. Johnson, G. Lakoff), відношеннях ЦІЛІСНОСТІ й РЕЗУЛЬТАТУ. ФЄ, засновані на метафорі ВМІСТИЩА, позначають поле зору, напр., to lose sight of sth `випустити з поля зору', та “наповненість/незаповненість” порожнистих об'єктів, напр., mug's game `ризикована, даремна справа'. Проаналізований матеріал засвідчує, що британські прем'єр-міністри залучають ідіоетнізми зі значенням ЦІЛІСНОСТІ для акцентування пошкоджень, напр., to shreds and tatters `на частки', а метафору РЕЗУЛЬТАТУ - для ідіоматичного опису успішного завершення справи, напр., to enjoy fruits `насолоджуватися результатами діяльності'. Ідіоматичні засоби, вжиті у виступах британських прем'єр-міністрів, поділяються на три групи: тематичні, пов'язані з інвенцією, тобто означуванням теми, диспозиційні, що визначають композиційне оформлення змісту, елокуційні, призначені для образного оформлення думки.

Другий розділ - “Ідіоматичне відображення тематики публічних виступів британських прем'єр-міністрів” - присвячено аналізу одиниць двох груп: інвенційно-елокуційних, пов'язаних із відбором аргументів і представленням їх у певному ракурсі, й інвенційно-диспозиційних, які забезпечують зв'язок інвенції з диспозицією при введенні мікротем, котрі як змістовно й структурно закінчені фрагменти пропонують окремі тези й аргументи на їхню користь (Т.В. Анісімова, Ю.Г. Гімпельсон).

Інвенційно-елокуційні ідіоматичні засоби позначають практичну діяльність людини й міжособистісні стосунки. Практична діяльність представлена 59 ФС (5,51% від загальної кількості одиниць) і 32 ФЄ (3%), які позначають можливість її здійснення, напр., ФС to have a chance - `мати шанс', а також етапи розгортання: початок (40 ФС - 3,74%, напр., to face the problem `зіштовхнутися з проблемою', і 11 ФЄ - 1,03%, напр., to hit the ground running `розпочати справу при повній готовності'), перебіг (181 ФС - 17,39%, напр., to play a role `відігравати певну роль', і 114 ФЄ - 10,64%, напр., to hold out `протидіяти в загрозливих чи тяжких ситуаціях'), завершення (65 ФЄ - 6,07%), напр., to give up `відмовлятися'.

Можливість як умова здійснення певних дій позначена у проаналізованих виступах ФС із відмінними іменними компонентами, які по-різному концептуалізують імовірність - to have a chance і to have an opportunity. Іменник chance у складі ФС to have a chance позначає умови діяльності, незалежні від особи або її бажань, про що свідчить його дефініція the way that some things happen without any cause that you can see or understand ?спосіб здійснення чого-небудь, незалежного від думок і дій особи' (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Водночас, у складі ФС to have an opportunity іменник opportunity вказує на умови діяльності, які узгоджуються з бажаннями людини, на що вказує сема `a particular situation' у його визначенні як a time when a particular situation makes it possible to do or achieve smth ?умови або обставини, що дозволяють здійснити що-небудь' (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Відмінності у семантиці ФС на позначення можливості обумовлюють їхнє функціонування у промовах британських прем'єр-міністрів. Обираючи синонімічні ФС to have a chance і to have an opportunity, У. Черчілль підкреслює залежність або незалежність дій від бажань учасників діяльності. ФС to have a chance наголошує на можливості здійснення атаки на ворога, імплікуючи, що нездатність британського війська підійти ближче до супротивника не залежить від військових: We have felt very much for them that they have not yet had a chance of coming to close quarters with the enemy, it is not their fault, it is not our fault (W. Churchill). Натомість конкретні умови або засоби виконання дій згідно з бажаннями людини відбиває ФС to have an opportunity, яке в іншому висловленні У. Черчілля вказує на можливості британської армії продемонструвати свою справжню силу: The British Army has at last had an opportunity of showing its quality (W. Churchill). Початок діяльності, пов'язаний з окресленням проблем, відображено ФС зі спільним дієслівним компонентом face і різними іменниками: situation у ФС to face the situation, challenge у ФС to face the challenge, danger у ФС to face the danger та struggle у ФС to face the struggle. Іменний компонент у складі одиниць цієї групи відбиває різний ступінь небезпеки, відображений у дефініціях відповідних одиниць: найменший, відносний і найвищий. Найменший ступінь загрози відбиває ФС to face the situation, у якому іменник situation вказує лише на обставини, які склалися в певний час і в конкретному місці all the circumstances and things that are happening at a particular time and in a particular place (Oxford Advanced Learner's Dictionary), а не на власне проблеми, позначені іншими ФС цієї групи, напр., When this Government was formed, my colleagues and I took a long, hard, cool look at the situation we were facing (W. Churchill). У наведеному висловленні ФС to face the situation відображає незначні проблеми, з якими зіштовхнувся уряд, прийшовши до влади, про що додатково свідчить іменник look, який вказує на розуміння ситуації з першого погляду. Відносний ступінь ризику позначений у складі ФС to face the challenge компонентом challenge, на що вказують семи ?difficult', ?tests', ?ability' та ?skill' у його визначенні як нового чи важкого завдання, яке випробовує здібності й вміння людини: a new or difficult task that tests smb's ability and skill (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Тому у промовах Г. Вільсона ФС to face the challenge вводить більшу мікротему, присвячену економічним проблемам, про відносний ступінь загрози яких свідчить обговорення у більшій частині виступу способів боротьби з нею: I am here tonight to speak about Britain, about the new Britain, the challenge we are facing and how we are going to meet it, about the pound sterling, and in a larger sense about the economic interdependence of our two countries in the wider world setting (H. Wilson). Найвищий ступінь небезпеки позначений ФС to face the danger, що відображено семами ?injure', ?harm', ?kill', ?damage', ?destroy' у значенні іменника danger, який тлумачиться як ?можливість ураження, збитків, вбивства, розрухи, ушкоджень' - the possibility of sth happening that will injure, harm or kill smb, or damage or destroy sth (Oxford Advanced Learner's Dictionary). У наступному прикладі ФС to face the danger позначає небезпеку, у якій перебувала країна, а його сполучуваність з прикметниками supreme та mortal акцентує найвищий ступінь загрози: But above all, he (Churchill) brought that power which, whenever Britain has faced supreme mortal danger, has been asserted to awaken a nation which others were prepared to write off as a decadent and impotent (H. Wilson).

Перебіг діяльності, який включає загальні дії суб'єктів, відображений ФС з іменними компонентами, що мають різне емоційне забарвлення, тобто уточнюють замисел автора на рівні елокуції: to play a role, to play a part, to play games. Синонімічні ФС to play a role та to play a part домінують у позитивних контекстах, а ФС to play games - у негативних. Відмінність між ФС to play a role та to play a part виявляється у ступені залучення учасників до діяльності. ФС to play the part позначає причетність до чогось, на що вказує визначення to be concerned with (Oxford Advanced Learner's Dictionary), напр., The House of Commons will be playing its part, unyielding, persevering, indomitable, in the overthrow of another Continental tyranny (W. Churchill). У наведеному висловленні незначна роль Палати громад у здоланні фашистської тиранії відображена ФС to play its part. Водночас ФС to play a role відбиває не лише причетність особи до діяльності, а й акцентує наявність у неї конкретної функції в організації або в суспільстві, про що свідчить визначення to have the function in an organization, in society, etc (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Тому ФС to play a role у промові Т. Блера відбиває провідну роль Британії у вирішенні проблем глобального хаосу, спричиненого тероризмом: Our very strengths, our history equip us to play a role as a unifier around a consensus for achieving both our goals and those of the wider world (T. Blair). Для опису нечесних дій і створення негативного враження про суб'єктів залучається ФС to play games зі значенням to act in an evasive, deceitful, manipulative, or trifling manner in dealing with others - `діяти ухильно, брехливо, маніпулювати кимось' (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Попри негативну семантику, ця одиниця використовується як в негативному, так і в позитивному контекстах. Позитивна форма ФС to play games створює неприємний образ осіб. Осуд президента Іраку посилюється у промові Т. Блера сполученням ФС to play games з означеннями same, яке вказує на неодноразові випадки його нечесної поведінки, та old, котре відбиває повторюваність тих дій: What is perfectly clear is that Saddam is playing the same old games in the same old way (T. Blair). Водночас, заперечна форма ФС to play games позитивно характеризує особу, протиставляючи її негативному стереотипу, закладеному у значенні одиниці, про що свідчить виступ У. Черчілля, присвячений необхідності відвертих стосунків із парламентом: I am not going to play such games as that with the House of Commons (W. Churchill). Ідея завершення діяльності позначається на рівні елокуції ФЄ, які розкривають результативний (to put through, to get to the end of the road тощо) або невдалий фінал (to give in, to give up тощо). Досягнення кінцевої мети позначене ФЄ to put through з семантикою to complete a plan, programme, etc. `закінчити план, програму тощо' (Oxford Advanced Learner's Dictionary) та to get to the end of the road зі значенням to reach the aim `дістатися кінцевої мети' (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Наведені визначення свідчать, що дві одиниці на позначення успішного фіналу фокусують увагу адресата на припиненні діяльності (to put through) та досягненні точки призначення (to get to the end of the road). Відповідно, у промовах У. Черчілля ФЄ to put through позначає успішне завершення військових дій, напр., But when they very slowly make up their minds that's the thing has to be done and the job put through, then, even if it takes months, years they do it (W. Churchill), а ФЄ to get to the end of the road вказує на досягнення мети - перемогу на всіх фронтах: We are sure that before we get to the end of the road we shall all be together (W. Churchill). ФЄ на позначення невдалого фіналу вказують на поступки (to give in) або раптове припинення діяльності (to give up). ФЄ to give in, що має значення to yield, to concede `поступатися' (Oxford Advanced Learner's Dictionary), наголошує у заперечному контексті на відсутності будь-яких поступок ворогові: There was no flinching and no thought of giving in (W. Churchill). Раптове завершення діяльності позначене ФЄ to give up зі значенням to refuse `відмовлятися' (Oxford Advanced Learner's Dictionary) у наступному висловленні Г. Брауна, який розповідає про те, що британські військові жертвують святкуванням Різдва вдома заради підтримання миру в Афганістані: I also appreciate that many of you are giving up your Christmas at home to serve here on behalf of what I believe is a noble cause (G. Brown).

Міжособистісна взаємодія відбита 31 інвенційно-елокуційним ФС (2,9%), які відображають різноманітні стосунки. На рівні інвенції одиниці цієї групи позначають міжнаціональні відносини, а з елокуцією пов'язане відображення різного напрямку дії: на об'єкт (ФС to enter into negotiations) або на виконавця дії (ФС to bring into relations). На різну спрямованість дії вказують дієслівні складники ФС to bring into relations та ФС to enter into negotiations: to bring тлумачиться як to involve someone in a particular activity `залучати когось до діяльності' (Oxford Advanced Learner's Dictionary), а to enter як to become involved in an activity or situation `бути залученим до діяльності чи ситуації' (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Відповідно, у промові У. Черчілля ФС to bring into relations характеризує Канаду як допоміжну ланку, яка об'єднує Америку і Європу: Canada with the relations with the United States and with the British Commonwealth and the Motherland is the link which, spanning the oceans, brings the continents into their relations (W. Churchill). Натомість, ФС to enter into negotiations у сполученні з запереченням never відбиває інтенцію мовця не вступати у перемовини з Німеччиною, напр., The British nation and His Majesty's Government will never enter into negotiations with Hitler (W. Churchill).

Мовленнєва діяльність як засіб забезпечення будь-якої іншої активності людини позначена 32 інвенційно-диспозиційними ФС (3% від загальної кількості проаналізованих одиниць), які вводять текстові фрагменти різного обсягу: to give an answer, to give review, to give information, to give the details. Поширення ФС цієї групи лише у промовах У. Черчілля зумовлено тим, що лідер Великобританії воєнного часу постійно інформував парламент і громадськість про стан справ на різних фронтах, а тому використання інвенційно-диспозиційних ФС дозволяло йому вводити мікротеми різного обсягу. Найбільша кількість інформації вводиться ФС to give information на початку промови У. Черчілля про стан війни на морях, про який йдеться у 22 речення на трьох сторінках: I am, however, able to give information about the war at sea (W. Churchill). Стисле повідомлення відображене ФС to give review, яке вводить огляд військових подій обсягом 12 речень: I have repeatedly called attention to the disadvantages of my having to give too frequent reviews of the war (W. Churchill). Окремий квант інформації, обсягом у шість речень, подається ФС to give an answer, використаним під час відповіді на запитання, напр., I am often asked to say how we are going to win this war. I remember being asked that last time very frequently, and not being able to give a very precise or conclusive answer (W. Churchill). Деталізація повідомлення здійснюється ФС to give details, яке представляє фрагмент обсягом у три речення, напр., This memorable battle is spread over a vast extent of desert but it is not possible to give all the details at the present time (W. Churchill). Поряд з інвенційно-елокуційними й інвенційно-диспозиційними ідіоматичними засобами, окремі групи одиниць виявляють безпосередній зв'язок із диспозицією й елокуцією.

У третьому розділі - “Ідіоматичне втілення диспозиції й елокуції у виступах британських прем'єр-міністрів” - встановлено функції ідіоетнізмів на рівнях диспозиції, пов'язаної з лінеаризацією змісту, й елокуції, спрямованої на характеристику референтної ситуації в цілому і її складників. Диспозиційні функції ідіоматичних засобів пов'язують текстові фрагменти у виступах усіх прем'єр-міністрів, крім У. Черчілля, який здебільшого спирався на семантичну зв'язність тексту. Диспозиційні ідіоетнізми, виокремлені у проаналізованих промовах, поділяються на дві групи: комунікативні, які встановлюють контакт між автором і аудиторією, й структуруючі, призначені для впорядкування змісту. У комунікативній функції СС (96 одиниць, 8,97%) фокусують увагу на діяльності мовця або слухача, що дає підстави для їхнього поділу на адресантні та адресатні. Адресантні одиниці let me say, let me begin тощо позначають наміри автора, напр., So let me explain the nature of this threat as I see it. The threat is chaos. And there are two begetters of chaos (T. Blair). Адресатні СС let us ask, let us resolve тощо спонукають аудиторію до дії через об'єднання з автором, напр., Let us ask the country what it thinks of a Party that has not the courage to vote against the pensions increase (H. Wilson). Структуруючі функції CC (78 одиниць, 7,29%), спрямовані на поділ змісту в аспекті черговості й важливості, поділяються на сукцесійні й фрагментувальні. Сукцесійні ідіоетнізми (first of all, first, second(ly), thirdly, fourth, fifth тощо) членують основні комунікативні блоки виступів в аспекті послідовності викладу інформації, напр., First, the quality of indomitable courage. And second, his power to evoke an undeniable response. And thirdly, the quality of humanity (H. Wilson). Промови повоєнних прем'єр-міністрів - Г. Вільсона, Т. Блера й Г. Брауна - характеризуються домінуванням фрагментувальних СС. У виступах Г. Вільсона СС in the main `в основному' та above all ?понад' виокремлюють головну думку окремого текстового блоку, напр., In January I warned the country of the growing gap between our imports and exports, and drew attention to the ominous rise in imports - not materials required for industrial expansion - but, in the main, manufactured goods (H. Wilson). Г. Браун акцентує окремі факти, залучаючи CC in part ?частково', напр., It is in part an accident of history - a wave of knowledge and commerce, which gathered even greater global force in the post-war era, that gave the world the English language (G. Brown). Підсумовуючи інформацію, Т. Блер вдається до СС in fact ?насправді', яка узагальнює зміст мікротеми, напр., In fact Bono, who is here and has done a wonderful job promoting education, I am proud of what he has done (T. Blair).

Специфіка осмислення британськими прем'єрами дійсності відображена ідіоматичними засобами не лише на рівні диспозиції, а й на стадії елокуції. До основних елокуційних функцій, пов'язаних з ословесненням структурованої думки, зараховуємо апелятивну, призначену для активації пізнавальних властивостей адресата, референтну, спрямовану на відображенням специфічних рис описуваної ситуації, оцінну, яка відбиває ставлення автора до референтів, емотивну, що передає почуття мовця.

Апелятивну функцію у промовах британських прем'єр-міністрів виконують 76 ФС (7,1%) та 34 ФЄ (3,17%), які позначають сприйняття й мислення, активуючи відповідні здібності слухачів. ФЄ, що відображають сприйняття як початковий етап будь-якої діяльності, іменують зорову перцепцію, напр., to see with one's own eyes `побачити на власні очі', та увагу, напр., to have an eye on `звертати увагу на щось'. У висловленні You have found yourself able to see with your own eyes what we have gone through (W. Churchill) ФЄ to see with one's own eyes апелює до досвіду аудиторії, набутого під час воєнного часу. На зв'язок ФЄ to have an eye on із перцептивним досвідом у вказує іменник eye, який співвідносить локалізований у полі зору об'єкт із фокусом уваги, напр., British history, some of it comparatively recent, shows the paralysis which sets in when a Government has one eye on its duties and another on a forthcoming election (H. Wilson). У наведеному висловленні ФЄ to have an eye пояснює невдачі уряду, позначені іменником paralysis, розпорошенням уваги замість зосередження на окремій справі. Апелятивні ФС і ФЄ на позначення мислення активують розумову діяльність слухача, змушуючи його задуматися над фактами, про які йдеться у промові. Вплив особистого бажання чи зовнішніх чинників на прийняття рішень відбивають ФС з іменним компонентом decisions: to make the decisions і to take the decisions. Наміри учасників діяльності відображені семами `his', `her', `own', `will', `need' у семантиці ФС to make the decisions - `докладати зусилля з власного бажання' taking some efforts from his/her own will or need (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Відповідно, у промовах британських прем'єр-міністрів ця одиниця акцентує рішення, які залежать від волі народу. Т. Блер вживає ФС to make the decisions у виступі, присвяченому економічним проблемам Британії, які має вирішити нація, напр., I believe we should keep the option open and make the decision at the time we want on the basis of our national economic interest (T. Blair). На прийняття рішень під впливом зовнішніх чинників вказує сема ?external cause' у визначенні ФС to take the decisions як taking the responsibility or obligation from an external cause ?виконання обов'язків під впливом зовнішніх факторів' (Oxford Advanced Learner's Dictionary).

Цю одиницю знаходимо у виступах усіх повоєнних прем'єр-міністрів, які при прийнятті рішень змушені враховувати різноманітні зовнішні чинники: бажання об'єднати зусилля кількох країн, всього світу тощо. На рішення, продиктовані інтересами Британської співдружності, вказує ФС to take the decisions у промові Г. Вільсона: I believe this decision has been taken as an earnest of our desire to place ourselves again with our Commonwealth colleagues in conformity with the United Nations' decisions and in a posture of resistance to racialism in all its forms (H. Wilson).

Референтна функція СС (26 або 2,43%), ФС (35 або 3,27%) і ФЄ (34 або 3,18%) відбиває топологічні, темпоральні й характеристичні риси ситуації як відрізку дійсності, що включає подію й учасників (В.Г. Гак, А.Е. Левицький). Із урахуванням структури ситуації, вирізняємо три референтні підфункції ідіоматичних засобів: топологічну, призначену для просторової локалізації компонентів ситуації, темпоральну, спрямовану на розташування учасників подій у часі, характеристичну, залучену для індивідуально-авторського зображення складників ситуації. Аналіз елокуційного вживання ідіоетнізмів у референтній функції виявив специфіку зосередження британських прем'єр-міністрів на різних ситуативних аспектах. Топологічні ФС та ФЄ задіяні в промовах У. Черчілля, який створював ефект образної репрезентації місця, локалізуючи об'єкти у різній перспективі: близько від людини (close at hand), просто неба (out of doors) або у будь-якому місці (to take the place), напр., But he still has very large forces close at hand, and if he has not come recently to London it is certainly not because he likes us better (W. Churchill). Темпоральні СС і ФС виявлені у виступах усіх прем'єр-міністрів, крім Т. Блера, що свідчить про меншу значущість часу для цього політика. У промовах інших прем'єрів темпоральні одиниці відбивають різне розуміння часу і ставлення до нього. Темпоральні ФС у промовах У. Черчілля вказують на сприятливий (great days - `величні дні') або несприятливий момент (dark days - `важкі часи') для певних дій або на їх віддаленість від аудиторії (in the olden times - `в давнину'), про що у наступному прикладі свідчить архаїчне закінчення -en: We arise again and take our stand for freedom as in the olden time (W. Churchill). У виступах Г. Вільсона темпоральні СС day to day ?щоденний, регулярний' і by day and by night `днями і ночами, цілодобово' акцентують повторюваність дій, підкреслюючи інтенсивний характер діяльності, напр., Members of the Parliamentary Labour Party, who, by day and by night, are working to carry through into statutory effect the principles for which they fought (H. Wilson). Звернення Г. Брауна до СС a moment of opportunity, a moment of significance та a moment of urgency підкреслює важливість конкретного моменту діяльності. На відміну від СС a moment of opportunity, яка позначає лише вигідні умови, СС a moment of significance передає важливість моменту, а СС a moment of urgency вказує на потребу в терміновому реагуванні на події, напр., For if this is a moment of urgency, it is also a moment of profound opportunity (G. Brown). Характеристичні ідіоетнізми зображають у промовах кожного політика стан речей в індивідуально-авторському ракурсі. Віддаючи данину здобуткам воєнного часу, У. Черчілль акцентує масштабність подій і контрольованість ситуації за допомогою ФС in all quarters та ФЄ in hand, напр., This message was sent at 12 o'clock today, when the military reported that the situation was in hand (W. Churchill).

Важливість описуваної ситуації позначена у виступах Г. Вільсона за допомогою СС to be of importance, який у наступному прикладі акцентує вагомість членства Британії в співдружності сполученням із групою додатка for world peace, яка позначає весь світ: That is why our membership of the Commonwealth is of such importance for world peace (H. Wilson). Динаміка розвитку ситуації відображена в промовах Т. Блера за допомогою ФЄ to be on the move та to be on the way out, які позначають рух.

Так, ФЄ to be on the move характеризує розвиток сучасного світу у висловленні The world is on the move again, the change in the early 21st century even greater than that of the late 20th century (T. Blair).

Оцінна функція 24 ФС (2,24%) та 32 ФЄ (3%) відбиває ставлення промовців до окремих подій, що виявляється у трьох варіантах уживання цих одиниць: загальнооцінному, порівняльному й інтенсифікуючому. ФС і ФЄ у загальнооцінній функції, яка полягає у висловленні тверджень стосовно будь-яких дій і вчинків, виявлена лише в промовах У. Черчілля, який часто хвалив героїзм всіх верств населення й окремих громадян. У його промовах загальнооцінні ФС to give appreciation ?схвалювати', to give dissatisfaction ?висловлювати незадоволення' тощо та ФЄ to bring to the knees `завдавати поразки, знищувати', to make a goose of oneself `пошитися в дурні' тощо характеризують дії, явища, предмети в цілому, напр., In the various remarks which the Deputy-Fuehrer, Herr Hess, has let fall from time to time during his sojourn in our midst, nothing has been more clear than that Hitler relied upon the starvation attack more than upon invasion to bring us to our knees (W. Churchill). У наведеному висловленні ФЄ to bring somebody to knees у загальнооцінній функції відбиває бажання Гітлера принизити британську націю. Відсутність цих одиниць у виступах повоєнних прем'єрів зумовлена більш нейтральним мовленням сучасних політиків. Порівняльні ФЄ, які зіставляють явища й предмети з іншими об'єктами, відомими з минулого досвіду, напр., like being in the red `заборгувати гроші банку', зустрічаються лише в промовах У. Черчілля й Г. Вільсона, які прагнули образно відобразити своє ставлення до подій. Значення ФЄ to be in the red, засноване на позначенні в сфері джерела процедури записування заборгованих грошей червоними чорнилами (Free Dictionary), співвідноситься в області мети з перебуванням у скрутному становищі, вказуючи на переобтяженість Британії боргами: On the best estimates available to us, our overseas payments this year - the balance of all that comes in and all that goes out - look like being in the red to the extent of at least seven hundred million pounds (H. Wilson). Інтенсифікуючі ФС, які вказують на кількісну оцінку якості (І.І. Туранський), підсилюють висловлення У. Черчілля й Г. Вільсона за рахунок апеляції до Всевишнього (an honest-to-God, God bless you all, heaven knows, for heaven's sake тощо), оскільки у доглобалізаційну епоху Бог вважався більшим авторитетом, ніж у наш час науково-технічного прогресу, напр., Certainly it would be very convenient if Herr Hitler or the important chiefs in Germany were it give us, every fortnight or so, an honest-to-God - if they were capable of it - statement (W. Churchill).

Емотивна функція ідіоетнізмів полягає у відображенні почуттів мовця в процесі комунікації. Емотивний аспект значення ідіоматичних одиниць вважається супутнім, хоча їх основне призначення вбачається не стільки в номінації об'єкта, скільки в його емотивній оцінці - позитивній чи негативній (М.В. Гамзюк). Емотивна функція виявлена у 34 СС (3,18%), напр., to be grateful, to be pleased, to be glad, to be thrilled, to be delighted, to be honoured, 18 ФС (1,68%), напр., to sustain the loss, to suffer the loss, to take an interest, to have an interest, і 13 ФЄ (1,21%), напр., to be in the interests, to have a stake, to screw smb's courage. У виступах усіх прем'єр-міністрів емотивні СС передають почуття з нагоди певних подій, а також підтримують дух нації у складні часи: під час Другої світової війни у промовах У. Черчілля, у період повоєнної відбудови у виступах Г. Вільсона, під час бойових дій в Іраку у зверненнях Т. Блера й Г. Брауна.

Останній також залучає одиниці цієї групи для піднесення духу нації у час економічної кризи 2009-2010 років.

Позитивні емоції відображені СС, ФС та ФЄ, а негативні емоції - лише за допомогою ФС. Позитивне емоційне забарвлення мають ФС з компонентом interest (to take an interest і to have an interest), вжиті у промовах Г. Брауна. Їх дієслівні складники to take та to have відбивають різну зацікавленість суб'єкта мовлення, зумовлену ступенем його залучення до діяльності. Найнижчий ступінь інтересу виражає ФС to take an interest зі значенням to be interested in smth ?бути зацікавленим у чомусь' (Oxford Advanced Learner's Dictionary), адже відбиває інтерес, який не передбачає безпосередньої участі: I am proud of what Comic Relief achieves in persuading young people to take an interest in developing countries (G. Brown).

Зацікавленість, яка виникає внаслідок безпосередньої участі в діяльності, позначена ФС to have an interest із семантикою to have a desire to learn more about smth in order to participate in it ?бажати дізнатися більше про щось, з подальшою участю' (Oxford Advanced Learner's Dictionary). Відповідно, у промові Г. Брауна ФС to have an interest відбиває інтерес автора в уникненні цінових коливань: Such high and volatile prices have a harmful impact on the global economy and all countries surely have a shared interest in avoiding such dramatic swings in the price of scarce resources (G. Brown).

Таким чином, диспозиційні й елокуційні функції ідіоматичних одиниць відбивають особливості стилю мислення й мовлення політиків. Членуючи текст, диспозиційні СС забезпечують зв'язність промов повоєнних прем'єр-міністрів, а елокуційні ідіоетнізми активують пізнавальний досвід слухачів, характеризують референтну ситуацію, оцінюючи її й відбиваючи почуття мовців.

ВИСНОВКИ

1. Лінгвориторичний інтегральний напрям, який розглядає послідовність трансформації ідеї в слово, передбачає вивчення функцій ідіоетнізмів як засобів етнокультурного осмислення дійсності, специфічного для конкретного народу, на різних рівнях текстотворення: інвенції - аналізу теми виступу, диспозиції - його композиційного оформлення, елокуції - відбору мовних одиниць, перформації, який об'єднує запам'ятовування й виголошення виступів. Вказані щаблі текстотворення, спрямовані на організацію впливу на адресата, визначають будову промов й відбір мовних засобів;

2. Риторичні рівні текстотворення визначають функціонування мовних одиниць, серед яких важливе місце займають ідіоетнізми. За чотирма критеріями - ступенем стійкості, сполучуваністю, вмотивованістю й відтворюваністю - у промовах британських прем'єр-міністрів повоєнної доби диференційовано класи ідіоматичних засобів, які відображають своєрідність осмислення дійсності: специфічну сполучуваність слів, фразеологічні сполучення, фразеологічні єдності з підкласом фразових дієслів;

3. Значення фразеологічних єдностей спирається на концептуальну метафору як засіб впливу на аудиторію через порівняння, орієнтування у тілесних координатах і досвід взаємодії з фізичними об'єктами. Порівняння визначає семантику ФЄ, що зіставляють людину з іншими особами або тваринами. ФЄ, засновані на орієнтаційній метафорі, концептуалізують навколишнє середовище стосовно координат “верх-низ” і “спереду-позаду”. Із онтологічною метафорою пов'язане значення ФЄ, які ґрунтуються на понятті ВМІСТИЩА як тривимірного простору, ЦІЛІСНОСТІ, що відбиває непошкоджений стан об'єкта, РЕЗУЛЬТАТУ, котрий вказує на наслідки діяльності;

4. Кількість ідіоетнізмів у проаналізованих промовах британських прем'єр-міністрів визначається різними етапами процесу глобалізації. Виступи У. Черчілля, діяльність якого пов'язана з доглобалізаційною стадією, відзначаються найбільшою кількістю фразеологічних одиниць. Збіднення ідіоматичного наповнення промов повоєнних прем'єр-міністрів зумовлене процесами глобалізації й більшою спрямованістю їх промов на міжнародну аудиторію. Виступи Г. Вільсона як прем'єра, діяльність якого пов'язана з початком глобалізації, містять майже вдвічі менше ідіоетнізмів (280 одиниць), ніж промови У. Черчілля (430). Звернення Т. Блера й Г. Брауна, проголошені на поточній стадії глобалізації, відзначаються зменшенням кількості ідіоетнізмів утричі (190 і 170 відповідно) порівняно з доглобалізаційним етапом;

5. Вивчення ідіоетнізмів у зв'язку з рівнями риторичного текстотворення дозволило виокремити низку нових функцій: тематичні, диспозиційні й елокуційні. Тематичні одиниці поділяються на інвенційно-елокуційні, які подають одну ідею у різних ракурсах, й інвенційно-диспозиційні, призначені для введення окремих мікротем. Інвенційно-елокуційні ідіоматичні засоби позначають практичну діяльність і міжособистісні стосунки, а інвенційно-диспозиційні одиниці відображають мовленнєву діяльність, вводячи текстові блоки різного обсягу;

6. Диспозиційні ідіоетнізми, що забезпечують зв'язність тексту, поділяються на дві підгрупи: комунікативні, призначені для відображення авторської взаємодії зі слухачем, та структуруючі, котрі впорядковують зміст. Елокуційні ідіоетнізми, задіяні для словесного оформлення мовлення, виявляють такі функції: апелятивну, спрямовану на активацію пізнавальних здібностей адресата, референтну, призначену для опису ситуації, про яку йдеться у виступі у топологічному, темпоральному й характеристичному ракурсах, оцінну, за якої ритор висловлює своє ставлення до певних подій, явищ, предметів, емотивну, що передає почуття мовця;

7. Диспозиційні й елокуційні одиниці відбивають специфіку концептуалізації дійсності окремими прем'єр-міністрами. Диспозиційні СС по-різному членують промови, а елокуційні ідіоетнізми відбивають важливість для мовців різних рис референтних ситуацій, подають стан речей в індивідуально-авторському ракурсі й розкривають різні аспекти оцінки. Із розвитком засобів масової інформації - друкованих ЗМІ, радіо, телебачення, Інтернету - виступи британських прем'єр-міністрів набувають більшої спрямованості на міжнародну аудиторію, що зумовлює збіднення їх ідіоматичного наповнення.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні етнокультурного й функціонального аспектів уживання ідіоматичних засобів у текстах різних жанрів, а також у поглибленні когнітивно-риторичних методик аналізу ідіоетнізмів.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИСВІТЛЕНО

1. Нагорська (Свиридюк) Т.В. Функціонування ідіом у промовах Уїнстона Черчілля: риторичний аспект / Тетяна Володимирівна Нагорська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка / відп. ред. Петро Васильович Білоус. - Житомир: Вид-во Житомирськ. держ. ун-ту імені Івана Франка, 2006. - №28. - С. 166-169.

2. Нагорська (Свиридюк) Т.В. Структура текстів політичних промов У. Черчілля: лінгвориторичний підхід / Тетяна Володимирівна Нагорська // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Межвузовский центр “Крым”, 2007. - №110, Т. 2. - С. 54-56.

3. Свиридюк Т.В. Риторичні функції ідіоетнізмів у промовах Т. Блера / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2008. - Вип. 21. - С. 299-306.

4. Свиридюк Т.В. Ідіоетнізми в промовах британських політиків: принципи класифікації / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2009. - Вип. 15. - С. 418-424.

5. Свиридюк Т.В. Риторичні функції ідіоетнізмів у промовах британських політиків: ситуативний аспект / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2009. - Вип. 22. - С. 317-325.

6. Свиридюк Т.В. Витоки ідіоматичної семантики: орієнтаційна метафора (на матеріалі промов британських прем'єр-міністрів) / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2010. - Вип. 24. - С. 173-181.

7. Нагорская (Свиридюк) Т.В. Риторическая классификация идиом английского языка / Татьяна Владимировна Нагорская // Ars Grammatica. Грамматические исследования: мат-лы докл. 3-й Междунар. науч. конф. Минск, 5-6 декабря 2007 г. / отв. ред. Д.Г. Богушевич. - Минск: МГЛУ, 2007 - С. 181-184.

8. Свиридюк Т.В. Идиоэтнизмы в речах британського премьер-министра Г.Вильсона: риторический аспект / Татьяна Владимировна Свиридюк // Язык и дискурс в статике и динамике: тезисы докл. Междунар. науч. конф., Минск, 14-15 ноября 2008 г. / отв. ред. З.А. Харитончик. - Минск: МГЛУ, 2008. - С. 277-278. лінгвістичний англомовний ідіоматика

9. Свиридюк Т.В. Фразеологічні сполучення у промовах британських прем'єр-міністрів: принципи класифікації / Тетяна Володимирівна Свиридюк // Третій міжнародний науковий форум. Сучасна англістика: мова в контексті культури. Тези доповідей. / відп. ред. В.О. Самохіна (Дмитренко). - Х.: Харківськ. нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, 2009. - Ч. ІІ. - С. 37-39.

Размещено на Allbest.ru