Людина і її буття у західнополіській фразеології

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

МАЦЮК ЗОРЯНА СЕРГІЇВНА

УДК [811.161.2'282.2'373.7(477.82)] (043.3)

ЛЮДИНА І ЇЇ БУТТЯ У ЗАХІДНОПОЛІСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Луцьк - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано на кафедрі історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор

Аркушин Григорій Львович,

інститут філології та журналістики Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Калашник Володимир Семенович,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,

завідувач кафедри української мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Коваленко Наталія Дмитрівна,

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,

доцент кафедри української мови.

Захист відбудеться 18 червня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.02 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30 а, ауд. 41).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: 43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30 а.

Автореферат розіслано 13 травня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент Н.М. Костусяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку мовознавства характерні відступи від традиційного розуміння мовних явищ, зокрема фразеологічних. Спостерігаємо широке залучення досягнень логіки, семантики, семіотики у потрактуванні фразем як одиниць ареального плану. Домінувальними стали комплексні дослідження, у яких поєднано структурно-значеннєвий аналіз фразеологічних одиниць (далі - ФО), ураховано їх функціональні особливості та семантичну організацію. Особливу увагу вчені приділяють гендерним студіям, які останнім десятиріччям в Україні виокремилися у новий напрям наукових досліджень.

Водночас у лінгвістиці існує протиставлення базових компонентів людської культури „чоловік - жінка” як онтологічної опозиції, яка лежить в основі мови. У дисертаційній роботі зосереджено увагу на тотожному потрактуванні термінів „опозиція чоловік - жінка” та „гендерна дефініція людини за статтю”. Адже характеризуючи людину, представника чоловічої чи жіночої групи, як базову структуру соціальної приналежності, найбільш значущим є те, як вона сама себе гендерно ідентифікує. Аналогічно опозиція „чоловік” - „жінка” ґрунтована на вираженні маскулінних чи фемінінних рис, оскільки вона виражає статусно-рольову диференціацію людей.

Одним зі складників антропологічної лінгвістики постає фразеологія, яка взаємопов'язана з людиною, її діяльністю, звичаєво-побутовим життям. Фраземіку як предмет гендерних досліджень вивчали вітчизняні (А. В. Архангельська, А. М. Емірова, В. Д. Ужченко) та російські (О. А. Васькова, С. А. Георгієва, І. В. Зикова, А. В. Кириліна, О. В. Комісарова, В. М. Телія) мовознавці; білоруський лінгвіст В. І. Коваль; польські вчені А. Тирпа, В. Любас, М. Карватовська; болгарська дослідниця - М. Кошкова та ін.

Різні аспекти української загальномовної фразеології досліджували Л. Г. Авксентьєв, М. Ф. Алефіренко, Н. Д. Бабич, Д. Х. Баранник, В. М. Білоноженко, М. Т. Демський, М. В. Жуйкова, Р. П. Зорівчак, А. О. Івченко, В. С. Калашник, Н. Д. Коваленко, М. П. Коломієць, М. Я. Олійник, Ю. Ф. Прадід, Л. В. Самойлович, Л. Г. Скрипник, Г. Ф. Ступінська, В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко, Г. М. Удовиченко, В. А. Чабаненко, О. С. Юрченко та ін. Ареальні фраземи стали об'єктом активних досліджень останніми десятиліттями. Із лексикографічних робіт 60-90 рр. ХХ ст., які фіксують фразеологічні діалектні системи, варто виокремити такі українські ареальні словники: „Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини” Н. Вархол та А. О. Івченка; „Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу” В. Д. Ужченка, Д. В. Ужченка; „Фразеологічний словник говірок Житомирщини” Г. М. Доброльожи; „Словник стійких народних порівнянь” О. С. Юрченка й А. О. Івченка. Фразеологічні дослідження підтверджують, що варіювання фразеології в ареальній проекції можна простежити на кількох рівнях: семантичному, фонетичному, морфологічному, синтаксичному, лексичному.

Незважаючи на посилений інтерес науковців до ареальної фразеології, матеріали з різних регіонів ще недостатньо зафіксовані й опрацьовані. Зокрема, фразеологічна система Західного Полісся не була предметом комплексного дослідження, у якому зафіксовано матеріал, систематизовано, проаналізовано та зіставлено його з іншими ареальними фразеосистемами. Докладний аналіз вимагає нового підходу, яким, на нашу думку, виступає гендерний, оскільки він охоплює одну з найважливіших для носіїв мови опозицію „чоловіче” - „жіноче”.

Актуальність нашого дослідження визначена потребою ґрунтовного аналізу фразеологічної системи західнополіських говірок, її ідеографічної характеристики та функціональних особливостей у зв'язку з тенденцією нинішньої лінгвістики до всебічного вивчення ареальної фраземіки. Системний аналіз зафіксованих фразеологізмів розширить інформацію про культуру (у широкому сенсі цього слова) регіону, дасть змогу розкрити специфіку системи, з'ясувати особливості діалектогенних процесів тощо.

Мета дисертаційної роботи - комплексне дослідження західнополіської фраземіки про людину та її буття в межах опозиції „чоловіче” - „жіноче”. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:

1) шляхом безпосереднього опитування респондентів - носіїв західнополіських говірок - виявити масив ФО, які характеризують чоловіка й жінку;

2) подати ідеографічний опис фразеологізмів західнополіських говірок, що стосуються людини та її буття, структуровати фразеосистему, виокремивши фразеотемантичні поля (ФТП), фразеосемантичні групи (ФСГ), фразеосемантичні ряди (ФСР);

3) проаналізувати семантичні особливості західнополіської фраземіки в межах опозиції „чоловіче” - „жіноче”;

4) визначити маркери творення гендерних ознак у західнополіській фраземіці;

5) розкрити мовно-культурну специфіку сталих порівнянь, які характеризують людину;

6) визначити оцінно-емоційний аспект західнополіської фразеології;

7) зіставити західнополіські фразеологізми з іншими регіональними стійкими словосполученнями;

8) з'ясувати частотність уживання фемінних і маскулінних ФО.

Об'єктом наукової роботи обрано ФО Західного Полісся, які характеризують людину, її зовнішній і внутрішній стан, поведінкові риси, а також явища, ознаки та процеси, пов'язані з людиною в межах опозиції „чоловіче” - „жіноче”.

Предмет дослідження - семантичні особливості й експресивно-оцінні ознаки фраземіки Західного Полісся, що уможливлюють її функціонування як джерела гендерної характеристики мовців і забезпечують існування опозиції „чоловіче” - „жіноче” у західнополіській фразеології.

Методи дослідження. Специфіка об'єкта й окреслені в науковій роботі завдання вимагають комплексного використання низки методів. Для аналізу відношень елементів у фразеотематичних полях, фразеосемантичних групах і фразеорядах використано описовий метод. За допомогою структурно-семантичного методу проведено значеннєвий аналіз ФО і здійснено гендерну класифікацію фразем. Застосовано методики компонентного й зіставного аналізу, щоб виявити варіювання фразеологізмів та їх ареальну проекцію в межах українського континууму. Для з'ясування частотності вживання фемінних та маскулінних ФО, їх співвідносності використано метод кількісних підрахунків.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше введено в науковий обіг і комплексно досліджено фраземіку Західного Полісся, здійснено ідеографічний опис та семантичний аналіз зафіксованого фразеологічного матеріалу, виявлено мовні маркери і встановлено належність етнофразеологізмів до маскулінної чи фемінної сфер. Визначено кількісну перевагу засобів вербалізації першого члена опозиції „чоловіче” - „жіноче” над другим.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація тісно пов'язана з комплексною науковою темою кафедри історії та культури української мови Інституту філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки „Українська мова на Волині”.

Тему наукового дослідження затверджено координаційною радою „Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол № 42 від 13 травня 2008 р.).

Основні положення, винесені на захист:

1. Західнополіська фразеосистема як складова частина української національної фразеології виражає загальнонародні тенденції в семантиці та будові, спільні з іншими українськими регіонами, однак позначена специфічними фонетичними, лексичними та граматичними характеристиками.

2. Західнополіський мовленнєвий масив становить динамічну цілісну систему, яка активно розвивається під впливом суміжних говорів, що простежено в компонентному складі досліджуваних одиниць і його мотиваційно-семантичному наповненні. Це підтверджено фактами проведених паралелей із середньополіськими, західноподільськими, гуцульськими, галицькими, східнослобожанськими, степовими говірками та з фразеологізмами української літературної мови.

3. Гендерний підхід у мовознавстві ґрунтований на гендерних стереотипах - встановленні моделі поведінки та характеристик представників кожної статі. У дисертаційній роботі здійснено диференціацію фразеологізмів у межах опозиції „чоловіче” - „жіноче” відповідно до суспільно-побутових ролей, виявлених у способі найменування осіб відповідно до статі, віку, морально-психологічних і фізичних рис.

4. Ідеографічна класифікація ФО ґрунтована на маскулінних і фемінних ознаках мовців та описі зовнішніх, внутрішніх і поведінкових характеристик. Опозиційні чоловічі та жіночі ознаки впливають на процеси категоризації при сприйнятті людей певної статі, функціонують як складники гендерної фразеологічної ідентичності індивіда та регулюють ступінь вияву гендерних дефініцій.

5. Ідентифікація фразеологізмів Західного Полісся відповідно до бінарних опозицій чоловік - жінка (сімейний стан, родинні відносини, професійна діяльність) дала змогу схарактеризувати соціальні гендерні якості мовців, ролі й моделі їх поведінки та визначити особливості західнополіської фразеології як вияв колективної свідомості, що є важливим фактором у формуванні й відображенні стійких асоціацій та упереджень.

Джерельною базою дослідження послугували власні польові записи ФО Західного Полісся за спеціально укладеним питальником. Опрацьовано понад три тисячі стійких сполучень із 133 населених пунктів Волинської та Рівненської областей, зібраних упродовж 2006-2010 років. Серед них виділено фразеологізми, які є органічним елементом мови діалектоносіїв, нечастотні ФО, що виходять із активного вжитку, а також нові фраземи. Крім того, у роботі використано фразеологічний матеріал із лексикографічних праць Г. Л. Аркушина „Сказав, як два зв'язав”, „Словника евфемізмів, уживаних у говірках та молодіжному жаргоні Західного Полісся і західної частини Волині”. Для порівняння залучено матеріали з різних фразеологічних ареальних словників української мови.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати й висновки сприяють дослідженню ареальної фразеологічної системи української мови, розширюють знання про структурно-семантичні особливості ФО. Основні положення дисертації поглиблюють визначення і розмежування мовних маркерів гендерної фраземіки за фемінними та маскулінними ознаками, уводять у науковий обіг цінний матеріал ареальної західнополіської фразеосистеми.

Практичне значення дослідження зумовлене тим, що зібраний матеріал розширює емпіричну базу ареальної фразеології, може знайти застосування у фразеографічній практиці, у наукових працях, присвячених діалектним ФО, у роботі наукових семінарів із означених проблем, під час підготовки спецкурсів і спецсемінарів. Матеріали дисертації можна використати для укладання діалектних словників, зокрема зведеного „Словника фразеологічних одиниць”.

Особистий внесок здобувача. Автором обґрунтовано розуміння фразеологічної спадщини Західного Полісся як відображення основних гендерних опозицій; здійснено ідентифікацію елементів ФО та виділено маскулінні та фемінні ознаки; проведено гендерну диференціацію способів іменування мовців західнополіської фразеосистеми.

Апробація. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри історії та культури української мови Інституту філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки (2008-2010 рр.), на засіданнях Західнополіського ономастико-діалектологічного центру університету й апробовані на ІІІ сесії школи-семінару «Актуальні проблеми етнолінгвістики: „Етнолінгвістичне явище: структура та способи представлення”» (Житомир, 2007), на Міжнародній науковій конференції „Українська діалектна лексика як об'єкт словникарства та лінгвогеографії”, присвяченій 100-річчю від дня народження М. А. Грицака (Ужгород, 2008), на Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів „Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (Луцьк, 2009), на ХІІІ Всеукраїнській ономастичній конференції з міжнародною участю (Ужгород, 2009), на ІІІ Міжнародній науковій конференції „Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2009), на ІV Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції „Соціум. Наука. Культура” (Київ, 2009), на Міжнародній науковій конференції „Українська мова поза межами України” (Люблін, 2009), на Міжнародній науковій конференції „Західнополіські говірки в просторі та часі” (Луцьк, 2010), на ІІ Міжнародному кримському лінгвістичному конгресі „Мова і світ” (Ялта, 2010 р.).

Публікації. Основні аспекти дисертаційної роботи висвітлено в 15 публікаціях, десять із яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАКом України (усі статті одноосібні).

Структура і зміст роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списків використаних джерел (13 позицій), використаної літератури (323 позиції), умовних скорочень назв населених пунктів та додатків. Загальний обсяг роботи становить 375 сторінок (текстова частина - 199 с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету, завдання та методи наукового дослідження, проаналізовано стан вивчення наукової проблеми в сучасному мовознавстві, визначено об'єкт і предмет, новизну роботи, з'ясовано теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію основних положень дисертації.

У першому розділі - „Ареальне вивчення української фразеології” - здійснено огляд історії фіксації фразеологічного матеріалу й укладання збірок ХІХ - поч. ХХ ст., зокрема М. Номиса, І. Я. Франка та добірки І. І. Манжури, П. П. Чубинського, І. В. Бессараби і ін. Фразеологію південно-східного наріччя висвітлено в роботах Т. Г. Грици, А. О. Івченка, І. В. Мілєвої, Р. В. Міняйла, В. Д. Ужченка, Д. В. Ужченка, В. А. Чабаненка й ін. Глибше проаналізовано ФО південно-західних говірок (Н. Д. Бабич, М. Т. Демський, Й. О. Дзензелівський, Н. Д. Коваленко, В. І. Лавер, М. Я. Олійник, Н. В. Романюк, Г. Ф. Ступінська та ін.). Північне наріччя частково представляють наукові розвідки Г. Л. Аркушина, Г. М. Доброльожи, П. С. Лисенка.

Для вияву фразеотворчих зв'язків у фразеосистемі Західного Полісся використано вперше ідеографічний опис фразем у межах опозиції „чоловіче” - „жіноче”, що дало змогу глибше вивчити ФО, з'ясувати додаткові семантичні відтінки, конотацію та їх етнологічне походження. За ідеографічною класифікацією визначено антропоцентричний характер фразем, які стосуються людини, її тілесних ознак, зовнішнього вигляду, поведінкових рис, внутрішнього світу тощо. Західнополіські фраземи розглянуто в широкому розумінні, зокрема: аналітичні фразеологізми, які виникли на основі порівняльних сполук чи речень; метафоризовані сполуки різної структури; професійні словосполучення; стійкі двокомпонентні та трикомпонентні порівняння, паремії тощо.

Оскільки становлення окремого розділу лінгвістичної гендерології та напряму фразеологічної гендерології (гендерної фразеології) в українському ареальному мовленні ще не відбулося, тому в дослідженні окреслено коло проблем, які в перспективі можуть стати предметом цього розділу науки. Вагомою можна визнати граматичну репрезентацію значень маскулінності та фемінності у фраземах; гендерно марковані фразеологічні поля; номінації чоловіків і жінок, у тому числі антропоніми в складі ФО як елемент внутрішньої форми; відображення категорії гендеру тощо.

Другий розділ „Тілесні ознаки чоловіка та жінки у фразеології Західного Полісся” містить фразеотематичне поле «Тілесні ознаки людини в межах опозиції „чоловіче” - „жіноче”», що представлене фразеосематичними групами „Загальний зовнішній вигляд”, „Частини тіла чоловіків / жінок” та „Специфічні жіночі ознаки”, які диференційовано на фразеосемантичні ряди.

Матеріал західнополіської фразеології засвідчує, що значне місце в ньому займають ФО на позначення позитивних і негативних характеристик людини. У межах ФТП класифіковано одиниці на такі, що мають яскраво виражені опозиційні ознаки, та ті, які належать до власне специфічних статевих домінантів. Так, фразеосемантичну групу „Загальний зовнішній вигляд” представлено фразеосемантичними рядами (ФСР) „Вродливий || вродлива” (сл?нчний йак з кбмен?а л?бтий, хоруший йак огурук, йак гриб на пн?і про чоловіків та йак з картъни з?ійшлб, гбрна йак цигбнка `про вродливу жінку'); „Невродливий || невродлива” (йак той д?нд?ко || шо й чорт шарбхнец?а про чоловіків та сумнб на вруду, стрбшна йак кв'нтка з мбз?і, никудъшн?айа би розторупа, такб нихоруша, шо йнсти ни хучиц?а); „Червоний || червона” (почервон?нв йак лампбси || чирвуна йак мак, йак йбгодка); „Акуратний || акуратна” (въчистивс?а йак к'іт, йак марцепбн, йак шчугол?, йак църкул? || розмал?увана пъсанка, йак пац?урка); „Неохайно вдягнутий || неохайно вдягнена” (на гулову галуш'і понад?івбв, йак баббй волохбтий, замбзавс?а йак свин?э с:ав про чоловіків та такб йак гунэча уд кумина, вд?нлас?а йак серэн на Велъкден?, в чуму свбха на печ'н, в туму й на вес'нл?:і про жінок); „Високий || висока” (струйниi йак цв'бх, дуўгий йак з Штэн?а до Бурок || висука йак штбнга, висука йак шбфа); „Низький || низька” (малъй йак пэпиц?, йак куцепйрдик, йак сид?бчий к'іт про чоловіків та мйтер з каблуками, хоч грабл?бми шукай `про худу жінку в ліжку'); „Худий || худа” (сухъй йак стручук, худъй йак рувер, йак п'нвен калхузний про чоловіка та худб йак п'ірйнна, худб йак бедру, худб йак вусб пиривййзана, сухб би коц?убб); „Повний || повна” (йак вил пбс?аний, здорувий би Телем'нйіс?ко || глбдка би галэшка, крэгла йак бучка з пъва); „Здоровий || здорова” (здорувей йак би^ек, здурув йак дуб про чоловіків та здурува йак курува, здорува йак слон про жінок); „Кволий || квола” (здъхол? ход?бчий, вчура пл?увбв на ст?інэ, а с?удн?і на буроду `про слабість, хворобу' || худит? йак на кулук нбткнута).

ФО цієї групи переважно негативно забарвлені, оскільки образними конкретизаторами таких сполук виступають тварини (пумн?бтий йак суббче вэхо `про неохайного хлопця / чоловіка', гбрна йак попува свънка в дошч, нихл?эйа йак свин?б в болути `про неохайну дівчину / жінку', д?нвка йак кэриц?а `невродлива' тощо), рослини (худб йак бадилъна `про худу дівчину / жінку', йак м'ішук з з?нл?:ам `про повного чоловіка') й особи, які займають відповідний сан (зар?нс йак ббт?ушка, обрус би пип `неголений і непідстрижений чоловік', йак в мазэрского злудийа `про погано вдягнуті штани') та ін. Аналіз семантичних типів об'єктів фразеологізмів засвідчує надзвичайну різноманітність асоціацій і паралелей, які виникають у жителів Західного Полісся під час опису зовнішнішнього вигляду людини. Формування уявлень про людину відбувається під впливом реалій навколишнього світу, характерних для певної території та культури.

Фразеосемантична група „Частини тіла чоловіків / жінок” містить фразеосемантичні ряди: „Неголений і непідстрижений чоловік”, „Дівоча коса”, „Лисий хлопець / чоловік”, „Рідке волосся у дівчат / жінок”, „Борода”, „Вуса”, „Голова”, „Вуха”, „Брови”, „Очі / погляд”, „Ніс”, „Вуста”, „Великий рот”, „Язик”, „Зуби”, „Ноги”, „Розмір ступні”, „Руки”.

У фразеологічних одиницях аналізованої групи простежено, що національно-культурна специфіка фразем відображена по-різному: за ідіоматичними значеннями, за одиницями свого складу, за прототипами. Велику увагу зосереджено на фраземах, які характеризують обличчя та статуру людини. Якщо у стійких сполуках семантичних рядів „очі”, „губи”, „брови” (уч'і йак къц?ки, учи йак гэдзики, уч'і йак гурушъни, бр?нвки йак в п'ірип'нлк'і, бруви йак шнуручки, гэби йак въшен?ки, гэби йак сунъчки, гэби йак пил?устк'й, гэби йак варйники || йак варанйц?і `про пухкі вуста') переважає позитивна конотація, то для опису інших частин обличчя та тілобудови використано жарт та іронію, спричиненні увагою до нестандартних, недосконалих форм (гулувб йак капэсц?а, моргбла въставити, нис йак дъшло, губъс?к'і йак в кон?бри). Водночас зазначимо, що народ намагається уникнути образ у фраземах, які означають багато негативних проявів зовнішності людини.

Зазначимо, що ФО на позначення власне маскулінних ознак не мають опозиційного протиставлення, напр.: неголений і непідстрижений чоловік (зар?нс йак Л?эбец?ке узеро), бородатий (бородб до постолб, йак д?ід старъй), вусатий (вусбтий йак к'іт, йак донс?к'нй козбк), лисий (блишчът? лъсина йак сунечко `лисий' із позитивною оцінкою та ФО на погбному пул?і й травб не ростй `лисий' із негативною семантикою) та ін.

Отже, в аналізованій групі фраземи, які зовнішньо ідентифікують чоловіка, домінують у таких рядах: акуратний, неохайний, високий, низький, здоровий, кволий та ін. Фемінно марковані фраземи переважають у рядах: вродлива, невродлива, акуратна, повна, худа й ін.

У фразеосемантичній групі „Специфічно жіночі риси” репрезентовано ідеографічні параметри концепту жінка, сформовані на народних уявленнях про жінку як носія типових соціально-фізіологічних ознак. У ФО простежено три основні соціально-часові цикли: дівчина - жінка - баба. ФСГ „Специфічно жіночі риси” представлено рядами: „Нецнотлива дівчина” (злбмана г'нлочка, запълена кв'нточка, в Думашйв'і д?івчбта дишйв'і, а в Клубочин?н - за п'івц?інъ); „Менструація у дівчини / жінки” (обйнстис?а червунойі калъни, принц на червуному кон?н, м'нс?ац? в повнолэн?:і, к'ншка плбче); „Вагітність” (переступъла за посторунку [посторунка - `деталь кінської упряжі'], ръбу зловила, при над?нйі); „Вагітність у нешлюбі” (залет?нла йак сухб кул?ббба в стр?нху, за грэбу с?нсти); „Завагітніти поза шлюбом та приховувати батька дитини” (на ікуни молълас?а `про пізню довгоочікувану вагітність поза шлюбом', зловъла павукб, с?нла на крупъву, принйсла з тридевйбтого цбрства); „Породілля” (р?ій вълит?ів, вэзел? розйазбвс?а, сирб ж'ннка, св'нжа ж'ннка, жэнка русъпалас?); „Народити дитину” (з пйч'і впбла, з пръмусту впбло, буйэшче - нипукбйушче `про пологи: жінки бояться, але народжують'); „Народити мертву дитину” (скрутълос?а в лун?і; Бог дав, Бог забрбв); „Жінка, яка в шлюбі довго не має дітей” (поружн?а йак бучка, не зал?утна птбшка, трйт?ій р?ік на девйбтому м'нс?ац?і); „Зробити аборт” (в кропъву вък'інула, загубъла в бурйанбх, въшкребли йак кастрэл?у).

Отже, більшість гендерно маркованих фразем віднесено до репродуктивної сфери. Серед них виділено лише фемінні етнофраземи, „гендерну приналежність” яких схарактеризовано різноманітним ступенем експліцитності.

У третьому розділі „Поведінкові риси та внутрішній світ чоловіка і жінки в західнополіській фраземіці” виділено ФП «Поведінка та внутрішній світ людини в межах опозиції „чоловіче - „жіноче”», яке, у свою чергу, поділено на фразеосемантичні групи: „Поведінкові риси”, „Мовлення”, „Ставлення до праці”, „Уживання алкоголю”, „Психоемоційні стани”, „Вольові характеристики”, „Інтелект людини”, „Опозиція життя та смерті”.

У фразеосемантичній групі „Поведінкові риси” проаналізовано низку ФСР: „Закоханість” (вл?убъвс?а пу сбм'і пум'ідури, шче женъло ни въросло `про ранню закоханість'); „Зустрічатися з дівчиною, будучи закоханим” (пэто проложъв, стйшку протэпц?ав); „Перебірливий хлопець” (перибарбйе йак к'іт сблом; ни знбйе, на йак'нй г'нлці в'ншатис?); „Перебірлива дівчина” (шукбйе шквброк в молоц?н, пирибирбйе йак селйдц?ами в д?нжц?і); „Вийти заміж” (с?нла на пусаду, с?нла на кожэх, вил?ітбйе з гн?іздб); „Отримати відмову у сватанні” (облизбв гарбэз, горобц?б с?п'іймбв, найнстис? цибэл?і); „Одружитися з жінкою, що має діти” (вз?ав з пастухум на дошч, мбйе ж'ннку з шнуручком). Для дослідження фразем цієї групи використано здебільшого протиставний аналіз фразеосемантичних рядів.

Фразеосемантичну групу „Мовлення” представлено ФСР: „Балакучий || балакуча” (мйле йак до дэба вйбзаний про чоловіків та мйле йак прачум по вод?н, шолута з болута, мэха-цокотэха про жінок); „Мовчазний || мовчазна” (гар?бче йайцй зйів, накапэзивс?а йак горобйц? на дошч про чоловіків та такб йак трубб [нбв'іт? слува ни вът?агнеш], такбйа би трэтен?, мовчазнб йак дэма про жінок); „Голосно говорити, кричати” (кричът? йак п'нвен?, кричйт? йак попйчений про чоловіків та гулусна йак З?ін?ук, кричът? йак придэшена про жінок); „Говорити нісенітниці” (настрочъв с?ім м'ішк'нв вувни і вс?і пувни, гувурит? йак пусл?е тр?ох перепуйів про чоловіків та провурна на йазък про жінок); „Хвалькуватий || хвалькувата” (хвал?бъ пувн?і штанъ про чоловіків та хвблиц?а йак ббба Хвйс?ка, хвбстайец?а йак хаз?бйка в нувой хбт?е про жінок); „Пліткувати” (в н?уму н?ічуго ни зогр?нйец?а, говурит? йак рбд?іо проковтэв про чоловіків та кумб кум'н і п'ішлу по сел?н, винусити см'нт?:а з хбти, йак откривбчка про жінок); „Обманювати” (сказбў йак в чъсту вуду пл?энуў, йак Хумб л'ісэ плитй про чоловіків та тумбн в уч'і пускбйе про жінок); „Уживати нецензурну лексику” (хэже сапужн?іка, лбйец?а йак Очум'йлов про чоловіків та би сэчка йазикум телйпайе про жінок). ФО цих рядів переважно мають негативну семантику.

Фразеосемантична група „Ставлення до праці” містить антонімічно протиставлені ФСР: „Працелюбний || працелюбна” (зрубъв з пйбт? пбл?ц?у `вкласти свій труд', пол'с'к'і хадз'бйен, на вс?і рэк'і мбйстер про чоловіків та старойунца йак пчолб, йак мэха в окруп'і обиртбйіц?а про жінок) - „Лінивий || лінива” (мацийнвс?к'ій роб'нтник; линйвий - постбв на гулув'н гладъшку мулукб, то вуну скъсне; лйжен? патентуваний про чоловіків та линъва йак к'ншка на печ'н, ниповорутка йак квучка про жінок) та ФСР „Погані господарі” (хаз?бйін би неслййа, дурнъй дурнуму купъў куруву `про поганого господаря' та йак кбчка `про недбайливу господиню'). Наявність вульгаризмів в аналізованих одининицях посилює зневагу, що часто переходить у сарказм.

Фразеосемантична група „Уживання алкоголю” представлена ФСР: „Спитий чоловік || спита жінка” (скуро курб на мурд?і порустй `про п'яницю', дэдлит? горълку йак молоку про чоловіків та Жйн?ка Пйст?іна, бббка збббчена про жінок); „Бути в стані алкогольного сп'яніння” (наръзавс?а йак снип, пйбний йак туз, напйвс?а йак куц про чоловіків та Гбл?а бйрега не ббчит?, напилбс?а до рэчки про жінок); „Хода п'яного чоловіка || хода п'яної жінки” (забури ц?ілэйе, вишивбйе йак бек пус?ц?йв про чоловіків йак кбчка пливй про жінок); „Узагалі не вживати спиртних напоїв” (в монбхи записбвс?а, с?в'атъй чулув'нк, зашъв горл?бнку, знайшув код, какбшк'і чъриз мбрл?очку, малаку і то пйе чъриз цидълок `про того, хто не вживає спиртних напоїв'). У цій ФСГ фемінних фразеологізмів значно менше, ніж чоловічих.

У фразеосемантичній групі „Психоемоційні стани” проаналізовано такі ФСР: „Злий || зла” (злий йак [соббка] з цйпу зурвбвс?а, лихъй би вовк про чоловіків та нидубра йак стервйбтина, в'нд?ма хвостбта, йак Зиндихв'нра про жінок); „Сердитий || сердита” (понэре, йак н?іс у вуду упустъв, пудивъса, жинъше, твуйб д'нвка ни дъше `про того, хто роздратований' та сидът? йак царйвна несм'ійбна, йад въпустила, ббба разбн?ска `криклива і сварлива жінка'); „Радісний || радісна” (т?ншиц?а йак дэрин? гвозд?ум, рбдий йак снип про чоловіків та дувул?на йак мэха в теплу, довул?на би слон про жінок); „Спокійний || спокійна” (йак к'іт куло молокб про чоловіків та тъха йак водб, йак мэха на мотоцъкл?і про жінок); „Лякливий || ляклива” (пэдкий би збйец?, бойбтис' йек жит сбла про чоловіка та мбтка опустълас? про жінок); „Сміливий || смілива” (йак геруй, йак солдбт про чоловіків); „Сором'язливий || сором'язлива” (стидлъвий йак малб дитъна, мамън синучок про чоловіків та йак п'іч колупбйе, мбмина ц?бц?а, йак коц?убб за п'нч':у про жінок) тощо.

Фразеосемантична група „Вольові характеристики” представлена такими ФСР „Терплячий || терпляча” (терпът? йак соббка хулод, терпът? терпъло про чоловіків та з зал?нзним терп'нн?:ам, нйрви жел?нзн?і про жінок); „Впертий || вперта” (впертий йак барбн, впйртий йак в'ісл?эк про чоловіків та упрбма йак свин?б, ти йій: стръжане, а вуна: гул?ане про жінок) тощо. ФО на позачення рис характеру людини в народному мовленні набувають і позитивних, і негативних оцінок.

У фразеосемантичній групі „Інтелект людини” інтелектуальні здібності репрезентовані в західнополіській фразеосистемі значною кількістю ФО. Сполуки, у яких віддзеркалено розумові характеристики поліщуків, містять у своїй семантиці систему оцінок, зазвичай, негативних. Ця група містить ФСР: „Розумний || розумна” (примэдриi Сулумун, гуловб ни на шбпку || розэмна над рузумом, в б'ібл?іотйц?і рубл?ана) - „Дурний || дурна” (дурнъй йак сто к'ітбйц?ів вкэп'і, улух цар?б небйсного, дундэк з пустъми йбшчиками, йак дурнъй, то й на хвотогрбхв'нйі дурнъй || дурнувбта Кбт?а журавъц?ка, дурнб йак сто грам гурушку, йак великдэра); „Неосвічений || неосвічена” (кунчив штъри клбси і пйбтий кал?ідур, дурнъй йак зв'ндти до Горухова `нерозумний' - висука ду нйба, а дурнб йак нитрйба); „Збожеволіти” (кабйта дугуръ дръгом стбла, слабъй на вс?у катэшку || стбла недутйпна, впбла с пръп'ічка); „Хитрий || хитра” (старъй л?нс (діал. л?іс `лис') || мэдра йак кун?нца, х'нтра йак эстриц?а) і под. У процесі аналізу п'яти рядів ФСГ „Інтелект людини” простежено, що в західнополіських фраземах розум сприймається як абсолютна цінність. Однак деструктивна сила людської „дурості / глупоти” в розумінні поліщуків представлена більшою кількістю ФО, оскільки це негативне явище завжди викликає осуд і насмішку.

У фразеосемантичній групі „Опозиція життя та смерті” проаналізовано ФСР „Передчуття смерті” (вже йомэ жбба цъц?ке дас?т? `незабаром помре', жит?:б дйржиц?а на волоскэ, тче на тунку нътку, носук дъвиц?а в писук); „Померти” (п'ішув до пбна Лопатънс?кого, зложъла к'істкъ, пушлб дудум); „Потойбічне життя” (в'ід?ійшов у в'нчн?іст?, в'ід?ійшув до пйкла, в рай попбла); „Самогубство” (чорт п'ідманйв і забрбв, до чурта в зймл?у, йійн лихй забрбло). Аналіз ФСГ „Опозиція життя та смерті” у фраземах Західного Полісся дало змогу виявити дохристиянські та християнські уявлення про смерть і потойбічний світ.

У фразеосемантичних групах простежено, що у ФО Західного Полісся не тільки передано характер людей, а й за допомогою мовних маркерів визначено експресивно-емоційну оцінку залежно від статі, психологічних якостей, ментальних й емоціональних характеристик, норм поведінки, роду занять, професії тощо. Домінують одиниці, у яких переважає чоловічим компонент над жіночим, наприклад: сміливий, впертий, жадібний, розумний, схильний до вживання алкоголю та ін. Водночас численними є ФО на позначення жіночих рис: терпляча, щедра, сором'язлива, ляклива, схильна до пліткування, зла, плаксива. Внутрішня форма ФО зумовлена різними сферами людського буття з маскулінними та фемінними ознаками, а саме: виробничою сферою (на вс?і рэк'і мбйстер); професійною діяльністю (гулувб йак в пис?мйн:ика `розумний', сестрб в брм'ійі `дурний' для чоловіків та систрб милосйрд?а `зрадлива жінка' для жінок); спостереженням за тваринним світом (въл?із на грэди і въгл?адайе йак пес з бэди `зрадливий чоловік', і мишб однуйі дърк'і ни тримбйіц?а `про статеві стосунки' та ін.); особливостями рослинного світу (пирибирбйе йак гнилкбми `про перебірливого хлопця', пересп'нла въшн?а `дівчина, яка довго не виходить заміж').

Мовні маркери в проаналізованих фразеосемантичних рядах надають емоційно-експресивну оцінку ФО, здебільшого з негативною семантикою. Найчастіше образним конкретизатором виступає назва об'єкта чи суб'єкта. Такі антропонімічні компоненти ідентифікують чоловіків і жінок, напр.: п'ішув до Артйма ог'ірк'н стерегтъ `померти', занесэт? до Гул?бнки `покійна жителька', х'нтра йак Панбсова гэска [на воді несеться, до хати їсти приходить], які характерні для носіїв однієї говірки. Варіанти імен, з одного боку, зберігають особливості говірок, з іншого - надають фразеологічним одиницям емоційно-експресивного та символічного забарвлення. У фразеологізмах на позначення поведінкових рис та внутрішнього світу поліщуків, об'єктами порівняння виступають реальні чи вигадані дефініції, які оточують людину в повсякденному житті. Структурна різноманітність фразеологізмів із порівняльно-асоціативними й образними компонентами засвідчує постійне розширення та доопрацювання образів-об'єктів, залучення до фраземотворчого процесу нових персонажів навколишньої дійсності, що надає фразеологічним одиницям емоційно-оцінного та функціонально-стилістичного забарвлення.

фразеологія жінка західнополіський

ВИСНОВКИ

Фразеологічна система Західного Полісся становить єдність народнорозмовних одиниць, які різносторонньо характеризують людину та її життя.

1. Для докладного опрацювання західнополіської фразеосистеми та вияву масиву ФО, які характеризують чоловіка й жінку, проведено опитування в 133 населених пунктах Західного Полісся (Волинської та Рівненської областей) та виявлено 3085 ФО.

2. У результаті ідеографічної класифікації фраземіки Західного Полісся виділено два фразеотемантичних поля: «Тілесні ознаки людини в межах опозиції „чоловіче” - „жіноче”» і «Поведінка та внутрішній світ людини в межах опозиції „чоловіче - „жіноче”», які поділено на 13 фразеосемантичних груп („Загальний зовнішній вигляд”, „Частини тіла чоловіків / жінок”, „Специфічні жіночі ознаки”, „Поведінкові риси”, „Мовлення”, „Ставлення до праці”, „Уживання алкоголю”, „Внутрішній світ”, „Психоемоційні стани” „Вольові характеристики”, „Інтелект людини”, „Опозиція життя та смерті”). Кожна фразеосемантична група містить декілька фразеосемантичних рядів. Варто зазначити, що деякі фраземи віднесено до кількох фразеосемантичних рядів, оскільки вони мають подібне, а іноді й зовсім протилежне значення, адже їх неоднаково трактують мешканці різних населених пунктів.

3. Гендерний підхід аналізу західнополіської фразеології дав змогу диференціювати сполуки на такі групи:

- фраземи із власне чоловічими ознаками (відповідно до родинно-обрядових дійств; за соціально-часовими циклами; за родинно-сімейним статусом; за родом діяльності; за антропонімним чоловічо-родовим компонентом);

- фраземи із власне жіночими ознаками (відповідно до родинно-обрядових дійств; за соціально-часовими циклами; за родинно-сімейним статусом; за антропонімним жіночо-родовим компонентом);

- маскулінні фраземи, умотивовані лексико-граматичною категорійністю;

- фемінні фраземи, умотивовані лексико-граматичною категорійністю;

- фраземи з невмотивованою лексико-граматичною категорійністю;

- гендерно марковані фраземи з лексичними номінативними чоловічими та жіночими компонентами, гендерно антропонімні фраземи, спільні фраземи;

- фраземи без виразних гендерних ознак.

Концептуальні поля чоловік і жінка репрезентують не лише чоловічу та жіночу стать, а й постають як соціокультурне уявлення про обидві статі, їхні психоемоційні стани, вольові характеристики, поведінку в різних ситуаціях, соціальні ролі, що залучає весь спектр стереотипних асоціацій, які визначають соціокультурний зміст маскулінності та фемінності в західнополіській лінгвокультурі. Проаналізований матеріал засвідчує існування в досліджуваній фразеосистемі опозиції „чоловік” - „жінка”, що слугує для конкретизації концептів хлопець - чоловік - дід та дівчина - жінка - баба. Розширення концептуального поля гендерних лексем сьогодні набуває ознак типологічності та вказує на існування багатої палітри цих номінацій і їх активне використання в говірках Західного Полісся.

У концептах хлопець - чоловік - дід виступають семантико-синтаксичні засоби, які у своїй репрезентації розкривають сутнісні ознаки гендерних понять. Зокрема, у площині „вікової ідентифікації” ці концепти представлені фразеологічними одиницями з варіативним компонентом `молодий', наприклад: принц замурс?к'ій, козбц?кий пбрубок, йак донс?к'нй козбк. Чоловіча позиція завжди активна й передбачає володіння правом прийняття рішень, а також реалізацію відповідальності за них. Саме чоловік - „універсальна”, домінантна постать західнополіської фразеології. Характеристика чоловіка подана в таких найпоширеніших фразеологічних одиницях Західного Полісся: чолов'нк йак дуб `красивий, здоровий', розэмний чолов'нк завжди на кон?н, по-л?уц?к'нй чулов'нк `добрий', с?в'атъй чулув'нк. Завершує життєво-віковий цикл дід. Фраземи з апелятивом дід на дослідженій території менш уживані й тому переважно характеризують лише вікові особливості: йак д?ід старъй, йак д?ід Мамбй, зрідка - освіченість і мудрість, пор.: рузум йак в стбрц?а.

У процесі аналізу соціально-психологічних фемінних ролей західнополіської фразеології виокремлено три основні соціально-часові цикли: дівчина - жінка - баба. Традиційна західнополіська мораль і виховання вимагали суворого додержання норм статевої поведінки: стидбйіц?а йак д?нвка до в'інчбн?:а, чймна д?нвчина - з позитивною семантикою та миколбйівс?ка д?нвка, пул?с?ка д?нвка, гул?бшча д?нвка - ФО, які несуть негативну оцінку. На другому циклі дівчина, яка вийшла заміж, стає повноправним учасником соціального життя, вона могла опинитися у становищі заміжньої жінки, самотньої матері, а то й ранньої вдови, а в кінцевому етапі - баби. ФО з номеною баба мають широку семантику, переважно негативну: ббба Хвйс?а `базіка', йак ббба Л?ік'ура `неохайна', йазикбтий йак ббба `чоловік-пліткар', ббба разбн?ска `криклива і сварлива жінка', бббка збббчена `п'яна жінка' та ін. Відомо, що бабою називають переважно літніх жінок чи таких, що своїм виглядом та поведінкою нагадують їх.

4. Диференціацію гендерної фразеології проведено за лексико-граматичними особливостями чоловічих і жіночих номінацій, зокрема за родовою належністю образного визначника. Так, прикметникові домінанти з флексією -ий мають маскулінний характер, напр.: шчйдрий йак с?в'аткувий варйник, дурнъй Андрэш обйнвс?а груш, вродлъвий йак сук'іл. Флексію -а в прикметниках класифікуємо як ознаку фемінності, напр.: спрътна йак переп'нлка `працьовита', вродлъва йак калъна, гбрна йак тучана тощо. Аналогічно класифікуємо чоловічі та жіночі фразеологізми за родовими суфіксами дієслівних форм минулого часу (-в - для чоловічого роду та -л-а - для жіночого), напр.: пушув йак павъч, набубн?бвивс?а йак стрбус, залъв ббн?к'і, намолув с?ім м'ншк'нв дъму та йад въпустила, въсохла йак патйчка, розкъсла би капэста, куржики вал?бла `нічого не робила'.

Гендерні дефініції фразем безпосередньо пов'язані з лексемним складом. Будова фразеологічної одиниці не довільна, адже між взаємозамінними компонентами існують певні семантичні зв'язки, підтримані мовною традицією. Поширені на Західному Поліссі фразеологізми з майже тотожним лексичним складом, проте з розрізненням маскулінності та фемінності відповідно до лексичного образного визначника, напр.: регуче би кин? - рже йак кобъла, п'нниц?а йак пес - злий йак соббка - зла йак сэчка, лбйіц?а йак соббка `про жінку, яка злословить' - би сэчка йазикум телйпайе, ривй йак бугбй - ривй йак курува, здорувей йак би^ек - здурува йак курува, ход?бчий компэтер - ход?бча інциклопйд?ійа, йак барбн твердолубий - йак овйчка. Лексична варіантність ФО виникає найчастіше внаслідок заміни компонентів. Зазначимо наявність багатьох лексичних варіантів, які різняться між собою одним чи двома компонентами.

Однак у фразеологічних одиницях Західного Полісся простежено невмотивовані розбіжності в граматичних категоріях та формах, наприклад: вд?нлас?а, йак серэн на Велъкден?, впйрта йак барбн, зла йак лихъй, зла йак вовкулбка, нъраха йак цъган, худб йак велосипйд, глбдка йак вйприк, хътра лис Микъта, такбйа би трэтен?, л?інъва йак п'іп та бруднъй йак свин?б, пустъй йак бучка, дурнъй йак стэпа тощо. У таких фраземах проявлено вплив фемінних ознак на чоловіків (стереотип фемінного чоловіка) та маскулінних ознак на жінок (стереотип маскулінної жінки).

5. Провівши дослідження західнополіської гендерної фразеології, виділяємо групу фразем із компонентами специфічно чоловічих та жіночих атрибутів у внутрішній формі, наприклад: хвал?бъ пувн?і штанъ `хвалькуватий чоловік', вз?ав з пастухум на дошч `одружитися із жінкою з дітьми' тощо. ФО репродуктивного циклу мають фемінні ознаки, напр.: принеслб в пйлен?і `завагітніла в нешлюбі', боршч вбриц?а червуний `менструація' тощо.

6. Образно-метафоричні форми, емоційно-експресивна виразність західнополіських фразеологізмів допомагає не тільки створити певні картини, образи, а й викликає і передає емоційний стан мовця. Фразеологічні засоби допомагають оцінювати ситуацію, виражати ставлення поліщуків до зображуваних подій. За рахунок трансформування та переосмислення ареальні фразеологічні звороти зберігають або підсилюють свою експресію, адже емоції допомагають орієнтуватися в зовнішньому світі. Визначаючи експресивну оцінку ФО, простежено їх:

а) позитивну оцінку (рузэмна ж'ннка д?ім будэйе, а нерозэмна руйнэйе `про розумну', мовчазнб йак дэма `про мовчазну', гэби йак сунъчки `про вуста', косб - д?івуча красб);

б) негативну оцінку (линъвей йак пс?эра `лінивий', рич'йти йек пс'эра `сердитий', шк'нриц?а йак к'ін? до буд?акб `сміятися', жадн?эшча б'іл?ш, н?іж вэшча `жадібна', дэра набъта, забъта йак танк `дурна', ж'ннка йак гъндар `неохайна', в жънк'і вулос дувг'і, да рузум курутк'і `нерозумна').

За нашими підрахунками, виразів із негативною оцінкою значно більше, ніж із позитивною.

7. Для порівняльного аналізу західнополіську фразеологію зіставлено з середньополіськими, західноподільськими, східнослобожанськими, степовими, гуцульськими, галицькими та літературними відповідниками.

8. У дисертації проаналізовано 3085 фразем, серед яких виокремлено:

1) ФО з власне маскулінними ознаками (325 одиниць, що становить 10,53 % від загальної кількості);

2) ФО з власне фемінними ознаками (336 одиниць, що становить 10,89 %);

3) чоловічі ФО, умотивовані лексико-граматичною категорійністю (408 одиниць, що становить 13,22 %);

4) жіночі ФО, умотивовані лексико-граматичною категорійністю (431 одиниця, що становить 13,97 %);

5) ФО, з невмотивованою лексико-граматичною категорійністю (83 маскулінно-фемінні одиниці - 2,69 % та 63 фемінно-маскулінні - 2,04 %);

6) гендерно марковані ФО з лексичними номінативними чоловічими та жіночими компонентами (435 маскулінних одиниць - 14,10 % та 514 фемінних одиниць - 16,66 %);

7) гендерно антропонімні ФО, що найменші за чисельністю, їх частка в дослідженні становить 2,23 %. (43 одиниці з чоловічими антропонімними елементами - 1,39 % та 26 одиниць із жіночими онімами - 0,84 %);

8) ФО без виразних гендерних ознак (421 одиниця, що становить 13,65 %).

Гендерно марковані ФО становлять домінувальну частку фразеосистеми Західного Полісся та характеризовані розмаїттям одиниць, широкою амплітудою варіювання в межах ФТП, відносною мобільністю форми й багатством семантики.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Мацюк З. С. Із народу не викинеш : діалектний словник фразеологізмів / З. С. Мацюк. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. - 136 с.

2. Мацюк З. С. Говіркові риси у прислів'ях і приказках з села Клубочин Ківерцівського району Волинської області / З. С. Мацюк // Українські і польські говірки пограниччя. - Люблін ; Луцьк, 2001. - С. 171-172.

3. Мацюк З. С. Особливості вокалізму клубочинської говірки, відбиті у прислів'ях і приказках / З. С. Мацюк // Волинь філологічна : Текст і контекст. - Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - С. 395-397.

4. Мацюк З. С. ФО в епістолярії Лесі Українки та їхні західнополіські відповідники / З. С. Мацюк // Літопис Волині. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - Ч. 4. - С. 154-156.

5. Мацюк З. С. Фразеологічні паралелі гуцульських і західнополіських говірок / З. С. Мацюк // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. - Ужгород : Говерла, 2008. - Вип. 12. - С. 150-151.

6. Мацюк З. С. Варіантність західнополіських фразем / З. С. Мацюк // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. - С. 59-63.

7. Мацюк З. С. Символ дерева у фраземіці Західного Полісся / З. С. Мацюк // Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. - Т. 3. - С. 263-264.

8. Мацюк З. С. То ж звідки беруться діти на Західному Поліссі? / З. С. Мацюк // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. - С. 140-144.

9. Мацюк З. С. Міфологічні образи в західнополіській фраземіці / З. С. Мацюк // Соціум. Наука. Культура: матеріали четвертої всеукр. наук.-практ. конф. - К., 2009. - Ч. 1. - С. 80-82.

10. Мацюк З. С. Антропоніми у фраземах Західного Полісся / З. С. Мацюк // Studia slovakistica. Ономастика. Топоніміка. - Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2009. - Вип. 10. - С. 131-134.

11. Мацюк З. С. Чи „тихий” чи „гучний”, аби антонім влучний / З. С. Мацюк // Українознавчі студії . - Івано-Франківськ, 2009. - № 10. - С. 56-64.

12. Мацюк З. С. Чи сказати, чи промовчати? (мовлення чоловіків і жінок у західнополіській фразеології) / З. С. Мацюк // Волинь філологічна: текст і контекст.- Луцьк: РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. - С. 60-66.

13. Мацюк З. С. Хто в сім'ї голова, а хто шия? / З. С. Мацюк // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. - С. 81-86.

14. Мацюк З. С. Чи гарбуза піднести, чи під вінець піти? (на матеріалі фразеології Західного Полісся) / З. С. Мацюк // Функціональна лінгвістика. - Сімферополь, 2010. - С. 66-68.

15. Мацюк З. С. То яка ж вона: фразема з Підляшшя? (на матеріалі збірника текстів „Голоси з Підляшшя” Г. Аркушина) / З. С. Мацюк // Teka Komisji Polsko-Ukraiсskich Zwi№zkуw Kulturowych PAN Oddziaі Lublin. - Vol. V. - Lublin, 2010. - S. 113-118.

АНОТАЦІЯ

Мацюк З. С. Людина і її буття у західнополіській фразеології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню західнополіської ареальної фразеології. У науковій розвідці здійснено комплексний аналіз ФО у межах опозиції „чоловік” - „жінка”. У результаті ідеографічної класифікації фраземіки Західного Полісся отримано два фразеотематичних поля: «Тілесні ознаки людини в межах опозиції „чоловіче” - „жіноче”» та «Поведінка та внутрішній світ людини в межах опозиції „чоловіче - „жіноче”», які поділено на фразеосемантичні групи („Загальний зовнішній вигляд”, „Частини тіла чоловіків / жінок”, „Специфічні жіночі ознаки”, „Поведінкові риси”, „Мовлення”, „Ставлення до праці”, „Внутрішній світ”, „Інтелект людини” тощо). Кожну фразеосемантичну групу поділено на фразеосемантичні ряди.

Гендерний підхід аналізу західнополіської фразеології дав можливість диференціювати сполуки на такі групи: фраземи із власне маскулінними ознаками; фраземи із власне фемінними ознаками; маскулінні фраземи, умотивовані лексико-граматичною категорійністю; фемінні фраземи, умотивовані лексико-граматичною категорійністю; фраземи з невмотивованою лексико-граматичною категорійністю; гендерно марковані фраземи з лексичними номінативними чоловічими та жіночими компонентами; гендерно антропонімні фраземи; ФО без виразних гендерних ознак.

...