Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДЗ „ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців

Кушмар Леся Вікторівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Недашківська Тетяна Євгенівна,

навчально-науковий інститут

філології та журналістики

Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Карпіловська Євгенія Анатоліївна,

завідувач відділу структурно-математичної

лінгвістики Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України;

кандидат філологічних наук, доцент

Марфіна Жанна Вікторівна,

директор Наукової бібліотеки

Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Захист відбудеться „25” березня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 29.053.02 в ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 170.

Автореферат розіслано „22” лютого 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

к. філол. н., доцент Л. І. Шутова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Мова як форма існування мисленнєвої діяльності охоплює всі сфери індивідуального та суспільного життя людини і є невід'ємною частиною людської природи. Вивчаючи лінгвальні процеси, які відбуваються в людській психіці, дослідник отримує матеріал для аналізу окремих явищ. Так, вивчення асоціацій та встановлення асоціативних зв'язків між поняттями у свідомості респондентів дає змогу виявити індивідуальне сприйняття ними навколишнього світу, з'ясувати семантичну структуру слів, відтворити асоціативне значення понять і побудувати фрагмент картини світу. Одним з найпродуктивніших способів отримання асоціацій є асоціативний експеримент.

Уперше дослідження із застосуванням вільних асоціацій почали проводити в ХІХ ст. Їхнім завданням було вивчати індивідуальні особливості людей. На практиці в кінці ХІХ ст. одним з перших вільний асоціативний експеримент застосував англійський психолог Ф. Гальтон. У цьому напрямку працювали В. Вундт, Х. Мюнстерберг, Е. Крєпелін, К. Юнг, Т. Циген, А. Тумб та інші вчені. З появою в ХХ ст. психолінгвістики як окремої галузі науки розширюються межі використання асоціативних експериментів. Так, Дж. Діз уперше експериментально встановлює та описує семантичні й асоціативні характеристики слова, І. Овчинникова досліджує асоціативні процеси й виникнення висловлень, В. Андрієвська вивчає особливості асоціацій та їхній вплив на побудову речень, Н. Болотнова на основі досліджень асоціативних зв'язків слів робить висновок, що асоціативне поле слова віддзеркалює його комунікативний потенціал. Асоціативний матеріал використовують також О. Залевська, Н. Золотова, Ю. Караулов, Н. Подражанська, серед українських дослідників - Н. Бутенко, О. Горошко, Д. Терехова.

Проте виникає необхідність аналізу тих аспектів, які залишилися поза увагою лінгвістів або досліджені мало. До таких належать проблеми відтворення фрагмента картини світу, установлення семантичної структури групи слів економічної сфери. Сприйняття людиною світу значною мірою залежить від мови, яка забезпечує семантичний зв'язок між різними сферами буття людини, а економічна сфера на всіх етапах розвитку людської цивілізації посідала вагоме місце. У сучасних умовах розвитку українського суспільства фрагмент мовної картини світу, що віддзеркалює економічний складник, детермінує інші фрагменти (суспільно-політичний, соціальний тощо). Застосування вільного асоціативного експерименту дає змогу відтворити асоціативні значення понять економічної сфери, а зіставлення їх з лексичними значеннями слів дозволяє простежити динаміку змін у їхній семантичній структурі. Цим зумовлено актуальність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в напрямку психолінгвістичних досліджень, які проводить кафедра української мови навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Проблематику дисертації погоджено з членами кафедри української мови навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 5 від 26 грудня 2006 року), вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 7 від 26 січня 2007 року), науковою координаційною радою „Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол № 44 від 7 жовтня 2008 року).

Мета роботи - відтворити фрагмент мовної картини світу українця та порівняти його з концептуальною картиною світу на основі зіставлення семантичного й асоціативного значень понять економічної сфери.

Завдання роботи:

вивчити стан розробки проблем формування, фіксації й дослідження мовної та концептуальної картин світу в сучасній лінгвістиці;

удосконалити методику вибірки слів економічної сфери вживання й на її основі обґрунтувати та сформувати список стимульних лексем;

на основі аналізу особливостей організації та проведення вільного асоціативного експерименту визначити ефективну форму дослідження слів економічної сфери; мовний українець лексика економічний

сформувати коло інформантів (з урахуванням їхнього віку, статі, роду занять), удосконалити методику проведення вільного асоціативного експерименту, організувати та провести експеримент;

систематизувати та класифікувати отримані реакції під час проведення експерименту;

відтворити асоціативні значення та побудувати асоціативні поля стимульних слів;

зіставити асоціативні значення з лексичними значеннями слів;

виявити спільне й відмінне в будові мовної та концептуальної картин світу.

Гіпотеза базується на припущенні, що в концептуалізації світу важливу роль відіграють поняття економічної сфери, усвідомлення яких носіями мови впливає на динаміку змін у семантичній структурі лексичного значення відповідних слів.

Об'єкт дослідження - фрагменти мовної та концептуальної картин світу українців, реконструйовані способом зіставлення лексичного й асоціативного значень понять економічної сфери.

Предмет дослідження - структура асоціативних значень та асоціативних полів концептів економічної сфери.

Матеріалом дослідження слугують близько 104 тисяч реакцій, отриманих у результаті асоціативного експерименту зі стимулами економічної сфери. Стимульний список становлять поняття, відібрані зі спеціальної літератури (Філімоненков О. С. Фінанси підприємств : навч. посіб. / О. С. Філімоненков. - К., 2002. - 400 с.; Банківська справа : навч. посіб. / за ред. проф. Р. І. Тиркала. - Т., 2001. - 214 с.; Податкова система України : підручник / В. М. Федосов, В. М. Опарін, Г. О. П'ятаченко та ін. - К. : Либідь, 1994. - 464 с.; Александрова М. М. Страхування : навч.-метод. посіб. / М. М. Александрова. - К. : ЦУЛ, 2002. - 208 с.), економічних словників й енциклопедій (Економічний словник-довідник / за ред. д-ра екон. наук, проф. С. В. Мочерного. - К. : Феміна, 1995. - 368 с.; Чернявський А. Д. Понятійно-термінологічний словник. Економіка : від А до Я / А. Д. Чернявський. - К., 2008. - 368 с.; Економічний тлумачний словник : власність, приватизація, ринок цінних паперів - українсько-англійсько-російський (2500 терм.) / Л. М. Алексеєнко, В. М. Олексієнко. - Т. : Астон, 2003. - 672 с.; Гаврилишин Б. Економічна енциклопедія у 3 т. / відп. ред. С. В. Мочерний. - К. : Вид-во „Академія”, 2000 - 2002) та систематизовані й перевірені дослідним шляхом.

Методи дослідження. Емпіричний матеріал зібрано за допомогою асоціативного експерименту. Результати, отримані в ході його проведення, було оброблено за допомогою статистичних методів: виявлення ієрархії частотності реакцій в асоціативному полі кожного зі стимулів; підрахування кількості однакових відповідей і загальної кількості асоціатів на певний стимул. Як класифікувальний використовуємо метод моделювання (зокрема, моделювання асоціативних полів). Для аналізу та порівняння асоціативних значень з лексикографічними дефініціями було застосовано елементи зіставного методу. На всіх етапах дослідження використано описовий метод (суцільна вибірка, лінгвістичне спостереження, зіставлення, узагальнення). Для визначення змісту понять „картина світу”, „концепт”, „асоціація” - аналіз лексикографічних дефініцій, елементи компонентного аналізу, а також прийоми порівняльного та історико-етимологічного аналізу.

Наукова новизна отриманих результатів.

Конкретні положення, які визначають наукову новизну отриманих результатів, полягають у тому, що:

уперше:

- застосовано метод вільного асоціативного експерименту для вивчення лексики економічної сфери використання, виявлено та формально представлено спільне й відмінне в мовній та концептуальній картинах світу на основі зробленого порівняльного аналізу лексичного й асоціативного значень;

удосконалено:

- класифікацію реакцій, отриманих у ході проведення вільного асоціативного експерименту за групами: вербальні прості, вербальні складені, невербальні, комплексні;

- форму проведення вільного асоціативного експерименту;

- принципи відбору лексем до стимульного списку;

- моделі побудови асоціативного та семантичного полів;

дістали подальшого розвитку:

- термінологічно-категоріальний апарат психолінгвістики в частині експериментальних досліджень шляхом здійснення аналізу та надання авторського тлумачення понять: „картина світу”, „мовна картина світу”, „концептуальна картина світу”, „концепт”, „асоціація”, „асоціативне поле”, „семантичне поле”.

Теоретичне і практичне значення дослідження. Дослідження поповнить новими відомостями про будову мовної картини світу українця психолінгвістику, семасіологію, лексикологію, теоретичну й практичну лексикографію (матеріал може бути використаний лексикологами та лексикографами при укладанні тлумачних, частотних та інших словників). Дослідження надає матеріал для укладання словника асоціативних значень слів економічної сфери. Фактаж роботи може лягти в основу спецкурсів, спецсемінарів з актуальних проблем сучасної української мови, прикладної та комунікативної лінгвістики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено в наукових доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях, зокрема, на: ХVІ, ХVІІ, ХVІІІ, ХІХ Міжнародних наукових конференціях „Мова і культура” імені професора Сергія Бураго (Київ, 2007, 2008, 2009, 2010); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2010); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих науковців (Горлівка, 2009); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Концептологія в системі гуманітарних наук” (Полтава, 2010).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи опубліковано в семи наукових працях, з них п'ять статей у наукових фахових виданнях та двоє тез виступів на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (29 позицій), списку використаної літератури (258 позицій) та додатків. Загальний обсяг дисертації - 348 сторінок, основний текст - 166 сторінок. Додатки викладено на 149 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі вмотивовано вибір теми, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету й завдання, визначено об'єкт і предмет, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження, подано характеристику матеріалу й методів дослідження, апробацію результатів роботи.

У першому розділі - „Проблеми дослідження картини світу” - з'ясовано такі питання: 1) картина світу в сучасному баченні; 2) концепт як наукова категорія; 3) змістове наповнення терміна „асоціація”; 4) асоціативний експеримент як один з ефективних методів отримання асоціацій; 5) проблеми класифікації реакцій.

Картина світу - цілісний його образ - належить до фундаментальних понять. Вона твориться і під час предметно-практичної взаємодії людини із зовнішнім світом, і в процесі побутових стосунків. У формуванні картини світу залучені всі види психічної діяльності особи: відчуття, сприйняття, уявлення, мислення, свідомість. Мова безпосередньо бере участь у двох процесах, пов'язаних із картиною світу: по-перше, у її надрах формується мовна картина світу; по-друге, сама мова виражає інші картини світу людини, які за допомогою спеціальної лексики входять у мову.

Дійсність у свідомості сучасної людини відображається вербально й концептуально, тому мовну картину світу зазвичай вивчають окремо від концептуальної, інколи зіставляючи їх. Межа між мовною та концептуальною картинами світу є нечіткою, вони перебувають у логічних відношеннях перетину або включення першої в другу.

Один із сучасних підходів до розуміння моделей світу демонструє А. Зеленько. Він доповнює погляди своїх попередників розрізненням чотирьох моделей світу: ословесненою повсякденно-побутовою, художньою, релігійною, науковою. Дихотомію мовної та концептуальної моделей світу автор замінив чотирма, мовну кваліфікуючи як ословеснену повсякденно-побутову в процесі аналізу розмовно-побутового мовлення. Художню можна виділити під час аналізу текстів художньої літератури. Для визначення понятійного стрижня в процесі вивчення особливостей типології першої та другої усвідомлено використовують наукову модель світу.

У нашому дослідженні мовну картину світу визначено як таку, що сформована на вербальному рівні лексичними засобами й відображена в семантичній системі мови. Це відображений засобами мови образ свідомості-реальності, модель інтегрального знання про концептуальну систему уявлень, репрезентованих мовою; своєрідне світобачення крізь призму мови. Вона структурована, багаторівнева. Саме мовна картина світу детермінує комунікативну поведінку, розуміння зовнішнього та внутрішнього світу людини. Вона відображає спосіб мовно-мисленнєвої діяльності, характерний для певної епохи з її духовними, культурними й національними цінностями.

Концептуальна картина становить індивідуалізовані уявлення про світ, закріплені в нашій свідомості. Вона, на відміну від мовної, постійно змінюється, відображуючи результати пізнавальної та соціальної діяльності. Обидві картини світу є культурно детермінованими, а відповідно - специфічними для кожного народу.

Наш досвід свідчить, що відмінність між мовною та концептуальною картинами світу особливо чітко виявлена під час аналізу тих слів, які використовують як наукові терміни. Значення наукового терміна розвивалося зі значення звичайного слова, однак термін визначений у системі наукових понять, а вона буває далекою від лексичних значень, закріплених у мові.

У кінці ХХ ст. концепт стає одним з основних термінологічних понять сучасної науки. У нашій роботі „концепт” визначено як дискретне ментальне утворення, що є основною одиницею мисленнєвого коду, має відносно впорядковану внутрішню структуру, становить результат пізнавальної (когнітивної) діяльності особистості й суспільства, несе комплексну, енциклопедичну інформацію про відображальний предмет або явище, про інтерпретацію цієї інформації суспільною свідомістю й відношення свідомості до цього явища чи предмета.

Концепти існують і в індивідуальній свідомості особистості, і в колективній свідомості групи. Вони є ментальними одиницями й інформаційної структури, що відображає людський досвід. Індивідуальні концепти різноманітніші, ніж колективні, тому що колективна свідомість і досвід є не що інше, як умовна похідна від свідомості й досвіду окремих індивідів - членів колективу.

На нашу думку, структура концепту представлена ядром (основний рівень) та периферією (інтерпретаційний рівень).

Найбільш апробованою методикою репрезентації будь-якого концепту є відтворення структурованого поля, що має ядро та периферію. Асоціації, отримані під час проведення асоціативного експерименту, дають можливість відтворити структуру поля.

У сучасній гуманітарній парадигмі під асоціацією розуміють зв'язок, що виникає в певних умовах між двома й більше психічними утвореннями (відчуттями, рухами, сприйняттям, ідеями).

Уперше про асоціації в мові заговорив В. Гумбольдт. Аналізуючи діалектику об'єктивного та суб'єктивного в мові, він визначив, що взаєморозуміння виникає завдяки тому, що люди доторкаються до одних і тих самих клавіш інструменту свого духу, завдяки чому в кожного виникають у свідомості відповідні, але неоднакові смисли.

Першим почав досліджувати психологічний аспект значення слова О. Потебня. Він уважав, що слово становить нечіткий зв'язок звукової оболонки із закріпленим за ним значенням як узагальненим відображенням об'єктивної дійсності. Асоціативне значення слова належить не лише слову, а й свідомості комуніканта через те, що воно має лінгвістичну основу та екстралінгвістичну зумовленість.

Для визначення різних аспектів змістового наповнення слова існують поняття „асоціативне поле”, „асоціативна структура”. Асоціативна структура слова - це основні напрямки, за якими відбувається асоціювання слова під час експерименту, це відношення, які виникають між словом-стимулом і словами, які утворюють асоціативне поле. Сукупність усієї кількості асоціацій утворює асоціативне поле. Джерелом відтворення структури асоціативного поля й асоціативного значення є реакції носіїв української мови, отримані в результаті експериментального дослідження.

Асоціативний експеримент (від лат. associatio - поєднання, experimentum - досвід) - це методика, спрямована на вияв асоціацій, складених у індивіда в його попередньому досвіді. У нашому дослідженні асоціативний експеримент є методом збирання фактичного матеріалу для подальшого відтворення асоціативних полів та асоціативних значень понять економічної сфери з метою реконструкції фрагмента концептуальної картини світу.

Розрізняють три види асоціативного експерименту: вільний, цілеспрямований, ланцюжковий. Вільний асоціативний експеримент є найпростішим і водночас доволі ефективним. Останнім часом асоціативний експеримент найбільше використовують у суміжних галузях знання про мову - етнолінгвістиці, психолінгвістиці, соціолінгвістиці та семіотиці.

Проблема класифікації реакцій, отриманих у результаті проведення асоціативного дослідження, є відкритою до сьогодні, хоча історія класифікування реакцій сягає часів Платона та Аристотеля.

Аналіз різних видів класифікацій асоціативного матеріалу дає можливість зробити висновок, що кожна з класифікацій певним чином пов'язана зі специфікою матеріалу дослідження (соціальна група опитуваних, вербальний матеріал, характер реакцій тощо), тому не можна виділити універсальну класифікацію, прийнятну за будь-яких умов.

У другому розділі „Польова організація понять економічної сфери” на матеріалі вільного асоціативного експерименту було відтворено фрагмент концептуальної картини світу на основі асоціативних полів стимульних лексем економічної сфери.

До стимульного списку ввійшли лексеми, якими оперує суб'єкт у своєму житті на сучасному етапі соціального розвитку. Загальна кількість стимулів - 116 одиниць. Робота над списком відбувалася в чотирьох сеансах, кожен із яких містив 30 (останній 26) слів. На основі списку стимульних лексем було сформовано анкету для опитування, що мала дві умовні частини. У першій частині реципієнти повинні були вказати власне ім'я та прізвище, рік народження, рід занять, стать, рідну мову - частина експерименту є письмовою. Друга частина становить список порядкових номерів, куди потрібно вписати реакцію на почуте слово-стимул, ця частина експерименту мішана, оскільки поєднує елементи усної та письмової роботи.

Експериментатор працював у групі з мінімальною кількістю досліджуваних (від 10 до 20). До участі в асоціативному експерименті ми залучили 891 особу, відповідно до світових стандартів. До групи опитуваних увійшли всі вікові категорії, проте перевагу було надано студентській аудиторії, оскільки в цьому віці (17 - 21 рік) формування мовних можливостей майже завершене, а змістове наповнення їх у більшості людей є відносно стабільним протягом усього життя. До участі в асоціативному експерименті було залучено людей різноманітних спеціальностей та родів занять (економіст, фінансист, приватний підприємець, водій, учитель, викладач, лікар, пенсіонер, безробітний, студент), що дало змогу отримати достовірні результати в процесі опитування.

Усі реакції, отримані під час проведення вільного асоціативного експерименту, утворили поле асоціативного значення відповідного стимулу. Асоціативне поле - це сукупність асоціативних уявлень, певним чином пов'язаних зі словом, оформлених словесно. Оптимальним кількісним складом поля як одиниці володіння мовою вважають кількість реакцій у межах 400 - 500 одиниць, оскільки тоді лексичне багатство наближене до показника „золотого перерізу”. Так, кількість реагувань в асоціативному полі стимулу ЗНЕЦІНЕННЯ - 687, ЯКІСТЬ - 662, КОРПОРАЦІЯ - 546.

В асоціативному полі існує ядро та периферія. Ядерна лексика несе головне змістове навантаження. Ядро складають найбільш частотні квантитативно сильні одиниці, повторювані більше як десять разів; периферію віддзеркалюють другорядні ознаки предмета. Так, до ядерних асоціацій стимульного слова ГРОШІ належать: гривні - 211, гривня - 134, валюта - 62, фінанси - 23, купюри - 20, зарплата - 20, долари - 18, багато - 15, $ - 15, банк - 13, євро - 13, багатство - 11, банкноти - 11, прибуток - 11, цінний папір - 10.

Усі реакції асоціативних полів стимульних лексем поділено на вербальні прості (парадигматичні, синтагматичні, тематичні, словотвірні, граматичні, фонетичні, власні назви, абревіатури, ремінісцентні, емоційно-оцінні), вербальні складені, невербальні та комплексні.

Перша група асоціацій є найчисленнішою. Парадигматичні - це реакції, які відрізняються від стимулу не більш як за однією, хоча суттєвою, семантичною ознакою, які перебувають зі стимулом у відношеннях координації, субординації, суперординації, антонімії, належать до одного граматичного класу зі стимулом, наприклад, ЛІМІТ - обмеження, ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА - бренд, ЗАРОБІТНА ПЛАТА - гроші. Реакції парадигматичної групи займають в асоціативних полях стимулів від 28 % до 80 %.

Синтагматичні реакції разом зі стимулом утворюють словосполучення: ЕКСПОРТ - машин (сукупність засобів), ПІДПРИЄМЕЦЬ - багатий, ФЕРМЕР - трудиться, ЛІЦЕНЗІЯ - ваша, ЛОТ - сучасний. Реакції синтагматичної групи займають в асоціативних полях стимулів від 0,2 % до 28 %.

Тематичні асоціації можуть утворити зі стимулом граматичне словосполучення внаслідок граматичної зміни реакції: ЦІНА - товар (ціна товару), ПРИВАТИЗАЦІЯ - земля (приватизація землі). Реакції тематичної групи займають в асоціативних полях стимулів від 0,5 % до 22 %.

Словотвірні реакції мають спільний корінь зі словом-стимулом: МОНОПОЛІЯ - монополіст, БАНК - Приватбанк, КАПІТАЛ - капіталовкладення. Словотвірні реакції займають в асоціативних полях відповідних стимулів від 0 % до 5 %.

Граматичні реакції є граматичною формою відповідного стимулу: ТОРГИ (множина) - торг (однина), БАНКРУТ (називний відмінок) - банкрутом (орудний відмінок). Граматичні реакції займають в асоціативних полях відповідних стимулів від 0 % до 3 %.

Фонетичні реакції - такі, в яких існує співзвучність між стимулом та реакцією, а семантичний зв'язок не виражений або ж виявлений нечітко: ЕКСПЛУАТАЦІЯ - конфіскація, БАНКРУТ - барабан, ДЕВАЛЬВАЦІЯ - вальвація*. Фонетичні реакції займають в асоціативних полях відповідних стимулів від 0 % до 5 %.

______

* У роботі при цитуванні збережено орфографію, пунктуацію та інші особливості мовлення респондентів.

Власні назви, наприклад, ЕМІСІЯ - Тимошенко, АГЕНТ - Джеймс Бонд, ЯКІСТЬ - Германія, КОРПОРАЦІЯ - Microsoft. Реакції-власні назви займають в асоціативних полях відповідних стимулів від 0 % до 8 %.

Абревіатури: ЗАРОБІТНА ПЛАТА - ЗП, ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА - ТМ, НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК - НБУ (Національний банк України), ФІРМА - ПП (приватне підприємство), РЕЕКСПОРТ - ВЭД, РИНОК - T&M. Реакції-абревіатури становлять в асоціативних полях відповідних стимулів від 0 % до 1,5 %.

Ремінісцентні асоціації - реакції, які є висловами з фільмів, рядками пісень, народними висловами тощо: ФІРМА - фірма віників не в'яже, ОБЛІГАЦІЯ - Манька-облігація. Ремінісцентні реакції займають в асоціативних полях відповідних стимулів від 0 % до 2 %.

Емоційно-оцінні асоціації: ГОТІВКА - чудово, БІЗНЕСМЕН - молодець, ІНФЛЯЦІЯ - галімо, ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ - виживаловка, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ - ура, ЧЕК - ого-го-го. Емоційні реакції займають від 1,5 % до 36 % в асоціативних полях.

ВЕРБАЛЬНІ СКЛАДЕНІ РЕАКЦІЇ. До першого типу належать реакції, які становлять сполучення двох слів: СТРАХУВАННЯ - збереження майна, ДЕФІЦИТ - неможливо дістати. До другого - реакції, утворені більш як із двох слів: ФЕРМЕР - людина, яка дуже тяжко працює, ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ - встановлена кількість грошей. Вони становлять від 2 % до 10 % в асоціативних полях.

НЕВЕРБАЛЬНІ РЕАКЦІЇ. Усі асоціації-знаки було розподілено на групи. До першої зараховуємо знаки-ознаки (знаки-прикмети) - в асоціативному полі кожного зі стимулів був знак „-”. Кількість його варіювалася від 1 до 48. Цей знак свідчить про відсутність відповіді реципієнта. Знаки-символи: НАЦІНКА - %. Знаки, які позначають числа: ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ - 100.000, ВИТОРГ - 100 000. Пунктуаційні знаки: АЖІОТАЖ - ?, НЕДОСТАЧА - !!!. Загальна кількість графічних позначень в асоціативному полі від 0 % до 22 %.

До КОМПЛЕКСНИХ АСОЦІАЦІЙ належать реакції, утворені зі слів (вербальних реакцій) та знаків (невербальних реакцій): ПРЕМІЯ - 200 грн. (цифра та умовне скорочення), ДЕФІЦИТ - 87 рік (цифра та слово). Вони в асоціативних полях становлять від 0 % до 10 %.

У третьому розділі „Фрагмент картини світу українців” з'ясовано відмінності між концептуальною та мовною картинами світу на основі зіставлення асоціативного й лексичного значень слова.

Ідеї та принципи семантичного аналізу мови почали розвиватися наприкінці XIX - початку XX ст. Основний зміст підходів до аналізу та опису лексичної семантики полягає в тому, що поступово був утверджений системний погляд на значення слів, який знайшов своє вираження в методі семантичного поля. Семантичне поле визначають як сукупність мовних (головним чином лексичних) одиниць, об'єднаних спільністю змісту (деколи також спільністю формальних показників), що відображають понятійну, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ.

Погоджуючись з думкою І. Чумак, ми виділили такі властивості лексико-семантичного поля: велика кількість значень, які мають хоча б один спільний компонент (спільну семантичну ознаку); наявність мікрополів - семантичних об'єднань, члени яких пов'язані за інтегральною ознакою; внутрішня структура поля становить набір кореляцій, які пов'язують семантичні одиниці; взаємовизначеність елементів, що виглядає інколи як взаємозамінюваність відповідних елементів; лексико-семантичні поля не ізольовані одне від одного. Одне семантичне поле може належати до структури іншого поля більш високого рівня.

Семантична будова поля утворена за принципом градуювання - ступеня виявлення ознак з центром - сукупності ознак високого ступеня детермінованості, та периферії - явищ з високим рівнем варіативності. Так, у семантичному полі стимулу ЗАРОБІТНА ПЛАТА ядром є реакція гроші з частотністю 274 рази.

Лексико-семантичне поле - складна лексична мікросистема, що об'єднує слова за семантичним принципом і утворює специфічну польову структуру. Існують лексико-семантичні поля різних рівнів за обсягом словникового матеріалу. Більшість авторів розглядає у складі поля слова однієї частини мови, проте результати нашого експерименту дали змогу переконатися в тому, що до складу лексико-семантичного поля можуть належати слова різних частин мови. Компоненти лексико-семантичного поля, які належать до різних частин мови, перебувають у складних відношеннях - семантичних, словотвірних, структурних, етимологічних. Так, у семантичному полі стимулу ІНФЛЯЦІЯ реакції-іменники становлять 83 %, наприклад: банкрут, витрата, втрата, гроші, зменшення, знецінення, зниження, криза, падіння, подорожчання; прикметники - 9 %: грошова, спеціальна; дієприкметники - 1 %: голопуюча, зростаюча; прислівники - 0,9 %: дорожче, не дуже добре; словосполучення - 6,1 %, наприклад: багато грошей, безцінні гроші, більше витрат, занепад країни, знецінення валюти, знецінення грошей, знецінення державної валюти, зростання вартості, недостача грошей, підвищення цін, підняття цін, подорожчання товарів і послуг.

Асоціативне поле ми розглядаємо як певний „асоціативно-смисловий конструкт”, що реалізує свої зв'язки в межах певного семантичного поля, але ніколи цілком з ним не збігається, наприклад, асоціативне поле стимулу ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ складають реакції гроші - 122, дуже низький - 63, споживчий кошик - 59, малий - 52, низький - 42, сума - 35, сума на місяць - 23, корзина - 18, зарплата - 15, маленький - 15, бідність - 14, завжди малий - 13 - ядро. Ближню периферію утворюють фінанси - 8, мінімальні гроші - 8, достатній - 6, мало грошей - 5, „-” - 5, мало - 4, 600 грн. - 3, 500 грн - 2, 400 грн - 2, встановлення - 2, коледж - 2, стандарт - 2, студент - 2 тощо. Дальню периферію - 100.000, 100.100, встановлена кількість грошей, вчительська зарплата, громадян, громадян України, голод, гроші на одного, гроші необхідні для життя, добре, достатність коштів, дуже мало грошей, жити з малих доходів, життя, кошти, ліміт, людей, малі гроші, мінімальна зарплата, мінімальний, мінімальні зарплати, мінімум, найменша кількість грошей за які проживають, не вистачає коштів, непропорційно з мінімальною зарплатою, нічого, оплата, середній пласт, сімейний бюджет, сум, сума необхідна для забезпечення фізіологічних потреб, телефон, фінанси, чи виживеш тощо. Семантичне поле (у складі асоціативного поля стимулу ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ) складають: гроші - 122, споживчий кошик - 59, сума - 35, сума на місяць - 23, корзина - 18, зарплата - 15 - ядро. Ближня периферія: мінімальні гроші - 8. Дальня периферія: встановлена кількість грошей, гроші на одного, гроші необхідні для життя, достатність коштів, мінімальна зарплата, мінімальні зарплати, мінімум, мінімум на людину, найменша кількість грошей за які проживають, сума необхідна для забезпечення фізіологічних потреб. До семантичного поля стимульної лексеми ПОЛІС не ввійшли реакції ліс, магазин, поле, Полісся, тому що не мають прямого семантичного зв'язку зі стимулом, а лише зовнішньо з ним співзвучні або ж не мають і зовнішньої схожості.

Розподіл реакцій в асоціативних полях виявляє, що поняття „асоціативне поле” є більш об'ємним та змістовним, ніж поняття „семантичне поле”. Усі реакції ядра та периферії семантичного поля належать до структури асоціативного поля.

Сукупність реакцій на відповідний стимул в асоціативному полі дає змогу встановити структуру концептуальної картини світу. Мовна картина світу формується засобами лексичного значення відповідного стимулу. Для виявлення збігів та розбіжностей у будові мовної та концептуальної картин світу використано відомості про структуру лексичного й асоціативного значень слів.

Зіставлення лексичного значення з асоціативним кожного з аналізованих стимулів здійснено за таким алгоритмом: 1. Фіксація лексичного значення відповідного стимулу з Великого тлумачного словника української мови, Універсального словника української мови та Економічного словника. 2. Виділення за структурно-семантичним аналізом у структурі лексеми головних компонентів. 3. Установлення ядерних реакцій на відповідний стимул. 4. Установлення загальної кількості ядерних реакцій, які відповідають словниковому значенню. 5. Статистична обробка матеріалу відповідно до формули: , де А - загальна кількість ядерних реакцій, В - кількість ядерних реакцій, що відповідають словниковому значенню. 6. Формування груп понять за рівнями наближеності лексичного й асоціативного значень здійснено за формулою: якщо С = 1, то стимульна лексема належить до першого рівня наближеності; якщо С < 2 - до другого рівня наближеності; якщо С > 2 - до третього рівня наближеності.

Так, до першої групи лексем з високим ступенем наближеності асоціативного значення з лексичним належить 64% стимулів, наприклад, БАНК, РАХУНОК, ВЛАСНІСТЬ, ДОХІД, ЗАЙНЯТІСТЬ, ОЛІГАРХ, НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК, КОНТРАБАНДА, ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ, ВАЛЮТА.

До другої групи із середнім ступенем наближеності асоціативного значення з лексичним належать 34 % стимулів, наприклад, ДЕМПІНГ, АЖІОТАЖ, ІПОТЕКА, ОБЛІГАЦІЯ, МЕНЕДЖЕР, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ПОЛІС, ДИВІДЕНД, КОРПОРАЦІЯ, ПЕНЯ.

До третьої групи належать стимули з низьким ступенем наближеності асоціативного значення з лексичним (ДЕВАЛЬВАЦІЯ, АВІЗО). Окреме місце в цій групі належить стимулу АВАЛЬ, у якого найменший показник наближеності.

Вважають, що картину світу складають не тільки значення в готовій фіксованій мовній формі, але й значення, узяті з мовних форм і потім абстраговані на цій основі. Ці значення утворюють фундамент мовної картини світу, яка, зокрема, існує як частина загальної (глобальної) концептуальної картини світу. Концептуальна та мовна картини світу співвіднесені одна з одною як ціле з частиною. Мовна картина світу утворюється в процесі лінгвальної діяльності й стає частиною концептуальної.

Кожна національна мова формує особливу, властиву лише їй картину світу. Це зумовлено лексичним складом, структурою та іншими властивостями мови. У будь-якому разі ми сприймаємо світ не так, як він існує насправді, а крізь призму мови, тобто реально мова непомітно для нас певним чином упорядковує світ.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО У ВИСНОВКАХ

1. „Картина світу” є фундаментальним поняттям, що виражає специфіку людського буття, відносини його зі світом. На її формування впливають усі види психічної діяльності людини. Формування картини світу відбувається в надрах мови, сама мова виражає різноманітні картини світу людини, які за допомогою спеціальної лексики відтворені в мові. Картина світу - цілісний образ, який є результатом усієї діяльності людини.

Світ у свідомості мовця віддзеркалений мовно й концептуально, тому переважно мовну картину світу розглядають окремо від концептуальної, іноді протиставляючи їх. Структуру концептуальної картини світу відтворює система асоціативних зв'язків у асоціативних полях. Мовна картина світу формується засобами лексичного значення відповідного слова-поняття в лексико-семантичних полях.

Мовна картина відображає загальні уявлення про світ, а концептуальна, перебуваючи в тісних зв'язках з нею, становить індивідуалізовані уявлення, сформовані під впливом екстралінгвальних чинників. Формування мовної та концептуальної картин світу взаємно зумовлене, їхнє розмежування є надзвичайно складною проблемою.

2. Концепти, будучи одиницями концептуальної картини світу, дають можливість відтворити її будову. Концепт є ментальним утворенням, результатом пізнавальної діяльності особистості, не існує без мислення. Особливість концепту полягає в наявності двобічного зв'язку між мовою та свідомістю: категорії свідомості можуть реалізуватися в мовних категоріях та одночасно детермінуватися ними. Структура концепту представлена ядром (основний рівень) та периферією (інтерпретаційний рівень). Сукупність основного рівня й додаткових когнітивних ознак складає об'єм концепту й визначає його структуру. Структуру концепту дають можливість відтворити асоціації (суб'єктивний образ наявних поза свідомістю людини зв'язків реального світу), які отримуємо в ході проведення асоціативного експерименту.

3. Результати вільного асоціативного експерименту стали основою для реконструкції асоціативного поля стимульних понять економічної сфери. Стимульний список для проведення експерименту складають 116 одиниць лексики економічної сфери, які виражають актуальні значення для сучасного носія української мови. Відбір слів-стимулів здійснено зі спеціальної літератури та систематизовано й перевірено дослідним шляхом. Кількість респондентів вільного асоціативного експерименту - 891 особа різного віку, різноманітних спеціальностей та роду занять. Форма проведення експерименту - усно-письмова: усне завдання-інструкція та письмова фіксація реакцій.

4. У результаті проведення вільного асоціативного експерименту загальна кількість асоціацій становить 104 тисячі. Сукупність усіх реакцій одного стимулу (близько 890 асоціативних зв'язків) дозволяє виявити особливості структурної будови асоціативного поля. Кожне асоціативне поле має ядро та периферію. Ядерні реакції віддзеркалюють основні ознаки денотата, без яких об'єкт не існує як такий, їхня кількість в асоціативному полі - десять і більше повторів. Периферійні реакції вказують на другорядні ознаки стимулу. Периферію утворюють реакції з повторюваністю до десяти разів в асоціативному полі.

5. Лексика економічної сфери викликає в реципієнтів асоціації, які мають різну питому вагу в асоціативному полі. Закономірно для застосованого виду експерименту найчастотнішими стали прості вербальні асоціації парадигматичного, синтагматичного, тематичного типів.

Вербальні складені та невербальні асоціації складають значну частину асоціативного поля, є значущими для формування асоціативного значення.

Комплексні реакції (комбінації з вербальних та невербальних) відображають специфіку сприйняття носіями української мови понять економічної сфери.

Важливу роль в усвідомленні мовцями економічних понять відіграє наявний у кожному асоціативному полі емотивний компонент, виражений емоційно-оцінними реакціями.

6. Асоціативне поле включає як структурний елемент семантичне поле. До складу семантичного поля належать лише ті реакції, які мають прямий семантичний зв'язок зі стимулом. Семантичне поле має ізоморфну з асоціативним полем структуру: ядро та периферію. Аналіз реакцій в асоціативних та семантичних полях виявляє, що поняття „асоціативне поле” є більш об'ємним та змістовним, ніж поняття „семантичне поле”. Усі реакції ядра та периферії семантичного поля входять до структури асоціативного поля. Сукупність асоціативних полів репрезентує фрагмент концептуальної картини світу.

7. Лексичні значення стимулів економічної сфери представляють відповідний фрагмент мовної картини світу. З метою зіставлення мовної та концептуальної картин світу було створено такий алгоритм, що дає змогу виявити спільне й відмінне у структурі асоціативного та лексичного значень: від фіксації лексичного значення стимулу, виділення в будові лексичного значення головних компонентів та ядерних реакцій на відповідний стимул - до формування груп понять за рівнями наближеності лексичного й асоціативного значень, яка демонструє статистичну закономірність і підтверджена розрахунками за встановленою формулою.

8. Зіставлення асоціативних та лексичних значень виявляє різний характер зв'язку між ними, різний рівень наближеності - від повного збігу до максимальної розбіжності. Перша група (асоціативне значення ядерних реакцій повністю відповідає лексичному значенню) становить 64 % загальної кількості стимулів, наприклад: КРЕДИТКА, АУКЦІОН, ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ГРОШІ, БАНКРУТСТВО. Друга група (асоціативне значення ядерних реакцій частково збігається з лексичним) - 34 %, наприклад: ВАРТІСТЬ, КВОТА, СПЕКУЛЯЦІЯ, ТЕНДЕР, АСОРТИМЕНТ, МОНОПОЛІЯ. Третя група (асоціативне значення ядерних реакцій збігається з лексичним лише в окремих випадках) становить 2 %. До цієї групи належать стимули АВАЛЬ, АВІЗО, ДЕВАЛЬВАЦІЯ.

9. Концептуальна картина світу більш динамічна, ніж мовна. Зміна уявлень про реалії насамперед відображається в ядерних реакціях асоціативного поля, лише згодом відбиваючись у лексичному значенні. Лексикографічна фіксація лексичного значення об'єктивно уповільнює процес змін у мовній картині світу. Периферійні реакції асоціативного поля є своєрідним резервом для трансформації лексичного значення та еволюції мовної картини світу.

Перспектива подальших досліджень за тематикою дисертаційної роботи передбачає розширення кола лексем економічної сфери використання та залучення більшої кількості інформантів з метою отримання результатів для відтворення більш повного відповідного фрагмента картини світу українця.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В СЕМИ ПУБЛІКАЦІЯХ

Кушмар Л. В. Про побудову мовної картини світу українця / Л. В. Кушмар // Мова і культура : наук. вид. - Вип. 10. - Т. V (105). - К. : Вид. Дім Дмитра Бурaго, 2008. - C. 295 - 301.

Кушмар Л. В. Семантична структура слів економічної сфери використання / Л. В. Кушмар // Вісн. Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка. - Вип. 42. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - С. 212 - 215.

Кушмар Л. В. Асоціативний експеримент : деякі проблеми організації та проведення / Л. В. Кушмар // Мова і культура : наук. вид. - Вип. 11. - Т. ІІІ (115). - К. : Вид. Дім Дмитра Бурaго, 2009. - С. 66 - 73.

Кушмар Л. Будова фрагмента мовної картини світу українця / Леся Кушмар // Наукові записки. - Вип. 89 (2). - Сер. : Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - С. 29 - 33.

Кушмар Л. В. Структура асоціативного поля слів економічної сфери використання (ГРОШІ, БАНК, ДИВІДЕНД, ЕМІСІЯ, РИНОК) / Л. В. Кушмар // Мова і культура : наук. вид. - Вип. 12. - Т. І (126).- К. : Вид. Дім Дмитра Бурaго, 2010. - C. 48 - 53.

Кушмар Л. Типи асоціативних зв'язків (на прикладі лексики економічної сфери) / Леся Кушмар // Україністика : нові імена в науці : зб. наук. пр. за матеріалами ІІ Всеукр. конф. студ. і молодих науковців. - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2009. - С. 33 - 36.

Кушмар Л. В. Концепт ГРОШІ в мовній картині світу українця / Кушмар Л. В. // Концептологія в системі гуманітарних наук : зб. наук. пр. за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. - Полтава : ПНПУ, 2010. - С. 37 - 41.

АНОТАЦІЯ

Кушмар Л. В. Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2011.

У дисертації здійснено комплексне дослідження лексики економічної сфери у сприйнятті носіїв української мови. Систематизовано погляди сучасних мовознавців на проблеми формування й реконструкції мовної та концептуальної картин світу.

Проаналізовано асоціативні поля слів економічної сфери, отримані під час проведення вільного асоціативного експерименту. На основі аналізу експериментального матеріалу визначено типи реакцій (вербальні прості, вербальні складені, невербальні та комплексні), установлено якісні та кількісні параметри їхньої класифікації, структуровано асоціативні поля й асоціативні значення стимулів, реконструйовано фрагмент картини світу українців.

Порівняльний аналіз лексичного та асоціативного значень понять економічної сфери дозволив виявити спільне й відмінне в будові відповідних фрагментів мовної та концептуальної картин світу.

Ключові слова: стимул, реакція, асоціація, концепт, вільний асоціативний експеримент, лексичне поле, лексичне значення, асоціативне поле, асоціативне значення, мовна картина світу, концептуальна картина світу.

АННОТАЦИЯ

Кушмар Л. В. Лексика экономической сферы употребления в языковой картине мира украинцев. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2011.

В диссертации осуществляется комплексное исследование лексики экономической сферы в восприятии носителей украинского языка на материале ассоциативного эксперимента. Систематизируются взгляды современных языковедов на проблемы формирования и реконструкции языковой и концептуальной картин мира.

Стимульний список для проведения свободного ассоциативного эксперимента был составлен из 116 лексем экономической сферы, которые выражают актуальные вопросы настоящего. Этапами формирования стимульного списка стали: 1) проведение ассоциативного эксперимента со 102 респондентами с целью получения активного словаря; 2) анализ полученных лексем по критериям: контекстуальная обусловленность, частотность, информационность, наличие лексемы в пяти и больше толковых экономических словарях и энциклопедиях.

Количество респондентов в свободном ассоциативном эксперименте составляет 891 человек различных специальностей и рода занятий. Форма проведения эксперимента устно-письменная: устное задание-инструкция и письменная фиксация реакций. Совокупность всех реакций одного стимула образует ассоциативное поле соответствующей стимульной лексемы. Каждое ассоциативное поле представлено ядром и периферией. К ядру принадлежат единицы с частотностью десять и больше раз, к периферии - с частотностью ниже десяти.

Для анализа реакций применена классификация, в соответствии с которой все реакции были разделены на группы: вербальные простые (парадигматические, синтагматические, тематические, словообразовательные, грамматические, фонетические, имена собственные, аббревиатуры, реминисцентные, эмоционально-оценочные), вербальные составные, невербальне, комплексные.

В каждом ассоциативном поле можно выделить семантическое поле. Семантическое поле - это группа всех значений слова, присущих ему в том или ином контексте, отражающих понятийное, предметное или функциональное подобие отмечаемых явлений. Семантическая конструкция поля (ядерно-периферийная структура) устроена по принципу структуризации признаков, одни из которых формируют центр, состоящий из признаков высокой степени детерминированности, а другие - периферию, то есть признаки с высоким уровнем вариативности.

Ассоциативное поле рассматривают как ассоциативно-смысловой конструкт, реализующий свои связи в пределах определенного семантического поля, но никогда полностью с ним не совпадающий. Совокупность реакций в ассоциативных полях свидетельствует, что понятие „ассоциативное поле” шире понятия „семантическое поле”, то есть последнее входит в состав ассоциативного поля.

Совокупность реакций на соответствующий стимул дает возможность установить структуру концептуальной картины мира. Языковая картина мира формируется средствами лексического значения соответствующего стимула.

Сопоставление устройства ассоциативных и лексических значений обнаруживает разный характер связи между ними, разный уровень сближения - от полного совпадения до максимального расхождения.

Сопоставление лексического значения с ассоциативным каждого из анализируемых стимулов происходило по следующему алгоритму: 1. Фиксация лексического значения соответствующего стимула из Большого толкового словаря украинского языка, Универсального словаря украинского языка и Экономического словаря. 2. Выделение в структуре лексемы главных компонентов. 3. Установление ядерных реакций на соответствующий стимул. 4. Установление общего количества ядерных реакций, отвечающих словарному значению. 5. Статистическая обработка материала в соответствии с формулой , где А - общее количество ядерных реакций, В - количество ядерных реакций, отвечающих словарному значению. 6. Формирование групп понятий по уровням сближения лексического и ассоциативного значений.

Все количество стимульних лексем путем сопоставления лексического значения с ассоциативным было распределено на группы по уровню сближения. К первой группе отнесены стимулы с высоким уровнем сближения (64 % стимулов). Это стимулы, в которых ассоциативное значение ядерных реакций полностью отвечает лексическому значению. Ко второй группе принадлежат стимулы со средним уровнем сближения (34 % стимулов). Это стимулы, в которых ассоциативное значение ядерных реакций не полностью совпадает с лексическим. Третью группу составляют стимулы с низким уровнем сближения (2%). Это стимулы, в которых ассоциативное значение ядерных реакций совпадает с лексическим лишь в некоторых случаях.

Ключевые слова: стимул, реакция, ассоциация, концепт, свободный ассоциативный эксперимент, лексическое значение, лексическое поле, ассоциативное значение, ассоциативное поле, языковая картина мира, концептуальная картина мира.

АNNOTATION

Kushmar L. The Vocabulary of the Economic sphere in the Ukrainian Language World. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree of the Candidate of Philological Sciences. Speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. - Lugansk Taras Shevchenko National university, 2011.

The thesis is a complex research of the economic sphere vocabulary in the perception of the Ukrainian language speakers. The views of modern linguists on the problems of the forming and reconstruction of the linguistic and conceptual model of the world are systematized.

The associative fields of the economic sphere words obtained during the conducting of the free associative experiment are analysed. On the basis of the experimental material analysis certain types of reactions (verbal simple, verbal compound, nonverbal and complex) are defined, the qualitative and quantitative parameters of their classification are set, the associative fields and associative meanings are structured, the fragment of Ukrainians' picture of the world is reconstructed.

The comparative analysis of the associative and lexical meanings of the economic sphere allowed us to find out similitudes and differences in the structure of the appropriate fragments of the linguistic and conceptual pictures of the world.

...