Концепт "мудрість" у різносистемних мовах (на матеріалі української, англійської та французької мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

УДК 81'42(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.15 - Загальне мовознавство

Концепт «мудрість» у різносистемних мовах (на матеріалі української, англійської та французької мов)

Тараненко Ольга Геннадіївна

Донецьк - 2011

Дисертація є рукописом

Роботу виконано на кафедрі української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Зеленько Анатолій Степанович, професор кафедри української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Калінкін Валерій Михайлович, завідувач кафедри української та російської мов Донецького національного медичного університету ім. М. Горького; кандидат філологічних наук, доцент Сорока Тетяна Вячеславівна, доцент кафедри англійської філології і перекладу Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Захист відбудеться „22” червня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001 м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано „20” травня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н., доц. М.О. Вінтонів.

Загальна характеристика роботи

У сучасній лінгвістиці органічно поєднано розв'язання двох важливих питань. З одного боку, дослідження різних за структурою мов та виявлення їхніх особливостей, з іншого, - пошук мовних універсалій на всіх рівнях мови. Аналіз робіт, присвячених вивченню лексичного значення, дозволив констатувати, що багато вчених до останнього часу розглядали саме ментальний компонент лексичного значення мовної одиниці, тоді як почуттєвий, а тим більше у взаємодії його з першим, є малодослідженим.

Звертаємо увагу на той факт, що в мовознавстві визначено кілька підходів у структуралізації значення. Останнім часом утверджується концептологія, головною одиницею якої є концепт. Під цим терміном розуміють мовну одиницю, що містить не лише суто лінгвістичні компоненти, а й культурологічні, філософські, психологічні складники; у ній виділяють предметні та почуттєві семи.

Учені-концептологи вважають, що дослідження концепту певною мірою допоможе відтворити структуровану картину світу, а пізнання концепту може бути реалізоване в процесі аналізу відповідних моделей світу. Концепти та мовну модель світу вивчали С.Г. Воркачов, В. В. Жайворонок, А.С. Зеленько, Г.В. Колшанський, В.І. Кононенко, В.В. Красних, Дж. Лакофф, В.В. Левицький, В.А. Маслова, Ж.П. Сокoловська, Ю.С. Степанов та ін.

Досвід науковців кінця ХХ - початку ХХІ ст. свідчить про те, що на особливу увагу заслуговують розвідки, виконані з використанням саме комплексних методик, наприклад, із залученням психології, культурології, формальної логіки та ін., що дає змогу глибоко дослідити проблему.

Актуальність теми дисертації зумовлена недостатнім дослідженням особливостей конотативного компонента значення мовної одиниці, що зумовлює необхідність структурувати за допомогою концепту психічний механізм виникнення емоції, який є базою формування конотативного значення. Саме тому зіставимо конотативний компонент значення мовної одиниці з денотативним у різносистемних мовах та відтворимо емоційний компонент значення репрезентантів концепту „мудрість” у повсякденно-побутовій та художній моделях світу кількох мов.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною наукової теми кафедри української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Структурно-семантичне дослідження лексичних одиниць та граматичних категорій у літературній мові та діалектному мовленні”. Тему дисертації затвердженo на засіданні ученої ради Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 9 від 28.03.2008), а також погоджено на засіданні Наукової координаційної ради „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності НАН України” (протокол № 1 від 30.04.2010).

Мета дисертації - дослідити структуру конотативного та денотативного компонентів значення маніфестантів концепту „мудрість”, виявити співвідношення цих значень у концептосферах української, французької та англійської мов.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- визначити семантичну структуру денотативного компонента значення репрезентантів концепту „мудрість” у концептосферах української, французької та англійської мов, зокрема, у повсякденно-побутовій моделі світу;

- відтворити семний склад конотативного значення репрезентантів концепту „мудрість” у взаємозв'язку з денотативною структурою цих одиниць у досліджуваних мовах;

- з'ясувати місце емоції в конотативному компоненті лексичного значення;

- виявити засоби реалізації конотативного компонента значення репрезентантів концепту „мудрість” у повсякденно-побутовій та художній моделях світу названих мов;

- відтворити схематично структуру концепту «мудрість» в українській, англійській та французькій мовах.

- проаналізувати чинники, що формують мікросистеми „мудрість” в українській, англійській та французькій мовах.

Об'єктом дослідження є лексеми, фразеологічні одиниці та паремії, у яких реалізовано концепт „мудрість” в українській, англійській та французькій мовах.

Предмет дослідження - закономірності взаємодії конотативного компонента значення з денотативним компонентом репрезентантів концепту „мудрість” в українській, англійській та французькій мовах.

Матеріал дослідження - дібрані методом суцільної вибірки з лексикографічних праць лексеми, фразеологічні одиниці та паремії, що входять у структуру концепту „мудрість” в українській, англійській та французькій мовах. Проаналізовано предметні та емотивні семи, виявлені в 1605 одиницях, з яких лексем - 183, фразеологізмів - 398, паремій - 599. На лексичному рівні досліджено 86 одиниць в українській, 70 в англійській та 27 у французькій мовах. На фразеологічному рівні проаналізовано 123 одиниці в українській, 215 в англійській та 60 у французькій мовах. На паремійному рівні досліджено 375 одиниць в українській, 117 в англійській та 207 одиниць у французькій мовах.

Для дослідження використано базові тлумачні, фразеологічні та паремійні лексикографічні джерела цих мов. Для підтвердження результатів також було залучено додаткові лексикографічні матеріали.

Відзначимо, що в контексті аналізу слов'янського мовного континууму для підтвердження деяких лінгвістичних припущень у дисертаційній роботі було залучено також російські фраземи (29 одиниць) та паремії (196 одиниць).

Мета й завдання дослідження зумовили застосування таких методів дослідження: зіставного, за допомогою якого було встановлено спільні та відмінні риси в семантичних складниках у досліджуваних мовах; концептуального та компонентного аналізів для виявлення спільного й відмінного в структурі денотативного й конотативного (емоційного) компонентів лексичного значення концепту „мудрість” в українській, англійській та французькій мовах; аналізу словникових дефініцій для виявлення денотативних та конотативних сем у структурі концепту „мудрість” в аналізованих мовах; квантитативних прийомів для визначення співвідношення денотативних і конотативних сем на лексичному, фразеологічному та паремійному рівнях досліджуваних мов, а також для кількісного визначення динамічного зростання конотації на зазначених мовних рівнях. Для цього ми скористалися ще й таким способом підрахунку кількісних показників: для кожної визначеної семи підраховано відсоток від загальної кількості лексем, фразем та паремій; за 100% узято загальну кількість та підраховано одиниці одного мовного рівня (лексеми, фраземи, паремії).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше: а) досліджено конотативний (емоційний) компонент значення репрезентантів концепту „мудрість”; б) проаналізовано конотативний компонент лексичного значення концепту „мудрість” із застосуванням квантитативних статистичних методик; в) описано засоби вираження конотативного компонента лексичного значення концепту „мудрість” в повсякденно-побутовій та художній моделях світу на матеріалі різноструктурних мов (української, англійської та французької).

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для розв'язання загальнотеоретичних питань семасіології та концептології, насамперед, щодо конотативного (емоційного) компонента значення в мовній моделі світу, а також для розв'язання проблеми категоризації й структуралізації емоційного компонента значення концепту „мудрість” в українській, англійській та французькій мовах.

Практичне значення роботи полягає в тому, що аналізований матеріал може бути використано в курсах загального мовознавства, лексикології української, англійської та французької мов, а також в укладанні тезауруса як етапу на шляху до розв'язання теорії й практики автоматичного перекладу, де, без сумніву, має бути враховано конотативний компонент лексичного значення мовних одиниць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації висвітлено в доповідях на засіданнях кафедри української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, а також у доповідях на VI міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Європейському Дню мов (Луганськ, 2007), ХІ міжнародних Далевських читаннях „Наукова та творча спадщина В. І. Даля в контексті сучасного знання”, присвячених 206-літтю від дня народження В.І. Даля” (Луганськ, 2007), Міжнародній науковій конференції „Східнослов'янська філологія: від Нестора до сьогодення” (Горлівка, 2008); Міжнародному Кримському лінгвістичному конгресі „Мова і світ” (Ялта, 2009), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції „Мова та лінгвокультурна комунікація” (Бердянськ, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Слобожанська бесіда - 4. Новожитній інтерферентний ареал: минуле й сучасне” (Луганськ, 2010).

Особистий внесок здобувача Усі результати дисертації отримано здобувачем самостійно. Уперше проаналізовано саме емотивний компонент концепту „мудрість” на матеріалі трьох різносистемних мов на трьох мовних рівнях; здійснено зіставний аналіз емотивних складників концепту „мудрість” в українській, англійській та французькій мовах, виявлено етноспецифічність сприйняття цього концепту носіями названих етносів.

Публікації. Основні положення та результати роботи викладено в 9 наукових статтях, які опубліковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (усі статті одноосібні).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного з них, додатків у вигляді дев'яти схем, що ілюструють розподіл сем у складі концепту „мудрість” на матеріалі лексикографічних джерел, загальних висновків, списку використаної літератури (189 позицій, із них 38 іноземними мовами) та списку використаних джерел фактичного матеріалу (36 позицій).

Загальний обсяг роботи - 189 сторінок, основний текст - 171 сторінка.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету й завдання дисертації, об'єкт і предмет роботи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, особистий внесок здобувача, подано інформацію про апробацію, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі „Основні категорії концептуального аналізу” обґрунтовано загальнотеоретичні засади вивчення концепту, основні концептуальні теорії, поняття про моделі світу, вчення про сему; висвітлено головні аспекти вивчення конотації й емотивності в контексті когнітивної психології та лінгвістики. Категорію мудрості аналізують як історико-міфологічний, етичний і релігійний феномен; її аналіз підтверджує тезу, що мудрість належить до універсалій, властивих представникам українського, англійського та французького етносів.

Огляд наукової літератури засвідчив, що в контексті сучасної лінгвістичної парадигми постає актуальним питання зіставного аналізу мов, різних за структурою на всіх рівнях. Це зумовлено загальною тенденцією пошуку мовних універсалій та встановлення взаємопроникнення культур, звичаїв, традицій одного етносу в інший. Зіставлення мов неможливе без урахування етнічних особливостей того народу, який цією мовою користується. Мова та культура перебувають у діалозі, взаємодії. Відзначимо, що розвиток науки про мову взагалі дає змогу розширити коло досліджуваних суто лінгвістичних категорій методами та прийомами інших галузей, зокрема, психології, культурології, статистики, філософії.

Дослідники аналізують концепт на матеріалі одиниць, які мають відчутне емоційне забарвлення: когнітивні метафори (М. Джонсон, Дж. Лакофф), фразеологічні одиниці (В.М. Телія, К. І. Мізін), паремійний фонд мови (З.Г. Коцюба). А.С. Зеленько, як і дехто з його попередників (Й.А. Стернін, В.І. Шаховський), розрізняючи два типи концептів (концепт ментальний, що містить переважну кількість денотативних сем, та концепт емотивний, у структурі якого наявна значна кількість конотативних сем), відзначає їхнє виразне емотивне забарвлення, наголошує, що вони відбивають національний дух народу.

Виникнення семасіології пов'язують з ім'ям Х. К. Райзіга. У своїх лекціях схарактеризував принципи цього напряму. Завдяки Й. Тріру постала нова категорія - семантичне поле. У вітчизняній лінгвістиці метод компонентного аналізу успішно застосовували Ю. Д. Апресян, Ю. М. Караулов. Зазвичай, учені-лінгвісти у своїх роботах, присвячених значенню слова, приділяли значну увагу саме денотативному (предметному) компоненту. Але, окрім предметного, уже виявлено не менш важливе, хоча й значно менш досліджене, конотативне значення лексеми. Тому й звертаємося до цих аспектів вивчення конотації.

Історія поняття „конотація” бере свій початок в працях англійського логіка Дж. Ст. Мілля. Л. Блумфілд був одним із перших дослідників, які виділили суто семантичні конотації. У радянській лінгвістиці проблему конотації вивчала О.С. Ахманова. Дослідниця визначає конотацію як допоміжний зміст слова, розрізняє інгерентну (внутрішньо притаманну слову поза контекстом) та адгерентну (формовану контекстом) конотації. В. І. Говердовський тлумачить конотацію як емотивну частину значення лексеми, яку практично не представлено в лексикографічних джерелах. Водночас, на думку дослідника, вона є доволі змістовною. Потребує аналізу еволюція тлумачення семи. Уперше термін „сема” вжив В. Скалічка. Й.А. Стернін витлумачує сему як семантичний мікрокомпонент, що відображає конкретні ознаки позначуваного лексемою явища. Крім того, виділяють і семантичний конкретизатор, тобто ту сему, що конкретизує відповідну семантичну ознаку. Особливу увагу вчений приділяє класифікації конотативних (емотивних) сем, до складу яких входять компоненти оцінювання та емоції. Емоційні та оцінювальні компоненти можуть бути системними, узуальними чи оказіональними; вони виділяються в конкретному комунікативному акті; у словниках їх відображено за допомогою відповідних позначок: ірон., през., груб., жарт. та ін. Певні афікси позначають емотивне забарвлення: мудрій (ірон.), мудрак (жарт.). Іноді вся лексема може виражати емотивну оцінку: негідник апріорі не може бути порядною людиною, а хабарник - чесною. В. І. Шаховський виділяє за опозицією денотат - конотат семи, включені до конотата. Це логіко-предметні та емотивні семи (конотеми). В аспекті семіотики конотацію треба віднести до прагматичного аспекту, тобто відношення суб'єкта до дійсності. Ми визначаємо сему як компонент семеми й розрізняємо предметні (ментальні), або денотативні, та почуттєві семи як компоненти лексичного значення, ідучи за А.С. Зеленьком.

Вивчення емоцій - важливий крок для поглибленого вивчення конотації. Спробу об'єднати когнітивні процеси та механізм виникнення й функціонування емоцій зробила когнітивна психологія. У свою чергу, ця проблема виявилася надзвичайно актуальною також для лінгвістів, оскільки вивчення емотивних висловлювань та конотацій - це одна з основних проблем когнітивної лінгвістики. О. Ю. Булигіна, А.С. Зеленько, В.І. Шаховський досліджують конотацію в прагматичному аспекті; С.Г. Воркачов, Ю.С. Степанов - у лінгвокультурологічному; емотивність фразеологічних одиниць вивчають Л.Г. Бабенко, К.І. Мізін, проблеми емотивного синтаксису та тексту розглядає В.Г. Гак. В.І. Шаховський виділяє так звані емотивні семи (емосеми), які перебувають у певних відношеннях з денотативними семами. Автор твердить, що мовна діяльність за її природою емотивна. Він констатує, що наявність у мові конотативно забарвлених одиниць указує на існування емотивного шару семантики мови. Такої ж думки дотримується й В.Г. Гак, аналізуючи синтаксичну підсистему. Він запроваджує термін „емотивні речення”.

Категорія мудрості - це складне явище. Досліджуючи його, маємо зосередитися на тому, категорією якої галузі вона постає. Деякі дослідники трактують її як філософську, інші - як морально-етичну. Дехто з учених витлумачує мудрість крізь призму міфологічно-психологічного її бачення. Констатуємо, що мудрість - явище не лише синкретичне, але й суперечливе щодо тлумачення. Сприймаючи мудрість як категорію етично-філософську, констатуємо, що її тлумачення можливе при залученні міфологічної картини світу. Вона є одним з найархаїчніших феноменів, що містить елементи примітивних уявлень людини про Всесвіт і відбиває так зване „колективне підсвідоме” (термін К.Г. Юнга) народів світу. Ця картина часто збігається в багатьох народів. Саме в міфах міститься глибоке та універсальне тлумачення цього явища, а тому дослідження міфологічних джерел мудрості та її зв'язок з колективним підсвідомим видається важливим для якнайповнішого розкриття аналізованого концепту в лінгвістичному аспекті.

У другому розділі „Співвідношення денотативного та конотативного компонентів лексичного значення репрезентантів концепту «мудрість»” проаналізовано співвідношення денотативних та конотативних сем у складі концепту „мудрість” на матеріалі тлумачних словників української, англійської та французької мов.

Аналіз структури концепту „мудрість” дав можливість виявити значну кількість конотативних сем у складі семем `розум' (23,94%), `хитрість' (39,44%), `досвід' (14,09%) та `вишуканість' (11,27%). Доведено, що за семним розподілом предметних і почуттєвих сем концепт „мудрість” є почуттєвим (емотивним) в українській мові, що підтверджує значна кількість синонімів з виразним емотивним забарвленням: мудрій, мудрець, філософ, хитрий, майстерний, премудрий, мудрагель, мудрак, мудрик, сивомудрий, мудрований, мудровати, мудрити, вимудровувати, розумувати, мудрагелик, вигадувати, лукавий, мудрило, зайдиголова, мудряха `мудра жінка', мудрішки `вигадки'. Зазначимо, що слов'янське сприйняття мудрості виявилося більш емотивним завдяки специфічній ментальній структурі світосприйняття українського народу. В українській мові у складі концепту „мудрість” національно специфічними виявилися семеми 'хитрість' та `вишуканість', які відсутні в англійській та французькій мовах. У семемі `вишуканість' наявна конотативна маргінальна сема `мудрований' зі стійким емоційним компонентом. Зважмо, що семема `хитрість' містить значну кількість емотивних негативно забарвлених сем, що підтверджують приклади: хитрун, хитрюга, лукавець, крутій, крутько, викрутень, шельма, крутихвіст, лис, лисиця, мудрагель, хитрик, пролаза, хитромудрий, хитромудрощі, підступний, вигадливий, мудрований, складний, мудрування, мудрити, крутійство, фокуси, комбінувати.

На основі семного аналізу концепту „мудрість” у британській концептосфері відносимо його до ментальної категорії. Було проаналізовано семеми, що є складниками концепту „мудрість”: `knowledge` (знання) (26,42%), `common sense` (здоровий глузд) (16,98%), `foresight' (передбачливість) (16,98%), `magic` (магія) (11,32%), `experience' (досвід) (7,55%). В англійській мові у складі концепту „мудрість” національно специфічною постає семема `магія', яка також виявилася надзвичайно емотивно забарвленою. Вона є однією з найбільш семантично навантажених семем, що підтверджують такі приклади: wizard (чаклун), wise man (мудрець), sorcerer (чаклун), sorceress (чаклунка), magician (чаклун), oracular (пророцький), fortune-teller (хіромант, провісник майбутнього). Емоційне забарвлення цієї семеми цілком залежить від контексту.

У французькій мові було проаналізовано структуру названого концепту у вигляді семем: `bon sens' (розсудливість) (38,1%), `docilitй' (покірність) (28,57%), `virginitй' (цнотливість) (19,05%). Концептосфера французької мови істотно відрізняється смисловим наповненням концепту „мудрість” від інших. Семеми `цнотливість', `покірність' виявилися національно специфічними, вони відсутні в українській та англійській мовах. Семему `покірність' виражено такими маргінальними семами: `docile', `obйissant' (покірний), `tranquille', `modйstie', `calme', `calmement' (спокійний), `tranquillement' (спокійно). До конотативних маргінальних сем відносимо: `doux' (ніжний), `gentil' (люб'язний), `gentiment' (люб'язно). Конотація в наведених одиницях позитивна, схвальна. Семний склад семеми `цнотливість' представлено так: `сhaste', `sage' (невинний), `vertueux' (цнотливий), `vierge' (незайманий). Єдина конотативна маргінальна сема - `рur' (чистий). Емоційне забарвлення позитивне.

За наслідками аналізу концепт „мудрість” відносимо до ментальних одиниць у французькій лінгвокультурній традиції.

У третьому розділі „Співвідношення денотативного та конотативного компонентів значення фразеологічних одиниць, які маніфестують концепт «мудрість»” проаналізовано емотивні компоненти, що є складниками концепту „мудрість”, на матеріалі фразеологічних лексикографічних джерел української, англійської та французької мов. Констатуємо, що конотація на фразеологічному рівні значно виразніша порівняно з лексичним. Денотативні семи можуть бути відсутні. Їх замінюють десигнативні. Маргінальні конотаційні семи чітко розподілені на позитивно та негативно забарвлені.

У процесі аналізу ФО в українській мові концепт „мудрість” постав емотивним. На фразеологічному рівні семему „вишуканість”, що є частиною концептуальної структури „мудрості”, в українській мові не виявлено. Найбільш емотивно забарвленою в аналізованій мові виявилася семема `розум', представлена маргінальними семами `розум як наявність здорового глузду' (мати голову на плечах, здоровий глузд (розум) (є), наводити когось на розум); `розум як інтелектуальні здібності' (голова не клоччям набита, Бог розум послав, не в потилицю битий); `дотепність - це добре' (бистрий на розум, мати всі клепки в голові); `набуття розуму - правильний шлях' (добирати розуму, за розум узятися, узяти в толк); `розум як прояв здорового глузду' (держати свій здоровий глузд за барки); `розум як передбачливість' (бачити далеко, всевидюще око); `знання як наявність розуму' (ходяча енциклопедія, тонкого ладу). Маргінальну сему `розум як повна самостійність думки', що властива українській культурі та свідомості, виражено поодинокими прикладами (жити своїм розумом, повернути своїм розумом). Широко представлено маргінальні семи з негативною конотацією: `брак розуму - велика вада' (Бог розумом обділив, жити чужим розумом, на розум кволий); `недалекоглядність як ознака слабкого розуму' (жити заднім розумом); `без розуму немає вдачі' (зашити розум (позбутися вдачі)); `божевілля як дуже велике покарання' (загубити розум, звихнутись розумом, позбутись розуму); `здобувати знання важко' (вбивати (знання) в голову, сидіти за партою).

В англійському світосприйнятті найбільш конотативно забарвленими й продуктивними виявилися семеми `знання' та `магія'. Конотація цих семем позитивна. Семему `знання' представлено такими маргінальними семами: `знання як констатація факту' (to addle one's brain to „обмірковувати щось”, be awake to smth. „розуміти щось”, to come to smb's knowledge „довести до відома”); `знання як влада' (to know all the answers „на все є готова відповідь”, to put smth out „дізнаватися про стан речей”);`глибина знань' (know how „фірмовий секрет”, to know one's onions „добре на чомусь розумітися”, to know smb. as one to know smth inside out „досконало знати щось”); `знання як вроджена якість' (to have a turn to smth, to have stuff in one „бути здібною людиною”, to know enough to come in „бути дуже дотепним”); `не все можна пізнати' (outside the radius of knowledge „за межами пізнання”, to be beyond smth „бути незрозумілим”). Семема `магія' має у своєму складі маргінальні семи: `щасливі прикмети' (there is luck in odd numbers „непарні числа щасливі”); 'чарівні речі' (Fortunatus's wishing cap „капелюх Фортуната, що здійснює бажання”, Mumbo Jumbo „фетиш, якому поклоняються”, crooked sixpence „талісман удачі”); `відьма як втілення злих чар' (seventh daughter of seventh daughter „відьма, чарівниця”, to cast an evil spell on smb. „зурочити”, cast a spell on smb „причарувати когось”); `добра чаклунка' (a white witch „добра фея”, wise woman „ворожка”); `Доля як чарівна жінка' (Lady luck „Пані Доля”, smiles of Fortune „посмішки Фортуни”, a stroke of Fortune „везіння”); `примхи Долі' (reverse of Fortune „Фортуна мінлива”, plaything of Fortune „іграшка долі”); `щедрі подарунки Долі' (in Fortune's lap „у смузі вдачі, везіння”, the lines have fallen to me in pleasant way „випала щаслива доля”), devil's own luck „велике щастя, доля”); `дурень - щасливий' Fortune favours fools „дурням завжди таланить”, fools have fortune „дурням завжди таланить”).

Відзначимо, що за наслідками аналізу ФО англійської мови концепт „мудрість” постав також емотивним.

У французькій моделі світу найбільш значущою та конотативно навантаженою виявилася семема `розсудливість'. Її представлено такими маргінальними семами: `влада над собою - це розсудливо' (йtre maоtre de soi „володіти собою”, avoir toute sa tкte „бути у своєму розумі”), `здоровий глузд як основа розсудливості' (appeler un chat un chat „називати речі своїми іменами”, tourner sept fois sa langue dans sa bouche „треба добре подумати, перш ніж казати”); `передбачення як елемент розсудливості' (voir venir le grain „передбачити лихо, нещастя”, avoir le nez dans „бути проникливим”); 'виважені думки та дії найбільш вдалі' (а l'afflыte „бути сторожким, уважним”, tirer avantage de „мати користь із чогось”); `розум - базовий складник здорового глузду' (un puits de science „ходячий університет”, avoir oubliй d'кtre bкte „бути дотепним”, systиme D „кмітливість”); `розум як ознака психічного здоров'я' (bon esprit „бути в здоровому розумі”).

Конотація її позитивна. У цій мові „мудрість” також є концептом емотивним.

У четвертому розділі „Співвідношення денотативних та конотативних сем у пареміях, що маніфестують концепт «мудрість»” констатовано, що паремійний матеріал у контексті досліджуваного концепту підтверджує так звану життєву мудрість. Виявлено високий ступінь емотивності. Паремії мають вищий ступінь конотації, ніж лексичний та фразеологічний мовні рівні. Це підтверджує аналіз співвідношення денотативних і конотативних сем у складі концепту „мудрість” в українській, англійській та французькій мовах. концепт мудрість фразеологічний маніфестант

Концепт „мудрість” на паремійному мовному матеріалі виявився найбільш емотивним в українській концептосфері. Його представлено такими маргінальними семами: `філософське ставлення до життя' (узнай самого себе, тоді й говори про другого; чоловік не знає, де згубить, а де добудить; пізнай самого себе, і цього буде досить для тебе); `ремінісценція біблійних істин' (душой кривить - чортові служить; що посієш, те й пожнеш, з чим прийдеш, з тим і підеш; хочеш собі добра - не роби нікому зла);`вчасність дій' (є каяття, та нема воріття; зачиняй ворота, поки вулиця пуста; згаяного часу й конем не доженеш);`життєві поради' (бережи честь змолоду, а здоров'я під старість; хвали день увечері, а життя перед смертю; без розсуду не твори суду );`поради стосовно подорожі' (йдеш на день, а хліба бери на тиждень; коли їдеш у путь - обережним будь; їдь тихо - обминеш лихо);`гендерні стосунки' (чоловік та жінка - одна спілка); `мовчання - золото' (менше базікай, а більше слухай; не верти язиком, як корова хвостом);`без розуму немає мудрості' (бачить око далеко, а розум ще дальше; хто хоче багато знати, тому треба мало спати); `подібне оцінюється подібним' (з ким товаришуєш, таким і сам станеш; який їхав, такого й на воза взяв); `виправдані заборони' (над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш; не стій ззаду коняки, коли не знаєш її норову); `людський характер - складна річ' (людину узнати - не горіх розкусить; при горі та в лиху годину узнаєш вірну людину); `уміння віддячити' (як рябка годують, так рябко й гавка); `розумна жорстокість - на користь' (палиця хоч і німа, а декому дає ума; погане дерево не зрубай, а викорчуй); `перенесення якостей тварин та рослин на людей' (котрий собака багато бреше, той мало кусає; коли змолоду ворона попід небом не літала, то не полетить вона туди і під старість ); `перенесення якостей рослин на людей' (худе дерево в сучки росте; дуб ламається, а лозина нагинається); `іронічне ставлення до життя' (і в соборній плащаниці бувають блощиці; коло вогню опалишся, коло води обмочишся); `бідності не треба зарікатися' (хоч живеш у багатстві, а старцювати не зарікайся; нерівне знайомство введе у старці); `засудження лінощів' (хто багато лежить, у того бік болить; не жалкуй на сусіда, коли сам спиш до обіда); `засудження злих' (лихий чоловік у громаді, що вовк в отарі; поганий чоловік не проживе в добрі свій вік).

Концептуальний аналіз засвідчив, що найменш конотативно забарвленим концепт „мудрість” постає в англійській концептосфері. Його представлено такими маргінальними семами: `вшанування мудрості' (wisdom is the wealth of the wise „мудрість - це багатство мудреця”; it is a wise father that knows his own child „мудрий той батько, хто знає свою дитину”); `філософське ставлення до життя' (it takes all sorts of people „усі люди різні”; who has never tasted bitter, knows not what is sweet „не спробував гіркого, не пізнаєш солодкогo”); `вчасність дій' (learn to creep before you leap „для всього свій час”; he that will not when he may, when he will he shall have nay „не хоче, коли може, а коли хоче, то вже не може”); `запізній розум - погано' (if things were to be done twice, all would be wise „усі сильні заднім розумом”; wise after the event „думати заднім розумом”);`життєва мудрість' (good counsel does no harm „добра порада ніколи не завадить”; learn wisdom by the follies of others „учися на чужих помилках”); `сподівання на краще' (in the end things will mend „врешті-решт усе влаштується”; every dog has his day „щастя прийде й на нашу вулицю”); `опозиція мудрість-дурість' (the fool thinks he is wise, but the wise man knows himself to be a fool „дурень вважає себе розумним, а мудрий - дурнем”; fools make feasts and wise men eat them „дурні готують обіди, а мудрі їх їдять”); `наслідки дурної поведінки мудрого' (none can play a fool so well as a wise „якщо мудрий почне дурити, то жоден дурень його не наздожене”; fools cut their fingers, but wise men cut their thumbs „якщо мудрий почне дурити, то ніякий дурень його не подолає”); `сімейні стосунки' (a good Jack makes a good Jill „у доброго чоловіка й дружина добра”); `зневага до дріб'язковості' (penny is wise, pound is foolish „ризикувати великим задля малого”); `мовчання - золото' (no wisdom like silence „мовчання - найвища мудрість”; a still tongue makes a wise head „у мудрого короткий язик”). Менша кількість емотивних маргінальних сем у концепті „мудрість” у британській мовній моделі, ймовірно, пов'язана з меншим рівнем емотивності носіїв германських мов порівняно зі слов'янськими та романськими.

У французькій мовній моделі світу семему „мудрість” виражено такими маргінальними семами: `повага до мудрості' (sagesse vaut mieux que force „мудрість сильніша за силу”; riche qui peut, aisй qui sait, sage qui veut „мудрість - це скарб”); `філософський погляд на життя' (chaque medaille a son revers „у медалі два боки”; nul miel sans fiel „немає меду без гіркоти”); `повага до чужих звичаїв' (autant de pays, autant de mњurs „що місто, то звичай”; il faut hurler avec les loups „з вовками жити - по-вовчому вити”); `розраховуй на себе' (aide-toi, le ciel t'aidera „допоможи собі сам”; chacun est artisan de sa fortune „кожен сам коваль свого щастя”); `оптимізм - добре' (espoir fait vivre „надія вмирає останньою”; aprиs la pluie le bon temps „після дощу буде ясна погода”); `ставлення до смерті' (on ne meurt qu'un fois „двом смертям не бувати, а однієї не оминути”; tous sont йgaux devant la mort „перед смертю всі рівні”); `любовні стосунки' (l'amour est la seule maladie dont n'aime on pas а guйrir „від кохання не відмовляються”; l'amour ne commande pas „серцю не накажеш”); `зовнішність - не головне' (l'apparence est souvant trompeuse „не довіряй зовнішності”; choisissez votre femme par l'oreille bien plus que par les yeux „обирай дружину вухами, а не очима”); `дружні стосунки' („au besoin on connaоt l'ami” „друзів пізнають у нещасті”; il vaut mieux perdre un bon mot qu'un ami „краще пожертвувати жартом, ніж другом”); `опозиція «мудрість - дурість' (les fous sont plus utiles aux sages que les sages aux fous „мудрим від дурнів більше користі, ніж дурням від мудрих”; le premier degrй de la folie est de se croire sage, et le second est de le proclamer „перший ступінь дурості - це вважати себе мудрим; другий - це проголосити”); `ставлення до грошей' (abondance de biens ne nuit pas „гроші зайвими не бувають”; l'argent attire l'argent „гроші гроші родять”); `здоров'я - багатство' (santй passe richesse „здоров'я дорожче за багатство”; sobriйtй est la mиre de santй „помірність - мати здоров'я”); `мовчання - золото' (bien faire vaut mieux que bien dire „менше кажи, більше роби”; qui parle beaucoup, mente beaucoup „хто багато говорить - багато грішить”); `поблажливість до людських недоліків' (chacun a son pйchй mignon („у кожного свій грішок”; il ne si sage qu'une fois ne rage „усі помиляються”); `вчасність дій' (chaque chose а son temps „для всього свій час”; donner tard, c'est refuser „дати запізно - все одне, що відмовити”); `застережливі поради' (de diable vient, а diable ira „чуже добро добрим не буде”; l'enfer est pavй de bonnes intensions „до пекла дорогу вимощено добрими намірами”).

Досліджуваний мовний матеріал засвідчив також чітку тенденцію до зростання кількості емотивних сем у складі концепту „мудрість” та диференціацію конотаційних відтінків (конотація схвалення, застереження тощо). Це дає підстави віднести його до почуттєвих у французькій концептосфері.

У Висновках узагальнено результати дослідження, зокрема:

- підтверджено тезу про те, що концепт як основна одиниця когнітивної лінгвістики відтворює фрагмент моделі світу;

- утверджено розрізнення ментальних та емотивних концептів, а національно специфічні концепти кваліфіковано як етноконцепти, притаманні будь-якій концептосфері;

- констатовано, що співвідношення емотивних та предметних сем у складі концепту „мудрість” яскраво виділяється в процесі концептуального аналізу, поєднаного з прийомами зіставного аналізу;

- обґрунтовано положення, що емоція постає головним джерелом конотації, а дослідження емотивних сем дає підстави віднести концепт „мудрість” до синтетичного типу, в якому почуттєві та ментальні семи в складі семем у різних мовах поєднано по-різному;

- наголошено, що концепт „мудрість” є мовною універсалією, притаманною всім світовим культурам та етносам; він співвідносний з архетипом у свідомості українського, британського та французького народів;

- підтверджено, що обрані тлумачні, фразеологічні, паремійні лексикографічні джерела названих мов слугують вдячним матеріалом для дослідження саме емотивних сем;

- доведено, що поступове зростання кількості почуттєвих сем на різних мовних рівнях (лексичний, фразеологічний, паремійний) свідчить про безумовне зростання конотації та емотивного забарвлення в сприйнятті концепту „мудрість” представниками названих етносів, а отже, про текстуальний характер конотації;

- національно специфічними в складі концепту „мудрість” в українському етносі виявилися семеми „хитрість” і „вишуканість”, яких немає в англійській і французькій мовах;

- у британській мовній моделі світу в складі концепту „мудрість” національно специфічною постає семема „магія”, відсутня в українській та французькій мовах;

- семеми „досвід”, „розум” та „знання” концепту „мудрість” виявились універсальними в британській та українській концептосферах;

- суто національними у складі концепту „мудрість” для концептосфери французької мови виявилися семеми „цнотливість” та „покірність”; їх немає в англійській та українській повсякденно-побутовій та художній моделях світу;

- найбільш конотативно забарвленою виявилася семема „розум” в українській та англійській мовах, а семема „здоровий глузд” має найбільше емотивне забарвлення у французькій мові на фразеологічному рівні;

- семантично близькою до української та англійської концептосфер виявилися лише семема `здоровий глузд' у складі концепту „мудрість” та маргінальні семи `здоровий глузд як основа розсудливості' й `розум - базова складова здорового глузду' з позитивною конотацією;

- для англійської та французької концептосфер спільними виявилися маргінальні семи `передбачення як елемент розсудливості' у французьких ФО та `далекоглядність як позитивна характеристика' в англійських з позитивною конотацією, що може бути пов'язане з більшою раціональністю представників цих етносів порівняно з українцями;

- в усіх трьох досліджуваних концептосферах наявні маргінальні семи, що відображають таку ваду, як дурість (сема `опозиція розум - дурість'). Зазвичай ці семи мають негативно забарвлену змішану конотацію з відтінком жалю до дурнів (сема `брак розуму - велика вада' в українських ФО) та заздрощів, що дурням таланить більше, ніж розумним (сема `дурень - щасливий' в англійських ФО);

- визначено, що відбувається ускладнення конотації від лише позитивної та негативної оцінки на нижчому мовному рівні (лексичному) до синтетичних (застережливого, повчального, схвального емотивно-оцінного) відтінків на вищих рівнях (фразеологічному та паремійному).

Отже, на підставі здійсненого аналізу різноструктурних мов констатуємо, що концепт „мудрість” є універсальним і належить до емотивних в усіх аналізованих мовах, але при цьому звертаємо увагу на те, що концептуальний аналіз потребує подальшої деталізації, бо нечіткі, дифузні сукупності сем у семемах і семем у концепті визначати значно важче, ніж ментальні компоненти лексичного значення за допомогою компонентного аналізу. Універсалізація методики аналізу - справа багатьох років. У майбутньому вона допоможе розв'язати важливі загальнотеоретичні проблеми в сучасному мовознавстві, зокрема, когнітології та семасіології.

Основні положення дисертації висвітлено в публікаціях

1. Тараненко О.Г. Аналіз співвідношення денотативного і конотативного компонентів лексичного значення концепту „мудрість ” в українських казках / О.Г. Тараненко, А. С. Зеленько // Культура народов Причерноморья. - № 168. - Т. 2. - 2009. - С. 287 - 289.

2. Тараненко О.Г. Взаємодія емотивних та денотативних сем у складі „Knowledge” як семного компонента концепту „мудрість” (на матеріалі британських казок) / О.Г. Тараненко // Актуальні проблеми іноземної філології: Лінгвістика та літературознавство. - Бердянськ : БДПУ, 2010. - Вип. V. - Ч. 1. - С. 103 - 112.

3. Тараненко О.Г. Дослідження денотативного компонента у структурі лексичного значення концепту „мудрість” (на матеріалі українських тлумачних словників) / О.Г. Тараненко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2010. - № 3.- С. 11 - 16.

4. Тараненко О.Г. Дослідження емотивних сем у структурі концепту „мудрість” (на матеріалі українських паремій) / О.Г. Тараненко // Лінгвістика : зб. наук. пр. - Луганськ, 2010.- № 3. - С. 238 - 243.

5. Тараненко О.Г. Реалізація концепту „мудрість” в українській та французькій лінгвокультурах (на матеріалі тлумачних словників) / О.Г. Тараненко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2008. - № 13. - 264 - 270.

6. Тараненко О.Г. Репрезентация концепта „мудрость” в русском и английском языках (на материале фразеологических единиц) / О.Г. Тараненко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2007. - № 20. - С. 179 - 186.

7. Тараненко О.Г. Співвідношення денотативного та конотативного компонентів лексичного значення концепту „мудрість” у французьких фразеологічних одиницях / О.Г. Тараненко // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. - 2010. - № 20. - С. 56 - 62.

8. Тараненко О.Г. Толковый словарь живого великорусского языка» В. И. Даля как базовый лексикографический источник для осмысления концепта „мудрость” в русской лингвокультуре / О.Г. Тараненко // Наук. зап. - Вип. 75 (4). - Сер. : Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 313 - 317.

9. Olga G. Taranenko Concept's “wisdom” representation in the English linguacultural tradition (according to the materials of British explanatory dictionaries) / Olga G. Taranenko // Східнослов'янська філологія : зб. наук. пр. - Вип. 15. Мовознавство - Горлівка : ГДПІІМ, 2008. - С. 229 - 235.

Анотація

Тараненко О.Г. Концепт „мудрість” у різносистемних мовах (на матеріалі української, англійської та французької мов). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 - загальне мовознавство. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню співвідношення денотативних та конотативних сем у концепті „мудрість” на трьох мовних рівнях та в трьох різносистемних мовах - українській, англійській і французькій. Опрацьовано методику концептуального аналізу трьох концептосфер. Виявлено спільне та відмінне у світосприйнятті концепту „мудрість” у представників названих етносів та ступінь емотивності конотативних складників у структурі концепту „мудрість” на різних рівнях; звернуто увагу на етноспецифічні компоненти, притаманні носіям української, британської та французької концептосфер.

Ключові слова: концепт, концептосфера, етноконцепт, мовна універсалія, концептуальний аналіз, емотивна сема, денотативна сема.

Аннотация

Тараненко О.Г. Концепт «мудрость» в разносистемных языках (на материале украинского, английского и французского языков). - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Луганск, 2011.

Диссертация посвящена исследованию соотношения денотативных и коннотативных сем в концепте «мудрость» на трех языковых уровнях и в трех разносистемных языках - украинском, английском и французском. Автором разработана методика концептуального анализа трех концептосфер. В составе концепта «мудрость» можно выделить как ментальные, так и эмотивные семы, которые в каждом языке представлены по-разному. Эмоция представляет собой основной источник коннотации. Концепт «мудрость» является языковой универсалией, присущей всем мировым культурам и этносам. Он соотносится с архетипом сознания украинского, британского и французского народов. В ходе анализа были выделены сходства и различия в восприятии концепта «мудрость» представителями вышеназванных этносов и степень эмотивности коннотативных составляющих в структуре концепта «мудрость» на разных языковых уровнях.

Также были выделены этноспецифические компоненты, свойственные представителям украинской, британской и французской концептосфер

В украинской концептосфере в составе концепта «мудрость» на фразеологическом и паремийном уровнях наиболее эмотивно окрашенной оказалась семема `ум', представленная маргинальными семами: `ум как основная составляющая здравого смысла', `ум как интеллектуальные способности', `смышленость - хорошо', `набираться ума - правильно', `ум как дальновидность', `знания как характеристика ума', `ум как полная самостоятельность мысли', `недостаток ума - большой минус', `недальновидность как признак слабого ума', `без ума нет удачи', `сумасшествие как самое тяжкое наказание', `поиск знаний непрост'.

В британской концептосфере наиболее эмотивными проявили себя семемы `знания' и `магия.'

Семема `знания' представлена следующими маргинальными семами: `знания как констатация факта', `знания - власть', `глубина знаний', `знания как врожденное качество', `не все можно познать'. Семема `магия' имеет в соей структуре такие маргинальные семы: `счастливые приметы', `волшебные вещи', `ведьма как воплощение злых чар', `добрая колдунья', `Судьба как прекрасная дама', `капризы Судьбы', `щедрые подарки Судьбы', `дуракам везет'.

Для французов самой эмоционально окрашенной оказалась семема `рассудительность'. Она представлена следующими маргинальными семами: `владение собой - это рассудительно', `здравый смысл как основа рассудительности', `предвидение как элемент рассудительности', `обдуманные действия и решения наиболее правильны', `ум - основная составляющая рассудительности', `ум как констатация душевного здоровья'.

Постепенное увеличение количества эмотивных сем на разных языковых уровнях свидетельствует о несомненном росте коннотации и эмоциональной окрашенности в восприятии концепта «мудрость» представителями указанных этносов, а это указывает на текстуальный характер коннотации.

В результате проведенного концептуального анализа в составе концепта «мудрость» в украинской концептосфере выявлены национально специфичные семемы `хитрость' и `изысканность', не представленные в английском и французском языках.

В британской языковой модели мира в составе концепта «мудрость» таковой является семема `магия', которой нет в украинской и французской концептосферах. Семемы `опыт', `ум' и `знания' как главная составляющая концепта «мудрость» присущи британской и украинской концептосферам.

Сугубо национально специфичными оказались также семемы `невинность' и `покорность' в восприятии концепта «мудрость» у представителей французского этноса. На основе проведенного анализа разносистемных языков констатируется, что концепт «мудрость» является универсальным и относится к эмотивным во всех проанализированных языках.

Ключевые слова: концепт, концептосфера, этноконцепт, языковая универсалия, концептуальный анализ, емотивная сема, денотативная сема.

Summary

Taranenko O. G. Concept “wisdom” in the languages of different structure (on the basis of Ukrainian, English and French). - The manuscript. Thesis on the Candidate Degree in Philology, specialty 10.02.15 - General Linguistics. - Luhansk National University named after Taras Shevchenko. - Luhansk, 2011.

The thesis is devoted to the analysis of denotative and connotative semes correlation in three linguistic levels and on the basis of different structure languages - Ukrainian, English and French. The conceptual analysis principles are elaborated for investigation of three conceptual spheres. The similarities and differences in concept's “wisdom” perception by the representatives of the above cultures are revealed. Also is considered the emotional degree of concept's “wisdom” connotative constituent on different linguistic levels and is paid attention to the ethnic peculiar components of Ukrainian, English and French conceptual spheres.

Key words: concept, conceptual sphere, ethnic concept, language model, conceptual analysis, emotional seme, denotative seme.

Размещено на Allbest.ru