Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Норма й узус перської мови у перекладній лексикографії

Норма й узус перської мови у перекладній лексикографії

Особливості специфіки відображення норми й узусу перської мови в іншомовно-перському словнику. Аналіз відтворення фонетичної структури слів і часткової еквівалентності лексики перської мови. Заміна адекватного перекладу транслітерацією або транскрипцією.

Рубрика	Иностранные языки и языкознание
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	24.08.2015
Размер файла	42,9 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут сходознавства ім. А.Кримського

УДК 81'271.16.374.822=222.1'06

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

НОРМА Й УЗУС ПЕРСЬКОЇ МОВИ У ПЕРЕКЛАДНІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

10.02.13 - мови народів Азії, Африки,

аборигенних народів Америки та Австралії

Бочарнікова Анна Михайлівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі Близького Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Тищенко Костянтин Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри Близького Сходу.

Офіційні опоненти доктор філологічних наук, доцент Мосенкіс Юрій Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри сучасної української мови;

кандидат філологічних наук Мазінов Ахтем Сеїтаметович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, старший викладач.

Захист відбудеться 18 травня 2009 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.174.02 Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту сходознавства ім.

А. Кримського (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4, кімн. 207)

Автореферат розісланий “16” квітня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Мотріченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Контакти України й Ісламської Республіки Іран нині відбуваються в різноманітних сферах, і одним із їх наслідків виступає міжмовна взаємодія. Відповідно виникають проблеми освоєння лексичних запозичень, адекватного відтворення іншомовних власних імен та географічних назв, наявні практичні питання лексикології та лексикографії тощо. Особливої уваги потребує перекладна лексикографія, зокрема теоретичні засади її опрацювання на матеріалі перської мови. Слід зазначити, що в колишній радянській і сучасній російській лінгвоіраністиці проблематика перекладу перською мовою (на відміну від перекладу з перської мови) також не дістала належного відображення. Унаслідок сказаного практичні завдання лексикографічного опрацювання матеріалу перської мови в межах української лінгвістики істотною мірою загальмовані відсутністю належної теоретичної основи.

Пропоноване дисертаційне дослідження є першою спробою 1) усунення дисбалансу між достатньо, на наш погляд, розробленою проблематикою перекладу з перської мови і мало розробленою проблематикою перекладу на перську мову і 2) створення теоретичного підґрунтя для лексикографічного опрацювання перської мови з метою укладання українсько-перських словників різних типів і функцій.

Однією з центральних проблем лексикографії, за визначенням Ю.А. Рубінчика, є проблема нормативності. З практики викладання перської мови відомо, що студенти, користуючись російсько-перським словником, припускаються у перекладі багатьох помилок, частину з яких роблять з власної вини, а інші - через недостатню інформацію словника про правила й обставини вживання перекладних еквівалентів. Іноді також джерелом помилок стає саме лексичний зміст словника. Досить поширеними є випадки порушення денотативної відповідності при запровадженні перекладних еквівалентів у іншомовно-перських лексикографічних джерелах, зокрема в російсько-перських словниках, якими користуються студенти, що вивчають перську мову в Україні. Проте в багатьох випадках навіть за умов максимальної уваги і старанності з боку студента і правильності перекладу словника все одно виникають помилки, фактично зумовлені структурою самої словникової статті.

Усім сказаним визначена актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах загальної наукової теми «Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації», що розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер державної реєстрації - 06 БФ 044-01).

Метою дослідження є розроблення теоретичних засад лексикографічного опрацювання матеріалу перської мови - для потреб українського словникарства і наукового та практичного мовного забезпечення українсько-іранських контактів у різних галузях діяльності.

Поставлена мета визначає необхідність розв'язання таких завдань:

- визначити відмінності інтерпретації поняття і наповнення поняття мовної норми стосовно до перської мови в різних лінгвістичних традиціях;

- визначити спектр нормативних і узуальних мовних явищ, лексикографічний опис яких має бути представлений в іншомовно-перському словнику;

- з'ясувати, які мовні явища спричиняють труднощі при укладанні перекладного перського словника, й окреслити шляхи подолання цих труднощів;

- проаналізувати міру адекватності відображення мовних норм у наявних російсько-перських лексикографічних джерелах із метою визначення можливостей застосування практичного досвіду в цій галузі для української лексикографії, для чого необхідно здійснити опис усної та письмової норм перської мови та розглянути в його світлі дискусійні словникові еквіваленти;

- визначити напрямки та шляхи вдосконалення лексикографічних праць на матеріалі перської мови та способи мінімізації неточностей, властивих перекладним словникам; для цього розробити оптимальну структуру словникової статті лексикографічного джерела, відповідно до специфіки українсько-перського перекладу, розрахованого на користувачів, для яких перська мова є іноземною.

Об'єктом дослідження є функціонування лексичної підсистеми сучасної перської мови, яка віддзеркалює явища норми й узусу в їх взаємодії.

Предметом дослідження виступає специфіка наявних у лексикографії неточних і помилкових рекомендацій щодо усної та письмової мовних норм сучасної перської мови.

Методи дослідження. У процесі проведення дисертаційного дослідження застосовано такі методи, як описовий (з прийомами класифікації мовного матеріалу та контекстного аналізу) та зіставно-типологічний. Також у роботі використано статистичний аналіз, елементи етимологічного, когнітивного та семасіологічного аналізу, елементи соціолінгвістичного опитування. перський мова переклад транслітерація

Наукову новизну отриманих результатів визначає те, що дисертаційна праця являє собою перше дослідження, спеціально присвячене проблемам відображення письмової та усної мовних норм в іншомовно-перських лексикографічних джерелах. Уточнено лексичне значення, конотації, транскрипцію і правопис значної кількості перських лексем (понад 650 одиниць). Досліджено продуктивні способи відображення норми у словнику і розроблено теоретичні засади їх систематизації, уточнено правила укладання словникової статті. Уперше розроблено критерії роботи з носіями мови (інформантами) при укладанні перекладного словника. Дослідження становить першу в Україні працю, в якій розглянуто і вирішено основні практичні проблеми слов'янсько-перської лексикографії. Опрацьовано значний масив уживаних у сучасній перській мовній практиці лексем, поки що відсутніх в українсько-перському і російсько-перських словниках (до масиву входить і розмовно-побутова, і соціально-політична лексика, і загальнонаукова термінологія).

Теоретичне значення дослідження полягає у висвітленні на матеріалі перекладних українсько-перського і російсько-перських словників проблем норм та узусу перської мови. Водночас установлено важливість урахування узуальних особливостей слів при поданні перекладних еквівалентів у словнику. Уточнено специфіку вживання терміну «норма». Усунуто суперечності, що існують між визначеннями поняття «синонім» у різних лінгвістичних працях. Виявлено внутрішні семасіологічні особливості лексем, зовнішнім проявом яких постає сполучуваність слів.

Практична цінність праці полягає у можливості застосування її результатів при укладанні українсько-перських словників різних типів, що поліпшить якість їхнього перекладу. Застосування запропонованих 9-ти типів удосконалень словникової статті у перекладних лексикографічних джерелах може істотно зменшити кількість помилок, яких припускаються користувачі словника. Дослідження є корисним для лінгвістів, які мають намір укладати українсько-іншомовний словник. Результати роботи можуть також бути використані під час викладання дисциплін «перська мова (лексика)», «східномовно-український переклад» тощо.

Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження враховано при укладанні першого в лексикографічній практиці українсько-перського словника обсягом 20 000 лексичних одиниць, одним з авторів якого є дисертант.

Матеріалом дисертаційного дослідження витупають передусім дискусійні перекладні еквіваленти російсько-перського словника, укладеного Г.А. Восканяном (Тегеран, 1993), оскільки саме цим словником нині послуговується найбільша кількість користувачів, зокрема переважна більшість студентів ВНЗ України, які вивчають перську мову. Було досліджено також наявність аналогічних недоліків у інших словниках: Російсько-перському обсягом 36 тис. слів, укладеному І.К. Овчинниковою, Г.А. Фуругян, Ш.М. Баді (Мешхед, 2002); в Персько-російському і російсько-перському, укладеному К. Голькаріяном (Тегеран, 2004), та в Українсько-перському словнику, укладеному Х.Р. Салімі, В.А. Храновським, О.В. Мазеповою і А.М. Бочарніковою (Київ, 2006).

Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорено на засіданнях кафедри Близького Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2006-2008 роках. Підсумки дослідження були оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських конференціях: «Семіотика тексту в мовних і концептуальних картинах світу» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, жовтень 2003 р.); «VІІІ сходознавчі читання А. Кримського» (Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України, червень 2004 р.); «Філологія в Київському університеті: історія та сучасність» до 200-річчя від дня народження М.О. Максимовича (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, жовтень 2004 р.); «Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, квітень 2005 р.); «Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, квітень 2007 р.); «Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, жовтень 2008 р.); Круглий стіл «Україна - Іран: культурне, економічне та політичне співробітництво» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, жовтень 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації, результати й висновки проведеного дослідження викладено у 9-ти публікаціях (загальним обсягом 7 друк. арк.), серед яких 6 опубліковано у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура дисертаційного дослідження. Дисертаційна праця складається зі вступу, 3-х розділів, загальних висновків і списку використаної літератури (249 позицій), а також 6-ти додатків. Основний зміст роботи викладено на 166 с., загальний обсяг дисертації складає 248 с.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження отримані дисертантом самостійно. В «Українсько-перському словнику», укладеному Х.Р. Салімі, В.А. Храновським, О.В. Мазеповою і А.М. Бочарніковою, дисертантові належать словникові статті на літери А, Б, Д, К, Р, С, Т.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми й напрямків дисертаційного дослідження, його актуальність, наукову новизну, методи, об'єкт і предмет, визначено його теоретичне та практичне значення, джерела аналізованого матеріалу, подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У розділі 1 «Проблемні питання специфіки понять норми й узусу в перській мові» здійснено критичний аналіз загальнолінгвістичних поглядів на відмінності між нормою і узусом, вивчено джерела формування мовної норми та специфіку цього процесу в мовній ситуації Ірану, розглянуто проблему існування подвійних стандартів для перського письмового та усного мовлення, особливості відображення мовної норми й узусу у словниках різних типів, проаналізовано засадничі принципи перської лексикографії в її історичному розвитку й суперечності у поглядах на питання норми й узусу в сучасному іранському мовознавстві.

Cучасна лінгвістика успадкувала низку поглядів та індивідуальних трактувань понять мовної норми й узусу (в українському мовознавстві - М.І. Сулима, С.І. Головащук, М.М. Пилинський, О.Б. Ткаченко, К.М. Тищенко, Л.О. Кудрявцева, Г.М. Яворська, Г.П. Мацюк, Л.В. Струганець, Н.В. Хруцька та ін., у західному і російському - І.О. Бодуен де Куртене, Б. Гавранек, О.О. Шахматов, Л.В. Щерба, О.М. Пєшковський, Є.Д. Поливанов, Г.О. Винокур, О. Єсперсен, Ж. Марузо, Є. Косеріу (Кошеріу), Л. Єльмслев, В.В. Виноградов, Ф.П. Філін, С.Д. Кацнельсон, С.І. Ожегов, Ю.О. Бєльчиков, В.В. Веселитський, Л.І. Скворцов, Г.В. Степанов, в іранському - А. Садекі, М. Батені, Н. Пурджаваді, А. Кясраві Табрізі, Я. Модарресі, М. Каззазі, А. Наджафі, Д. Ашурі, Н. Ірані, А. Самії, В. Резаї, А. Кафі, К. Кабірі та ін.). Погляди лінгвістів можна поділити на дві групи: ті концепції, за якими норма й узус мають подібні визначення і функції, і ті концепції, згідно з якими існує протиставлення норми і узусу. Між поняттями узусу й норми існує таке саме логічне відношення, як між цілим і частиною, між стихійним і впорядкованим, між мінливим і сталим.

У перській мові проблема норми й узусу постає особливо гостро через те, що у ній усне мовлення має численні відмінності від письмового, а, отже, застосування нормативних лексичних одиниць, характерних для письмової мови, часто неможливо або небажано в усному мовленні. Між письмовою та усною перською мовою наявні суттєві відмінності. На лексичному рівні у перському розмовному мовленні вживаються інші порівняно з нормами письмової мови лексичні одиниці. Розмовною формою перської мови користуються не лише у столиці, але й у всіх провінціях. І хоча від початку усна форма базувалася на тегеранському діалекті, згодом вона звільнилась від територіальної ознаки й перейшла у ранг загальнонаціонального узусу та почала впливати на мовні норми.

Оптимальна міра й особливості наведення мовних норм словниками відмінні залежно від типу словника. У тлумачних лексикографічних джерелах доречно наводити весь спектр нормативних лексичних одиниць, навіть ті з них, що вийшли з ужитку. У перекладному словнику ситуація залежить від його адресованості до носіїв мови, з якої здійснюється переклад, або мови, якою здійснюється переклад, а також від напрямку перекладу. Перська колонка українсько-перського словника для іранців та словника для українського користувача не можуть не відрізнятися. Українсько-перський словник активного спрямування, створений для українських користувачів, має відображати у статті перекладу, на наш погляд, лише ті нормативні лексичні одиниці, які перебувають в активному вжитку. Наявність решти нормативних слів є зайвою, оскільки ними не бажано користуватись у комунікативних ситуаціях. І навпаки, наявність у словнику лексичних одиниць розмовної мови є необхідною для забезпечення реальних потреб спілкування.

Критичний аналіз досвіду перської лексикографії, здійснений з урахуванням сучасного стану лексикографічних знань, показує, що укладення перських словників від перших століть гіджри до початку новітньої доби носило вторинний характер щодо літературної традиції.

Завдяки діяльності Іранської академії мови і літератури у сфері створення прескриптивних норм перської мови проблеми мовної норми й узусу перебувають у центрі уваги іранських лінгвістів. Однак у їхньому визначенні мовної норми домінує прагматичний критерій. Унаслідок цього виникло парадоксальне становище, коли у дослідників, негативно налаштованих щодо зарахування мовленнєвих явищ розмовної мови у ранг нормативних, визначення норми значною мірою збігається з західними визначеннями узусу. Ознаки нормативності, визнані більшістю іранських дослідників, однаковою мірою притаманні як усній, так і письмовій формі перської мови. Однак, незважаючи на це, до 1990-х рр. усну форму перської мови вважали «відхиленням від норми».

У розділі 2 «Засоби відображення норми й узусу в перекладних словниках» вивчено роль синонімів у словниковій статті, розглянуто проблему віднаходження перекладного еквіваленту, досліджено відмінності сполучуваності слів у мовах оригіналу і перекладу, простудійовано проблему визначення ролі словникових поміток (ремарок) у перекладних лексикографічних джерелах порівняно з іншими типами словників, окреслено труднощі вибору способу перекладу безеквівалентної лексики.

Наявність синонімів у словниковій статті звичайно зумовлена типом словника. У тлумачному словнику синоніми, як правило, наводять повною мірою. Щодо питання про оптимальну міру наявності синонімів у перекладному словнику погляди лінгвістів дуже відрізняються - від думки про цілковиту корисність синонімів до впевненості у їх шкідливості. На нашу думку, синоніми не виконують суттєвої ролі у статті перекладу у словнику, призначеному для перекладу з іноземної мови на рідну. Проте у словнику, розрахованому на користувачів, для яких мова перекладу є іноземною, усі синоніми слід наводити у статті перекладу, але тільки за умови, що вони є перекладними еквівалентами заголовного слова.

При доборі укладачем словника перекладного еквівалента до заголовного слова постає низка проблем. Першою з них є проблема часткових еквівалентів, джерелом яких виступають відмінності у мовному членуванні дійсності. Головним завданням укладача в цій ситуації є наведення такого поєднання часткових еквівалентів, яке здатне забезпечити адекватний переклад заголовного слова в усіх його значеннях і контекстах. Другою проблемою є відтворення культурного компонента значення лексеми. У російсько-перській перекладній лексикографії цій проблемі не приділяли достатньої уваги, й тому, як правило, при перекладі українських поетичних творів перською мовою за допомогою наявних у словниках еквівалентів часто втрачається їхня глибина й культурна самобутність.

Окрім відомих функцій синонімів, у перській мові існує ще риторична функція (вживання замість одного слова двох синонімів з естетичною метою), яку виконують наведені поряд через сполучник і синонімічні пари слів. З огляду на це не варто виключати зі словникової статті тотожні за значенням синоніми, щоб не звузити можливості перекладачів у використанні стилістичних засобів.

Розуміння укладачем еквіваленту як повного або часткового залежить від ширшого чи вужчого трактування ним еквіваленту взагалі. У широкому сенсі повний еквівалент не лише має тотожне лексичне значення, але й відображає особливості граматичного, стилістичного, оцінного значень і культурного компоненту значення заголовної лексеми. Однак аналіз словникових еквівалентів, що подані у ролі єдиних, без поміток і пояснень (тобто за всіма ознаками у ролі повних еквівалентів), виявив вужче розуміння повного еквівалента окремими лексикографами. Відповідно виявлено непоодинокі в перській лексикографії випадки наведення часткових еквівалентів у ролі повних.

Виявлено нечіткість меж мовних явищ, які лексикографи розглядають як приклади відмінностей у сполучуваності слів. Багато таких випадків являють собою відмінності у семантиці слів мов оригіналу і перекладу або є граматичними відмінностями між мовами. Простежено джерела виникнення відмінностей у сполучуваності лексем, виявлено основні чинники, які спричиняють відмінності у валентності слів.

У розділі 3 «Типові труднощі у практиці лексикографічного відображення мовної норми й узусу та шляхи їх подолання» досліджено типи невідповідностей і неточностей у словнику, а саме: недосконале відтворення фонетичної структури слів, недоліки у визначенні сектора синонімії, неможливість користування словниковим еквівалентом при перекладі російського слова у природних для нього контекстах, конотативна і денотативна невідповідність перекладних еквівалентів заголовному слову, заміна адекватного перекладу транслітерацією або транскрипцією. Також запропоновано оптимальну структуру словникової статті та рекомендації щодо принципів укладання загальномовних і галузевих іншомовно-перських словників.

Проаналізовані перекладні словникові видання мають низку конкретних вад різних типів. Спостережено систематичні відхилення від сучасної загальноприйнятої транскрипції перських слів. Як правило, більшість розбіжностей стосується коротких голосних а, е, о всередині слів, які на письмі не відображаються і відмінні у діалектах і численних говірках. Досліджено також випадки відхилення від орфоепічних норм унаслідок копіювання при транскрипції написання слова. Також виявлено вплив російської транскрипції слів на фонетичну структуру перських перекладних еквівалентів.

Нерідко спостерігається систематичний пропуск одного, а іноді й більше, перекладних еквівалентів. Наведені ж словником еквіваленти є між собою синонімами, проте не всі виступають чіткими відповідниками заголовного слова. Найчастіше до складу словника не потрапляють лексичні одиниці, характерні для розмовного стилю перської мови. З огляду на специфіку перської мови, де розмовна форма має на лексичному рівні відмінності від писемної, наведення їх у статті перекладу є необхідним, оскільки перські розмовні лексичні одиниці неможливо адекватно замінити книжними.

Знайдено випадки наявності правильних перекладних еквівалентів, за допомогою яких, однак, неможливо правильно перекласти російське слово в усіх звичайних для нього контекстах. Найчастіше джерелом контекстуальної невідповідності є те, що заголовне слово перекладено не в усіх своїх значеннях, або певний відтінок значення слова залишився поза увагою укладачів словника. Також знайдено російські слова, що входять до складу сталих словосполучень, у яких мають перський переклад, відмінний від перекладу відповідного слова окремо. Однак ці словосполучення не наведені у словнику. Тому такі слова у складі словосполучень неможливо адекватно перекласти за допомогою тих еквівалентів, що наявні у словнику.

Дослідження виявило відмінності в конотаціях і часткову семантичну невідповідність наведених словниками еквівалентів значенню заголовного російського слова. Зокрема, проаналізовано випадки наведення перських перекладних еквівалентів, що мають додаткову негативну конотацію порівняно з російською лексемою. Серед випадків незначної денотативної невідповідності характерним є наведення еквівалентів, денотат яких близько споріднений із денотатом російського слова, проте не є цілком йому відповідним.

Серед виявлених випадків істотної денотативної невідповідності між російським заголовним словом та його перськими перекладними еквівалентами відзначено ситуації, коли не тільки російське слово і його перський перекладний еквівалент указують на різні поняття, але й застосування цих еквівалентів у перекладі призведе до погіршення стосунків користувача словника з носіями перської мови (наприклад, застосування до стилістично нейтральних російських слів перекладних еквівалентів, що є у перській мові образливими), або до завдання шкоди здоров'ю (наприклад, унаслідок неправильного дозування ліків), або до неадекватної поведінки користувача словника (наприклад, уживання ним у їжу неїстівних продуктів), або просто до непорозуміння (наприклад, застосування до звичайних російських слів перських еквівалентів, що викликають сміх у носіїв мови). Виявлено, що укладачі російсько-перських словників іноді замість перекладного еквівалента російського слова наводять лише його транслітерацію або перську транскрипцію.

Після аналізу виявлених неточностей словників дисертантом укладено перелік вимог до статті словника, перекладного з рідної мови на іноземну. Послідовне застосування цих вимог у лексикографічній праці має надати користувачам необхідну для правильного застосування словникового еквівалента інформацію і покращити якість і адекватність перекладів.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження дає змогу зробити такі висновки.

1. Як показало вивчення наявної лінгвістичної літератури, проблема відображення норми і узусу перської мови в перекладних словниках у контексті українсько-перського та російсько-перського перекладу вперше стала предметом наукового дослідження у лінгвістиці. З'ясовано, що між поняттями узусу й норми існує таке саме логічне відношення, що є між цілим і частиною. Проте в аналізованих лінгвістичних дослідженнях первинному явищу узусу приділяють, як з'ясувалося, менше уваги, віддаючи перевагу проблемам нормативності. Таке становище викликає дисбаланс між станом вивченості проблем норми, з одного боку, і узусу, з іншого боку. Незважаючи на сказане, до більш опрацьованого теоретично поняття норми лінгвісти наводять визначення, в яких межі цього поняття недосить чітко окреслені. На виникнення поняття норми у свідомості членів мовного колективу вплинули чинники міжмовної та міждіалектної взаємодії.

Питання норми й узусу особливо гостро постає в перській мові через неоднорідність сучасного ареалу мови, а також через значні іншомовні впливи в історичному минулому (особливо з боку арабської та тюркських мов), у зв'язку з чим проводиться державна політика штучного коригування і підтримки лексичних норм, яку здійснює Іранська академія мови й літератури. Разом із загальним прискоренням темпів мовних змін через технічний прогрес і глобалізацію, ця діяльність призводить до того, що частина словникових еквівалентів перестає відповідати мовній дійсності. Іншою особливістю перської мови є значні відмінності її письмової норми від загальноприйнятого усного варіанту. Якщо це питання розглядати у світлі європейських мовознавчих категорій, то усний варіант перської мови слід уважати загальнонаціональним узусом.

2. Оптимальне відображення норми й узусу в перекладних словниках залежить від напрямку перекладу і призначення словника. Так, словник, призначений для перекладу з іноземної мови на рідну, повинен містити і сучасну норму, і застарілі слова, і ненормативну лексику (оскільки користувачам словника бажано розуміти будь-які тексти чи усні повідомлення, можливі в мовному середовищі). А словник, створений для перекладу з рідної мови на іноземну, повинен містити лише сучасну норму (без її застарілих елементів), оскільки перекладні еквіваленти з нього застосовуються в активному живому мовленні. З тієї самої причини він повинен, крім мовної норми, містити ще й факти загальнонаціонального узусу.

У перській мові розмовну лексику небажано в мовленні заміняти нормативною письмовою, оскільки це робить мовлення неприродним і сприймається іранцями як ознака недостатнього володіння мовою. Лексеми або деякі їхні значення, наявні в загальнонаціональному узусі, також повинні ввійти до складу словника на тій підставі, що їх неможливо адекватно замінити лексичними одиницями з перської літератури класичного періоду (саме в тому полягає їх відмінність від позанормативних мовленнєвих явищ).

3. Визначено, що слова зі статті перекладу слід розглядати насамперед як перекладні еквіваленти - безвідносно до того, чи є вони між собою синонімами. В окремих випадках перські еквіваленти російських слів узагалі є між собою антонімами. Важливо наводити всі повні еквіваленти слова, а за відсутності таких - усі часткові.

Обґрунтовано, що в словнику, призначеному для перекладу з рідної мови на іноземну, синоніми доречніше визначати за функціональним критерієм, оскільки вони необхідні для забезпечення потреб активного мовлення. Синоніми перекладного словника варто розглядати передусім як перекладні еквіваленти заголовного слова, проте не включати до словникової статті слова лише тому, що вони є синонімами вокабули.

Уперше на матеріалі перської мови проаналізовано розбіжності в різних видах інформації, яку здатне нести слово при тотожному лексичному значенні. Розглянуто на конкретних прикладах відмінності у стилістичній маркованості слів, морфологічній належності й інших граматичних деталях, аксіологічному забарвленні слів і культурному компоненті значення.

Розглянуто відмінності у сполучуваності українських і перських слів. Виявлено нечіткість меж мовних явищ, які лексикографи розглядають як приклади відмінностей у сполученості слів. Визначено джерела виникнення відмінностей у сполучуваності лексем. Розкрито три основні чинники, які спричиняють відмінності у валентності слів: 1) не відображена словниками розбіжність у семантиці, яка стає помітною при сполученні слів; 2) різна етимологія слів (у мовах із зовнішньою флексією, як-от у перській, похідні слова тяжіють до сполучення з іншими у спосіб, схожий на спосіб сполучення початкового слова); 3) наявна у перській мові тенденція уникати поєднання в межах одного словосполучення лексем різномовного походження. Істотну різницю у сполучуваності слів виявлено у так званих «риторичних» синонімічних парах, до яких слова добирають і розташовують за просодичними характеристиками.

Виявлено суттєвий брак оцінних, рангових і стилістичних поміток у російсько-перських лексикографічних джерелах. Як окрему проблему двомовного словника досліджено переклад безеквівалентних лексичних одиниць. Проведено аналіз безеквівалентної лексики перської мови.

4. Проаналізовано типові для російсько-перського перекладу недоліки з найбільш уживаного нині словника Г.А. Восканяна (опрацьовано обсяг понад 15000 слів), з'ясовано природу виникнення неточностей і здійснено їх виправлення. Аналіз неточностей разом із пропонованими адекватними перекладними еквівалентами наведено у додатках.

Спостережено неточності відтворення фонетичної будови слів, недоліки в наведенні синонімічних лексичних одиниць, невідповідність контекстів уживання лексем, відмінності в конотаціях лексичних одиниць та невідповідності їхніх денотатів.

Виявлені випадки недосконалої передачі фонетичної структури слів означають діалектну, застарілу або просто помилкову вимову. Спостережено систематичні відхилення від сучасної загальноприйнятої транскрипції перських слів. Наприклад, до російського слова монастырь у словнику наведено перекладний еквівалент із транскрипцією [sowma'e], натомість у сучасній перській мові це слово вимовляють [soume'e]. Щодо наведеного у словнику еквівалента, то він фіксує таджицьку вимову слова. Досліджено також випадки відхилення від орфоепічних норм через уплив транслітерації в мові-донорі на словникову транскрипцію. Виявлено також випадки впливу російської транскрипції слів на фонетичну структуру перських перекладних еквівалентів.

З'ясувалося, що у численних словникових статтях наведено не всі перекладні еквіваленти, що обмежує свободу перекладача при письмовому перекладі. Наприклад, до слова мама наведений перекладний еквівалент гЗПС mвdar, тоді як перекладні еквіваленти гЗгЗдЎ гЗгнЎ гЗгЗдн mвmвn, mвmi, mвmвni відсутні. Наявний у словнику варіант уживається на письмі й перекладається російською мовою мать. Запропоновані варіанти доречні при усному звертанні й розповіді у неофіційній обстановці. Перші два слова характерні для дорослого мовлення, третє - для дитячого.

Значна кількість пропущених словником слів належить до розмовного мовлення, тобто є частиною узусу, якому систематично приділяється мало уваги в російсько-перській лексикографії. Іноді також відсутні у словнику еквіваленти є точнішими або набагато вживанішими за наведені в ньому.

У певній кількості випадків, попри наведені у словнику правильні еквіваленти, вони виявилися придатними до вжитку не в усіх значеннях, контекстах або словосполученнях, де можна вживати відповідне російське слово. Наприклад, до російського слова вентилятор у словнику наведено перекладний еквівалент ПУКђЗе КНжне ежЗ dastgвhe tahviyeye havв. За його допомогою слово неможливо перекласти у значенні, «вентилятор (домашня техніка)». Тому нами запропонований додатковий еквівалент - Ѓде panke.

Також виявлено денотативну і конотативну невідповідність перекладних еквівалентів російським словам. Проаналізовано випадки наведення перських перекладних еквівалентів, що мають додаткову негативну конотацію порівняно з російською лексемою. У такий спосіб російське слово броский у словнику перекладено за допомогою перського слова ТддПе zanande, що відрізняється від слова мови оригіналу аксіологічно, оскільки слово ТддПе zanande має також значення «бридкий». Тому нами запропонований більш придатний до вживання еквівалент КдП tond. Знайдено порушення денотативної відповідності словникових еквівалентів російським лексемам, як-от при перекладі слова необразованность за допомогою сумнівного еквіваленту Ин гЪСЭКн bima'refati, який є дуже образливим словом. Його використовують у лайці щодо людей, які через нерозуміння й нерозумність роблять зло іншим і собі. Тому запропоновано більш адекватний перекладний еквівалент г УжЗПн kamsavвdi.

Заміна перекладу транслітерацією або транскрипцією теж має місце в аналізованих лексикографічних джерелах. Наприклад, до російського слова багаж у словнику наведений не зрозумілий носіям мови перекладний еквівалент ИЗђЗЋ bвgвю, тому запропоновано включити у статтю перекладу перські відповідники цього слова ИЗСЎ ИЗС УЭС bвr, bвre safar.

Досліджені неточності словникових еквівалентів ми співвіднесли з метатеоретичними категоріями Пірса - Морріса. Недосконалу словникову транскрипцію віднесено до сигніфікативного аспекту семіозису. Недоліки у визначенні сектора синонімії та неповне відтворення контекстуальних характеристик означуваного словом поняття стосуються сигніфіко-синтактичного аспекту семіозису. Конотативна й денотативна невідповідності словникового еквівалента заголовному слову вочевидь належить до сигніфіко-прагматичного аспекту семіозису, і, нарешті, заміна перекладу транслітерацією або транскрипцією - до сигніфіко-контрастивного аспекту семіозису. У такий спосіб отримано підсумкову класифікацію опрацьованого матеріалу.

5. Проаналізовані неточності словників уможливлюють висновок про те, що, окрім людського чинника, значну роль у появі неточностей у словнику відіграють традиційні способи подання інформації у словниковій статті. Тому розроблено комплекс пропозицій щодо впорядкування статті, які носять рекомендаційний характер: 1) при наведенні часткових еквівалентів слід обов'язково зазначати, який саме семантичний аспект слова-оригіналу відображає перекладний еквівалент; 2) якщо українське або російське слово у певному сталому словосполученні перекладається інакше, ніж в ізольованій формі, то слід наводити таке словосполучення з перським перекладом; 3) усі синоніми, якщо вони є перекладними еквівалентами слов'янської лексеми, слід наводити у словниковій статті; 4) засоби керування необхідно наводити скрізь і послідовно у випадках, коли воно обмежене чітко встановленими правилами (це стосується так само і післяйменника rв - показника прямого додатку); 5) слід робити помітки, коли слово належить виключно до одного окремого стилю (книжн., розм.); 6) необхідні позначки про розбіжність аксіологічної оцінки (позитивне або негативне ставлення до денотату); 7) бажані рангові помітки (якщо з кількох наведених перекладів одне певне слово суттєво відрізняється за вживаністю - наприклад, є рідкісним, треба робити помітку про це; найчастотніші слова при цьому слід вносити до статті перекладу першими); 8) необхідно робити позначки про морфологічну належність перекладних еквівалентів за диференційним принципом; 9) треба перекладати всі значення, в яких може виступати українське слово.

Виконання цих простих умов, по-перше, зробить досконалішим відображення у словнику норми й узусу, а по-друге, запобігатиме помилкам користувачів словника і забезпечить адекватний переклад, що є головним завданням двомовних словників.

Таким чином, здійснене дослідження створює передумови і забезпечує теоретичну базу для укладання перекладних перських лексикографічних джерел нового рівня якості.

Перспективи дослідження - створення теоретичних засад для укладання великих українсько-перського і персько-українського словників, а також спеціалізованих перських словників. Перспективним видається порівняльне дослідження специфіки й тенденцій розвитку явищ норми й узусу в перській мові порівняно з іншими східними мовами суміжних регіонів, визначення спільних рис нормативного розвитку мов Близького Сходу. Варта уваги проблема соціолінгвістичної історії перської мови (у співвідношенні нормативної літературної мови з територіальними й соціальними діалектами). Потребує вивчення досвід діяльності Іранської академії мови і літератури в галузі впорядкування перської літературної мови (зокрема, у зіставленні з досвідом діяльності Французької академії, Академії Російської, Турецького лінгвістичного товариства, Академії мови басків та інших організацій із аналогічними функціями). Істотним виглядає вивчення ролі ідіолектів провідних діячів літератури у нормативних змінах перської мови.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

Бочарнікова А.М. Проблеми перської лексикографії в Україні / Анна Михайлівна Бочарнікова // Україна-Іран: культурне, економічне та політичне співробітництво: Матеріали україно-іранських круглих столів. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Інститут міжнародних відносин, 2003. - С. 90-92.

Бочарнікова А.М. Порушення денотативної відповідності в перекладних перських словниках / Анна Михайлівна Бочарнікова // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К., 2004. - Вип. 12. - Ч. 1. - С. 57-61.

Бочарнікова А.М. Лексикографічне відображення фонетичного складу перських слів / Анна Михайлівна Бочарнікова // Тези доповідей міжнародної наукової конференції «VIII сходознавчі читання А. Кримського». - К., 2004. - С. 49-51.

Бочарнікова А.М. Труднощі впорядкування словникової статті в перекладних перських словниках / Анна Михайлівна Бочарнікова // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К., 2004. - Вип. 14. - Ч. 1. - С. 45-49.

Бочарнікова А.М. Нормативне й узуальне в перському перекладному словнику / Анна Михайлівна Бочарнікова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Східні мови та літератури. - К., 2005. - Вип. 10. - С. 5-8.

Бочарнікова А.М. Прагматичні критерії у визначенні мовної норми в іранській лінгвістичній традиції / Анна Михайлівна Бочарнікова // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К., 2005. - Вип. 16. - Ч. 1. - С. 37-40.

Бочарнікова А.М. (укл.) Українсько-перський словник. - К.: Кондор, 2006. - 372 с. - Співавтори (співукладачі) Х.Р. Салімі, В.А. Храновський, О.В. Мазепова.

Бочарнікова А.М. Типові вади у лексикографічному відображенні перської мовної норми і узусу / Анна Михайлівна Бочарнікова // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К., 2007. - Вип. 23. - Ч. 1. - С. 83-86.

Бочарнікова А.М. Історичний розвиток засадничих принципів перської лексикографії / Анна Михайлівна Бочарнікова // Мовні і концептуальні картини світу: Збірка статей. - К., 2009. - Вип. 26. - Ч. 1. - С. 125-129.

АНОТАЦІЯ

Бочарнікова А.М. Норма й узус перської мови у перекладній лексикографії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії. - Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Розглянуто проблемні питання специфіки відображення норми й узусу перської мови в іншомовно-перському словнику. Проаналізовано наявні в лінгвістиці суперечності у трактуванні лінгвістичних понять, дотичних до мовної норми. Вивчено співвідношення між усним та письмовим варіантом перської мови й той спектр мовних і мовленнєвих явищ, які доцільно відображати в іншомовно-перському словнику.

Здійснено аналіз питань іншомовно-перського перекладу, що створюють труднощі для лексикографування, як-от питання синонімії у статті перекладу, часткової еквівалентності, сполучуваності слів, безеквівалентної лексики перської мови. Проаналізовано, класифіковано й виправлено наявні у словниках неточності відображення норм та узусу перської мови. Деталізовано правила впорядкування словникової статті іншомовно-перського словника. Основні типи неточностей проаналізованих лексикографічних джерел - недосконале відтворення фонетичної структури слів, недоліки у відображенні сектора синонімії, неповне відтворення контекстуальних характеристик слова, конотативна й денотативна невідповідності перекладних еквівалентів заголовному слову, а також заміна адекватного перекладу транслітерацією або транскрипцією.

Ключові слова: перська мова, норма, узус, лексикографія, словниковий еквівалент

ANNOTATION

Bocharnikova A. “Norms and Usage of Persian Language in Translation Lexicography”. - Manuscript.

Dissertation for a Candidate's degree in Philology. Speciality 10.02.13. -languages of the peoples of Asia, Africa and aborigines of America and Australia. - The Institute of Philology of Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

Problem issues of the peculiarities of Persian language norm and usage reflection in dictionaries from user's native into foreign language are viewed. Contradictions in linguistics notions' explanation related to language norm are analyzed.

The relations between oral and written variants of the Persian language and linguistic phenomena which are to be placed in foreign to Persian dictionary are defined. The problems of translation into Persian language producing difficulties while being arranged in the dictionary (such as synonyms in translation article, partial equivalents, word valence and endemic Persian lexical units) are analyzed. Inadequate reflection of Persian language norm and usage found in dictionaries was analyzed, classified and corrected. The rules of dictionary article arrangement for foreign to Persian dictionary have been detalized.

Basic types of inaccuracies in analyzed dictionaries consist of inadequate transcription, omission of synonymic lexical units, inappropriate reflection of words' contextual characteristics, connotative and denotative inadequatenesses of translation equivalents, and replacement of adequate equivalent by transliteration or transcription.

Key words: the Persian language, norm, usage, lexicography, translation equivalent

АННОТАЦИЯ

Бочарникова А.М. Норма и узус персидского языка в переводной лексикографии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.13 - языки народов Азии, Африки, аборигенных народов Америки и Австралии. - Институт филологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Рассмотрены проблемные вопросы специфики отражения нормы и узуса персидского языка в переводных словарях в направлении перевода с родного языка пользователя на иностранный. В теоретической плоскости проанализированы имеющиеся в украинской и зарубежной лингвистике противоречия в трактовке общелингвистических понятий, относящихся к языковой норме.

Определено соотношение между устным и письменным вариантами персидского языка и тот спектр языковых и речевых явлений, которые целесообразно отображать в иноязычно-персидском словаре, предназначенном для удовлетворения потребностей активного общения. Подчеркнуто важность приведения в словарной статье не только переводных эквивалентов, характерных для лексической нормы письменного варианта персидского языка, но также и слов, представляющих общенациональный узус. Рассмотрено отношение иранских лингвистов к проблеме языковой нормы. Исследование этого вопроса показало, что в определениях понятия языковая норма, приводимых иранскими лингвистами, решающую роль играет прагматический критерий. Осуществлен анализ проблем иноязычно-персидского перевода, создающих трудности для лексикографирования, как, в частности, вопросы синонимии в статье перевода, частичной эквивалентности, сочетаемости слов, безэквивалентной лексики персидского языка.

На материале персидского и украинского языков рассмотрены примеры частичной эквивалентности лексики при переводе. Также рассмотрены основные типы безэквивалентных лексических единиц персидского языка.

Проанализированы, классифицированы и исправлены имеющиеся в переводных персидских словарях неточности в отображении норм и узуса персидского языка. Основные типы неточностей проанализированных иноязычно-персидских лексикографических источников - несовершенное отражение фонетической структуры слов, недостатки в отражении сектора синонимии, неполное воспроизведение контекстуальных характеристик слова, коннотативные и денотативные несоответствия переводных эквивалентов заглавному слову, а также замена адекватного перевода транслитерацией или транскрипцией.

Обнаруженные типы неточностей словарей соотнесено с семиотической концепцией Пирса - Морриса. Неточности словарной транскрипции отнесено к сигнификативному аспекту семиозиса. Случаи пропуска синонимических словарных эквивалентов и неполного отражения контекстуальных характеристик слов представляют собой неточности, соотносимые с сигнифико-синтактическим аспектом семиозиса. Коннотативное, а также денотативное несоответствие переводного эквивалента переводимой лексеме было нами отнесено к сигнифико-прагматическому аспекту семиозиса. Замена перевода транслитерацией или транскрипцией была классифицирована как неточность, имеющая отношение к сигнифико-контрастивному аспекту семиозиса. Детализированы правила составления словарной статьи иноязычно-персидского словаря. Предложен комплекс предложений по усовершенствованию требований к словарной статье, состоящий из девяти пунктов.

Ключевые слова: персидский язык, норма, узус, лексикография, словарный еквивалент

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Норма й узус перської мови у перекладній лексикографії" скачать

Подобные документы

Емотивність фразеологічної системи перської мови
Конотативний компонент фразеологічного значення. Категорія національного у сфері фразеології. Концептуальний простір фразеологізмів на позначення негативних емоцій з компонентами-соматизмами. Концепти у фразеологічних одиницях української та перської мов.

курсовая работа [58,5 K], добавлен 09.11.2011
Зіставний аналіз дієслівних фразеологізмів української і перської мов
Вивчення основних методів дослідження перської фразеології. Класифікація фразеологічних одиниць. Прислів’я й приказки як складова частина фразеології. Структурно-семантична і граматична характеристика дієслівних фразеологізмів української і перської мов.

курсовая работа [396,5 K], добавлен 30.03.2016
Архаїчне значення слів у словнику української мови
Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.

реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010
Відтворення інтернаціональної та псевдоінтернаціональної лексики як перекладознавча проблема
Виникнення й поширення інтернаціоналізмів. Англійські запозичення інтернаціонального походження. Проблема розпізнавання та адекватного перекладу псевдоінтернаціоналізмів. Аналіз засобів перекладу інтернаціональної лексики з англійської мови на українську.

статья [21,7 K], добавлен 24.11.2017
Особливості побудови орфографічного, тлумачного, словника синонімів, словника іншомовних слів, фразеологічного словників української мови
Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.

реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009
Особливості класифікації інтернет-лексики сучасної китайської мови
Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.

курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014
Переклад соціомаркової лексики англійських фільмів
Основні труднощі адекватного перекладу соціомаркової лексики англійської мови. Розгляд соціокультурних аспектів українського перекладу серіалів та фільмів. Особливості використання ненормативної лексики. Культурна адаптація кінофільмів при перекладі.

дипломная работа [162,3 K], добавлен 31.05.2015
Протей чи Янус (про різновиди перекладу)
Поняття перекладу як передачі змісту засобами іншої мови. Діада змісту та форми, теза Гумбольдта. Мета перекладу - не заміна мови, а її збереження, тобто порозуміння. Реферування й анотування текстів - мовою джерела та іншою. Природа різнотипних мов.

реферат [43,0 K], добавлен 20.09.2010
Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад
Сутність нелітературної лексики та визначення ролі, що відіграє в ній сленг як підгрупа діалекту. Проблеми дефініції сленгу та жаргону. Властивості політичного сленгу та його місце у системі мови. Аналіз проблем перекладу сленгу на українську мову.

курсовая работа [45,1 K], добавлен 16.10.2009
Особливий статус вигуків та звуконаслідувальних слів в системі української мови
Вигук та звуконаслідування як частини української мови, відвигукові одиниці: поняття, особливості, класифікація. Структурно-семантичний зміст та функціональна характеристика вигуків і ономатопоетичних слів. Стилістичне використання вигукової лексики.

курсовая работа [92,4 K], добавлен 18.09.2014
Основні відомості про германські мови
Періоди розвитку прагерманської мови. Місце германського мовознавства у циклі гуманітарних дисциплін. Основні риси фонетичної і граматичної будови гіпотетичної мови. Індоєвропейська мовна сім’я. Риси спорідненості мов. Сучасні й давні германські мови.

презентация [1,4 M], добавлен 31.10.2014
Особливості перекладу текстів у галузі транспортних систем на лексичному, граматичному і стилістичному рівнях з англійської мови українською
Виявлення лексичних, граматичних та стилістичних особливостей перекладу термінів транспортної тематики з вихідної мови на мову перекладу. Національно-обумовлена когнітивна синонімія лексики; метафоричні моделі як спосіб репрезентації технічних термінів.

дипломная работа [126,4 K], добавлен 06.02.2013
Метафора в аграрному інтернет-дискурсі та особливості її перекладу з англійської мови українською
Визначення природи метафори з точки зору різних дослідників, її особливості. Основні засоби перекладу метафор та образних виразів з англійської мови на українську. Аналіз перекладу метафоричних термінів з науково-технічних текстів аграрної тематики.

курсовая работа [72,4 K], добавлен 16.12.2015
Аксіологічні функції зоонімів у фразеологізмах перської мови
Прислів’я та приказки як фразеологічні одиниці. Аксіологічна категорія оцінки. Тематична та емотивна класифікація перських фразеологізмів з компонентом зоонімом, їх типи та форми, напрямки вивчення. Порівняння людини з об’єктами тваринного світу.

курсовая работа [67,1 K], добавлен 03.01.2014
Особливості перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську
Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Засоби перекладу власних географічних назв.

курсовая работа [48,4 K], добавлен 23.10.2011
Основи двостороннього перекладу: китайська, українська, російська мови
Культурно-лінгвістичні аспекти перекладу китайської мови. Стратегії та тактики українсько-китайського перекладу. Особливості перекладу омонімів та антонімів. Правила міжмовного транскрибування (на матеріалі китайсько-українських/російських відповідників).

книга [2,3 M], добавлен 26.03.2015
Запозичення в японській мові
Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.

курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014
Демінутивна лексика латинської мови
Дослідження демінутивів латинської мови та особливостей їх відтворення українською мовою. Способи творення демінутивів. Демінутивні суфікси. Аналіз семантико-функціональної етномовної специфіки демінутивів латинськомовного тексту Апулея "Метаморфози".

курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.11.2016
Морфологічні засоби виразності мови
Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.

реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010
Зміна порядку слів під час перекладу
Порядок слів і структура речення в англійській та українській мовах. Перекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності під час перекладу. Заміна лексико-граматичних елементів речення й синтаксичних зв'язків у реченні в процесі перекладу.

курсовая работа [220,5 K], добавлен 03.04.2014

Другие документы, подобные "Норма й узус перської мови у перекладній лексикографії"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.