Поетико-когнітивний потенціал метафор стихій в англійській та українській мовах

БМК ЖИТТЯ - ШЛЯХ набуває в українських текстах не тільки просторового, а й філософсько-етичного трактування: “Як грішник, вигнаний із раю Безсилий втрачене вернуть, Дивився, сповнений одчаю, На суджену тернисту путь”(перекл. Д. Паламарчука). Конкретизація метафоричного концепту атрибутом „тернистий” слугує для актуалізації авторського уявлення про життя: це нелегкий шлях, сповнений перешкод і страждань. Крім того, метафорична концептуалізація ШЛЯХУ у поетичних текстах демонструє неоднозначність функціонування цього концепту, оскільки БМК ЖИТТЯ - ШЛЯХ часто підлягає перегляду, внаслідок якого реконструюється бінарна метафора СМЕРТЬ - КІНЕЦЬ ШЛЯХУ: “Намарне ремство! В битві днів сурових Волію рано шлях кінчити свій” (перекл. Д. Паламарчука). Асоціативне тло предикативної метафоричної конструкції “Волію рано шлях кінчити свій” пов'язане з негативною конотацією, оскільки маніфестує смисл руху, який завчасно переривається. Цей значення актуалізує лексема “рано”, що суперечить природному прагненню людини якнайдовше рухатися вперед життєвою дорогою, і вказує на її кінцевий відлік - СМЕРТЬ. У цьому контексті метафоричний концепт СМЕРТЬ - КІНЕЦЬ ШЛЯХУ семантизує стан нерухомості, вічного спокою: “І серце вічний знайде супокій”. В англійських тестах дорога - “нудна і брудна” (“dull and dirty”), тобто актуалізується значення змістового наповнення життя, а в українських - шлях завжди “тернистий” (реалізується значення життєвих негараздів), що водночас є характеристикою життя, яке поет благає скінчити “рано”.

Механізм перегляду, що визначає побудову ПМК SKY IS A SEA в англійському тексті, ґрунтується на уявленні про небо як великий неосяжний простір. Порівняльна метафорична конструкція “like stars on the sea” реалізує асоціацію SEA (водного простору) зі SKY (повітряним простором), що відображається у мові: д.-англ. heofen “небо”, але д.-пів. haf “море”. Метафоричну трансформацію забезпечує наявність спільних атрибутивних ознак: і море, і небо постають в уявленні англійців гладким рівним простором, на якому зорі є магічним візерунком. Саме значення неосяжності, рівної, гладкої площини уможливлюють метафоричну проекцію за напрямом “вода - повітря”.

В українських поетичних текстах результатом перегляду є ПМК КОЛОСИСТІ НИВИ - ХВИЛІ: “І хвилі колосистих нив котились” (перекл. В. Богуславської). Якщо в англомовних текстах хвилі „котяться” на морі (“вода” трансформується на “землю”), то в українських - колосисті ниви уподібнюються хвилям (“земля” трансформується на “воду”), що створює ілюзію їхньої течії. Такі відмінності в трансформації значень пояснюються особливостями ландшафту Англії та України. Очевидно, що для мешканців острівної країни WATER є домінантним концептом їхній мовній картині світу, за допомогою якого вони осмислюють і пізнають світ, тим часом для носіїв української мови природнішим є освоєння світу через характеристику простору ЗЕМЛІ. Ототожнення колосистих нив з хвилями забезпечує конотативне значення “широкого, безкрайого, рівного простору”, а також руху, зумовленого вітром.

ПМК СЛЬОЗИ - РОСА - КОШТОВНИЙ КАМІНЬ ґрунтується на поєднанні двох БМК: СЛЬОЗИ - ВОДА та СЛЬОЗИ - ВОГОНЬ “Ти плачеш - адамант сльози Затьмарює блакить Краплина росна від грози В барвінку мерехтить” (перекл. В. Богуславської). Так, образ адаманту не просто доповнює метафоричну картину, а суттєво розширює її, вносячи значення „коштовності” сльози, душевного переживання, що свідчить про домінування ціннісного компонента в українській мовній картині світу. Досліджуваний ПМК експлікує значення “чистоти” й “переливання”, тобто характерна ознака між компонентами метафоричного концепту визначається і за формою, і за кольором. Проте значення “коштовності сльози” актуалізується на основі контрасту: адамант - коштовний камінь (в основі матеріальний актант), сльоза - символ душевного страждання (в основі емоційний компонент), тобто сльози „коштовні” силою переживання від розчарування, глибокого душевного потрясіння, завданого втраченим коханням. Саме останнє значення імпліцитно позначає в українських поетичних текстах барвінок як національний символ: “Краплина росна від грози В барвінку мерехтить”. В англійських текстах аналогічно функціонує образ фіалки: “ the big bright tear Came o'er that eye of blue;And then methought it did appear A violet dropping dew”(G. Byron).

Визначені механізми переосмислення БМК засвідчують наявність національно-специфічних аналогій, що лежать в основі метафоричного осмислення світу англійцями та українцями.

Загальні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

Поетико-когнітивний потенціал метафор стихій в англійській та українській мовах визначається на основі таких концептуальних положень: 1) в авторській концепції дисертаційного дослідження розмежовано поняття “концептуальна метафора” і “метафоричний концепт” на засадах етноцентричного підходу, в межах якого останній розглядається як особливий концептуальний носій метафоричних смислів; 2) метафоричний концепт як модель взаємодії концептів на аналогічній основі складається з трьох компонентів, які відображають природу метафоричного значення завдяки наявності аналогії між понятійними царинами, що є відмінною у представників різних лінгвокультур; 3) у поетичному тексті метафоричні концепти виконують функцію метафор стихій - метафоричних моделей, концептом-корелятом яких є одна з універсальних стихій (EARTH/ЗЕМЛЯ, AIR/ПОВІТРЯ, WATER/ВОДА й FIRE/ВОГОНЬ) або її структурні компоненти.

Когнітивний потенціал метафор стихій виявляється у процесі їхньої концептуалізації у чотирьох спільних метафоричних полях, ядро яких становлять базові метафоричні концепти і в англійських, і в українських поетичних текстах. Це зумовлено тим, що базові метафоричні концепти належать до позасвідомої автоматичної концептуальної системи, характерної для носіїв різних мов. Вони є когнітивною основою структуризації світу безвідносно до мовних особливостей.

Семантичний потенціал метафор стихій розкриває національні відмінності кодування образної інформації, що актуалізуються у процесі метафоричного осмислення світу. Наслідком цього процесу є формування переосмислених метафоричних концептів, які складають периферію метафоричних полів, оскільки в їхній основі лежать різні мовні й культурні традиції метафоричного відображення дійсності.

Більшість англійських метафор стихій побудовані за принципом погіршення (103 од. із 300 од.) й розширення (68 од. із 300 од.) концептуального змісту концепту-кореляту базової метафори, що засвідчує тенденцію до сигніфікації й гіперонімізації переосмислених метафор стихій. Особливе навантаження при цьому припадає на метафори повітряної, водної й вогняної стихій, які містять глибокий конотативний смисл, що є потенційним засобом образності в англійських поетичних текстах. В українських текстах поетичне переосмислення ґрунтується переважно на механізмах звуження (82 од. із 310 од.) й розширення (72 од. із 310 од.) змісту концепту-кореляту базових метафоричних концептів, що вказує на домінування процесів денотатизації й гіпонімізації при утворенні периферійних метафор стихій.

В англійських поетичних текстах домінують метафоричні перенесення в межах парадигм “конкретне поняття” - “абстрактне поняття” (72 од. із 440 од.), “фізичний світ” - “психічний світ” (60 од. із 440 од.) та “фізичний світ” - “абстрактне поняття” (52 од. із 440 од.), що вказує на звернення до внутрішнього світу з чітко вираженим антропоцентричним спрямуванням. В українських поетичних текстах переважають метафоричні перенесення в сферах “рослина” - “людина” (67 од. із 440 од.), “фізичне явище” - “рослина” (27 од. із 440 од.), “абстрактне поняття” - “жива істота” (25 од. із 440 од.) та “рослина” -“штучна споруда” (21 од. із 440 од.), які мають фітоморфний та зооморфний характер.

Зіставлення функціональних основ актуалізації переосмислених метафоричних концептів в англійських та українських текстах засвідчило, що в англійській традиції домінують механізми формування метафоричних смислів, семантизація яких демонструє динамічний розвиток картини світу. В українських текстах хоча й збережена перевага метафоризації живої, часто небезпечної природи, проте переважають метафоричні картини описового статичного відображення світу. Така відмінність реалізації метафоричного значення пояснюється етнокультурними факторами: українській мовній картині світу притаманна описовість, тим часом для мешканців острівної країни динамічний рух стихій є визначальним для формування стереотипного пізнання дійсності.

Перспективним напрямом дослідження є подальше вивчення специфіки актуалізації переосмислених метафор стихій на матеріалі інших мов.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чендей Н. В. Про когнітивно зумовлений аналіз теорій метафори / Н. В. Чендей // Проблеми романо-германської філології : зб. наук. пр. - Ужгород : Поліграфічний центр “Ліра”, 2005. - С.187 - 191.

2. Чендей Н. В. Деякі аспекти когнітивного дослідження поетичних текстів / Н. В. Чендей // Проблеми романо-германської філології : зб. наук. пр. - Ужгород : Ліра, 2006. - С.131 - 141.

3. Чендей Н. В. Метафорична картина світу та її місце у системі світів / Н. В. Чендей // Культура народов Причерноморья: научный журнал. - 2007. - № 110. - Т. 2. - С. 276 - 277.

4. Чендей Н. В. Репрезентація метафоричного поля “ВОГОНЬ” у поезії Дж. Г. Байрона / Н. В. Чендей // Нова філологія : зб. наук. праць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - № 32. - С. 269 - 275.

5. Чендей Н. В. Репрезентація метафоричного поля “ВОДА” в українських перекладах поезії Дж. Г. Байрона / Н. В. Чендей // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2008. - № 4. - С. 335 - 340.

6. Чендей Н. В. Репрезентація метафоричного поля “ЗЕМЛЯ” в українських перекладах поезії Дж. Г. Байрона / Н. В. Чендей //Сучасні дослідження з іноземної філології : зб. наук. праць. - Ужгород : ТзОВ “Папірус-Ф”, 2008. - Вип. 6. - С. 211 - 221.

7. Чендей Н. В. Зіставно-типологічний аналіз флористичних метафор у ліриці Дж. Г. Байрона та її українських перекладах / Н. В. Чендей //Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов. - 2009. - Вип. 4. - С. 199 - 203.

8. Чендей Н. В. Типологічно-зіставний аналіз метафор водної стихії в ліриці Дж. Г. Байрона та її українських перекладах / Н. В. Чендей //Сучасні дослідження з іноземної філології : зб. наук. праць. - Ужгород : ТзОВ “Папірус-Ф”, 2009. - Вип. 7. - С. 451 - 455.

АНОТАЦІЇ

Чендей Н. В. Поетико-когнітивний потенціал метафор стихій в англійській та українській мовах . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2009.

У дисертаційному дослідженні узагальнено теоретико-методологічні засади вивчення метафори в когнітивному аспекті, обґрунтовано наукову доцільність уживання терміна “метафори стихій” як різновиду метафоричних концептів на позначення першооснов буття у процесі їхньої концептуалізації, розроблено методику зіставного аналізу когнітивно-семантичного й функціонального потенціалу метафор стихій в англійській та українській мовах. Скласифіковано метафоричні концепти у метафоричні поля з виявленням їхніх ядерних зон, представлених базовими метафоричними концептами, та периферійних, основу яких складають переосмислені метафори стихій. Установлено домінантні механізми переосмислення базових метафоричних концептів в англійських та українських поетичних текстах; визначено національно-культурну мотивацію такого переосмислення в зіставлюваних мовах.

Ключові слова: метафора стихії, метафорична мережа, метафоричне поле, метафорична картина світу, базовий, переосмислений метафоричний концепт.

Чендей Н. В. Поэтико-когнитивный потенциал метафор стихий в английском и украинском языках. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Киев, 2009.

Диссертация посвящена сопоставительному изучению когнитивно-семантического потенциала метафор стихий в английском и украинском языках. В работе обобщены теоретико-методологические основы изучения метафорических концептов в поэтическом тексте, разработана методика их сопоставительного исследования в английском и украинском поэтических текстах, осуществлён сопоставительный анализ семантических и функциональных особенностей метафор стихий, предложена классификация метафорических концептов по метафорических полях и сетях, определены их центральные и периферийные зоны, выявлена национально-культурная специфика метафорической концептуализации стихий в сопоставляемых языках. Установлен ряд изоморфных и алломорфных признаков структуры метафорических полей в исследуемых языках.

В сопоставительном плане метафорические поля в английском и украинском языках представляют собой сложное переплетение общих / отличительных метафорических концептов, а также наличие / отсутствие межъязыковых соответствий. Общие метафоры стихий относятся к базовым метафорическим концептам, которые являются частью общего концептуального аппарата, автоматически структурирующего обычную концептуальную систему исследуемых культур и образуют их общий когнитивный потенциал. Наличие отличительных (переосмысленных) метафор объясняется национально-культурной спецификой концептуализации мира, что отражает особенности этнического сознания, черты национального характера, менталитет народа. В процессе реализации переосмысленных метафор стихий проявляется их семантический потенциал в сопоставляемых языках. Актуализация этих метафор обусловлена следующими механизмами поэтического переосмысления: расширение / сужение, улучшение / ухудшение, объединение и пересмотр концептуального содержания концепта-корелята базовой метафоры. При этом определяются доминирующие референтные зоны, представленные абстрактными понятиями - ЖИЗНЬ, СМЕРТЬ, ДУША, СУДЬБА, ЛЮБОВЬ и т.д., которые являются общими в исследуемых языках. Более того, сравнительно-типологический анализ метафор стихий в английском и украинском языках демонстрирует тенденцию к более тесной связи этих концептов со стихиями в украинской картине мира, что объясняется влиянием язычества, традиции которого глубоко укоренились в языковом сознании украинцев, их фольклорной символике.

Наибольшая степень соответствия между метафорическими полями обнаруживается в области наличия оппозиций, прежде всего выделяются такие, как огонь (живой / мертвый), вода (живая / мертвая), земля / небо (тело / душа), жизнь / свет, смерть / темнота, сознание / свет, бессознательное / темнота. В свою очередь несоответствие в метафоризации универсальных стихий демонстрирует национальные и культурные особенности их восприятия и вербализации носителями соответствующей языковой культуры. Изучение функциональных основ актуализации переосмысленных метафорических концептов в английских и украинских поетических текстах свидетельствует о том, что в английском языке доминируют механизмы формирования метафорических смыслов, использование которых способствует динамическому развитию картины мира, а в украинском - превалируют метафорические картины описательного статического отражения действительности.

Ключевые слова: метафора стихии, метафорическая сеть, метафорическое поле, метафорическая картина мира, базовый, переосмысленный метафорический концепт.

Chendey N. V. Poetical and cognitive potential of natural elements metaphors in the English and Ukrainian languages. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology in speciality 10.02.17 - Comparative, Historical and Typological Linguistics. - Drahomanov National Teacher Training University, Kyiv, 2009.

This thesis deals with one of the key problems of contemporary cognitive poetics - metaphorical concept and its role in structuring the author's world picture within the English and Ukrainian poetical texts. The paper reveals the cognitive ground of natural elements metaphorization from linguistic, cultural, historical and comparative perspectives. The ways of basic metaphors actualization and main cognitive mechanisms of creating modificated metaphorical concepts in English and Ukrainian poetical texts have been defined. Methods and principles of comparative analysis of metaphorical conceptualization of natural elements in English and Ukrainian have been implemented; metaphorical concepts have been classified into metaphorical fields and networks due to their cognitive, semantic and functional potential, central and peripheral metaphorical concepts within each field have been identified. The comparative description of linguistic means of actualization metaphorical meaning and cognitive ground of their actualization in poetical texts has proved the existence of common natural elements metaphors potential in English and Ukrainian as well as national and cultural differences of their functioning within non-related languages.

Key words: natural element metaphor, metaphorical network, metaphorical field, metaphorical language picture, basic, modificated metaphorical concept.

Размещено на Allbest.ru