Об’єктивація концепту робота у сучасному британському та американському художньому дискурсі

Проведений аналіз свідчить, що у британському художньму дискурсі образні метафори роботи використовуються у 4,5 рази частіше, ніж у американському художньому дискурсі.

ВИСНОВКИ

Застосування когнітивно-дискурсивного підходу до вивчення концепту РОБОТА уможливлює встановлення як його внутрішньої структури, так і зовнішніх зв'язків у безпосередньому середовищі формування й функціонування концептів, яким виступає художній дискурс.

З позицій когнітивно-дискурсивного підходу концепт РОБОТА постає як актуалізований у дискурсі індивідуальний смисл, що віддзеркалює соціокультурний досвід, пов'язаний з феноменом роботи у британському та американському лінгвокультурних соціумах. З метою виокремлення фактуальної, перцептивно-образної та аксіологічної інформації у структурі концепту РОБОТА виділяються поняттєво-ціннісний та образно-ціннісний складники.

Концепт РОБОТА існує у єдності статичних (систематизаційного, нормативного й категоризаційного) та динамічного (ідентифікаційного) модусів. У систематизаційному й нормативному модусах концепт РОБОТА співвідноситься з поняттям роботи.

Результати аналізу словникових дефініцій, дискурсивних реалізацій імені концепту та інших дескриптивно орієнтованих засобів його вербалізації свідчать, що на рівні інтенсіоналу (“використання фізичного/розумового потенціалу”, “цілеспрямованість”) і жорсткого імплікаціоналу (“об'єм діяльності”, “місце діяльності”, “об'єкт, на який спрямовані зусилля суб'єкта”, “результат/продукт праці, зусиль або діяльності”, “частина дня, присвячена виконанню діяльності”) розбіжності між поняттям про роботу у суб'єктів британського та американського дискурсів відсутні.

Частина ознак високовірогідного імплікаціоналу структурують поняття роботи суб'єктів обох досліджуваних національних дискурсів (“оплачуваність”, “старанність”, “виснажливість”), у той час як інша частина ознак не співпадають: для суб'єктів британського дискурсу притаманні ознаки “відповідність вимогам”, “негативна оцінка”, а для суб'єктів американського - “ефективність”, “наявність бенефактива”, “позитивна оцінка”.

На рівні слабкого імплікаціоналу спільних ознак поняття роботи не виявлено (поняття про роботу суб'єктів британського художнього дискурсу охоплює ознаки: “позитивна оцінка”, “наявність бенефактива”, у той час як американського - “наявність вимог до виконання роботи”, “залучення сирконстанта”, “негативна оцінка”).

Знайдені розбіжності підтверджують гіпотезу про відмінності в уявленні концепту РОБОТА суб'єктами британського та американського художніх дискурсів.

У категоризаційному модусі РОБОТА як концепт базового рівня стає центром поняттєвої категорії РОБОТА, яка мотивує категорії субординатного рівня, що структуровані за принципом “центр-периферія” й вербально репрезентовані синонімами імені концепту. Категорія РОБОТА має діяльнісний та результативний виміри, що відповідають напрямкам семантичної деривації імені концепту РОБОТА. Діяльнісний вимір категорії співвідноситься з концептами ЗУСИЛЛЯ та СПРАВА, а результативний - з концептом РЕЗУЛЬТАТ. Концепти є центрами однойменних субкатегорій, що структуруються розширеннями. Розвиток розширень є багатовекторним, що обумовлює ланцюжково-радіальну структуру усієї категорії.

Образно-ціннісний зміст концепту РОБОТА актуалізується конвенціональним та образними метафорами. Конвенціональні метафори роботи об'єктивовані дескриптивно орієнтованими вільними та фразеологічними словосполученнями, побудованими на основі імені концепту РОБОТА або його синонімів, а образні - прагматично орієнтованими словами та фразеологізмами. Відповідно до семантичної ролі актанта, що репрезентує роботу у предметно-референтній ситуації, конвенціональні метафори роботи поділяються на суб'єктні та об'єктні.

Суб'єктні конвенціональні метафори реалізуються у вигляді таких онтологічних сутностей: РОБОТА є ІСТОТА/ РОСЛИНА/ ДЗЕРКАЛО, концептуалізуючи роботу як суб'єкта чи експерієнцера фізичних або розумових дій. Попри те, що використання подібних метафор у досліджуваних типах дискурсу є рівновірогідним, оцінний потенціал суб'єктних метафор реалізується переважно у фрагментах британського художнього дискурсу.

Об'єктні конвенціональні метафори роботи охоплюють чотири базових реалізації, які мають подальшу конкретизацію: структурну метафору РОБОТА є ЧЛЕНОВАНИЙ РЕСУРС > ДИНАМІЧНИЙ/ВЛАДНИЙ РЕСУРС; онтологічну метафору РОБОТА є МАТЕРІАЛЬНИЙ ОБ'ЄКТ > БУДІВЛЯ/ ОБ'ЄКТ МАНІПУЛЯЦІЇ/ ОБ'ЄКТ ВІДЧУЖЕННЯ; РОБОТА є ОБ'ЄКТ БАЖАННЯ; орієнтаційну метафору РОБОТА є ТОЧКА У ПРОСТОРІ > ЗВЕРХУ/ ЗНИЗУ/ ПОЗАДУ/ ПОПЕРЕДУ; а також образ-схему РОБОТА є КОНТЕЙНЕР > ВМІСТ (РІДИНА)/ПЛОЩИНА.

Відмінністю британського художнього дискурсу є ширша розповсюдженість орієнтаційної метафори РОБОТА є ЗВЕРХУ. Натомість для американського художнього дискурсу більш притаманною є метафора РОБОТА є ЗНИЗУ.

Образні метафори переважно формуються на підґрунті полімотиваційного гештальта, який поєднує різноманітні комбінації метафоричних (антропонімічних, предметних, абстрактних, подієвих) й метонімічних образів за участі квазіеталонів та квазісимволів. Вживання образних метафор є більш характерним для британського художнього дискурсу.

Оцінний потенціал метафор роботи реалізується на основі телеологічних, нормативних, утилітарних, інтелектуальних, психологічних, етичних, естетичних та сенсорних раціональних оцінок. Присутність у структурі значення образних метафоричних мовних виразів гештальта нашаровує на раціональну оцінку емоційну, яка варіюється від “несхвалення” до “схвалення” в залежності від емпатії суб'єкта дискурсу.

Перспективи дослідження пов'язуємо з проведенням аналізу концепту РОБОТА у різних інституціональних типах дискурсу, а також здійсненням міжкультурних досліджень з метою з'ясування принципів структурної організації, особливостей функціонування та метафоричного втілення концепту у різних лінгвокультурах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Благодарна О.М. Семантико-когнітивний аналіз імені лінгвокультурного концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія». - 2006. - № 741. - С. 38-40.

2. Благодарна О.М. Систематизаційний та нормативний модуси імені концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Романо-германська філологія». - 2007. - № 782. - С. 85-87.

3. Благодарна О.М. Номінативні засоби вербалізації концепту РОБОТА та їх частиномовна класифікація (на матеріалі англійської мови) / О.М. Благодарна // Вісник Сумського державного університету. Серія «Філологічні науки». - 2007. - № 2. - С. 94-102.

4. Благодарна О.М. Соціально-психологічне підґрунтя дослідження концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Наукові записки Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка. Серія «Філологічні науки (мовознавство)», випуск 75 (4). - 2008. - С. 133-135.

5. Благодарна О.М. Метафорична актуалізація образно-ціннісного складника концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Наукові записки. - Випуск 81 (3). - Серія «Філологічні науки (мовознавство)» : У 4 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 215-218.

6. Благодарна О.М. Конвенціональна метафоризація концепту РОБОТА у сучасному американському та британському художньому дискурсі / О.М. Благодарна // Наукові записки. Серія «Філологічна». - Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія». - Вип. 11. - 2009. - С. 116-120.

7. Благодарна О.М. Комплексна модель об'єднання семантичних ознак субстантивної номінації WORK / О.М. Благодарна // Матеріали VІ Міжнародної наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». - Харків : Константа, 2007. - С. 38-40.

8. Благодарна О.М. Структурні компоненти концепту РОБОТА / О.М. Благодарна // Матеріали VІІ Всеукраїнської наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». - Харків : ХНУ ім.. В.Н. Каразіна, 2008. - С. 24-25.

9. Blagodarna O.M. THE CONCEPT “WORK” AS A CATEGORIZED STRUCTURE / О.М. Blagodarna // Материали за ІV Международна научна практична конференция «Наука и образование - 2008». Филологични науки. Философия. Том 8. - София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2008. - С. 26-28.

10. Blagodarna O.M. ANALYSIS OF WORK LEXEME IN THE FRAME OF GENERATIVE LEXICON PARADIGM (GLP) / О.М. Blagodarna // Материали за IV Международна научна практична конференция «Научно пространство на Европа - 2008». Филологични науки. Том 15. - София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2008. - С. 74-77.

11. Благодарна О.М. Художній дискурс як середовище актуалізації концептів / О.М. Благодарна // Матеріали VІІІ Всеукраїнської наукової конференції «Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація». - Харків : ХНУ ім.. В.Н. Каразіна, 2009. - С. 29-31.

АНОТАЦІЯ

Благодарна О.М. Об'єктивація концепту РОБОТА у сучасному британському та американському художньому дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2009.

У дисертації на методологічному підґрунті когнітивно-дискурсивної парадигми встановлено особливості функціонування концепту РОБОТА у сучасному британському та американському художньому дискурсі. Концепт РОБОТА розглядається як актуалізований у дискурсі індивідуальний смисл, що віддзеркалює соціокультурний досвід, пов'язаний з феноменом роботи у британському та американському лінгвокультурних соціумах.

На основі когнітивної інтерпретації значень засобів його вербалізації у словникових та дискурсивних контекстах з'ясовано поняттєво-ціннісний зміст концепту РОБОТА у статичних (систематизаційному й нормативному) і динамічному (ідентифікаційному) модусах. Побудовано фреймову та прототипну моделі концепту РОБОТА. Встановлено структуру поняттєвої категорії, зорганізованої концептом у категоризаційному модусі.

Виявлено кореляти конвенціональних та образних метафор, що розкривають образно-ціннісний зміст концепту РОБОТА.

Ключові слова: художній дискурс, концепт РОБОТА, операційні модуси концепту РОБОТА, конвенціональні та образні метафори роботи, фрейм, прототип.

Благодарная Е.Н. Объективация концепта РАБОТА в современном британском и американском художественном дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2009.

Данная диссертация посвящена исследованию специфики актуализации концепта РАБОТА в современном британском и американском художественном дискурсе на основе методологической базы когнитивно-дискурсивной парадигмы. Концепт РАБОТА рассматривается как актуализированный в дискурсе индивидуальный смысл, интегрирующий понятийно-ценностный и образно-ценностный смысл и отражающий социокультурный опыт, связанный с феноменом работы в британском и американском лингвокультурных социумах.

Установлено, что концепт РАБОТА существует как единство статических (систематизационного, нормативного и категоризационного) и динамического (идентификационного) модусов. Динамический модус является основополагающим, так как концепт идентифицируется именно в дискурсе, где он выступает не как стабильная метаструктура, а как акт порождения смысла в результате интерсубъектного взаимодействия.

Построены фреймовая и прототипная модели концепта РАБОТА.

Результаты анализа словарных дефиниций, дискурсивных реализаций имени концепта и других дескриптивно ориентированных средств его вербализации свидетельствуют о том, что на уровне интенсионала (“использование физического/умственного потенциала”, “целенаправленность”) и жесткого импликационала (“объём деятельности”, “место деятельности”, “объект, на который направлены усилия субъекта”, “результат/продукт работы, усилий или деятельности”, “часть дня, посвящённая осуществлению деятельности”) различия между понятием о работе у субъектов британского и американского дискурсов отсутствуют.

Часть признаков высоковероятного импликационала структурируют понятие работы субъектов обоих исследуемых национальных дискурсов (“оплачиваемость”, “старательность”, “изнурительность”), в то время как другая часть признаков не совпадают: для субъектов британского дискурса свойственны признаки “соответствие требованиям”, “негативная оценка”, а для американского - “эффективность”, “наличие бенефактива”, “позитивная оценка”.

На уровне слабого импликационала общих признаков понятия работы не обнаружено (представление о работе у субъектов британского художественного дискурса охватывает признаки: “позитивная оценка” и “наличие бенефактива”, а американского - “наличие требований к выполнению работы”, “привлечение сирконстанта”, “негативная оценка”).

Обнаруженные различия подтверджают гипотезу об отличиях в актуализации концепта РАБОТА субъектами британского и американского художественных дискурсов.

В категоризационном модусе РАБОТА как концепт базового уровня становится центром понятийной категории РАБОТА, которая мотивирует категории субординатного уровня; последние образованы в соответствии с направлениями семантической деривации имени концепта РАБОТА. Деятельностное измерение категории соотносится с концептами УСИЛИЕ и ДЕЛО, а результативное - с концептом РЕЗУЛЬТАТ. Субкатегории объединяют расширения, развитие которых многовекторно.

Образно-ценностный компонент концепта РАБОТА актуализируется конвенциональными и образными метафорами, противопоставленными на основе отсутствия/присутствия в структуре значения языковых выражений, которые их реализуют, “живого” образа.

Конвенциональные метафоры работы представлены дескриптивно ориентированными свободными и фразеологическими словосочетаниями, построенными на основе имени концепта РАБОТА или его синонимов, и делятся на субъектные (РАБОТА > СУЩЕСТВО/ РАСТЕНИЕ/ ЗЕРКАЛО) и объектные (РАБОТА > РЕСУРС/ МАТЕРИАЛЬНЫЙ ОБЪЕКТ/ ОБЪЕКТ ЖЕЛАНИЙ/ ТОЧКА в ПРОСТРАНСТВЕ) в соответствии с семантической ролью актанта, который представляет работу в предметно-референтной ситуации, отображенной метафорическими языковыми средствами.

Образные метафоры образуются преимущественно на основе полимотивационного гештальта, который объединяет разнообразные комбинации метафорических (антропонимических, предметных, абстрактных, событийных) и метонимических образов при участии квазиэталонов и квазисимволов. Использование образных метафор более характерно для британского художественного дискурса.

Оценочный потенциал метафор работы реализуется на основе телеологических, нормативных, утилитарных, интеллектуальных, психологических, этических, эстетических и сенсорных рациональных оценок. Наличие в структуре значения образных метафорических словосочетаний гештальта обусловливает наслоение на рациональную оценку эмоциональной, которая варьируется в рамках “неодобрение - одобрение” в зависимости от эмпатии субъекта дискурса.

Ключевые слова: художественный дискурс, концепт РАБОТА, операционные модусы концепта РАБОТА, конвенциональные и образные метафоры работы, фрейм, прототип.

Blagodarna O.M. Instantiation of the Concept WORK in the Present-day British and American Fiction Discourse. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Vasyl Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2009.

The dissertation is underpinned with the postulates of cognitive and discursive paradigm, which enables to define the properties of the concept WORK functioning in the present-day British and American fiction discourse. The concept WORK is interpreted as an individual meaning, which emerges in discourse and reflects social and cultural experience, connected with the phenomenon of work in British and American culture.

The paper studies the notional-evaluative component of the concept WORK in its static (system and norm) and dynamic (identification) modi through cognitive interpretation of dictionary meanings and discourse instantiations of the language units, representing the concept. It models the concept WORK as a frame and a prototype, and reveals the structure of the notional category, arranged by the concept in its category modus.

The analysis of the image-evaluative component of the concept WORK involves specification of the correlatives of conventional and imaginative metaphors.

Key words: fiction discourse, the concept WORK, operational modi of the concept WORK, conventional and imaginative work metaphors, a frame, a prototype.

Размещено на Allbest.ru