Лінгвальні засоби вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ І.І. МЕЧНИКОВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ЛІНГВАЛЬНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕТНІЧНИХ УПЕРЕДЖЕНЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Виконала Кущ Еліна Олексіївна

Одеса - 2009

АНОТАЦІЯ

лексичний граматичний дискурс семантичний

Кущ Е.О. Лінгвальні засоби вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Одеса, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції. У роботі розкрито сутність етнічних упереджень як дискурсно-релевантного явища. Встановлено лексичні та граматичні засоби вираження етнічних упереджень, визначено одиниці номінації іммігрантів, подано їх класифікацію, розглянуто семантико-прагматичні особливості використання цих одиниць політиками. У результаті дослідження також виявлено комунікативні стратегії та тактики вираження етнічних упереджень, з'ясовано комунікативно-прагматичні особливості їх поєднання та взаємодії в розглянутому дискурсі.

Ключові слова: лінгвальні засоби, етнічні упередження, дискурсно-релевантне явище, політичний дискурс з питань імміграції, лексичні та граматичні засоби, комунікативні стратегії та тактики.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі британських консерваторів. Матеріалом для аналізу слугували інтернет-джерела з питань імміграції.

Етнічні упередження є "негативними, стереотипними уявленнями та переконаннями, ворожими, необ'єктивними судженнями представників однієї етнічної спільноти про іншу" (Т. ван Дейк). Феномен етнічних упереджень як складова частина соціальної реальності, що конструюється в дискурсі, почав привертати увагу лінгвістів порівняно недавно, починаючи з вісімдесятих років ХХ століття (Т. ван Дейк, Л. Ірвін, У. Квастхофф, К. В. Ладес, Дж. Смізерман-Дональдсон). Традиційно етнічні упередження були об'єктом дослідження соціальної психології (Г. М. Андрєєва, K. Брелі, Д. Катц, І. С. Кон, Г. Олпорт), етнічної конфліктології (І. Б. Гасанов), етнопсихології (П. І. Гнатенко, А. І. Єгорова, В. І. Павленко) й етносоціології (В. Кокерхем). Такий діапазон наукових досліджень пояснюється тим, що етнічні упередження, з одного боку, є соціальним явищем, яке відображає асиметрію етносоціальних відносин, символізує етносоціальні проблеми та протиріччя, а з іншого, вони належать до символічної сфери сприйняття та оцінки представників інших етносів, тобто пов'язані з процесами, що охоплюють людську когніцію.

Експлікація міжетнічних взаємовідносин, конструювання етнічних образів відбуваються в процесі комунікації за допомогою різноманітних мовних засобів. Становлення дискурсології - нової лінгвістичної парадигми вивчення мовленнєвої комунікації з урахуванням її форми, функцій, соціально-культурної та психологічної зумовленості - дало підставу науковцям звернутися до аналізу лінгвістичних аспектів етнічних упереджень.

Дослідження особливостей мовної актуалізації цього явища проводилося вітчизняними (Т. М. Антонченко, Л. К. Байрамова, К. В. Ладес, О. О. Рогач, Ю. В. Святюк) і зарубіжними лінгвістами (О. Л. Березович, В. А. Буряковcька, Т. ван Дейк, Л. Ірвін, Дж. Смізерман-Дональдсон) щодо неінституційних видів дискурсу. Із загостренням міжетнічних та міжнаціональних конфліктів важливого значення набуває вивчення виявів етнічних упереджень в інституційних сферах спілкування, зокрема в дискурсі політиків (Р. Водак, І. ван Вок, Т. ван Дейк, Л. Джоунз, С. Лі, Н. Лін, М. Мейєр, М. Різель).

Дискурс британських консерваторів з питань імміграції є різновидом інституційної комунікації, що визначається типовими для політичної сфери цілями та умовами спілкування: боротьбою за владу, здійсненням впливу на потенційних виборців. Наголошуючи на необхідності збереження національної ідентичності країни, консерватори виступають проти імміграційної політики лейбористів, критикують уряд за лібералізм та втрату контролю над імміграційними процесами. Останнім часом у зв'язку із загостренням міжрасових конфліктів (війна з Іраком, проблема тероризму, теракти в Лондоні 2005 року) ця критика досягає апогею. Головною метою представників консервативної партії є не лише переконання масового адресата в недоцільності та небезпечності такої політики, але й формування негативних і стереотипних уявлень широкого загалу про чужоземців. Представлений парламентськими дебатами, публічними виступами, політичний дискурс консерваторів з питань імміграції стає потужним засобом поширення упередженого сприйняття іноземців у британському суспільстві.

Актуальність дисертаційної роботи визначається антропоцентричною спрямованістю сучасних дискурсних розвідок, у межах яких відбувається вивчення політичного дискурсу та дискурсно релевантних явищ у сфері політичного спілкування. Встановлення системи лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у дискурсі британських консерваторів з питань імміграції є актуальним у плані подальших лінгвістичних досліджень англомовної політичної комунікації та особливостей дискурсної реалізації етнічних упереджень в інших видах інституційного спілкування англомовних країн.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах колективної наукової теми кафедри лексикології та стилістики англійської мови КНЛУ "Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика". Тему затверджено на засіданні кафедри лексикології та стилістики англійської мови КНЛУ (протокол № 2 від 23 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується в коло питань, що вивчаються згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України № 0103U003178 "Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс", затвердженою вченою радою КНЛУ (протокол № 6 від 31 січня 2005 року). Тему дисертації затверджено вченою радою КНЛУ (протокол № 3 від 28 січня 2008 р.).

Метою дослідження є встановлення системи лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у сучасному англомовному політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції.

Мета дослідження передбачає вирішення таких завдань:

- з'ясувати онтологічну сутність та визначити структуру етнічних упереджень як дискурсно релевантного явища;

- схарактеризувати політичний дискурс британських консерваторів з питань імміграції як різновид інституційного спілкування;

- проаналізувати лінгвоідеологічні особливості політичного дискурсу британських консерваторів з питань імміграції;

- здійснити опис лексичних і граматичних засобів вираження етнічних упереджень у розглянутому політичному дискурсі;

- виявити комунікативні стратегії та тактики вираження етнічних упереджень і встановити комунікативно-прагматичні особливості їх поєднання та взаємодії в дискурсі політиків.

Об'єктом дослідження виступають етнічні упередження як лінгвістично релевантне явище, актуалізоване в сучасному англомовному політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції.

Предметом вивчення є лексичні та граматичні засоби вираження етнічних упереджень у сучасному англомовному політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції, а також комунікативні стратегії та тактики упередженого мовлення представників консервативної партії Великої Британії.

Мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження зумовили вибір методів та методик дослідження: аналізу словникових дефініцій, семантичного, контекстуально-інтерпретативного, прагмасемантичного аналізу - для з'ясування значення лексичних одиниць, що застосовуються британськими консерваторами для номінації іноземців; прагмасемантичного та аналізу розподілу семантичних ролей - для визначення особливостей використання активних і пасивних речень в упередженому мовленні представників консервативної партії Великої Британії; прагмасемантичного та контекстуально-інтерпретативного аналізу - для виявлення стратегій і тактик вираження етнічних упереджень і з'ясування комунікативно-прагматичних особливостей їх поєднання та взаємодії в дискурсі британських консерваторів з питань імміграції.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз лінгвальних засобів вираження етнічних упереджень у сучасному англомовному політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції. В роботі вперше подано класифікацію лексичних одиниць номінації іноземців, уперше з'ясововано прагмасемантичні особливості використання лексичних і граматичних одиниць мови представниками консервативної партії у вказаному дискурсі.

Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що її результати сприяють вирішенню низки питань дискурсології, пов'язаних із встановленням впливу екстралінгвальних факторів на особливості спілкування у сфері політики, виявленням прагмасемантичних особливостей використання мовних одиниць політичними діячами, дослідженням стратегічної організації їхнього мовлення.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її фактичного матеріалу, основних положень та висновків у лекціях із лексикології англійської мови (розділи "Типи значення", "Змістова структура слова"), стилістики англійської мови (розділ "Cтилістична семасіологія"), теоретичної граматики (розділи "Семантика речення", "Прагматика речення"); при читанні спецкурсів із теорії дискурсу, комунікативної лінгвістики, прагматики; у наукових пошуках студентів та аспірантів. Результати дослідження можуть бути використані при вивченні етнічних упереджень в інших гуманітарних науках, зокрема у соціальній психології, етнічній конфліктології, етнопсихології.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданні кафедри лексикології та стилістики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, на дев'яти міжнародних наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції "Мови і культури національних меншин у контексті процесів демократизації та глобалізації" (Київ, 2002), Міжнародній науковій конференції на честь п'ятдесятиріччя факультету іноземних мов Смоленського державного університету "Актуальні проблеми германістики й романістики" (Смоленськ, 2002), ХІ Міжнародній науковій конференції "Мова і культура" (Київ, 2002), Міжнародній конференції "Літературний дискурс: генезис, рецепція, інтерпретація (літературознавчий, культурологічний, методичний аспекти)" (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції "Філологія в Київському університеті: історія і сучасність", присвяченій 200-річчю від дня народження М. О. Максимовича (Київ, 2004), VII Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта 2004" (Дніпропетровськ, 2004), VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і Освіта 2005" (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науковій конференції "Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність" (Київ, 2005), І Міжнародній науково-практичній конференції "Передові наукові розробки - "2007" (Дніпропетровськ, 2007); дев'яти науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції "Актуальні проблеми вивчення мов і культур" (Київ, 2002), науково-практичній конференції "Мови і культури у сучасному світі" (Київ, 2003), міжвузівській науковій конференції молодих учених "Актуальні дослідження іноземних мов і літератур" (Донецьк, 2003), Всеукраїнській науковій конференції "Другі Каразiнські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи" (Харків, 2003), науково-практичній конференції "Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі" (Київ, 2003), ІІ міжвузівській конференції молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2004), науково-практичній конференції "Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу" (Київ, 2004), V Всеукраїнській науковій конференції "Каразiнські читання: Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2005), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах. Проблеми і перспективи" (Київ, 2006).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми та її актуальність, сформульовано мету та завдання роботи, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито його новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

Розділ 1. "Етнічні упередження як дискурсно релевантне явище". Природним середовищем конструювання та репродукування етнічних упереджень є дискурс як розумово-комунікативна діяльність індивідів і невід'ємний компонент їх соціальної взаємодії. Дослідженню етнічних упереджень у лінгвістиці передував ряд соціально-психологічних розвідок цього явища, зумовлений розквітом гуманітарних наук про людину в XX столітті.

Характеризуючи етнічні упередження як явище афективне, дослідники співвідносили його з негативними соціальними установками (І. С. Кон, Р. Крачфілд, Д. Креч). Розроблення теорії установок, що здійснювалося в соціальній психології в середині минулого століття, виявлення їх структури та безпосередніх складників надало можливість науковцям з'ясувати соціально-психологічну сутність явища етнічних упереджень.

Починаючи з 80-х років XX століття, етнічні упередження розглядаються вже як певним чином організовані когнітивні структури, що формуються на основі поглядів, уявлень, переконань, стереотипів, цінностей людини як представника певної етносоціальної групи / спільноти (Р. Водак, Т. ван Дейк, М. Різель, Дж. Смізерман-Дональдсон). На думку Т. ван Дейка, етнічні упередження породжуються в сучасних мультинаціональних суспільствах відносинами домінування та влади, а також ідеологією етноцентризму (Т. ван Дейк). Етноцентризм є системою ціннісних уявлень і переконань певного етносу, згідно з якими представники чужих націй сприймаються та оцінюються з позицій власної етнічної групи (П. І. Гнатенко, В. І. Павленко). Етноцентричні уявлення індивідів полягають не лише в завищенні оцінки своєї етнічної групи, але й у негативному та стереотипному сприйнятті інших груп.

Оскільки етнічні упередження базуються на гетеростереотипах і являють собою оцінні, зазвичай, негативні судження однієї етнічної групи про інші (А. І. Єгорова) та є ідеологічними конструктами, що віддзеркалюють систему етноцентричних переконань представників певного етносу, ми вважаємо, що структура етнічних упереджень містить стереотипний (гетеростереотипи), оцінний (негативна оцінка) та ідеологічний (ідеологія етноцентризму) компоненти. У реферованій дисертаційній роботі етнічні упередження розглядаються як гетеростереотипізовані оцінні ідеологічні конструкти, що актуалізуються в процесах комунікації за допомогою мовних засобів.

Політичний дискурс британських консерваторів з питань імміграції є різновидом інституційної комунікації, спрямованим на критику імміграційної політики лейбористів та формування негативних і стереотипних уявлень широкого загалу про іноземців. Головним фактором, що визначає тематичну організацію цього дискурсу, є мотивація адресата, виявлення тих проблем, які виникають у британців у зв'язку з прибуттям чужинців до країни. Основними темами, до яких звертаються представники консервативної партії у своєму політичному мовленні, є: нелегальна імміграція й економічні іммігранти; соціальні проблеми, пов'язані з інтеграцією та натуралізацією іммігрантів; демографічні зміни суспільства; іммігранти країн неєвропейського світу; тероризм; міжетнічні відносини; злочинність (Дж. Еліот, А. Флерас). Саме при обговоренні цих питань консерватори демонструють упередженість щодо чужоземців.

Оскільки зазначений дискурс є різновидом інституційного спілкування, використання мовних знаків регулюється в ньому соціальними конвенціями та нормами. З одного боку, ситуація непрямої референції щодо іноземців дає підстави політикам висловлювати упереджені й етноцентричні погляди, звертаючись до реального адресата - британської нації. З іншого, інституційна форма спілкування вимагає від консерваторів дотримання принципів політичної коректності. Застосування політично коректних етнонімів - офіційних назв націй і народностей не є свідченням толерантного та неупередженого ставлення представників консервативної партії до чужоземців. Поряд із політично коректними номінаціями вони використовують негативно-оцінні одиниці на позначення іммігрантів.

Дискурс британських консерваторів з питань імміграції є різновидом ідеологічного дискурсу, що екплікує упереджені й етноцентричні уявлення та переконання політиків про представників своєї та чужих націй. Структурно-семантична та стратегічна організація зазначеного політичного дискурсу слугує індикатором його ідеологічної спрямованості. Фокусом уваги будь-якого ідеологічного дискурсу є характеристика поляризованих соціальних груп (Т. ван Дейк). Спрямований на їх ідентифікацію та протиставлення, цей дискурс спирається на ряд бінарних опозицій та апелює до системи цінностей тієї або іншої соціальної групи.

Для визначення структурно-семантичної та стратегічної організації дискурсу британських консерваторів з питань імміграції ми залучили модель "семіотичний квадрат Греймаса" (А. Ж. Греймас, Ж. Курте), що використовується лінгвістами (Р. Водак, Т. ван Дейк, Л. Джоунз, І. В. Жуков, С. Лі, Н. Лін, М. Мейєр, В. А. Ущіна, О. О. Філінський, Н. О. Чабан) для дослідження особливостей актуалізації ідеологічних уявлень і переконань мовців.

Ідеологія етноцентризму являє собою ієрархічно організовану когнітивну структуру, в основі якої знаходиться групова схема, що ідентифікує представників своєї та чужих націй. Базовими категоріями такої групової схеми є не тільки погляди, ціннісні уявлення та переконання, установки, але й критерії належності до групи, моделі поведінки її представників, ставлення до інших груп (Т. ван Дейк). Отже, актуалізація етноцентричних та упереджених уявлень і переконань британських консерваторів здійснюється в їх дискурсі з питань імміграції згідно з аксіологічною моделлю, зображеною нами на рис. 1.:

З одного боку, семіотичний квадрат А. Ж. Греймаса, представлений нами в такий спосіб, дає змогу виявити базові бінарні опозиції зазначеного дискурсу, актуалізовані контрарними членами "ми" - "вони", "свої" - "чужі". З іншого, сприяє ідентифікації пропозицій, які формують його аксіологічну перспективу, а саме: МИ / СВОЇ: ХОРОШІ - ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ; МИ / СВОЇ: НЕ ПОГАНІ - ВОНИ / ЧУЖІ: НЕ ХОРОШІ.

Рис.1. Упереджені уявлення й етноцентричні переконання консерваторів у дискурсі з питань імміграції

Вказані пропозиції формують макроструктуру "ідеологічної поляризації представників своєї та чужих націй" (Т. ван Дейк), що визначає особливості структурно-семантичної та стратегічної організації дискурсу британських консерваторів з питань імміграції й актуалізується в ньому за допомогою мовних одиниць різних рівнів. Ці одиниці експлікують упереджені й етноцентричні уявлення та переконання політичних діячів і використовуються ними для номінації іноземців і британців, а також ситуацій, подій, фактів, пов'язаних із ними.

Розділ 2. "Лексичні та граматичні засоби вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції". Етноцентричні й упереджені уявлення та переконання представників консервативної партії позначаються на способах номінації іноземців і британців та референтних ситуацій, пов'язаних із ними. Хоча номінація зазвичай протиставляється предикації (Н. Д. Арутюнова, О. С. Ахманова, Г. О. Золотова), а номінативними називають процеси на позначення предметів, осіб, ознак, дискретних компонентів певної ситуації (Г. Н. Манаєнко, Т. С. Моніна, Ю. Г. Панкрац), багато лінгвістів наголошує на існуванні номінативного аспекту речення, в межах якого номінація набуває пропозитивного характеру (О. С. Кубрякова, Л. М. Мінкін, Р. І. Павільоніс, І. С. Шевченко, Л. Ю. Шлакайтiс). Речення як одиниці пропозитивної номінації слугують засобами позначення ситуацій, подій, що поєднують низку складних і багатопланових елементів (Ю. Г. Панкрац).

Характерною рисою номінації іноземців у дискурсі британських консерваторів з питань імміграції є не тільки суб'єктивний характер, але й ідеологічна зумовленість. Така номінація здійснюється за диференційними ознаками "не свій / чужий": "не хороший / поганий / небезпечний / ворожий" і віддзеркалює систему упереджених поглядів, етноцентричних переконань про чужинців, виражених у формах суспільної свідомості політичних діячів. У ролі негативно-оцінних виступають як засоби первинної, так і вторинної номінації іноземців, що містять семи "не свій", "чужий" або ж позначають відповідних референтів як носіїв суспільних відносин, осіб із рисами та властивостями, небезпечними та загрозливими для британців.

Ономасіологічний портрет "людини іноетнічної", кодифікований у дискурсі британських консерваторів, створюється на основі їх суб'єктивно-ціннісних уявлень про іноземців. Саме тому лексичні одиниці на позначення останніх виконують функцію характеристичну, "оцінна ж сема стає показником ідеологічного забарвлення їх значення" (В. І. Говердовський). Ідеологічні ознаки формують окремий тип сем, які, з одного боку, є соціально-ідентифікуючими, бо містять інформацію про суспільно-політичну приналежність об'єкта номінації, а з іншого, - соціально-оцінними, що характеризують його в аспекті ідеологічної значущості. Ідеологічні семи реалізують аксіологічні інтенції мовця, тобто визначають об'єкт, явище або їх окремі властивості як "позитивні" чи "негативні" стосовно деякої норми, що являє собою складну взаємодію ціннісної системи автора оцінки та ціннісних орієнтацій суспільства, політичних або соціальних груп, до яких він належить.

Науковці розмежовують денотативні та конотативні ідеологічні семи (Т. Б. Крючкова, Н. О. Купіна). Проте найчастіше ідеологічний компонент значення пов'язують із ідеологічними конотаціями мовних одиниць (Т. В. Весна, В. І. Говердовський, О. О. Філінський). Вивченню "ідеологічних конотацій" політичної лексики значну увагу приділяла російська дослідниця О. I. Воробйова. На думку лінгвістки, впровадження ідеологічної семи відбувається в дискурсі, а сама ідеологічно забарвлена одиниця може отримувати не лише додаткове значення, але й певне аксіологічне навантаження.

Питання співвідношення ідеологічного й оцінного компонентів у лексичних одиницях із ідеологічними конотативними семами витлумачується сучасними зарубіжними лінгвістами через поняття "семантичної дерогації / меліорації" (Р. Водак, М. Різель, Дж. Смізерман-Дональдсон, М. Шульц). Під семантичною дерогацією розуміють зниження значення та набуття негативно-оцінних конотацій лексичними засобами номінації ідеологічно значущого референта (Р. Водак, М. Різель).

Система лексичних засобів номінації іноземців у політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції представлена не лише негативно-оцінними, але й нейтральними одиницями, до яких належать:

1) лексичні одиниці із семами "іноземець, який хоче залишитися в країні", "чужинець", наприклад: asylum seeker (шукач притулку), immigrant (іммігрант), refugee (біженець), alien (чужинець), foreigner (іноземець), guest worker (гастарбайтер, іноземний робітник);

2) етноніми;

3) релігіоніми.

Вказані лексичні одиниці є нормативними, загальноприйнятими, офіційними засобами позначення іноземців-іммігрантів. Позбавлені будь-яких конотацій на рівні мови, вони набувають негативно-оцінного значення в дискурсі політиків, наприклад:

One of the difficulties of the asylum debate is that of establishing the motives of asylum applicants. When you look at the countries of their origin, you understand that these are places dominated by troubled histories, current conflicts, wrong minds. Iraqis head the list. Congolese, engulfed in conflicts referred to by some as the Africa's world war, finish it. We also have Afghans, Kurds, Iranians (W. Hague. "Britain Asylum System is a Chaotic Shambles").

Нейтральна одиниця номінації іммігрантів asylum applicants та їх етнонімічні назви Iraqis, Congolese, Afghans, Kurds, Iranians підлягають семантичній дерогації у визначеному фрагменті дискурсу. Цьому сприяє аксіологічна спрямованість дискурсу В. Хейга, наявність у ньому словосполучень current conflicts, wrong minds engulfed in conflicts, the Africa's world war, речення When you look at the countries of their origin, you understand that these are places dominated by troubled histories, що використовуються консерватором для надання негативних характеристик чужинцям.

Відображення етнічних упереджень виявляється й у застосуванні негативно-оцінних засобів номінації іноземців політиками. Ці номінативні одиниці маркують нелегальний статус іммігрантів та позначають їх як осіб, загрозливих для британців. Набуття ними ідеологічних конотацій провокує процеси "модифікації їх системних значень" (О. І. Воробйова), створення нових змістів у дискурсі політичних діячів, а саме:

- конкретизацію (звуження) значення;

- генералізацію (розширення) значення.

Конкретизацію значення негативно-оцінних засобів номінації іммігрантів з ісламських країн спостерігаємо в наступному прикладі:

Neither racists nor extremists should be allowed to destroy our essential values - belief in democracy, the rule of law, female emancipation, self-esteem, respect for our country and its shared heritage. We must pursue a policy of zero tolerance towards Islamic representatives who сome here. They have much more concrete and realistic goals than simply spreading an evil ideology that targets Western culture, which they despise (M. Howard. "Defeating the Terrorism Threat").

Конкретизація значення негативно-оцінних одиниць номінації іноземців racists, extremists відбувається в дискурсі М. Ховарда через застосування речення з релігіонімом Islamic representatives who come here. Характеризуючи іммігрантів з ісламських країн як ворожих і ненависних до західної культури та британських цінностей, політичний діяч вживає речення з негативно-оцінними одиницями: Neither racists nor extremists should be allowed to destroy our essential values…; They have much more concrete and realistic goals than simply spreading an evil ideology that targets Western culture, which they despise.

Засобами вираження етнічних упереджень у дискурсі британських консерваторів з питань імміграції є також образні номінації іноземців, які базуються на метафоричних і метонімічних перенесеннях. Використовуючи одиниці образної номінації, політики характеризують представників чужих націй як таких, що:

1) прибувають до країни у великій кількості: a flood of bogus asylum seeker, the never ending tide of immigrants (природоморфна метафора);

2) є нижчими за рівнем розвитку та соціальним статусом порівняно з британцями, за рахунок яких існують: parasites, drones (зооморфна та біоморфна метафори);

3) ненавидять британців та західну цивілізацію: new jackals, hate-mongers (зооморфна метафора та соціоморфна метонімія).

Одиниці образної номінації застосовуються консерваторами і для принизливого позначення іноземців, наприклад: the ragheads (предметна метонімія).

Семантико-граматичний механізм упередженого й етноцентричного представлення подій або фактів, пов'язаних з іноземцями та британцями, забезпечується в дискурсі британських консерваторів з питань імміграції варіативним використанням речень активного та пасивного стану, спрямованим на актуалізацію пропозицій МИ / СВОЇ: ХОРОШІ - ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ, МИ / СВОЇ: НЕ ПОГАНІ - ВОНИ / ЧУЖІ: НЕ ХОРОШІ. Аналіз особливостей розподілу семантичних ролей у вказаних реченнях свідчить, що представникам своєї та чужих націй консерватори приписують різний ступінь відповідальності за позитивні та негативні дії. Використання активних речень у розглянутому дискурсі спрямовано на максимізацію негативних уявлень про чужоземців та позитивних уявлень про представників своєї нації; пасивні речення вживаються політичними діячами для мінімізації негативних уявлень про британців та позитивних уявлень про чужинців.

В активних реченнях чужоземцям відводиться роль АГЕНСІВ негативних дій, ЕКСПЕРІЄНЦЕРІВ негативних станів, наприклад:

Non-European immigrants pose serious danger for the security of Britain and its economic and social equilibrium. They import poverty, crime, public health problems, create parallel communities (Т. Gorman. "Third Immigration: Importing Poverty, not Prosperity");

Britain cannot fight its war on terrorism with both hands tied behind its back amidst a powerful culture of political correctness. Islamic representatives recognize Allah but despise Western culture. They hate all things we cherish - our traditional values and way of life, even our freedom and security (M. Howard. "The Distorted Culture of Political Correctness ").

Британці позначені в активних реченнях як АГЕНСИ позитивних дій та ЕКСПЕРІЄНЦЕРИ позитивних станів, наприклад:

The forgotten majority work hard. They save to buy their first home. They put money aside for their retirement. They are happy and proud of themselves (М. Howard. "Migration for the Benefit of All").

У пасивних реченнях неагенсні актанти тематизуються, АГЕНСИ - відсутні або не перебувають у фокусі уваги мовців. Такий перерозподіл семантичних ролей дає змогу консерваторам не вказувати, що британці є АГЕНСАМИ негативних дій, не акцентувати увагу на тому, що іноземці є АГЕНСАМИ позитивних дій.

Розділ 3. "Комунікативні стратегії та тактики вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції". Упереджені й етноцентричні погляди та переконання є фрагментом концептуальної системи представників консервативної партії, власне їх ідеологічними настановами, для оптимальної реалізації яких політики залучають макростратегії негативної репрезентації іноземців і позитивної репрезентації британців. Поняття макростратегії було запропоновано та детально розроблено Т. ван Дейком. Науковець уналежнює макростратегії до когнітивних вимірів дискурсу, вказує, що вони визначають його основну тему, макропропозиції (пропозиції) та макроструктуру (Т. ван Дейк).

Макростратегії негативної та позитивної репрезентації експлікують систему ціннісних домінант упередженої свідомості представників консервативної партії, представлених пропозиціями "МИ / СВОЇ: ХОРОШІ / НЕ ПОГАНІ - ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ / НЕ ХОРОШІ". Макростратегія негативної репрезентації спрямована в дискурсі політиків з питань імміграції не лише на моделювання негативного образу чужоземців, але й на їх ідентифікацію. Така ідентифікація відбувається з позицій "Ми-групи" та актуалізує систему ціннісних орієнтацій політичних діячів щодо іноземців, представлену категоріями "Difference / Deviance", "Distance", "Threat" (І. Вок). У свою чергу, макростратегія позитивної репрезентації актуалізує етноцентричні думки та погляди консерваторів про британців, запобігаючи одночасно формуванню негативних уявлень про політиків як упереджених та нетолерантних осіб з боку мультиетнічної британської нації.

Для втілення макростратегій негативної репрезентації представники консервативної партії використовують аксіологічні комунікативні стратегії ціннісної диференціації, дистанціювання, дискредитації іноземців. Зорієнтована на ідентифікацію та розмежування іноземців, стратегія ціннісної диференціації передбачає зображення відмінностей між ними з поданням їх негативних і стереотипних характеристик. Здійснення стратегічного задуму політичних діячів вимагає вибору та застосування оцінно-характеризуючих комунікативних тактик ідентифікації іммігрантів та їх контрастування. Тактика ідентифікації іммігрантів використовується політиками здебільшого для позначення нелегального положення чужинців у країні. Засобами реалізації ідентифікаційної тактики в дискурсі британських консерваторів з питань імміграції є різнорівневі одиниці, що маркують нелегальний статус іноземців, наприклад:

Vast majority of claimants enter Britain by circumventing controls, either completely or by deception (T. Gorman. "Less Talk, More Action").

Many people claiming asylum are not genuine refugees (M. Howard. "It's Time to Set an Annual Limit to Immigration").

Якщо реалізація ідентифікаційної тактики відбувається у мовленні консерваторів номінативними одиницями на позначення легального статусу іммігрантів, політичні діячі, створюючи негативний образ, надають різноманітних кількісних та якісних характеристик чужинцям.

Метою використання тактики контрастування є поляризована репрезентація іноземців та британців, протиставлення іммігрантів з різних країн світу. Засобами втілення цієї тактики у дискурсі політиків виступають різнорівневі мовні одиниці з антонімічним значенням, наприклад:

Sure, immigrants contribute more in taxes than they consume in benefits, but that is only because there are such highly paid immigrants as American bankers and European executives. Immigrants from the Third World almost certainly do not pay their way (М. Humbley. "Immigration and Asylum").

Результатом використання стратегії дистанціювання є відчуження іноземців, виведення їх за межі кола "своїх", що відбувається шляхом висловлення зневаги та презирства, зазначення фактів неприйняття їх самими консерваторами та усією британською спільнотою. Провідною у вираженні етнічних упереджень у дискурсі британських консерваторів з питань імміграції виступає стратегія дискредитації іноземців. Спрямована на приниження авторитету, підрив довіри, компрометування та створення їх негативного образу, ця стратегія передається тактикою зазначення нижчого статусу іммігрантів. Актуалізація вказаної тактики в мовленні політиків відбувається не лише різнорівневими одиницями на позначення негативних рис і властивостей, які приписуються іммігрантам, але й лексичними номінативними одиницями second-class, second-rate, underclass, що вказують на їх низький соціальний статус, зокрема:

Britian's immigrant communities, particularly for people in the Bangladeshi community are not able to speak English. They therefore consigned to second-class status (M. Howard. "Our Asylum System is Being Abused").

Втілення стратегії дискредитації іноземців відбувається також тактикою декларування негативних наслідків прийняття їх до країни, наприклад:

The unprecedented wave of immigration from the poor world to Britain is leading to huge and rapidly growing communities from almost every Third World country (B. Rich. "Welcome to Britain").

Засобом реалізації стратегії дискредитації іноземців є тактика їх стигматизації, зорієнтована на надання упереджених характеристик представників чужих націй. Указана тактика втілена в дискурсі політиків негативно-оцінними одиницями, що позначають іноземців як декласованих, ворожих і небезпечних осіб, які загрожують британській нації:

We just let in anyone who turns up even there are noticeable drawbacks. Albanian, Kurdish and Jamaican organized criminals, Islamic fascists openly calling for the death, Nigerian fraudsters and drug-dealers (M. Howard. "Defeating the Terrorism Threat").

Cтратегія дискредитації іноземців передається також тактикою наведення негативних прикладів, зорієнтованою на унаочнення, наведення доказів того, що іммігранти чинять злочини, порушують закони та створюють проблеми для британців. Втілення цієї тактики відбувається різнорівневими мовними одиницями, за допомогою яких політики надають чужинцям негативних характеристик, етнонімами на їх позначення, наприклад:

One Kosovan asylum seeker picked up a cheque for Ј 20, 000 by claiming the full payout backdated to when arrived in the UK four years ago, while a Kurd who arrived three years ago pocketed Ј 12, 000 after exploiting the loophole in the benefit rules (D. Davis. "Securing Britain's Borders").

Реалізація глобального комунікативного наміру схарактеризувати чужоземців негативно забезпечується в упередженому мовленні британських консерваторів поєднанням та взаємодією стратегій ціннісної диференціації, дистанціювання та дискредитації іноземців, утілених відповідно тактиками їх ідентифікації, відчуження, декларування негативних наслідків прийняття їх до країни, зазначення нижчого статусу чужинців, їх стигматизації.

Висловлюючи упереджені думки та погляди про іммігрантів, консерватори намагаються одночасно створити образ неупереджених і толерантних політиків, які захищають і прославляють інтереси своєї нації. Саме тому в їх дискурсі з питань імміграції спостерігається поєднання та взаємодія стратегій звеличення британців і дискредитації іноземців, оптимальної самопрезентації та дискредитації чужинців. Критикуючи своїх опонентів, консерватори застосовують також стратегію дискредитації імміграційної політиків лейбористів.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі досліджено лінгвальні засоби вираження етнічних уперджень у політичному дискурсі британських консерваторів з питань імміграції. Етнічні упередження є когнітивними структурами, що містять стереотипний, оцінний та ідеологічний компоненти.

Дискурс британських консерваторів з питань імміграції є різновидом інституційного спілкування, зорієнтованим на критику імміграційної політики лейбористів, формування негативних і стереотипних уявлень британців про іноземців. Структурно-семантична організація вказаного дискурсу визначається макроструктурою ідеологічної поляризації представників своєї та чужих націй, що свідчить про його ідеологічну спрямованість. Макроструктура поляризації формується аксіологічними пропозиціями МИ / СВОЇ: ХОРОШІ - ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ; МИ / СВОЇ: НЕ ПОГАНІ - ВОНИ / ЧУЖІ: НЕ ХОРОШІ та актуалізується в дискурсі політиків за допомогою мовних одиниць різних рівнів. Ці одиниці використовуються консерваторами для номінації іноземців, британців, а також ситуацій, подій, фактів, пов'язаних із ними.

Засобами вираження етнічних упереджень у вказаному політичному дискурсі є негативно-оцінні лексичні одиниці, що маркують нелегальний статус іммігрантів і позначають їх як осіб небезпечних і загрозливих для британців. Офіційні засоби номінації іноземців здатні відбивати упереджені уявлення британських консерваторів, набуваючи негативно-оцінного значення в їх мовленні. Експлікація упереджених уявлень політиків відбувається також метафоричними та метонімічними номінаціями іноземців. Ці номінації ґрунтуються на асоціаціях, що виявляють зв'язок між рисами характеру, особливостями життєдіяльності, менталітету чужоземців і стійкими уявленнями політичних діячів про негативні явища та сутності оточуючого світу. Для надання упереджених і стереотипних характеристик чужоземців консерватори використовують зооморфні / біоморфні та природоморфні метафори, а також предметну та соціоморфну метонімію.

Упереджене й етноцентричне представлення подій або фактів, пов'язаних із іноземцями та британцями, забезпечується в дискурсі політиків варіативним використанням речень активного та пасивного стану. Активні речення застосовуються консерваторами з метою максимізації негативних уявлень про чужоземців і позитивних уявлень про представників своєї нації; пасивні - для мінімізації негативних уявлень про британців і позитивних уявлень про чужинців. Розподіл семантичних ролей у цих реченнях вказує, що представникам своєї та чужих націй політичні діячі приписують різний ступінь відповідальності за позитивні та негативні дії.

Стратегічна організація дискурсу британських консерваторів з питань імміграції визначається макростратегіями негативної репрезентації іноземців і позитивної репрезентації британців. Для реалізації макростратегії негативної репрезентації політики використовують аксіологічні стратегії ціннісної диференціації, дистанціювання, дискредитації чужинців. Стратегія ціннісної диференціації іммігрантів передається тактиками їх ідентифікації та контрастування. Засобами актуалізації тактики ідентифікації є різнорівневі мовні одиниці на позначення легального та нелегального статусу іммігрантів. Bтілення контрастивної тактики відбувається в дискурсі політичних діячів одиницями з антонімічним значенням. Стратегія дистанціювання іноземців реалізується тактиками їх відчуження та применшення їх значущості. В межах указаних тактик консерватори використовують різнорівневі мовні одиниці, що характеризують іноземців як непотрібних британському суспільству.

Розгортання стратегії дискредитації іноземців відбувається через тактики зазначення їх нижчого статусу, декларування негативних наслідків прийняття їх до країни, стигматизації, наведення негативних прикладів. У межах цих тактик політики застосовують негативно-оцінні одиниці на позначення чужинців, характеризуючи їх як неосвічених і примітивних, декласованих і небезпечних осіб, які прибувають у великій кількості та завдають шкоди британцям.

У дискурсі британських консерваторів з питань імміграції спостерігається поєднання та взаємодія стратегій і тактик негативної репрезентації іноземців, а також стратегій і тактик різної аксіологічної спрямованості. Застосування стратегій звеличення британців та оптимальної самопрезентації дає змогу політикам блокувати можливе негативне ставлення до себе з боку мультиетнічної британської нації. Перспективним у майбутньому є виокремлення та дослідження стратегій і тактик, до яких вдаються іноземці та представники етнічних меншин країни, характеризуючи імміграційну політику британських консерваторів. Значний інтерес викликає також вивчення засобів їх номінації іммігрантами.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Кущ Е.О. Ідеологічні дискурсивні структури сучасної англійської мови / Е.О. Кущ // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. - К.: Логос, 2003. - Т. 36. - С. 201-209.

2. Кущ Е.О. Гносеологічні передумови становлення досліджень етнічних упереджень у лінгвістиці / Е.О. Кущ // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. - К.: Логос, 2004. - Т. 45. - С. 186-193.

3. Кущ Е.О. Ґенеза та теоретичні засади критичної перспективи дослідження етнічних упереджень як дискурсивно релевантного явища / Е.О. Кущ // Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. - К.: Логос, 2004. - Т. 46. - С. 223-234.

4. Кущ Е.О. Структура етнічних упереджень як дискурсивно релевантного явища / Е.О. Кущ // Мовні та концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 14, книга 1. - С.237-241.

5. Кущ Е.О. Політичний дискурс Великобританії з питань імміграції як вид персуазивної комунікації / Е.О. Кущ // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. - Вип. 10. - С. 89-96.

6. Кущ Е.О. Аксіологічні та прагмасемантичі характеристики лексичних засобів номінації іноземців у політичному дискурсі консерваторів з питань імміграції / Е.О. Кущ // Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. - К.: Логос, 2006. - Т. 52. - С. 223-229.

7. Кущ Е.О. Комунікативна стратегія дискредитації представників іноетнічних спільнот як засіб вираження етнічних упереджень у політичному дискурсі консерваторів з питань імміграції / Е.О. Кущ // Мовні та концептуальні картини світу. Зб. наук. пр. Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2006. - Вип. 16. - С. 37

8. Кущ Е.О. Стратегія звеличення британського етносу як вияв етноцентризму у політичному дискурсі консерваторів з питань імміграції / Е.О. Кущ // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. [під. ред. Н. М. Корбозерової]. - Вип. 8. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. - С. 161-167.

9. Кущ Е.О. Прагмасемантичні особливості використання активних та пасивних конструкцій у політичному дискурсі консерваторів з питань імміграції / Е.О. Кущ // Наукові записки. - Вип. 75 (3). - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - С. 348-352.

Размещено на Allbest.ru