Похідні іменники з категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові: семантичний та прагматичний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Похідні іменники з категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові: семантичний та прагматичний аспекти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена дослідженню структури, семантики і прагматики похідних іменників на позначення якості в сучасній німецькій мові. Робота виконана в руслі взаємодії лексичної і словотвірної семантики й лінгвопрагматики із залученням структурно-семантичного й функціонального підходів.

Вивчення похідних іменників належить до актуальних проблем мовознавчої науки, що підтверджується наявністю численних вітчизняних і зарубіжних розвідок, які розкривають структурні (Р. І. Виноградова, О.А. Земська, М.Д. Степанова, P. Eisenberg, B.E. Oberle), семантичні (Л.М. Васильєв, О.Г. Бєляєвська, Є. А. Карпіловська, І. І. Ковалик, Н.Ф. Клименко, І. С. Улуханов) та прагматичні (Ф.С. Бацевич, Т.А. Космеда, Г.Г. Почепцов) аспекти словотвірних структур.

Окремі дослідження похідних іменників у площині словотвірної семантики в германістиці торкались деяких часткових питань, зокрема семантики афіксів (Р.Г. Гатауллін, Н.Г. Іщенко, Л. І. Сахарчук), словотвірного значення (Г. І. Артемчук, О.С. Кубрякова, Л.Ф. Омельченко, Р.З. Мурясов, І. С. Улуханов, Th. Schippan), стилістичної маркованості словотвірних структур (В. І. Говердовський, Т.В. Клюєва, Н.Г. Іщенко), категоріальної семантики (Л.М. Васильєв, Т.В. Клюєва, О.С. Кубрякова, М.В. Нікітін, Н.А. Прохорова, M. Rickheit, Th. Schippan).

Система похідних іменників зі значенням якості в сучасній німецькій мові, висвітлення проблем інтеграції та диференціації семантичних, категоріальних, словотвірних і прагматичних характеристик цих іменників ще не підлягали цілісному опису. Між тим необхідне всебічне розуміння еволюційних і дериваційних процесів у словотвірній системі сучасної німецької мови. Потреба в таких дослідженнях пов'язана із специфікою семантики похідного слова як номінативного знака, з особливостями динамічного процесу його формування.

Актуальність дисертаційного дослідження визначається спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення семантичних і прагматичних характеристик словотвірних структур з певним категоріальним значенням. Комплексний підхід до семантики і прагматики похідних іменників із значенням якості сприяє виявленню структурних, словотвірних, семантичних властивостей похідних іменників загалом, а також прагматичних умов їх функціонування в сучасній німецькій мові.

Зв'язок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах наукової теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету «Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: семантико-когнітивний, функціонально-прагматичний аспекти» (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол №2 від 27 вересня 2004 року). Проблематика дисертації вписується у коло питань, досліджуваних у межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України «Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс» (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол №6 від 31 січня 2005 року; номер держреєстрації 0103U003178).

Мета дослідження полягає у встановленні похідних іменників з категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові з погляду їх семантичних i прагматичних властивостей.

Мета дослідження визначила завдання:

– окреслити межі семантико-поняттєвої категорії «якість» у сучасній німецькій мові;

– охарактеризувати словотворчі форманти похідного слова в сучасній німецькій мові;

– розкрити компонентну структуру лексичного значення похідного слова в сучасній німецькій мові;

– визначити словотвірне значення похідних іменників на позначення якості у сучасній німецькій мові;

– з'ясувати особливості категоріальної семантики похідних іменників з категоріальним значенням «якість» у сучасній німецькій мові;

– семантично класифікувати похідні іменники зі значенням якості в сучасній німецькій мові;

– встановити парадигматичні відношення між аналізованими похідними іменниками в сучасній німецькій мові: їх лексико-словотвірну і словотвірну варіативність, словотвірну синонімію;

– виявити прагматичну зумовленість семантичних і стилістичних особливостей похідних іменників у сучасній німецькій мові.

Об'єктом дослідження є похідні іменники з категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові.

Предметом дослідження є семантичні та прагматичні характеристики похідних іменників зі значенням якості в сучасній німецькій мові.

Матеріал дослідження складають 4455 похідних іменників з категоріальним значенням якості, оформлені різними словотворчими формантами або нульовим суфіксом, вибрані з двомовних та одномовних словників за принципом спільних словникових дефініцій, з однаковими або різними словотворчими афіксами. Зазначені лексичні одиниці утворюють систему, яку складають близько 1000 синонімічних рядів.

Для досягнення мети та розв'язання поставлених науково-дослідницьких завдань застосовано такі методи та прийоми: словотвірний аналіз - для визначення словотвірних відношень; аналіз за безпосередніми складниками, який дозволив виявити смислові форманти словотвірної структури; метод компонентного аналізу - для виокремлення мінімальних компонентів семантичної структури похідних; трансформаційний метод - для з'ясування наявності або відсутності відношення похідності між однокореневими утвореннями за допомогою прямих трансформацій похідних у синтаксичні конструкції; метод польового аналізу - для проведення семантичної класифікації досліджуваних слів; метод словникових дефініцій - для опису основних первинних та вторинних номінацій у структурі похідного слова.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше вивчається семантика похідних іменників із категоріальним значенням «якість», виділено певні типи семантики похідних іменників на позначення якості (лексична, словотвірна, категоріальна) та взаємозв'язки між ними. Похідні іменники зі значенням якості класифіковано на основі спільних семантичних компонентів з огляду на такі критерії: фізичні властивості та зовнішні характеристики, абстрактні поняття, явища суспільного і соціального характеру. Розглянуто парадигматичні відношення між похідними іменниками з категоріальним значенням якості (лексико-словотвірні, словотвірні варіанти і словотвірні синоніми) та встановлено залежність їхніх відмінностей від семантичних і словотворчих ознак. Новими в роботі є обґрунтування специфіки категоріального значення, визначення його місця серед інших типів значень похідного іменника. Уперше з позиції прагмалінгвістики з'ясовано прагмасемантичні, прагмаконотативні та прагмастилістичні властивості похідних іменників на позначення якості в сучасній німецькій мові.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що його результати є певним внеском у теорію семасіології, теорію німецького словотвору, словотвірної семантики та словотвірної прагматики. Виділення особливостей словотвірної, лексичної і категоріальної семантики похідних іменників на позначення якості сприяє подальшому розв'язанню проблем словотвірної номінації та словотвірної деривації. Встановлення прагматичної значущості похідних іменників поглиблює знання про взаємозв'язки семантики та прагматики, прагматики та стилістики, прагматичного та конотативного значень. Теоретичні положення дисертації можуть слугувати базою для дослідження семантичних і словотвірних відношень похідних слів з іншими категоріальними значеннями осливостей взаємозв'язку семантики і структури складних слів та ін.

Практичне значення роботи пов'язане з можливістю використання її результатів у курсах лексикології (розділи: «Лексичне значення», «Семантичний аналіз лексики: синонімія», «Словотвір»), стилістики (розділи «Стилістичне значення і стилістичне забарвлення», «Питання слововибору: стилістична синонімія») та граматики (розділ «Частини мови: іменник»), на практичних заняттях з німецької мови.

Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на одинадцяти конференціях, у тому числі трьох міжнародних: «Мова і культура» (Київ, 23-26 червня 2003 р.), «Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність» (Київ, 11 жовтня 2005 р.), «Литовська англістика і германістика в міжнародному діалозі: традиції та перспективи» (Вільнюс, 18-20 вересня 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Лінгвістичні та лінгвокультурологічні аспекти навчання іноземців у вищих навчальних закладах України» (Дніпропетровськ, 15-16 травня 2008 р.) та семи міжвузівських науково-практичних конференціях: «Дні науки у Київському національному лінгвістичному університеті»: «Актуальні проблеми вивчення мов і культур» (Київ, 9-12 квітня 2002 р.), «Мови і культури у сучасному світі» (Київ, 8-11 квітня 2003 р.), «Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу» (Київ, 6-9 квітня 2004 р.), «Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі» (Київ, 6-8 квітня 2005 р.), «Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві» (Київ, 4-6 квітня 2007 р.), «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій» (Київ, 2-4 квітня 2008 р.), «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій - ІІ» (Київ, 1-3 квітня 2009 р.). Окремі розділи та дисертацію загалом обговорено на засіданнях кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету.

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях ВАК України (3,5 др. арк.), та двох тезах виступів на наукових конференціях (0,38 др. арк.). Загальний обсяг публікацій - 3,88 др. арк.

Загальний обсяг дисертації. Основний текст дисертації складає 187 сторінок, загальний обсяг роботи разом з додатком і бібліографією - 286 сторінок. Список використаної літератури містить 266 позицій, у тому числі 96 - іноземними мовами. Окремими рубриками виділено список довідкової літератури та список джерел ілюстративного матеріалу, які становлять, відповідно, 28 та 11 позицій. Положення і висновки дисертації ілюструють 3 рисунки та 5 таблиць.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатка й списків використаної наукової та довідкової літератури.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету й завдання роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне значення, практичну цінність отриманих результатів, наведено методи дослідження та сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі представлено теоретико-методологічні засади дослідження, визначено місце семантики в процесі номінації, висвітлено особливості лексичного значення непохідного і похідного слів, охарактеризовано систему похідних іменників з категоріальним значенням якості, оформлених суфіксами та префіксами, розглянуто семантико-поняттєву категорію «якість», виділено семантичні й структурні ознаки та функції афіксів, наведено словотвірні моделі й словотвірні типи похідних іменників зі значенням якості у сучасній німецькій мові, виокремлені в результаті дослідження.

У другому розділі висвітлено підходи до словотвірного та категоріального значень похідних, виявлено словотвірні, мотиваційні та семантичні відношення між ними, визначено поняття категоріальної семантики похідних та її специфіку, здійснено семантичну класифікацію похідних, розглянуто види парадигматичних відношень між значеннями похідних слів, наслідком яких є лексико-словотвірні й словотвірні варіанти та словотвірні синоніми похідних іменників сучасної німецької мови на позначення якості.

У третьому розділі описано структуру прагматичного значення, взаємозв'язки прагматичного компонента із семантичним, конотативним і стилістичним у межах структури лексичного значення похідного іменника сучасної німецької мови. Наведено класифікацію конотацій і розкрито стилістичні особливості похідних іменників зі значенням якості.

У загальних висновках подано теоретичні і практичні результати роботи, окреслено перспективи дослідження.

Додаток включає словник похідних іменників із категоріальним значенням якості, який містить 4455 лексичних одиниць, розміщених у 1000 словотвірних рядів, зокрема синонімічних.

Основний зміст

семантичний німецький іменник похідний

У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження семантики похідних іменників зі значенням якості в сучасній німецькій мові» словотвір розглядається як вияв міжрівневого співвідношення мовних одиниць, засобів і функцій, пов'язаний із формуванням і використанням похідного слова як номінативної одиниці, покликаної до виконання основної функції мови - відображення та осмислення дійсності в процесі мовного спілкування, що відбиває зовнішній та внутрішній досвід людини.

Похідне слово відрізняється від інших мовних номінацій - як у плані вираження, так і в плані змісту - способом реалізації основної для нього номінативно-репрезентативної функції. Зважаючи на подвійну співвіднесеність - з позамовною дійсністю і системою мови (О.С. Кубрякова) - похідні слова реалізують потенціал словотвірної системи у вигляді конкретних структур, що являють собою комбінації словотворчих засобів, які відображають певні лексичні і словотвірні відношення. Властивість подвійної референції має значення для поглиблення наших уявлень про семантику похідного слова. Власне лексичне значення дозволяє розглядати його як самостійну одиницю, а наявність референтного значення - як вторинну одиницю номінації. Словотвірне тлумачення похідного слова пов'язане з представленням його семантичної структури, яка включає мотивуюче слово, що корелює з основою похідного слова (Н.Г. Іщенко).

Похідні слова вже актом свого творення стають фактом мовної системи, носієм словотвірного і категоріального значень, які презентуються всією формально вираженою ономасіологічною структурою, демонструючи свою віднесеність до певного мовного класу, семантико-поняттєвих категорій через способи і засоби словотвірної системи сучасної німецької мови.

Зв'язки похідного слова розкривають особливості процесу номінативної деривації, пов'язані зі способом формування семантики, зокрема, співвіднесеної з категорією якості. Категорія якості належить до логічних категорій, виражає суттєвi риси предмета, завдяки яким він існує як частина реальної дійсності. Категорія якості взаємодіє з поняттям властивості, відповідно до якої предмети можуть бути подібними або ж відрізнятися один від одного, що знаходить вираження у формі, розмірі, кольорі предметів, зовнішніх ознаках тварин, рослин, людей, внутрішньому стані людини, її здібностях тощо. Якість - це загальна абстрактна властивість предмета, що реалізується в ньому. Однак ця властивiсть не є обов'язковою для окремого мовного позначення і може бути виражена через загальнограматичне значення предметності. Наприклад, iменнику die Schцnheit (краса) властиве загальнограматичне значення предметності з абстрагуючою ознакою якості, що передається за допомогою суфікса - heit, в структурі якого наявне категоріальне значення «риса зовнішності».

Лексичне значення похідної одиниці ґрунтується на лексичному значенні непохідного слова. Встановлено, що структура лексичного значення похідного слова охоплює денотативний, сигніфікативний, емотивно-конотативний, реляційний (структурний), прагматичний і морфолого-словотвірний компоненти. Наявність морфолого-словотвірного компонента є невід'ємною ознакою лексичного значення похідного слова. Саме він модифікує сигніфікативний компонент, надає додаткових конотативних і емотивних відтінків, взаємодіє з прагматичним компонентом, окреслюючи прагматичний потенціал похідного слова і його значущість у процесі комунікації.

Похідні іменники на позначення якості представлені різними словотвірними моделями, під якими розуміють стабільні структури з узагальненим лексико-категоріальним значенням, які здатні наповнюватися різноманітним лексичним матеріалом (М.Д. Степанова). Похідні іменники зі значенням якості в сучасній німецькій мові реалізуються в таких словотвірних моделях: безафіксально-похідна - з нульовою суфіксацією: der Ernst < ernst, der Gehorsam < gehorsam, die Scheu < scheu; префіксальна: die Ge+duld < dulden; die Un+gunst < die Gunst, das Un+recht < das Recht; суфіксальна: die Streng+e < streng; die Schцn+heit < schцn; die Reif+e < reif; die Neu+igkeit < neu; суфіксальна з видозміненим коренем (умлаутом): die Schдrf+e < scharf; die Hдrt+e < hart; die Nдss+e < nass; суфіксально-префіксальна: das Ge+lach+e, das Ge+birg+e.

Словотвірні моделі об'єднуються у словотвірні типи, які розглядаються як схеми (формули) побудови похідних слів, що характеризуються спільністю: 1) частиномовної належності твірних основ; 2) семантичної співвіднесеності між твірними і похідними словами; 3) формальної співвіднесеності твірних і похідних, а саме: участі одного і того самого способу словотворення, а також тотожності афіксів. У роботі визначені такі словотвірні типи іменників німецької мови з категорією якості: суфіксальний: die Dicht+heit, die Dicht+igkeit < dicht; die Dьster+keit, die Dьster+nis < dьster; префіксальний: die Un+fertigkeit < die Fertigkeit; der Ьber+eifer < der Eifer; суфіксально-префіксальний: die Un+dicht+е < dicht, die Un+dicht+igkeit < dicht; die Erz+feindlich+keit < feindlich; безафіксний словотвірний тип: das Dunkel < dunkel; der Gehorsam < gehorsam.

Розглядаючи семантичну структуру афіксів, ми спиралися на твердження, що їх лексичне значення десимантизоване, а вони наділені семантичним змістом і функціями, утворюють семантичну структуру, яка складається з лексико-категоріальних значень (Н.Г. Іщенко). До суфіксів, що беруть участь в утворенні похідних іменників на позначення якості, належать: - e, - esse, - heit, - keit, - igkeit, - (i) tдt, - ung, - schaft, - tum, - ismus, - ment, - anz/-enz, - erei, - elei. Названі суфікси виконують певні функції, внаслідок чого вони формують відповідну семантику похідних іменників. Транспонуюча, або структурна, функція змінює загальнокатегоріальне значення від процесуальності до предметності, наприклад: abstumpfen (притупляти; затуплюватися, отупляти) ® die Abstumpfung (отупіння, апатія). Мутаційна (семантична) функція змінює або видозмінює семантику похідного: звужує семантичний обсяг похідного слова, наприклад: zerstreut (розкиданий; розсіяний; неуважний) ® die Zerstreut+heit (розсіяність; неуважність); розширює семантичний обсяг, наприклад: lдcherlich (смішний, кумедний) ® die Lдcherlich+keit (кумедність; дріб'язковість, дрібниця). Модифікаційна, або стилістична, функція афіксів надає похідному слову певного конотативного або функціонально-стилістичного значення, наприклад: die Lдch+erei (насмішкуватість, кумедність) < lachen (сміятися, реготати) вміщує стилістичну маркованість.

Похідні іменники зі значенням якості переважно мотивовані ад'єктивними основами: die Ableitbar+keit, die Dumm+heit, die Dauerhaft+igkeit, die Dicht+e, а також субстантивними: die Gegner+schaft, die Moral+itдt; дієслівними основами: die Aufreiz+ung, die Anstreng+ung; основами дієприкметників: die Beschaffen+heit, die Besessen+heit; трапляються також числівникові основи: die Ein+heit, die Zwei+heit тощо; найпоширенішими серед фактичного матеріалу є ад'єктивні основи.

У розділі 2 «Словотвірна та категоріальна семантика афіксальних похідних іменників зі значенням якості в сучасній німецькій мові» розглядається словотвірна й категоріальна семантика, категоріальні й семантичні особливості афіксів, лексико-категоріальні ознаки твірних основ і семантичні класи досліджуваних похідних слів. Словотворчі форманти зі своїми категоріальними ознаками розширюють семантику похідного слова, додають спільних і відмінних семантичних компонентів. Тип і характер відношення між компонентами словотвірної структури похідного слова, тобто між твірною основою і словотворчим формантом, відображаються в словотвірному значенні. Словотвірне значення є значенням формально вираженого словотвірного типу, спільного для серії мотивованих слів з одним і тим самим формантом, яким ці слова відрізняються від тих, що їх мотивують (О.С. Кубрякова). Так, характер зв'язку похідного слова з предметом або явищем реального світу залежить від словотвірного типу, наприклад: 1) суфіксальним, у межах якого існують словотвірні моделі з суфіксом - ung від дієслівних основ: die Bearbeit+ung, die Ablehn+ung (ці слова мають спільне словотвірне значення ? «процес, дія»); 2) префіксальним, що реалiзується в словотвірних типах з префіксальними моделями: префікси un- + іменник та dis- + іменник, які виступають носiями словотвірного значення негативності: die Un+aufmerksamkeit, die Dis+harmonie «неуважність», «дисгармонія», тоді як префікс erz - надає іменнику die Erz+faulheit значення підсилення якості: «значні, надзвичайні лінощі».

Словотвірне значення розуміється у нашій роботі як семантична різниця між мотивуючим і мотивованим, яка виражена словотвірним формантом і регулярно відтворюється у межах певного словотвірного типу. За ступенем узагальненості виділено граматичне словотвірне значення, враховуючи частиномовну семантику похідного і твірного слів; лексико-словотвірне значення, що представлено типовими відношеннями між твірними і похідним словами певного лексико-граматичного класу і відповідної семантичної спеціалізації та мотиваційне значення, що виявляється через мотиваційну перифразу (синтаксичну конструкцію).

Категоріальне значення є передбачуваною категорією, оскільки воно виражається словотворчими засобами, потенційно закладено в словотвірній формі похідних з суфіксами, семантична форма яких становить сукупність лексико-категоріальних засобів. Завдяки багатозначності семантичної структури суфіксів - ung, - heit, - keit, іменники з цими суфіксами можуть виражати стан, якість та абстрактність: die Dunkel+heit, die Anstreng+ung. Категоріальне значення насамперед виражає частиномовне значення (це значення предметності в іменників, процесуальності - в дієслів, ознаки - в прикметників і т.д.) (О.С. Ахманова). Різновидами категоріального значення частин мови є значення лексичних категорій, представлених класами похідних слів. Вони належать до однієї частини мови і об'єднують певні категоріальні значення, що виражаються за допомогою різноманітних словотворчих засобів.

Афіксальну семантику, яка створюється за допомогою лексико-категоріальних значень семантичної структури афіксів, називають категоріальною семантикою. Вона охоплює категоріальне значення лексичних одиниць, яке характеризує слова, що належать до одного категоріального класу (наприклад, класу осіб, предметів, ознак, властивостей для іменників).

Формування категоріального значення залежить від перерозподілу смислових акцентів в ієрархії елементів словотвірної структури нового утворення. Так, при формуванні категоріальної семантики іменників на позначення якості роль словотворчого форманта відіграє формантна частина, а роль твірної основи виконує мотивуюча частина основи (О.С. Кубрякова). Формант маркує категоріальний компонент «якість» у його взаємодії із твірною основою. Так, під час формування категоріальної семантики похідного іменника die Schцnheit з категоріальним значенням «якість зовнішності» роль словотворчого форманта припадає на формантну частину - heit, а твірною основою є мотивуюча частина - schцn. Загальне категоріальне значення цього іменника - «предметність», категоріальне граматичне значення - «особа», часткове категоріальне значення - «краса».

Семантика похідних зі значенням якості зумовлена парадигматичними відношеннями, які ґрунтуються на спільності або відмінності семантичних і формальних компонентів, що надають можливість виявити варіативні та синонімічні відношення між досліджуваними одиницями.

Під варіативністю в роботі розуміється здатність до видозміни певної рівневої ознаки мовних одиниць, що спричиняє існування їхніх паралельних форм як вияву мовної надмірності чи економії.

При взаємодії лексичного й словотвірного елементів рівнів можливе утворення лексико-словотвірних і словотвірних варіантів. Словотвірні пари з максимальною семантичною тотожністю, наявністю однакових або варіантних словотворчих формантів, але різними твірними основами, називаються лексико-словотвірними варіантами (Н.Г. Іщенко): die Furchtsam+keit - die Дngstlich+keit, die Fruchtlos+igkeit - die Nutzlos+igkeit, die Fraulich+keit - die Weiblich+keit, die Eigen+heit - die Seltsam+keit - die Schrullig+keit. Словотвірні варіанти мають однакові твірні основи однієї й тієї ж частини мови з мінімальною розбіжністю на одну або дві словотвірні морфеми, як правило, вони оформлені варіантними суфіксами (Н.Г. Іщенко): die Eigenbrцtl+erei - die Eigenbrцt+elei, die Dьster+heit - die Dьster+keit).

Одиниці, що перебувають у синонімічних відношеннях, представлені в роботі словотвірними синонімами, які мають твірну основу із спільним коренем, синонімічні афікси, тотожне або близьке лексичне значення, але відзначаються наявністю семантичних, стилістичних, словотвірних, парадигматичних чи валентних відмінностей, наприклад: die Un+treu+e - die Treu+los+igkeit, das Miss+behagen - das Un+behagen.

Унаслідок проведеної семантичної класифікації аналізованих слів за принципом семантичного поля на основі спільних семантичних компонентів і словотвірних ознак у семантичному полі похідних іменників зі значенням якості виділено три семантичні класи (найчисленнішим з яких виявився перший із 41% слів, оскільки категорія якості переважно виявляється в загальних зовнішніх характеристиках. Другий і третій класи нараховують відповідно 35 та 24% лексичних одиниць):

1) фізичні властивості та зовнішні характеристики:

а) рослини, тварини, люди (фізична характеристика): die Dichte, die Fruchtbarkeit, die Hinfдlligkeit, die Kraftlosigkeit, die Schlappheit, die Trunkenheit;

б) приміщення, положення, форма: die Entferntheit, die Geschlossenheit, die Nдhe, die Rauheit, die Schдrfe, die Schiefheit, die Schrдge, die Stumpfheit;

в) величини, які можна виміряти (розмір, кількість, множина, ступінь, міра): die Breite, die Gesamtheit, die Gleichheit, die Hдufigkeit, die Kleinheit, die Seichtheit, die Unendlichkeit;

г) відношення, події, випадки: die Beschaffenheit, die Mannigfaltigkeit, das Unglьck, die Unmцglichkeit, die Unwahrscheinlichkeit, die Ursдchlichkeit, die Verдnderlichkeit;

ґ) час: die Bestдndigkeit, die Gleichzeitigkeit, die Hдufigkeit, die Kontinuitдt, die Seltenheit, die UnregelmдЯigkeit, die Vergдnglichkeit;

д) вимірювання та речовини, матерії (видимість, світло, колір, звук, температура, вага, агрегатний стан, запах, смак): die Durchsichtigkeit, das Halbdunkel, die Halbdurchsichtigkeit, die Gasfцrmigkeit, die Geschmacklosigkeit, die Farblosigkeit, die Feuchtigkeit, die Flьssigkeit, die Kдlte, die Lautlosigkeit, die Leichtigkeit, die Sprцde, die Undurchsichtigkeit, die Unsichtbarkeit, die Wдrme, die Weichheit, die Zдhigkeit;

е) спосіб пересування: die Beweglichkeit, die Langsamkeit, die Regellosigkeit, die Schnelligkeit;

2) абстрактні поняття:

а) бажання та дії: die Absichtslosigkeit, die Beharrlichkeit, die Entschlossenheit, die Geschicklichkeit, die Faulheit, die Freiwilligkeit, die Nachlдssigkeit, die Nьtzlichkeit, die Nutzlosigkeit, die Unbestдndigkeit, die Unwichtigkeit, die ZweckmдЯigkeit;

б) сприйняття органами чуття: die Empfindlichkeit, die Schwachsichtigkeit, die Sinnlichkeit, die Unempfindlichkeit;

в) відчуття, почуття, риси характеру: die Bescheidenheit, das Bewusstsein, die Dankbarkeit, die Einfachheit, die Eitelkeit, die Empfindlichkeit, die Erregbarkeit, die Hдrte, die Heiterkeit, die Geschmacklosigkeit, die Gleichgьltigkeit, die Feigheit, die Lдcherlichkeit, die Lebhaftigkeit, das Mitgefьhl, die Neidlosigkeit, die Reizbarkeit, die Schnelligkeit, die Schцnheit, der Undank, die Unzufriedenheit, die Zufriedenheit;

г) розумові здібності: die Aufmerksamkeit, die Begreiflichkeit, die Verstдndlichkeit;

ґ) процеси мислення: die Dьmmlichkeit, der Irrtum, die Klugheit, das Misstrauen, die Leichtglдubigkeit, das Schцpfertum, die Schlauheit, die Ungewissheit, die Unlogik, die Unwissenheit, die Verrьcktheit;

д) мовні знаки, величини, цінності: die Breite, die Einfachheit, die Kьrze, die Neuigkeit, die Offenkundigkeit, die Schwдche, die Stдrke, die Unwahrheit, die Unwesentlichkeit, die Verstдndlichkeit, die Wahrhaftigkeit;

3) явища суспільного і соціального характеру:

а) стосунки між людьми, суспільство, громадськість: die Ehelosigkeit, die Gastlichkeit, die Geselligkeit, die Geziertheit, die Hцflichkeit, die Feindschaft, die Keuschheit, die Prьderie, die Ungeselligkeit, die Unhцflichkeit, die Zдrtlichkeit;

б) господарство, економіка: die Freigebigkeit, der Geiz, die Kostspieligkeit, die Sparsamkeit, die Wirtschaftlichkeit;

в) право, етика: die Frevelhaftigkeit, die Gerechtigkeit, die Gesetzlosigkeit, die Rechtlosigkeit, die Tugendhaftigkeit, die Unredlichkeit, die Unschuld;

г) релігійність, надчуттєве: die Bigotterie, die Glдubigkeit, die Gцttlichkeit, die Frцmmigkeit, die Religionslosigkeit, die Religiositдt, die Sьndhaftigkeit, die Tugendhaftigkeit.

Таким чином, семантика похідних на - e, - esse, - heit, - keit, - igkeit, - (i) tдt, - ung, - schaft, - tum, - ismus, - ment, - anz/-enz, - erei, - elei залежить від спільних або диференційних семантичних і структурних ознак твірних основ і суфіксів, що сприяє виділенню словотвірної, категоріальної й парадигматичної семантики похідних іменників зі значенням якості. Це, своєю чергою, дозволяє просуватися далі у дослідженні категоріального значення «якість» і часткової категорії «абстрактність».

Розділ 3. «Прагматичний аспект афіксальних похідних із категоріальним значенням якості в сучасній німецькій мові». Прагматична семантика похідного слова у зіставленні з непохідним відрізняється тим, що значення похідного залежить від таких чинників, як твірна основа, формантна частина і формальна операція, якій підлягає вихідна твірна одиниця при творенні похідного слова. Похідне слово - це результат формальної операції, яку здійснив мовець; вона закріплює в мовному знаку відношення між явищами і предметами об'єктивної дійсності.

Діяльність мовця визначається як його індивідуально-особистісними рисами, так і метою комунікації, умовами мовлення, рольовим статусом адресата й адресанта, прагматичними умовами вживання готового похідного слова. Відомо, що значення в широкому розумінні цього слова сприймається як закріплений у мовній формі фрагмент інформації про світ. Похідна одиниця набуває свого значення завдяки уявленням мовця про реальний світ, що відображається мотивуючою і мотивованою основами та їх здатністю встановлювати між собою зв'язки. Тому складне і багатопланове значення похідного слова включає не лише власне лексичне і словотвірне, а й прагматичне значення. Прагматичне значення похідного слова визначається загальними прагматичними параметрами словотворчих формантів, які зумовлюють наявність притаманних лише похідному слову специфічних властивостей. Формування прагматичного значення похідного слова відбувається завдяки поєднанню словотворчих елементів і ситуативних умов їх використання. Прагматичне значення може формуватися в семантичній структурі полісемічного слова, наприклад, багатозначний іменник die Schnelligkeit (швидкість, прудкість, хуткість, моторність) може функціонувати у різних контекстах (М.В. Нікітін), як от: Die Schnelligkeit des neuen Dienstmдdchens (Моторність нової служниці), Die Schnelligkeit der Verbreitung der neuen Infektion (Швидкість поширення нової інфекції), Die Schnelligkeit des neuen Autos (Швидкість нового автомобіля).

Прагматична конотація афіксальних іменників на позначення якості розглядається нами в двох виявах: як інформація, додаткова до реалізації основного змісту, і як співвіднесена з емоціоналом (М.В. Нікітін) значення (суб'єктивно-оцінним компонентом змісту). Додатковий компонент значення мовної одиниці доповнює її предметно-логічний зміст відтінками оцінки, емоційності, експресивності, тобто системнозумовленими складниками значення. У другому випадку конотація обмежується лише тими елементами змісту, які додаються в мовленні (асоціативними, контекстними, прагматичними) і співвідноситься з емоціоналом значення, тобто з емоційно забарвленими компонентами, через оцінні слова. Іменники, які містять прагматичні компоненти в емоціоналі значення, обмежують можливості закріплення за принципом ситуативної варіативності: рольові стосунки учасників комунікації, гендерний підхід, рівне соціальне становище кожного з учасників комунікації.

Прагматичний конотативний компонент значення може посилюватися суфіксами: - erei, - elei, - ie, - e, - chen, - lein, - schaft: die Spielerei, die Eifersьchtelei, die Machelei, die Idiotie, die Dьrre, das Dummchen, das Menschlein, die Machenschaft і префіксами емоційної оцінки: erz-, un-, ьber- : die Erzfaulheit, die Unvernunft, die Ьberzahl.

Для прагматичних і стилістичних досліджень мовлення сформулювалася міждисциплінарна наукова галузь, яка отримала назву «прагмастилістика». Стилістика вже, зважаючи на свій предмет, з'явилася як така, що пов'язана з прагматикою. По-перше, типові комунікативні ситуації, що обслуговуються функціональними стилями, зумовлюють їхнє прагматичне навантаження. По-друге, для низки стилів, зокрема офіційно-ділового, газетно-публіцистичного, прагматичний компонент є визначальним у диференціації жанрів. Стилістика і прагматика вивчають мовлення і зосереджують свою увагу на виборі засобів для досягнення мети комунікації: в стилістиці - це загальне призначення конкретної сфери спілкування, в прагматиці - це миттєва мета конкретної мовленнєвої дії. Зв'язок стилістики і прагматики виявляється також у тому, що проблема вибору ефективних способів і засобів мовного відображення міжособових відношень вирішується саме на рівні окремих стилів і жанрових різновидів. Похідні слова на позначення якості, що розглядаються в прагмастилістичному контексті, є єдністю системних та індивідуально категоріальних значень. Значне поширення у мовленні отримали мовні одиниці й конструкції, що зберегли у більш або менш яскраво вираженій формі категоріальні смисли, які зумовлюють їх експресивність, вплив на емоційно інтелектуальну сферу мовця та виступають у його свідомості як значущі для формування будь-якого висловлювання. Вибір тих чи інших типів експресивних значень і засобів їхнього вираження залежить щоразу від прагматичної установки мовлення та її функціонально-стильового втілення.

Прагмастилістичний компонент значення залежить від типу мовлення і переважно притаманний лексиці, яка розглядається: 1) з погляду сфери вживання (жаргони, терміни, професіоналiзми, діалектизми); 2) з погляду активного чи пасивного вживання (загальновживанi слова, історизми, архаїзми, неологізми, оказіоналізми); 3) в аспекті стилістичної диференціації (нейтральна, розмовна, книжна, іронічна, меліоративна, пейоративна, експресивна лексика). Стилістично забарвлені слова протиставляються нейтральним як їх стилістичні синоніми і вживаються з одного боку, у «високому» (книжному), а з іншого, - у «зниженому» мовленні (слова розмовного стилю) (Д.М. Шмельов). Прикладом можуть слугувати нейтральні слова: die Dummheit (дурість; безглуздість, нісенітниця; дурниця), die Unabhдngigkeit (незалежність), die Gleichgьltigkeit (байдужість, знеохочення) та їхні синоніми: die Unbegabtheit (нездібність) - у високому стилі; die Blцdheit (безглуздя, нісенітниця) - у зниженому стилі; die Souverдnitдt (суверенітет) - у високому стилі; die Freiheit (вільність) - у нейтральному стилі; die Indifferenz (індиферентність; байдужість; нейтральність) - у високому стилі; die Wurstigkeit / die Wurschtigkeit (байдужість) - у зниженому стилі.

Стилістично забарвленими є також слова, форми слів і словосполучень, обмежені у своєму вживанні лише певним функціональним стилем. Наприклад, die Affigkeit (марнославство, марнолюбство, манірність; блазенство), die Blцdheit (безглуздя, нісенітниця) є характерними для розмовного мовлення, а die Elastizitдt (пружність, еластичність, гнучкість; тугість), die Kontinuitдt (безперервність, невпинність), die Souverдnitдt (суверенітет) - для наукового й офіційно-ділового стилів.

Звернення до прагматичного аспекту похідних іменників є цілком закономірним, оскільки виявляються основні умови реалізації прагматичного компонента значення похідних іменників з категорією якості, розглядається залежність його зміни від сфер вживання дериватів.

Висновки

Семантичний і прагматичний підходи до одиниць словотвірного рівня зумовили потребу детального висвітлення семантики й прагматики похідного іменника на позначення якості в сучасній німецькій мові.

Особливість похідних слів полягає в їх подвійній співвіднесеності: з позамовною дійсністю і системою мови (О.С. Кубрякова). Референція до світу слів є типовою для класу слів, з одного боку, і для одиниць вторинної номінації, з іншого. У співвіднесеності із системою мови похідні слова реалізують свій словотвірний потенціал у вигляді конкретних структур, які є комбінаціями словотворчих засобів.

Вивчення проблеми категоріальності в словотворі спирається на концепцію семантичних категорій, спiввiднесених з поняттєвими категоріями. У межах словотвірних категорій розглядається категорія якості, яка взаємодіє з поняттям властивості, що може бути виражено через загальнограматичне значення предметності. Якість - це загальна абстрактна властивість предмета, що реалізується в ньому. Похідний іменник належить не лише до загального класу предметів дійсності, а й до конкретного підкласу, який відповідає певному рівню абстракції. Досліджені похідні слова, крім загальної категорії предметностi, мають ще й лексичну категорію якості.

Наслідком дослідження стало виділення в роботі суфіксального, префіксального, суфіксально-префіксального словотвірних типів, які об'єднують словотвірні моделі похідних іменників зі значенням якості. Це суфіксальна модель із суфіксами: - e (die Frisch+e, die Dicht+e), - esse (die Akkurat+esse, die Delikat+esse), - heit (die Schцn+heit, die Dicht+heit), - keit (die Reizbar+keit, die Eitel+keit), - igkeit (die Kraftlos+igkeit, die Lebhaft+igkeit), - (i) tдt (die Intensiv+itдt, die Aggressiv+itдt), - ung (die Unordn+ung, die Erschцpf+ung), - schaft (die Gegner+schaft, die Bereit+schaft), - tum (das Helden+tum, das Analphabeten+tum), - ismus (der Ideal+ismus, der Relativ+ismus), - ment (das Raffine+ment, das Tempera+ment), - anz/-enz (die Arrog+anz, die Extravag+anz, die Korpul+enz), - erei (die Kind+erei, die Lдch+erei, die Schlamp+erei), - elei (die Frцmm+elei, die Mach+elei, die Eifersьcht+elei), - nis (das Verstдnd+nis, die Dьster+nis, die Finster+nis); префіксальна модель із префіксами: dis - (die Dis+harmonie, die Dis+kontinuitдt, die Dis+proportion), erz - (die Erz+faulheit, die Erz+narrheit), miss - (der Miss+erfolg, die Miss+helligkeit, der Miss+mut), un - (die Un+gewissheit, der Un+mut, die Un+treue).