Дериваційні та семантичні неологізми в лексичній системі української мови (на матеріалі тлумачного словника української мови в 20-ти томах)

Здійснений аналіз дериваційних інновацій свідчить, що словниковий склад мови збагатили одиниці саме тих сфер лексики, які сформувалися під впливом науково-технічного прогресу (фізика, медицина, біологія, техніка, інформатика, економіка, фінанси, юриспруденція та ін.) а також суспільно-політичних процесів.

4. Аналіз інноваційних процесів мови продемонстрував активну дію семантичної неологізації. Встановлено, що в сучасній українській літературній мові відбуваються такі активні семантичні процеси: метафоризація, термінологізація та детермінологізація, де першому належить провідна роль.

У межах семантичних явищ виявлено значну активність метафоричних переосмислень, що суттєво торкнулися іменникових та дієслівних номінацій, прикметникових семантичних неологізмів цього типу зафіксована невелика кількість.

У процесі метафоризації продуктивними виявилися такі моделі: зміна архісеми та актуалізація прихованої периферійної семи, зміна архісеми та актуалізація асоціативної семи, зміна архісеми та актуалізація функціональної семи, зміна архісеми та актуалізація семи «зовнішня форма». З'ясовано, що значна кількість нових лексико-семантичних варіантів функціонує як стилістично марковані, переважно розмовні та жаргонні одиниці лексики.

Аналіз типів семантичного переосмислення - термінологізації та детермінологізації - засвідчив такі основні моделі: збереження архісеми та зміна (або випадіння) диференційних сем, модифікація архісеми та зміна диференційних сем, зміна архісеми та додавання (зміна, випадіння) диференційних сем. Дослідження інноваційних процесів показало, що в результаті семантичних модифікацій значення з'явилася значна кількість нових одиниць на позначення понять науки і техніки, зокрема, інформатики, техніки, лінгвістики, біології, медицини, астрономії, а також юридичної та фінансової сфер.

Аналіз семантичних неологізмів продемонстрував, що внаслідок процесу детермінологізації словник поповнився також загальновживаними лексичними одиницями.

5. Виявлення основних неологічних процесів у лексико-семантичній системі сучасної української мови дозволило визначити основні тенденції її розвитку на сучасному рівні. Суттєвим напрямком розвитку мови є інтелектуалізація, про що свідчить поява великого масиву наукової лексики, яка значно розширила реєстр тлумачного Словника української мови в 20-ти томах. Виникнення значної кількості лексичних одиниць різних галузей знань є результатом інтенсифікації науково-технічного прогресу. Крім того, у сучасній мові розвивається також її експресивна, образна та емоційна сторона, що демонструє поява великого масиву нових слів на основі метафоризації. Таким чином функціонують основні загальні мовні тенденції, які є актуальними для забезпечення суспільної комунікації в сучасний період. Зазначимо, що активність неологізаційних процесів найменше позначилася на ядрі літературної мови - загальновживаній лексиці, яка виявила тенденцію до стабільності та стійкості складу. Свідченням цього є факт, що реєстр Словника української мови в 20-ти томах поповнився тими загальновживаними лексемами (як правило, дериваційними утвореннями), які здебільшого існували в мові, але з тих чи інших причин не були зафіксовані в 11-томному Словнику української мови.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Стратулат Н.В. Лексико-семантичний розвиток мовної системи (на матеріалі тлумачного Словника української мови в 20-ти томах) // Актуальні проблеми слов'янської філології. - Вип. ХІ. Лінгвістика і літературознавство / Ред. В.О. Соболь. - Бердянськ, 2006. - С. 24-29.

2. Стратулат Н.В. Прикметникові неологізми в лексичній системі української мови (на матеріалі тлумачного Словника української мови в 20-ти томах) // Система і структура східнослов'янських мов: Пам'яті академіка Л.А. Булаховського: Зб. наук. праць / Редкол.: В.І. Гончаров (відп. ред.) та ін. - К.: Знання України, 2006. - С. 69-76.

3. Стратулат Н.В. Абревіація як дериваційний процес у системі сучасної української мови (на м-лі 20-томного тлумачного словника) // Мовні картини світу / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2006. - С. 278-283.

4. Стратулат Н.В. Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови // Мовознавство. - 2007. - № 3. - С. 69-77.

5. Стратулат Н.В. Метафоричні інновації в лексичному складі української мови (на матеріалі тлумачного Словника в 20-ти томах) // Мова і культура. (Науковий журнал). - К.: Дім Дмитра Бураго, 2008. - Вип. 10. - Т.Х (110). - С. 55-62.

6. Стратулат Н.В. Інноваційна термінологія в Словнику української мови в 20-ти томах // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Випуск 16. Том 1. - Кам'янець-Подільський: Аксіома. 2008. - С. 160-165.

Анотація

Стратулат Н.В. Дериваційні та семантичні неологізми в лексичній системі української мови (на матеріалі тлумачного Словника української мови в 20-ти томах). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Український мовно-інформаційний фонд НАН України. - Київ, 2009.

Робота присвячена вивченню активних динамічних процесів розвитку лексичного складу української мови останніх десятиліть - кінця ХХ - початку ХХІ ст. - на матеріалі нового тлумачного Словника української мови в 20-ти томах та Словника української мови в 11-ти. У роботі висвітлено роль зовнішніх та внутрішніх чинників, що зумовлюють динаміку лексичної системи мови.

У дисертації в системному вигляді представлено основні інноваційні входження до Словника української мови - дериваційні та семантичні неологізми. Застосування словотворчого аналізу дало змогу описати дериваційні утворення, дослідити основні способи творення, виявити продуктивні словотвірні типи, визначити найважливіші лексико-граматичні групи новацій. На основі компонентного аналізу досліджено семантичні неологізми в межах семантичних процесів (метафоризація, термінологізація та детермінологізація), що обумовили появу нових значень, з'ясовано основні твірні моделі, які лягли в їх основу, встановлено відношення вихідного і похідного значень, а також сфери функціонування інноваційних одиниць в сучасній українській мові.

Ключові слова: лексика, семантичні та дериваційні неологізми, лексико-семантичні групи.

Аннотация

Стратулат Н.В. Деривационные и семантические неологизмы в лексической системе украинского языка (на материале толкового Словаря украинского языка в 20-ти томах). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Украинский языково-информационный фонд НАН Украины. - Киев, 2009.

Исследование посвящено изучению активных процессов развития лексического состава украинского языка последних десятилетий - конца ХХ - начала ХХІ веков - на материале нового толкового Словаря украинского языка в 20-ти томах и Словаря украинского языка в 11-ти томах, которые наиболее полно представляют собрание лексики украинского языка, в том числе и неологические образования. В работе рассмотрено теоретические проблемы развития лексико-семантической системы украинского литературного языка, определена роль внешних и внутренних факторов, которые влияют на динамический характер словарного состава языка и обуславливают возникновение языковых изменений.

В диссертации проводится анализ основных, наиболее распространенных инноваций в Словаре украинского языка - деривационных и семантических неологизмов.

Образование новых слов путем деривации играет ключевую роль в пополнении словарного состава украинского языка, определяет основное направление развития лексики и является основным источником расширения языкового диапазона словаря. Использование словообразовательного анализа дало возможность описать деривационные образования, исследовать способы словообразования, выявить продуктивные словообразовательные типы, характерные для различных лексико-грамматических разрядов слов. В работе определены основные лексико-семантические группы неологизмов, характерные для нашего времени, в частности, научной лексики: физики, медицины, биологии, техники, информатики, экономики, финансов, юриспруденции и др., а также общественно-политической лексики.

В диссертации проведено исследование качественных модификаций языковых единиц - изменение семантики слова, что приводит к возникновению семантических неологизмов. С помощью компонентного анализа было выявлено и описано основные процессы, которые стали причиной возникновения новых значений (метафоризация, терминологизация и детерминологизация). Установлены основные модели образования семантических инноваций: изменение архисемы и актуализация скрытой семы, изменение архисемы и актуализация ассоциативной семы, изменение архисемы и актуализация функциональной семы, изменение архисемы и актуализация семы «внешняя форма» (в метафоризации); сохранение архисемы и изменение (или выпадение) дифференциальных сем, модификация архисемы и изменение дифференциальных сем, изменение архисемы и введение (изменение, выпадение) дифференциальных сем (в терминологизации и детерминологизации). Определены сферы функционирования новых семантических единиц в лексике украинского языка. В результате процесса метафоризации возникли семантические неологизмы, которые обозначают наименования лиц, предметов, понятий, в меньшей степени - действий и процессов, а также незначительное количество - признаков и качеств. На основе терминологизации и детерминологизации формируется большой массив семантических неологизмов, которые пополнили сферы науки и техники, в частности, это касается таких отраслей, как информатика, техника, лингвистика, медицина, биология, астрономия, юриспруденция и финансы.

Проведенное исследование дало возможность проанализировать процессы неологизации в лексико-семантической системе современного украинского языка, обнаружить тенденции и пути его развития, определить качественные и количественные изменения, причины их возникновения и характер этих изменений.

Ключевые слова: лексика, семантические и деривационные неологизмы, лексико-семантические группы.

Abstract

Stratulat N.V. Derivational and semantic neologisms in the System of the Ukrainian language (on the material of the explanatory Dictionary of Ukrainian Language in 20 vol.). - Manuscript.

Dissertation for the Candidate's degree in Philology on the speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Ukrainian lingua-information fund of National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The thesis focuses on the study of active processes in the development Lexical structure of Ukrainian from 1980s to the present on the material of the new Explanatory Dictionary of Ukrainian Language in 20 volumes. The external and internal factors that cause the dynamics of the lexical system of language have been dealt with in the dissertation. The thesis deals with the analysis of the basic innovations that occur in the Dictionary of Ukrainian Language (derivational and semantic neologisms). The application of morphemic and word-formation analyses has made it possible to describe the derivational formations, investigate basic ways of creating, reveal productive word-formation types, outline the most important thematic groups of those innovations. On the basis of the component analysis the semantic neologisms have been examined.

In the dissertation the semantics processes (metaphorization, terminologization, de-terminologization), that have caused the appearance of new meanings have also been characterised. The basic models which underlie the semantic neologisms as well as the spheres of function of innovation units in the literary Ukrainian have been established.

Key words: vocabulary, derivational foundations, semantic neologism, thematic groups.

Размещено на Allbest.ru