Онтологія вторинного фразеотворення в різноструктурних мовах

При формуванні похідної ФО шляхом словотвірної заміни стрижневого компонента відбувається конвертація фрейму (М.Ф. Алефіренко, С.А. Жаботинська). Утворення похідних ФО типу нім. in ein Wespennest greifen `розворушити осине гніздо; нажити собі ворогів' - ein Griff ins Wespennest `наживання ворогів' розглядаємо як конвертацію акціонального фрейму у предметно-предикатний. Внутрішня форма є своєрідним кодовим переходом від довербального до вербального етапів породження мовної одиниці. Внутрішня форма ФО безпосередньо визначає сполучуваність та контекстуальне оточення цієї одиниці. Таким чином, внутрішня форма твірної одиниці зумовлює компонентний склад похідної фразеологічної одиниці при утворенні шляхом поширення компонентного складу та відособлення компонентів. Внутрішня форма твірної ФО визначає, які з компонентів ФО можна замінити і на які саме лексеми.

Так, ФО метр с кепкой `про людину, невисоку на зріст' стала твірною для ФО метр с бантом [бантиком] `про дівчинку, невисоку на зріст'. Компонент кепка можна замінити на лексему, яка позначає те, що мінімально збільшує зріст. Ознака `дівчинка' потребує використання лексеми на позначення того, що є характерним саме для дівчинки. Лексема бант [бантик] відповідає обом умовам. У дослідженні проаналізовано основні мотиваційні чинники вторинного фразеотворення: аналогію, контраст та фразеологічний образ. Встановлено особливості творення та функціонування похідних ФО, пов'язаних із твірними відношенням аналогії та контрасту (належність обох одиниць фразеотворчої пари до одного структурно-семантичного класу ФО; однакове емоційно-експресивне забарвлення одиниць; однакові сфери функціонування тощо). Показано різні механізми розвитку фразеологічного образу аж до асоціативного накладення образів.

Важливою буттєвою рисою похідних ФО є їхня діалогічність (в розумінні М.М. Бахтіна). Так, діалог сучасників з минулими поколіннями відбувається у паремійних палімпсестах: англ. Absense makes the heart grow fonder - of somebody else; нім. Ordnung ist das halbe Leben, aber die andere Hдlfte ist schцner; фр. Les loups ne se mangent pas entre eux, les belles-mиres non plus. Іноді діалогічність набуває експліцитного вираження у парцельованих конструкціях: Жизнь бьет ключом… По голове; Life is like a bed of roses… Full of pricks - чи коли перша частина похідної ФО виступає стимулом для співрозмовника, який продовжує фразу, відтворюючи похідну ФО цілком: «Ну , парень, далеко пойдет…» - «Ага, если милиция не остановит», - подхватил Савелий (В. Доценко. Охота Бешеного).

Висновки

1. Вторинне фразеотворення - це процес, у результаті якого на базі наявних у мові фразеологічних одиниць створюються нові, похідні фразеологічні одиниці, що заповнюють номінативні лакуни, на противагу розвитку варіантності, яку можна розглядати як вияв надлишковості у мові.

2. З усіх фразеологічних одиниць, що складають твірну базу вторинного фразеотворення, образно вмотивовані ФО мають найвищий фразеотворчий потенціал. У свідомості мовця образ твірної ФО розвивається, стає більш чи менш деталізованим, іноді буквалізується, а потім втілюється, об'єктивується у похідних одиницях. У процесі вторинного фразеотворення номінатор зазвичай намагається відновити втрачену образність невмотивованих одиниць, а іноді поновити образність вмотивованої ФО. Це свідчить, що образ є важливим чинником вторинного фразеотворення.

3. Вторинне фразеотворення може бути тривалим процесом набуття одиницею стійкості та відтворюваності, разом з тим за певних умов, наприклад, при використанні у популярних кінофільмах, піснях, телепередачах може бути практично миттєвим.

4. За співвідношенням формально-змістової структури твірної та похідної ФО, що є вихідною та результативною одиницями, процеси вторинного фразеотворення можуть бути внутрішньоструктурними та міжструктурними. За співвідношенням семантики - транспозиційними, транспозиційно-модифікаційними, транспозиційно-мутаційними, модифікаційними та мутаційними.

Крім того, що вторинне фразеотворення націлене на заповнення номінативних лакун, транспозиційні процеси всіх типів у сфері вторинного фразеотворення зумовлені синтаксичним фактором, який починає діяти у мовленні та спричиняє зміни ФО, у результаті яких похідна одиниця здатна виконувати нову синтаксичну функцію, займати нову синтаксичну позицію. Мутаційні та модифікаційні процеси є наслідком дії прагматичних чинників (експресивізації висловлювання, мовної гри тощо). За стильовим критерієм вторинне фразеотворення поділяють на внутрішньостильове та міжстильове. Кількісно в усіх досліджуваних мовах переважає перше, активізація останнього характерна для функціонування похідних ФО в останні роки, особливо в російській мові.

5. Більшість твірних одиниць в усіх досліджуваних мовах репрезентують динамічні ситуації - сценарії. Відповідно, сценарні ФО мають найвищий фразеотворчий потенціал, на відміну від одиниць, що дорівнюють прототипу.

6. Внутрішню форму твірної фразеологічної одиниці можна назвати своєрідним генотипом, оскільки вона є спадковою основою похідної одиниці, контролює її формування. У ній закладені шляхи можливих перетворень та розвитку - з одного боку, а з іншого - важливими є зовнішні умови творення одиниці. У фразеотворенні таким зовнішнім середовищем є дискурс, в якому відбувається творення ФО і який у згорнутому вигляді присутній у фразеологічній одиниці.

Список праць за темою дисертації

1. Набережнєва Т.Є. Аналогія як чинник вторинної фразеологізації / Тетяна Набережнєва // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство» - Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського національного університету, 2007. - Вип. 13. - Т. ІІ. - № 4/2. - С. 161-167.

2. Набережнєва Т.Є. Етапи вторинної фразеологізації та відображення цього процесу у сучасних ЗМІ (на матеріалі прислів'їв) / Тетяна Набережнєва // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Симферополь: ТНУ, 2007. - Том 20(59). - № 3. - С. 255-258.

3. Набережнєва Т.Є. Комунікативно-прагматичні функції прислів'їв-палімпсестів у мовленні / Тетяна Набережнєва // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского.- Симферополь: ТНУ, 2007. - Том 20(59). - № 6. - С. 270-273.

4. Набережнєва Т.Є. Структурно-семантична характеристика твірної бази вторинної фразеологізації / Тетяна Набережнєва // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. - Луганськ: Вид. Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, 2008. - № 9. - С. 59-63.

5. Набережнєва Т.Є. Похідний фразеологізм у його типологічних та генетичних зв'язках / Тетяна Набережнєва // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. - № 24. - Ч. ІІ. - С. 302-306.

6. Набережнєва Т.Є. Внутрішньоструктурні процеси вторинного фразеотворення / Тетяна Набережнєва // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 9 «Актуальні проблеми сучасного мовознавства». - К.: «Знання», 2008. - № 3. - С. 100.

7. Набережнева Т.Е. Пословичные и эптонимические палимпсесты в речи молодежи / Татьяна Набережнева // Slavenska frazeologija i pragmatika. - Zagreb: Knjigra, 2007. - S. 413-416.

Размещено на Allbest.ru