Дискурсивні слова турецького походження в текстах сучасних болгарських мас-медіа

Функціонування дискурсивних слів турецького походження в текстах сучасних болгарських мас-медіа. Особливості прагматичних, комунікативних, структурних та сполучних характеристик дискурсивних слів, турецької мови, їх комунікативної спрямованості.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 85,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У роботі проаналізовано ДС, запозичені з турецької мови, що активно вживаються в сучасному болгарському мас-медійному тексті. На підставі аналізу функціонально-семантичних характеристик ДС турецького походження, що вживаються в мас-медійних текстах, виділено чотири групи ДС: ДС суб'єктивної оцінки, ДС емоційної оцінки, ДС міри ознаки й релятивні ДС.

ДС суб'єктивної оцінки виражають ставлення адресанта до переданої інформації, допомагають адресату адекватно зрозуміти основний зміст повідомлення та сформувати власну думку. Серед ДС суб'єктивної оцінки виокремлено п'ять підгруп: ДС упевненості, невпевненості, заперечення, байдужості й бажаності. ДС упевненості (аслъм і зер) уживаються з метою переконати реципієнта в об'єктивності поданої інформації, сприяють вираженню достовірності й істинності висловленого, указують на впевненість адресанта у висловленому і його високий рівень поінформованості. Основною ознакою ДС невпевненості є сумніви автора в достовірності змісту висловлення (амджеба, бемлким, самнким, чумнким), спричинені існуванням імовірної перешкоди здійснення Р, відсутністю мотивації для розуміння ситуації (амджеба й бемлким); можливістю вибору адресанта з-поміж двох імовірних реалізацій однієї ситуації (амджеба, бемлким), невпевненістю адресанта в тому, що адресат його правильно зрозумів (чумнким), у підкресленні виокремленого елемента сукупності (самнким). ДС заперечення вказують на категоричне заперечення або незгоду адресанта з висловленим (йок, сакъмн, хич), на нестачу чи невелику кількість чогось, заміняють розгорнуту частину висловлення із запереченням, таким чином надаючи текстові динамізму (йок), пом'якшують різкість висловлення, виражають імпліцитну непряму незгоду (хич), застереження (сакъмн). Байдужість адресанта до змісту висловлення (немйсе) спричинена його суб'єктивним небажанням сперечатися, що зумовлене неважливістю висловленого для подальшого розвитку подій. Немйсе свідчить про закінчення висловлення, перехід до іншої теми чи до її узагальнення. Під час аналізу ДС кемшки були виділені функціонально-семантичні значення бажаності, ймовірності та шкодування.

ДС емоційної оцінки вказують на емоційний стан адресанта, викликаний сприйняттям дійсності, ставленням до суб'єкта чи об'єкта висловлення. Серед ДС емоційної оцінки виділено дві підгрупи: пов'язані з позитивними емоціями й пов'язані з негативними емоціями. ДС, що виражають позитивні емоції (амферим, амшколсун, емвала, мамшала), пов'язані з захопленням адресанта чимось чи кимось. Вони є абсолютними синонімами, повністю рівнозначними й характеризуються тотожними функціонально-семантичними ознаками, емоційно-експресивним забарвленням, місцем у формальній структурі висловлення, сполучуваністю. ДС, пов'язані з негативними емоціями (амамн, байгъмн, сиктимр, ямдец і язъмк), виражають реакцію автора на неприємні події, обставини тощо. Амамн, байгъмн і сиктимр характеризуються синонімічними відношеннями з віддаленим ступенем близькості та наявністю градуальних емоційно-експресивних відтінків у значенні: від менш емоційно-експресивного ступеня забарвлення в амамн до середнього в байгъмн і найвищого в сиктимр. Розчарування, виражене ямдец, і жаль, виражений язъмк, спричинені наслідками від події, дії, явища тощо.

Серед ДС міри ознаки, запозичених із турецької мови, виділено інтенсифікатори й квантифікатори. Інтенсифікатори (бамрем, баям й хептемн) виражають міру ознаки, якості, властивості об'єктів чи суб'єктів, яка або недосягає норми (бамрем), або перевищує її (баям й хептемн). ДС квантифікації (амнджак, баш, тамамн і хемле) виокремлюють щось одне, притаманне всій сукупності: особу, до якої звертається автор (амнджак), те, із чим жодним чином не може погодитися автор (баш), співучасника суб'єкта висловлення (тамамн), видове поняття з родового (хемле).

У текстах сучасних болгарських друкованих мас-медіа активно вживаються ДС, що позначають поєднання й уточнення. ДС поєднання (барабамр, немрде й хем) установлюють зв'язок між окремими словами, частинами висловлення, власне висловленнями й більшими складовими тексту. Демемк виражає уточнення, представлене синонімічним словом або висловленням, яке розкриває причину попередньої дії, її мету й передумови; конкретизує її, проводить паралель з іншими діями; підсумовує й узагальнює, а іноді пояснює значення метафоричного вислову чи прислів'я.

ДС можуть займати різне місце у формально-граматичній структурі висловлення: частина з них уживається тільки в його складі (аслъм, зер, амджеба, бемлким, самнким, чумнким, хич, кемшки, бамрем, баям, хептемн, баш, хемле, барабамр, демемк, немрде, хем), інші можуть формувати окреме висловлення (йок, сакъмн, немйсе, амферим, амшколсун, емвала, мамшала, амамн, байгъмн, сиктимр, язъмк, ямдец, амнджак, тамамн).

Дослідження показало, що ДС мають різний характер сполучуваності. Одні з них можуть сполучатися з іншими елементами висловлення, інші такої здатності не мають. Сполучуваність ДС є індивідуальною й різноманітною, уніфікувати її неможливо. Своєрідність кожного ДС проявляється також у можливості їх редуплікації (аслъм, йок, амамн), сполучуваності з іншими ДС (амнджак, баш, амамн та ін.). У таких випадках вони посилюють значення інших слів й, відповідно, значення всього висловлення.

Про адаптацію запозичених лексем у системі мови болгарської мови свідчить те, що частина проаналізованих ДС (амамн, аслъм, барабамр, амферим, амшколсун, хем та ін.) входить до складу болгарських фразеологічних зворотів.

ДС турецького походження є елементами розмовного мовлення, які почали використовуватися в текстах болгарських ЗМІ внаслідок їх демократизації. Вони вживаються як засоби експресивізації мови та виражають різне емоційне ставлення автора до повідомлюваного. ДС турецького походження також можуть використовуватися для вираження іронії та вживатися як засіб, що формує мовну гру.

Уживання ДС у текстах сучасних болгарських мас-медіа дозволяє авторові реалізувати свій інтерпретаційний задум, вибудувати аргументований, логічний текст, виокремити найважливіше, сприяє полегшенню сприйняття та запам'ятовування тексту адресатом. ДС пом'якшують категоричність, наголошуючи на різносторонньому погляді на проблеми, ситуації, урахуванні адресантом різних обставин.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Огієнко І. С. Особливості функціонування повторюваного дискурсивного слова хем у сучасному болгарському медійному дискурсі / Огієнко І. С. // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського: зб. наук. праць. - Вип. 7. - К. : ВЦ «Просвіта», 2007. - С. 155-163. - (Бібліотека Інституту філології).

2. Огієнко І. С. Екстралінгвістичні умови реактуалізації тюркізмів у сучасному болгарському медійному дискурсі / Ірина Огієнко // Проблеми слов'янознавства. - Львів : ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. - № 57. - С. 191-198.

3. Огієнко І. С. Дискурсивне слово аман у сучасній болгарській мові: походження, значення, функціонування / Огієнко І. С. // Культура народов Причерноморья : научн. журнал. - Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2008. - № 132. - С. 71-74.

4. Огієнко І. С. Дискурсивне слово анджак у сучасному болгарському медійному дискурсі / Огієнко І. С. // Культура народов Причерноморья : научн. журнал. - Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2008. - № 137, т. 2. - С. 122- 126.

5. Огієнко І. С. Болгарсько-турецький білінгвізм та його наслідки / І. С. Огієнко // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. - Вип. 24, ч. 3. - С. 14-20. - (Бібліотека Інституту філології).

6. Огієнко І. С. Хич як маркер підсилення (на матеріалі сучасного болгарського медійного дискурсу) / Огієнко І. С. // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського: зб. наук. праць (Ювілейний випуск до 120-річчя з дня народження). - К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. - С. 131-141. - (Бібліотека Інституту філології).

7. Огієнко І. С. Барем у сучасному болгарському медійному дискурсі / І. С. Огієнко // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. - К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. - Вип. 25, ч. 3. - С. 114-118. - (Бібліотека Інституту філології).

8. Огієнко І. С. Функціонально-семантичне значення дискурсивного слова аферим (на матеріалі текстів сучасних болгарських мас-медіа) / Огієнко І. // Культура народов Причерноморья : научн. журнал. - Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2008. - № 163. - С. 85-88.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Зміст слів іншомовного походження із обраного фаху. Відокремлення із величезної кількості слів іншомовного походження терміносистеми економічного змісту дає можливість студентам-економістам працювати з ними під час занять із "Української ділової мови".

    методичка [61,2 K], добавлен 08.03.2009

  • Значення слів тюркського походження та їх історичні аналоги в болгарській мові. Історія пересування племені булгарів на їх сучасну землю. Назви страв національної кухні, запозичених з турецької мови як результат довготривалого впливу Османської імперії.

    реферат [8,8 K], добавлен 02.06.2015

  • Написання подвоєних і неподвоєних приголосних у словах іншомовного походження. Передача звука j та голосних. Апостроф перед я, ю, є, ї. Знак м'якшення після приголосних д, т, з, с, л, н. Відмінювання слів іншомовного походження. Правила правопису прізвищ.

    конспект урока [39,6 K], добавлен 10.03.2011

  • Визначення поняття "абревіатура". Проблема виокремлення абревіатурних морфем у сучасному українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості аброморфем та місце у структурі складноскорочених слів. Аналіз розходження складних слів з абревіатурами.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 07.02.2012

  • Процес надходження іншомовних слів в словниковий склад англійської мови. Походження і значення запозичень. Внутрішньо лінгвістичні і екстралінгвістичні причини даного явища. Приклади використання запозиченої лексики в газетно-публіцистичному стилі.

    курсовая работа [55,9 K], добавлен 26.03.2015

  • Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.

    реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010

  • Походження мови як засобу спілкування. Гіпотеза звуконаслідувального походження мови. Сучасна лінгвістична наука. Зовнішні, внутрішні фактори, що зумовлюють зміни мов. Спорідненість територіальних діалектів. Функціонування мов у різні періоди їх розвитку.

    реферат [34,0 K], добавлен 21.07.2009

  • Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.

    дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Закріплення державної мови традицією або законодавством. Українська мова - мова корінного населення України. Поширення викладання мови в навчальних закладах. Розвиток літературної мови за рахунок повернення вилучених слів та слів регіонального походження.

    контрольная работа [20,8 K], добавлен 10.12.2011

  • Місце фразеологізмів в мовній картині світу. Способи відображення семантичних, прагматичних і культурологічних особливостей у лексикографічному портреті фразеологічних оборотів англійської та української мови, що не мають відповідностей в системі слів.

    дипломная работа [102,7 K], добавлен 17.08.2011

  • Аналіз стратегій і тактик мовлення персонажів. Використання комунікативних стратегій у сучасних німецькомовних оповіданнях: втішання, вмовляння та залякування. Аналіз їх визначальних характеристик на мовленнєвому, лексичному та синтаксичному рівні.

    статья [25,1 K], добавлен 07.11.2017

  • Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014

  • Албанська мова - державна мова Албанії, її належність до індоєвропейської родини та генетична близькість зі зниклими іллірійською та мессапською мовами. Лінгвістичні особливості албанської мови. Вільний порядок слів у реченні, граматична структура.

    реферат [21,4 K], добавлен 24.03.2012

  • Лексика - це словниковий склад мови з фразеологією включно. Лексикологія. Слово як центральна одиниця мови. Виникнення слів. Лексема і словоформа. Природа лексичного значення слова. Фразеологізми як особливий вид лексики. Походження фразеологізмів.

    реферат [27,5 K], добавлен 17.03.2008

  • Особливості дослідження понять і класифікація термінів в англійській мові. Вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю на прикладі циклу оповідань А. Азімова "I, Robot".

    курсовая работа [44,3 K], добавлен 03.10.2013

  • Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.

    реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009

  • Загальна характеристика основних гіпотез виникнення мови, у тому числі теорії божественності її появи. Історичні відомості про проведення "царських експериментів" з визначення природної, "першої правильної" мови. Аналіз походження та джерел Адамової мови.

    реферат [27,2 K], добавлен 11.09.2010

  • Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.

    курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012

  • Вигук та звуконаслідування як частини української мови, відвигукові одиниці: поняття, особливості, класифікація. Структурно-семантичний зміст та функціональна характеристика вигуків і ономатопоетичних слів. Стилістичне використання вигукової лексики.

    курсовая работа [92,4 K], добавлен 18.09.2014

  • Граматична правильність мовлення як ознака культури мовлення. Особливості якісних прикметників вищого ступеня. Поєднання слів у словосполучення як мінімальний контекст. Утворення двох числових форм іменників. Точність мовлення: синоніми та омоніми.

    реферат [22,4 K], добавлен 17.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.