Маркери емоційності у спонтанній комунікації (на матеріалі Британського національного корпусу текстів)

Експресивність досягається шляхом уживання неформальної, стилістично маркованої лексики, яка виокремлюється у дві групи: групу повнозначних та групу неповнозначних лексичних одиниць. Повнозначні лексичні одиниці представлені у великій кількості фамільярною, образливою (нецензурною, лайливою, вульгарною), сленговою та жаргонною лексикою. Група неповнозначних лексичних одиниць в емоційному мовленні складається зі стереотипної, часто вживаної, частково або повністю десемантизованої лексики, яка легко (автоматично) відтворюється за допомогою мінімальних затрат мовленнєвих зусиль. Найчастотнішими з них є вигуки, лексичні інтенсифікатори емоційності, стереотипні пестливі, фамільярні або грубі слова-звертання. Емоційний дискурс є лексично збідненим, оскільки складається з найбільш уживаних, простих слів, які першими спадають на думку.

Семантичні примітиви, насиченість як ситуативно детермінованими дейктиками (займенниками, прислівниками тощо), так і такими, що не обов'язково орієнтовані на об'єкт реальної ситуації, теж властиві емоційному спонтанному мовленню.

Перенасиченість вигуками, що здатні передавати емоції в мовленні та імплікувати значення згоди/незгоди, модальні значення імперативного характеру, є також особливістю емоційного спонтанного мовлення. Характерним є те, що вигуки у спонтанному емоційному мовленні не тільки не прив'язані до ініціальної чи фінальної позиції у висловлюванні, а й можуть переривати висловлювання в будь-якому місці, водночас вони можуть бути самостійною достатньою відповіддю на репліку-стимул .

Маркери хезитації на зразок mm, er (які майже не засвідчені в літературних творах) не мають комунікативного навантаження, проте є елементами, що свідчать про емоційний та ментальний стан мовця, і отже - своєрідним ключем для правильного розуміння його репліки.

Пейоративна лексика в емоційному спонтанному мовленні не завжди є лайкою, спрямованою на співрозмовника й орієнтованою на його приниження; вона може бути відбитком емоційного стану мовця і, як така, не містити образи і не бути конфліктогенним елементом комунікації (за взаємної відсутності в комунікантів упередження щодо її вживання).

Емоційному мовленню властиве використання простих речень, що пояснюється спонтанністю емоційного мовлення, оскільки відбір мовцем мовленнєвих форм та конструкцій відбувається не свідомо, а під впливом емоцій та ситуації спілкування. Як наслідок, емоційному англійському мовленню притаманні еліптичні або незакінчені речення, порушення в побудові синтаксичних структур, паузація, повтори тощо.

Емоційний дискурс є інтерактивним спонтанним інформаційно значущим рематичним мовленням, що розвивається за принципом ланцюжкової реакції, тобто формується шляхом асоціативного нанизування окремих висловлювань в одне ціле. Такий принцип побудови цього дискурсу зумовлює розмитість/нечіткість і фрагментарність подачі інформації з нечітко вираженою когезією.

У прагматичному аспекті емоційний дискурс є “Его”-мотивованим, оскільки адресат дбає про себе й досить часто йому байдуже до почуттів співрозмовника, що позначається на процесі емоційного мовлення і спричиняє дезорганізацію останнього. Через це емоційне мовлення характеризується високим емоційним напруженням комунікантів, їх неврівноваженістю.

Істотну роль у дослідженні емоційного мовлення відіграють позамовні чинники впливу на емоційний контур комунікації, зокрема вікові, гендерні, соціальні й культурні особливості комунікантів. Реальне спілкування, важливою ознакою якого є спонтанність, непідготовленість, характеризується особливостями структури емоційних комунікативних одиниць та їх лексичного наповнення.

Синтаксичній організації спонтанного мовлення властиве порушення граматичних норм. Інтонація та ситуація мовлення можуть компенсувати вагому частку лексично не вираженої інформації, і тому емоційне мовлення характеризується відсутністю обов'язкових для писемного мовлення елементів висловлювання, порушенням його лінійності, своєрідним мовленнєвим лібералізмом щодо порядку слів та повторами.

У спонтанному мовленні, порівняно з писемним, значну роль відіграють питальні та наказові речення. Питальні речення здатні не тільки задовольняти пізнавальні інтенції мовця, а й передавати увесь спектр його емоцій та інтенційних прагнень - від констатацій та побажань до спонукань і наказів. Наказові речення мають широкий спектр експресивного вираження - вони вживаються як категоричні прохання, накази, застереження, заклики до уваги тощо.

Перспективи дослідження спонтанного мовлення пов'язані з вивченням його особливостей у різних видах дискурсу, де переважає підготовлене мовлення з уточненням синтаксису непідготовленого мовлення, з детальним фонетичним аналізом спонтанного мовлення в усіх його проявах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Смашнюк О.І. Вигук як маркер емоційності висловлювання / Оксана Іванівна Смашнюк // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 16. Книга 2. - С. 207 - 210.

2. Смашнюк О.І. Вплив гендерного фактора на синтаксичну структуру емоційного висловлювання у сучасному англійському мовленні / Оксана Іванівна Смашнюк // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 18. Книга 2. - С. 187 - 190.

3. Смашнюк О.І. Метафори-гіперболи в емоційному мовленні / Оксана Іванівна Смашнюк // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. праць. - Ужгород: Ліра, 2005. - С. 160-165.

4. Смашнюк О.І. Питальні речення в емоційному мовленні / Оксана Іванівна Смашнюк // Сучасні дослідження з іноземної філології: Зб. наук. праць. - Ужгород: ПП Підголіцин П.Ю., 2006. - С. 313 - 317.

5. Смашнюк О.І. Роль прикметникового означення в емоційних висловлюваннях / Оксана Іванівна Смашнюк // Лінгвістика. Мова та соціокультурний простір: Зб. наук. праць. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - №3 (9). - С. 203 - 208.

6. Смашнюк О.І. Вираження емотивності в спонтанному мовленні (на матеріалі Британського національного корпусу) / Оксана Іванівна Смашнюк // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. - Вип. 23. Частина 3. - С. 34 - 38.

7. Смашнюк О.І. Емоційний компонент у спонтанному мовленні британських підлітків (на матеріалі The British national corpus) / Оксана Іванівна Смашнюк // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Зб. наук. праць. - Луганськ: Альма-матер, 2007. - №10 (127). - С. 118 - 124.

8. Смашнюк О.І. Специфіка повторів в емоційному мовленні / Оксана Іванівна Смашнюк // Слов'янський вісник: Зб. наук. праць. - Рівне: РІС КСУ, 2007. - С. 271 - 274.

АНОТАЦІЇ

Смашнюк О.І. Маркери емоційності у спонтанній комунікації (на матеріалі Британського національного корпусу текстів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

У дисертації висвітлено результати комплексного аналізу автентичного спонтанного, емоційно забарвленого мовлення, представленого у вигляді різноманітних комунікативних ситуацій у Британському національному корпусі (BNC). Матеріали BNC, що містять приклади і зразки діалогічного та монологічного мовлення, дозволяють скласти об'єктивне враження про вплив емоцій на спонтанну комунікацію.

У дисертації встановлені позалінгвальні фактори (віковий, гендерний, соціокультурний), які обумовлюють преференції у виборі лексичних, граматичних і прагматичних засобів вираження емоцій і створюють відповідні відмінності в емоційно навантаженому дискурсі. У роботі виявлені типові лексичні засоби вираження емоцій в англійському спонтанному мовленні, до яких належать прикметники, вигуки, семантичні примітиви, звертання, ідіоми, одиниці зниженого стилістичного тону, одиниці зі значенням заперечення, одиниці з семантикою інтенсивності. У роботі також описано вплив емоцій на синтаксис емоційного мовлення і прагматику.

Ключові слова: Британський корпус англійської мови, емоційне мовлення, спонтанне мовлення, маркери емоційності.

Смашнюк О.И. Маркеры эмоциональности в спонтанной коммуникации (на материале Британского национального корпуса текстов).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

В диссертации освещаются результаты комплексного анализа аутентичной спонтанной эмоционально-насыщенной речи, представленной в виде разнообразных коммуникативных ситуаций в Британском национальном корпусе (BNC). Материалы BNC, содержащие примеры и образцы диалогической и монологической речи, позволяют составить объективное представление о влиянии эмоций на спонтанное общение.

В работе определены экстралингвальные факторы (возрастной, гендерный, социо-культурный), влияющие на преференции в выборе лексических, грамматических и прагматических средств выражения эмоций и создающие соответствующие отличия в эмоционально-насыщенном дискурсе. В работе выделены типичные лексические средства выражения эмоций в спонтанной английской речи, к которым относятся прилагательные, междометия, семантические примитивы, обращения, идиомы, единицы сниженного стилистического тона, единицы со значением отрицания, единицы с семантикой интенсивности. В работе также описано влияние эмоций на синтаксис и прагматику эмоциональной речи.

Ключевые слова: Британский корпус английского языка, эмоциональная речь, спонтанная речь, маркеры эмоциональности.

Smashnyuk O.I. Emotions Markers in Spontaneous Speech (on the basis of the British National Corpus).

A Thesis for the Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2008.

The thesis contains detailed analysis of language means used to express various emotions, to convey and reveal emotional state of the speaker in authentic spontaneous communication in Modern English discourse. Emotions make an indispensable part of human psyche and human behavior. Naturally, they become an important component of spontaneous communication. The analysis was carried out on the basis of the British National Corpus (BNC), namely, spontaneous conversations. The BNC material covers various and numerous social and generic uses of Modern English and contains samples of spontaneous speech of representatives of different age groups, of different education level, of different ethnic background that makes it possible to get objective data about present-day spontaneous communication. Modern Information and Communication Technologies, lately digital technologies contribute to linguistic research of spontaneous speech, simplifying recording, accumulation and processing of the data. Nowadays Corpus Linguistics both extends methods of modern linguistic research and provides material to carry out other types of analysis. Representative samples within BNC give an opportunity to apply discourse analysis, conversation analysis, theory of speech acts, pragmatics, communication linguistics to authentic spontaneous speech not imagined, edited, imitated as it was done before.

Chapter 1 reveals the correlation of the terms emotions, emotivity and expressiveness which are closely connected with spontaneous communication, different views on these phenomena in Linguistics. It also tackles wide range of emotions which is summarized in the table in the addendum. Extralinguistic factors which make impact on emotional spontaneous speech, namely, gender, age, social and cultural background of the interlocutors are considered in detail on the BNC material.

Chapter 2 covers analysis of lexical means which mark emotions .in spontaneous communication. Emotional spontaneous speech is characterized by simplified lexical packaging therefore the lexical units associated with emotions are not multi-syllable and rarely used words. They are frequent words which belong to the core of the English vocabulary. Therefore English spontaneous speech is abundant with semantic primitives which squeeze out more sophisticated words under impact of diverse emotions in communication. These lexical units include adjectives with positive and negative evaluative meaning which reveal emotional reaction of the speaker. Good and bad are used in correlation 5 to 1. Functionally, in spontaneous speech so called semantic superlatives like splendid, horrible etc. are close to interjections. Interjections in present-day spontaneous speech reveal wide range of emotions and can be used in initial, middle and final positions of the sentence, sometimes several interjections make a chain. Final position of interjections is connected with the function of feedback. The range of interjections used in authentic spontaneous communication, where well dominates, differs from the scope described in the linguistic works which are the result of literature and drama analysis. Among 'egocentric' adjectives which are used to describe emotional state, surprised prevails. Words connected with emotional aspect of physical states are insignificant in communication.

Idioms which mirror ethnic mentality and contribute to expressiveness of speech turned out to be rare elements in spontaneous speech. Idioms used to express emotions in spontaneous communication fall into five groups - anger and irritation, frustration and fear, sadness, happiness and love. Idiomatic clusters of words which occur in spontaneous communication include color terms, zoo-elements (cow, swine, rat) and are used mostly to convey negative evaluative and pejorative meaning. Most often slangy words and such lexical units as, fool, bitch, bag express negative attitude of the speaker both to himself/ herself and the addressee.

The range of other lexical units which signal emotional whirlpool, tangle of emotions in communication include nouns mostly of generalized meaning, numerals, pronouns and adjectives with the meaning if indefinite big quantity. Among typical components of spontaneous speech we can single out frequently used verbs associated with basic activities; prepositions of spatial semantics, words of temporal semantics.

Hesitation markers like mm, mhm are used more often in authentic spontaneous speech than in imitated communication.

Informal spontaneous communication is impossible without different address forms. Use of darling, the most typical and frequent kind of address, varies from emotionally neutral to emotionally charged context.

Negation accompanies emotions in spontaneous speech. Among negative words none is the most frequent one but never turns out to be more emotionally-charged. Never occupies more important communicative position in a sentence than no. These negation-relevant language units express warning, prohibition, fear, surprise, astonishment.

Chapter 3 shows that spontaneous speech is characterized by simplified syntactic structures, with simple non-extended, elliptical sentences. Complex sentences with any type of clauses are extremely rare. Simplified syntactic structures in spontaneous speech are being segmented into more elementary syntactic units and separate words. Omission of the subject and predicate of the sentence, obligatory in English grammar, is compensated in spontaneous communication by non-verbal means and context. Interrogative and imperative sentences acquire additional pragmatic meaning. Directive utterances are used to convey order, categorical request, warning. Interrogative sentences very often reveal emotional evaluation. Repetition signals of emotional whirlpool in communication.

Key words: BNC, emotional speech, spontaneous speech, emotions markers.

Размещено на Allbest.ru