Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

АВТОРЕФЕРАТ

Прикметники зі значеннями "егоїстичний" - "альтруїстичний": системно-квантитативні аспекти функціонування в німецькомовній картині світу

10.02.04 - германські мови

Черська Жанна Борисівна

Чернівці - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Огуй Олександр Дмитрович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

професор кафедри германського,

загального і порівняльного мовознавства,

завідувач кафедри іноземних мов

для гуманітарних факультетів.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кусько Катерина Яківна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри іноземних мов

для гуманітарних факультетів;

кандидат філологічних наук, доцент

Ягупова Лариса Миколаївна,

Донецький національний університет,

доцент кафедри германської філології.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Одним із класичних підходів до вивчення лексичних одиниць у лінгвістиці вважають семасіологічний, за яким об'єктом дослідження є значення чи зміст номінативних одиниць різних рівнів мови (О. Селіванова), що відзначаються системно-польовою організацією. Паралельно із семасіологічним аспектом застосовується ономасіологічний підхід до вивчення мовних явищ, який має семіотичне спрямування і ключовою одиницею якого є мовний знак. На сучасному етапі становлення ономасіологічної когнітології виникають нові завдання для реалізації цього аспекту - виявлення когнітивного механізму породження найменувань як лінгво-психоментальної операції в проекції на активовані фрагменти концептуальних структур (О. Селіванова). З розвитком нової наукової - постнеокласичної парадигми (В. Кибрик) дослідження лексичних одиниць усе частіше вимагає комплексного підходу. З огляду на це вважаємо актуальним поєднання ономасіологічного та cемасіологічного підходів з метою цілісного вивчення не дослідженого досі “мозаїчного” (за Й. Тріром) фрагменту “мовної картини світу” (МКС).

У розумінні МКC, яка виявляє себе як ономасіологічна систематизація плану змісту мови засобами її вербалізації (О. Огуй, Р. Мельник), можливі різні інтерпретації, проте всі лінгвісти визнають, що мовна модель світу закріплена й виражена передусім у мові (О. Урисон). Через мовну картину світу реалізовує себе, за сучасними когнітивними підходами, т.зв. концептуальна картина світу (ККС) - “феномен, який віддзеркалюється в свідомості людини у форматі вторинного існування об'єктивного світу і який є результатом її абстрагуючої діяльності”. Саме дослідженням ККС займається концептологія (А. Бєлова, А. Вежбицька, С. Воркачев, С. Жаботинська, В. Іващенко, В. Карасик, Ю. Караулов, О. Кубрякова, В. Козловський, Г. Колшанський, А. Приходько, М. Полюжин, Ж. Соколовська, Ю. Степанов, Й. Стернін, Р. Фрумкіна; Г. Лакофф, Р. Ленекер та ін.). МКС ґрунтується на концептуальній картині світу. Тому в основі цього дослідження лежить концептосистема як поєднання взаємопротиставлених концептів - одиниць узагальненого мовно-ментального ресурсу з етнонаціональними чи культурно-зумовленими уявленнями людини про дійсність (О. Бабушкін, А. Вежбицька, І. Іващенко, О. Кубрякова, Ю. Степанов та ін.). Поряд із тим, враховуючи недоступність концептів безпосередньому спостереженню, вважаємо за доцільне застосувати індуктивний підхід з елементами формалізації (замість традиційного дедуктивного підходу, що частково уможливлює авторський суб'єктивізм). Ми схиляємося до думки, що “різночастиномовні” (О. Огуй) ономасіологічні позначення, охоплені певним понятійним комплексом (Й. Трір) чи концептом, мають близьку семантику, завдяки чому вони належать у семасіологічному ракурсі до певного різночастиномовного семантичного поля (у розумінні Й. Тріра) та його складників - лексико-семантичних груп (ЛСГ) однієї частини мови. Саме ЛСГ як групу одночастиномовних слів, які синонімічно пов'язані сильними зв'язками з основним значенням або з одним із значень домінанти, можна об'єктивно дослідити за допомогою формалізованої методики В. Левицького, Л. Бистрової, М. Капатрука.

Отже, лексико-семантична система мови як засіб вербалізації ККС може бути оптимально вивчена на основі дослідження шляхів становлення й функціонування лексико-семантичних угруповань, а саме - полів та лексико-семантичних груп. Перспективним шляхом семасіологічного вивчення лексики є ЛСГ завдяки здатності виявляти широкий спектр синтагматичних зв'язків, парадигматичних відношень та епідигматичних характеристик між компонентами групи. егоїзм альтруїзм прикметник німецький

Взаємопротиставлені концепти “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”, які до цього часу не були предметом спеціального дослідження, виражено мовними засобами, що належать до різних частин мови (до прикметників, іменників, прислівників та дієслів) і структурно-семантично доповнюють один одного. Вивчення досліджуваних концептів за допомогою семантичних полів, що містять елементи різних частин мови на текстовому матеріалі, має показати, за нашим припущенням, відмінні аспекти вербалізації досліджуваних концептів у різні історичні періоди. Однак пріоритетом цієї роботи для нинішнього її етапу постало дослідження прикметників до двох взаємопротиставлених концептів, оскільки саме ці лексичні одиниці, як засіб повного вираження понятійного змісту мовного знака, залишаються недослідженими. За винятком праці Г. Фукса, який акцентував вивчення концепту “ЕГОЇЗМ” переважно для романських мов, ніхто з лінгвістів не розглядав мовних складників цих концептів, що робить дослідження лексико-сематичних груп (ЛСГ) прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний”, спрямоване на вивчення сполучуваності прикметників, їхніх парадигматичних відношень, епідигматичних характеристик, особливостей прояву цих груп у взаємопротиставлених концептах “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”, достатньо актуальним. Такий ракурс дослідження сприяє оптимальному вивченню МКС та ККС через дослідження прикметників у межах лексико-семантичних груп.

Актуальність дослідження полягає в тому, що для розв'язання нових завдань вивчення лексичних одиниць необхідне комплексне поєднання ономасіологічного та семасіологічного аспектів. Актуальним є не тільки розгляд становлення взаємопротиставлених концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” у загальному понятійному розвитку мовної картини світу та в німецькомовній картині світу зокрема, а й діахронічно-синхронічний підхід до аналізу концептів, який дає змогу оптимально описати їхнє мовне вираження від початку формування і до сьогодення. Тому вивчення вербалізації концептів ще не дослідженими до цього часу прикметниками зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний”, які оптимально виражають сигніфікативний аспект значення, має нові перспективи дослідження типів відношень у лексико-семантичній системі мови.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з темою наукового дослідження кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Синхронічне і діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різнорівневих одиниць германських мов” (номер державної реєстрації 0106U003618). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2004 році (протокол № 1 від 12 лютого 2004 р.).

Метою дисертаційного дослідження є системно-квантитативне вивчення прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” як фрагментарного покриття взаємопроти-ставлених концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”, виділених на лексикографічному та текстовому матеріалі VIII - поч. ХХІ ст., що вимагає аналізу становлення концептосистеми “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” у німецькій мові, інвентаризації прикметників, а також опису їхніх синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних характеристик.

Мета дослідження, з урахуванням результатів теоретичних пошуків щодо лексичної системи та мовної картини світу, зумовила головні завдання роботи:

1) вивчити вербалізацію концептосистеми “ЕГОЇЗМ” - АЛЬТРУЇЗМ” у німецькій мові в діхронічно-синхронічному аспекті;

2) встановити прикметники ЛСГ зі значеннями “егоїстичний” - альтруїстичний” у складі концептосистеми “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” за матеріалами 10 словників;

3) інтерпретувати частотні характеристики досліджуваних прикметників у публіцистичних і художніх текстах;

4) виявити особливості синтагматичних зв'язків прикметників;

5) проаналізувати парадигматичні відношення між прикмет-никами;

6) визначити епідигматичні характеристики виділених прикметників як засобу вербалізації концептосистеми “ЕГОЇЗМ - АЛЬТРУЇЗМ”.

Об'єктом вивчення є німецькі прикметники зі значенням “егоїстичний” (9 компонентів) та 14 прикметників зі значенням “альтруїстичний” у складі концептосистеми “ЕГОЇЗМ - АЛЬТРУЇЗМ”.

Предмет аналізу - семасіологічні системно-квантитативні характеристики прикметників (синтагматичні зв'язки, парадигма-тичні відношення та епідигматика) у межах ономасіологічної вербалізації концептосистеми взаємопротиставлених концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”.

Матеріалом дослідження слугували: 220 давньоверхньо-німецьких (ДВН), середньоверхньонімецьких (СВН) і ранньоново-верхньонімецьких (РНВН) творів (обсяг вибірки 10 млн. слововживань (СВ)), на основі яких виділено 10490 СВ іменників, прикметників, дієслів для ДВН, СВН, РНВН; публіцистичні тексти з газет: „Welt” 1995 - 2005 рр., „Zeit” 1998 - 2005 рр., „Rheinischer Merkur“ 2003 - 2004 рр., „Berliner Morgenpost“ 2002 - 2005 рр., Internet-видання „Rhein - Zeitung online” 1996 - 2005 рр. і 232 тексти художньої літератури (зокрема на електронних носіях) загальним обсягом вибірки 30 млн. слововживань (по 15 млн. для публіцистики й художньої літератури). Серед вивчених 2018 прикладів сполучуваності прикметників з іменниками 1501 прикметник (1013 прикметників зі значенням “егоїстичний” та 488 прикметників зі значенням “альтруїстичний”) дібрано з публіцистики, а 517 прикметників у сполученні з іменниками (289 прикметників зі значенням “егоїстичний” і 228 прикметників зі значенням “альтруїстичний”) зафіксовано в художніх текстах. Відносна похибка вибірки, вирахувана за формулою д, складає 0,04, що свідчить про статистичну релевантність отриманих нами результатів.

Методи дослідження зумовлені реалізацією мети та завдань роботи, а також особливостями вивченого матеріалу, зібраного індуктивним та узагальненого дедуктивним шляхом. Описовий метод використано для вивчення синтагматики, парадигматики та епідигматики прикметників; елементи концептуального аналізу, метод лінгвокульторологічного коментаря - для дослідження ключових концептів упродовж VІII - ХХІ ст.; елементи дистрибутивного аналізу - для визначення особливостей функціонування одиниць у різному контекстуальному оточенні й вивчення їхньої синтагматики; методика моделювання схем, що демонструють відношення між компонентами парадигматичних об'єднань; елементи компонентного аналізу ми застосували для встановлення епідигматичних характеристик через словникові дефініції. За допомогою квантитативних методик вивчали кількісні характеристики досліджуваних мовних одиниць, а саме: обсяг вибірки, склад груп, частотність уживання аналізованих лексичних одиниць у художніх та публіцистичних текстах, міру синтагматичного й парадигматичного зв'язку.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше: досліджено процес становлення концептосистеми “ЕГОЇЗМ“ - “АЛЬТРУЇЗМ” у діахронічно-синхронічному аспекті як характерного фрагмента мовної картини світу;  встановлено різночастиномовні компоненти мозаїчного (за Й. Тріром) покриття взаємопроти-ставлених концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”, серед яких провідними стали прикметники зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” завдяки їхній здатності оптимально виражати сигніфікативний зміст досліджуваних значень; здійснено статистич-ний аналіз синтагматичних зв'язків і парадигматичних відношень у сучасних публіцистичних та художній текстах; описано епідигма-тичні характеристики прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” на основі встановлених комплексів сем.

Особистий внесок дисертанта полягає в з'ясуванні динаміки концептосистеми двох взаємопротиставлених концептів

“ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” від часу формування до сьогодення, що заповнить відповідну нішу в німецькомовній картині світу й сприятиме опису мовної картини світу загалом; у діахронічно-синхронічному аспекті вивчення зазначених концептів через поєднання їхніх ономасіологічних і семасіологічних особливостей; у дослідженні синтагматики, парадигматики й епідигматики прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний”, які виражають у словниках і текстах сигніфікативний аспект прикметникового фрагмента концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”. Усі праці написано одноосібно.

Теоретичне значення дисертаційної роботи зумовлене важливістю розробки проблем структурної лексикології через поєднання семасіологічних та ономасіологічних аспектів для вивчення лексико-семантичних мікросистем, що виступають засобами вербалізації протиставлених концептів. Аналіз концептів, визначених за допомогою елементів формалізованої методики, сприятиме збагаченню лінгвокогнітології та лінгвокульторології. Синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення та епідигма-тичні характеристики, властиві лексичним одиницям, що вербалізують концепти, забезпечать цілісність розгляду лексико-семантичної системи мови.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати проведеного досліджен-ня можна використати в навчальній діяльності й для викладання теоретичних курсів із лексикології (у відповідних розділах: “Слово та значення”, “Типи відношень у лексиці”, “Концепт”), стилістики та історії німецької мови, теорії та практики перекладу, для укладання тлумачних і синонімічних словників, довідників зі сполучуваності слів.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, на Всеукраїнських наукових конференціях: “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004), “Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії” (Львів, 2003), “Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2008), на Міжнародних наукових конференціях: “Наука і освіта - 2004” (Дніпропетровськ, 2004), “Мова і культура” (Київ, 2003; 2004; 2005; 2006), “Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес”, (Чернівці, 2007), на фаховому колоквіумі в університеті імені Георга Августа міста Ґеттінгена (Німеччина) у травні 2006 року.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 10-ти одноосібних статтях, надрукованих у фахових виданнях ВАК України, та 4-х одноосібних матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура роботи. Дисертація (основний обсяг - 189 с., загальний обсяг - 239 с.) складається зі вступу, 4-х розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаних наукових джерел, текстів художньої літератури

(всього - 294 позиції), переліку умовних скорочень, додатків, які ілюструють дослідження (32 таблиці і 2 рисунки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі акцентовано й обґрунтовано актуальність дисертації, визначено мету й завдання роботи, її теоретичне та практичне значення, названо методи дослідження, охарактеризовано матеріали дослідження, сформульовано наукову новизну та виділено основні положення, що виносяться на захист.

Перший розділ “Лінгвістичні основи дослідження мовних феноменів” представляє загальнотеоретичні питання, пов'язані з проблемою функціонування слова та лексичного значення (1.1.1., 1.1.2.). Слово визначаємо (за О. Смирницьким) як єдність значення і звучання. За трихотомічною (А. Приходько) концепцією, до цієї єдності належить ще й соціальна комунікація (О. Огуй). Значення розглядаємо як семасіологічну категорію; сукупність сем як елементів, що відображають дійсність та реалізуються через синтагматичні та парадигматичні характеристики і правила про умови вживання (В. Левицький, О. Огуй, І. Арнольд). У розділі висвітлено основні типи відношень у лексиці: синтагматичні зв'язки та проблеми сполучуваності слова, контексту (1.2.1), парадигматичні відношення, семантичне поле та лексико-семантична група (1.2.2), епідигматичні характеристики слова (1.3).

Під синтагматичними зв'язками у дисертації розуміємо потенційну здатність слів лінійно сполучатися одне з одним у контексті. Парадигматичні відношення розглядаємо як відношення чергування у разі посідання певної позиції, що стосуються, як правило, системних відношень слова в парадигматичному угрупованні. Епідигматичні характеристики визначаємо як внутрішньо-структурні інтегральні відношення у знаковій структурі між структурними елементами одного значення чи між значеннями того ж полісемічного слова (Д.Шмельов, Л.Кудрявцева, О.Огуй). У цьому розділі акцентовано на особливостях художнього та публіцистичного стилів (1.4), охарактеризовано й уточнено термін “мовна картина світу” в історії його формування (1.5.1). Мовна картина світу, у нашому дослідженні (за Ж. Соколовською,

О. Кубряковою), - це сукупність переважно суб'єктивних уявлень людини про об'єктивну дійсність, що виражаються через складну сітку мовних відношень і, водночас, особливе утворення, що виникає на основі досвіду мовців (індивідуального й колективного), самих одиниць номінації та особливостей їхнього функціонування.

У підрозділі 1.5.2. висвітлено проблеми вирізнення концептуальної картини. У нашій роботі концептуальну картину світу (за О. Селівановою, А. Приходьком) визначено як відобра-ження сутнісних властивостей світу в свідомості людини, що є результатом людської духовної діяльності, а також як віддзеркалення світу, що існує в колективній свідомості певного лінгвокультурного угруповання і виступає втіленням етнічно маркованих знань та уявлень про світ. У підрозділі 1.5.3. охарактеризовано концепт як засіб фрагментарної вербалізації концептуальної картини світу.

Враховуючи процес формування терміна концепт і визначення його лінгвістами (А. Вежбицька, В. Карасик, В. Козловський, О. Кубрякова, А. Приходько, М. Скаб, та ін.), ми схиляємося до думки, що концепт - одиниця мовно-ментального ресурсу, яка виражає етнонаціональні характеристики й цим істотно відрізняється від поняття, що має універсальний характер.

Концепт (як будь-яка вимірна одиниця менталітету) є результатом відповідного становлення впродовж певного часу. Тому наступний етап дослідження - вивчення специфіки становлення концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” (у межах відповідної концептосистеми) у німецькій мові з урахуванням вияву семантики їхніх номінативних одиниць.

У другому розділі “Формування концептоcистеми

“ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” як фрагмента мовної картини світу” проаналізовано, зі зверненням до лексикографічних джерел, літературні тексти й тексти соціально-політичного, психологічного та філософського характеру, які наочно відображають становлення концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” на фоні усталених для кожного періоду розвитку морально-етичних норм; визначено головні компоненти семантичної структури концептосистеми “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”, досліджено їх ономасіологічні та семасіологічні особливості.

Лексикологічні дослідження, як правило, стосуються словникового складу, який останнім часом позначають як “мовну картину світу” (Л. Вайсгербер). Аналіз мовної картини світу, окремих її фрагментів дослідники проводять трьома шляхами: лексикографічним, текстовим і літературознавчим (див. О. Огуй, Р. Мельник). Якщо перший шлях ґрунтується на лексикографічних джерелах (словниках), тобто фактах мови, то текстовий і літературознавчий підходи мають в своїй основі факти мовлення - тексти, розглянуті в різних аспектах: окремий текст і ряд історико-жанрових текстів протягом цілого періоду тощо (див. 2.1).

Кожний із цих підходів має свої переваги. Мовний підхід дає змогу окреслити вихідну об'єктивну основу, універсальну абстраговану схему МКС, яку часто утворюють дедуктивним шляхом на основі логічного поділу основних категорій (як у ідеографічних словниках типу DORNSEIFF). Текстовий підхід полягає у вивченні матеріалу тексту, достатньо великого за обсягом (як-от: „Пісня про Нібелунгів” тощо), для виділення певних семантичних угруповань, що покривають відповідні фрагменти МКС. За літературознавчого підходу дослідники оперують виявленими в літературних творах ключовими для різних періодів авторськими поняттями чи концептами і простежують у деяких випадках особливості їхнього вираження словами (як, напр., свн. “mвze”), які належать до різних частин мови (див. Г.Фукс).

Для об'єктивності, на нашу думку, доцільно використовувати й паралельні лінгвістичні дослідження (Г.Фукс, М.Фусс), де можуть з'являтися відповідні судження про засоби вербалізації концепту. Оскільки мовці можуть виражати думки в різних текстах відмінними висловлюваннями, в основі яких лежать чи іменники, чи дієслова, чи прикметники, то вивчення семантичного простору, покритого лише однією якоюсь частиною мови, буде неповним, перервним. Тому засоби, що їх використовують для неперервного (за Й. Тріром) заповнення мовного простору, мають включати різночастиномовні компоненти. Поєднання цих підходів, кожен з яких розкриває важливий аспект мовної діяльності, доцільно провести на формалізованій основі, спираючись на розуміння МКС як специфічної організації системних угруповань гіперо-гіпонімічного підпорядкування - лексико-семантичних полів та груп.

Головні етапи розвитку концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” розглядаємо й на основі аналізу провідних літературних і філософсько-психологічних праць для досліджуваних періодів за відповідним алгоритмом, за яким було визначено: 1) лексико-графічне вираження концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” на кожному етапі становлення за допомогою суцільної вибірки зі словників СВН, РНВН, ранніх періодів НВН; 2) встановлено основні мовознавчі та літературознавчі праці для визначення ключових творів у кожному з історичних періодів; 3) проаналізовано вихідний текстовий матеріал - визначальні літературні пам'ятки, художні твори; 4) опрацьовано ключові філософські, психологічні, соціологічні та суспільно-політичні, релігійні праці (особливо

ХVIII - XXст.); 5) виділено компоненти вербалізації досліджуваних концептів на матеріалі публіцистичних текстів ХХ ст.

На основі цієї процедури та побічного розгляду впливу давніх мов (грецької, латинської) на становлення досліджуваних концептів (2.2.), визначено, що вербалізований вияв концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” у давньоверхньонімецькій мові (2.2.) ґрунтувався на мовному вираженні суміжно-протиставлених концептів “гріховності”, “любові”, “вірності”, “милості”, позначених словами lioba, ginada, guati. В епоху Середньовіччя (у середньоверхньо-німецькій мові 2.3.) “АЛЬТРУЇЗМ” опосередковано виражався словами caritas, triuwe, minna, “ЕГОЇЗМ” - також переважно іменниковими позначеннями (unserheit, sёlphart, ichtikeit, annemlicheit, selbheit, sinsheit). Доба Ренесансу і Реформації (2.4.) репрезентувала лексику релігійного спрямування на позначення “АЛЬТРУЇЗМУ”, узагальненим виявом вербалізації цього концепту став вираз із Біблії Liebe deinen Nehesten als dich selbs. Мовне вираження “ЕГОЇЗМУ” відбувалося під впливом соціально-економічного розвитку тогочасної Німеччини, у багатьох сатиричних творах засуджувалася “корисливість” торгівців, позначувана словoм eigennutz.

Епохи Бароко і Просвітництва (2.5.) відзначалися (поряд з іменниковою (Menschenlieb' und Edelmuth) та дієслівною (aufopfern) вербалізацією) прикметниковим вираженням концепту “АЛЬТРУЇЗМ”: edelmьtig. Концепт “ЕГОЇЗМ” вербалізувався на той час словосполученням der eigne Vorteil. Значного розвитку вираження концептів “АЛЬТРУЇЗМ” та “ЕГОЇЗМ” набуло в німецькій літературі ХІХ ст. (2.6.) завдяки впливу філософії, соціології. Серед лексем на позначення концептів частіше вживаються іменники та прикметники, які, вербалізуючи концепт “ЕГОЇЗМ”, трапляються як у лексикографічних джерелах, так і на текстовому матеріалі: Selbstsьchtler, Selbstsьchtling, Egoist, selbstig (selbstisch), duselbstig, hieselbstig, Selbstigkeit, selbstsucht, selbstsьchtig (egoistisch), selbstsьchtelei, eigennutz, eigennьtzig, eigennьtzigkeit eigensucht, eigensьchtig, selbstisch, selbstin, Ichsucht, ichsьchtig, Ichler (Egoist), Ichtum (Egoismus), Ichsamkeit, ichen (icheln), ich-bezogen.

На позначення “АЛЬТРУЇЗМУ” мовці використовували такі слова: selbstlos, edel, groЯherzig, edelmьtig, aufopfern, Selbstaufopferung, Selbstverleugnung. Упродовж ХХ - поч. ХХІ ст. (2.7.) вербалізація досліджуваних концептів має іменниково-прикметниковий характер. Оскільки прикметники - це лексеми, які оптимально виражають сигніфікативний аспект значення, ми вважали за доцільне детальніше проаналізувати прикметниковий склад вербалізованих концептів “ЕГОЇЗМ” та “АЛЬТРУЇЗМ”.

Третій розділ “Синтагматичні зв'язки та парадигматичні відношення прикметників у концептосистемі “ЕГОЇЗМ” -“АЛЬТРУЇЗМ” (на матеріалі публіцистичних та художніх текстів)” присвячено розгляду вихідних формалізованих методів інвентаризації слів (3.1.) для подальшого виокремлення досліджуваних лексико-семантичних груп; вивченню сполучуваності прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” на рівні окремого слова, підкласу / класу іменників і, на основі цих досліджень, аналізу синтагматичних зв'язків та парадигматичних відношень зазначених прикметників. Для об'єктивного встановлення компонентів ЛСГ ми послуговувалися формалізованими методами вивчення лексичного складу. За відповідною інвентаризацією (3.2.) з урахуванням лексикографічних джерел було об'єктивно виділено 9 прикметників сучасної німецької мови зі значенням “егоїстичний” (egoistisch, selbstsьchtig, eigennьtzig, ichsьchtig, berechnend, eigensьchtig, egozentrisch, selbstisch, ichbezogen) із домінантою групи egoistisch та 14 прикметників, які виражають значення “альтруїстичний” (selbstlos, altruistisch, edelmьtig, groЯherzig, edel, idealistisch, selbstverleugnend, aufopernd, opferbereit, gut, ideal, entsagungsvoll, opferfreudig, а також hochherzig) із домінантою selbstlos.

Семантична сполучуваність прикметників із домінантою egoistisch на рівні підкласу (3.3.) характеризується, за результатами статистичної обробки (3.4.) з визначенням критерію чІ та коефіцієнта спряженості К, стійкими синтагматичними зв'язками (при чІ3,84 та df=1). Спільним для публіцистики та для художньої прози став значущий зв'язок прикметника eigennьtzig і підкласу іменників ІІІ (мета, намір, прагнення, засоби і способи досягнення мети, причини). Досліджувані прикметники, зафіксовані в публіцистичних текстах, виявляють інтенсивні зв'язки з підкласом іменників I (berechnend + люди (нейтральні назви): власні назви, члени сім'ї, професії, рід занять та соціальний статус), а в художній літературі (3.4.) - із підкласом ІІІ (eigennьtzig + мета, намір, прагнення, засоби і способи досягнення мети, причини). Підгрупа зі значенням “альтруїстичний” (3.5.) відзначається спільними для публіцистики та художньої прози значущими синтагматичними зв'язками прикметників із підкласом І (позначення людей). Як у публіцистичних текстах, так і в художній літературі виявлено (3.5.) сталі зв'язки прикметника aufopfernd із різними підкласами іменників. Для публіцистики сталою є сполучуваність aufopfernd + іменники, які позначають дії, вчинки, поведінку, наслідки. У художній прозі цей же прикметник виявляє статистично значущий зв'язок із підкласом V (характер, риси характеру) (3.6). Вивчення лексичної сполучуваності (на рівні окремого слова) для публіцистики в підгрупі на позначення концепту “ЕГОЇЗМ” (3.7.) дало змогу встановити сталі синтагматичні зв'язки у таких парах прикметників з іменниками: egoistisch + Gen,

eigennьtzig + Vorteil, eigennьtzig + Zwecke, berechnend + Frau, eigensьchtig + Interesse, egozentrisch + Frau. На відміну від публіцистичних текстів, у художній літературі виявлено тільки один значущий синтагматичний зв'язок у стійкому словосполученні eigennьtzige Absichten (корисливі наміри). Серед прикметників, які частково вербалізують концепт “АЛЬТРУЇЗМ” у публіцистиці (3.8.), найсильнішими є синтагматичні зв'язки в таких парах: selbstlos + Helfer, altruistisch + Motiv, groЯherzig + Mann, groЯherzig + Spende, edel + Spender, edel + Motiv. На противагу публіцистичним текстам, мовне вираження концепту “АЛЬТРУЇЗМ” у художній літературі представлено лише одним словосполученням зі статистично значущим зв'язком der hochherzige Jungling.

Синтаксична сполучуваність ЛСГ прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” (3.9.) реалізована атрибутивними, предикативними та постпозиційними конструкціями. Як свідчить проведений аналіз, для підгрупи з домінантою egoistisch в публіцистичних текстах домінує атрибутивна позиція. Статистично стійкі зв'язки прикметників з іменниками виявлено у прикметника egozentrisch в атрибутивній позиції та ichbezogen у предикативній моделі. Постпозиція як засіб акцентування семантики прикметників не має статистично значущих зв'язків. Сталими для прикметників зі значенням “альтруїстичний” є моделі: selbstlos в атрибутивній позиції та groЯherzig у предикативній конструкції. Художній прозі притаманне домінування атрибутивних конструкцій. Проте жодна з моделей не має статистично доведеного синтагматичного зв'язку (через малу кількість прикладів у художній прозі).

Парадигматичні відношення досліджуваних прикметників (3.10.) представлені семантичною сполучуваністю та консоціатив-ними моделями, вираженими в публіцистиці. На основі семантичної сполучуваності за допомогою кореляційного аналізу виявлено парадигматичні зв'язки різної сили. Найбільшу кількість парадигматичних відношень зафіксовано для домінанти підгрупи зі значенням “егоїстичний” egoistisch, а найменше зв'язків - для прикметника berechnend. У підгрупі зі значенням “альтруїстичний” найширший спектр прояву парадигматики також зафіксовано для домінанти selbstlos. Консоціативні зв'язки, визначені за допомогою контекстуального аналізу, не мають великих кількісних показників, але ці моделі дають змогу оптимально вивчати епідигматичні характеристики лексичних одиниць.

У четвертому розділі “Епідигматичні характеристики прикметників у концептосистемі “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”” визначено епідигматичні зв'язки досліджуваних прикметників за лексикографічними джерелами та публіцистичними текстами, здійснено опис комплексів сем. Запропоновано форму опису, зорієнтовану на перспективу з метою використання одержаних результатів для укладання статей тлумачного словника. Оскільки в сучасній лексикографії не існує чітко визначених критеріїв розмежування семем і семних комплексів, а при їхньому виділенні за окремим словником не виключено вплив суб'єктивізму укладачів, то, з огляду на такі особливості, використовуються декілька лексикографічних джерел (у нашому випадку - 6 словників) для формалізації дослідження і враховуються для визначення семних комплексів усі наявні тлумачення (у т.ч. вихідних іменників: 4.1., 4.2.). Проведений аналіз словникових дефініцій дав змогу встановити різнотипні характеристики, з-поміж яких зафіксовано: парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні моделі. У парадигматичному аспекті словники демонструють: синоніми чи квазісиноніми до прикметника egoistisch (selbstsьchtig, eigensьchtig, selbstbezogen, eigennьtzig, berechnend, kalt, rьcksichtslos, grausam); компоненти словотвірного гнізда (Familienegoismus, Parteiegoismus, Betriebsegoismus, Gruppenegoismus, Werkegoismus); одиниці лексико-семантичного поля (Eigenliebe, Selbstsucht, Ichsucht); антонім чи іншу опозицію (altruistisch, Altruismus, Altruist). З огляду на синтагматичні характеристики, у лексикографічних джерелах виділено: моделі сполучуваності з певними іменниками (egoistisch + Mensch, Motive, Prinzip, Verhalten, Zweck); складники предикативного поля (egoistisch handeln, eingestellt sein, denken); ідіоми (ein Egoist, wie er im Buche steht). Як прояв епідигматики виявлено гіперо-гіпонімічні відношення (gut - schlecht). За поданим зразком визначено комплекси сем для досліджуваних прикметників і зроблено спробу сформувати нові статті для тлумачних словників (4.3., 4.4.). Так, зокрема, для прикметника egoistisch на матеріалі публіцистики визначено новий семний комплекс, який ще не зафіксований у сучасних тлумачних словниках zielbewusst (цілеспрямований, ініціативний), що є носієм позитивної оцінної семантики.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження мовної картини світу, що виражає концептуальну картину світу, набуває все більшої популярності на сучасному етапі розвитку лінгвістики. Компонентом фрагментарного відтворення ККС є концепт, який на вербальному рівні (як структурна одиниця МКС) актуалізується через складники, що належать до різних частин мови, організованих за польовим принципом. Тому для “мозаїчного” відтворення вербалізації концепту можуть слугувати одночастино-мовні лексико-семантичні мікросистеми, у нашій роботі - ЛСГ прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний”, які перебувають у гіперо-гіпонімічних відношеннях щодо концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”.

Процес становлення досліджуваної концептосистеми “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” (як ціннісна орієнтація суб'єкта на самого себе / на інтереси інших людей, окремої спільноти) відбувався впродовж VIII - ХХІ ст. під впливом, насамперед, ідеалів християнства, зазнаючи, однак, переоцінки - від негативної (ДВН, СВН) до позитивної (ХІХ ст.: Г. Зіммель). Цей етнонаціональний поняттєвий простір, що спочатку вербалізувався за допомогою словосполучень, дієслів та іменників, наприкінці ХХ ст. набув іменниково-прикметникового характеру. Оскільки саме прикметники завдяки їхній сигніфікативності оптимально виражають ціннісні характеристики, то фрагментоване вивчення МКС відбувається на основі ЛСГ прикметників.

Вербалізоване вираження концепту пов'язане з передумовами та закономірностями його становлення. Тому, на наш погляд, для цілісного опису мовного вираження концептів варто врахувати їхню актуалізацію в різні історичні періоди. Переосмислення ціннісних характеристик для різних етнонаціональних понять, у тому числі й егоїзму та альтруїзму, відбувається на основі наявних засобів вербалізації, які небхідно дослідити на різних лексикографічних і текстових джерелах. Ономасіологічний аспект висвітлення концепту має семасіологічні характеристики. Тому інтегрувальний підхід до вивчення концепту (як поєднання ономасіологічних та семасіологічних особливостей) став перспективним напрямком дослідження для його вербалізації.

У ракурсі семасіологічного вивчення визначено системні зв'язки у лексико-семантичній системі мови на матеріалі ЛСГ. Так, прикметники зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний”, які входять до складу досліджуваних ЛСГ, фрагментарно відображають взаємопротиставлені концепти “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” на ментальному рівні й, водночас, завдяки своїм синтагматичним, парадигматичним та епідигматичним зв'язкам утворюють складну сітку відношень у лексико-семантичній системі мови. Дослідження сполучуваності прикметників з іменниками на рівні лексеми, класу та підкласу в художньому та публіцистичному текстах репрезентують різні показники частотності на матеріалі однакової вибірки. Для прикметників зі значенням “егоїстичний” частотні показники художнього та публіцистичного текстів відповідно співвідносяться як 1:4, а кількість вживань прикметників зі значенням “альтруїстичний” - 1:2 (радше через звичний ужиток саме оцінних характеристик у публіцистиці).

Семантична та лексична сполучуваність відзначалися в публіцистичних текстах ширшим проявом статистично стійких синтагматичних зв'язків досліджуваних прикметників, ніж у художній прозі. Нерівномірний розподіл цих зв'язків зумовлений, на наш погляд, швидшим реагуванням публіцистичних текстів на життєві реалії. Як свідчить проведений аналіз синтаксичної сполучуваності досліджуваних прикметників з іменниками в різних позиціях, статистично значущі зв'язки прикметників з іменниками зафіксовано у прикметника egozentrisch в атрибутивній позиції та в прикметника ichbezogen у предикативній конструкції. У художніх текстах жодна з моделей не характеризується статистично значущим синтагматичним зв'язком. ЛСГ зі значенням “альтруїстичний” (для публіцисти-ки) має сталі зв'язки прикметника selbstlos з іменниками в атрибутивній позиції та groЯherzig - у предикативній моделі. Тексти художньої літератури для цієї групи, як і для прикметників зі значенням “егоїстичний” не показують сталих синтагматичних зв'язків у жодній з досліджуваних позицій.

Як домінанта ЛСГ зі значенням “егоїстичний” egoistisch, так і домінанта ЛСГ зі значенням “альтруїстичний” selbstlos мають у складі своїх груп найбільшу кількість статистично релевантних парадигматичних відношень з іншими компонентами ЛСГ. Такі результати вказують, на нашу думку, на узагальнені семасіологічні особливості ключових слів та їх здатність заміщати у контексті більшість компонентів своєї лексико-семантичної групи.

Епідигматичні характеристики досліджуваних прикметників (як наслідок реалізації їх синтагматики та парадигматики) ефективно вивчаються на лексикографічному та текстовому матеріалах. Виокремлення семних комплексів на основі 6-ти інших тлумачних словників (поєднання яких оптимально усуває суб'єктивний фактор), урахування їхньої етимології та актуалізації в публіцистичних текстах дали підстави виявити нові тенденції реалізації семантики для зазначених прикметників сучасної німецької мови. Проведений аналіз засвідчує існування та функціонування окремих семних комплексів тільки на текстовому матеріалі. Це пояснюється також відповідними змінами суспільних норм життя і, у зв'язку з цим, зародженням нових семасіологічних особливостей прикметників, особливостей, які ще не були об'єктом лінгвістичних досліджень.

Перспективним видається порівняльно-зіставний аналіз вербалізації концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ” в австрійському варіанті німецької мови з урахуванням різночастиномовних компонентів та проведенням психолінгвістичних експериментів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Черська Ж. Місце прикметників у мовних картинах світу / Ж. Черська // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / гол. ред. Чередниченко О.І. - К.: Логос, 2002. - № 7. - С. 518 - 522.

2. Черська Ж.Б. Принципи виділення лексико-семантичної групи прикметників, які позначають характеристики ставлення до інших (концепт “егоїзм - альтруїзм”) / Черська Ж.Б. // Мова і культура: наук. щорічний журнал / гол. ред. Д.С. Бураго. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. - Т.3, ч.1: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - Вип. 6. Серія “Філологія”. - С. 374 - 381.

3. Черська Ж. Б. Концепти “егоїзм” - “альтруїзм” у лінгвокультурологічному аспекті (на матеріалі німецької мови) / Черська Ж.Б. // Мова і культура: наук. щорічний журнал / гол. ред. Д.С. Бураго. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. - Т. 4, ч. 1: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. - Вип. 7. Серія “Філологія”. - С. 307 - 311.

4. Черська Ж. Парадигматичні зв'язки в лексико-семантичній групі прикметників зі значеннями “егоїстичний - альтруїстичний” / Ж.Черська // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / редкол: Чередниченко О.І. (голов. ред.) [та ін.] - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. - Вип. 11, кн. 2. - С. 196 - 201.

5. Черська Ж. Становлення концептів “егоїзм” - “альтруїзм” (на матеріалі німецької мови) / Черська Ж.Б. // Мова і культура: наук. щорічний журнал / гол. ред. Д.С. Бураго. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2005. - Т. 3, ч. 2: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Теорія і практика перекладу. - Вип. 8. Серія “Філологія”. - С. 88 - 92.

6. Черська Ж. Сполучуваність прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” у німецькій мові (на матеріалі художньої прози) / Ж.Черська // Мовні і концептуальні картини світу: (до 90 - річчя від дня народження професора Ю.О. Жлуктенка): зб. наук. праць / гол. редколегії О.І. Чередниченко. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2006. - Вип. 17. Серія “Бібліотека інституту філології”. - С. 401 - 405.

7. Черська Ж. Семантична сполучуваність прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” у німецькій мові (на матеріалі публіцистичних текстів) / Жанна Черська // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць / наук. ред. Левицький В.В. - Вип. 289: Германська філологія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 72 - 82.

8. Черська Ж. Б. Сполучуваність і парадигматичні зв'язки прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” у німецькій мові / Ж.Б. Черська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка: наук. журнал / гол. ред. П.Ю. Саух. -- Житомир: РВВ Житомирського держ. ун-ту ім. І. Франка, 2006. - Випуск 27. Серія “Філологічні науки”. - С. 224 - 228.

9. Черська Ж. Б. Формування концептів “егоїзм” - “альтруїзм” у німецькій мові / Черська Ж.Б. // Мова і культура: наук. щорічний журнал / гол. ред. Д.С. Бураго. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008.- Т. VІІІ (108). - Вип. 10. - С. 48 - 53.

10. Черська Ж.Б. Епідигматичні характеристики прикметника зі значенням “егоїстичний” у німецькій мові / Ж.Б. Черська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки: наук. журнал / гол. ред. Коцан І.Я. - Луцьк: РВВ “Вежа” ВНУ

ім. Лесі Українки, 2008. - № 4. - Серія “Філологічні науки”. - С. 86 - 90.

11. Черська Ж. Визначення найменш досліджених груп прикметників у німецькій мові / Жанна Черська // Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії: праці міжнар. наук. конф., 29 січ. - 1 лют. 2003 р., Львів: тези доп. / відп. ред. К.Я. Кусько. - Львів: Українські технології, 2003. - С. 46.

12. Черська Ж. Б. Лексико-семантичні особливості художнього та публіцистичного стилів / Черська Ж.Б. // Матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. [“Наука і освіта 2004”], (Дніпропетровськ, 10 - 25 лютого 2004 р.) / гол. ред. Шепель Ю.О. - Т. 22: Проблеми дослідження мови. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 73 - 75.

13. Черська Ж. Б. Проблема добору лексики в художньому та публіцистичному стилях (на матеріалі сучасної німецької мови) / Ж.Б. Черська // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали другої міжвуз. конф. молодих учених, 12 - 13 лютого 2004 р. / відп. ред.

В.Д. Каліущенко. - Донецьк, 2004. - С. 335 - 337.

14. Черська Ж. Лексична сполучуваність прикметників зі значенням “егоїстичний” у німецькій мові (на матеріалі публіцистичних текстів) / Черська Ж. // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес: матеріали ІІ міжнар. наук. конф., 20 - 21 квітня 2007 р. / наук. ред.

Михайленко В.В. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2007. - С. 359 - 363.

АНОТАЦІЯ

Черська Ж.Б. Прикметники зі значеннями

“егоїстичний” - “альтруїстичний”: системно-квантитативні аспекти функціонування в німецькомовній картині світу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню прикметників зі значеннями “егоїстичний” - “альтруїстичний” як фрагментарного відображення концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”. У роботі розглядаються концепти в різні періоди їх становлення (VIII -

XXI ст.). Оскільки прикметники - це лексеми, що оптимально виражають сигніфікативний аспект значення, то саме ці лексичні одиниці як засоби фрагментарної вербалізації концептів постають предметом дослідження на сучасному етапі розвитку концептів “ЕГОЇЗМ” - “АЛЬТРУЇЗМ”. У дисертації проаналізовано синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення та епідигматичні характеристики досліджуваних прикметників у складі лексико-семантичних груп (ЛСГ, виділених на основі словників).

Ключові слова: мовна картина світу, концепт, лексико-семантична група, синтагматичні зв'язки, парадигматичні відношення, епідигматичні характеристики.

Chers'ka Zh. Adjectives with the Meanings “Egoistic”-“Altruistic”: the System and Quantitative Aspects of Functioning in the German Lingual World Model. - Manuscript.

Dissertation for the Scholarly Degree of  Candidate in Philology. Speciality 10.02.04. - Germanic Languages. - Yuriy Fed'kovych Chernivtsi National University. - Chernivtsi, 2008.

The thesis focuses on the study of adjectives denoting concepts “Egoism”-“Altruism” in the German Lingual Word Model. The given concepts as components of conceptual system have been investigated in different periods of their formation. Adjectives as lingual representation of the concepts express most optimally the significant aspects of the word's meaning. That's why the adjectives with the meanings “egoistic”-“altruistic” have been analyzed in Modern German. The lexico-semantic groups are singled out from 10 dictionaries with the determination of their nucleus, basis corpus and periphery. Syntagmatic links, paradigmatic relations and epidigmatic characteristics have been also thoroughly investigated.

Key words: lingual world model, concept, lexico-semantic group, syntagmatic links, paradigmatic relations, epidigmatic characteristics.

Черская Ж.Б. Прилагательные со значениями «эгоистичный» - «альтруистичный»: системно-квантитатив-ные аспекты функционирования в немецкоязычной картине

мира. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. - Черновцы, 2008.

Диссертация посвящена исследованию прилагательных со значениями «эгоистичный» - «альтруистичный» как фрагментарной вербализации концептосистемы «ЭГОИЗМ» - «АЛЬТРУИЗМ». В работе изучен процесс формирования данных концептов на разных этапах их развития с учётом проявления компонентов вербализации концептов «ЭГОИЗМ» - «АЛЬТРУИЗМ» (имён существительных, глаголов, наречий, имён прилагательных) в толковых словарях, художественных и публицистических текстах, в философской, психологической, социально-политической литературе. Древне-верхненемецкий язык отражает концепты «ЭГОИЗМ» - «АЛЬТРУИЗМ» на основе смежных концептов «греховности», «любви», «верности», «милости», обозначенных словами lioba, ginada, guati. Эпоха Средневековья (средневерхненемецкий язык) косвенно представляет «АЛЬТРУИЗМ» словами caritas, triuwe, minna, а «ЭГОИЗМ» - преимущественно существительными unserheit, sёlphart, ichtikeit, annemlicheit, selbheit, sinsheit. В периоды Ренессанса и Реформации используется религиозная лексика для вербализации «АЛЬТРУИЗМА», обобщением которого стало выражение из Библии Liebe deinen Nehesten als dich selbs. Концепт «ЭГОИЗМ» (его вербализация) формировался под влиянием социально-экономического развития Германии тех времён. Сатирические произведения повествуют о «корыстолюбии» людей, занимающихся торговлей (корысть обозначалась словом eigennutz). Эпохи Барокко и Просветительства (наряду с существительными (Menschenlieb' und Edelmuth) и глаголами (aufopfern)) представлены прилагательными, которые частично вербализуют концепт “АЛЬТРУИЗМ”: edelmьtig. Концепт «ЭГОИЗМ» выражался в то время словосочетанием der eigne Vorteil. В XIX веке лексика, обозначающая концепты «ЭГОИЗМ» - «АЛЬТРУИЗМ», появляется как в словарях, так и в текстах: Selbstsьchtler, Selbstsьchtling, Egoist, selbstig (selbstisch), duselbstig, hieselbstig, Selbstigkeit, selbstsucht, selbstsьchtig (egoistisch), selbstsьchtelei, eigennutz, eigennьtzig, eigennьtzigkeit eigensucht, eigensьchtig, selbstisch, selbstin, Ichsucht, ichsьchtig, Ichler (Egoist), Ichtum (Egoismus), Ichsamkeit, ichen (icheln), ich-bezogen. Концепт «АЛЬТРУИЗМ» представлен такими словами: selbstlos, edel, groЯherzig, edelmьtig, aufopfern, Selbstaufopferung, Selbstverleugnung. Поскольку имена прилагательные оптимально выражают сигнификативный аспект значения, именно они были выбраны для исследования фрагментарной репрезентации концептов