Концепт життя в українській фраземіці

На другому рівні концептуалізації поглиблюються мікроконцепти першого рівня. Концепт ЖИТТЯ розкривається через наскрізні мікроконцепти, виявлені майже в усіх семантичних полях: Дорога, Душа, Доля, Світ, і мікроконцепти, виділені в межах окремих семантичних полів: Світове дерево / Дерево життя, Дунай, Земля, Небо (СП „Життя”, СП „Період існування”, СП „Кількісна характеристика життя”); Хрест (СП „Особисте життя”); Тварина (СП „Суспільне життя”, СП „Якісна характеристика життя”); Очі, Серце (СП „Дійсність”); Гарбуз, Рушник, Скриня, Хустка і Коса (СП „Сімейне, подружнє життя”); Копійка, Сорочка, Хліб (СП „Матеріальний стан життя”). Серед окреслених мікроконцептів наявні загальнокультурні мікроконцепти, що набувають національного забарвлення (Серце, Копійка, Хліб, Сорочка); мікроконцепти, пов'язані з міфологічними уявленнями українського народу про життя (Душа, Доля, Світове дерево / Дерево життя, Дунай, Небо і Земля); мікроконцепти, що виступають етнокультурними складниками концепту ЖИТТЯ (Рушник, Хустка і Коса, Скриня, Гарбуз). Результатом концептуального аналізу постав асоціативно-образний комплекс експліцитних та імпліцитних характеристик концепту ЖИТТЯ, репрезентованого українськими фраземами. Застосування цієї вперше опрацьованої моделі концептуального аналізу дозволило найбільш повно й об'єктивно виявити національно-культурну специфіку концепту ЖИТТЯ в українській картині світу.

4. Концепт ЖИТТЯ виникає у процесі структурування інформації про життя людини та його основні властивості. Тому обсяг змісту містить відомості не тільки про об'єктивний стан речей у житті (матеріальний стан, якісна й кількісна характеристика життя, особисте та суспільне життя тощо), а й відомості про уявлювані світи (потойбічне життя, підземний світ, небесний світ), гіпотетичний стан речей у цих світах, способи пересування між світами.

Авторський опис додає окремі штрихи до репрезентації обсягу змісту концепту ЖИТТЯ. Як і будь-який інший концепт, цей концепт у мовній свідомості українця, окрім фразем, представлений: 1) лексемами (лексеми, що виявляють усталені асоціативні зв'язки з лексемою життя: верба, борода символізують життєву силу; кров - осереддя й символ життя; власні назви - міфологічні персонажі, пов'язані з життям: Богородиця - символ матері, життя, світла, любові; Мати Світу - богиня життя; Род - творець Всесвіту, бог Життя і т.ін.); 2) прислів'ями та приказками (Тепер правдою на світі не проживеш; Гірке життя, гірка доля - що ж робити! Божа воля; Живу тихо, без плюскоти; Життя наше, як паутина; Жила б, багатіла, та з переду горбатіла тощо); 3) художніми дефініціями (Веселість серця - життя людині (Г.Сковорода); Життя наше - мандрівка (Г.Сковорода)); 4) мікроконтекстами Біблії; 5) художніми текстами, зокрема антитезами, евфемізмами, епітетами, метафорами, перифразами, персоніфікаціями, порівняннями, символами (І нам удвох в грозі і в сумі, / Де протекло життя круте, / Він добрим цвітом зацвіте (А.Малишко); Немає мужності другої, / як не боятися життя ... (В.Сосюра); Щоб життя вам квітло, щоб повніли чаші, / ворога добийте, прокляніть і род (В.Сосюра)) тощо. Всі окреслені репрезентанти концепту ЖИТТЯ потребують подальшого детального вивчення. Здійснене дослідження постає лише частиною опрацювання національного концепту ЖИТТЯ в українській картині світу.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ І ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Концепт „життя” в українській фраземіці: проблема номінації та обсяг змісту // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. - Харків: Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С. Сковороди, 2005. - Вип. 16. - С. 135-139.

2. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Структура макроконцепту ЖИТТЯ в українській фраземіці // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Мова, література. - Донецьк: Український культурологічний центр, 2005. - Т.7. - С. 104-113.

3. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Фразеоідеографічна модель концепту ЖИТТЯ в українській концептуальній картині світу // Лінгвістика: Зб. наук. праць. - Луганськ: Альма-матер, 2005. - Вип. 2(5). - С. 104-111.

4. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Зв'язок концепту „життя” з концептами української міфології та народної обрядовості // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія „Лінгвістика”. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - Вип. 4. - С. 166-169.

5. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Інтегральний підхід до інтерпретації концепту (філософський та лінгвокультурологічний вектори) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - Вип. 14. - С. 27-31.

6. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Концепт, концептуалізація та концептуальна система: логіко-філософський вектор // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Мова, література. - Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. - Т.11. - С. 27-32.

7. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Термінополе КОНЦЕПТ // Українська мова. - 2006. - №2. - С. 67-79.

8. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Формування ядра та периферії концепту „життя” в українській фраземіці // Вісник Запорізького національного університету: Зб. наук. ст. Філологічні науки. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. - №2. - С. 141-146.

9. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Класифікаційні параметри концепту ЖИТТЯ // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - Вип. 15. - С. 48-54.

10. Краснобаєва-Чорна Ж.В. Концепт ДОРОГА у структурі концепту ЖИТТЯ (ідеографічний і коґнітивний аспекти) // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология». - Т. 20 (59) №6. - Симферополь: Таврический национальный университет, 2007. - С. 85-91.

АНОТАЦІЯ

Краснобаєва-Чорна Ж.В. Концепт життя в українській фраземіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2008.

У роботі застосовано семивекторний інтегральний підхід для встановлення сутності концепту у науковому знанні, з'ясовано його диференціатори та напрацьовано дефініцію. Концептуальний аналіз концепту ЖИТТЯ в українській фраземіці здійснено у дослідженні за таким алгоритмом: 1) окреслення ядра; 2) встановлення периферії; 3) ідеографічне розгортання структури; 4) визначення місця концепту ЖИТТЯ у концептуальній схемі - перший рівень концептуалізації; 5) добір фонової інформації; 6) виокремлення з фонової інформації компонентів спільних і диференційних, загальнокультурних й етнокультурних; 7) окреслення асоціативно-образного комплексу - другий рівень концептуалізації. Це дозволило найбільш повно й об'єктивно виявити експліцитні й імпліцитні характеристики концепту ЖИТТЯ, репрезентованого українськими фраземами, тобто його національно-культурну специфіку. Запропоновано багаторівневу класифікаційну схему концептів з урахуванням основних і додаткових параметрів класифікації з опертям на концепт ЖИТТЯ.

Ключові слова: концепт, мікроконцепт, макроконцепт, концептуалізація, концептуальна система, свідомість, ядро, периферія, ідеографічна парадигма.

Краснобаева-Чёрная Ж.В. Концепт жизнь в украинской фраземике. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2008.

Диссертация является детальным исследованием национально-культурной специфики концепта ЖИЗНЬ в украинской фраземике. В работе применяется семивекторный интегральный подход к определению сущности концепта в отечественном и зарубежном научном знании (логико-философский, собственно-философский, когнитивный, лингвистический, лингвокультурологический, психолингвистический и литературно-культурологический), на основе которого выявлены дифференциаторы концепта и разработана его дефиниция; рассматриваются структурные особенности концепта, теоретические проблемы концептуализации и концептуальной системы.

Концептуальный анализ концепта ЖИЗНЬ в украинской фраземике реализуется по впервые предложенному и обработанному в исследовании алгоритму: 1 этап - установление ядра концепта ЖИЗНЬ на основе словарных дефиниций одноименной лексемы различных дискурсов и исторических периодов; 2 этап - выявление периферии концепта ЖИЗНЬ с помощью ассоциативного эксперимента (500 анкетированных); 3 этап - идеографическое структурирование (семантический анализ) концепта ЖИЗНЬ в украинской фраземике; 4 этап - определение места концепта ЖИЗНЬ в универсальной концептуальной схеме (первый уровень концептуализации); 5 этап - подбор фоновой информации (из словарей разных типов: этимологических, толковых, мифологических, культурных, лингвокультурных и т.д.) для каждого семантического поля, семантической группы, семантической подгруппы, фраземы; 6 этап - выделение из фоновой информации компонентов общих и специфических, общекультурных и этнокультурных во всех семантических полях; 7 этап - формирование ассоциативно-образного комплекса компонентов, обнаруженных на предыдущем этапе (второй уровень концептуализации). Таким образом, на первом уровне концептуализации концепт ЖИЗНЬ представлен комплексом ядерных (Возраст, Года, Способ, Действительность, Мир, Восприятие) и периферийных (Судьба, Личность, Семья, Брак, Общество, Деятельность, Средства существования, Жизненный интерес, Затруднение, Период, Место, Цена, Непредсказуемость, Неизбежность, Риск) микроконцептов, каждый из которых имеет свое четко определенное и обоснованное место и формирует семантическое поле или группу. Разработанная фраземоидеографическая классификация концепта ЖИЗНЬ имеет структуру «фразема - семантическая подгруппа - семантическая группа - семантическое поле - тематическая группа». На втором уровне концептуализации концепт ЖИЗНЬ раскрывается через общекультурные микроконцепты, которые приобретают национальную окраску (Дорога, Сердце, Копейка и Кошелек, Крест, Животное, Хлеб, Рубаха), микроконцепты, связанные с мифологическими представлениями украинского народа о жизни (Мировое дерево / Дерево жизни, Дунай, Душа, Земля и Небо, Судьба), микроконцепты, которые выступают этнокультурными компонентами концепта ЖИЗНЬ (Рушник, Платок и Коса, Сундук, Гарбуз). Применение данной модели концептуального анализа позволило наиболее полно и объективно определить существенные, ассоциативно-образные эксплицитные и имплицитные характеристики концепта ЖИЗНЬ, представленного украинскими фраземами, т.е. его национально-культурную специфику.

В работе также предложена многоуровневая классификационная схема концептов с учетом основных и дополнительных параметров классификации, которая всесторонне отображает сущность концепта и поэтапное описание концепта ЖИЗНЬ согласно этой схеме. Таким образом, концепт ЖИЗНЬ в работе рассматривается как национальный (общенациональный) концепт по исторически-культурологическому параметру; духовный (философский) концепт по ценностно-социологическому параметру; первичный концепт по генетическому параметру; простой концепт, поскольку выраженный одной лексемой, и макроконцепт, поскольку состоит из комплекса микроконцептов, по структурному параметру; концепт-максимум по семантическому параметру.

Диссертационное исследование является частью разработки и формирования национального концепта ЖИЗНЬ в украинской картине мира.

Ключевые слова: концепт, микроконцепт, макроконцепт, сознание, концептуализация, концептуальная система, ядро, периферия, идеографическая парадигма.

Krasnobaeva-Chorna Zh. The concept life in the Ukrainian phraseology. - A manuscript.

The dissertation for a scientific degree of the candidate of philological sciences on speciality 10.02.01 - the Ukrainian language. - The Dnipropetrovs'k National University. - Dnipropetrovsk, 2008.

The seven-aspect integral approach for the definition of the essence of the concept in the scientific knowledge is used, the features of the concept are characterized and its definition is proposed. The conceptual analysis of concept LIFE in the Ukrainian phraseology systems is realized according to algorithm: 1) ascertainment of a core; 2) establishment of periphery; 3) ideographical structure; 4) determination of place of concept LIFE in the conceptual sketch - the first level of conceptualization; 5) assortment of background information; 6) separation of mutual and differential components, general cultural and ethnocultural components from the background information; 7) formation of associative-figurative complex - the second level of conceptualization. Covert and pronounced descriptions of concept LIFE, presented by the Ukrainian phrasems, i.e. its national-cultural specificity is determined. Multilevel classifying scheme of the concept taking into account basic and complementary variables of classification with the support of concept LIFE is presented.

Key words: concept, macroconcept, microconcept, conceptualization, conceptual system, consciousness, core, periphery, ideographical paradigm.

Размещено на Allbest.ru