Концептуальний простір англійських прикметників big і large

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Концептуальний простір англійських прикметників big і large

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

концептуальний big large когнітивний

Реферована дисертація присвячена різнобічному висвітленню специфіки тих основних подібностей і відмінностей у концептуальному просторі, які передаються за допомогою часто вживаних синонімічних прикметників big і large у сучасній англійській мові. Посилена увага до моделювання концептуального простору цих, на перший погляд, взаємозамінних параметричних лексем спричинена зростанням інтересу мовознавців до мікролінгвістичних студій, які дають змогу з позицій антропоцентризму глибше й адекватніше репрезентувати суть досліджуваних об'єктів, процесів і явищ навколишньої дійсності.

Як відомо, причиною значних труднощів, що часто виникають у розмежуванні близьких за значенням синонімів, а звідси і правильного їх уживання в англомовному спілкуванні, є етнічно й індивідуально зумовлена концептуалізація об'єктивного світу. Оскільки навколишня дійсність своєрідно сприймається й відображається у свідомості різномовних комунікантів, для забезпечення успішного міжмовного спілкування між ними англістика сьогодні вже не може обмежитися запропонуванням суто лінгвістичної інформації стосовно сфери вживання семантично пов'язаних лексем, які у тлумачних словниках часто супроводжуються взаємозамінністю, тотожними значеннями і сполучуваністю. Поглиблене осмислення того, як за допомогою мови відбувається концептуалізація та категоризація дійсності, входить у компетенцію нової науки - лінгвоконцептології (Л.І. Белєхова, О.Л. Бєссонова, М.М. Болдирєв, В.Д. Б'ялик, С.Г. Воркачов, С.А. Жаботинська, В.В. Жайворонок, В.Л. Іващенко, Д.М. Колесник, Г.В. Колшанський, В.І. Кононенко, О.С. Кубрякова, А.Е. Левицький, А.П. Мартинюк, В.В. Михайленко, М.М. Полюжин, С.І. Потапенко, А.М. Приходько, М.В. Скаб, Й.А. Стернін та ін.), у центрі уваги якої є співвідношення вербальних і невербальних знань носіїв тієї чи іншої мови.

Незважаючи на підвищення останнім часом інтересу до наукових пошуків просторової проблематики (О.В. Афанасьєва, Г.І. Береснєв, В.А. Борисова, О.Н. Євтушенко; О.В. Кардащук, І.М. Кобозєва, А.В. Кравченко, В.В. Корнєва, О.С. Кубрякова, В.В. Левицький, О.С. Лех, Т.Г. Линник, Р.Є. Пилипенко, М.М. Полюжин, О.В. Рахіліна, Т.А. Симонян, Н.В. Таценко, В.М. Топорова, Т.А. Щебликіна, О.С. Яковлєва та ін.), ціла низка питань, що виникають у процесі дослідження специфіки ментальних структур концептуального простору, вербалізованих англійськими прикметниками big і large, усе ще потребує свого висвітлення. Саме цим і зумовлена актуальність теми дисертації, яка визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвокогнітивних студій на розробку ефективних способів експлікації концептуального простору, репрезентованого мовленнєвою діяльністю людини, та моделювання структур знання вербалізованих і невербалізованих концептів. До них належать і ті, на перший погляд, недистинктивні змістові ознаки зазначених ад'єктивних одиниць, які ще не стали предметом окремого лінгвоконцептуального пошуку. Різноманітні способи репрезентації і структуризації квантів знання носіїв англійської мови про специфіку їх мовленнєвої реалізації, які у своїй цілісності визначають глибинний концептуальний простір, ще не знайшли належного висвітлення на сторінках ні вітчизняної, ні зарубіжної лінгвістичної літератури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації вписується в коло актуальних питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 1916Z003262 "Дослідження функціонально-прагматичних, номінативних і когнітивних аспектів англійської мови" (тема дисертації затверджена вченою радою Ужгородського національного університету, протокол № 6 від 27 червня 2003 року та перезатверджена у новій редакції вченою радою Закарпатського державного університету, протокол № 3 від 1 грудня 2008 року).

Мета дисертаційної роботи - виявити й різнобічно описати концептуальний простір синонімічних прикметників big і large за допомогою когнітивного моделювання структур знання про їх ситуативно зумовлені змістові ознаки в англомовній комунікації. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких конкретних завдань:

1) дослідити семантичну репрезентацію англійських синонімічних прикметників big і large шляхом аналізу словникових дефініцій;

2) виявити структуру їх концептуального простору;

3) розробити методику аналізу концептуального простору, характерного для досліджуваних ад'єктивних одиниць;

4) установити синонімічні відношення в концептуальному просторі big і large та уточнити обсяг подібностей і глибину відмінностей між ними;

5) визначити дистинктивні ознаки модусів проаналізованих прикметників як складників концептуального простору;

6) зіставити й порівняти сукупність виявлених концептів і їх змістових ознак зі значеннями big і large, які зафіксовано в лексикографічних джерелах;

7) запропонувати модель репрезентації модусів концептуального простору з участю названих прикметників у сучасній англійській мові.

Об'єктом дослідження є концептуальний простір часто вживаних синонімічних прикметників big (12 концептів) і large (10 концептів) у сучасній англійській мові.

Предметом наукового аналізу роботи є особливості та порівняльно-зіставна характеристика модусів концептуального простору близьких за значенням синонімів big і large, які дозволяють простежити сутність і глибину подібностей та відмінностей між значеннями, зафіксованими в англомовних лексикографічних джерелах, і контекстно зумовленими змістовими ознаками.

Матеріалом дослідження слугують 20 словникових дефініцій прикметників big і large, відібраних із десяти англомовних тлумачних словників найновіших видань. Текстові фрагменти отримано з двох джерел: 1) електронного текстового корпусу "Британський національний корпус" (BNC), вибірка якого становить 5 648 речень і 2) 32 художніх текстів сучасної англійської та американської літератури (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) - в обсязі 2 747 фрагментів. Загальний обсяг емпіричного матеріалу становить 8 395 контекстів (big - 4 242, large - 4 153).

Міждисциплінарний характер дослідження зумовив використання комплексної методики, яка включає: компонентний аналіз, щоб визначити семний склад мовних значень прикметників big і large, контекстуальний - для ідентифікації їх змістових ознак у мовленнєвому спілкуванні, концептуальний, за допомогою якого встановлено й описано модуси їх концептуального простору, а також прийоми моделювання структур знання у процесі встановлення тенденцій внутрішньої організації виокремлених концептів та когнітивної інтерпретації результатів пошуку. У роботі також широко використовувалися кількісні підрахунки для узагальнення отриманої інформації.

Наукова новизна дисертації визначається тим, що в ній уперше: а) на основі аналізу семантичного простору виявлено образні, поняттєві та ціннісні компоненти, притаманні синонімічним прикметникам big і large; б) запропоновано методику дослідження модусів структури концептуального простору зазначених ад'єктивних одиниць; в) здійснено їх концептуальний аналіз; г) виявлено глибину відмінностей концептуального простору, характерного для кожного з проаналізованих прикметників у їх реальному функціонуванні, від сукупності значень, зафіксованих у лексикографічних джерелах; ґ) вибудувано модель репрезентації модусів концептуального простору big і large.

У роботі висунуто гіпотезу про те, що структури свідомості та концептуалізації простору залежать не тільки від того, як носій сучасної англійської мови сприймає об'єкт, ситуацію чи явище навколишньої дійсності, а й не меншою мірою - яку саме змістову ознаку він (вона) виділяє як найважливішу (профілює) у конкретній ситуації спілкування. Це з особливою силою виявляє себе в концептуальному просторі часто вживаних англійських прикметників big і large, покладеному в основу нашого дослідження.

На захист виносяться такі основні положення:

1. Структура концептуального простору лежить в основі проведення людиною мовної категоризації відповідно до тієї моделі її свідомості, яка зумовлена, перш за все, просторовою орієнтацією в навколишньому світі. Це складний ментальний конструкт, утворений за допомогою множини концептів, які є проекцією формування дистинктивних ознак, що простежуються між синонімічними мовними одиницями в мовленні. Модель концептуального простору прикметників big і large містить у собі картинно-образний, раціонально-логічний та аксіологічний модуси. Картинно-образний модус серед них займає найбільшу питому вагу через наявність широкого спектра конкретного сприйняття носіями англійської мови основних параметричних ознак, що супроводжують позначення різних фрагментів об'єктивної реальності.

2. У свідомості представників англомовного соціуму простежується чітко виражена тенденція до розмежування змістових ознак просторової орієнтації серед концептів, притаманних синонімічним прикметникам big і large, які в лексикографічних джерелах часто фіксуються як взаємозамінні. Когнітивне моделювання структур знання, актуалізованих у мовленнєвому втіленні концептів, доводить, що умовою їх функціонування є наявність у них цілої низки змістових ознак, покликаних реалізувати ситуативно зумовлену смислову диференціацію в конкретному спілкуванні.

3. Усталеною диференційною ознакою картинно-образного модусу прикметника big, яка стосується концептуалізації, характерної для позначень високих предметів, є уявлення носіїв англійської мови про атлетичну, м'язисту статуру живих істот і невелику площу основи матеріальних об'єктів. У той же час ад'єктивна одиниця large акцентує увагу на широкоплечій статурі живих істот, значній площі основи артефактів і натурфактів. Якщо в концептуальному просторі прикметника big параметр ширини профілює у свідомості англомовних комунікантів знання про ситуативно зумовлене збільшення розміру органів тіла людини, то цей самий параметр ад'єктивної одиниці large сигналізує про його природну притаманність та постійність.

4. Концептуальний простір прикметника big несе у собі інформацію про усвідомлення представником англомовного соціуму важливості нерозв'язаних проблем у той час, як уживанням прикметника large привертається увага лише до їх повного чи часткового обсягу. Крім того, прикметником big концептуалізується суть регулятивного впливу не тільки егоцентричної чи соціоцентричної спрямованості, але й сприяння, на відміну від large, пов'язаного переважно з реалізацією уявлень про волю як відсутність обмежень, привілля у сукупності таких змістових ознак: безконтрольність, нестримність у діях і думках та безтурботність чи байдужість до всього важливого.

5. Аксіологічні ознаки концептуального простору прикметника big вербалізують переважно позитивне ставлення до великих розмірів та особливих фізичних можливостей людини. Значна величина матеріальних об'єктів асоціюється у свідомості носіїв англійської мови з їх міцністю. Негативна оцінка огрядної людини й надто незручних через свою громіздкість артефактів зосереджена в сукупності змістових ознак, що передаються в англомовному спілкуванні прикметником large.

6. Порівняльно-зіставне вивчення модусів як складників структури концептуального простору прикметників big і large дає змогу обґрунтувати твердження щодо тенденцій формування й закріплення в англомовній свідомості диференціації просторового сприйняття навколишньої дійсності. Якщо прикметник big у носіїв англійської мови профілює уявлення про превалювання параметра висоти над іншими ознаками, і це переломлюється в їх свідомості через систему позитивних цінностей, то крізь призму large об'єктивуються знання про одночасну наявність як висоти, так і ширини, які не завжди гармонізують одна з одною.

7. Концептуальний простір прикметників big і large є відкритою багатогранною змістовою структурою представників англомовного соціуму. Його невербальна репрезентація може значно перевищувати кількість зафіксованих у словниках значень, оскільки він постійно видозмінюється, розширюється та диференціюється залежно від способів сприйняття, членування й категоризації ними об'єктів навколишньої дійсності у конкретних ситуаціях спілкування.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що в ній запропоновано новий підхід до вивчення шляхів і способів концептуалізації просторових параметрів як важливого фрагмента картини світу, що уможливлює виявлення та встановлення закономірностей структурування цілої низки знань, не зафіксованих у лексикографічних джерелах сучасної англійської мови. Різнобічним підходом до опису специфіки концептуального простору параметричних прикметників big і large запропоноване дослідження робить також унесок у подальший розвиток антропоцентричної парадигми лінгвістичних досліджень, лінгвоконцептології, когнітивної семантики та синонімії. Отримані в ній результати розширюють наявні сьогодні відомості про подібність, глибину й характер відмінностей концептуального простору англійських прикметників big і large, а також урізноманітнюють і уточнюють комплексну методику моделювання, яку можна застосувати у вивченні змістових ознак інших ад'єктивних одиниць на матеріалі різних мов.

Практична цінність отриманих результатів зумовлена можливістю їх застосування у розробці та проведенні таких університетських теоретичних курсів: лексикологія сучасної англійської мови (розділи: "Лексичне значення слова", "Словниковий склад мови", "Синонімія мовних одиниць" та "Когнітивна семантика"), теоретична граматика (розділи: "Частини мови" і "Прикметник"), стилістика (розділ "Стилістична семасіологія"), теорія та практика перекладу (розділ "Семантичні аспекти перекладу"), у лексикографічній практиці укладання словників англійських синонімів, у спецкурсах із актуальних проблем когнітивної лінгвістики, лінгвоконцептології, теорії мовних картин світу й категоризації, у проведенні наукових пошуків у галузі англійської філології. Матеріали дослідження можуть бути корисними у написанні навчальних підручників, посібників та методичних рекомендацій для викладання теоретичних і практичних курсів із англійської мови.

Особистий внесок дисертанта визначається встановленням особливостей концептуалізації змістових ознак, характерних для прикметників big і large, які позначають різноманітне сприйняття, членування й категоризацію навколишнього простору у свідомості носіїв сучасної англійської мови. У роботі не тільки вперше визначено та змодельовано структуру окремих концептів, закріплених за досліджуваними прикметниками, а й різнобічно описано цілісний, характерний тільки для них концептуальний простір із урахуванням сукупності картинно-образного, раціонально-логічного та аксіологічного складників, що лежать в основі специфічних способів світосприйняття англомовною спільнотою. Усі нові знання отримані особисто автором, про що свідчать публікації з теми дисертації та повідомлення на наукових конференціях.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданнях кафедри ділової іноземної мови та перекладу Закарпатського державного університету (09.12.2008 р., протокол № 5) та кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (25.12.2008 р., протокол № 5). Основні положення та результати дослідження пройшли апробацію на таких міжнародних науково-практичних конференціях: "Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес" (Чернівці, 2004), "Новітні обрії розвитку германської та романської філології" (Запоріжжя, 2007), "Світова література, лінгвістика та перекладознавство" (Черкаси, 2007), "Язык и мир" (Ялта, 2008), на щорічних науково-звітних конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного та Закарпатського державного університетів (Ужгород, 2004-2009).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у 8 друкованих працях, 7 із яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - у матеріалах наукової конференції.

Структура і обсяг. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, переліку лексикографічних джерел, додатків у вигляді таблиць. Основний текст дисертації становить 182, а загальний її обсяг із 15 рисунками і 10 таблицями, бібліографією та додатками - 224 сторінки. Список використаної літератури налічує 303 бібліографічні позиції. Окремими рубриками виділено перелік 12 лексикографічних джерел. Список джерел ілюстративного матеріалу містить 33 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну, особистий внесок авторки, висунуто гіпотезу, висвітлено теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, а також описано відібраний емпіричний матеріал, принципи й методи його наукового аналізу, подано відомості про апробацію отриманих результатів і структуру роботи.

У першому розділі - "Концептуальний простір як фрагмент картини світу мовної спільноти" - здійснено виклад сучасних наукових поглядів на проблеми вивчення концептуального простору як результату пізнавальної діяльності людини (1.1.), охарактеризовано найновіші підходи до трактування концепту (1.1.1.). Одночасно з'ясовано ті особливості простору, які мають безпосереднє відношення до проблеми сприйняття та виміру фрагментів навколишнього світу (1.2.), розглянуто синонімічні зв'язки досліджуваних параметричних прикметників, що передають невербалізовані концепти (1.3.).

Вихідним моментом у становленні когнітивної лінгвістики виявилося розуміння того, що інформація, залучена до декодування текстів, не може обмежуватися знаннями тільки мови, а повинна включати глибокі й різнобічні знання про світ і місце людини в ньому. Однак, щоб жити в гармонії з навколишньою дійсністю, людина постійно відчуває потребу впорядковувати її у своїй свідомості на концептуальному рівні, тобто створювати максимально адаптований до світосприйняття концептуальний простір. Виявлення обсягу й поглиблений опис останнього передбачає оволодіння реципієнтом навичками відтворення в пам'яті фонової інформації про різні фрагменти об'єктивної реальності. У підрозділі 1.1. висловлюється думка про те, що когнітивною основою дослідження концептуального простору є залучення сукупності знань індивідів стосовно конкретної ситуації спілкування.

Концептуальний простір розглядаємо як таку множину концептів, що відображає результат пізнавальної діяльності людини, актуалізований в адекватному сприйнятті та осмисленні нею інформації про членування й категоризацію навколишнього світу, і слугує забезпеченню потреб орієнтування у ньому. Підтвердженням такого визначення є численні висловлювання багатьох дослідників про те, що концептуалізація певного фрагмента дійсності й отримання набутого досвіду індивіда відбувається на ґрунті інформації з усіх доступних йому каналів, а це веде до утворення усталених уявлень про простір як сукупність концептів.

Поняття "концепт" описано з урахуванням лінгвокогнітивного підходу до його визначення, що базується на вивченні як семантичних ознак, так і поглибленому аналізі контекстів уживання англійських прикметників big і large. Прихильники такого напряму трактують концепт як ментальне утворення, що репрезентує обсяг знань і вражень про певний об'єкт у свідомості індивіда. Оскільки інтерес лінгвокогнітологів фокусується на виявленні й описі диференційних смислових ознак під час характеристики, на перший погляд, тотожних фрагментів навколишнього світу, увага в підрозділі зосереджена на аналізі специфічних ознак концептуального простору кожного з досліджуваних прикметників.

У підрозділі 1.2. висловлено твердження про те, що саме просторові уявлення складають основу формування багатьох фундаментальних концептів у свідомості носія тієї чи іншої мови. Тривимірність та об'ємний характер простору, його значення для життєдіяльності людини і для пізнання навколишньої дійсності ведуть до того, що природна мова створює різні способи та засоби об'єктивації просторових уявлень, сукупність яких складає концептуальний простір. Зокрема доведено, що прикметники big і large не тільки описують великий розмір об'єкта, а й дають йому різноманітну просторову характеристику на основі принципу бінарної опозиції. Остання проявляється в тому, що прикметник big указує на протяжність відносно певного параметра, а large - на її відсутність.

Із виникненням концептуального аналізу сформувався новий підхід до вивчення синонімії, який полягає у можливості виявлення відмінностей навіть серед найбільш подібних змістових ознак. У підрозділі 1.3. висловлюється основоположна в роботі думка про те, що мові з точки зору логіки її будови не потрібні абсолютні, взаємозамінні синоніми. Тому навіть найближчі за значеннями з них здатні до утворення своїх власних концептуальних просторів, стрижнем яких є відмінні змістові ознаки, що висуваються комунікантами на передній план у кожній конкретній ситуації спілкування. Частково знаходячись в одному концептуальному просторі, синонімічні прикметники big і large усе-таки маркують переважно різні ділянки цього простору та уточнюють асоціативні й когнітивні структури, які за ними стоять. Звідси в дисертації робиться висновок про те, що застосування семантико-когнітивного підходу уможливлює різнобічне вивчення їх концептуального простору.

У другому розділі - "Сучасні напрями й методи дослідження концептуального простору прикметників big і large" - розглянуто основні засади проведення пошукової роботи, зокрема сучасних шляхів і способів вербальної репрезентації концептуального простору англійських прикметників big і large (2.1.). У ньому визначено складники концептуального простору досліджуваних одиниць, які представлено у вигляді моделі (2.2.), а також описано поетапну методику концептуального аналізу зібраного емпіричного матеріалу (2.3.).

Різновидами такої методики у лінгвокогнітивному дослідженні специфіки концептуального простору big і large є комплексний компонентний аналіз їх різних дефініцій, з одного боку, та виявлення серед установлених концептів синонімічних відношень - із іншого. Як відомо, найбільш релевантна інформація для виконання життєво важливих функцій носіями тієї чи іншої мови зафіксована у словникових дефініціях. Про це свідчать результати проведеного нами аналізу вербальної репрезентації концептуального простору ад'єктивних одиниць big і large із різних англомовних лексикографічних джерел найновіших видань. Вербальна інтерпретація семантики цих прикметників, як зазначено у підрозділі 2.1., є носієм лише частини концептуальних характеристик, важливих для мовленнєвої комунікації. Однак її врахування необхідне й суттєве для опису та моделювання концептуального простору і виявлення особливостей концептосфери тієї чи іншої мови, засобом доступу до якої є мовні знаки.

Керуючись потребами адекватного пізнання навколишньої дійсності, концепт проходить через складні мисленнєві процеси, прямуючи від нижчого до вищого рівнів абстракції. Це дало вагому підставу розглядати концептуальний простір англійських прикметників big і large як щонайменш тривимірне утворення, в якому виділяються картинно-образний, раціонально-логічний й аксіологічний складники, названі в роботі модусами.

Результати вербальної реалізації прикметників big і large демонструють неоднорідну структуру їх лексико-семантичних варіантів (далі - ЛСВ), що свідчить про різні способи концептуалізації дійсності носіями англійської мови. Так, ЛСВ "Розмір" відображає їх знання про предмети, які сприймаються за допомогою органів чуття, і тому засвідчує існування картинно-образної репрезентації big і large. ЛСВ "Впливовість" та "Важливість", що передаються big, і ЛСВ "Воля", "Загальна риса" та "Сприятливість" - large, відображають раціонально-логічне знання англомовних комунікантів, оскільки вони безпосередньо не сприймаються за допомогою органів чуття й вимагають обов'язкового раціонально-логічного осмислення. Із аналізу семантичної структури параметричних прикметників також можна зробити висновок про те, що ЛСВ "Успішність", "Вагітність", "Доброта", "Сила", "Гордість" та "Пихатість" прикметника big і "Повнота" та "Помпезність" - large свідчать про здатність цих мовних одиниць бути носіями як позитивної, так і негативної оцінки. Звідси стає очевидним, що аксіологічна репрезентація синонімів big і large є одним із способів вивчення їх концептуального простору.

Виходячи з розуміння моделі як теоретичного конструкту, за допомогою якого описують ментальні структури, беремо до уваги той безперечний факт, що концептуальний простір складається з модусів, пов'язаних із різними способами репрезентації близьких за значеннями синонімів у концептуальній системі людини: картинно-образним, раціонально-логічним та оцінним. Тому модель концептуального простору прикметників big і large визначаємо в підрозділі 2.2. як структурний аналог наявних в англійській мові способів вербалізації знань та уявлень у сфері мовленнєвої комунікації.

Метод концептуального аналізу розглянуто у підрозділі 2.3. дисертації як процедуру інтерпретації, яка ґрунтується на наявності вихідного знання. Проведений у роботі за його допомогою семантико-когнітивний аналіз дозволив з'ясувати й наочно продемонструвати синонімічні відношення, що виникають між різними ментальними структурами. Їх актуалізація простежується у певній ситуації змістових складників, які в кожному з проаналізованих нами висловлювань висвітлюють тільки певну частину концептуального простору англійських прикметників big і large.

Третій розділ - "Концептуальний простір англійського прикметника big" - є викладом результатів дослідження картинно-образного (3.1.), раціонально-логічного (3.2.) й аксіологічного (3.3.) модусів концептуального простору прикметника big та кола концептів, що є носіями відповідних їм знань. Основну увагу розділу зосереджено на з'ясуванні когнітивної суті концептуального простору прикметника big, тобто того, що саме мають на увазі носії англійської мови, коли висловлюють думку про об'єкти, процеси чи явища, хоча спеціально не займаються рефлексією над своїм знанням про них.

У розділі запропонована класифікація концептів, які складаються з компонентів - концептуальних (змістових) ознак. Картинно-образний модус концептуального простору прикметника big утворюють 2 037 текстових фрагментів. Найчастотнішим компонентом концепту ВИСОТА у дослідженому матеріалі виявилася концептуальна ознака "вертикальна відстань знизу вгору" (824 текстові фрагменти), яка дає підставу для тверджень про те, що вертикаль складає основу концептуалізації більшості наявних у світі об'єктів, і саме їй належить найважливіша роль у параметричній концептосфері англійської мови. Для характеристики зовнішності живих істот носії сучасної англійської мови використовують прикметник big, у центрі уваги якого є не тільки їх високий зріст, але й наявна вказівка на м'язисте тіло, напр., Most people would describe Web London, with his sinewy body, strong arms and standing six-foot-two, as a big man (Baldacci 2001, p.7). Друге місце посідає концептуальна ознака "значна віддаленість основного корпусу від певної поверхні" (317 текстових фрагментів), яка об'єктивує дистантне, вертикально орієнтоване сприйняття простору англомовною спільнотою, напр., A big truck that probably required a step stool to climb into was parked behind it (Macomber 1997, p.11).

Параметричний концепт ШИРИНА профілює ситуативно зумовлене збільшення розміру органів тіла людини, напр., Pat grabbed Sean and bundled him over the coach and into the laps of Mrs. Kelly and Mrs. Quinn who screamed blue murder. He fell heavily to them with big eyes bulging wide with fear (Thompson 2001, p. 169).

Концепт ДОВЖИНА відображає здебільшого горизонтально розташований простір, напр., She had not, Franca found on opening it, ventured to hang anything inside the long wardrobe which stretched the length of the big bedroom (BNC, big, APM 2397). Виняток становить концептуальна ознака "повздовжній вимір вертикальної спрямованості" (232 текстові фрагменти), яка концептуалізується мовцями як менш релевантна для позначення певних величин, напр., Susanna must get her big hair cut - it's getting very long (Grisham, 1996, p.237).

Рис. 1. Структура картинно-образного модусу прикметника big

Раціонально-логічний модус англійського прикметника big є інтерпретацією за допомогою певним чином організованого набору таких концептів, як ВПЛИВОВІСТЬ і ВАЖЛИВІСТЬ. Для проведення дослідження було відібрано 1 187 текстових фрагментів. Найчастотнішим репрезентантом раціонально-логічного модусу big виступає концепт ВПЛИВОВІСТЬ, реалізований у 712 текстових фрагментах. Менш репрезентативним є концепт ВАЖЛИВІСТЬ, який у дослідженому матеріалі репрезентують 475 текстових фрагментів.

Рис. 2. Структура раціонально-логічного модусу прикметника big

Аксіологічний модус прикметника big, у центрі уваги якого є суспільна чи індивідуально зумовлена ситуативна цінність, має екзистенційну значимість для англомовної спільноти. Виділений нами корпус емпіричного матеріалу засвідчив наявність 1 018 текстових фрагментів, у яких носії англійської мови вербалізують оцінку за допомогою прикметника big. Його ціннісна структура охоплює естетичні (КРАСА, СИЛА, ВАГІТНІСТЬ), етичні (ХАРАКТЕР ПОВЕДІНКИ, ДОБРОТА, МОРАЛЬНІ ПРИНЦИПИ) та телеологічні концепти (УСПІШНІСТЬ), які вербалізують уявлення про позитивне чи негативне ставлення до живих істот та матеріальних об'єктів.

Рис. 3. Структура аксіологічного модусу прикметника big

Четвертий розділ "Концептуальний простір прикметника large" присвячено виявленню й опису різних модусів концептуального простору, характерних для прикметника large. Для проведення наукового аналізу було відібрано 1 869 текстових фрагментів, що актуалізують параметричні властивості цього прикметника. Концепти ШИРИНА й ПРОСТОРІСТЬ виступають складниками картинно-образного модусу в його концептуальному просторі. Вони відображають особливості просторового мислення носіїв сучасної англійської мови, які здійснюють вибір певного ракурсу осмислення об'єктів навколишньої дійсності, позначених аналізованою мовною одиницею.

Результати проведеного нами аналізу 1 869 текстових фрагментів, характерних для картинно-образного модусу прикметника large, демонструють два зазначені концепти зі своєю власною специфічною конфігурацією. Найчастотнішим компонентом просторового концепту ШИРИНА (840 текстових фрагментів) є концептуальна ознака "співвідношення ширини з висотою" (378 текстових фрагментів), кількісний показник текстових фрагментів якої відображає сприйняття носіями англійської мови параметра ширини стосовно об'єктів екстралінгвальної дійсності у взаємозв'язку з їх висотою. Для характеристики високого росту людини носії англійської мови використовують прикметник large, щоб акцентувати увагу також на її широкоплечій статурі, напр., Frank Pick was a large man, well over six feet tall and broad shouldered (BNC, large, CBK 835). Друге місце займає змістова ознака "площа" (294 текстові фрагменти), яку англомовна спільнота концептуалізує як горизонтально орієнтоване сприйняття розміру, вираженого у квадратних одиницях виміру, напр., The extensive Pevensey Levels of 36 square kilometres are a result of the enclosure of a large bay studded with small clay islands called `eyes' (BNC, large B31 312). Найменш частотною виявилася концептуальна ознака "горизонтальний вимір об'єкта" (168 текстових фрагментів).

Концептуальні ознаки "місткість" (667 текстових фрагментів) і "незайнята територія" (259 текстових фрагментів) виявилися найбільш частотними й вагомими для формування концепту ПРОСТОРІСТЬ, напр.: The towelling prepared, she made a neat pile of it, and then went over to the large bed, on which four or five persons normally slept (BNC, large, HGE 2233); And there are some people actually on the beach as well, which I think is important because we've got a large area here, fairly empty and featureless area, but it's nice to have these two or three people dotted around on the beach (Brock, Gill 1995, p. 47). Останнє місце серед них займає концептуальна ознака "проміжок між матеріальними об'єктами" (103 текстові фрагменти).

Рис. 4. Структура картинно-образного модусу прикметника large

Раціонально-логічні знання людини про прикметник large зберігаються у свідомості носіїв сучасної англійської мови, а їх зміст належить до абстрактно-узагальненого аспекту, реалізованого в певній логічній формі - це поняттєва концептуалізація. Його раціонально-логічний модус об'єктивується у сукупності таких концептів, як ВОЛЯ, ЗАГАЛЬНА РИСА і СПРИЯТЛИВІСТЬ. Найчастотнішим репрезентантом раціонально-логічного модусу в концептуальному просторі large виступає концепт ЗАГАЛЬНА РИСА, який зафіксовано у 665 текстових фрагментах. Саме за допомогою цього прикметника носії англійської мови акцентують увагу на повному чи частковому обсязі накопичених проблем. Менш репрезентативним компонентом ад'єктивної одиниці large є концепт СПРИЯТЛИВІСТЬ, який в дослідженому матеріалі репрезентований 548 текстовими фрагментами. Його специфіка полягає в концептуалізації уявлень про багатослівні повідомлення й відповіді на запитання, висловлення схвальних вражень, думок, уявлень тощо. Крім того, цей прикметник може вербалізувати уявлення про обнадійливий стан здоров'я людини, а також про прийнятну угоду, ставку, кредит, ціну тощо. Найменш показовим у межах контекстів експлікації прикметника large виявився концепт ВОЛЯ, представлений 448 контекстами у дослідженому нами матеріалі. Він може також об'єктивувати уявлення носіїв сучасної англійської мови про осіб, які незаконно знаходяться на волі. За допомогою прикметника large передається інформація про безтурботний і недбалий спосіб життя людей, що супроводжується їх трудовою незайнятістю та байдикуванням. Невід'ємною рисою досліджуваного прикметника є його властивість характеризувати дії людей, які не підлягають ніякому контролю чи обмеженню.

Аксіологічний модус прикметника large репрезентують естетичні (ПОВНОТА), етичні (ДОБРОТА, МОРАЛЬНІ ПРИНЦИПИ) і телеологічні концепти (НЕЕКОНОМНІСТЬ, ВИГІДНІСТЬ). Із корпусу дослідженого нами матеріалу відібрано 623 текстові фрагменти, в яких англомовні комуніканти актуалізують оцінний компонент за допомогою прикметника large. Його концепти можуть вербалізувати негативне ставлення до огрядної людини та надмірного розміру артефактів. На протилежному полюсі аксіологічної концептуалізації простежується й позитивна оцінка великої ваги як доказу про добру вгодованість тварин.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене нами поглиблене вивчення сукупності змістових ознак часто вживаних синонімічних прикметників big і large уможливило виявлення специфіки основних подібностей і відмінностей у їх концептуальному просторі як результату структурованої думки носіїв сучасної англійської мови.

Результати дослідження підтверджують висунуту в дисертації гіпотезу про те, що у свідомості представників англомовного соціуму основні структури концептуального простору прикметників big і large не збігаються через наявність у них своїх власних змістових ознак. Їх неповторність і своєрідність доведена в роботі тим безперечним фактом, що вони акцентують різні смислові компоненти однакових, на перший погляд, фрагментів навколишньої дійсності. Звідси стає очевидним, що їх взаємозамінна фіксація у тлумачних словниках сучасної англійської мови є свідченням недосконалості наявної лексикографічної практики, яка сьогодні не сприяє поглибленому розумінню і правильному вживанню близьких за значенням синонімів носіями інших мов.

Науковий аналіз фіксації лексикографічної та текстової репрезентації досліджуваних мовних одиниць дає вагому підставу для твердження про те, що найбільш показовими в картинно-образному модусі прикметника big є параметричні концепти: ВИСОТА, ШИРИНА і ДОВЖИНА у той час, як прикметника large - ШИРИНА і ПРОСТІР. Концепт ВИСОТА, що передається в мовленні прикметником big, є не просто уявленням про параметричні властивості зовнішності живих істот, які характеризуються високим зростом. Він також виступає найбільш показовим відображенням знань про їх м'язисте тіло. Репрезентація висоти матеріальних об'єктів цим прикметником стосується значної відстані знизу вверх за вертикальним виміром, а також акцентування уваги на порівняно невеликій їх основі. Крім того, прикметник big не тільки позначає значний розмір предметів, але й неабияку віддаленість один від одного.

Концепт ШИРИНА, що передається big, пов'язаний із об'єктивацією уявлень про ситуативно зумовлений і збільшений в горизонтальній площині розмір очей людини внаслідок певних емоційних переживань. Головною його специфікою є непостійність (динамічність), тобто ситуативно зумовлена здатність органів тіла людини збільшувати розмір ушир, тоді як у концептуальному просторі прикметника large концепт ШИРИНА вибудовується як модель ситуації, пов'язаної з уявленнями про широкоплечу статуру, природну інгерентність значних за об'ємом органів і частин тіла людини та їх постійність (статичність). Особливості концептуалізації параметричних властивостей високих матеріальних об'єктів прикметником large простежуються у позначенні ним значної площі основи.

Параметричний концепт ДОВЖИНА, вербалізований прикметником big, демонструє розподіл повздовжнього виміру предметів вертикальної чи горизонтальної спрямованості. Водночас наочно-образні уявлення про прикметник large пов'язані з позначенням значного простору, відповідно до якого різноманітні предмети і явища навколишнього світу отримують деталізовану характеристику. Про це свідчить вербалізація концепту ПРОСТОРІСТЬ, який асоціюється у свідомості представників англомовного соціуму не тільки з незайнятою територією, величезними земельними угіддями, але й значною місткістю різних об'єктів тощо.

Якщо конфігурація раціонально-логічного модусу прикметника big зумовлена взаємодією таких концептів, як ВАЖЛИВІСТЬ і ВПЛИВОВІСТЬ, то large - ВОЛЯ, ЗАГАЛЬНА РИСА і СПРИЯТЛИВІСТЬ. Концепт ВАЖЛИВІСТЬ, репрезентантом якого є прикметник big, видозмінюється залежно від ситуативно зумовленої його характеристики й розширюється за допомогою таких модифікацій, як "невирішеність" та "правильність". Специфіка поняття ВПЛИВОВІСТЬ полягає у сукупності таких інтерпретаційних представлень, як "егоцентричний" та "соціоцентричний" впливи, а також "сприяння". Реалізація концепту ВОЛЯ прикметником large асоціюється з такими поняттями, як "незаконно знаходитися на волі", "без контролю чи обмеження" та "безтурботність чи байдужість". Він позначає ЗАГАЛЬНІ поняття, акцентуючи увагу на їх "основному" чи "повному" обсязі. Із раціонально-логічними уявленнями асоціюється і концепт СПРИЯТЛИВІСТЬ, специфіка якого полягає у сукупності таких модифікацій, як "схвальний", "багатослівний", "обнадійливий" та "прийнятний".

Аксіологічний модус концептуального простору прикметників big і large представлений позитивною та негативною оцінками, деталізованими в естетичних, етичних і телеологічних типах. Специфіка аналізованих одиниць полягає у протиставленні переважно позитивної оцінки зовнішності та фізичних даних людини, характерних для прикметника big, негативній у вираженні ставлення до огрядної зовнішності особи, що передається large. Якщо прикметник big акцентує увагу на розкоші, комфорті, міцності артефактів, то large - на неекономному, нерентабельному використанні їх площі. І тільки добре вгодовані тварини можуть набувати позитивної оцінки у його концептуальному просторі.

Етична оцінка, імплікована ад'єктивними одиницями big і large, є проявом оцінювання духовних якостей людини, сутність яких розкривають такі концепти, як ХАРАКТЕР ПОВЕДІНКИ, ДОБРОТА та МОРАЛЬНІ ПРИНЦИПИ. Вони концептуалізують уявлення про позитивне ставлення до вихованості людини, її безкорисливого бажання допомогти іншій, дружелюбності, співчутливості та уважності до інших, з одного боку, і про негативну оцінку її неадекватної поведінки в суспільстві - з іншого.

До найяскравіших показників телеологічної оцінки прикметника big належить концепт УСПІШНІСТЬ, безпосередньо пов'язаний із таким розумінням успіху, як досягнення високого рангу в кар'єрному злеті або суспільно-політичному житті людини, популярності чи слави знаменитості.

Отже, крізь призму тотожних, на перший погляд, концептів, характерних для big і large, носії англійської мови втілюють широкий обсяг знань як про параметричні, так і непараметричні властивості об'єктів екстралінгвальної дійсності. Сприйняття об'єктів, що відштовхується від позначень їх дивергентно маркованих параметричних характеристик, є тим стрижнем, навколо якого групуються диференційні змістові ознаки, що лежать в основі формування концептуального простору англійських ад'єктивних одиниць big і large. Це дає вагому підставу для твердження про те, що їх концептуальний простір характеризується диференційним, ситуативно зумовленим сприйняттям різних фрагментів навколишнього світу, характерним для носіїв сучасної англійської мови.

Перспективним видається проведення подібних досліджень на матеріалі не тільки решти параметричних прикметників, але й одиниць, які належать до інших частин мови, що дасть змогу уточнити спільні риси та відмінні ознаки їх концептуального простору. Запропонована в дисертації методика лінгвоконцептуального аналізу може бути також використана у дослідженні інших мов.