Лінгвокогнітивні параметри комбінувальних форм у сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Багатоаспектний аналіз словотвірної системи мови та її окремих ділянок особливо характерний для лінгвістичних пошуків останніх років. У сучасній дериватології значна кількість досліджень присвячена вивченню системи словотвору ? сукупності певних елементів у їх ієрархічних взаємозв'язках, механізмів організації мовних рівнів, моделей і способів словотворення. Попри це, продовжують залишатися недостатньо з'ясованими питання, що стосуються шляхів і способів найефективнішої репрезентації дійсності за допомогою різнотипних мовних одиниць.

Перспективи в розвитку дериватології пов'язують із когнітивною наукою, під впливом якої особливо інтенсивно відбувається становлення нової парадигми знань у цій царині. Словотвірні категорії останнім часом розглядають під новим кутом зору ті мовознавці, які вважають їх цінним матеріалом для подальшого вивчення проблем концептуалізації та категоризації в рамках мовної свідомості.

У зв'язку з цим значний інтерес становить дослідження дериваційних елементів перехідного типу, що оформилися з повнозначних слів класичного походження і постійно збагачують словниковий запас різних мов як інтернаціональні форманти. Тлумачні словники сучасної англійської мови подають їх під назвою „комбінувальні форми” (combining forms). Це морфеми acet (o)-, -arch, bi (o)-, -blast, cephal (o)-, -carp, derm (o)-, ec (o)-, -ectomy, graph (o)-, -lith, odont (o)-, phot (o)-, -phyll, radi (o)-, -rrhea, tele-, techn (o)- та ін. У наукових працях, присвячених аналізу комбінувальних форм, висвітлено лише часткові питання, проте відсутнє комплексне дослідження цієї дериваційної категорії, що стала однією з найактивніших елементних підсистем словотворення та термінотворення сучасної англійської мови.

Актуальність дисертації у світлі найновіших тенденцій розвитку лінгвістичної науки зумовлена її орієнтацією на цілісне вивчення системних зв'язків, закономірностей розвитку та функціонування об'єктів мови. У цьому контексті набуває важливості поглиблене дослідження системних характеристик комбінувальних форм у сучасній англійській мові. Своєчасність визначення когнітивної сутності цих дериваційних елементів спричинена увагою лінгвістів до проблем вербалізації концептів, формування на їх ґрунті нових концептуальних систем і когнітивних категорій у різних мовах. Потреба в такому дослідженні зумовлена, крім того, підвищеним інтересом лінгвістів до когнітивної системи людини, законів її формування, ролі та призначення мови в цьому процесі.

Метою дисертації є комплексне дослідження системних характеристик і лінгвоконцептуальних параметрів комбінувальних форм у сучасній англійській мові.

Мета роботи зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

1) уточнити інвентар комбінувальних форм;

2) визначити місце комбінувальних форм у словотвірній та лексико-семантичній системах сучасної англійської мови;

3) з'ясувати джерела та шляхи запозичення комбінувальних форм;

4) дослідити дистрибутивні, структурні та валентні характеристики комбінувальних форм;

5) типологізувати комбінувальні форми та деривати з цими формантами щодо когнітивних категорій і концептів;

6) виявити питому вагу досліджуваних дериваційних формантів і термінодериватів із комбінувальними формами в межах кожної з когнітивних категорій.

1. Теоретичні засади дослідження комбінувальних форм у сучасній англійській мові

Окреслено власне розуміння дериваційної категорії „комбінувальні форми” на тлі розмаїття її дефініцій у науковій парадигмі; подано критичний огляд сучасних напрямів дослідження дериваційних формантів цього типу; визначено лінгвальний статус комбінувальних форм у сучасній англійській мові; розроблено теоретико-методологічну базу дослідження.

У сучасній лінгвістичній науці існують суттєві розбіжності в морфемній класифікації словотвірних елементів цього типу: зазначені дериватори трактують то як корені, то як особливі кореневі морфеми, то як одиниці особливого статусу, то як радиксоїди, то як інтернаціональні терміноелементи, то як окремі слова.

Визначено особливості термінологічної номінації та з'ясовано роль комбінувальних форм як найактивніших складників термінологічного словотворення. Термінологічна номінація - цілеспрямований процес, який пов'язаний, з одного боку, з потребою найменування нових понять, що виникають внаслідок інтенсивного розвитку та подальшої диференціації наук, а з іншого, - із внутрішньомовними закономірностями номінації та співвідношенням мовного знака з позначуваним поняттям.

У процесі термінологічної деривації комбінувальні форми займають провідні позиції. Греко-латинський термінофонд, його терміноелементи - одиниці мертвих класичних мов - не еволюціонують у семантико-понятійному плані, різко звужуючи та максимально обмежуючи сферу використання, що дає підстави вважати їх незамінним дериваційно-метамовним матеріалом у науковій сфері. Деривати, створені на їх ґрунті, є змістовими домінантами підмови науки. Для них характерне явище концептуальної аглютинації - яку визначають як поєднання складних понятійних референцій у термінодериваті. Характерно, що переважно всі греко-латинські терміноелементи кореневого типу беруть участь у творенні не поодиноких дериватів, а цілих серій (блоків) однотипних одиниць, що надає цим формантам великої поняттєвої конкретності.

Суть когнітивної лінгвістики, її об'єкт, завдання та основні поняття, а також окреслено місце комбінувальних форм у процесі формування нових концептуальних систем і когнітивних категорій. Важливу роль у пізнавальній діяльності людини відіграє словотворення як „постачальник” продуктів номінації. Когнітивний підхід до словотворення дає змогу простежити процес формування нового поняття і встановити ті фрагменти знань і досвіду людини, які отримали своє позначення в актах номінації за допомогою системи дериваційних засобів. У світлі основних положень когнітивної лінгвістики дериваційні форманти виконують роль категоризаторів і класифікаторів, адже саме вони є головними носіями словотвірного значення.

Кожна мова пропонує свою власну категоризацію світу, при цьому визначальну роль відіграють саме словотвірні категорії. Категоризація ? це процес утворення, виділення категорій, членування зовнішнього та внутрішнього світу людини, впорядковане представлення різноманітних явищ, а також результати класифікаційної діяльності, пов'язаної з операціями мислення, порівнянням, ототожненням, установленням подібності й відмінностей. Категорія ? одна з пізнавальних форм мислення людини, що уможливлює узагальнення її досвіду та здійснення його класифікації. У системі словотворення роль категоризаторів відіграють словотворчі форманти, для яких характерне загальне категоріальне значення. Як субкатегоризатори (класифікатори) ці мовні одиниці відповідають певним розрядам у середині загальних категорій.

Одним із найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в осмисленні інформації й утворенні концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної системи в мозку людини, є концептуалізація. У процесі творення нового слова із словотворчих засобів, наявних у мові, нове поняття концептуалізується на основі подібних концептів, уже наявних у свідомості людини.

Запропоновано комплексну методику дослідження комбінувальних форм. Вивчення такої неоднорідної за своєю структурою, генезою, дериваційними, семантичними характеристиками елементної підсистеми словотворення та термінотворення сучасної англійської мови вимагає застосування цілої низки підходів, які забезпечують комплексне уявлення про ці дериваційні форманти, а саме: 1) врахування етимології; 2) аналіз у синхронії; 3) вивчення як семантичних, так і структурних характеристик одиниць перехідного типу; 4) використання як кількісних, так і якісних критеріїв опису комбінувальних форм.

З метою отримання якомога повнішого уявлення про такі дериваційні форманти, як комбінувальні форми, в роботі застосовано комплексну методику, що об'єднує два аспекти їх вивчення: лінгвістичний, тобто аналіз дистрибутивних, генетичних, морфологічних і структурно-семантичних характеристик комбінувальних форм, їх дериваційної активності, та концептуальний, який має на меті визначення когнітивної сутності досліджуваних мовних одиниць.

2. Системні характеристики комбінувальних форм

Виявлено та проаналізовано структурні, етимологічні, дистрибутивні та валентні характеристики комбінувальних форм у сучасній англійській мові.

Встановлено інвентар комбінувальних форм у системі англійського словотворення. Дослідження показало, що ці елементи складають досить численну дериваційну категорію. За даними чотирьох тлумачних словників англійської мови (Webster's New World Dictionary (1994), Merriam Webster's Collegiate Dictionary (1999), The Concise Oxford Dictionary of Current English (1961), Oxford Dictionary of English (2003), було відібрано 767 досліджуваних одиниць, які ввійшли до складу сучасної англійської мови в 60-ті-90-ті роки XX ст. Однак, оскільки універсальних критеріїв для визначення статусу комбінувальних форм ще не вироблено, в ході подальшого дослідження їх повну інвентаризацію довелось переглянути, вилучивши ще 119 комбінувальних форм. Наприклад, за рахунок омонімів реальних лексичних одиниць на зразок he-, must-, she-, wash-; об'єднання в один словотвірний елемент комбінувальних форм на зразок carp(o)-/-carp `fruit' (carpology, mesocarp); dendro-/-dendron `tree' (dendrology, rhododendron); cysto-/-cyst `bladder: sac' (cystocarp, blastocyst); derm-/-derm `skin: covering' (dermal, scleroderm) тощо.

Охарактеризовано структуру комбінувальних форм. Детальний аналіз досліджуваного матеріалу доводить, що переважна більшість цих формантів - це прості морфеми, мінімальні двопланові словотвірні елементи, що є неподільними за формою та значенням у межах одного деривата. Складні комбінувальні форми - це ланцюжки морфем, які у складі термінологічних одиниць становлять одне структурне ціле. Серед них виділено одиниці суфіксального (-grapher, -later, -phagy) та безсуфіксального (dichclor-, dihydr-, hydroxy-) типів. Окрему групу складають умовно складні комбінувальні форми, що є простими морфемами, які не функціонують без супроводу суфіксів, напр.: -ectomy, -lepsy.

Присвячено аналізу етимологічних характеристик комбінувальних форм. З'ясовано, що комбінувальні форми класичного походження домінують у сучасній англійській мові. Її терміносистеми позначені інтенсивним проникненням грецьких формантів у структуру дериватів, що призводить до двомовності та гібридності останніх внаслідок поєднання в одній лексемі морфем різної етимології, до розвитку синонімії грецьких і латинських комбінувальних форм та до уніфікації - структурного оформлення моделей за зразками дериваційних моделей класичних мов, а також до явища багаторазового запозичення. Найбільшу поширеність мають слова, що складаються лише з класичних формантів, або такі, що створені без участі словотворчих засобів мови-реципієнта: biogenesis, cryptogram, cyclometer, graphotype тощо.

Здійснено аналіз дистрибутивних класів комбінувальних форм. Специфіка цих дериваторів полягає в їх дистрибуції. Вони вільно сполучаються з основами, комбінувальними формами та суфіксами. Префікси рідше трапляються в контактному оточенні цих одиниць.

У нашому дослідженні виділяємо комбінувальні форми з відносно вільною й фіксованою позицією у слові. З-поміж позиційно відносно вільних комбінувальних форм виокремлено три дистрибутивні класи: а) комбінувальні форми, що займають як початкову, так і середню позицію (напр., anthro-: anthropogenic, anthropology, Palaeoanthropology; bio-: biome, biology, ecobiology; geo-: geophisics, geophagy, phytogeography); б) комбінувальні форми, що займають як початкову, так і кінцеву позицію (напр., dactyl-/-dactyl: dactylogram, dactylology, tridactyl, zygodactyls; gonio-/-gon: decagon, heptagon, goniometry); в) комбінувальні форми, що можуть займати початкову, середню та кінцеву позицію (напр., meter-/-meter: metrology, fluorometer, eudiometry; carp-/-carp: carpogonia, monocarp, mezocarpic; cyst-/-cyst: cystitis, cystolith, dacryocystography, blastocyst).

Позиційно фіксовані комбінувальні форми репрезентують також три дистрибутивні класи: а) комбінувальні форми, що займають початкову позицію (напр., aceto-: acetal, acetyl, acetogenic, acetoaminophen; bacci-: bacciferous, bacciform; halo-: halophyte, halogen, haloform, halocarbon); б) комбінувальні форми з середньою позицією (напр., -ectom-: gastroectomy, nephroectomy, splenoectomy; -nom-: agronomy, astronomy, radioastronomy, taxonomy, telonomy; -manc-: bibliomancy, chiromancy, oneiromancy, necromancy, rhabdomancy); в) комбінувальні форми, що займають кінцеву позицію (напр., -yl: amyl, benzyl, ethyl, tolyl).

Аналіз дистрибутивних класів досліджуваних елементів показав, що прості комбінувальні форми можуть займати такі позиції у слові - відносно вільну або фіксовану. Складні комбінувальні форми суфіксального типу знаходяться лише в кінці дериваційної моделі, напр.: exogenous, sporogenous, dihedral, holohedral, rhombohedral. Умовно складні форманти займають завжди лише середню позицію в лексемі, напр.: bibliomancy, oneiromancy, necromancy, rhabdomancy. Складні комбінувальні форми безсуфіксального типу перебувають лише у препозиції, напр.: dichlorobenzene, dichloroethane, dihydroergotamine, dihydrotestosterone.

Визначено внутрішньовалентні параметри комбінувальних форм у сучасній англійській мові. Застосування загальноприйнятих принципів класифікації дериваційних формантів, аналіз дистрибутивних, валентних, структурно-семантичних характеристик досліджуваних елементів дали змогу виділити серед них дві групи: біпозиціоновані та монопозиціоновані комбінувальні форми. Останні представлені препозиціонованими та постпозиціонованими формантами. Для більшості досліджуваних дериваторів (498 одиниць, або 77,3 %) властива початкова позиція в дериваційній моделі. Кількість постпозиціонованих комбінувальних форм є дещо меншою і складає 117 одиниць, або 17,6 %. Біпозиціоновані комбінувальні форми (33 одиниці, або 5,1 %) ? це форманти, що можуть займати і першу, і останню позицію в слові.

Застосування кількісного аналізу засвідчило, що переважно всі препозиціоновані комбінувальні форми є морфологічно неоднозначними й уживаються для створення різних лексико-граматичних класів слів: іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Препозиціоновані комбінувальні форми зафіксовано в 2696 дериватах-іменниках, 744 дериватах-прикметниках, 28 дериватах-дієсловах і 5 дериватах-прислівниках. Морфологічне вираження постпозиціонованих комбінувальних форм зумовлює їхня структура. Прості форманти цього типу ? це морфологічно однозначні елементи. Вони трапляються лише в дериватах-іменниках. Складні постпозиціоновані комбінувальні форми суфіксального типу виокремлено і в дериватах-іменниках, і в дериватах-прикметниках.

Препозиціоновані комбінувальні форми виконують атрибутивну функцію в дериваційній моделі та є модифікаторами значення, вираженого другим безпосереднім складником дериваційної моделі. Постпозиціоновані комбінувальні форми виступають категоризаторами та класифікаторами в системі сучасної англійської мови.

Класичні терміноелементи кореневого типу формують дериваційні ряди й можуть вступати в парадигматичні відношення (підрозділ 2.6.), що є важливим системоутворювальним чинником, який використовується в термінології для відображення системності наукових понять. Увесь постдериваційний простір можна представити як системно організовану та відкриту сукупність понятійно та дериваційно взаємопов'язаних гнізд (блоків). Комбінувальні форми володіють властивістю формувати дериваційні гнізда у вигляді двох, трьох і навіть чотирьох ланцюжків (напр.: -graph, -graphic, -graphy; -gyne, -gynous, -gyny).

Структурно та семантично пов'язані терміни утворюють дериваційні ряди, в яких словотвірні елементи вступають у синтагматичні та парадигматичні відношення. Коли будь-яке слово утворюється з двох або більше комбінувальних форм, у ролі вершини такого дериваційного гнізда виступає один з цих елементів у препозиції або постпозиції. Наприклад: у дериваційному ряді з постпозитивним терміноелементом -rrhea (amenorrhea, dysmenorrhea, gonorrhea, leucorrhea, seborrhea) препозитивні компоненти утворюють парадигму щодо кінцевого елемента.

У системних відношеннях між собою можуть знаходитись і кінцеві форманти, що входять до дериваційної парадигми, побудованої за допомогою спільного початкового компонента. Наприклад, oste(o)-: osteopathy, osteotomy, osteology, osteomyelitis, osteoarthritis, osteoblast, osteoclast, osteocyte, osteogenesis, osteogenic, osteomalacia, osteopath, osteoplasty, osteoporosis, osteosarcoma. Деякі класичні терміноелементи виступають в ролі першого та другого компонента термінів. Пор.: log(o)- та -log; carp(o)- та -carp; morph(o)- та -morph. Такі форманти утворюють певні парадигматичні блоки.

3. Комбінувальні форми як когнітивний код

Проаналізовано основні форми репрезентації концептуальних структур комбінувальними формами та дериватами з цими формантами в межах виділених у досліджені когнітивних категорій.

На основі концептуального аналізу словникових дефініцій дериватів із комбінувальними формами виділено 23 сектори концептуальної картини світу відповідно до окремих моделей наукової картини світу: анатомія; антропологія; археологія; астрономія; біологія; біохімія; ботаніка; геологія; геометрія; генетика; екологія; ембріологія; ентомологія; імунологія; історія; зоологія; кристалографія; лінгвістика; медицина; психіатрія; фізика; фізіологія; хімія. Внаслідок дослідження з'ясовано, що найбільш представлені комбінувальними формами сектори природничих наук і медицини.

Проведено концептуальний аналіз відібраних дериватів, які містять монопозиціоновані та біпозиціоновані комбінувальні форми у постпозиції, здійснено загальну стратифікацію когнітивних категорій для виявлення найрепрезентативніших серед них за обсягом наповнення дериваційними формантами, що номінують базові поняття виділених концептосфер. Репрезентація концептуальної системи термінодериватів як концептуальних моделей і категорій уможливила виокремлення ключових концептів. Здійснено опис концептів, а через них - тих фрагментів навколишнього світу, які стали предметом пізнання носіїв англійської мови в другій половині ХХ століття.

Монопозиціоновані комбінувальні форми, що зафіксовані лише як другий компонент дериватів, реалізують концепти 15 когнітивних категорій: процес, стан; речовина; особа; живий організм та його будова; рослина; метод, засіб; наука; інструмент; предмет, об'єкт; простір; місце; час; подібність; мова; суспільство. З'ясовано, що біпозиціоновані комбінувальні форми у постпозиції реалізують концепти лише десяти когнітивних категорій.

Описано ядро та перехідну зону концептуальної картини світу. Усі виділені когнітивні категорії подано за спадною часткою їхнього представлення комбінувальними формами, а їх аналіз здійснено із зазначенням структури, обсягу наповнення дериватами з комбінувальними формами, виокремленням ключових концептів і відображенням отриманих результатів у схемах. Майже всі виокремленні категорії підлягають субкатегоризації. Найскладнішою структурою з-поміж описаних концептосфер вирізняється категорія речовина, що містить три підкатегорії: біогенна речовина, абіогенна речовина і властивість, ознака речовини.

Найбільшу активність у складі когнітивної категорії РЕЧОВИНА мають деривати, що об'єднують загальний концепт штучних, неприродного походження речовин ? „абіогенна речовина”. Це номінації екологічно безпечних речовин, а саме ліків синтетичного походження, які діють як стимулятори нервової системи (sialagogue, emmenagogue) та антибіотиків ? синтетичних сполук (novocaine, lidocaine, benzocaine, procaine, lignocaine).

До другої групи „отрутохімікати” ввійшли назви екологічно небезпечних речовин, наприклад, пестицидів, інсектицидів і дезінфекторів: acanicide, uxoracide, algicide, spermicide, vermicide, iodiophor. У наступній групі „хімічні елементи та сполуки” об'єднано назви хімічних елементів і хімічних сполук: eucalyptol, pyrrole, safrole, melastomer, digomer, acetyl, amyl, benzyl, ethyl, nitrosyl, tolyl, electrolyte. Останнім у цій підкатегорії є концепт „паливо”: benzol, xylol.

Групу концептів „властивість, ознака речовин” реалізовано дериваційними формантами та дериватами, що вказують на дію ліків та хімічний склад речовин. Це номінації лікарських засобів, що викликають певні захворювання: oncogenic, carcinogenic; ліків, що спричинюють різні процеси в організмі: abortifacient, somnifacint, febrifuge, vermifuge, neurotropic, heliotropic, psychotropic. Незначна кількість дериватів вказує на хімічний склад речовин: monohydric, polyhydric, ayeotrope.

Когнітивна категорія „біогенна речовина” актуалізує назви різних речовин природного походження. Вона об'єднує найменування ліків, а саме антибіотиків природного походження: erythromycin, streptomycin, bleomycin, mitomycin, daunorubidomycin; номінації гормонів: androsterone, aldosterone, somatotrophin; номени коензимів: lysozyme. Найповнішу реалізацію в межах цієї когнітивної категорії отримав концепт елементи будови клітин, тканин живого організму, рослин: chlorophyll, chloroplast, kinetoplast, neoplast, hexaploid, polytene.

Номінативний потенціал усіх когнітивних категорій є далеко неоднорідним і залежить насамперед від їх важливості для діяльності людини. Найбільша кількість комбінувальних форм актуалізує концепти десяти когнітивних категорій, які є базовими, тобто такими, що формують основу концептуальної системи світу: процес, стан; живий організм та його будова; речовина; особа; метод, засіб; рослина; інструмент; предмет, об'єкт; наука; мова.

Висновки

комбінувальний словотвірний лексичний дериваційний

У „Висновках” узагальнено результати дослідження, окреслено перспективи подальших пошуків з обраної тематики.

Дослідження виконане в межах лінгвокогнітивної концепції аналізу дериваційних формантів з метою виявлення їх формальних, семантичних і концептуально-когнітивних характеристик. Деривація як особливий спосіб номінації, орієнтований на передачу знань про світ, володіє таким багатим арсеналом засобів реалізації основних характеристик, завдяки яким останнім часом пожвавилося утворення нових дериватів і використання найрізноманітніших дериваційних елементів.

Комбінувальні форми складають досить численну дериваційну категорію у системі словотвору сучасної англійської мови. За даними тлумачних словників англійської мови, вони нараховують 648 одиниць. Суперечності у визначенні терміна „комбінувальна форма”, неоднозначні характеристики кількісного складу, якісних і функціональних ознак цієї дериваційної категорії, а також ступеня їх десемантизації, зумовлені специфічним статусом цих одиниць у мові як асистемних конституентів системи словотвору, елементів перехідного типу. Отже, всі комбінувальні форми мають такі релевантні ознаки: постійну форму та регулярне стандартне значення; виокремлюються, як правило, більше ніж у одному дериваті й за своїм статусом є кореневими морфемами специфічного типу, що варіюються від простих морфем до комплексів морфем. Вони здатні формувати довгі дериваційні ряди, які в разі потреби можуть розширюватися. Спостережено, що комбінувальні форми досить активні у процесі термінологічної деривації, оскільки належать до терміноелементів.

За структурою ці елементи бувають простими, складними (суфіксального та безсуфіксального типу) та умовно складними одиницями. Умовно складні форманти та дериватори суфіксального типу зафіксовано лише у кінці слів. Складні комбінувальні форми безсуфіксального типу, що є комплексами простих морфем, завжди знаходяться на початку дериваційної моделі. Виявлено, що, чим простіша структура цих формантів, тим частіше вони трапляються в досліджуваних дериватах.

Внаслідок вивчення етимології комбінувальних форм встановлено, що вони постали переважно зі слів грецького та латинського походження (639 одиниць, або 96,1 %). Запозичення з сучасних мов складають лише 3,9 %, або 26 одиниць, вони є найменш поширеними серед конституентів цієї словотвірної категорії.

Більшість досліджуваних формантів (498 одиниць, або 77,3 %) актуалізують лише першу позицію у дериваційній моделі. Кількість постпозиціонованих комбінувальних форм складає 117 одниць, або 17,6 %. Біпозиціоновані комбінувальні форми (33 одиниці, або 5,1 %) є „рухомими” формантами, які можуть займати і першу, і останню позицію у дериваційній моделі.

Аналіз дистрибуції досліджуваних елементів продемонстрував можливість поділу цих одиниць на дві групи: комбінувальні форми з відносно вільною і фіксованою позицією у слові. З-поміж позиційно відносно вільних і позиційно фіксованих комбінувальних форм виділено шість дистрибутивних класів.

Виявлено, що комбінувальні форми вільно сполучаються з основами, іншими комбінувальними формами та суфіксами. Префікси в їхньому контактному оточенні трапляються рідше. Встановлено, що всі афікси, які можуть приєднуватися до досліджуваних одиниць, є словотвірними елементами класичного походження. Найбільш поширеними є деривати, що складаються лише з класичних формантів, або такі, що створені без участі словотвірних засобів англійської мови.

Застосування загальних принципів класифікації досліджуваних одиниць і методики визначення внутрішньої валентності, а також аналіз комбінувальних форм з погляду характеру лексичного значення, структурних і дистрибутивних властивостей, дали змогу запропонувати власну класифікацію комбінувальних форм. Усі комбінувальні форми віднесено до двох груп: біпозиціонованих і монопозиціонованих формантів. Серед останніх виявлено препозиціоновані та постпозиціоновані комбінувальні форми. З'ясовано, що етимологія, розташування у слові, структура та значення є тими чинниками, що визначають дериваційну активність досліджуваних елементів та їхні морфологічні характеристики.

Встановлено, що переважно всі препозиціоновані комбінувальні форми є морфологічно неоднозначними й уживаються для створення різних лексико-граматичних класів слів: іменників, прикметників, дієслів, прислівників; препозиціоновані комбінувальні форми зафіксовано у складі 2696 термінодериватів-іменників і 744 термінодериватів-прикметників. Усі постпозиціоновані елементи є морфологічно однозначними й беруть участь у творенні або іменників, або прикметників.

Препозиціоновані комбінувальні форми виконують атрибутивну функцію у дериваційній моделі, вони є модифікаторами значення, вираженого другим безпосереднім складником дериваційної моделі. Постпозиціоновані комбінувальні форми виступають категоризаторами та класифікаторами в системі мови.

Аналіз дериваційної активності комбінувальних форм дав змогу виявити серед них „активні”, тобто такі, які зафіксовані у складі дериватів більше 20 разів. Такі елементи є викопродуктивними. До них належать такі комбінувальні форми: micro-: micrograme (144 терміни); electr(o)-: electrode (90 термінів); bi(o)-: bioluminescence (85 термінів); aut(o)-: autopilot (84 терміни); heter(o)-: heterocyclic (70 термінів); di-: dioxide (61 термін); hem(o)-: hemagglutation (59 термінів); multi-: multivalent (57 термінів); neur(o)-: neurology (57 термінів); is(o)-: isocyanide (50 термінів); pyr(o)-: pyrometer (42 терміни); ne(o)-: neoplasm (41 термін); cyt(o)-: cytology (30 термінів); hydr(o)-: hydrokinetic (31 термін) та ін.

Комбінувальним формам властива здатність формувати дериваційні ряди. Вони можуть вступати в парадигматичні та синтагматичні відношення, що є важливим системотворчим чинником, який використовується у термінологічній дериватології для відображення системності наукових понять.

Комбінувальні форми характеризуються високим ступенем внутрішньо- валентного потенціалу. Здатність цих дериваційних формантів брати активну участь у творенні численних дериватів залежить від певних інтра- та екстралінгвальних чинників. Необхідною умовою формування більше одного деривата дериваційним елементом перехідного типу є висока частотність його вживання, тривале існування в системі мови та комунікативна потреба в номінації предметів і реалій навколишнього світу.

Концептуальний аналіз комбінувальних форм дав змогу отримати додаткову інформацію про людину та її діяльність у пізнанні навколишнього світу. У результаті дослідження було встановлено, що сектори природничих наук та медицини найбільш представлені цими одиницями.

Комбінувальні форми, що виконують функцію другого компонента термінодеривата, реалізують концепти таких когнітивних категорій: ПРОЦЕС, СТАН; РЕЧОВИНА; ОСОБА; ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО БУДОВА; РОСЛИНА; МЕТОД; НАУКА; ІНСТРУМЕНТ; ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ; ПРОСТІР, МІСЦЕ; ЧАС; ПОДІБНІСТЬ; МОВА; ЧИСЛО; СУСПІЛЬСТВО. Було виявлено, що біпозиціоновані комбінувальні форми у постпозиції реалізують лише 10 когнітивних категорій.

Номінативний потенціал усіх виділених категорій далеко неоднорідний і залежить насамперед від їх важливості для діяльності людини. Найбільша кількість комбінувальних форм актуалізує концепти десяти когнітивних категорій, які віднесено до основного складу наукової картини світу: ПРОЦЕС, СТАН; ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО БУДОВА; РЕЧОВИНА; ОСОБА; МЕТОД; РОСЛИНА; НАУКА; ІНСТРУМЕНТ; ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ; МОВА. Це дає підставу вважати їх базовими, тобто такими, які формують основу концептуальної системи світу. Майже всі вони підлягають субкатегоризації. Найскладнішою структурою серед описаних концептосфер вирізняється категорія РЕЧОВИНА. Аналіз наповнення дериватами з комбінувальними формами когнітивних категорій свідчить, що найбільше представлені номінаціями такі категорії: ПРОЦЕС, СТАН; НАУКА; ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ ТА ЙОГО БУДОВА; ІНСТРУМЕНТ; МЕТОД; ОСОБА; РОСЛИНА; ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ.

Комбінувальні форми ? це особливі когнітивні коди, що містять у собі когнітивну інформацію про загальнокатегоріальне значення, яке відповідає найзагальнішим поняттєвим категоріям. Висока дериваційна активність комбінувальних форм на сучасному етапі розвитку англійської мови відображає прагнення членів мовного соціуму до повнішого, глибшого пізнання довкілля, до пошуку засобів адекватного опису та найменування предметів і реалій дійсності.

Отримані результати не вичерпують проблематики, означеної в роботі. Перспективним видається розширення рамок дослідження за рахунок розробки комплексних методів вивчення дериваційних формантів, які функціонують у різних терміносистемах та в різностильових текстах сучасної англійської мови. Особливий інтерес становить зіставлення та лінгвокогнітивний аналіз комбінувальних форм англійської та української, російської чи інших мов. Залишається відкритою для майбутніх дослідників проблема детального вивчення когнітивної природи комбінувальних форм, що знаходяться на початку дериваційної моделі.

Література

1. Круглій О.Р. До питання системних характеристик комбінуючих форм у сучасній англійській мові / О.Р. Круглій // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія „Філологічні науки”. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. - Вип. 13. - С. 59?62.

2. Круглій О.Р. Дистрибутивні властивості деяких комбінуючих форм у сучасній англійській мові / О.Р. Круглій // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія „Філологічні науки”. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. ? Вип. 8. - С. 186?189.

3. Круглій О.Р. Генетичні характеристики комбінованих форм у сучасній англійській мові / О.Р. Круглій // Вісник Міжнародного слов'янського університету: науково-теоретичний журнал / гол. ред. Московкін В.М. - Харків : Міжнародний Слов'янський університет, 2003. ? Т. VI. ? № 3. ? С. 35?37.

4. Круглій О.Р. Про статус комбінованих форм у сучасній англійській мові / О.Р. Круглій // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія „Філологічні науки”. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. - Вип. 3. - С. 183?187.

5. Круглій О.Р. Утворення термінологічних ланцюжків і парадигм комбінованими формами / О.Р. Круглій // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Серія „Філологічні науки”. - Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - Вип. 4. - С. 42?45.

Размещено на Allbest.ru