Категорія означеності та неозначеності в різних типах англійського дискурсу
Характеристика лінгвістичної та граматичної проблематики означеності та неозначеності іменника в англійській мові, принципи стилістичного функціонування детермінативів. Словотвірна роль детермінативів, особливості їх застосування в сучасному дискурсі.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2015 |
| Размер файла | 40,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Спеціальність 10.02.04 - германські мови
КАТЕГОРІЯ ОЗНАЧЕНОСТІ ТА НЕОЗНАЧЕНОСТІ В РІЗНИХ ТИПАХ АНГЛІЙСЬКОГО ДИСКУРСУ
ВИКОНАЛА ГРИЖАК ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
Чернівці - 2009
АНОТАЦІЯ
лінгвістичний іменник граматичний дискурс
Грижак Л.М. Категорія означеності та неозначеності в різних типах англійського дискурсу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2009.
Дисертація присвячена системному аналізу мовних засобів вираження означеності/неозначеності в англійській мові та їхнім лінгвостилістичним функціям у різних типах дискурсів. У роботі розкрито лінгвістичну проблематику цієї категорії в діахронії та синхронії; застосовано комплексний підхід до висвітлення явища означеності/неозначеності в англійській мові; визначено кількісний та якісний склад означених/неозначених детермінативів; виявлено й описано стилістичні функції, здійснювані детермінативами англійської мови в різних типах дискурсу; встановлено роль детермінативів англійської мови як стиле- та текстотвірних чинників.
Розроблений у роботі системний підхід до розкриття сутності означеності/неозначеності представляє це категорійне явище як комунікативно-когнітивний процес взаємодії кількох різних за своєю функціонально-семантичною природою мовних чинників: детермінатива > іменної групи > речення > дискурсу > прагматичних чинників. У руслі такого підходу означеність/неозначеність інтерпретується як функціонально-прагматична властивість актуалізованих у дискурсі іменних груп референтна співвіднесеність яких регулюється різними за своїми значеннями детермінативами.
Ключові слова: категорія означеності/неозначеності, референт, детермінатив, квантифікатор, іменна група, дискурс, лінгвостилістичні функції детермінативів.
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У сучасних мовознавчих дослідженнях науковий інтерес вчених все більше зосереджується на вивченні ролі суб'єктів в когнітивно-дискурсній інтерпретації елементів оточуючого їх світу. У контексті такого чітко вираженого антропоцентричного підходу до аналізу мовних явищ на особливу увагу заслуговує категорія означеності/неозначеності номінативних одиниць як невід'ємна характеристика лінгво-когнітивного тлумачення об'єктивної дійсності суб'єктами мовлення.
Мовно-мовленнєвою сутністю категорії означеності/неозначеності загалом і детермінативами зокрема займалися такі вчені, як М.І. Альохіна, К. фон Гесінгер, В.В. Гуревич, Р. Деклерк, О. Єсперсен, З.Г. Жабо, В.Б. Кашкін, Е.Л. Кінан, В. Корчмарос, І. Крамський, П. Крістоферсен, К. Лайонз, М.М. Попович, Б. Рассел, І.І. Ревзін, О.Г. Ревзіна, П. Стросон, Дж. Фодор та І.Саг, І. Хайм, Дж. Хокінз, Г.О. Хоршунов, С.О. Швачко, О.Д. Шмельов, Д.А. Штеллінг та ін. Однак, незважаючи на багатовікову історію вивчення, ця категорія не отримала належного висвітлення в англістиці з низки аспектів. Так, залишаються практично не з'ясованими питання текстотвірної ролі детермінативів та їх вплив на формування стильових відмінностей різних типів дискурсів. Мовознавчі дослідження не дали вичерпної відповіді й на те, що, власне, являє собою категорія означеності/неозначеності, який її лінгвістичний статус, як структуруються засоби вираження категорійних значень означеності/неозначеності, яка їхня кількість та семантичне наповнення, а також на те, як вони співвідносяться між собою та з іншими категоріями мови як складники одного категорійного цілого.
Концептуальною основою даного дослідження є положення про те, що категорійне значення означеності/неозначеності іменних груп повинно тлумачитися з позиції референтної співвіднесеності мовного виразу з предметом позамовного світу, яка може по-різному реалізуватися в дискурсі.
Дискурсний рівень аналізу детермінувальних значень категорії означеності/неозначеності дає змогу адекватно інтерпретувати їхню мовну суть в умовах реального використання іменної групи в окремому реченні (висловленні), яке, зі свого боку, у структурному та смисловому відношеннях пов'язане з інформативним змістом усього дискурсного повідомлення.
Пропонований у роботі системний погляд на мовне призначення означеності/неозначеності уможливлює характеристику цього категорійного явища в значно ширшому ракурсі, дає змогу поетапно опрацювати всі його формальні та змістові складники. Доцільність такого комплексного підходу до висвітлення значень означеності та неозначеності зумовлена тим, що це категорійне явище не є властивістю тільки детермінативів, а характеризує актуалізовані в дискурсі іменні групи загалом.
Актуальність пропонованого дослідження визначається тим, що розглянуті в ньому питання пов'язані з пріоритетними напрямами наукових досліджень сучасного мовознавства, в яких основна увага лінгвістів звернена до проблем мовлення, до когнітивно-дискурсних і комунікативно-прагматичних аспектів семантики номінативних одиниць, актуалізованих у мовленні. Розгляд категорії означеності/неозначеності саме з таких теоретичних позицій є одним з найбільш перспективних шляхів її вивчення, оскільки в категорії означеності/неозначеності знаходять відображення різні складники мовленнєвого акту: суб'єкти спілкування, предмети мовлення, номінативні одиниці мови, а також різні мовні та позамовні чинники, які забезпечують семіологічний зв'язок між предметами мовлення та номінативними одиницями, що їх позначають.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної теми науково-дослідної роботи кафедри англійської мови факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик міжрівневих одиниць германських мов” (номер держреєстрації № 0106U003618). Тема дисертації затверджена вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 22 грудня 2005 р. (протокол № 9).
Метою роботи є системний аналіз мовних засобів вираження означеності/неозначеності в англійській мові та їх лінгвостилістичних функцій у різних типах дискурсу.
Досягнення поставленої мети дисертаційної роботи передбачає виконання таких основних завдань:
1) з'ясувати генетичні витоки категорійних понять означеності та неозначеності;
2) узагальнити погляди мовознавців на питання означеності/неозначеності іменника в мовленні і, спираючись на результати аналізу, розкрити лінгвістичну проблематику категорії означеності/неозначеності в англійському мовознавстві;
3) розробити комплексний підхід до висвітлення структурно-понятійного змісту категорії означеності/неозначеності в англійській мові;
4) визначити частиномовний статус, кількісний та якісний склад означених/неозначених детермінативів у системі сучасної англійської мови й охарактеризувати особливості їхнього лінгвального функціонування;
5) виявити та описати стилістичні функції, що їх виконують детермінативи англійської мови в різних типах дискурсу;
6) розкрити роль детермінативів англійської мови як стиле- та текстотвірних чинників.
Об'єктом дослідження є граматична категорія означеності/неозначеності позначеного іменником предмета мовлення та засоби її вираження в англійській мові.
Предмет дослідження - структурно-семантичні та лінгвостилістичні особливості функціонування детермінативів як виразників категорійних значень означеності/неозначеності в різних типах дискурсу.
Матеріалом дослідження слугували тексти трьох дискурсних типів - художнього, публіцистичного та наукового. Загальний обсяг опрацьованого матеріалу - 455173 слововживання, з них 84240 одиниць детермінації, дібраних методом суцільної вибірки з таких джерел: художній дискурс - роман С. Моема „The Razor's Edge”, фрагменти романів „The Heart of Darkness” (Дж. Конрада), „The Great Gatsby” (Ф.С. Фіцджеральда), „The Catcher in the Rye” (Дж.Д. Селінджера), „Clear and Present Danger” (Т. Кленсі), „The Broker” (Дж. Грішем) та оповідань „Christmas by Injunction” (О. Генрі), „The Monkey's Paw” (У.У. Джейкобса); публіцистичний дискурс - Інтернет-видання газет „The Guardian”, „The Observer”, „The Times”, „The Washington Post” і суспільно-політичних журналів „Time”, „The Economist”; науковий дискурс - збірка статей у книзі „Twenty-First Century Psycholinguistics: Four Cornerstones”, а також статті з різногалузевих наукових журналів видавництв Оксфордського та Кембриджського університетів.
Виконання поставлених завдань зумовило використання в дослідженні різних методів. Метод лінгвістичного спостереження та опису з подальшим теоретичним узагальненням результатів дав змогу виділити одиниці аналізу та визначити основні принципи їх функціонування у трьох типах дискурсу; функціонально-системний метод уможливив виокремлення й комплексний аналіз одиниць, що формують функціонально-семантичну парадигму детермінативів означеності/неозначеності в англійській мові; метод контекстуального та інтенціонального аналізу використано для виявлення стилістичного аспекту функціонування означених/неозначених детермінативів у дискурсі; метод лінгвопрагматичного аналізу застосований для з'ясування адресантно-адресатних відношень у категорійній площині означеності/неозначеності дискурсних одиниць; порівняльно-статистичний - для встановлення спільних та відмінних рис у використанні детермінативів та виявлення статистичних закономірностей їхнього розподілу в різних типах дискурсу.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що текстотвірна функція детермінативів іменника, їх вплив на формування стильових відмінностей дискурсів досі не були предметом системного аналізу в англістиці. У роботі вперше розкрито структурно-понятійний зміст категорії означеності/неозначеності не як окремої понятійної дефініції, а в сукупності мовних чинників, які беруть участь в її творенні і практичній реалізації як важливого інформативно-смислового компонента акту мовлення. Системний підхід до аналізу змісту цієї категорії дав змогу інтерпретувати її не на ґрунті окремо вибраних прикладів, а в контексті дискурсу. У дослідженні вперше висвітлено стиле- та текстотвірну властивість детермінативів та здійснено їх детальний порівняльно-статистичний аналіз у художньому, публіцистичному та науковому дискурсах.
На захист винесено такі положення:
1. Категорія означеності/неозначеності є універсальною мовно-понятійною категорією, генетичні корені якої демонструють її значущість у розумово-пізнавальній діяльності людини. Чинні науково-теоретичні підходи до розуміння мовної природи категорії означеності/неозначеності та дві основні теорії інтерпретації означеності/неозначеності іменних груп у сучасному англійському мовознавстві не дають адекватного пояснення сутності цього категорійного явища.
2. В англомовному дискурсі категорійні значення означеності/неозначеності формуються й виявляються на основі референтного співвідношення, що складається в акті мовлення між значенням іменника та його позначуваним під впливом мовленнєвих інтенцій комунікантів. Референтність номінативних одиниць може бути конкретною, неконкретною та родовою. Означеність і неозначеність як спосіб пізнання світу властива всім переліченим видам референтної співвіднесеності.
3. Категорійне явище означеності/неозначеності необхідно досліджувати комплексно з послідовним опрацюванням усіх його формальних та змістових складників на різних рівнях мовної системи. Іменна група є мінімальною одиницею когнітивного та комунікативно-прагматичного осмислення означеності/неозначеності номінативних одиниць у континуумі дискурсу.
4. Поняття „детермінатив” в англійській мові охоплює різні за своєю семантико-функціональною природою мовні одиниці, які актуалізують іменник у мовленні, адаптуючи його значення до ілокутивних цілей мовленнєвого акту, та виражають систему його граматичних значень. Функціонально-семантична класифікація детермінативів дає підставу говорити про два види означеності/неозначеності іменника - якісну та кількісну. Показниками якісної детермінації номінативів в англійській мові є означений, неозначений та нульовий артиклі, вказівні та присвійні детермінативи, а кількісної - квантифікатори, які здійснюють насамперед кількісну детермінацію означуваного іменника.
5. Мовні показники означеності/неозначеності виконують низку важливих стилістичних функцій. Кількісний склад цих функцій та їх комунікативно-смислове навантаження можуть видозмінюватися не тільки залежно від стилю дискурсу, але й у межах того самого стилю.
6. Кожний тип дискурсу вирізняється власною системою одиниць детермінації номінативів, тому специфіка і частотність використання маркерів означеності/неозначеності є в своїй основі стилерозрізнювальним чинником.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її положення та висновки є внеском у розробку загальної теорії мовленнєвих актів, зокрема теорії референтності, в інтерпретації яких категорія означеності/неозначеності відіграє важливу когнітивно-дискурсну роль. Для англійського мовознавства особливого значення набуває детальний критичний аналіз лінгвістичних поглядів учених на мовну природу категорії означеності/неозначеності. Результати опису функціонування цієї категорії в різних типах дискурсу можуть стати ефективним інструментом в аналізі їх типологічних ознак та відкривають широку перспективу для подальших наукових досліджень способів вираження різних комунікативних смислів граматичними засобами.
Практичне значення дисертації визначається тим, що матеріали дослідження можуть бути використані в навчальному процесі при читанні нормативних курсів з основ загального мовознавства (розділ „Мова і мовлення”), теорії англійської граматики (розділи „Частини мови”, „Граматичні категорії іменника”), з основ теорії мовної комунікації (розділ „Службові елементи в структурі комунікативних повідомлень”), стилістики (розділ „Лінгвостилістичний ресурс детермінативів іменника”), методики викладання мови (розділ „Актуалізатори іменника”), у спецкурсах із лінгвістики тексту, теорії номінації, а також для написання наукових робіт із відповідної тематики.
Особистий внесок дисертанта полягає у запровадженні комплексного підходу до вивчення мовних засобів вираження означеності/неозначеності в сучасній англійській мові та аналізу їх лінгвостилістичних функцій у різних типах дискурсів. Усі результати дослідження є узагальненням роботи дисертанта, виконаної одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорено на засіданні кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Основні теоретичні положення роботи представлено на одинадцяти наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі двох всеукраїнських - „Слов'яни: історія, мова, культура” (Дніпропетровськ, 2005), „Мова. Культура. Комунікація” (Чернігів, 2009) - та дев'яти міжнародних: „Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004), „Messages, Sages and Ages” (Suceava, 2004, 2006), „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2005), „Наука и технологии: шаг в будущее - 2006” (Бєлгород, 2006), „Наука: теорія та практика - 2006” (Дніпропетровськ, 2006), „Nauka: Teoria i Praktyka” (Przemysl, 2007), „Наука и образование без граница” (София, 2007), „Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2008).
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та доцільність його проведення, визначено мету, актуальність роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, сформульовано положення, які виносяться на захист, зазначено особистий внесок здобувача та подано відомості щодо апробації результатів дослідження.
У першому розділі дисертації „Теоретичні засади вивчення категорії означеності/неозначеності в англійському мовознавстві” детально висвітлено наукову проблематику цієї загальномовної категорії, простежено два основні напрями трактувань сутності означеності та неозначеності іменних груп в англістиці. Крім того, тут аргументовано необхідність інтерпретувати значення категорії означеності/неозначеності (далі - КОН) у рамках теорії референції.
Багатовіковий інтерес учених до проблеми адекватної інтерпретації комунікантами предмета мовлення сприяв тому, що в мовознавстві склалися чотири основні підходи до вивчення КОН, які у своїй сукупності демонструють різнобічність прояву цього граматичного явища в дискурсі, а саме: 1) семантико-логічний, на основі якого означеність/неозначеність досліджено з погляду ментальних пресупозицій існування та одиничності предмета мовлення, позначуваного номінативною одиницею (Б. Рассел, П. Стросон, О.В. Падучева та ін.); 2) семантико-граматичний, за яким КОН пояснюють з позицій граматичної семантики мовних засобів її вираження (Дж. Хокінз, К. Лайонз, Г.П. Богуславська та ін.); 3) комунікативно-прагматичний, прихильники якого вивчали зумовленість детермінованості предмета мовлення певною комунікативною ситуацією та ступенем обізнаності суб'єктів комунікативного акту з предметом мовлення (П. Крістоферсен, І. Крамський, І.І. Ревзін та ін.); 4) когнітивно-дискурсивний, відповідно до якого мовна реалізація концептів „означеність” та „неозначеність” є однією з форм пізнавальної діяльності людини в процесі здійснення нею комунікативного акту (У. Чейф, М. Аріел та ін.).
Зазначені підходи інтегрувалися в сучасній англійській мові у дві основні теорії інтерпретації сутності означеності та неозначеності іменних груп. Перша пов'язана з іменем Б. Рассела та його теорією одиничності (uniqueness), а друга - з теорією ознайомлення або відомості (familiarity) П.Крістоферсена. Проте, на переконання багатьох лінгвістів (Б. Бірнер, К. фон Гесінгер, Л. Уолтер та ін.), жодна з цих теорій не дає адекватного пояснення того, що являє собою ця категорія як один із найважливіших елементів лінгвальної когніції.
У пропонованому дослідженні за вихідне положення взято думку, що категорійне значення означеності/неозначеності іменних груп повинно досліджуватися з погляду референтної співвіднесеності мовного виразу з предметом позамовного світу. Референтно співвіднесеними є такі іменні групи, які в акті комунікації вказують на предмет мовлення як екстралінгвальний чи контекстуальний корелят, просторово-часові межі якого окреслені ситуацією мовлення. Референтними вважаємо всі використання іменника в мовленні з будь-яким детермінативом (у тому числі й „нульовим”, словесно не вираженим). Щодо нереферентності іменної групи, то, на нашу думку, вона можлива у двох випадках: 1) за відсутності об'єкта позначення в реальній чи віртуальній дійсності, наприклад: The President of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland; 2) коли номінативні одиниці виконують металінгвістичну функцію, наприклад, у реченні The word „president” denotes the chief executive or head of state or of a republic.
Референтність номінативних одиниць може бути конкретною, неконкретною та родовою. Конкретна референція виникає тоді, коли мовець співвідносить номінативну одиницю мови з реальним індивідом, предметом, подією, явищем тощо. За неконкретної референції предмет позначення не може бути ідентифікований ні в часі, ні в просторі. Номінативи з родовою співвіднесеністю позначають деякий узагальнений образ класу предметів чи його типового представника. Означеність та неозначеність як спосіб пізнання світу властива всім переліченим видам референтної співвіднесеності.
Як мовне явище КОН зародилася на матеріальному ґрунті формальних показників цієї категорії - артиклів, і тому довгий час її вважали функцією артиклів. Але наявність в англійській мові інших детермінативів іменника, які так само здатні позначати іменну групу як означено або неозначено детерміновану, та функціонування їх у дискурсі як присубстантивних одиниць дають нам підстави вважати цю категорію явищем вищого порядку - текстовою, мовленнєвою, дискурсною.
У другому розділі „Мовно-прагматичні чинники категорійного значення означеності/неозначеності” здійснено системний аналіз мовно-мовленнєвого призначення категорії означеності/неозначеності в широкому представленні з поетапним опрацюванням усіх її формальних і змістових складників на різних рівнях мовної системи. Тут також проведено системний опис мовних одиниць вираження означеності/неозначеності та визначено їх релевантність щодо понять кількісної та якісної детермінації номінативів.
На противагу багатьом існуючим нині дослідженням КОН, в яких основна увага зосереджена на вивченні функціональних значень детермінативів іменника, в роботі застосовано комплексний підхід до з'ясування мовної сутності цього граматичного явища. При цьому послідовно опрацьовуються всі формальні та змістові складники цієї категорії, починаючи від висвітлення ролі детермінативів як показників означеності/неозначеності, через аналіз іменної групи, де виявляється дискурсне призначення детермінативів, а також речення, у структурі якого іменна група отримує контекстну основу свого референтного значення, і завершуючи дослідженням загального комунікативно-когнітивного спрямування дискурсу, який є основою комунікативно-прагматичного осмислення значень номінативних одиниць. Отже, комплексний підхід до інтерпретації значень КОН передбачає аналіз таких її функціонально-семантичних складників:
Доцільність запропонованого комплексного підходу зумовлена тим, що дане категорійне явище не є властивістю суто детермінативів, а характеризує іменні групи, актуалізовані в дискурсі. В його рамках найнижчим рівнем дослідження є граматична природа детермінативів як формально-граматичних показників означеності/неозначеності іменної групи. Синтактико-семантичний зв'язок детермінативів із номінативами в дискурсі є основою розуміння функції детермінації, здійснюваної цими граматичними одиницями.
На відміну від більш широкого поняття модифікації, детермінація - це частковий спосіб модифікації номінативів, який здійснюється лексичними одиницями закритого класу - детермінативами, функцією яких є звуження обсягу значення іменника в мовленні.
З урахуванням принципу якісної та кількісної детермінації номінативів у роботі виділено два класи детермінувальних одиниць: детермінативи та квантифікатори. Відмінність між ними полягає в тому, що: а) квантифікатори здійснюють насамперед „кількісну” детермінацію означуваного іменника, а детермінативи - „якісну”: A new employee is given training; All new employees are given training; б) детермінативи не ототожнюються з квантифікаторами через відсутність в їхній семантиці значення кількості, особливо у випадку їхнього використання з недискретними іменниками: ш/the/an anxiety, ш/the/a gratitude; в) взаємовиключеність детермінативів різних видів у препозиції до означуваного іменника: *the his dog, *the that dog; г) квантифікатори допускають використання детермінативів у препозиції до іменників: all the brave men, the three big apples.
Отже, до класу детермінативів англійської мови зараховано такі мовні одиниці: а) артиклі (означений, неозначений, нульовий); б) вказівні детермінативи (this, that, these, those); в) присвійні детермінативи (my, his, her, its, our, your, their).
Водночас до класу квантифікаторів англійської мови, виходячи з прийнятого в роботі розуміння детермінувальних одиниць, віднесено такі мовні одиниці: all, another, any, both, certain, each, either, enough, every, few, half, little (less, least), a lot of (lots of), many/much(more, most), neither, no, other, several, some, what (whatever), which (whichever), whose, а також числівники.
Більшість із цих детермінувальних одиниць можуть функціонувати в мовленні як автономні елементи, але в таких вживаннях вони не є детермінативами, а омонімічними до них за формою займенниками.
Серед детермінативів англійської мови центральне місце належить артиклям, відсутність власного лексичного значення яких надає більші можливості для їх смислового використання в дискурсі. Як службова частина мови, артиклі набувають свого значення тільки в акті мовлення, а результатом такої взаємодії є вираження різних видів референтного зв'язку номінативних одиниць з об'єктами позамовної дійсності. При цьому даний зв'язок залежить як від граматичної природи самого артикля, так і від конкретних умов функціонування іменної групи з цим артиклем у дискурсі. Так, семантико-синтаксичні зв'язки артиклів з іменником можуть виражати такі види референтної співвіднесеності:
- означено-конкретну: She sank into the chair which the man who had spoken placed behind her (Rasor's Edge, р. 193);
- означено-неконкретну: Happy the man who wins her” Vanity Fair, p. 40);
- означено-родову: He was for one thing what the French call serviable (Rasor's Edge, р. 10);
- неозначено-конкретну: I had seen dead men when I was a medical student and I had seen many more during the war (Rasor's Edge, р. 255);
- неозначено-неконкретну: I thought that a painter would be pleased to paint them (Rasor's Edge, р. 20);
- неозначено-родову: What fools men are! (Rasor's Edge, р. 305).
Засобом дейктичної вказівки на предмет мовлення є вказівні детермінативи, які позначають означеність номінативів. Володіючи власним значенням, вони, на відміну від означеного артикля, мають дещо обмежену сферу застосування, а саме: нечасто використовуються при першій згадці предмета мовлення (тільки в розмовній мові), за непрямого анафоричного зіставлення й не вживаються у разі узагальнювальної референції. Основним видом референтної співвіднесеності іменних груп із вказівними детермінативами, за якої відбувається повна ідентифікація референтного позначуваного, є означено-конкретна референція: „I'm like a lost soul in this great city,” he said (Rasor's Edge, р. 23).
Присвійні детермінативи, аналогічно до вказівних, демонструють двоплановий характер детермінації іменників, а саме: виражають значення належності разом з означеною детермінацією іменника. Форми однини цих детермінативних одиниць (my, his, her, its) позначають якісну та кількісну означеність номінативних одиниць, а форми множини (your, our, their) вказують на їхню якісну означеність і, залежно від контексту, кількісну означеність або неозначеність. Головною функціональною особливістю присвійних детермінативів як маркерів означеності є те, що вони вживаються насамперед як засоби анафоричної або асоціативно-анафоричної референції, співвідносячись із уже введеним у контекст мовлення чи текст твору предметом. Вид референтного співвідношення, який виявляють іменні групи з цими детермінативами в дискурсі, є означено-конкретний: „Don't you?” said Mrs. Bradley as though she could hardly believe her ears. „Why not” (Rasor's Edge, р. 16). А отже, вони повністю ідентифіковані для адресата мовлення.
Семантико-функціональна сутність квантифікаторів не вирішальна у вираженні ними значень означеності/неозначеності іменника, тільки мовно-прагматичні чинники різної дискурсної природи роблять їх здатними передавати ці значення.
Відповідно до принципу кількісної та якісної детермінації, квантифікатори розподіляються на дві лексико-граматичні групи:
а) ті, що передають значення кількісної означеності та якісної неозначеності - all, another, both, each, either, every, half, neither та числівники. Напр.: three trees, all students, either side;
б) ті, що виражають значення кількісної та якісної неозначеності - any, certain, enough, few, little (less, least), a lot of (lots of), many/much (more, most), no, other, several, some, such, what (whatever), which (whichever), whose. Напр.: some weeks, any day, a lot of papers.
Однак такий поділ досить умовний, оскільки ґрунтується тільки на семантиці цих мовних одиниць, тоді як для об'єктивного визначення характеру детермінації необхідно брати до уваги функціонально-смислові особливості їхнього використання в дискурсі, у тому числі й різні способи граматичної сполучуваності з детермінативами та іншими квантифікаторами в препозиції до іменника.
За умовами вживання квантитативних детермінативів у дискурсі, виділено такі типи референтної співвіднесеності іменних груп з квантифікаторами:
- означено-конкретна: He was a big fellow, two or three inches taller than me, and heavily built (Rasor's Edge, р. 101).
- означено-неконкретна: „Two fishermen had brought the body in” (Rasor's Edge, р. 294).
- неозначено-конкретна: There's never been such a chance for a young man (Rasor's Edge, р. 48).
- неозначено-неконкретна: I have some American friends who run a small press in Paris and I've arranged with them to print it for me (Rasor's Edge, р. 288).
Латентна здатність детермінативів позначати іменник як означений чи неозначений проявляється на рівні іменної групи, тому її розглядаємо як базову одиницю визначення КОН. На цьому ж рівні відбувається і первинний вибір детермінатива, зумовлений як лексичним значенням іменного позначуваного, так і граматичними правилами їх дискурсного використання.
Залежно від того, скільки детермінувальних одиниць знаходиться в препозиції до апелятива, у роботі розрізняються бінарні та полікомпонентні іменні групи. Наявність одиниць детермінації певного виду та відповідні контекстуальні або дискурсні умови спричинюють відповідний вид референтної співвіднесеності цілої іменної групи. Значущою для референтної співвіднесеності іменних груп є також наявність в їхньому складі модифікатора типу last, main, principal, opposite та ін., тому що іменні групи з цими прикметниками зазвичай використовуються з означеним детермінативом.
Наступним важливим рівнем для вираження КОН є речення або висловлення, тобто саме ті мовні одиниці, де іменна група отримує контекстну основу свого референтного значення. Смислове значення кожної іменної групи в складі речення (висловлення) є інтегральною частиною актуалізованої в дискурсі всієї одиниці мовлення. Відповідно, й категорійне значення означеності/неозначеності іменних компонентів речення (висловлення) є похідним, тобто випливає з їхньої дискурсної актуалізації.
На цьому рівні референтну співвіднесеність іменних груп зумовлено двома групами чинників: 1) внутрішньореченнєвими, тобто як компоненти речення впливають на характер референтної співвіднесеності іменної групи цього речення; 2) зовнішньореченнєвими, які випливають із комунікативно-структурної природи самого речення.
Текстовий рівень аналізу детермінувальних значень КОН дає змогу адекватно інтерпретувати її мовну суть в умовах реального використання іменної групи в окремому реченні (висловленні), яке у свою чергу пов'язане в структурному і смисловому планах з інформативним змістом усього дискурсного повідомлення.
У третьому розділі „Комунікативно-функціональна семантика означених та неозначених іменних груп” проаналізовано стилістичний ресурс означених та неозначених детермінативів у різних типах дискурсу та проведено дистрибутивно-статистичне дослідження на підтвердження гіпотези, що кожний тип дискурсу має власну систему детермінації номінативів.
Об'єктами дистрибутивно-статистичного аналізу характерних особливостей використання означених і неозначених детермінативів у складі іменних груп та їхньої ролі у творенні комунікативно-смислових і стилістичних ознак слугували три типи дискурсу - художній, науковий та публіцистичний.
Порівняльно-статистичний аналіз показав, що спільною ознакою вираження категорійного значення означеності/неозначеності в трьох порівнюваних дискурсах (приблизно 123700 слововживань кожний) є переважне використання якісно-детермінованих іменних груп відносно кількісно-детермінованих (61757 одиниць проти 6012 одиниць).
В означеній детермінації іменних груп частка артикля the майже вдвічі більша (18969) порівняно з іншими детермінативами означеності (9940), що підтверджує його граматичний статус як основного засобу вираження категорійного значення означеності. Дослідження дало змогу виявити такі характерні риси порівнюваних дискурсів: а) кількісне домінування означених детермінативів у художньому дискурсі порівняно з іншими дискурсами; б) найменше використання маркерів означеності в науковому дискурсі, що пояснюється абстрактним характером його лексичного складу; в) перевагу детермінативів із дейктичною вказівкою на предмет мовлення в науковому дискурсі та присвійних детермінативів у художньому дискурсі в порівнянні з іншими дискурсами; г) поширене використання квантифікатора all у сполученні з означеним артиклем, присвійними та вказівними детермінативами в художньому дискурсі.
Водночас порівняльно-статистичне дослідження уможливило також фіксацію зростання кількості неозначених іменних груп у напрямку від художнього до наукового дискурсу (в художньому дискурсі ? 3 %, в публіцистичному ? 7 %, у науковому ? 11 %) відносно всіх слововживань. При цьому частка неозначеного артикля a/an залишається приблизно однаковою (? 3 %) у всіх трьох дискурсах. Номінативи, детерміновані нульовим артиклем, найчастіше трапляються в науковому дискурсі, де найбільше застосування мають абстрактні номінативи та іменні групи з родовою співвіднесеністю.
У процесі дослідження стилістичного аспекту функціонування означених/неозначених детермінативів у різних стильових типах дискурсу основна увага була зосереджена на виявленні тих стилістичних функцій, які безпосередньо пов'язані з використанням у них детермінативів. Внаслідок виокремлено такі лінгвостилістичні функції детермінативів: інтродуктивну, описово-деталізувальну, квантитативно-деталізувальну, дейктичну, анафоричну, ретроспективну, експресивну, рестриктивну, спекулятивну, родову, узагальнювальну, характеризувально-класифікувальну. Кількісний склад цих функцій та їх комунікативно-смислове навантаження можуть видозмінюватися не тільки залежно від стилю дискурсу, але і в межах того самого стилю, що відображає авторську індивідуальність. Охарактеризовані в роботі функції детермінативів дають підстави говорити про їх значущу роль у стильовій диференціації різних типів дискурсу.
З метою довести стилетвірний потенціал мовних засобів вираження категорійних значень означеності/неозначеності проаналізовано функціональну частотність різних видів детермінативів іменника у трьох типах дискурсу за допомогою статистичних методів дослідження тексту, а саме: методу кореляційного аналізу та критерію хі-квадрат. Кожен тип дискурсу представлений в експерименті сімома репрезентативними вибірками по 4000 слововживань кожна, а загальний обсяг проаналізованого матеріалу складає 84000 слововживань. У результаті проведених обчислень встановлено, що величина відносної похибки складає д ? 0,04, або 4 %, як у полі означеності, так і в полі неозначеності.
Результати лінійної кореляції показали, що між досліджуваними дискурсами спостерігаються два види кореляційного зв'язку: пряма та зворотна кореляція, причому остання властива більшості досліджуваних пар дискурсів. Статистичною значущістю володіють коефіцієнти пар: публіцистичний/науковий дискурси (- 0,86) у вираженні категорії означеності та художній/публіцистичний дискурси (- 0,75) у вираженні категорії неозначеності. Отримані низькі рівні кореляції між іншими парами дають підстави говорити про тенденцію, а не про статистичну залежність порівнюваних характеристик і потребують подальшого вивчення й уточнення.
За допомогою статистичного методу визначення критерію хі-квадрат встановлено випадки значного відхилення емпіричних величин від теоретично очікуваних, що дало змогу уявити повну та чітку картину особливостей використання детермінативів у різних типах дискурсів. Отримані результати критерію хі-квадрат в обох категорійних значеннях і трьох типах дискурсів набагато перевищують табличне значення 16,81 при df = 6 та рівні значущості Р = 0,01, що дало статистично аргументовані підстави твердити, що між порівнюваними дискурсами існують відмінності в частотному розподілі означених та неозначених іменних груп і тим самим спростувати нульову гіпотезу.
Коефіцієнт взаємної спряженості дав змогу визначити ступінь такого розходження, який є приблизно однаковим між дискурсами в полі означеності (К ? 0,014) і змінюється залежно від порівнюваної пари дискурсів у неозначеності (художній/публіцистичний дискурси - К ? 0,108, публіцистичний/науковий дискурси - К ? 0,065, науковий/художній дискурси - К ? 0,089).
Проведений лінгвостатистичний аналіз підтвердив наявність стилістично значущих розбіжностей у використанні означених/неозначених іменних груп у трьох типах дискурсу. Отже, своєрідність добору означених та неозначених детермінативів може слугувати тексто- та стилерозрізнювальним чинником кожного типу дискурсу.
ВИСНОВКИ
Категорія означеності/неозначеності як одна з фундаментальних категорій наукового пізнання світу часто ставала предметом глибокого теоретико-прикладного аналізу як філософів, так і мовознавців. Перші обґрунтували її загальнонауковий характер, а другі визначили її універсальний мовний статус. Разом з тим усі вчені-дослідники цієї категорії вбачають у ній одну з найважливіших характеристик розумово-пізнавальної діяльності людини.
Ретроспективний погляд на історію дослідження КОН у мовознавстві та в англістиці зокрема доводить, що з часу зародження лінгвістичного інтересу до явища означеності/неозначеності іменника, науковці зазвичай зосереджують увагу на формальному аспекті вираження цієї мовознавчої категорії, висвітлюючи категорійну сутність явища детермінованості іменника здебільшого з боку формальних засобів його вираження - граматичних функцій артиклів та інших функціонально тотожних їм детермінативів.
Оскільки функціональну природу цих одиниць дослідники тлумачили по-різному, то в результаті виникло багато теорій мовної природи категорії означеності/неозначеності, жодна з яких не дала остаточної відповіді на основоположне питання: що насправді являє собою ця категорія? Існуючі в сучасному англійському мовознавстві дві основні теоретичні інтерпретації сутності означеності/неозначеності іменних груп - теорія одиничності референтного позначуваного та теорія відомості (ознайомлення) з референтом - також не дають однозначного пояснення сутності цього категорійного явища.
Проаналізовані науково-теоретичні джерела логічно підводять до висновку, що в сучасній англійській мові категорійні значення означеності/неозначеності є результатом семіологічного співвідношення між значенням номінатива та його позначуваним. Отже, об'єднувальною основою всіх наявних сьогодні інтерпретацій означеності/неозначеності повинна бути теорія референції, яка досліджує співвіднесеність мовного виразу з предметом позамовного світу. Референтно співвіднесеними стають ті іменні групи, що в акті комунікації вказують на предмет мовлення як екстралінгвальний чи контекстуальний корелят, просторово-часові межі якого окреслені ситуацією мовлення або ж змістом висловлюваної думки.
Різні види референції номінативних одиниць у дискурсі (конкретна, неконкретна та родова) позначають різну співвіднесеність цих одиниць із предметами мовлення, а категорійні значення означеності та неозначеності як спосіб пізнання світу властиві всім типам референтної співвіднесеності.
Застосований у роботі комплексний підхід до розкриття сутності означеності/неозначеності представляє це категорійне явище як комунікативно-когнітивний процес взаємодії кількох різних за функціонально-семантичною природою мовних чинників: детермінатива > іменної групи > речення > дискурсу > прагматичних чинників. У руслі такого підходу означеність/неозначеність постає як семантико-функціональна взаємодія лексико-семантичних розрядів іменників із засобами їхньої актуалізації - детермінативами, які виступають формально-граматичними показниками означеності/неозначеності іменних груп. Отже, різні види референтної співвіднесеності іменних груп зумовлені як відповідним типом детермінатива, використаним у препозиції до номінатива, так і їхньою дискурсною актуалізацією.
Класи детермінувальних одиниць в сучасній англійській мові - детермінативи та квантифікатори - відрізняються особливостями здійснюваної ними детермінації номінативів, яка може бути якісною або кількісною, означеною та неозначеною.
Дослідження текстотвірної ролі категорії означеності/неозначеності та її потенціалу в творенні стилістичних відмінностей різних за комунікативним призначенням дискурсів здійснено на матеріалі трьох типів дискурсу Ї художнього, публіцистичного та наукового. Кожен із проаналізованих типів дискурсу характеризується в змістовому аспекті набором саме тих мовних засобів, використання яких у даній сфері діяльності видається максимально доцільним. Відповідно загальномовна категорія означеності/неозначеності має типологічне вираження в кожному з них, як у характері вияву відповідних категорійних значень, так і в кількісній оцінці тих мовних засобів, які слугують для її вираження в мовленні.
Внаслідок проведеного контекстуального та інтенціонального аналізу функціонування означених/неозначених детермінативів виокремлено низку функцій, здійснюваних детермінативами в складі іменних груп у досліджуваних дискурсах, кількісний склад і комунікативно-смислове навантаження яких можуть змінюватися не тільки залежно від типу дискурсу, але й у межах того самого типу.
Лінгвостатистичне дослідження підтвердило гіпотезу про те, що кожний тип дискурсу вирізняється власною граматичною системою детермінації номінативів, тому мовленнєва специфіка й частотність використання маркерів означеності/неозначеності можуть слугувати характерною ознакою кожного окремого дискурсу, що дає підставу віднести їх до стилерозрізнювальних чинників. Застосовані в дослідженні прийоми статистичної обробки тексту - кореляційний аналіз та критерій хі-квадрат - дали змогу встановити переважно від'ємну кореляцію та наявність статистично значущого зв'язку між досліджуваними парами дискурсів. Обчислення коефіцієнта взаємної спряженості показало, що розходження між дискурсами приблизно однакове в полі означеності, тоді як у полі неозначеності він змінюється залежно від порівнюваної пари дискурсів. Проведений лінгвостатистичний експеримент дав статистично аргументовані підстави твердити, що між порівнюваними дискурсами спостерігаються значні відмінності в частотному розподілі означених та неозначених іменних груп.
Пріоритетними напрямами подальших досліджень категорії означеності/неозначеності, на наш погляд, повинні бути: дослідження реалізації цих категорійних значень іншими частинами мови, їх порівняльний аналіз на базі артиклевих та неартиклевих мов, концептуальний аналіз означеності/неозначеності як у межах одного дискурсу, так і порівняно з іншими дискурсами, вивчення способів та засобів вираження цієї категорії у творчості конкретного автора тощо. Отже, структурно-понятійний зміст категорії означеності/неозначеності є одним з найбільш перспективних у наукових дослідженнях, оскільки володіє могутнім когнітивно-дискурсним та комунікативно-прагматичним потенціалами, виступаючи прямим посередником між суб'єктами спілкування та предметами їх розумово-мовленнєвої діяльності.
ПУБЛІКАЦІЇ
1. Грижак Л. Деякі особливості використання артиклів у творах Ф. С. Фіцджеральда / Людмила Грижак // Літературознавчі студії : зб. наук. пр. -- К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. -- Вип. 7. -- С. 75--79.
2. Грижак Л.М. Ознаки авторського стилю у способі вживання неозначеного артикля у романі Джейн Остін „Pride and Prejudice” / Л.М. Грижак // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес : матеріали міжнар. наук. конф., 24--25 листопада 2004 р. / відп. за вип. О. Д. Огуй. -- Чернівці : Рута, 2004. -- С. 62--64.
3. Gryzhak L. Linguistic Means of Expressing Definiteness in the English Language / L. Gryzhak // Messages, Sages, Ages : рroceedings of the first іnternational сonference on British and American studies / ed. E. Graur [and others]. -- Suceava : Editura Universitatii din Suceava, 2004. -- Р. 367--378.
4. Грижак Л. Артикль при референтних іменникових повторах / Людмила Грижак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. -- Чернівці : Рута, 2005. -- Випуск 266 : Германська філологія. -- С. 167--178.
5. Грижак Л.М. Означеність/неозначеність англійського посесива / Л.М. Грижак // Гуманітарний вісник : Всеукр. зб. наук. пр. -- Черкаси : ЧДТУ, 2006. -- С. 246--249. -- (Серія : Іноземна філологія : у двох томах. Том 2 : Проблеми сучасної лінгвістики ; Число 10).
6. Грижак Л. Понятійно-предметна означеність/неозначеність англійських особових займенників як дискурсних одиниць / Людмила Грижак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. -- Чернівці : Рута, 2007. -- Випуск 341 : Германська філологія. -- С. 58--66.
7. Грижак Л.М. Означеність/неозначеність іменних груп у темо-рематичних відношеннях / Л.М. Грижак // Гуманітарний вісник : Всеукр. зб. наук. пр. -- Черкаси : ЧДТУ, 2007. -- С. 312--316. -- (Серія : Іноземна філологія : у двох томах. Том 2 : Проблеми сучасної лінгвістики ; Число 11).
8. Грижак Л.Мовно-прагматичні чинники категорії означеності/неозначеності в англійській мові / Людмила Грижак // Наукові записки. -- Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. -- Вип. 75 (2). -- С. 51--54. -- (Серія: Філологічні науки (мовознавство) : у 5 ч.).
9. Грижак Л.М. Функціонально-семантична роль квантифікаторів у вираженні означеності/неозначеності іменних груп (на матеріалі англійської мови) / Л.М. Грижак // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. -- Харків, 2008. -- № 811. -- С. 113--118. -- (Серія : Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов ; вип. 55).
10. Грижак Л. Англійські артиклі у категоріальному вимірі означеності/неозначеності / Людмила Грижак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. -- Вип. 407 : Германська філологія. -- Чернівці : Рута, 2008. -- С. 120--128.
11. Грижак Л.М. Вказівні детермінативи як маркери означеності номінатива / Л.М. Грижак // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. -- Чернівці : ЧНУ, 2009. -- Вип. 439--440 : Германська філологія. -- С. 99--103.
12. Грижак Л.М. Деякі особливості вживання означених та неозначених детермінативів в англомовному дискурсі / Л.М. Грижак // Мова. Культура. Комунікація : матеріали III Всеукр. наук.-практ. конф., 15 травня 2009 р. / відп. за вип. О. С. Колесник. -- Чернігів : ВіТ-сервіс, 2009. -- С. 24--26.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття граматичної категорії в англійській мові. Співвідношення відмінків української та англійської мов, їх особливості при перекладі іменника з прийменником. Проблеми, пов’язані з визначенням відмінка в англійській мові та шляхи їх розв’язання.
контрольная работа [23,4 K], добавлен 31.03.2010Прагматичні особливості вживання епітетів у текстах різних функціональних стилів. Вивчення стилістичного прийому епітета, його структурного, семантичного та філологічного аспектів у сучасній англійській мові. Створення лінгвістичної теорії тексту.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 24.11.2015Особливості розвитку категорій іменника в індоєвропейській мові-основі, їх морфологічний та синтаксичний характер. Категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах. Особливості розвитку категорії роду, числа, відмінка в англійській мові.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 14.01.2014Загальна характеристика граматичної категорії як ряду співвідносних граматичних значень, виражених в певній системі співвідносних граматичних форм. Дослідження категорій роду, числа і відмінка як граматичних категорій іменника в англійській мові.
контрольная работа [52,2 K], добавлен 19.06.2014Визначення фразеології в сучасному мовознавстві. Існуючі підходи щодо принципів класифікації фразеологічних одиниць. Дослідження змістових особливостей і стилістичного значення зоофразеологізмів в англійській мові, їх семантичних та прагматичних аспектів.
курсовая работа [262,2 K], добавлен 18.12.2021Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015Терміни, їх визначення та класифікація, проблеми термінології. Класифікація терміна: номенклатура, професіоналізми. Структурно-семантичні особливості термінів в англійській мові та їх переклад. Потенціал терміна, його словотвірна парадигма.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 25.10.2007Особливості дослідження понять і класифікація термінів в англійській мові. Вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю на прикладі циклу оповідань А. Азімова "I, Robot".
курсовая работа [44,3 K], добавлен 03.10.2013Класифікація та типи дієслівної лексики зі значенням "згоди", проблема мовленнєвих актів. Особливості дієслів, які активізують фрейм, що вивчається. Засоби вираження згоди в англійській мові та головні особливості їх використання на сучасному етапі.
курсовая работа [60,9 K], добавлен 17.05.2015Афіксація, словоскладання, конверсія, реверсія як основні способи словотворення в сучасній англійській мові. Абревіація як особливий спосіб англійського словотворення. Вживання абревіатур в американському та британському варіантах англійської мови.
дипломная работа [698,2 K], добавлен 04.05.2019Розуміння модальності як універсальної логіко-граматичної категорії. Критерії розмежування об'єктивної та суб'єктивної модальності. Типи модальних рамок за В.Б. Касевичем. Особливості модусно-диктумного членування висловлення в українському мовознавстві.
реферат [18,3 K], добавлен 20.09.2010Дослідження становлення герундія в англійській мові та поняття вторинної предикації. Статус герундіальної дієслівної форми. Поняття предикативності та її види. Структурні особливості засобів вираження вторинної предикації. Синтаксичні функції герундія.
курсовая работа [88,2 K], добавлен 12.10.2013Порівняльна характеристика минулого категоричного часу у турецькій мові і минулого простого в англійській мові. Зіставлення означеного імперфекту і минулого подовженого часу у цих мовах. Минулий доконаний тривалий час в англійській і турецькій мові.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 21.03.2015Термінологія та деривація в терміносистемі судочинства в англійській мові. Морфологічна класифікація юридичних термінів. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі. Поняття семантичного (термінологічного) поля.
дипломная работа [57,5 K], добавлен 25.02.2010Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.
курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010Дослідження паронімічних та парономастичних явищ, і паронімічних конструкцій. Паронім як частина словникової системи англійської мови. Явище паронімії і парономазії (парономасії) та особливості, пов’язані з вживанням паронімів в англійській мові.
курсовая работа [49,5 K], добавлен 15.05.2008Дієслово в англійській мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація. Розвиток дієслова в різні історичні періоди. Віддієслівні утворення у мові староанглійського періоду. Особливості системи дієвідмінювання. Спільна форма у слабких дієслів.
курсовая работа [7,0 M], добавлен 23.01.2011Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.
курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010Класифікація артиклів та займенників у англійській мові. Функції, умови використання, характеристики, різновиди артиклів та займенників у сучасній англійській мові. Особливості вживання артиклів та займенників у творі В.С. Моема "A casual affair".
курсовая работа [58,3 K], добавлен 19.01.2012Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015
