Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК: 811.112.2:165.194:316

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Концепт ????и в сучасній німецькій лінгвокультурі

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Гайдученко Лідія Василівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук Тимченко Євгенія Петрівна, доцент кафедри германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук Іщенко Ніна Григорівна, професор кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови Національного технічного університету України «КПІ»;

кандидат філологічних наук Петренко Даніїл Олександрович, завідувач кафедри німецької філології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Захист відбудеться 17 грудня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розіслано "16" листопада 2009 р.

Вчений секретар канд. філол. Наук спеціалізованої вченої ради Л.В. Клименко.

Загальна характеристика роботи

Зі становленням та утвердженням антропоцентричної наукової парадигми сучасна лінгвістика звертається до мови як експлікаційного механізму, який відтворює основні когнітивні процеси, пов'язані зі світопізнанням та світорозумінням людини в певному комунікативному просторі. У цій взаємодії мова розглядається як фактор, який формує націю через збереження та передачу культури, суспільної свідомості певного мовленнєвого колективу. Функціональний взаємозв'язок культури і мови вивчає лінгвокультурологія, в руслі якої виконане пропоноване дослідження.

Влада як вагома універсальна форма соціальних взаємовідносин передбачає фіксацію в семіотичних знакових системах, а отже відтворюється засобами мовного вираження. Владні відносини як предмет дослідження не є новими для науки про мову: концепт ВЛАСТЬ представлений в роботах російських лінгвістів В.І. Карасика, Ю.С. Степанова, Т.М. Астафурової, О.В. Анненкової, вітчизняні дослідження концепту ВЛАДА проводилися на матеріалі британського газетного дискурсу О.О. Чорновол-Ткаченко та російського політичного дискурсу С.О. Дроздовою та Л.Є. Бессоновою.

Науковою базою дослідження послужили праці вітчизняних та зарубіжних науковців в області когнітивної семантики та лінгвоконцептології (З.Д. Попова, Й.А. Стернін, А.П. Бабушкін, М.Шварц, О.О. Селіванова, А.Д. Бєлова, О.М. Кагановська, Н.Г. Іщенко, А.П. Мартинюк), лінгвокультурології (В.В. Воробйов, С.Г. Воркачов, В.І. Карасик, В.А. Маслова, Г.Г. Слишкін, В.В. Колесов, А.М. Приходько, О.О. Селіванова, В.В. Козловський, А.Е. Левицький), теорії фреймів (М. Мінський, В.З. Дем'янков, С.А. Жаботинська, А.П. Бабушкін, М.М. Болдирев, О.С. Кубрякова, Ж.В. Ніконова), теорії концептуальної метафори (Дж. Лакофф, М.Джонсон, О.І. Рідінгер), теорії мовної оцінки (Н.Д. Арутюнова, Т.Космеда, В.М. Телія, О.В. Бабаєва, Є.М. Вольф), теорії прототипів (Дж.Лакофф, М.Шварц, Х.Патнем).

Актуальність роботи визначається тим, що, по-перше, сучасна лінгвістика характеризується підвищеною зацікавленістю науковців до розробки антропоцентричної парадигми в дослідженнях мовно-мисленнєвих процесів, якими оперує людина в ході своєї практичної та когнітивної діяльності. По-друге, актуальним є власне лінгвокультурологічний напрям, до проблемного поля якого належить вивчення вираженої мовними знаками культурної інформації, що дозволяє пояснити особливості національної картини світу представників певної лінгвокультури. По-третє, когнітивно-культурологічний аспект дослідження влади як лінгвокультурного концепту, наскільки нам відомо, ще не брався до уваги.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми «Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації» (код 06 БФ 044-01), яка розробляється Інститутом філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка і затверджена Міністерством освіти і науки України.

Мета дослідження - встановити етнокультурну специфіку лінгвокультурного концепту ВЛАДА у комунікативному просторі ФРН.

Для досягнення цієї мети необхідним є вирішення таких завдань:

1) визначити загальнотеоретичну основу дослідження лінгвокультурних концептів у сучасній лінгвокультурології;

2) встановити семантичний прототип поняття «влада» / «Macht» на основі вивчення основних напрямів аналізу владних відносин як предмета дослідження в сучасних гуманітарних та соціальних науках;

3) визначити семантичну структуру концепту ВЛАДА на основі понятійного, образного, оцінного, символьного та етнокультурного компонентів;

4) обґрунтувати фреймову модель концепту ВЛАДА, виокремити її інваріантні та варіативні елементи;

5) розглянути специфіку етнокультурного компонента концепту ВЛАДА;

6) виявити особливості вербалізації концепту ВЛАДА в афористичних та пареміологічних текстах, визначивши його основні когнітивні смисли та польову структуру;

7) розкрити особливості процесу категоризації владних відносин у німецькій лінгвокультурі на основі опису прототипів учасників владної взаємодії.

Об'єктом аналізу є вербалізатори лінгвокультурного концепту ВЛАДА в сучасній німецькій лінгвокультурі. Предметом вивчення виступили семантичні, парадигматичні, конотативні та когнітивні характеристики вербальних засобів вираження лінгвокультурного концепту ВЛАДА в німецькій мовній картині світу.

Матеріалом дослідження послужила вибірка (2759 вербальних одиниць) з електронного корпусу німецької мови COSMAS II та корпусу Електронного словника німецької мови ХХ століття DWDS, із сучасних наукових досліджень, із електронних та друкованих ЗМІ Німеччини (суспільно-публіцистичні, економічні, релігійні, науково-популярні видання), телевізійних та радіопередач. Корпус афористичних та пареміологічних текстів (866 одиниць) сформований на основі прозових та віршованих творів художньої літератури, текстів сучасних пісень, малих комічних жанрів, висловів відомих людей, прислів'їв та приказок, популярних гасел, в яких об'єктивується лінгвокультурний концепт ВЛАДА.

Із основних завдань дослідження випливають використані в роботі методи. У дисертації застосовувався переважно метод концептуального аналізу, включно з компонентним аналізом, методиками конструювання фреймів, когнітивної інтерпретації, методами інтерпретації словникових дефініцій, аналізу за безпосередніми складниками, елементами етимологічного та архетипного аналізів, семантико-когнітивного моделювання концептів, описовим методом; використовувалися також методи смислового ранжування та кількісного підрахунку.

Наукова новизна дисертації вбачається в тому, що в роботі вперше здійснено комплексне лінгвокультурологічне дослідження концепту ВЛАДА як ментальної одиниці, яка акумулює та транслює культурно значиму інформацію в німецькій лінгвокультурі; у роботі запропоновано власну модель дослідження етнокультурної специфіки лінгвокультурних концептів, що пов'язується з особливостями організації різних типів знань, які транслює концепт. Новими є також виявлені основні смисли концепту ВЛАДА в пареміологічних та афористичних текстах німецької лінгвокультури. Вперше здійснено опис національних прототипів основних учасників владних відносин.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати є внеском у розробку теоретичних аспектів лінгвокультурології (структура концепту, етнокультурний компонент концепту); виявлені семантичні особливості концепту ВЛАДА важливі для опрацювання теоретичних проблем когнітивної семантики, зокрема, фреймового та прототипного аналізів.

Практична цінність дисертаційного дослідження визначається можливістю використання його результатів у курсах з лексикології, стилістики, лінгвокраїнознавства, спецкурсів з лінгвокультурології, лінгвоконцептології, когнітивної лінгвістики, психолінгвістики.

Результати та новизна роботи узагальнені в положеннях, які виносяться на захист:

1. Лінгвокультурний концепт ВЛАДА - ментальна одиниця вербально об'єктивованого в німецькій лінгвокультурі знання, що інтегрує як національно специфічні, так й універсальні інформаційні повідомлення про фрагмент дійсності, який у німецькій мовній картині світу номінується словом «Macht». Семантична структура лінгвокультурного концепту ВЛАДА представлена понятійним, образним, оцінним, символьним та етнокультурним компонентами.

2. Основним у структурі лінгвокультурного концепту ВЛАДА вбачається етнокультурний компонент, який відтворений сукупністю інформаційних повідомлень, які відповідно до основних функцій свідомості представлені: національно специфічними досвідним (практичним та образно-перцептивним) та інтуїтивним знаннями, - а також у зв'язку з вербальною об'єктивацією концепту - мовним знанням; раціональні знання відтворюють універсальний зміст концепту. Висока релевантність слотів «Суб'єкт влади», «Результат влади» (соціоцентричний результат влади, вплив на емоційну сферу учасників) та «Дія» (отримання влади, здійснення влади) у фреймовій моделі концепту визначає актуальні для німецької лінгвокультури практичні знання. Перцептивне знання про концепт ВЛАДА пов'язано з домінуванням візуального образу влади. Найбільш актуальними мовними знаннями визначено такі: «суб'єкт влади», «джерела влади», «отримання влади», «здійснення влади», «використання насильства». Інтуїтивне знання актуалізується в межах універсального архетипу влади, який специфікується національними архетипними образами влади, в бінарних опозиціях, сформованих на основі архаїчної дуальної категоризації дійсності, та визначається певними кодами культури.

3. Найбільш вагомі, культурно значимі смисли концепту ВЛАДА реалізуються в пареміологічних та афористичних текстах. Змодельована за концепцією Воронезької школи когнітивної лінгвістики польова структура концепту ВЛАДА представлена чітким об'ємним ядром, яке формується образним та інформаційним полями, і дифузною, семантично різноплановою периферією (соціо-культурна та утилітарно-регулятивна зони інтерпретаційного поля концепту). Висока актуальність ознак інформаційного поля в польовій структурі концепту ВЛАДА вказує на зближення наукової та побутової картин світу в процесі концептуалізації влади, що переплітається з вагомою образною складовою. Значимою в польовій структурі досліджуваного концепту виступає утилітарно-регулятивна зона, що в цілому відповідає загальному прагматичному характерові побутової картини світу.

4. Національна специфіка категоризації владних відносин відтворена в типових узагальнених ословлених образах прототипів основних учасників влади, які в німецькій лінгвокультурі представлені прототипом соціального стереотипу та прототипом ідеального суб'єкта та об'єкта влади. Прототип соціального стереотипу та прототип ідеального суб'єкта влади - це антонімічні образи, які протиставляються за характером здійснення покладених на суб'єкт владних функцій та їх результатом, за комунікативною поведінкою суб'єкта влади, його особистими рисами та соціальним статусом. Натомість прототип соціального стереотипу та прототип ідеального об'єкта влади не протиставляються, а категоризуються з позиції участі об'єкта в результативному розгортанні владної взаємодії.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2006-2009 pp.), на п'яти Міжнародних та Всеукраїнських конференціях: «Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність» (Київ, 2007), «Діалог культур: лінгвістичний та літературознавчий виміри» (Київ, 2008), «Мова і культура: XVII Міжнародна наукова конференція ім. проф. С. Бураго» (Київ, 2008), «Текст у парадигматичному просторі сучасної лінгвістики» (Переяслав-Хмельницький, 2008), «Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі» (Київ, 2008) та двох інтернет-конференціях: «Концептологія в системі гуманітарних наук» (2009), «Науковий потенціал України 2009».

Публікації. Результати дослідження висвітлюються в 10 одноосібних публікаціях, сім з яких надруковані у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Обсяг та структура роботи. Загальний обсяг роботи становить 287 сторінок, з яких основного тексту 170. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Список використаних джерел налічує 527 найменувань, 226 з яких - наукові джерела. Додатки містять дві схеми, три таблиці та корпус пареміологічних та афористичних текстів, в яких об'єктивується досліджуваний концепт ВЛАДА.

Основний зміст роботи

Теоретико-методологічна основа дослідження концепту ВЛАДА в німецькій лінгвокультурі. Антропоцентрична парадигма, яка домінує в сучасній лінгвістиці, сприяла зверненню уваги науковців до досліджень взаємозв'язку ментальних, мовних та культурних факторів у процесі осмислення людиною певних фрагментів реальної дійсності. Окреслена проблема належить до предметного кола багатьох наук, у тому числі й лінгвокультурології, яка покликана вивчати вербалізовані одиниці концептуальної картини світу, які визначають особливості етнічного менталітету певної спільноти (В.А. Маслова, О.Т. Хроленко, В.В. Воробйов). У цьому контексті етнічний менталітет розуміють як «унікальний етноспецифічний спосіб презентації довкілля», що визначає національну самобутність народу (А.М. Приходько). Концептуальна картина світу інтегрує всі продукти мисленнєвої діяльності людини як національно специфічні «базові моделі світобачення» (О.О. Селіванова, Л.А. Лисиченко, В.А. Маслова). Натомість мовна картина світу фіксує засобами вербального вираження найсуттєвіші для її носіїв прояви власного внутрішнього світу та навколишнього середовища (І.О. Голубовська, О.С. Кубрякова). Таким чином мова розглядається як один зі способів вираження явищ культури, під якою розуміють сформовані та закріплені історично уявлення соціальної спільноти, виражені у відповідних проявах поведінки та артефактах (М. Кучкер, С. Шмід, А.Раймер, М.Ріхтер). Сукупність пов'язаних між собою явищ культури та явищ мови, які відтворені в свідомості окремої особистості, називають лінгвокультурою певної етнічної спільноти (Л.О. Городецька).

Основною одиницею лінгвокультурологічних досліджень виступає лінгвокультурний концепт, який пропонується визначати як вербальну ментальну одиницю культурно значимого, сформованого на основі спільних історично закріплених аксіологічних та соціальних орієнтирів знання, яке акумулюється та транслюється як колективний культурний досвід (В.І. Карасик, Г.Г. Слишкін, В.В. Красних, В.А. Маслова).

Дослідження лінгвокультурного концепту ВЛАДА здійснюється шляхом розгляду його семантичної структури та аналізу контекстуальної реалізації. Семантична структура концепту ВЛАДА в реферованій роботі розглядається в єдності понятійного (вивчається через семантичний прототип поняття, фреймову модель та внутрішньосистемні зв'язків назви концепту), образного (перцептивний та метафоричний образи), оцінного (надана суб'єктом оцінка фрагмента дійсності, який репрезентує концепт ВЛАДА), символьного (представлений квазісимволами влади) та етнокультурного компонентів (формується різними типами знань про концепт, які людина отримує на основі вербалізації концепту та психічних функцій своєї свідомості (О.О. Селіванова): мислення, відчуття, почуття, інтуїції, трансцеденції). Контекстуальний аналіз проводиться шляхом виділення когнітивних смислів лінгвокультурного концепту ВЛАДА в німецьких пареміологічних та афористичних текстах, моделювання його польової структури (за методом семантико-когнітивного аналізу З.Д. Попової та Й.А. Стерніна) та визначення особливостей рольової диференціації учасників влади в німецькій лінгвокультурі. лінгвокультурний німецький владний

Вивчення основних визначень поняття «влада» / «Macht» у сучасних гуманітарних та соціальних науках дозволило встановити, що воно, по-перше, має широкий міждисциплінарний характер: належить до предметного кола філософії, політології, соціології, економіки, психології, менеджменту, кратології. По-друге, досліджуване поняття характеризується дискусійними та контроверсійними підходами до його визначення: за секційним розумінням «power over» (М.Вебер, Ф.Ніцше, П.Блау) влада пов'язується з асиметричною, ієрархічно структурованою, конфліктною формою взаємодії; несекційна традиція «power to» (Н.Луман, Г.Арендт, М.Фуко) наділяє владою всі форми взаємодій, здійснення яких передбачає досягнення власної волі. У провідних теоріях влади німецьких дослідників М.Вебера, Г.Попітца, Ю.Габермаса та ін. простежується чітке розмежування понять «влада» / «Macht», «панування» / «Herrschaft» та «насильство» / «Gewalt».

Влада як одна з визначальних форм суспільних взаємовідносин виявляє рівень розвитку цього суспільства. Відповідно до розроблених у сучасній культурології типологій аналізу культур (аналіз ціннісних домінант культур Ш. Шварца, типологія культур Г. Гофстеда, німецькі культурні стандарти С. Шроль-Махль, матриця культур Ф.Тромпенарса та Ч. Гампден-Тернера) розуміння владних відносин формує один зі стратифікаційних чинників, за якими розрізнюють національні культури.

На основі провідних підходів до розуміння поняття «влада» / «Macht» в наукових дослідженнях визначено семантичний прототип концепту ВЛАДА, який формується сукупністю архісеми «Взаємодія», родових сем («Суб'єкт влади», «Об'єкт влади», «Ресурсність», «Результативність», «Інтенційність»), видових сем («Каузальність», «Універсальність», «Інтерактивність», «Соціоцентрична дія влади», «Егоцентричний вплив влади», «Структурні джерела влади», «Особисті джерела влади») та низкою оказіональних ознак. Розуміння поняття «влада» / «Macht» за секційним підходом сформовано на основі розширення семантичної структури досліджуваного поняття у значенні «power to».

В результаті дослідження концептуалізації понятійної сфери владних відносин у хронологічному аспекті встановлено, що в основу етимону досліджуваного концепту покладено сему «Ресурсність», яка профілює владні відносини як гендерно марковану взаємодію. Виявлено, що подальша концептуалізація відбувалася внаслідок розширення знань про відповідний фрагмент дійсності, передусім за рахунок наповнення слотів «Джерела влади», «Суб'єкт влади», «Результат влади». У міфологічній та побутовій картинах світу концептуалізація понятійної сфери влади здійснюється через розширення змісту відповідного концепту на всі форми взаємодій, як суспільного, так і несуспільного характеру.

Семантична структура концепту ВЛАДА в сучасній німецькій лінгвокультурі. Понятійний компонент концепту ВЛАДА досліджується через встановлення інваріантних та варіативних елементів відповідної фреймової моделі та визначення її ієрархічної структури. Фреймова модель концепту ВЛАДА представлена двома макрофреймами: макрофрейм 1 «Влада як суспільні відносини» та макрофрейм 2 «Влада як взаємодія несуспільного характеру». В межах макрофрейму 1 виокремлюється ряд субфреймів: «Влада в державно-політичній сфері», «Влада у соціальній сфері», «Влада в побутовій сфері». Макрофрейм 2 утворюють субфрейми: «Влада як відображення зовнішнього світу», «Влада у сфері ірраціонального» та «Влада у внутрішньому світі людини». В основі обох макрофреймів лежить низка інваріантних вузлів: «Суб'єкт влади», «Об'єкт влади», «Мотив суб'єкта влади», «Джерела влади», «Дія», «Методи здійснення влади», «Характеристики влади», «Результат влади», між якими існують каузальні зв'язки: кожний із вузлів може бути причиною та / або наслідком для іншого вузла.

Ключовою назвою досліджуваного концепту в німецькій мовній картині світу виступає лексема «Macht» як найбільш уживана, узагальнена, стилістично нейтральна вербальна одиниця. В основних лексикографічних джерелах лексема «Macht» визначається за видовими семами семантичного прототипу: «Каузальність», «Універсальність», «Егоцентричний результат влади» (сема «Волездійснення»), «Соціоцентрична дія влади» (семи «Маніпулювальна дія» та «Обмежувальний вплив»), «Особисті джерела» (Fдhigkeit, Kraft), «Структурні джерела влади» (Befugnisse, Recht), «Використання насильства». Актуальні парадигматичні зв'язки лексеми «Macht» вказують на широку семантичну диференціацію номінацій владного впливу за сферами поширення, які корелюють із виділеними субфреймами, наприклад, назви влади в державно-політичній сфері: Staatsmacht, цffentliche Gewalt, Regierung; у соціальній сфері: Anfьhrung, Leitung, Management. Концептуалізація влади в німецькій лінгвокультурі відбувається за рахунок розширення таких слотів фреймової моделі концепту: «Суб'єкт влади» (Verwaltung, Leitung, Obrigkeit), «Джерела влади» (особисті: Strдrke, Kraft, структурні: Befugnis, Bevollmдchtigung), «Результат влади» (егоцентрична дія: Ansehen, Prestige; соціоцентричний вплив влади як передумови порядку: Macht - Wirrsal, Chaos). Аналіз дериватів лексеми «Macht» засвідчив високу продуктивність дериваційного елемента -macht- для утворення композитів (виділено 665 слів), що вказує на актуальність відповідного ментального утворення в досліджуваній лінгвокультурі.

Досліджуючи образний компонент концепту ВЛАДА, ми встановили, що перцептивний образ формується на основі основних органів чуття людини: об'єкт влади є реципієнтом візуального та аудіовербального образів влади, натомість через суб'єкт влади формуються тактильний, одоричний та густичний образи влади. Метафоричний образ представлений сукупністю концептуальних метафор у кількості 34 одиниць, які належать до структурного (60 %), рідше онтологічного та орієнтаційного типів концептуальних метафоричних моделей.

Онтологічний тип метафор представлений моделями: «Влада - сутність» (як динамічний процес, як біоморфний образ, який росте), «Суб'єкт влади - великий» / «Об'єкт влади - малий», «Влада - крихкий об'єкт» (die Macht zerbrцselt), «Влада - предмет власності» (зокрема: Die Macht am Rhein in Frauenhand [Mannheimer Morgen. - 20.02.1998]), «Влада - впорядкована структура» (вертикального векторного чи концентричного типів), «Влада - контейнер» (in j-s Macht liegen), «Влада - локус» (an der Macht sein, zu Macht gelangen). Концептуальні метафори структурного типу представлені такими типами: антропоморфні метафори («Влада - суб'єкт», «Влада - священнослужитель»: концепт отримує здебільшого негативні риси носія влади: die Arroganz der Macht, його соматичну будову та одяг); патологічні метафори («Влада - інстинкт», «Влада - хвороба»: Helmut Kohl & Johannes Rau: Benebelt von der Macht [Der Spiegel. - 03.02.2000. - Nr. 5]); соціальні метафори (влада уподібнюється грі, театру, науці, боротьбі: Tauziehen um die Macht bei RTL [Mannheimer Morgen, 20.09.1995]); реіморфні метафори (влада розглядається як споруда, механізм, фетиш, пастка, товар, страва); акціональні метафори (здійснення влади уподібнюється таємниці, розрахунку, перешкоді, виконанню музичного твору, управлінню човном); природоморфна метафора «Влада - природне явище»; зооморфна метафора «Влада - дика тварина», наприклад: die Zьgel der Macht; фототермічна метафора «Влада - світло» актуалізує егоцентричний результат влади: der Glanz der Macht. В орієнтаційних метафорах «Влада - рух угору», «Високий соціальний статус відповідає верху; низький соціальний статус - низу», «Суб'єкт влади - попереду, об'єкт - позаду» концепт ВЛАДА закріплюється за верхнім та переднім щодо концептуалізанта локальним простором. Отримання влади сприймається німцями як дорога, яку необхідно подолати, наприклад: Auf ihrem Weg an die Spitze der Macht genoss sie den Vorteil, aus gutem Hause zu stammen [Mannheimer Morgen.-22.01.2001].

У результаті дослідження символьного компонента концепту ВЛАДА визначено вісім груп квазісимволів, через які актуалізується концепт у німецькій лінгвокультурі. В основному (75%) концепт ВЛАДА об'єктивується через реіморфні символи (образи військової зброї як атрибут її отримання: Als Symbole der Macht wurden ?…? ein jahrhundertealter Speer und ein Lederschild gereicht [Mannheimer Morgen.- 02.11.1995]; образ коштовностей, речей як символи заможності суб'єкта: die Krawatte; споруди за їхнім функціональним призначенням як уособлення захисту, величі: die Burg, die Bank-Tьrme). Нетиповими символами влади в німецькій картині світу є антропоморфні образи (постаті суб'єктів), зооморфні символи (образи сильних тварин: Lцwe, Adler) та мистецькі твори (die opernnahe Messe als Symbol fьr Macht). Символи державної влади (Insignien der Macht або Hoheitszeichen) виступають ознаками ідентифікації одного із видів влади.

У німецькій лінгвокультурі фрагмент дійсності, який репрезентує концепт ВЛАДА, наділяється переважно кількісно великою оцінкою: Globalmacht, Hypermacht. Квалітативна оцінка влади представлена загальною (добре / погано / нейтрально/ амбівалентна характеристика) та частковою (через виокремлення відповідного параметра владних відносин) оцінками. У досліджуваній лінгвокультурі концепт ВЛАДА наділяється здебільшого (90%) нейтральною голістичною оцінкою, однак констатації негативної оцінки влади переважають позитивну характеристику влади. Часткова оцінка здійснюється через виокремлення вузла «Результат влади» (телеологічна оцінка): позитивно оцінюється конструктивний вплив влади на суспільний порядок та суб'єкт, наприклад: Positiv an Macht ist die Mцglichkeit, die eigene Welt mitzugestalten und Dinge wirklich zu дndern [Weber E. Frauen und die Macht [Електронний ресурс]]; негативно сприймається вплив влади на обмеження свободи дій людини і деформація внутрішнього світу суб'єкта. Оцінка владних відносин в утилітарному аспекті здійснюється через виокремлення вузла «Дія»: схвалення отримує ідея поділу влади, натомість засуджується її узурпація. Етична оцінка надається суб'єктові влади.

Етнокультурний компонент концепту ВЛАДА визначається специфікою організації мовного, практичного, образно-перцептивного та інтуїтивного типів знань про репрезентований концептом фрагмент дійсності. Найбільш актуальними смислами у структурі мовного знання були визначені такі: «Суб'єкт влади», «Особисті джерела влади», «Структурні джерела влади», «Отримання влади», «Здійснення влади», «Використання насильства». Практичне знання в семантичній структурі концепту ВЛАДА відтворено у фреймовій моделі, актуальні варіативні елементи якої (слоти «Суб'єкт влади», «Результат влади» (соціоцентрична дія влади та вплив на емоційну сферу учасників), «Дія» (отримання, здійснення влади)) фіксують національну специфіку досліджуваної ментальної одиниці. Особливість образно-перцептивного типу знань про відповідний фрагмент дійсності визначається домінуванням візуального образу влади через уподібнення влади її суб'єкту. В ході дослідження встановлено, що інтуїтивне знання про концепт ВЛАДА в німецькій лінгвокультурі відтворюється в просторових (Macht ist aufwдrts gerichtet; Macht / Subjekt der Macht ist vorn), соціальній (die eigene Macht wird akzeptiert, die fremde Macht unterdrьckt), чуттєвій (viel Macht), культурній (Macht wird positiv, negativ oder neutral eingeschдtzt), космологічній (Macht fцrdert Ordnung) та природній (Macht wird entweder als personifiziertes Lebewesen oder als unbelebtes Ding wahrgenommen) бінарних опозиціях. Специфіка категоризації владних відносин у німецькій лінгвокультурі полягає у використанні біоморфного, акціонального, просторового та предметного кодів культури, під якими ми в цій роботі слідом за В.В. Красних розуміємо понятійну сітку, використовуючи яку носій мови структурує та оцінює навколишній і свій власний світи.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що інтуїтивне знання про відповідний фрагмент дійсності втілюється в етнокультурних архетипних образах влади, реконструйованих на матеріалі німецької мовної картини світу. Так, архетипний образ влади як вертикальної осі вказує на абсолютизацію підпорядкування та культу керівника. Архетипний образ влади як обмеженого простору профілює концепт ВЛАДА як елемент для підтримання порядку, а також як можливість рівноправної співучасті для її учасників. Архетипний образ влади як сакрального феномена проявляється в існуванні таємниць у процесах отримання та здійснення влади. Архетипний образ боротьби для отримання влади фіксує національно закріплену культурну установку щодо потенційної можливості набути владні повноваження. В межах архетипного образу влади як надприродної сили концепт ВЛАДА пов'язується з особистими рисами її суб'єкта. Архетипний образ влади як джерела достатку профілює перевагу суб'єкта над об'єктом влади, що уможливлює реалізацію владних відносин.

Вербальна об'єктивація лінгвокультурного концепту ВЛАДА в афористичних та пареміологічних текстах. Етнокультурна специфіка концепту ВЛАДА в афоризмах та пареміях досліджується шляхом виділення 54 когнітивних смислів концепту ВЛАДА, які наповнюють основні інваріантні складові фреймової моделі концепту. На основі когнітивних смислів, які наповнюють вузли «Суб'єкт», «Об'єкт» в макрофреймі 1, визначено узагальнений національний образ учасників влади. В межах макрофрейму 2 суб'єкт влади специфікується трьома основними смислами, які пов'язують владу з магічною, таємничою силою та внутрішнім самоконтролем концептуалізанта: Macht als geheimnisvolles Wesen, Macht als magische Stдrke, Macht als Selbstkontrolle.

Вузол «Дія» наповнюється в досліджуваних текстах когнітивними смислами, які визначають поведінку суб'єкта влади як прагнення до влади (Macht als Streben), застосування влади (Macht als Einsatz), зловживання нею (Macht als Missbrauch), збільшення влади (Macht als Mehrung). Натомість поведінка об'єкта влади передбачає визнання влади (Macht als Anerkennung), підпорядкування (Macht als Unterordnung), підтримку (Macht als Unterstьtzung), опір їй (Macht als Widerstand).

У вузлі «Методи здійснення влади» (17%) актуалізуються такі основні можливості здійснювати владу: вплив (Macht als Einfluss), припис (Macht als Vorschrift), маніпулювання (Macht als Manipulation), пригнічення (Macht als Unterdrьckung), санкції (Macht als Strafgewalt), етимологічно закріплений за лексемою «Macht» зв'язок зі значенням «велика кількість» (Macht als Menge), тотожне несекційному підходу розуміння влади як співпраці (Macht als Bьndnis).

Найбільш детально в пареміологічних та афористичних текстах представлено вузол «Характер влади» (27%), когнітивні смисли якого вказують на наділення концепту ВЛАДА притягальною силою (Macht als Anziehungskraft), ієрархічною структурою (Macht als Hierarchie), полярними аксіологічною оцінкою (Macht als ambivalentes Zusammenwirken) та соціальною значимістю (Macht als Nichtigkeit / Bedeutsamkeit), часовою характеристикою (Macht als permanente / kurzzeitige Zusammenwirkung); здійснення влади передбачає обмеження (Macht hat Einschrдnkungen), почергову зміну учасників (Macht als Interatktivitдt); умовний характер розмежування учасників (Macht als Rollenverдnderung), між якими існує нездоланна прірва (Macht als Kluft zwischen den Teilnehmern). Концепт ВЛАДА в пареміологічних та афористичних текстах визначається складною формою взаємодії (Macht als Kompliziertheit), поле дії якої чітко визначено (Macht hat Grenze), інакше влада має необмежений характер (Macht als Allmacht). У німецькій лінгвокультурі фіксується також перевага влади над правом (Macht hat Vorrang vor Recht) та її зв'язок із багатством (Macht als Reichtum). З точки зору суб'єкта концепт ВЛАДА характеризується як обов'язок (Macht als Pflicht), відповідальність (Macht als Verantwortung), випробування (Macht als Prьfung). Натомість для об'єкта значимими є автентичність, легітимність влади (Macht als Echtheit), витрати, пов'язані з її здійсненням (Macht als Ausgaben) та неминучий характер влади (Macht als Unabwendbarkeit).

Вузол «Джерела влади» найменш представлений у німецькому мовно-культурному просторі (9%) й актуалізується в когнітивному смислі Macht hat Ursprung та співвідноситься зі структурними (Macht als Verfьgungsgewalt) й особистими джерелами влади (Macht als Stдrke). Вузол «Результат влади» розширюється смислами, які специфікують егоцентричний вплив (суб'єкт отримує свободу (Macht als Freiheit), перевагу (Macht als Vorrang) та особисту вигоду (Macht als Gewinn)) і соціоцентричний вплив влади (як можливий стан хаосу (Macht als Chaos) або справжнього (Macht als Ordnung) чи удаваного порядку (Macht als scheinbare Ordnung), як очікуваної справедливості (Macht als Gerechtigkeit) або несправедливості (Macht als Ungerechtigkeit), як надія на можливі зміни (Macht als Verдnderungsstrategie) та справдження очікувань (Macht als Wunscherfьllung)).

Змодельована на основі актуальності когнітивних смислів польова структура концепту ВЛАДА в німецькій лінгвокультурі характеризується як така, що має чітке об'ємне ядро, яке формується образним (Macht als Subjekt) та інформаційним (Macht als Einfluss) полями, і дифузну периферійну частину, яка покриває дві третини змісту концепту й інтегрує понад 90% когнітивних смислів. Периферія концепту ВЛАДА представлена інформаційним (Macht als Interaktivitдt, Macht als Verfьgungsgewalt, Macht als Stдrke та ін.) та інтерпретаційним полями, остання формується утилітарно-регулятивною (Macht als Gewinn, Macht als Allmacht, Macht als Anerkennung та ін.) та соціо-культурною (Macht als Unterordnung, Macht als Streben, Macht als Vorrang та ін.) зонами. Оцінна та енциклопедична зони є неактуальними: вони займають в основному дальню та крайню периферії концепту ВЛАДА.

Дослідження лінгвокультурних особливостей рольової диференціації учасників влади здійснюється через визначення національно специфічних прототипів соціального стереотипу, який виступає як ословлений узагальнений типовий образ учасника влади, та прототипів ідеального учасника владної взаємодії, який мислиться як бажаний, взірцевий вербально відтворений образ учасника влади. Прототип соціального стереотипу суб'єкта влади визначається в німецькій лінгвокультурі як невідповідальний, непродуктивний, свавільний нероба, наприклад: Es gibt Staubsaugervertreter, die verkaufen Staubsauger. Es gibt Versicherungsvertreter, die verkaufen Versicherungen. Und dann gibts noch die Volksvertreter...! [Willis Witze. Politiker [Електронний ресурс]]. У спілкуванні він нещирий. Серед його особистих рис виокремлюються відсутність розумових здібностей та брак розуміння у ставленні до підлеглих. Стереотип суб'єкта влади мислиться огрядною особою, за соціальним становищем - заможним. Антонімічний образ прототипу ідеального суб'єкта влади - це розумний, працьовитий, порядний учасник, який відверто і помірковано спілкується, йому можуть допомагати радники, і його обов'язок вбачається в допомозі підлеглим: Die Obrigkeit soll drey Дmter und drey Namen fьhren; sie soll helfen, nдhren, wehren, und soll heissen: Heiland, Vater, Retter [Wander K. Deutsches Sprichwцrter-Lexikon. Ein Hausschatz fьr das deutsche Volk [Електронний ресурс]]. В аспекті диференціації суб'єктів влади за гендерною ознакою незаперечна перевага віддається чоловікам: Wo regiert das Spinnrad, da steht es schlimm um Haus und Staat [там само].

Прототип об'єкта влади менш представлений у пареміях та афоризмах, що вказує на його нижчу актуальність для досліджуваної лінгвокультури. Об'єкт влади як соціальний стереотип характеризується як обов'язковий учасник. Взаємовідносини між суб'єктом та об'єктом влади, як вважають німці, ґрунтуються на сліпій довірі, звичці об'єкта підпорядковуватися, його пригніченні. За об'єктом влади залишається також право протидії. Натомість прототип ідеального об'єкта влади мислиться сумлінним, вірним, розумним, якому не дозволено насміхатися над керівником, але його конструктивна критика викликає повагу: Ein Knecht, den man ehrt, der widerspricht oft seinem Herrn [там само]. Окрім того, в процесі реалізації влади підпорядкована особа має виявляти співчуття, підтримку керівникові, відтак стає співвідповідальним учасником реалізації владної взаємодії: Der Untertanen Liebe ist der Kцnige stдrkste Festung [там само]. Таким чином, стосунки між суб'єктом та об'єктом влади у німецькій лінгвокультурі позбавлені повної залежності та безапеляційного підпорядкування об'єкта.

Висновки

В ході дослідження концепту ВЛАДА в сучасній німецькій лінгвокультурі встановлено його етнокультурну специфіку, яка визначає взаємозв'язок культурного, національного та мовного факторів в процесі осмислення владних відносин. У дисертації вербалізований лінгвокультурний концепт ВЛАДА розглядався в межах німецької наукової та побутової картин світу. У наукових дослідженнях проблема владних відносин має актуальний міждисциплінарний характер, її вивчення передбачає комплексний аналіз влади в аспекті суб'єкта, об'єкта, джерел влади та мотивів суб'єкта, методів реалізації влади, владних дій, характеру, результатів здійснення влади. На основі розгляду наукової картини світу визначено семантичний прототип концепту ВЛАДА як взаємодії, в якій суб'єкт, маючи відповідні ресурси, свідомо спрямовує поведінку об'єкта на певний результат. У побутовій картині світу зафіксовано всі виділені в наукових дослідженнях аспекти вивчення владних відносин, що вказує на зближення наукового та побутового світосприйняття. Однак домінантними у побутовій картині світу виявилися використання влади, постать суб'єкта та соціоцентричний результат влади.

В результаті дослідження з'ясовано семантичну структуру концепту ВЛАДА в німецькій лінгвокультурі: понятійний, образний, оцінний, символьний та етнокультурний компоненти, розглянуто роль кожного з них. Національно зумовлені особливості концепту ВЛАДА представлені в його етнокультурному компоненті, який у дисертації досліджувався через найактуальніші мовне, практичне, образно-перцептивне та інтуїтивне знання про відповідний фрагмент дійсності. Встановлено, що концепт ВЛАДА у німецькій лінгвокультурі визначається за соціоцентричним результатом (актуальний для практичного знання у фреймовій моделі), що виявляє прагматичний характер побутової картини світу та визначає типову для німців орієнтацію на владу як запоруку порядку та безпеки. Для німецької лінгвокультури характерне уподібнення влади її суб'єктові, що проявляється, наприклад, у домінуванні візуального образу влади; це загалом є типовим для побутового світосприйняття при осмисленні абстрактних сутностей. Основними владними діями в німецькій мовній картині світу визначено отримання, прагнення влади, що корелює з характеристикою німецької культури як маскулінної, в якій владу можна отримати. Цей висновок підтверджує й вища актуальність особистих джерел влади, порівняно зі структурними, що зафіксовано, наприклад, у внутрішній формі лексеми «Macht». Типовим для німецької лінгвокультури виступає насильство як метод здійснення влади. Інтуїтивне знання про відповідний фрагмент дійсності вказує на використання багатоаспектних можливостей категоризації владних відносин, існування національного архетипного образу влади.

На матеріалі паремій та афоризмів з'ясовано особливості концептуалізації та категоризації владних відносин через виділення 54 когнітивних смислів концепту, які доповнюють основні лексичні значення назви концепту, що може бути враховано при укладанні словників та здійсненні перекладу. Встановлено, що третину змісту концепту ВЛАДА в німецькій лінгвокультурі складає його ядро, решту - семантично різнопланова периферія. У роботі розкрито особливості категоризації влади на прикладі рольової диференціації учасників владних відносин: прототипи суб'єкта влади представлені двома антонімічними образами, а прототипи об'єкта влади категоризуються з позицій результативної реалізації владних відносин.

Перспективними вбачаються вивчення вербалізації концепту ВЛАДА у різних типах дискурсу, а також компаративні дослідження вербалізації концепту в національних картинах світу.

Основні положення дисертації відображені в публікаціях

1. Гайдученко Л.В. Концепт Влада в сучасних лінгвістичних дослідженнях / Л.В. Гайдученко // Мовні і концептуальні картини світу. -- Вип. 23.-- Ч.1. -- 2007. -- С. 139-143.

2. Гайдученко Л.В. Дериваційне поле концепту Macht (влада) в німецькомовній картині світу / Л.В. Гайдученко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. / Київ. нац. ун-т. ім. Тараса Шевченка. --К. : Логос, 2008. -- Вип. 13.-- С. 74-80.

3. Гайдученко Л.В. Об'єктивація концепту Macht (влада) у німецькомовних пареміях / Л.В. Гайдученко // Теоретична і дидактична філологія : Збірник наукових праць / Спецвипуск 1.-- К. : Міленіум, 2008. -- С. 97-106.

4. Гайдученко Л.В. Структурна організація концепту Macht (влада) в німецькомовній картині світу / Л.В. Гайдученко // Проблеми семантики слова, речення та тексту. / Київ. нац. лінгв. ун-т. -- К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. -- Вип. 20.-- С. 41-46.

5. Гайдученко Л.В. Концепт MACHT (влада) в німецькомовній науковій картині світу (лінгвокогнітивний підхід) / Л.В. Гайдученко // Мова і культура. - К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11.- Т. ІV (116). - С. 76-83.

6. Гайдученко Л.В. Об'єктивація концепту MACHT (ВЛАДА) у вербальних символах (на матеріалі німецької мови) / Л.В. Гайдученко // Мовні і концептуальні картини світу. - Вип. 26. - Ч. 1. - 2009.- С. 199-203.

7. Гайдученко Л.В. Образна структура концепту Macht (влада) у комунікативному просторі ФРН [Електронний ресурс] / Л.В. Гайдученко // П'ята Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Науковий потенціал України 2009».-Режим доступу : http://intkonf.org/gayduchenko-lv-obrazna-struktura-kontseptu-macht-vlada-u-komunikativnomu-prostori-frn/.

8. Гайдученко Л.В. Оцінна складова семантичної структури концепту MACHT (влада) в німецькомовній лінгвокультурі / Л.В. Гайдученко // Проблеми семантики слова, речення та тексту. / Київ. нац. лінгв. ун-т. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. - Вип. 22. - С. 60-70.

9. Гайдученко Л.В. Фреймова структура концепту MACHT (ВЛАДА) / Л.В. Гайдученко // Мовні і концептуальні картини світу. - Вип. 25.- Ч. 1. - 2009. - С. 147-152.

10. Гайдученко Л.В. Когнітивна інтерпретація концепту MACHT (ВЛАДА) (на матеріалі сучасної німецькомовної картини світу) / Гайдученко Л.В. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Концептологія в системі гуманітарних наук”. - Полтава : ПДПУ, Техсервіс, 2009. - С. 14-17.

Анотація

Гайдученко Л.В. Концепт ВЛАДА в сучасній німецькій лінгвокультурі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю - 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009.

У дисертації досліджено етнокультурну специфіку концепту ВЛАДА в сучасній німецькій лінгвокультурі. На основі вивчення поняття «влада» / «Macht» в системі сучасних наук відповідно до секційного та несекційного підходів встановлено його семантичний прототип.

У дисертації досліджено семантичну структуру концепту ВЛАДА в єдності понятійного, образного, оцінного, символьного та етнокультурного компонентів. Останній характеризується організацією практичних та мовних (наявність суб'єкта влади, отримання влади, здійснення влади), образно-перцептивних (візуальний образ влади) та інтуїтивних (сформований на універсальному архетипі національний архетипний образ влади) знань. Контекстуальне дослідження концепту ВЛАДА в пареміях та афоризмах дозволило описати прототипів учасників владної взаємодії та встановити його польову структуру: чітке об'ємне ядро інтегрує образне та інформаційне поля, дифузна різнопланова периферія представлена соціо-культурною та утилітарно-регулятивною зонами.

Ключові слова: лінгвокультурний концепт ВЛАДА, поняття «влада», лінгвокультура, семантична структура концепту.

Аннотация

Гайдученко Л.В. Концепт ВЛАСТЬ в современной немецкой лингвокультуре. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности - 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию этнокультурной специфики концепта ВЛАСТЬ в современной немецкой лингвокультуре. В диссертационной работе изложена теоретико-методологическая база лингвокультурологического исследования концептов: рассмотрены термины «лингвокультурология», «лингвокультурный концепт», «этнический менталитет», «культура», «картина мира». Затронута проблема концептуализации понятийного поля власти в исследуемой лингвокультуре в соответствии с мифологической, религиозной, научной и бытовой формами сознания. Посредством компонентного анализа определен семантический прототип концепта ВЛАСТЬ: архисема «Взаимодействие» дополняется родовыми семами «Наличие участников», «Ресурсность», «Результативность», «Интенциональность», которые в свою очередь расширяются соответствующими видовыми значениями.

В диссертации систематизированы основные подходы к изучению понятия «власть» / «Macht» в современной науке: секционная «power over» (М. Вебер, Ф.Ницше, П. Блау) и несекционная «power to» (Н. Луман, Х. Арендт, М.Фуко) концепции власти. В современной культурологии понимание власти представителями национальных культур рассматривается как один из дифференцирующих факторов для их типологии (Ш. Шварц, Г. Хофстеде, Ф.Тромпенарс и Ч.Хампден-Тернер). В этой связи немецкая культура определяется как маскулинная культура с низкой дистанцией к власти и с возможностью быстрого получения социального статуса.

Исследование лингвокультурного концепта методом концептуального анализа проведено на основе изучения его семантической, полевой структур и контекстуальной реализации. Семантическая структура концепта ВЛАСТЬ рассматривается в единстве его понятийного, ценностного, образного, символьного и этнокультурного компонентов. Понятийный компонент лингвокультурного концепта изучается с точки зрения семантической структуры соответствующего понятия, вербальной репрезентации концепта в языковой картине мира немецкого народа и фреймовой модели концепта (М.Минский, Ч.Филлмор, Е.А. Селиванова, В.З. Демьянков). Образный компонент концепта ВЛАСТЬ представлен перцептивным образом, в котором фиксируются все основные сферы чувственного восприятия человека, и метафорическим образом, который рассматривается через выделение 34 концептуальных метафор онтологического, структурного и пространственного типов (Дж.Лакофф, М.Джонсон). Национально закрепленные аксиологические оценки феномена властных отношений исследуются в составе ценностной составляющей концепта ВЛАСТЬ (В.И. Карасик, Г.Г. Слышкин, А.Н. Приходько). Символьный компонент семантической структуры концепта ВЛАСТЬ (В.В. Колесов) представлен 8 группами вербальных символов власти.

Этнокультурный компонент концепта, в котором представлено национально специфическое знание о соответствующем фрагменте действительности, изучается через выделение определенных типов знаний в соответствии с основными функциями когниции человека и вербальной объективацией концепта. Практическое и языковое знания в структуре лингвокультурного концепта ВЛАСТЬ представлены смыслами: «Наличие субъекта власти», «Обретение власти», «Осуществление власти», образно-перцептивное знание связано с доминированием визуального образа власти, который отождествляется с её субъектом, интуитивное знание воплощено в национальном архетипном образе власти, в основе которого лежит универсальный архетип власти.

В результате исследования контекстуальной реализации лингвокультурного концепта ВЛАСТЬ на материале афористических и паремиологических текстов было выделено 54 когнитивных смысла концепта ВЛАСТЬ, которые дополняют содержание инвариантных узлов фреймовой модели: «Субъект власти», «Объект власти», «Действие», «Методы реализации власти», «Характер власти», «Результат власти», «Источники власти». Проведенный семантико-когнитивный анализ концепта ВЛАСТЬ (Macht) позволил определить его полевую структуру в немецком языковом сознании. Исследуемый концепт имеет четкое объемное ядро, которое представлено образным (Macht als Subjekt) и информационным (Macht als Einfluss) полями, и размытую семантически объемную периферию, в состав которой входят информационное (Macht als Interaktivitдt, Macht als Verfьgungsgewalt, Macht als Stдrke) и интерпретационное поля, последнее в свою очередь интегрирует утилитарно-регулятивную (Macht als Gewinn, Macht als Allmacht, Macht als Anerkennung) и социо-культурную (Macht als Unterordnung, Macht als Streben, Macht als Vorrang) зоны. Оценочная и энциклопедическая зоны концепта имеют сравнительно низкую актуальность и относятся к его крайней периферии.

В связи с тем, что этнокультурная специфика концепта обуславливается особенностями категоризации действительности, были определены прототипы участников властных взаимоотношений (Дж.Лакофф, М.Шварц, Х.Патнэм), которые в исследуемой лингвокультуре представлены прототипами социальных стереотипов субъекта и объекта власти и их идеальными прототипами.

Ключевые слова: лингвокультурный концепт ВЛАСТЬ, понятие «власть», лингвокультура, семантическая структура концепта.

Summary

Gaiduchenko L.V. Concept POWER in Communication and Culture of Modern Germany. - Manuscript.