Прецедентні феномени в дискурсі сучасних засобів масової інформації: проблема функціонування і реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прецедентні феномени в дискурсі сучасних засобів масової інформації: проблема функціонування і реалізації

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика дисертації

У сучасній лінгвістиці назріла необхідність системного розгляду і глибокого теоретичного осмислення функціонування і засобів реалізації прецедентних феноменів (ПФ) у газетному дискурсі як культурної складової національного когнітивного простору. Прецеденти виступають одночасно як феномени мови, свідомості і культури. Цим зумовлена специфіка лінгвокультурного напряму в лінгвістиці. Тому вивчення і класифікація прецедентних феноменів, що використовуються в мові сучасної газети, мають велике значення, оскільки це дає можливість відповісти на багато питань перспективного формування культурної складової і функціонування російської мови в Україні.

Дослідження засобів реалізації культурної складової сучасного газетного дискурсу регіональної преси входить у сферу інтересів нового напряму в мовознавстві - медіалінгвістики. Основні теоретичні положення, пов'язані з розробкою понятійного апарату, нових підходів у вивченні мови сучасної газети, а також виявленні тенденцій у змінах, що відбуваються в мові ЗМІ, сформульовані в роботах російських вчених Т.Г. Добросклонської, С.Н. Сметаніної, Л.М. Майданової, Ю.В. Рождественського, В.Г. Костомарова, Г.Я. Солганика, Е.І. Шейгал, М.В. Горбаневського, В.З. Дем'янкова. З українських дослідників мови газети відомі праці К.С. Серажим, О.А. Сербенської, Я.А. Баран, Ф.С. Бацевич, М.В. Гамзюк, В.В.Зірки, В.В.Різуна.

Актуальність дослідження зумовлена важливістю вивчення впливу газетного тексту на свідомість споживачів інформації, а відтак і його ефективності у контексті функціонування в ньому цитації, виявлення культурної складової сучасного регіонального дискурсу.

Теоретико-лінгвістичним підґрунтям роботи стали праці вчених, які розробляють поняття «дискурс», «цитація» в аспекті функціонування сучасних ЗМІ (Т.А. Ван Дейк, Н.Д. Арутюнова, В.И. Карасик, А.П. Чудинов, К.С. Серажим); система цінностей, цілей, мотивів і поведінкових установок як окремої особистості, так і суспільства в цілому піддається опису через феномен «прецедентності», що досліджується у роботах Ю.Н. Караулова, В.В. Красних, Д.Б. Гудкова, Н.В. Захаренко, Г.Г. Слишкіна.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах кафедральної наукової теми «Функціональні і внутрішньоструктурні процеси в сучасній російській мові» (номер реєстрації 018609965), яка розробляється кафедрою російської мови Донецького національного університету.

Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні специфіки впливу ПФ на сприйняття текстів ЗМІ реципієнтами, засобів реалізації прецедентних феноменів (у канонічному і модифікованому вигляді) у російськомовному дискурсі регіональних ЗМІ Донецького регіону, аналізі частотності використання ПФ у текстах регіональної преси, систематизації ПФ, а також у дослідженні особливостей сприйняття ПФ сучасними носіями мови. Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

- визначити обсяг і склад прецедентних феноменів;

- окреслити сфери впливу ПФ на дискурс сучасних регіональних друкованих ЗМІ;

- розглянути газетні тексти регіональних ЗМІ з точки зору частотності використання різних видів ПФ;

- виявити особливості функціонування прецедентних феноменів у дискурсі ЗМІ;

- здійснити аналіз засобів реалізації прецедентних феноменів;

- виділити і класифікувати види прецедентних феноменів;

- виявити цілі транформації ПФ, а також їх ігрового переосмислення в тексті.

Об'єкт дослідження - російськомовний медіадискурс регіональних друкованих видань Донецького регіону.

Предмет дослідження - прецедентні феномени (прецедентний текст, прецедентна ситуація, прецедентне ім'я, прецедентне висловлення) як складові національно-культурного російськомовного медіадискурсу регіональної преси Донбасу.

Матеріалом дослідження обрано тексти сучасних друкованих газет і журналів (регіональна преса Донбасу) російською мовою, що містять прецедентні феномени (канонічні і трансформовані). Використовуючи контент-аналіз (суцільну і рейдову вибірки), а також інтент-аналіз, ми досліджували культурну складову таких видань: регіональних - «Донбасс», «Донецкий кряж», «Салон», «Донецькие новости», «Остров», «Панорама»; міських - «Вечерний Донецк», «Жизнь», «Город» за 2004-2009 рр. Вибір хронологічних меж мотивується активізацією використання в сучасній пресі ПФ.

Керуючись сучасними дослідженнями друкованих видань, можна говорити про наявність в них трьох типів дискурсу: дискурс якісної преси; дискурс масової преси (дискурс «жовтої» преси і дискурс глянцевих видань); дискурс спеціалізованих видань.

У дослідженні вивчено стилістичні особливості функціонування прецедентних феноменів у дискурсі якісної преси. Жанрові різновиди не враховувались, кожне видання розглядалось як «цілісний текст» у руслі сучасних теорій стосовно текстових характеристик газетного дискурсу.

Усього було проаналізовано близько 2000 одиниць у різних контекстах уживання.

Методи і прийоми дослідження відповідають поставленим завданням і зумовлені специфікою досліджуваного об'єкта. Для досягнення мети роботи були використані такі методи дослідження: метод лінгвістичного спостереження й опису; метод узагальнення і порівняння; інтерпретаційного аналізу ПФ і його текстового оточення; метод суцільної вибірки; елементи статистичного аналізу; порівняльний метод; функціональний аналіз ПФ; прийоми лінгвістичного спостереження, класифікації і систематизації.

У роботі використані методи і прийоми, орієнтовані на аналіз семантичного наповнення ПФ у конкретному вживанні з опорою на їхні словникові дефініції, - контекстуальний аналіз.

Особливе місце в дисертаційному дослідженні займає методика проведення експерименту щодо перевірки адекватного сприйняття ПФ, а також відновлення трансформованих ПФ (відтворення в канонічній формі), одержання достовірної інформації про глибину сприйняття цитованих текстів. Під час проведення реконструктивної й інтерпретаційної частини експерименту насамперед з'ясовувалися рівні сприйняття динаміки контекстуальних змістів, а також точність ідентифікації цілей уведення цитації в газетний текст. Усього проаналізовано 2150 реакцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у виконаній роботі здійснюється обґрунтована систематизація ПФ з урахуванням особливостей їхньої реалізації в сучасному медіатексті, а також вперше розглядається регіональна російськомовна преса з погляду насиченості фоновими знаннями.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в розробці таких ключових проблем сучасної лінгвістики, як національно-культурні особливості медіадискурсу в межах лінгвокультурної спільноти у сфері масової інформації, підхід до прецедентних феноменів як до одиниць національно-детермінованого дискурсу на матеріалі регіональної преси Донецька і Донецької області.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання під час підготовки лекційних курсів для навчання майбутніх журналістів: «Культура мови і стилістика сучасної російської мови»; спецкурсу «Мова засобів масової інформації»; для підготовки спецкурсів і семінарів, присвячених розгляду тенденцій у розвитку мови сучасних друкованих ЗМІ. Положення, які обґрунтовано у дисертації, а також зібраний ілюстративний матеріал, представлений у «Додатках», можуть бути використані для укладання лінгвокраїнознавчого словника прецедентних феноменів, що функціонують у сучасному російськомовному дискурсі в Україні. Накопичений практичний матеріал може бути використаний у навчанні іноземних студентів вищих навчальних закладів.

Структура дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, бібліографічного списку теоретичних джерел (216 позицій), списку умовних скорочень, п'яти додатків, які доповнюють ілюстрації основних положень дослідження. Загальний обсяг роботи становить 352 сторінки, без бібліографії і додатків - 191 сторінку.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження викладено на 1Х Міжнародній науковій конференції «Русистика і сучасність» (Одеса, 2006); 1У Міжнародній науково-практичній конференції «Російська мова і література. Проблеми вивчення і викладання в Україні» (Київ, 2006); Х1У Міжнародній лінгвістичній конференції: «Мова і світ» (Ялта, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Навчання іноземних студентів в іншомовному середовищі: лінгвометодичний, психологічний і інформативний аспекти» (Харків, 2007); Ш Міжнародній конференції «Лексико-граматичні інновації в сучасних східнослов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження і викладання» (Кіровоград, 2008); на ХУ Міжнародній лінгвістичній конференції: «Мова і світ» (Ялта, 2008); регіональній науково-практичній конференції ДонНУ (Донецьк, 2008), У Міжнародній науково-практичній конференції «Російська мова і література. Проблеми вивчення і викладання» (Київ, 2009); ІУ Міжнародній науковій конференції «Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах» (Дніпропетровськ, 2009), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Мова і час» (Донецьк, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 11 публікаціях (з них у фахових виданнях - 6).

Основний зміст дисертації

прецедентний дискурс друкований масовий

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність; визначено теоретичні засади дослідження, сформульовано мету та комплекс завдань роботи, окреслено джерельну базу та матеріал дослідження; визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, а також наукову новизну роботи; теоретичне і практичне значення отриманих результатів та форми їх апробації; зазначено кількість публікацій, у яких викладено результати дисертаційного дослідження.

У першому розділі дисертації «Прецеденти як феномени мови, свідомості і культури» розглядаються сучасні підходи до вивчення мови газети, що реалізуються в нових напрямах мовознавства. Усі ці новітні дослідження дозволили вивчати мову газети не тільки з граматичної точки зору, користуючись переважно кількісним аналізом, але й із системного погляду, залучаючи отримані досить верифіковані знання, з огляду на національно-культурний потенціал даного когнітивного простору. Функціонування російської мови в Україні має свої особливості, що зазначається українськими ученими-лінгвістами.

Переваги когнітивної лінгвістики (КЛ) і когнітивного підходу до мови медіалінгвісти вбачають у тому, що такі підходи стають вагомим підґрунтям для наукових досліджень.

У розділі доведено, що прецедентні феномени, як складова частина понятійного апарату когнітивістики, є одним із проявів інтертекстуальності.

Важливою рисою сучасних медіатекстів є використання найбільш типових для сучасного сьогодення засобів викладу матеріалу, частотних лексичних одиниць, характерних для нашого часу фразеологізмів і метафоричних найменувань, широке вживання «чужого слова». Тексти в нашій свідомості існують швидше як гіпертексти, що включають міріади асоціативних зв'язків, перехресних посилань.

У дискурсі сучасних регіональних ЗМІ Донбасу нами виділені такі функції цитації: загадка; монтаж з цитат - проекція на сучасну політичну ситуацію; гра з цитатами; експресивність; двоплановість чи багатозначність; пародіювання, травестування; осміяння догм; поетизація.

Доведено, що цитатність доцільна, якщо фонові знання адресата наближаються до фонових знань адресанта, що детермінує ефект впізнання закодованого змісту.

Якщо вважати, що використання інформації прямо пов'язане з проблемою управління масовою свідомістю, то друковані ЗМІ можна розглядати як особливу соціально-інформаційну систему, що виконує функції орієнтації. Але подібна орієнтація ЗМІ на масову аудиторію приводить до тиражування вдало знайдених прийомів інтертекстульності: «Особенности национальной красоты» [«Итоги недели», №51, 19-25.12.07], «Особенности Мариупольской безработицы» [«Донецкий кряж», №45, 30.11-06.12.07], «Особенности национального вождения» [«Панорама», №9, 28.02-5.03.08]. Так створюються газетні штампи.

З'ясовано, що вибір мовних засобів у мас-медійному дискурсі, як правило, пов'язаний з оцінкою, що має за мету вплив на адресата, із системою ціннісної орієнтації, коли на перший план виступають концептуальні, образні й емоційні характеристики. Одним з найбільш яскравих мовних засобів оцінки є вкраплення інтертекстуальних елементів, смислотвірна функція яких розкривається в межах когнітивного підходу.

Стилістичний прийом використання «чужого» слова популярний у медійному тексті, про що свідчить ступінь частоти цитування з різних джерел.

Термін «прецедентні феномени» найбільш вживаний у сучасній лінгвістичній літературі. Незважаючи на велику кількість синонімів, саме він використовується в більшості наукових праць. Хоча, без сумніву, терміни «логоепістема», «ремінісценція», «алюзія», «прихована цитація», для змінених ПФ - «навмисна аномалія», - усі ці назви того самого явища, вперше поміченого філософією постмодернізму і підхопленого сучасною лінгвістикою, мають право на існування. Автором обґрунтовано вживання терміна «прецедентні феномени» з-поміж інших найменувань.

За рівнями прецедентності досліджувані структури поділяються за наявною класифікацією на: 1) соціумно-прецедентні, відомі тільки членам певного когнітивного простору: «Иногда полезно остановиться, внимательно оглянуться и задуматься, а почему все вокруг находится в собственности Карабаса - некоронованного короля Донбасса?» [«Остров», №7, 14.2.07]; 2) національно-прецедентні, як правило, відомі всім носіям мови однієї країни: «Но что это за «Операция Ы»? Что это за профанация, я вас спрашиваю? Это же уровень знаменитого закатного «дела грибников» периода закатного Кучмы» [«Остров», №7, 14.2.07]; 3) універсально-прецедентні - умовно відомі всім homo sapiens: «Наш «Поттер начал выходить, когда на русском языке издали уже все четыре книги» [«Донецкие новости», №47, 04-11.11. 2004].

З'ясовано, що сам набір прецедентних текстів змінюється від покоління до покоління. Це не сприяє ефективності спілкування між представниками різних поколінь. Змінюється сам характер використання прецедентних текстів. Якщо колись вони переважно виступали як такі, що визначали моральну поведінку максими, то останнім часом все частіше використовуються як прислів'я, пов'язані з мовою не змістовно, а формально-асоціативно.

Проаналізувавши емпіричний матеріал, ми дійшли висновку, що всі ПФ можна умовно поділити на дві групи за такими параметрами: 1) функціонування у соціумі; 2) час їх появи. Це дозволило доповнити класифікацію і включити до неї так звані «злободенні» ПФ.

До наявної на цей час у науковій літературі класифікації за функціонуванням у соціумі ми додали так звані «пострадянські» ПФ, що знаходяться на стику національно- й універсально-прецедентних феноменів. З огляду на етимологічний аспект, усі ПФ можна віднести до двох різновидів: 1) вічні цінності, що втілюються в народній мудрості; 2) «новонароджені», не перевірені часом. Усе це дало можливість більш точно структурувати накопичений фактичний матеріал.

У поняття «прецедентний феномен» (ПФ) входить прецедентна ситуація (ПС): «Одни обвиняли Россию в использовании методов «холодной войны» и «возвращении в советские времена» [«Итоги недели», №19, 14-20.05.08]; прецедентний текст (ПТ): «Кое-кто так думает и сейчас, превращая участковые избирательные комиссии в организованные преступные группы, которые позволяют голосовать «мертвым душам» или не замечать тех, кто голосует неоднократно» [«Донбасс», №47, 2004]; прецедентне ім'я (ПІ): «Не претендую на роль непризнанной Кассандры» [«Город», №42, 30.11. 07]; прецедентне висловлювання (ПВ): «В жизни Джоан Роулинг все шло наперекосяк. Пословица «беда не приходит одна» - это как раз о ней» [«Итоги недели», №8, 25.02. - 03.03.09]. Найчастіше на сторінках регіональної преси використовуються прецедентні висловлення.

Інтертекстові елементи беруть участь у мовній грі. Для цього використовуються в основному модифіковані ПВ: «Но тогда получится, что единой, понятной каждому красоты нет и быть не может. Позвольте, что же тогда спасет мир?» [«Салон», А. Зимоглядов, №37, 16.05.08]. Модифікація може бути різною за структурою, залежно від мети автора.

Іронія у сучасній регіональній пресі Донбасу - це риса, яка створює своєрідний стиль викладу (особливо політичного дискурсу й авторських текстів); звернення до вертикального контексту за допомогою прихованої цитації часто має на меті саме створення іронічного контексту. Іронія приховує в собі соціальну оцінку навіть у разі зовнішньо об'єктивного викладу фактів.

Отже, цитація, використовуючи приховані і явні форми впливу на свідомість читача, відіграє вагому роль у сучасному регіональному дискурсі Донбасу. У монографії В.В.Різуна, Н.Ф. Непийводи, В.М. Корнєєва «Лінгвістика впливу» підтверджено цей факт: «Таке поширення інтертекстуальності зумовлене прагненням видань заявити про свою культурну, соціальну, політичну, естетичну позиції: зорієнтувати видання на певну аудиторію, здатну розпізнати інтертекстові елементи, а також трохи розважити цю аудиторію, дискредитувати традиційні цінності <…> і ствердити цінності альтернативні» [с. 84].

Прецедентні феномени належать до національної когнітивної бази, у чому одностайні всі дослідники. Знання, закодовані в прецедентних феноменах, національно детерміновані, стереотипні і добре відомі представникам певного лінгвокультурного простору.

Другий розділ «Дискурс сучасних регіональних друкованих ЗМІ і прецедентні феномени» присвячений аналізу частотності, прийомів реалізації ПФ, виявленню їхньої функціональної ролі, системним характеристикам використання ПФ у регіональному медіадискурсі. Особлива увага приділяється засобам трансформування первинних ПФ і їхньому втіленню у газетному тексті.

Аналіз засобів реалізації прецедентних феноменів у дискурсі сучасних друкованих регіональних ЗМІ, а також частотності використання різних за складом ПФ, дозволив дійти висновку, що в регіональній пресі переважають прецедентні висловлення. За походженням вони є, як правило, прислів'ями, приказками, фразеологізмами, крилатими висловами. Особливе місце серед них займають тексти, що стають прецедентними на відносно короткий термін і виходять з ужитку раніше, ніж зміниться покоління носіїв мови. Такий набір «прецедентних культурних знаків» свідчить про те, що регіональна преса розрахована на середнього читача, у ній порівняно мало яскравих авторських матеріалів, які призначені для інтелектуального адресата.

З'ясування питання, наскільки часто використовуються ПФ у сильних текстових позиціях, зокрема в заголовках, у регіональній пресі Донбасу з огляду на культурну складову, що реалізується в дискурсі за допомогою ПФ, свідчить, що залучення фонових знань читачів притаманне більшою мірою таким виданням, як «Салон», «Донецкий кряж», «Донецкие новости», «Остров», «Итоги недели», «Публика», «Город». У них використовуються, як правило, модифіковані ПФ. Така структура, насамперед, загострює момент гри в тексті; з позиції іншого способу кодування текст набуває рис підвищеної умовності, підкреслюється його ігровий характер: іронічний, пародійний зміст і т.д. Оскільки прецедентний феномен стає декодованим лише за наявності певних фонових знань, то в заголовкових конструкціях регіональних друкованих ЗМІ використовуються тексти рівня шкільної програми, масової культури.

У сучасній авторській журналістиці прийом асоціативного письма, заснований на використанні «чужого» слова, є частотним і затребуваним; найчастіше автори звертаються до ПВ - це алюзії до класичної російської літератури, радянської фразеології, активно використовуються сучасні національно-прецедентні феномени. В авторських публікаціях вживаються не тільки прецедентні висловлення, але й інші види ПФ: прецедентне ім'я, прецедентна ситуація і прецедентний текст. У регіональних газетах авторам досить легко спиратися на відповідні пресупозиції - фонові знання читачів, тому що вони, як правило, добре знають свою аудиторію. У стилістичному плані вважаємо корисним дослідження відомої схеми комунікації, що у спрощеному вигляді виглядає як: адресант - код (мова) - адресат. Кожний з елементів схеми впливає на вибір мовних засобів, на характер мови, на специфіку виражальних засобів. Оцінка, як основний стильовий чинник публіцистичних текстів, виявляється вже в процесі відбору автором фактів і явищ дійсності, які він описує під відповідним кутом зору. «Я не знаю, что «цікавить» Юрия Витальевича, но в августе этого года, он ходил по центральному рынку Харькова и, алчно поблескивая глазами из-под диоптрий дорогих очков, интересовался ценой на сало. Чья бы корова мычала…Впрочем, возмущение Гоголем со стороны Юрия Витальевича вполне объяснимо. Как нынешний предводитель националистов может любить автора, описавшего сцену убийства отцом сына, который перешел на сторону врага, учитывая, что папа Луценко был первым секретарем Ровенского обкома компартии Украины? И понятно, какой мороз пробегает по коже у Луценко, читающего гоголевское: «Я тебя породил, я тебя и…» - дальше вы знаете» [«Донецкий кряж», Кость Перемывко, №46, 14-20.12]. Головним в авторських публікаціях, на нашу думку, є індивідуальна стилістична манера письма, що характеризується, як правило, інтелектуальним викладом, насиченим алюзіями і ремінісценціями.

Досліджено, в яких за тематикою текстах найчастіше використовуються ПФ. Аналіз емпіричного матеріалу виявив: у сучасній регіональній пресі переважають тексти політичної тематики в комерційній пресі; у некомерційній часто буває важко визначити пріоритети, тому що матеріал подано часто безсистемно, а газети передруковують статті з центральних видань. Політичний дискурс регіональної преси Донбасу відбиває такі напрями: формування негативного ставлення до своїх супротивників, нав'язування інших цінностей і оцінок.: «Все стабильно, предсказуемо, чинно, одним словом, - тоска зеленая. Вот на Украине - другое дело! У нас прямо мыльная латиноамериканская опера разыгрывается. Донна Юля вместе с доном Педро Турчиновым и доном Гомесом Пинзеником борются со страшным злом. И помогает им в этом команда дрессированных мальчиков и девочек - «воинов света» и «терминаторов» [«Донецкий кряж», №45, 30.11-06.12.07]. Мовне маніпулювання є однією із форм прояву мовного насильства, характерними ознаками якого є неаргументованість оцінок, так звана псевдоаргументація (підміна підкріплених фактами, логічно обґрунтованих аргументів упередженими категоричними формулюваннями, посиланнями на недостовірну інформацію), однобічна й тенденційна інтерпретація фактів, низький ступінь інформативності тексту, домінування оцінних і імперативних реплік. «Нестор, Инна, прости господи Чечетов. Шариков этот с рукоблудием (я про Лукьянова, хотя, может, ему просто Яценюк нравится - вот и не сдержался, потрогать решил), короче «выступает народный артист Печерского района» [«Остров», №47-48, 26.12.07].У текстах з політичною тематикою використовуються різні види ПФ, але найбільш вживаними є прецедентні висловлення, зокрема крилаті вислови.

Наступними за частотністю використання ПФ є тексти соціальної тематики, де автори актуалізують ПВ, що мають негативний зміст. У текстах, пов'язаних з охороною здоров'я, культурою переважає прецедентне ім'я, що передбачає більш інтелектуальний тип викладу і апелює до фонових знань читачів.

У другому розділі представлено два типи класифікації: перша визначає засоби функціонування ПФ з урахуванням різних аспектів функціонування в мові: за значенням, за сферами вживання, за граматичною структурою, за походженням.

З точки зору семантичного аспекту структура висловлення має такий вигляд: 1) поверхове значення, що дорівнює сумі значень компонентів висловлення: «Не стоит гадать на кофейной гуще и ждать, когда наследство само упадет в руки» [«Панорама», №9, 28.02-5.03.08]; 2) глибинне значення, не тотожне простій сумі значень висловлення: «Новые люди, увы, так и не научились служить этому самому народу, который их к власти привел. Словно в последний день Помпеи, они принялись с тем же усердием, что и старые, набивать себе мошну и совершать те же самые ошибки» [«Донецкие новости», №52, 16.11.07]; 3) системний зміст, що являє собою поєднання глибинного значення висловлення і знань, які стоять за прецедентним висловленням (текст чи ситуація), а також пов'язані з ними конотації: «Ведь многие помнят или знают из книг о сталинских временах, когда в тюрьмах сидели два вида преступников - уголовники и политические. И понятно, что в отличие от простых бандитов и воров, политические заключенные были зачастую людьми высокообразованными, принципиальными и порядочными (диссиденты) - вспомним Солженицына и его романы о тех временах» [«Остров», №17.25.04.07]. Системний зміст може виявлятися як імпліцитно, так і експліцитно.

Функціональні характеристики використання ПФ широкі, різноманітні і багатогранні, усі їх можна звести до однієї - смислотвірної. До додаткових функцій можна віднести: 1) вираження авторського ставлення; 2) переконання; 3) ретроспекції й акумулювання необхідної інформації у читача; 4) комунікації (яка включає гру слів і парольне звертання до прецедентного явища). Стилістичні засоби актуалізації цих функцій можуть бути різними і залежать більшою мірою від автора.

Лексико-фразеологічний аспект ПФ досліджувався в роботі виходячи зі ступеня стійкості досліджуваних структур у когнітивній базі.

Класифікація прецедентних феноменів, що вживаються в регіональній пресі Донбасу, за ступенем стійкості в когнітивній базі демонструє той факт, що сучасна культурна складова ПФ постійно змінюється; умовно їх можна поділити на чотири категорії: 1) ПФ, перевірені часом, «вічні»; 2) ПФ, що зберігаються/змінюються, тобто збережені як феномен, але з інваріантом сприйняття, що змінився; 3) ПФ нові, що постійно з'являються; 4) ПФ, що виходять з активного використання на периферію національної свідомості.

Проаналізувавши синтаксичну структуру ПФ, представлених у регіональній пресі, ми виділили: 1) Однослівні канонічні ПФ функціонують у мові сучасного газетного дискурсу регіональних і міських ЗМІ у вигляді ПІ, або ПС, що виконують номінативну функцію. 2) Канонічні ПФ, використовуються в тексті у вигляді словосполучень, можуть бути простими і складними. З-поміж простих переважають дієслівні й іменні словосполучення. Реалізуються в мові ЗМІ у вигляді ПВ, виконують персуазивну і номінативну функції. 3) Прецедентні феномени, які вживаються в тексті у вигляді речення, - це, як правило, прислів'я, афоризми, цитати з російської літератури, фільмів, пісень (переважно радянських). Реалізуються у вигляді односкладних речень: узагальнено-особових, безособових, інфінітивних, номінативних. Переважають узагальнено-особові. Використовуються у вигляді ПВ, виконують номінативну і персуазивну функції; двоскладні речення реалізуються в текстах ЗМІ у двох видах: включаються в авторський контекст, виконуючи роль, як правило, головних членів речення (приказки, фразеологізми); чи самі по собі виконують синтаксичну роль двоскладного речення (цитати з літературних джерел, прислів'я). Двоскладні речення в газетних текстах вживаються у вигляді ПВ, виконують смислотвірну функцію; до складу складних синтаксичних конструкцій включаються ПФ у вигляді окремих семантично вагомих вкраплень. Це можуть бути і складносурядні, і безсполучникові, і складнопідрядні речення. Переважають складнопідрядні речення з підрядними місця і часу. Виконують у дискурсі смислотвірну функцію; складне синтаксичне ціле є найменш вживаним видом цитування в сучасних регіональних ЗМІ Донбасу. Реалізується через ПТ (анекдот, притча) чи ПВ (розгорнуте цитування, що складається з 2 - 3 речень).

Систематизація прецедентних феноменів за походженням дозволяє зробити такі висновки: джерелом культурного фону залишаються крилаті вислови. Вони складають 37,8% інтертекстуальності газетного дискурсу. Незважаючи на те, що лінгвісти занепокоєні з приводу зростання кількості просторічних висловлень і стійких сполучень із кримінального жаргону, кількість їх складає всього 0,76%. Таке цитування характерне тільки для однієї з газет Донецької області - «Острова». У цілому можна зазначити, що культурна складова джерел прецедентних феноменів сучасних регіональних ЗМІ досить різноманітна.

Друга класифікація розглядає функціонування в сучасному дискурсі ЗМІ модифікованих ПФ. Вона має практичний характер, з'ясовані можливості змінених цитат у плані прихованого впливу на читача, стилістичні особливості їхнього використання. Виділені такі способи трансформації: зміна семантики, лексичного складу, граматичне варіювання структури, кількісні зміни компонентного складу, структурні зміни.

Варіювання семантики прецедентних феноменів базується на зіставленні глибинного значення прецедентного висловлення і його образної основи. Воно може бути реалізоване в сучасному дискурсі ЗМІ за допомогою різних прийомів: буквалізації, графічного виділення частини слова, акцентування уваги читачів на необхідному структурному компоненті слова; вживання ПФ в іншому значенні, з іншим варіантом сприйняття; мінімальна лексична, фонетична, граматична трансформація ПФ; використання омонімів, або прийом подвійної актуалізації; вживання розділових знаків, не властивих канонічній формі висловлення; заміна одного слова в крилатому вислові словом з іншої мови (як правило, у російській орфографії).

Лексична модифікація ПФ реалізується в регіональних ЗМІ такими способами: мінімальна трансформація, як правило, із заміною часток; скорочення; заміщення частин висловлення; доповнення; контамінація; побудова за відомою синтаксичною моделлю; гра з розривом фразеологічних сполучень, прислів'я, приказки; згадка (натяк на певну ситуацію, або героя); використання «злободенних» ПФ. Усі перераховані вище способи трансформації можна доповнити, часто вони переплітаються і використовується одночасно кілька прийомів, це залежить тільки від фантазії автора. Тому запропоновану класифікацію можна вважати умовною, однак, вона досить точно відображає сучасні тенденції використання прецедентних феноменів у регіональному газетному дискурсі.

Досліджено граматичне варіювання структури ПФ. Аналізуючи прецедентні феномени з погляду змін граматичної моделі, ми виділили трансформацію двох типів: 1) трансформація, пов'язана зі зміною граматичної категорії; 2) варіювання, пов'язане з нейтралізацією граматичного значення. Найбільш поширеною в сучасній регіональній і міській пресі є трансформація, пов'язана зі зміною категорії числа.

Кількісні зміни компонентного складу прецедентних феноменів представлені двома типами: імпліцитними й експліцитними

Структурні зміни прецедентних феноменів зумовлені їхньою синтаксичною будовою. Виділяються такі трансформації: 1) внутрішньомодельні, які виражають: а) заперечення; б) ствердження; в) сумнів, непевність; 2) міжмодельні: перехід простого речення в складне; 3) межрівневі: морфологічна заміна компонентів.

Класифікацію розроблено на матеріалі, який відібрано з регіональної російськомовної преси Донбасу за 2004-2009 рр., і ця класифікація, на наш погляд, має практичне значення. Її можна використовувати у навчанні майбутніх журналістів, тому що такий прийом широко вживається сучасною журналістикою і має великі можливості.

У третьому розділі «Дослідження особливостей сприйняття прецедентних феноменів сучасними носіями мови» розглянуто умови і завдання проведеного експерименту.

Метою проведеного експериментального дослідження було одержання достовірної інформації про глибину сприйняття цитованих текстів. Під час проведення реконструктивної й інтерпретаційної частини експерименту насамперед з'ясовувалися рівні сприйняття динаміки контекстуальних змістів, а також точність ідентифікації цілей уведення цитації в газетний текст.

До завдань експерименту входило:

1. Встановити ступінь сприйняття пропонованих ПФ інформантами.

2. Визначити, наскільки точно інформанти можуть ідентифікувати значення ПФ виходячи з контексту.

3. Проаналізувати знання джерел походження представлених в анкеті ПФ.

Експеримент проходив у три етапи. Досліджувався рівень сприйняття 1) канонічних ПФ; 2) модифікованих ПФ; 3) змішаний варіант (коли використовувалися ПФ першого і другого типів).

Оцінюючи експеримент в цілому у світлі наших очікувань і реалізації висунутої гіпотези, можемо сказати, що ми очікували одержати більший відсоток правильних відповідей, тому що, по-перше, експеримент проводився в студентській підготовленій аудиторії, де на лекціях зі стилістики і культури мови розглядалося питання про тенденції розвитку мови сучасної газети, про прецедентність сучасних текстів, наводилися відповідні приклади. Проте, аудиторія в цілому показала дуже посередні знання у визначенні значення і джерел багатьох запропонованих для ідентифікації ПФ. Це говорить про те, що питанню культурної складової сучасних текстів приділяється недостатньо уваги у школі й у ВНЗ. У навчанні майбутніх журналістів необхідно звернути увагу на прогалини у відповідній освіті сучасних студентів, зробивши акцент на ступені впливу вдало використаних ПФ на свідомість реципієнтів. По-друге, приклади були взяті із сучасної регіональної преси (з російськомовних газет Донбасу). Аналізуючи їх, ми зазначили відсутність гіперцитації, використання тільки широко відомих ПФ. Проте, навіть досить підготовлені читачі, до яких ми зараховували і майбутніх журналістів, показали невисокий рівень сприйняття запропонованих ПФ.

Було проаналізовано 2150 реакцій на 44 стимули. Дані зведені у таблицях, у якіих відображені результати експериментального дослідження.

Висновки

У дисертації виявлено специфіку впливу прецедентних феноменів на сприйняття текстів ЗМІ реципієнтами; засобів їхньої реалізації у канонічному і модифікованому вигляді у російськомовному дискурсі друкованих ЗМІ Донецького регіону; проаналізовано частотність використання ПФ у текстах регіональної преси; досліджувані одиниці класифіковано за різними ознаками; з'ясовано особливості сприйняття ПФ сучасними носіями мови. Результати дослідження дали можливість сформулювати наступні висновки:

1. Прецедентні феномени є невід'ємною частиною інтертекстуальності і входять до понятійного апарату когнітивної лінгвістики. Прецеденти виступають у сучасному регіональному російськомовному дискурсі друкованих ЗМІ Донецького регіону як феномени мови, свідомості і культури і є тим необхідним компонентом, з якого складається національний простір.

2. Вперше розглянуто питання культурної складової регіональної друкованої преси, засоби і цілі використання в ній прецедентних феноменів

3. Удосконалена наявна класифікація ПФ за рівнями прецедентності. Їх можна умовно поділити на дві групи за такими параметрами: 1) функціонування у соціумі; 2) час їх появи. Це дозволило доповнити систематизацію і включити до неї «пострадянські» і «злободенні» ПФ.

4. Використання інформації прямо пов'язане з проблемою управління масовою свідомістю. Регіональні друковані ЗМІ розглянуто як особливу соціально-інформаційну систему, що виконує функції орієнтації.

5. Однією із головних рис сучасної мови регіонального медіадискурсу є інтертекстуальність, яка створює іронічний підтекст, приймає участь у мовній грі, що свідчить в цілому про зріст експресивності друкованих ЗМІ, в них реалізується направленість сучасного автора газетних текстів на творчість, а не на стереотип.

6. Найчастіше ПФ використовуються в сильних позиціях, зокрема в заголовках. Причому, якщо в державних виданнях вони вживаються, як правило, в каконічному вигляді, то в комерційних - це модифіковані цитати.

7. Особливістю функціонування ПФ у дискурсі сучасних регіональних російськомовних друкованих ЗМІ Донецького регіону є частотність їхнього використання в авторських текстах.

8. В дискурсі сучасної регіональної преси переважають тексти політичної тематики. Це пов'язано, у першу чергу, з екстралінгвістичними факторами, з підвищеною політизацією суспільства, з інтересом читачів до текстів даної тематики. Політичний дискурс регіональної преси Донбасу відбиває такі напрями: формування негативного ставлення до своїх супротивників, нав'язування інших цінностей і оцінок. Прецедентні феномени використовуються в мовному маніпулюванні, що є однією із форм прояву мовного насильства, характерними ознаками якого є неаргументованість оцінок, однобока й тенденційна інтерпретація фактів, низький ступінь інформативності тексту, домінування оцінних і імперативних реплік.

9. Проаналізовано функціонування ПФ у дискурсі сучасних регіональних ЗМІ і на основі використання кількісного і якісного методів дослідження доведено, що найбільш частотним видом ПФ, які використовуються в досліджуваних текстах, є прецедентні висловлення.

10. На підставі емпіричного матеріалу створено два види класифікації ПФ за різними ознаками. Перша класифікація враховує різні системні з мовної точки зору характеристики: за структурою, за походженням, за функціональними особливостями використання, за значенням, за ступенем стійкості, за сферами вживання. Усвідомлюючи умовність будь-яких класифікацій, вважаємо, що така систематизація досить повно показує засоби реалізації прецедентних феноменів у дискурсі сучасних друкованих регіональних ЗМІ Донбасу. Друга класифікація розглядає специфіку функціонування модифікованих ПФ: зміну семантики, лексичного складу, граматичне варіювання структури, кількісні зміни компонентного складу, структурні зміни. Часто представлені засоби трансформації переходять один в інший, нерідко поєднуються разом, усе це робить і цю класифікацію досить умовною, водночас вона дає чітке розуміння того, яким чином журналісти використовують культурний код для реалізації своїх цілей. Це може бути: зв'язок з темою статті, стилістична функція (фігура мови), мовна гра. Головна ж функція модифікованих ПФ, що підкреслюють усі дослідники, - смислотвірна.

11. У межах експерименту, у якому брали участь студенти філологічного факультету, що навчаються за фахом «Журналістика», було проведено відповідне анкетування, на підставі якого були зроблені висновки.

Все це дає підстави для подальшого розвитку цієї теми в плані зіставлення російської і української когнітивних баз, виявленні подібності і розходжень у культурному потенціалі двох споріднених мов.

У цілому виправдалася гіпотеза дослідження, що використання прецедентних феноменів є важливим функціональним елементом у структурі газетного тексту, займає певне місце в цій структурі, має специфічні характеристики, що виявляються у реалізації визначених функцій, має набір інваріантних засобів вираження. Використовуючи елементи статистичного аналізу і класифікаційний метод, доведено, що регіональна преса не є «елітним» читанням, і в ній найчастіше використовуються прецедентні висловлення в трансформованому вигляді. Обґрунтованість і вірогідність отриманих нами практичних результатів забезпечується опорою на теоретичний і фактичний матеріал. У додатку представлені 1500 систематизованих одиниць досліджуваних конструкцій, що дозволило класифікувати і вивчити засоби їхньої реалізації в текстах місцевої друкованої преси, сформулювати особливості функціонування і трансформації ПФ, а також ступінь впливу на читацьку аудиторію.

У дисертаційній роботі розроблені такі ключові проблеми сучасної лінгвістики, як національно-культурні особливості дискурсу, здійснюваного в межах певного лінгвокультурного співтовариства у сфері масової інформації, сприйняття прецедентних феноменів як одиниць національно-детермінованого дискурсу на матеріалі регіональної преси Донбасу.

Досліджений матеріал зі всією очевидністю доводить, що вплив текстових матеріалів на читачів і ефективність регіональної преси багато в чому залежать від стилістично доречного і правильного використання різних видів прецедентних феноменів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сереброва С.Б. Философские основы современной лингвистики текста / С.Б. Сереброва // «Розвиток наукових досліджень» 2006»: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 27-29 листопада 2006 р.: - Полтава: Вид-во «ІнтерГрафіка», 2006. - Т.4 - С. 78-81.

2. Сереброва С.Б. Функционально-стилистические особенности газетных заголовков / С.Б. Сереброва // Русский язык и литература. Проблемы изучения и преподавания в Украине, сборник научных работ, Киев: УАПРЯЛ, КНУ имени Т. Шевченко, Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, 2006. - С. 154-158.

3. Сереброва С.Б. Лексико-стилістичні особливості мови сучасної газети / С.Б. Сереброва // Вісник Донецького університету, серія Б: Гуманітарні науки, вип. 1-2, - 2006. - С. 98-105.

4. Сереброва С.Б. Интертекстуальность современных масс-медийных авторских текстов / С.Б. Сереброва // Материалы Х1У Международной конференции «Язык и мир», - Ялта: Крымское отделение УАПРЯЛ, научный журнал «Культура народов Причерноморья», - 2007. - С. 162-166.

5. Сереброва С.Б. Роль прецедентных феноменов в структуре и функционировании языка масс-медиа в Украине / С.Б. Сереброва // Вісник Сумського державного університету, серія: Філологічні науки. - №2, - 2007. - С. 45-48.

6. Сереброва С.Б. Языковая игра - характерный признак современной газеты / С.Б. Сереброва // Материалы Ш Международной научной конференции. Лексико-грамматические инновации в современных восточнославянских языках: УАПРЯЛ, ДНУ, 19-20 апреля 2007 года. - Дніпропетровськ.: «Пороги», 2007. - С. 303-306.

7. Сереброва С.Б. Особенности функционирования лексики в современном политическом дискурсе / С.Б. Сереброва // Вісник Дніпропетровського університету. Серія Мовознавство. Випуск 13, том 2. - Дніпропетровськ, видавництво Дніпропетровського національного університету, 2007, №4/2. - С. 230-236.

8. Сереброва С.Б. Прецедентность заголовков современной региональной и городской прессы (на примере русскоязычных СМИ Донецка и Донецкой области) / С.Б. Сереброва // Наукові записки, серія: Філологічні науки, вип. 75 (3), Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2008. - С. 237-240.

9. Сереброва С.Б. Классификация прецедентных феноменов по степени устойчивости (на материале региональных и городских печатных СМИ) / С.Б. Сереброва // Материалы ХУ Международной конференции «Язык и мир». - Ялта: Крымское отделение УАПРЯЛ, научный журнал «Культура народов Причерноморья», 2008. - С. 265-267.

10. Сереброва С.Б. Семантический аспект использования прецедентных феноменов в региональном медиадискурсе / С.Б. Сереброва // Мова і час. Збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції / Укладачі доц. Мачай Т.О., Лазарєва Л.К. - Донецьк: ДонНТУ, 2009. - С. 84-87.

11. Сереброва С.Б. Использование сниженных прецедентных высказываний в дискурсе современной региональной и городской прессы // Русский язык и литература. Проблемы изучения и преподавания в школе и вузе: Сб.науч. тр. - К., 2009. - С. 173-176.

12. Сереброва С.Б. Этнокультурная специфика прецедентных феноменов / С.Б. Сереброва // Традиции и новации в обучении иностранных студентов на подготовительном и основном этапах: Тезисы региональной научно-пректической конференции ДонНУ - Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2008. - С. 76-78.

Размещено на Allbest.ru