Рівневе вираження оцінки в усному англомовному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

УДК 811.111'2:159 (0,43.3)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

РІВНЕВЕ ВИРАЖЕННЯ ОЦІНКИ В УСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

(на матеріалі сучасної англійської мови)

Тер-Григорьян Марина Геннадіївна

Одеса -2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теоретичної та прикладної фонетики англійської мови в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент МІРОШНИЧЕНКО Марта Василівна, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, доцент кафедри теоретичної та прикладної фонетики англійської мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ВОРОБЙОВА Ольга Петрівна, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри лексикології та стилістики англійської мови;

кандидат філологічних наук, ЧЕРНЯЄВА Ірина Анатоліївна, Одеський регіональний інститут державного управління національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри української та іноземних мов.

Захист дисертації відбудеться “30” жовтня 2009 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд.166.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова за адресою: 65082, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано “29 ” вересня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради Матузкова О.П.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферовану роботу присвячено комплексному дослідженню оцінки в усному англомовному дискурсі, яке спирається на рівневий підхід до її вивчення у функціонально-семантичному і комунікативному аспектах.

Питання про зв'язок мови і мовлення з розумовою діяльністю людини та актуалізацією категорій мислення в мові і мовленні розглядалось у низці лінгвістичних праць, у тому числі у роботах функціонального напряму в контексті функціонально-семантичних полів (ФСП) (О.В.Бондарко, Дж.Брунер, Р.О. Будагов, С.О. Васильєв, В.І.Карасик, О.В.Тарасова та ін.), що відбивають розшарованість у співвіднесенні семантичних категорій з різнорівневими мовними та мовленнєвими засобами вираження. Нечисленність рівневих досліджень ФСП оцінки в усному дискурсі пояснюється тим, що цю семантичну категорію витлумачували насамперед як різновид ФСП модальности, якості та кількісті, а не як цілісне, самостійне поле.

Оцінка - досить широке і різнопланове поняття, що завжди привертало увагу дослідників різних галузей науки: філософії (Т.Гоббс, Б.Спиноза), логіки (О.А.Івін), лінгвістики (Н.Д.Арутюнова, О.М.Вольф, М.В.Ляпон та ін). Оцінну функцію виконують одиниці різних рівнів мови і мовлення. Набір оцінних значень, що відбились у мові, утворює семантичну категорію оцінки, а набір значень і формальних засобів їх вираження складає ФСП оцінки тієї чи іншої мови. Актуалізація ФСП оцінки здійснюється в дискурсі.

Дискурс витлумачують як текст, занурений у певну соціолінгвістичну ситуацію, і, разом з тим, як комунікативну подію, що відбувається між співрозмовниками у процесі комунікації і має чіткі часові та просторові параметри. Саме в такому значенні дискурс розглянуто в дисертаційній роботі.

Актуальність дослідження визначається його належністю до дискурсивної парадигми мовознавчих студій, у межах якої аналіз використання лексичних, синтаксичних та просодичних засобів є пріоритетним напрямом. Інтегральне вивчення різнорівневих засобів представлення оцінних значень у дискурсній реалізації констітуєнтів ФСП є важливим для поглибленого вивчення семантичной категорії оцінки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планової наукової теми кафедри теоретичної і прикладної фонетики англійської мови Одеського національного університету імені І.І. Мечникова «Дослідження звучного дискурсу» (номер державної реєстрації 0101V005303). Тему дисертації затверджено Вченою радою факультету романо-германської філології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (протокол №12 від 22.11.2007 р.).

Мета роботи полягає у встановленні особливостей засобів вираження оцінки в усному англомовному дискурсі з урахуванням трьох рівнів її експлікації - лексичного, синтаксичного і просодичного.

Мета роботи передбачає необхідність розв'язання таких завдань:

1) уточнити зміст семантичної категорії оцінки з огляду на її різнорівневу природу;

2) встановити специфіку реалізації категорії оцінки в усному дискурсі з урахуванням його порівневої будови;

3) виявити корпус одиниць, які вербалізують категорію оцінки в усному англомовному дискурсі;

4) виокремити лексико-синтаксичні засоби, які реалізують мікрополя різних типів оцінки в усному англомовному дискурсі;

5) схарактеризувати просодичні засоби, які складають мікрополя різних типів оцінки в усному англомовному дискурсі;

6) визначити характер взаємодії різнорівнівих мовних засобів реалізації оцінки в усному англомовному дискурсі.

Об'єктом дослідження стали оцінні висловлення в усному англомовному дискурсі. Предмет дослідження - сукупність лексичних, синтаксичних і просодичних засобів вираження оцінки в усному англомовному дискурсі в їхньому взаємозв'язку.

Матеріалом дослідження послужили 42 усні англомовні монологи і діалоги побутового характеру, загальна тривалість звучання яких складає 150 хвилин, загальний обсяг друкованого матеріалу - 54 сторінки. Всього відібрано 2340 оцінних висловлень для аналиізу на лексичному та синтаксичному рівнях. Оцінні висловлення представлені одним словом, словосполученням або реченням. Відповідно до мети експерименту для аудиторського й електроакустичного аналізів із загальної вибірки матеріалу виокремлено 100 оцінних висловлень загальним обсягом звучання 50 хвилин. Фонограми записано за участю носіїв англійської мови. Фактичний матеріал відповідає орфоепічним нормам сучасної англійської мови.

У процесі лінгвістичного аналізу було використано комплекс методів, що уможливило дослідження окремих явищ мови в їхній взаємодії: метод польового моделювання, застосований для побудови моделі ФСП оцінки; функціонально-семантичний метод, що полягає в аналізі шляхів реалізації певного значення засобами мови; експериментально-фонетичний метод, скерований на вивчення просодичних та інтонаційних засобів досліджуваних явищ; метод теоретичного аналізу, що передбачає лінгвістичне тлумачення даних, отриманих при використанні інструментальних методів; метод наукового спостереження, що пов'язаний з перцептивним аналізом, використовуваним для визначення специфіки сприйняття об'єктів дослідження; метод інструментального аналізу, що містить інтонографічний, осцилографічний, спектральний види аналізу; метод статистичний, що передбачає математичну обробку й аналіз даних, отриманих у результаті слухового та інструментального дослідження.

Разом із цим використано такі загальнонаукові методи: спостереження, зіставлення, узагальнення. порівневий дискурс лексичний синтаксичний

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вивчення оцінних мовних засобів, скерованих на системний опис одиниць декількох рівнів мови - лексичного, синтаксичного і фонетичного у рамках моделі ФСП проведено на мовленнєвому матеріалі усного дискурсу. Вперше визначено інваріантний акустичний образ кожного з репрезентованих мікрополів оцінки, які сформувалися у процесі реалізації усних англомовних дискурсів.

Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що результати проведеного аналізу становлять певний внесок у розробку теорії функціонально-семантичних полів. Встановлення провідної ролі категорії оцінки у дискурсі поглиблює теорію дискурсології. Комплесний розгляд лексико-синтаксичних і просодичних ресурсів прислужиться й у розвитку функціональной лінгвістики.

Практичну цінність результатів дисертаційного дослідження визначає можливість їх використання у процесі викладання іноземних мов на спеціалізованих факультетах, у курсах з основ мовленевої комунікації, лексикології, на спецкурсах з теоретичної і прикладної фонетики, при написанні методичних посібників з англійської фонетики, при виконанні наукових робіт студентів та аспірантів з англійської філології тощо.

Апробацію отриманих результатів дослідження здійснено на засіданнях кафедри теоретичної і прикладної фонетики Одеського національного університету імені І.І.Мечникова (2000-2003), на міжнародній науковій конференції імені проф. С.Бураго (Київ, 2001-2003), на міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми міжкультурної комунікації в нових геополітичних умовах» (Тираспіль, 2002), на III та VI міжнародних науково-практичних конференціях, присвячених пам'яті доктора педагогічних наук, професора В.Л.Скалкіна (Одеса, 2002, 2009).

Публікації. Загальні положення дисертації відображено в 10 публікаціях, з них 4 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Одна фахова публікація написана у співавторстві, де особистий внесок автора стосується реалізації мікрополів оцінки в усному англомовному дискурсі.

Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (372 позицій, з них 80 - іноземною мовою) і додатка. Загальний обсяг роботи - 245 сторінок, основна частина -160 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено його мету, завдання та методи, розкрито актуальність, новизну, теоретичне значення і практичну цінність отриманих результатів, окреслено перспективні напрями подальших досліджень із проблематики.

У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження реалізації категорії оцінки в дискурсі» висвітлено питання рівневої організації мови й мовлення, взаємозв'язок категорій мислення й одиниць мови у процесі породження висловлення, використання моделі ФСП для опису їх співвіднесення, проаналізовано різні аспекти вивчення оцінки в галузях філософії, логіки й лінгвістики, зокрема в зарубіжному і вітчизняному дискурсознавстві, встановлено методи та етапи лексико-синтаксичного та просодичного дослідження оцінки в усному англомовному дискурсі.

Питання про мисленневу основу мовних структур і їхніх мовленнєвих реалізацій розглядають у сучасній лінгвістичній парадигмі як одне з найважливіших. Мова і мислення, мовлення і думка настільки тісно пов'язані одне з одним, що чимало дослідників у галузі філософії і мовознавства вважають за можливе говорити про мову - мислення «як синкретичне явище, а контекст і мовленнєву ситуацію ототожнюють з досвідом людини чи суспільства» (В.І.Кодухов). На думку О.С.Кубрякової, «мова не лише відображає дійсність, впливає на це відображення, вона є «вікном» у свідомість людини». Про спільність інтересів філософії та лінгвістики в галузі семантики зазначає Р.Траск, який наголошує, що проблему співвідношення мови та мислення ще не розв'язано остаточно.

Наприкінці XIX - початку XX ст. авторитетні філософи й логіки (Л.Вітгенштейн, Р.Карнап, Дж.Мур, Б.Рассел, Г.Фреге та ін.) висловили думку про те, що саме мову слід вважати основним об'єктом філософії як науки, аналіз вживання мовних знаків є способом вирішення багатьох філософських питань. Одним з об'єктів пильної уваги дослідників у філософії та лінгвістиці стає семантика як вчення про значення. І лінгвісти і філософи цікавляться, в який спосіб мовні одиниці співвідносяться з реальним світом і світом понять, яким чином значення висловлення залежить від контексту й якою є взаємодія між мовою і мисленням.

Цей взаємозв'язок вимагає поглибленої уваги до проблеми значення як перехідної ланки між поняттєвими категоріями та мовними явищами, завдяки чому і стає можливим використання мовного коду. Значення формуються у межах семантичних категорій, що за О.В.Бондарком, “належать до поняттєвих як варіанти до інваріантів”.

Оскільки семантичні категорії завжди пов'язані з конкретними засобами тієї чи іншої мови, вони розглядаються в комплексі різнорівневих засобів їх вираження з метою передачі конкретного змісту та одержують у межах функціонального підходу статус функціонально-семантичних (О.В.Бондарко). Таким чином, функціонально-семантична категорія (далі - ФСК) тлумачиться як єдність мовних одиниць різних рівнів, що концептуально інтегрує їх з мовленнєвими одиницями на підставі загального призначення (функції) (О.О.Селіванова). Сформульоване відповідно до завдань і мети функціональної концепції поняття ФСК поступово еволюціонувало: принципи категоризації мовних одиниць на базі функцій граматичних категорій було замінено концептуально-комунікативними критеріями категоризації. Результатом розробки концепції ФСК стала модель функціонально-семантичного поля (далі - ФСП).

Ключовими характеристиками ФСП є:

а) багатоаспектність семантики компонентів ФСП, реалізована у наявності безлічі функцій у компонентів поля, які перебувають у відношеннях взаємного доповнення і співвідносяться з однією семантичною категорією;

б) багаторівневість і дифузність, що виявляється у відсутності цілісності й однорідності вираження;

в) системність, актуалізована у взаємодії ФСП з іншими полями, тобто у його включенні в цілий комплекс систем, що перетинаються (О.В.Бондарко).

ФСП має власну структуру: у межах поля виокремлюють мікрополя як різновиди інваріантного змісту, що складаються з центру (ядра або домінанти) і периферії. Диференційні ознаки утворюють ядро поля, а дескриптивні - його периферію. Ядро поля містить диференційну ознаку і функціонує в оточенні граматичних одиниць і категорій усього того, що на них впливає і зазнає їхнього впливу. Периферія припускає ієрархію компонентів поля з урахуванням ознак найбільш спеціалізованого і регулярного характеру вираження тієї семантичної категорії, наявної в основі певного ФСП. Особливістю периферійних ознак є їх відносний дескриптивний статус, тобто та ж сама ознака може бути декриптивною для однієї семантичної категорії і ядерною - для іншої.

Модель ФСП вважаємо перспективною для дослідження усного англомовного дискурсу, бо розглядаємо її в дисертації як середовище вираження категорії оцінки на лексичному, синтаксичному та просодичному рівнях.

Дослідники по-різному підходять до визначення суті поняття «оцінка» у філософському, логічному і лінгвістичному планах. Це зумовлено, насамперед, складністю процесу породження оцінки, під час якого те чи інше явище не лише сприймається, а й зіставляється з існуючою моделлю світу або з особливими уявленнями людини, пропущеними крізь розумову сферу і сферу її почуттів, і, внаслідок цього, класифікується.

У лінгвістиці оцінність найчастіше тлумачать як складник конотативного компоненту семантичної структури мовної одиниці, що експлікує ставлення носіїв мови до позначуваного у відповідності з абсолютною (добре - нейтрально / байдуже - погано) і відносною (краще - так само добре - так само нейтрально - так само погано - гірше) шкалою. Оцінність наявна у мовних одиницях різних рівнів (Е.Хемп).

Дослідження мовленнєвого аспекту оцінності переміщують фокус уваги вчених з лексеми на висловлення. У межах цього напряму оцінність кваліфікують як прагматичну категорію, що відображає аксіологічний план ситуації, тобто ціннісну орієнтацію мовця стосовно інтеріоризованої події (О.О.Селіванова). Оцінні висловлення мають свої особливості у структурі та семантиці. Ґрунтуючись на логічних зв'язках модальної логіки, оцінність висловлення зумовлюється проекцією логічної структури оцінки на мовлення: суб'єкт, об'єкт і основа оцінки => суб'єкт оцінки, суб'єкт мовлення, об'єкт оцінки й оцінний предикат.

Оцінні предикати містять аксіологічні оператори думки, відчуття, сприйняття, мотивування, класифікатори, різні засоби інтенсифікації / деінтенсифікації тощо. Інтенсифікатори і деінтенсифікатори становлять собою слова, що забезпечують ефект, який може посилювати або зменшувати оцінне значення різних лексем, словосполучень та речень. Вони є одним із засобів вираження такої властивості оцінки, як афективність, тобто ступінь зацікавлення суб'єкта. Ця властивість може реалізуватись як у семантиці окремих слів, так і в структурі оцінного висловлення в цілому.

Існує чимала кількість класифікацій оцінки, що грунтуються або на різних видах об'єктів, або на взаємодії суб'єктів з об'єктами оцінки (Н.Д.Арутюнова, Н.Н.Миронова, Т.В.Писанова та ін).

Вивчення різних класифікацій оцінок на основі різних критеріїв дало можливість запропонувати принцип формування функціонально-семантичного поля оцінки, який полягає в урахуванні семантики основи (предиката) оцінки і був покладений в основу класифікації оцінних побудов. Цю класифікацію представлено у вигляді поліцентричної моделі ФСП оцінки, що містить семантичні сфери, які виражають:

1) якісні або кількісні характеристики ( мікрополе якісно-кількісної оцінки);

2) емоційні стани, почуття ( мікрополе емоційної оцінки);

3) сенсорні або смакові властивості (мікрополе гедоністичної оцінки);

4) особистісні риси характеру ( мікрополе особистісної оцінки);

5) інтелектуальні особливості (мікрополе інтелектуальної оцінки).

Перераховані характеристики і стани входять у загальне поле оцінки як мікрополя; мовні засоби, що експлікують ці мікрополя, розглядаються на лексичному, синтаксичному і фонологічному рівнях.

Усний дискурс виконує роль середовища актуалізації складників ФСП оцінки, що уможливлює аналіз просодичних засобів вираження оцінки в системі інших зазначених засобів. Усний і письмовий дискурси є альтернативними формами існування мови. Найважливішою особливістю усного дискурсу є синхронізація процесів породження і розуміння, у результаті чого спостерігаються явища фрагментації, відносної незавершеності інтонаційного контуру, залучення мовця й адресата до ситуації, яка передбачає врахування мисленнєвих процесів і емоційних реакцій співрозмовника, використання невербальних засобів. Для нас важливим є роль різнорівневих складників усного дискурсу у передаванні оцінних значень.

У другому розділі «Лексико-синтаксичні засоби вираження оцінності в усному англомовному дискурсі: польовий підхід» представлено розподіл оцінних значень по різних мікрополях єдиного поля оцінки, описано лексичні та синтаксичні засоби вираження оцінних значень у полі оцінки усних англомовних дискурсів, виявлено суб'єкти й об'єкти оцінних висловлень, проаналізовано інтенсифікатори кожного мікрополя оцінки.

У структурі оцінного висловлення виокремлюють суб'єкт оцінки, суб'єкт мовлення, оцінний предикат і об'єкт оцінки. Суб'єкт мовлення завжди представлений тим, хто говорить або пише; він може і не збігатися із суб'єктом оцінки. Об'єкт оцінки може співвідноситися з фактом, предметом, явищем, істотою або людиною, в тому числі - суб'єктом мовлення і суб'єктом оцінки. Під оцінним предикатом мають на увазі так звану основу оцінки - аксіологічні ознаки або їх набори (Н.Д.Арутюнова).

Розрізняють загальнооцінні та частковооцінні значення оцінних словосполучень і висловлень. Класифікація частковооцінних значень ґрунтується на взаємодії суб'єкта оцінки з її об'єктом. Семантичний зв'язок оцінних слів і позначень об'єкта оцінки здійснюється на базі основи оцінки (тобто аксіологічного предиката), що вказує на ознаки об'єкта, за якими він оцінюється.

Предикати, або основи оцінок, представлені лексичними одиницями, звичайно розглядають у синтаксичних структурах, до складу яких вони входять. Основна синтаксична розбіжність між загально- і частковооцінними значеннями полягає в тому, що загальні оцінки можуть виступати і у функції модального оператора, до сфери дії якого входить речення, і у функції предиката, що характеризує об'єкти різних видів, наприклад: It is good that they are on holiday together; The holiday was good (S.Kay, V.Jones). Частковооцінні значення актуалізуються тільки у функції предиката, що зумовило аспект іх аналізу у цьому дослідженні.

Оцінні предикати були, як уже відзначено, кваліфіковані та розподілені за відповідними мікрополями ФСП оцінки. До них уналежнено мікрополе, що містить предикати, які виражають якісні або кількісні характеристики об'єктів, наприклад: We have a house which is in suburban edge of the city which is quite normal for people in our position (Christopher Lippened); мікрополе, складене з предикатів, які виражають емоційні стани, почуття об'єктів, наприклад: And there was this frightful thud against the side of the car (M.Underwood); мікрополе, що містить предикати, які виражають сенсорні або смакові властивості об'єктів, наприклад: Mm… my one consolation, I suppose, was the most marvelous view of the mountains from the window( M.Underwood); мікрополе, що складається з предикатів, які описують інтелектуальні особливості об'єктів, наприклад: I think that's very reasonable (J.Revell, B.Breary); мікрополе, що містить основи, які відображають особистісні риси характеру об'єктів, наприклад: She's very certain herself (Jim).

До лексем, що виражають оцінне значення, належать прикметники normal, frightful, marvelous, reasonable, certain. Оцінний предикат у першому прикладі виражає психологічну, точніше - емоційну оцінку, проте два інших можуть бути кваліфіковані в термінах якісно-кількісної, а саме - нормативної оцінки, що вибудовується на основі певної загальноприйнятої градуйованої шкали. Предикат reasonable є прикладом інтелектуальної оцінки, а предикат superstitious позначає особистісну оцінку.

У результаті підрахунків з'ясовано, що кількість оцінних предикатів, акумульованих у кожному полі, неоднакова. Найбільш ємним виявилося поле якісно-кількісних оцінок, яке містить 600 предикатів. До поля емоційних оцінок уналежнено 540 предикатів; 480 предикатів склали поле гедоністичних оцінок; 400 предикатів зараховано до поля особистісних оцінок і 320 предикатів Ї до поля інтелектуальних оцінок.

За підсумками спостережень над оцінними предикатами у всіх полях можемо констатувати, що найчастіше вони виражені прикметниками і прислівниками, проте серед них зафіксовано також іменники, займенники, дієслова та фразеологічні словосполучення. Співвідношення частин мови різниться у різних мікрополях. Наприклад, у полі якісно-кількісної оцінки предикати виражено в основному прикметниками (71%) і прислівниками (29%). Це можна пояснити дескриптивним характером якісно-кількісної оцінки. У полі гедоністичної й інтелектуальної оцінки багато дієслів (43%) і (47%), що пов'язано з функціонально-семантичною специфікою цих полів: враження від сенсорно-смакових відчуттів найчастіше передаються за допомогою дієслів taste, smell, look (22%); інтелектуальна оцінка також найчастіше передбачає вживання дієслів зі значенням виконання ментальних операцій (25%). У полі емоційної оцінки досить частотними є іменник fun, дієслово enjoy (23%).

Лексеми very і quite та подібні до них слова часто супроводжують градаційні оцінні предикати і називаються інтенсифікаторами. Вони є додатковим лексичним засобом реалізації поля оцінки в дискурсі, особливою категорією слів, що забезпечує ефект, який може посилювати або зменшувати оцінне значення різних слів, словосполучень і речень.

Інтенсифікатори, описані відповідно до теорії Р.Кверка, С.Грінбаума, Дж.Ліча та Я.Свартника, розподіляють на наступні групи: маркери виділювання (еmphasizers), маркери підсилювання (amplifiers), маркери зменшення (downtoners). Кожний із представлених типів, крім першого, містить підгрупи. Так, маркери підсилювання значення містять маркери збільшування (maximizers) і маркери підвищування (boosters). Маркери зменшення поділяються на чотири підгрупи: маркери усереднювання (compromisers), маркери зменшування (diminishers), маркери надзменшування (minimizers), маркери наближування (approximators).

Інтенсифікатори, що вживаються разом з оцінними предикатами, розподілено відповідно до оцінних значень. Так, наприклад, прислівники certainly, really належать до маркерів виділення. Прислівники completely, quite, most, best, extremely, too є маркерами збільшування. Маркерами надзменшування є прислівники a bit, not too. Кожне з досліджуваних функціонально-семантичних мікрополів оцінки характеризувалося певним набором інтенсифікаторів, наприклад: And I mustn't drink too much caffeine (M.Underwood). У першому прикладі оцінний предикат, представлений прислівником much разом з маркером збільшування too, включено до складу простого поширеного речення. Смисл цього оцінного висловлення зрозумілий і без визначеного контексту.

У другому прикладі Sounds very reasonable (M.Underwood) оцінний предикат, представлений прикметником reasonable та маркером збільшування very, є членами еліптованого речення. Оцінний смисл цього висловлення також цілком самодостатній, проте його ситуативність стає зрозумілішою завдяки контексту:

What does everybody else feel about that? That's the tenth. Does that sound all right?

Sounds very reasonable (M.Underwood).

Найбільш типовими інтенсифікаторами, виявленими у всіх полях оцінки, є маркери збільшування (40%) і маркери підвищування (31%). Очевидно, перебільшення в оцінках є характерною рисою усного дискурсу, що складається з побутових діалогів та неформальних бесід. Крім того, у висловленнях, що формують поле емоційної та якісно-кількісної оцінки, досить частотні й маркери виділення (14%). Функція маркерів виділення предикатів емоційної оцінки полягає у вичленовуванні із загального тла менш емоційно-забарвлених понять, у полі ж якісно-кількісної оцінки маркери виділення виконують функцію додаткового градуювання.

Зафіксовані в досліджених усних англомовних дискурсах типи синтаксичних конструкцій, до складу яких входять оцінні предикати та інтенсифікатори, узагальнено в наступній класифікації:

1. Двоскладне непоширене речення, наприклад:

It's fantastic (M.Underwood);

2. Двоскладне поширене речення з одним або двома оцінними предикатами, наприклад:

She is very certain herself (Jim).

Cairo is warmer than London, but nоt too hot at this time of the year (M.Underwood);

3. Еліптоване речення, наприклад:

Very formal (Jane Revell and Barry Breary);

4. Складносурядне речення, яке містить два оцінних предикати, наприклад:

We won a bit, we lost a bit…(M.Underwood);

5. Складнопідрядне речення, наприклад:

We are lucky very much, because the people are very friendly (Sally Lippened).

У кожному з досліджених мікрополів оцінки було виявлено кілька різновидів синтаксичних конструкцій з вищенаведених, їхнє чисельне співвідношення є різним у мікрополях. Інваріантною ознакою всіх полів оцінки стала переважна кількість двоскладних поширених речень (39%), що пояснюється функціональністю відносно коротких висловлень (оптимальне поєднання величини й інформативності) в усному дискурсі. Крім того, необхідно зазначити, що у ФСП емоційних, гедоністичних і особистісних оцінок істотна кількість синтаксичних конструкцій представлена двоскладними непоширеними реченнями (27,%). У полях якісно-кількісної й інтелектуальної оцінки значне число синтаксичних конструкцій становлять складнопідрядні речення (25%). Еліптичні речення широко використані для вираження інтелектуальної оцінки: за їхньої допомоги оформлюються підтвердження правильності, схвалення сказаного співрозмовником, згода з його словами і т.ін.

Найбільш типовими є об'єкти, які виражають дії (32%). Вони наявні у всіх полях оцінки, крім особистісної, де єдиним об'єктом є власне особистість. Предмети в ролі об'єктів оцінки (34%) фіксуємо у полях якісно-кількісної, гедоністичної та інтелектуальної оцінки; об'єкти, що є подіями, спогадами (32%), частотні в полях емоційної і гедоністичної оцінки; їжа є одним із пріоритетних об'єктів поля гедоністичної оцінки.

Дослідження суб'єктів оцінки в кожному з полів показало, що в основному суб'єкти не експліковані в самому оцінному висловленні, а виявляють себе в його контексті (64% від загального корпусу вибірки). Нечастотність експлікації суб'єкта оцінки пояснюється низкою факторів: уникненням зайвої категоричності, ефектом особистої присутності суб'єкта мовлення, внаслідок чого ідентифікація суб'єкта оцінки є необов'язковою тощо.

У третьому розділі «Просодичні засоби вираження оцінності в усному англомовному дискурсі: експериментально-фонетичний підхід» розглянуто характерні для звучного дискурсу просодичні засоби вираження оцінки у мікрополях. Представлені результати отримано в процесі аудиторського й електроакустичного аналізу.

Аудиторський аналіз став одним з основних складників дослідження. Його завданням було виявлення характеру взаємодії сприйнятої просодичної інформації й одиниць інших мовних рівнів, що беруть участь у структуруванні оцінних висловлень дискурсів.

Результати першого етапу аудиторського аналізу свідчать, що аудитори з високим ступенем надійності розпізнали відзначені оцінні предикати в пред'явлених дискурсах. Випадки правильного розпізнавання оцінних предикатів у середньому склали 88,2%, що можна вважати достатнім для вирішення конкретних завдань експерименту.

Таблиця 1 - Результати ідентифікації аудиторами різних видів предикатів по мікрополям ФСП оцінки

Функціонально-семантичні поля
Якісно кількісних оцінок	емоційних оцінок	гедоністичних оцінок	особистісних оцінок	інтелектуальних оцінок
91,2%	95,4%	79,3%	89,6%	85,4%

Завданням другого етапу аудиторського аналізу стало виявлення інтонаційних параметрів (мелодії, голосності, темпу), що беруть участь у реалізації оцінності у мікрополях ФСП оцінки. Аудиторам пропонувалося визначити сприйняту голосність оцінних синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у межах виокремлених мікрополів ФСП оцінки.

Наступним завданням було розпізнавання швидкості вимови предикатів, інтенсифікаторів та оцінних синтагм.

Ідентифікація аудиторами різних видів оцінних предикатів довела релевантність запропонованої нами класифікації оцінних предикатів по мікрополях ФСП оцінки. Ідентифікація аудиторами тональних характеристик оцінних синтагм, предикатів та інтенсифікаторів, по-перше, підтвердила актуальність виявлених інтонаційних параметрів (мелодії, голосності, темпу), що беруть участь у реалізації мікрополів ФСП оцінки, і, по-друге, засвідчила наявність певних мовних факторів, які дають можливість з високим ступенем вірогідності ідентифікувати оцінні синтагми, насамперед - предикати та інтенсифікатори.

Аналіз сприйняття рівня голосності предикатів, інтенсифікаторів і синтагм довів перевагу підвищеної голосності предикатів та інтенсифікаторів оцінних синтагм у всіх мікрополях ФСП оцінки й перевагу нормальної голосності синтагм. Також було відзначено тиху вимову предикатів, інтенсифікаторів і синтагм, але відсотковий показник таких випадків виявився незначним.

Аналіз сприйняття аудиторами швидкості вимови предикатів, інтенсифікаторів і синтагм дав підстави вважати характерним для предикатів та інтенсифікаторів використання уповільненої, рідше - нормальної швидкості, для синтагм -нормальної і швидкої. Аудиторський аналіз засвідчив, що з погляду сприйманих акустичних ознак оцінних синтагм у кожному з досліджуваних мікрополів предикати, інтенсифікатори та синтагми визначаються своїм мелодійним контуром, тональним рівнем, енергетичними характеристиками і до них можна застосовувати електроакустичний аналіз.

Просодичні характеристики оцінних синтагм виявлено на підставі електроакустичного аналізу всіх контекстів вибірки за представленими полями. Електроакустичний аналіз проводився за єдиною схемою, ілюстрованою наступними прикладами:

* |In London there are| many different people| (Julian Jones).

У складі цього речення наявна одна оцінна синтагма. Фразу вимовляє диктор-чоловік. Рух тону в досліджуваній синтагмі спадний. Тональний діапазон голосу в синтагмі складає 68Гц. Максимальна ЧОТ відзначена на наголошеному складі інтенсифікатора many і предиката different. Показник ЧОТ синтагми дорівнює 106,3Гц, максимальне значення ЧОТ інтенсифікатора - 116Гц, предиката - 97Гц. Пікова інтенсивність наголошених складів інтенсифікатора many - 45 Db, а пікова інтенсивність предиката different - 20 Db. Середньоскладова тривалість другої синтагми - 108,2мс. Тривалість наголошених складів інтенсифікатора many дорівнює 450мс, а предиката different - 509мс. Мала величина діапазону, його розташування у низькій тональності, низький рівень інтенсивності оцінного предиката, середній рівень інтенсивності інтенсифікатора і різке збільшення тривалості обох складників оцінного висловлення надають йому переконливості.

На підставі аналізу всіх прикладів вибірки для кожного поля визначено усереднені просодичні показники оцінних утворень. Далі ці показники узагальнено й представлено у зведеній таблиці 2.

Таблиця 2 - Усереднені показники ЧОТ наголошених складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктора-жінки)

ФСП	Частота основного тону, Гц
	Синтагма	Предикат	Інтенсифікатор
якісно-кількісні оцінки	227,2	254,9	236,7
емоційні оцінки	222,9	234,4	224,4
гедоністичні оцінки	204,3	213	219,7
особистісні оцінки	248,5	261,5	260
Інтелектуа льні оцінки	214,6	254,6	231,7

Таблиця засвідчує таке: тональність складників оцінної структури у вимові жінок в основному висока. Співвідношення висоти тональності синтагми, предиката та інтенсифікатора своєрідні: так, у мікрополі якісно-кількісної оцінки найвищим показником ЧОТ володіє предикат; таке ж співвідношення спостерігаємо у мікрополях емоційної, особистісної та інтелектуальної оцінок. Це пояснюється тим, що основний смисл оцінки закладено в її предикат. Проте у мікрополі гедоністичної оцінки наявне особливе виділення за параметром частоти інтенсифікатора, представленого маркерами збільшування та маркерами підвищування, які складають 86,2% від усієї кількості інтенсифікаторів поля.

Для унаочнення усереднених показників ЧОТ синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у мікрополях оцінки наводимо наступну діаграму (див.рис.1).

Рис.1. Усереднені показники ЧОТ синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів ФСП оцінки (диктора-жінки).

Ця діаграма відображає перевагу показників ЧОТ предикатів та інтенсифікаторів щодо значеннь ЧОТ синтагм. Необхідно відзначити, що домінуючі усереднені значення ЧОТ як предикатів, так і інтенсифікаторів характерні для кожного з досліджених мікрополів ФСП оцінки.

Наступна таблиця подає усереднені показники ЧОТ синтагм, предикатів та інтенсифікаторів у мікрополях оцінки дикторів-чоловіків (див.таблицю 3).

Таблиця 3 - Усереднені показники ЧОТ наголошених складів синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів загального ФСП оцінки (диктора-чоловіка)

ФСП	Частота основного тону, Гц
	Синтагма	Предикат	Інтенсифікатор
якісно-кількісні оцінки	155,2	169,7	186,7
емоційні оцінки	160,2	170,5	191,3
гедоністичні оцінки	104,9	167,1	188,3
особистісні оцінки	189,8	209,9	229,4
інтелектуальні оцінки	187,9	195,8	232,6

Диктори-чоловіки показали дещо інше співвідношення висоти середніх частот наголошених складів синтагми, ЧОТ наголошеного складу предикатів та інтенсифікаторів. Частоти всіх трьох складників трохи нижчі, ніж у голосах жінок. Це природно, оскільки чоловічі голоси, як правило, нижчі від жіночих.

В усіх полях показники ЧОТ інтенсифікаторів вищі значень ЧОТ синтагм, а також значень ЧОТ предикатів. Предикати виокремлюються за параметром частоти основного тону наголошеного складу у всіх мікрополях ФСП оцінки, оскільки їх значення ЧОТ переважають над значеннями ЧОТ синтагм.

Як свідчить ця діаграма, усереднені показники ЧОТ інтенсифікаторів, а також предикатів у всіх мікрополях ФСП оцінки переважають над усередненими значеннями ЧОТ синтагм.

Рис.2. Усереднені показники ЧОТ синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів ФСП оцінки (диктори-чоловіки).

Таким чином, можна констатувати, що предикати й інтенсифікатори всіх досліджених мікрополів оцінки виділяються своїми кількісними значеннями за параметром частоти основного тону.

За таким же принципом представлено показники інтенсивності, тривалості й тонального діапазону синтагм, предикатів та інтенсифікаторів мікрополів ФСП оцінки дикторів чоловіків і жінок.

Дослідження показало, що оцінність в усному англомовному дискурсі характеризується яскравою просодичною виділеністю, у якій задіяно всі компоненти просодії: мелодія, висота тону, діапазон мовлення, частота основного тону, інтенсивність, тривалість. Мікрополя ФСП оцінки, представлені різними лексичними і синтаксичними засобами, характеризуються яскравими просодичними показниками. Порівнявши показники ЧОТ, інтенсивності й тривалості синтагм, предикатів та інтенсифікаторів, подані чоловіками і жінками-дикторами, ми довели гіпотезу дослідження про високі просодичні значення оцінних синтагм, предикатів та інтенсифікаторів.



ВИСНОВКИ

Лінгвістичне моделювання ознакового вираження оцінки в усному англомовному дискурсі здійснюється системою мовних засобів: лексичних, синтаксичних та просодичних. Виокремлений корпус одиниць, які вербалізують категорію оцінки, систематизовано і представлено у вигляді поліцентричної моделі ФСП оцінки, що містить семантичні області, які виражають:

1) якісні або кількісні характеристики (мікрополе якісно-кількісних оцінок);

2) емоційні стани, почуття ( мікрополе емоційних оцінок);

3) сенсорні або смакові властивості ( мікрополе гедоністичних оцінок);

4) інтелектуальні особливості (мікрополе інтелектуальних оцінок);

5) особистісні риси характеру (мікрополе особистісних оцінок).

Оцінні висловлення схарактеризовано на лексичному та синтаксичному рівнях. Інваріантною ознакою всіх мікрополів оцінки стала кількісна перевага двоскладних поширених речень (39%). У мікрополях емоційних оцінок, гедоністичних та особистісних оцінок істотну кількість синтаксичних конструкцій представлено двоскладними непоширеними реченнями (27%), а в мікрополях якісно-кількісних та інтелектуальних оцінок значну кількість синтаксичних конструкцій представлено складнопідрядними реченнями (26%). Набори інших синтаксичних конструкцій у кожному полі варіюються.

Оцінне висловлення складається з предиката, суб'єкта та об'єкта. Дослідження суб'єктів оцінок усіх полів показало, що в основному суб'єкти не зазначені у власне оцінному висловленні, але про їх наявність свідчить контекст. Прикладів такої експлікації суб'єктів зафіксовано 64% від загальної кількості вибірки. За результатами дослідження найбільш типовими об'єктами оцінки виявилися об'єкти, що виражають дії (32%), вони наявні у всіх полях оцінки, крім ФСП особистісних оцінок; об'єкти, котрі є предметами (34%) у полях якісно-кількісних та інтелектуальних оцінок; об'єкти, що є подіями, спогадами (32%), наявні в полях емоційних та гедоністичних оцінок.

Аудиторський аналіз показав, що з погляду сприйманих акустичних ознак оцінних висловлень у кожному з досліджуваних мікрополів синтагми, предикати та інтенсифікатори характеризуються яскравими тональними характеристиками, перевагою підвищеної голосності предикатів та інтенсифікаторів і домінуванням нормальної голосності синтагм, а також використанням уповільненої, рідше - нормальної швидкості при вимові предикатів та інтенсифікаторів, для синтагм - нормальної та прискореної.

Результати електроакустичного аналізу виявили перевагу кількісних показників частотних, динамічних і часових характеристик предикатів та інтенсифікаторів над показниками синтагм у всіх досліджених полях оцінки усного англомовного дискурсу.

Дослідження довело, що значення і смисл висловлення (гранично короткого чи поширеного) реалізуються одночасно на трьох рівнях: лексичному, синтаксичному і фонетичному.

Перспективним вважаємо вивчення засобів вираження оцінки у різних типах дискурсу, а також у компаративному дослідженні засобів вираження оцінки у різних мовах.



ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Тер- Григорьян М. Г. О понятии «оценка» и подходах к ее изучению / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян // Культура народов Причерноморья.- Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2004. - № 53. - С.78-82.

2. Тер-Григорьян М.Г. Описание: характеристика и классификация текстов / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. - Черкаси: Черкаський національний університет, 2004. - Вип. 60. - С.144-149.

3. Тер-Григорьян М.Г. К вопросу о рассмотрении термина «дискурс» в лингвокогнитивном аспекте / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян // Наукові записки. Серія: Філологічні науки. - Випуск 75 (3). - Кіровоград: Кіровоградський державний університет імені Володимира Винниченка, 2008. - С.396-399.

4. Тер-Григорьян М.Г. Соотносительность единиц мышления и языка в процессе порождения звучащего дискурса / М.В.Мирошниченко, Н.А. Бигунова, М.Г.Тер-Григорьян // Культура народов Причерноморья. - Симферополь : Межвузовский центр «Крым», 2006. - С.26-28.

5. Тер-Григорьян М.Г. О роли просодии в процессе концептуализации объективного мира средствами языка / Н.А.Бигунова, Т.А.Нестерова, М.Г. Тер-Григорьян / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть: Материалы конференции. - Ялта: Издательство «Доля», 2001. - С.22.

6. Тер-Григорьян М.Г. Описание. Виды описаний / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян // Мова і культура. - Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. - Вип. 4. - Том 1. - С.91-92.

7. Тер-Григорьян М.Г. Понятие оценки в тексте-описании / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян / Материалы международной научно-практической конференции (27-29мая). -Тирасполь: РИО ПГУ, 2002. - С.65-66.

8. Тер-Григорьян М.Г. Понятие «оценка» и ее сущность / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян // Мова і культура. - Київ : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. - Вип. 5. - Том 1. - С.214-216.

9. Тер-Григорьян М.Г. Разговорная речь. Ее характеристики и подходы к ее изучению / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян / III Міжнародна науково-практична конференція. - Одеса: Астропринт, 2002. - С. 99-103.

10. Тер-Григорьян М.Г. Взаимодействие единиц мышления и языка в процессе порождения речи / Марина Геннадьевна Тер-Григорьян // VI Міжнародна науково-практична конференція.- Одеса: Астропринт, 2009.-С.556-561.



АНОТАЦІЯ

Тер-Григорьян М.Г. Рівневе вираження оцінки в усному англомовному дискурсі (на матеріалі сучасної англійської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню оцінки в усному англомовному дискурсі, яке спирається на рівневий підхід до її вивчення у функціонально-семантичному і комунікативному аспектах.

У роботі проаналізовано лексико-синтаксичні та просодичні засоби реалізації оцінки в усному англомовному дискурсі. Оцінні предикати, виявлені в ньому, класифіковано та розподілено по функціонально-семантичних полях оцінки: якісно-кількісній, емоційної, гедоністичної, особистісної та інтелектуальної оцінки. Поля оцінки, представлені різними лексичними та синтаксичними засобами, відрізняються яскравими просодичними показниками.

Дослідження довело, що значення і смисл оцінного висловлення реалізуються одночасно на трьох рівнях: лексичному, синтаксичному та фонетичному.

Ключові слова: оцінка, дискурс, функціонально-семантичне поле, рівень, предикат.



АННОТАЦИЯ

Тер-Григорьян М.Г. Уровневое выражение оценки в устном англоязычном дискурсе (на материале современного английского языка). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04- германские языки.- Одесский национальный университет имени И.И.Мечникова, Одесса, 2009.

Диссертация посвящена комплексному исследованию, объединяющему уровневый, функционально-семантический и коммуникативный подходы к изучению организации языка и речи применительно к рассмотрению оценки в устном англоязычном дискурсе.

В исследовании проанализирована просодия и лексико-синтаксические средства реализации оценки в устном дискурсе. Материалом работы послужили устные, не зафиксированные ранее в письменном виде англоязычные монологи и диалоги на различные бытовые темы. Общая длительность звучания составляет 150 минут. Говорящие являются носителями современного британского варианта английского языка.

Оценочные предикаты, обнаруженные в ходе исследования, класифицированы и распределены по соответствующим микрополям ФСП оценки: поле качественно-количественной, эмоциональной, гедонистической, личностной и интеллектуальной оценки.

Оценочные высказывания представлены одним словом, словосочетанием или предложением. Самым емким оказалось поле качественно-количественных оценок, которое включает 600 предикатов. К полю эмоциональных оценок отнесено 540 предикатов; 480 предикатов составили поле гедонистических оценок; 400 предикатов причислены к полю личностных оценок и 320 предикатов относятся к интеллектуальным оценкам.

Инвариантным признаком всех полей оценки явилось преобладающее количество двусоставных распространенных предложений.

По результатам выполненного исследования наиболее типичными объектами оценки оказались объекты, выражающие действия, они отмечены во всех полях оценки, кроме ФСП личностных оценок; объекты, которые являются предметами в полях качественно-количественных и интеллектуальных оценок; объекты, являющиеся событиями, воспоминаниями, выявленные в полях эмоциональных и гедонистических оценок.

Наиболее типичными интенсификаторами, обнаруженными во всех полях оценки, оказались маркеры увеличения и маркеры повышения значения.

Оценочные синтагмы были подвергнуты акустическому и электроакустическому анализу, в ходе которого было установлено, как реализуются в каждом поле оценки устного дискурса просодические показатели: частота основного тона, интенсивность и длительность. Настоящее исследование показало, что оценочность в устном англоязычном дискурсе характеризуется яркой просодической маркированностью, в которой участвуют все компоненты просодии: высота тона, тональный диапазон, мелодия (частота основного тона), интенсивность (громкость), ритм, темп (длительность). Микрополя ФСП оценки, представленные широкой амплитудой лексических и синтаксических средств, отличаются яркими просодическими показателями.

Результаты исследования подтвердили исходные положения диссертации о том, что значение и смысл оценочного высказывания (предельно краткого или распространенного) реализуются одновременно на трех уровнях: лексическом, синтаксическом и фонетическом.

Ключевые слова: оценка, дискурс, функционально-семантическое поле, уровень, предикат.



SUMMARY

Ter-Grigoryan M.G. Level Manifestation of Evaluation in Oral English Discourse: ( a Study of Modern English).- Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Sciences in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Odesa Il'ia Mechnikov National University, Odesa, 2009.

This thesis presents a comprehensive research of evaluation in English discourse, which combines level, functional - semantic and communicative approaches.

The immediate aim of the study is to define the role of lexico-syntactic and prosodic means in the presentation of the evaluation in oral discourse.

The predicates of evaluation in oral discourse were classified for five functional-semantic fields. They are: quality and quantity field, emotional field, hedonistic field, personal field and intellectual field. Functional-semantic fields, represented by different lexical and syntactic means, are characterized by distinguished prosodic features.

The research confirmed the initial assumption about the meaning and the sense of evaluative utterances, which are realized on three levels: lexical, syntactic and phonetic.

Key words: evaluation, discourse, functional-semantic field, level, predicate.

Размещено на Allbest.ru

...