Просодичні маркери гендерної варіативності мовлення (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англомовного дискурсу радіореклами)
Тональні, динамічні, часові та тембральні характеристики як просодичні маркери гендерної варіативності мовлення. Особливості англомовного дискурсу радіореклами із урахуванням гендерної варіативності мовлення. Типи комунікативно-прагматичних висловлень.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.08.2015 |
Размер файла | 92,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
УДК 811.111'27'42:801.6:659.145
Спеціальність - 10.02.04 - германські мови
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
ПРОСОДИЧНІ МАРКЕРИ ГЕНДЕРНОЇ ВАРІАТИВНОСТІ МОВЛЕННЯ (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англомовного дискурсу радіореклами)
ЗАДОРІЖНА
Наталія Ігорівна
Київ
2009
ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС
Роботу виконано на кафедрі англійської філології Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор БЄЛОВА Алла Дмитрівна,
завідувач кафедри англійської філології
Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор
ПЕТРЕНКО Олександр Дем'янович, завідувач кафедри теорії і практики перекладу і соціолінгвістики, декан факультету іноземної філології Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського
кандидат філологічних наук, доцент ГРИГОРЯН Нектар Размиківна, завідувач кафедри теоретичної та прикладної фонетики англійської мови Одеського національного університету імені І.І.Мечникова
Захист відбудеться 19 червня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14).
З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці ім. М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10).
Автореферат розіслано "18" травня 2009 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради к. філол. н. Клименко Л.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Для сучасної лінгвістики характерне розширення наукової парадигми лінгвістичних досліджень, але найбільш актуальними, плідними та перспективними виявляються такі, що логічно поєднують як різноманітні лінгвістичні підходи і прийоми лінгвістичного аналізу, так і новітні досягнення техніки та інформаційних технологій. Саме ці чинники уможливлюють комплексне вивчення усного мовлення, що перетворюється сьогодні на один із пріоритетних напрямів досліджень.
Гендерна варіативність увіходить до кола сучасних лінгвістичних досліджень, проте ще недостатньо уваги приділяється аналізу гендерної варіативності на просодичному рівні, зокрема в межах різновидів дискурсів, у тому числі й у дискурсі радіореклами. Врахування чинника гендерної варіативності є важливим для реклами, оскільки він безпосередньо пов'язаний із цільовою аудиторією та особливостями аргументації. Це зумовлює необхідність детального вивчення диференційних ознак чоловічого та жіночого мовлення як на перцептивному, так і на акустичному рівні. Всебічне вивчення варіативності мовлення має бути спрямоване на виявлення правил співвідношення певних варіантів і з тим чи іншим інтра- та екстралінгвістичним контекстом (Н.Р.Григорян).
Дискурс радіореклами розглядається у наукових дослідженнях як процес комунікації та процес переконання (К.Л.Бове і У.Ф.Аренс, А.Деян, Ф.Джефкінс, Є.В.Ромат, В.В.Смірнов, В.В.Ученова), як соціальний процес, що забезпечує зв'язок із громадськістю (А.Дударьова, І.В.Четвертакова). Лінгвістичні аспекти радіореклами (Н.В.Гордєєва, Є.П.Стоянова), зокрема просодичні характеристики (Ю.О.Дубовський, Т.Г.Лукша, Л.В.Мінаєва, О.Г.Сомова, Є.С.Стрєльнікова) неодноразово виступали об'єктом вивчення лінгвістів. Проте просодичні маркери гендерної варіативності мовлення в межах дискурсу радіореклами ще не мають системного опису в сучасній лінгвістиці.
Актуальність дослідження визначається необхідністю вивчення радіореклами як різновиду дискурсу в умовах конкуренції різних ЗМІ й рекламних засобів у сучасному медіапросторі й комунікативному континуумі. З огляду на звукову природу радіо, просодія є основним засобом підвищення експресивності, реалізації аргументації й створення переконливості. Дослідження гендерної варіативності мовлення у радіорекламі є важливим для з'ясування механізмів відбору просодичних засобів увиразнення відповідно до комунікативно-прагматичної інтенції.
Об'єкт дисертаційного дослідження - просодичні маркери гендерної варіативності в англомовному дискурсі радіореклами.
Предмет дослідження - просодичні засоби увиразнення, що характеризують різні категорії мовців у реалізаціях наративів, директивів та інтерогативів в англомовному дискурсі радіореклами, зокрема гендерно марковані параметри мовлення.
Матеріалом дослідження є корпус записаних у цифровому форматі зразків англомовної радіореклами. Експериментальний матеріал налічує 700 рекламних роликів, відібраних із електронної бібліотеки радіорекламних оголошень на Інтернет-сайті www.rab.co.uk. Загальний час звучання експериментального матеріалу становить 8 годин (485 Мб пам'яті). Для аудитивного й електроакустичного аналізу було відібрано 800 висловлень (1200 інтоногруп), представлених у мовленні такими структурними і комунікативними типами висловлень, як наративи, директиви й інтерогативи. Експериментальний матеріал відповідає чинним вимовним нормам сучасного англійського мовлення. Проаналізований автором матеріал представлено в електронному вигляді на диску, що додається до тексту дисертації.
Мета дослідження - виявлення просодичних особливостей англомовного дискурсу радіореклами в інтерпретації професійних дикторів й акторів з урахуванням чинника гендерної варіативності.
Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:
Ш дослідити роль просодії в оформленні англомовного дискурсу радіореклами;
Ш провести комплексний контрастивний аналіз просодичних характеристик мовлення професійних дикторів й акторів;
Ш виявити гендерно-специфічні ознаки мовлення в межах англомовного дискурсу радіореклами;
Ш встановити функціональне навантаження просодичних компонентів в англомовному дискурсі радіореклами та характер зв'язків між ними;
Ш виявити основні просодичні характеристики наративів, директивів й інтерогативів та специфіку їх реалізацій аналізованими категоріями мовців в англомовному дискурсі радіореклами.
Поставлені завдання зумовили використання комплексної методики дослідження із залученням загальних методів (метод лінгвістичного спостереження, аналіз, синтез, порівняння, експеримент); спеціальних методів (описовий, матричний метод репрезентації матеріалу); експериментально-фонетичних методів (аудитивний, електроакустичний). Перевірка репрезентативності експериментально-фонетичного матеріалу, надійності та достовірності результатів дослідження здійснювалася методами математичної статистики.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у використанні комплексної методики вивчення просодичних характеристик мовлення в межах англомовного дискурсу радіореклами, що дозволила отримати об'єктивні перцептивні та акустичні характеристики. Підхід до аналізу рекламного дискурсу з гендерних позицій зумовлюється соціальною природою мовлення й дозволяє поглибити дослідницьку парадигму усного мовлення новими знаннями щодо використання просодичних засобів увиразнення в межах дискурсу радіореклами.
Теоретична значущість дослідження полягає у визначенні ролі просодії в реалізації функції впливу в англомовному дискурсі радіореклами та у розробці теоретичних засад вивчення фонетичних характеристик різновидів дискурсу. Отримані результати дослідження можуть стати підґрунтям для подальших розвідок фонетичної варіативності з метою моделювання комунікативної варіативності й випрацювання ефективних прийомів структурування інформації.
Практичне значення. Одержані результати можуть бути використані у спецкурсах з теоретичної та практичної фонетики, риторики, теорії дискурсу, а також під час укладання посібників і методичних розробок з навчання англійської інтонації. Результати дослідження можуть бути використані для демонстрації різних стилів мовлення в сучасному дискурсивному континуумі, зокрема і в медіапросторі, та можуть бути актуальними для спеціалістів у галузі реклами.
Наукова достовірність отриманих результатів забезпечується комплексним аналізом корпусу експериментального матеріалу, що передбачав проведення аудитивного й електроакустичного аналізу. Аудитивний аналіз включав перцептивний аналіз за участю 5 носіїв Британського варіанту англійської мови й експертний аналіз за участю лінгвістів-фонетистів з України та Великобританії. Дослідження акустичних характеристик здійснювалося на персональному комп'ютері за допомогою сучасних комп'ютерних програм Speech Analyzer Version 1.5 Test 15.3, WaveSurfer 1.0.4. та Cool Edit Pro v.1.2.a. Статистичне опрацювання матеріалу здійснено із застосуванням комп'ютерних програм математико-статистичної обробки числових значень Microsoft Excel, Analysis of Variance (ANOVA).
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах наукової теми „Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів" (код 01 БФ 0147-01), яка затверджена Міністерством освіти і науки України і розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 7 від 23 січня 2004 року).
На захист виносяться такі положення:
1. Радіореклама як різновид дискурсу, що належить до сфери масового впливу, перетворилася на вишуканий механізм впливу на споживача, поєднуючи в собі прийоми аргументації, маніпуляції й спонукання. Комунікативно-прагматичний потенціал дискурсу радіореклами актуалізується через складний комплекс лінгвістичних і паралінгвістичних засобів, органічно поєднуючи в собі експліцитну й імпліцитну інформацію, логічну й емоційну аргументацію.
2. Чинник гендерної варіативності мовлення є важливим для розкриття впливової функції просодії в межах дискурсу радіореклами, оскільки гендерно зумовлені параметри мовленнєвої поведінки корелюють із комунікативно-прагматичною інтенцією дискурсу радіореклами, спрямованою на ефективну передачу інформації й здійснення впливу. Дослідження дискурсивних проявів гендерного чинника вимагає врахування мультипараметричної структури просодичних характеристик, їхніх перцептивних й акустичних корелятів.
3. Дискурсу радіореклами властива просодична поліфонія. Просодичні маркери варіативності мовлення експлікуються через варіативні реалізації дикторів та акторів, які озвучують радіорекламу. Підготовлене мовлення в актуалізаціях дикторів характеризується гомогенністю, тоді як квазіспонтанне мовлення акторів - гетерогенністю просодичної організації.
4. Широка гама звукових моделей, що фігурують у сучасному англомовному дискурсі радіореклами, свідчить про його багатовимірність. Дискурс радіореклами вирізняється яскраво вираженою функцією впливу, що передбачає широке використання емоційно-експресивних просодичних засобів. До просодичних параметрів, що характеризуються лінгвістичною релевантністю й беруть активну участь у реалізації функції впливу, забезпечуючи адекватну експлікацію інформації, належать мелодичні конфігурації, діапазон ЧОТ й інтенсивності, тривалість і тембральне забарвлення.
5. Просодичні контрасти в межах дискурсу радіореклами належать до активних засобів апелятивності, що виконують у мовленні функцію експресії й емфази. Різкі перепади в межах тонального і динамічного контуру, зміни часових характеристик, своєрідна паузація, різне тембральне забарвлення виступають у ролі атрактантів у дискурсі радіореклами.
6. Аналізовані в межах дискурсу радіореклами комунікативно-прагматичні типи висловлень (наративи, директиви, інтерогативи) вирізняються ступенем просодичного виділення й імпліцитністю / експліцитністю вольового вираження. За своїм комунікативно-прагматичним призначенням та за характером впливу наративи й інтерогативи належать до імпліцитно-прагматичних типів висловлень, а директиви - до експліцитно-прагматичних. Широка шкала відтінків спонукальності, яка передається за допомогою аналізованих комунікативно-прагматичних типів висловлень і виражає характер впливу на споживача, реалізується певною комбінаторикою просодичних параметрів і різним ступенем їхнього виділення.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (236 позицій, із них 67 - іноземною мовою) і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок (176 сторінок основного тексту).
Апробація роботи. Основні результати дослідження було висвітлено: на Міжнародній науковій конференції „Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації" (Київ, квітень 2005 р.), Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених „Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність" (Київ, квітень 2007 р.), Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених „Діалог культур: лінгвістичний та літературознавчий виміри" (Київ, квітень 2008 р.), Міжнародній науковій конференції „Мовно-культурна комунікація в сучасному соціумі" (Київ, жовтень 2008 р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено у чотирьох публікаціях, надрукованих у фахових виданнях України.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі аргументовано вибір теми, обґрунтовано актуальність, наукову новизну, теоретичну значущість, практичне значення дослідження, сформульовано мету й завдання, визначено об'єкт та предмет, окреслено методику дослідження, охарактеризовано експериментально-фонетичний матеріал, наведено основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі „Комунікативно-прагматичні та гендерні особливості дискурсу радіореклами" здійснено огляд і критичний аналіз теоретичних розвідок з досліджуваної теми. У ньому пропонуються визначення таких понять, як дискурс радіореклами, радіореклама, жанри радіореклами. Окреслюються структурно-композиційні особливості зразків радіореклами з різною комунікативно-прагматичною інтенцією та їхні типологічні особливості. Розглядається гендерний аспект просодії дискурсу радіореклами, описуються такі проблеми, як норма та варіативність, психологічні чинники вибору мовленнєвих стратегій і тактик, специфіка озвучення радіореклами з урахуванням гендерного чинника і цільової аудиторії.
Дискурс радіореклами належить до аргументативних, спонукальних, маніпулятивних різновидів дискурсу й характеризується смисловою завершеністю, структурно-композиційною цілісністю, певною жанровою належністю, прагматично-змістовою єдністю, актуалізується через складний комплекс лінгвістичних та паралінгвістичних засобів. До диференційних ознак дискурсу радіореклами належить експресивність, асоціативність, інтерактивність, селективність, фоновість, всепроникність та дистантність (Є.П.Стоянова, В.В.Ученова).
Антропоцентричність є обов'язковою категорією рекламного дискурсу і знаходить своє відображення передусім у гендерній варіативності. Адресат і адресант зі своїми гендерними характеристиками, індивідуальними та міжособистісними відносинами створюють основні координати комунікативного акту, що включають як вербальні, так і невербальні компоненти (М.Д.Городнікова).
Структура рекламного дискурсу є гендерно залежною від мовленнєвого коду. Саме у ньому найбільш очевидною є акцентуація гендерних стереотипів, а також динаміка останніх у часі (А.В.Кириліна). Концепти маскулінності та фемінності постійно відтворюються у рекламному дискурсі (М.Д.Городнікова). Проте, попри яскраво виражену гендерну асиметрію, можна спостерігати протилежну тенденцію у створенні реклами - технологію нейтралізації гендерного аспекту (І.О.Гусейнова). Це пов'язано зі зміною ролей та їхнім перерозподілом у соціально-диференційованому суспільстві (О.Д.Петренко). Жінки змінили стиль комунікації на більш активний, будуючи комунікацію з чоловіками на принципах паритету (А.Д.Бєлова). Такі зміни знайшли відображення і в сучасному дискурсі радіореклами, де переважають параметри категоричності: падіння частоти висхідних тонів, широкий діапазон ЧОТ, широкі інтервали мелодичного перепаду, підвищена інтенсивність (О.Г.Сомова).
Комунікативно-прагматична інтенція у дискурсі радіореклами знаходить вираження у цілому комплексі просодичних засобів. На відміну від інших видів реклами, які переконують, зацікавлюють за допомогою кольору, графіки, радіореклама компенсує ці засоби впливу просодичною організацією звукового континууму, впливає на емоційну пам'ять і виступає основним виразником підтексту. Просодія надає особливої аргументативної значущості висловленням завдяки певним кількісним змінам частотних, динамічних та часових характеристик мовлення. Просодичні засоби виступають сенсибілізаторами прагматичного значення та ефекту (Н.Ю.Георгієва, Т.Г.Лукша).
Опис специфіки звукового оформлення дискурсу радіореклами передбачає визначення функцій просодії в реалізації впливу на аудиторію. Просодичні компоненти у дискурсі радіореклами виконують інформаційну, емоційно-експресивну, мотиваційну, креативну, селективно-маркувальну, фасцинаційну, сегментативну, сугестивну, диференційну, кульмінативну, ідентифікативну, інтригативну, аргументативну, апелятивну та атрактивну функції (О.Г.Сомова). Остання полягає в тому, що масовий слухач впізнає за звучанням певний тип вимови, що відповідає певному звуковому стереотипові, відтворює звуковий образ (image) авторитета, популярної особистості або людини, схожої з ним (Т.І.Шевченко).
Звуковий поліфонізм у дискурсі радіореклами досягається за рахунок різного ступеня виокремлення просодичних параметрів відповідно до комунікативно-прагматичної інтенції. Мелодика належить до провідних просодичних компонентів. При створенні віртуальної радіореальності мелодика компенсує відсутність візуалізації, перетворюючись на зображальний та семантизуючий ретранслятор (О.Г.Сомова). Висока варіативність ЧОТ - акустичного кореляту мелодики - позитивно сприймається як ознака компетентності, динамічності, екстравертності, доброзичливості, здатності точно передавати смисл висловлення (Т.І.Шевченко, W.E.Cooper, J.Sorensen).
Маніпуляція гучністю може використовуватись для позначення контрасту або емфази. Різкі перепади гучності підкреслюють високу емоційну насиченість висловлень (А.А.Калита). Не менш важливу роль у дискурсі радіореклами відіграє темп мовлення, що допомагає розподілити увагу слухача між основною та другорядною інформацією. Варіативність темпу використовується для створення драматичного ефекту й виконує образотворчу функцію (Л.К.Цеплітіс).
Тип тембрального забарвлення у дискурсі радіореклами функціонально зумовлений. Так, для реклами косметики використовується м'який, придиховий голос. Хрипкий голос використовується у рекламі товарів, що асоціюються з високим соціальним статусом, наприклад для реклами дорогих, розкішних автомобілів (P.Roach). Хрипкий голос належить до виразних характеристик чоловічого мовлення. Завдяки хрипливості чоловічі голоси звучать більш мужньо (Т.І.Шевченко). Придиховий голос, як яскрава характеристика жіночого мовлення, часто використовується у паралінгвістичній функції для відтворення інтимної атмосфери (J.Laver). Серед причин використання придиховості називають бажання жінок зачарувати чоловіка-співрозмовника, отримати схвальну оцінку з його боку. На етнологічному рівні придиховий голос може розглядатися як частина стратегії залицяння, що відіграє не менш важливу роль, ніж зовнішній вигляд та жести (R.A.W.Bladon, C.G.Henton). Жінки, що послуговуються придиховим голосом у паралінгвістичний функції, прагнуть максимізувати свої шанси в досягненні комунікативної мети.
У другому розділі „Організація та проведення експериментально-фонетичного дослідження" окреслено методи й алгоритми проведення експерименту, описано корпус експериментального матеріалу і процедура статистичного аналізу.
Експериментально-фонетичне дослідження особливостей просодичної структури англомовного дискурсу радіореклами передбачало здійснення аудитивного й електроакустичного аналізу. Початковий етап експерименту полягав у зверненні до мовленнєвого досвіду носіїв мови для відбору звукового матеріалу, що відповідає зразкам кодифікованого літературного мовлення, а також для визначення категорії мовців, ступеня емоційного забарвлення, типу комунікативно-прагматичних висловлень. Відібрані на цьому етапі звукові матеріали були використані для подальшої слухової ідентифікації експериментального матеріалу за участю професійних фонетистів із метою встановлення лінгвістичного статусу просодичних характеристик мовлення.
У межах дослідження було проаналізовано просодичні характеристики наративів (власне розповідь, повідомлення, заява), директивів (пропозиція, порада, прохання) й інтерогативів (загальні, спеціальні, риторичні питання). Спираючись на теоретичні положення експериментальної фонетики, та застосувавши сучасне програмне забезпечення, ми здійснили комплексний аналіз просодичних параметрів мовлення, представленого різними категоріями мовців для визначення диференційних та інтегральних форм їхнього вираження. У бінарній опозиції у дослідженні представлені дикторське (підготовлене) та акторське (квазіспонтанне) мовлення, що аналізувалося з позицій гендерного підходу. Аналіз передбачав опис мелодичних конфігурацій, тональних, динамічних, часових та тембральних характеристик.
Під час комплексного аналізу експериментального матеріалу ми спиралися на загальноприйняті в експериментальній фонетиці принципи та методи інтерпретації отриманих даних (В.О.Артемов, А.Й.Багмут, В.О.Васильєв, Л.Н.Блохіна, А.А.Калита, Р.К.Потапова та ін.).
У третьому розділі „Гендерна варіативність просодії комунікативно-прагматичних типів висловлень в англомовному дискурсі радіореклами" здійснено комплексний аналіз просодичних компонентів, зокрема гендерно маркованих параметрів мовлення, й визначено їхню роль у реалізації функції впливу в наративах, директивах та інтерогативах, озвучених аналізованими категоріями мовців.
На підставі аудитивного аналізу виявлено, що до просодичних маркерів гендерної варіативності мовлення належить мелодика. До дистинктивних ознак наративів чоловіків-дикторів слід віднести високу рекурентність поступово-низхідних мелодичних шкал та низьких низхідних термінальних тонів, що є характерними для ділового спілкування. Диферентором наративів жінок-дикторів є пониження голосу, використання емоційно-нейтральних мелодичних шкал і тонів у поєднанні зі спеціальним підйомом. Такий мелодичний контур надає мовленню офіційного, категоричного звучання.
Якщо диктори надають перевагу простим термінальним тонам, то актори широко використовують емфатичні варіанти термінальних тонів. У наративах чоловіки-актори не поступаються жінкам-акторам різноманіттям інвентарю емоційно-забарвлених термінальних тонів. Як чоловіки-актори, так і жінки-актори широко використовують такі термінальні тони, що надають їхньому мовленню експресивного забарвлення.
Просодичними маркерами гендерної варіативності директивів є домінування простих термінальних тонів, зокрема низьких низхідних у чоловіків-дикторів і складених та складних термінальних тонів у жінок-дикторів. Низькі низхідні тони надають мовленню чоловіків-дикторів відтінку вагомості та наполегливості, тоді як використання складних тональних конфігурацій жінками-дикторами надає їхньому мовленню емоційно-експресивних конотацій. Високою рекурентністю характеризується низхідний + висхідний термінальний тон, основними характеристиками якого є імплікативність, апелятивність та оптимістичність. Послуговуючись таким тоном, жінки-диктори намагаються заінтригувати реципієнта, даючи зрозуміти, що інформація, яка прозвучить далі, також буде актуальною.
Тональні малюнки у директивах акторів характеризуються більшою строкатістю та експресивністю, ніж у дикторів, за рахунок ускладненості тональних конфігурацій, що утворюють більш емфатичні варіанти спонукальних висловлень.
Вираження інтерогативності позначається своєрідними мелодичними контурами. Просодичним маркером гендерної варіативності мовлення аналізованих категорій мовців є використання жінками-дикторами та акторами висхідних термінальних тонів, а чоловіками-дикторами та акторами - низхідних, що свідчить про більшу експліцитність вираження запиту у реалізаціях чоловіків й імпліцитність в актуалізаціях жінок. Низхідний термінальний тон свідчить про більш категоричний характер вираження питальності. Систематичне використання такого тону надає висловленню наполегливості, покликане вплинути на слухача, підсилити ефект цього впливу (рис.1). Послуговуючись висхідним термінальним тоном, жінки реалізують некатегоричні висловлення, що передають проникливість, дружнє ставлення до співрозмовника та інколи мають характер питань-натяків (рис.2).
Рис.1. Тонограма риторичного питання у реалізації чоловіка-диктора.
Рис.2 Тонограма риторичного питання у реалізації жінки-диктора.
У цілому мелодичні конфігурації у мовленні дикторів характеризуються відносно плавними, а в акторів - доволі різкими змінами тонального контуру. У мовленні жінок-дикторів та акторів більше інтегративних ознак, а у чоловіків-дикторів та акторів - дистинктивних. Реалізації жінок-дикторів і жінок-акторів характеризуються значним ступенем імлікативності, тоді як просодичні параметри чоловіків-дикторів та акторів можна представити у вигляді опозиції - логічна / емоційна аргументація. Велика кількість флуктуацій тональної дуги у реалізаціях чоловіків-акторів контрастує з більш виваженим характером викладу рекламної інформації чоловіками-дикторами, що позначається менш строкатим характером тонального контуру.
Тембральна варіативність значно підвищує ступінь конотативності англомовного дискурсу радіореклами. Різна якість голосу використовується у дискурсі радіореклами для виділення окремих слів або інтегрально. Тембральна опозиція спрямована на привернення уваги реципієнта та є результатом особливої настанови мовця. Найбільш яскраво й контрастно тембральна палітра представлена у реалізаціях акторів. Акторські інтерпретації характеризуються чергуванням різних типів тембру - хрипкого, придихового, шепітного, фальцетного. Диферентором мовлення жінок-акторів є актуалізація складних типів тембру (придиховий + хрипкий, притишений + придиховий), що надають висловленням особливої зацікавленості, колориту, енігматичного звучання.
Результати електроакустичного аналізу показали, що ефект просодичного виділення створюється завдяки контрасту просодичних маркерів у мовленнєвому потоці, з-поміж яких важлива роль належить параметрам ЧОТ та інтенсивності.
Реалізація комунікативно-прагматичної інтенції у наративах дикторів здійснюється за допомогою певної комбінаторики тональних та динамічних параметрів. Функцію просодичної домінанти у наративах жінок-дикторів передусім виконують тональні характеристики, зокрема діапазон ЧОТ, тоді як динамічні параметри радше виконують другорядну роль. Проте у чоловіків-дикторів, поряд із тональним виділенням, не менш важливу роль відіграють динамічні характеристики, зокрема діапазон інтенсивності.
Показники діапазону ЧОТ акторів мають значний ступінь варіативності. За рахунок значних тональних перепадів тональний діапазон чоловіків-акторів є значно ширшим, ніж у жінок-акторів. Інтерпретації чоловіків-акторів демонструють вихід за межі звичного діапазону. Прийом регістрового контрасту використовується ними як ефективний засіб привернення уваги. Наприклад, перехід від хрипкого голосу, що характеризується низькими показниками ЧОТ, на фальцет, що використовується для вираження почуття захвату (рис.3), призводить до різкого тонального підвищення і, відповідно, до розширення частотного діапазону. Розширення діапазону ЧОТ поряд із тембральною опозицією слугує ефективним сугестивним засобом.
Маніпулювання діапазоном ЧОТ, зокрема його різке розширення або звуження є частотним прийомом підвищення експресивності мовлення (рис.4). Високе розташування тонального піку та його різкий перепад вказує на наявність акцентного виділення, підкреслення винятковості пропозиції.
Диферентором наративів чоловіків-акторів є ширший діапазон інтенсивності (рис.5) у порівнянні з жінками-акторами (рис.6). Різкі перепади кривої інтенсивності значно підвищують ступінь конотативності мовлення, надаючи йому емоційно-експресивних конотацій.
Варіативність діапазону ЧОТ та інтенсивності використовується для передачі мотиваційної інформації, що міститься у директивах. Максимальне просодичне виділення спостерігаємо в реалізації пропозиції, оскільки у цьому типі висловлень спонукання виражене у найбільш експліцитній формі.
Виявлено, що у директивах чоловіки-диктори поряд із тональним виділенням послуговуються динамічним підкресленням, зокрема розширенням діапазону інтенсивності. Односпрямоване виділення необхідної інформації за допомогою максимумів ЧОТ та інтенсивності забезпечує ефективне сприйняття рекламної інформації. Роль просодичної домінанти у директивах жінок-дикторів виконують параметри ЧОТ, зокрема ширший тональний діапазон, тоді як інтенсивність виконує компенсуючу функцію.
Максимальний діапазон частотних флуктуацій в актуалізаціях директивів демонструють актори. Розширення діапазону ЧОТ відбувається за рахунок різких тональних перепадів на словах, що потребують особливого виділення. висловлення тембральний комунікативний прагматичний
Просодичним маркером гендерної варіативності директивів чоловіків-акторів є ширший діапазон інтенсивності у порівнянні з жінками-акторами. Якщо чоловіки-актори наголошують на значущій інформації підвищенням інтенсивності звучання, то жінкам-акторам притаманна тенденція до зниження інтенсивності, особливо у пораді та пропозиції. Це пов'язано із використанням притишеного або придихового голосу, що надає мовленню ніжного, загадкового звучання.
Яскравим емоційно-експресивним забарвленням у межах інтерогативів характеризуються риторичні питання. Особливістю таких питань є яскраво виражена прагматична спрямованість, що потребує максимального просодичного виділення. Просодичним маркером гендерної варіативності в оформленні риторичних питань жінок-дикторів є ширший діапазон ЧОТ (рис.8) у порівнянні з чоловіками-дикторами (рис.7), що досягається значними голосовими модуляціями. Проте діапазон інтенсивності у риторичному питанні чоловіків-дикторів є ширшим, ніж у жінок-дикторів, й бере активну участь у виділенні, виконуючи кульмінаційну, диференційну функцію.
Значно ширший, у порівнянні з дикторами, діапазон ЧОТ демонструють актори в реалізаціях інтерогативів. Розширення тонального діапазону підкреслює адресованість висловлення реципієнту.
До специфічних засобів увиразнення в англомовному дискурсі радіореклами належать часові характеристики мовлення. Наративи та інтерогативи у реалізаціях жінок-дикторів та акторів характеризуються меншою середньоскладовою тривалістю у порівнянні з чоловіками-дикторами та акторами. Просодичними маркерами гендерної варіативності є часові характеристики директивів, зокрема прохання та поради у реалізаціях дикторів. Актуалізації прохання чоловіків-дикторів мають більшу середньоскладову тривалість у порівнянні з жінками-дикторами, тоді як порада жінок-дикторів навпаки характеризується меншою тривалістю у порівнянні з чоловіками-дикторами. До особливостей директивів акторів належать контрастні характеристики цього показника у реалізації пропозиції й поради. У пропозиції жінки-актори демонструють меншу, ніж у чоловіків-акторів середньоскладову тривалість, тоді як порада жінок-акторів характеризується більшою тривалістю звучання у порівнянні з чоловіками-акторами.
Англомовний дискурс радіореклами має особливості щодо загальної фонаційної тривалості мовлення. Акторські інтерпретації характеризується більшою фонаційною неоднорідністю у порівнянні з дикторськими реалізаціями, які вирізняються гармонійністю викладу матеріалу, відсутністю різких змін у тривалості. Незначні варіації, як правило, у бік збільшення тривалості звучання, пов'язані з особливим смисловим навантаженням окремих слів або словосполучень. Наприклад, у повідомленні чоловіка-диктора:
Заплановані хезитації, якими послуговуються актори, використовуються для створення драматичного ефекту й належать до ефективних засобів активізації уваги слухача. Додатковий смисл створюється завдяки незаповненим паузам хезитації у заяві жінки-актора:
Як показує дослідження, реалізація комунікативно-прагматичної інтенції в англомовному дискурсі радіореклами відбувається за участю складного комплексу просодичних засобів, що включає тональні, динамічні, часові й тембральні характеристики.
ВИСНОВКИ
Сучасний англомовний дискурс радіореклами характеризується поліфункціональністю та жанровим розмаїттям, поєднуючи в собі високий і розмовний стиль, гумор і пафос. Оригінальність, вишуканість, екзотичність, романтизм, дотепність та гумор є важливими компонентами рекламної аудіоінформації. Характерною особливістю сучасного англомовного дискурсу радіореклами є використання різних прийомів образності, зображальності та експресивності.
У межах аналізованого дискурсу радіореклами було виділено дві групи мовців - диктори й актори, що відтворюють підготовлене та квазіспонтанне мовлення. На дикторські рекламні оголошення передусім покладається функція інформування, а на акторські - розважання. Принцип контрасту між акторським та дикторським мовленням дозволяє зберегти просодичну протиставленість зразків радіореклами з різною комунікативно-прагматичною інтенцією. Таким чином, адресат отримує достатню кількість звукових сигналів, спрямованих на позитивне сприйняття рекламної інформації. Особливу увагу в дослідженні було зосереджено на комплексному розглядові просодичних параметрів, зокрема гендерних характеристик мовлення, які виступають у ролі стилетворчих засобів у дискурсі радіореклами.
Застосовуючи методи експериментально-фонетичного аналізу, вдалося з'ясувати, що мовлення дикторів характеризується гомогенністю, а мовлення акторів - гетерогенністю просодичної організації. У кожного актора свій почерк у мелодиці, свої звукові портрети, яскравий колорит. Реалізації радіореклами акторами спрямовані на відтворення індивідуальних мовленнєвих характеристик персонажів і ситуацій.
Гендерна асиметрія, яка виявляється у виборі гендерно зумовлених просодичних моделей, нівелюється в мовленні дикторів, які послуговуються ідентичними андроцентричними стратегіями й тактиками аргументації для здійснення переконання, розрахованого на масового слухача. Високий мелодичний контур часто асоціюється із хвилюванням, гіперемоційністю. З наміром уникнення такого ефекту жінки-диктори послуговуються параметрами мовлення, більш характерними для чоловіків, зокрема понижують голос, використовують рівні мелодичні шкали і тони, хрипкий тембр.
Як показав аналіз експериментального матеріалу, мовлення акторів є більш дискретним. Так, наприклад, чоловіки-актори виходять за межі свого звичного тонального діапазону й використовують високий регістр, тоді як чоловіки-диктори характеризуються переважанням низького регістру. Низький голос є свідченням компетентності, переконливості, конструктивності та надійності. Реалізації дикторів є зразками раціонально-емоційного мовлення, а інтерпретації акторів - емоційно-раціонального. Мовлення дикторів відтворює атмосферу офіційності ситуації спілкування з аудиторією та має об'єктивний характер репрезентації інформації, тоді як реалізації акторів здебільшого мають неофіційну тональність. У дикторському мовленні вплив здійснюється передусім через апелювання до фактів, а в акторському - до емоцій. Мовлення акторів має характер суб'єктивної презентації інформації, а мовлення дикторів - об'єктивної.
До просодичних маркерів гендерної варіативності мовлення, що характеризуються лінгвістичною релевантністю у межах англомовного дискурсу радіореклами, належать тональні, динамічні, часові та тембральні параметри мовлення. Один і той самий ефект емфатичного виділення досягається різними засобами, що виражаються у певній комбінаториці просодичних параметрів відповідно до комунікативно-прагматичної інтенції та категорії мовця.
Диферентором мовлення чоловіків-дикторів є реалізація емфази за участю динамічних та тембральних контрастів, а чоловіків-акторів - за допомогою великого за обсягом набору мелодичних контурів, розширення діапазону ЧОТ на ділянці тонального контуру, що містить емфазу, регістрових модифікацій, контрастів у фонаційній тривалості та голосового забарвлення (наприклад, перехід із хрипкого голосу на фальцет), що використовується для експресивізації мовлення.
Для маркування промінантної інформації, особливого виділення ключового слова жінки-диктори передусім послуговуються мелодичним компонентом, зокрема спеціальним підйомом й емфатичними паузами. Жінки-актори, окрім зазначених просодичних параметрів, послуговуються контрастними змінами фонаційної тривалості, що супроводжуються пролонгацією або акселерацією ключових слів у висловленнях.
Узагальнюючи результати аудитивного та електроакустичного аналізу, можна стверджувати, що дискурс радіореклами надає дуже інформативний матеріал для дослідження й дозволяє розкрити особливості реалізації різних мовних одиниць, зокрема одиниць просодичного рівня, у їхній єдності і взаємодії. Інформативно багатий емпіричний матеріал дав змогу продемонструвати варіативність просодичних засобів увиразнення відповідно до категорії мовця та комунікативно-прагматичної інтенції.
Отримані результати експериментально-фонетичного аналізу не вичерпують проблематики дисертаційного дослідження. Подальшого вивчення потребують механізми взаємодії просодичних компонентів у мовленні з метою виявлення його варіативності. Очевидною є необхідність подальших пошуків у сфері просодичного оформлення дискурсу радіореклами з різною комунікативно-прагматичною інтенцією з урахуванням фактору гендерної, вікової, етнічної варіативності мовлення. Матеріал проведеного дослідження становить безперечний інтерес у плані виявлення функціонально-стилістичних особливостей зразків радіореклами різних жанрів та розкриття способів мовленнєвого впливу.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Задоріжна Н.І. Композиційні моделі англомовної радіореклами / Наталія Ігорівна Задоріжна // Мовні та концептуальні картини світу: зб. наук. праць / [ відп. ред. О.С.Снітко]. - К. : Видав. Дім Дмитра Бураго, 2004. - Випуск 14, Книга 1. - С. 138-143.
2. Задоріжна Н.І. Просодичні маркери гендерної варіативності мовлення в англомовній радіорекламі / Наталія Ігорівна Задоріжна // Мовні та концептуальні картини світу: зб. наук. праць / [ відп. ред. О.С.Снітко]. - К. : Видав. Дім Дмитра Бурого. - К., 2005. - Випуск 16, Книга 1. - С. 119-124.
3. Задоріжна Н.І. Просодичні ознаки інтонаційних моделей інтерогативів в англомовному радіодискурсі / Наталія Ігорівна Задоріжна // Мовні та концептуальні картини світу: зб. наук. праць / [ відп. ред. О.С.Снітко]. - К. : Київський видавничо-поліграфічний центр „Київський університет", 2007. - Випуск 23, Частина 1. - С. 246-250.
4. Задоріжна Н.І. Особливості просодичного оформлення англійських радіорекламних текстів / Наталія Ігорівна Задоріжна // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка: Іноземна філологія. - К. : Київський видавничо-поліграфічний центр „Київський університет", 2007.- Випуск 41, Частина 1. - С. 20-25.
АНОТАЦІЯ
Задоріжна Н.І. Просодичні маркери гендерної варіативності мовлення (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі англомовного дискурсу радіореклами). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.
Дисертацію присвячено комплексному розгляду просодичних особливостей англомовного дискурсу радіореклами із урахуванням фактора гендерної варіативності мовлення. Експериментально-фонетичний корпус представлений двома зразками мовлення - підготовленим (диктори) і квазіспонтанним (актори). Дослідження здійснювалося на основі різних типів комунікативно-прагматичних висловлень, що відрізняються ступенем просодичного виділення та імпліцитністю / експліцитністю вираження функції впливу.
До просодичних маркерів гендерної варіативності мовлення аналізованих категорій мовців належать тональні, динамічні, часові та тембральні характеристики.
Ключові слова: радіореклама, дикторські та акторські реалізації, гендерна варіативність мовлення, просодичні параметри, мелодика, частота основного тону, інтенсивність, тривалість, тембр.
АННОТАЦИЯ
Задорижная Н.И. Просодические маркеры гендерной вариативности речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале англоязычного дискурса радиорекламы). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.
Реферируемая диссертация является экспериментально-фонетическим исследованием, посвященным комплексному анализу и описанию просодических параметров речи в рамках англоязычного дискурса радиорекламы, в частности, гендерно-маркированных параметров речи.
Первый раздел представляет собою обзор и критический анализ существующих теоретических исследований, посвященных дискурсу радиорекламы, его жанровым особенностям, гендерным характеристикам речи, просодической специфике оформления. В нем рассмотрены и предложены определения таких понятий, как дискурс радиорекламы, радиореклама, жанры радиорекламы. Определены структурно-композиционные особенности различных образцов радиорекламы, произведен анализ их типологических особенностей. Изложение теоретического материала подкрепляется эмпирической базой - различными примерами радиорекламы.
Во втором разделе описаны организация и проведение экспериментально-фонетического исследования, изложены методы и алгоритмы проведения эксперимента, описан корпус экспериментально-фонетического материала и процедура статистического анализа.
Экспериментально-фонетический корпус представлен двумя образцами речи - подготовленной (дикторы) и квазиспонтанной (актеры). Изучение дифференциальных особенностей просодического оформления англоязычного дискурса радиорекламы осуществлялось на основе различных типов коммуникативно-прагматических высказываний, отличающихся разной степенью просодического выделения, имплицитностью / эксплицитностью выражения функции воздействия.
Третий раздел посвящен изучению гендерной вариативности просодии в англоязычном дискурсе радиорекламы. К просодическим маркерам гендерной вариативности речи дикторов и актеров принадлежат тональные, динамические, временные и тембральные характеристики.
В ходе исследования удалось установить, что дикторской речи присуща просодическая гомогенность, а актерской - гетерогенность. Реализации дикторов являются образцами рационально-эмоциональной, а актеров - эмоционально-рациональной речи, поскольку в первом случае имеет место апелляция к фактам, в во втором - к эмоциям.
Дикторские и актерские интерпретации женщин демонстрируют больше инвариантных просодических характеристик по сравнению с мужчинами-дикторами и актерами. Дифферентором речи женщин-дикторов и актеров является большая степень импликативности и эмоциональности. Мужские дикторские и актерские интерпретации скорее можно представить в виде оппозиции - логическая / эмоциональная аргументация.
Мелодика принадлежит к максимально информативным параметрам речи. В результате данного исследования сделан вывод о том, что мелодика женщин-дикторов является более разнообразной по сравнению с мужчинами-дикторами за счет большей эмоциональности, усложненности мелодического контура, скользящих эффектов. Речь актеров отличается большей вариативностью и разнообразием мелодических рисунков. Мужчины-актеры не уступают женщинам-актерам в отношении эмоциональности, изрезанности мелодического контура, степени мелодического выделения.
Роль просодической доминанты в англоязычном дискурсе радиорекламы принадлежит параметрам ЧОТ. За счет значительных тональных перепадов диапазон ЧОТ актеров гораздо шире, чем у дикторов. Если тональный диапазон женщин-дикторов шире, чем у мужчин-дикторов, то в актуализациях актеров наблюдается обратная тенденция. Интерпретации мужчин-актеров отличаются значительными тональными контрастами и используются как эффективный прием воздействия.
Интенсивность принадлежит к основным средствам создания экспрессивности в речи мужчин-дикторов, однако в речи женщин-дикторов, этот просодический параметр выполняет второстепенную роль. Активное участие динамического компонента в реализации апеллятивной функции отличает речь актеров. Диапазон интенсивности мужчин-актеров шире, чем у женщин-актеров за счет значительных перепадов кривой интенсивности для контрастного выделения актуальной информации.
Временные характеристики дикторских актуализаций отличается равномерностью, отсутствием резких контрастов, в то время как речь актеров характеризуется неоднородностью фонационной длительности, неравномерной паузацией для создания драматического эффекта.
Тембральная палитра наиболее полно представлена в речи актеров. Хриплый голос является яркой характеристикой мужской речи, а придыхательный - женской. Дифферентором речи женщин-актеров является использование сложных типов фонации (придыхательный + хриплый, приглушенный + придыхательный)
Ключевые слова: радиореклама, дикторские и актерские реализации, гендерная вариативность речи, просодические параметры, мелодика, частота основного тона, интенсивность, длительность, тембр.
SUMMARY
Zadorizhna N.I. Prosodic Markers of Gender Variation in Speech (Experimental Phonetic Research of English Radio Advertising Discourse). - Manuscript.
Thesis for the degree of the Candidate of Sciences in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2008.
The research is devoted to the complex analysis of prosodic peculiarities of English radio advertising discourse including gender variation of speech. Experimental phonetic corpus is represented by two speech samples - pre-prepared (narrators) and quasi-spontaneous (actors). The study was carried out on the basis of different types of communicative and pragmatic utterances that differ according to the degree of prosodic prominence and implicitness / explicitness of the influence function expression.
Prosodic markers of gender variation in speech of the analyzed categories of speakers include pitch, intensity, speech rate and voice quality characteristics.
Key words: Radio advertising, narrators' and actors' realizations, gender variation in speech, prosodic parameters, speech melody, fundamental frequency, intensity, speech rate, voice quality.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз базових (глобальних) та другорядних (локальних) функцій сучасного англомовного кінорекламного аудіовізуального дискурсу й виявлення особливостей реалізації встановлених функцій у цьому дискурсі. Методи ефективної репрезентації кінопродукції.
статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017Гендерні особливості японської мови, характеристика особливостей жіночого та чоловічого мовлення. Аналіз аспектів гендерної проблематики в лінгвістиці. Існування відмінностей в чоловічій і жіночій мові як фактор японської концепції соціальних ролей.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 14.11.2012Опис просодичного оформлення діалогічного англомовного та російськомовного дискурсу в квазіспонтанних ситуаціях офіційно-ділового спілкування. Огляд реплік, що входять до складу діалогічних єдностей, виокремлених з офіційно-ділового діалогічного дискурсу.
статья [83,1 K], добавлен 31.08.2017Дискурс як об’єкт лінгвістичних досліджень. Історичне вивчення дискурсу. Поняття кінотексту та його характеристика. Синтаксичні особливості англомовного кінодискурсу. Відмінності кінодіалогу від природного діалогу. Емфатична і неемфатична інтонація.
курсовая работа [56,9 K], добавлен 04.08.2016Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.
реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012Стилі мовлення як сфера функціонування спеціальної лексики. Співвідношення мовних стилів та дискурсу, властивості текстів юридичного типу. Загальний перекладацький підхід до перекладу ділової та юридичної документації. Практичний аналіз перекладу.
дипломная работа [76,8 K], добавлен 30.11.2015Гендерні особливості комунікативної взаємодії та її стратегії. Гендерний аспект вживання мовленнєвих актів і засобів їх модифікації. Лексико-стилістичний аспект відображення гендерної вербальної поведінки чоловіків і жінок у сучасній англійській драмі.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 18.10.2011Поняття літературної мови та мовної норми. Поняття стилів мовлення. Розмовний стиль. Художній стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль. Конфесійний стиль. Організаційно-діловий стиль. Культура мовлення. Найважливіші ознаки мовлення.
реферат [25,5 K], добавлен 08.02.2007Основні складові стилю мовлення. Головні напрямки усного мовлення, переваги та недоліки. Переваги письма, процес читання. Особливості розмовного, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилю. Будова тексту, види зв’язків у ньому.
презентация [201,7 K], добавлен 13.01.2012Соціофонетична варіативність мовлення мешканців міста Пітсбург з погляду гендерної та класової диференціації. Гендерно-обумовлені особливості слововживання. Вікові ознаки слововживання. Відмінності слововживання з точки зору соціального статусу мовців.
курсовая работа [480,9 K], добавлен 16.12.2016Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014Історія вивчення проблеми мови і мовлення та сучасні уявлення про їх співвідношення. Погляди лінгвістів та їх шкіл на мову і мовлення: молодограматизму, лінгвальна діяльність, соссюрівська класифікація, трихотомічна концепція М.І. Черемисіної.
реферат [21,5 K], добавлен 14.08.2008Фігури мовлення в художній літературі, засоби при їх перекладі. Мовленнєва виразність тропів та фігур. Іронія в мовленнєвій комунікації. Система семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.
курсовая работа [105,9 K], добавлен 13.10.2014Особливості російсько-українського перекладу та найпоширеніші труднощі, що виникають при цьому. Складання тлумачного словничка спеціальних понять українською мовою. Становлення та розвиток культури професіонального мовлення, необхідний запас термінів.
контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.05.2009Дослідження синтаксичних особливостей внутрішнього мовлення персонажів у французьких мінімалістичних художніх текстах. Розгляд таких синтаксичних прийомів як еліпсис, інверсія, парцеляція, риторичне запитання у французькій мінімалістичній прозі.
статья [30,9 K], добавлен 31.08.2017Усна і писемна форма спілкування. Граматична правильність мовлення. Досконалість звукового оформлення. Мовний етикет та виразність мовлення. Багатство і різноманітність мовлення, культура діалогу. Основа орфоепічних або вимовних норм літературної мови.
реферат [32,5 K], добавлен 17.12.2010Фонові знання, необхідні перекладачеві для перекладу текстів з гендерної лінгвістики. Граматичні, лексичні та термінологічні труднощі при перекладі. Наслідки вживання сексистської мови. Систематизація виокремлених лексичних одиниць та їх складність.
дипломная работа [347,3 K], добавлен 22.07.2011Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя. Зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією, що стосуються свят та ведення господарства. Діалектні матеріали за спеціальними питальниками.
отчет по практике [124,2 K], добавлен 15.06.2011Масова інформація та її мова, українська та російська мови в радіоефірі. Культура мовлення: правильність, точність, логічність, чистота, виразність, достатність і ясність, доречність мовлення. Орфоепічні, лексичні, морфологічні та синтаксичні помилки.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 06.11.2012Основні риси політичного дискурсу та тактики аргументації. Вплив гендерної приналежності політиків на вираження аргументації в їх передвиборних промовах. Специфіка аргументації у промовах політиків різних партій. Збереження аргументації при перекладі.
дипломная работа [104,2 K], добавлен 03.03.2010