Зміст і структура навчально-методичного комплексу з німецької мови для майбутніх менеджерів

Розроблена загальна система вправ реалізується в кожному циклі НМК. Цикл як структурна макроодиниця НМК організовується навколо декількох ПТК в певних сферах спілкування. Цикли НМК, в свою чергу, складаються з блоків, які формуються функціонально-структурними елементами підручника, і до яких відносять тексти, вправи для формування цільових компетенцій, коментар (граматичний, лексичний, професійний, лінгвосоціокультурний тощо), вправи у формуванні стратегій навчання, тести, завдання для самоконтролю тощо.

В основу моделі циклу НМК покладена універсальна модель навчальної діяльності, що враховує процес навчання і вивчення ІМ. Модель циклу НМК складається з таких блоків: оглядовий блок, презентація, тренування та практика в спілкуванні, самоконтроль та довідковий блок.

Рис. 2. Модель циклу НМК для майбутніх менеджерів

Перший оглядовий блок містить дані про зміст циклу - теми, завдання спілкування, види текстів, граматичний та лексичний матеріал, вказівки на стратегії тощо. Оглядовий блок проектує цілі НМК на кожен цикл, полегшує знаходження в НМК необхідної інформації. Ознайомлення та семантизація навчального матеріалу розпочинаються з блоку презентації, що реалізується у вигляді друкованого або аудіотексту. Він містить основний проблемно-тематичний, комунікативний, ситуативний, соціокультурний, мовленнєвий, мовний матеріал циклу. Оскільки цикл містить декілька ПТК, то кількість текстів, що презентують навчальний матеріал, повинна відповідати як мінімум кількості ПТК. Наступні блоки тренування та практики у спілкуванні не мають чітких меж, що пов'язано з принципом взаємопов'язаного навчання усіх видів мовленнєвої діяльності, коли тренування у спілкуванні засобами одного виду мовленнєвої діяльності переплітається з практикою у спілкуванні засобами іншого.

Довідковий блок нашої моделі не виокремлений у циклі в самостійну структурну одиницю, оскільки його елементи повністю інтегруються в інші блоки та реалізуються у навчальних матеріалах через мовний (граматичний та лексичний) і фаховий коментарі, а також через елементи, що презентують стратегії навчання, тобто формують навчальну компетенцію. Елементи довідкового блоку повинні з'являтися за необхідності проінформувати, нагадати, звернути увагу, підказати, скоординувати, систематизувати тощо та оформлюються, зазвичай, графічно. Виняток можуть становити лексичний та граматичний коментарі, які можуть виноситися на кінець циклу або підручника. Блок самоконтролю подається у формі тестових завдань (з альтернативною відповіддю, з множинним вибором тощо) в кінці кожного циклу. Мета блоку полягає у здійсненні студентами самоперевірки сформованих навичок та вмінь і отриманих знань, тому цей блок забезпечується ключами, що розташовані після завдань. Описана модель циклу лягла в основу розроблених циклів НМК, ефективність яких перевірялася експериментально.

У третьому розділі описано підготовку, організацію та хід експерименту, сформульовано гіпотезу, проаналізовано одержані результати та подано методичні рекомендації щодо методики створення циклів НМК з НМ для майбутніх менеджерів.

У підготовці експериментального навчання були враховані основні вимоги до методичного експерименту. За умовами та методикою проведення експеримент був базовим, природним, вертикально-горизонтальним, відкритим методичним експериментом і складався з двох серій. Базуючись на теоретичних положеннях, представлених у перших двох розділах дослідження, за вертикальним характером експерименту перевірялась ефективність відібраного змісту та його організація у цикли для НМК-І. По горизонталі перевірялася та встановлювалася істинність одного з варіантів гіпотези про необхідність використання 17% або 34% професійно орієнтованих навчальних матеріалів у НМК-І, згідно з результатами кількісного аналізу МЗ ІМ з гуманітарними, природничо-науковими та загальноекономічними і професійно орієнтованими дисциплінами.

Експериментальна перевірка гіпотез здійснювалась у групах студентів І курсу факультетів міжнародної економіки та менеджменту, фінансово-економічному та обліково-економічному факультетах Київського національного економічного університету протягом 13 тижнів по 8 аудиторних годин на тиждень у кожній групі у 2004-2005 навчальному році.

До неварійованих умов експерименту були віднесені якісний склад експериментальних груп (ЕГ1 - 20, ЕГ2 - 15 студентів), загальна кількість годин, які були відведені на експериментальне навчання (по 100 аудиторних годин для кожної групи), організаційні форми навчання (аудиторні заняття, домашня робота та проектна робота), розроблена в межах дослідження методика навчання, експериментатор.

Варійованою умовою стали навчальні матеріали, що були створені за однаковими принципами, містили однакову кількість текстів і вправ та маркери навчальних стратегій, проте навчальні цикли мали різне відсоткове „наповнення” професійно орієнтованими матеріалами. Перша серія експерименту проводилася за загальнокультурною темою „Навчання в Україні та за кордоном”, на основі якої перевірялося співвідношення 17% загальноекономічних навчальних матеріалів до 83% загальнокультурних для ЕГ1 та 34% загальноекономічних до 66% загальнокультурних навчальних матеріалів для ЕГ2. Результати зрізів (див. табл. 5, с. 17) показали, що внутрішній груповий приріст у ЕГ2, навчання в якій проходило за циклом з наповненням загальноекономічним навчальним матеріалом у 34%, є вищим. Тому в першій серії експерименту підтвердилася гіпотеза про те, що в межах загальнокультурної тематики навчальні матеріали повинні містити в НМК-І близько 34% загальноекономічного навчального матеріалу.

Таблиця 5 Дані за коефіцієнтом навченості за Беспальком та внутрішній приріст рівня навченості в першій серії експерименту

Під час другої серії експерименту, яка реалізувалася в межах загальноекономічної теми „Економічний лад”, перевірялося співвідношення професійно орієнтованого до загальноекономічного навчального матеріалу - варіант А для ЕГ1 містив 17%, а варіант Б для ЕГ2 - 34% професійно орієнтованого навчального матеріалу. Аналіз отриманих результатів (див. табл. 6, с. 17) показав, що внутрішній груповий приріст у ЕГ1 (варіант А) вищий. Таким чином, якщо тема є загальноекономічною, то ефективнішим виявилося співвідношення 17% професійно орієнтованого навчального матеріалу до 83% загальноекономічного, оскільки удвічі більший відсоток професійно орієнтованих матеріалів у НМК-І (34%) не повністю засвоюється студентами.

Отримані результати експериментального навчання доводять загальну ефективність розробленої методики створення циклів НМК для формування у майбутніх менеджерів ПМКК, а також ефективність проведеного відбору змісту навчальних матеріалів, що підтверджує загальний відсотковий приріст результатів обох експериментальних груп.

Таблиця 6 Дані за коефіцієнтом навченості за Беспальком та внутрішній приріст рівня навченості в другій серії експерименту

Достовірність отриманих у ході експерименту даних перевірялася за допомогою критерію ц - кутового перетворення Фішера, критерію U - Манна-Уітні та критерію T - Вілкоксона.

Отже, спираючись на одержані впродовж двох серій експерименту дані, можна стверджувати, що розроблена технологія створення циклів НМК може бути рекомендована до використання авторами при створенні НМК для навчання підмови економіки.

Таблиця 7 Дані за коефіцієнтом навченості за Беспальком та внутрішній приріст рівня навченості в експериментальному навчанні

У висновках узагальнено теоретичні та практичні результати дослідження:

1. У результаті аналізу вимог нової Програми, з одного боку, а також чинних вітчизняних та автентичних підручників / НМК, що використовуються у немовних ВНЗ України для навчання майбутніх менеджерів німецької мови, з іншого, підтверджено необхідність створення сучасних НМК з німецької мови для майбутніх менеджерів.

2. Уточнено цілі навчання та поняття професійно орієнтованої міжкультурної комунікативної компетенції, яка є результатом комплексної взаємодії іншомовної комунікативної, соціокультурної, фахової, навчальної та стратегічної компетенцій.

3. Вивчено та узагальнено фактори, які впливають і визначають перебіг та успішність взаємодії співрозмовників у межах ділової та професійно орієнтованої міжкультурної комунікації: особистісно-психологічний, професійний, мовний і мовленнєвий, ситуативний та соціокультурний.

4. Узагальнено та співставлено соціально-психологічні особливості української та німецької культур (в тому числі й ділової культури), які мають враховуються при відборі змісту та повинні моделюватися у НМК.

5. Уточнено поняття „підмова спеціальності”, а також зміст стильових рівнів підмови економіки, на цій основі конкретизовано граматичні особливості підмови економіки, а також виділено й узагальнено найчастіше вживані засоби міжфразового зв'язку.

6. Запропоновано процедуру відбору змісту навчання в НМК для напрямку підготовки 0502 „Менеджмент” з урахуванням міжпредметної координації, яка враховує адресат НМК, які загальноекономічні та професійно орієнтовані знання має цільова група та якими іншомовними навичками і вміннями володіє; контингент потенційних партнерів, з якими будуть працювати майбутні менеджери, використовуючи ІМ; в яких конкретних професійних ситуаціях вони будуть задіяні; поля та алгоритми професійної діяльності; проблеми і теми, в яких буде здійснюватися така діяльність. Проаналізований та відібраний навчальний матеріал конкретизується у чотирьох мінімумах: комунікативному, предметно-змістовому, лінгвосоціокультурному, мовному та мовленнєвому.

7. Здійснено якісний і кількісний аналіз міжпредметних зв'язків дисциплін за напрямом підготовки 0502 „Менеджмент” та ІМ і враховано його результати при відборі навчального матеріалу для НМК, при визначенні послідовності розміщення навчальних матеріалів у НМК та при виділенні паралельних варіантів НМК-ІІІ для завершального ступеню навчання за спеціалізаціями „Менеджмент на ринку товарів та послуг”, „Економіка та управління бізнесом”, „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”

8. Теоретично обґрунтовано і розроблено загальну систему вправ для навчання іншомовного міжкультурного професійно орієнтованого спілкування, яка включає чотири системи вправ у відповідності до чотирьох видів мовленнєвої діяльності, а також до кожної системи включені підсистеми вправ для формування навчальної і соціокультурної компетенцій. Крім того, до систем вправ для навчання говоріння та писемного мовлення ми долучили групи вправ для формування навичок і вмінь усної та письмової медіації, а до підсистеми з розвитку умінь монологічного мовлення - групу вправ для розвитку умінь коментувати графіки, діаграми, схеми.

9. Запропоновано модель циклу НМК, що створена на основі універсальної моделі навчальної діяльності стосовно опанування ІМ, і складається з шести блоків: оглядового, презентації, тренування та практики в спілкуванні, довідкового та блоку самоконтролю.

10. Проведена експериментальна перевірка ефективності розроблених циклів-зразків НМК-І для формування у майбутніх менеджерів ПМКК. У двох серіях експерименту підтверджено загальну ефективність обґрунтованих і укладених циклів НМК-І, а також визначено оптимальне співвідношення загальнокультурного, загальноекономічного та професійно орієнтованого навчального матеріалу в НМК-І.

11. Теоретичні основи та експериментальні результати дослідження були покладені в основу сформульованих методичних рекомендацій щодо створення циклів НМК з німецької мови для майбутніх менеджерів.

12. Розроблені теоретичні положення та отримані практичні результати можуть бути використані при розробці та укладанні НМК для інших курсів, а також для інших ІМ для підмови економіки. Виділені МЗ можуть бути розширені або уточнені для інших спеціалізацій напрямку „Менеджмент”, внаслідок чого можуть бути укладені додаткові варіанти НМК-ІІІ. Аналогічно можуть бути створені переліки МЗ для інших спеціальностей.

Основні положення дисертації висвітлені в таких публікаціях:

1. Жданова Н.С. Соціально-психологічні особливості міжкультурного іншомовного ділового спілкування // Вісник КНЛУ. Серія Педагогіка і психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. - Вип.7. - С. 167-175.

2. Жданова Н.С. Принципи відбору змісту навчання в навчально-методичному комплексі з німецької мови для майбутніх менеджерів // Вісник КНЛУ. Серія Педагогіка і психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. - Вип.8. - С. 140-149.

3. Жданова Н.С. Дослідження ефективності моделі навчально-методичного комплексу з німецької мови для майбутніх менеджерів // Вісник КНЛУ. Серія Педагогіка і психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2005. - Вип.9. - С. 148-160.

4. Жданова Н.С. Урахування міжпредметної координації при організації та розподілу змісту навчання в навчально-методичному комплексі з німецької мови для майбутніх менеджерів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2007. - Вип.43. - С. 78-83.

5. Жданова Н.С. Міжпредметний зв'язок як одна із засад при відборі змісту навчання у навчально-методичний комплекс // Міжнародний форум ”Мовна освіта: шлях до євроінтеграції”: Тези доповідей / За ред. С.Ю.Ніколаєвої, К.І.Онищенко. - К.: Ленвіт, 2005. - С. 237.

6. Жданова Н.С. Сучасні цілі навчання майбутніх менеджерів іноземної мови // Материалы ІІІ международной научно-практической конференции “Эффективные инструменты современных наук - 2007”. - Том 6. Психология и социология. Филологические науки. - Днепропетровск: Наука и образование, 2007. - С. 48-50.

7. Zhdanova N. Fachbezogene interkulturele kommunikative Konpetenz // XIII. Internationale Tagung der Deutschlehrerinnen und Deutschlehrer. Thesenband - Graz (Цsterreich), 2005. - S. 164-165.

8. Рамкова програма з німецької мови для професійного спілкування для вищих навчальних закладів України. Колектив авторів: Амеліна С.М., Аззоліні Л.С., ... Жданова Н.С. та ін. - К.: Ленвіт, 2006 - 90 с.

Размещено на Allbest.ru